Здесь можно найти образцы любых учебных материалов, т.е. получить помощь в написании уникальных курсовых работ, дипломов, лабораторных работ, контрольных работ и рефератов. Так же вы мажете самостоятельно повысить уникальность своей работы для прохождения проверки на плагиат всего за несколько минут.

ЛИЧНЫЙ КАБИНЕТ 

 

Здравствуйте гость!

 

Логин:

Пароль:

 

Запомнить

 

 

Забыли пароль? Регистрация

Повышение уникальности

Предлагаем нашим посетителям воспользоваться бесплатным программным обеспечением «StudentHelp», которое позволит вам всего за несколько минут, выполнить повышение уникальности любого файла в формате MS Word. После такого повышения уникальности, ваша работа легко пройдете проверку в системах антиплагиат вуз, antiplagiat.ru, etxt.ru или advego.ru. Программа «StudentHelp» работает по уникальной технологии и при повышении уникальности не вставляет в текст скрытых символов, и даже если препод скопирует текст в блокнот – не увидит ни каких отличий от текста в Word файле.

Результат поиска


Наименование:


Курсовик Форма органзацї, особливост її снування. Меж територї, яку охоплює дяльнсть органзацї. Формування функцй менеджменту на пдприємств. Проектування комункацй на пдприємств. Розробка механзмв прийняття управлнських ршень на пдприємств.

Информация:

Тип работы: Курсовик. Предмет: Менеджмент. Добавлен: 01.04.2011. Сдан: 2011. Страниц: 3. Уникальность по antiplagiat.ru: --.

Описание (план):



