На бирже курсовых и дипломных проектов можно найти готовые бесплатные и платные работы или заказать написание уникальных курсовых работ, дипломов, лабораторных работ, контрольных работ, диссертаций, рефератов по самым низким ценам. Добавив заявку на написание требуемой для вас работы, вы узнаете реальную стоимость ее выполнения.

Работа удаленно 

Закажи нужную тебе работу

'

 

Результат поиска


Наименование:


реферат Шпаргалка по "Истории культуры"

Предмет:

Не определен

Год сдачи:

2013

Объем (страниц):

Уникальность по antiplagiat.ru:*

Дата публикации:

27.02.13

Описание (план):


    Коли виникло мистецтво. Його найдавніші памятки, найдені на території України
 
Мистецтво — одна з форм суспільної свідомості; вид людської діяльності, що відображає дійсність у конкретно-чуттєвих образах, відповідно до певних естетичних ідеалів. У широкому сенсі мистецтвом називають досконале вміння в якійсь справі, галузі; майстерність. Розвиток мистецтва як елемента духовної культури обумовлюється як загальними закономірностями буття людини й людства, так і естетично-художніми закономірностями, естетично-художніми поглядами, ідеалами й традиціями. Палеоліт — це час народження мистецтва. Його поява була величезним прогресом у пізнавальній діяльності людей, осмисленні навколишнього світу. Мистецтво зміцнювало соціальні звязки, допомагало формуванню первісної общини, ставало засобом передачі досвіду. Види образотворчого мистецтва палеоліту досить різноманітні: петрогліфи зображення тварин і людей, виконані на камені, гравюри на кістках і рогах, рельєфи, малюнки, глиняні і камяні скульптури. Більшість вчених повязує появу у людини потреби передати навколишній світ художніми засобами з релігійними магічними уявленнями, виникнення яких належить до того самого часу. Питання про шляхи становлення образотворчого мистецтва є складною науковою проблемою. Одні дослідники першим прагненням зобразити щось вважають смуги на наносному шарі глини на стінах печер їх називають макарони і відбитки рук. Інші ж доводять, що найдавнішим було натуральне мистецтво — виготовлення опудал тварин, на цій основі виникла скульптура, а вже потім — рельєф, гравюра, малюнок.Найдавніші памятки мистецтва передісторичної людини на території України відносяться до доби пізнього палеоліту епохи: оріньякська -солютрейська — мадленська — 25-15 тис. років тому. Так, розкопки біляс. Мізинь над р. Десною Чернігівська обл., с. Добраничівка Черкаськаобл. та в с. Гінці Полтавська обл. відкрили нам життя стародавніх мисливців, їхні житла, подібні до наметів, були споруджені із дерева й кісток мамонта. Тут знайдено кремяні знаряддя, що відзначалися різноманітністю і доволі майстерною обробкою.Серед творів мистецтва найбільшої уваги заслуговують стародавні скульптури у вигляді невеликих статуеток, які мали б відображати образ матері в родовій громаді і зберігались у так званих родових святилищах. Особливістю мізинських статуеток є відсутність окресленої голови або ж обличчя. Крім жіночих статуеток, зустрічаються фігури тварин і людиноподібних зображень з кістки і каменю.Серед мізинських знахідок трапляються прикраси зі слонової кістки.
2. Причини та  суть неолітичної літератури. Аргументуйте фактами з археологічних памяток України,що свідчить про удосконалення знарядь праці та перхід до нових технологій.
Новий камяний вік неоліт був надзвичайно динамічним, переломним в історії людства. Англійський археолог Г. Чайлд назвав цей період неолітичною революцією.
 
Суть її полягає в переході від  традиційного присвоюючого господарства мисливство, збиральництво, рибальство до відтворюючого землеробство і скотарство. Завдяки цьому люди не тільки досягли помітного зростання продуктивних сил, а й створили сприятливіші умови життя: їжа стала різноманітнішою, її добування — стабільним, зявилися харчові запаси. 
Життя первісної людини змінювалося дуже поволі. Минали тисячоліття, а людство жило так само, як і раніш. Якась невелика зміна у техніці камяних знарядь вважається археологами за дату та ознаку еволюції культури. Не тільки техніка камяних знарядь дає підстави відокремити нову добу від попередньої. Зміни полягали в зовнішніх умовах життя. Змінився клімат, льодовики відступили на північ, підсоння на Україні стало мякше, тепліше. Північна флора наблизилася до сучасної. Змінилася й фавна. Мамугів, тригонтеріїв, печерних левів, бізонів замінили ведмеді, вовки, лисиці, олені, тури, дикі коні, дикі кабани, кози, зайці, ховрахи. У звязку з зміною зовнішніх умов змінився побут людини. Вона не мала потреби, як раніш, ховатися в печерах. Зявляються наземні будівлі — халупи. Здебільшого вони не стояли окремо, а з них складалися села. Головними ознаками в галузі виробництва з каменю бути: пиляння, шліфування та свердління. Ці винаходи дали можливість людині значно збільшити асортимент знарядь. Зявляються різного типу сокири, мотики, оскарди, молоти, тесла, долота, ножі, наконечники списів. Біля 6-7 тисяч років тому людина почала виробляти посуд з глини. Спочатку посуд робили з грубими стінками. Згодом посудові надають гарних форм, прикрашають орнаментами. На вогких ще стінках посуду паличками, кістками, навіть пальцями виводять різні орнаменти: смужки, ялинки, хрести. Ганчарство внесло велике полегшення в побут людини. Вона могла варити їжу, зберігати воду.
3.Трипільська  культура. Її місце та роль  у світовій культурі.
 
З часів трипільців залишилися печери, коридори, а їхній побут — хати і села — дуже нагадують нам пізніший український побут. Трипільські поселення складалися з десятків і навіть сотень жител, розміщених по колу. Населення в них досягало кількості навіть десяти тисяч. Серед поселень трипільського типу були вражаючі своїм гігантським розміром, площею 200-400 га. Жили трипільців спорудах чотирикутної форми. Будуючи оселю, забиваїи в землю палі, поміж якими закладали стіни з плетеного хмизу, обмазаного глиною. Дах був вкритий соломою або очеретом. Долівка глиняна, посередині хати — піч, навголо неї — лежанки з випаленої цегли. Велика увага приділялася прикрасам у вигляді розмальовування — розмальовували печі, стіни всередені та зовні. Фарби використовували здебільшого червоного й білого кольорів, а також жовтого й брунатного тонів. V мистецтві Трипілля панував культ сонця, торжества світла і древа життя, яскравих кольорів-символів. Трипільці вели астрологічні спостереження, мали свій календар, буквенно-звукове письмо. Найбільш прикметною знахідкою у трипільців була орнаментальна кераміка. Так, її виріб, як і стиль прикрас, знаходилися на дуже високому рівні. Орнамент накладався відповідно двома способами: розмальовуванням і заглибленим рисунком, розпис вони робили чорним або червоним, білим і червоно-брунатним кольорами. На малюнках були овали й півовали із зображенням сонця, води Збереглися також фігурки свійських тварин. Окрему групу створюють жіночі фігурки, повязані з культом родючості і шануванням духів предків, які мали культове призначення.
4.Дайте оцінку  розвитку культури кіммерійців,скіфів, сарматів та їх роль в історії укр. народу.
Близько 1500 років до н. е. на території  України зявилися кочові племена. Одним  з них були кіммерійці IX-VII ст. до н. е., про яких залишилася згадка у  писемних джерелах. Про уславлених кобилодойців повідомляє не тільки Гомер  в Одіссеї, а й такі відомі античні автори, як Геродот, Каллімах, Страбон. Ассирійські клинописні джерела згадують про цей народ під назвою гамірра. Кіммерійці займали значну територію між Дністром і Доном, а також Кримський півострів де вони мали укріпленні городища. Їхнім головним заняттям були військові походи. Ці люди одні з перших освоїли технологію виготовлення заліза. Вважається, що кіммерійці є гілкою давньоіранського кочового народу, генетично близького до скіфів. Скіфи, іраномовний народ з Центральної Азії, у VII ст. до н. е. завоювали кіммерійців і витіснили їх з українських степів. У Криму Скіфи мирно асимілювалися з таврами, які жили тут з I тис. н. е. Таври займалися скотарством, рільництвом та рибальством. Скіфи утворили централізовану державу і контролювали регіон приблизно до 200 року до н. е. Розрізняють скіфів-орачів та скіфів-скотарів, з останніх виділяють царських скіфів, які панували над іншими, збираючи з них данину. У IV ст. до н. е. у скіфів утворюється перше державне обєднання, відоме під назвою царство Атея. Скіфи мали досить тісний звязок з грецькими колоніями в Північному Причорноморї. Скіфів підбили групи кочівників, яких називали Сармати, у III ст. до н. е. Це був союз споріднених племен, які часто ворогували поміж собою. Значну роль у житті сарматів відігравали жінки. Вони займалися скотарством й торгівлею. Досить довго сармати воювали з Римом. Сармати-це загальна назва споріднених зі скіфами кочових іраномовних племен скотарів, що вживалася еллінськими й римськими істориками. Поділялися на:роксоланів або Білі Аляни — мешкали у Північному Причорноморї; сираків Прикубання;аорсів на схід від Дону;язигів; зі середини І століття н. е. до них додалися алани.
Історія сарматського світу посідає важливе місце в давній історії нашої держави. Навіть період з III ст. до н. е. по IV ст. н. е. в історії України має назву сарматська доба. Український археолог Симоненко О. В. окреслив дати ранньосарматського періоду на землях сучасної України в межах II-I ст. до н. е., середньосарматського — I ст. до н. е. — середини II ст. н. е., пізньосарматського — другої половини II-IV ст. н. е. В рамках цього тому ми розглянемо лише перші два періоди. Формування племен сарматів починається від такої ж глибокої давнини, як і походження скіфів. Перший етап історичного розвитку сарматів повязаний з савроматами давньоіран. saoromant — той, хто носить меч, сусідами скіфів на сході, і за часом збігається з розквітом скіфської культури в Північному Причорноморї. Археологічні памятки савроматів є досить близькими до скіфських. Тому не відразу вдалося виділити їх з великої групи памяток, які довгий час обєднувалися під загальним поняттям скіфської старовини. Сарматські памятки на території України .Савроматів вперше згадує Геродот бл. 484-425 рр. до н. е
5. Визначте місце  і роль античних держав-полісів  Північного Причорноморя в історії укр.. культури.
 
