На бирже курсовых и дипломных проектов можно найти образцы готовых работ или получить помощь в написании уникальных курсовых работ, дипломов, лабораторных работ, контрольных работ, диссертаций, рефератов. Так же вы мажете самостоятельно повысить уникальность своей работы для прохождения проверки на плагиат всего за несколько минут.

ЛИЧНЫЙ КАБИНЕТ 

 

Здравствуйте гость!

 

Логин:

Пароль:

 

Запомнить

 

 

Забыли пароль? Регистрация

Повышение уникальности

Предлагаем нашим посетителям воспользоваться бесплатным программным обеспечением «StudentHelp», которое позволит вам всего за несколько минут, выполнить повышение уникальности любого файла в формате MS Word. После такого повышения уникальности, ваша работа легко пройдете проверку в системах антиплагиат вуз, antiplagiat.ru, etxt.ru или advego.ru. Программа «StudentHelp» работает по уникальной технологии и при повышении уникальности не вставляет в текст скрытых символов, и даже если препод скопирует текст в блокнот – не увидит ни каких отличий от текста в Word файле.

Результат поиска


Наименование:


магистерская работа Проект пдвищення конкурентоспроможност продукцї ТОВ ДКБ РОТЕКС на баз запровадження заходв брендмаркетингу, системи управлння якстю продукцї та технчного переозброєння пдприємства. Система управлння якстю продукцї ISO 9000.

Информация:

Тип работы: магистерская работа. Предмет: Менеджмент. Добавлен: 26.09.2014. Сдан: 2010. Уникальность по antiplagiat.ru: --.

Описание (план):


МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
ФАКУЛЬТЕТ ЕКОНОМІКИ І УПРАВЛІННЯ
КАФЕДРА ЕКОНОМІКИ ПІДПРИЄМСТВ
Магістерська дипломна робота
на тему - „ОБҐРУНТУВАННЯ ПРОЕКТУ ПІДВИЩЕННЯ РІВНЯ
КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНОСТІ ПРОДУКЦІЇ
(ЗА МАТЕРІАЛАМИ ТОВ „ДКБ „РОТЕКС”(м.Київ))
РЕФЕРАТ

Дипломна магістерська робота на тему:
Обґрунтування проекту підвищення конкурентоспроможності продукції (за матеріалами „ДКБ „РОТЕКС”(м.Київ))
складається з вступу, 3 розділів та висновків, викладена на 97 аркушах , містить 23 таблиці, 17 рисунків, додатки на 23 аркушах. Список використаної літератури включає 44 найменуваня джерел.
Предметом дослідження є аналіз теоретичних підходів до оцінки конкурентоспроможності продукції підприємства та практична оцінка фактичного стану і перспектив підвищення конкурентоспроможності продукції ТОВ „ ДОСЛІДНОКОНСТРУКТОРСЬКЕ БЮРО „РОТЕКС”(ТОВ “ДКБ „РОТЕКС”).
Об'єктом дослідження виступає рівень конкурентоспроможності продукції підприємства по виготовленню картонної упаковки ТОВ „ДКБ „РОТЕКС”.
Мета дипломної роботи полягає в розробка і реалізація заходів, направлених на підвищення конкурентоспроможності продукції ТОВ „ДКБ „РОТЕКС”.
Завданнями досліджень дипломної роботи були:
теоретичний аналіз сутності конкурентоспроможності продукції, методів її оцінки і шляхів підвищення;
дослідження конкурентного стану ТОВ „ДКБ „РОТЕКС” у внутрішньому та зовнішньому економічному оточенні на ринку елітної картонної упаковки, оцінка рівня конкурентоспроможності його продукції;
розробка та обгрунтування проекту підвищення конкурентоспроможності продукції ТОВ „ДКБ „РОТЕКС” на базі запровадження заходів „брендмаркетингу”, „системи управління якістю продукції” та „технічного переозброєння підприємства”.
За результатами досліджень дипломної роботи сформульовані висновки економічної діагностики поточного стану ТОВ „ДКБ „РОТЕКС” та окреслені і обгрунтувані пропозиції щодо підвищення рівня його фінансової стійкості та конкурентоспроможності продукції з використанням методології бенчмаркетингового наслідування еталонного рівня конкурентоспроможності продукції на підприємствах в галузі елітної картонної упаковки.
Інформаційнометодологічна база досліджень дипломної роботи -- звітні документи ТОВ “ДКБ „РОТЕКС” за 2002 2005 роки, статистичні та нормативні документи в області діяльності підприємств по виробництву картонної упаковки.
Отримані результати можуть бути використані в практичній діяльності ТОВ “ДКБ „РОТЕКС” при управлінню проектом реінжиніринга фінансових потоків оборотних коштів та підвищення конкурентоспроможності його продукції при технічному переозброєнні виробництва, сертифікованого за стандартами якості ISO9000.
Рік виконання дипломної роботи - 2005 2006.
Рік захисту дипломної роботи - 2006.
ЗМІСТ

ВСТУП
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИКОМЕТОДИЧНІ АСПЕКТИ ДОСЛІДЖЕННЯ КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНОСТІ ПРОДУКЦІЇ
1.1 Економічна сутність та основні параметри конкурентоспроможності продукції
1.2 Методичні аспекти дослідження конкурентоспроможності продукції
1.3 Шляхи підвищення конкурентоспроможності продукції : теоретичний аспект
РОЗДІЛ 2. ДІАГНОСТИКА КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНОСТІ ПРОДУКЦІЇ ТОВ „ДОСЛІДНОКОНСТРУКТОРСЬКЕ БЮРО „РОТЕКС”
2.1 Економічне діагностування ринку упаковки в Україні та оцінка конкурентної позиції ТОВ „ДКБ „РОТЕКС”
2.2 Аналіз цінових та нецінових параметрів конкурентоспроможності продукції ТОВ „ДКБ „РОТЕКС”
2.3 Оцінка внутрішніх резервів підвищення конкурентоспроможності продукції ТОВ „ДКБ „РОТЕКС”
РОЗДІЛ 3. РОЗРОБКА І РЕАЛІЗАЦІЯ ПРОЕКТУ ПІДВИЩЕННЯ КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНОСТІ ПРОДУКЦІЇ ТОВ „ДКБ „РОТЕКС”.
3.1 Основні науковопрактичні напрямки та інструменти проектів підвищення конкурентоспроможності продукції
3.1.1 Брендмаркетинг як технологія підвищення конкурентоспроможності продукції
3.1.2 Система управління якістю продукції ISO 9000 як основа підвищення конкурентоспроможності продукції

3.1.3 Бенчмаркінг як інструмент підвищення конкурентоспроможності компанії

3.2 Оцінка інвестиційної привабливості та фінансової ефективності проекту підвищення конкурентоспроможності продукції ТОВ „ДКБ „РОТЕКС”

3.3 Прогнозна оцінка ефективності проекту підвищення конкурентоспроможності продукції ТОВ „ДКБ „РОТЕКС”

ВИСНОВКИ

СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ

ДОДАТКИ

45

ВСТУП

Світовий досвід показує, що в умовах відкритої ринкової економіки, яка не може існувати без гострої конкуренції, виявляються фактори, котрі роблять конкурентоспроможність та якість продукції необхідними умовами виживання товаровиробників, мірилом результативності їх господарської діяльності, економічного добробуту країни.
Актуальність дослідження конкурентоспроможності продукції полягає в тому, що це основна складова загальної конкурентоспроможності підприємства в ринковій економіці і тільки вихід на ринок з конкурентноздатним товаром дає можливість підприємству вижити в умовах ринку.
Мета дипломної роботи полягає в розробка і реалізація заходів, направлених на підвищення конкурентоспроможності продукції ТОВ „ ДОСЛІДНОКОНСТРУКТОРСЬКЕ БЮРО „РОТЕКС” (ТОВ “ДКБ „РОТЕКС”).
Предметом дослідження є аналіз теоретичних підходів до оцінки конкурентоспроможності продукції підприємства та практична оцінка фактичного стану і перспектив підвищення конкурентоспроможності продукції ТОВ „ДКБ „РОТЕКС”.
Об'єктом дослідження виступає рівень конкурентоспроможності продукції ТОВ „ ДКБ „РОТЕКС”.
Згідно завдання на дослідження дипломної роботи:
1. В першому розділі роботи розглянуті теоретичні питання:
- сутності конкурентоспроможності продукції;
- аналізу основних параметрів конкурентоспроможності продукції і особливості їх оцінки;
- методи дослідження конкурентоспроможності продукції за кількісними та якісними методиками;
- побудови системи збалансованих показників конкуренттоспроможності продукції;
- основних напрямків підвищення конкурентоспроможності промислового підприємства;
2. У другому розділі роботи:
- проаналізована робота ТОВ “ДКБ „РОТЕКС” на внутрішньому ринку упаковки, досліджений його внутрішній потенціал;
- проаналізовані з застосуванням експертних методів цінові та нецінові характеристики продукції ТОВ “ДКБ „РОТЕКС” у порівнянні з основними конкурентами;
- визначені основні напрямки удосконалення цінових та нецінових характеристик продукції ТОВ “ДКБ „РОТЕКС”;
3. У третьому розділі роботи :
- розроблений проект підвищення конкурентоспроможності продукції ТОВ “ДКБ „РОТЕКС” з застосуванням підходів “брендмаркетингу”, “системи управління якістю”, “технічного переозброєння виробництва”
Методи дослідження, застосовані в дипломній роботи - кількісні та якісні методи оцінки конкурентоспроможності продукції, методи ретроспективного економічного аналізу результатів діяльності підприємства (горизонтальновертикальні статистичні розрізи), методи реінжинірингу балансів та прогнозу фінансової діяльності, методи побудування алгоритмів та програм розрахунків на з застосуванням стандартних пакетів прикладних програм ПЕОМ.
Інформаційнометодологічна база досліджень дипломної роботи -- звітні документи ТОВ «ДКБ «РОТЕКС» за 2002 2005 роки, статистичні та нормативні документи в області діяльності підприємств по виробництву картонної упаковки.
Практичне значення отриманих результатів дипломної роботи - в наданні ТОВ «ДКБ «РОТЕКС» рекомендацій та практичних пропозицій по управлінню проектом підвищення конкурентоспроможності його продукції, побудованого за послідовною технологією проектного менеджменту.
РОЗДІЛ 1
ТЕОРЕТИКОМЕТОДОЛОГІЧНІ АСПЕКТИ ДОСЛІДЖЕННЯ КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНОСТІ ПРОДУКЦІЇ
1.1 Економічна сутність та основні параметри конкурентоспроможності продукції

