На бирже курсовых и дипломных проектов можно найти готовые бесплатные и платные работы или заказать написание уникальных курсовых работ, дипломов, лабораторных работ, контрольных работ, диссертаций, рефератов по самым низким ценам. Добавив заявку на написание требуемой для вас работы, вы узнаете реальную стоимость ее выполнения.

ЛИЧНЫЙ КАБИНЕТ 

 

Здравствуйте гость!

 

Логин:

Пароль:

 

Запомнить

 

 

Забыли пароль? Регистрация

Быстрая помощь студентам

 

Работа № 100598


Наименование:


Шпаргалка Ответы на общие вопросы экзамен Международные экономические отношения (МЭО) ХНЕУ Липов В.В.

Информация:

Тип работы: Шпаргалка. Добавлен: 15.11.2016. Сдан: 2016. Страниц: 92. Уникальность по antiplagiat.ru: < 30%

Описание (план):


1. Що спільного, та що особливого у об’єкті, предметі, завданнях та методах дослідження міжнародної економіки, політичної економії, мікроекономіки та макроекономіки.
Міжнародна економіка одночасно розглядається як система економічних відносин і наукова дисципліна, що вивчає ці відносини. Як наукова дисципліна вона є складовою частиною економічної теорії.
Міжнародна економіка
Об’єкт: виступають процеси і явища економічськой життя суспільства на міжнародному рівні: 1.міжнародні ринки; 2.міжнародні відношення; 3.суб’єкти міжнародної економіки; 4.тенденції розвитку міжнародної економіки; 5.ресурси.
Предмет: відносини, що утворюються між економічними субєктами в процесі діяльності, що виходить за межі державних кордонів і реалізуються в різних формах міжнародного бізнесу.
Методи: ненаукові-повсякденне економічне знання, ідеологічне, релігійне і містичне; наукові-кількісні, якісні, спостереження, еволюційний, історіческій.економіческой аналогії, системні, структурно-функціональні, інституційні, соціально економічного моделювання.
Завдання:
• Вивчення закономірностей функціонування і розвитку в міжнародному
масштабі ринкової системи організації господарського життя;
• закономірностей формування сукупного попиту і пропозиції на
економічні блага на міжнародному рівні;
• тенденцій розвитку міжнародних ринків;
• вплив процесів глобалізації на формування національних економік і
світової господарської системи;
• виявлення можливостей та інструментарію регулювання цих процесів.
Обєктом виступають процеси і явища економічськой життя суспільства на
міжнародному рівні
Що вивчає: зосереджує увагу на економічних процесах та явищах міжнародної економічної взаємодії.

Політична економія
Об’єкт: відносини між економічними суб’єктами з приводу виробництва, розподілу та споживання економічних благ.
Предмет: економічні відносини людей в їх єдності і взаємодії з продуктивними силами та політичними, ідеологічними, соціальними інститутами су- спільства.
Методи: формальна логіка - аналіз, синтез, індукція, дедукція,
аналогія, порівняння; діалектика - наукова абстракція, історичний і логічний, метод
моделювання, математичний, соціальний
Що вивчає: відносини між економічними суб’єктами з приводу виробництва, розподілу та споживання економічних благ.

Макроекономіка
Об’єкт: загальний рівень національного
доходу, зайнятості, цін та зовнішньоекономічної діяльності
Предмет: виявленіе закономірностей розвитку економіки в цілому
Методи: Аналіз, Синтез, Індукція дедукції, Наукова абстракція
Завдання:
Що вивчає: економічні відносини на рівні національної економіки

Мікроекономіка
Об’єкт: Ринки досконалої і недосконалої конкуренції,
ринки факторів виробництва, товарів і послуг, робочої сили.
Предмет: Закономірності індивідуальних цін, обсягів виробництва,
ринків
Методи: 1) граничний аналіз.2) функціональний
аналіз.3) рівноважний підхід. 4) метод верифікації (можливості перевірки) теорії.
Завдання:
Що вивчає: діяльність домогосподарств та фірм


2. Покажіть, яким чином в процесі зміни етапів розвитку світової економіки відбувалося розширення спектру напрямів і форм міжнародних економічних відносин.
В современном мире производить все виды товаров, так же как и создавать и совершенствовать все типы факторов производства, не под силу ни одной, даже самой богатой, стране. Международная экономика является тем механизмом, который может обеспечить достижение этих целей в интересах всех стран.
Международная торговля товарами, которая исторически была первой и некогда главной формой международной экономики, к концу XX века, судя по абсолютным масштабам, потеряла свою ведущую роль, уступив ее различным формам международных финансовых операций.
Если еще в 70-е годы основное международное перемещение капитала происходило в форме прямых зарубежных инвестиций, то во второй половине 90-х годов на первое место вырвались международные портфельные инвестиции.
После глубочайших кризисов 30-х годов, потрясших буквально весь мир, и в результате Второй мировой войны, мировое хозяйство оказалось разбалансированным. Прежде всего это касалось финансовой, валютной и кредитной сферы, которая эволюционировала из простого инструмента обслуживания расчетов по международной торговле товарами в полностью оторванный от нее механизм финансовых и валютных спекуляций. С появлением первых компьютеров, финансирование в широком смысле, хотя и продолжало играть свою обслуживающую роль, превратилось в самостоятельную сферу международного общения. Причем его масштабы, которые плохо поддаются оценке, могут оказаться большими, чем масштабы мировой торговли и международного движения факторов производства.
К середине XX века постепенно возникло понимание того, что мировое хозяйство не в состоянии стабильно функционировать без каких-то общих для всех стран механизмов координации и управления. На микроуровне фирмы постепенно переросли в транснациональные корпорации (ТНК). На макроуровне буквально в течение десятилетия возникла целая система межгосударственных экономических и финансовых организаций с целью наблюдать за мировым экономическим развитием, предупреждать о возникающих дисбалансах и оказывать странам в случае необходимости всестороннюю поддержку.
Наконец, разрушение в 50-е годы колониальной системы, крах на рубеже 90-х годов «реального социализма» и переход бывших колоний и социалистических стран к рынку создали беспрецедентные предпосылки для нового уровня экономической открытости в отношениях между практически всеми странами мира. Большинство из них в той или иной форме придерживаются в своей экономической политике принципов открытой экономики, предполагающих не только активное участие стран в мировом рынке и мировом хозяйстве, но и межгосударственную координацию экономического поведения и принятие совместных адекватных мер по его корректировке.
Все это позволяет сделать вывод, что во второй половине XX века рыночная экономика перешла в новое, более высокое, чем мировое хозяйство, качество, стала международной.




3. Великобританію (5) відносять до промислово розвинених країн, Росію (2) – до країн з перехідною економікою, Ефіопію (1) – до країн, що розвиваються.
Яким чином, використовуючи теорію стадій росту Уолта. Ростоу, можна охарактеризувати стадії техніко-економічного розвитку економік цих країн.
Уолт Ростоу у «Теорії стадій росту» (1956 р.) виділяє п’ять стадій економічного зростання: 1) традиційне суспільство; 2) підготовка передумов для піднесення; 3) піднесення; 4) рух зрілості; 5) епоха масового споживання. Найхарактернішою рисою п’ятої стадії економічного зростання є випуск товарів тривалого користування. На цій стадії змінюються пріоритети суспільства. На перший план виходить не виробництво, а „споживання і добробут у найширшому розумінні”.
Ефіопію треба віднести до першої стадії «Традиційне суспільство», для якого притаманні низька продуктивність праці, обмежений розвиток науки та технологій, ієрархічність інституційних структур і панування консерватизму. Ефіопія відстає за всіма макро- і мікроекономічними показниками, в ній нерозвинена промисловість, основна галузь економіки – сільське господарство. Ефіопія — відстала аграрна держава.
Великобританію треба віднести до п’ятої стадії «Епоха масового споживання». Для неї характерним є ефективне виробництво товарів тривалого користування та послуг в основних галузях економіки, зміни характеру вартості, що виробляється (зростання питомої ваги заробітної плати у кінцевому продукті праці), постійний розвиток науки та техніки, формування соціально-орієнтованої держави.
Росію треба віднести до другої групи «Підготовка передумов для піднесення». У цій крахні з’являється імпульс до руху вперед, а саме – нові політичні ідеї, новітня ідеологія, розвиток науки та технологій. Разом з тим продовжує існувати інертність, немобільність суспільства, використовуються неефективні методи керівництва.


4. ВВП на душу населення (тис дол.) за ПКС 2005 р. у США, Німеччини, Саудівській Аравії, Бразилії, Нігерії, та країнах СНД з 1980 по 2005 рр. й за прогнозом до 2020 р. змінюється наступним чином (табл.).
Чим на Вашу думку можна пояснити спільні риси та відмінності у вказаній динаміці?

1980 1990 2000 2005 2010 2020
США 25,3 32,1 38,8 42,2 49,4 63,7
Німеччина 19,9 24,5 28,5 29,3 32,0 40,6
Саудівській Аравії 23,5 16,0 13,5 14,7 16,4 20,1
Бразилія 7,9 7,8 8,5 8,7 10,1 13,1
Нігерія 1,0 1,0 1,0 1,2 1,2 1,3
СНД 10,7 10,2 5,8 8,2 11,1 19,8

ВВП на душу населення є дуже поширеним показником рівня економічного розвитку та добробуту. Як правило, в країнах з високим ВВП на душу населення вищими є і показники рівня особистого споживання, освіти, тривалості життя, охорони здоровя, вільного часу тощо.
Представленні країни можна класифікувати за рівнем розвитку: виділяють розвинуті країни (ПРК), що розвиваються (РК), і країни з перехідною економікою (ПК).
До економічно розвинених країн можна віднести Німеччину та США - країни «великої сімки». Вони є одними з лідерів у світовій торгівлі. Головна роль належить США, що є найрозвинутішою країною світу і головним експортером сучасної наукомісткої продукції та науково-технічної інформації. Ці країни мають значний вплив на перебіг світових політичних подій.
Саудівську Аравію, Бразилію та Нігерію можна віднести до країн, що розвиваються. Саудівська Аравія, Нігерія - підгрупа «Країни експортери нафти». Їх економічний розвиток залежить від експорту нафти і цін на неї. Серед країн, що розвиваються, вони виділяються доволі високим рівнем соціально-економічного розвитку. Бразилія - підгрупа «Нові індустріальні країни» (НІК). Відзначаються швидкими темпами розвитку, використанням іноземних інвестицій…
Країни СНД належать до країн з перехідною економікою. Перехідною вважається економіка, що перебуває у процесі великомасштабних змін, які ведуть до іншої стабільної економіки (у даному випадку до ринкової економіки та демократичного суспільства)
Таким чином можна зробити висновок, що у країн ПРК ВВП на душу населення постійно зростає. У країн РК «експортери нафти» ВВП на душу населення постійно коливається або стоїть на місці. У країн РК (НІК) – ВВП на д.н. поступово зростає. У країн ПК після переходу на ринкову економіку прогнозується різкий ріст ВВП на д.н..


5. В чому полягають особливості еволюції галузевої структури національних економік та світового господарства в цілому. Розкрийте її на прикладі України.
Отраслевая структура национальной экономики заключается в группировке хозяйствующих субъектов в однородные по своему составу группы, связанные однородными функциональными характеристиками, – отрасли национальной экономики.
Изменение отраслевой структуры идет по следующим основным направлениям:
1) принципиальное изменение технологий производства;
2) доминирование обрабатывающей отрасли по сравнению с добывающей;
3) развитие наукоемких отраслей национальной экономики;
4) смещение центра тяжести в сторону непроизводственных отраслей.
В структуре хозяйства Украины основная доля всей продукции приходится на сельское хозяйство, добычу полезных ископаемых, производство, строительством. А доля сферы услуг более чем в два раза уступает этому показателю в высокоразвитых странах, что делает Украину зависимой от мирового колебания цен. Преобладание добывающих отраслей экономики негативным образом сказывается на общих темпах развития национальной экономики.
Ключевым моментом эволюции мирового хозяйства является интернационализация производства и хозяйственной жизни. Под интернационализацией экономики понимается активизация участия страны в мировом хозяйстве. Выделяют следующие фазы интернационализации:
1. международное разделение труда;
2. международная экономическая кооперация;
3 международная экономическая интеграция;
4 глобализация.
Украина - страна с достаточно высоким уровнем внутренне национального разделения труда. Специализированные производства ориентированы на кооперацию с партнерами, находящимися зачастую за пределами государственных границ. Это обусловливает постоянную производственную необходимость регулярных экспортно-импортных операций. Важным стратегическим шагом по созданию механизма внешнеэкономических связей Украины является заключение договоров и соглашений как с молодыми независимыми государствами, образовавшимися на территории бывшего СССР, так и со многими странами Европы, Северной и Южной Америки, Азии, Африки.