Міністерство освіти і науки України
Луцький національний технічний університет
Факультет бізнесу
Кафедра менеджменту та маркетингу
КУРСОВА РОБОТА
з дисципліни:
«Основи менеджменту»
На матеріалах ТзОВ «Ніколь»
на тему: «Проектування системи менеджменту на підприємстві»
Виконала:
ст.гр. МО - 32
Климюк Я.В.
Перевірив: асистент.
Стрижеус Л.В.
Луцьк 2008
Зміст
Вступ
Розділ 1. Загальна характеристика організації
1.1 Характеристика форми організації, особливості її існування
1.2 Місія організації, профіль і види діяльності
1.3 Межі території, яку охоплює діяльність організації
1.4 Характеристика внутрішнього і зовнішнього середовища
1.5 Етап життєвого циклу організації
1.6 Аналіз основних техніко-економічних показників
Розділ 2. Формування функцій менеджменту на підприємстві
2.1 Планування
2.2 Організація
2.2.1 Організація взаємодії
2.3 Контроль
2.4 Мотивація і стимулювання
Розділ 3. Використання методів менеджменту на підприємстві
Розділ 4. Проектування комунікацій на підприємстві
4.1 Характеристика видів комунікацій в організації
4.2 Система робіт з документами
4.3 Характеристика комунікаційного процесу
Розділ 5. Розробка механізмів прийняття управлінських рішень на підприємстві
Розділ 6. Формування механізмів управління групами працівників на підприємстві
Розділ 7. Розробка пропозицій та вдосконалення керівництва в організації
Розділ 8. Організація управління конфліктами, перемінами та стресами в організації
Висновок
Список використаної літератури
Додатки
Вступ
Однією з найголовніших складових успіху діяльності будь-якої організації є використання менеджменту, тобто науково обґрунтованої та якісно побудованої системи управління організацією. Менеджмент виступає як результативний засіб формування ринкових стратегій, залучення інвестицій, здійснення нововведень, оптимізації співвідношення попиту і пропозиції тощо.
Підприємці зацікавлені у використанні його основних надбань, оскільки це дає змогу досягнути стрункої побудови організації, знизити трудомісткість управлінських робіт, оптимізувати чисельність апарату управління, посилити управлінський вплив, зосередити зусилля всіх працівників на досягненні поставлених цілей. В організаціях усе більшого значення набуває діяльність керівників нової формації -- менеджерів. Саме ці категорії працівників сприяють утвердженню ТзОВ «Ніколь» на ринку, втіленню нових ідей та результативних стратегій. Добре підготовлений менеджер, який володіє широкими знаннями у сфері сучасної економіки, основами інформаційних і комп'ютерних технологій, технікою ділового спілкування з вітчизняними та зарубіжними партнерами, може забезпечити успіх організації, її інноваційний розвиток, сприятливий інвестиційний клімат. Побудоване на засадах сучасного менеджменту управління організацією характеризується, з одного боку, стабільністю в отриманні високих економічних, технологічних, соціальних та інших результатів, з іншого -- високою динамікою позитивних змін.
Дана курсова робота розглядає проектування системи менеджменту на ТзОВ “Ніколь”. У цій роботі визначається і обґрунтовується місія, профіль, види діяльності, межі території, яку охоплює підприємство, розкривається зміст і застосування менеджерами основних функцій менеджменту: планування, організації, мотивації та контролю. Тому, мета даної курсової роботи полягає у дослідженні основних принципів діяльності ТзОВ “Ніколь” та визначенні пріоритетних напрямків розвитку організації, система управління якої повинна базуватися на основі сучасних принципів менеджменту.
1. Загальна характеристика ТзОВ “Ніколь”
1.1 Характеристика форми організації ТзОВ “Ніколь” та особливості її існування
Товариство з обмеженою відповідальністю «Ніколь», надалі - товариство, засноване на приватній власності. Створене з метою задоволення потреб підприємств, установ, організацій та населення у товарах та послугах з високими споживчими якостями та технічним рівнем, отримання законного прибутку.
ТзОВ «Ніколь» створено 26.09.1995 р. Основні види діяльності: автосервіс, торгівля банківським обладнанням і будівельними матеріалами. З 2000 року прийнято рішення розвивати виключно торгівельний напрямок. У 2003 році, у зв'язку з неспроможністю постачальників задовольнити потреби торгівельного відділу, було розпочато власне виробництво легких сейфів. В 2004 році, після придбання і реконструкції додаткових виробничих потужностей, фірма розпочала виробництво власних металічних шаф, важких сейфів, архівних і складських стелажів.
Після проведеної в 2005-2006 роках модернізації виробництва, закупівлі нового цифрового обладнання, ТзОВ «Ніколь» отримало можливість атестувати своє виробництво і розпочати серійний випуск сертифікованих сейфів. Завдяки потужному конструкторському і технологічному потенціалу, висококваліфікованому персоналу компанія змогла в короткі строки сертифікувати власні розробки - сейфи І, II, III, V, VII, VIII класів опору. Причому оригінальність конструкторських рішень і якість виготовлення дозволило продукції ТзОВ «Ніколь» пройти випробування в кращій випробувальній лабораторії країни - «Науково-інженерному центрі випробувань виробів і матеріалів захисту» Української Системи сертифікації (УкрСЕРПО).
На сучасному етапі підприємство спеціалізується на виробництві металевого обладнання: сейфи, депозитарії, двері металеві, шафи та стелажі і т.д. та наданні послуг по монтажу обладнання.
ТзОВ "Ніколь" володіє добре оснащеними виробничими потужностями, до складу яких входить 2 виробничі бази в с. Жидичин та с. Боремель:
1. Виробнича база в с. Жидичин.
Адреса: обл. Волинська, р-н Ківерцівський, с. Жидичин, вул. 17-го Вересня, 59. Дане виробництво спеціалізується на виробництві сертифікованих сейфів та дверей. На території виробництва знаходиться цех по виготовленню металевих виробів, складські приміщення, офісні та побутові приміщення, додаткові виробничі приміщення, автопарк та ін.
2. Виробнича база в с. Боремель.
