На бирже курсовых и дипломных проектов можно найти образцы готовых работ или получить помощь в написании уникальных курсовых работ, дипломов, лабораторных работ, контрольных работ, диссертаций, рефератов. Так же вы мажете самостоятельно повысить уникальность своей работы для прохождения проверки на плагиат всего за несколько минут.

ЛИЧНЫЙ КАБИНЕТ 

 

Здравствуйте гость!

 

Логин:

Пароль:

 

Запомнить

 

 

Забыли пароль? Регистрация

Повышение уникальности

Предлагаем нашим посетителям воспользоваться бесплатным программным обеспечением «StudentHelp», которое позволит вам всего за несколько минут, выполнить повышение уникальности любого файла в формате MS Word. После такого повышения уникальности, ваша работа легко пройдете проверку в системах антиплагиат вуз, antiplagiat.ru, etxt.ru или advego.ru. Программа «StudentHelp» работает по уникальной технологии и при повышении уникальности не вставляет в текст скрытых символов, и даже если препод скопирует текст в блокнот – не увидит ни каких отличий от текста в Word файле.

Результат поиска


Наименование:


Диплом Безперебйне функцонування виробництва. Значення матерально-технчного забезпечення виробництва. Матеральн потоки на пдприємств та їх рацоналзаця. Шляхи постачання сировини та напвфабрикатв на пдприємство. Структури служби постачання.

Информация:

Тип работы: Диплом. Предмет: Менеджмент. Добавлен: 15.01.2011. Сдан: 2011. Уникальность по antiplagiat.ru: --.

Описание (план):


Зміст

Розділ 1. Організація матеріально-технічного забезпечення виробництва
1.1 Сутність та значення матеріально-технічного забезпечення виробництва
1.2. Служба матеріально-технічного забезпечення та її задачі
1.3 Матеріально-технічні потоки на підприємстві та їх раціоналізація
Розділ 2. Аналітична частина на прикладі ТОВ „Видавництво „Плеяда”
2.1 Характеристика ТОВ „Видавництво „Плеяда”
2.2 Організація служби матеріально-технічного постачання на підприємстві
2.4 Шляхи постачання сировини та напівфабрикатів на підприємство
Висновки
Список використаних джерел
Додатки
Розділ 1. Організація матеріально-технічного забезпечення виробництва

1.1 Сутність та значення матеріально-технічного забезпечення виробництва

Матеріально-технічне забезпечення (МТЗ) - це спосіб організації діяльності підприємства, що дозволяє об'єднати зусилля різних одиниць, які виготовляють та реалізовують товари і послуги, з метою оптимізації фінансових, матеріальних і трудових ресурсів, що використовує фірма для реалізації своїх економічних цілей. В процесі свого функціонування підприємству потрібен цілий комплекс матеріально-технічних засобів. Процес матеріально-технічного забезпечення виробництва направлений на своєчасне постачання на склади підприємства або відразу на робочі місця потрібних відповідно до бізнес-плану матеріально-технічних ресурсів. До складу матеріально-технічних ресурсів входять: сировина, матеріали, що комплектують вироби, технологічне устаткування і технологічне оснащення (пристрої, ріжучі та вимірювальні інструменти), нові транспортні засоби, навантажувально-розвантажувальне устаткування, обчислювальна техніка і інше устаткування, а також паливо, енергія, вода. Іншими словами, все, що поступає на підприємство у формі речей і у вигляді енергії, відноситься до елементів матеріально-технічного забезпечення виробництва [3, с. 63].

Успішне рішення цих питань покликана забезпечити служба матеріально-технічного забезпечення підприємства, яка займається розрахунком потреб підприємства в різних матеріалах, а також визначає джерела їх покриття.

Для безперебійного функціонування виробництва необхідне добре налагоджене матеріально-технічне забезпечення (МТЗ), яке на підприємствах здійснюється через органи матеріально-технічного постачання.

Головним завданням органів постачання підприємства є своєчасне і оптимальне забезпечення виробництва необхідними матеріальними ресурсами відповідної комплектності і якості. У зв'язку з цим тема економічної і своєчасної закупівлі сировини, матеріалів і напівфабрикатів актуальна.

Матеріально-технічне забезпечення як одна з галузей сфери товарного обігу, що виконує функції обігу засобів виробництва, виконує велику роль у підвищенні ефективності виробництва. Воно виступає в якості опосередкованого зв'язку між виробництвом та виробничим споживанням продукції виробничо-технічного призначення та його діяльність з розширенням масштабів виробництва безперервно зростає [7, с. 242].

Забезпечуючи міжгалузеві зв'язки по поставках продукції, структури матеріально-технічного забезпечення сприяють скороченню часу виробництва, підвищенню його ефективності та якості продукції за рахунок ритмічного, своєчасного забезпечення підприємств, економічними партіями різних видів сировини, матеріалів та обладнання.

На основі вивчення потреби в продукції виробничо-технічного призначення та умов її раціонального використання структури матеріально-технічного забезпечення безпосередньо впливає на промисловість та будівництво з метою поліпшення використання матеріальних ресурсів, впровадження у виробництво прогресивних матеріалів та ефективних технологічних рішень. Вплив структур матеріально-технічного забезпечення на режим використання ресурсів в народному господарстві проявляється практично через усі сторони їх діяльності: розподіл продукції, координацію процесів виробництва та споживання, оптимальне розміщення замовлень у промисловості, організацію збуту продукції виробничо-технічного призначення та її рух від виробника до споживача [11, с. 185].

Отже, значення матеріально-технічного забезпечення підприємства заключається в тому, щоб забезпечити:

- безперебійне забезпечення підприємства необхідними засобами виробництва;

- оптимізацію господарських зв'язків між підприємством та постачальником;

- створення економічно обґрунтованих матеріальних запасів та маневрування матеріальними ресурсами;

- застосовування прогресивних шляхів та засобів транспортування вантажів з метою прискорення та здешевлення процесу обміну;

- раціональне і економічне використання засобів виробництва у виробництві;

- зменшення витрат щодо матеріально-технічного забезпечення підприємства.

Організація матеріально-технічного забезпечення виробництва включає комплекс робіт по аналізу питомих витрат матеріальних ресурсів за звітний період, використанню технологічного устаткування і оснащення, прогнозуванню і нормуванню окремих видів ресурсів на плановий період, розробці матеріальних балансів по видах ресурсів, джерелах надходження і вище перелічених напрямах використання. Перераховані роботи по плануванню вельми трудомісткі. Вони виконуються економістами і плановиками за участю інших фахівців. Менеджери не приймають участі в розробці планів, їх завдання - перевірити дотримання принципів планування, склад планових документів, їх якість [17, с. 87].

В умовах ринку у підприємств виникає право вибору постачальника, а значить, і право закупівлі ефективніших матеріальних ресурсів. Це примушує постачальницький персонал підприємства уважно вивчати якісні характеристики продукції, що виготовляється різними постачальниками. Критеріями вибору постачальника можуть бути надійність постачання, можливість вибору способу доставки, час на здійснення замовлення, можливість надання кредиту, рівень сервісу. Співвідношення значущості окремих критеріїв з течією часом може мінятися.

