На бирже курсовых и дипломных проектов можно найти готовые бесплатные и платные работы или заказать написание уникальных курсовых работ, дипломов, лабораторных работ, контрольных работ, диссертаций, рефератов по самым низким ценам. Добавив заявку на написание требуемой для вас работы, вы узнаете реальную стоимость ее выполнения.

Помощь студентам 

Работа дома! Много заказов.

Работа авторам

 

Результат поиска


Наименование:


автореферат Серцево-судинн захворювання. Статев вдмнност умов формування серцево-судинної патологї. Виршення проблеми високої смертност вд ССЗ в Україн. Дагноз шемчної хвороби серця. Динамка поширеност факторв ризику серед жнок вком 20-64 рокв.

Предмет:

Медицина

Год сдачи:

2009

Объем (страниц):

Уникальность по antiplagiat.ru:*

--

Дата публикации:

09.03.2009

Описание (план):


Академія медичних наук України
Національний науковий центр
"Інститут кардіології імені академіка М.Д. Стражеска"

МАЛАЦКІВСЬКА Олена Валеріївна

УДК: 616.12-036.22- 055.2] "45=25"
ДИНАМІКА ПРОФІЛЮ РИЗИКУ СЕРЦЕВО-СУДИННИХ ЗАХВОРЮВАНЬ В ЖІНОЧІЙ ПОПУЛЯЦІЇ
14.01.11 - кардіологія

Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата медичних наук

Київ - 2008

Дисертацією є рукопис

Робота виконана в Національному науковому центрі “Інститут кардіології імені академіка М.Д. Стражеска” АМН України, м. Київ
Науковий керівник доктор медичних наук Горбась Ірина Михайлівна,
Національний науковий центр
“Інститут кардіології імені
академіка М.Д. Стражеска” АМН України,
завідуюча відділом популяційних досліджень
Офіційні опоненти: доктор медичних наук, професор
Єна Лариса Михайлівна,
Державна установа “Інститут геронтології
АМН України”, завідуюча відділом клінічної
та епідеміологічної кардіології, м. Київ
доктор медичних наук Дорогой Анатолій Петрович,
Національний науковий центр
“Інститут кардіології імені академіка
М.Д. Стражеска” АМН України,
завідувач лабораторією наукових проблем
амбулаторної допомоги, м. Київ
Захист відбудеться 21.04.2008 року о 10 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.616.01 при Національному науковому центрі “Інститут кардіології імені академіка М.Д. Стражеска АМН України
(03680 МСП, м. Київ, вул. Народного ополчення, 5)
З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Національного наукового центру “Інститут кардіології імені академіка М.Д. Стражеска” АМН України (03680 МСП, м. Київ, вул. Народного ополчення, 5)
Автореферат розісланий 14.03.2008 року
Вчений секретар
спеціалізованої вченої ради С. І. Деяк
ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Серцево-судинні захворювання (ССЗ), посідаючи перше місце за поширеністю, є провідною причиною смерті в більшості розвинутих країн світу, причому на їх долю припадає близько половини від загальної смертності (Коваленко В.М., Дорогой А.П., 2005; Оганов Р.Г., 2007).
З кінця 60-х років смертність від CCЗ в Україні неухильно підвищується: за минуле десятиріччя вона зросла майже на 40 % і складає 72 % в структурі загальної смертності жінок, в той час як у чоловічого населення цей показник становить 54 % (Гайдаєв Ю.О., Коваленко В.М., 2007). На жаль, наша країна посідає одне із перших місць у світі за рівнем смертності від серцево-судинної патології.
До недавнього часу головна увага науковців приділялася вивченню профілю ризику чоловічих популяцій, але результати досліджень, які виявляють статеві відмінності умов формування серцево-судинної патології, свідчать про те, що дані, отримані в чоловічій популяції не можуть бути екстрапольовані на жіночу (Barrett-Connor E., 1997; Куимов А.Д., 2003; Нетяженко В.З., 2003). Отже, галузь медичних знань стосовно ССЗ у жінок залишається недостатньо вивченою через обмежену кількість досліджень та недооцінку проблеми (Schenck-Gustafsson K., 2002). Саме тому у 2005 році розпочала свою роботу нова ініціатива Європейського кардіологічного товариства - “Жінки і Серце “ (Women and Heart), яка акцентує увагу на зростанні ССЗ серед жінок та сприяє кращому розумінню особливостей розвитку, діагностики та лікування цієї патології.
Рівень серцево-судинної захворюваності і смертності значною мірою залежить від епідеміологічної ситуації в конкретному регіоні, а її неблагополуччя - від наявності та поширеності як хвороби, так і її факторів ризику (ФР). Кількість останніх постійно зростає, але серед понад 200 відомих в світовій літературі чинників основними та практично значущими є ті, що пояснюють міжпопуляційні відмінності у показниках здоров'я населення: артеріальна гіпертензія (АГ), дисліпопротеідемія (ДЛП), куріння, надлишкова маса тіла (НМТ) і недостатня фізична активність (НФА) тощо (Смирнова І.П., Горбась І.М., 2002).
Скринінг традиційних ФР дозволяє виявити лише близько половини осіб в популяції, у яких в подальшому виникне захворювання. Це обумовлює пошук інших чинників, серед яких досить вагоме місце займають психоемоційні розлади (Singh-Manoux A. et al., 2003; Погосова Г.В., 2005).
Концепція факторів ризику є провідною у превентивній кардіології, оскільки існуючий міжнародний досвід показує, що заходи з їх корекції дозволяють досягти покращання "популяційного здоров`я", знизити рівні захворюваності і смертності.
Вирішенню проблеми високої смертності від ССЗ в Україні сприяють комплексні популяційні дослідження з оцінкою динаміки профілю ризику, визначенням впливу на рівні смертності основних ФР, встановленням їх оптимальних рівнів та науковим обґрунтуванням пріоритетів профілактичних заходів не тільки у чоловіків, а і серед жінок. В нашій країні до останнього часу подібні епідеміологічні дослідження стану здоров'я жіночої популяції не проводилися, що обумовило актуальність та необхідність даної роботи.
Зв`язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана в рамках наукової теми відділу популяційних досліджень Національного наукового центру "Інститут кардіології ім. акад. М.Д. Стражеска" АМН України "Аналіз довгострокового моніторування епідеміологічних умов формування серцево-судинної патології серед жінок працездатного віку" (№ Державної реєстрації 0102U000124), співвиконавцем якої була здобувач.
Мета дослідження: визначити внесок основних факторів ризику в смертність на підставі ретроспективного популяційного аналізу динаміки профілю ризику ССЗ у жінок.
Задачі дослідження:
