На бирже курсовых и дипломных проектов можно найти готовые бесплатные и платные работы или заказать написание уникальных курсовых работ, дипломов, лабораторных работ, контрольных работ, диссертаций, рефератов по самым низким ценам. Добавив заявку на написание требуемой для вас работы, вы узнаете реальную стоимость ее выполнения.

ЛИЧНЫЙ КАБИНЕТ 

 

Здравствуйте гость!

 

Логин:

Пароль:

 

Запомнить

 

 

Забыли пароль? Регистрация

Быстрая помощь студентам

 

Работа № 100743


Наименование:


Диссертация Палестино-израильской конфликт НА БЛИЖНЕМ ВОСТОКЕ

Информация:

Тип работы: Диссертация. Предмет: История. Добавлен: 18.11.2016. Сдан: 2015. Страниц: 207. Уникальность по antiplagiat.ru: < 30%

Описание (план):


2
ЗМІСТ
ВСТУП 3
РОЗДІЛ 1. РЕГІОНАЛЬНА БЕЗПЕКА ЯК СКЛАДОВА СИСТЕМИ МІЖНАРОДНОЇ БЕЗПЕКИ 18
1.1. Поняття, система та міжнародно-правові засоби забезпечення
міжнародної безпеки 18
1.2. Поняття, цілі та основні принципи міжнародного права в
системі забезпечення регіональної безпеки 35
1.3. Звернення до регіональних органів та угод, як ефективний
засіб розв’язання регіональних конфліктів 49
Висновки до Розділу 1 61
РОЗДІЛ 2. МІЖНАРОДНО-ПРАВОВІ МЕХАНІЗМИ МИРНОГО ВРЕГУЛЮВАННЯ ПАЛЕСТИНО-ІЗРАЇЛЬСЬКОГО КОНФЛІКТУ НА БЛИЗЬКОМУ СХОДІ 65
2.1. Сутність палестино-ізраїльського конфлікту та міжнародно-
правові механізми ООН щодо його мирного врегулювання 65
2.2. Особливості реалізації прав та свобод людини на окупованих
палестинських територіях 94
2.3. Операції ООН з підтримання миру як особлива форма
застосування збройних сил 109
Висновки до Розділу 2 126
РОЗДІЛ 3. ДІЯЛЬНІСТЬ ЛІГИ АРАБСЬКИХ ДЕРЖАВ В КОНТЕКСТІ МИРНОГО ВРЕГУЛЮВАННЯ ПАЛЕСТИНО- ІЗРАЇЛЬСЬКОГО КОНФЛІКТУ. ЗОВНІШНЯ ПОЛІТИКА УКРАЇНИ ЩОДО ВРЕГУЛЮВАННЯ ПАЛЕСТИНО-ІЗРАЇЛЬСЬКОГО
КОНФЛІКТУ 130
3.1. Роль та значення діяльності Ліги Арабських держав в контексті
мирного врегулювання палестино-ізраїльського конфлікту 130
3.2. Пріоритетні напрями зовнішньої політики України в контексті
мирного врегулювання палестино-ізраїльського конфлікту 154
Висновки до Розділу 3 169
ВИСНОВКИ 173
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
181

3
ВСТУП
Актуальність теми дослідження. Кардинальні зміни, що відбулися протягом ХХ - на початку ХХІ ст. у міжнародній нормативній системі, зокрема, припинення протистояння соціально-політичних систем,
зростання рівня загрози для регіональної та глобальної безпеки з боку міжнародного тероризму та організованої злочинності, висунули на перший план проблеми формування і функціонування системи міжнародної безпеки. Насамперед, йдеться як про її теоретичні аспекти в контексті необхідності переосмислення поняття «міжнародної безпеки», проблеми джерел сучасних викликів і загроз, так й про роль міжнародних організацій, статутним й пріоритетним завданням яких є інституціонально- функціональне забезпечення міжнародної та регіональної безпеки.
Прагнення держав забезпечити стабільний мир залежить, насамперед, від зовнішньої політики і безумовного виконання принципів та норм сучасного міжнародного права. Об’єктивна потреба міжнародного співробітництва у сфері підтримання міжнародного миру та безпеки обумовила процес формування й функціонування нової галузі сучасного міжнародного права - права міжнародної безпеки.
Слід констатувати, що з часу прийняття Статуту ООН, юридичний зміст поняття «безпека» у сучасному міжнародному праві істотно змінився. У світлі сучасних викликів і загроз, яким самостійно не може протистояти жодна держава світу або регіональна організація, неподільний і всеосяжний характер безпеки не піддається сумніву. Разом з тим, комплексний підхід до поняття «безпека», який, своєю чергою, включає військово-політичну, економічну, екологічну та гуманітарну складові, не поширюється на положення Статуту ООН, що регулюють діяльність Ради Безпеки ООН (далі - РБ ООН), так само як й регіональних організацій, у сфері підтримання міжнародного миру і безпеки.

4
Наразі РБ ООН, яка наділена Статутом ООН винятковими повноваженнями у сфері підтримання міжнародного миру і безпеки, виявилася не здатною врегулювати величезну кількість міжнародних та внутрішньодержавних конфліктів у різних частинах земної кулі, ефективно боротися з новими викликами та загрозами.
Порушення основоположних принципів і норм міжнародного права, які, на жаль, мають місце сьогодні у міжнародно-правових відносинах, розмивають авторитет РБ ООН і ведуть до підриву всієї системи колективної безпеки. У зв’язку з цим, проблематика становлення якісно нової системи міжнародної безпеки, складовою якої є й регіональна безпека, є вкрай актуальною, що пояснюється не тільки її абсолютним значенням для збереження людської цивілізації, але й важливістю для стабільного функціонування всього міжнародного співтовариства. Особливого значення ці процеси набувають на регіональному рівні.
Виходячи з того, що всі регіональні конфлікти є різноманітними і складними за своєю природою, їх сучасні міжнародно-правові дослідження є надзвичайно актуальними, оскільки можуть слугувати підґрунтям для вибору і вибудовування сучасних міжнародно-правових підходів з урахуванням специфіки конкретних умов, традицій регіонів і перспектив їх урегулювання. За останні більш ніж шістдесят років жодна проблема не привертала настільки ж пильної уваги міжнародного співтовариства, як питання щодо врегулювання палестино-ізраїльського конфлікту. Основною передумовою встановлення миру на Близькому Сході, безумовно, є врегулювання вищезазначеного конфлікту. Як відомо, витоки цього конфлікту, який міжнародне співтовариство не може розв’язати вже понад шістдесят років, лежать в масових порушеннях прав палестинського народу, серед яких провідне місце посідає право на створення власної держави.

5
У міжнародно-правовій доктрині справедливо відзначається, що для вироблення справедливих підходів до вирішення цього застарілого близькосхідного конфлікту, необхідним є проведення комплексного дослідження теоретичних питань механізму забезпечення регіональної безпеки в Близькосхідному регіоні з урахуванням принципів та норм міжнародного права.
Міжнародно-правовою основою для дипломатичної діяльності з врегулювання палестино-ізраїльського конфлікту є, переважно, резолюції РБ ООН №242 і №338 та чисельні резолюції Генеральної Асамблеї ООН (далі - ГА ООН), в яких міжнародне співтовариство засуджує окупацію палестинських територій і вимагає виведення ізраїльських військ. Натомість лише впродовж 2012-2014 рр. Ізраїлем було проведено дві широкомасштабні військові операції «Хмарний стовп» (листопад, 2012 р.) та «Рубіж оборони» (липень, 2014 р.). Більше того, збройний конфлікт у листопаді 2014 року на Храмовій горі в Єрусалимі загрожував стати причиною нової хвилі збройного протистояння палестинців проти ізраїльської окупації (інтифади). Безперечно, така ситуація продовжує загрожувати безпеці на всьому Близькому Сході в цілому та негативно впливає на мирне врегулювання цього конфлікту, зокрема.
На жаль, дана проблематика, наразі є вкрай актуальною для України, адже внаслідок російської агресії проти України, окупації Автономної Республіки Крим та подій на сході України, системи європейської (регіональної) та універсальної безпеки виявилися багато в чому безпорадними та неефективними, поставивши під загрозу подальший сталий розвиток на континенті. При цьому Україна опинилася на зламі глобальної системи безпеки, у найгарячішій точці зіткнення інтересів провідних держав світу, які домінують у глобальних економічних процесах та впливають на вирішення проблем міжнародної безпеки. Вбачається, що

6
Україна також має бути залучена до процесу регулювання глобальних проблем міжнародної безпеки, оскільки міжнародне співтовариство увійшло в нову фазу розвитку - фазу становлення нової системи міжнародно-правових відносин, яка змогла б дати відповіді адекватні новим викликам сучасності.
Важливо відзначити, що на початку 2016 року для України розпочався новий важливий етап розвитку в контексті її зовнішньополітичної діяльності. Наша держава на правах непостійного члена бере участь у засіданнях РБ ООН, завдяки чому Україна може не лише підвищити свій загальний міжнародний авторитет і позначити власні позиції щодо ключових міжнародних конфліктних зон та ситуацій, але й зробити своє перебування у цьому головному органі ООН інструментом реалізації основних цілей зовнішньої політики, у тому числі, й в контексті мирного розв’язання конфліктів в Близькосхідному регіоні.
Так, на засіданні РБ ООН 7610 «Положення на Близькому Сході, включаючи палестинське питання» (січень, 2016 р.) Україна відзначила важливість близькосхідного мирного врегулювання у своїй зовнішній політиці та те, що жодна держава не може дистанціюватися від регіону Близького Сходу.
Україна, як і раніше, рішуче підтримує будь-які зусилля, спрямовані на відродження надії на реалізацію рішення про співіснування двох держав, а саме Ізраїлю та Палестини, шляхом переговорів. Таку концепцію представники нашої держави на засіданні РБ ООН аргументували необхідністю поважати права народів на самовизначення та створення власної демократичної держави у міжнародно-визнаних кордонах.
Разом з тим, актуальність обраної теми обумовлюється й тим, що Україна бере активну участь в системах універсальної та європейської колективної безпеки, є членом багатьох міжнародних міжурядових

7
організацій, предметом діяльності яких є забезпечення міжнародного миру та безпеки, а також є стороною значної кількості міжнародних договорів в даній сфері.
Таким чином, палестино-ізраїльський конфлікт наразі залишається одним із найнебезпечніших конфліктів у Близькосхідному регіоні, що створює неабияку напруженість серед членів міжнародного співтовариства та набуває ознак цивілізаційного конфлікту.
Отже, необхідність пошуку ефективних міжнародно-правових стратегій та механізмів всеохоплюючого й справедливого розв’язання безпрецедентного за своєю заплутаністю і тривалістю регіонального конфлікту, яким є палестино-ізраїльський конфлікт, визначає актуальність цього дисертаційного дослідження.
Теоретичною основою дослідження стали концептуальні положення, що містяться у працях вітчизняних і зарубіжних фахівців у галузі міжнародного публічного права, зокрема, права міжнародної безпеки.
Під час роботи над темою дисертаційного дослідження автор використовував праці таких вітчизняних та зарубіжних юристів- міжнародників, як: В.Ф. Антипенка, М.О. Баймуратова, Д.І. Бараташвілі, І.П. Бліщенка, М.В. Буроменського, В.Г. Буткевича, В.Л. Василенка, О.Ф. Висоцького, М.М. Гнатовського, О.О. Гріненко, В.І. Євінтова, В.Н. Денисова, Г.І. Ігнатенка, О.В. Задорожнього, А.С. Захарченко, Л.Я. Дідіані, С.В. Ісаковича, Б.М. Клименка, Ф.І. Кожевникова, Є.С. Кривчикової, Н.Б. Крилова, А.В. Кузнєцова, Д.Б. Левіна, 1.1. Лукашука, В.А. Мазова, О.О. Мережка, А.П. Мовчана, В.І. Муравйова, Л.А. Моджоряна, Г.І. Морозова, К.О. Савчука, В.С. Семенова, В.К. Собакіна, Г.Б. Старушенка, В.М. Репецького, В.С. Ржевської, А.М. Талалаєва, Л.Д. Тимченка, С.В. Толстова, Р.А. Тузмухамедова, Г.І. Тункіна, М.Ю. Черкеса, В.Н. Федорова, Д.І. Фельдмана, Ю.С. Шемшученка, О.О. Шибаєвої та інших учених.

