Здесь можно найти образцы любых учебных материалов, т.е. получить помощь в написании уникальных курсовых работ, дипломов, лабораторных работ, контрольных работ и рефератов. Так же вы мажете самостоятельно повысить уникальность своей работы для прохождения проверки на плагиат всего за несколько минут.

ЛИЧНЫЙ КАБИНЕТ 

 

Здравствуйте гость!

 

Логин:

Пароль:

 

Запомнить

 

 

Забыли пароль? Регистрация

Повышение уникальности

Предлагаем нашим посетителям воспользоваться бесплатным программным обеспечением «StudentHelp», которое позволит вам всего за несколько минут, выполнить повышение уникальности любого файла в формате MS Word. После такого повышения уникальности, ваша работа легко пройдете проверку в системах антиплагиат вуз, antiplagiat.ru, etxt.ru или advego.ru. Программа «StudentHelp» работает по уникальной технологии и при повышении уникальности не вставляет в текст скрытых символов, и даже если препод скопирует текст в блокнот – не увидит ни каких отличий от текста в Word файле.

Результат поиска


Наименование:


Реферат Загальна характеристика предмет економки прац. Економчн, адмнстративн та соцально-психологчн методи управлння. Виникнення школи наукового управлння або наукової органзацї прац, закордонна теоря та практика в галуз трудових вдносин.

Информация:

Тип работы: Реферат. Предмет: Менеджмент. Добавлен: 26.09.2014. Сдан: 2009. Страниц: 2. Уникальность по antiplagiat.ru: --.

Описание (план):


4
Предмет: ЕКОНОМІКА ПРАЦІ
Тема: Предмет і методи економіки праці
1. Загальна характеристика, предмет і методи економіки праці

В системі наук про працю існують відносно самостійні, але тісно пов'язані між собою дисципліни: економіка підприємств, організація та нормування праці, соціологія праці, ергономіка та інші. Об'єктом дослідження цих дисциплін служить праця - доцільна діяльність людей, спрямована на створення матеріальних благ та надання послуг. Різниця між цими дисциплінами полягає в предметі дослідження, тобто в тому, яку сторону об'єкта, в даному випадку праці, вони вивчають.
Предметом дослідження економіки праці служать економічні відносини, що виникли з приводу її використання. Вони охоплюють проблеми ринку праці, оцінки ефективності трудової діяльності, організації, нормування та оплати праці, її планування та аналізу, а також проблеми людського капіталу. В зарубіжних країнах спеціалісти вважають, що економіка праці - це дослідження поведінки роботодавців і робітників у відповідь на дію загальних стимулів у вигляді заробітної плати, прибутку та негрошових факторів в галузі трудових взаємовідносин, наприклад, умов праці.
В практичній діяльності проблеми економіки праці органічно пов'язані. Наприклад, щоб підвищити рівень організації праці, необхідно використовувати як економічні, так і соціальні критерії. Норма праці повинна мати не тільки економічне, технічне, а й соціальне обґрунтування. Такі категорії, як умови праці, оплата праці, мають і економічні, і соціальні аспекти. Зараз підвищена увага до комплексного вирішення проблем, що пов'язані з трудовою діяльністю людини, в зв'язку з докорінною перебудовою системи суспільних відносин. Найсуттєвіші перетворення відбуваються чи мають відбуватися саме у соціально-трудовій сфері, зачіпаючи інтереси мільйонів людей і викликаючи закономірне протистояння суб'єктів цих відносин (передусім роботодавців та найманих працівників).
Запропонований курс побудований на об'єктивних законах і механізмах ринкової економіки, в ньому враховано досягнення закордонної теорії та практики в галузі трудових відносин, досвід вітчизняних підприємств, а також особливості становлення ринкових відносин в Україні.
Виділення економіки праці у самостійну наукову дисципліну зумовлене потребою теорії та практики. Економіка праці повинна теоретично узагальнити явища і процеси в галузі суспільної праці та озброїти практику науковими методами дослідження.
Економіка праці як наукова дисципліна виникла внаслідок розвитку і диференціації загальної економічної теорії. Вона вивчає питання суспільної організації праці як особливого явища в системі складного суспільного організму. Тому всі процеси, що досліджує економіка праці, можна зрозуміти тільки в зв'язку з пізнанням загального механізму дії законів суспільного виробництва, які досліджує економічна теорія.
Методологічною основою економіки праці як науки є діалектичний метод. Це означає, що всі явища і процеси в галузі суспільної організації праці необхідно розглядати у взаємозв'язку та взаємодії. Історичний підхід дозволяє дослідити особливості в організації праці на різних етапах розвитку суспільства та економіки. Основними методами, що використовують для управління процесами праці, являються економічні методи, які пов'язані з використанням засобів та інструментів, що стимулюють економічну зацікавленість в досягненні високих результатів праці. Інструментами економічних методів виступають важелі та стимули - ціна, ставки плати за виробничі фонди, податки, кредит, собівартість, фінансові пільги та санкції, стимули і мотивація праці. Поряд з економічними методами в управлінні працею використовують також адміністративні методи. Вони виступають у якості державної директиви і мають обов'язкову силу для виконання. До них слід віднести встановлення межі працездатності людини, тривалості робочого часу, розподіл прав, обов'язків та відповідальності робітників. Широко застосовують в управлінні працею і соціально-психологічні методи.
2. Економіка праці в системі наук

