На бирже курсовых и дипломных проектов можно найти образцы готовых работ или получить помощь в написании уникальных курсовых работ, дипломов, лабораторных работ, контрольных работ, диссертаций, рефератов. Так же вы мажете самостоятельно повысить уникальность своей работы для прохождения проверки на плагиат всего за несколько минут.

ЛИЧНЫЙ КАБИНЕТ 

 

Здравствуйте гость!

 

Логин:

Пароль:

 

Запомнить

 

 

Забыли пароль? Регистрация

Повышение уникальности

Предлагаем нашим посетителям воспользоваться бесплатным программным обеспечением «StudentHelp», которое позволит вам всего за несколько минут, выполнить повышение уникальности любого файла в формате MS Word. После такого повышения уникальности, ваша работа легко пройдете проверку в системах антиплагиат вуз, antiplagiat.ru, etxt.ru или advego.ru. Программа «StudentHelp» работает по уникальной технологии и при повышении уникальности не вставляет в текст скрытых символов, и даже если препод скопирует текст в блокнот – не увидит ни каких отличий от текста в Word файле.

Результат поиска


Наименование:


Курсовик Розрахунок необхдної клькост обладнання, приладдя, площ, їх вартост та чисельност працюючих. Визначення обсягу каптальних вкладень. Розрахунок економчних показникв проектованої дльниц. Економчна ефективнсть дльниц.

Информация:

Тип работы: Курсовик. Предмет: Менеджмент. Добавлен: 12.07.2007. Сдан: 2007. Уникальность по antiplagiat.ru: --.

Описание (план):


