На бирже курсовых и дипломных проектов можно найти готовые бесплатные и платные работы или заказать написание уникальных курсовых работ, дипломов, лабораторных работ, контрольных работ, диссертаций, рефератов по самым низким ценам. Добавив заявку на написание требуемой для вас работы, вы узнаете реальную стоимость ее выполнения.

ЛИЧНЫЙ КАБИНЕТ 

 

Здравствуйте гость!

 

Логин:

Пароль:

 

Запомнить

 

 

Забыли пароль? Регистрация

Быстрая помощь студентам

 

Работа № 99943


Наименование:


Курсовик Консультування в област гештальтпсихологї

Информация:

Тип работы: Курсовик. Предмет: Психология. Добавлен: 26.10.2016. Сдан: 2014. Страниц: 45. Уникальность по antiplagiat.ru: < 30%

Описание (план):


ЗМІСТ


Вступ…………………………………………………………………………………………………3
Розділ 1. Психологічне консультування та гештальт-підхід……………………………………...5
1.1. Основи гештальт-консультування……………………………………………………………..5
1.2. Розвиток гештальт-консультування…………………………………………………………...9
1.3. Особливості консультування на основі аналізу діяльності в області гештальтпсихології………………………………………………………………………………..10
Розділ 2. Аналіз методик гештальт-консультування…………………………………………….17
2.1. Гештальт-тест Бендера……………………………………………………………………….17
2.2. Методика «Сюжетні картинки»……………………………………………………………..27
2.3. Методика «Які предмети сховані в малюнках?»…………………………………………...29
2.4. Методика «Дерево»…………………………………………………………………………..32
Висновки…………………………………………………………………………………………..36
Список використаних джерел…………………………………………………………………….38
Додатки ……………………………………………………………………………………………40


ВСТУП


Актуальність теми. Гештальтпсихологія отримала свою назву від німецького слова geshtalt, що означає образ, цілісна форма, оскільки в якості основного принципу формування психіки її засновниками був висунутий принцип цілісності. Гештальтпсихологія (психологія образу) - напрям у психології, який ставить у центр вивчення категорію образу. Образ розглядається як організоване ціле, властивості якого не можуть складатися з властивостей його частин, «а навпаки, те, що проявляється в окремій частині цілого, визначається структурним законом цього цілого» (М. Вертгеймер)[3,с. 6].
Школа гештальтпсихології пов’язана з іменами німецьких вчених психологів М. Вертгеймера, В. Келера, К. Коффки, К. Левіна. Представники гештальтпсихології не змогли реалізувати ідею цілісності в психології. Це пояснюється хибністю методології цього напряму. Методологія заважала пов’язати категорію образу з реальною предметною дією, заважала показати єдність зовнішнього і внутрішнього. Гештальтпсихологія не була здатна вийти за межі психофізичного паралелізму
Теоретико-методологічним корінням гештальт-підходу є психоаналіз і гештальтпсихологія, екзистенціалізм і феноменологія, східні духовні практики і гуманістична психологія. Гештальт-терапія в Україні з’явилася зовсім недавно, даний напрямок дуже швидко здобув визнання і його роль в психології і психодіагностиці постійно зростає.
Гештальт-напрямок психологічного консультування є одним з найчастіше використовуваних у світовій практиці. Обізнаність у основних положеннях напрямку дасть майбутнім лікарям-психологам можливість краще впізнавати свій актуальний психологічний стан в процесі консультування, розглядати проблеми клієнта в актуальній ситуації та стати більш природнім у стосунках.
Основне завдання гештальт-терапії полягає в тому, щоб допомогти клієнту відійти від звичної життєвої позиції, яка дозволяє йому сховатися від реальності та побачити все розмаїття життєвих виборів, стати вільним і відповідальним за своє життя, не пояснити, чому виникла та чи інша проблема, а в тому, щоб відповісти на запитання, як вона переживається.
Вивченням гештальт-методу займалися психологи, соціологи, педагоги, філософи та інші фахівці серед яких: Александров А. А., Белопольский В.І., Лові О.В., Булюбаш І.Д., Йонтеф Г., Мазур Е. С., М’ясоїд П.А., Нельсон-Джоунс Р., Сапогова Е.Е., Тодд Дж., Богарт А.К., Фриц Перлз та ін.
Мета роботи: дослідити основи гештальт-терапії та консультування в рамках гештальт-підходу.
Реалізація мети дослідження зумовила необхідність розв’язання наступних завдань:
- Продіагностувати різні вікові групи дітей за різними методиками гештальт-консультування, які склали кількість 35 осіб віком від 5 до 8 років.
- Розробка емпіричного дослідження для оцінки ступеня розвитку сприйняття, самооцінки, структурних зорово-моторних функцій, вивчення емоційного ставлення до моральних норм у дітей дошкільного та молодшого шкільного віку.
Об’єктом дослідження є практичні основи процесу гештальт-консультування та психодіагностики з метою виявлення проблемної ситуації.
Предметом дослідження є психологічні проблеми, які виявляються при консультуванні в межах гештальтпсихології.
Методи дослідження. Аналіз психологічної та консультаційної літератури; спостереження, тестування, анкетування; методи математичної обробки даних: статистичні та аналітичні. Також в роботі були застосовані: гештальт-тест Бендера, методика «Сюжетні картинки»; методика «Які предмети сховані в малюнках?»; методика «Дерево».
Вибірку склали 4 різні групи дітей в віці від 5 до 8 років.
Теоретичне значення отриманих результатів. З’ясування особливостей впливу гештальт-консультування на виявлення проблемної ситуації та її образне сприйняття.
Структура роботи обумовлена логікою дослідження, його цілями й завданнями. Дана робота складається із вступу, 2-х розділів, висновку, списку використаних джерел та додатків.