Різноманітні проблеми трудової діяльності людей стали об'єктом дослідження багатьох наукових дисциплін. Межі цих наук, як правило, ще не мають повної однозначності, тому необхідно розглянути основні проблеми економіки праці з точки зору їх взаємозв'язку з іншими науками.
Людські ресурси являють собою найважливіший фактор будь-якого виробництва - основний елемент соціально-трудових відносин. Тому в першому розділі вивчаються проблеми оцінки економічної активності населення, відтворення робочої сили: демографічна, соціальна та трудова мобільність населення; чинники, що впливають на динаміку працездатності людей; трудовий потенціал країни та показники його використання. Тобто ця глава висвітлює макроекономічні проблеми формування та використання робочої сили і найбільше кореспондується з навчальною дисципліною "управління трудовими ресурсами".
Глава "Ринок праці та зайнятість населення" присвячена аналізу ринків праці та методів їх регулювання, факторів динаміки зайнятості населення, політиці держави в галузі зайнятості, соціальному захисту безробітних тощо. Значна увага приділена висвітленню особливостей українського ринку праці та найактуальніших для нашої країни проблем праці. В частині правового забезпечення ринку праці ці проблеми переплітаються з нормами трудового права, а в частині регулювання ринку праці -- з предметом курсу "Управління трудовими ресурсами".
Людський капітал визначається сукупністю якостей та характеристик людини (здібності, освіти, здоров'я, професіоналізму тощо), що впливають на результати її трудової діяльності і, відповідно, на розмір її трудових доходів. Зокрема, теорія людського капіталу дозволяє визначити доцільність витрат, наприклад, на навчання або на зміну місця роботи залежно від розміру майбутнього приросту доходів і тривалості їх одержання. Дуже багато цих проблем досліджуються на межі між економікою праці та такими науками як економіка освіти, соціологія праці, управління персоналом, психологія праці, трудове право.
Науково-технічний прогрес як основоположний фактор сучасного економічного розвитку передбачає своєю найважливішою умовою кардинальне вдосконалення робочої сили, покращання її характеристик на ринку праці. Виділення проблем якості робочої сили, освіти та професійної підготовки в окрему главу викликане зростанням значення цих аспектів формування та використання людських ресурсів в економічному розвитку як окремої людини, так і кожного підприємства і країни в цілому. Відображені зміни, які відбуваються в сферах освіти та професійної підготовки в Україні в зв'язку з демократизацією суспільного життя та переходом до ринкових форм господарювання. Зазначені проблеми вивчаються також такими науками як соціологія праці, управління персоналом, економіка освіти.
Наукова організація праці відділилася від економіки праці в самостійну науку, яка, на жаль, не завжди включається в навчальні плани підготовки бакалаврів і спеціалістів. Тому загальний курс економіки праці обов'язково включає розділ "Організація праці", в якому вивчаються конкретні форми і методи поєднання людей і техніки в процесі праці: поділ і кооперування праці; організація й обслуговування робочих місць; покращення умов праці; раціоналізація трудових процесів; впровадження оптимальних прийомів і методів праці; зміцнення дисципліни праці тощо. Ці проблеми вивчаються також у курсі "Управління персоналом".
Найважливішою характеристикою умов праці є безпека трудової діяльності людини. Покращання умов праці сприяє зростанню її продуктивності, проте потребує відповідних інвестицій. Проблемою економіки праці є оптимізація умов праці з урахуванням взаємодії соціальних та економічних факторів. Але умови та безпека праці є предметом вивчення наукової організації праці, охорони праці, фізіології, психології, ергономіки. Проблеми компенсації людині шкідливого впливу виробничого середовища та відшкодування збитків здоров'ю людини в результаті виробничих травм та професійних хвороб знаходяться в полі дослідження трудового права.
Нормування праці полягає у встановленні об'єктивно необхідних витрат і результатів праці за елементами трудового процесу. Велике значення нормування праці для забезпечення ефективності діяльності підприємства виділило цей розділ економіки праці в окрему науку, проте в загальному курсі економіки праці розглядаються принципи і методи встановлення витрат праці, врахування її результатів, пошуку оптимальних співвідношень між чисельністю персоналу різних груп та категорій і кількістю обладнання. Ці проблеми частково вивчаються також науковою організацією праці, охороною праці.
Дослідження проблем ефективності праці полягає, передусім, в освоєнні та грамотному застосуванні методів зіставлення результатів та витрат праці, доходів від трудової діяльності та затрат на утримання персоналу; оцінки внеску окремих співробітників та колективів у загальні підсумки діяльності підприємства; визначення факторів та використання резервів збільшення та покращання результатів і зменшення витрат праці. На основі теорії ефективності формуються критерії оцінки діяльності людей і господарських систем. 3 табл. 1 бачимо, що, крім економіки праці, ці проблеми досліджуються також в курсах ергономіки та організації праці (наукової організації праці).
Формування доходів і оплата праці -- надзвичайно важливий розділ економіки праці, в якому розглядаються поняття вартості життя; причини диференціації доходів, чинники, що визначають структуру і рівень оплати праці, елементи організації оплати праці, форми і системи заробітної плати. Ці складні і надто важливі елементи економіки та організації трудового процесу вивчаються також курсами "Соціологія праці", "Управління персоналом", "Трудове право", "Управління трудовими ресурсами".
Навчальні плани підготовки бакалаврів, спеціалістів і магістрів з багатьох економічних спеціальностей не включають вивчення деяких предметів, зазначених у табл.