Міністерство Освіти та Науки України
Національний Університет Кораблебудування
імені адмірала Макарова
Кафедра економіки та організації виробництва
Курсовий проект з дисципліни
«Організація виробництва»
Виконав: студент групи 3418
Кудрін О.В.
Перевірив: доцент
Бержак В.М.
Миколаїв 2007Зміст
Вступ
Стисла характеристика дільниці
Розділ I Розрахунок необхідної кількості обладнання, приладдя, площу, їх вартості та чисельності працюючих
1.1 Необхідна кількість обладнання, його завантаження та первинної вартості
1.2 Основна виробнича площа проектованої дільниці (цеху)
1.3 Визначення чисельності працюючих на проектованій дільниці
Розділ II Визначення обсягу капітальних вкладень (інвестицій) у дільницю механічного цеху по виготовленню деталі типу «Ось»
Розділ III Розрахунок економічних показників проектованої дільниці (цеху)
3.1 Річний фонд оплати праці робітників дільниці
3.2 Тарифний фонд заробітної плати основних виробничих робочих
3.3 Основний фонд заробітної плати допоміжних робочих
3.4 Розрахунок річного фонду заробітної плати спеціалістів, службовців і молодшого обслуговуючого персоналу
3.5 Визначення середньорічної і середньомісячної заробітної плати працюючих на дільниці
3.6 Розрахунок річних витрат на основну сировину і матеріали
3.7 Річні загальновиробничі витрати
3.8 Розрахунок дільничої (цехової) собівартості виробу
3.9 Визначення річної програми в оптових цінах підприємства
3.10 Визначення фінансових результатів (прибутку)
Розділ IV Розрахунок економічної ефективності створення дільниці (цеху)
4.1 Показники ефективності інвестицій
4.2 Визначення періоду окупності проекту
Висновки: Техніко-економічні показники дільниці (цеху)
Список використаної літератури
Вступ
Стисла характеристика дільниці
На основі проведених необхідних розрахунків можемо зазначити основні техніко-економічні характеристики дільниці, що спроектована. А саме:
· випуск деталей типу «Ось» обсягом виробництва 25000 штук;
· тип виробництва масовий;
· обладнання на дільниці складає 10 універсальних верстатів з показником його використання 89,3%;
· фонд оплати праці працюючих складає загалом 297798,91 грн;
· собівартість одиниці продукції складає 2940,31 грн, а оптова ціна одиниці (без ПДВ) - 3381,35 грн;
· фінансовий результат або чистий прибуток становить 6615697,5 грн;
· обсяг необхідних капітальних вкладень в створення дільниці становить 711,19 тис.грн.;
· період окупності капітальних вкладень складає 1,38 роки або 1 рік 4 місяця 18 днів.
Метою курсового проектування з організації виробництва є закріплення теоретичних знань, а також придбання необхідних навичок самостійного творчого розв'язання ряду практичних задач при проектуванні організації основних та допоміжних дільниць (цехів) машинобудівного виробництва. В прцесі курсового проектування я використовував здобуті раніше знання, зокрема матеріали раніше виконаних курсових проектів з технології машинобудування та організації і нормування праці.
При виконанні курсового проекту з дисципліни «Організація виробництва» я розрахував необхідну кількусть обладнання, приладя, площ, їх вартості та чисельності працюючих; економічні показники проектованої дільниці (цеху); економічну ефективність створення дільниці (цеху).
Початкові дані
Деталь «Ось»
Річна програма, шт - 25000
Режим роботи, змін - 2
Марка матеріала - Ст.45
Маса заготовки, кг - 10,81
Маса деталі, кг - 7,5
Таблиця 1
Технологічний процес виготовлення деталі «Ось»
Найменування операції
Обладнання
Разряд роботи
Тшт
Тпз
найменування
модель
Фрезерно-центровальна
Фрезерно-центровальний п/а
МР-71М
2
1,258
15
Токарна
Токарно-винторізний
16К20
3
5,289
22
Токарна
Токарно-винторізний
16К20
4
4,386
22
Різьбо-фрезерна
Різьбо-фрезерний п/а
5Б65
3
2,711
26
Шпоночно-фрезерна
Шпоночно-фрезерний п/а
692М
3
4,762
17
Свердлильна
Вертикально-свердлильний одношпинделевий
2М125
3