Основними показниками матеріально-технічного забезпечення являються:

- Визначення рівня забезпеченості підприємства матеріальними ресурсами за зазначений період часу;

- Виявлення над нормативних або дефіцитних видів матеріальних цінностей;

- Визначення долі транспортно-заготівельних (у тому числі і різниці в цінах) витрат у загальних затратах при надбанні матеріальних цінностей;

- Розрахунки показників раціонального використання матеріалів у виробничому процесі;

- Установлення розмірів втрат внаслідок вимушених замін одних матеріалів іншими тощо;

Крім того, обчислюються різні (планові, нормативні, фактичні) коефіцієнти використання матеріалів у виробництві, їх доля витрат у собівартості готової продукції тощо.

Отже, оскільки безперебійне постачання підприємства матеріальними ресурсами - це обов'язкова умова його ефективної і ритмічної роботи, організація матеріально-технічного забезпечення підприємства здійснюється в такій послідовності:

- Підготовча робота (забезпечення бланками-формами, інструктаж тощо);

- Визначення джерела забезпечення потреби в матеріалах;

- Розрахунок потреби в матеріальних ресурсах;

- Розробка норм виробничих запасів.

Форми матеріально-технічного забезпечення підприємства.

Існують різні форми матеріально-технічного забезпечення споживачів матеріальними ресурсами: транзитна, складська, через гуртові бази, за прямими тривалими зв'язками [21, с. 110].

Основними формами матеріально-технічного забезпечення підприємства є транзитна та складська.

Транзитна форма забезпечення вигідна у тих випадках, коли матеріал надходить до споживача у кількостях не менше транзитної норми відвантаження. Ця форма забезпечення матеріальними ресурсами дає найбільший (економічний) ефект у відношенні рівномірності постачання, дотримання асортименту, комплектності, якості продукції та інших параметрів при встановленні прямих тривалих зв'язків між споживачами та постачальниками. Такі зв'язки повинні бути встановлені для споживачів з тими постачальниками, від яких вони отримують велику частку матеріальних ресурсів.

Складська форма постачання матеріальними ресурсами передбачає відпуск цих ресурсів споживачам із складів підприємств-постачальників. Ця форма постачання забезпечує підвищення мобільності матеріальних ресурсів.

Організаційно-складська форма забезпечення може здійснюватися різними шляхами, з яких найбільше значення має гуртова торгівля.

Гуртова торгівля збуту забезпечує мобільність матеріальних ресурсів і можливості маневрування ресурсами при забезпеченні ними багатьох споживачів продукцією різноманітної номенклатури. Характерні риси гуртової торгівлі:

а) забезпечення безпосередніх споживачів матеріально-технічними ресурсами здійснюється через гуртові бази (магазини);

б) забезпечення споживачів необхідними їм видами продукції здійснюється на основі попередніх замовлень самих підприємств;

в) споживачі можуть купляти на гуртових базах необхідні їм матеріальні ресурси без попередніх замовлень.

Однією з прогресивних форм матеріально-технічного забезпечення підприємства різними видами ресурсів є система постачання точно в термін - система поставки матеріальних ресурсів до місця виробничого споживання у певній кількості та у потрібний час.

Ця система постачання матеріальних ресурсів точно в термін у світовій практиці є однією із найсучасніших і найпопулярніших виробничих розробок.

В процесі матеріально-технічного забезпечення підприємства матеріальними ресурсами здійснюється комплекс заходів з управління матеріальними потоками в межах служби постачання.

Одним із варіантів організації матеріально-технічного забезпечення підприємства є зосередження усіх функцій постачання підприємства в одних руках, тобто у підрозділу з матеріально-технічного забезпечення підприємства. При закупівлі матеріальних ресурсів першочергове значення має використання інструментів маркетингу у процесі оцінки кон'юнктури ринку сировини, матеріалів, палива та енергії, визначення цінової політики [19, с. 221].

При закупівлі матеріальних ресурсів можна використати один із двох альтернативних рішень:

- самостійне формування асортименту матеріальних ресурсів і закупівля цих ресурсів безпосередньо у виробництві;

- закупівля матеріальних ресурсів у посередника, який спеціалізується на окремих видах ресурсів та формуванні широкого асортименту і поставках його споживачам у скомплектованому вигляді.

Слід відмітити, що закупівля матеріальних ресурсів у посередника може бути більш вигідною ніж безпосередньо у виробників. Це зумовлено такими обставинами:

1. Закуповуючи матеріальні ресурси у посередника, підприємство, як правило, має можливість придбати широкий асортимент продукції відносно невеликими партіями. В результаті чого зменшується потреба у запасах, складах, зменшується обсяг договірної роботи з виробниками окремих видів ресурсів.

2. Ціна товару (ресурсу) у посередника може бути нижчою ніж у виробника.

3. Виробник матеріальних ресурсів може розміщуватися територіально на більш віддаленій відстані ніж посередник. Додаткові транспортні витрати у цьому випадку можуть перевищувати різницю у цінах виробника і посередника.

1.2 Служба матеріально-технічного забезпечення та її задачі

Для безперебійного функціонування виробництва необхідно добре налагоджене матеріально-технічне забезпечення (МТЗ), що на підприємствах здійснюється через органи матеріально-технічного постачання.

Головною задачею органів постачання підприємства є своєчасне й оптимальне забезпечення виробництва необхідними матеріальними ресурсами відповідної комплектності і якості [12, с. 553].

Вирішуючи цю задачу, працівники органів постачання повинні вивчати і враховувати попит та пропозиція на всі споживані підприємством матеріальні ресурси, рівень і зміна цін на них і на послуги посередницьких організацій, вибирати найбільш економічну форму товароруху, оптимізувати запаси, знижувати транспортно-заготівельні і складські витрати.

Зміст функцій органів постачання підприємства включає три напрямки.

1. Планування, що припускає:

- вивчення зовнішнього і внутрішнього середовища підприємства, а також ринку окремих товарів;

- прогнозування і визначення потреби усіх видів матеріальних ресурсів, планування оптимальних господарських зв'язків;

- оптимізацію виробничих запасів;

- планування потреби матеріалів і встановлення їхнього ліміту на відпустку цехам;

- оперативне планування постачання.

2. Організація, що включає:

- збір інформації про потрібну продукцію, участь у ярмарках, виставках-продажах, аукціонах і т.д.;

- аналіз усіх джерел задоволення потреби в матеріальних ресурсах з метою вибору найбільш оптимального;

- висновок з постачальниками господарських договорів на постачання продукції;

- одержання й організацію завезення реальних ресурсів;

- організацію складського господарства, що входить до складу органів постачання;

- забезпечення цехів, ділянок, робочих місць необхідними матеріальними ресурсами;

3. Контроль і координація роботи, до складу яких входять:

- контроль за виконанням договірних зобов'язань постачальників, виконання ними термінів постачання продукції;

- контроль за витратою матеріальних ресурсів у виробництві;

- вхідний контроль за якістю і комплектністю матеріальних ресурсів, що надходять;

- контроль за виробничими запасами;

- висування претензій постачальникам і транспортним організаціям;

В умовах ринку в підприємств виникає право вибору постачальника, а виходить, і право закупівлі більш ефективних матеріальних ресурсів. Це змушує постачальницький персонал підприємства уважно вивчати якісні характеристики продукції, виготовленої різними постачальниками [9, с. 169].