Адреса: обл. Рівненська, р-н Демидівський, с. Боремель, вул. Миру, 1а. Дане виробництво спеціалізується на виробництві офісних сейфів,металевих шаф та стелажів. На території виробництва знаходиться цех по виготовленню металевих виробів, складські приміщення, офісні та побутові приміщення, додаткові виробничі приміщення, автопарк та ін. На даний час будуються додаткові виробничі і складські приміщення. Загальна площа виробничого комплексу більше 2 га.
Сучасне обладнання, висококваліфіковані спеціалісти, передові технології, постійний контроль за технологічними процесами з боку інженерно-технічного персоналу - ось складники, що дозволяють ТзОВ "Ніколь" випускати та поставляти клієнтам продукцію високої якості та робити підприємство конкурентоспроможним на українському ринку.
Замовниками підприємства в основному виступають комерційні банки (80 % клієнтів). В стратегічних планах компанії - зайняти одне з провідних місць виробників і постачальників банківського обладнання, розпочати власне виробництво замків, розширити асортимент виготовлюваної продукції за рахунок модульних сховищ, створити торгівельну сітку. На даний час ТзОВ "Ніколь" має три філіали, але підприємство має намір відкрити свої представництва в кожній області України.
За час діяльності заводу, після неодноразово проведених реконструкцій, які суттєво сприяли розширенню та розвитку технологічної бази, виробничі потужності значно зросли.
Товариство є юридичною особою з дня його державної реєстрації. Воно керується у своїй роботі Господарським кодексом України, Цивільним кодексом України, Законом України "Про господарські товариства", іншими законодавчими актами України та статутом. Воно має самостійний баланс, розрахунковий та інші рахунки в установах банків України та за її межами, печатки із своїм найменуванням та символікою, кутовий штамп, товарний та фірмовий знаки, інші реквізити. Товариство може набувати майнові і особисті немайнові права, вступати в зобов'язання, виступати в суді, господарському суді від свого імені.
Управління товариством здійснюється його керівником. Підприємство самостійно визначає структуру управління і затверджує штати.
Між власником і трудовим колективом укладається колективний договір, яким регулюють виробничі, трудові та соціальні відносини трудового колективу з адміністрацією відповідно до чинного законодавства.
1.2 Місія організації, профіль та види діяльності
Товариство з обмеженою відповідальністю «Ніколь», створене з метою задоволення потреб підприємств, установ, організацій та населення у товарах та послугах з високими споживчими якостями та технічним рівнем, отримання законного прибутку.
Предметом діяльності ТзОВ «Ніколь» є сукупність виробничих, господарських, комерційних, торгово-посередницьких, постачальницько-збутових, фінансових і соціальних функцій, робіт і послуг, які виконуються в інтересах самих виробників та споживачів продукції.
Основними видами діяльності товариства є:
Виробництво різноманітних металевих виробів;
оптова торгівля будівельними матеріалами:
інші види оптової торгівлі;
ремонт іншого промислового устаткування і приладів;
монтажні роботи;
посередництво в торгівлі різними товарами;
оптова та роздрібна торгівля сталевими, метало-пластиковими і алюмінієвими будівельними конструкціями та виробами, збірними залізобетонними конструкціями та виробами;
виробництво товарів народного споживання;
-загально-будівельні роботи;
проведення будівельних та ремонтно-транспортних робіт;
будівельно-монтажні роботи та послуги;
проектно-конструкторські роботи;
оптова та роздрібна торгівля в спеціалізованих магазинах;
оптова та роздрібна торгівля промисловими та продовольчими товарами;
оптова та роздрібна торгівля будівельними конструкціями та виробами.
1.3 Межі території, яку охоплює діяльність товариства
За час діяльності товариства, після неодноразово проведених реконструкцій, які суттєво сприяли розширенню та розвитку технологічної бази, виробничі потужності значно зросли.
Оскільки замовниками підприємства в основному виступають комерційні банки ( 80 % клієнтів), то межі території яку охоплює діяльність складають усі області України, це робить товариство конкурентоспроможним на українському ринку. На сьогоднішній день можна говорити про те, що завдяки хорошій організації і репутації товариства замовлення зростають з кожним днем, адже покупці зацікавлені в тому, аби придбати відносно недорогу і якісну продукцію.
Серед основних споживачів виділяють:
Сведбанк - м. Дніпропетровськ;
Укргазбанк - м. Світловодськ;
Приватбанк - м. Вінниця;
Кредобанк - м. Житомир.
1.4 Характеристика внутрішнього і зовнішнього середовища
Кожна організація -- це відкрита система, цілісність і життєздатність якої забезпечується завдяки елементам, з яких вона формується. Сукупність цих елементів становить внутрішнє середовище організації. Система менеджменту при формуванні внутрішнього середовища організації має забезпечити відповідність характеристик його найважливіших складових умовам зовнішнього середовища, в яких організація функціонує.
Внутрішнє середовище організації визначають склад і взаємодія таких елементів як організаційна форма і структура організації, люди, соціально-психологічний клімат, цілі, завдання, технологія.
- цілі - це конкретний кінцевий стан або очікуваний результат діяльності організації. Цілями даного підприємства є прибутковість, рентабельність, частка ринку.
- структура - це взаємовідносини рівнів управління і видів робіт, які виконують служби або підрозділи. Вона поєднує вертикальний та горизонтальний поділи праці в організації. Структура даного товариства лінійно-функціональна.
- завдання - це види робіт, які необхідно виконати певним способом та в обумовлений термін, використовуючи предмети, знаряддя праці, інформацію, людей тощо. Завданням даного підприємства є виробництво металевого обладнання і надання послуг по монтажу.
- працівники - найважливіший внутрішній ситуаційний фактор підприємства. Їх ролі визначаються здібностями, кваліфікацією, обдарованістю, освітою, потребами, знаннями, поведінкою, ставленням до праці тощо.