Дослідити поширеність основних факторів ризику ССЗ в міській популяції жінок віком 20-64 роки.
Порівняти отримані результати з даними епідеміологічного дослідження, виконаного 25 років тому, та оцінити в широкому віковому діапазоні зміни профілю ризику ССЗ в жіночій популяції.
Визначити розповсюдженість психоемоційних порушень, а саме тривожно-депресивних станів (ТДС) серед жінок та встановити їх взаємозв'язок з традиційними факторами ризику ССЗ.
Вивчити внесок основних факторів ризику в загальну смертність та смертність від ССЗ у жінок на основі ретроспективного аналізу даних 25-річної динаміки профілю ризику.
Визначити рівні чинників, що збільшують ризик смерті, та їх оптимальні цільові значення.
Об`єкт дослідження: фактори ризику ССЗ, загальна смертність та смертність від хвороб системи кровообігу.
Предмет дослідження: частота та рівні факторів ризику ССЗ.
Методи дослідження: комплексні стандартні епідеміологічні методи дослідження; для вивчення поширеності тривожно-депресивних станів використовували Госпітальну шкалу тривоги та депресії (HADS); статистичні методи обробки отриманих результатів.
Наукова новизна отриманих результатів. Вперше в Україні вивчено поширеність тривожно-депресивних станів в жіночій популяції та визначено їх місце серед основних факторів ризику ССЗ. Вперше, на підставі даних двох строго стандартизованих епідеміологічних обстежень міської жіночої популяції, здійснено комплексний ретроспективний аналіз 25-річної динаміки профілю ризику ССЗ у жінок, який свідчить про наявність несприятливих тенденцій та загальне погіршення епідеміологічних умов формування даної патології. Досліджено внесок окремих факторів ризику в загальну смертність і смертність від хвороб системи кровообігу (ХСК) та виявлено, що найбільший вплив на рівні смертності має АГ, а серед ліпідних показників - гіпертригліцеридемія (ГТГ). Встановлені рівні чинників, що суттєво збільшують ризик смерті та оптимальні їх значення, досягнення яких на популяційному рівні сприятиме покращанню здоров'я жінок.
Практичне значення отриманих результатів. Отримані результати 25-річної динаміки профілю ризику в неорганізованій жіночій популяції дозволять прогнозувати епідеміологічну ситуацію щодо ССЗ в межах її подальшого моніторингу. Виявлені особливості впливу факторів ризику на рівні серцево-судинної смертності дозволять виділити групи високого ризику для проведення активних профілактичних втручань. Доведено необхідність виявлення та доцільність корекції не тільки традиційних факторів ризику, але й психоемоційних розладів для підвищення ефективності заходів з первинної та вторинної профілактики ССЗ у жінок.
Результати дослідження впроваджені в практику роботи Івано-Франківського обласного кардіологічного диспансеру, Білоцерківської міської лікарні № 1, Білоцерківської міської лікарні № 2, що підтверджено актами про впровадження.
Особистий внесок здобувача. Дисертаційна робота є самостійним науковим дослідженням автора. Здобувач брала безпосередню участь в епідеміологічному дослідженні (особисто обстежила 344 особи), встановленні життєвого статусу жінок, обстежених в 1981-1982 рр.; анкетування за Госпітальною шкалою тривоги і депресії проведено автором особисто. Мета і завдання дослідження сформульовані разом з науковим керівником. Дисертант формувала бази даних, проводила їх статистичну обробку і аналіз, виконала інформаційний пошук, результати якого наведені у розділі "Огляд літератури", проаналізувала результати вітчизняних, зарубіжних і власних спостережень за темою дисертації та згідно з основними положеннями підготувала наукові статті до друку в спеціальних виданнях. Автором написана і підготовлена до захисту дана дисертація.
Апробація результатів дисертації. Основні результати дисертаційної роботи доповідались на конференції молодих вчених „Досягнення молодих вчених - майбутнє медицини” (Харків, 2005); Пленумі правління асоціації кардіологів України „Порушення ритму серця: сучасні підходи до лікування” (Київ, 2005); всеукраїнській науково-практичній конференції з міжнародною участю „Вклад молодих вчених у розвиток медичної науки і практики” (Харків, 2006); на конференції молодих вчених у рамках наукової підсумкової сесії ННЦ “Інститут кардіології ім. акад. М.Д. Стражеска” АМНУ (Київ, 2008). Апробація дисертації відбулася на розширеному засіданні апробаційної ради ННЦ “Інститут кардіології ім. акад. М.Д. Стражеска” АМНУ за участю співробітників відділів популяційних досліджень, атеросклерозу та хронічної ішемічної хвороби серця, гіпертонічної хвороби (протокол № 144 від 4 липня 2007 року).
Публікації. За матеріалами дисертації опубліковано 19 наукових праць, з них 4 статті у затверджених ВАК України профільних виданнях та 15 робіт в матеріалах наукових з'їздів, пленумів і конференцій.
Структура та об'єм дисертації. Дисертація викладена на 177 сторінках машинописного тексту, проілюстрована 23 малюнками та 48 таблицями. Робота містить вступ, огляд літератури, опис методів дослідження, 3 розділи власних досліджень, аналіз і узагальнення результатів дослідження, висновки і практичні рекомендації. Список використаних джерел містить 194 літературні найменування, з яких 94 - кирилицею і 100 - латиницею.
ОСНОВНИЙ ЗМІСТ