Таблиця 1. Взаємозв'язок проблем дослідження економіки праці з іншими науками про працю

Економіка праці
Соціологія
НОП
Управління персоналом
Охорона праці
Демографія
Психологія
Ергономіка
Трудове право
Людські ресурси
+
+
+
Ринок праці і зайнятість населення
+
+
+
Людський капітал
+
+
+
+
+
Якість робочої сили
+
+
+
Організація праці
+
+
+
+
Нормування праці
+
+
+
Ефективність праці
+
+
+
Оплата праці
+
+
+
+

Тому в посібнику окреслені і ті проблеми, що знаходяться на межі цієї науки з іншими соціально-економічними науками про працю. Завдання приведеної інформації -- зорієнтувати студентів у міжпредметному взаємозв'язку дисциплін, що вивчаються у вищому навчальному закладі, і визначити, в яких галузях знань можна отримати повнішу інформацію про проблеми праці, якщо виникне така потреба.

3. Історія розвитку трудового напрямку економічної думки

Протягом тривалого періоду історії людського суспільства, до епохи високорозвиненого промислового виробництва, питання раціональної організації праці та управління людськими ресурсами не мали належного наукового обґрунтування. Проте проблеми природи і принципів справедливого й ефективного управління працею були предметом дослідження багатьох великих мислителів, а основи реалістичних поглядів на процес забезпечення досягнень загальних цілей у ході спільної життєдіяльності людей беруть початок ще в античності.
У цілому доіндустріальна епоха, включаючи рабовласницький лад, коли переважали методи прямого примушення до праці, й епоху феодалізму з властивою їй відсутністю особистої свободи виробника в умовах натурального або дрібнотоварного виробництва, не потребувала особливих методів управління людьми для покращання економічних результатів. Але деякі питання економіки праці, зокрема проблеми природи та організації заробітної плати, досліджувалися вже представниками класичної буржуазної політекономії.
Марксизм розвинув трудову теорію вартості, персоніфікував всю систему соціально-економічних відносин, створивши галерею економічних типів: капіталіста (торговця, фінансиста, підприємця, рантьє, землевласника), дрібного виробника, найманого працівника. Але роль розумової, творчої та підприємницької діяльності в створенні національного багатства цією теорією не враховувалась. Проте це не повинно заступати для нас значення цього економічного вчення, зокрема в сфері дослідження економіки праці та людини.
З виникненням і розвитком ринкової економіки все більшого значення набувають управління виробництвом, а разом з ним і управління людською працею.
На початку XX ст. виникла школа "наукового управління" або "наукової організації праці", основні положення якої викладені в роботах американського інженера Ф. Тейлора (1856 - 1915) "Управління фабрикою" та "Принципи наукового управління". Представники цієї школи шукали шляхи індивідуального розвитку працівників через зниження рівня втомлюваності, науковий відбір для роботи у відповідних професіях; вивчали можливості забезпечення відповідності здібностей людей і вимог робочого місця; вдосконалювали систему стимулювання праці. Ф. Тейлор вважав, що праця - це передусім індивідуальна діяльність, а тому вплив трудового колективу на робітника звичайно має деструктивний характер, зменшує продуктивність його праці. Ф. Тейлор першим обґрунтував необхідність наукового підбору працівників. Він зазначав, що відбір людей не вимагає пошуку екстраординарних індивідів, але передбачає вибір серед звичайних людей тих не багатьох, які підходять саме для даного типу роботи. Роботи учня Ф. Тейлора Г. Ганта (1861 - 1919) характеризують провідну роль людського фактора в промисловості й висловлюють переконання в тому, що працівнику повинна бути надана можливість знайти в своїй праці не лише джерело існування, але і джерело задоволення. В 1901 р. Г. Гант розробив першу систему оплати дострокового якісного виконання виробничих завдань. З її впровадженням на ряді підприємств продуктивність пр и т.д.................


Перейти к полному тексту работы



Смотреть похожие работы


* Примечание. Уникальность работы указана на дату публикации, текущее значение может отличаться от указанного.