8
Теоретичну основу дослідження складають також низка дисертаційних робіт, захищених в Україні, присвячені питанням розв’язання палестино-ізраїльського конфлікту в Близькосхідному регіоні. В них проблема забезпечення регіональної безпеки на Близькому Сході висвітлювалася в контексті міжнародно-правового аналізу реалізації принципу мирного розв’язання міжнародних спорів в діяльності Ліги Арабських Держав (далі -ЛАД) (Айман Абу-Зль-Хадж Абдель Барі); дослідження права народів на самовизначення і практики його реалізації в сучасний період (Саід Б.А. Абуфара); визначення міжнародно-правових форм співробітництва Організації Визволення Палестини (далі - ОВП) з міжнародними організаціями (Аудех Арідж Мустафа Мах’д Мох’д); аналізу правових механізмів врегулювання палестино-ізраїльського конфлікту (Дей-Фаллах Наеф Фалех) та міжнародно-правових аспектів забезпечення безпеки Держави Палестина (Осама М. Ю. Арар). Крім того, у дисертаційному дослідженні широко використовувалися праці арабських вчених, зокрема: Б. Бутрос Галі, Г. Анабольсі, Луїса Б. Сона, У. Алона, Л. Каді, Х. Абдаллаха, А.О. Омара, Ф. Варада, Б.Ф. Аль-Балауі, С.М. Буссіра, А.А.Сірхана, М.Аль-Хаура, Т. Каль-Муса, С. Саїда, Х. Джабера, Ю. Країна та ін.
Разом з тим, слід відзначити, що й дотепер залишається чимало важливих питань, що потребують вирішення, зокрема - дослідження міжнародно-правових аспектів воєнно-політичної, економічної, гуманітарної безпеки Палестинської Держави у взаємовідносинах з Ізраїлем та іншими суб’єктами міжнародного права.
Емпіричну базу дослідження становили міжнародні договори, акти міжнародних міжурядових організацій, рішення Міжнародного Суду ООН, Доповіді та Звіти Ради Безпеки ООН Генеральній Асамблеї ООН щодо

9
палестинського питання за 2013-2015 рр., аналітичні матеріали Канцелярії Спеціального координатора ООН з Близькосхідного врегулювання.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконано в рамках комплексної наукової програми Київського національного університету імені Тараса Шевченка «Розбудова міжнародних, правових, політичних та економічних основ державності України» № 97128 (у рамках теми наукового дослідження Інституту міжнародних відносин Київського національного університету імені Тараса Шевченка «Україна у міжнародних інтеграційних процесах» № 011БФ048-01 - відповідно до плану науково-дослідної роботи кафедри міжнародного права Інституту).
Мета і завдання дисертаційного дослідження. Метою дисертаційного дослідження є проведення аналізу міжнародно-правових аспектів забезпечення регіональної безпеки на Близькому Сході в контексті мирного врегулювання палестино-ізраїльського конфлікту та визначення шляхів його всеосяжного і справедливого врегулювання.
Реалізація поставленої мети зумовила необхідність вирішення таких завдань:
- дослідити теоретико-правові підходи до визначення понять «колективна безпека» і «регіональна безпека» та визначити їх міжнародно- правові засоби забезпечення;
- проаналізувати цілі та основні принципи міжнародного права в системі забезпечення міжнародної та регіональної безпеки;
- дослідити механізми звернення до регіональних органів та угод, як ефективного засобу розв’язання регіональних конфліктів;
- з’ясувати сутність палестино-ізраїльського конфлікту та визначити міжнародно-правові механізми ООН щодо його мирного врегулювання;

10
- розкрити характерні особливості реалізації прав та свобод людини на окупованих палестинських територіях та визначити роль ООН у цьому процесі;
- визначити роль та значення операцій ООН з підтримання миру, як особливої форми застосування збройних сил;
- дослідити роль та значення діяльності ЛАД в процесі мирного врегулювання палестино-ізраїльського конфлікту на Близькому Сході;
- висвітлити пріоритетні напрями зовнішньої політики України в процесі мирного врегулювання палестино-ізраїльського конфлікту на Близькому Сході.
Об’єктом дослідження є міжнародні правові відносини, пов’язані із забезпеченням регіональної безпеки на Близькому Сході в контексті мирного врегулювання палестино-ізраїльського конфлікту.
Предметом дисертаційного дослідження є міжнародно-правові механізми забезпечення регіональної безпеки на Близькому Сході в контексті мирного врегулювання палестино-ізраїльського конфлікту.
Методологічна основа дисертаційного дослідження. Для забезпечення об’єктивності, всебічності і повноти дослідження, а також для отримання науково обґрунтованих і достовірних результатів у дисертаційній роботі використано сукупність філософсько-світоглядних, загальнонаукових та спеціально-наукових підходів, методів і принципів наукового пізнання, що мало на меті сприяти єдності гносеологічного та міжнародно-правового аналізу забезпечення регіональної безпеки на Близькому Сході в контексті мирного врегулювання палестино- ізраїльського конфлікту.
Відповідно до специфіки теми, мети та завдань дослідження у роботі, зокрема, застосовувалися методи аналізу та синтезу, дедукції та індукції, діалектичний, історичний, порівняльно-правовий, системно-структурний,

11
нормативно-правовий та інші методи пізнання. Зокрема, діалектичний метод дав змогу визначити цілі та основні принципи міжнародного права в системі забезпечення регіональної безпеки, а також виявити особливості і визначити сутність механізму звернення до регіональних органів та угод, як ефективного засобу розв’язання регіональних конфліктів (підрозділи 1.1, 1.3). Історичний метод був застосований в процесі проведення аналізу сутності палестино-ізраїльського конфлікту і з’ясування міжнародно- правових механізмів ООН щодо його мирного врегулювання (підрозділ 2.1).
Системно-структурний метод застосовувався при визначенні поняття, системи та міжнародно-правових засобів забезпечення міжнародної безпеки (підрозділ 1.1), а також при розгляді питання щодо діяльності ЛАД в контексті мирного врегулювання палестино-ізраїльського конфлікту
(підрозділ 3.1).
Із застосуванням формально-юридичного і порівняльно-правового методів встановлювались причинно-наслідкові зв’язки певних фактів, подій і явищ. Шляхом сходження від конкретного до абстрактного та від абстрактного до конкретного визначалися закономірності становлення й розвитку міжнародно-правових механізмів мирного врегулювання палестино-ізраїльського конфлікту на Близькому Сході, а також виокремлювалися пріоритетні напрями зовнішньої політики України в цьому процесі (підрозділ 3.2). Нормативно-правовий метод
використовувався у процесі аналізу й оцінки норм міжнародного права, їх повноти та достатності в регулюванні відносин у сфері реалізації прав та свобод людини на окупованих палестинських територіях (підрозділ 2.2), а також при розгляді питання щодо міжнародно-правової регламентації проведення операцій ООН з підтримання міжнародного миру, як особливої форми застосування збройних сил (підрозділ 2.3).

12
Комплексне застосування методів, як окремо, так й у їх сукупності, сприяло досягненню поставленої мети дисертаційного дослідження та виконанню сформульованих на її підставі наукових завдань.
Наукова новизна результатів дослідження полягає у тому, що в дисертаційному дослідженні комплексно на загальнотеоретичному та прикладному рівнях з’ясовано основні аспекти міжнародно-правового забезпечення регіональної безпеки на Близькому Сході, зокрема в контексті мирного розв’язання палестино-ізраїльського конфлікту на підставі загальновизнаних принципів міжнародного права і запропоновано власне бачення шляхів його справедливого і всеосяжного врегулювання.
У результаті проведеного дисертаційного дослідження сформульовано, обґрунтовано й удосконалено низку наукових положень, висновків і рекомендацій. Зокрема:
уперше:
- сформульовано авторську дефініцію поняття «регіональна безпека», під якою пропонується розуміти стан міждержавних відносин, що включає воєнно-політичні, економічні, екологічні, гуманітарні, інформаційні та інші складові, а також відносин держав Регіону з державами, які не входять до Регіону (поза регіональні держави), що відповідає об’єктивним основним інтересам кожної держави Регіону, регіональному та глобальному основному інтересу, що знайшли закріплення у джерелах міжнародного права;
- зроблено висновок про те, що наразі потребує докорінного перегляду і приведення у відповідність з сучасними викликами весь комплекс системи Близькосхідного мирного врегулювання, напрацьований міжнародним співтовариством. У «перезавантаженні» цього процесу особлива роль повинна відводитись РБ ООН. Доведено, що дотепер міжнародно-правова база щодо близькосхідного врегулювання, переважно,

13
обмежується лише Резолюціями РБ ООН №242 і №338, що місять сформульовані у найзагальнішому вигляді орієнтири мирного процесу, прийняті у зовсім іншу епоху, коли система регіональних і міжнародних координат докорінно відрізнялася від нинішньої;
-проаналізовано роль ООН та ЛАД у процесі врегулювання палестино-ізраїльського конфлікту. Відзначено, що головною заслугою ООН стало створення нею міжнародно-правової основи для врегулювання конфлікту, а також створення під її егідою мережі спеціальних комісій і комітетів зі спостереження за ситуацією в Регіоні та виявлення міжнародно-правових порушень. Разом з тим, резюмується, що широкі можливості ООН, продемонстровані Організацією у розв’язанні палестино-ізраїльського конфлікту, залишаються не реалізованими через відсутність єдиної позиції щодо врегулювання конфлікту у держав-членів Організації;
удосконалено:
— наукову аргументацію щодо комплексу міжнародно-правових гарантій безпеки держав Регіону у її військовому, політичному та економічному аспектах, які в комплексі сприятимуть найшвидшому та всеосяжному врегулюванню палестино-ізраїльського та інших збройних конфліктів у Близькосхідному регіоні. До числа таких гарантій віднесено: укладення міжнародно-правового акту між державами Регіону про взаємне незастосування збройної сили, який включав би зобов’язання не погрожувати і не перешкоджати безпеці міжнародних морських, повітряних та інших комунікацій; зобов’язання сторін конфлікту вести переговори щодо обмеження військової діяльності в Регіоні, а також обмеження та скорочення збройних сил і озброєнь;
—дефініцію та юридичну природу поняття «операції з підтримання миру», стійке і загальноприйняте визначення якого відсутнє у

14
міжнародному праві. Встановлено, що порядок проведення таких операцій не регламентуються ані Статутом ООН, ані будь-яким іншим юридично обов’язковим міжнародно-правовим актом. У зв’язку з чим обґрунтовується важливість або внести нормативні зміни до Статуту ООН чи прийняти спеціальний міжнародно-правовий акт, який би доповнював Статут ООН та конкретизував його положення в контексті проведення операцій з підтримання миру;
—норми міжнародного права в аспекті взаємозв’язку і взаємодії ЛАД з універсальною системою ООН у сфері підтримання міжнародного миру і безпеки, зокрема в контексті мирного розв’язання палестино-ізраїльського конфлікту;
набули подальшого розвитку:
—дослідження сучасного стану міжнародного права в контексті здійснення регіональних заходів безпеки під час яких держави зобов’язані слідувати принципам загального міжнародного права. Йдеться про такі групи принципів, як: принципи неподільності міжнародного миру та безпеки; принципи, що визначають застосування мирних засобів забезпечення безпеки; принцип, що випливає з права держав на самооборону відповідно до статті 51 Статуту ООН; принципи, що визначають рівень військових засобів забезпечення безпеки, зокрема принцип роззброєння, принцип рівності й однакової безпеки;
—положення законодавства України щодо участі нашої держави в процесі мирного врегулювання Близькосхідного конфлікту. Доведено, що конфлікти в цьому Регіоні впливають на світові ціни на енергоносії, зокрема - нафту та газ, а отже постійний моніторинг за ситуацією в Регіоні є обов’язковим. Враховуючи залежність України від експортних енергоносіїв, обґрунтовується теза про те, що такий моніторинг є необхідною передумовою системи прийняття державних рішень в