6. Специфіка економічного устрою країн світу зумовлюється впливом матеріально-технологічного середовища господарювання. Розкрийте зміст чинників, що впливають на особливості соціальних властивостей матеріально-технологічного середовища господарської діяльності людини. На прикладі Греції та Єгипту покажіть їх відмінності.
Матеріально-технологічне середовище - сукупність географічних, природно-кліматичних, соціокультурних, ідеологічних, правових, політичних, технологічних і економічних чинників, що визначають напрямки розвитку й характер системи господарювання. Відповідно воно включає не лише природні, а й штучно створені людиною чинники, що формують певні специфічні умови виробничого і соціального розвитку.
Когда мы говорим о материально-технологической среде общества, то имеем в виду, прежде всего, общественную инфраструктуру и отрасли, приоритетные для обеспечения жизнедеятельности населения, ту неотъемлемую часть материально-технической базы общества, которая создает определяющие условия для социального развития и общественного производства. Свойствами материально-технологической среды, проявляющимися тогда, когда социум пытается овладеть ею как средой социальной и производственной, являются, по нашему мнению, коммунальность или некоммунальность.
Коммунальность (или некоммунальность) материальной среды является не столько внутренне ей присущим, сколько общественным свойством, т.е. проявляющимся в ходе взаимодействия общества с этой средой. Сами по себе природные условия или технологические комплексы не реализуют названных общественных свойств, они проявляют, выражают или приобретают их в процессе вовлечения в хозяйственный оборот и социальную жизнь.
Коммунальность означает такое свойство материально-технологической среды, которое предполагает ее использование как единой нерасчленимой системы, части которой не могут быть обособлены без угрозы распада всей системы. Коммунальность материально-технологической среды подразумевает ее целостность, неразрывность связей между элементами, ее представление как единого целого, состоящего под общим управлением. Изначально коммунальность производственной среды определяется хозяйственным ландшафтом - исторически первичным условием производства. Население начинает вовлекать его в хозяйственный оборот. Но среда сопротивляется усилиям одиночек, заставляя людей объединяться уже на стадии организации производственного процесса. Необходимость объединения задается, как правило, применяемой технологией, которая оказывается конкурентоспособной по сравнению с технологиями индивидуального производства. Так действует закон экономии трансакционных издержек, который, в конечном счете, определяет формирование соответствующих экономических, политических и идеологических институтов.
В свою очередь, некоммунальность означает технологическую разобщенность, возможность обособленности важнейших элементов материальной инфраструктуры и связанную с этим возможность их самостоятельного функционирования и частного использования. Некоммунальная среда разложима на отдельные, не связанные между собой элементы, она обладает свойством дисперсности и может существовать как совокупность разрозненных, отдельных технологических объектов. В этом случае индивидуум или семья способны самостоятельно, без кооперации с другими членами общества, вовлекать части некоммунальной среды в хозяйственное использование, поддерживать их эффективность и независимо распоряжаться полученными результатами. В этом случае главной функцией складывающихся институтов государства является обеспечение взаимодействия между обособленными хозяйствующими и социальными субъектами.
Коммунальными по своей сути являлись также ирригационные системы Египта.
Выясняется, что чем в большей мере территория, на которой расположено государство, характеризуется рискованными условиями ведения хозяйства - суровым или пустынным климатом, резкими колебаниями температур, угрозой засухи или, наоборот, риском наводнений, цунами и прочими неблагоприятными условиями, тем с большей вероятностью можно ожидать коммунальных, общественных свойств формирующейся в этих условиях материально-технологической среды. Соответственно, тем выше вероятность формирования X-матрицы в таком государстве. Яркими иллюстрациями могут служить особенности сурового климата пустынь Египта.
Предварительные наблюдения показывают, что некоммунальная, «индивидуализированная» материально-технологическая среда формируется в условиях некоторого оптимума многообразия, сегментированности, неоднородности территории. Это, с одной стороны, позволяет развивать в разных регионах неодинаковые производства, а, с другой стороны, обуславливает возможность обмена разными товарами между ними. Одновременно рыночные отношения содействуют развитию частной собственности, создают базис адекватных им политических и идеологических систем, другими словами, обуславливают становление базовых институтов У-матрицы (Греция).
Если мы рассмотрим Египет, то не встретим здесь частной собственности - основополагающего института экономик рыночного типа. Единственным собственником в Египте, выражавшим «общественный интерес», считался фараон, который мог передавать большую или меньшую часть собственности в пользование членам своей семьи, друзьям, чиновникам и слугам за ту службу, которую они исполняли для фараона и государства в его лице.
На территори Греции в свою очередь наблюдается наличие некоммунальных характеристик, поскольку мы имеем болем плодородные почвы и болем мягкие климатические условия благодаря которым появляласть возможность вести хазяйство другими методами. Также здесь помимо высшего руководства многие имели право на земельную собственность.
В Египте была заметна четкая централизация власти и прав, в Греции существовало наличие многих неольших классов общин.
Египет представлял собой образец государства с Х-матрицей: его экономика регулировалась институтами редистрибуции, в политическом отношении он представлял собой унитарно-централизованное государство, а в сфере идеологии характеризовался приоритетом ценностей высшего, общегосударственного порядка по отношению к ценностям локальным, частным.
Греция представляла собой государство с частной собственностью и развитыми меновыми, рыночными отношениями.


7. Назвіть і прокоментуйте вплив чинників економічного середовища на формування особливостей економічної системи США.
СШАт— наиболее экономически развитое государство Запада. По площади США превосходят всю Европу, но уступают России. Выход США к Атлантическому и Тихому океанам способствует, с одной стороны, транспортно-экономическим связям со многими странами, с другой, изолирует страну от очагов войн и напряженности в Европе и Азии. Значительная часть территории страны по природным условиям благоприятна для жизни и экономической деятельности. США отличаются разнообразием и богатством природных ресурсов. Территория страны делится на гористую и преимущественно засушливую западную часть и равнинную, достаточно увлажненную, восточную. США выделяются богатыми и разнообразными полезными ископаемыми. Особенно велики топливно-энергетические ресурсы. Имеются также крупные запасы руд черных и цветных металлов, горно-химического сырья. Климатические условия США разнообразны. Большая часть территории лежит в зоне умеренного и субтропического климата, лишь юг Флориды — в тропическом.
Что касается социокультурных факторов, то в США преобладает идеология субсидиарности, она основывается на индивидуализме, общественной стратификации, личной и экономической свободе. Соответственно, в политической системе сформированы институты федерализма, выборности, многопартийности и демократического большинства, самоуправления. Спорные вопросы решаются в судебном порядке. На уровне экономики идеология субсидиарности находит свое воплощение в институтах частной собственности, наемного труда, конкуренции, обмене через куплю-продажу, прибыли.
Если брать во внимание экономико-технологические факторы, то информационная революция служит вторым мощным источником роста экономики США. Только в одной Силиконовой долине - центре американских технологий (штат Калифорния) каждую неделю образуется более десятка новых компаний. Если до недавнего времени экономику страны двигало вперед автомобилестроение и жилищное строительство, то сейчас экономику развивают информационные технологии, которые обеспечивают по приблизительным оценкам треть всего экономического роста. В сфере информатики и информационных технологий США не имеют себе равных.


8. На основі використання концепцій впливу релігійних чинників М. Вебера, основних типів культурної ментальності П. Сорокіна, інституційних матриць С.Кирдіної, результатів дослідження ціннісних характеристик національної господарчої культури Г. Хофстеда та Ф. Тромпенаарса охарактеризуйте передумови формування особливостей економічного устрою сучасної Швеції.
Хофстед визначає культуру як колективну ментальну запрограмованість, частина обумовленості сприйняття світу нами, спільну з іншими представниками нашої нації, регіону чи групи і відрізняє нас від представників інших націй, регіонів і груп. Р. Хофстедом були запропоновані чотири «вимірювання» для опису організаційної культури націй: індивідуалізм - колективізм; · дистанція влади (велика - мала);· неприйняття невизначеності (сильний - слабкий);· мужність - жіночність. Висновки, які зробив Р. Хофстед : Культурний вимір «дистанція влади» впливає на ступінь централізації влади та стиль керівництва (автократичний-колегіальний). Колективізм країни свідчить про великий дистанції влади, але індивідуалізм не завжди означає малу дистанцію влади. Для всіх бідних країн характерні колективізм і велика дистанція влади.
Теорія інституціональних матриць . макросоціологічна теоретична гіпотеза про двох стійких системах базових інститутів, що визначають природу і характер розвитку суспільств. Інституційна матриця (лат. matrix — матка, первинна модель) визначається як історично сформований стійкий триплекс взаємоповязаних базових інститутів, що регулюють функціонування основних суспільних підсистем: економіки, політики та ідеології
Чуттєва культурна ментальність, властива народам Заходу, визнає первинність матеріального, емпіричної, чуттєвої реальності, формує різні матеріальні потреби, націлює людину на активну позицію по відношенню до світу. В результаті вона націлюється на створення знарядь сприяють зміні навколишнього світу. Наука ґрунтується на спостереженні, оцінкою, експерименті, логічному аналізі. Специфіка чуттєвої ментальності позначається у здійсненні економічних вчинків. Згідно з основним елементам господарських цінностей, в прояві яких знаходить відображення специфіка ментальної структури, у Швеції переважає більш чутливий тип культурної ментальності. Це відображається в тому, що реальність є для народу швидше матеріальної; основні потреби і цілі не характеризуються переважанням духовного, а швидше різноманітні;спосіб задоволення виражається в змінах навколишнього середовища, а також переважає екстравертна активність; розвиток техніки у Швеції відбувається величезними темпами; культура Швеції схильна до колективізму, а значить, культурні цінності в країні переважають і стоять вище, ніж індивідуальні; шведи віддають перевагу комфорту навіть в повсякденних дрібницях. Всі вищесказаної свідчить про те, що Швеція має чутливим типом культурної ментальності.
Особливості впливу основних типів культурної ментальності на інститути господарювання знайшли свій вираз у запропонованій С. Кирдіною теорії інституціональних матриць. Відповідно до даної теорії Швеції можна віднести до Східної інституційної матриці. Про це свідчать наступні фактори: пріоритет інтересів суспільства, соціальні пріоритети визначаються центром; адміністративний контроль з центру; службовий праця переважає над найманим.
Модель інституціональних матриць дозволяє скласти системне уявлення про найбільш загальної характеристики ідеологічної, політичної, правової та економічної середовища.Безумовно, в сучасному світовому господарстві важко знайти економіку, в якій запропоновані інституційні матриці існували в чистому вигляді. Вони переплітаються між собою. Різноманітність варіантів поєднання елементів протилежних інституційних матриць обумовлює існування значної кількості моделей економічних систем. Звязок між ними і культурними цінностями можна простежити на прикладі результатів дослідження особливостей культур Р. Хофстеда. Швеція - протестантська країна. Швеція належить до західноєвропейської соціал-демократичної моделі є «державою загального добробуту». За шкалою Хофстеда від 0 до 120 для Швеції характерні наступні риси: низький індекс дистанціювання від влади (31) означає, що культура чекає і приймає демократичні відносини з владою, а члени суспільства розглядаються як рівні; низький індекс уникнення невизначеності (29) свідчить про те, що дана культура є більш відкритою до змін і використовує менше правил і законів, а її звичаї мають менш суворий характер; ступінь, з якою члени товариства схильні утворювати групи досить висока (71), а отже в даному суспільстві суспільні цілі і добробут ставляться вище особистих; низький індекс «чоловічого»/»жіночого» типу (5) означає, що для культури характерні менш істотні відмінності між статями і більш висока цінність взаємин.

9. На прикладі України охарактеризуйте основні елементи інституціональної архітектоніки соціально-економічних систем.
На макроэкономическом уровне выделяют три основных элемента институциональной архитектоники СЭС. Это социальные системы производства, режимы накопления и способы развития и социально-экономические системы.
Что касается первого элемента, то в Украине преобладает диверсификация производства -Это процесс его количественного и качественного разнообразия. Характерна для крупных предприятий, которые свободно реагируют на изменение спроса. Тогда параллельно с выпуском основной продукции разворачивается производство другой, которая пользуется спросом.
Режимы накопления и способы развития. Украину относят к наиболее обеспеченных минерально-сырьевыми ресурсами государств мира. По запасам основных полезных ископаемых в расчете на душу населения мы занимаем одно из ведущих мест в Европе. Реализация минерального сырья составляет существенную часть экспортных доходов. Мы экспортируем железо, марганец, титан, цирконий, ртуть, графит, каолин, самородную серу, бентонитовые и огнеупорные глины, поваренную соль, облицовочный камень, строительные материалы. Ключевое значение в экспорте сырья имеют железные и марганцевые руды. Наличие значительных запасов полезных ископаемых земельных ресурсов повышает конкурентоспособность украинской экономики. В современных условиях все большее значение приобретают развитие новых технологий, материальные, финансовые и информационные ресурсы.
Украина принадлежит к странам, в которых экономические преобразования проводятся очень медленно и непоследовательно. В частности, в промышленности очень много больших и старых предприятий с отсталыми технологическими процессами и оборудованием, что не привлекает ни отечественного, ни иностранного собника. Современная экономическая система Украины объединяет старые и новые элементы, не все из которых являются прогрессивными. Часто среди них появляются такие, которые свойственны менее развитым рыночным экономикам ("теневая" экономика, взяточничество и коррупция чиновников, замена товарно-денежных отношений на бартер). Однако экономическая система Украины позиционируется как рыночная экономика. Рыночная экономика базируется на частной собственности, свободном предпринимательстве и рыночном хозяйственном механизме. Рынок предполагает обмен произведенных товаров в соответствии с их стоимости, существование конкуренции между производителями, уравновешивания спроса и предложения товаров. Он выступает и как регулятор хозяйственной деятельности. Рыночную экономику имели большинство стран мира.