Давньогрецькі міста Північного Причорноморя — міста-держави, засновані греками в період VII — V століть до н. е. на узбережжі Чорного моря в межах сучасної території України. Головною причиною давньогрецької колонізації була переважно примусова еміграція частини вільного населення з рабовласницьких полісів самої Греції. Найбільше переселялося сюди греків з Мілета та інших малоазійських грецьких міст. Пізніше відбувалося переселення з деяких острівних міст та з метрополії, зокрема з Афін. Північне Причорноморя вабило греків своїми хлібними, рибними та іншими багатствами. В розвитку торгівлі була зацікавлена також місцева знать, яка одержувала предмети розкоші, зброю, вино, оливкову олію, тканини, розписну кераміку та інше. Найдавнішим на території України було грецьке поселення на острові Березань, засноване в VII столітті до н. е. Найбільшими грецькими колоніями в Причорноморї були Тіра на місці сучасного Білгорода-Дністровського, Ольвія біля села Парутиного, на правому березі Бузького лиману, Керкінітида на місці сучасної Євпаторії, Херсонес на території сучасного Севастополя, Феодосія, Пантікапей на місці сучасної Керчі. Виникнувши як колонії грецьких міст-метрополій, античні міста невдовзі стали самостійними рабовласницькими містами-державами. Ольвія, Тіра, Херсонес і деякі інші впродовж свого існування були самоврядними містами — полісами. Міста, засновані на узбережжі Керченської протоки, в V ст. до н. е. ввійшли до складу Боспорського царства, яке утворилось 480 р. до н. е.
6. Феномен усної  народної творчості та її роль  у культурі України.
 
Українська усна народна творчість  дуже давня, надзвичайно багата і  має першорядне значення для вивчення історії культури. Існувало декілька видів пісень: обрядові та билини. Обрядові пісні складалися ще в дохристиянські часи. До цих пісень, що повязані з порами року належать колядки, щедрівки, веснянки, купальні та русальні пісні. Також існували ще обрядові та похоронні пісні. В колядках оспівується звеличення давніх богів та сил природи. В інших піснях можна побачити звеличення господаря та його рідних. Найдавнішими билинами є билини про Святогора та Миколу Селяниновича. Улюбленими героями билин є славнозвісні богатирі: Ілля Муромець, Добриня Никитич, Альоша Попович та інші. Близькі за характером до билин є перекази, які передавались в усній формі, в яких розповідалось про подвиги богатирів Руських. В Київській Русі ще в дохристиянський період існувало велика скарбниця казок, пісень, балад, переказів, замовлянь, приповідок, деякі з яких і досі вражають нас своєю красою.
7. Назвіть пантеон язичницьких богів та охарактеризуйте вірування і звичаї східних словян
 
Древні словянські вірування були язичницькими і ґрунтувалися на обожнюванні  сил природи. Все життя словян пронизувала віра у втручання  надприродних сил, залежність людей  від богів і духів. Головним богом  був Род, творець усього живого. Він  є всеохоплюючим, утримує в собі все, образом його немає кінця. Ще одним верховним богом був Перун — бог блискавки і грому, який, як і всі інші боги, втілював у собі добрий і злий початок. Не менш сильними і грізними були Сварог — бог вогню; Стрибог — бог вітрів, який втілює стріли і війну; Даждьбог — бог сонця; Хорс — бог місяця, Ярила — бог кохання. Східнословянська язичницька поховальна обрядовість становила собою складний багаторівневий комплекс звичаїв та обрядів, спрямованих як на вшанування памяті небіжчика, так і на захист живих членів громади від небезпечного впливу мерця. Одночасно вона складала перший і головний етап загальної ініціації переходу небіжчика до потойбічного світу. Перехід мерця до вічного притулку й перебування у царстві мертвих був детермінований чіткім визначенням всіх обрядів, які виконували близькі до небіжчика люди.
8.Причини прийняття  християнства та його роль  для культурного розвитку Київської  Русі.
 
Безсумнівно, християнство принесло на Русь просвітництво, грамотність, поширення  писемності в державних структурах. Для правильного ведення державного господарства оподаткування, торгівля були потрібні грамотні люди, була потрібна писемність, грамотність. Надзвичайно  потрібно в той час було підвищити авторитет Київської Русі.
Християнство було тією силою, яка  допомогла цьому процесу. Високий  злет культури Київської Русі був  зумовлений суттєвим зрушенням у  різних сферах суспільного життя — розвитком феодальних відносин, становленням давньоруської державності, відокремленням ремесла від сільського господарства, виникненням міст, пожвавленням торгівлі… Запровадження християнства на Русі сприяло зміцненню державності, розповсюдженню писемності, створенню визначних памяток літератури. Під його впливом розвивався живопис, камяна архітектура, музичне мистецтво, розширювались і зміцнювались культурні звязки з Візантією, Болгарією, країнами західної Європи. Церква стала своєрідним центром, у якому органічно синтезувалися твори майстрів різних сфер — музики, скульптури, архітектури, живопису, літератури. Відбувалося запозичення та творче переосмислення візантійських традицій, знань, канонів.
9.Доведіть, що  за Князів Володимира Великого  та Ярослава Мудрого Київська  Русь досягла найвищого культурного  розвитку.
Володимир Великий — один з найяскравіших  політичних діячів європейського масштабу. За Володимира завершився процес формування державної території. Київська Русь перетворилася в найбільшу європейську  державу, яка простяглася від  Карпат до Волги, від Балтики до Чорного  і Азовського морів. Велику увагу  князь Володимир приділяв захисту  рубежів держави від нападу степових кочівників, особливо печенігів з  півдня. Він почав будувати нові міста порубіжні і заселяти їх сильними і вправними воїнами. Наприкінці Х ст. створив величезну і складну систему валів, фортець, укріплених міст, що мала захистити Русь від ворогів. Християнство стало офіційною державною релігією на Русі з 988 р. після хрещення Володимира Великого, яке відбулося в Херсонесі. Християнство, по-перше, зміцнило міжнародний авторитет Київської Русі, по-друге, вивело Київську Русь в число передових європейських країн, по-третє, сприяло розширенню економічних і культурних звязків, по-четверте, стимулювало розвиток писемності, літератури, архітектури, мистецтва, по-пяте, сприяло обєднанню населення Київської Русі під проводом єдиного князя, намісника Бога на землі.
 