Перехід в сучасних умовах до ринкових відносин потребує використання на практиці головних категорій ринку. В зв'язку з розширенням прав підприємств у виборі партнерів, асортиментної та збутової політики великого значення набуває поняття “якість”, ще більшого “конкурентоспроможність продукції”.
Конкурентоспроможність та якість продукції - це сконцентрований вираз всієї сукупності можливостей будьякого виробника, створювати, випускати та збувати товари та послуги.
Поняття “конкурентоспроможність” значно ширше понять “якість” і “технічний рівень” продукту, хоча останні і є важливою складовою частиною конкурентоспроможності продукції. Якщо якість в кожний окремий момент є певною сукупністю якостей виробу, то конкурентоспроможність може значно змінюватись в залежності від зміни таких факторів, як умови реалізації, попиту і пропозиції. Окрім якості, конкурентоспроможність включає в себе маркетингову і комерційну складові, що в сукупності являє собою ціну продажу або ціну придбання товару.
Конкурентоспроможність підприємства - це синтетичний показник, який відображає сукупне виявлення багатьох факторів - від динаміки та рівні розвитку національної економіки до вміння організувати та керувати процесом формування якості та конкурентоспроможності продукції підприємства на національних чи зарубіжних ринках.
Питання конкурентноздатності розглядалось багатьма вітчизняними та зарубіжними науковцями [2327], [3133], [3640], [44]. Так, в роботі Е.А.Горбашко [14,с.47] поняття конкурентноздатності зовсім виправдано аналізується в зіставленні з іншою найважливішою технікоекономічною категорією якістю продукції. У той же час автори розділяють поняття "якість" і "споживча вартість", виходячи з тієї посилки, що "...споживча вартість акумулює в собі усі властивості продукції, що зв'язані з її здатністю задовольняти людські потреби, тоді як якість характеризується лише частиною цих властивостей, що мають відношення до заданих характеристик конкретної продукції". У цій роботі виділяються наступні змістообразуючі ознаки поняття конкурентноздатністі продукції:
відповідність властивостей продукції і потреб споживача (тотожність властивостей якості і конкурентноздатності);
наявність трьох змістообразуючих елементів конкурентноздатності споживача, продукту і продуктуконкурента (розходження властивостей якості і конкурентноздатності);
тотожність різнорідних продуктів у плані конкурентноздатності (розвиток категорії якості).
Проф. Р.Фатхутдінов [37, с.52] визначає конкурентноздатність як „...властивість об'єктів, що характеризує ступінь задоволення конкретної потреби в порівнянні з кращими аналогічними об'єктами, представленими на даному ринку”. До безлічі об'єктів, що володіють властивістю конкурентноздатності автор відносить крім продукції ще і нормативні акти, науковометодичні документи, проектноконструкторську документацію, технологію, виробництво (очевидно, не процес, а активний оганізаційнотехнологічний суб'єкт економіки), персонал („робітник”, „фахівець”, „менеджер” по вираженню автора), цінні папери, інфраструктуру (навколишнє середовище), інформацію.
У проблематиці конкурентноздатності можна визначити наступні особливості:
поперше, що конкурентноздатність це властивість практично будьяких економічних об'єктів;
подруге, незалежно від фізичної природи і виконуваних функцій усі вироби, а також виробничі системи їх що виготовляють і використовують, можуть розглядатися в контексті проблеми конкурентноздатності;
потретє, аспект аналізу диктується не абстрактними розуміннями, а практичними інтересами конкретної економічної діяльності;
почетверте, товари та послуги усього лише пасивний компонент ринку, на якому присутні також і активні компоненти суб'єкти господарювання, що, мабуть, можуть бути опосередкованими носіями властивості конкурентноздатності (через свої товари і послуги);
Поп'яте, стосовно до товару конкурентноздатність є розвитком категорії якості. У випадку активних економічних об'єктів підприємств і організацій, представлених на ринку конкурентноздатність являє собою категорію ефективності, але на більш високому рівні.
Аналіз відомих визначень конкурентноздатності, частина з яких наведена вище, дозволяє виділити цілий ряд моментів, безумовно важливих для експлікації даного поняття і визначення його місця серед інших економічних категорій:
1. Конкурентноздатність продукції це міра її привабливості для споживача;
2. Привабливість продукції визначається ступенем задоволення сукупності різнопланових, іноді суперечливих вимог;
3. Склад пропонованих вимог, їхня пріоритетність залежить як від виду продукції, так і типу її споживача;
4. Конкурентноздатність як економічна категорія має релятивістську природу, тому що розглядається щодо конкретного ринку і конкретного аналога;
5. Конкурентноздатності приналежний динамічний характер - для неї має сенс розглядати лише стосовно до конкретного моменту часу, з урахуванням змін у часі ринкової кон'юнктури;
6. Проблема конкурентноздатності відноситься лише до нестаціонарного недефіцитного ринку, що знаходиться в нерівновагому стані;
7. Конкурентноздатність залежить від стадії життєвого циклу, на якій знаходиться розглянутий товар;
8. Доцільним є розгляд конкурентноздатності лише того товару, що вже має якусь частку ринку, причому показник конкурентноздатності істотно залежить від передісторії, тобто частки ринку в попередній період.
Доцільно запропонувати наступне визначення: "Конкурентноздатність це властивість об'єкта, який має визначену частку відповідного релевантного ринку, що характеризує ступінь відповідності технікофункціональних, економічних, організаційних і інших характеристик об'єкта вимогам споживачів, визначає частку ринку, що належить даному об'єкту, і перешкоджає перерозподілу цього ринку на користь інших об'єктів" [40].
Застосування приведеного визначення дає можливість використовувати наступні досить очевидні твердження:
цілком конкурентноздатною може бути визнана тільки така продукція, що має різні по своїй природі показники, що не уступають (принаймні) відповідним показникам проданого товару в умовах конкретного ринку;
основою для оцінки конкурентноздатності будьякого виду продукції повинне бути комплексне дослідження ринку методами сучасного маркетингу, що дозволить не просто визначити деякий абстрактний "базовий зразок", але і правильно оцінити місце аналізованого об'єкта на даному ринку в зіставленні з аналогічними оцінками реальних і можливих суб'єктів ринку;
- при придбанні товару споживач зупиняє свій вибір на тім зразку серед аналогічних, котрий найбільшою мірою задовольняє його потреби.
Кожна споживча вартість (потреба), незалежно від того, чи відноситься вона до сфери виробництва, чи до сфери особистого користування, характеризується сукупністю параметрів, що описують область її існування і зміст необхідного корисного ефекту. Для того, щоб розглянутий вид продукції був придатний для задоволення даної потреби і становив інтерес для покупця, він також повинний мати комплекс відповідних параметрів. Можна вважати ідеальним випадок, коли сукупності параметрів товару і параметрів споживчих вартостей (потреб) збігаються. Тому для виготовлення конкурентноздатної продукції виробник повинний прагнути максимально точно прогнозувати потреби потенційного покупця:
- для покупця товару винятково важливе значення має величина витрат, необхідних для задоволення відповідних потреб. При цьому у випадку наукомісткої продукції покупець звичайно несе витрати як при придбанні товару, так і при його експлуатації. Загальну суму витрат при аналізі конкурентноздатності називають "ціною споживання";
- частка фірми на ринку залежить від її частки в попередній період і потенціалу конкурентноздатності товару в даний момент часу: високий потенціал здатний порушити існуюче на ринку чи рівновага змінити характер протікання перехідних процесів перерозподілу у свою користь; низький потенціал не здатний уплинути на ринкові процеси.
Модель споживчої поведінки може бути представлена деякою функцією реакції покупців Z від переваг (іноді нераціональних) покупців D, безлічі факторів зовнішнього середовища (економічних, науковотехнічних, політичних) X, характеристик покупця Y, значення невизначеного фактора Q [31,c.58]:
Z = f (D,X,Y,Q) (1.1)
Для споживача якість є обов'язковою характеристикою, але недостатньою для ухвалення рішення про придбання даного товару. Іншими словами, конкурентноздатність визначається не просто відмінними характеристиками товару, а його привабливістю для клієнта, націленого на покупку. У цьому полягає суверенітет споживача: вирішальне слово залишається за ним навіть у тих випадках, коли він об'єктивно не правий. В історії бізнесу чимало прикладів, коли товари, що одержали найвищі оцінки експертів, залишали байдужими споживачів.
Нарешті, конкурентноздатність це важлива ринкова категорія, що відбиває одну з найважливіших властивостей ринку його конкурентність. При незмінних якісних характеристиках виробу його конкурентноздатність може змінюватися в досить широких межах, реагуючи на різні фактори, обумовлені конкурентною позицією підприємства в зовнішньому економічному середовищі.
Таким чином, представляється, що проблема конкурентноздатності продукції є комплексною, яка знаходиться на стику двох наукових дисциплін:
- технічної дисципліни кваліметрії(виміру якості);
- економічної дисципліни маркетингу.
Відповідно проблема аналізу й оцінки конкурентноздатності продукції повинна зважуватися на основі погодженого застосування теоретичного і прикладного апарата, створеного в рамках цих двох наукових напрямків і включати рішення наступних проблем:
- вивчення запитів і переваг потенційних покупців продукції;
- організація моніторингу ринку з метою збору інформації про умови збуту продукції, фірмах і товарах конкурентах;
- розробка єдиної системи показників якості продукції, використовуваної як її виробником, так і споживачем;
- конструювання узагальненої моделі досліджуваної проблеми, у тому числі формування безлічі факторів, що впливають на конкурентноздатність і визначення їхніх взаємозв'язків;
- формування загальних підходів до кількісної оцінки конкурентноздатності продукції, розробка приватних методів, алгоритмів і процедур рішення задач, що відносяться до даної проблеми;
- аналіз динаміки конкурентноздатності продукції в цілому і факторів, її визначальних;
- визначення рівня конкурентноздатності продукції, що забезпечує заданий обсяг прибутку чи необхідну частку ринку.
1.2 Методичні аспекти дослідження конкурентоспроможності продукції