Матеріали і методи дослідження. З метою вивчення поширеності основних ФР ССЗ (І етап дослідження), оцінки динаміки епідеміологічної ситуації (ІІ етап дослідження) була сформована випадкова вибірка із 1450 жінок віком 20-64 роки, що мешкали в Солом'янському районі м. Києва на початок 2004 року. Обстежено 977 жінок, що склало 67,4 % від кількості запрошених. Під час проведення обстеження використовували стандартні методи дослідження та уніфіковані критерії оцінки ВООЗ. Програма обстеження включала: заповнення анкет, що вміщують анамнестичні та соціально-демографічні дані; опитування за стандартною кардіологічною анкетою ВООЗ для виявлення стенокардії напруги та інфаркту міокарда (ІМ) в анамнезі; реєстрацію ЕКГ спокою з наступним кодуванням її за Міннесотським кодом; вимірювання артеріального тиску (АТ); антропометричні вимірювання; забір венозної крові натще для визначення вмісту ліпідів і ліпопротеідів в плазмі крові; опитування про куріння та фізичну активність; анкетування за Госпітальною шкалою тривоги та депресії для виявлення ТДС.
Діагноз ішемічної хвороби серця (ІХС) виставляли на підставі даних стандартної кардіологічної анкети ВООЗ, позитивна відповідь на яку свідчила про наявність типової стенокардії напруги, і характеру змін на ЕКГ спокою.
Проводили 2 незалежних вимірювання АТ після п'ятихвилинного відпочинку з інтервалом 2-3 хвилини. В аналіз даного дослідження включали середню величину з двох вимірювань. Групу осіб з АГ, згідно з критеріями ВООЗ і рекомендаціями Українського товариства кардіологів з профілактики та лікування АГ, склали обстежені з рівнем систолічного АТ (САТ), який дорівнював або був більший за 140 мм рт.ст., і/або діастолічного АТ (ДАТ), що дорівнював або був більший за 90 мм рт.ст.
НМТ оцінювали за допомогою БМІ (відношення маси тіла в кілограмах до квадрату зросту в метрах). Жінки з БМІ меншим, ніж 18,5 кг/м2 склали групу з недостатньою масою тіла. До групи з надлишковою масою тіла відносили осіб зі значеннями БМІ від 25 до 29,9 кг/м2, а до групи з ожирінням - зі значеннями БМІ, що дорівнюють або перевищують 30 кг/м2.
Курцями вважали жінок, які щоденно викурюють хоча б одну сигарету. Фізична активність вважалася недостатньою, якщо час роботи сидячи складав 5 годин і більше та активне дозвілля взимку і влітку, враховуючи час, що витрачається на ходу до роботи і з роботи, становив менше, ніж 10 годин на тиждень.
В групу з ДЛП відносили осіб з гіперхолестеринемією (ГХС) (рівень ХС дорівнює або перевищує 240 мг/дл), і/або гіпертригліцеридемією (ГТГ) (рівень ТГ дорівнює або перевищує 200 мг/дл), і/або з рівнем ХС ЛПВЩ, меншим ніж 40 мг/дл.
Для вивчення поширеності ТДС протестовано 935 жінок віком 20-64 роки, що складає 95,7 % від усіх обстежених осіб. Використовували Госпітальну шкалу тривоги та депресії (HADS), розроблену A.S.Zigmond та R.P.Snaith в 1983 році для скринінгового виявлення цих станів. Під час інтерпретації даних враховували сумарний показник по кожній підшкалі А (тривога) і D (депресія), відокремлюючи при цьому 3 області значень: 0-7 балів - норма; 8-10 балів - субклінічно виражена тривога/депресія; 11 балів та вище - клінічно виражена тривога/депресія.
При розрахунку стандартизованих показників за стандарт брали повіковий склад жіночого населення України.