1,097
17
Слесарна
Верстак
2
6
6
Круглошлифовальна
Круглошлифовальний підвищенної точності
3М151
4
2,656
18
Круглошлифовальна
Круглошлифовальний підвищенної точності
3М151
4
0,904
18
Слесарна
Верстак
2
6
6
Розділ I Розрахунок необхідної кулькості обладнання. Приладдя, площ, їх вартості та чисельності працюючих
1.1 Необхідна кількість обладнання, його завантаження та первинної вартості
При розрахунку кількості металорізального обладнання даної моделі та числа робочих для механічної обробки деталей необхідно знати: річний обсяг випуску деталей; вид технологічного процесу із зазначенням переліку операцій та сумарні норми штучно-калькуляційного часу на кожну операцію; ефективний річний фонд часу роботи дільниці обладнання (в годинах).
1. Ефективний річний фонд часу роботи одного верстата при п'ятиденному робочому тижні з двома вихідними днями може бути розрахований за формулою, год,
Фе = [(Др - Дв.д. - Дс.д.)* Чд - Дн.с.д*1]*Зрр;
де Др, Дв.д., Дс.д., Дн.с.д - відповідно кількість днів в одному році, вихідних (суботи та неділі), святкових та передсвяткових днів (тривалість робочого дня менше на 1 год); Чд - кількість годин робочого дня; Зр - кількість змін роботи обладнання Зр=2; Кр - коефіцієнт, який враховує час перебування верстата в ремонті (для великих верстатів Кр=0,9….0,94, для середніх Кр=0,95….0,9, для дрібних Кр=0,95….0,98, для автоматичних ліній Кр= 0,88….0,9).
В моєму прикладі верстати, використовувані на дільниці мають масу до 10т. У даному випадку втрати часу на ремонт для металорізальних верстатів стоновитимуть 1,9%. Тоді ефективний фонд часу для усіх верстатів становитиме:
Фе = [(366 - 104 - 10)*8,0 - 5*1]*2*0,981=3948год.
2. Програма запуску деталей знаходиться за формулою:
Пзв*(100/100-Кт.в) шт,
де Пв=25000 шт - програма випуску деталей за рік; Кт.в=1,0…1,5 відсоток технологічних утрат, показує, на скільки більше треба запустити в роботу виробів з урахуванням їх технологічних утрат (брак та інше),
Пз = 25000(100/100-1,5) = 25381.
3. Трудомісткість обробки річного запуску деталей визначається за формулою:
Ттруд.ршт.-кз, год, де
Тшт.-к - штучно-калькуляційний час на операці, хв.,
Пз - програма запуску деталей на рік, шт.
Наприклад, для фрезерно-центровальної операції
Ттруд.р = 1,258*25381/60 = 532,2 год.
Для всіх інших операцій Ттруд.р розраховується аналогічно.
4. У серійному, дрібносерійному та одиничному виробництві розрахункову кількість верстатів знаходять за формулою:
Ср=(Тшт.-кз)/(Фе*60*Кв.н),
де Тшт.-к. - штучно-калькуляційний час на операцію, яка виконується на даному верстаті, хв.;
Пз - програма запуску деталей за рік, шт;
Фе - ефективний фонд часу роботи обладнання за рік, год.;
Кв.н - коефіцієнт виконання норми часу; для напівавтоматів Кв.н= 1,01; для універсальних верстатів Кв.н=1,05…1,20.
Наприклад, для фрезерно-центровальної операції:
Ср = 1,258*25381/3948*60*1,01 = 0,13
Розрахункову кількість верстатів Ср округлюємо до найближчого цілого числа. Приймаємо Спр = 1 верстат.
5. Коефіцієнт завантаження даного типу обладнання у відсотках становить:
Кз= (Српр)*100%
Наприклад, для фрезерно-центровального обладнання:
Кз = (0,13/1)*100% = 13%.
Розрахунки кількості верстатів (розрахункової та прийнятої) по інших операціях виконуються аналогічно і зводяться в табл.2.
На підставі проведених розрахунків будується графік завантаження устаткування, на якому на осі абцис указується найменування і модель устаткування, а на осі ординат відкладається коефіцієнти завантаження устаткування з урахуваннями його довантаження супутньою продукцією (рис.1)
Ширина стовпчиків за відповідним масштабом повинна бути пропорціональна кількості верстатів даної моделі.
Середній коефіцієнт завантаження Кз всього верстатного парку на проектованій дільниці викреслюють горизонтальною лінією, яка проходить через увесь графік.