За Ярослава Мудрого поширилося і зміцнілось християнство в Київській  Русі, а також оформилася організаційна  структура й церковна ієрархія. Ярослав  устійнив церковний устав, яким визначалися  права церкви і духівництва. За цього  часу засновано також перші монастирі  на Русі: св. Юрія, св. Ірини і славний  Києво-Печерський 1051 р., які стали  важливими культурними осередками, в яких писалися літописи, були школи  іконо писання.
 
За Ярослава Мудрого сталася і  національна еволюція в Київській  державі: варязький вплив залишився  тільки в колі військової дружини. Ярослав  Мудрий був високоосвіченою людиною, він дбав про освіту і культуру свого народу, заснував при Софійському соборі школу і бібліотеку. За його ініціативою почалася в Києві праця над перекладами грецьких та інших книг на церковно-слов`янську мову, переписано багато книг. Київська Русь за Ярослава I Мудрого була великою і могутньою державою Європи, досягнувши на ті часи найвищого розвитку.
10. Назвіть види живопису Київської Русі 11-14ст.
 
У мистецтві Київської Русі значного розквіту набуває монументально-декоративний живопис. З культовою архітектурою Київської Русі повязані такі види мистецтва, як живопис, художня мозаїка, майоліка. Першими художниками на Русі були греки та місцеві книжники — майстри мініатюри, далі — творці фресок та мозаїк. Жанри, що їх розвивали майстри, — це біблійні, алегоричні образи, портрет, побутові сцени з князівського життя. Невідємною частиною споруд київської держави Х-ХІІІ ст. були розкішні прикраси, зокрема в церквах. Живописні зображення в храмах були своєрідною Біблією для тих, хто не знав грамоти. Візантійський живопис поширився у Київській Русі в X ст. у формі монументальних стінних розписів фресок і мозаїк. Оздоблення Десятинної церкви започатковує київську мистецьку школу. Мозаїки і фрески Софіївського собору в Києві належать до найвизначніших памяток українського і світового мистецтва. З середини XII ст. фресковий розпис повністю замінює настінну мозаїку. Поряд з монументальним живописом на Русі розвивається іконопис. Розвиток живопису підтверджують і портретні мініатюри.
11. Назвіть основні літературні жанри київської русі та галицько-волинської держави
 
Дохристиянському періоду характерний  фольклорбилини, перекази, загадки, з писемництвом додалася ще перекладна література: релігійні книги — Євангеліє, Псалтир,мінеї,патерики,прологи; наукові та інші твори — Александрія, Шестоднев. У Галицько-Волинському князівстві було переписано Бучацьке Євангеліє. Але най важливішим жанром тієї доби стало літописання, у Київській Русі Повість минулих літ1113, Київський літопис1199. У Галицько-Волинському князівстві в 13ст. створено Галицько-Волинський літопис. Мав місце бурхливий розвиток церковної та світської літератури: Слово про закон і благодать Іларіона, Повчання дітям Володимира Мономаха, Слово о полку Ігоревім
12. Назвіть та охарактеризуйте культурні пам ятки к.р., які дійшли до наших днів та їх значення для українського народу
Літопис Повість временних літ. Він був створений на початку XII століття ченцем Нестором на основі декількох більш давніх літописів X-XI століть. Першою енциклопедією на Русі став Ізборник митрополита Ілларіона 1073 р..Втіленням головних архітектурних досягнень Русі став Софійський собор у Києві1036, який берігся до наших днів, але в дуже перебудованому вигляді. Він був споруджений при Ярославові Мудрому на місці його перемоги над печенігами і задуманий як символ політичної могутності Русі. На межі XI-XII століттях недалеко від храму Святої Софії був споруджений Михайлівський Золотоверхий собор, який пережив всі пожежі і війни попередніх епох, зруйнували за часів радянської влади в 30-і рр. ХХ століття, але Незалежна Україна відновила свою святиню. Зараз український уряд здійснює ряд заходів для повернення унікальних мозаїк Михайлівського собору з Росії.
13. назвіть і опишіть архітектурні пам ятки київської русі та галицько-волинської держави 11-14 ст., визначте особливості гвк
 
Перші камяні споруди були створені в період князювання Володимира Великого. За його наказом звели Десятинну церкву1240 зруйнована. Втіленням головних архітектурних досягнень Русі став Софійський собор у Києві1036. На межі XI-XII століттях недалеко від храму Святої Софії був споруджений Михайлівський Золотоверхий собор .
Архітектура Галицько-Волдинського князівства. У 30-х рр 13ст. Данило розпочав розбудову старих та заснування нових міст Холм,Данилів,Стожок,Львів,Стовп, велика увага приділялася фортифікації. Найвідоміший архітектор того часу — Олекса. Унікальними явищами в оборонному будівництві є дерев яні фортеці в скеляхв Уличі, Бубницях, Підкамені. З кінця 12ст. започатковано будівництво кам яних замківЛуцьк,Кременець Зводилися монастирі та храми: Успенський собор1160, Успенський собор у Галичі1157- вплив романської архітектури, кафедральний собор Св. Іоанна Благоуста, церква Богородиці, храм апостола Петра у Бересті. Наприкінці 13ст. муроване церковне будівництво поступилося дерев яному зодчеству.
14. розкрийте особливості  розвитку декоративно-прикладного  мистецтва київської русі в  11-12 ст.
 
Розвивався іконопис, фресковий  живопис, мозаїка. Про це свідчать фрески Софійського собору, мозаики Михайловского Златоверхого монастиря; ікона Ангел Златые власы, ікона Спас Нерукотворный, ікона Успіння Богородиці. На початку XIII в. прославилася ярославська школа іконопису Ярославская Оранта. Протягом довгих сторіч на Русі розвивалося, удосконалювалося мистецтво різьблення по дереву, пізніше — по камені. Деревяні різьблені прикраси взагалі стали характерною рисою жител городян і селян, деревяних храмів.Чудовим різьбленням славився посуд. У мистецтві різьбярів із найбільшою повнотою виявлялися руські народні традиції. Витончені прикраси, справжні шедеври створювали староруські ювеліри. Були відомі і застосовувалися чорніння срібла, лиття з дорогоцінних металів, карбування, техніка узорів з тонких металевих ниток і зерні прикраси з напаяних дрібних металевих кульок. Вершина ювелірного мистецтва — техніка перегородчатої емалі. З особливим старанням і любовю майстри-умільці прикрашали оклади ікон, а також книги. Прикладом може служити мистецьки оброблений шкірою, ювелірними прикрасами оклад Остромирова євангелія.
15. доведіть, що  за князя данила гвд досягла  найвищого культурного розвитку.
 
