На бирже курсовых и дипломных проектов можно найти готовые бесплатные и платные работы или заказать написание уникальных курсовых работ, дипломов, лабораторных работ, контрольных работ, диссертаций, рефератов по самым низким ценам. Добавив заявку на написание требуемой для вас работы, вы узнаете реальную стоимость ее выполнения.

ЛИЧНЫЙ КАБИНЕТ 

 

Здравствуйте гость!

 

Логин:

Пароль:

 

Запомнить

 

 

Забыли пароль? Регистрация

Быстрая помощь студентам

 

Работа № 100410


Наименование:


Статья Археологчн дослдження у лтописному Кобуд.

Информация:

Тип работы: Статья. Предмет: История. Добавлен: 10.11.2016. Сдан: 2016. Страниц: 13. Уникальность по antiplagiat.ru: < 30%

Описание (план):


Археологічні дослідження у літописному Кобуді.
У період пізнього середньовіччя в ХУ-ХУІ ст. на землях Правобережної України сформувався типовий для феодальних відносин вид оборонного ансамблю - монастир-фортеця. Поява такого типу укріплень була викликана необхідністю захисту від татаро-турецької агресії, а також загостренням соціально-класових протиріч. Землевласники-магнати, власники великих територій в Україні, всяко допомагали монастирям виділенням землі і коштів, що дозволяло проводити значні будівельні роботи по укріпленню монастирських територій. У той же час, ті укріилення-монастирі, споруджені на землях феодалів, були важливими ділянками в загальній системі оборони їх володінь. Зазвичай, монастирі цього часу розміщувалися на стратегічно важливих ділянках і майже не відрізнялися за архітектурно-конструктивними рішеннями від оборонних споруд замків. При виборі місця для будівництва монастиря, як і феодального замка, вирішальним фактором, насамперед, була наявність природного захисту. Цс могли бути мис при злитті двох річок або кругий берег, але завжди повинна бути вода. Спочатку це були невеликі укріплення нерегулярної у плані форми, що залежала від особливостей рельєфу і наявност і природного захисту. Такими були Троїцький монастир в с. Дермань, Святогірський монастир в Зимно та інші. Поступово, ближче до початку ХУ1І ст. формуються вже геометрично правильні плани монастирських укріплень, що відповідають сучасним на тої час вимогам оборони з використанням вогнепальної зброї і змінам у тактиці наступу (прямокутні, квадратні, трапецієвидні з наріжними баштами). Це Троїцький монастир в Межиричі, Домініканський монастир в Пиляві. Часто монастирська церква включалася у систему оборони. До таких монастирів відноситься і Домініканський монастир в м. Старокостянтинів Хмельницької області.
Його історія тісно зв’язана з історією Старокостянтинівського замку і самого міста, яке, за історичними даними, було засноване у 1561 році К. Острозьким на місці с. Колищенці, що було куплено князем у власника села земянина І. Лабунського. 1 Для захис ту населення міста від нападів татар та отримання селом статусу міста він почав будувати замок і міські фортифікації. І вже „Інвентарі” 1603,1610,1615,1621,1636 рр. дають більш-менш докладні описи замкових і міських фортифікаційних споруд. Однак, Домініканський монастир в них майже не згадується. Дослідник історії м. Старокостянтинів В. Пероговський (XIX ст.) згадує монастир у зв’язку з описанням конфлікту між синами К. Острозького Олександром,
: всеукраїнська науково - практична конференція

