На бирже курсовых и дипломных проектов можно найти готовые бесплатные и платные работы или заказать написание уникальных курсовых работ, дипломов, лабораторных работ, контрольных работ, диссертаций, рефератов по самым низким ценам. Добавив заявку на написание требуемой для вас работы, вы узнаете реальную стоимость ее выполнения.

ЛИЧНЫЙ КАБИНЕТ 

 

Здравствуйте гость!

 

Логин:

Пароль:

 

Запомнить

 

 

Забыли пароль? Регистрация

Быстрая помощь студентам

 

Работа № 100105


Наименование:


Реферат Народна медицина в житт українського народу

Информация:

Тип работы: Реферат. Предмет: Медицина. Добавлен: 02.11.2016. Сдан: 2015. Страниц: 8. Уникальность по antiplagiat.ru: < 30%

Описание (план):


Вінницький державний педагогічний університет ім. Коцюбинського


ІНДЗ на тему:
«Народна медицина в житті українського народу»


Виконала:
студентка групи 2ВА3
ІІМ

Вінниця 2015.
План
Вступ
1. Історія народної медицини.
2. Українська народна медицина.
3. Лікувальні рецепти з народної медицини.
Висновок.
Список використаної літератури.


Вступ
Народні знання українців, що складалися протягом століть через набуття життєвого та виробничого досвіду і ґрунтувалися на спостереженнях над навколишнім природним середовищем, включають у себе народну медицину та метеорологію, народну астрономію і метрологію. Народна медицина – одна з найважливіших галузей народних знань, яка визначає соціально-гігієнічні норми, побутову культуру, психологічні норми спілкування, її можна розглядати як складову традиційної культури. Українська народна медицина є яскравим світочем на усіх етапах історичного розвитку нашого етносу. Його високий інтелект, освячений тисячолітньою мудрістю, визначався не лише у любові до землі, праці, він панував у обрядах, піснях, замовляннях, ритуальних святах, лікувальній магії словом, речами, числами, оберегами, цілющими рослинами і був відображений у побуті, фольклорі, народних оповіданнях, працях етнографів, істориків, ченців, трактатах бакалаврів і магістрів медицини.
Цікавість до цієї ділянки народної культури викликаний перш за все прикладними аспектами народної медицини, широкими можливостями використання багатовікового та надзвичайна багатогранного досвіду українського народу в галузі медичних знань. В останні роки значно зросло зацікавлення природними лікувальними засобами. Наукова медицина завжди збагачувалася і збагачується за рахунок народної. Сьогодні можна назвати цілий ряд наукових методів та засобів лікування які увійшли у наукову медицину з традиційної народної лікарської практики.
Народна медицина становить інтерес , і як складова частина історії традиційних народних знань, і як реальна можливість реконструкції методів і засобів народного лікування з метою використання раціонального народного досвіду у сучасній медичній практиці. Все це зумовлює важливість та актуальність вивчення питань етномедицини.


1. Історія народної медицини.
Загалом, народна медицина сягає своїм корінням сивої давнини: ще тих часів, коли людина спробувала перший корінець, першу стеблинку, перший листочок. Уже тоді розпочалося лікування рослинною їжею. І з тих часів люди знають, що їжа повинна бути ліками, а ліки ? їжею. Так вважали наші пращури. Потім це підсумував великий лікар Гіппократ.
Народна медицина у всьому світі вважається традиційною, бо вона – то, власне, і є традиції, що передавалися із покоління до покоління – з обрядами, піснями, прислів’ями, з усією величезною мудрістю, що її набуває народ за століття свого існування. Всесвітньою організацією охорони здоров’я народна та нетрадиційна медицина визнана ще у 1973 році.
В Україні народна і нетрадиційна медицина таку законодавчу базу отримала приблизно у 1991?1993 роках. У 1991 році було створено Українська асоціація народної медицини, у 1992 ? Медичний інститут Української асоціації, у 1993 році в основах законодавства охорони здоров’я у 74-й статті з’явилося визначення, хто має право займатися медичною практикою. Це фахівці, які мають відповідну освіту – медичну чи фармацевтичну, а з народної і нетрадиційної медицини ? за визначенням Міністерства охорони здоров’я. Пізніше, у 1998 році Указом Президента було врегульовано діяльність народної і нетрадиційної медицини. І відповідно до цього Указу було створено Комітет із питань народної і нетрадиційної медицини.
Можливо, й не всі знають, що ліки народної медицини, тобто ліки з цілющих трав, як і саму народну медицину, ще від Петра Першого і до недавнього часу прийнято було вважати нетрадиційними. Тож губилася вона разом із тими знахарями, які йшли з життя, не залишивши за собою сліду. Нащадкам не передавалися знання, досвід, як це робили наші предки. Ще у 1990?2000 рр. переважав скептицизм, відродження української народної медицини сприймалася як явище тимчасове, адже багато лікарів не вірили у цілющу силу трав, оскільки зовсім не знали їх, навіть тих, що входять до списку фармакопейних. Але народна медицина наполегливо здобувала право називатися традиційною.