Від вибору бази порівняння в значній мірі залежить правильність результату оцінки конкурентноздатності продукції і прийняті надалі управлінські рішення. Базою порівняння можуть виступати:
потреба покупців;
величина необхідного корисного ефекту;
конкуруючий товар;
гіпотетичний зразок;
група аналогів.
У тому випадку, коли базою порівняння є потреба покупців, здійснюється вибір номенклатури і встановлення величин параметрів потреби покупців, оцінюваної і конкуруючої продукції, якими споживач користається при оцінці продукції на ринку, а також вагомості цих параметрів у загальному їхньому наборі.
Коли за базу порівняння приймається величина необхідного споживачу корисного ефекту продукції, а також сума коштів, яку споживач готовий витратити на придбання, і споживання продукції, виділяють сам корисний ефект як еталон чи суму коштів.
Якщо оцінювана продукція має конкурента, то товар зразок моделює потребу і виступає як матеріалізовані вимоги, яким повинна задовольняти продукція, що підлягає оцінці.
Іноді як база порівняння виступає гіпотетичний зразок, що являє собою середнє значення параметрів групи виробів. Така процедура використовується в тому випадку, коли інформації з конкретного зразка аналогу недостатньо. Фактично мова йде про аналіз потреби, яка може і не існувати, тому ця оцінка повинна розглядатися як орієнтована і підлягаюча подальшому уточненню.
Значно частіше за базу порівняння приймається група аналогів, відібраних з погляду узгодження класифікаційних параметрів зразка й оцінюваної продукції, з яких вибираються найбільш представницькі, а потім прогресивні вироби, що мають найкращу перспективу для подальшого розширення обсягу продажів.
Оцінка конкурентноздатності товару проводиться шляхом зіставлення параметрів аналізованої продукції з параметрами бази порівняння. Порівняння проводиться по групах технічних і економічних параметрів. При оцінці використовуються диференціальний і комплексний методи оцінки.
Диференціальний метод оцінки конкурентноздатності, заснований на використанні одиничних параметрів аналізованої продукції і бази порівняння та їх зіставленні.
Якщо за базу оцінки приймається потреба, розрахунок одиничного показника конкурентноздатності здійснюється по формулі [26,c.122]:
(1.2)
де qi одиничний параметричний показник конкурентноздатності по iму параметру (i = 1, 2, 3, ..., n);
Pi величина iго параметра для аналізованої продукції;
P величина iго параметра, при якому потреба задовольняється цілком;
n кількість параметрів.
Оскільки параметри можуть оцінюватися різним способом, то при оцінці по нормативних параметрах одиничний показник приймає тільки два значення 1 чи 0. При цьому якщо аналізована продукція відповідає обов'язковим нормам і стандартам, показник дорівнює 1, якщо параметр продукції в норми і стандарти не укладається, те показник дорівнює 0. При оцінці по технічних і економічних параметрах одиничний показник може бути чи більше дорівнює одиниці, якщо базові значення параметрів установлені нормативнотехнічною документацією, спеціальними умовами, замовленнями, договорами. Якщо аналізована продукція має параметр, значення якого перевищує потреби покупця, то зазначене підвищення не буде оцінюватися споживачем як перевага й одиничний показник по даному параметр не може мати значення більше 100% і при розрахунках повинна використовуватися мінімальна з двох величин 100% чи фактично значення цього показника.
Якщо за базу оцінки приймається зразок, розрахунок одиничного показника конкурентноздатності проводиться по формулах:
(1.3)
(1.4)
де qi`, qi одиничний показник конкурентноздатності по iму технічному параметрі;
З формул (1.3) і (1.4) вибирають ту, у якій росту одиничного показника відповідають підвищення конкурентноздатності. Якщо технічні параметри продукції не мають кількісної оцінки, для додання цим параметрам кількісних характеритик використовуються експертні методи оцінки в балах.
Диференціальний метод дозволяє лише констатувати факт конкурентноздатності аналізованої продукції чи наявності в неї недоліків у порівнянні з товаром аналогом. Він, однак, не враховує вплив на перевагу споживача при виборі товару вагомості кожного параметра. Для усунення цього недоліку використовується комплексний метод оцінки конкурентноздатності. Він ґрунтується на застосуванні комплексних показників чи зіставленні питомих корисних ефектів аналізованої продукції і зразка.
Розрахунок групового показника по нормативних параметрах здійснюється по формулі:
(1.5)
де Iнп груповий показник конкурентноздатності по нормативних параметрах;
qнi одиничний показник конкурентноздатності по iму нормативному параметру, що розраховується по формулі (1.2).
Відмінною рисою даної формули є те, що якщо хоча б один з одиничних показників дорівнює 0, що означає невідповідність параметра обов'язковій нормі, то груповий показник також дорівнює 0. Очевидно, що товар при цьому буде неконкурентоспроможний.
Розрахунок групового показника по технічних параметрах (крім нормативних) здійснюється по формулі:
(1.6)
де Iтп груповий показник конкурентноздатності по технічних параметрах;
ai вагомість iго параметра в загальному наборі з n технічних параметрів, що характеризують потребу.
Отриманий груповий показник Iтп характеризує ступінь відповідності даного товару існуючої потреби по всьому набору технічних параметрів, чим він вище, тим у цілому повніше задовольняються потреби споживачів. Основою для визначення вагомості кожного технічного параметра в загальному наборі є експертні оцінки, засновані на результатах маркетингових досліджень. Іноді з метою спрощення розрахунків і проведення орієнтованих оцінок з технічних параметрів може бути обрана найбільш вагома група чи застосований комплексний параметр корисний ефект, що надалі бере участь у порівнянні.
Розрахунок групового показника по економічних параметрах здійснюється на основі визначення повних витрат споживача на придбання і споживання (експлуатацію) продукції.
Повні витрати споживача визначаються по формулі:
(1.7)
де З повні витрати споживача на придбання і споживання (експлуатацію) продукції;
Зс одноразові витрати на придбання продукції;
Сi середні сумарні витрати на експлуатацію продукції, що відносяться до iго року її служби;
Т термін служби;
i рік один по одному.
При цьому
(1.8)
де Сj експлуатаційні витрати по jій статті;
n кількість статей експлуатаційних витрат.
У тому випадку, якщо продукція може бути продана після експлуатації, повні витрати повинні бути зменшені на величину виторгу за неї (відповідно показник для даної статті вводиться у формулу зі знаком мінус).
Розрахунок групового показника по економічних параметрах розраховується по формулі:
(1.9)
де Iэп груповий показник по економічних параметрах;
З, Зо повні витрати споживача відповідно по оцінюваній продукції і зразку.
Формули (1.7) і (1.9) не враховують коефіцієнта приведення експлуатаційних витрат до розрахункового року, тому що відносини повних витрат деякою мірою компенсують вплив коефіцієнта приведення на величину Iэп.
У разі потреби обліку коефіцієнта приведення експлуатаційних витрат формули (1.7) і (1.9) приймають вид:
(1.10)
Відповідно підрахунок групового показника по економічних параметрах проводиться по формулі:
(1.11)
де Iэп груповий показник по економічних параметрах;
З, З0 одноразові витрати на придбання відповідно аналізованій продукції і зразка;
Сi, С0i сумарні витрати на експлуатацію чи споживання відповідно аналізованій продукції і зразка в iом року;
Т термін служби товару;
a i коефіцієнт приведення експлуатаційних витрат до розрахункового року.
Розрахунок інтегрального показника конкурентноздатності виконується по формулі:
(1.12)
де ІПК інтегральний показник конкурентноздатності аналізованої продукції стосовно виробузразка;
За змістом показник ІПК відбиває розходження між порівнюваною продукцією в споживчому ефекті, що приходиться на одиницю витрат покупця по придбанню і споживанню виробу.
Якщо ІПК<1, то розглянутий товар уступає зразку по конкурентноздатності, а якщо ІПК>1, то перевершує, при рівній конкурентноздатності ІПК=1.
