На бирже курсовых и дипломных проектов можно найти образцы готовых работ или получить помощь в написании уникальных курсовых работ, дипломов, лабораторных работ, контрольных работ, диссертаций, рефератов. Так же вы мажете самостоятельно повысить уникальность своей работы для прохождения проверки на плагиат всего за несколько минут.

ЛИЧНЫЙ КАБИНЕТ 

 

Здравствуйте гость!

 

Логин:

Пароль:

 

Запомнить

 

 

Забыли пароль? Регистрация

Повышение уникальности

Предлагаем нашим посетителям воспользоваться бесплатным программным обеспечением «StudentHelp», которое позволит вам всего за несколько минут, выполнить повышение уникальности любого файла в формате MS Word. После такого повышения уникальности, ваша работа легко пройдете проверку в системах антиплагиат вуз, antiplagiat.ru, etxt.ru или advego.ru. Программа «StudentHelp» работает по уникальной технологии и при повышении уникальности не вставляет в текст скрытых символов, и даже если препод скопирует текст в блокнот – не увидит ни каких отличий от текста в Word файле.

Результат поиска


Наименование:


Диплом Кризовий стан пдприємства, його ознаки. Аналз показникв ефективност використання основних фондв на пдприємств, виконання виробничої програми, тарифний план. Зниження собвартост продукцї за рахунок санацї трубопроводв в КП Втп ВОДА.

Информация:

Тип работы: Диплом. Предмет: Менеджмент. Добавлен: 26.09.2014. Сдан: 2010. Страниц: 2. Уникальность по antiplagiat.ru: --.

Описание (план):


Реферат

Об'єкт дослідження - Комунальне підприємство “Виробничо-технологічне підприємство “ВОДА”.
Мета дипломної роботи - дослідження механізму антикризового управління та розробка й обґрунтування практичних заходів щодо підвищення ефективності роботи КП “Втп “ВОДА” та виходу його із кризового стану.
Методи дослідження - теоретичного узагальнення; аналізу і синтезу; ряди динаміки; статистичного аналізу; порівняльний аналіз; метод абсолютних, відносних і середніх величин; табличний, графічний метод;
У дипломній роботі розкриті теоретичні аспекти антикризового управління на підприємстві, визначено сутність та особливості розвитку антикризових процесів, наведені основні форми, методи та алгоритми системи антикризового управління. Проведений аналіз виробничо-господарської діяльності КП “Втп “ВОДА” за 2004-2006 рр.
У ході виконання проектного розділу запропоновано впровадити такі заходи: зниження собівартості продукції за рахунок адресної санації ділянок водоводу №2, на загальну суму 7389,955 тис. грн.; розглянутий проект зниження обсягів дебіторської заборгованості споживачів послуги холодного водопостачання, шляхом оптимізації роботи сервісних центрів КП “Втп ”ВОДА”, на загальну суму 2543,57 тис. грн., а також запропоновано проект зі зниження неврахованих втрат та врегулюванням взаємин з комунально-побутовими підприємствами, на загальну суму 3149,04 тис. грн. Впровадження проектів планується згідно з їх етапів та технологічного регламенту за кошти державного та міського бюджетів.
Вступ