10. На основі даних, наведених в таблиці 1, згрупуйте країни світу за соціально-економічними моделями. Розкрийте і поясніть яким чином вони розмежовуються за наведеними характеристиками.
Таблиця 1.
Релігійні конфесії та ціннісні характеристики національних культур за Г. Хофстедом
Країни Дистанція влади Запобіганя невизначеності Индивідалізм/колективізм Мужність/жіночність Довгострокова орієнтація
Англосаксонська ліберальна (протестанська) модель
Англія П ** 35 35 89 66 25
Канада К + П 39 48 80 52 23
США П + К 40 46 91 62 29
Православний варіант СЕМ
Греція Прав. 60 112 35 57 -
Росія Прав. 93 95 39 59 49
Україна Прав., К 92 80 18 46 -
Мусульманські країни (ісламська модель)
Іран М 58 59 41 43 -
Пакистан М 55 70 14 50 0
Туреччина М 66 85 37 45 -
Південноєвропейский варіант СЕМ
Іспанія К 57 86 51 42 19
Італія К 50 75 76 70 34
Франція К 68 86 71 43 39
Далекосхідна патріархально-корпоративна (конфуціанська) модель
Китай Конф., Б, М, Д 63 86 23 54 118
Тайвань Конф. Б, Д 58 69 17 45 87
Японія Конф., С, Б 54 92 46 95 80
Центральноєвропейський варіант СЕМ
Нідерланди К + П 38 53 80 14 44
Німеччина К+П 35 65 67 66 31
Польща К 70 100 60 65
Швейцарія К + П 34 58 68 70 40
Чехія К, П 58 77 60 65
Хорватія К, Прав 75 90 33 40
Північноєвропейський варіант СЕМ
Норвегія П 31 50 69 8 44
Фінляндія П 33 59 63 26 41
Швеція П 31 29 71 5 33
Теория основана на идее о том, что ценность может быть распределена по шести измерениям культуры. К этим измерениям относятся власть, коллективизм ,избегание неопределенности, стратегическое мышление и потворство своим желаниям.Большую часть сведений о мировых культурных ценностях Хофстеде получил из опросов, проведенных компанией IBM,американской технологической и консультационной корпорацией.Он предложил систему оценки по шкале от 1 до 120.
Индекс дистанцированности от власти. По Хофстеде «дистанцированность от власти — это степень, с которой наделенные относительно меньшей властью члены организаций и институтов ожидают и допускают неравномерность распределения власти». Это измерение не характеризует уровень распределения власти в данной культуре, а, скорее, анализирует его восприятие обществом. Низкий индекс дистанцированности от власти означает, что культура ожидает и принимает демократические отношения с властью, а члены общества рассматриваются как равные. Высокий индекс дистанцированности от власти означает, что наделенные меньшей властью члены общества принимают свое место и осознают существование формальных иерархических структур.
Индивидуализм и коллективизм. «Степень, с которой члены общества склонны образовывать группы». Культуры, для которых свойственен индивидуализм, придают большее значение достижению личных целей. В обществах, для которых характерен коллективизм, общественные цели и благосостояние ставятся выше личных.
Индексизбеганиянеопределенности. «Толерантность общества к неопределенности и отклонениям».Это измерение характеризует реакцию общества на незнакомые ситуации, непредвиденные события и давление перемен.Культуры, для которых этот индекс высок, менее терпимы к изменениям и стремятся избегать беспокойства, которое несет в себе неизвестность, путем установления строгих правил, нормативов и/или законов. Общества с низким индексом более открыты к изменениям и используют меньше правил и законов, а их обычаи имеют менее строгий характер.
«Мужской» и «женский» тип. «Распределение эмоциональных ролей между полами». Это измерение характеризует уровень важности традиционно мужских ценностей, таких как напористость, амбиции, стремление к власти и материализм, и традиционно женских ценностей, таких как человеческие отношения, для культуры. Культуры с более выраженным «мужским» типом обычно характеризуются более четкими различиями между полами и склонны к соперничеству и достижению целей. Меньший индекс в этом измерении означает, что для культуры характерны менее существенные различия между полами и более высокая ценность взаимоотношений.

11. На підставі даних про вплив дистанції влади, відношення до невизначеності, індивідуалізму / колективізму, мужності / жіночності національної культури на характер відносин в на виробництві, отриманих в дослідженні Г. Хофстеда (Таблиця 1) охарактеризуйте відмінності поведінки особистості за місцем роботи в таких країнах, як США, Швеція, Германія, Франція, Японія, Україна.
Прояв особливостей національних культур на робочому місці (табл)
Відповідь
Мужність – прихильність суспільства таким цінностям, як рекорди, героїзм, завзятість у досягненні мети, матеріальний успіх і т.п. Як правило, мужність домінує в суспільствах, де соціальні ролі відрізнялися.
Жіночність – прихильність таким цінностям, як вибудовування рівних відносин, схильність до компромісів, скромність, турбота про ближніх, затишок, якість життя тощо.
Співвідношення індивідуалізму та колективізму – схильність до сприйняття себе як індивідуальності або як частини групи.
Дистанція влади – ступінь нерівності в розподілі влади в суспільстві або організації, що сприймається членами суспільства як нормальна й така, що сама собою розуміється.
Запобігання невизначеності – характеристика соціально-економічної поведінки, що відображає припустиму межу соціальної нестабільності й двозначності, сприймані в даній культурі як нормальні, при яких члени суспільства почувають себе комфортно.
Сто балів на відповідній шкалі свідчить про максимальну дистанцію влади, індивідуалізм, мужність, запобігання невизначеності.
Для протестантських країн (США) з англосаксонською СЕМ виявляється характерним помірна дистанція у відношенні влади (40), зважене запобігання невизначеності (46), досить високий рівень індивідуалізму (91), незначна перевага мужності (62).
Тобто в роботі переважає тимчасова рольова нерівність, для зручності керування, з підлеглими прийнято консультуватися, ідеальний бос - грамотний і талановитий демократ, етичні стандарти й закони універсальні для всіх, мета вище особистих відносин, відносини бос - працівник базуються на раціональній основі, а не на моральній. Також на роботі цінують напористість, самовпевненість, вміння себе подати. Акцент працівників робиться на карєру.
Для північноєвропейських країн (Швеція) характерні дещо менша дистанція по відношенню до влади (31), наявність суттєвих розбіжностей відносно запобігання невизначеності (Швеція – 29 – незначне запобігання невизначеності), помірний індивідуалізм(71), яскраво виражена жіночність(5).
Таким чином, в Швеції переважає нелюбов до правил (усних і письмових), нелюбов до стандартів і формальностей. Присутня ієрархія, ідеальний бос - грамотний і талановитий демократ, етичні стандарти й закони універсальні для всіх, над напористістю, агресивністю підсміюються, цінується скромність у самооцінці.
Центральноєвропейські країни (Німеччина, Франція) за показниками дистанції відносно влади виявляються близькими до країн англосаксонської СЕМ(Німеччина – 31, Франція – 35). Одночасно за рівнем індивідуалізму(Німеччина – 67, Франція -71) виявляються більш близькими до північноєвропейських країн. Одночасно вони відрізняються значним ставленням до невизначеності(Німеччина – 65, Франція – 86). Але Франція більш схильна до жіночності (Франція – 43, Німеччина – 66).
В Німеччині, як і в Франції існує ієрархія - тимчасова рольова нерівність,
з підлеглими прийнято консультуватися, ідеальний бос - грамотний і талановитий демократ. На робочому місті переважає емоційна потреба в правилах, письмових і усних, вимагають якнайбільше формалізації й стандартів. Одночасно етичні стандарти й закони універсальні для всіх, мета вище особистих відносин, відносини бос - працівник базуються на раціональній основі. Але у Франції помірне відношення до скромності у самооцінці та акценті на якості життя, в той час як у Німеччині напористість, самовпевненість вітаються та акцент робиться на карєру;
Особливостями православних країн (Україна) є значна дистанція влади, але в України вона помірна (54), високий рівень запобігання невизначеності(Україна - 92), переважно колективістська спрямованість (Україна – 18), Україна мужня країна (95).
Так, в Україні ієрархія - природна, постійно існуюча нерівність, підлеглим говорять, що треба робити, ідеальний бос - великодушний і доброзичливий автократ, емоційна потреба в правилах, письмових і усних, якнайбільше формалізації й стандартів, напористість, самовпевненість вітаються, цінується вміння себе подати, рішучість у вчинках вітається.
Конфуціанські країни (Японія) характеризуються суттєвою, але не критичною дистанцією влади(в Японії цей показник високий – 92), значним запобіганням невизначеності (Японія – 80), високим рівнем колективізму (виняток Японія – 46), помірним співвідношенням між мужністю та жіночністю (Японія характеризується мужністю – 90).
Таким чином, можна сказати, що Японія має такі самі поведінки на роботі, як і Україна.


12. На прикладі США, Німеччини, Японії, Саудівської Аравії, Індії, Росії розкрийте відмінності релігійних цінностей, базових ідеологічних, політичних, правових, політичних, економічних інститутів відповідних моделей економічного устрою.
Соціально-економічна модель - це комплекс інститутів, що визначають характер соціальної та господарської системи в конкретних умовах розвитку даної країни або регіону, механізми, що забезпечують дієздатність інститутів, єдність правил, норм і звичаїв господарювання, форм і механізмів взаємодії субєктів господарського життя, регулювання господарського порядку та господарчих процесів із боку держави.
США найбільш яскравий представник Англосаксонської ліберальної (протестантської моделі), в яких серед населення переважають протестанти та католики та діє демократична форма правління. У США стандарт поведінки у суспільстві виражений в "індивідуалістичному" підході до організації. Звідси нормою поведінки є прагнення до карєрного росту з регулярною зміною місць роботи (в США вважається, що людина повинна змінювати роботу раз в декілька років. Якщо розглядати Японію, в якій переважає конфуціанство, синтоїзм та буддизм і яка належить до Далекосхідної патріархально-корпоративної (конфуціанської) моделі(форма правління парламентарна монархія), то в ній виражено «сімейний» підхід, тобто людина працює в організації все життя, ставлячись до начальника як до батька, якого треба слухати. Японцям дуже важлива стабільність і щоб все йшло по плану. Німеччина належить до центральноєвропейського варіанту соціально-економічної моделі, в цій країні переважно проживаюсь протестанти та католики(форма правління парламентська республіка). В Німеччині можна прослідкувати ієрархію у відносинах, яка створюється як ефективний інструмент для управління, також там наголошують на принципах соціальної рівності та індивідуальної свободи. Щодо Россії(федеративна республіка), то вона належить до православного варіанту СЕМ, та являється країною з сильною ієрархією у відносинах. В Цій країні переважає підкорення та слухняність в у сімейних відносинах, або у відносинах між керівником та підлеглим. Старші користуються великою повагою у молодших. Саудівська Аравія - абсолютна теократична монархія (форма правління, де на чолі держави стоїть релігія). Главою держави є глава церкви, яка має необмежену вищою державною владою. Шейхи племен продовжують відігравати ключову роль в своїх громадах. В Цій країні діє мусульманське право, яке зароджувалося як система норм, які виражають у релігійній формі в основному волю релігійної знаті. До СЕМ країн Південної Азії належить Індія(парламентська республіка), населення якої переважно індуїсти та мусульмани. У цій країні дуже важлива роль відводиться сім’ї, діти підкорюються та беззаперечно слухаються батьків(або ж підлеглі босів). На соціальний устрій Індії дуже впливають «касти», які існують переважно у мусульманських країнах.