Критеріями вибору постачальника можуть бути надійність постачання, можливість вибору способу доставки, час на здійснення замовлення, можливість надання кредиту, рівень сервісу й ін. Причому співвідношення значимості окремих критеріїв із плином часом може мінятися.

Організаційна побудова, характер і методи роботи служб постачання на підприємствах відзначаються своєрідністю. У залежності від обсягів, типів і спеціалізації виробництва, матеріалоємності продукції і територіального розміщення підприємства складаються різні умови, що вимагають відповідного розмежування функцій і вибору типу структури органів постачання. На невеликих підприємствах, що споживають малі обсяги матеріальних ресурсів в обмеженій номенклатурі, функції постачання покладаються на невеликі чи групи окремих працівників господарського відділу підприємства [1, с. 177].

На більшості середніх і великих підприємств цю функцію виконують спеціальні відділи матеріально-технічного постачання (ВМТЗ), що побудовані по функціональній чи матеріальній ознаці. У першому випадку кожна функція постачання (планування, заготівля, збереження, відпустка матеріалів) виконується окремою групою працівників. При побудові постачальницьких органів по матеріальній ознаці визначені групи працівників виконують усі функції постачання по конкретному виді матеріалів.

Характерний тип структури служби постачання -- змішаний (Рис. 1.1), коли товарні відділи, групи, бюро спеціалізовані на постачанні конкретними видами сировини, матеріалів, устаткування. Однак поряд з товарними до складу відділу постачання входять функціональні підрозділи: планове, диспетчерське.

Рис. 1.1. Організаційна структура відділу МТЗ (змішаний тип)

Товарне бюро (група) виконує комплекс планово-оперативних функцій по забезпеченню виробництва конкретними видами матеріальних ресурсів: плануванню, обліку, завезенню, збереженню і відпустці матеріалу у виробництво, тобто регулює роботу матеріальних складів.

Диспетчерське бюро (група) виконує оперативне регулювання і контроль за виконанням плану постачання підприємства і цехів сировиною і матеріалами; усуває неполадки, що виникають у ході постачання виробництва; контролює і регулює хід постачань матеріалів на підприємство.

На підприємствах машинобудування служба постачання крім відділу МТЗ включає і відділ зовнішньої кооперації (чи бюро, групу), що може входити до складу ВМТЗ.

Відділи (бюро, групи) зовнішньої кооперації забезпечують виробництво напівфабрикатами (заготівлями, деталями, вузлами). Вони також можуть будуватися по функціональній чи товарній ознаці.

Для здійснення технічного переозброєння і реконструкції виробництва підприємство створює відділи устаткування, що звичайно входять до складу капітального будівництва.

Для великих підприємств (об'єднань), що складаються з ряду філій, найбільш прийнятний тип структури, представлений на рис. 1.2.

Рис. 1.2. Схема організаційної структури служби постачання

Особливістю цього типу структури є те, що підрозділу мають свої служби постачання з функціями по плануванню й оперативному регулюванню постачання виробничих цехів і ділянок матеріальними ресурсами, а також по контролі за їхнім виконанням.

Формування нормативної бази, прогнозування і розробка планів МТЗ, установлення господарських зв'язків і координація роботи служб постачання, що входять у підприємство, сконцентровані на базі служби постачання підприємства. Взаємодія підрозділів служби постачання підприємства здійснюється на основі функціональних зв'язків, а не адміністративного підпорядкування [5, с. 164].

Одним з ланок організації МТЗ є складське господарство, основна задача якого полягає в прийомі і збереженні матеріалів, їхній підготовці до виробничого споживання, безпосереднім постачанні цехів необхідними матеріальними ресурсами. Склади в залежності від зв'язку з виробничим процесом підрозділяються на матеріальні, виробничі, збутові.

Прийняті матеріали зберігаються на складах по номенклатурних групах, сортам, розмірам. Стелажі нумеруються з вказівкою індексів матеріалів.

Завезення матеріалів і робота складів організуються на основі оперативно-заготівельних планів.

Для здійснення технічного переозброєння і реконструкції виробництва підприємство створює відділи устаткування, які зазвичай входять до складу капітального будівництва. Для крупних підприємств, що складаються з ряду філій, найбільш прийнятний тип структури, особливістю якого є те, що підрозділи мають свої служби постачання з функціями по плануванню і оперативному регулюванню постачання виробничих цехів і ділянок матеріальними ресурсами, а також по контролю за їх виконанням.

Організація МТЗ підприємства є його матеріальним балансом, в якому зведені всі розрахунки потреби в матеріальних ресурсах, необхідних для забезпечення виробничого процесу (витратна частина), наявність залишків на планований період, а також визначені джерела постачання (прибуткова частина). Основні показники плану МТЗ, а також зв'язок між ними можна відобразити наступним рівнянням:

Рпен + Знор = Оож + Е +В,

де Рпен - потреба в матеріальних ресурсах на виробниче-експлуатаційні потреби;

Знор - запаси нормовані;

Оож - залишки очікувані, тобто фактичні запаси, які існують на підприємстві на якийсь певний період;

Е - економія

В - план ввезення.

У лівій частині рівняння відображається загальна потреба в матеріальних ресурсах, в правій його частині - джерела покриття цієї потреби.

Процес розробки плану МТЗ включає наступні етапи: розрахунок потреби в матеріальних ресурсах на виробниче-експлуатаційні потреби; виходячи з існуючих потреб розраховуються норми запасів ресурсів, необхідних для безперебійного функціонування підприємства; потім визначаються джерела покриття потреби в матеріальних ресурсах, розробляється план ввезення матеріалів з боку.

1.3 Матеріально-технічні потоки на підприємстві та їх раціоналізація

Постачальна діяльність переплітається з іншими видими діяльності на підприємстві. Найбільше вона зв'язана з маркетиногом, плануванням і фінансами. Часом мета цих служб не співпадає з метою раціональної організації матеріального забезпечення [3, с. 82].

У зв'язку з цим необхідно виділити спеціальну логістичну службу, яка би управляла матеріальними потоками починаючи від формування договірних відносин з поставщиками і закінчувати доставкою поставщику готової продукції.

Вивчення матеріальних потоків є основою для оптимізації технологічних процесів виробництва, матеріально-технічного забезпечення, транспортування і збуту продукції, раціоналізації документообігу, проектування виробничих, складських і допоміжних приміщень, створення високоефективної комунікаційної інфраструктури та організаційних структур управління.

Матеріальні потоки утворюються в результаті транспортування, складування і виконання інших матеріальних операцій із сировиною, напівфабрикатами і готовими виробами - починаючи від первинного джерела сировини до кінцевого споживача.

Матеріальні потоки можуть протікати між різними підприємствами або всередині одного підприємства. Перш ніж формулювати визначення матеріального потоку, розглянемо приклад матеріального потоку, що відбувається всередині складу підприємства оптової торгівлі.

Товар, який поступає в робочий час після вивантаження може бути спрямований безпосередньо на збереження, а може потрапити на дільницю збереження після того, як попередньо пройде приймання. У вихідні дні вантаж, який надійшов до складу, розміщують в приймальній експедиції, звідки в перший же робочий день передають на склад. Увесь товар, який поступив на склад, кінець кінцем, зосереджується на дільниці збереження [18, с. 86].