Вів політику, яку не перевершили  ні попередники, ні послідовники. Винятково здібний правитель, Данило Галицький обєднав на певний час західноукраїнські землі та зберіг автономність за монголо-татарського нашестя.Проводив активну прозахідну політику. Під його владою поширювалися західноєвропейські культурні впливи, прищеплювалися відповідні державні адміністративні форми, зокрема в житті міст. Побудував ряд нових міст Холм, Львів,Стовп тощо,розширив вже побудовані, переніс столицю з Галича — міста боярських заколотів — до Холму.Для зміцнення міжнародного авторитету держави 1246 року заснував у Галичі церковну митрополію, що перебрала на себе функції загальноруської. Митрополитом було призначено одного з подвижників князя — печатника Кирила. Побудував церкву богородиці у Дорогочині.
16. Музична культура  православного церковного обряду  Х — ХІІ століття. Чим вона  відрізнялася від католицьких церковних обрядів
 
В історії української церковної  музики умовно можна виокремити два  періоди й відповідні їм стилі виконання: монодичний одноголосий і партесний багатоголосий. Деякий час, протягом переходу від одноголосся до багатоголосся, ці стилі співіснували. Основна відмінність східнохристиянського — православного — музичного ритуалу від західнохристиянського — католицького — полягає у використанні лише вокальної музики, хорового співу без акомпанементу а капела. На противагу західноєвропейському церковному обряду, органний супровід не використовувався.
Ще з часів Київської Русі запанував знаменний розспів  — одноголосий унісонний спів з обмеженим діапазоном і строгим  піднесеним складом. Мелодії, запозичені з Візантії, змінювалися під впливом місцевих народнопісенних традицій. Їх записували спеціальними знаками — крюками від старослов. крюк, знамено — знак. За відсутності лінійок для запису висоту та тривалість звуків фіксували лише орієнтовно.
За місцем походження розспіви поділяють на київський, лаврський, волинський почаївський, руський галицький, прикарпатський васи-ліянський, чернігівський, грецький, болгарський, сербський тощо.
17. Що Ви знаєте  про проживання в Україні у  середньовічну добу груп населення  інших народів — національних  меншин Визначте специфічні риси  розвитку їх матеріальної і  духовної культури.
Націонaльні меншини — групи громадян певної держави, які не є представниками титульного етносу, виявляють почуття національного самоусвідомлення та спільності між собою. В етнічній палітрі України особливе місце займають історичні національні меншини, тобто ті етнічні спільноти групи, котрі мешкають на теренах українських земель не менше ніж 200-250 років. Останній показник ґрунтується на висновках таких наук як культурна антропологія, екологія людини, генетика, економіка та деяких інших. Мова йде про те, що протягом 810 поколінь, життя яких протікає на одній і тій же географічній території, формуються деякі спільні для всієї етнічної групи адаптивні генетичні, діяльнісні спосіб господарювання, культурні та ментальні ознаки. Це дає підставу стверджувати про органічну єдність таких людських спільнот з оточуючих їх природним довкіллям. Тим самим, можна вести мову про їхню природну можливість бути складовою частиною українського соціуму чи, принаймні, існуванні достатніх можливостей для інтеграції історичних національних меншин в його структуру.
18.Доведіть, що  Київська Русь була культурним  центром Європи, частиною єдиної  середньовічної цивілізації.
 
Київська Русь — монархічна держава  варязької династії Рюриковичів  у Східній Європі зі столицею в  Києві. Знаходячись у центрі торгових шляхів, Київська Русь була контактною зоною між Арабським Сходом і  Західною Європою, Візантією і Скандинавією, підтримувала широкі торговельні звязки з багатьма країнами світу, сприяла значній активізації світової торгівлі. Різноманітні політичні, культурні звязки мала Русь із Візантією, словянськими країнами — Болгарією, Чехією, Польщею, а також з Угорщиною, Німеччиною, Францією, Англією, Норвегією, Швецією та ін. Досить широкими були контакти з країнами Кавказу. З київськими князями підтримували родинні стосунки правлячі кола більшості європейських країн, що особливо прагнули поріднитися з великими князями могутньої Русі. Високий рівень економіки, культури, вдала дипломатична діяльність на міжнародній арені, підкріплювана силою зброї у боротьбі проти іноземних загарбників, широке використання здобутків світової цивілізації висунули Русь на провідні позиції у Європі й принесли їй глибоку пошану найрозвинутіших країн тогочасного світу. Одним з найпевніших доказів значення Київської Русі як культурного центру являється насамперед розбудова та кількість релігійних споруд насамперед в столиці найбільше за Ярослава Мудрого, що зробило столицю містом паломництва. Також треба згадати про високо освіченість політичної верхівки, яка представляла державу на міжнародній арені.
19.Чому памятки  писемності середньовіччя є водночас  памятками образотворчого мистецтва  Які памятки української рукописної  книги Вам відомі 
Головною причиною є те, що перші  літери були стилізовані і являли собою окрему картинку. Зазвичай автори писемних памяток вважали за потрібне додати до
просто тексту ще й ілюстрацію, а також різноманітні орнаменти, тому такі книги були своєрідним поєднанням як писемних так і образотворчих памяток. Також через цінність матеріалів та величезну трудоємність вони були надзвичайно дорогі та існували в невеликій кількості, тому були розкішшю.
Найдавніші рукописні книги  зявились в Україні у період Київської Русі із запровадженням християнства. У першій половині XI століття князь Ярослав Мудрий заснував при Софійському соборі скрипторій майстерню для переписування книг, забезпечений великою бібліотекою, кваліфікованими писарями і художниками. Саме звідси вийшли найдавніші рукописні памятки: Остромирове Євангеліє 1056-1057, Ізборники Святослава 1073 і 1076. Книжна справа в цей час була добре налагоджена і в Києво-Печерській лаврі. У XII-XIV ст. важливими центрами книгописання стають монастирі Галицько-Волинського князівства звідси, ймовірно, походять Христинопольський Апостол, XII ст.; Бучацьке Євангеліє, 12-13 ст.; Добрилове Євангеліє, 1164; Холмщини Євангеліє Холмське Євангеліє, кінець XIII ст.; Бесіди Григорія Двоєслова, друга пол. XIII ст.; Євсієве Євангеліє, 1283, а також Чернігівського, Новгород-Сіверського, Переяславського князівств памятки не збереглися. До київського книжкового осередку належить найвидатніша памятка рукописного мистецтва ранньої доби — Київський Псалтир 1397, оздоблений 302 високохудожніми мініатюрами. Найдавніші книги переписувались на пергаменті спеціально обробленій і пристосованій для письма шкірі молодих тварин — ягнят, телят, козенят. Тривалий час пергамент був привізний, лише з XII-XIV ст. почали користуватись матеріалом місцевого виробництва. Давні книги переписувались уставом — високим, урочистим письмом, що передбачало пропорційність кожного знака. Робота переписувачів була дуже повільною і вимагала скрупульозного виконання. У художньому оформленні книг переважали орнаменти візантійського і тератологічного звіриного типу, мотиви, запозичені з книг болгарського походження, проте з включенням оригінальних елементів.
20.Дайте оцінку суспільно-політичному устрою і покажіть його вплив на розвиток культури України у XIV-XVI столітті.
 
 
У цей період українські землі були приєднані до Великого князівства Литовського. Литовці діяли за принципом нового не вводимо і старого не рушимо, тому становище було ліберальним і фактично не змінилося, адже Литовський статут був змістовно залежним від ще Руської правди. З початком польської експансії Люблінська унія це становище кардинально змінилося. Це зумовило польський феодально-католицький гніт і виникнення та діяльність братств. татарська агресія. Піднесенню української культури сприяли технічний та технологічний прогрес; виникнення та розвиток власного друкарства, що давало змогу швидше, точніше і ширше розповсюджувати знання та інформацію; поява на історичній арені козацтва, яке виступало могутнім культуротворчим чинником. Взаємодіючи, ці чинники докорінно змінили культурне обличчя українських земель.
21. Охарактеризуйте  стан освіти в україні у  16-першій половині17 та другій  половині17-18ст
У XVI — першій половині XVIII століття в Україні широко розповсюдилася шкільна справа та ідеї освіти. Унікальним досягненням був високий відсоток письменних людей до 90 %. Позитивною рисою була доступність, нестановий, демократичний характер освіти. Діти всіх соціальних груп могли вчитися, оскільки навчання було безкоштовним. Однак освіта була досить відірвана від життя. Зокрема питома вага природних і точних наук була дуже мала. Жива мова народу практично не впроваджувалася в навчальний процес, який проходив, головно, латиною. Традиція широкої початкової освіти була перервана разом з закріпаченням українських селян до кінця XVIII століття при Катерині II.
22. Визначте особливості  українського живопису у 2гій  половині 16-17ст, його цінності та  моральні принципи
В XVI-першій половині XVII ст. основними  видами живопису залишаются настінні розписи та іконопис. Добре збереглися величні ансамблі розписів Воздвиженської та Юріївської церков у Дрогобичі. Різноманітні декоративно-орнаментальні мотиви позначені високою мистецькою до-вершеністю і самобутністю. Іконопис того часу теж набуває ознак реалізму, народного забарвлення. Святі на іконах дедалі більше нагадують простих людей, селян, а не аскетів-мучеників, набувають певних індивідуальних рис. Наприклад, в зображеннях Богоматері відчутне властиве тій добі розуміння жіночої вроди. В релігійних сюжетах на картинах відтворювалися сцени навколишнього життя з конкретними побутовими деталями. Морально-етичні питання відображені на іконах, написаних на сюжети страшного суду. На Україні, особливо в XVI ст., в період розгортання визвольної боротьби проти литовських і польських завойовників, картини страшного суду набули соціального, антифеодального спрямування. Народна фантазія найбільш виразно проявилась у зображенні раю та пекла. Іконописці карають грішників, примушуючи їх приймати страшні муки в пеклі за свої земні гріхи. До пекла вони направляють панів, несправедливого суддю, економа й мельника, які обдурюють людей. Не уникають кари лихварі та шинкарі, злодії й пяниці, картярі, легковажні жінки.
23. Виникнення  та суть поняття братство, братські  школи 
Братства — національно-релігійні громадські організації українських русинських і білоруських литовських православних міщан у 16-18 ст.
 