Якщо аналіз проводиться по декількох зразках, інтегральний показник конкурентноздатності продукції по обраній групі аналогів може бути розрахований як сума середньозважених показників по кожному окремому зразку:
(1.13)
де ІПКср інтегральний показник конкурентноздатності продукції щодо групи зразків;
ІПКi показник конкурентноздатності відносно iго зразка;
Ri вагомість iго зразка в групі аналогів;
n кількість аналогів.
Змішаний метод оцінки являє собою сполучення диференціального і комплексного методів. При змішаному методі оцінки конкурентноздатності використовується частина параметрів розрахованих диференціальним методом і частина параметрів розрахованих комплексним методом.
Даний підхід є загальновживаним і повсюдно зустрічається, принаймні, у вітчизняній літературі. Варто помітити його істотний недолік споживчі властивості товару і їхній набір визначаються не враховуючи думки споживача. Дійсно, як випливає з приведених вище розрахункових значень, апріорно передбачається, що поліпшення кожної з характеристик товару автоматично підвищує його конкурентноздатність. Очевидно, що це насправді не так однозначно, інакше кажучи, “поліпшення” характеристик товару в порівнянні з базовим зразком зовсім не гарантує появу конкурентних переваг вирішальну роль варто віддавати споживачу в оцінці переваг чи недоліків товару.
Аналіз інших підходів до оцінки конкурентноздатності товару, заснованих на виявленні думки споживача, зокрема робіт з маркетингу, показує, що й у цьому випадку така найважливіша складова конкурентноздатності товару як “особливості споживачів” враховується недостатньо. У тих рідких виданнях, що присвячені проблемі конкуренції, у кращому випадку говориться лише про споживачів як про одну зі сторін ринкового механізму без вивчення такий найважливіший складової поводження покупця як споживче поводження.
У цьому напрямку економісти, що займаються вивченням конкуренції і конкурентноздатності, ввели поняття “диференціація продукту”. Таким чином, враховується та обставина, що розходження у властивостях товару веде до різної реакції на товар з боку споживача.
Економічна практика, однак, уже давно показала, що споживачі на ринку не виступають єдиним цілим вони порізному реагують навіть на той самий товар з тими самими властивостями і ця властивість необхідно враховувати в теоретичних розробках, присвячених конкурентноздатності продукції. Саме ця обставина враховується маркетологами при сегментуванні ринку і позиціонуванні товару. Виходить, для того, щоб визначити конкурентноздатність товару, мало просто порівняти його властивості з властивостями конкурентів. Необхідно вивчити поводження споживачів і їхню реакцію на товар.
У такий спосіб конкурентноздатність товару на різних сегментах споживчого ринку є зовсім різна. Споживачі, сегментовані, наприклад, по різних рівнях доходів, мають різну структуру установок і порізному будуть оцінювати конкурентні переваги і недоліки товару. Отже, для інформаційного забезпечення конкурентноздатності товару необхідно здійснити правильну сегментацію споживчого ринку і виявити відношення споживачів кожного сегмента до тих властивостей товару, що складають його конкурентні позиції.
Представивши якунебудь оцінку споживчих властивостей товару П як дійсну частину комплексного числа Т, а його ціну Ц як мниму частину, одержимо:
Т = П + iЦ, (1.15)
де i мнима одиниця, що визначається умовою i (0,1) і задовольняє співвідношенню:
i2 = 1 (1.16)
Єдиним аргументом, що дозволяє зробити рознесення властивостей товару на дійсну і мниму частини те, що споживчі властивості товару в більшій ступені відносяться до об'єктивних факторів, а ціна до суб'єктивних факторів.
Легко переконатися в тім, що запис (1.15) дозволяє цілком описати властивості конкретного товару і математично коректно працювати як з кожної з двох його складових, так і з їх сукупністю в цілому.
Як було показано раніше, споживач товару, здобуваючи його, задовольняє свої потреби не в товарі, а в тих властивостях, якими цей товар володіє. Не всякий товар цілком задовольняє виниклі потреби; найчастіше приходиться зіштовхувавтися з тим, що товар лише до деякої міри задовольняє потреби споживача. Товар, що цілком їх задовольняє можна назвати ідеальним. Позначимо споживчі властивості ідеального товару через П. Тоді для кожного ітого товару можна визначити, наскільки він далекий від ідеалу:
Пі = П - Пі (1.17)
Легко переконатися в тім, що чим ближче різниця (1.17) до нуля, тим ближче товар до ідеального, а виходить, тим велику ціну споживач готовий заплатити за нього. Очевидно також, що чим далі товар від ідеалу, чим меншими споживчими властивостями він володіє, чим вище значення різниці (1.17), тим нижче ціна, за якої споживач готовий придбати даний товар. Аналогічно і виробник несе великі витрати, чим вище споживчі властивості товару, що він робить. Тому зазначений взаємозв'язок є універсальної для товару, що виступає на ринку. Ринок надає покупцю можливість придбати з безлічі товарів з різними рівнями споживчих властивостей (і відповідно з різними цінами) чи дорогий товар з високими споживчими властивостями, чи дешевий товар з низькими споживчими властивостями. Скориставшись умовами (1.15) і (1.17) можна описати групу товарів, реалізованих на ринку. Зрозуміло, що це не вся сукупність товарів, а тільки та, котра задовольняє в тім чи іншому ступені одну чи кілька заданих потреб.
У маркетингу виділяють поняття товарної лінії підприємства. Звичайно під товарною лінією розуміють сукупність товарів, об'єднаних виробником по якійнебудь ознаці однаковий рівень цін, одне призначення і т.п. З обліком того, що розглянута група товарів охоплює всю безліч товарів, висунутих на ринок усіма виробниками і задовольняє однакову сукупність потреб, прямо поняття товарна лінія в даному випадку застосовувати не можна.
Усю сукупність товарів, запропонованих на ринок різними виробниками, що задовольняють ту саму потреба (чи сукупність однакових потреб) у різному ступені і за різною ціною, назвемо споживчою товарною лінією.
Для споживчої товарної лінії між різницею (1.17) і ціною існує зворотна залежність. Цю залежність можна описати моделями різної складності. Найбільший інтерес представляють модель у виді комплексного числа. Очевидно, що для визначення виду даної залежності необхідно провести численні польові дослідження, обробити отримані статистичні дані і підібрати модель, що щонайкраще описує залежність.
Для комплексного показника конкурентоспроможності КПК зазначена залежність найбільш простим способом буде описана так:
(1.18)
де П - споживча вартість “ідеального” товару;
Ц - ціна “ідеального” товару;
Пі - споживча вартість ітого реального товару;
Ці - ціна ітого реального товару;
Дійсно, легко переконатися відповідно до рівності (1.18), що зі зменшенням споживчих властивостей товару П (збільшенням різниці Пі П) його ціна буде зменшуватися, а при підвищенні споживчих властивостей (зменшенням різниці Пі П) і їхньому наближенню до властивостей ідеального товару ціна збільшується. Так що модель (1.18) у цілому правильно описує головну особливість споживчої товарної лінії.
Скориставшись отриманою моделлю і записом (1.15), легко описати модель поводження споживача стосовно товару як комплексне число - комплексний відносний рівень конкурентоспроможності ітого товару КПКі:
(1.19)
Очевидною перевагою моделі (1.19) є те, що вона є дуже інформативної. Дійсно, для того, щоб описати споживчу товарну лінію, що складається з декелькох сотень різних товарів, варто лише обчислити КПК модуль комплексного числа.
Переваги і зручності практичного використання такої форми моделі очевидні. Для того, щоб визначити, наприклад, ціну товару даної лінії, що підприємство припускає вивести на ринок, необхідно з'ясувати в споживачів оцінку (П - Пі) и по рівності (1.18), знаючи, що КПК=1(чи 100%), легко визначається ціна. Чи, припускаючи вийти на ринок даної лінії з товаром, орієнтованим на заможних покупців, підприємство за орієнтованою ціною може визначити сукупність споживчих властивостей, що споживачі будуть готові побачити в даному товарі.
1.3 Шляхи підвищення конкурентоспроможності продукції: теоретичний аспект