Шляхи руху вантажу на дільницю навантаження також можуть бути різними:

- дільниця збереження - дільниця навантаження;

- дільниця збереження - відправна експедиція - дільниця навантаження;

- дільниця збереження - дільниця комплектування - відправна експедиція - дільниця навантаження;

- дільниця збереження - дільниця комплектування - дільниця навантаження.

Сукупний матеріальний потік для всього підприємства оптової торгівлі визначається підсумовуванням матеріальних потоків, що протікають на окремих дільницях.

Таким чином, можна стверджувати, що принципова відмінність логістичного підходу від передуючого йому управління рухом матеріальних ресурсів полягає в тому, що якщо раніше об'єктом управління було певне скупчення окремих матеріальних об'єктів, то за логістичного підходу основним об'єктом став потік, тобто множина об'єктів, що сприймаються як єдине ціле.

Головними категоріями логістики є потік і запас, які взаємопов'язані.

Потік - це сукупність об'єктів, що сприймаються як єдине ціле. Вона існує як процес на деякому часовому інтервалі і вимірюється в абсолютних одиницях за певний період часу.

Поняття матеріального потоку узагальнює безперервність зміни і переміщення продуктів праці в сфері обігу і виробництва.

Матеріальний потік - це сукупність товарно-матеріальних цінностей, які розглядаються на часовому інтервалі в процесі застосування до них різних логістичних операцій.

Матеріальні потоки можуть протікати як усередині одного підприємства, так і між різними підприємствами. При цьому кожному матеріальному потоку відповідає деякий інформаційний потік, який у тимчасовому і просторовому аспектах може не збігатися з матеріальним.

Матеріальні потоки можуть перебувати у двох протилежних станах: динамічному і статичному. У тих випадках, коли матеріальні потоки розглядаються не в часовому інтервалі, а у визначений момент часу, вони утворюють матеріальні запаси.

Форма існування матеріального потоку обумовлена самим визначенням і проявляється в матеріально-речовинних утвореннях, які можуть змінюватися залежно від етапу просування. Так, щодо підприємства матеріальний потік на етапі забезпечення виробничих процесів матеріальними ресурсами постає у вигляді потоку сировини, комплектуючих, допоміжних матеріалів. На етапі виробництва-у вигляді напівфабрикатів. На етапі розподілу і збуту-у вигляді готової продукції, запасних частин для продукції, яку використовують споживачі й т.д.

Сукупність ресурсів одного найменування, які знаходяться протягом всього шляху від конкретного джерела виробництва до моменту споживання, утворює елементарний матеріальний потік. Множина елементарних потоків, що формуються на підприємстві, складає інтегральний (загальний) матеріальний потік, який забезпечує нормальне функціонування підприємства [21, с. 95].

Матеріальні потоки характеризуються кількісними і якісними показниками. Основними з них є напруженість і потужність матеріального потоку. Між цими показниками, як правило, спостерігається обернена залежність. На них прямий вплив здійснюють обсяг (маса), час і форми постачань.

Наприклад, під час транзитного постачання підприємству великих обсягів сировини або продукції матеріальний потік може мати велику потужність, але через довготривалу періодичність напруга логістичного ланцюга може бути невеликою. І, навпаки, під час організації постачань за методом “точно у термін” обсяги переміщуваних вантажів можуть бути невеликими, але самі постачання дуже частими, що робить даний логістичний ланцюг і відповідно матеріальний потік дуже напруженим.
Крім перерахованих, на потужність і напруженість впливають також інші фактори. Так, у сфері виробництва ці показники залежать в першу чергу від форми виробництва, технології виконання логістичних операцій, рівня механізації й автоматизації робіт та ін. Велике значення має також вид продукції, її призначення. Якщо її використовують на підприємствах сфери виробництва, то матеріальні потоки будуть, як правило, більш потужними за обсягом, але менш напруженими за формою постачань. Інша ситуація спостерігається під час управління матеріальними потоками, які за змістом складаються з продукції споживчого призначення. У даному випадку відносно часті постачання порівняно великій кількості споживачів роблять канал матеріального потоку менш потужним, але більш напруженим [25, с. 39].

Впливає на потужність і напруженість матеріальних потоків також вид транспортних засобів, відстань транспортування та інші фактори.

Таким чином, напруженість матеріального потоку - це інтенсивність переміщення матеріальних ресурсів, напівфабрикатів і готової продукції, а потужність матеріального потоку - це обсяги продукції, які переміщуються за одиницю часу. Тому потік має розмірність “обсяг/одиниця часу”, тобто є дробом, у чисельнику якого міститься одиниця виміру вантажу (штуки, тонни, і т.д.), а в знаменнику-одиниця виміру часу (доба, місяць, рік і т.д.).

Показники потужності та напруженості матеріальних потоків прямо залежать від стану інфраструктури суб'єкта господарювання, обраної логістичної системи з управління процесами виробництва і обігу, від стратегії підприємства і т.д.

Крім перерахованих, матеріальні потоки можна охарактеризувати такими ознаками: номенклатурою продукції, початковими, кінцевими і проміжними пунктами, наявністю і величиною запасів у цих пунктах, способом переміщення [25, с. 144].

Розмірність матеріального потоку являє собою дріб, в чисельнику якої вказана одиниця виміру вантажу (штуки, тони і т.д.), а в знаменнику - одиниця виміру часу (доби, місяць, рік і т.д. - наприклад, тон / добу).

При здійсненні деяких логістичних операцій матеріальний потік може бути розглянутий для заданого моменту часу. Тоді він перетворюється в матеріальний запас. Наприклад, операція транспортування вантажу залізничним транспортом. В той момент, коли вантаж знаходиться у шляху, він є матеріальним запасом, так званим “запасом у шляху”.

Матеріальні потоки визначені як вантажі, що розглядаються в процесі додавання до них різних логістичних операцій. Значна різноманітність вантажів і логістичних операцій ускладнює вивчення і управління матеріальними потоками. Вирішуючи конкретну задачу, необхідно чітко визначити, які саме потоки досліджуються.

Найважливішими ознаками класифікації матеріальних потоків є такі:

По відношенню до логістичної системи:

а) зовнішній - це потік, який протікає в зовнішньому щодо даної логістичної системи середовищі. Цю категорію складають не будь-які вантажі, що пересуваються поза підприємством, а лише ті, до організації яких підприємство причетне;

б) внутрішній - це потік, що протікає у внутрішньому середовищі відносно даної логістичної системи.

За призначенням:

а) вхідний - це зовнішній потік, який надходить у логістичну систему із зовнішнього середовища. В нашому прикладі він визначається сумою величин матеріальних потоків на операціях розвантаження;

б) вихідний - це потік, який виходить з логістичної системи і надходить у зовнішнє для неї середовище. Для підприємства оптової торгівлі його можна визначити, поєднавши матеріальні потоки, які мають місце при виконанні операцій навантаження різних видів транспортних засобів.

За умови збереження на підприємстві запасів на одному рівні вхідний матеріальний потік буде дорівнювати вихідному.

Вхідні або вихідні матеріальні потоки є формою реалізації циклічних зв'язків, тобто зв'язків, у яких вихід з однієї мікрологістичної системи одночасно є входом в іншу і навпаки. Такі циклічні зв'язки мають найважливіше значення у процесі адаптації системи до динаміки зовнішнього середовища.

За ритмічністю:

а) неперервні - на конвеєрних або автоматизованих лініях у процесі виробництва, транспортування матеріальних ресурсів трубопроводом і т.д.