Братства відіграли значну роль у суспільно-політичному та культурному  житті, в боротьбі проти політики національного і релігійного утисків, яку проводили шляхетська Польща та католицька церква в Україні і в Білорусі. Б. створювалися навколо парафіяльних церков, використовуючи організаційні форми, властиві цехам та іншим міським корпораціям, як світським, так і релігійним. Вони мали свої статути. Витрати Б. покривалися за рахунок внесків його членів, прибутків від нерухомого майна, відсотків від позик.
Братські школи — навчальні заклади в Україні у 16-18 ст., які організовувалися при братствах — громадських організаціях православних міщан з метою зміцнювати православя і чинити опір денаціоналізаційним впливам латинських єзуїтських і протестантських шкіл. Першу школу заснувало Успенське братство у Львові 1586 р. За її зразком постало чимало Б.Ш. у різних містах України. В І-й пол. 17 ст. створені були Б.Ш. й у деяких селах. Спочатку Б.Ш. мали характер греко-словянських із словянською мовою викладання, друге місце займала грецька мова Б.Ш. називали також грецькими. Вивчалася також тодішня руська українська мова.
Пізніше Б.Ш. наблизилися організацією і навчанням до ієзуїтських шкіл з латинською головною мовою, зокрема школи, які мали зразком Києво-Могилянську колегію. Програмою навчання більшість Б.Ш. відповідала тодішнім середнім школам: класичні мови, діалектика, риторика, поетика, арифметика, геометрія, астрономія, музика церковні співи.. В школах була сувора дисципліна включно до тілесних кар. Сироти й учні з незаможних родин жили в бурсах. До викладачів ставилися вимоги зразкової поведінки й доброї педагогічної підготовки. Б.Ш. багато зробили для поширення релігійної та національної свідомості і розвитку української культури, зокрема друкуванням підручників, особливо для вивчення мов.
24. Покажіть роль  братського руху у формуванні  національної свідомості українського народу.
Українська церква, церковні братства, діяльність братських шкіл стали  епохальним явищем в історії українського шкільництва, що забезпечило його дальший  бурхливий розвиток. Вони виплекали  й перед усім світом показали нову генерацію освічених людей України, творчих інтелектуалів, освічених людей України, творчих інтелектуалів, палких патріотів, мужніх захисників свого народу від нашестя польських колонізаторів, носіїв і пропагандистів ідей української ержавності, будителів українського національного відродження, утвердження людської гідності українця, почуття поваги до представників інших народів.
Таким чином, братські школи відіграли величезну роль не тільки в поширенні освіти й розробці педагогічної теорії, а і в боротьбі українського народу за своє визволення від гніту польських загарбників, їх вплив можна вбачати в завзятій національній боротьбі, що охопила міста, і в селянських повстаннях; і в початках козаччини, і в народженні нових могутніх духовних і наукових центрів, зокрема Києво-Могилянської академії.
25. Розвиток книгодрукування  в Україні у XVI — першій половині XVII ст. і в другій половині XVII ст. та його роль у розвитку культури.
 
Велике значення для культурного життя України мав винахід друкарського верстата.
Велику роль у розвитку друкарської  справи в Україні відігравали братства. Майже всі братські школи відкрили при собі друкарні. Спочатку зявилися друковані священні книги, латинські й польські видання, перекладені українською мовою, абетки для українських школярів.
 
Найбільшими центрами книгодрукування  стали Львівська братська школа, Острозька академія та Києво-Могилянська  колегія. Мали свої друкарні церкви й  монастирі. При Києво-Печерській лаврі  був створений великий друкарський  дім, який обслуговував увесь Київський  край. Одним з перших українських друкарів уважають Івана Федорова Федоровича. 1574 року він видав у Львові Азбуку і Апостол. Невдовзі переїхав до Острога. Тут 1580 року надрукував Новий Заповіт і Псалтир, а 1581 року — знамениту Острозьку Біблію. У 1574-1650 рр. в Україні діяли 25 друкарень. В 1651-1700 рр. — лише 13, причому 8 з них зосереджувались у Львові.
26. Передумови  прийняття Брестської унії 1596 Роль  релігії в українському національному державному відродженні
 
 
У 1596р. в Бресті відбувся собор, який проголосив унію союз православної і  католицької церков. Безпосередніми приводами до унії були: невдоволення руських православних єпископів  тим, що у церковні справи дедалі більше втручалося міщанство, організоване у  братства; бажання єпископів звільнитися  від підлеглості східним патріархам, які підтримували братства; намагання верхівки руського православного духовенства добитися рівності з католицькими єпископами, які засідали в сенаті та титулувались князі церкви — і залежали тільки від Папи та почасти від короля.
Польський уряд бачив у цьому  засіб посилення свого впливу в українському суспільстві. Православні  ж єпископи України пішли на цей крок, сподіваючись зміцнити особисту владу. Однак по суті було укладено не союз церков, а створено нову Українську греко-католицьку уніатську церкву, православну за обрядовістю, але адміністративно підпорядковану Риму.
27. Як повязанні  між собою шкільна драма, інтермедія, вертеп. Коли в Україні зародився професійний театр
 
 
Шкільна драма — жанр латиномовної релігійної драматургії, що виник на межі 15-16 ст. в країнах Західної Європи.
Походження шкільної драми повязане із статутом церковних та світських навчальних закладів, в яких сценічні вистави були обовязковими для засвоєння латини. Особливого поширення набула завдяки єзуїтам, захопленим інтерпретацією біблійних та міфологічних сюжетів. Характер цих творів переважно церковний . Шкільна драма XVII-XVIII ст.
відіграла позитивну роль в історії  української літератури і театральної  справи. Та особливе її значення полягає  в тому, що вона дала поштовх до розвитку такого демократичного літературного жанру, як інтермедії та інтерлюдії, побутові гумористичні сценки. Сюжети інтермедій взяті з фольклорних джерел. Літературне значення їх у тому, що в них змальовані живі побутові картини, відзначені народним гумором. Інтермедія невеличкий розважальний драматичний твір, який виконують між актами вистави. Інтермедії лягли в основу української побутової драми, комедії. Близькою до шкільних драм і інтермедій була вертепна драма, яка ставилася в ляльковому театрі — вертепі. З вертепом найчастіше ходили мандровані дяки. Вертеп виник у звязку з церковним святом Різдва, але з часом світська лялькова гра заслонила собою релігійну частину вертепної драми. Вертепна драма, як і інтермедії, теж готувала грунт для розвитку комедії в українській літературі XIX століття. Вертеп не завмер у XVIII ст., він продовжував активно існувати в мистецькому побуті народу протягом XIX-XX ст. приблизно 1670 — після 1728. 
Перший професійний український театр — театр корифеїв, було відкрито 1882 року в Єлисаветграді, і в цей рік український театр відокремився від польського та російського. Засновником театру був Марко Лукич Кропивницький, що володів усіма театральними професіями. Стиль синкретичного театру, що поєднував драматичне й комедійне дійство з музичними, вокальними сценами, включаючи хорові й танцювальні ансамблі, вражав суто народною свіжістю й неподібністю до жодного існуючого театру. Скрізь, де українські актори давали вистави, вони мали незмінний успіх. Театр Садовського проіснував сім років, до початку Першої світової війни, коли царською владою було закрито не тільки театр, а й усі українські газети, журнали, книгарні.
28. Визначити основні  літературні жанри України в другій половинні 17-18 ст. і охарактеризуйте основні козацькі літописи того часу.
 