15
енергетичній і економічній сферах, а також те, що Україна має виробити власну зважену позицію щодо подій в Регіоні з урахуванням зовнішньополітичних пріоритетів та національних інтересів.
Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що положення і висновки, практичні рекомендації, що містяться в дисертаційному дослідженні, можуть бути використані у таких напрямах:
1. у науково-теоретичному - для поглиблення наукових знань та створення необхідної теоретичної бази у питанні міжнародно-правового забезпечення регіональної безпеки на Близькому Сході в контексті мирного врегулювання палестино-ізраїльського конфлікту;
2. у правотворчій діяльності - під час розробки та обговорення нормативно-правових актів, спрямованих на вдосконалення нормативно- правової бази забезпечення регіональної безпеки;
3. у практичній діяльності - зокрема, практиці Міністерства закордонних справ України в контексті розробки напрямів та форм участі України у врегулювання регіональних конфліктів, у тому числі на Близькому Сході;
4. у науково-освітній діяльності - зокрема, під час викладання, а також при підготовці підручників, навчальних та навчально-методичних посібників з навчальних дисциплін «Міжнародне публічне право», «Право міжнародної безпеки», «Теорія і практика міжнародного права» та ін.
Особистий внесок здобувача. Дисертаційне дослідження виконане автором самостійно з урахуванням найновіших тенденцій розвитку та досягнень науки і практики міжнародного права. Усі сформульовані в ньому положення і висновки обґрунтовано на основі особистих досліджень автора.
Апробація результатів дослідження. Результати дисертаційного дослідження обговорювалися на засіданнях кафедри міжнародного права

16
Інституту міжнародних відносин Київського національного університету імені Тараса Шевченка.
Основні положення дисертації обговорювались на науково- практичних семінарах, «круглих столах», міжнародних та всеукраїнських науково-практичних конференціях, зокрема таких: «круглий стіл» на тему: «Права людини в контексті ситуації на Сході України та тимчасово окупованій території Автономної республіки Крим» (м. Київ, Інститут законодавства Верховної Ради України, 14 жовтня 2014 р.); міжнародна науково-практична конференція «Європейський вибір України: сучасні виклики та реалії» (24 квітня 2015 року, м. Київ, Київський міжнародний університет) (тези опубліковано); міжнародна науково-практична конференція «Аналітика міжнародних відносин» (20 травня 2015 року, м. Київ, Київський міжнародний університет) (тези опубліковано); 8-й Київський безпековий форум (28-29 травня 2015 року, м. Київ); «круглий стіл» на тему: «Захист та відновлення прав внутрішньо переміщених осіб: міжнародні стандарти та національний досвід» (25 лютого 2016 року, м. Київ, Інститут законодавства Верховної Ради України); «круглий стіл» на тему: «Проблеми юридичної відповідальності військовослужбовців у особливий період з урахуванням досвіду їх участі у проведенні антитерористичної операції» (17 березня 2016 року, м. Київ, Інститут законодавства Верховної Ради України); «круглий стіл» на тему: «Проблеми законодавства про тимчасово окуповані території та шляхи його удосконалення» (6 квітня 2016 року, м. Київ, Інститут законодавства Верховної Ради України).
Публікації. Основні положення дисертації відображено у 5 статтях, надрукованих у фахових наукових виданнях й опублікованих тезах виступів на науково-практичних конференціях.

17
Структура та обсяг дисертації. Відповідно до мети, завдань та предмету дослідження дисертація складається зі вступу, трьох розділів, що містять вісім підрозділів, висновків та списку використаних джерел. Обсяг основного тексту становить 180 сторінок, загальний обсяг дисертаційного дослідження - 207 сторінок. Список використаних джерел охоплює 27 сторінок (235 найменувань).

18
РОЗДІЛ 1. РЕГІОНАЛЬНА БЕЗПЕКА ЯК СКЛАДОВА СИСТЕМИ МІЖНАРОДНОЇ БЕЗПЕКИ
1.1. Поняття, ознаки та система колективної безпеки в рамках ООН
Однією з основних задач ООН є забезпечення міжнародної безпеки у світі. Співробітництво держав-учасниць ООН щодо вирішення поставлених задач пов’язане з розробкою і реалізацією політико-правових засобів забезпечення територіальної цілісності держав, недоторканності державних кордонів, попередження збройних конфліктів, підтримання та поновлення міжнародного миру. З метою забезпечення міжнародного правопорядку та збереження миру міжнародним співтовариством розроблені норми права міжнародної безпеки, основне призначення яких пов’язане з реалізацією принципів територіальної цілісності держав, незастосування сили або погрози силою [189, с. 63].
Створення ООН поклало початок сучасному міжнародному праву, яке суттєво відрізняється від попереднього. Перш за все, сучасне міжнародне право в значній мірі розвивається під впливом Статуту ООН. Оскільки головним завданням міжнародного співтовариства є забезпечення міжнародного миру і безпеки, то й основним засобом для здійснення цього завдання виступає система ООН. Незважаючи на те, що збройні конфлікти й дотепер мають місце в сучасних міжнародних відносинах, проте, заслуги ООН і її членів в цій сфері є значними.
В контексті нашого дослідження, перш ніж перейти до аналізу поняття, ознак та системи колективної безпеки, що функціонує в рамках ООН, вбачається доцільним акцентувати увагу на юридичній природі та

19
суті таких термінів, як «міжнародна безпека», «безпека», «право міжнародної безпеки».
Під «безпекою» в міжнародному праві зазвичай розуміють стан захищеності інтересів держави, групи держав або міжнародного співтовариства від зовнішніх та внутрішніх загроз [122].
Як вірно зазначається у вітчизняній міжнародно-правовій науці, гарантування міжнародного миру та безпеки і запобігання війн належить до основних завдань міжнародного права. У сучасному взаємозалежному та глобалізованому світі жодна держава не може самостійно гарантувати свою безпеку. Спектр загроз міжнародній безпеці постійно розширюється. Поряд з такими традиційними загрозами, як міжнародні конфлікти та зброя масового знищення, з’явились нові загрози та виклики: тероризм, регіональні та внутрішні збройні конфлікти, організована злочинність. Разом з тим, у широкому розумінні до загроз міжнародної безпеки відносять також економічні та соціальні загрози, включаючи бідність, інфекційні захворювання та екологічні загрози. Це вимагає, з одного боку, посилення співпраці держав, з іншого - вдосконалення існуючої міжнародно-правової бази та розробки нових норм, орієнтованих на адекватне та ефективне реагування на ці виклики та загрози. З огляду на це - право міжнародної безпеки та співпраця держав у цій сфері набувають дедалі більшої актуальності [43, с. 340].
Наразі забезпечення міжнародної безпеки залишається головною проблемою міжнародного співтовариства. Адже, сучасна зброя не залишає жодній державі надії забезпечити свою безпеку лише військово- технічними засобами, нарощуванням озброєнь і збройних сил, оскільки не тільки саму ядерну війну, а й гонку озброєння виграти не можливо. Останнім часом стає очевидним те, що безпека держав може бути забезпечена за допомогою не військових, а політичних і міжнародно-

20
правових засобів. Шлях до гарантій безпеки кожної окремої держави лежить через всесвітнє зміцнення загальної безпеки. Всеосяжна система міжнародної безпеки становить новий підхід до проблеми забезпечення миру та безпеки у міжнародно-правовому контексті. У створенні такої безпеки особливу роль відіграє право міжнародної безпеки [201, с. 277-278].
Аналізуючи поняття і сутність права міжнародної безпеки, можна розглядати цю галузь міжнародного права в широкому і вузькому значенні. В широкому значенні під правом міжнародної безпеки розуміють сукупність загальних і спеціальних принципів і норм, спрямованих на підтримання миру і міжнародної безпеки, придушення актів агресії, забезпечення політичної, військової, економічної, екологічної,
продовольчої, інформаційної безпеки держав, а також політичної, економічної і соціальної стабільності в світі [122].
У вузькому значенні під правом міжнародної безпеки розуміють сукупність загальновизнаних і спеціальних принципів й норм, спрямованих на забезпечення військово-політичної безпеки держав, запобігання виникненню війни і придушення актів агресії.
Досліджуючи проблеми становлення і реалізації системи міжнародної безпеки, професор Р.А. Мюллерсон вказує на те, що вони залежать, головним чином, від політичної волі держав [127, с. 8]. Розглядаючи міжнародно-правові аспекти легалізації системи
міжнародного миру і безпеки, відомий юрист-міжнародник М.А. Ушаков вказує на те, що її створення повинно передбачати досягнення відповідних міжнародних домовленостей і втілення її в формі міждержавних договорів, тобто в міжнародно-правовій формі [188, с. 15].
Дещо іншої точки зору притримується російський професор Г.М. Мелков, який вважає, що право міжнародної безпеки складають такі

21
основоположні принципи міжнародного права, як принцип незастосування сили або погрози силою, мирного вирішення міжнародних спорів, невтручання у внутрішні справи держави, співробітництва, охорони навколишнього середовища, роззброєння, а також такі спеціальні принципи, як принцип неподільності міжнародної безпеки, принцип неспричинення шкоди безпеці держав та інші [119, с. 29].
На думку І.І. Лукашука, в основі цієї галузі права лежить принцип мирного співіснування держав. Крім того, він зазначає, що закріплення в міждержавних відносинах принципу мирного співіснування і норм цивілізованого спілкування, що опираються на нього, виступає важливою умовою успіху у формуванні і функціонуванні самої системи міжнародної безпеки [113, с. 25].
У сучасному міжнародному праві і практиці держав теорія колективної безпеки визнає, що воєнна сила держави є одним з елементів міжнародної політики. Проте, незважаючи на визнання такого «політико- реалістичного» твердження в питаннях міжнародної безпеки, вона відкрито протистоїть логіці політики реалізму (Кєаї роіШс). Її прибічники, констатує російський політолог Г.А. Дробот, «відкидають політику балансу сил і традиційні воєнно-політичні союзи та пропонують принципово іншу політику «управління військовою міццю держав», у якій вони бачать ключ до міжнародної стабільності. На відміну від ліберального інституціоналізму, який пов’язує міжнародний мир з економічними інститутами тут йдеться про діяльність політичних міжнародних організацій» [28, с. 140-143] .
Як відзначає зарубіжний дослідник Г. Кисинджер, у логіці теорії колективної безпеки лежить «рецепт морального порядку» [90, с. 10]. На думку прихильників цієї теорії, міжнародні організації здатні переконати лідерів держав керуватися у своїй діяльності трьома принципами.

22
По-перше, вони мають відмовитися від застосування військової сили у розв’язанні спірних питань і вирішувати їх тільки мирними засобами. По-друге, за умови агресії мають виступити проти порушника міжнародного миру з єдиних позицій засудження, «зрівнявши» таким чином свої інтереси із загальними інтересами міжнародної безпеки. Тобто, напад на будь-яку країну має вважатися агресією проти всіх учасників системи (принцип «безпеки в колі»). По-третє, і це основний принцип, без якого перші два не діють, - держави повинні довіряти одна одній [28, с. 143]. Отже, беззаперечним є те, що основною категорією колективної безпеки є, насамперед, «довіра».
Зазначимо, що поняття «безпека» традиційно виводиться від латинського зєсигііаз (без турботи, страху) і фактично завжди стосується «певного стану суб’єкта, особи, суспільної групи чи держави, в якому вона не відчуває для себе загрози або може ефективно їй протидіяти» [228, 8.135].
Колективна безпека - це найбільш прийнятна політико-правова концепція, що відповідає сучасним вимогам та застосовна для вирішення складних проблем глобальної та регіональної міжнародної безпеки. Поняття «колективна безпека» широко використовується в Статуті ООН, резолюціях ГА та РБ ООН, документах міжнародних організацій, багатосторонніх і двосторонніх угодах держав, а також в доктрині міжнародного права.
В міжнародно-правові літературі зазначається, що під міжнародно- правовими засобами забезпечення міжнародної безпеки слід розуміти сукупність правових та інших способів і методів, що відповідають основним принципам міжнародного права, спрямованим на забезпечення миру та запобігання війні, а в разі потреби застосування державами колективних заходів проти актів агресії та військових ситуацій, що

23
загрожують миру й безпеці народів. Міжнародно-правові засоби забезпечення міжнародної безпеки можна умовно поділити на три групи: нормативні, організаційні та матеріальні [70, с. 114-115].
Відповідно до нормативних гарантій забезпечення міжнародної безпеки, чинне міжнародне право має на меті, насамперед, підтримання міжнародного миру та безпеки. Отже, всі норми міжнародного права норми повинні мати «світозберігаючий» потенціал. Насамперед, це стосується основних принципів міжнародного права, що спрямовані на забезпечення співробітництва та міжнародного захисту народів, причому ці принципи лише тоді досягають мети, коли діють взаємозалежно.
Міжнародно-правову основу права міжнародної безпеки становлять, насамперед, такі основні принципи міжнародного права, як принцип незастосування сили, принцип мирного розв’язання спорів, принцип роззброєння[175, с. 127].
Принципи та норми, на яких базується право міжнародної безпеки, закріплені у конкретних джерелах міжнародного права. Основним міжнародно-правовим актом в цій сфері є Статут ООН, який формує основу сучасного права міжнародної безпеки.
У преамбулі Статуту ООН сформульовано одну з головних цілей - «підтримувати міжнародний мир та безпеку і з цією метою вживати ефективних колективних заходів для запобігання й усунення загроз миру і придушення актів агресії або інших порушень миру». Крім того, у Статуті ООН закріплені основні принципи міжнародного права, які формують юридичну основу права міжнародної безпеки: заборона застосування сили чи погрози силою, принцип мирного вирішення спорів та принцип роззброєння [43, с. 344].
Відповідно до п. 1 статті 1 Статуту, Організація Об’єднаних Націй була створена для того, щоб «підтримувати міжнародний мир і безпеку, і з