Україна є країною з ринковою економікою, такий статус офіційно надано нашій країні з 1 грудня 2005 року Євросоюзом, а з 17 лютого 2006 року Сполученими Штатами Америки. Отже, Україна вступає в нову фазу свого розвитку, що характеризується розширенням спектра ринкових перетворень, пошуком нових ефективних методів досягнення конкурентноздатності у світі, створенням нового механізму міжнародного партнерства нашої держави в глобальних процесах сучасності. Теперішні реалії переходу України до нового етапу становлення ринкових відносин характеризуються недостатнім рівнем готовності економіки нашої країни до впровадження високоефективних форм фінансово-економічного співробітництва. Останнім часом ця проблема є досить відчутною. Це пояснюється новими ринковими вимогами фахової спеціалізації та досвіду управління економічною діяльністю у сучасних умовах. Разом з тим, відкриття кордонів та розвиток ринкової економіки в Україні призводить до зростання конкуренції на внутрішньому ринку, що негативно впливає на діяльність українських підприємств, непристосованих до діяльності в умовах ринку.
Слід зауважити, що у країнах з ринковою економікою щорічно сотні тисяч підприємств припиняють свою діяльність, втративши актуальність внаслідок не відповідності виробничого й інтелектуального потенціалу запитам в першу чергу індустрії. Криза неефективних підприємств - це нормальне явище ринкової економіки, проте, варто відзначити, що важливою тенденцією залишається істотний вплив багатьох факторів і категорій, пов'язаних зі слабкою зацікавленістю державного сектору цими питаннями в Україні і тому це є погрозою для ефективного ведення бізнесу. Таким чином, дослідження функціонування механізму управління підприємством яке знаходиться у кризовому стані в умовах ринкової економіки та пошук шляхів його вдосконалення надзвичайно актуальні.
Специфікою розвитку кризових явищ на вітчизняних підприємствах є перехід від командно-адміністративної системи управління до ринкової, неадекватні наслідки впровадження ринкових взаємовідносин, а також, складна політична і законодавча ситуація, але зрозуміло, що у будь-якому випадку, на розвиток бізнесу впливають, не лише ці фактори. Багато економічних реформ, проведених в ході переходу від командно-адміністративної до ринкової моделі господарювання, не враховували специфічні особливості структури і взаємозв'язки галузей економіки України, супроводжувались зміною умов і принципів функціонування підприємств, слід зауважити, що основні причини і механізми розвитку кризи розкриті в неповному обсязі, це ускладнює розробку правильних економічних способів виходу з кризи.
Об'єктом даного дослідження є КП “Втп “ВОДА”
Предметом дослідження є аналіз фінансово-господарського стану КП “Втп “ВОДА” та антикризове управління його діяльністю.
Метою даного дослідження є проведення аналізу фінансово-господарського стану КП “Втп “ВОДА” та розробка й обґрунтування практичних заходів щодо підвищення ефективності роботи КП “Втп “ВОДА” на виходу його із кризового стану.
Для досягнення поставленої мети були вирішені такі завдання:
- проведений теоретичний аналіз та узагальнено підходи стосовно визначення понять „криза” та „антикризове управління” на макро- та мікрорівні;
- досліджено та систематизовано основні показники, що є ознаками кризового стану підприємства;
- досліджено основні механізми та інструментарії подолання кризи на мікро- (підприємство) та макро- (держава) рівнях та проведено систематизацію;
- проведений техніко-економічний та фінансовий аналіз господарської діяльності КП “Втп “ВОДА”;
- сформульовані і розроблені пропозиції щодо антикризового управління діяльністю КП “Втп “ВОДА”.
Для досягнення поставленої мети було використано наступні методи дослідження: теоретичного узагальнення, аналізу і синтезу - для з'ясування та уточнення сутності поняття „криза” та „антикризове управління”, статистичного аналізу - для вивчення, групування, виявлення тенденцій видозмін чинників що впливають на виникнення кризових явищ на мікро- та макрорівнях, табличний - для представлення розрахунків і конкретних результатів, графічний - для наочного зображення статистичного матеріалу і схематичного зображення теоретичних і практичних положень дослідження, фінансово-економічний - для дослідження господарської діяльності КП “Втп “ВОДА”. Обробка даних здійснювалася з використанням сучасних комп'ютерних технологій та програмного забезпечення (Ms Word, Ms Excel, Statistica).
Окремі і загальні теоретичні положення проведеного дипломного дослідження оприлюднено на Всеукраїнській міжвузівській науковій студентські конференції “Проблеми економіки, управління та розвитку підприємств в сучасних умовах”.
Розділ 1. Обґрунтування актуальності обраної теми

