На бирже курсовых и дипломных проектов можно найти образцы готовых работ или получить помощь в написании уникальных курсовых работ, дипломов, лабораторных работ, контрольных работ, диссертаций, рефератов. Так же вы мажете самостоятельно повысить уникальность своей работы для прохождения проверки на плагиат всего за несколько минут.

ЛИЧНЫЙ КАБИНЕТ 

 

Здравствуйте гость!

 

Логин:

Пароль:

 

Запомнить

 

 

Забыли пароль? Регистрация

Повышение уникальности

Предлагаем нашим посетителям воспользоваться бесплатным программным обеспечением «StudentHelp», которое позволит вам всего за несколько минут, выполнить повышение уникальности любого файла в формате MS Word. После такого повышения уникальности, ваша работа легко пройдете проверку в системах антиплагиат вуз, antiplagiat.ru, etxt.ru или advego.ru. Программа «StudentHelp» работает по уникальной технологии и при повышении уникальности не вставляет в текст скрытых символов, и даже если препод скопирует текст в блокнот – не увидит ни каких отличий от текста в Word файле.

Результат поиска


Наименование:


Реферат Основн напрями та особливост дяльност пдприємства в сучасних умовах. Визначення цлей та мсї пдприємства на ринку, оцнка його ресурсв та їх достатност. Необхднсть та етапи вдосконалення технологї. Зовншнє, внутршнє середовище органзацї.

Информация:

Тип работы: Реферат. Предмет: Менеджмент. Добавлен: 19.02.2011. Сдан: 2011. Уникальность по antiplagiat.ru: --.

Описание (план):



Размещено на webkursovik.ru/
РЕФЕРАТ

На тему:
«Організації, її призначення та методи управління»
Запоріжжя 2007
Вступ

Організація - це група людей, діяльність яких свідомо й добровільно поєднується для досягнення певної загальної мети (виробництво виробів чи продуктів, надання транспортних, комунальних та інших послуг).
Кожна організація має відповідати трьом вимогам:
1) наявність не менше двох людей, які вважають себе частиною єдиної групи;
2) загальна мета;
3) свідоме об'єднання людей у групу для спільної діяльності.
Організація створюється й функціонує відповідно до Законів України (про господарські товариства тощо).
Розрізняють два види організацій; формальні та неформальні.
Наведене вище визначення організацій стосується формальних організацій. Вони бувають прості й складні. Зустрічаються два типи формальних груп людей в організації: командна і цільова.
Командна група - менеджер та його безпосередні підлеглі для управління дільницею, цехом, підприємством.
Цільова група створюється для виконання певних програм і функцій (планування, нормування, облік, аналіз, контроль та ін.).
У кожній формальній організації можуть існувати неформальні. Це одна чи кілька груп, що виникли зненацька (раптово) для взаємодії з вирішення питань соціального захисту, взаємодопомоги, для спілкування за інтересами тощо (страйком, задоволення соціальних чи культурних потреб, товариство садівництва, товариство книголюбів, каса взаємодопомоги). У кожній такій неформальній організації є лідер, кожна має свою структуру, мету, завдання. Менеджери формальних організацій завжди мають рахуватися з неформальними організаціями чи групами, зобов'язані зважати на їхні запити, думки, дозволяти їм брати участь в управлінні.
1. Діяльність організації

Організація завжди розглядається як система, яку необхідно оптимізувати за критерієм: максимум результату па одиницю витрат (чи інвестицій) за конкретний проміжок часу. Результатом діяльності організації можуть бути; доход, прибуток, ефект (економічний, соціальний, екологічний).
Діяльність будь-якої організації має орієнтуватися на суспільство і споживачів її продукції, послуг.
За орієнтації на суспільство необхідно:
ь здійснювати науково-технічний прогрес і служити своєму народові, а не лише окремим групам або особам;
ь сприяти подальшому розвитку світової цивілізації; сприяти мирному співіснуванню через торгівлю між країнами;
ь керуватися правилами; що добре для країни, то добре й для організації; наша продукція (послуги), товари роблять світ зручнішим для життя; ставитися до організації як до корпоративного громадянина суспільства;
ь не допускати компромісів з нормами етики й моралі заради прибутку;
ь забезпечувати екологічну чистоту виробництва і продукції. За орієнтації на покупця керуються правилами:
ь споживач - найважливіша фігура в діяльності організації; організація завжди залежить від споживача;
ь споживач - мета роботи організації; споживачі роблять послугу організації, купуючи її товари;
ь споживачі - це не відчужені люди, а люди зі своїми почуттями, обов'язок організації - задовольняти їхні потреби;
ь споживачі - джерело життєвої сили і процвітання організації;
ь споживач заслуговує на ввічливе, уважне й турботливе до себе ставлення з боку організації.
Діяльність будь-якої організації характеризується: по-перше, цілями й завданнями; по-друге, необхідністю у різних ресурсах (людях, техніці, матеріалах, технологіях, інформації тощо); по-третє, залежністю від зовнішнього і внутрішнього середовища; по-четверте, горизонтальним і вертикальним поділом праці; по-п'яте, структурою і методами управління.
2. Цілі й завдання організації