24
цією метою вживати ефективних колективних заходів для запобігання та усунення загрози миру і придушення актів агресії або інших порушень миру, і здійснювати мирними засобами, на підставі принципів справедливості і міжнародного права, попередження або розв’язання міжнародних спорів або ситуацій, які можуть призвести до порушення миру».
Зазначимо, що поняття колективної безпеки було використано в матеріалах Сесії ГА ООН, присвяченій прийняттю в 1970 році Декларації про принципи міжнародного права, що стосується дружніх відносин і співробітництва між державами відповідно до Статуту ООН [62].
Так, в статті 1 Декларації підкреслюється, що «всі держави повинні на основі загальновизнаних принципів і норм міжнародного права сумлінно виконувати свої зобов’язання щодо підтримання міжнародного миру і безпеки і прагнути до підвищення ефективності, що ґрунтується на Статуті системи безпеки Організації Об’єднаних Націй» [62].
У Декларації про зміцнення міжнародної безпеки від 16 грудня 1970 р. визнається «необхідність ефективних, динамічних і гнучких заходів відповідно до Статуту для запобігання та усунення загроз миру, придушення актів агресії та інших порушень миру і, зокрема, заходів для досягнення, підтримки і відновлення міжнародного миру і безпеки» (п. 8) [59].
Зрозуміло, що зазначені заходи, у тому числі і заходи для досягнення, підтримки і відновлення міжнародного миру та безпеки можливі лише в рамках системи колективної безпеки. У зв’язку з цим, у Декларації рекомендується, щоб «всі держави сприяли зусиллям із забезпечення миру і безпеки для всіх країн і створенню відповідно до Статуту ефективної системи загальної колективної безпеки ...» (п. 11) [59].

25
Під егідою ООН було прийнято низку резолюцій та декларацій, орієнтованих на закріплення правових основ та підвищення ефективності права міжнародної безпеки. Серед таких актів ГА ООН слід назвати такі: Резолюцію ГА ООН про визначення агресії від 1974 р., Резолюцію ГА ООН про створення всезагальної системи міжнародного миру і безпеки 1986 р., Резолюцію про всезагальний підхід до зміцнення міжнародного миру і безпеки відповідно до Статуту ООН від 1987 р., Декларацію про запобігання і усунення спорів і ситуацій, що можуть загрожувати міжнародному миру та безпеці й про роль ООН у цій сфері від 1988 р., Резолюцію ГА ООН про закріплення міжнародного миру, безпеки та міжнародної співпраці в усіх її аспектах відповідно до Статуту ООН 1989 р. та інші.
В цілому, можна констатувати, що у вищезазначених актах під колективною безпекою, як засобом забезпечення міжнародної безпеки, розуміється відповідний стан міждержавних відносин та міжнародного правопорядку, що підтримується системою ООН та випливає з необхідності поняття неподільності світу.
У Статуті ООН визначені основи системи колективної безпеки, яка відображала співвідношення сил у світі, яке склалося за підсумками Другої світової війни. Виділимо основні компоненти цієї системи:
- основні принципи сучасного міжнародного права, такі як принцип незастосування сили й погрози силою в міжнародному праві, принцип мирного вирішення міжнародних спорів та інші;
- система мирних засобів вирішення міжнародних спорів, що закріплена у главі 6 Статуту ООН (ст. 33-38). У цьому процесі важливу роль відіграє РБ, ГА та Генеральний секретар ООН. Щодо питань юридичного характеру головна роль належить Міжнародному суду ООН;...

181
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ:
1. Абдуллах Хашем Абдулла Аль-Вакед Международно-правовьіе аспекти нормализации иордано-израильских отношений в свете разрешения вооруженного конфликта на Ближнем Востоке [Текст] : Дис... канд. юрид. наук: 12.00.11 / Абдуллах Хашем Абдулла Аль-Вакед ; НАН Украиньї, Ин-т государства и права им. В.М.Корецкого. - К., 2000. - 174 л.
2. Абдуллах Хашем Абдулла Аль-Вакед Міжнародно-правові аспекти нормалізації йордано-ізраїльських відносин у світлі розвязання збройного конфлікту на Близькому Сході [Текст] : Автореф. дис... канд. юрид. наук:
12.0. 11 / Абдуллах Хашем Абдулла Аль-Вакед ; НАН України, Інститут держави і права ім. В.М.Корецького. - К., 2000. - 21 с.
3. Абоу Салем Ессам Файсал Абдел Карим. Современньїе международньїе стратегии разрешения региональньїх конфликтов (на примере палестино-израильского конфликта) : дис. .. доктора полит. наук :
23.0. 04. - Кишинев, 2011. - 146 с.
4. Авдєєва С. Основні напрямки політики нової адміністрації США на Близькому Сході [Текст] : наук. стаття / С. Авдєєва - К. : відділ зовнішньополіт. стратегій, 2009.
5. Айман Абу-Ель-Хадж Абдель Бар Реалізація принципу мирного
розв’язання міжнародних спорів у діяльності Ліги Арабських держав. Автореферат канд..юрид. наук: 12.00.11 - міжнародне право. Інститут держави і права ім. В.М.Корецького НАН України. - К., 1999. - 16 с. [Електронний ресурс]. - Режим доступу:
Мрі/ЛіЬгагу.пий.еби.иа/еЬоок/Ше/12.00.11 %20%20Ауїтап%20А.рбґ
6. Аль Ахмад А.Х. К вопросу о юридической силе резолюции Генеральной Ассамблеи ООН № 181 (II) по палестинской проблеме / А.Х. Аль Ахмад // Вестник Челябинского государственного университета. 2011. № 35 (250). Право. Вьіп. № 30. - С. 103-106.

182
7. Аль Ахмад А.Х. Правовьіе проблеми мирного урегулирования ближневосточного конфликта на международно-правовой основе / А.Х. Аль Ахмад // Вестник Челябинского государственного университета. 2012. № 37 (291). Право. Вип. № 34. - С. 93-95.
8. Аль Ахмад А.Х. Роль Международного Суда ООН в разбирательстве по делу о возведении Израилем «разделительной стени» на палестинских территориях / А.Х. Аль Ахмад // Материали за VIII Международна научна практична конференция «Настоящи изследвания и развитие - 2012», 17 - 25-ти января 2012. Том 10, Закон: София, 2012. - С. 97-101.
9. Аль Ахмад Амад Хассан. Роль ООН в международно-правовом урегулировании ближневосточного конфликта : автореферат дисс.... канд. юрид. наук. Специальность 12.00.10 - международное право ; европейское право / Аль Ахмад Амад Хассан ; науч. рук. Г. И. Курдюков. - Казань, 2015. - 34 с.
10. Аль Ахмад А.Х. Последствия невиполнения решений Совета Безопасности ООН в урегулировании ближневосточного кризиса / А.Х. Аль Ахмад // Бизнес в законе. - М.: Изд. Дом «Юр-ВАК», 2010. - № 1. -С. 170-172.
11. Аль Ахмад А.Х. Международно-правовое положение резолюции Совета Безопасности Организации Обьединенних Наций № 242 и мирное урегулирование ближневосточного конфликта / А.Х. Аль Ахмад // Вестник ^кономики, права и социологии. Казань: Изд-во «Зксперт», 2010. - Вип. № 4. - С. 87-90.
12. Аль Ахмад А.Х. ООН: Виработка и обеспечение гарантий мира и безопасности на Ближнем Востоке / А.Х. Аль Ахмад // Вестник ^кономики, права и социологии. Казань: Изд-во «Зксперт», 2011. - Вип. № 4. - С. 148-150.

183
13. Аль Ахмад А.Х. К вопросу о юридической силе резолюции Генеральной Ассамблеи ООН № 181 (II) по палестинской проблеме / А.Х. Аль Ахмад // Вестник Челябинского государственного университета. 2011. № 35 (250). Право. Вьіп. № 30. - С. 103-106.
14. Аль Ахмад А.Х. Правовьіе проблеми мирного урегулирования ближневосточного конфликта на международно-правовой основе / А.Х. Аль Ахмад // Вестник Челябинского государственного университета. 2012. № 37 (291). Право. Вип. № 34. - С. 93-95.
15. Аль-Баллауи Бассам Фатхи Мухаммед-Касим. Становление палестинской государственности и права народа Палестини: Автореферат дисс...канд. юрид. наук. Специальность 12.00.10 - Международное право /Аль-Баллауи Бассам Фатхи Мухаммед-Касим ; Науч. рук. В. М. Хиквадзе; Институт государства и права АН СССР. - М.,1991. - 25 с.
16. Аль-Момани Саель Мефлех Абдел Рахим. Образование Палестинского государства и современное международное право : дис. ... канд. юрид. наук : 12.00.10 / Аль-Момани Саель Мефлех Абдел Рахим. - М., 1990. - 194 с.
17. Амир Сакер Хуссейн Рустам. Международно-правовие
аспекти урегулирования ближневосточного конфликта и создания независимого Палестинского государства: Автореф. диссертации ... канд. юрид. наук: 12.00.10 - Международное право /Амир Сакер Хуссейн Рустам ; Науч. рук. И. И. Лукашук; Институт государства и права РАН. - М.,1992. - 20 с. [Злектронний ресурс]. Режим доступа:
Шр: //^^^.Іа^. еби.га/Ьоок/Ьоок.а8р?ЬоокГО=51355
18. Анисимов Л. Н. Международно-правовие средства разрешения межгосударственних споров (конфликтов) / Л.Н. Анисимов. - Л. : Изд-во Ленингр. ун-та, 1975. - 164 с.

184
19. Асиметрія міжнародних відносин /За ред. Г.М. Перепелиці, О.М. Субтельного. - К., 2005.
20. Аудех Аридж Мустафа Мхд Мохд. Правовое регулирование сотрудничества государства Палестина с международньїми организациями и обьединениями : дис. ... канд. юрид. наук : 12.00.10 / Аудех Аридж Мустафа Мхд Мохд. - К., 1995. - 152 с.
21. Базилевский Б.Н. Международно-правовьіе аспекти
региональной безопасности. Автореферат ... канд. юрид. наук. Специальность: 12.00.10 - международное право. - М., 1983. [Електронний ресурс]. Режим доступу: кОрРА^^^.діззегсаІсот/сопїепї/шегМипагодпо-
ргауоууе-азрекІу-гедіопаІпоі-ЬегоразпозІі
22. Баймуратов М.А. Международное публичное право: Учеб. 2 -е изд., переработанное и дополненное. -Х.: Одиссей, 2007. -704 с.
23. Бакланов А.Г. Ближний Восток на рубеже XXI века: к созданию системи региональной безопасности / А.Г.Бакланов. - М.: МГИМО (У), 2001.
24. Бакланов А.Г. Ближний Восток: «Дорожная карта»
региональной безопасности / А.Г.Бакланов. - М.: Институт Ближнего Востока, 2006.
25. Баришев А.П. Мировая политика и Организация
Обьединенньїх Наций. 1945-2009 / А.П.Баришев. - М.: Общество дружби и развития сотрудничества с зарубежними странами, 2009.
26. Барковский Л. А. Арабское население Израиля. - М.: Наука, 1988.
27. Бейлс А. Дж. К. Тенденции и проблеми в области
международной безопасности / Алисон Дж. К. Бейлс // Ежегодник СИПРИ. Вооружения, разоружение и международная безопасность. - М.: Наука, 2004. - С.1-28.