У зв'язку з тим, що всі операції не завантажені до 85% згідно з основною нормою часу ми довантажили їх аналогічними деталями.
6. Трудомісткість довантаження супутньою продукцією даного типу верстатів окремо на кожній недовантаженій операції розраховується за формулою:
Тдовев.нпр*(Кзн- Кз) н-год.
де Спр - прийнята кількість верстатів даного типу до довантаження, шт;
Кзн= 085…0,95 - нормативний коефіцієнт завантаження обладнання даного типу;
Кз - коефіцієнт завантаження обладнання до довантаження супутньою продукцією.
Тоді, наприклад, для фрезерно-центровальної операції трудомісткість довантаження складе:
Тдов = 3948*1,01*1*(0,9-0,13) = 3070,4
7. Розрахункова кількість верстатів даного типу з урахуванням довантаження визначається за виразом: Ср=Т '/(Фев.н),
де Т ' - трудомісткість річної програми з урахуванням довантаження, н-год;
Кв.н - коефіцієнт виконання норми часу, Кв.н = 1,0…1,2;
Фе - ефективний річний фонд використаного часу обладнання, год.
Наприклад, для фрезерно-центровальної операції:
Ср = 3602,6/(3948*1,01) = 0,9
8. Середній коефіцієнт завантаження обладнання у відсотках при виготовлені заданих за проектом деталей розраховується за формулою:
Кз = ?Ср*100/?Спр
де ?Ср,пр - відповідно розрахункова та прийнята кількість верстатів різних типів на всіх операціях для заданої деталі:
Кз = 8,93*100/10 = 89,3%.
9. Дані про кількість, модель, габарити, потужність електродвигуна, вартість (з урахуванням транспортування та монтажу) та ремонтну складність обладнання на дільниці заносять у зведену відомість обладнання (табл.3).
Таблиця 3
Кошторис витрат на основне технологічне обладнання ділянки
Найменування верстата
Модель верстата
К-ть верстатів, шт
Потужність, кВт
Площа, м2
Вартість за прейскурантом, тис.грн
Витрати на транспортування й монтаж, тис.грн (6-9% від гр.9)
Первинна вартість, тис. грн. (гр.9+гр.10)
Ремонтна складність
одиниці
загальна
одиниці
загальна
одиниці
загальна
механічна
електрична
одиниці
загальна
одиниці
загальна
1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
Токарно-гвинторізний
16К20
3
10
30
5,066
15,1988
40
120
8,4
128,4
6
18
9
27
Горизонтально-протяжний
7б56
1
20
20
6,42
6,42
20
20
1,4
21,4
12,5
12,5
13,0
13,0
Токарно-гвинторізний
16К20
1
10
10
5,066
5,066
40
40
2,8
42,8
6
6
9
9
Вертикально-свердлильний
2Н125
1
4,5
4,5
7,982
7,982
42
42
2,94
44,94
9
9
5,5
5,5
Зубофрезерний п/а
53А10
4
7
28
10,788
43,152
50
200
14
214
2
8
4
44
Верстак
-
2
-
-
1,5
3
2
4
0,14
4,14
-
-
-
-
Разом
-
12
-
92,5
-
81,178
-
426
29,82
455,82
-
-
-
-
1.2 Основна виробнича площа проектованої дільниці (цеху)
До складу виробничої площі включається площа, зайнята обладнанням, проходами, проїздами, конвеєрами, роль чатами, стендами, розмічальними плитами, робочими шафами для інструменту, робочими місцями для технічного контролю деталей тощо.
Металорізальні верстати дільниці або відділень механічного цеху можуть бути розташовані за ходом послідовного виконання технологічних операцій (предметна спеціалізація дільниці) або за подібними моделями (групами) верстатів (технологічна спеціалізація).
На практиці частіше зустрічається змішаний спосіб утворення дільниці.
На вибір варіантів розташування дільниці впливають умови роботи та технологічні особливості використовуваних верстатів.
Виходячи з цього, недоцільно розміщувати поруч дільниці та лінії виготовлення деталей високої і відносно малої точності форми та розташування поверхонь у зв'язку з неминучим впливом вібрації обладнання на точність виготовлення відповідних деталей.
Недопустиме змішане розміщення дільниці абразивної обробки і складання.
Виробничу площу дільниці (цеху) визначають за показником питомої площі, яка припадає на один верстат або одне робоче місце:
Sд = Sпит * Спр м2,