Управління конкурентноздатністю товару з боку виробника означає не тільки надання товару тих чи інших споживчих властивостей, не тільки використання тієї чи іншої цінової стратегії, але й врахування особливостей того сегмента споживчого ринку, на якому передбачається реалізувати прийняте рішення в сфері маркетингу, тому що оптимальні конкурентні стратегії визначаються характеристиками тих сегментів, на яких передбачається здійснити виведення товару.
Комплекс маркетингу (маркетингмікс) охоплює чотири взаємозалежних елементи ціна, продукт, збут і сприяння просуванню. Розглядаючи комплекс маркетингу з позицій керування конкурентноздатністю товару, можна зробити висновок про те, що перші дві складові маркетингмікс сприяють створенню конкурентних переваг товару; дві наступних складових, а саме збут і сприяння просуванню товару сприяють підтримці цих конкурентних переваг.
Інтенсивність конкуренції на будьякому ринку визначається рядом факторів, найважливішими з який є три складові [28, c.14]:
характери розподілу ринкових часток;
темпи росту ринку;
рентабельність ринку.
Для визначення рівня інтенсивності конкуренції на конкретному ринку найбільш сучасною та прийнятною є концепцією життєвого циклу попиту на товар [27, c.47].
Для планування шляхів підвищення конкурентоспроможності продукції необхідне відповідне накопичення даних в системах інформаційного забезпечення конкурентноздатності. Ця інформація може бути представлена у виді окремих блоків.
1й блок. Опис споживчої товарної лінії.
Споживчу товарну лінію варто описувати, використовуючи комплексні числа. У загальному випадку модель споживчої товарної лінії, що описує всю номенклатуру товарів, що задовольняють визначену потребу (чи їхня сукупність), буде мати вид:
(1.20)
Тут П та Ц споживчі властивості ідеального товару,
Пі и Ці споживчі властивості і ціна конкретного товару,
i мнима одиниця.
F1,F2 - емпіричні коефіцієнти відповідності, отримані при кореляційнорегресійному аналізі типових аналогів товарної лінії.
Даний опис споживчий товарної лінії ринку кожного конкретного регіону дозволяє визначити при яких цінах які споживчі властивості товару вибирають споживачі. Дана інформація дуже важлива для розробки і вибору конкурентних стратегій.
2й блок. Опис характеристик сегментів ринку, що споживає даний товар.
Цей опис містить у собі, поперше, упорядковану послідовність сегментів ринку і їхню нумерацію. Віднесення сегмента до того чи іншого номера є принципово важливим для вибору відповідної конкурентної стратегії. Сегментування ринку здійснюється по доходах споживачів, причому важливо чітко визначити границі кожного з восьми сегментів.
Подруге, до найважливішої характеристики кожного сегмента варто віднести середній для сегмента коефіцієнт еластичності обсягів за ціною.
До третьої найважливішої характеристики кожного сегмента відноситься кількість споживачів даного сегмента і середній рівень доходів у даному сегменті.
3й блок. Рівень інтенсивності конкурентної боротьби на ринку в залежності від числа учасників ринку.
Як було показано вище, інтенсивність конкурентної боротьби визначається двома складовими, однієї з який є число і характеристика учасників ринку. У загальному випадку економічна теорія виділяє дев'ять типів ринку в залежності від кількості продавців і покупців на ринку. Для кожного з типів ринку відповідає свій рівень і особливості конкурентної боротьби від чистої конкуренції до повної її відсутності.
Для визначення рівня інтенсивності саме в такий спосіб варто визначити частки і число учасників ринку і по цим даним дати його характеристику. Розрахунковим коефіцієнтом, що дозволяє визначити формалізованим шляхом рівень інтенсивності конкурентної боротьби, є коефіцієнт, що представляє собою відношення математичного чекання ринкової частки на даному конкурентному ринку до максимальної частки на цьому ринку:
(1.21)
При значеннях даного показника, близьких до нуля, інтенсивність конкуренції найвища, а при значеннях показника, близьких до одиниці, інтенсивність конкуренції мінімальна, тому що ринок жорстко контролюється.
4й блок. Етап життєвого циклу попиту на товар.
У залежності від того, на якому етапі життєвого циклу попиту на товар знаходиться регіональний ринок, істотно міняється рівень інтенсивності конкурентної боротьби на ньому. Якщо попит на товар тільки з'явився це означає один рівень інтенсивності конкурентної боротьби; якщо життєвий цикл попиту знаходиться на етапі падіння рівень конкурентної боротьби зовсім іншої.
Для визначення того, на якому саме етапі життєвого циклу попиту на товар знаходиться ринок і наступного визначення рівня інтенсивності конкурентної боротьби, необхідно зібрати дані про динаміку споживання товару даної споживчої товарної лінії. Аналіз цих даних варто здійснювати у виді графіка зміни обсягу попиту на товар у часі. Це найбільш наочний і ефективний спосіб визначення етапу життєвого циклу попиту на товар.
На рівень якості й конкурентоспроможності продукції впливає багато різнопланових чинників. Досягти необхідного рівня якості та конкурентоспроможності реалізуємих на відповідних ринках товарів можна різними способами, скоординованими в часі і просторі. Сукупність найважливіших конкретних способів (чинників) підвищення якості та конкурентоспроможності всіх видів продукції:
а)Технічні:
1. Використання досягнень науки і техніки в процесі проектування виробів
2. Запровадження новітньої технології виробництва і суворе дотримання технологічної дисципліни
3. Забезпечення належної технічної оснащеності виробництва
4. Удосконалення застосовуваних стандартів і технічних умов
б) Організаційні :
1. Запровадження сучасних форм і методів організації виробництва та управління
2. Удосконалення методів контролю й розвиток масового самоконтролю на всіх стадіях виготовлення продукції
3. Розширення прямих господарських зв'язків між продуцентами та покупцями (споживачами)
4. Узагальнення й використання передового вітчизняного та зарубіжного досвіду в галузі підвищення конкурентоспроможності продукції
в)Економічні та соціальні:
1. Застосування узгодженої системи прогнозування і планування необхідного рівня якості виробів
2. Встановлення прийнятних для продуцентів і споживачів цін на окремі види товарів
3. Використання ефективної мотивації праці всіх категорій персоналу підприємства
4. Всебічна активізація людського чинника та проведення кадрової політики, адаптованої до ринкових умов господарювання
За змістом і спрямуванням їх можна об'єднати в чотири взаємозв'язані групи: технічні, організаційні, економічні та соціальні.
Найбільш ефективним для підвищення конкурентоспроможності продукції є використання сучасного маркетингового інструмента за назвою "бенчмаркинг".
За даними консалтингової компанії Bain & Co, останні два роки бенчмаркинг входить у трійку найпоширеніших методів керування бізнесом у великих міжнародних корпораціях. Причина подібної популярності легко з'ясовна -- бенчмаркинг допомагає відносно швидко і з меншими витратами удосконалювати бізнесипроцеси. Він дозволяє зрозуміти, як працюють передові компанії, і домогтися таких же, а можливо, навіть більш високих, результатів.
БЕНЧМАРКИНГ -- це процес аналізу і вивчення найкращих з відомих методів ведення бізнесу [24,c.112]. Метою бенчмаркинга є аналіз бізнесу, у якого справи йдуть краще, ніж у вас. Але цього недостатньо: після аналізу кращого способу керування і ведення справ, ви як і раніше повинні будете самостійно знайти відповідь на питання «як зробити це краще?».
Практичне застосування бенчмаркинга полягає в чотирьох послідовних діях:
1. Розуміння деталей власних бізнесівпроцесів.
2. Аналіз бізнесівпроцесів інших компаній.
3. Порівняння результатів своїх процесів з результатами аналізованих компаній.
4. Впровадження необхідних змін для скорочення відриву.
Звідси виділяють види бенчмаркинга. Приведемо тут лише деякі:
· внутрішній -- порівняння роботи підрозділів компанії;
· конкурентний -- порівняння свого підприємства з конкурентами по різних параметрах;
· загальний -- порівняння компанії з непрямими конкурентами по обраних параметрах;
· функціональний -- порівняння по функціях (продажу, закупівлі і т.д.).
Бенчмаркинг не може бути одноразовим аналізом. Для одержання належної ефективності від застосування цього процесу необхідно зробити його інтегральною частиною процесу інновацій і удосконалень у вашому бізнесі.
Фактично бенчмаркинг -- це альтернативний метод стратегічного планування, у якому завдання визначаються не від досягнутого, а на основі аналізу показників конкурентів. Технологія бенчмаркинга стягає в єдину систему розробку стратегії, галузевий аналіз і аналіз конкурентів. Для розуміння методів бенчмаркинга необхідно визначити його зв'язок зі стратегічним плануванням.
Щоб відбирати напрямку діяльності, розміщати ресурси і шукати зв'язку між напрямками своєї діяльності, компанія повинна розуміти стратегічні особливості своєї галузі. Тому галузевий аналіз -- перша ступінь у розробці стратегії. Він містить у собі вивчення ступеня і характеру конкуренції, моделей поводження клієнтів і їхньої купівельної спроможності, моделей поводження постачальників, бар'єри входу в галузь, погрози заміни продуктів і послуг, а також інші особливості. Галузевий аналіз дає матеріал для розрахунку потенціалу прибутку в середньому по галузі і допомагає виявити причини переваги деяких компаній у порівнянні з іншими.
Наступний етап -- це аналіз конкуренції. У першу чергу повинне бути проаналізовано, яка увага конкурент приділяє вашим напрямкам бізнесу, тобто який обсяг ресурсів він затратить на розвиток даних напрямків. Тут необхідно зрозуміти загальну фінансову силу конкурента і співвідношення його пріоритетів в області вашої з ним конкуренції.
Важливо зрозуміти, як конкурент розподіляє свої ресурси. Іншими словами, з чим він приходить на ринок (продукти, ціни, система продажів і доставки, маркетингові зусилля, система обслуговування клієнтів), а також рівень його витрат. Не забудьте відзначити ще один немаловажний фактор -- зусилля конкурента в області досліджень і розробок, що здатні змінити собівартість його продукції і витрати на маркетинг через визначений проміжок часу.
Після того як ви розібралися з найбільш прибутковими сегментами ринку й оцінили свої конкурентні переваги, необхідно вибрати об'єкт для «наслідування». Після того як інформація зібрана і класифікована, оцінюється ступінь досягнення мети і фактори, що визначають результат. Ну а потім розробляється план. Ціль його очевидна: домогтися, щоб змінювані процеси досягли найвищої ефективності.
РОЗДІЛ 2
ДІАГНОСТИКА КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНОСТІ ПРОДУКЦІЇ ТОВ „ДОСЛІДНОКОНСТРУКТОРСЬКЕ БЮРО РОТЕКС”
2.1 Економічне діагностування ринку упаковки в Україні та оцінка конкурентної позиції ТОВ „ДКБ РОТЕКС”