Ціль - це бажаний, можливий і необхідний стан організації для досягнення успіху.
Цілі мають бути:
· визначеними, ясними і досяжними;
· науково обґрунтованими, комплексно відображати вимоги об'єктивних законів розвитку;
· такими, що визначають основні напрями діяльності; відомими кожному працівникові; документально оформленими.
Існують такі категорії цілей організації:
· головні, вищі й підлеглі;
· основні й побічні;
· комплексні й прості;
· ринкові, фінансові, пов'язані із суспільством та продукцією.
Правильно визначена раціональна ціль дисциплінує колектив і стимулює його на досягнення успіху. Цілеспрямованість колективу завжди є важливим чинником підвищення продуктивності праці і якості продукції.
Залежно від поставленої цілі використовуються різні методи управління.
Визначення різних цілей та їхньої ролі є вихідною позицією й основою всіх управлінських впливів. Вибір цілі - це визначення майбутнього стану керованої та керуючої систем серед можливого, неможливого і необхідного, залежно від закономірного, випадкового і бажаного. Взаємозв'язок усіх цих факторів розвитку організації визначає реальний зміст цілі.
Значущість цілі, її об'єктивність і організуюча сила зумовлюються використанням закономірностей її постановки й обґрунтування. [1; с. 31-34]
3. Ресурси організації