Виразно позначились в літературі України впливи релігійної полеміки початку 17ст., а навіть і пізніше  довгий час переважали в літ-рі духовні  інтереси над світськими більша частина  авторів були духовні особи.Це позначалось в духовних віршах, в яких прославляли святих.Були пісні повчальні -про смерть, тлінність життя. Але зявлялось багато пісень і з світською тематикою: любовних, політичних, що прославляли героїв.Характерні для тієї доби вірші емблематичні та панегіричні, а також вірші, в яких авт-ри виявляють високу техніку версифікації.Це вірші різних примхливих форм: у вигляді хреста, вази..акростихи — можна читати з початку та з кінця. Було багато епіграм на 2,3,4 рядки. Оригінальним видом літ. були проповіді , які завжди мали велике значення в Укр. Глибокий слід в укр.літ.
залишили твори представників полемічної літератури. Надзвичайно різноманітна літ. спадщина 18ст. Активно розвивається мемуарна та істю проза, що висвітлює події недавного минулого. Виникають козацькі літописи — своєрідні історико-літературні твори. Літопис Григорія Грабянки Літопис Григорія Грабянки датується 1710р., був написаний на замовлення гетьмана І. Скоропадського. тут проголошується автономний статус України під протекторатом Москви. У літописі описано події від найдавніших часів до 1709р., а основна увага приділяється нац..-визв. війні. для стилю літопису характерні белетризація Літопис Самовидця Однією з найвидатніших історіографічних памяток і одним з найдостовірніших історичних джерел XVII ст. є літопис Самовидця. Ця памятка має цілком світський, загальноукраїнський характер. Самовидець — псевдонім. Твір було написано козацьким сотником Романом Ракушкою-Романовським.
Політична позиція автора — автономний статус козацької держави Літопис  Самійла Величка Це найбільший серед козацьких літописів. Це твір, у якому поєдналися елементи різних жанрів — хроніка, худ-публіцистичний твір, збірник автентичних документів, антологія художніх творів різних авторів. Літопис було приблизно завершено 1720р. тут описано події 1648 — 1700рр . Політичний ідеал автора — Автономний статус України під протекторатом Москви.
29.Доведіть що  розвиток освіти, науки і літератури  в Україні в середині 17 — на  поч. 18 ст. досяг загальноєвропейського  рівня.
 
 
Високого рівня в Укр. Державі досягла освіта. Зокрема завдяки широкій мережі шкіл, письменність охопила всі верстви населення. У другій половині 17-середині 18ст. великий вплив на розвиток освіти й науки в укр.. мав Києвсько-Могилянський колегіум, який у 1701 за наказом Петра 1 був перетворений в Ктєвсько-Могилянську академію. Цей навчальний заклад став важливим осередком культури, вплив якого поширювався на Росію та інші країни Європи. Академія була не спеціальним духовним закладом для підготовки церковних кадрів, а школою, що не поступалась перед вищими навчальними закладами Зх.Європи. Навчання мало переважно загальноосвітній характер, вивчали: математику, медицину, астрономію,архітектуру.. Зучнів академії вийшло чимало видатних діячів науки і літературиСковорода, Мазепа, Хмельницький… уній навчались вихідці з різних країн. 
17 ст. — це золотий вік нашого письменства, культури, Київ став центром науки. Майже кожне село на Укр. мало свою школу. В 1649 українці заклали в Москві першу в Росії організовану школу. 
Значний внесок у справу відродження укр.культури зробили братства. Вони займались не лише справами християнського милосердя, а й справами освіти, культури, закладали школи, бурси, друкарні. Наприкінці 80-х р. стали зявлятись 4-х класні народні училищафізика,
арифметика, механіка, історія… Виникали нові колегіуми: Чернігівський, Харківський  був особливо значимим освітнім центром  — 800учнів, Переяславський.
 
Наука ще не стала завершеної системою знань, але в окремих галузях  спостерігався швидкий процес накопичення  і систематизації знань. Медицина: відкрився  перший медичний карантиний будинок  у Василькові 1740, 1792 відкрито Київський  військовий госпіталь, формувалась  мережа аптек, 1773 у львові Медична  колегія, 1787 Єласевитградська госпітальна  медико-хірургічна школа. Укр. вчені  завоювали високий авторитет  у тогочасній медичній науці. Самойлович — основоположник вітчизняної епідеміології, його праця про боротьбу з чумою вийшла фр., нім. мовами. Його обрали своїм членом 12 академій світу. Історичні праці виходять з рамок літописного оповідання й набирають форм граматичної історії. Зявляються: Хроніка Теодосія Сафоновича, Синопсис . який приписують Іокентію Гізелеві. Наприкінці 17 -18ст. зявляються козацькі літописи Самовидець Романа Ракушки… Укр. в 17-18 ст. стала центром освіти і науки в Європі, саме український науковий потенціал сприяв поширенню знань у Росії.
30. Розкрийте суть поняття полемічна література. Вкажіть причини появи полемічної літератури в Україні. Охарактеризуйте діяльність І.Вишенського.
 
 
Під полемічною літературою розуміють сукупність художньо-публіцистичних творів, які були написані у формі церковно-історичних трактатів, відкритих листів, послань, промов. Така форма літератури закликала до дискусії, суперечки протилежних сторін, тобто до полеміки. Звідси і виник термін полемічна література. Полемічна література виникла як реакція на експансію католицької церкви в Україні. Письменники-полемісти виступали проти втручання польського уряду у справи православної української церкви. Однак полемісти не обмежувалися проблемою боротьби з наступом католицизму. У своїх творах вони порушували питання реформування самої православної церкви, колективного управління її справами, висміювали відсталість і консерватизм православних ієрархів. Крім того, піднімалися і соціально-політичні проблеми: нерівноправності людей, експлуатації людини людиною й одного народу іншим.
Особливий полемічний пафос виділяє  твори Івана Вишенського. Наприклад, у Посланні до єпископів він викриває духовенство як користолюбців, що забули Бога. Єдиним способом порятунку людини від егоїзму і жорстокості світу він вважав чернецтво. Сам Вишенський емігрував до Греції і став ченцем-відлюдником в одній з святих печер на горі Афон. Трактати і послання І. Вишенського відзначались величезною силою викривального пафосу і політичної сатири, що було викликано різким посиленням у Речі Посполитій національного, соціального і релігійного гніту трудових мас українського і білоруського населення.Іван Вишенський розкривав глибоку несправедливість існуючого суспільного ладу, гостро засуджував паразитизм і продажність панівних класів, таврував королів і царів як даних не Богом, а дияволом трактат Обличение диявола — миродержца.
31. Охарактеризуйте  українську барокову архітектуру 17-18ст. і вкажіть, чим відрізняється козацький бароковий храм від раму княжої доби. Порівняйте український та західноєвропейський стиль бароко
Новий стиль виявляється у житловій, громадській, культовій забудовах, яким притаманне органічне поєднання  рис професійної та народної архітектури. Споруди приваблюють своїми пишними формами, складними конструкціями, відзначаються багатством декору. Результатом розвитку власне української традиції стають хрещаті в плані храми, тобто такі будівлі, що в плані являли собою хрест, між кінцями якого вбудовувалися квадратні виступи.
Провідним типом споруд стає так званий козацький собор — пятикупольний, з чотирма однаковими фасадами. Видатними архітекторами українського бароко були Іван Григорович-Барський, Степан Ковнір та ін. В архітектурі відрізняється від західноєвропейського бароко більш спокійними орнаментами та спрощеними формами.
32. Поясніть, чому  у 2 половині 17-18 с. Розвиток культури  був одним із чинників консолідації  українського народу. Що означає  перехід від релігійної культури до світської Охарактеризуйте основні ознаки світської культури.
 