- ресурси - це природні, сировинні, матеріальні, фінансові та інші цінності, які можуть бути використані для створення товарів, надання послуг, одержання певних результатів [1].
До основних ресурсів які використовує у своїй діяльності ТзОВ “Ніколь ” відносять:
· технологічні - техніка, технологія;
· фінансові - власні кошти, кредити, інвестиції;
· енергетичні - паливо, мастила;
· трудові - робоча сила;
· інформаційні - результати маркетингових досліджень, замовлення, пропозиції щодо укладання угод;
· матеріальні - сировина, матеріали.
Середньооблікова чисельність працівників станом на 2007 рік - 70 чоловік. На підприємстві здійснюється стимулювання працівників наданням додаткових премій за підвищення результативності праці. Внутрішнє середовище повністю пронизане організаційною культурою, яка може сприяти тому, що організація виступає сильною і витривалою на національному ринку.
Зовнішнє середовище -- сукупність господарських суб'єктів, економічних, суспільних і природних умов, національних та міждержавних інституційних структур та інших зовнішніх щодо підприємства умов і чинників.
Залежно від характеру впливу зовнішнє середовище поділяють на мікросередовище та макросередовище дії [1].
До суб'єктів мікросередовище належать постачальники, посередники, споживачі, конкуренти.
Постачальники забезпечують підприємство необхідними матеріально-технічними, трудовими та інформаційними ресурсами. Кожне виробниче підприємство має ретельно стежити за динамікою цін на об'єкти постачання, регулярністю постачань ресурсів, необхідних для виконання виробничої програми.
Постачальниками сировини на даному підприємстві є: «Турбокомплект», «Омекс», металобази.
До посередників належать організації або окремі фізичні особи, які допомагають виробникам реалізовувати їх товари. Серед них: торговельні посередники, фірми з організації товарообігу, агентства з надання маркетингових послуг, а також кредитно-фінансові установи комерційної спрямованості.
ТзОВ «Ніколь» немає посередників оскільки саме реалізовує свої товари.
Споживачі -- це клієнти товаровиробників. Щоб знати кон'юнктуру ринку й оперативно реагувати на її зміни, товаровиробники повинні ретельно вивчати своїх споживачів. До споживачів продукції належать комерційні банки і офісні приміщення.
Основними конкурентами товариства на національному ринку є: «Дік», «Практика», «Паритет».
До основних факторів макросередовища відносять: економічні, політичні, соціокультурні, науково-технологічні, природнокліматичні, демографічні тощо.
Економічні фактори до них належать: рівень і темпи інфляції; зростання та спад виробництва; коливання курсу національної валюти щодо валют інших країн; оподаткування; умови одержання кредиту і відсоткова банківська ставка [3].
Політичні фактори -- це політична стабільність у державі, регіональні політичні інтереси, міжнаціональні та міжконфесійні відносини тощо.
Соціокультурні фактори формуються в межах конкретного суспільства і відображають погляди, цінності та норми поведінки людей, що впливає на прийняття ними управлінських рішень [3].
Демографічні фактори -- це структура населення за віковими, національними, кваліфікаційними ознаками, рівнем освіти, доходів, споживацькими перевагами тощо, їх аналіз дає змогу визначити, чи достатній освітній та кваліфікаційний рівень населення регіону для позитивного сприйняття продукції чи послуг фірми.
Науково-технічні фактори. До них відносять відкриття, винаходи, що зумовлюють зміну уявлень про найкращий спосіб використання певного ресурсу, виготовлення продукції, задоволення потреб.
Екологічні фактори. До цієї групи факторів впливу належать викиди у середовище забруднюючих та отруйних речовин; рівень фізичного (електромагнітного, радіаційного, теплового) впливу на середовище; надійність і соціально-екологічна безпека виробничих систем та великих технологічних утворень [4].
Товариство на постійній основі вивчає зовнішнє та внутрішнє середовище, а на основі отриманих результатів формує свою поведінку, передбачає деякі події, пристосовується до нових умов, використовує додаткові можливості на ринку.
1.5 Етап життєвого циклу ТзОВ “Ніколь”
Життєвий цикл організації - це сукупність стадій, які проходить організація за період свого існування від часу створення до припинення своєї діяльності.
Етапи життєвого циклу організації:
1. народження організації;
2. дитинство;
3. юність;
4. зрілість;
5. старіння;
6. відродження [1].
Аналізуючи діяльність даного товариства ми можемо побудувати графік життєвого циклу організації за обсягами виробництва продукції.
Таблиця 1
Обсяги виробництва продукції ТзОВ “Ніколь”
Рік
2004
2005
2006
2007
Обсяги виробництва, млн. грн.
1,8498
2,1582
2,4826
4,6565
Рис.1. Графік життєвого циклу ТзОВ “Ніколь”
Підприємство знаходиться на стадії зростання. Основними характеристиками цього етапу є систематичний та збалансований ріст. В даний період організація шукає нових споживачів, планує зайняти провідне місце на національному ринку.
1.6 Аналіз основних техніко-економічних показників
Для того щоб з'ясувати загальний стан справ на товаристві «Ніколь», у його виробничо-технічних, комерційних, соціальних сферах необхідно провести аналіз основних техніко-економічних показників, що містить у собі аналіз вихідної інформації, аналіз виробництва і реалізації (обсягів продажів продукції), аналіз використання виробничо-технічної бази, аналіз праці, його продуктивності й оплати, узагальнені дані аналізу.
Цей аналіз проводиться з метою визначення загального фінансового стану справ на підприємстві.
Основні техніко-економічні показники за 2006-2007 роки
Таблиця 2
Показники
2006 рік
2007 рік
Необоротні активи
703,5
1163,2
Оборотні активи
713,4
1117,9
Витрати майбутніх періодів
3,3
14,1
Баланс
1420,2
2295,2
Власний капітал
252,6
45,5
Поточні зобов'язання
1167,6
2249,7
Чистий дохід
3533,3
7006,7
Кількість працівників