б) дискретні - організація забезпечення потреб у формі складських і транзитних постачань, подача на робочі місця матеріальних ресурсів за умови дрібносерійного і середньо серійного виробництва, регулярне відвантаження готової продукції постійним контрагентам і т.д.

в) бліц - потоки - це разові постачання, подача на робочі місця рідковживаних предметів і засобів праці.

Залежно від предмета вивчення:

а) продуктові - об'єктом вивчення (аналізу, планування) яких є переміщення конкретних продуктів і засобів праці.

б) операційні - потоки матеріальних ресурсів щодо конкретних логістичних операцій.

в) ділянкові - сукупні потоки, які розглядаються на окремій ділянці логістичної системи. Основою для їх розрахунку є операційні логістичні потоки.

г) системні потоки - матеріальні потоки, які циркулюють в цілому у логістичній системі, їх параметри визначаються як сума ділянкових матеріальних потоків.

За натурально-речовинним складом:

а) одно асортиментні;

б) багато асортиментні.

Таке розділення необхідне тому що асортиментний склад потоку суттєво відображається на роботі з ним. Наприклад, логістичний процес на оптовому продовольчому ринку, який торгує рибою, м'ясом, овочами, фруктами і бакалією, буде суттєво відрізнятися від логістичного процесу на ринку, який працює з одним найменуванням вантажу.

За кількісною ознакою:

а) масові - потоки, що виникають в процесі транспортування не одним транспортним засобом, а їх групою;

б) крупні - декілька залізничних вагонів, автомашин;

в) середні - займають проміжок між крупними і мілкими. До них відносяться потоки, які утворюють вантажі, що поступають окремими вагонами або автомобілями;

г) мілкі - утворюють кількість вантажів, які не дозволяють повністю використати вантажопідйомність транспортного засобу і потребують при перевезенні сумісництва з іншими, попутними вантажами.

За питомою вагою:

а) тяжкі - потоки, що забезпечують повне використання вантажопідйомності транспортних засобів, потребують меншого складського об'єму. Тяжкі потоки утворюють вантажі, у яких маса одного місця перевищує 1 тону (при перевезеннях водним транспортом) і 0,5 тон (при перевезеннях залізничним транспортом, наприклад, транспортування металу);

б) легкі - представлені вантажами, які не дозволяють повністю використовувати вантажопідйомність транспорту. Одна тонна вантажу легкого потоку займає обсяг більше 2м3 - наприклад, та бачні вироби в процесі транспортування утворюють такі потоки.

За ступенем сумісності утворюючих потік вантажів:

а) сумісні;

б) несумісні.

Ця ознака враховується в основному при транспортуванні, збереженні і вантажопереробці продовольчих товарів.

За консистенцією вантажів:

а) насипні - це вантажі, які перевозяться без тари (наприклад, зерно). Головна їх ознака - сипучість. Можуть перевозитися в спеціальних транспортних засобах: вагонах бункерного типу, відкритих вагонах, на платформах, в контейнерах, в автомашинах;

б) навалові вантажі - як правило, це вантажі мінерального походження (сіль, вугілля, руда, пісок і т.д.). перевозяться без тари, деякі з них можуть змерзатися, злежуватися, спікатися. Також мають ознаку - сипучість;

в) тарно-штучні - вантажі, що мають різні фізико-хімічні властивості, питому вагу, об'єм. Це можуть бути вантажі в контейнерах, ящиках, мішках, вантажі без тари, довгомірні і негабаритні вантажі;

г) наливні - вантажі, що перевозяться наливом в цистернах або наливних судах. Логістичні операції з наливними вантажами, наприклад, перевантаження, збереження і інші, виконуються за допомогою спеціальних технічних засобів.

Управління матеріальними потоками передбачає визначення параметрів траєкторії переміщення матеріалів, до яких належать:

- найменування матеріальних ресурсів;

- кількість матеріальних ресурсів;

- початкова точка (вибір постачальника);

- кінцева точка (вибір споживача);

- час (в які строки потрібно виконати замовлення і доставити продукцію).

Завдання логістики полягає у тому, щоб організувати процеси переміщення, які у сукупності були б оптимальними для даної сфери і логістичної системи в цілому.

Розділ 2. Аналітична частина на прикладі ТОВ „Видавництво „Плеяда”

2.1 Характеристика ТОВ „Видавництво „Плеяда”

ТОВ „Видавництво „Плеяда” є підприємством колективної форми власності. Юридична адреса: м. Київ, вул. Терещенківська, 3.

Метою діяльності товариства згідно Статуту є задоволення потреб споживачів у видавничих послугах.

Предметом діяльності ТОВ „Видавництво „Плеяда” є:

1) торгівля, в т.ч. за валюту, поліграфічною продукцією власного виробництва й інших виробників, для чого підприємство має право відкривати свої магазини, відділи та секції в магазинах та торговельних фірмах різних форм власності;

2) виробництво та збут друкованої продукції;

3) транспортно-експедиційне обслуговування;

4) надання торговельно-посередницьких, експертних, консультаційних та інших послуг громадянам і суб'єктам підприємницької діяльності тощо.

Організаційна структура підприємства наведена на рис. 2.1.

Рис. 2.1. Організаційна структура видавництва „Плеяда”

Видавництво має достатньо кваліфікованих кадрів для здійснення своєї діяльності.

Фінансово-облікова робота відноситься до функцій головного бухгалтера. Їх діяльність охоплює сферу взаємовідносин підприємства з постачальниками, споживачами, державними органами з приводу розрахунків за продукцію, сплати податків та інших обов'язкових платежів до бюджету та позабюджетних фондів.

До функцій головного економіста належить аналіз та оцінка діяльності підприємства згідно бухгалтерських та статистичних даних.

Кадрова політика належить до функцій працівників відділку кадрів.

Начальник відділу маркетингу виконує обов'язки щодо ефективного функціонування підприємства у маркетинговому середовищі. До його компетенції належить укладання договорів з постачальниками, споживачами, планування цінової стратегії та асортиментної політики, подання пропозицій стосовно можливості впровадження технологічних нововведень та здійснення ефективної інвестиційної діяльності.

До функцій головного редактора належить підготовка інформативних матеріалів до друку, що виконується безпосередньо у видавничому відділі.

Структура реалізації продукції ТОВ „Видавництво „Плеяда” у 2008 р. представлена у табл. 2.1.

Таблиця 2.1

Структура реалізації продукції ТОВ „Видавництво „Плеяда” у 2008 р.

Найменування
Частка у загальному обсязі реалізації друкарської продукції, %
Рекламна продукція (листівки, буклети, візитні картки тощо)
10,4
Учнівські зошити
28,9
Книги та підручники
35,1
Бланки документів
25,6
Разом
100,0

Таким чином, найбільшу частку структури реалізації продукції видавництва „Плеяда” у 2005 р. складають книги та підручники (35,1%).

ТОВ „Видавництво „Плеяда” самостійно формує виробничу програму на основі господарських договорів із замовниками поліграфічних послуг і визначає перспективи росту обсягу виробництва, виходячи з попиту на окремі види продукції та потужності підприємства.

У табл. 2.2 наведено результати розрахунків впливу структурних зрушень на обсяг товарної продукції методом прямого розрахунку.