Свою більш ніж десятилітню історію компанія «РОТЕКС» починала як звичайна малотиражна друкарня, але вже починаючи з 1997 року виготовлення картонного упаковка було обрано стратегічним напрямком. Відсутність у той час вітчизняного виробництва кашированої гофроупаковки свідомо дало поштовх для розвитку цього напрямку в умовах підприємства.
Ретельний підбор устаткування дозволив створити технологічну лінію, що забезпечує повний цикл виготовлення продукції від розробки дизайну упакування до готового виробу високої якості й у короткий термін.
У 2002 році ТОВ “Дослідноконструкторське бюро “РОТЕКС” перереєструвалося як спільне підприємство з іноземними інвестиціями (інвестор - фірма “ALEF І YESTMET” (Австрія), при цьому статутний капітал з 96 тис.грн. підвищився більш ніж на 47 млн.грн.. за рахунок іноземного інвестора).
Сьогодні виробнича база підприємства дозволяє використовувати практично всі технології застосовувані у виготовленні сучасного упаковка з картону і гофрокартона. Це дві власні лінії для виробництва гофрокартона різної товщини, повнокольоровий офсетний друк, ламінація, УФлакірування, тиснення, конгрев, кашировальне і висічне устаткування максимальних форматів, швидкісна клейова лінія, а також використання елементів упаковка з полімерних матеріалів.
Наявність необхідних сертифікатів і дозволів державних контролюючих органів надають можливість займатися не тільки випуском упаковки, а також і видавничою діяльністю.
Допомога, що надається замовникам по втіленню їхніх бажань, здійснюється кваліфікованими фахівцями інжиніринга і дизайну, якісна робота яких обумовлена знанням можливостей наявного виробничого устаткування й особливостей технологічних процесів.
Упаковка сьогодні роблять з матеріалів самого різного призначення і зовнішнього вигляду, хоча кращі усього надійність і захист забезпечує транспортне упаковка з гофрокартону.
Історія використання гофрованого картону нараховує більш 100 років. Поява гофрованого картону бути зв'язано з необхідністю створення не просто пакувального матеріалу, а матеріалу, що забезпечує захист товару від механічних впливів. З розвитком індустрії гофрокартону висота і ширина хвиль зменшувалися, а кількість хвиль на погонний метр збільшувалося. Незважаючи на значні зміни, сучасна гофротара не сильно відрізняється від перших її зразків. Саме завдяки нескладній конструкції гофрокартон залишається найбільш вигідним сучасним пакувальним матеріалом, з якого можна створювати тару будьякої конфігурації, міцності й обробки. Більш того, гофрований картон є одним із самих екологічно чистих пакувальних матеріалів. Сполучення прочностних характеристик, легкості, можливості вторинної переробки і нанесення багатобарвного друку дозволило зайняти гофрокартону лідируючі позиції на світовому ринку транспортного упаковка.
Ще з 50х років минулого століття гофрокартон стає не тільки транспортною тарою, він упевнено виходить на ринок кінцевого упаковка. Саме в цей час у розвитих країнах з'являється новий вид гофрокартона -- мікрогофрокартон. Принципово він не відрізняться від своїх попередників. Та ж багатошарова структура зберігає всі чудові властивості гофрокартона. Однак за рахунок застосування більш легких сортів картону і зменшення висоти хвилі мікрогофра відмінно підходить для створення споживчої тари різної конфігурації. Хвиляста структура вигідно відрізняє мікрогофрокартон від інших видів картонного упаковка, саме тому мікрогофрокартон у даний час визнаний пакувальним матеріалом XXI століття. Завдяки своїм чудовим механічним властивостям у сполученні з ізящністю і практичністю, цей матеріал завоював надійні позиції на світовому ринку упаковка. Тара з мікрогофрокартона використовується у взуттєвий, косметичної, парфумерної, харчовий і багатьох інших галузях промисловості.
Гофрований картон з гофром К застосовується для виготовлення тари для упаковка продукції, не потребуючих високих амортизаційних показників (наприклад, кондитерські вироби, вироби побутової хімії й ін.).
Гофрований картон із хвилею С має всі достоїнства, гофр А и В, є універсальним для виготовлення шухляд широкого вжитку. Гофрований картон із хвилею Е -- мікрогофрокартон -- відноситься до категорії гофрокартона так називаного «нового покоління». Літерне позначення Е веде свою історію від первісного найменування марки мікрогофрокартона «Еліта» (Elite), виробництво якого було налагоджено в США. Крім профілю Е, найбільш розповсюдженого в Україні, застосовується і гофрокартон із хвилею F (413-415 хвиль на 1 р. м, h -- 0,75 мм, t -- 2,4 мм) і G (553-555 хвиль на 1 р. м, h -- 0,55 мм, t -- 1,8 мм). Велика кількість гофрів на погонний метр мікрогофрокартона дозволяє одержати рівну поверхню і високу площинну твердість. Тому з тришарового мікрогофра виготовляється, в основному, споживче упаковка для різних побутових приладів та товарів народного споживання. Мікрогофрокартон повинний мати такі ж характеристики, як і тришаровий гофрокартон інших профілів:
1) опір продавлюванню -- не менш 9,3 мпа;
2) опір торцевому стиску уздовж гофрів -- 3,3 кн/м;
3) вологовміст -- 8,5 %.
Опір розшаровуванню для тришарового мікрогофрокартона не враховується. На величину опору торцевому стиску тришарового гофрованого картону впливає сукупність властивостей 2 плоских шарів, що надходять на гофрувальну і клеїльну машину відповідно, і одного гофрованого шару. Виготовлення і висічка гофрованого картону профілю Е не відрізняється від виробництва гофрокартону з класичними профілями А, У, С и виконується на тім же устаткуванні з використанням змінних валів і висікальних ножів.
Порівнюючи різні типи гофрів, ми бачимо, що гофрокартони типу Е (тобто мікрогофр), володіючи практично тими ж фізичними властивостями гофрокартону великого типу, набагато краще піддаються поліграфічній обробці. З них можна робити не просто тару й упаковка, а дуже красиву тару й упаковка. Як не парадоксально, але останнім часом ця властивість упаковка стає визначальним.
У порівнянні з іншими сортами пакувального картону мікрогофрокартон при товщинах, близьких до звичайного картону, володіє цілим рядом переваг.
1. Коробки виходять легкі, але досить міцні, краще захищають товар, що усередині знаходиться, а завдяки багатослойності менше ушкоджуються.
2. Мікрогофрокартон ідеально підходить для упаковка як великих, так і невеликих по розмірах товарів, наприклад, у харчовій, косметичній і фармацевтичній промисловості. «Мікрохвилі» дозволяють створювати навіть дуже маленькі коробки, для одержання таких же коробок зі звичайного картону довелося б брати тонкі сорти (склеїти маленьку коробку з товстого картону складно), при цьому коробка зі звичайного тонкого картону виглядає не дуже презентабельно і до того ж легко деформується.
3. Конструктивні можливості мікрогофрокартона дозволяють створювати практично шедеври в упакуванні, наприклад, подарунків. Цієї ж можливості можна використовувати в створенні малих рекламних форм і конструкцій, аж до вітрин і дисплеїв для розміщення товарів у супермаркетах.
Позначені плюси упаковка з мікрогофрокартона забезпечують йому упевнений ріст на тлі загострення конкуренції між виробниками. Саме останнє змушує їх максимально ефективно використовувати наявні вільні мільйони квадратних метрів рекламної площі на транспортному упакуванні. У розумінні майже кожного розсудливого бізнесмена склалося тверде переконання -- будьякий товар вимагає упаковка і його зовнішній облік визначає ефективність просування продукту на ринку. В остаточному підсумку, упаковка -- це наймогутніша візуальна зброя, що діє на людей як магніт, змушуючи їх звертати увагу саме на цей продукт, який вигідно відрізняється від всіх інших «одежинкою». У повній відповідності з вищезгаданим положенням працює західна індустрія упаковка. За піввіку свого існування мікрогофрокартон упевнено зайняв одне з лідируючих місць на світовому ринку споживчого упаковка. Саме його фахівці охрестили пакувальним матеріалом ХХI століття і саме за ним визнають лідерство в сфері упаковка в майбутньому.
Український ринок упаковка мікрогофрокартона молодий. Усього лише 10 років тому даний вид гофри був практично невідомий. Дотепер споживачі мучаться сумнівами, чи варто вкладати гроші в упаковка з мікрогофра. А тим часом мікрогофрокартон поступово і непомітно завойовує їхню довіру. Щорічно росте кількість підприємств, що звернули свої погляди на якісне упаковка з мікрогофрокартона. А звернули на нього увагу тому, що товари, що мають високу вартість, поперше, вимагають надійної схоронності, а подруге, зовнішній вигляд їхнього упаковка повинний наштовхувати на думку, що усередині знаходиться щось, що коштує. Мікрогофр справляється з цими двома задачами чудово. В даний час упаковка з мікрогофрокартона використовують підприємства багатьох галузей виробництва (рис.А.1, А.2 Додатку А).
Основним способом створення барвистих упакувань і інших виробів з мікрогофрокартона став метод каширування. Полягає він у тім, що спочатку на одному з плоских шарів офсетним способом наноситься повнокольоровий друк, що відповідає усім вимогам сучасного упаковка. Потім запечатаний нарізаний плоский шар наклеюється на попередньо нарізаний на аркуші того ж розміру двошаровий мікрогофрокартон. Після чого цей картон каширується (а попросту приклеюється) на основу -- мікрогофрокартон, що складається тільки з нижнього шару і власне «хвилі». Метод каширування дозволяє з'єднати в мікрогофрокартоні всі достоїнства «гофри» як пакувального матеріалу і високу якість офсетного друку. У результаті виходить тришаровий мікрогофрокартон з багатобарвним друком високої якості. Природно, що покупцю приємніше придбати телевізор чи побутову техніку в яскравому кольоровому упакуванні, ніж у блекло оформленій сірій коробці.
Крім нанесення друку на мікрогофрокартон, існує можливість додання картону різних додаткових характеристик, що формують нові властивості упаковка. Останнє істотно підвищує привабливість товару, виділяє його серед інших, що дуже важливо при умовах твердої конкуренції на ринку. До однієї з таких характеристик можна віднести додання глянцю картону. Найбільшою популярністю користаються його різне лакування (суцільне Уфлакірування, воднодисперсіонне лакування, метод шовкографії.), ламінування водноклейове і гарячеклейове, а також тиснення фольгою. Усе це робить сучасний мікрогофрокартон чудовим матеріалом для виробництва елітного подарункового упаковка для косметичної і парфумерної продукції.
Просунути свій товар і досягти високого рівня продажів можна не тільки барвистим оригінальним друком, але і спеціально розробленим кроєм. Це ще одна можливість розширити асортимент картонного упаковка. Те, що картон може згинатися, як правило, по прямих лініях чи близьким до них кривим, часто можна компенсувати можливістю внутрішньої вирізки будьякої форми до необхідних місць згинів. Форма буває найрізноманітнішої (будиночок, календар, іграшка), а міцність конструкцій і в той же час гнучкість матеріалу дозволяють створювати дизайнерам різні унікальні за формою і змістом упаковка зі згинами, схованими і наклеєними переломами картону, що діву даєшся польоту людської фантазії. Довгограючий ефект збереження, надрукована на упакуванні інформація, додаткова функціональність сприяють універсальному використанню картону в незвичайній якості (рис.А.3 Додатку А).
Крім свого прямого призначення -- виготовлення витонченого упаковка, мікрогофрокартон відмінно підходить для створення різноманітних муляжів, стендів і вітрин. Перевага таких стендів у тім, що мікрогофрокартон, що використовувався при їхньому виготовленні, дозволяє створити вітрину бажаної форми, а також вирішити будьяк задачі її відповідності рекламної кампанії у випадку зміни логотипа чи загальної рекламної ідеї. По великому рахунку з мікрогофрокартона можна виготовляти практично все, починаючи від сувенірного упаковка і закінчуючи вітринами з POSматеріалів (Point of Sales (POS) чи Point of Purchase (POP) -- диспенсери, дисплеїпанелі і дисплеївітрини (стенди), муляжі упакувань, шоубокси).
Завод ТОВ “Дослідноконструкторське бюро “РОТЕКС”, що почав свою діяльність у червні 2002 року, уже зумів завоювати солідну репутацію на ринку упаковка і поліграфічної продукції. Сьогодні це ім'я, якому цілком довіряють. За репутацією компанії стоїть якість роботи персоналу, високий рівень якого обумовлює партнерство з визнаними вітчизняними і закордонними підприємствами і корпораціями, що ведуть рекламними агентствами.
У 2004 році час на заводі був зроблений аналіз усіх бізнесівпроцесів компанії, оптимізована його внутрішня структура. Це дозволило досягти високої ефективності в усьому: в організації закупівель, реалізації готової продукції, освоєнні прогресивних технологій керування проектами, маркетингом і персоналом. В даний час компанія стійко асоціюється з такими поняттями, як "професіоналізм", "якість", "надійне партнерство".
Таблиця 2.1
Характеристики рейтингу конкуренції на ринку в галузі поліграфічних послуг
ТІСНИЙ РЯД КОНКУРЕНЦІЇ
Ринок поліграфічних послуг Києва демонструє надзвичайно високий рівень конкуренції. Розрив між компаніями в рейтингу (сусідні позиції) у більшості випадків не перевищує 1% і найчастіше складає десяті частки.
  Основу рейтингу складають приватні компанії: знос поліграфічних потужностей державних підприємств (у межах 8590%) і їхня нездатність інвестувати істотні засоби у відновлення устаткування залишили держпідприємства за межами головних операторів ринку поліграфічних послуг.
Тверда конкуренція на ринку визначає основні тенденції його розвитку: спеціалізацію, гнучку цінову політику, креативность рекламних компаній і системність у стимулюванні споживчого попиту (вплив на нього через систему пропозицій).
  Так конкурентна доля “РОТЕКСА” на ринку оцінюється як 0,8% (24 місце), а перші 29 підприємств галузі займають долю 43,4% ринку.
 