Для оцінки змін профілю ризику жіночої популяції результати проведеного дослідження співставляли з даними, одержаними при обстеженні аналогічної за віком популяції 1154 жінок, що мешкали на тій же території в 1981-1982 рр. (ІІ етап дослідження).
З метою вивчення внеску основних ФР ССЗ в смертність (ІІІ етап дослідження), проводили встановлення життєвого статусу жінок віком 40-64 роки в кількості 629 осіб, обстежених в 1981-1982 рр., через Центральне адресне бюро з одночасним переглядом актових записів про смерть в РАГСах м. Києва і лікарських свідоцтв про смерть в міському статистичному управлінні.
Загальну смертність і смертність від різних причин розраховували на 1000 людино-років спостереження (ЛРС). При аналізі даних смертності розраховували: атрибутивний ризик (популяційний показник, що характеризує наскільки ФР визначає смертність від тієї чи іншої причини та дозволяє ранжувати ФР в залежності від їх прогностичного значення) та відносний ризик (відношення між категоріями максимального і мінімального ризику).
Створення бази даних та їх статистичну обробку здійснювали на персональному комп'ютері за допомогою програми "Microsoft Office Excel 2003" та наданого ВООЗ пакету прикладних програм по аналізу епідеміологічних даних "Epi-Info" і медичної інформаційно-статистичної системи “Епідеміологія”. Для виявлення вірогідності відмінностей між групами використовували критерій t-Стьюдента. Для виявлення взаємозв'язку між показниками обчислювали коефіцієнт кореляції Пірсона.
Основні результати дослідження. При аналізі даних І етапу дослідження у 25,2 % обстежених осіб виявлено підвищений рівень АТ. Частота АГ вірогідно збільшується у кожному десятиріччі, починаючи з вікової групи 35-44 роки. В структурі переважає АГ І ступеня - 49,4 % випадків, доля АГ ІІ ступеня дорівнює 35,9 % і АГ ІІІ ступеня - 14,7 %.
Середньопопуляційні значення САТ і ДАТ у жінок відповідають встановленим нормам, лише у віковій групі 55-64 роки середні значення САТ їх перевищують (142,4±1,6) мм рт.ст. При достатній обізнаності обстежених жінок про наявність АГ (89 %) залишаються незадовільними показники охоплення медикаментозним лікуванням (56 %) та його ефективності: нормалізації АТ досягає тільки чверть хворих (25 %).
Порушення обміну ліпідів зареєстровано у 35,1 % обстежених. З віком розповсюдженість їх зростає від 23,4 % у групі 20-24 роки до 56,1 % в 55-64 роки (р<0,001).
Найпоширенішим із ліпідних порушень є ГХС: гранично підвищений рівень ХС (200-239 мг/дл) зареєстровано у 33,9 %, високий - у 18,9 % осіб. Середньопопуляційні значення загального ХС перевищують нормальний рівень, починаючи вже з 35-річного віку - (205,7 ± 2,9) мг/дл.
Розповсюдженість помірної ГТГ (150-199 мг/дл) становить 10,7 %, вираженої (200 мг/дл і більше) - 6,3 %; середньопопуляційні значення ТГ відповідають оптимальним (112,8±1,8) мг/дл в усіх вікових категоріях.
Поширеність гіпоальфахолестеринемії (гіпо-б-ХС) - 27,2 %. Характерним є той факт, що цей вид порушення обміну ліпідів реєструється в усіх вікових групах однаково часто. Середньопопуляційний рівень ХС ЛПВЩ становить (45,2±0,5) мг/дл, що відповідає нормальним його значенням.
На момент обстеження відсоток жінок, які курять, складає 18,5 %. Найбільш несприятлива ситуація в групі 25-34 роки, де поширеність куріння сягає 32,4 %. Повікова розповсюдженість цього ФР має тенденцію до зниження від 22,9 % в 20-24 роки до 5,5 % в 55-64 роки.