185
28. Бекяшев К. А. Международное публичное право: Учебник. - М:. Международньїе отношения, 1995.
29. Белянцев А. Е. Международная безопасность в условиях глобальной информационной революции / А. Е. Белянцев // Вестник Нижегородского университета им. Н. И. Лобачевского. - Серия «Международньїе отношения, Политология, Регионоведение». - 2003. - № 1. - С. 311-320. - [Електронний ресурс]. - Режим доступу: Шр://е1іЬгагу.ги/до^п1оад/23478524.рб?
30. Ближневосточное агентство Организации Обьединенньїх
Наций для помощи палестинским беженцам и организации работ. Финансовьій доклад и проверенньїе финансовьіе ведомости за
двухгодичньїй период, закончившийся 31 декабря 2009 года, и Доклад Комиссии ревизоров. Генеральная Ассамблея. Официальньїе отчетьі. Шестьдесят пятая сессия. Дополнение № 5С. - Нью-Йорк: Организация Обьединенньїх Наций, 2010.
31. Близький Схід: міжнародна безпека, регіональні відносини та перспективи для України / Відп. ред. Б. О. Парахонський. - К.: ПЦ «Фоліант», 2008. - С. 203.
32. Блищенко И.П. Региональньїе конфликтьі и международное право [Текст] : Вторая половина XX - начало XXI века: Учеб. пособие / В. И. Блищенко, М. М. Солнцева. - М.: ОАО «Издательский дом «Городец», 2005. - 494 с.
33. Блищенко И.П. Агрессия Израиля и международное право /И.П. Блищенко, В.Д. Кудрявцев. - М.: Межд. отношения, 1970.
34. Блищенко И. П. Мирное разрешение споров между государствами - один из важнейших принципов международного права /И. П. Блищенко, М. Л. Знтин //Международно-правовьіе формьі сотрудничества государств в Европе / Под ред. О. Н. Хлестова. -

186
М.: Междунар. отношения, 1977.
35. Блищенко И.П., Дориа Ж. Прецеденти в международном публичном и частном праве. - 2-е изд., доп. - М.: Издательство МНИМП, 1999. - 472 с.
36. Бодрук О. Воєнно-політичні аспекти забезпечення безпеки //Стратегічна панорама. - 2002. - № 2. - С. 65 - 74.
37. Бодрук О. Глобалізація і геополітичні зміни сучасного середовища міжнародної безпеки //Глобалізація і безпека розвитку: Монографія / Білорус О., Лук’яненко Д. та ін. / Керівник авт. колективу і наук. ред. Білорус О. - К.: КНЕУ, 2001. - С. 103 - 195.
38. Бодрук О. Глобальні і регіональні системи безпеки: сучасна і перспективна роль України: Монографія / Білорус О., Лукьяненко Д. та ін. Глобальні трансформації і стратегії розвитку. - К., 1998. - С. 130 - 143.
39. Бодрук О. Національна безпека України: історія і сучасність: Монографія / Маслова-Лисичкина Н., Бодрук О., Врадій В., Гончаренко О., Горелов М., Лисицин Е. - К.: Ін-т світової економіки і міжнар. відносин НАН України, 1993. - С. 38-40; 54-68; 73-77.
40. Бодрук О. Структури воєнної безпеки: національний та міжнародний аспекти: Монографія. - К.: НІПМБ, 2001 - 300 с.
41. Бруз В.С. ООН і врегулювання міжнародних конфліктів: Навч. посіб. - К., 1995.
42. Буроменський М. В., Кудас І. Б., Маєвська А. А. Міжнародне право. - К.: Юрінком Інтер, 2006. — 335 с.
43. Буткевич В. Г., Мицик В. В., Задорожній О. В. Міжнародне право. — К.: Либідь, 2004. — 814 с.
44. Бутрос Г али. Во имя мира и развития. Г одовой доклад о работе Организации. - Нью-Йорк, 1994.
45. Бутрос Гали. Доклад о работе Организации за период с сорок

187
седьмой до сорок восьмой сессии Г енеральной Ассамблеи ООН. Сентябрь 1993 г., Нью-Йорк, 1993.
46. Бутрос Гали. Навстречу новим вьізовам. Годовой доклад о деятельности организации. Нью-Йорк, 1995.
47. Б^ттлер А. Национальньїе интересьі, национальная и
международная безопасность / Алекс Б^ттлер // Полис. - 2002. - №4. - С.146-158.
48. Веселовский А. У світлі ісламської альтернативи. Східне
Середземномор’я: регіональна система підвищеної небезпечності
//Політика і час. - 2003. - № 3-4. - С. 25-34.
49. Волович О. Концептуальні засади близькосхідної політики
України. Проект. - [Електронний ресурс]. Режим доступу:
’№№№.пІ88.об.иа/р/337.бос
50. Волович О. О. Близькосхідний напрямок зовнішньої політики України / Матеріали міжнародної наукової конференції, присвяченої 80- річчю від дня народження академіка О. Пріцака. - Київ, 1999.
51. Вопрос о Палестине и Организация Обьединенньїх Наций.
Глава 2: План раздела и прекращение мандата Великобритании
[Злектронньїй ресурс]. - Режим доступа:
Шр: //’№№№. ип. ог§/ги/реасе/ра1е8Ііпе/
52. Воробьев В.П. Конституционно-правовая система Государства Израиль. - М.: Изд. МГИМО-Университет, 2002.
53. Гаранина О. Д. Онтологические смисли категории «безопасность» в философской ретроспективе / О. Д. Гаранина, И. В. Усик //Научньїй вестник Московского государственного технического университета гражданской авиации. - 2008. - № 129. - С. 37-42.
54. Генеральная Ассамблея ООН. Мирное урегулирование вопроса о Палестине: Доклад Генерального секретаря, 1 сентября 2015, А/70/354-

188
8/2015/677. [Злектронньїй ресурс]. Режим доступа:
кйр://^^^.ге1^ог1д.ог§.ги/риЬ1І8Ьег,иКОА,,,551а9еЬ84,0.Ьіш1
55. Генеральная Ассамблея. Официальньїе отчетьі. Тридцять третья сессия. Док.45 (А/33/45). Нью-Йорк, 1979.
56. Голубев Д.С. Концептуальньїе основи посредничества США в
урегулировании арабо-израильского конфликта на современном ^тапе. [Електронний ресурс]. Режим доступу:
Шр://8рЬи.га/Ше8/ир1оадМІ88ег/іпїег/2011/§о1иЬеу.рйГ
57. Дейфаллах Наеф Фалех. Мирное урегулирование региональньїх конфликтов : (На примере арабо-израильского конфликта) : автореферат дис. ... канд. юрид. наук : 12.00.10 / Киев. ун-т.- Киев, 1990. - 19 с. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: Шр://’№№№.ге1егип. еот/п/шігпое-иге§и1ігоуапіе-ге§іопа1пуЬ-копйік1оу
58. Декларация независимости Палестини, 1988 г. [Злектронньїй ресурс]. - Режим доступа: Ьйр://^ог1йсоп8Іі1и1іоп8.ги/?р=714
59. Декларация об укреплении международной безопасности: Резолюция Генеральной Ассамблеи ООН 2734(ХХУ) от 16 декабря 1970 г. // Действующее международное право : В 3-х т. - М.,1997. - Т.2. - С.202- 206.
60. Декларация международной конференции по вопросу о Палестине (Женева, 29 августа-7 сентября 1983 года) // Палестинская проблема: документа ООН, международньїх организаций конференций / Составитель и автор послесловия Р.Давьідков. - М:: Прогресс, 1984.
61. Декларация о принципах обустройства переходной автономии. 13 сентября 1993 / Рашед А. Палестинская проблема: история и современность / А.Рашед. М.: Библос консалтинг, 2009.
62. Декларація про принципи міжнародного права, що стосуються дружніх відносин та співробітництва між державами відповідно до

189
Статуту Організації Об’єднаних Націй від 24.10.1970 року [Електронний ресурс]. - Режим доступу: Ьіїр://2акоп.гада.?оу.иа/1а’№8/8Ьо^/995_569
63. Дериглазова Л. В. Проблеми обеспечения международной безопасности после окончания «холодной войньї» /Л. В. Дериглазова// Вестник Томского госуд. университета. - 2005. - №288. - С.56-61.
64. Дмитриев Е. Палестинский узел: к вопросу об урегулировании палестинской проблеми / Дмитриев Е. - М. : Междунар. отношения, 1978. - 304 с.
65. Довгань Е.Ф. Региональний механизм системи коллективной безопасности в современном мире. Автореферат дисс. ... докт. юрид. наук : 12.00.10 - международное право, европейское право. - Минск, 2014.
66. Доклад Совета Безопасности 1 августа 2014 года — 31 июля 2015 года. Генеральная Ассамблея. Официальние отчети. Семидесятая сессия. Дополнение N0 2. А/70/2 - ООН, Ньо-Йорк, 2015 - 283 с.
67. Доклад Специального докладчика о положении в области прав
человека на палестинских территориях, оккупируемих с 1967 года от 11 августа 2014 г. Шестьдесят девятая сессия Генеральной Ассамблеи ООН. Пункт 69(с) предварительной повестки дня. Положение в области прав человека на палестинских территориях, оккупируемих с 1967 года. [Злектронний ресурс]. Режим доступа: кйр://^^^.геґ^ог1б.ог§/е§і-
Ьіп/їехІ8/уїх/г^шаіп/орепбосрбґ.рб??ге1бос=у&босіб=540843?74
68. Доран Ч. Возможности и параметри американо-советского сотрудничества в урегулировании конфликтов в «третьем мире» //США. Зкономика. Политика. Идеология. - 1990. - № 12. - С. 46.
69. «Дорожная карта» продвижения к постоянному урегулированию палестино-израильского конфликта в соответствии с принципом сосуществования двух государств на основе оценки виполнения сторонами своих обязательств // Рашед А. Палестинская

190
проблема: история и современность / А.Рашед. - М.: Библос консалтинг, 2009.
70. Дужич Л. Забезпечення міжнародної безпеки міжнародно- правовими засобами / Л. Дужич //Актуальні проблеми міжнародних відносин. - К., 2010. - Вип. 88. Ч. 1. - С.114-115.
71. Дяченко В. І. Міжнародне гуманітарне право: філософсько- правова доктрина регулювання збройних конфліктів / В. І. Дяченко, М. В. Цюрупа, П. В. Шумський. - К. : КВГІ, 1998. - 103 с.
72. Евинтов В. И. Международное сообщество и правопорядок. - К., 1990.
73. Егоров С. А. Предотвращение и мирное разрешение международньїх конфликтов, кризисов и споров.// Международное право и международная безопасность. Диалог советских и американских ^кспертов. - М., 1991.
74. Задорожній О.В. Порушення агресивною війною Російської Федерації проти України основних принципів міжнародного права: монографія /Задорожній О.В.; Укр.. асом. міжнар. права, Ін-т між нар. відносин Київського національного університету ім..Тараса Шевченка, каф. міжнар. права. - Київ: К.І.С., 2015 - 712 с.
75. Захарченко А.М. Арабсько-ізраїльський конфлікт: проблеми врегулювання на сучасному етапі [Текст] : зб. статей / А.М. Захарченко. - Одеса : Фенікс, 2009. - 240 с.
76. Захарченко А.М. Трансформація проблем регіональної безпеки Близького Сходу на початку ХХІ століття // Стратегічна панорама. - 2009. - № 3. - С. 61-70.
77. Захарченко А.Н. Позиция Украиньї в отношении
урегулирования арабо-израильского конфликта (2000 - 2006 гг.)
//Захарченко Алла. Арабсько-ізраїльський конфлікт: проблеми

191
врегулювання на сучасному етапі : зб. статей / А.М. Захарченко. - Одеса : Фенікс, 2009. - 240 с.
78. Захарченко А.Н. Украйна и ближневосточньїй мирний процесс в 1990-е гг.: цели и возможности //Вестник Одесского национального университета. - 2003. - Том 8. - Вьіп. 9. - С. 734-739.
79. Зубовский М.С. К вопросу о миротворческом процессе ООН на Ближнем Востоке / М.С.Зубовский // Ближний Восток и современность. Сборник статей (випуск четирнадцатий). - М.: Институт изучения, Израиля и. Ближнего Востока, 2002
80. Зикова О.А. Поселенческое движение в израильской политике и план размежевания с палестинцами / О.А.Зикова // Ближний Восток и современность. Сборник статей (випуск двадцатий). - М: Институт изучения Израиля и Ближнего Востока, 2003.
81. Йосеф Альпер. Израильско-палестинский конфликт - история и современность//Востоковедний сборник. - М., 2004 - №6.
82. Итоговие документи 19-й чрезвичайной сессии Национального совета Палестини в Алжире. Представительство ООП в СССР. - М., 1988.
83. Итоговий документ Всемирного саммита 2005 года. Принят
Резолюцией Генеральной Ассамблеи ООН от 16 сентября 2005 года. [Злектронний ресурс]. Режим доступа:
кйр://^^^.ип.ог§/ги/босишепІ8/бес1_сопу/бес1ага1іоп8/ои1соше2005.8ЬішІ
84. Івченко О. Україна в системі міжнародних відносин: Історична ретроспектива та сучасний стан. - К.: РІЦ УАННП, 1997. - 686 с.
85. Канцелярия Специального координатора ООН по
ближневосточному мирному процессу /Официальний сайт ООН. [Злектронний ресурс]. Режим доступа:
кйр://^^^.ип.ог§/ги/реасе/шІ88Іоп8/тібб1е_еа8І.8ЬішІ