Таблиця 2.2

Аналіз структури і розрахунок впливу структурних зрушень на обсяг товарної продукції ТОВ „Видавництво „Плеяда”

Продукція
Обсяг продукції, тис. грн.
Структура продукції, %
Звітний випуск продукції при базовій структурі, тис. грн.
Вплив зміни структури на обсяг продукції, тис. грн.
Звітний випуск продукції в межах базової структури, тис. грн.
2007
2008
2007
2008
(+,-)
Рекламна продукція
252,81
318,80
8,5
10,4
1,9
389,08
70,28
318,80
Учнівські зошити
663,26
885,90
22,3
28,9
6,6
1148,09
262,19
885,90
Книги та підручники
1023,15
1075,95
34,4
35,1
0,7
1097,84
21,89
1075,95
Бланки документів
1035,06
784,74
34,8
25,6
-9,2
577,28
-207,46
577,28
Разом
2974,28
3065,39
100,0
100,0
0
3065,39
-207,46
2857,93

Розрахунки, наведені у табл. 2.2, показали, що структура товарної продукції порівняно з базовою зазнала змін. Збільшилися частки рекламної продукції на 1,9%, учнівських зошитів - на 6,6%, книг та підручників - на 0,7%, зменшилася частка бланків документів на 9,2%.Звітний випуск продукції в межах базової структури склав 2857,93 тис. грн., або 96,09% до обсягу продукції базового періоду. Під впливом структурних зрушень обсяг продукції зменшився у 2008 р. порівняно з 2007 р. на 207,46 тис. грн.

Основні показники фінансово-господарської діяльності ТОВ „Видавництво „Плеяда” наведені в табл. 2.3.
Таблиця 2.3
Основні показники фінансово-господарської діяльності ТОВ „Видавництво „Плеяда” за 2006-2008 рр.