Надлишкову масу тіла мають 26,5 % осіб, на ожиріння страждає кожна п'ята (20,6 %) обстежена жінка. Частота цього ФР прогресивно збільшується з віком. Визначено, що середньопопуляційні значення БМІ перевищують встановлений ВООЗ оптимальний рівень - (26,1±0,18) кг/м2.
Деякі дослідники (Гундаров І.А., Матвєєва С.В., 2000) вважають доведеним ФР смерті, в тому числі і від ССЗ, недостатню масу тіла. Встановлено, що майже у чверті (22,9 %) обстежених жінок віком 20-24 роки маса тіла розцінюється як недостатня, загальна розповсюдженість цього ФР становить 7,1 %.
Виявлено, що найбільш поширеним (48,0 %) із основних ФР є недостатня фізична активність, яка визначається майже у половини жінок, однаково часто в усіх вікових групах.
Результати дослідження свідчать, що будь-які ФР ССЗ, що аналізуються, відсутні лише у 13,3 % обстежених жінок; кількість осіб з одним чинником складає 35,1 %, двома - 27,7 %, трьома і більше факторами - 23,9 %.
Виявлений високий ступінь концентрації та агрегації ФР корелює з високою (14,0 %) поширеністю ІХС в жіночій популяції. Частота визначеної ІХС складає 10,7 %, у тому числі, ІМ - 1,0 %, стенокардії - 6,7 %, безбольової форми - 3,6 %; можливої ІХС - 3,3 %.
Під час вивчення поширеності психоемоційних порушень та їх зв'язку з основними ФР ССЗ в жіночій популяції, ознаки ТДС виявлені у 51,5 % обстежених, причому у 30,8 % осіб вони мають субклінічний характер, а у 20,7 % - клінічно виражені. Отже, кожна п'ята жінка в популяції потребує додаткового психологічного обстеження за участю лікаря-спеціаліста, а третина - певної психотерапевтичної допомоги від лікаря-кардіолога.
Встановлено факт підвищення поширеності ТДС з віком - від 38 % в
20-34 роки до 67,1 % в 55-64 роки. Аналіз структури ТДС показав, що у більшості (52,4 %) жінок з розладами переважає тривожна симптоматика, питома вага осіб з переважно депресивною симптоматикою складає 21,6 %. Відомо, що саме тривожна симптоматика значно підвищує ризик розвитку та обумовлює тяжкість ІХС.
Психоемоційні розлади вірогідно більше поширені серед жінок з середньою освітою, ніж серед тих, хто має вищу, а також частіше визначаються у вдових жінок порівняно з незаміжніми, заміжніми та розлученими. Відмінності в частоті ТДС у заміжніх та розлучених практично відсутні (55,2 % і 54,3 % відповідно), хоча в структурі порушень є тенденція до більшої розповсюдженості серед заміжніх субклінічних станів, а серед розлучених - клінічно виражених.
Під час оцінки залежності розповсюдженості ФР ССЗ від наявності чи відсутності психоемоційних розладів встановлено, що у жінок з ТДС вірогідно частіше, ніж у жінок без них, реєструється АГ, надлишкова маса тіла та ожиріння. Серед осіб з ТДС частіше виявляються такі порушення ліпідного обміну, як ГХС, ГТГ, зниження рівня ХС ЛПВЩ, але вірогідність розбіжностей встановлена лише по відношенню до ГТГ (рис.1).
Рис. 1. Поширеність ФР у жінок з ТДС та без ТДС (%)
Примітка: * - р < 0,05.
Порівняльний аналіз середніх значень ФР свідчить про вірогідно більш високі рівні САТ, ДАТ, БМІ, ТГ та більш старший вік групи з ТДС. За допомогою методу попарної кореляції встановлені прямі кореляційні зв'язки ТДС з наступними показниками: віком, БМІ, САТ, ДАТ, ТГ, що ще раз підтверджує встановлену закономірність про взаємозв'язок ФР ССЗ з психоемоційними порушеннями.