Для реалізації головної мети і досягнення результатів організації потрібні різні ресурси.
Основними ресурсами є люди (працівники), капітал, трудові ресурси, матеріали, устаткування, технологія й інформація. Діяльність з виробництва продукції та надання послуг організовується з використанням цих ресурсів.
Люди. Організація - це група людей, які здійснюють загальну діяльність. Саме люди є центральним чинником і елементом організації. Вони здійснюють виробничий процес і управління, впливають на хід виробництва.
При цьому необхідно враховувати:
1) поведінку окремих людей;
2) поведінку людей у групі;
3) поведінку керівника та його вплив на окремих людей і групи.
Поведінка людини залежить від складного сполучення індивідуальних характеристик особистості та зовнішнього середовища. У кожної людини може бути своє сполучення характеристик, і кожен в одній і тій самій ситуації може поводитися по-різному.
Основні характеристики людини: здібності, схильність, потреби, очікування, сприйняття, ставлення, цінності.
Здібності. Здібностями люди найбільше відрізняються одне від одного. У кожної людини свої здібності до виконання тієї чи іншої діяльності (художника, поета, керівника, майстра тощо). Здібності зумовлюються спадковістю, та згодом вони здобуваються і розвиваються досвідом певної діяльності.
У завдання менеджера входить:
1) виявити здібності людини;
2) надати їй роботу за здібностями.
Схильність. Це наявний потенціал людини щодо виконання певної роботи (менеджера, педагога, лікаря, токаря, художника). Результат сполучення як уроджених якостей, так і набутого досвіду тісно пов'язаний зі здібністю. Схильність у певній галузі полегшує виконання конкретної діяльності.
Потреби. Це внутрішній стан психологічного чи фізіологічного відчуття недостатності будь-чого (продуктів харчування, успіху, поваги, квартири, дачі, машини тощо).
В організації слід створювати умови для реалізації можливостей задоволення потреб кожного працівника. Усе це сприятиме досягненню головної мети організації.
Очікування. Кожен працівник формує очікування щодо результатів своєї поведінки і праці, ґрунтуючись на прямому досвіді.
Сприйняття. Це інтелектуальне усвідомлення стимулів. Люди реагують не на те, що дійсно відбувається в їхньому оточенні, а на те, що вони сприймають як те, що дійсно відбувається. Кожна людина будь-яку ситуацію сприймає по-своєму, тому по-різному сприймаються і стимули (премія, посада, підвищення, пільги й ін.).
Ставлення - це те, що подобається або ж не подобається, прихильність до чогось, ворожість і т. ін.
Цінності - це загальні переконання людини про те, що добре чи байдуже для життя. Цінності здобуваються людиною в процесі навчання, роботи, контактів з навколишнім середовищем.
Поведінка в процесі функціонування окремих особистостей, груп людей і керівників залежить від складного сполучення Індивідуальних характеристик особистості й зовнішнього середовища. Тому поведінка різних людей завжди різна, і малоймовірно, що в одній і тій самій ситуації дві особи поводитимуться однаково - зважаючи на їхні переконання, здібності, схильності, потреби, очікування, сприйняття, ставлення до прані тощо.
Капітал. Для здійснення діяльності, розвитку і процвітання організації необхідний капітал. Це кошти. Джерелами капіталу можуть бути: акціонери, кредити банків, програми регіональних органік ї державної позики, продаж облігацій і акцій, кошти приватних осіб.
Трудові ресурси. Для досягнення поставленої мети необхідно мати трудові ресурси. Це кількісний і якісний склад працівників відповідних спеціальностей і кваліфікації (менеджери, керівники, маркетологи, конструктори, технологи, економісти, бухгалтери, фінансисти, основні й допоміжні працівники, обслуговуючий персонал). Для цього слід провести велику роботу з виявлення, підбору, добору, підготовки трудових ресурсів організації.
Стан трудових ресурсів характеризується прямою дією на успіхи діяльності організації. Чим кваліфікованіші керівники й працівники, там значніших результатів вони досягають.
Матеріали. Для здійснення виробничого процесу (виготовлення продукції) необхідно мати різноманітні матеріали (сировину, чавун, прокат, пластмаси, дерево й ін.). Усе це закуповується в постачальників. Тому слід створювати необхідні запаси матеріалів. Та ці запаси мають бути відносно мінімально необхідними. Досвід японських фірм у цій галузі полягає в наступному: доставка матеріалів здійснюється за принципом «точно в термін». Створюючи запаси, завжди варто пам'ятати, що вони зв'язують гроші, які доводиться витрачати на матеріали, їхнє збереження, підготовку до виробництва тощо. Крім того, необхідні великі складські приміщення. Усе це дуже дороге задоволення, з огляду на вартість оренди землі, приміщень і устаткування на складах (верстати, механізми й інше устаткування).
Технологія - це процес перетворення різноманітних матеріалів та інформації на необхідні продукти, товари, вироби, послуги шляхом використання: устаткування, інфраструктури, інструмента, технічних знань та кваліфікаційних умінь і навичок працівників для одержання якоїсь продукції; наприклад, на машинобудівному заводі - тракторів, турбін, на харчовому - ковбас, сирів, соків тощо.
Технологія істотно впливає на організацію, управління та результати діяльності. Тому технологію необхідно безупинно удосконалювати за рахунок:
· використання прогресивного виробничого устаткування, пристосувань;
· стандартизації, механізації й автоматизації процесів.
Технологію, в залежності від кількості продукції, що випускається (типу виробництва), класифікують у такий спосіб:
· технологія індивідуального чи дрібносерійного виробництва - випуск різноманітних виробів в одиничній чи невеликій кількості;
· технологія серійного виробництва: номенклатура велика, вироби виготовляються серіями, а деталі обробляються партіями;
· технологія масового, великосерійного чи безупинного виробництва: випуск одного виду виробів у великій кількості - автомобілів, велосипедів тощо;
· безупинна технологія - нафтохімічне, сталеливарне виробництво, робота електростанцій.
Соціолог і теоретик організації Дж. Томпсон підрозділяє технології на типи: багатоланкові, посередницькі й інтенсивні.
1. Багатоланкові технології. Характеризуються серією взаємозалежних робіт і завдань, що мають виконуватися послідовно, наприклад, складальні лінії та конвеєри на автозаводі. Не можна встановити двигун, поки не зібрано раму. Багатоланкові технології характерні для машинобудування.
2. Посередницькі технології застосовуються у разі спільної діяльності людей. Банківська справа, скажімо, пов'язує клієнтів і працівників банку; бюро з працевлаштування - продавців і покупців робочої сили; торгова точка - продавців і покупців і т.ін.
3. Інтенсивна технологія припускає використання спеціального устаткування, спеціальних способів і прийомів для виготовлення продукції чи надання послуг (холодне видавлювання деталей, пресування готових точних деталей з порошку, монтаж фільму, автоматизоване виробництво із застосуванням роботів, обробні центри, гнучкі виробництва, швидкопереналагоджувані верстати, преси).


Перейти к полному тексту работы



Смотреть похожие работы


* Примечание. Уникальность работы указана на дату публикации, текущее значение может отличаться от указанного.