«болохівська земля: нове в історії та культурі»
православного віросповідання та ярим католиком Янушем, ідо володіли різними
час ами міста. Це, вірогідно, сталося в 1603 році. Олександр, що засів у замку,
і а к т рі,попав місто, яким володів Януш, а той стріляв з гармат, що знаходилися у паипі-донжоні, по замку.-- Це посередньо підтверджується і знахідками, за пі нидомлснням місцевих мешканців, час від часу на садибах, розташованих навколо імку, кам’яних гарматних ядер великих розмірів (біля 40,0 см діаметром). У той и рік Олександр був отруєний і помер, в Троїцької церкві на території замку ю. реї даси фреска, і Януш стає повним власником Старокостянтинова. За в ніріічііими даними на початку ХУІІ ст. він засновує Домініканський монастир.
І ї ї >, в 11 їмо з цих, достатньо скромних відомостей, що під час обстрілу замку башта н і • існувала і Януш до неї прибудовує костел та інші монастирські служби (мил. /, ) Зовнішній облік семиярусної кам’яної башти з готичними огворами вікон і н і.міми амбразурами нагадує волинські башти-донжони ХШ-ХУ ст. Деякі
і ід пики (ІЗ. ГІероговський, О. Баранович) вважають, що башта була збудована
11 ним і першими спорудами замку для оборони мосту через р. Случ і тільки тнім до неї було прибудовано Домініканський монастир.-^ Інші дослідники • ні 11 ¦..нить, що спочатку на місці костелу знаходилася православна церква. Але всі
піки збігаються у думці, що башта-донжон була споруджена раніше
і іиря.4 На сьогодні, за відсутністю документів підтверджуючих, або
11Рі н• німуючих цю думку, питання про дату спорудження монастиря і башти, як і при первісні споруди комплексу залишається відкритим, хоча відомі архівні ти уменш, в яких будівництво споруд монастирського комплексу, насамперед,
I ІНШОЮ корпусу відноситься до 161 Ороку,-
Перші описи монастирських споруд містяться у „Визити” 1802 року де, між
II цінім, твориться, що костьол оснований Я. Острозьким у 1613 році. ^ Утійже 11 н шти" говориться про освячення костьолу пр. Марії Пречистої (марійський)
І І II) році після пожежі і описуються приміщення, що знаходяться при ньому.
і опису ми бачимо, що костьол був „структури старосвітської” у формі
Ін і м, зєднувався з монастирем і примикав до башти. В костьолі було шість
щік і ризниця, що знаходилася біля головного вівтарю. Головний вівтар
11" імітувався у апсиді, інші вівтарі знаходилися з обох боків центрального і 11 111 пе 1111 я костьолу. З північного боку костьолу знаходилася галерея із чотирма . ні і,і шиями і вівтарем св. Тадеуша. У центрі південної стіни костьолу
пі нися двері, що вели в капличку з вівтарем св. Винсснта під баштою. Зліва
ти і " іонного вівтаря знаходився вівтар св. Домініка, а справа - св.. Антонія Міг і псі.кою. Біля південної стіни знаходився вівтар св. Миколая, в куті між
тою і західною стінами був вівтар Іоанна-Хрестителя, а в куті між
мі і. 11 мою і західною стінами —св. Яна. Над входом, на двох кам’яних стовпах
і ... ммчонл 800 - літтю міста старокостянтинова
її

«болохівська земля: нове в історії та культурі»
знаходилися „хори”. Підлога в костьолі і в капличці під баштою була з кам’яних
плит, а в ризниці - дерев’яною. Під підлогою костьолу розміщувалися поховання
у склепах. В башті, поруч з входом знаходилися сходи, що вели у верхні яруси
башти. Інші, більш пізні „Визити” майже повторюють опис монастирською
комплексу 1802 року.
В зв’язку з археологічними дослідженнями на території
Старокостянтинівського замку, метою яких було виявлення нашарувань, що
відносяться до давньоруського часу і пов’язаних з існуванням на цьому місці
болохівського міста Кобудь, було проведено розкопки і на території
Домініканського монастиря, на який, за думкою автора статті, можливо
знаходився давньоруський монастир, або посад міста Кобудь.
Зараз територія колишнього Домініканською монастиря, що знаходиться на
узбережжі р. Случ, зі всіма спорудами належить до чоловічого монастирю
Московського патріархату. До цього часу в ньому розташовувалася міська
міліція, а ще раніше, за радянські часи, в’язниця НКВД і в костьолі розстрілювали
політв’язнів. Ще раніше, після польського повстання, монастир було
перебудовано у православну Хрестовоздвиженську церкву.
На території Домініканського монастиря метою розкопок було простеження
нашарувань середньовічного часу на подвір’ї та стратиграфії міських нашарувань
на території міста поруч з Домініканським монастирем. На подвір’ї, на
монастирських городах, біля башти-донжону, у середині костьолу і башти, вздовж
асфальтованої доріжки, що веде до річки, було закладено розкопи і траншеї (мсии 2).
У шурфах, що знаходилися близько від костьолу культурні нашарування взагалі
були відсутні завдяки нівелюванню території для проведення обряду хресного
ходу наПасху навколо Хрестовоздвиженської церкви. У шурфах ближче до води,
культурні нашарування складалися з шарів ХУІ-ХУШ ст. і шару давньоруського
періоду з рідкими знахідками кераміки цього часу.
У розколі на подвір’ї за стіною теперішнього двору відкрито залишки цегляної
споруди кінця ХУШ - початку XIX ст. з цегляною підлогою. У перевідкладеному
заповненні розкопу зібрано матеріали ХУІ-ХІХ ст. У другому розкопі на подвір’ї
біля західної стіни костьолу зафіксовані культурні нашарування ХШ-ХУШ ст. та
залишки кам’яної кладки на вапняному розчині з бутового каміння вздовж західної
стіни костьолу. На цю кладку було спущено з верхнього шару, що, мабуть,
відноситься до ХУШ ст. поховання дитини орієнтоване захід-схід. У західну стінку
розкопу уходило ще одне поховання, невелика частина якого була зафіксована в
розкопі. Це поховання знаходилося значно нижче дитячого поховання (не розкрито
завдяки підступу фунтових вод).
Чотири розкопи було закладено у середині костьолу. У першому розкопі (2004
і *, Т8 «еросня 2009 року всеукраїнська науково - практична конференція
12

