На бирже курсовых и дипломных проектов можно найти готовые бесплатные и платные работы или заказать написание уникальных курсовых работ, дипломов, лабораторных работ, контрольных работ, диссертаций, рефератов по самым низким ценам. Добавив заявку на написание требуемой для вас работы, вы узнаете реальную стоимость ее выполнения.

Работа удаленно 

Закажи нужную тебе работу

'

 

Результат поиска


Наименование:


Реферат Твр Новалса як гмн нездоланному коханню, наповнений потужними образами спогадами. Поступова еволюця лричного героя, з яким ототожнює себе автор, змни поглядв та дей. Шлях героя до поступового розумння плинност непостйност всього живого.

Предмет:

Литература

Год сдачи:

2010

Объем (страниц):

Уникальность по antiplagiat.ru:*

--

Дата публикации:

21.02.2010

Описание (план):


11
ВСТУП

Цикл «Гімнів до ночі» - одне з найвідоміших творінь Новаліса, вершина його творчого генію, втілення філософії романтика. Цикл було створено після трагічної загибелі нареченої письменника Софії Кюн у 1797 році. Молодша дочка бюргерської родини Рокентинів Софія Кюн жила у звичній атмосфері здорової врівноваженості і практичності, була доволі симпатичною, якщо вірити сучасникам, а особливо Гете, та простою і не відрізнялася мудрістю. Що ж могло зацікавити розумника-Новаліса у цій милій, та не особливо обдарованій дівчині? У своєму щоденника у 1796 році геній зазначає цікаві факти про свою наречену: «Схильність до дитячих ігор. Прив'язаність до жінок. Вбрання. Танок. Хазяйновитість. Любов до сестер. Музикальний слух. Її улюбленці. Смак. Релігійність… Боїться привидів. Хазяйновитість. Три вершники їдуть через поле» N o v a 1 i s. Schriften., Stuttgart, 1971, Bd. 4. Показовим є те, що Новаліс назвав цю популярну німецьку народну пісню, яку часто тоді грали поштарі. Про цю пісню згадував згодом і Гофман: «Три вершники виїхали за ворота» Гофман Э.Т.А. Жизнь и творчество. Письма, высказывания, документы, М., 1987, ст. 36. Ця пісня є знаком, міткою Софії, її символом. Дівчина втілювала у собі той омріяний ідеал щирої простоти, яким захоплювалися романтики, те чисте джерело, близьке до природи, з якого згодом черпав натхнення Новаліс. Саме це перетворило просту невідому Софію на «містичне «загробне» кохання, втілення романтичного еросу, піднесеного, куртуазно-ігрового і трагічно серйозного». Культурологический журнал А. Махова и И. Пешкова, ст. 35 Цій дівчинці судилося стати музою поета, але, як не парадоксально, для цього вона мусила померти. Захоплення Софією тривало трохи більше року, романтик почав розчаровуватися у своїй недалекій коханій, але у березні 1797 вона померла, не дочекавшись весілля. За місяць помер і молодший брат Новаліса Еразм. Тоді Новаліс, який, за словами Шлегеля був: «м'якою, життєрадісною людиною», цілком змінюється - він співець нового світу, співець ночі. Але ця зміна не є дивиною, якщо брати до уваги характер Новаліса. Саме у цей час він, людина від природи чуттєва, захоплюється елегійно-цвинтарними мотивами сентименталізму, думкою про швидкоплинність усього сущого. Новаліс раптово «отримав підтвердження своєї філософії: дівчинка, невинна істота, янгол помирає, не доживши до 16 років. Новаліс виголошує: що б він не робив, буде присвячувати померлій, він піднесе її до божественного рівня, як Данте Беатріче, а Петрарка - Лауру Карельский А. В. Немецкий Орфей: Беседы по истории западной литературы, М., 2007, ст. 78. В основі «Гімнів до ночі», що побачили світ після загибелі Софії, думка про те, що смерть коханої перевернуло життя поета, назавжди наклала відбиток на його творчість. Але відбиток специфічний, адже іноді здається, що поет мало не вдячний смерті, що вона забрала Софію в інший світ, перетворивши її таким чином на об'єкт величного переживання, не замутненого ніяким земним помислом, це дає поштовх для розвитку поета, нових поглядів і цілковитого переосмислення життя і смерті, появі нового трактування ночі. Її смерть, за словами самого Новаліса «ein schicklicher Schritt», тобто, «дуже потрібний і жаданий крок».
Весь твір - це гімн нездоланному коханню, він наповнений потужними образами і спогадами про Софію: її обличчя прекрасне, «у її очах відпочиває вічність», «у її обіймах я відчув нове життя» Тут і далі цитую власний переклад Новаліса, який додаю в кінці роботи , тінь дівчини немов постійно стоїть за спиною автора і направляє його руку. Вона істота неземна. Образ звичної Софії стерто, замість нього - Муза, провідник Новаліса між земним і кращим світами, іншим життям, подібно до того, як Беатріче була провідником Данте у Раю. «Гімни до ночі» показують поступову еволюцію ліричного героя, з яким ототожнює себе автор, читач стикається зі зміною поглядів та ідей. Більш того, це зміна ставлення героя до своєї коханої, адже, на думку дослідника В'ячеслава Іванова, мікрокосм у Новаліса, - це точна копія макрокосму, не просто подібність, а тотожність, тому маленька Софія проти Фрідріха -це та ж всесвітня наречена, що протистоїть Логосу, якщо ми не звернемо увагу на сутність стосунків між письменником і дівчиною. Вячеслав Иванов. Собрание сочинений, т.1-4. Брюссель, 1987, т. 4, ст. 270 Змінюючись, ліричний герой поступово змінює і своє ставлення до коханої.
ДУХОВНА ЕВОЛЮЦІЯ ЛІРИЧНОГО ГЕРОЯ