Обґрунтовує вищезазначене також той факт, що серед осіб з підвищеним АТ виявлено більшу поширеність психоемоційних порушень у порівнянні з нормотензивними особами (61,5 % і 51,4 % відповідно, р<0,05). Питома вага ТДС серед жінок з БМІ 25 кг/м2 перевищує аналогічний показник серед жінок з БМІ 25 кг/м2 (57,2 % і 44,8 % відповідно, р<0,05). Серед осіб з ліпідними порушеннями також більша частота тривоги та депресії у порівнянні з тими, хто не має ДЛП, але вірогідність розбіжностей виявлено тільки по відношенню до ГТГ (62,8 % і 50,6 % відповідно, р<0,05).
Встановлено, що серед осіб з клінічно вираженими станами, тобто з максимальними значеннями даних HADS (13-21 бал), частота ГТГ в 2,7 рази перевищує аналогічну у осіб з мінімальними значеннями HADS (0-4 бали) - 8,6 і 3,2 % відповідно; ожиріння - в 2,2 рази (31,2 і 14,0 % відповідно); АГ - в 1,7 рази (25,8 і 15,0 % відповідно); ГХС - в 1,6 рази (24,7 і 15,0 % відповідно). Відносний ризик ІХС у жінок з клінічними ТДС перевищує його в групі без ТДС в 2 рази, зокрема, ІМ - в 2 рази, стенокардії напруги - в 6 разів.
Згідно даних літератури (Погосова Г.В., 2004), у кожного п'ятого пацієнта з діагнозом ІХС присутні ознаки клінічно вираженої депресії. В нашому дослідженні поширеність всіх ТДС серед осіб з ІХС (60,1 %) перевищує аналогічну серед осіб без неї (49,6 %), але розбіжності не вірогідні. Клінічно виражені ознаки тривоги і/або депресії присутні у кожної четвертої жінки з діагнозом ІХС (24,3 %). Враховуючи значний негативний вплив ТДС на прогноз у хворих на ІХС, своєчасне виявлення та лікування таких пацієнтів має важливе практичне значення.
Другим етапом дослідження був аналіз динаміки профілю серцево-судинного ризику в жіночій популяції (табл. 1).
Таблиця 1
Динаміка поширеності факторів ризику серед жінок віком 20-64 роки (%)
Вік
(роки)
Номер обстеження
АГ
ДЛП
К
НМТ
Ожиріння
НФА
20-24
І
5,2
26,4
10.4
27,1
5,2
39,6
ІІ
3,8
23,4
22,9
4,8
2,9
47,6
25-34
І
4,5
18,8
10,0
34,7
13,6
28,6
ІІ
3,5
24,5
32,4*
18,5
6,9
50,3*
35-44
І
19,2
22,5
5,6
47,5
24,3
36,9
ІІ
16,3
31,9
18,8
27,9*
20,7
43,3
45-54
І
44,9
28,4
0,5
40,1
48,2
46,0
ІІ
42,6
40,9
11,8
38,0
32,1*
48,5
55-64
І
70,7
38,8
2,2
38,2
55,5
34,4
ІІ
61,4
56,1*
5,5
40,6
38,2*
51,2*
Стандарти- зований показник
І
28,4
26,5
5,5
38,2
29,7
37,4
ІІ
25,2
35,1*
18,5*
26,5*
20,6*
48,0*
Примітка. * - р < 0,05 у порівнянні з даними І обстеження.
Результати обстежень жіночої популяції, проведених з інтервалом в 25 років, свідчать про те, що розповсюдженість АГ вірогідно не змінилась (28,4 та 25,2 % відповідно), хоча присутня явна тенденція до її зниження.
Позитивним є факт зменшення питомої ваги важкої АГ в 1,6 рази та збільшення частки м'якої АГ (І ступеня), що свідчить про покращення лікувально-профілактичних заходів, спрямованих на контроль АТ.
Аналіз трендів середньопопуляційних значень АТ свідчить про зменшення САТ на 3,0 мм рт. ст. (р<0,01) і ДАТ на 4,0 мм рт. ст. (р<0,001).
Протягом 25 років в 2 рази збільшилась обізнаність хворих про наявність АГ (44,7 і 88,7 % відповідно, р<0,05), охоплення медикаментозним лікуванням (32,0 і 56,4 % відповідно, р<0,05) та його ефективність (10,6 і 24,8 % відповідно, р<0,05).
Але, на фоні загальних позитивних кількісних і якісних змін в динаміці АГ, встановлено й негативні тенденції, здатні впливати на показники здоров'я у бік їх погіршення (збільшення питомої ваги ізольованої систолічної АГ).
Виявлені негативні тенденції в динаміці ДЛП, поширеність якої за 25 років зросла в від 26,5 до 35,1 %, (р<0,05), переважно за рахунок суттєвих змін ліпідного профілю у жінок після 55 років.