«болохівська земля: нове в історії та культурі»
I • ііч > під нашаруваннями зруйнованих під час першої та другої світових війн і „ і інших стін ХУШ-ХІХст. було відкрито шари ХУІ-ХУПтаХШ-ХУ ст. (моїй. 3;
II Цо материка прокопати не вдалося з-за підступу води на глибині 2,5 м. У
частині розколу на глибині 1,5 м було відкрито фрагмент цегляної
їм ііоі и, що була викладена з тесаного плоского каміння довільної форми на .„шийковому лідрунті 0,03-0,04 м завтовшки. Ця підлога була прорізана
ішручою арочної конструкції, складеної з бугового каміння середнього і 11 „і иші о розмірів на вапняному розчині. Споруда мала напрямок захід-схід, була і ні 1.5 м завширшки і уходила у західну стінку розколу. Зі східного боку вона,
11., була обрізана чи порушена більш пізнім котлованом. З південного боку
• міу па глибині 2,5 м було зафіксоване поховання орієнтовано захід-схід. На
і а н м 11 2,8 м в ньому розкрито кістяк небіжчика чоловічої статі. Датованих
• і 11. флк гін у похованні не знайдено, але за стратиграфією воно було спущене з і т. що відноситься трохи раніше часу будівництва споруди. У нижній частині і ми иііісшія ями поховання культурний шар майже чорного кольору відповідає і і 11 ні рафії давньоруського шару (у цьому шарі знайдено фрагменти кераміки
III сі ), в який був впущений котлован для кам’яної споруди (мал. 4). У
• і піфії південної стінки розкопу чітко фіксується шар вапнякової підстілки
11 ,ічмну підлогу, яка знаходиться на 0,3мвище верху споруда, аверх поховання
вся у шарі, в якому викопаний котлован споруди. Звертаючи увагу на ці
. м режсння, можемо припустити, що поховання небіжчика було зроблено і .чи раніше будівництва споруди і, можливо, відноситься до ХУ - першої
• 11111 ХУІ ст. Кам’яна споруда, скоріш за все, являє собою підвальні
і ненця або ходи часу будівництва костьолу.
ї ЧЮ5 році були продовжені археологічні роботи у середині костьолу (мал. і’" ніші було закладено перпендикулярно до розкопу № 1 2004 року. Як і в і" нпн рік, під нашаруванням руїн з цегли двох світових війн відкрито шари і ч ІX с і . та шари ХПІ-ХУ ст. На глибині 1,4-1,5 м було зафіксоване у північній
нашу залишки проходу арочної конструкції 1.0 м завширшки з підтесаного
, складеної на вапняно-глиняному розчині, що з’єднувався під кутом
1 і 1111 кірудою також арочної конструкції, але біля 4,0 м завширшки. Ця споруда - і і їдена з бутового каменю на вапняно-глиняному розчині подібно до г "і відкритої у 2004 році. Вона також була спущена з шару, що датується і ш і.о за керамікою і стратиграфією ХУІ ст. і прорізала шар давньоруського 11 . • і .і ні., простежити споруду до дна заважала поява фунтових вод на глибині
була зруйнована величезними блоками цегляних конструкцій, що
" "і н склепіння. Блоки цегляних стін були складені з цегли-гіальчатки на "Ійому розчині і, мабуть, походили з цегляних конструкцій верхніх поверхів
ч ¦ — літтю міста старокостянтинова
* Ів УС.’в річі*
13

«болохівська земля: нове в історії та культурі»...
ВИКОРИСТАНА ЛІТЕРАТУРА: 1
1. Теодорович Н. Историкостатистическое описание церквєй и приходов Вольїнской епархии. - 1898. - Т. 4. - С. 4 - 7.
2. Пероговский В. Отрьівок из истории города Староконстантинова // Вольїнские епархиальньїе ведомости. - 1881. - № 3. - С. 63.
3. Пероговский В. Отрьівок из истории города Староконстантинова // ВЕВ. - 1881. - №7. - С. 205; Переверзєв И.В. Справочная книга о приходах и монастирях Вольїнской епархии. - Житомир, 1914. - С. 365.
4. Пероговский В. Отрьівок из истории города Староконстантинова // ВЕВ. - 1881. - № 3. - С. 63-67.
5. Путова Г. В.Перебудова старокостянтинівського Домініканського костьолу на православний собор у 70-х роках XIX ст.: дзеркало епохи // Кобудь - Костянтинів - Старокостянтинів: історія, археологія, культура, архітектура. - Старокостянтинів, 2006. - С. 49.
6. ЦГИА/І. - ф. ,822. - Оп. 12. - Д. 3. - ЯЛ. 76-86.




Перейти к полному тексту работы


Скачать работу с онлайн повышением уникальности до 90% по antiplagiat.ru, etxt.ru или advego.ru


Смотреть похожие работы