 Поліграфія послуги

%

1
Евросувенир*
4.3
2
Конви
3.4
3
Новый друк
3.3
4
БлицПринт
2.9
5
Старт полиграф
2.1
6
Эпос
1.9
7
Сенс*
1.8
8
Укрбланкиздат
1.8
9
ШтампСервис*
1.7
10
Вета Кописервис
1.6
11
Вольф
1.5
12
Боровков*
1.4
13
Завод рекламы
1.3
14
Little one
1.2
15
Инсит*
1.1
16
Диалог Пресс
1.1
17
Ол Принт
1
18
Метро*
1
19
Тетрис
1
20
Визит*
1
21
Копицентр
0.9
22
Полиграфист
0.8
23
КувертУкраина
0.8
24
Ротекс


0.8

25
Интертехнодрук
0.8
26
Нельсон*
0.8
27
Скрин Принтинг
0.8
28
ЭкспрессПолиграф
0.7
29
Пресс бюро Жаклин Бувье*
0.7
30
Інші
56.6
Продукція заводу ТОВ “ДКБ “РОТЕКС” відмінно зарекомендувала себе в процесі експлуатації в різних регіонах України і Росії. Сьогодні компанія має ряд можливостей для рішення багатьох маркетингових проблем замовника, зв'язаних з підвищенням конкурентноздатності й ефективності його діяльності.
Завод картонного упаковка ТОВ “ДКБ “РОТЕКС” одне з найбільших підприємств у СНД по виробництву упакування і рекламної поліграфії був створений з метою оперативного забезпечення ринку якісною продукцією, що відповідає світовим стандартам. Завод оснащений унікальним устаткуванням, велика частина якого не має аналогів в Україні і СНД.
Завод ТОВ “ДКБ “РОТЕКС” має наступні характеристики:
· Виробничі будівлі займають площа 17000 м2.
· Завод обладнаний сучасною системою кліматуконтролю (кондиціонування, вентиляція й опалення).
· Виробнича потужність дозволяє переробляти більш 3 000 тонн картону на місяць.
· Ємність складу картону більш 6 000 тонн.
· Маються три незалежних лінії підведення електроенергії з автоматичним переключенням.
· На території заводу є свої під'їзні залізничні колії.
ТОВ “ДКБ “РОТЕКС” підприємство замкнутого циклу виробництва, від виготовлення оригіналівмакетів до упаковка продукції, спеціалізується на виробництві барвистої картонної упаковки для різних галузей промисловості:
· Харчова і кондитерська промисловість (упаковка для цукерок, печива, вафель, сухих сніданків, дитячого харчування, сипучих і заморожених продуктів, макаронних виробів, мороженого в кілограмовому упакуванні, тортів, солодощів і ін.)
· Парфюмернокосметична промисловість (упаковка для усіх видів парфумерії і косметики)
· Побутова хімія (упаковка для порошків, мила, подарункових наборів і ін.)
· Алкогольна промисловість (подарункові і сувенірні набори, упаковка для елітного спиртного, групове упаковка й ін.)
Завод також робить упаковка для фармацевтичної, текстильної промисловостей, упаковка для дитячих іграшок і товарів промислової групи.
Виробничий пріоритет ТОВ “ДКБ “РОТЕКС” у нових технологіях, найвищій якості і рекордній швидкості виконання замовлень:
· шестиколірний друк форматом 1120х1620 мм на папері і картоні товщиною до 1,2 мм із двома секціями лакування, ИК і УФ сушінням;
· усі види тиснення, у тому числі трьома видами фольги одночасно, 3D тиснення (конгрев);
· точна висічка форматом 1115х1600 мм;
· виготовлення штанцформ і кліше для тиснення на власному устаткуванні;
· кашировання мікрогофрокартона;
· фальцювання і склейка коробка в одну лінію;
· замкнутий цикл виробництва з виготовленням високоякісних кліше для тиснення і штампів для висічки;
· конструкторський відділ, фахівці якого створять відповідно до Вашого замовлення оригінальне і конкурентноздатне упаковка;
· оптимальне сполучення ціни і якості, а також індивідуальний підхід до кожного клієнта.
В табл.2.2 наведені експертні оцінки кількісних та якісних параметрів продукції ТОВ „ДКБ РОТЕКС” та основних конкурентів в м. Києві по випуску продукції з кашированого мікрогофрокартона у вигляді основних параметрів конкурентоспроможності конкурентоспроможності продукції:
А) Продукція
П4 - Ціна одиниці продукції
П5 - Безпека користувача продукції
П6 - Коефіцієнт новизни продукції
П7 - Коефіцієнт естетичної привабливості продукції
Б) Виробник
В1 - Виробнича потужність підприємства
В3 - Середній вік обладнання
Г) Ринок реалізації
Р3 - Прибуток(загальна сума націнок) від продажу продукції
Наведеною класифікацією передбачена лише частка найбільш вагомих характеристик(параметрів) об'єктів, що взаємодіють у сфері виробництва та реалізації продукції.
Аналіз даних табл.2.2 показує, що серед конкурентів по галущі випуску картонної упаковки можна виділити наступні категорії підприємств:
- підприємства, які мають параметри конкурентоспроможностів продукції менші за нормативні по галузі;
- підприємства, які мають параметри конкурентоспроможностів продукції вищі за нормативні по галузі;
За нормативне експертне значення прийняті середні оцінки параметрів конкурентоспроможності по підприємствам галузі та світовим зразкам, які відповідають необхідному рівню якості та конкурентоспроможності.
За „еталон” - прийняте умовне підприємство галузі, у якого показники параметрів конкурентоспроможності досягають максимального значення серед лідерів. При цьому „еталонні” значення можуть бути меншими, ніж нормативні, якщо конкурентоспроможність вітчизняної ппродукції є нижчою за світові зразки.
Таблиця 2.2
Експертні оцінки конкурентних параметрів для основних конкурентів ТОВ „ДКБ РОТЕКС”
81
2.2 Аналіз цінових та нецінових параметрів конкурентоспроможності продукції ТОВ „ДКБ РОТЕКС”