1.1 Кризи, їх класифікації та причини виникнення

В умовах ринкової економіки постійно виникають кризові ситуації як для окремих суб'єктів господарювання, так і для системи в цілому. Часто у відповідь система сама виробляє адекватні механізми, що спочатку проходять апробацію на практиці, а потім обґрунтовуються теоретично. Практика свідчить: оздоровлення будь-якого підприємства шляхом застосування антикризового управління фактично відбувається із застосуванням всіх елементів управлінської системи, у цьому головна особливість українських підприємств. Виходячи з положення, що склалося в Україні, найбільший інтерес представляють причини та наслідки появи кризових ситуацій, а також заходи з їх усунення (антикризове управління).
Перш, ніж обговорювати питання присвячені організації процесу управління підприємствами, що знаходяться в кризовому стані, треба визначитися з термінологією, бо вона є не лише джерелом алгоритмів антикризового управління, але й інформативною системою. Питання розробки окремих аспектів антикризового управління розкрито у роботах багатьох учених-економістів: Короткова Є.М. [1], Василенко В.А., Мірошника І.Є. [2], Максимова О.Б. [3] та ін.
Поняття „криза” у толковому словнику Даля визначається як перелом, або переворот. Відомі російські лінгвісти Ожегов С.І., Шведова Н.Ю., пов`язували термін „криза” з протиріччями в розвитку суспільства, розладі економічного життя, скрутного важкого положення.
На макроекономічному рівні (держава) поняття „криза” зазвичай розуміється як спад кон'юнктури, виробництва, інвестицій, зайнятості. Представники макроекономіки відомі світові науковці і економісти (Брігхем Ю., Гапенські Л., Ван Хорн Дж., Шарп У., Кейнс Дж. та ін.) у своїх наукових працях пов`язують поняття „криза” на макрорівні, із загальними циклічними коливаннями в економіці країни. Теорії економічних циклів Кондратьєва М. і Кейнса Дж. розкривають основні закономірності, періодичність і структуру циклів [52].
На мікрорівні (підприємство) за думкою Ростоу У., Леві Л., Фішера І., “криза” визначається, як порушення у сфері грошово-кредитних відносин на підприємстві [52]. У той же час, як Фомін Я. [25], Захарченко В. [26], Балабанов І, [33] вважають, що поняття “криза” відноситься лише до процесів макроекономічного розвитку, а в масштабах фірми чи підприємства, існують тільки більш-менш гострі проблеми, викликані помилками чи непрофесіоналізмом управління, але якщо з цих позицій розглядати внутрішньо-фірмове управління, то при розробці, наприклад, стратегії її розвитку немає необхідності передбачати і враховувати можливість кризи, з іншого боку виникнення кризи на макроекономічному рівні, також, є наслідком невірного стратегічного вектору, обраного урядом, а отже, помилковим управлінням на макроекономічному рівні.
Нині, на більшості українських підприємств основу виробництва складає застаріле і зношене устаткування. Результат - низька конкурентоспроможність вітчизняної продукції в порівнянні з закордонними аналогами. В економічному змісті на мікро- рівні “криза” означає дефіцит коштів для підтримки поточної господарської (виробництво) і фінансової потреб в оборотних коштах [8-10].