2. Українська народна медицина.
Українська народна медицина є яскравим світочем на усіх етапах історичного розвитку нашого етносу. Його високий інтелект, освячений тисячолітньою мудрістю, визначався не лише у любові до землі, праці, він панував у обрядах, піснях, замовляннях, ритуальних святах, лікувальній магії словом, речами, числами, оберегами, цілющими рослинами і був відображений у побуті, фольклорі, народних оповіданнях, працях етнографів, істориків, ченців, трактатах бакалаврів і магістрів медицини. Культ землеробської праці, поклоніння сонцю, матінці-землі, воді, космосу, домінування жінки як творця родинного вогнища, як матері дітей, як продовжувача людського роду, яка співає колискові пісні, оповідає казки та легенди, купає дитину в настоях череди, материнки, ромашки, чабрецю, научає вишивати, працювати, співати, замовляє від хвороб, готує обереги, щоб «нечиста сила» не торкнулася її дитини — «квітоньки або сокола ясного», і, як пише Є.С. Товстуха, — це «споконвічний динамічний стрижень рушійної інтелектуальної, духовної і фізичної величі української нації».На першому місці стояло використання лікарських рослин,оскільки попередники Київської Русі (скіфи) вважали природу найкращим цілителем, а лікарські рослини — надійним і ефективним засобом лікування хвороб. Ця емпірично сформована теза ґрунтувалася на прадавній спорідненості, що лежить в основі близькості людей і рослин і яку можна тепер довести, аналізуючи перелік складових хімічних елементів, що входять до складу тваринних і рослинних тканин. Волхви, як тодішні лікарі-професіонали, були добрими знавцями лікарських рослин (рос. — зелий). Із запровадженням християнства лікування травами здійснювалося священнослужителями, ведунами (рос. — ведать, тобто знати) і знахарями. Саме у той час з’явилися перекладені рукописні видання-травники — вертогради та спеціальні травники — книги, у яких фіксувався досвід лікування травами. Перші письмові рецепти складу лікарських трав були опубліковані в «Ізборнику великого князя Святослава Ярославовича» (1073), потім з’явилася книга онуки Володимира Мономаха Євпраксії (вона ж Мстиславна) під назвою «Мазі», в якій не тільки описувалися трави і склад рецептів, але і способи лікування «наружных» захворювань шкіри і порожнини рота.
Важливе значення приділялося косто-правству,причому деякі давні прийоми співставлення кісткових відламків, вправляння вивихів, хребтових дисків зберегли своє значення й дотепер.
Народна медицина в широкому розумінні, охоплюючи медичну допомогу у вигляді само- та взаємодопомоги, є однією з найдавніших ланок діяльності людини. В основі її зародження лежить наймогутніший інстинкт - інстинкт самозбереження. Тому історія медицини віддзеркалює історичний розвиток суспільства, народу, нації.
3. Лікувальні рецепти з народної медицини:
· Для виведення солей з організму, які відкладаються в суглобах, нирках, сечових протоках, потрібно використати корені соняшнику - неоцінний дар природи, який часто даремно пропадає. Корені добре вимити, подрібнити, 1 столову ложку сировини проварити 10 хв, процідити. Пити протягом дня маленькими ковтками. У разі болю в суглобах парити руки і ноги у великій кількості цього відвару.
· У разі депресії допоможе такий відвар: 10 г споришу, 10 г звіробою, 5 г мяти. Одну столову ложку суміші залити 200 г окропу. Настояти і пити з медом протягом півроку не менше 3 разів на день.
· Для очищення судин, профілактики і лікування гіпертонічної хвороби змеліть на мясорубці 1 кг хрону, залийте 3 л води, перемішайте і того ж дня починайте пити по 1 столовій ложці тричі на день. Якщо настій здається занадто міцним, можна розвести водою. Курс лікування до трьох місяців.
· Для профілактики та лікування хвороб шлунка, підшлункової залози, очищення судин, розсмоктування каменів, виведення солей приготуйте собі приправу: 50 г морської солі, 100 г лаврового листа, 100 г насіння кропу змеліть на кавомолці, висипте до сільнички та приправляйте страви.
· У разі циститу, розладу функцій яєчників, запальних процесів, утворення каменів у нирках та сечовому міхурі візьміть 100 г петрушки (коріння і зелень), дрібно наріжте, проваріть 10 хв в 1 л молока....