Аналіз динаміки розповсюдженості різних видів ДЛП свідчить про зменшення поширеності ізольованих форм, таких як ізольована ГХС (від 8,9 до 7,0 %) і ізольована ГТГ (від 2,7 до 0,7 %) та зростання частоти асоційованих ліпідних порушень: сполучення ГХС і гіпо--ХС - в 6 разів, ГТГ і гіпо--ХС - в 2 рази та сполучення ГХС, ГТГ і гіпо--ХС - в 4,3 рази.
Під час вивчення трендів порушень ліпідного спектру виявлено збільшення частки осіб з ГХС в 1,7 рази (від 10,9 до 18,9 % відповідно, р<0,05), підвищеним рівнем ХС ЛПНЩ - в 2 рази (від 13,6 до 27,1 % відповідно, р<0,05), з гіпо--ХС - в 2,2 рази (від 12,4 до 27,2 % відповідно, р<0,05). Поширеність ГТГ за період спостереження не змінилась, але зменшилась кількість осіб з оптимальним рівнем цього показника за рахунок збільшення майже в 2 рази частки осіб з гранично підвищеним рівнем ТГ.
Середньопопуляційне значення загального ХС вірогідно зросло на 15,9 мг/дл, ТГ - на 14,7 мг/дл, ХС ЛПНЩ - на 23,9 мг/дл, а середній рівень ХС ЛПВЩ зменшився на 11,2 мг/дл.
Поширеність куріння серед жінок зросла протягом періоду спостереження в 3,4 рази від 5,5 до 18,5 % відповідно (р<0,05).
Встановлено вірогідне зменшення як розповсюдженості надлишкової маси тіла (38,2 і 26,5 % відповідно), так і ожиріння (29,7 і 20,6 % відповідно).
Середньопопуляційні значення БМІ знизились на 1,6 кг/м2 (р<0,05), причому в усіх вікових групах. Зменшення розповсюдженості НМТ, ожиріння і середніх значень БМІ відбулося за рахунок збільшення частки осіб з нормальною вагою в 1,4 рази, але, в більшому ступені, з причини збільшення в 7 разів кількості осіб з недостатньою масою тіла.
Аналіз динаміки питомої ваги осіб з НФА продемонстрував збільшення кількості жінок, які ведуть малорухомий спосіб життя від 37,4 до 48,0 % (р<0,05), причому негативні зміни стосувались всіх вікових груп.
Виявлено негативну тенденцію, особливо в молодших вікових групах, до зменшення питомої ваги осіб без ФР (від 17,8 до 13,3 %) та збільшення долі осіб з асоціацією трьох та більше чинників (від 17,6 до 23,9 %).
За період спостереження поширеність ІХС вірогідно не змінилася, хоча й простежується тенденція до її зниження від 17,4 до 14,0 %. Несприятливим є факт збільшення в 3 рази питомої ваги жінок з ішемічними змінами на ЕКГ за відсутності больового синдрому.
Вивчення внеску ФР ССЗ в смертність жінок було завданням ІІІ етапу дослідження. Проведено ретроспективний аналіз спостереження за 629 жінками віком 40-64 роки. За період, який в середньому складає 23,7 роки, зареєстровано 210 випадків смерті. Загальна смертність в жіночій популяції становить 16,29 на 1000 ЛРС, причому у кожному наступному десятиріччі відбувалось її зростання в 2 рази у порівнянні з попереднім. В структурі накопиченої смертності ССЗ посіли головне місце - 56,7 %, онкологічні хвороби склали 24,8 %, інші захворювання - 15,2 %, нещасні випадки, травми, отруєння - 3,3 %.
Група померлих від усіх причин відрізнялася від групи живих жінок вірогідно більшою поширеністю АГ, ДЛП і тенденцією до більшої розповсюдженості ожиріння, НФА на скринінзі. Нами виявлено, що найрозповсюдженішими ФР серед померлих від усіх причин є АГ, ожиріння і НФА, від ССЗ - АГ, ожиріння і ДЛП, від інших захворювань - АГ, НФА і ДЛ и т.д.................


Скачать полный текст работы



Смотреть похожие работы


* Примечание. Уникальность работы указана на дату публикации, текущее значение может отличаться от указанного.