Інтегральний показник конкурентоспроможності Ік - це рівень споживчої ефективності об'єкту (підприємствавиробника, товару, контрагента та ін.) на конкретному ринку і в конкретних умовах його функціонування.
(2.1)
де Кспож - загальний індекс рівня параметрів споживчої цінності.
(2.2)
де rj - коефіцієнт вагомості значення jго параметру (визначається експертним шляхом або задається ОПР - особою, приймаючою рішення);
kj - параметричний індекс фактичної величини jго параметру Пфактj порівняно з еталонним значення параметру Петалj.
(2.3)
Кекон загальний індекс рівня економічних витрат
(2.4)
де ra - коефіцієнт вагомості економічних параметрів;
ka - параметричний індекс витрат Вфакта порівняно з еталоном Ветала
(2.5)
Параметричний багатокутник конкурентоспроможності - це графічна схема порівняльного зображення величин параметричних індексів Ка та Кj. Площа кожного багатокутника конкурентоспроможності вказує на напрямки та величину конкурентної переваги чи слабкість позиції об'єкта порівняно з еталоном чи стандартом.
В табл. 2.3 наведені вихідні данні для розрахунку конкурентоспроможності продукції та підприємства ТОВ „ДКБ „РОТЕКС”. В табл.2.3 з табл..2.2 занесені параметри тільки для тих показників, відносно яких експертна вагомість для ТОВ „ДКБ „РОТЕКС” не дорівнює 0.
Таблиця 2.3
Вихідні дані для ТОВ „ДКБ „РОТЕКС”
В табл.2.3, складеній в „електронних таблицях” EXCEL2000, проконтрольована сума коефіцієнтів вагомості, яка дорівнює 1,0.
В табл. 2.4, 2.5 наведені розрахунки параметричних індексів, розрахованих згідно алгоритмів в формулах (2.1) - (2.5) та вихідних даних табл.2.3.
Таблиця 2.4
Параметричні індекси споживчої цінності для ТОВ „ДКБ „РОТЕКС”
Як показують результати розрахунку загальних індексів споживчої вартості Кспож (табл.2.4):
а) Значення Кспож для еталонного варіанта (кращий серед конкурентів) значно перевищує значення нормативів на 15,2%:
б) Значення Кспож для ТОВ „ДКБ „РОТЕКС” є нижчим за нормативне значення на - 4,2%:
г) Значення Кспож для ТОВ „ДКБ „РОТЕКС” на - 16,8% менше ніж коефіцієнт споживчої цінності для еталонного (кращого серед конкурентів) варіанта:
Таблиця 2.5
Параметричні індекси економічних витрат для ТОВ „ДКБ „РОТЕКС”
Як показують результати розрахунку загальних індексів економічних витрат Кекон (табл.2.5):
а) Значення Кекон для еталонного варіанта (кращий серед конкурентів) нижче значення нормативів на 45,2%, тобто підвищення споживчої вартості одночасно супроводжується також і зниженням економічних витрат для її досягнення:
б) Значення Кекон для ТОВ „ДКБ „РОТЕКС” є нижчим за нормативне значення на 49,4%, тобто нижчий рівень споживчої вартості для ТОВ „ДКБ „РОТЕКС” досягається нижчими економічними витратами відносно нормативів:
г) Значення Кекон для ТОВ „ДКБ „РОТЕКС” на - 7,7% менше ніж коефіцієнт економічних витрат для еталонного (кращого серед конкурентів) варіанта :
Таким чином, відносне зниження споживчої вартості для ТОВ „ДКБ „РОТЕКС” відносно еталону(кращого серед конкурентів) на - 16,8% відповідає зниженню економічних витрат для ТОВ „ДКБ „РОТЕКС” відносно еталону на - 26,5%. Тобто продукція підприємства ТОВ „ДКБ „РОТЕКС” на ринку займає нішу „недорога продукція з відповідною посередньою споживчою вартістю”.
Як показують результати розрахунку інтегральних показників конкурентоспроможності Іконк (табл.2.4):
а) Значення Іконк для еталонного варіанта (кращий серед конкурентів) перевищує значення нормативів на 110,7%:
б) Значення Іконк для ТОВ „ДКБ „РОТЕКС” є вищим за нормативне значення на 63,4%:
г) Значення Іконк для ТОВ „ДКБ „РОТЕКС” на 22,5 % є нижчим ніж інтегральний індекс конкурентоспроможності для еталонного (кращого серед конкурентів) варіанта :
Таким чином, ТОВ „ДКБ „РОТЕКС” має інтегральний індекс конкурентоспроможності:
- більше на 63,4 % більше нормативного по галузі
- менше на 22,5 % ніж еталон(кращий серед конкурентів) по галузі;
В табл.2.6 наведені розрахункові дані по побудові функціонального багатокутника функції конкурентоспроможності по 7 параметрам.
Таблиця 2.6
Багатокутники параметричних індексів
В табл.2.6 наведені розрахунки координат функціонального багатокутника функції конкурентоспроможності для :
нормативного варіанту(експертні оцінки);
еталонного варіанту (відносно нормативів);
ТОВ „ДКБ „РОТЕКС” (відносно нормативів);
ТОВ „ДКБ „РОТЕКС” (відносно еталону по галузі);
Сектор кута між напрямками для кожного показника конкурентоспроможності розраховувались за формулою :
(2.6)
ТОВ „ДКБ „РОТЕКС” для досягнення нормативних показників по галузі необхідно звернути увагу на підвищення рівня виробничої потужності, зниженню собівартості продукції при політиці мінімальних цін в галузі та підняття якості продукції.
Аналіз функціональних багатокутників конкурентоспроможності рис.2.6 показує, що ТОВ „ДКБ „РОТЕКС” відносно еталона(кращого серед конкурентів) по галузі має :
конкурентні переваги по параметра
В3 - Середній вік обладнання
Р3 - Прибуток(загальна сума націнок) значний конкурентний програш по іншим параметрам
Тобто ТОВ „ДКБ „РОТЕКС” для досягнення еталонних показників по галузі необхідно звернути увагу на:
підвищення коефіцієнтів новизни та естетичної привабливості продукції;
- підвищення виробничої потужності та зниження ціни (собівартості продукції);
- зниження витрат споживачів при користуванні продукцією (зниження експлуатаційної енергоємності та вагових характеристик продукції);

2.3 Оцінка внутрішніх резервів підвищення конкурентоспроможності продукції ТОВ „ДКБ РОТЕКС”

Для оцінки внутрішніх та зовнішніх резервів підвищення конкурентоспроможності продукції ТОВ «ДКБ „РОТЕКС» проведена економічна діагностика діяльності підприємства за 2003 - 2005 роки.
В Додатках Б, В наведені балансові звіти, звіти про фінансові результати ТОВ «ДКБ «РОТЕКС» за 2003 - 2005 роки.
В Додатку Г наведені результати фінансового аналізу характеристик ТОВ «ДКБ «РОТЕКС», розраховані за алгоритмами [20, с.55].
Аналіз результатів первинної статистичної обробки балансових звітів та звітів про фінансові результати діяльності ТОВ «Дослідноконструкторське бюро «РОТЕКС» за 2003 - 2005 роки, наведених в Додатках Д, Е та табл.2.7 - 2.8 , показує:
валюта активів балансу у 2004 році зросла на + 2875 % відносно рівня 2003 року, а у 2005 році ще зросла на + 8,13 % відносно рівня 2004 року, таким чином валюта балансу за два роки зросла з 2,522 млн.грн.. до 81,147 млн.грн.(загальний тепм росту валюти балансу за 2 роки становить + 3 217%);
необоротний капітал (основні фонди) підприємства зросли за два роки з 213,6 тис.грн.. до 72, 923 млн.грн.. та стали займати вирішальну долю 97,0 (2004) - 93,55(2005) % в валюті баланса, тобто підприємство - виробниче, а основні фонди - це основний потенціал виробництва.
динаміка структурної долі грошових коштів характеризується падінням з рівня 7,0% (2003) до 1,6% (2004) та до рівня 1,0% у 2005 році;
динаміка структурної долі виробничих запасів характеризується падінням з рівня 5,6 %(2003) до рівня 1,8%(2004) та нарощуванням до рівня 4,4% у 2005 році;
динаміка структурної долі дебіторської заборгованості характеризується падінням з рівня 13,0%(2003) до 1,7%(2004) та зростанням до рівня 4,7% у 2005 році;
Таблиця 2.7
Аналіз динаміки та структури майна ТОВ «Дослідноконструкторське бюро «РОТЕКС»
Таблиця 2.8
Динаміка джерел (ресурсів) підприємства ТОВ «Дослідноконструкторське бюро «РОТЕКС»
Як видно із даних табл.2.8 основними джерелами ресурсів підприємства ТОВ «Дослідноконструкторське бюро «РОТЕКС» є власний капітал та позичені кошти, представлені довгостроковими та короткостроковими кредитами банків під гарантії іноземного інвестора, а також кредиторською заборгованістю, при цьому у 2004 році структурна доля власного капіталу у валюті ресурсів займала долю у 64,9%, а структурна доля позичених коштів - долю у 34,9%, доля поточної заборгованості в розрахунках займає всього 0,2%.
Звертає на себе увагу негативне значення показника власних оборотних коштів - 20,255 млн.грн., що фіксує вкладення довгострокового кредиту в 20 млн.грн. повністю в необоротні основні засоби. Таким чином єдиними джерелами оборотного капіталу є короткострокові кредити банків та кредиторська заборгованість.
Таким чином, ТОВ «Дослідноконструкторське бюро «РОТЕКС», повністю імобілізувавши джерела власного та довгострокового залученого кредиту в основні засоби, не має страхових запасів власного оборотного капіталу.
Аналіз динаміки показників звітів про фінансові результати ТОВ «Дослідноконструкторське бюро «РОТЕКС», наведених в Додатках В, Е, показав :
обсяги реалізації продукції в 2003 - 2005 році після введення в експлуатації комплексу нового обладнання значно нарощуються з рівня 685,4 тис.грн.(2003) до рівня 60,7 млн.грн. у 2004 році та до рівня 101,15 млн.грн. у 2005 році;
ланцюговий темп росту обсягів доходів від реалізації становить +8757,5% у 2004 році відносно рівня 2003 року та +66,6 % у 2005 році відносно рівня 2004 року, тобто темп росту обсягів доходів за два роки становить +14757%, що значно в 4 раза вище темпів росту валюти балансу за 2 роки (+ 3217%);
ланцюговий темп росту собівартості випуску та реалізації продукції становить + 8783,9 % у 2004 році відносно рівня 2003 року та + 68,91% у 2005 році відносно рівня 2004 року, тобто темп росту обсягів доходів від реалізації при розширенні виробництва є дещо нижчим темпу росту собівартості продукції;
темп росту чистих фінансових результатів діяльності (чистого прибутку) за 2003 2005 рік становить +5 213 %(з рівня збитків 25,7 тис.грн. до рівня прибутку +1314,2тис.грн.), що значно вище темпів росту валюти балансу (+3 217 %) та свідчить про інтенсивний характер розвитку ділової діяльності підприємства;
Аналіз результатів вторинної (коефіцієнтної) статистичної обробки балансо и т.д.................


Перейти к полному тексту работы



Смотреть похожие работы


* Примечание. Уникальность работы указана на дату публикации, текущее значение может отличаться от указанного.