Слід зауважити, що кризи не обов'язково є руйнівними, вони можуть протікати з визначеним ступенем гостроти. Настання криз викликається не тільки суб'єктивними, але й об'єктивними причинами, самою природою соціально-економічної системи. Практика показує, що кризи неоднакові не тільки зі своїх причин і наслідків, але і за самою своєю суттю. Необхідність у розгалуженій класифікації криз пов'язана з диференціацією засобів і способів управління ними. Якщо є типологія і розуміння характеру кризи, з'являються можливості зниження її гостроти, скорочення часу і забезпечення безболісності протікання Класифікаційні ознаки реальної кризи можуть розглядатися і як її параметри, що визначають оцінку ситуації, розробку і вибір оптимальних управлінських рішень. Небезпека кризи існує завжди, тому дуже важливо знати ознаки настання кризових ситуацій і оцінювати можливості їхнього розв'язання [12].
Основні характеристики кризи диференціюються за: типологічною приналежністю, масштабом, проблематикою, гостротою; галуззю розвитку, причинами, можливими наслідками та фазами прояву кризи [17].
За масштабами прояву кризи поділяють на загальні і локальні кризи, загальні кризи охоплюють соціально-економічну систему у цілому, локальні - тільки частину її.
За формою прояву кризи також можуть бути передбачуваними (закономірними) і несподіваними (випадковими). Передбачувані кризи настають як етап розвитку, вони можуть прогнозуватися і викликаються об'єктивними причинами нагромадження факторів, пов'язані з виникненням кризи можуть бути потреби реструктуризації виробництва, зміна структури інтересів під впливом науково-технічного прогресу. Несподівані кризи часто бувають результатом грубих помилок в управлінні, чи будь-яких природних явищ.
Різновидом передбачуваних криз є циклічна криза (звичайно, у тому випадку, якщо відома і вивчена природа кризи і її характер), вона може виникати періодично і має відомі фази свого настання і протікання. За фазами прояву існують також кризи явні і латентні (сховані). Перші протікають помітно і легко виявляються, другі є схованими, протікають відносно непомітно і тому є найбільш небезпечними. За гостротою прояву кризи, також, бувають глибокими і легкими. Глибокі, гострі кризи часто ведуть до руйнування різних структур соціально-економічної системи, вони протікають складно і нерівномірно. Легкі, м'які кризи протікають більш послідовно, їх можна передбачити, ними легше керувати.
Важливу роль у кризових ситуаціях відіграє фактор часу, залежно від чого, уся сукупність можливих криз на групи, затяжних і короткочасних криз. Фактор часу в кризових ситуаціях відіграє важливу роль. Затяжні кризи, як правило, проходять болісно і складно.
За проблематикою можна виділити макро- і мікро кризи. Макро кризі властиві досить великі обсяги і масштаби проблематики. Мікро криза захоплює тільки окрему проблему чи групу проблем. Особливістю кризи є те, що вона, будучи навіть локальною чи мікро- кризою, як ланцюгова реакція, може поширюватися на всю систему чи всю проблематику розвитку, тому що в системі існує органічна взаємодія всіх елементів, і проблеми не зважуються окремо.
Причини криз, можуть бути різними. Зовнішні причини кризи пов'язані з тенденціями і стратегією макроекономічного розвитку чи навіть розвитку світової економіки, конкуренцією, політичною ситуацією в країні. Звичайно всі перераховані вище фактори можуть лежати в основі кризи підприємства, але більший вплив на стан підприємства роблять управлінські фактори.
Поняття "криза" найтіснішим чином пов'язане і з поняттям "ризик", що тією чи іншою мірою впливає на методологію розробки будь-якого управлінського рішення. Ризик з одного боку виступає синонімом поняття кризи, а з другого це ймовірність виникнення збитків, або недоотримання прибутку порівняно з прогнозним варіантом. Визначення ризику залежить від сфери діяльності його застосування.