 
Розвиток української культури в цей період виступає як процес послідовний, обєктивно обумовлений, процес засвоєння та успадкування традицій культури Київської Русі, процес зародження в духовному житті українського народу нових явищ, органічно повязаних з впливами ідей гуманізму, Ренесансу, Реформації, а дещо пізніше й бароко та Просвітництва. Йдеться про процеси творення культури нового часу, де ці ідеї та впливи на місцевому, українському грунті дали оригінальні зразки інтелектуальних надбань у сфері освіти й педагогіки, наукових знань і книгодрукування, літератури та мистецтва. Домінантою розвитку української культури цього періоду, починаючи з другої половини XVII ст., є вплив козацтва на неї, що не лише не зменшився, а й перетворився на один із доленосних та визначальних факторів її розвитку. На той час козацтво перетворилося на провідну верству новоствореної держави, завоювало панівні позиції в усіх сферах життя українського суспільства.
 
Перехід від релігійної до світської культури означає перехід від розуміння індивіда як істоти, що має спільні з іншими індивідами природні якості та оцінюється відповідно до існуючої ієрархії доброчинностей, до розуміння його як одиничного та неповторного Я. Не моральна вага в суспільстві, а автентичність особистості стає джерелом етичних та естетичних суджень.
 
Головною ознакою світської культури є гуманізм, вона не повязана з релігією прямим чином, ідеали, які вона виражає, йдуть з найрізноманітніших джерел.
33. Дайе оцінку діяльності вищих закладів освіти, які ісували на українських землях у пешій половині 18 ст.
 
 
Основним осередком вищої освіти була Києво-Могилянська академія. Ще до присвоєння в 1701 р. звання академії, цей навчальний заклад не поступався своїм освітнім рівнем європейським університетам. Академія була безстановим навчальним закладом, тут навчалися юнаки з усіх частин України та інших словянських країн.
 
В Академії крім наукових студій розвивалися мистецтва. Одними з найпопулярніших стали театральні вистави; авторами пєс, режисерами й акторами були викладачі та студенти Академії.  Тут працювали кращі викладачі, відомі діячі культури того часу І. Гізель, І. Галятовський, І. Кононович-Горбацький, Й. Кроковськнй та ін. Випускники академії викладали в інших навчальних закладах. За зразком академії були відкриті колегії в Чернігові, Переяславі, Харкові. Але загалом освітній рівень населення порівняно з XVII ст. знизився.
34. Доведіть, що  протягом 17-18 ст. Україна булла містком,  що поєднував Росію із західноєвропейською цивілізацією.
Галичина до розділу Польші в 1772-1795 роках перебувала під її владою, а після — Галичина, Буковина і Закарпаття увійшли до складу Австро-Угорської  імперії, розвиток на цих землях проходив зовсім по-іншому, ніж на землях, що належали Російській Імперії. Також важливим фактором є те, що на українських землях у XVIII столітті було створено багато університетів, в яких велика увага приділялася вивченню іноземних європейським мов з подальшим вивезенням інтелігенції до Російської імперії.
35. Вкажіть, які  події української історії суттєво  позначилися на розвитку культури  України у другій половині 17-18 ст. Зазначте особливості розвитку культури в цей період.
Розвиток української культури в другій половині XVII-XVIII ст. відбувався за досить складних, часом суперечливих умов. Національно-визвольна війна середини XVII ст. й відродження Української держави сприяли піднесенню творчого духу українського народу. Важливим чинником розвитку духовного життя України була культурницька політика українських гетьманів, спрямована на підтримку Української православної церкви, національної освіти, книгодрукування, мистецтва. Найяскравіше така політика виявилася за гетьманування Івана Мазепи. Водночас розвиток української культури стримувався розчленуванням українських земель та неоднаковими умовами їх розвитку.
36. Дайте визначення  поняття національно-культурне відродження,  назвіть основні етапи цього процесу в Україні
Залежне становище українців у  Речі Посполитій спричинило активізацію  громадського руху, який історики характеризують як національно-культурне відродження. Ідеї гуманізму та Реформації, проникаючи в Україну, сприяли поширенню  освіти, науки, пробуджували інтерес  до української історії, мови. У суспільстві  росла потреба в освічених  людях як для розвитку торгівлі й виробництва, так і для здатності протистояти ополяченню та окатоличенню населення.
Процес українського національного  відродження історики, як правило, поділяють  на три етапи:
-період збирання спадщини чи  академічний етап кінець XVIII -40-і  pp. XIX ст.; -українофільський або культурницький етап 40-і pp. XIX ст. -кінець XIX ст.; -політичний етап з кінця XIX ст..
Перебіг усіх трьох етапів характеризується невпинною боротьбою діячів національної культури за право вільного розвитку великого творчого потенціалу свого  народу, якому є чим пишатися, є що розвивати і є що сказати  світові. У 1863 р. було введено Статут університетів, який надав їм досить широку автономію: право обирати всю адміністрацію, професорів, доцентів. Але у 1883 р. було впроваджено новий Статут, який відміняв автономію, обрання адміністрації, участь професорів в управлінні. Життя університету підлягало суворій регламентації та наглядові попечителя навчального округу. Запроваджувався контроль над студентами, вводилась обовязкова уніформа.
Цей статут діяв до 1917 р. Великим історичним здобутком української культури початку XIX ст. було впровадження нової української літературної мови, заснованої на принципах фіксації усного народного мовлення з вибірковим залученням певних книжних елементів минулого. У 1819 р. у Харкові зявилася друком перша граматика, що постала на основі живої української мови Слобожанщини та Полтавщини. Автором граматики був викладач Харківського університету О.Пав-ловський. Поява у 1840 р. Кобзаря Тараса Шевченка відкрила перед українською культурою нові ідейні та художні горизонти, які зумовили її самобуній розвиток у майбутньому.
37. Роль історичної  науки та літератури у формуванні  української національної свідомості у першій половині 19ст
Формування української самосвідомості відбувалося в складних умовах поділу українських земель між двома  імперіями — Російською і Австрійською, панування великодержавної імперської ідеології, навязування російської і польської мови, культури, звичаїв. 
Носієм української свідомості стала українська інтелігенція, яка змогла піднятися над вузько егоїстичними інтересами окремих груп населення і бачити загальнонаціональні інтереси. 
Формування української національної свідомості займає тривалий період XIX — початку XX ст. Перший етап цього процесу, який можна збиранням спадщини, припадає на кінець XVIII — 40-і роки XIXст. Він почався з пошуків
українського історичного минулого, інтересу частини інтелігенції та дворянства до Гетьманщини, до етнографії. Водночас ішов процес становлення нової української  літератури. 
Формуванню національної 
самосвідомості сприяв створений в кінці XVIII — на початку XIX ст. Визначний політичний трактат Історія русів.
Чудовий збірник українського фольклору  опублікував у 1819 р. князь Микола Цертелєв під назвою Попытка собрания старых малороссийских песен. Найбільш повне і наукове дослідження української етнографії Малороссийские народные песни за авторством Михайла Максимовича вийшло 1827 р.
Таким чином, завдяки зусиллям української інтелігенції в кінці XVIII — на початку XIX ст., не тільки зародився національний рух у вигляді збирання старовини, історичних, етнографічних досліджень, утвердження української мови як літературної, а й теоретично обгрунтована була необхідність повернення українського автономного устрою.
38. Основне досягнення  української музичної культури 19ст, і які загальноєвропейські художні  стилі позначились на їх розвитку
 
Слід за українськими письменниками  і поетами, професійні музиканти  ХІХ ст. почали звертатися до народної тематики, обробляти народні пісні, які виконувалися талановитими аматорами у супроводі народних інструментів — кобзи, бандури, цимбал, скрипки, ліри та ін. На початку 19 століття в українській музиці зявляються перші симфонічні твори та камерно-інструментальні твори, серед їх авторів — І. М. Вітковський, А. І. Галенковський, Ілля та Олександр Лизогуби. Діяльність аматорських і відкриття перших професійних театрів Київ — 1803, Одеса — 1810, у яких ставилися музично-сценічні твори на національні сюжети, зіграли важливу роль у становленні української опери, першою з яких вважається Запорожець за Дунаєм Гулака-Артемовського 1863.
У Західній Україні в різних жанрах хорової та інструментальної в тому числі симфонічної музики працювали композитори М. М. Вербицький, І. І. Воробкевич, В. Г. Матюк хори й ін.. Основноположною для розвитку національної професійної музики стала різнобічна діяльність М. В. Лисенка, який створив класичні зразки творів у різних жанрах зокрема 9 опер, фортепіанна й інструментальна музика, хорова і вокальна музика, переважно на слова українських поетів, в тому числі Т.Шевченка. Він же став організатором музичної школи в Києві 1904; з 1918 — Музично-драматичний інститут ім. Лисенка.
 