63
70
Аналізуючи дані наведені в таблицях 1-2 та графік життєвого циклу, можна зробити висновок, що в цілому підприємство працює стабільно, збільшуються обсяги виробленої та реалізованої продукції, зростає кількість працюючих.
2. Формування функцій менеджменту на ТзОВ “Ніколь”
2.1 Планування
Планування являє собою важливу функцію менеджменту. Воно здійснюється на основі економічних законів, наукового аналізу сучасного стану виробництва, прогнозів його розвитку і попиту на продукцію, економічних обґрунтувань ефективності кожного технічного й організаційного рішення.
Планування - вид управлінської діяльності (трудових процесів), який визначає перспективу і майбутній стан організації, шляхи і способи його досягнення.
Під плануванням розуміють сукупність засобів мобілізації зусиль колективу для досягнення головної мети підприємства.
Основне завдання планування -- підвищення ефективності діяльності й досягнення оптимальних результатів за найменших витрат.
Головна мета планування -- забезпечення безперервного пропорційного розвитку виробництва для досягнення істотних кінцевих результатів і повнішого задоволення потреб працівників підприємства.
Стратегічне планування - це процес визначення головних цілей організації, ресурсів, необхідних для їх досягнення, та політики, направленої на придбання та використання цих ресурсів [7].
Стратегічне планування складається з восьми етапів:
1. Визначення місії організації;
2. Визначення цілей та завдань підприємства;
3. Оцінка та аналіз зовнішнього середовища;
4. Управлінське обстеження;
5. Аналіз стратегічних альтернатив в розвитку підприємства;
6. Вибір стратегії;
7. Реалізація стратегії;
8. Оцінка результатів реалізації стратегії.
Головним плановим рішенням являється вибір місії та конкретних цілей, що забезпечують їх реалізацію. Місія -- це сформульована вищим керівництвом і обнародувана загальна стратегічна мета організації, сенс її існування з погляду інтересів громадськості. Вона дає уявлення про організацію, про її філософію, імідж. Оскільки любе підприємство - це відкрита система і існує завдяки тому, що зодовільняє якусь потребу своїх споживачів, клієнтів, то й місія його повинна відшукуватись в навколишньому середовищі, а не всередині підприємства.
Місія товариства - виробництво металевого обладнання: сейфи, депозитарії, двері металеві, шафи та наданні послуг по монтажу обладнання [8].
Після формулювання місії на її основі встановлюються конкретні цілі, через які здійснюється місія підприємства. Цілі доводяться до виконавців, керівництво стимулює їх досягнення і тільки в цьому випадку вони становляться значимою частиною стратегічного планування.
Цілі -- це конкретний кінцевий стан або очікуваний бажаний результат виробничо-господарської діяльності підприємства. Цілі визначають концепцію розвитку й основний напрям ділової активності.
На товаристві “Ніколь” застосовуються як довгострокові, так і короткострокові цілі. Довгострокові цілі служать вирішенню двох задач. По-перше, планування виробничих показників на п'ять і більше років вперед, це дає уяву про те, які міри треба застосувати зараз, щоб досягнути запланованих на довгострокову перспективу показників. Крім того, компанія не може очікувати закінчення третього або четвертого року свого п'ятирічного стратегічного плану, щоб почати завойовувати конкурентноздатну ринкову позицію, яку вона хоче зайняти через п'ять років. По-друге, чітко визначені цілі на довгострокову перспективу будуть спонукати менеджерів зважувати вплив сьогоднішніх рішень на довгострокові показники. Без оцінки пливу сьогоднішніх дій на досягнення запланованих показників цілком природнім для людини буде прийняття рішень на основі того, що потрібно робити в даний момент часу і не турбуватися про майбутнє. Короткострокові цілі докладно пояснюють результати, які потрібно досягти в близькому майбутньому. Вони визначають як швидкість, з якою компанія буде розвиватися, так і рівень показників діяльності, який запланований на найближчий час.
Розрізняють загальні або глобальні цілі, що розробляються для організації у цілому, і цілі специфічні, котрі розробляються щодо основних видів і напрямків діяльності на основі загальних цілей і орієнтирів.
Загальною ціллю товариства на даному етапі життєвого циклу є забезпечення стабільного зростання обсягів виробництва і реалізації готової продукції.
Специфічні цілі розробляються для окремого напряму діяльності підприємства. Можуть бути операційні (ставляться перед окремими працівниками) і оперативними (ставляться перед підрозділами).
Наприклад, перед начальником постачання стоїть ціль відправити продукцію до замовника у визначений термін в належному стані.
Визначення цілей вимагається для кожного ключового результату, який менеджери вважають важливим для досягнення успіху. Існують два типа ключових результатів: ті, які відносяться до фінансової діяльності, і ті, які відносяться до показників стратегічної діяльності компанії. Види фінансових і стратегічних цілей, що використовуються на товаристві наведені нижче.
Таблиця 3
Фінансові цілі
ТзОВ “Ніколь”
більш широкі границі отримання прибутку
збільшення прибутку на вкладений капітал
збільшення припливу грошових засобів
визнання міцного фінансового положення фірми
стабільний прибуток в періоди економічних спадів
більш швидкий зріст доходів
підвищення надійності і ставок по кредитам
більш швидкий зріст грошових надходжень
більш диверсифікована база для отримання прибутку
Стратегічні цілі
ТзОВ “Ніколь”
положення в галузі;
підвищення якості продукції;
зниження витрат виробництва у порівнянні з основними конкурентами;
підвищення репутації компанії серед клієнтів;
підвищення конкурентно-здатності на внутрішньому ринку;
збільшення можливостей зросту;
повне задоволення запитів клієнтів;
більш високе й надійне розширення і покращення номенклатури продукції;
покращення обслуговування клієнтів;