З позиції фінансової діяльності підприємства поняття ризику та кризи, розглядаються, як дві суміжні фінансові категорії, а тому можна стверджувати, що криза (ризик) - це ймовірність виникнення збитків, втрат або недоотримання прибутку порівняно з прогнозним варіантом у конкретному часовому проміжку чи періоді тощо [4, 6, 12].
В господарській та фінансово-економічній діяльності суб`єкта, як визначено у Фінансовому словнику, під ризиком розуміють “усвідомлену можливість небезпеки виникнення не передбачуваних втрат очікуваного прибутку, майна, грошей у зв`язку з випадковими змінами умов економічної діяльності, несприятливими обставинами. Вимірюють частотою, ймовірністю виникнення того чи іншого рівня втрат ”. З позиції економічної безпеки, вважається, що в певному розумінні ризик є нічим іншим, як мірою економічної безпеки в діяльності підприємства. Аналіз досвіду та результатів функціонування українських підприємств є підставою для виділення таких основних груп ризик-факторів [19, 20] підприємницької діяльності.
При цьому слід мати на увазі, що: ризик має свої специфічні ознаки, такі як: є конкретним явищем, має вірогідний характер; може бути виміряним та оціненим; має конкретну форму прояву, пов`язану з певним об`єктом; є невід`ємним елементом фінансово-економічних відносин. Наявність ризику передбачає здійснення антикризової діяльності, формами якої є компенсація, репресія, превенція.
Кризове явище, що з'явилося, не тільки має тенденцію до розширення з кожним новим господарським циклом, але і породжує нові супутні йому негативні явища, що можуть викликати головний збиток. Тому, чим раніше будуть застосовані антикризові механізми за рахунок нових технічних засобів і інформаційних технологій, тим більшими будуть можливості великими відновлення і стабілізації підприємства. Основним документом системи управління кризами бізнесів-процесів є карта криз [20, 21, 22] (таблиця 1.1).
Таблиця 1.1 - Карта ідентифікаторів кризових явищ
Ідентифікатор кризи
Унікальне позначення / найменування кризи
Класифікація кризи
Загальна характеристика чинника, що може викликати кризу
Умови виникнення кризи
Опис умов/причин загрози виникнення кризи
Тригери кризи
Тимчасові/ параметричні індикатори
Імовірність виникнення кризи
Кількісна міра загрози виникнення кризи
Загроза кризи
Можливі наслідки виникнення кризи
Очікувана величина кризи
Добуток ймовірності на загрозу кризи
Супутні кризи
Перелік ідентифікаторів інших криз, що знаходяться з даною кризою у будь-якій залежності, з описом цієї залежності
Відповідальний
Особа, що відповідає за моніторинг тригерів кризи
Вплив криз краще відображати не через створення робіт, що відповідають кризовим подіям, за допомогою моделювання їх можливих наслідків моделюванням їхніх можливих наслідків. Існує три формули, що враховують показники погроз і витрати на обробку криз.
Витрати на управління антикризовими програмами виражається як сума втрат і витрат на обробку ідентифікованих криз плюс сума втрат і витрат на обробку не ідентифікованих криз. Значення ефекту управління кризами визначається різницею прогнозованого ефекту і фактичних витрат на керування кризами. Слід зазначити, що на початкових етапах використання даної методики ефект від неї може показатися не досить значним, проте за час використання найбільш діючих методів профілактики і боротьби з наслідками числове значення показника ефекту управління кризами буде, безсумнівно, зростати [22,23].
1.2 Кризовий стан підприємства та його ознаки