Перший абзац першої глави оспівує радість творіння, світло, яке «заповнює все навколо, у променях, кольорах і хвилях, весь простір обіймаючи днем, що прокинувся» Новаліс Гімни до ночі, Глава 1, ст. 1. Це прокидання прекрасне і радісне, адже всюди панує гармонія і світовий порядок: «у гармонії небесних тіл, танцює у блакитному приливі, виблискує у кольоровому камені, у рослині, що повниться соками, у тварині, у дикій, дивного вигляду тварині, а найбільше у чужоземній людині із мудрими очима, легкою ходою і безцінним багатством у замкнених вустах» Новаліс Гімни до ночі, Глава 1, ст. 1. Герой, як і більшість людей на землі, твердо переконаний, що світло - це і є велич, світло - це сам світ, найвище його втілення. Щодо Ночі, то Вона - «незрозуміла, таємнича» Новаліс Гімни до ночі, Глава 1, ст. 1, через неї «далеко у стороні лежить світ - похований глибоко у могилі» Новаліс Гімни до ночі, Глава 1, ст. 1. І тільки печаль, що «грає на струнах вітру» Новаліс Гімни до ночі, Глава 1, ст. 1, належить Ночі. Ніч вже священна, але вона незрозуміла, Вона - це кінець, остаточна точка, як кінцем є смерть. Герой відчуває підсвідомо значення Ночі, її потужну силу, але боїться зникнення світла, як боїться втратити надію: «Невже воно [світло] більше не прийде до невинних дітей, що вірять і плекають надію?» Новаліс Гімни до ночі, Глава 1, ст. 1. Здається, що Новаліс не до кінця змирився із втратою Софії, хоча й розуміє, на скільки це «ein schicklicher Schritt». Та чари Ночі занадто потужні, і герой починає їм поступатися: на струнах вітру грає печаль, та щось вже «повно проникає у серце і поглинає тугу за м'яким світлом» Новаліс Гімни до ночі, Глава 1, ст. 1. Ніч вже не суцільна одноколірна темрява, ліричний герой починає розрізняти відтінки і символи: «солодкий бальзам тече із твоїх рук, у яких ти тримаєш маки» Новаліс Гімни до ночі, Глава 1, ст. 1, Ніч має крила, а це - атрибути божества. День поступово втрачає свою велич, він стає «бідним», солодка розлука з таким днем. Та що так різко змінило думку героя? Ні, навіть не мертва кохана, серед хмар він побачив обличчя матері: «із священним острахом помічаю м'яке, благословенне обличчя матері, що прихилилося до мене, юного» Новаліс Гімни до ночі, Глава 1, ст. 1. Саме туга за матір'ю і втраченим назавжди дитинством пробуджує у герої нове розуміння Ночі, відчуття гармонії і «любе нічне сонце» Новаліс Гімни до ночі, Глава 1, ст. 1 - свою наречену. Образ сонця був поширений у літературі ще з часів античності, але саме Новаліс знайшов нове сонце - нічне як образ жіночої ніжності і краси. Згодом романтик звертається і до традиційного образу дитинства, як до ознаки божественного, вищого розуму: «навколо нього об'єдналося вічне дитинство душ» - про Христа. Але ця дитячість подає «утішний знак, [що] постав із темноти» Новаліс Гімни до ночі, Глава 5, ст. 5, тобто теж діє через і за допомогою Ночі. У цьому образі ми відчуваємо постійну тугу за далеким, ідеальним, божественним, дитячим, а отже - досконалим.