13. Встановіть правильне співвідношення між характерними рисами товарів та послуг та заповніть відповідні колонки таблиці:
Підстава порівняння Товари Послуги
Оцінювання обєктивно оцінювані за кількісним характеристиками матеріального носія; субєктивно оцінювані в процесі надання, але в результаті можуть втілюватися в матеріальному носії;
Основа в основі їх як економічного блага є матеріальна основа, вони матеріальні;
в основі їх як економічного блага діяльність в результаті якої суб’єкт її отримує, вони діяльнісні;
Можливість передачі можуть передаватися від одного економічного субєкта до іншого; носять разовий характер, непередавані.
Можливість збереження можуть зберігатися; не можуть зберігатися, фіксовані у часі;
Експорт їх експорт означає вивіз їх за межі митної території за кордон без зобовязання повернути назад; їх експорт означає надання іноземним громадянам, навіть якщо вони перебувають на митній території країни;

14. Які форми інвестування швидше за усе виберуть вказані економічні агенти:
комерційний банк;
фінансово-промислова група;
торговельна фірма;
інвестиційний фонд;
пенсійний фонд;
виробниче акціонерне товариство;
приватна особа.
Обґрунтуйте свою відповідь.
Прямые иностранные инвестиции – это вложение капитала заграницу путем создания собственного предприятия или приобретение более чем 10% части его стоимости. В международной практике встречаются разные значения этого показателя. На самом деле значение имеет способность инвестора реально влиять на деятельность предприятия.
Портфельные инвестиции – это вложение капитала в иностранные ценные бумаги, которые не дают инвестору право реального контроля над объектом инвестирования.
1) Коммерческий банк выберет прямые и портфельные инвестиции; --- Прямые инвестиции – это приобретение других банков, а также недвижимости под свои филиалы. Портфельными инвестициями банков является вложение в ценные бумаги.
2) финансово-промышленная группа выберет прямые и портфельные инвестиции; --- Прямые инвестиции, так как ей нужно иметь контроль над объектом инвестирования, чтобы свободно вкладывать деньги в его переоснащение, модернизацию и прочее. Портфельными инвестициями будет являться вложение в ценные бумаги.
3) торговая фирма выберет портфельные инвестиции; --- также можно назвать инвестиционными дилерами - стремятся получить прибыль путем спекулятивной игры на бирже – т.е. покупка на рынке ценных бумаг.
4) инвестиционный фонд выберет портфельные инвестиции; --- т.к. это учреждение, осуществляющее коллективные инвестиции и его суть в аккумулировании сбережений частных и юридических лиц для совместного (в том числе и портфельного) инвестирования через покупку ценных бумаг, а не реальных производственных активов.
5) пенсионный фонд выберет портфельные инвестиции; --- так как его целью является лишь приобретение прибыли. В контроле над объектом инвестирования не заинтересован, так как имеет другую специфику.
6) производственное акционерное общество выберет прямые инвестиции; --- так как ему нужно иметь контроль над объектом инвестирования, чтобы свободно вкладывать деньги в его переоснащение, модернизацию и прочее.
7) частное лицо выберет портфельные инвестиции. --- его целью также является лишь приобретение прибыли.


15. Які з наведених прикладів інвестицій вважаються прямими, а які портфельними?
А) Індійська фінансово-промислова група купила акції українського металургійного комбінату на 4150 млн. дол. Загальна сума випуску акцій становить 4500 млн. дол. - ПРЯМЫЕ
Б) Український банк купив будинок у Талині, в якому відкрив свою філію в Естонії. - ПРЯМЫЕ
В) Південний машинобудівний завод збільшив свою частку в статутному капіталі СП “Морський старт”, яке зареєстроване в Бразилії, з 5 до 8%. - ПРЯМЫЕ
Г) Українська фірма за дорученням клієнта з ФРН купила 2% поточного випуску акцій “Укрнафта”. - ПОРТФЕЛЬНЫЕ
Д) Фірма “Nestle” відкрила ще один завод в Україні. - ПРЯМЫЕ
Є) Німецький інвестиційний фонд розмістив 10 млн. євро в українських державних короткострокових зобов’язаннях та облігаціях державної позики. -ПОРТФЕЛЬНЫЕ

Обґрунтуйте свою відповідь.
Прямые иностранные инвестиции – это вложение капитала заграницу путем создания собственного предприятия или приобретение более чем 10% части его стоимости. В международной практике встречаются разные значения этого показателя. На самом деле значение имеет способность инвестора реально влиять на деятельность предприятия.
Портфельные инвестиции – это вложение капитала в иностранные ценные бумаги, которые не дают инвестору право реального контроля над объектом инвестирования. На основании этого можно сделать следующие выводы:
А) данная инвестиция является прямой, так как индийская финансовопромышленная группа владеет контрольным пакетом акций, что дает ей возможность реально влиять на деятельность украинского металлургического комбината.
Б) это является прямой инвестицией банка, так как он является полноправным владельцем дома и может распоряжаться им по своему усмотрению.
В) инестиция прямая, так как согласно международному стандарту необходимым минимумом является 25%, а машиностроительный завод увеличил свою часть в уставном капитале до 35%.
Г) портфельные инвестиции, так как было приобретено всего лишь 2% акций, что не дает инвестору реального контроля над объектом.
Д) прямые, так как завод является их собственностью, которой они могут распоряжаться по своему усмотрению.
Е) портфельные инвестиции, так как немецкий фонд вложил капитал в иностранные ценные бумаги, которые не дают ему право реального контроля над объектом инвестирования.


16. Вкажіть які з вказаних сильних і слабких складових міжнародного інвестування мають відношення до прямого, а які до портфельного, заповніть відповідні колонки таблиці.
Підстава для порівняння Прямі іноземні інвестиції Портфельні інвестиції
Ліквідність низька ліквідність;
висока ліквідність;

Вхідні бар’єри високі вхідні барєри;
незначні вхідні барєри;

Витрати контролю високі витрати контролю;
низькі витрати контролю й управління;

Ризики зниження ризиків іноземного фінансування
скорочення ризиків за рахунок лістингу підприємств;
підвищення ризиків через загрози формування «ефекту натовпу»;

Контроль за діяльність підприємства контроль діяльності підприємства;
відсутність звязку з діяльністю підприємства;

можливість своєчасного реагування. можливість диференціації портфеля ЦП;
відірваність цін на ЦП від реальної вартості активів;

Жорсткість системи державного контролю спекулятивний характер ринків.

Вимоги до інвестора необхідність спеціальних знань;

висока ліквідність;
високі витрати контролю;
високі вхідні барєри;
відірваність цін на ЦП від реальної вартості активів;
відсутність звязку з діяльністю підприємства;
зниження ризиків іноземного фінансування
контроль діяльності підприємства;
можливість диференціації портфеля ЦП;
можливість своєчасного реагування.
незначні вхідні барєри;
необхідність спеціальних знань;
низька ліквідність;
низькі витрати контролю й управління;
підвищення ризиків через загрози формування «ефекту натовпу»;
скорочення ризиків за рахунок лістингу підприємств;
спекулятивний характер ринків.


17. Польнікова. Вкажіть які з вказаних особливостей мають відношення до міжнародних інвестицій, а які – до міжнародного кредиту, заповніть відповідні колонки таблиці:
Підстава для порівняння Міжнародні інвестиції Міжнародний кредит
Сфера обслуговування обслуговують в основному сферу виробництва; обслуговують в основному сферу обігу;
Базові принципи мають безстроковий характер, розраховані на прибуток, повернення коштів можливе в разі їх продажу; засновуються на принципах зворотності, платності, строковості;
Хто приймає ризик ризики бере на себе той, хто надає кошти;
основний ризик несе той, хто отримує кошти;
Форма вкладу можуть надаватися у вигляді технології, торговельної марки, управлінських секретів; мають переважно грошову форму;
Форма доходу форма сплати за використання – дивіденди, розмір яких лише прогнозується; форма сплати за надання права на використання грошей – проценти, розмір яких визначається при укладенні договору;
Можливість контролю використання є можливість контролю використання;
відсутня можливість контролю використання.
Участь в управлінні в окремих випадках, той хто надає приймає безпосередню участь в управлінні підприємством; той хто надає не приймає участі в управлінні підприємством;

17. Морозова. Вкажіть які з вказаних особливостей мають відношення до міжнародних інвестицій, а які – до міжнародного кредиту, заповніть відповідні колонки таблиці:
Міжнародний кредит - особлива форма міжнародних економічних операцій, руху позичкового капіталу між субєктами міжнародний економічних відносин, повязана з наданням валютних і фінансових ресурсів на умовах повернення, терміновості і платності
Міжнародні інвестиції - вкладення капіталу в підприємницькі проекти за кордоном з метою отримання підприємницького прибутку .
Причини переміщення капіталу зв’язані з істотними відмінностіми в забезпеченості різних країн факторами виробництва. Переміщення капіталів до допомогою МК та МІ дозволяє розширити кількість альтернатив використання наявних ресурсів.
Проведемо порівняльний аналіз МК та МІ на основі наступних показників:
Підстава для порівняння Міжнародні інвестиції Міжнародний кредит
Сфера А) обслуговують в основному сферу виробництва Б) обслуговують в основному сферу обігу;
Основні принципи/критерії Г) мають безстроковий характер, розраховані на прибуток, повернення коштів можливе в разі їх продажу; В) засновуються на принципах зворотності, платності, строковості;

Хто приймає основний ризик Д) ризики бере на себе той, хто надає кошти;
Е) основний ризик несе той, хто отримує кошти;

Форма вкладення З) можуть надаватися у вигляді технології, торговельної марки, управлінських секретів; Ж) мають переважно грошову форму;

Форма прибутку М) форма сплати за використання – дивіденди, розмір яких лише прогнозується;
Л) форма сплати за надання права на використання грошей – проценти, розмір яких визначається при укладенні договору;
Гарантії та розмір О) відсутня можливість контролю використання. Н) є можливість контролю використання
Участь в управлінні К) в окремих випадках, той хто надає приймає безпосередню участь в управлінні підприємством; І) той хто надає не приймає участі в управлінні підприємством;


Таким чином, можна виділити принципові особливості кредиту: Гроші - товар , який обслуговує процес обміну ; основна функція кредиту - отримання доходу за право власності на гроші ; формула кругообігу виключає інші форми окрім грошей ( Д - Д ) ;зворотний рух еквівалентів вартості лише під час повернення; джерело доходу - частина підприємницького прибутку позичальника . Та серед основних особливостей МІ те, що вони приносять найбільшу вигоду ПРК. Як країни базування вони одержують вигоду у вигляді відсотків, дивідендів, ліцензійних платежів. Завдяки інвестиціям країни донори отримують доступ о нових джерел сировини, нової виробничої бази, з’являється можливість продовження життєвого циклу продукції, проникнення на новий ринок, придбання управлінських ноу-хау, що разом сприяє економічному росту.


19. Яким чином Ви б охарактеризували українську гривню з точки зору позиції, ролі на валютному ринку та ринку товарів, приналежності та ступеню втручання держави в процес валютного обміну?
Гривна— национальная валюта Украины, делится на 100 копеек. Буквенный код валюты в стандарте ISO 4217 — UAH, цифровой — 980. Официальный знак — ?.
Гривна – довольно локальная валюта, то есть, фактически, не используется нигде кроме Украины. Однако она имеет и определенные преимущества: она слабо подвержена давлению извне, не является ярко выраженной сырьевой валютой (экономика страны и курс гривны не зависят от цены на какой-то один товар). На данный момент гривна девальвирует. Это происходит из-за перехода на плавающий курс, отсутствие в НБУ финансовых возможностей для сдерживания курса, политически нестабильной ситуации в стране, а также из-за валютных спекуляций.
Валютный контроль Украины включает в себя:
контроль за перемещением лицами через таможенную границу Украины (за исключением периметров свободных таможенных зон и свободных складов) национальной валюты, ценных бумаг в валюте Украины, валютных ценностей;
контроль за валютными операциями, связанными с перемещением через таможенную границу Украины товаров и транспортных средств;


20. В чому полягають особливості Ямайської, Бреттон-Вудської валютних систем та системи “Золотого стандарту”? Заповніть відповідні колонки таблиці. Система «Золотого стан-дарта», 1823 (1880) – 1914 гг.
Ведущая роль английского фунта.
Поддержка соотношения между запасами золота и количеством денег в обращении.
Национальные валюты имели фиксированное содержание золота.
Свободный, гарантированный обмен национальным банком дензнаков на золото.
Система золотодевизного стандарта (Генуэзская система (1925 – 1931 г.)
Ограниченный перечень национальных валют (фунты, франки), ценных бумаг , которые гарантируемо обменивались на золото по фиксированному курсу.
Эти валюты и ЦБ принимались центра-льными банками других стран в качест-ве «девизов» – заменителей золота.
Кризис 30-х гг. заставил страны веду-щих валют отказаться от своей роли гарантов обмена валюты на золото.
Бреттон-Вудская система (1944 – 1971 гг.)
Унифицированная система валютных курсов в соответствии с паритетом – курсом к золоту или другой валюте.
Обеспечение конвертируемости двух резервных валют (доллар США и фунт стерлингов) в золото по официальному курсу.
Поддержка рыночного валютного кур-са всех валют в рамках 1 % отклоне-ния в любую сторону от приоритета.
Согласие МВФ на изменение курса, превышающее 10 % от паритета.
Ямайская валютная система, 1978 г.
Свободный выбор системы валютного курса (фиксированная , плавающая, устанавливаемая односторонне или на основе многосторонних соглашений).
МВФ наблюдает за соблюдением соглашений об установлении валютных курсов.
Упразднена официальная цена золота, оно больше не официальное средство международных расчетов.
Дополнительным резервным активом в расчетах между членами МВФ стали специальные права заимствования (СДР).