Інтерес до української тематики та фольклору проявили і композитори, що працювали за межами України. Особливо слід відмітити творчість Петра Чайковського, що походив з відомого українського козацького роду Чайків. Українські мелодії використані композитором у ряді творів, зокрема у Другій симфонії та Концерті для фортепіано з оркестром № 1 Українська тематика присутня також у творчості Ференца Ліста, що мандрував Україною в кінці 1840-х — це пєси для фортепіано Українська балада і Думка, а також симфонічна поема Мазепа.
39. Охарактеризуйте  освітянські реформи 19 ст в Україні та їх наслідки. Які внз були відкриті у Наддніпрянщині та яку роль вони відігравали …
 
Вирішальною передумовою формування української національної різночинної інтелігенції став розвиток освіти. У XIX столітті нові потреби управління й економічного розвитку, особливо з появою капіталістичних відносин, примусили уряд спеціально займатися питаннями освіти. Що стосується України, то на її території власна традиція широкої шкільної освіти була перервана. Якщо на початку XVIII століття практично кожне українське село мало початкову школу, то до його кінця, після закріпачення селян, вціліли лише одиничні школи, які утримувалися на кошти батьків. У XIX столітті система освіти почала розвиватися у рамках загальнодержавної російської політики. У 1804 році відкрилася перша в Україні Одеська комерційна гімназія. Всього в Україні у першій половині століття діяло 1320 парафіяльних і повітових шкіл та училищ, відкрито 19 гімназій, навчалося близько 4 тис. учнів. У стані справжнього занепаду перебувала освіта у Західній Україні.
Уряд Австро-Угорщини проводив колонізаторську політику. У Закарпатті навіть у початкових школах навчання велося угорською мовою, у Галичині — німецькою і польською, на Буковині — німецькою ірумунською. Формально у 1869 р. тут було введене обовязкове навчання дітей віком від 6 до 14 років, однак переважна частина населення від 55 до 75 % залишалася неписьменною
 
У 1834 був відкритий Київський  університет, першим ректором якого  став відомий український вчений;- Михайло Максимович. Він заохочував і особисто брав участь у збиранні українського фольклору, вивченні памяток старовини. У 1865 відкрився університет уОдесі, у 1898 — Київський політехнічний інститут, 1899 — Катеринославське вище гірниче училище нині Національна гірнича академія України. На західноукраїнських землях основними центрами науки були Львівський університет, 1661 року заснування, іЧернівецький університет, 1875 року заснування, заняття в яких велися польською і німецькою мовами.
40. Проаналізуйте  відмінності та схожі риси  у розвитку культури в Наддніпрянській  та західній Україні у 19ст.
 
Царський уряд, ліквідувавши політичну  автономію України, поставив собі на меті повністю нівелювати й український народ, влити його у великоросійську націю. Намір російського самодержавства асимілювати Україну здійснювався у двох напрямках: політичному та ідеологічному. Якщо політичний виражався у ліквідації залишків державності, то ідеологічний напрям мав три обєкти: політичний лад, релігію та історію. Треба було переконати свій народ, близьких та далеких сусідів, що найкращий лад для України — самодержавний, що їхня національна ідентичність з росіянами підтверджується релігійною єдністю — православям — і що Україна — це Південна Росія, Малоросія, споконвічна російська земля, яка не має власної історії, мови, культури. 
Прогресивна західноукраїнська інтелігенція ідею національного відродження повязувала з просвітою народу на засадах мови, літератури, духовного розвитку.
 
Проголосили цю платформу члени  гуртка, що склався у Львові на початку 30-х років і був названий сучасниками  Руською трійцею. 
Великим історичним здобутком української літератури кінця XVIII — початку XIX ст. було впровадження у культурне життя нації нової української літературної мови, заснованої на живій мові народу, його фольклорі та певних книжних елементах, успадкованих з минулого.
41. Розкрийте причини  посилення та характер русифікаторської  політики царизму в Україні  у ХІХ ст.
 
Російська імперська політика щодо України була спрямована в русло  русифікації. Вона охопила всі сфери  економічного, політичного і культурного  життя краю, провадилася цілеспрямовано, жорстоко. При цьому застосовувався увесь арсенал засобів її здійснення. Так, 18 липня 1863 р. зявився циркуляр міністра внутрішніх справ П. Валуєва про заборону української мови. Він у категоричній формі стверджує, що ніякої окремої малоруської мови не було, немає і не може бути, і що наріччя їх, яке вживається простолюдом, є та ж російська мова, тільки зіпсована впливом на неї Польщі. Після валуєвського циркуляра мовні репресії царату посилюються. У 1875 р. створюється комісія, мета якої — припинення українофільської пропаганди, небезпечної для імперії, і видання літератури, а також перевезення в Росію книг українською мовою із-за кордону. На основі матеріалів комісії в 1876 р. зявляється Емський указ. Олександра II про заборону ввезення українських книг із-за кордону та друкування нот українською мовою. Для остаточного знищення української мови в 1895 р. було заборонено українські книги для дітей та викладання рідною мовою в початкових школах. Русифікаторська політика царату поширювалася на громадські організації — громади, Просвіти, товариства, братства, гуртки, клуби, бібліотеки. Під тиском реакції припиняли свою видавничу та пропагандистську роботу найпоширеніші організації — громади, а їх організатор М. Драгоманов змушений був емігрувати до Женеви. Емігрували за кордон і такі яскраві особистості, як С. Подолинський, М. Зібер, Ф. Вовк, щоб вільно працювати для української справи. Згортали свою просвітницьку діяльність і товариства Просвіти, які були майже на всій території України. Разом з Просвітами ліквідувалася і база, на яку вони спиралися. Закривалися клуби, бібліотеки, хати-читальні тощо.
 
Дошкульно вдарила реакція і по українській інтелігенції. Переслідувалися науковці, літератори, живописці, актори. Ледве жевріло театральне життя. Під реакційним тиском повністю припинилась діяльність видавництв, закрились редакції газет. У 90-х роках XIX ст. в Наддніпрянській Україні не видавалося жодної газети. Розгул антиукраїнської політики в Російській імперії в перші роки XX ст. досягнув свого апогею, і тільки з початком революції 1905 р. царизм змушений був припинити наступ реакції.
42. Назвіть видатні твори Т. Шевченка. Поясніть чому його вважають основоположником критичного реалізму в українському образотворчому мистецтві. Хто із художників були його послідовниками
 
Найвідоміші картини Шевченка —  це Катерина, Селянська родина, На пасіці. Він був основоположником критичного реалізму в українському образотворчому мистецтві. Його чудові картини, малюнки, гравюри вчили інших правдиво і багатогранно відбивати сучасну дійсність. Цінність художніх творів полягає в гострому викривальному змісті, чіткій соціальній спрямованості.
и т.д.................


Скачать полный текст работы


Смотреть похожие работы


* Примечание. Уникальность работы указана на дату публикации, текущее значение может отличаться от указанного.


наш партнер www.allbest.ru