Тепер герою вже нелюбий день, адже він роз'єднує його із милими серцю образами: «Невже вже не з'явиться вічне полум'я вівтаря коханню? Світло повинно мати кордон, у безкрайньому тільки Ніч володарює, сон триватиме завжди» Новаліс Гімни до ночі, Глава 2, ст. 2. Тут сон не остаточне зникнення, не протиставлення життя і не барокове сплетення сну та існування, сон і смерть тут - лише кордон, через який проходить людина, нове народження і поєднання з коханою у вічній шлюбній ночі: «Коханням в бистрині, Ефір в моїх жилах, Життя і надія, І небо мій дім, а смерть - уночі в багатті святім» Новаліс Гімни до ночі, Глава 4, ст. 3. Смерть і Ніч близькі за символічним наповненням: і те, і інше - це звільнення, можливість побачити коханих, це споглядання, а головне - повернення додому: «У собі я сам відчув завершення твоїх починань, небесну волю, утішне повернення» Новаліс Гімни до ночі, Глава 4, ст. 3, адже вдень людство перебуває у дисгармонії з божественним і з самими собою: «У дикій жалобі я пізнав розлуку із нашою батьківщиною, весь наш нелад із древнім, прекрасним небом» Новаліс Гімни до ночі, Глава 4, ст. 3, а вночі ми маємо шанс знову повернутися до омріяної гармонії, своїх близьких: «З царства світла - вниз нам слід, Інші в темряві чекають, Сум, розлука - добрий слід, Всі щасливі помирають. Ми у тісному човні, Неба берег вдалині» Новаліс Гімни до ночі, Глава 6, ст. 8. Отже, всі рідні - у темряві, у Ночі, але ми не можемо роз'єднувати Ніч і День, адже у Новаліса Ніч - породілля Дня, День виростає у її лоні, а вона носить його як дитя: «Тебе виносили у лоні матері, і всю твоя велич - від неї. Ти розтанув би сам, виснажився у нескінченності простору, якби не взяла вона тебе у полон своїх обіймів, щоб ти зігрівся, і, у полум'ї дав народження світу» Новаліс Гімни до ночі, Глава 4, ст. 3 Цікаво, що у передостанній главі ми бачимо своєрідний шлюб - поєднання Ночі Нареченого і прекрасних дів із світильниками в руках: «І на весіллі, смерть - Це світлий всім жених, Оливи в дів прекрасних - В світильниках у них» Новаліс Гімни до ночі, Глава 5, ст. 6. І знову поєднання и т.д.................


Скачать полный текст работы


Смотреть похожие работы


* Примечание. Уникальность работы указана на дату публикации, текущее значение может отличаться от указанного.


наш партнер www.allbest.ru