Підстава для порівняння Золотий стандарт Бреттон-Вудська система Ямайська система
Наявність провідної валюти Фунт стерлінгів Долар, фунт стерлінгів Долар
Фіксоване співвідношення кількість грошей/запаси золота Існує Відсутнє Відсутнє
Фіксація вмісту золота у валют Існує Лише до долара і фунта стерлінгів Відсутня
Гарантія обміну валюти на золото Існує Лише у долара і фунта стерлінгів Відсутня
Фіксація курсу валюти Через вміст золота Існує Відсутня
Необхідність погодження валютної політики з МВФ Відсутня Існує Існує
Спеціальний резервний актив в міжнародних розрахунках Відсутній Відсутній СПЗ


21. Розрахуйте крос-курс гривні відносно фунта-стерлінгів якщо Вам відомо, що за один фунт стерлінгів дають 1,8 долара, а курс гривні до долара становить 8,2. Визначте пряме і непряме котирування долара до євро, якщо Вам відомо, що за одне євро дають 10 гривню і 60 копійок, а за один долар 8 гривень, 20 копійок.
Решение
Исходные данные:
GBP/USD=1,8; EUR/UAN=10,6; USD/UAN=8,2
Найти:
UAN/GBP=?; USD/EUR=?; EUR/USD=?.
UAN/GBP=1/((GBP/USD*USD/UAN) )=1/(1,8/8,2)=1/14,76=0,0678
UAN/GBP=14,76
USD/EUR=USD/UAN/EUR/UAN=8,2/10,6=0,7736
EUR/USD=EUR/UAN/USD/UAN=10,6/8,2=1,2927

22. Встановіть правильні співвідношення між основними характеристиками балансу підприємства і платіжного балансу та заповніть таблицю.
Баланс предприятия Платежный баланс
Цель Результаты деятельности по периодам Результаты деятельности по периодам
Периодичность Год, квартал Год, квартал
Принцип Двойного учета Двойного учета
Уровень Микроэкономический Макроэкономический
Объект/инст-румент учета Стоимость конкретных товаров и услуг/деньги Итог операций по видам деятельности/валюта
Основания Первичные докуметны Вторичные докумены
Полнота учета Все операции Допускает ошибки и пропуски
Балансирование Основа достоверности и правильности Возможны профицит/дефицит
Дебет Активы Отток валюты - -
Кредит Обязательства Приток валюты - +
Таблица из лекции!
Підстава для порівняння Баланс підприємства Платіжний баланс
Рівень мікроекономічний документ; макроекономічний документ;
Основа складається на основі первинних документів; має аналітичний характер, складається на основі вторинних документів;
Повнота обліку фіксує всі економічні операції за певний період; допускає й ураховує наявність помилок і пропусків;
Дебет/ кредит в активних рахунках по кредиту фіксується зменшення, а в пасивних – зростання об’єкту обліку; по кредиту (із знаком +) фіксуються грошові надходження, по дебету (із знаком -) - грошові витрати;
Балансування балансування статей – основа достовірності і правильності; припустимі загальний дефіцит або профіцит балансу.


23. Визначте сальдо платіжного балансу. Покажіть, яким чином у платіжному балансі країни буде відображено наступні операції:
імпорт товарів на 40 млн.;
експорт товарів на 30 млн.;
послуги надані 15 млн.;
послуги отримані 1 млн.;
ПІІ з-за кордону 5 млн.;
- ПІІ за кордон 1 млн.
Платежный баланс
Название операции Кредит Дебет
А. Расчет текущих операций
Импорт товаров -40 млн.
Экспорт товаров +30 млн.
Услуги предоставленные +15 млн.
Услуги полученные -1 млн.
В. Финансовый счет
ПИИ из-за границы +5 млн.
ПИИ за границу -1 млн.

Всего: +50 млн. -42 млн.
Сальдо +8 млн.

24. За часткою ЗТО у ВВП Україна у кілька разів випереджає США, а з іншого боку поступається такій країні, як Бельгія. Що характеризує цей показник?
Чим зумовлено таку розбіжність у обсягах квоти ЗТО промислово-розвинених, нових індустріальних, тих, що розвиваються, великих і малих країн світу? Чи можна вважати цей показник досить репрезентативним для визначення ступеню інтеграції країни у світову економіку?
Ответ:
(Теория) Международная торговля – это сфера международных товарно-денежных отношений, специфическая форма обмена продуктами труда (товарами и услугами) между продавцами и покупателями разных стран.
Все страны так или иначе зависят от международной торговли. Но мера зависимости различна. Она определяется как отношение стоимости международной торговли (экспорт и импорт) к внутреннему национальному продукту.
Выделяют несколько видов показателей вовлеченности страны в МТ: показатели объема, структуры, динамики, результативность. ЗТО относится к группе показателей объема и равняется сумме экспорта и импорта за определенный период. Импорт – ввоз товаров в страну. Экспорт – вывоз товаров из страны.
Что касается доли ВТО в ВВП таких стран как Украина, США и Бельгия, то для ответа на данный вопрос необходимо проанализировать масштабы внутренних рынков данных стран. США - страна континентального размера, с огромными людскими и природными ресурсами. Она может производить большинство товаров, которых требует. Масштабы внутреннего рынка таковы, что вся произведенная внутри страны продукция может найти потребителя на национальном рынке, что в свою очередь не побуждает национальных производителей к выходу на международный рынок. Конечно, некоторые товары могут преобладать в США с относительно большими затратами, чем импортные товары, однако такая ориентация могла бы снизить высокий жизненный стандарт Америки.
Чего нельзя сказать про Бельгию - страну, которая большую часть конечного об-щественного продукта реализуется на внешних рынках. У Бельгии доля экспорта в отно-шении к ВВП составляет свыше 50%. Примерно такова же их доля и по импорту товаров. Эти данные свидетельствуют о том, что в значительно большей зависимости от внешних производственных связей находятся страны с небольшой территорией и численностью населения.
Если провести сравнение между Украиной и Бельгией, то обе страны имеют небольшой размер внутреннего рынка. Однако тут различие состоит в том, Украина обеспечена большим количеством природных ресурсов, что обусловлено ее выгодным географическим расположением. Бельгия же по доле импорта превышает Украину.
Для малых развитых стран (Бельгии, Нидерландов, Швейцарии, Дании, Швеции и др.) Этот показатель варьируется значениями 40-90%. Для больших развитых стран (Германии, Англии, Франции и т.д.) - от 25 до 35%.
Таким образом, все приведенные выше значения связаны с масштабами внутреннего рынка, потребностью сбыта продукции на внешних рынках, необходимостью получения определенных товаров из-за границы. Особенно большую роль внешний рынок играет для развивающихся стран, так как многие из них имеют относительно ограниченные размеры внутреннего рынка.
Быстрые темпы расширения мировой торговли благоприятно влияют на экономику развивающихся стран, стимулируя их экспорт.


25. Науково-технічний прогрес створює умови для поліпшення якості життя населення землі. Одночасно набувають нового змісту й загострюються глобальні проблеми, що постають перед людством. Охарактеризуйте ці проблеми та покажіть яким чином вони впливають на стримування економічного розвитку людства
Науко?во-техні?чний прогре?с — це поступальний рух науки і техніки, еволюційний розвиток усіх елементів продуктивних сил суспільного виробництва на основі широкого пізнання і освоєння зовнішніх сил природи; це обєктивна, постійно діюча закономірність розвитку матеріального виробництва, результатом якої є послідовне вдосконалення техніки, технології та організації виробництва, підвищення його ефективності.
Глоба?льні пробле?ми лю?дства (глобальні проблеми, глобальні проблеми сучасності) — комплекс проблем і ситуацій, що зачіпають життєві інтереси всіх народів світу,характеризуються динамізмом і вимагають для свого розвязання колективних зусиль світової громадськості (екологічні проблеми, гонка озброєнь, хвороби і т. д.),від вирішення яких залежить подальший прогрес людства і збереження цивілізації.
Глобальні проблеми людства взаємоповязані, охоплюють всі сторони життя людей, стосуються всіх країн і народів та верств населення, стосуються як поверхні землі, так і Світового океану, атмосфери планети, навколоземного та космічного простору. Вони призводять до великих економічних та соціальних збитків.
Проблематика
Економіка: Вичерпання факторів виробництва — глобальна конкурентноспроможність — економічна парадигма — Інтеграція та дезінтеграція господарських ринків (інтеграційні утворення в Європі, Азії, Америці) — затратні виробництва — нові моделі економічного розвитку — перерозподіл блага між традиційними та новими економіками — Ресурсний потенціал сучасної цивілізації — Сталий розвиток
Енергетика: Енергетична криза — проблема безпеки АЕС, нових енергоблоків та наслідки виведення АЕС з експлуатації — Аварії на атомних електростанціях (Японія, 1997, 2011; Україна , 1986 )
Озброєння: контроль озброєнь — контроль атомних технологій («Атомний клуб»)
Політика: взаємопристосування господарських механізмів та інституціональних структур на міждержавному і міжнародному рівнях — гармонізація національної й міжнародної економічної політики — уніфікація господарського законодавства
Промисловість: Постіндустріальна модель розвитку — Третя промислова революція
Суспільство: гіпотеза другого демографічного переходу — експорт демократії — зближення націй (асиміляційний характер глобалізації) — перенаселення — продовольча проблема — соціально-економічний розвиток — цивілізаційний розвиток — технологічна революція
Технології: інформатизація (у глобальному вимірі) — машинна ера — обмеженість сучасних технологій — технологізація
НТР зумовлює також зміни в характері праці, змінюються форми взаємозвязків учасників виробництва, удосконалюються процеси обміну результатами праці. Науково-технічна революція відкрила нові способи і методи управління високопродуктивними багатогалузевими технологічними системами (телекомунікаційні мережі, швидкодійні системи контролю і оброблення інформації тощо).
Усі ці та інші процеси потребують істотних змін в умовах життя і праці людини, освоєння більш складних професій, що можливо лише для людей із достатнім освітнім, професійним (економічним) і культурним рівнем.
Усебічний технічний прогрес, масове застосування машин, небувале зростання видобутку й металургійної переробки корисних копалин привели до змін усієї економічної та суспільної структури. Уперше найбільший внесок у матеріальний добробут робить не сільське господарство (як було протягом тисячоліть), а переробка мінеральної сировини, різноманітна фабрична продукція. „Залізо й вугілля – ось полюси, навколо яких обертається усе життя нового часу” – справедливо зазначав Отто фон Бісмарк. Доступні ресурси земних надр слугували своєрідним регулятором темпів матеріального виробництва й товарно-грошових відносин. Вони значною мірою зумовлювали парадигми суспільного розвитку. Промислова революція супроводжувалась поділом і стрімким підвищенням продуктивності праці, швидкою урбанізацією, зміною способів пересування й зв’язку, і, щонайважливіше, помітним зростанням споживчого рівня населення, а також збільшенням середньої тривалості життя.
До цієї групи проблем відносять переважно енергетичну, сировинну та продовольчу. З одного боку, економічні проблеми стосуються безпосе­редньо кожного жителя, як споживача продукції. Адже дефіцит сирови­ни, енергії, продуктів харчування призводить до зростання цін на готову продукцію, а отже — до зниження життєвого рівня населення, особливо в найбідніших країнах. З іншого боку, в глобальних масштабах, економічні проблеми втрачають гостроту у звязку з тим, що людство почало їх ефек­тивно вирішувати. Зараз, наприклад, вже не стоїть питання про те, чи ресурсний потенціал нашої планети дасть змогу прогодувати шість чи на­віть десять млрд жителів. Тієї сільськогосподарської продукції, яка вироб­ляється в останні роки, цілком достатньо для повноцінного харчування всіх жителів Землі. Проблема полягає в тому, що вона дуже нерівномірно розподіляється між різними регіонами і країнами.
Сировинна та енергетична проблеми мають багато спільного. Викликані вони насамперед недостатньою кількістю розвіданих запасів корисних копалин і дуже нераціональним їх використанням. У 60-70-ті роки най­більш песимістично настроєні вчені передбачали, що вже до 2000 р. бу­дуть вичерпані родовища срібла, золота та інших кольорових металів, а до 2025 р. — більшість запасів корисних копалин. Активізація пошукових робіт дала змогу наприкінці 80-х-на початку 90-х років досягти позитивно­го балансу між кількістю новорозвіданих запасів корисних копалин і розмі­рами їх видобутку. Проте доводиться експлуатувати родовища, які знахо­дяться у гірших гірничо-геологічних умовах, у районах з екстремальними природними


26. Спираючись на відомі Вам концепції міжнародного економічного середовища визначте, що спільного у географічному розташуванні та в історії становлення й розвитку державності та міжнародних відносин є в таких країн як Росія, США, Китай, Австралія, Бразилія. Обґрунтуйте позитивні та негативні сторони впливу міжнародного економічного середовища на становлення і розвиток економіки відповідних країн.
Обґрунтовуючи вплив МЕС я використовую наступні інструменти: модель Сакса та модель Тойнбі.
А. Тойнбі висуває концепцію «виклику — відповіді». Функція «зовнішнього чинника виклику» — полягає в пробудженні «внутрішнього творчого імпульсу», перетворенні його в постійно діючий стимул реалізації потенційно можливих творчих варіацій. Саме виклик спонукає до зростання. Вирішуючи поставлене викликом завдання, відповідаючи на нього, суспільство змушене прагнути до іншого, більш стійкого, досконалого стану. Відсутність виклику означає відсутність. А. Тойнбі розділяє стимули росту на стимули природного середовища и стимули людського оточення. У числі перших — стимули «поганої землі», суворих країн і стимули «нової землі», заморської міграції. До стимулів людського оточення відносяться стимули ударів, тисків, обмежень. Учений стверджує, що реакція цивілізації відбувається відповідно до «Закону компенсації», згідно з яким чим сильніший виклик, тим активніше відповідь.
Особливе місце серед чинників міжнародної економіки мають кліматичні особливості регіонів. Відомий сучасний американський економіст Дж. Сакс беззастережно стверджує, що «насправді ніякого розмежування по лінії «північ — південь» взагалі немає; справжній розкол проходить по лінії «помірний клімат - тропічний клімат». Тропічний клімат, з одного боку, створюю більш сприятливі умови для людського життя, з другого перешкоджає економічному прогресу в суспільстві. Формується менше стимулів для вдосконалення знарядь праці, висока ймовірність епідемій перешкоджає концентрації населення в великих містах. Якщо враховувати, що заснована на розподілі праці й спеціалізації ринкова система формується саме в містах стає зрозумілим, чому тропічним країнам було відведено роль периферії економічного світу.