Відомо, що стан підприємства характеризується трьома основними показниками: станом виробничих фондів, рівнем менеджменту і маркетинговою політикою. У країнах з розвинутою ринковою економікою кризове чи "падаюче" підприємство - це виробництво, де один з цих показників не відповідає вимогам і стану ринку. В Україні, як правило, на кризовому виробництві всі погано в комплексі. Тому на даному етапі розвитку вітчизняної економіки дуже важливим є питання визначення поняття “кризового стану підприємства” та виявлення основних його ознак, що властиві українським умовам господарювання. [13, 14]
Загальним проблемам управління бізнес-процесами підприємства в умовах „кризового стану” присвячені роботи Хотомлянського А, Черната Т., Северіна А., Любушина М., Ляшева В. 13, 16] та багатьох інших. Відомі відчизняні економісти Лігоненко Л. [20] Терещенко О. [21], розглядають термін “кризовий стан” як безпосередню погрозу існування підприємства.
Загрозі “кризового стану” підприємства притаманні два аспекти - зовнішній і внутрішній. Зовнішній полягає в здатності підприємства мобілізувати необхідний обсяг оборотних коштів для виконання своїх зобов'язань перед кредиторами. Внутрішній - у здатності забезпечити обсяг оборотних коштів, необхідних для ведення господарської діяльності. Підтримка величини оборотних коштів на відповідному рівні здійснюється за рахунок грошових і еквівалентних їм ресурсів підприємства [20].
З позицій стратегічного менеджменту „кризовий стан підприємства”[33] обумовлений втратою бізнес-концепції підприємства щодо створення реальної довгострокової конкурентної переваги.
З позиції маркетингової діяльності, у останній час термін „кризовий стан підприємства”, обумовлений посиленням конкурентної боротьби і різкого загострення проблем збуту продукції. В цих умовах виробники змушені пристосовуватися до вимог ринку і в той же час здійснювати регулюючий вплив на формування таких вимог.
З позицій фінансового менеджменту кризовий стан підприємства полягає в його нездатності здійснювати фінансове забезпечення поточної виробничої діяльності, зменшенні його ринкової вартості або падінні курсу його акцій, а також максимізації ризику неплатоспроможності [48]. Недостатність коштів для фінансового забезпечення поточної діяльності можна відобразити у вигляді нерівності [27,28]:
Поточна фінансова потреба в оборотних коштах (ПФП) визначається як сума майбутніх на момент розрахунку формули виплат по поверненню боргів (включаючи відсотки по них), а також штрафів і пені (у випадку прострочених платежів) за планований період. Покривається вона коштами прийнятними для кредиторів по змісту й умовах взаємо залікових операцій.
Поточна господарська потреба в оборотних коштах (ПГП) являє собою різницю між сумою виробничих і невиробничих витрат на планований період, з одного боку, і обсягом виробничих запасів підприємства в межах розмірів, передбачених кошторисом, з іншої.
Практика фінансового менеджменту використовує при оцінці масштабний кризового стану підприємства три принципових характеристики (таблиці 1.2):
Таблиця 1.2 - Масштаби кризового стану підприємства і можливі шляхи виходу з нього
Ймовірність банкрутства за результатами оцінки
Масштаб кризового стану підприємства
Спосіб реагування
Можливий
Легка криза
Нормалізація поточної фінансової діяльності
Висока
Тяжка криза
Використання внутрішніх механізмів фінансової стабілізації
Дуже висока
Катастрофа
Пошук ефективних форм санації (можливість ліквідації)
Критерії формування таких характеристик, а також найбільш адекватний спосіб реагування і застосування захисних фінансових механізмів. Такий аналіз дозволить скласти базу даних типових сценаріїв економічної поведінки в умовах кризових ситуацій, що буде сприяти оперативності та збільшенню антикризового управління.
Таким чином, ідентифікація масштабів кризового стану підприємства дозволяє визначити принциповий напрямок використовуваних форм і методів його фінансового оздоровлення [21].
У ході діяльності підприємства його стан може змінюватися як в кращій, так і в гірший бік. У самій найнесприятливішій ситуації стан може стати кризовим. Щоб запобігти погіршення стану підприємства і не допустити банкрутства, за дослідженнями Кожанової Є., Отенко І. необхідно досліджувати причини такого погіршення [38]. Ковальов В. [11], Коюда О. [12], ін. [35, 30, 27], у своїх наукових працях першорядне значення у визначенні та кризового стану приділяють закономірностям руху основного капіталу, техніки, інноваційним процесам. Але це більш класичний підхід до визначення джерел кризових явищ на макрорівні, а тому в сучасних умовах розвитку України як самостійної держави з ринковою економікою, він може використовуватись лише частково.
Криза в будь-якій сфері діяльності підприємства може привести до кризових явищ та появи чинників, здатних викликати збої в нормальному режимі діяльності підприємства, що може викликати неплатоспроможність, а потім і призвести до банкрутства. З метою уникнення кризових ситуацій у діяльності підприємства, важливе значення має діагностика кризових явищ у різних сферах його діяльності.