192
86. Каспрук В. Палестинсько-ізраїльський конфлікт: просування
до миру потребує нових підходів : аналіт. стаття [Електронний ресурс] / В. Каспрук // Блог на ^огбРге88.сот. - 2013. - Режим доступу :
Шр:/Мк1огка8ртк.’№Огфге88.сот/2013/06/07/палестинсько-ізраїльський- конфлікт-2/
87. Кива А.В. «Арабская весна»: причини и вероятньїе
последствия. //Общественньїе науки и современность. - №5, 2012. - С. 121130.
88. Киев не ведет двойной игрьі на Ближнем Востоке, заверяет Виктор Нагайчук // День. - 2001. - 18 декабря.
89. Киселев В.И. Палестинская проблема в международньїх отношениях: региональньїй аспект. - М.: Мисль, 1978.
90. Кисинджер Г. Дипломатия; пер. с англ. В. В. Львова; послесл. Г. А. Арбатова. - М. : Ладомир, 1997. - 848 с.
91. Колобов О. А. Соединенньїе Штатьі Америки и проблема Палестиньї / Колобов О. А. - Нижний Новгород : Изд-во Нижегородского ун-та, 1993. - 225 с.
92. Коментар Прес-служби МЗС України щодо можливої участі нашої держави в міжнародних силах з підтримання миру на півдні Лівану від 28 липня 2006 р. - [Електронний ресурс]. Режим доступу: ’№№№. шїа. §оу.иа/іп1огтаііоп/?рге88/1огеі§п/2006/06/28. кіті
93. Конвенція про захист прав людини та основних свобод // Практика Європейського суду з прав людини: Рішення. Коментарі. - 1999.- № 1.- С. 40, 41.
94. Консультативное заключение Международного Суда ООН
относительно правовьіх последствий строительства стеньї на
оккупированной палестинской территории от 13.07.2004. [Злектронньїй ресурс]. Режим доступа: кйр://^^^.іс|-

193
сі) .ог§/Ьошера§е/ги/адуІ8Огу/адуІ8Огу_2004-07-09.рдґ
95. Коппель О. А., Пархомчук О. С. Деякі питання розвитку відносин України з державами Близького Сходу // Питання нової та новітньої історії. - 1995. - Вип. 41. - 1995. - С. 135-142.
96. Коппель О. Конфлікт шести десятиліть. Еволюція близькосхідного конфлікту у світлі його впливу на систему регіональної безпеки [Текст] / О. Коппель // Віче: Журнал Верховної Ради України. / гол. ред. С. Писаренко. - К. : Верховна Рада України, 2009. - №7.
97. Коппель О.А. Проблема безпеки Перської затоки в 70-ті-90-ті роки: автореф. дис. ... д-ра. істор. наук: 07.00.02 / Київ. нац. ун-т ім. Т.Г. Шевченко, ін-т міжнар. віднос. - К., 1999.
98. Корочкина В.А. Институционализация властньїх отношений в
палестинской национальной автономии: автореферат дис. ... кандидата полит. наук: 23.00.02 / Корочкина Виктория Анатольевна. - Санкт- Петербург, 2014. [Злектронньш ресурс]. Режим доступа:
Шр: //^^^.Й8ІІЬ. пеї/роіії-ішїіїиїу/ішїіїисіопаїігасу а-у1а8ІпуЬ-о1по 8Ьепу -V- ра1е8Ііп8ко] -пасіопа1по)-а^опотіі.Ьі:т1
99. Косолапов Н. Международная безопасность и глобальний политический процесс /Н. Косолапов //Международная ^кономика и международньїе отношения. - 1992. - №12. - С.5-18.
100. Кочубей Ю.М. Україна і проблеми Близького і Середнього Сходу // Науковий вісник Дипломатичної академії України. - 2002. - Вип. 7. - С. 206-209.
101. Крьілов С. Б. История создания Организации Обьединенньїх Наций: Разработка текста Устава Организации Обьединенньїх Наций (1944-1945) / Под ред. Г. И. Тункина.- М.: Изд-во ИМО, 1960.- 344 с.
102. Кузнецов Д. В. Арабо-израильский конфликт: История и современность. Очерк собьітий. Документи и материальї : [учеб. пособие] /

194
Кузнецов Д. В. - Благовещенск : Изд-во БГПУ, 2006. - 289 с.
103. Кулагин В. М. Гипотеза «демократического мира» в контексте альтернатив мирового развития / Владимир Михайлович Кулагин // Полис. - 2000. - №1. - С.23-37.
104. Кулагин В. М. Международная безопасность [Учеб. пособие для студ. вузов] /Владимир Михайлович Кулагин. - М.: Аспект Пресс, 2006. - 319 с.
105. Курс международного права: В 7 т. - М., 1989. - Т. 1.
106. Кушнир П.Т. Международньїе принципи ближневосточного урегулирования // Востоковедньїй сборник. - М., 2004 - №6.
107. Кушнір П. Т. Історія миротворчої діяльності на Близькому Сході в 1945-2000 роках. - Автореферат дис. ... канд. історчних наук: 07.00.02 - Всесвітня історія. - Донецький національний університет. - Донецьк, 2006. - 22 с.
108. Ладьіженский А. М., Блищенко И. П. Мирньїе средства разрешения споров между государствами.- М.: Госюриздат, 1962.- 176 с.
109. Ланда Р. Г. Освободительная борьба арабов Палестини (19461967) //Народи Азии и Африки, 1976. - № 1. - С. 18-31.
110. Левин Д. Б. Принцип мирного разрешения международних споров.- М.: Наука, 1977.- 112 с.
111. Литвин I. Зважаючи на особливості регіонів // Політика і час. - 1996. - № 11. - С. 18-21.
112. Луис Б. Сон. Предотвращение и мирное разрешение международних конфликтов.// Международное право и международная безопасность. - М., 1991.
113. Лукашук И. И. Мирное сосуществование как висший универсальний принцип межгосударственних отношений //Всеобьемлющая система международной безопасности и международное

195
право / Ин-т государства и права АН СССР. - М., 1987.
114. Лукашук И. И. Норми международного права в международной нормативной системе.- М.: Спарк, 1999.
115. Мальїшев Д. А. Палестинская проблема в международних отношениях 1967-1993 гг. : дис. ... канд. ист. наук : 07.00.03 / Д. А. Мальїшев. - Симферополь, 2006. - 173 с.
116. Марака Рами. Проблема становления палестинской государственности в процессе мирного урегулирования на Ближнем Востоке: 1991-2007 гг. : дис. ... канд. истор. наук : 07.00.15 / Марака Рами. - М., 2008. - 194 с.
117. Марочкин С. Ю. Проблеми ^ффективности норм международного права. - Иркутск, 1988.
118. Матьовка М. П. Військові конфлікти між країнами-членами Руху неприєднанння: загальне і особливе [Текст] / М. П. Матьовка ; Ужгородський держ. ун-т. - Ужгород : УжДУ, 1999. - 34 с.
119. Мелков Г.М. Коллективная безопасность (универсальная и региональная) //Международное публичное право / Под ред. К.А. Бекяшева. - М., 1999.
120. Міжнародне право: Основні галузі : підруч. /За ред. В. Г. Буткевича. - К.: Либідь, 2004. - 816 с.
121. Міжнародне безпекове середовище: виклики і загрози
національній безпеці України. /За загальною ред. К.А.Кононенка - К.:НІСД, 2013. - 64 с.
122. Міжнародне публічне право /За ред. В. Репецького. - К.: Знання, 2012. - 437 с. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: Шр://рідтсЬпікі.сот/1514020546762/ргауо/ргауо_ші2Ьпагобпоуі_Ье2рекі
123. Моздаков А. Ю. Понятие безопасности в классической и современной философии / А. Ю. Моздаков // Вопроси философии. - 2008.

196
- № 4. - С. 18-25.
124. Мохаммад Тахир. Глобальная и региональньїе системи коллективной безопасности на современном ^тапе (Международно- правовьіе аспекти): Дис. ... д-ра юрид. наук: 12.00.10: Санкт-Петербург, 2004 - 404 с.
125. Муса Аль Сулайбі. Реалізація в Палестинській Автономії міжнародних стандартів з прав і свобод людини. Автореферат дис.. канд.. юрид. наук: 12.00.11 — міжнародне право / Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України. - Київ, 2001. - 15 с.
126. Ми, народи: роль Организации Обьединенних Наций в XXI веке (Доклад Генерального Секретаря ООН К. Аннана). //Док. ООН А/54/2000.
127. Мюллерсон Р. А. Роль и возможности международного права в создании ВСМБ //Всеобьемлющая система международной безопасности и международное право / Ин-т государства и права АН СССР. - М., 1987.
128. Назаренко О. А. Сучасна концепція підтримання миру в рамках ООН //Правове регулювання економіки. - 2012 - № 11-12. - С. 433-442.
129. Нубани Абдель Насер Шаукат. Международно-правовие аспекти создания Арабского Палестинского государства : дис. ... канд. юрид. наук : 12.00.10 / Нубани Абдель Насер Шаукат. - М., 1997. - 149 с.
130. Общая теория прав человека / Отв. ред. Е. А. Лукашева.- М.: НОРМА, 1996.
131. ООН. Генеральна Асамблея. Резолюції. Про ізраїльські поселення на окупованій палестинській території від 14 грудня 2006 №61/118 [Електронний ресурс] : Режим доступу - Ьїїр://4ассе88-448- пу.ип.ог§Мос/™БОС/аЕК/К06/501/53/РШ/К0650153.р4ї?ОрепЕ1етепї
132. ООН. Генеральная Ассамблея. Резолюции. О будущем

197
правительстве Палестини от 29 ноября 1947 года №181(ІІ) [Електронний ресурс]. - Режим доступу: Шр://4ассе88-448-
пу.ип.ог§Мос/КЕ80ШТІ0К/0ЕКтК0/040/42/ІМ0ЖК004042.р4ҐЮрепЕ1е тепі
133. ООН. Генеральная Ассамблея. Резолюции. Палестина — доклад Посредника ООН в Палестине о достигнутьіх результатах от 11 декабря 1948 года №194(ІІІ) [Електронний ресурс]. - Режим доступу: Шр://4ассе88-448-
пу.ип.ог§/4ос/КЕ80ЕЦТІ0К/ОЕК/КК0/045/61/ІМО/МК004561 .рбґЮрепЕІе тепі
134. ООН. История и истоки проблеми Палестини. Ч.ІІ (1947-1977 гг.). - Нью-Йорк, 1979.
135. ООН. Рада Безпеки. Резолюції. Про статус Єрусалиму від 30 червня 1980 року №476 [Електронний ресурс] : Режим доступу - Шр://4ассе88-448-
пу.ип.ог§Мос/КЕ80ШТІ0К/0ЕКтК0/400/15/ІМ0ЖК040015.ргіґ?0репЕ1е тепі
136. Определение агрессии. Утверждено резолюцией 3314 (ХХІХ)
Генеральной Ассамблеи ООН от 14 декабря 1974 г. [Електронний ресурс]. - Режим доступу:
Шр://1а’№.е4и.ги/погт/погт.а8р?погтГО=1169311 &8иЬГО= 100065591,100065 598
137. Осама М. Ю. Арар. Современние тенденции реализации
международной правосубьектности Палестини в контексте строительства разделительной стени на оккупированних палестинских
территориях / Арар М. Ю. Осама //Дев’яті юридичні читання. Політико - правова реформа в Україні: історія, сучасність, перспективи : матеріали Міжнар. наук. конф., 24- 25 травня 2013 р., Київ / редкол.: В. П.