де Sпит. - питомий показник площі на один верстат; для малих верстатів вагою до 5 тис.кг Sпит=10…15 м2, для середніх верстатів вагою до 10 тис.кг Sпит=16….25 м2, для великих верстатів вагою до 25 тис.кг Sпит=26…45 м2, для особливо великих вагою до 120 тис.кг Sпит=50…150 м2 на один верстат, для верстаків Sпит=10 м2.
З практичної точки зору на дільниці (в цеху) доцільно розміщувати обладнання різних габаритних розмірів, тому для оцінки потрібної площі зручніше користуватися питомими показниками для механічних дільниць (цехів). Показник питомої загальної площі враховує також допоміжну площу для збереження заготовок між операціями, магістральних проїздів тощо:
Sпит.заг. =1,3*Sпит.д
Питома площа одного дрібного верстата Sпит=15 м2
Виробнича площа дільниці Sпит.вир.=15*8=120 м2
Загальна площа дільниці Sпит.заг.=1,3*120=156 м2
1.3 Визначення чисельності працюючих на проектованій дільниці (в цеху)
Розрахунок кількості основних робочих. У механічних цехах (дільницях) до основних робочих відносяться робочі таких професій: верстатники, оператори верстатів з ЧПК та наладчики автоматичних ліній, слюсарі механоскладальних робіт, мийники деталей.
Споживчу чисельність основних робочих визначають за кожною професією окремо.
Для дільниці серійного, дрібносерійного та одиничного типів виробництва необхідна кількість основних робочих визначається за формулою:
Рсв=Т/(Фе.р.в.н.бв) чол.,
де Т - річна трудомісткість робіт за видами обробки, норм.-год.
Т=Тшт.-кз/60: Тшт.-к - штучно-калькуляційний час на обробку виробу на операції, хв.; Пз - річна програма запуску деталей, шт.;
Фе.р. - річний ефективний фонд часу роботи одного робочого, год.;
Кв.н. - коефіцієнт виконання норм робочими даної операції (Кв.н.=1,0…1,2);
Кбг - коефіцієнт багатоверстатного обслуговування.
Ефективний річний фонд робочого часу верстатника за п'ятиденний тиждень можна визначити за формулою:
Фе.р.=[(Дрв.д.с.д.)*Чдп.с.д-1]*Кв год.,
де Кв - коефіцієнт, що враховує втрати робочого часу на відпустку, навчання, виконання державних обов'язків тощо.
Ефективний фонд часу одного працюючого:
Фе.р.= [(366-104-10)*8-4-1]*0,908=1827 люд.-год.
Тоді чисельність фрезерників за формулою:
Рфрез.=(1,258*25381)/(1827*1,1*60*1)=0,22
Приймаємо Рфрез.=1 чол.
Розрахунки за іншими операціями проводяться аналогічно, і результати зводяться в табл.4
Середній розряд основних робочих на дільниці становить:
Rсер. =?Rp*P0/?P0 = (2*5+4*3+3*5)/13 =(10+12+15)/13 =2,84,
де Rр - тарифний розряд робочих;
Р0 - кількість основних робочих даного розряду.
Таблиця 4
Розрахунок потрібної кількості основних робочих на дільниці з виготовлення деталі типу «Ось».
Номер операції
Професія
Розряд робіт
Трудомісткість Т ', н.-год.
Ефективний фонд часу робочого Фе, год.
Коефіцієнт виконання норми часу Кв.н.
Коефіцієнт багатоверстатності
Кіл-ть робочих
Розрах Рр гр..4/(гр.5*6*7)
Прийнята Рпр.
1
2
3
4
5
6
7
8
9
015
фрезерник
2
532,2
1827
1,1
1,0
0,22
1
020
токар
3
2237,34
1,14
1,0
1,1
2
025
токар
4
1855,4
1,1
1,0
0,92
1
030
фрезерник
3
1146,8
1,15
1,0
0,57
1
1
2
3
4
5
6
7
8
9
035
фрезерник
3
2014,4
1827
1,1
1,0
1
1
040
свердлильник
3
464
1,1
1,0
0,23
1
045
слюсар
2
1123,53
1,1
1,0
1,26
2
050
шлифовальник
4
1123,53
1,1
1,0
0,56
1
055
шлифовальник
4
382,4
1,15
1,0
0,19
1
060
слюсар
2
2538,1
1,1
1,0
1,26
2
Разом
-
-
14832,27
-
-
-
-
13
Розрахунок кількості допоміжних робочих. Допоміжні робочі виробництва - це працівники, які обслуговують основне виробництво (наладчики, комірники та роздавачі інструментів, слюсарі для ремонту верстатів та оснастки, електромонтери, контролери та інші).
Чисельність допоміжних робочих, зайнятих на проектованій дільниці визначається:
· За нормами обслуговування (наладчики верстатів, контролери та ін.);
· За кількістю робочих місць, за якими ці робочі закріплені (кранівники, стропальники);
· У процентному відношенні від кількості основних виробничих робочих (45…50 %).
Кількість допоміжних робочих визначається за нормами обслуговування, і результати розрахунку зводяться в табл.5.