Цілі повинні відповідати деяким обов'язковим вимогам. Вони повинні бути такими, щоб їх можна було досягнути, гнучкими, вимірними, конкретними, сумісними та прийнятними.
Встановлення цілей передбачає проходження чотирьох обов'язкових фаз: 1) виявлення і аналіз тенденцій, що спостерігаються в оточенні; 2) встановлення загальних для організації цілей; 3) побудова ієрархії цілей; 4) встановлення індивідуальних цілей.
Наступний етап стратегічного планування - діагностичний, який включає аналіз зовнішнього середовища та внутрішніх можливостей підприємства.
Аналіз зовнішнього середовища - це управлінський процес, який полягає у спостереженні, вивченні, аналізі та контролі за дією зовнішнього по відношенню до підприємства чи організації факторів впливу, для того щоб своєчасно і повною мірою визначити можливості та загрози для підприємства.
Детальніше зовнішнє середовище було розглянуто в першому розділі.
Управлінське обстеження - це методична оцінка сильних і слабких сторін діяльності організації з метою виявлення її шансів у конкурентній боротьбі в обраній сфері діяльності.
Результатом діагностичного етапу є перелік майбутніх загроз і можливостей в зовнішньому оточенні, а також сильних і слабких сторін підприємства
Сильні сторони в діяльності організації є перевагами, які організація використовує у конкурентній боротьбі та їх потрібно максимально зміцнювати.
Слабкі сторони - недоліки в діяльності організації, що загрожують її розвитку і, які повинні перебувати під постійним контролем з метою їх усунення.
До сильних сторін підприємства можна віднести: професіоналізм персоналу; здатність реагування на появу нових технологій і уміння творче використати новинки що з'являються в результаті НТП. на благо клієнтів.
До слабких сторін підприємства можна віднести відсутність розвиненої торгівельної сітки.
До можливих загроз товариства у зовнішньому середовищі відносять:
· зміна політичної ситуації в країні;
· глобальний екологічний катаклізм;
· невиконання зобов'язань з боку клієнтів;
· несумлінна конкуренція;
· демографічна ситуація в країні.
Далі проводиться на підприємстві аналіз стратегічних альтернатив в розвитку підприємства. Стратегічні альтернативи - це набір різних варіантів стратегії, які дають змогу досягти цілей організації в межах вибраного напрямку та враховуючи обмеженість використання ресурсів. На етапі аналізу стратегічних альтернатив розвитку ТзОВ “Ніколь” здійснюється розробка можливих для організації варіантів стратегічних планів, тобто базових стратегій або окремих складових одного стратегічного плану. Організація обирає ефективну стратегію розвитку конкретного виду діяльності із сукупності стратегічних альтернатив на основі оцінювання таких факторів: очікувана ефективність, рівень ризику, ринкова ситуація, вплив минулих стратегій, вплив власників, залежність від фактора часу, вплив зовнішнього і внутрішнього середовища, відповідність місії та цілям, забезпечення ефективної роботи підприємства [6].
Вибір оптимальної стратегії - є найважливішим етапом стратегічного планування. Керівництво товариства, оцінивши всі фактори впливу, обрало для підприємства стратегію збереження стабільності і досягнутого рівня розвитку на найдовший період часу. Підприємство намагається удосконалити свою продукцію, зайняти одне з провідних місць виробників і постачальників банківського обладнання, розпочати власне виробництво замків, розширити асортимент виготовлюваної продукції за рахунок модульних сховищ, створити торгівельну сітку.
Тактика -- процес розробки керівництвом підрозділів (цехів, дільниць, відділів) короткострокових планів підрозділів для деталізації стратегії підприємства на визначений період. Тактика визначає конкретні шляхи і засоби, форми і способи діяльності підприємства у визначених умовах, що забезпечують досягнення стратегічного успіху.
Процедура -- кілька взаємозалежних дій колективу для вирішення певної виробничої ситуації [6].
Правила розробляються для окремих працівників. У них визначаються конкретні їхні дії для здійснення тактики.
Використання правил і процедур сприяє швидкому досягненню мети, тому що: по-перше, кожен працівник знає, що йому робити для досягнення мети; по-друге, виключається повторення дій і рішень; по-третє, у керівників з'являється можливість точно передбачати те, що будуть робити їхні підлеглі в конкретній ситуації; по-четверте, можна порівнювати дані результати з попередніми чи результатами інших підприємств.
Таким чином, результатом стратегічного планування є зміни в організації, а саме: пошук нових ринків, диверсифікація виробництва, проектування і створення нових потужностей, ліквідація нерентабельних підрозділів, розробка нових видів продукції, реорганізація і перерозподіл повноважень та відповідальності і таке інше. Для того, щоб організація була ефективною в довгостроковому аспекті, зазначені зміни повинні бути запланованою реакцією на очікувану в майбутньому динаміку навколишнього середовища, а не вимушеною реакцією на минулі та теперішні події.
Широке використання цих прийомів дає змогу менеджерам чітко організовувати реалізацію стратегії підприємства для досягнення вагомих кінцевих результатів діяльності.
2.2 Організація
Наступним кроком після визначення перспективи і майбутніх параметрів діяльності організації є її побудова, яка закріплює повноваження, завдання та обов'язки працівників у різних підрозділах і на різних рівнях управління.
Організування -- вид управлінської діяльності, який відображає процес формування структури управління організацією.
Побудова організації здійснюється шляхом організаційного проектування, здійснюється зверху вниз і охоплює такі етапи:
1. визначення вертикальних рівнів управління;
2. горизонтальний поділ організації, тобто закріплення видів діяльності за лінійними та штабними (функціональними) підрозділами;
3. встановлення зв'язків між різними підрозділами;
4. визначення повноважень і відповідальності посад;
5. визначення посадових обов'язків, закріплення їх за конкретними по садовими особами (за допомогою формування посадових інструкцій).