РОЗДІЛ 1. ПСИХОЛОГІЧНЕ КОНСУЛЬТУВАННЯ ТА ГЕШТАЛЬТ-ПІДХІД


1.1. Основи гештальт-консультування


Перлз писав у вступі до книги «Гештальт-підхід», що в основі гештальт-теорії лежали досвід і спостереження, ця теорія змінювалася протягом ряду років, коли вона застосовувалася на практиці, й теорія все ще продовжує розвиватися. Таке уявлення базується майже виключно на роботах Перлза. Хоча інші консультанти-теоретики продовжували розробляти даний підхід після смерті Перлза, ніякого іншого дійсно великого новатора в цій області не зявилося [16, с.28].
Ідеї гештальтпсихологів виявилися надзвичайно евристичними: по суті, був відкритий новий спосіб психологічного мислення. Не відмовившись від традиційного для того часу предмету психології - свідомості, - вони запропонували нові принципи його розгляду. Незважаючи на те, що в «чистому» вигляді цей напрямок у сучасній психології практично не представлено, а ряд положень частково знецінився (наприклад, було показано, що сприйняття визначається не тільки формою обєкта, але насамперед тим значенням, яке воно несе в культурі і в практиці конкретної людини), багато ідей гештальтпсихологів справили глибокий вплив на розвиток і виникнення низки психологічних напрямків. Так, Е. Толмен, розглядаючи поведінку як цілісний феномен і вводячи уявлення про когнітивні карти, зближує біхевіоризм з гештальтпсихологією; ідея цілісності широко проникла в психоневрологию, психотерапевтичну практику; дослідження мислення в гештальтпсихології багато в чому визначили ідею проблемного навчання (тобто такого, при якому учню пропонують задачі, спосіб вирішення яких йому невідомий, і він відкриває його сам).[11]
Історія гештальтпсихології як повноцінного психологічного напрямку почалася з появи в 1912 р. праці Макса Вертгеймера «Експериментальні дослідження сприйняття руху». У 1910-х Вертгеймер вів наукову діяльність при Психологічному інституті Франкфуртського університету, де його захопили вчення в сфері сприйняття. Тут хотілося б згадати про те, що в свій час він познайомився з Абрахамом Маслоу, і не просто став одним з тих людей, які надихнули молодого психолога на вивчення особистостей, які самоактуалізуються, але також був одним з випробуваних. Згодом дослідження Маслоу призвели до створення ним теорії самоактуалізації, яка займає центральне місце в гуманістичній психології.
У розробці теорії гештальт-психології спільно з Вертгеймером брали участь Курт Коффка і Вольфганг Келлер. Спочатку вони виступали асистентами Вейтгеймера в його вивченні ефекту руху зображень, а далі продовжили розвиток гештальтпсихології. Результатом спільної роботи трьох психологів стала робота з вивчення психіки людини у ракурсі цілісних структур - гештальтів, яка послужила своєрідним викликом принципом поділу свідомості на окремі складові, який відстоювали інші вчені. Згідно думки гештальтпсихологів, навколишні предмети сприймаються нами не як окремий обєкт, а як структурована цілісна форма. Сприйняття навколишнього світу неможливо звести до суми відчуттів, також як і властивості фігури неможливо описати за допомогою її окремих елементів. Відповідно до вищесказаного, гештальт був визначений як функціональна структура, структурує різноманітність приватних явищ.
Келлер у своїй роботі «Фізичні структури у спокої і стаціонарному стані» формулює положення про те, що фізична реальність, в рівній мірі як і психологічна, узгоджується з законом гештальта. Згодом гештальтпсихологи виходять за межі психології, пояснюючи всі закономірності цього світу виходячи з основних законів гештальта.
Подальші дослідження стали підтримкою для теорії гештальтпсихологів. Е. Рубіном був відкритий феномен постаті і фону, Д. Катц продемонстрував роль гештальт-факторів під час сприйняття зовнішніх обєктів [19, с.143-145].