Показник
Період
Відхилення 2008 р. від 2007 р.
2006 р.
2007 р.
2008 р.
абсолютна
відносна
1
2
3
4
5
6
7
1
Чистий дохід (виручка) від реалізації продукції
1613,4
2016,74
2200
183,26
9,09
2
Собівартість реалізованої продукції
1408
1760
1870
110
6,25
3
Валовий прибуток від реалізації
205,4
256,74
330
73,26
28,53
4
Адміністративні витрати
53,52
59,4
77
17,6
29,63
5
Витрати на збут
21,12
26,4
33
6,6
25,00
6
Загальна собівартість реалізованої продукції
1482,64
1845,8
1980
134,2
7,27
7
Прибуток від реалізації
130,76
170,94
220
49,06
28,70
8
Інші операційні доходи
21,12
26,4
33
6,6
25,00
9
Прибуток від операційної
діяльності
151,88
197,34
253
55,66
28,21
10
Прибуток від участі в капіталі
7,04
8,8
6,6
-2,2
-25,00
11
Інші фінансові доходи
5,28
6,6
4,4
-2,2
-33,33
12
Прибуток від звичайної
діяльності
164,2
212,74
264
51,26
24,10
13
Податок на прибуток
49,26
63,8
79,2
15,4
24,14
14
Чистий прибуток
114,94
148,94
184,8
35,86
24,08
Як видно з табл. 2.3 протягом 2006-2008 років показники діяльності ТОВ „Видавництво „Плеяда” зазнали позитивних змін. Чиста виручка від реалізації зросла в 2008 році порівняно з минулим на 183,26 тис. грн. (9,09%). За цей час собівартість реалізованої продукції зросла на 110 тис. грн. (6,25%). Це привело до збільшення валового прибутку від реалізації на 73,26 тис. грн. (28,53%). Негативно вплинуло зростання рівня адміністративних витрат на 17,6 тис. грн. (29,63%) та витрат на збут 6,6 тис. грн. (25%). В результаті чого загальна собівартість реалізованої продукції зросла на 134,2 тис. грн. (7,27%).
Інші операційні доходи підприємства в 2008 році зросли на 6,6 тис. грн. Прибуток від операційної діяльності зріс на 55,66 тис. грн. (25,21%).
В 2008 році відбулося зменшення доходів від участі в капіталі та інших фінансових доходів відповідно на 2,2 тис. грн. (25%) та 2,2 тис. грн. (33,33%).
Чистий прибуток ТОВ „Видавництво „Плеяда” в 2008 році зріс на 35,86 тис. грн. (24,08%) порівняно з минулим роком.
Оцінку фінансового стану підприємства доцільно здійснювати поетапно, на підставі комплексу показників.
Основою методики оцінки фінансового стану є теорія аналізу фінансової діяльності підприємства, що розглядає поняття “стабільний фінансовий стан” не тільки як якісну характеристику його фінансів, а як і кількісно вимірюване явище.
Комплексна оцінка фінансової стійкості проводиться шляхом розрахунку відносних показників (табл. 2.4).
Таблиця 2.4
Показники оцінки фінансової стійкості ТОВ „Видавництво „Плеяда”
Показник
Формула для розрахунку
Нор-ма-тивне зна-чення
2006 рік
2007 рік
2008 рік
Відхилення
2008 / 2006
2008 / 2007
1
2
3
4
5
6
7
8
Коефіцієнт незалежності (автономії, власного капіталу)
Власний капітал
Валюта балансу
> 0,5
0,608
0,511
0,563
-0,045
+0,052
Коефіцієнт фінансової залежності
Валюта балансу
Власний капітал
< 2
1,646
1,958
1,778
+0,132
-0,18
Коефіцієнт фінансової стійкості
Власний капітал
Залучений капітал
> 1
1,614
1,099
1,360
-0,254
+0,261
Коефіцієнт співвідно-шення залученого і власного капіталу
Залучений капітал
Власний капітал
-
0,620
0,910
0,736
+0,116
-0,174
Коефіцієнт стійкості фінансування
Власний капітал + Забезпечення наступних витрат і платежів + Довгострокові зобов'язання
Валюта балансу
0,8-0,9
0,744
0,667
0,750
+0,006
+0,083
Коефіцієнт концентрації залученого капіталу
Довгострокові зобов'язання + Поточні зобов'язання
Валюта балансу
< 0,5
0,377
0,465
0,414
+0,037
-0,051
Коефіцієнт структури фінансування необоротних активів
Довгострокові зобов'язання
Необоротні активи
< 1
0,213
0,284
0,338
+0,125
+0,054
Коефіцієнт довгостро-кового залучення позикових коштів
Довгострокові зобов'язання
Довгострокові зобов'язання + Власний капітал
-
0,166
0,210
0,231
+0,065
+0,021
Коефіцієнт забезпечення власними оборотними засобами
Власний капітал - Необоротні активи
Оборотні активи
> 0,1
0,093
0,063
0,127
+0,034
+0,064
Коефіцієнт довгостро-
кових зобов'язань
Довгострокові зобов'язання
Довгострокові зобов'язання + Поточні зобов'язання
< 0,2
0,321
0,292
0,408
+0,087
+0,116
Коефіцієнт незалежності характеризує питому вагу власного капіталу в загальній сумі балансу. В 2008 році він становив 0,563, що на 0,052 пункти більше, порівняно з 2007 роком та на 0,045 пункти менше, порівняно з 2006 роком.
Коефіцієнт фінансової залежності свідчить про зменшення в 2008 році питомої ваги залучених коштів у фінансуванні підприємства на 0,180, порівняно з 2007 роком.
Коефіцієнт співвідношення залученого та власного капіталу показує частку власного капіталу, яка вкладена в поточну діяльність. Отже значення цього показника в 2008 році на 0,261 більше, порівняно з 2007 роком та на 0,254 менше, порівняно з 2006 роком.
Коефіцієнт концентрації залученого капіталу залежить від галузевих особливостей і становить в 2008 році 0,414, що на 0,051 менше, порівняно з 2007 роком та на 0,037 більше, порівняно з 2006 роком.
Коефіцієнт забезпечення власними оборотними засобами показує, яка частина оборотних активів забезпечується власними джерелами фінансування. Отже у ТОВ „Видавництво „Плеяда” він становить в 2008 році 0,127, що на 0,064 пункти більше, порівняно з 2007 роком та на 0,034 пункти менше, порівняно з 2006 роком.
Засоби господарюючого суб'єкта знаходяться у постійному русі, переходячи з однієї стадії в іншу. Чим швидше відбувається кругообіг, тим більше продукції ТОВ „Видавництво „Плеяда” може виробити. Сповільнення оборотності потребує додаткового вкладення засобів та може спричинити погіршення фінансового стану підприємства.
Оцінити наскільки ефективно підприємство використовує свої ресурси (засоби) дозволяє аналіз ділової активності, оскільки саме цей показник зумовлює платоспроможність, фінансову стійкість та стабільність діяльності господарюючого суб'єкта. Аналіз ділової активності полягає у дослідженні рівнів і динаміки різноманітних фінансових коефіцієнтів - показників оборотності. Основні показники ділової активності ТОВ „Видавництво Плеяда” узагальнені у табл. 2.5.
Таблиця 2.5
Показники ділової активності ТОВ „Видавництво „Плеяда”
Показник
Формула для розрахунку
2006
рік
2007
рік
2008
рік
Відхилення
2008 / 2006
2008 / 2007
Коефіцієнт оборотності активів
Обсяг реалізації
Середня сума активів
1,193
1,245
1,242
+0,049
-0,003
Коефіцієнт оборотності оборотних активів
Обсяг чистого доходу від реалізації
Середня вартість оборотних активів
2,664
2,596
2,455
-0,209
-0,141
Коефіцієнт оборотності запасів
Обсяг реалізації
Матеріальні запаси
3,436
3,498
3,279
-0,157
-0,219
Коефіцієнт оборотності власного капіталу
Обсяг реалізації
Середня вартість власного капіталу
1,852
2,246
2,316
+0,464
+0,070
Коефіцієнт оборотності дебіторської заборгованості
Обсяг реалізації
Середня дебіторська заборгованість
24,917
34,771
45,833
20,916
11,062
Коефіцієнт оборотності кредиторської заборгованості
Обсяг реалізації
Середня кредиторська заборгованість
5,816
4,205
4,324
-1,492
+0,119
Таким чином, ми бачимо, що в ТОВ „Видавництво „Плеяда” в 2008 році, порівняно з 2007 роком, відбулось зменшення оборотності активів. Отже підприємству необхідно звернути увагу на збільшення обсягів продажу.
Розрахунок тривалості обороту активів ТОВ „Видавництво „Плеяда” представлений у табл. 2.6.
Таким чином, період обороту активів ТОВ „Видавництво „Плеяда” у 2008 році порівняно з 2007 роком збільшився на 1 день, проте, порівняно з 2006 роком, період обороту зменшився на 11 днів, період обороту запасів збільшився на 6 днів. При цьому спостерігається зростання періоду обороту дебіторської заборгованості на 6 днів та зменшення періоду обороту кредиторської заборгованості - на 3 дні.
Таблиця 2.6
Тривалість обороту активів ТОВ „Видавництво Плеяда”
Показник
Формула для розрахунку
2006 рік
2007 рік
2008 рік
Відхилення
2008/
2006
2008/
2007
Період обороту активів
360 / Коефіцієнт оборотності активів
301
289
290
-11
+1
Період обороту дебіторської заборгованості
360 / Коефіцієнт оборотності дебіторської заборгованості
14
10
8
-6
-2
Період обороту запасів
360 / Коефіцієнт оборотності запасів
105
103
109
+4
+6
Період обороту кредиторської заборгованості
360 / Коефіцієнт оборотності кредиторської заборгованості
62
86
83
+21
-3
Отже, підприємству слід звернути особливу увагу на поліпшення розрахунків з клієнтами та постачальниками.
Одним із етапів аналізу фінансового стану ТОВ „Видавництво „Плеяда” є оцінка ліквідності та платоспроможності підприємства.
Крім абсолютних показників для оцінки ліквідності та платоспроможності підприємства варто розрахувати відносні показники ліквідності (табл. 2.7).
Таблиця 2.7
Показники оцінки ліквідності ТОВ „Видавництво „Плеяда”
Показник
Формула для розрахунку
2006 рік
2007 рік
2008 рік
Відхилення
2008 / 2006
2008 / 2007
Коефіцієнт абсолютної ліквідності
Грошові кошти
Короткострокові пасиви
0,197
0,361
0,332
+0,135
-0,029
Коефіцієнт швидкої (проміжної) ліквідності
Оборотні активи - запаси
Короткострокові пасиви
0,369
0,449
0,434
+0,065
-0,015
Коефіцієнт поточної (загальної) ліквідності (покриття)
Оборотні активи
Короткострокові пасиви
1,691
1,575
2,015
+0,324
+0,440
Таким чином, у 2008 році порівняно з 2007 роком у ТОВ „Видавництво „Плеяда” спостерігається зниження коефіцієнту абсолютної ліквідності, що вказує на зниження спроможності підприємства розраховуватися за своїми зобов'язаннями перед контрагентами.
У цьому зв'язку слід вжити заходів щодо збільшення величини грошових коштів, зниження обсягу поточних зобов'язань та налагодження ефективної політики розрахунків.

2.2 Організація служби матеріально-технічного постачання на підприємстві

Організація процесу закупівлі головним чином сконцентрована у відділі планування та роботи із замовниками, структура якого наведена на рис. 2.2.

Рис. 2.2. Структура відділу планування та роботи із замовниками

До основних функцій даного відділу належать: прогнозування; планування і закупівля сировини; планування виробництва (детальне планування); планування виробничих потужностей (довгострокове планування); робота з дизайнами; розміщення та відправлення замовлень.

Процес планування включає:

- наявність виробничих потужностей;

- наявність сировини;

- блочне виробництво:

* друк (дата відвантаження, формат/розмір пакету, колір);

* ламінування (дата відвантаження, ширина рулону);

* різка (час відвантаження, формат/розмір пакету, великі/маленькі рулони).

Рівень сервісу підприємства оцінюється:

1) часом виконання замовлення (14 робочих днів з моменту отримання замовлення);

2) обмеженнями (наявністю сировини, виробничими потужностями).

Процес закупівлі є складовою частиною товарообігу підприємства.

Джерелами надходження товарів до ТОВ „Видавництво „Плеяда” є:

промислові підприємства, місцева промисловість, індивідуальні виробництва;

оптово-посередницькі структури;

оптові й оптово-роздрібні склади;

постачання від закордонних фірм і компаній.