Висновок:
Історія української народної медицини є складовою частиною історії української культури. народна медицина ще й дотепер, як видно, залишається надто складним пластом величі, культури, духу та мудрості різних народів планети для осягнення її дійсної глибини, як це ми бачимо у численних публікаціях дилетантів від народної медицини, виступах на телебаченні і по радіо явних шарлатанів, новоспечених астрологів, магів, цілителів місцевого і міжнародного класів, а тим більше для застосування з лікувальною і профілактичною метою поряд із традиційною сучасною медициною.
Отже, народні знання українців, що складалися протягом століть через набуття життєвого та виробничого досвіду і ґрунтувалися на спостереженнях над навколишнім природним середовищем, включають у себе народну медицину та метеорологію, народну астрономію і метрологію. Народна медицина - одна з найважливіших галузей народних знань, яка визначає соціально-гігієнічні норми, побутову культуру, психологічні норми спілкування, її можна розглядати як складову традиційної культури. В народній медицині поєдналися позитивні емпіричні знання, засоби лікування, словом, досвід місцевих спостережень, світоглядні уявлення та вірування різних епох. Це - народні уявлення про анатомію і фізіологію людини, народне розуміння етіології захворювань, погляди на народних лікарів, методи діагностики та профілактики, санітарно-гігієнічні норми, класифікацію лікувальних засобів Властиве українській традиційній медицині синкретичне поєднання раціональних та ірраціональних знань та уявлень зберігається різною мірою і в сьогоденній практиці самолікування сільського населення. Відтак надбання української народної медицини при уважному до них підході могли б помітно збагатити сучасну професійну медичну практику.
.


Література:
1. Берегиня. Історія, звичаї, традиції українського народу. — К.: Берегиня, 1992. — 127 с.
2. Болтарович З.Є. Народна медицина українців. — К.: Наукова думка, 1990. — 230 с.
3. Бакалюк О.Й., Кузів П.П., Дзиґа С.В. та ін. Українська народна медицина: витоки, педагогічні аспекти викладання: Зб.: Екзо- та ендоекологічні аспекти здоров’я людини: ретроспектива і погляд у майбутнє. До 25-річчя Чорнобильської трагедії. Матеріали Міжнародної наук.-практ. конференції (8–9 квітня 2011 р.). — Ужгород, 2011. — С. 423-426.
4. Давидюк В. Давидюк Г. Народна медицина та ветеринарія // Берегиня. - 1999. - №3. - С. 77-87.
5. Колодюк І. Куди веде коріння знахарства // Київська старовина. - 2006. - №1. - С. 46-53. 3. Лозко Г. С. Українське народознавство. - К., 1995. - 368 с.
6.Наконечна Ю., Українець А. Народна медицина: традиції та сучасність // Берегиня. - 2004. - №2. - С. 56-65.
7. Наулко В. І. Культура і побут населення України. - К., 1993. - 288 с.
8.Паламарчук Л. Культура здоровя в традиціях українського народу // Хімія. Біологія. - 2004. - №24. - С. 49-53.



Перейти к полному тексту работы


Скачать работу с онлайн повышением уникальности до 90% по antiplagiat.ru, etxt.ru или advego.ru


Смотреть похожие работы