198
Андрущенко, Ю. С. Шемшученко, Б. І. Андруситттин [та ін.]. - К. : Вид-во НПУ імені М. П. Драгоманова, 2013. - С. 281-283.
138. Осама М. Ю. Арар. Реализация права пелестинского народа на самоопределение в 1948- 1967 гг. / Арар М. Ю. Осама // Науковий вісник міжнародного гуманітарного університету : зб. наук. праць. Серія «Юриспруденція». - Одеса, 2014. - Вип. 9-2. - Т. 2. - С. 130131.
139. Осама М. Ю. Арар. Влияние международно-правового
регулирования вопроса палестинских беженцев на установление мира на Ближнем Востоке / Арар М. Ю. Осама // Наукові читання, присвячені пам’яті В. М. Корецького : зб. наук. праць /[редкол.: Ю. С. Шемшученко, Ю. Л. Бошицький, О. В. Чернецька та ін.]. - К. : Вид-во «Ліра-К», 2013. - С. 175- 176.
140. Осама М. Ю. Арар. Международно-правовьіе аспекти
статуса Иерусалима /Арар М. Ю. Осама // Науковий вісник міжнародного гуманітарного університету: зб. наук. праць. Серія «Юриспруденція». - Одеса, 2014. - Вип. 10-1. - Т. 2. - С. 154- 155.
141. Осама М. Ю. Арар. Реализация права пелестинского народа на самоопределение в 1947- 1948 гг. /Арар М. Ю. Осама //Науковий вісник міжнародного гуманітарного університету : зб. наук. праць. Серія «Юриспруденція». - Одеса, 2014. - Вип. 9-1. - С. 7-8.
142. Осама М. Ю. Арар. Роль международного права в решении
палестинской проблеми / Арар М. Ю. Осама // Гуманитарние науки и модернизация правовой системи государства: российский и
зарубежний опит : труди Междунар. науч.-практ. конф. / Под ред. Г. Б. Гридневой, А. Б. Дидикина. - Новосибирск : Филиал НОУ ВПОСПб ИВЗСЗП в г. Новосибирске, 2012. - С. 323-325.
143. Осама М. Ю. Арар. Статус еврейских поселений на

199
Западном берегу реки Йордан с точки зрения международного права / Арар М. Ю. Осама // ^е§еа 8Ї VІаїа, РиЬНсаїіе 8їітїїсо-ргасїіса. - 2014. - Иг. 11/2 (275). - 8. 9- 13.
144. Осама М. Ю. Арар. Міжнародно-правові аспекти забезпечення безпеки Держави Палестина /Автореферат дис. канд.. юрид. наук: 12.00.11 - міжнародне право. / Інститут держави і права м. В. М. Корецького НАН України. - К., 2015. - 23 с.
145. Осама М. Ю. Арар. Палестино-израильский мирний процесс и создание Палестинской Автономии в свете соглашений «Осло І» / Арар М. Ю. Осама. Часопис Київського університету права : Український науково-теоретичний часопис. - 2014. - № 4. - С. 303-306.
146. Пакт Ліги Арабських Держав від 22.03.1945 р. [Електронний ресурс]. Режим доступу: ЬИр://2акоп4.габа.§оу.иа/1а^8/8Ьо^/998_256
147. Палестина. Доклад Посредника ООН в Палестине о
достигнутьіх результатах. Резолюция ГА ООН А/КЕ8/194 (III) от 11.12.1948 г. [Злектронньїй ресурс]. Режим доступа:
Ир://^^^.ип.ог§/ги/§а/3/бос8/3ге8.8Ьіш1
148. Палестинская национальная хартия (на араб.язьіке). - Фаластин Ас-Саура, 1982. - С. 240 - 246.
149. Палестинская проблема. Документи ООН и международних организаций и конференций. - М., 1984.
150. Палестинский вопрос. 1979-1990 годи. Подготовлено для Комитета по осуществлению неотьемлемих прав палестинского народа и под его руководством. - Нью-Йорк : ООН, 1991. - 86 с.
151. Парахонський Б. О. Південні дивіденди. Сучасна політична ситуація на Близькому Сході та стратегічні інтереси України // Політика і час. - 1998. - №10. - С. 43-51.

200
152. Поляков К. И. Палестинское движение сопротивления в период интифадьі: проблеми и противоречия / К. И. Поляков, А. Ж. Хасянов. - М.
: Центр стратегических и политических исследований, 2000. - 120 с.
153. Правовьіе последствия строительства стени на
оккупированной палестинской территории: Консультативное заключение от 9 июля 2004 года // І.СЗ. КерогЇ8. - 2004, пункт 91; А/НКС/10/22, пункт 21.
154. Примаков Е.М. Анатомия ближневосточного кризиса. - М.: Мисль, 1978.
155. Проблема забезпечення загальноарабської безпеки в 1990-і роки та роль Ліги арабських держав / Автореф. дис. канд. політ. наук: 23.00.04 / Нізар Джаззан; Київський ун-т ім. Тараса Шевченка. Інститут міжнародних відносин. - К., 1999.
156. Про участь Міністра закордонних справ України А. Зленка в
офіційному візиті Президента України до Сирії, Лівану, Йорданії. Прес- реліз брифінгу з актуальних питань зовнішньої політики від 30 квітня 2002 р. - [Електронний ресурс]. Режим доступу:
//’№№№. шТа. §ОУ. иа/іп1огша1іоп/?рге88/ ґогеідп/2002/04/30. Ьїші
157. Пронюк, Н.В. Сучасне міжнародне право [Текст] : навч. посібник / Н.В. Пронюк. - К. : КНТ, 2010. - 280 с.
158. Пушмин 3. А. Мирное разрешение международних споров (международно-правовие вопроси). - М.: Межд. отношения, 1974.
159. Пирлин Е.Д. 100 лет противоборства (1897-1997): генезис, ^волюция, современное состояние и перспективи решения палестинской проблеми. - М.:. РОССПЗН, 2001. [Злектронний ресурс]. Режим доступу: кйр://^^^.ип.ог§/ги/босишепІ8/бес1_сопу/сопуеп1іоп8/১ге88Іоп.8Ьіш1
160. Резніченко В.И. Роль міжнародних та регіональних організацій по врегулюванню ірако-кувейтського конфлікту: Автореф. дис. ... канд.

201
істор. наук: 07.00.02 / Київ. нац. ун-т ім. Т. Г. Шевченко, ін-т міжнар. віднос. - К., 1996.
161. Резолюция 181 (II) Генеральной Ассамблеи ООН от 29 ноября 1947 г. [Злектронньїй ресурс]. - Режим доступа : Шр://’№№№.ип.ог?/ги88Іап/реасе/ра1е8їіпе/дос8/аге8181.рбГ.
162. Резолюция Генеральной Ассамблеи ООН 67/19 «Статус Палестини в Организации Обьединенньїх Наций» от 26.11.12 г. /Статус Палестини в Организации Обьединенньїх Наций. - Нью-Йорк (США). - 29 ноября 2012 г.
163. Резолюция Генеральной Ассамблеи ООН А/КЕ8/50/21 «Ближневосточний мирний процесс» от 11.12.1948 г. [Злектронньїй ресурс]. Режим доступа: ЬИр://^^^.ип.ог§/ги/§а/50/бос8/50ге8.8Ьіт1
164. Резолюция Генеральной Ассамблеи ООН № 7/2 от 29 июля 1980 г. // Палестинская проблема : Документи ООН. - Нью-Йорк : ООН, 1980. - С. 137-139.
165. Резолюция Совета Безопасности ООН 237 (1967) от 14 июня
1967г. [Злектронний ресурс]. Режим доступа:
Шр: //^^^.ип.ог§/ги/8с/босишепІ8/ге80Іи1іоп8/ 1967.8Ьіш1
166. Резолюция, принятая по Докладу Специальной комиссии по вопросам Палестини от 29 ноября 1947 г. - [Злектронний ресурс]. Режим доступа:
Шр: //^еЬ.агсЬіуе. огд/^еЬ/20031217160010/Ьіїр: //^^^.ип.ог§/ги88Іап/реасе/р а1е8Ііпе/бос8/аге8181.рбГ
167. Резолюция 2272 (2016), принятая Советом Безопасности на его 7643-м заседании 11 марта 2016 года [Злектронний ресурс]. - Режим доступа: Шр8:/МоситепЇ8-дд8-пу.ип.ог?/дос/ЦКВОС/ОЕК/К16/069/28
168. Резолюція 1514 (XV) Генеральної Асамблеї ООН «Декларація про надання незалежності колоніальним країнам і народам ООН».

202
Декларація від 14.12.1960. [Електронний ресурс]. Режим доступу: Шр://2акоп1.гада.?ОУ.иа/1а^8/8Ьо^/995_280
169. Резолюція 3236 Генеральної Асамблеї ООН від 25 листопада 1974 року про невідємні права Палестинського народу. - [Електронний ресурс]. Режим доступу: ЬИр://^^^.рег8Опа1.іп.иа/аг!іс1е.рЬр?іба=72
170. Репецький В. М. Міжнародне публічне право: підручник / В. М. Репецький, В. М. Лисик, М. М. Микієвич, А. О. Андрусевич, О. В. Буткевич; ред.: В. М. Репецький; Львів. нац. ун-т ім. І. Франка. - 2-ге вид., стер. - К. : Знання, 2012. - 375 с.
171. Ржевська В. С. Право держави на самооборону і міжнародна безпека / В. С. Ржевська. - К. : Вид. дім «Промені», 2005. - 251 с.
172. Ротфельд А. Д. Международная безопасность: формирующаяся повестка дня / Адам Данголь Ротфельд // Ежегодник СИПРИ. Вооружения, разоружение и международная безопасность [Пер. с англ.]. - М.: Наука, 1997. - С.35-46.
173. Сатановский Е.Я. Израиль в мировой политике. - М.: ИИИиБВ, 2001.
174. Саут аль-Билад («Голос Отчизньї»). - 1987. - 6 мая (на
арабском язьіке).
175. Сергунин А. А. Международная безопасность и новьіе подходьі и концепти / А. А. Сергунин // Полис. - 2005. - № 6. - С. 126-137.
176. Скороход Л. И., Скороход Ю. С. Украина и Ближний Восток / Ближний Восток и современность. - 2001. - № 11. - С. 233-252.
177. Снегина С. М. Зволюция деятельности ООН по поддержанию международного мира и безопасности. Автореферат дис. канд. юрид. наук. — Казань, 2006.
178. Сперанская Л.В. Принцип самоопределения наций в международном праве. - М., 1961.

203
179. Справочник по мирному разрешению споров между государствами.- Нью-Йорк: ООН, 1992.
180. Статут Організації Об’єднаних Націй від 26 черв. 1945 р. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: ^№№.гада.?ОV.т.
181. Суслова В. Адаптація палестинських біженців за сприяння йорданського уряду [Текст] : наук. стаття / В.Суслова // Гілея: науковий вісник . -№ 73. - С. 91-92.
182. Тимченко Л. Д. Международное право.- Харьков: Консум, 1999.
183. Тузмухамедов Р.А. Права народов //Международное право в современном мире. - М., 1991.
184. Тускоз Ж. Міжнародне право: Підручник / Пер. з франц.- К.: «АртЕк», 1998.
185. Україна - Близький Схід. Візит делегації МЗС України на чолі з заступником МЗС України К. Грищенком // Політика і час. - 1997. - № 1. - С. 90-98.
186. Україна на міжнародній арені. Збірник документів і матеріалів 1991-1995. Т. - К.: Юрінком Інтер, 1998.
187. України в постбіполярній системі міжнародних відносин (аналітична доповідь) / Підгот. В. А. Манжола та інші. - К., 2006.
188. Ушаков Н.А. ВСМБ и прогрессивное развитие международного права //Всеобьемлющая система международной безопасности и международное право / Ин-т государства и права АН СССР. - М., 1987.
189. Філяніна Н.А. Політико-правові аспекти принципів підтримання міжнародного миру та безпеки //Науковий вісник Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ. - № 4. - 2014. - С. 63.
190. Хазанов М.Е. ООН и ближневосточньїй кризис. - М.:

204
Международньїе отношения, 1983.
191. Хазиме Мухамед Атала Новий международний правопорядок и региональние конфликти на Ближнем Востоке. Автореферат дис. ...канд. юрид. наук: 12.00.10 - Международное право. - М., 1997. - 21 с.
192. Хазиме Мухамед Атала. Роль Лиги арабских государств в деле разрешения арабо-израильского конфликта. - М., 1997. - 20 с.
193. Халед Миари. О применимих принципах и нормах прав человека на оккупированних Палестинских территориях //Евразийский юридический журнал. - № 6 (73) 2014. - С. 108-112. [Злектронний ресурс]. Режим доступа: ^еЬ-1оса1.гидп.т/^еЬ-1оса1/ргер/г|/Ше8.рЬр?Г=рГ.
194. Хамис Джалаль Насер Мохамед. Борьба палестинского народа
за национальную государственность: Политические проблеми и
перспективи. /Автореферат канд. полит. наук: 23.00.04 - Политические проблеми международних отношений и глобального развития. - М., 2000.
195. Хуру Ю. Безопасность как широкая многоаспектная концепция для обьединяющейся Европи /Юко Хуру [Пер. Ю.М.Ледовских] //Безопасность, сокращение вооружений и разоружение: Проблемно- тематический сборник. М.: ИНИОН РАН, 1998. - С.22-30.
196. Центр новостей ООН. В ООН приветствовали принятие Палестиной обязательства по международним договорам в области прав человека. [Злектронний ресурс]. - Режим доступа: Шр://№№^. ип. ог§/ги88Іап/пе^8/8Іогу. а8р?№^8ГО=21586#.Ш17 о_1_И 1
197. Циганков П. А. Безопасность: корпоративная или
кооперативная. Критический анализ международно-политической
концепции /Павел Афанасьевич Циганков //Полис. - 2000. - №1. - С.128- 139.
198. Циганков П.А. Теория международних отношений: [Учеб. пособие] / Павел Афанасьевич Циганков. - М.: Гардарики, 2004. - 590 с.