Фактори міжнародного економічної середовища: географічні, соціокультурні, ідеологічні, правові, політичні, технологічні, економічні, природно-кліматичні.
Росія знаходиться в північній півкулі. В Росії найбільша берегова лінія. Її територію омивають Тихий і Північний Льодовитий океан, так само омивають моря: Балтійське, Чорне, Азовське і Каспійське. На її території переважають рівнини і низовини. На півдні і сході країни переважно розташувалися гірські системи. велика кількість річок і озер. річки, стали відмінними транспортними шляхами всередині країни, деякі з них виходять і за її територію, що надає величезний плюс економіки Росії. Росія - федеративна республіка Ґрунтовий покрив Російської Федерації не надто різноманітний . Рослинність на рівнинах має яскраво виражений зональний характер Природно-ресурсний потенціал Росії величезний. Надзвичайно великі лісові ресурси, які мають світове значення Добре забезпечена Росія і паливно-енергетичними ресурсами. Росія - індустріально-аграрна країна В ній здійснюється перехід до соціально орієнтованої ринкової економіки даний час економіка Росії переживає кризу. Причин тому багато, а найперша з них - монополізація економіки. Тож, за моделлю Сакса Росія має великий потенціал до розвитку, бо знаходиться в помірному кліматі, вона має стимул для розвитку. За моделлю Тойнбі, Росія має виклик «поганої землі» за стимулом природного середовища, а за стимулом людського оточення – санкції, обмеження в торгівлі.
Китай є найбільш густонаселеною країною в світі, причому по площі території вона знаходиться на третьому місці. Китай розташований у Центральній і Східній Азії. Географічне положення є сприятливим для господарського розвитку східних прибережних районів країни. Рельєф Китаю надзвичайно складний і різноманітний більша його частина - це гори, нагіря і плоскогіря. Річкова мережа найбільш розгалужена на сході Китаю . Ґрунтовий покрив Китаю надзвичайно різноманітний. Тваринний світ країни багатий і різноманітний. Китай володіє великим земельним фондом, потужні гідроресурси, значними запасами корисних копалин .КНР - одна з найбільш забезпечених мінеральним сировиною країн. Господарство Китай - індустріально-аграрна держава В структурі промислового виробництва провідне місце належить галузям важкої індустрії. Тваринництво починає грати все більшу роль в економіці країни. Частка експорту у валовому національному продукті становить 20%. Китай імпортує товари переважно з сусідніх країн, частково з Японії, Росії, Республіки Корея, а також із Європи та США . Для розвитку національної економіки широко залучається іноземний капітал. Головним у реалізації сучасної зовнішньоекономічної стратегії Китаю стало утворення відкритих економічних зон для іноземних інвесторів, а саме: пять особливих, відкритих економічних районів, 14 відкритих приморських міст, які мають право утворювати на своїй території зони прикордонного економічного співробітництв. Тож, за моделлю Сакса Китай має потенціал до розвитку, бо знаходиться більшою частиною в тропічному та помірно-теплому кліматичному поясі, Китай має багато ресурсів і має стимул для розвитку. За моделлю Тойнбі, Китай має виклик «поганої землі» за стимулом природного середовища, а за стимулом людського оточення, Китай має свою особливу культуру, яка є дуже відмінною від європейської чи американської, тому має також розбіжності у вирішенні деяких питань.
США розташовується на континенті Північна Америка. природні умови різноманітні й у основному сприятливі для життя, природні ресурси багаті і різноманітні. Є вихід до трьох океанів. США - федеративна республіка. Ґрунтовий покрив США дуже різноманітний. Різноманітний тваринний світ. Одна з найбільш урбанізованих країн світу:кожні 3из4 американців живуть у містах. США - високорозвинена постіндустріальна країна. Для її господарства характерні комплексний розвиток усіх сучасних виробництв, їх величезні розміри, новітні техніка, технологія і організація праці, високий рівень зайнятості населення. Ринкова економіка США поєднує державну, велику корпоративну і дрібну приватну власність. Основну роль в економіці відіграє промисловість, особливо машино- і приладобудування, електронна і електротехнічна галузь, металургія, нафтова, хімічна, автомобільна, авіаційна і аерокосмічна галузі. В індустріальному виробництві значний розвиток отримали як добувна, так і обробна галузі промисловості. Енергетика - одна з найбільш динамічних галузей господарства США. Сільське господарство США є багатогалузевим. Важливу роль відіграють і рослинництво, і тваринництво - одна з найбільших риболовних країн світу. Внутрішній ринок завжди був головним для господарства. США Він найбільш місткий у світі як для споживчих товарів, так і для продукції виробничого призначення. Населення США має високий життєвий рівень, який забезпечується високорозвиненими економікою та сферою послуг. Розміщення галузей сфери послуг в США збігається з розміщенням населення. Тож, за моделлю Сакса США має потенціал до розвитку, бо знаходиться майже на всіх кліматичних зонах, тому деякі райони мають більший поштовх до розвитку, а деякі - менший. За моделлю Тойнбі, США має виклик «нової землі» за стимулом природного середовища, бо вона заселена європейцями, а за стимулом людського оточення, США дуже багатокультурна країна, тому майже завжди може знайти компроміс за будь-яким питанням.
Бразилія займає східну і центральну частину Південної Америки. Бразилія – федеративна республіка. Бразилія лежить у чотирьох кліматичних поясах - екваторіальному, субекваторіальному, тропічному та субтропічному. Річкова мережа Бразилії надзвичайно густа. Вся північна і частково центральна частина країни зрошується системою річок басейну повноводної річки світу-Амазонки. Тваринний світ Бразилії сильно винищений людиною. Природні ресурси Бразилії надзвичайно багаті й різноманітні. За запасами твердої деревини Бразилія займає 1-е місце в світі Багаті рекреаційні ресурси, а проте використовуються вони поки недостатньо Бразильське плоскогіря багате на рудні корисні копалини. перетворилася з аграрної в індустріально-аграрну країну. Провідна галузь індустрії Бразилії - обробна промисловість з досить диверсифікованою структурою. Одним з пріоритетних напрямів економічної стратегії є виробництво електронно-обчислювальної техніки. Бразилія - значний постачальник на світовий ринок стратегічної сировини. Сільське господарство - досить розвинена галузь. Тваринництво, переважно мясного напряму. Основними товарами експорту є залізна руда, соя та продукти борошномельної промисловості, кава, какао, цукор, апельсиновий сік, боксити. Зростає частка промислових виробів. Бразилія імпортує нафту, машини та устаткування, зерно, вугілля, кольорові метали. Тож, за моделлю Сакса Бразилія має незначний потенціал до розвитку, бо знаходиться у тропічній кліматичній зоні, тобто все, що необхідно для життя можна отримати збиральництвом чи полюванням. За моделлю Тойнбі, Бразилія не має виклик «поганої землі» за стимулом природного середовища, бо знаходиться у тропічній кліматичній зоні, а за стимулом людського оточення, Бразилія має великий вплив від США, через це має деякі обмеження.
Австралія є єдиною країною у світі, що займає територію всього материка. Знаходиться в східному і південному півкулях. Є шостим за площею державою в світі. Омивають моря Тихого і Індійського океанів. федеральна держава у складі Співдружності, очолюваної Великобританією. Рівнини і височини становлять близько 95% території країни. Ґрунтовий покрив материка досить різноманітний. Рослинний і тваринний світ Австралії дуже своєрідний. Тваринний світ характеризується відсутністю копитних, приматів і хижаків. Австралія бідна на водні ресурси. Країна багата мінеральними. Одна з найбільш урбанізованих країн світу. Господарство Австралія - високорозвинена індустріально-аграрна країна. Ключова роль в економіці належить гірничодобувній та сільськогосподарської галузей господарства, які орієнтуються значною мірою на зовнішні ринки. Сільське господарство високотоварне, багатогалузеве, технічно добре оснащене. Воно має яскраво виражений експортний характер. Провідне місце в сільському господарстві належить пасовищному тваринництву. Важливими галузями рослинництва є садівництво і овочівництво. Австралія експортує сільськогосподарську продукцію, мінеральна сировина та енергоносії. Імпортує машини, обладнання, послуги, товари широкого споживання. Головні торгові партнери: Японія, США, ЄС, Нова Зеландія, Тайвань, Південна Корея. Важливу роль в економіці країни грає туризм.
Тож, за моделлю Сакса Австралія має потенціал до розвитку, бо, хоч і знаходиться у тропічному і субтропічному кліматі, має велику нестачу водних ресурсів. За моделлю Тойнбі, США має виклик «поганої землі» за стимулом природного середовища через нестачу водних ресурсів, а також «нової землі», бо її також заселяли європейці. Австралія майже не має стимулу людського оточення. бо розвиток країни йшов самостійно і ця країна багато років не мала контактів з іншими країнами.

27. Промислово розвинені країни західної Європи відносять до країн з помірним кліматом, Японія, такі НІК як Індія, Бразилія, Сінгапур, Тайвань розташовані в тропічному кліматі. Використовуючи основні положення теорії Дж. Сакса обґрунтуйте особливості історичного шляху розвитку вказаних країн.
Мысль о том, что природные ресурсы могут быть скорее проклятием страны, нежели преимуществом, начала зарождаться ещё в 80-е годы XX века. В различных исследованиях, включая известную работу Дж. Сакса и A. Уорнера, прослеживалась взаимосвязь между изобилием природных ресурсов и слабым экономическим развитием страны.
Все перечисленные в вопросе страны характеризуются островным типом расположения. Для их развития это имело определенные плюсы: отсутствие захватчиков, выход к морю (возможности для тогровли). Однако это означало и меньшее количество торговых партнеров, по сравнению со странами с серединным расположением. Также, согласно концепции Сакса, рынок мог зародится исключительно в странах с умеренным климатом, так как холод является естественным препятствием для различных хворей, распространённых в первых городах. Также тропический климат не располагал к развитию экономики в виду отсутствия вызова (концепция Тойнби).
Все эти факторы и привели к отставанию от промышленно развитых стран, которые находятся в умеренном климате.