Ріст вимог до реалізації продукції ТОВ „Видавництво „Плеяда” викликає адекватні вимоги до джерел закупівлі товарів. Неодмінною умовою організації закупівельної діяльності ТОВ „Видавництво „Плеяда” є вивчення ринку закупівель. Для оцінки реальних і потенційних можливостей постачальників можна використовувати наступні критерії:

- характер діяльності і можливості постачальника;

- конкурентне положення постачальника на ринку закупівель товарів;

- процедура і порядок виконання комерційних справ;

- імовірність забезпечення необхідних номенклатури й обсягу продукції;

- умови, що гарантують якість товару, що здобувається;

- адекватне сполучення ціни і споживчих властивостей товару;

- умови постачання товару: стабільність, періодичність, терміни;

- форма платежу, що передбачається, і способи розрахунків.

Ринок закупівель товарів відбиває комерційні інтереси всіх його учасників. Закупівлі товарів ТОВ „Видавництво „Плеяда” відбуваються в різних постачальників і під впливом великого числа змінних. У цьому зв'язку важливе значення мають розширення контактів і встановлення комерційних зв'язків між виробничим підрозділом ТОВ „Видавництво „Плеяда” і постачальниками.

Джерелами постачання товарів до ТОВ „Видавництво „Плеяда” є оптові постачальники та виробники товарів. Серед оптових постачальників такі як ТОВ “Хімторг”, ТОВ “Полімертрейд”. Серед виробників, в яких ТОВ „Видавництво „Плеяда” здійснює закупку товарів такі, як ЗАТ „Побутхім”, Київський Інститут хімії та інші

Таблиця 2.8

Аналіз товарного забезпечення ТОВ „Видавництво „Плеяда”

Показники
2007 рік
2008 рік
Відхилення
абсолютне, +/-
відносне, %
Оптові постачальники, тис. грн.
80,8
79,3
-1,5
-1,86
Виробники товарів, тис. грн.
100,3
106,3
6
5,98
Надходження товарів
181,1
185,6
4,5
2,48

Як видно з табл. 2.8, частина товарів, що надходять безпосередньо від виробників в ТОВ „Видавництво „Плеяда” зростає. Так, якщо в 2007 році від виробників надійшло 55,4% товарів (відповідно від оптових постачальників - 44,6%), то в 2008 році від виробників надійшло 57,3% всіх товарів, а від оптових постачальників - 42,7%. Саме зміна структури закупок товарів дала змогу переглянути ціни на товари і знизити їх, що в кінцевому результаті дало змогу підняти загальний товарообіг за рахунок збільшення кількості проданих товарів. Розглянемо динаміку надходження товарів від основних постачальників ТОВ „Видавництво „Плеяда” в 2007 та 2008 роках (табл. 2.9).

Таблиця 2.9
Аналіз надходження товарів до ТОВ „Видавництво „Плеяда”
Постачальники
2007 р.
2008 р.
Відхилення (+,-)
Динаміка %
тис. грн.
Питома вага, %
тис. грн.
Питома вага, %
1. ТОВ „Хімторг”
25,4
14,03
26,7
14,39
1,3
5,12
2. ТОВ Полімертрейд
32,5
17,95
30,4
16,38
-2,1
-6,46
3. ЗАТ „Побутхім”
28,9
15,96
29,7
16,00
0,8
2,77
4. Київський Інститут хімії
37,8
20,87
42,1
22,68
4,3
11,38
Інші
56,5
31,20
56,7
30,55
0,2
0,35
Всього:
181,1
100
185,6
100
4,5
2,48
По основних постачальниках в 2008 постачання товарів зросло по ТОВ „Хімторг” на 1,3 тис. грн. (5,1%), по ЗАТ „Побутхім” на 0,8 тис. грн. (2,77%), по ТОВ „Полімертрейд” зменшився на 2,1 тис. грн. (2,47%) за рахунок зміни надходження товарів від постачальників В загальному по підприємству надходження товарів в 2008 році зросло на 123 тис. грн. ( 111,22%) порівняно з 2007 роком.
Порядок документального оформлення надходження сировини у ТОВ „Видавництво Плеяда” залежить від місця їх приймання. Приймання сировини на складі постачальника здійснюється матеріально-відповідальною особою (МВО) - представником підприємства на основі доручення і оформлюється накладною. В накладній вказуються номер і дата виписки, найменування і короткий опис сировини, її кількість, ціна і загальна вартість (з виділенням суми податку на додану вартість).
Обсяг закупівель сировини, який визначається працівниками відділу планування і роботи із замовниками ТОВ „Видавництво „Плеяда”, розраховується, виходячи із кошторису витрат на виробництво. У табл. 2.10 обчислимо норму запасів за кожними видом сировини ТОВ „Видавництво „Плеяда”.
Таблиця 2.10
Норма запасу за видами сировини ТОВ „Видавництво Плеяда” на 2008 р.
Код
Сировина
Складський запас
Транспортний запас
Норма запасу, дні
1
2
3
4
5
Папір
1501-227
200cc FL
66
7
73
1501-296
200 cc B FL
8
7
15
1502-268
500cc SL FL
17
7
24
1506-227
1l Sl FL
4
7
11
1506-295
1l B FL
0
0
0
1507-297
1.5L S FL
43
7
50
1507-334
TT FL
33
7
40
1621-227
200 cc Sl FP
16
7
23
1621-297
201 cc B FP
7
7
14
1622-268
500cc SL FP
10
7
17
1626-226
1l Sl FP
7
7
14
1626-295
1l B FP
4
7
11
1627-281
1.5L S FP
21
7
28
1627-338
TT FP
33
7
40

PB Total
8
7
15
Фарба
2809-224
Alufoil Slim 1224mm
14
7
21
2809-266
Alufoil 500cc 1266mm
21
7
28
2809-294
Alufoil Base 1294mm
14
7
21
2812-294
Alufoil 1.5L 9mc 1294mm
21
7
28

AF Total
15
7
22
Полімери
3010-030
LDPE
8
7
15
3042-046
XUS 59900.68L
45
7
52
3061-022
Novex M21N430
45
7
52
3103-312
K-film Slim
86
7
93
3103-316
K-Film Base
73
7
80

PE Total
0
0
0
3070
Primacor 4608
17
7
24
Норматив запасу за видами сировини за аналогічний період по підприємству представлений у наступній таблиці (табл. 2.11).
Таблиця 2.11
Норматив запасу за видами сировини ТОВ „Видавництво „Плеяда” на 2008 р.
Код
Сировина
Норматив запасу, грн.
1
2
3
Папір
1501-227
200cc Іл FL
14637
1501-296
200 cc B FL
1287
1502-268
500cc SL FL
19433
1506-227
1l Іл FL
5945
1506-295
1l B FL
0
1507-297
1.5L S FL
22451
1507-334
TT FL
18573
1621-227
200 cc Іл FP
28797
1621-297
201 cc B FP
72527
1622-268
500cc SL FP
61386
1626-226
1l Sl FP
219273
1626-295
1l B FP
101887
1627-281
1.5L S FP
106902
1627-338
TT FP
12536

PB Total
685632
Фарба
2809-224
Alufoil Slim 1224mm
120562
2809-266
Alufoil 500cc 1266mm
44557
2809-294
Alufoil Base 1294mm
130678
2812-294
Alufoil 1.5L 9mc 1294mm
32143