У результаті організаційного проектування формуються організаційні структури управління певних видів.
Організаційна структура управління -- упорядкована сукупність підрозділів, які формують рівні управління, їх взаємозв'язки й забезпечують керівництво організацією [6].
До організаційної структури управління належать:
1. ланки управління на кожному його рівні;
2. розміщення, зв'язки та підпорядкованість ланок;
3. права, обов'язки, повноваження і відповідальність кожної ланки в межах виконання загальних і конкретних функцій менеджменту;
4. чисельний і професійно-кваліфікаційний склад працівників;
5. ступінь централізації та децентралізації функцій менеджменту.
Вертикальний поділ праці передбачає рівні управління для координації діяльності всіх елементів горизонтального поділу праці. Для цього створюється апарат управління, що включає керівників, менеджерів і фахівців, які виконують на різних рівнях певні завдання, роботи, операції. Оптимальні результати діяльності організації забезпечують, як правило, три рівні управління:
керівники низової ланки;
керівники середньої ланки;
керівники вищої ланки.
Горизонтальний поділ праці -- це поділ виробничого процесу на стадії, фази, види роботи й операції відповідно до визначеного технологічного процесу.
Ланка управління - орган управління, наділений певними функціями управління та правами їх реалізації, визначеною степеню відповідальності за їх виконання.
Керівники низової ланки -- це молодші начальники чи оперативні безпосередні керівники робітників і фахівців. Типові посади: бригадир, майстер, нормувальник, начальник дільниці, начальник сектора, начальник бюро. Усі вони організовують роботу і здійснюють контроль за виконанням виробничих завдань, а також забезпечують працівників необхідною інформацією. Вони безпосередньо спілкуються з підлеглими.
Керівники середньої ланки -- це керівники цехів, відділів, служб, управлінь, філій. Вони координують і контролюють роботу керівників низової ланки.
Керівники вищої ланки відповідають за прийняття найважливіших для діяльності організації управлінських рішень. До таких керівників відносять директор, генеральний директор, президент, віце-президент, голова (об'єднання, акціонерного товариства, корпорації, концерну й ін.) [6].
ТзОВ “Ніколь” має лінійно-функціональний тип організаційної структури (додаток А). В цій організаційній структурі лінійні керівники приймають рішення, здійснюють розпорядження щодо основного виду діяльності підприємства. А функціональні підрозділи здійснюють інформування, координацію і планування діяльності в межах своєї компетенції і згідно певної функції. Лінійно-функціональні підрозділи самі мають право давати розпорядження нижчестоящим ланкам управління, проте в обмеженому колі питань, яке визначається їх функціональною спеціалізацією.
До переваг можна віднести:
- чіткі функціональні зв'язки на різних рівнях управління;
- звільнення лінійного менеджера від перевантаження інформацією та виконання невластивих його посаді функцій;
- висока результативність праці;
- чіткість повноважень.
До недоліків відносять:
- недостатньо чіткі межі відповідальності;
- тенденція до централізації.
За ступенем гнучкості організаційна структура ТзОВ “Ніколь” є бюрократичною, яка характеризується:
- чіткий поділ праці, що забезпечує формування висококваліфікованих спеціалістів;
- ієрархічністю рівнів управління, за якої нижчий рівень контролюється вищим;
- наявність взаємопов'язаної системи формальних правил і стандартів;
- формальна безособовість, згідно з якою офіційні особи виконують свої обов'язки;
- домінування кваліфікаційних вимог під час формування штатів організації [6].
За ступенем централізації - централізована структура, у якій керівник товариства залишає за собою більшу частину повноважень щодо прийняття управлінських рішень.
управлінський рішення комунікація менеджмент
2.2.1 Організація взаємодії
Організація взаємодії грунтується на трьох категоріях: повноваженні, відповідальності й делегуванні.
Повноваження - обмежене право використовувати матеріальні, фінансові, трудові та інші ресурси підприємства і спрямовувати зусилля підлеглих працівників на виконання встановлених завдань.
Повноваження делегують відповідній посаді, а не особі, тобто при зміні роботи змінюються і повноваження працівника.
Відповідальність - це покладений на посадову особу обов'язок виконувати поставлені завдання і забезпечувати їх позитивне виконання.
Відповідальність має подвійну властивість. З одного боку, посадова особа, приймаючи повноваження, одночасно бере на себе в повному обсязі відповідальність. Такий подвійний характер відповідальності забезпечує якісну реалізацію повноважень.
Делегування - це передача повноважень особі, яка бере на себе відповідальність за їх виконання. Загалом делегування є способом домогтися виконання роботи іншими людьми. Водночас воно є актом, який перетворює людину на керівника [8].
На ТзОВ “Ніколь” відповідальність повинна чітко відповідати обов'язкам працівника, саме з цією метою розробляються посадові інструкції.
Посадова інструкція бухгалтера.
Загальні положення
1.Бухгалтер належить до професійної групи "Професіонали".
2.Призначення на посаду бухгалтера та звільнення з неї здійснюється наказом генерального директора Товариства з дотриманням вимог Кодексу законів про працю України та чинного законодавства про працю.
3.Бухгалтер підпорядковується безпосередньо, генеральному директору. фінансовому директору, головному бухгалтеру.
Завдання і обов'язки
Бухгалтер:
1. Самостійно і в повному обсязі веде облік необоротних активів, запасів, коштів, розрахунків та інших активів, власного капіталу та зобов'язань, доходів і витрат за прийнятою на підприємстві формою бухгалтерського обліку з додержанням єдиних методологічних засад бухгалтерського обліку та з урахуванням особливостей діяльності підприємства і технології оброблення даних.