Середній розряд допоміжних робочих складає:
Rсер. = (4*(1,2+3,84)+3*(4+0,86+0,32)+2*(0,6+1,36+0,28))/12,46=3,22
Таблиця 5
Розрахунок потрібної кількості допоміжних робочих.
Професія
Кіл-ть агрегатів, ремонтних одиниць основних робочих
Норми обслуговування
Кіл-ть допоміжних робочих, гр2/гр3
Розряд
Режим роботи, змін
Необхідна кіл-ть робочих, осіб, гр4*гр6
Годинна тарифна ставка, грн..
1
2
3
4
5
6
7
8
Слюсар з поточного ремонту та обслуговуванню обладнання
291,5
500 рем.од
0,6
4
2
1,2
4,822
Верстатник з ремонту обладнання
33
1 на 12 осн.робітників
2
3
2
4
4,339
Мастильник
291,5
1000 рем.од
0,3
2
2
0,6
3,536
Комірник
17
1 на 55 верст.
0,43
3
2
0,86
4,339
1
2
3
4
5
6
7
8
Електромонтер
172,5
1050 рем.од
0,16
3
2
0,32
4,339
Контролер
17
7..9% від кіл-ті верстатів
1,92
4
2
3,84
4,822
Трасп-й робочий
33
1 на 35 осн.робочих
0,68
2
2
1,36
3,536
Прибиральник вир-х приміщень
360
1 на 2000-2500 м2
0,144
2
2
0,28
3,536
Разом
-
-
-
-
-
12,46
-
Визначаючи чисельність допоміжного персоналу механічної дільниці, потрібно додержуватися таких нормативних показників: контролер ВТК для дрібних деталей складної конфігурації - 1 на 10 основних робочих, середніх верстатів, транспортувальник - 1 на 35 основних робочих, комірник ІРК - 1 на 50 основних робочих або 1 на 55…65 верстатів; прибиральниця - 1 на 2000…2500 м2 площі дільниці (цеху).
Кількість слюсарів та електромонтерів за ремонту та міжремонтного обслуговування обладнання визначають за кількістю одиниць ремонтної складності.
Якщо на дільниці працюють конвеєрні лінії, то кількість транспортувальників зменшується в 1,5 разу, а кількість прибиральників збільшується у 2 рази.
Чисельність керівних робітників, спеціалістів, службовців та молодшого обслуговуючого персоналу розраховується методом, який склався на практиці, тобто методом структури кадрів. При цьому дана категорія працюючих становить 15…20% від прийнятої чисельності основних та допоміжних робочих або встановлюється за нормами обслуговування. Результати розрахунку чисельності спеціалістів, службовців та молодшого обслуговуючого персоналу зводяться в табл.6.
Таблиця 6
Розрахунок чисельності службовців, спеціалістів та молодшого обслуговуючого персоналу.
Посада
Норма обслуговування
Кіл-ть осіб, що обсл-ся, осіб
Необхідна кіл-ть спец-в, служб-в та МОП, гр3/гр2
Посадовий оклад, грн..
Осіб
1
2
3
4
5
Спеціалісти
Майстер
1 на 16…25 робочих
45,46
1,81
1000…1100
Інженер-технолог
1 на ділянку
-
1,0
800…850
Інженер-нормувальник
1 на 100…150 осн.робочих
33
0,22
750…800
Інженер-планувальник
1 на 200…450 робочих
45,46
0,25
750…800
1
2
3
4
5
Економіст
1 на 200…450 робочих
45,46
0,25
800…850
Разом
-
-
3,53
-
Службовці
Бухгалтер
1 на 200…450 робочих
45,46
0,15
750…800
Табельник
1 на 200…450 робочих
45,46
0,25
650…700
Обліковець-нарядник
1 на 200…450 робочих
45,46
0,2
650…700
Разом
-
-
0,6
-
Молодший обслуговуючий персонал
Прибиральник побутових приміщень
1 на 500…600 м2
45 м2
0,075
600…650
Разом
-
-
0,075
-
Загальна кількість працюючих дільниці і їх структура зведені у табл.7.
Таблиця 7
Зведена відомість працюючих на виробничій дільниці
Категорія працюючих
Кількість працюючих, осіб
Питома вага, %
1
2
3
1. Основні виробничі робочі
13
46
2. Допоміжні робочі
12,46
44,1
3. Спеціалісти
2,498
8,8
4. Службовці
0,23
0,8
5. МОП
0,075
0,3
Разом
28,263
100
Розділ II Визначення обсягу капітальних вкладень (інвестицій) у дільницю механічного цеху по виготовленню деталі типу «Ось»
Розрахунки обсягу капітальних вкладень (інвестицій) у дільницю механічного цеху по виготовленню деталі типу «Ось» та їх структури наведені в табл.8.
Таблиця 8
Визначення величини капітальних вкладень та їх структури
Група основних фондів
Вартість основних фондів, тис.грн.
Питома вага, %
Вказівки до розрахунку (значення умовні)
Будівлі, споруди, їх структурні компоненти та передаточні пристрої і т.ін.