28. В концепції "виклику - й - відповіді". А. Тойнбі функція виклику полягає в пробудженні "внутрішнього творчого імпульсу", що спонукає до зростання.
Назвіть країни, які згідно з вказаною концепцію можна охарактеризувати як жертви "Повних вітрил" і "Занадто гарної землі" і навпаки, країни прискорений розвиток яких зумовлений стимулами природного середовища й людського оточення. Назвіть приклади впливу стимулів "поганої землі", суворих країн і стимулів "нової землі", заморської міграції, ударів, тисків, обмежень. Поясніть відмінності в процесі економічного розвитку країн Європи, Океанії, Латинської Америки.
А. Тойнбі висуває концепцію «виклику-та-відповіді». Функція «зовнішнього фактора», виклику, складається в пробудженні «внутрішнього творчого імпульсу», перетворенні його в постійно діючий стимул реалізації потенційно можливих творчих варіацій. Саме виклик спонукає до росту. Вирішуючи поставлену викликом задачу,відповідаючи на нього, суспільство змушене прагнути до іншого, більш стійкого, досконалого стану. Відсутність виклику означає відсутність стимулів до росту та розвитку. Такими видаються вченому причини відсталості народів, що жили в сприятливих для життя
регіонах Землі та, перетворилися в еволюційному плані в жертви «Повних вітрил» і «Занадто гарної землі». А. Тойнбі розділяє стимули росту на стимули природного середовища та стимули людського оточення. Серед перших – стимул «поганої землі», суворих країн і стимул «нової землі», заморської міграції. До другого відносяться стимули ударів, тисків, обмежень. Учений стверджує, що реакція цивілізації відбувається відповідно до «Закону компенсації», відповідно до якого чим сильніше виклик, тим сильніше відповідь. Існує певна міра суворості іспиту, коли стимул досягає найвищої інтенсивності, її перевищення призводить до придушення відповідної активності.
ОСНОВНІ ЗАКОНОМІРНОСТІ РОЗВИТКУ ЕКОНОМІКИ ЛАТИНСЬКОЇ АМЕРИКИ
У спадщину від колоніальних часів Латинська Америка дістала розвинуті дві галузі - плантаційне сільське господарство і гірничодобувну промисловість, які і нині орієнтовані на експорт і залишаються провідними в господарстві. Але структура господарства поступово стає всебічно розвинутою: в гірничодобувній промисловик виділяються експортні комплекси (нафтодобувний, чорної металургії, кольорової металургії), кілька напрямів спеціалізації має агровиробнича сфера, розвивається лісова і рибна промисловість. Все більш міцні позиції на ринках регіону посідають так галузі обробної промисловості, як машинобудування та легка промисловість.
Хоча Латинська Америка вважається однією з найбільш динамічно прогресуючих в економічному відношенні частин "третього світу", розвиток протягом тривалого часу по шляху "залежного капіталізму" деформував економіку, став причиною багатьох соціально-економічних і політичних суперечностей.
І все-таки країни регіону істотно різняться за рівнем економічного розвитку, економічним і технічним потенціалом. Крім того, вони помітно відрізняються одна від одної природничо-географічними умовами, чисельністю населення, особливостями розвитку, що історично складалися, а також особливостями включення в МПП та низкою інших факторів.
Економіка Латинської Америки характеризується нерівномірним розміщенням продуктивних сил, значною строкатістю у рівнях і темпах зростання, величезною концентрацією господарської діяльності в небагатьох промислових центрах.
ЗАХІДНОЄВРОПЕЙСЬКИЙ РЕГІОН
Геополітичне становище Європи сприяє її єдності ~ багаті природні ресурси, подібні риси історичного розвитку багатьох країн у минулому, відносна однорідність населення за етнічними та суспільно-політичними ознаками. найважливішою ознакою розвитку Європи є активна господарська взаємодія країн регіону, які протягом багатьох років мали різний рівень і різні напрями розвитку, що залежало від суспільно-політичних подій, проте внутрішньорегіональні звязки переважали над міжрегіональними.
З огляду на рівень економічного розвитку у післявоєнний період західноєвропейські країни можна поділити на три групи.
Першу утворюють чотири такі високорозвинуті країни, як ФРН, Франція, Великобританія та Італія. На цю "велику четвірку" припадає більш третини території і дві третини населення Західної Європи. Хоча частка цього регіону у ВНП і промисловій продукції серед розвинутих капіталістичних країн світу знизилась порівняно з шістдесятими роками, ці держави концентрують у своїх руках величезну економічну могутність. Другу групу країн складають малі високорозвинуті країни Півночі та Центру континенту, куди входять Бельгія, Голландія, Люксембург, Данія, Швеція, Норвегія, Ісландія, Фінляндія, Швейцарія та Австрія. Ця група стабільно зберігає свої позиції в регіоні, про що свідчить її частка у ВНП, яка була й залишається рівною 21-22%. Незважаючи на скромну питому вагу кожної країни в регіоні, деякі з них мають сильні позиції в окремих Вдалий вибір спеціалізації багатьма з цих країн, їхня активна участь у міжнародному поділі праці, нагромаджений досвід промислового розвитку і постійне його збагачення, а також випереджаючий запас науково-технічних і технологічних досягнень забезпечують їм досить сильні позиції в економіці Західної Європи і на світовому ринку. Провідну роль у цих країнах відіграють могутні національні і міжнародні монополії.
Третя група країн (Іспанія, Португалія, Греція, Кіпр, Мальта й Ірландія) характеризується помітно нижчим рівнем продуктивних сил та економіки в цілому. Проте за останні 30 років вони розвивалися досить високими темпами (особливо Іспанія та Греція) й тому дещо збільшили свою питому вагу в економіці регіону.
Окрім названих трьох груп у західноєвропейському регіоні існують так звані "карликові держави" (Андорра, Ватикан, Монако, Ліхтенштейн, Сан-Маріно). При незначному їх внескові у виробництво вони відіграють відчутну роль у системі економічних відносин регіону, а саме в кредитно-фінансовій сфері. Завдяки сприятливим умовам у цих країнах активно діють і процвітають численні фінансові групи (так, Люксембург - один із великих фінансових центрів світу).
Більшість країн Океанії має дуже слабку економіку, що повязано з декількома причинами: обмеженістю природних багатств, віддаленістю від світових ринків збуту продукції, дефіцитом висококваліфікованих фахівців. Багато держав залежать від фінансової допомоги інших країн. Основу економіки більшості країн Океанії становить сільське господарство і рибальство. Серед найважливіших сільськогосподарських культур виділяються кокосова пальма, банани, хлібне дерево. У звязку з невеликим внутрішнім ринком виробництво Океанії на 70% орієнтовано на експорт. Значна частина населення зайнята в державному секторі. Останнім часом проводяться заходи з розвитку туристичного сектора економіки.


29. Яким чином динаміка розвіданих та використовуваних вуглецевих ресурсів світового господарства впливає:
Вуглецеві ринки - ефективний інструментарій для полегшення виконання кількісних зобов’язань щодо скорочення викидів ПГ для найбільш розвинених країн і отримання можливостей для фінансування модернізації економіки – для країн з постперехідною економікою, зокрема для України, та країн, що розвиваються.
Світовий вуглецевий ринок складається з декількох сегментів: міжнародний вуглецевий ринок, національний та регіональний вуглецевий ринок; ринок добровільних скорочень.
В даний час Україна реалізує своє право на міжнародну торгівлю вуглецевими одиницями через два з них: торгівля квотами та спільне впровадження.
Елементарний вуглець утворює три модифікації: алмаз, графіт, карбін. Тому вуглець має неймовірно широке застосування і вважається дуже цінним елементом. Графіт використовують в олівцевій промисловості. Також його використовують в якості мастила. Алмаз — незамінний абразивний матеріал. Крім цього, ограновані алмази — діаманти — використовуються в якості дорогоцінних каменів у ювелірних прикрасах. Завдяки рідкості, високим декоративним якостям і збігом історичних обставин діамант є найдорожчим дорогоцінним каменем. У фармакології і медицині широко використовуються різні сполуки вуглецю також, він грає величезну роль в житті людини. Його застосування надзвичайно різноманітні. Зокрема, вуглець є невідємною складовою сталі і чавуну. Вуглець у вигляді топлива: вугілля і вуглеводнів (нафта, природний газ) — один з найважливіших джерел енергії для людства.
Природні ресурси розподілені вкрай нерівномірно між країнами. Тільки 20-25 країн мають більше 5% світових запасів якого-небудь одного виду мінеральної сировини. Лише кілька найбільших країн світу (Росія, США, Канада, Китай, ПАР та Австралія) мають більшість його видів.
Фактично жодна країна не має в своєму розпорядженні запаси всіх необхідних для сучасної економіки видів мінеральної сировини і не може обійтися без його імпорту. Так, Росія змушена імпортувати боксити, олово, марганець. США повністю забезпечують свої потреби власним мінеральною сировиною лише по 22 видів, в той час як за такими видами сировини, як уран, вольфрам, хром, марганець, залежать від імпорту. Загалом США імпортують 15-20% (у вартісному вираженні) необхідного їм мінеральної сировини. Країни - члени ЄС ввозять 70-80% споживаного мінеральної сировини, Японія - 90-95%.
У сучасному світі склалися значні відмінності між наявними в окремих країнах природними ресурсами й обсягами їх споживання в різних країнах. Згідно з деякими оцінками, США, мають в своєму розпорядженні 4,5% населення світу і приблизно 20% мінеральних ресурсів планети, споживають до 40% світових природних ресурсів. Ще 30% споживаних ресурсів припадає на країни Західної Європи, Канади і Японії, які разом мають у своєму розпорядженні 9% населення світу і приблизно 20% природних ресурсів. Таким чином, розвинені країни, що володіють приблизно 40% мінеральних ресурсів, споживають 70% цих ресурсів. У той же час країни, що розвиваються, де проживає близько 60% населення світу і зосереджено до 35% мінеральних ресурсів, споживають приблизно 16% даних ресурсів. Правда, в 90-х рр.. світовий попит на нафту, чорні та кольорові метали збільшувався головним чином за рахунок нових індустріальних країн Азії і Латинської Америки. У результаті частка країн, що розвиваються в споживанні найважливіших видів мінеральної сировини і палива зростає.
Дефіцит природних ресурсів у розвинених країнах обумовлює спрямованість основних потоків міжнародної торгівлі природними ресурсами з країн, що розвиваються (видобувних) у розвинені (споживають).


30. Серед проблемних питань, які перешкоджали вступу України до СОТ вимога Туреччини мінімізувати розмір митних ставок на імпорт металевого брухту з України.
СОТ – міжнародна організація, покликана регулювати торгово-політичні відносини учасників Орг-ї на основі пакета Угод Уругвайського раунду багатобічних торговельних переговорів; організація й одночасно комплекс правових документів, багатобічний торгівельний договір, що визначає права й обов’язки урядів у сфері міжнародної торгівлі товарами й послугами.
Головні завдання СОТ – лібералізація міжнародної торгівлі, забезпечення її справедливості і передбачуваності, підтримка економічного росту й підвищення економічного добробуту людей.
Вступ України до СОТ є одним із пріоритетів зовнішньоекономічної політики України й розглядається як системний фактор розвитку нац-ї ек-ки, лібералізації зовн-ї торгівлі, створення передбачуваного транспарентного середовища для залучення іноземних інвестицій.
Туреччина є найбільшим ринком збуту українського прокату і за обсягами доходів в металургійній галузі входить в число провідних гравців світу. Але, незважаючи на це, по сектору спостерігався спад на 3,4 % до 34,5 млн. тонн/рік порівняно з 2012 роком. Це відбулося через падіння одного з лідерів виробництва сталі, який виявляв величезну конкурентоспроможність на зовнішньому ринку. Крім того, напруженість у політичній сфері впливає на металургійну галузь. Незважаючи на це, Туреччина займає 8 місце у світі з виробництва сталі. Туреччина стала купувати сталь для внутрішнього використання у інших держав. Можливості сектора дуже великі. Але разом з тим знизилася конкурентоспроможність металургійних підприємств країни на зовнішньому ринку. В першу чергу це повязано зі зниженням маржі між сировиною та готовою продукцією. Основним партнером по металургії Туреччини є країни ЄС. Зростання споживання сталі в ЄС поступово збільшується. Завдяки чому Туреччина розраховує на більш стабільні відносини і збільшення доходів. Проведена в минулі роки модернізація галузі не окупається. Сьогодні запущена програма відновлення галузі, але поки вона не здатна вивести металургію з кризи.
Таким чином, для України прийняття цієї пропозиції означає згоду на зменшення надходжень від експорту в бюджет, а оскільки в Україні важка металургія – один з основних видів промисловості, зменшення цін на даний вид продукції матиме негативний вплив на подальший розвиток економіки країни і даної галузі зокрема. Для Туреччині укладення даної угоди спричинить зниження ціни на даний вид продукції, а отже, економію державних коштів, що позитивно позначиться на подальшому розвитку економіки країни.

З1. За розмірами території та кількістю населення Україну в найбільшій мірі можна зрівняти з Францією. Водночас існують суттєві відмінності в рівні розвитку економіки обох країн.
Назвіть та охарактеризуйте вплив чинників міжнародного економічного середовища на формування спільних та специфічних рис економіки обох країн.
Среда международной экономики может быть определено как система условий и факторов существования международных экономических связей. Такую среду можно разделить на внутреннее и внешнее.
Внутренняя среда международной экономики - это внутреннее строение системы международных экономических отношений, вместе с ее законами функционирования и развития может быть представлено как набор таких элементов:
- внешнеэкономическая деятельность стран и их субъектов;
- управление международными экономическими процессами, регулирования международного экономического взаимодействия;
- формы и уровни международных экономических отношений;
- внутренние законы развития международной экономики, то есть те явления и процессы, происходящие в мировой экономике и имеют четко выраженный причинно-следственный характер.
Внешняя среда международной экономики - это система внешних условий, в которых развиваются международные экономические отношения и система факторов, формирующих микро - и макромотивацію поведения субъектов мирохозяйственной взаимодействия и определяют эффективность их участия в МРТ.
Естесственно-географическое положение как Франции так и Украины является достаточно успешным, так как имеется доступ к основным транспортным линиям, морским транспортировкам, и как Франция так и Украина расположены рядом с множеством соседей.
Социально-культурное положение обеих стран также разное, в зависимости от національного менталитета и религиозных убеждений, можно сказать что французское болем склонно к сотрудничеству и проведению медженародных взаимоотношений.