2. Забезпечує повне та достовірне відображення інформації, що міститься у прийнятих до обліку первинних документах на рахунках бухгалтерського обліку.
3. За погодженням з власником (керівником) підприємства подає в банківські установ документи для перерахування коштів згідно з визначеними податками і платежами, а також: для розрахунків з іншими кредиторами відповідно до договірних зобов'язань.
4. Готує дані для включення їх до фінансової звітності, здійснює складання окремих її форм, також форм іншої періодичної звітності, яка ґрунтується на даних бухгалтерського обліку.
.5. Забезпечує підготовку оброблених документів, реєстрів і звітності для зберігання їх протягом встановленого терміну.
6. Постійно знайомиться та вивчає нові нормативно-методичні та довідкові документи з питань організації та ведення бухгалтерського обліку та вносить пропозиції щодо їх впровадження на підприємстві.
7. Виконує окремі службові доручення свого безпосереднього керівника.
Права
Бухгалтер має право:
1. Ознайомлюватися з проектами рішень керівництва підприємства, що стосуються його діяльності.
2. Вносити на розгляд генерального директора пропозиції по вдосконаленню роботи, пов'язаної з обов'язками, що передбачені цією інструкцією.
3. В межах своєї компетенції повідомляти безпосередньому керівнику про всі виявлені недоліки в діяльності підприємства та вносити пропозиції щодо їх усунення.
4. Отримувати особисто або за дорученням головного бухгалтера у керівників структурних підрозділів та фахівців інформацію та документи, необхідні для виконання його посадових обов'язків.
5. Залучати фахівців усіх структурних підрозділів до виконання покладених на нього завдань.
6. Отримувати від керівництва підприємства сприяння у виконанні своїх посадових обов'язків.
Відповідальність
Бухгалтер несе відповідальність:
1. За неналежне виконання або невиконання своїх посадових обов'язків, що передбачені цією посадовою інструкцією - в межах, визначених чинним законодавством України про працю.
2. За правопорушення, скоєні в процесі здійснення своєї діяльності в межах визначених чинним адміністративним, кримінальним та цивільним законодавством України.
3. За завдання матеріальної шкоди - в межах, визначених чинним цивільним законодавством про працю України.
Бухгалтер повинен знати:
1. Нормативні, методичні та інші керівні матеріали з організації та ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності.
2. Облікову політику, систему регістрів обліку, правила документообігу і технологію оброблення облікової інформації па підприємстві.
3. План рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій.
4. Систему і форми внутрішньогосподарського (управлінського) обліку. звітності і контролю.
5. Основи трудового законодавства.
6. Правила та норми охорони праці.
Кваліфікаційні вимоги
- Бухгалтер (з дипломом спеціаліста): повна або базова вища освіта відповідного напряму підготовки (спеціаліст або бакалавр) без вимог до стажу роботи.
Взаємовідносини (зв'язки) за посадою
1.За відсутності бухгалтера йото обов'язки виконує особа, призначена у встановленому порядку, яка набуває відповідних прав і несе відповідальність за належне виконання покладених на неї обов'язків.
Посадова інструкція менеджера зі збуту.
Загальні положення
1. Призначення на посаду менеджера зі збуту та звільнення з неї здійснюється наказом генерального директора товариства із дотриманням вимог чинного законодавства про працю.
2. Менеджер зі збуту підпорядковується безпосередньо генеральному директору, виконавчому директору та фінансовому директору товариства.
Завдання та обов'язки
Менеджер зі збуту:
організовує роботу з рекламування продукції, що виробляється, та послуг, що надаються з метою їх просування на ринки збуту, інформуючи споживачів про переваги якості та відмінні властивості товарів та послуг;
бере участь у формуванні рекламної стратегії, яка базується на перспективних напрямах подальшого організаційного розвитку, інноваційній та інвестиційній діяльності;
вивчає ринок збуту та попит покупців з метою визначення найкращого часу і місця розміщення реклами;
здійснює контроль за розробленням та реалізацією договорів і контактів;
організовує зв'язки з діловими партнерами, систему збору потрібної інформації та розширення зовнішніх зв'язків;
аналізує мотивацію попиту на продукцію, що виробляється, або послуги, що надаються, організовує вивчення потреби покупців;
підтримує необхідні зв'язки з іншими структурними підрозділами підприємства, установи, організації, запрошує до участі в рекламі широковідомих та популярних осіб, укладаючи з ними договори на комерційній основі.
Права
Менеджер зі збуту має право:
1 Вимагати від генерального директора товариства (інших керівників) сприяння у виконанні обов'язків, передбачених цією посадовою інструкцією.
2 Вносити пропозиції керівництву підприємства.
3 Ознайомлюватися з проектами рішень керівництва товариства, що стосуються його діяльності.
4 Вносити на розгляд керівництва товариства пропозиції щодо покращення роботи, пов'язаної з обов'язками, що передбачені цією інструкцією.
5 Удосконалювати свою професійну кваліфікацію у встановленому порядку.
Відповідальність
Менеджер зі збуту несе відповідальність:
1. За неналежне виконання або не виконання своїх посадових обов'язків, що передбачені цією інструкцією - в межах, визначених чинним законодавством України про працю.
2. За правопорушення скоєні в процесі здійснення своєї діяльності - в межах визначених чинним адміністративним, кримінальним і цивільним законодавством України.
3. За завдання матеріальної шкоди - в межах визначених чинним цивільним законодавством та законодавством про працю України.
Менеджер зі збуту повинен знати:
• законодавчі і нормативні правові акти, що регламентують підприємницьку и т.д.................


Перейти к полному тексту работы



Смотреть похожие работы


* Примечание. Уникальность работы указана на дату публикации, текущее значение может отличаться от указанного.