96,2
13,52
-
У тому числі:
1.1 Будівлі виробничого призначення
46,00
6,46
250…300 грн. за 1 м2
1.2 Будівлі побутового призначення
20,00
2,8
350…430 грн. за 1 м2
1.3 Силові машини та електрообладнання
30,20
4,25
300 грн. за 1 кВт встановленої потужності
Автомобільний транспорт та вузли (запасні частини) до нього; меблі; побутові електронні, електромеханічні прилади та інструменти, інше конторське (офісне) обладнання, пристрої та прилади до них
74,81
10,52
75,0 % від вартості обладнання
Будь-які інші основні фонди, що не включені до групи 1.2
540,18
7595
-
У тому числі:
3.1 Робочі машини та обладнання
520,68
73,21
За кошторисом витрат на обладнання
3.2 Інструмент, приладдя та прилади
Інструмент та приладдя
12,56
1,76
1,5% від п.3,1
Вимірювальні та регулюючі прилади
6,94
0,97
280 грн. на 1 верстат
Разом:
711,19
100,00
-
Розділ III Розрахунок економічних показників проектованої дільниці (цеху)
3.1 Розрахунок річного фонду оплати праці робітників дільниці
Фонд оплати праці (заробітної плати) дільниці (цеху) включає в себе фонди оплати праці основних (Зосн) і допоміжних (Здоп) робочих, фонд оплати праці керівників та службовців (Зк.с) і фонд оплати праці молодшого обслуговуючого персоналу (Змоп.):
Зр.д = Зосндопк.смоп
Фондів основної та додаткової заробітної плати на дільниці складається з фондів заробітної плати працюючих.
До основної заробітної плати відносяться витрати на виплату основної заробітної плати, нарахованої відповідно до прийнятих систем оплати праці у вигляді тарифних ставок, окладів і відрядних розцінок, а також планованого обсягу відповідних видів продукції.
Річний фонд тарифної заробітної плати основних робочих визначається за такими формулами:
для робочих-відрядників:
m m
ЗПосн.відр. = ? (Чі*Т ') або ЗПосн.відр. = ? (Ріі),
і=1 і=1
де m - номенклатура деталей;
Чі - погодинна тарифна ставка робочих, грн.;
Т' - трудомісткість річної програми і-го виробу, н.-год;
Рі - відрядна розцінка за обробку і-ї деталі, грн./шт.;
Аі - річна програма і-го виробу шт.
для робочих-погодинників:
ЗПтар.погод = Чі *Р*Феф,
де Р - кількість робочих погодинників, осіб;
Феф - ефективний річний фонд часу одного робочого.
Річний фонд тарифної заробітної плати допоміжних робочих розраховується аналогічно ЗПосн.погод:
ЗПтар.доп.і*Р*Феф.
Фонд заробітної плати спеціалістів, службовців і молодшого обслуговуючого персоналу визначається на основі штатного розкладу цеху і діючих систем посадових окладів.
До додаткової заробітної плати відносяться витрати на виплату виробничому персоналу цеху додаткової заробітної плати, нарахованої за роботу понад установлену норму, за трудову успіхи і винахідливість, особливі умови праці. Вона включає також доплати, надбавки, гарантійні та компенсаційні виплати, передбачені законодавством. Сума додаткової заробітної плати визначається множенням суми основної заробітної плати на середню норму додаткової заробітної плати.
3.2 Тарифний фонд заробітної плати основних виробничих робочих
Розрахунки тарифної заробітної плати основних робочих виконуються за формулою 1 по кожній операції технологічного процесу.
Наприклад, розрахунок тарифного фонду заробітної плати основних робочих на токарній операції (III розряд робіт) виглядатиме так:
на одиницю продукції: ЗПтар.відр.III = 24,207*2,278=55,14 грн.;
на програму: ЗПтар.відр.III =8192,052*2,278=18661,49 грн.
Розрахунки по інших операціях проводяться аналогічно, а результати розрахунків зводяться в табл.9
Таблиця 9
Розрахунок тарифного фонду заробітної плати основних виробничих робочих.


Найменування технологічних операцій
Розряд роботи
Тарифна заробітна плата за одиницю продукції

Перейти к полному тексту работы



Смотреть похожие работы


* Примечание. Уникальность работы указана на дату публикации, текущее значение может отличаться от указанного.