Німецький психолог Курт Левін (1890-1947) увійшов в історію науки як автор так званої «теорії поля». Слідом за гештальтпсихологами Левін вважав, що образ світу формується відразу як цілісність, і це відбувається в даний момент як інсайт. Поняття «поле» повязується Левіном з системою обєктів-спонук людської активності, існуючих «тут і зараз» в його психологічному, субєктивному просторі. Надалі від поведінки індивіда К. Левін перейшов до проблеми внутрішньогрупових відносин, при цьому групу він також розглядав як ціле, всередені якого діють особливі сили згуртування [11].
Творцем Гештальту таки був - Фридрих Соломон Перлз. Щодо назви, то гештальт в перекладі з німецької - образ, або щось цілісне і використовується в первозданному значенні, як назва психотерапевтичного напрямку. Цей напрямок вчить бути «тут і тепер» в контакті з собою та іншими, усвідомлювати та нести відповідальність за своє життя і вибір, а також допомагає відреагувати заблоковані чи витіснені почуття пережитих психотравмуючих обставин в житті людини, для того, щоб завершити її незакриті переживання або травми, і в такий спосіб звільнити енергію для наступних здобутків, досягнень. Гештальт, як і психотерапія загалом, вчить людину жити якісніше, ефективніше, конструктивніше, міняти свої способи побудови стосунків, емоційного реагування і т.п. з тих, котрі заважають їй або заставляють страждати на ті, котрі допомагають жити цікавіше, стабільніше, глибше.
Ф. Перлз свого часу задекларував молитву гештальтиста, яка звучить наступним чином: “Я роблю своє, а ти - своє. Я в цьому світі не для того, щоб відповідати твоїм очікуванням, а ти - не для того, щоб відповідати моїм. Ти це ти, а я - це я. І якщо нам вдасться знайти один одного, це чудово. Якщо ні, цьому неможливо допомогти”.
Основне, що вчить гештальт-терапія - не боятись брати відповідальність за своє життя, не очікувати цього від інших. І в зв’язку з цим - намагатись особистісно вирости, щоб робити правильний власний вибір, а відповідальність брати або віддавати, якщо вона стосується не тебе, або не того, що залежить від тебе. Одним із ідеологів Гештальту був екзистенційний філософ Сартр, який казав: “Не так важливо, що інші зробили з тобою, важливо, що ти з цим зробиш”. Адже кожен з нас пережив у своєму житті різні травмуючи події, багато мали деструктивний вплив близьких осіб або негативний сімейний сценарій чи якісь інші перешкоди, які доводилось долати. І ресурси, щоб із цим всім конструктивно обходитись, можна отримати в процесі гештальт-терапії. Щодо відмінності Гештальту від інших методів, слід зауважити, що він менше покладається на аналізування та інтерпретації психотерапевта, а більш апелює до усвідомлення клієнтом своїх потреб, до розуміння його емоційних реакцій, адекватного відреаговування почуттів та дає можливості робити все це своєчасніше, зріліше і відповідальніше.
Перевагою Гештальту є те, що він займається не лише розкопками минулого, а вчить контактувати з реальним теперішнім. Він апелює до усвідомлення справжніх переживань і дає можливість їх відреагувати. Методиками для цього можуть слугувати діалог з уявним співбесідником, метод гарячого стільця, робота з полярностями, коли ми вчимось інтегровувати крайні полюси своїх відчуттів чи якостей. Однак сказати, що гештальт-терапія є панацеєю, яка може «вилікувати» будь-які проблеми всіх людей, не можна. Відомо, що кожен метод психотерапії вибирають люди, яким він найбільш допомагає. Звичайно ж, є багато клієнтів, котрим допоможе когнітивно-біхевіоральна чи системно-сімейна психотерапія, і ті, кому так само ефективно та результативно допоможе клієнт-центрована терапія або психоаналіз[4].
Основними принципами застосування гештальт-терапії є наступні.
1. Принцип «зараз». «Зараз» - це функціональна концепція того, що і як робить індивід в даний момент. Наприклад, акт спогадів далекого минулого є частиною «зараз», а те, що відбувалося кілька хвилин тому, не є «зараз».