32. Використовуючи основні концепції чинників міжнародного економічного середовища, національної господарчої культури, інституціональних матриць, класифікації країн світу охарактеризуйте їх вплив на специфіку економічного устрою України.
В течение последнего десятилетия экономика Украины росла впечатляющими темпами. Однако в настоящее время, страна переживает период серьезных испытаний, ей необходимо решать проблемы структурного характера, которые подвергают риску экономический рост в долгосрочной перспективе. Выходом из сложившейся ситуации должны стать реализация потенциала роста перспективных отраслей и повышение производительности труда в масштабах страны. Рассмотрение факторов среды, в которой функционирует международный бизнес, сосредоточено на четырех факторах — культуре, экономике, законодательстве, государственном регулировании и политической обстановке. Экономика. Фирмы, работающие в международной среде, должны анализировать экономические условия и тенденции и наблюдая за экономикой тех стран, в которых они ведут или намереваются вести дела. Анализ среды может способствовать повышению эффективности процесса принятия решений и планирования. Политическая обстановка. Внутренний рынок находится под влиянием политических событий и решений, аналогично этому политические факторы могут сказываться на операциях в сфере международного бизнеса. Социальная напряженность может нарушать процесс производства или ограничивать сбыт, если волнения направлены против находящегося в иностранном владении завода или вида продукции. После десятилетнего периода стремительного роста в экономике Украины произошли резкие изменения. В первом полугодии 2010 г. ВВП упал почти на 20% по сравнению с аналогичным периодом 2009 г. Объемы строительства уменьшились более чем вдвое, почти наполовину сократился экспорт, причем в числе наиболее сильно пострадавших секторов промышленности оказались черная металлургия, химическая промышленность, энергетический сектор и транспортное машиностроение. Для возвращения на путь активного экономического роста недостаточно просто решить проблемы, вызванные мировым финансовым кризисом. Возобновлению экономического роста в среднесрочной перспективе препятствует целый ряд внутренних и внешних факторов, и необходимы безотлагательные меры по исправлению ситуации.
Міжнародне економічне середовище – сукупність географічних, природно-кліматичних, соціокультурних, ідеологічних, правових, політичних, економічних чинників, що визначають напрямки розвитку й особливості міжнародних економічних відносин.
Міжнародне економічне середовище складається з географічних чинників, ідеологічних, природно-кліматичних, економічних, соціокультурних, політичних та правових чинників.
Під культурою розуміється сукупність створених людьми штучних об’єктів і порядків, заучених форм людської поведінки й діяльності, винайдених знань, зразків самопізнання й символічних позначень навколишнього світу.
Господарська культура містить у собі систему цінностей, змістів, символів, знань, традицій, що забезпечують мотивацію й регуляцію господарської діяльності, визначають форму її здійснення, а, разом з тим, і сприйняття її соціумом. Культура зумовлює особливості відносин між людьми, використовувані соціальні стратегії, стиль та спосіб життя. Тим самим особливості національної культури закладають підвалини специфіки соціального середовища господарювання.
Модель інституціональних матриць дозволяє скласти системне уявлення про найбільш загальні характеристики ідеологічного, політичного, правового та економічного середовища. Безумовно, в сучасному світовому господарстві важко знайти економіку, в якій запропоновані інституційні матриці існували б у чистому вигляді. Вони переплітаються між собою. Різномаїття варіантів поєднання елементів протилежних інституційних матриць зумовлює існування значної кількості моделей економічних систем. Національні культури порівнюються за ступенем індивідуалізму, дистанції стосовно, запобігання невизначеності, мужності або жіночності. Методика дозволяє виявити ступінь схильності національної культури до ринкової системи господарювання, модель організації економічного життя, до якого вона тяжіє.
Соціально-економічна модель - це комплекс інститутів, що визначають характер соціальної та господарської системи в конкретних умовах розвитку даної країни або регіону, механізми, що забезпечують дієздатність інститутів, єдність правил, норм і звичаїв господарювання, форм і механізмів взаємодії субєктів господарського життя, регулювання господарського порядку та господарчих процесів із боку держави. Модель – умовне визначення сукупності найважливіших принципів, інститутів, форм і механізмів господарювання. Поверхневий рівень соціально-економічної моделі складають правові та організаційні інститути. Він базується на національній культурі господарювання.
України – це країна з Православною СЄМ.


33. Охарактеризуйте основні елементи інституціональної архітектоніки англосаксонської соціально-економічної системи (моделі ринкового капіталізму) та назвіть ті чинники, які зумовили їх формування.
Англосаксонская система местного управления, получившая заметное распространение в современном мире, возникла в Великобритании. Ее распространение является прямым следствием существования британской колониальной империи и территориально совпадает с границами этой империи в период ее расцвета
Эта модель получила распространение в Великобритании, США, Канаде, Австралии и во многих других странах с англосаксонской правовой системой.
Элементы институциональной архитектоники экономической системы представлены в виде лестницы оснований. Выделено её нано- (ценности, индивидуальные знания, умения, навыки и другие внутренние составляющие институциональных форм и функций), микро- (коллективные конвенции, институции, институциональные органы, организационные формы координации и управления трансакционными издержками), мезо- (базовые институты социальных сфер, институциональные блоки), макро-, а также мегаэкономический уровни.

34. Соціально-економічна модель Японії базується на групово-кооперативній соціальній спрямованості ціннісної системи.
Яким чином у цих умовах СЕМ країни забезпечує функціонування економіки на ринкових засадах? Назвіть і прокоментуйте дію інститутів, що забезпечують пріоритет стимулів господарчої діяльності.
Ответ:
(Теория) Национальные культуры сравниваются по степени индивидуализма, дистанции относительно власти избежание неопределенности, степени мужественности или женственности, краткосрочной или долгосрочной ориентации во времени. Данная концепция была предложена Г. Хофстед. Исследования Г. Хофстеда были сгруппированы по основным социально-экономическим моделям. Используется 100 балльная шкала, где 100 – максимальные дистанция власти, индивидуализм и т.д.
Исходя из этого согласно Г. Хофстеду в Японии наблюдается высокий уровень предотвращения неопределенности и наивысший, среди исследуемых Г. Хофстедом культур, уровень мужественности совмещается со взвешенной дистанцией власти и соотношением индивидуализм/коллективизм. Если значение последних двух показателей можно объяснить влиянием на японскую культуру процессов модернизации, то высокий уровень мужественности объясняется горным ландшафтом, климатические условия.
(Ответ) Социально-экономическая модель Японии базируется на группо-кооперативной социальной направленности системы ценностей. Базовые идеологические институты находят свое воплощение в приоритете коллективизма, эгалитаризма, социального порядка.
Повышенные условия к хозяйственной деятельности приводят к тому, что либеральная форма системы свободного предпринимательства приобретает свойств схожих с центральным планированием. Однако функционированию Японии на принципах рыночной экономики способствует наличие такого экономического института –кейрецу. Кейрецу- форма структурной организации бизнеса, которая заменила дзайбацу, главными ее особенностями является отсутствие крупных собственников, широкое распределение собственности между персоналом компании, наличии президентского совета как руководствующего и координирующего органа, главного банка, который финансирует и контролирует деятельность компаний членов, торгового дома и разветвлённой сети небольших фирм поставщиков, отношения с которыми строятся на долгосрочной неформальной основе. Все данные принципы соответствуют особенностям построения рыночной экономики.
Однако базовые экономические институты функционируют в сфере производства благ, где совмещается частная и коммунальная собственность, служебный труд и труд по найму. Таким образом, функционирование рыночной системы базируется на коммунально -регулирующийся рынках. Они характеризуются спорным совмещением внутреннего протекционизма и внешнего меркантилизма. Государственное регулирование ориентируется на коммунальные интересы. Так мотивация труда носит общеобусловленный характер, который находит свое воплощение в системах пожизненного найма, соглашении к работе сверхнормы. Все это противоречит конкурентным, саморегулирующимся экономикам.
Частная собственность совмещается с единой системой оплаты труда, процентных ставок и обменных курсов. Таким образом, рыночные цели оказались зависимыми от социальных обязанностей.
Помимо кейрецу основными институциональными элементами являются кейдарен, министерство внешних дел, министерство экономики, торговли и промышленности, Управление планирования Японии, министерство финансов, Банк Японии, парламентская демократия, коммунальные фирмы, пожизненный найм, коммунальная правовая система.

35. Назвіть передумови, що створили можливості поєднання в рейнській моделі соціального ринкового господарства інтересів суспільства й особистості та покажіть у яким чином це втілюється на рівні базових інститутів та інституціональних блоків в порівнянні з англосаксонською моделлю.
Головними передумовами успішного переходу від централізовано-керованого типу господарювання до "соціальної ринкової економіки" прибічники цієї системи вважають встановлення економічної рівноваги на макрорівні, ліквідацію інфляції і встановлення стабільності грошового обігу в країні. Економічну реформу, яку розпочав в червні 1948 р. Л. Ерхард, часто ототожнюють з грошовою реформою, яку було проведено в повоєнній Німеччині. Це не зовсім точно, оскільки грошова реформа являла собою лише один елемент суцільної реформації соціально-економічного механізму країни. її метою був злам залишків централізовано-керованої економіки фашистського типу і перехід до "соціально орієнтованої ринкової економіки". Л. Ерхард вважав за необхідне одночасно здійснити грошову реформу, відмінити планове управління економікою, скасувати систему централізованого визначення цін, що повинно було сприяти переходу до ринкових відносин.
Як складова частина "соціального ринкового господарства" соціальна система ФРН базується на таких фундаментальних принципах як - страхування, забезпечення і допомоги. Державні витрати на соціальні потреби включають, по-перше, систему соціального страхування, яка обслуговує сферу класичних ризиків, по-друге, елементарне забезпечення через соціальну допомогу, і, по-третє, форми соціальної допомоги (охорона материнства, допомоги на дітей, по квартплаті, отримання освіти, придбання майна тощо).
Своє справжнє ставлення до "соціальної політики" недвозначно сформулював сам Л. Ерхард: "Вільний господарчий лад може утримуватися протягом тривалого часу лише в тому випадку, якщо у соціальному житті нації забезпечений максимум свободи, максимальною мірою проявляється приватна ініціатива і піклування кожного про себе... Навпаки, коли всі зусилля соціальної політики спрямовано на те, щоб кожну людину з моменту її народження застерегти від усіх життєвих лих, тобто, коли намагаються будь-що оберігати її від усіх . життєвих незгод, тоді - і це цілком зрозуміло - не можна вимагати від людей, вихованих в таких умовах, щоб вони виявили в необхідній мірі такі якості, як життєва сила, ініціатива, прагнення до досягнень у продуктивності та інші кращі якості, такі зореносні в житті і майбутті нації, і які, окрім того є передумовою для створення заснованого на особистій ініціативі соціального ринкового господарства"1 . Побудова "соціального ринкового господарства" у ФРН сталася у надзвичайно короткі історичні строки, повністю відновила зруйновану війною економіку і різко підвищила народний добробут. Структура романо-германського права відрізняється своєрідністю. У країнах р омано-германської правової системи існує розподіл права на публічне і приватне. Підставою, критерієм виділення публічного права виступає загальний, державний інтерес (здійснення суспільних цілей і завдань), приватного права — особливий, приватний інтерес (реалізація цілей окремих осіб, громадян, організацій). Іншою структурною особливістю романо-германського права є послідовний галузевий розподіл норм, їх привязка до конкретних галузей права і правових інститутів.
Традиційно континентальна європейська модель капіталізму (корпоратизм) характеризується щільною координацією між політичними партіями, профспілками та асоціаціями промисловців. Європейська держава зазви- чай відіграє більш активну роль в управлінні економікою, ніж в англосаксонській моделі, хоч ступінь її впливу на економічні процеси різниться від директивного у Франції до менш визначального в Нідерландах, Данії, Бельгії та Німеччині. Ідеологія корпоратизму укорінюється у формування соціальної і політичної думки XIX ст. як реакція проти по- ширення індивідуалізму, який був стрижневим елементом нового капіталістичного способу виробництва. У моделі корпоратизму робиться акцент на колективному успіху, консенсусі та довгострокових інтересах. Модель корпора- тизму не поділяє принципу невтручання (laissez-faire): еко- номічні умови не є погодними умовами, які потрібно прий- мати такими, які вони є; вони створюються людиною і тому їх можна змінювати. На відміну від невидимої політи- ки неоліберальної моделі економічна політика моделі кор- поратизму чітко визначається політичними міркуваннями. Відтак ринок вважається частиною політичних та соціаль- них процесів. Ця модель базується на понятті того, що ре- зультати капіталістичної діяльності повинні розподілятися в суспільстві, що успіхи або негаразди людей часто пов’язані скоріш із недосконалістю суспільства та соціаль- ної організації, ніж з індивідуальною поведінкою. При цьо- му держава активно стимулює політику соціального захи- сту населення.
Структура англосаксонського права відрізняється від романо-германського. В англійському праві немає класичного розподілу на публічне і приватне. Замість цього історично склався його поділ на загальне право і право справедливості. Таке розходження в структурному розподілі романо-германської і англосаксонської правових систем має закономірний характер, обумовлений тим, що одна виникає раціональним шляхом, інша — еволюційним, шляхом історичного генезису, поступового юридичного оформлення відносин, що склалися. Звідси розходження в структурі романо-германського й англосаксонського права полягають у різних підставах їхньої побудови, а отже, у різній логіці їхнього розвитку.
В англосаксонському праві відсутній чіткий поділ норм за галузями права, англосаксонське право не кодифіковане.


36. Розрахуйте на основі даних, приведених у Таблиці 1 показники зовнішньоторговельного обороту, сальдо торговельного балансу, експортну квоту, ЗТО на душу населення США, Китаю, України. Отримані дані представте у виді Таблиці 2. Проаналізуйте їх. Чому вартість світового імпорту перевищує вартість світового експорту?
Таблиця 1
Провідні субєкти світового господарства та їхня роль у світовій торгівлі
Кіл-ть країн Населен-ня...



Перейти к полному тексту работы


Скачать работу с онлайн повышением уникальности до 90% по antiplagiat.ru, etxt.ru или advego.ru


Смотреть похожие работы