205
199. Черниченко С.В. Теория международного права.- М.: Изд-во НИМП, 1999.- Т. І. Современньїе теоретические проблеми.
200. Чехарин Ю. Е. Внутренние конфликтьі и международное
право: Автореферат дисс канд. юрид. наук: 12.00.10 - Международное
право /Московский государственньїй университет им. М.В.Ломоносова. - М.,1990. - 24 с.
201. Чехович Т.В. Забезпечення міжнародної безпеки міжнародно- правовими засобами //Науковий вісник Національної академії внутрішніх справ. - №1. - 2013. - С. 277-278.
202. Швед В. І. Близькосхідні пріоритети зовнішньої політики України // Україна: стратегічні пріоритети. Аналітичні оцінки / За ред. А.С. Гальчинського. - К.: НІСД, 2003.
203. Шепелєв М. А. Теорія міжнародних відносин : Підручник. - К.: Вища школа, 2004. - 622 с.
204. Шинкарецкая Г. Г. Международная судебная процедура. - М.: Наука, 1992.
205. Щевелев С. С. Палестино-израильский диалог в 1991-1993 годах (Мадрид - Осло - Вашингтон) / С. С. Щевелев // Ученьїе записки Таврического национального университета им. В. И. Вернадского. - 2002. - Т. 15 (54), № 1. - С. 71-80.
206. Щевелев С.С. Палестинский аспект Ближневосточного конфликта (1947 - 2005 гг.). - Симферополь - Москва: Изд. МЦСПИ, 2005.
207. Щодо сучасних тенденцій розвитку ситуації на Близькому Сході. Аналітична записка. /Офіційний сайт Національного інституту стратегічних досліджень при Президентові України. - [Електронний ресурс]. Режим доступу: ЬИр://^^^.пІ88.§оу.иа/аг1іс1Є8/1020/
208. Зволюция палестино-израильских отношений при 3. Бараке : учеб. материальї [Злектронньїй ресурс] // Палестино-израильские

206
отношения (1993-2000 гг.). - Режим доступа :
кйр://^^^.ЬІ8іопо^.ги/ЬІ8по^8-194-4.Ьіт1.
209. Зль-Кафарна Мухаммед Салем Хассан. Особенности
международно-правового статуса Палестинской автономии : дис. ... канд. юрид. наук : 12.00.11 / Зль-Кафарна Мухаммед Салем Хассан. - К., 2013. - 199 с.
210. Яновский М. В. Генеральная Ассамблея ООН: международно- правовьіе вопросьі / Яновский М. В. - Кишинев : Штиинца, 1971. - 301 с.
211. Абат КоЬегВ. Рго1оп§еб Мі1ііагу Оссираііоп: ТЬе І8гае1і- Оссиріеб Теггііогіе8 8Їпсе 1967, 84 АМ. ^. ШТТ ^. 44 (1990).
212. АбтІ88Іоп оґ а 8іаіе іо Ше Шііеб Каііоп8 (СЬагіег, Аг! 4), АбуІ8огу Оріпіоп, ІСІ КерогІ8 1948, р.61 [Злектронньш ресурс]. - Режим доступа : Шр:/М^^.іс]-сі|.ог?/боскеі/Ше8/3/1821.рбґ.
213. А11І8оп О. ге8роп8ІЬі1 іііе8 оґ бетосгасіе8 іп ргеуепііпд беаб1у сопйісі [Текст] : Кейесііоп8 апб гесоттепбаііош /О. А11І8оп, Н. О^аба. - ^а8Йіп?іоп : Сагпедіе СоттІ88Іоп оп ргеуепііпд беабіу сопйісі, 1999. - V. 40 р.
214. АгаЬ 8іаіе8 іо Ьаск Ра1е8ііпе 8іаіейооб Ьіб АгаЬ соипігіе8 іо ршЬ ґог а ґиііу Йебдеб Ра1е8ііпіап 8іаіе аі Ше Шііеб Шііош пехі ^еек, Раіагі РМ 8ау8. Ьа8і Мобійеб: 13 8ер 2011 [Злектронньїй ресурс]. - Режим доступа : ’^^^.аЦагеега.сот
215. АгаЬіс 8іаіетепі8 огідіпайу риЬ1І8Йеб іп Ше Іогбапіап баі1у а1- Ойаб оп Му 17, 2010
216. Агтеб 8іг觧1е апб Ше 8еагсй ґог 8іаіе: Тйе Ра1е8ііпіап Каііопа1 Моуетепі, 1949-1993. — І11и8ігаіеб. — Охґогб Шіуег8Ііу Рге88, 1999. — Р. 624.
217. В1іх Н. Тйе Ргіпсір1е оґ Реасеґи1 8еіі1етепі оґ БІ8риіе8 // Тйе Ье§а1 Ргіпсір1е8 Ооуегпіпд Ргіепб1у Ке1аііоп8 апб Со-орегаііоп Атопд 8іаіе8

207
іп їЬе 8рігії оґ їЬе Шіїей Каїіош СЬагїег: Ьесїиге8 Веііуегей йигіпд їЬе 8етіпаг Огдапігей Ьу їЬе ^огМ Рейегаїіоп оґ Шіїей Каїіош А88осіаїіоп8, 8тоіепісе Са8їіе, СгесЬо8Іоуакіа, Аргії 20-24, 1965.- Ьеуйеп: А. ^. 8і|їЬоґґ, 1966.- Р. 45-68.
218. Сопсіийіпд оЬ8егуа!іоп8 оґ їЬе Нитап Кі§Ьї8 СоттіНее. 8есопй регіойіс герогї оґ І8гае1. 5 Аиди8ї 2003 (ССРК/СО/78/І8К).
219. Китага8^ату Р. К. Ні8!огіса1 Бісііопагу оґ їЬе АгаЬ-І8гае1і СопЙісї. — ^апЬат, Магуїапй • Тогопіо • ОхГогй: ТРе 8сагесго^ Рге88, Іпс., 2006. — Р. ііх. — 341 р.
220. Ьедаі Соп8едиепсе8 оґ їЬе Соп8Ігис1іоп оґ а ^аіі іп їЬе Оссиріей Раіе8їіпіап Теггіїогу, Айуі8огу Оріпіоп, І.С.Р Керогї8 2004, р. 136.
221. Мойегп Ні8їогу 8оигсеЬоок: Ьеадие оґ Каїіоп8: ТРе Мапйаїе ґог Раіе8їіпе, Му 24, 1922. - [Злектронньїй ресурс]. Режим доступа: Рїїр: //іе?асу.ґогРРат.еРи/Раі8аіі/тоР/1922тапйаїе. Рїті
222. Оґґісе ґог їРе СоогРіпаїіоп оґ Нитапііагіап А88і8їапсе, 8і1иаїіоп
герогї оп їРе Оссиріей Раіе8їіпіап Теггіїогу оґ 7 Аиди8ї 2014. [Злектронньїй ресурс]. Режим доступа:
Рїїр:/М№№.осРаор1.ог?/РоситепІ8/осРа_ор1_8іїгер_07_08_2014_.рРґ.
223. Оггедо Уісиа Р., Ріпїо СР. Ор. сії.- Р. 83-84, рага. 82.
224. РаїРтапаїРап М. ТРе Расіґіс 8е1їіетепї оґ Бі8риїе8 іп Кедіопаі Огдапігаїіош: А Сотрагаїіуе Рег8ресїіуе оґ їРе ОА8, ОАИ апй А8БАК // Іпйопе8іап Риагїегіу.- 1979.- Уої. VII, № 1.- Р. 104-106.
225. Рориіаїіоп 8їаїі8їіс8. [Злектронньїй ресурс]. Режим доступа: Ьїїр://^еЬ.агсЬіуе.ог§/^еЬ/20050722030415/^^^.і8гаеііраіе8Ііпіапргосоп.ог§/ рори1а1іопра1е81іпе.Р1ш^
226. Ки88еіі К. В. Веуеіортепї Ьу Шіїей Каїіош оґ Киіе8 геіаїіпд їо Реасе-кееріпд, іп: Ргосеейіпд оґ їРе Атегісап 8осіеїу оґ Іпїегпаїіопаі Ьа^. Уоі. 59, 22—24. Аргіі 1965, Р. 53—54.

208
227. 8Ьеагег I. А. 8іагке8 Іпіегпаііопаї Ьа^.- 11ій едп.- Ьопдоп: ВиііетогіЬ8, 1994.- ххх, 629 р.
228. 8Ьо^ М. N. Іпіегпаііопаї Ьа^. - Ьопдоп: Ноддег апд 8іопдЬіоп, 1977.
229. 8тііЬ І. ТЬе Роїіііс8 оґ Ьі8риіе 8еііїетепі Ье8ідп: Ехрїаіпіпд Ьедаїізт іп Кедіопаї Тгаде Расі8 // Іпіегпаііопаї Огдапігаііоп. - 2000. - Уоі. 54, № 1.- Р. 143-150.
230. 8іаіетепі Ьу іЬе АгаЬ Ьеадие ироп іЬе Весїагаііоп оґ іЬе 8іаіе оґ
І8гаеї (Мау 15, 1948) [Злектронньш ресурс]. Режим доступа:
Ьіір: //^^^.тійеа8і^еЬ .огд/агаЬїеадие1948.Ьіт
231. ТЬе Рагііііоп оґ Раїе8ііпе. 29 №уетЬег, 1947. РиЬїі8Ьед оп іЬе осса8іоп ойЬе 20-іЬ аппіуег8агу оґ іЬе Рагііііоп Ке8оїиііоп оґ іЬе NN. Оепегаї а88етЬїу. Веігиі: ТЬе Іп8іііиіе ґог Раїе8ііпе 8іидіе8, 1967
232. ТЬе Оие8ііоп оґ Раїе8ііпе апд іЬе Шііед Nаііоп8. Шііед Шііоп8, №^1. Уогк, 2009
233. NN Оепегаї А88етЬїу Ке8оїиііоп 181 (ІІ) // Мегегік А.О. АгаЬ-
І8гаеїі Сопґїісі апд іЬе Шііед Шііоп8 / А.О.Мегегік. - Уогк:
Іпіегпаііопаї Кеуіе^ 8егуісе, 1962.
234. Шііед Nаііоп8 Ке8оїиііоп8 опі Раїе8ііпе (1947-1965). Едііед- Ьу 8аті Надалі. Веігиі: ТЬе Іп8іііиіе ґог Раїе8ііпе 8іидіе8, 1975.
235. ’Мідодег О. Епсусїоредіа оґ 2іопі8т апд І8гаеї / Оеоґґгеу
’Мдодег Уогк: РаігїеідЬ Ьіскішоп Шіуег8ііу Рге88, 1971.




Перейти к полному тексту работы


Скачать работу с онлайн повышением уникальности до 90% по antiplagiat.ru, etxt.ru или advego.ru


Смотреть похожие работы