2. Принцип «я - ти». Висловлює прагнення до відкритого і безпосереднього контакту між людьми. Часто свої висловлювання члени психотерапевтичної групи спрямовують не за адресою - конкретному учаснику, а в бік або в повітря, що виявляє їхні побоювання та небажання говорити прямо і однозначно. Психотерапевт спонукає учасників групи до безпосереднього спілкування, просить адресувати конкретні висловлювання конкретним особам. Пряма конфронтація мобілізує афект і жвавість переживання.
3. Принцип субєктивізації висловлювань. Повязаний з семантичними аспектами відповідальності пацієнта. Психотерапевт пропонує пацієнту замінювати об’єктивізовані форми (типу «щось тисне в грудях») на суб’єктивізовані («я придушую себе»). Це допомагає пацієнтові розглядати себе як активного субєкта, а не як пасивний обєкт, з яким «робляться» різні речі.
4. Континуум свідомості. Є невідємною частиною всіх технічних процедур, але може використовуватися і в якості окремого методу. Це концентрація на спонтанному потоці змісту переживань, метод підведення індивіда до безпосереднього переживання і відмови від вербалізацій та інтерпретацій, одне з центральних понять гештальт-терапії. Пацієнт повинен постійно усвідомлювати або віддавати собі звіт в тому, що відбувається з ним в даний момент, він повинен помічати найменші зміни у функціонуванні організму. Усвідомлення почуттів, тілесних відчуттів і спостереження за рухами тіла (розуміння «мови тіла») сприяють орієнтації людини в самій собі і в своїх звязках з оточенням.
Техніки гештальт-терапії можна підрозділити на дві великі групи. З одного боку, це техніки діалогу, який відбувається на кордоні контакту між терапевтом і клієнтом. Для цієї роботи необхідно повнокровна особистісна присутність терапевта в діалозі; про цю форму роботи говорять, що терапевт «працює», використовує свій досвід, свої переживання. З іншого боку, це проективні техніки, такі, як робота з образами, сновидіннями, уявним діалогом; при цьому терапевт підтримує прояв і усвідомлення клієнтом своїх переживань. Техніки не є самоціллю, а лише позначають різні підходи і шляхи експериментування та ігор.
Це різноманітні дії, виконувані пацієнтами за пропозицією психотерапевта, які сприяють більш безпосередній конфронтації зі значущим змістом і переживаннями. Ці ігри надають можливість експериментування з самим собою та іншими учасниками групи. У процесі ігор пацієнти «приміряють» різні ролі, входять у різні образи, ототожнюються зі значущими почуттями і переживаннями, відчуженими частинами особистості та інтроектами. Мета ігор-експериментів - досягнення емоційного та інтелектуального прояснення, що призводить до інтеграції особистості [17].
Гештальт-терапія є універсальним підходом в силу того, що в основі гештальт-терапії лежить універсальний принцип контакту організму з навколишнім середовищем. У гештальт-терапії є найбільш опрацьована з усіх терапевтичних підходів філософська база, що дозволяє гнучко застосовувати її в різних практичних галузях, зберігаючи базові принципи. Гештальт-терапія практикується як у формі індивідуальних, так і у формі групових занять.
Можливість використання в роботі безлічі невербальних технік, таких як ігри, ліплення, малюнок, іграшки, робить гештальт-терапію досить ефективною у роботі з дітьми різного віку та з підлітками. Успішно здійснюється робота з такими порушеннями контакту дитини з світом, як патологічні страхи, агресія, соромязливість, капризи.
Гештальт-метод застосовується не тільки в психотерапевтичній практиці, але і в інших областях практичної психології, таких, як психологія освіти і організаційне консультування [10].
Консультування в рамках гештальт-підходу виявляється найбільш корисним для пацієнтів, відкритих для роботи над самоусвідомленням і прагнуть до природного домінування цього процесу в їх житті. Консультування в рамках гештальт-підходу особливо підходить тим людям, які інтелектуально непогано обізнані про себе, проте не зростають як особистість. Основне завдання гештальт-консультування Перлз бачив не в тому, щоб пояснити, чому виникла та чи інша проблема, а в тому, щоб відповісти на питання, як вона переживається, який вплив надає і т. п.
Підводячи підсумок, можна ска........


СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ


1. Александров А. А. Личностно-ориентированные методы психотерапии. - СПб.: Речь, 2000.
2. Белопольский В.И., Лови О.В. Зрительно-моторный Бендер гештальт-тест. Руководство. Изд. 3-е, стереотип.- М.: «Когито-Центр», 2008. [Електронний ресурс] - Режим доступу: file/733596/
3. Вертгеймер М. В. Продуктивное мышление: Пер. с англ./Общ. ред. С. Ф. Горбова и В. П. Зинченко. Вступ. ст. В. П. Зинченко. - М.: Прогресс, 1987. - 336 с.
4. -’Гештальт психотерапія (Інтервю) / Журнал Пробудження < psyhologiya-i-psyhoterapiya/heshtalt-psyhoterapiya-intervyu/?lang=uk> [Електронний ресурс] - Режим доступу: psyhologiya-i-psyhoterapiya/heshtalt-psyhoterapiya-intervyu/?lang=uk
5. Гари Йонтеф. Гештальт-терапия: введение. - М.: Гештальт 2001, Издание МГИ, 2002
6. Загальна психологія / За заг. ред. академіка С.Д. Максименка Підручник. - 2-е вид. пер. і доп. - Вінниця: Нова книга, 2004. - 704 с.
7. Клаудио Наранхо Гештальт-терапия: Отношение и Практика атеоретического эмпиризма / Перев. с англ.- Воронеж: НПО «МОДЭК», 1995.- 304 с.
8. Лысенко Е.М. Индивидуальное психологическое консультирование: краткий курс лекций / Е.М. Лысенко, Т.А. Молодиченко. - М.: Изд. ВЛАДОС - ПРЕСС, 2006. - 159 с.
9. Лебедева Н.М., Иванова Е.А. Путешествие в Гештальт: терия и практика. - Спб.: Речь, 2005
10. Мазур Е. С. (1996) Концепция незавершенных действий в гештальт-терапии //Гештальт-95. Сборник материалов Московского гештальт-института за 1995 год. - М.: МГИ
11. М’ясоїд П.А. Загальна психологія: Навч. посібник. - К.: Вища школа, 2000. - 479 с.
12. Методика «Сюжетные картинки» / Диагностика эмоционально-нравственного развития. Ред. и сост. Дерманова И.Б. - СПб., 2002. С.35.
13. Мухина B. C. Изобразительная деятельность ребенка как форма усвоения социального опыта / В. С. Мухина. - М., 1981.
14. Малкина -Пых И.Г. Техники гештальта и когнитивной терапии»: Эксмо; Москва; 2004
15. Немов Р.С. Диагностика познавательных процессов дошкольников DOC. Журнал: Практика административной работы в школе - 2003 г. - №4.
16. Нельсон-Джоунс Р. Теория и практика консультирования. -- СПб.: Питер, 2000. - 464 с.
17. Немиринский О. В. (1999) Принципы применения гештальт-терапии в клинической практике // Гештальт-98
18. Психологическая профилактика дезадаптации учащихся в начале обучения в средней школе. Методические рекомендации для школьных психологов / Под ред. Л.П.Пономаренко. - Одесса: Астро Принт, 2004.
19. Популярная психологическая энциклопедия / С.С. Степанов - М.: Изд-во Эксмо,2005.-672с.
20. Потемкина О. Ф. Психологический анализ рисунка и текста / О. Ф. Потемкина, Е. В. Потемкина. - СПб. : Речь, 2006. - 524 с.
21. Сапогова Е.Е. Консультативная психология: учеб. пособие для студентов высш. учеб. заведений / Е.Е. Сапогова. - М.: Академия, 2008. - 352 с.
22. Соколова Е. Т. Проективные методики исследования личности / Е. Соколова. - М. : МГУ, 1980. - 68 с.
23. Суркова Е. Г. Проективные методы диагностики: психологическое консультирование детей и подростков : [учеб. пособие для студентов вузов] / Е. Суркова. - М.: Аспект Пресс, 2008. - 319 с.
24. Тодд Дж., Богарт А.К. Основы клинической и консультативной психологии / Пер. с анг. - СПб.: Сова; М.: Изд-во ЭКСМО - ПРЕСС, 2001. - 768 с.
25. Фриц Перлз Практика гештальттерапии/Перевод М.П.Папуша. - М.: Институт Общегуманитарных Исследований, 2001 /Терминологическая правка В.Данченко К.: PSYLIB, 2004




Перейти к полному тексту работы


Скачать работу с онлайн повышением уникальности до 90% по antiplagiat.ru, etxt.ru или advego.ru


Смотреть похожие работы