При оцінці фінансового стану підприємства необхідно використовувати деякий вимірник, що дозволяє на якісному рівні оцінити підприємство і зробити висновок про стадію його “кризового стану”, платоспроможність, або про неплатоспроможність Відповідно до ст. 1 Закону України про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" [53, 18]. Для цих цілей Василенко В. [22], Терещенко О. [21] у своїх наукових працях використовують поняття “якість фінансового стану”.
Якість фінансового стану - комплексна якісна характеристика підприємства, що свідчить про ступінь його платоспроможності у момент аналізу. Вимір якості фінансового стану ці науковці у своїх наукових виданнях пропонують робити не по фінансовій звітності, а лише на підставі аналізу договорів підприємства і зіставлення графіка платежів по кредитах з календарем.
Для того щоб визначити якість фінансового стану підприємства, економісти Василенко В. [22], Терещенко О. [21], пропонують використовувати кілька ступенів якості: платоспроможне підприємство; передкризове підприємство; кризове підприємство; неплатоспроможне підприємство (після рішення Господарського Суду) [18].
Критерієм віднесення до певного ступеня якості є наступні умови (таблиця 1.3).
Таблиця 1.3 - Критерії ступеня якості фінансового стану підприємства
Умова
Ступінь
графік платежів за борговими зобов'язаннями виконується
платоспроможне
більш половини боргів прострочено до двох місяців від договірного терміну
передкризове
більш трьох чвертей боргів прострочено до двох місяців від договірного терміну
кризове
хоча б один борг прострочений більш ніж на три місяці
неплатоспроможне
При виявленні на етапі попереднього аналізу ознак “кризового стану”, неплатоспроможності необхідно застосовувати комплекс антикризових заходів щодо повернення підприємства до платоспроможності. Для цих цілей проводиться комплексний аналіз якості фінансового стану.
Для дослідження причин кризового стану підприємства Тарасенко Н. [27], та Ковальов А. [29], пропонують проводити фінансовий аналіз стану підприємства. Схема аналізу (рисунок 1.1) являє собою ієрархічну систему, що включає різні методи аналізу з використанням апарата експертних оцінок для пошуку оптимальних шляхів вирішення проблем кризового підприємства.
Рисунок 1.1 - Комплексний аналіз якості фінансового стану
Алгоритм розрахунку й оцінки показників формального аналізу, причин неплатоспроможності підприємства запропонований економістами Джулій Л., Горнєвою С. [40] (рисунок 1.2). За допомогою головних показників діяльності підприємства оцінюється фінансовий стан підприємства, його фінансові результати, а також ефективність витрат і ресурсів.
Рисунок 1.2- Алгоритм розрахунку й оцінки формальних показників
Українські економісти Деренська Я. [10], Копитова В. [5]. та ін. пропонують розширити поняття кризової ситуації і розмежувати поняття кризи і неплатоспроможності (банкрутства).
Існують різні методи оцінки загрози банкрутства, зокрема, експрес-діагностика, що включає аналіз платоспроможності фінансової стійкості, рентабельності та діловій активності підприємства. Як відзначає ряд авторів: Георцина В., Дмитрієва В. [22], Градов А. [23], найбільш об'єктивними й адекватно відбивають реальні процеси на підприємстві є широко розповсюджені методи інтегральної оцінки загрози банкрутства.
До них відносяться: моделі для оцінки ризику банкрутства Альтмана [3], чотирьохфакторна модель прогнозування банкрутства Тоффлера Т. [4], модель очікуваної частоти банкрутства [31], комплексна однокритеріальна оцінка фінансового стану підприємства Бівера У., метод комплексного фінансового аналізу стану підприємства і ризику банкрутства Хотомлянського А. [16].
Вітчизняні українські економісти Покропивний С., Колот В., Лігоненко Л. [6], Терещенко О. [21] та ін. у аналізі останніх досліджень і публікацій виділяють три стадії розвитку кризової ситуації на підприємстві.
Виходячи з даних критеріїв, можна стверджувати, що більшість українських підприємств знаходиться на пізній стадії кризової ситуації, у зв'язку з чим виникає необхідність удосконалення методів, прийнятих у вітчизняній теорії і практиці антикризового управління.
Стадії розвитку кризових ситуацій на підприємстві визначають та обґрунтовують, які також визначають зміст, наслідки та необхідні заходи для їх усунення:
Перша - зниження обсягів прибутку (криза в широкому значенні). Наслідком цієї фази є погіршення фінансового стану підприємства, скорочення джерел і резервів розвитку. Вирішення проблем проблеми може стати як застосування стратегічного (перегляд стратегії, реструктуризація підприємства), так і зміни тактичного управління (зниження витрат, підвищення продуктивності).
Друга - збитковість виробництва. Наслідок - зменшення резервних фондів підприємства (якщо такі є в наявності, і інакше настає третя фаза). Вирішення проблеми є в області застосування управління, що реалізується, як правило, через реструктуризацію підприємства.
Третя - виснаження чи відсутність резервних фондів. На погашення збитків підприємство направляє частину оборотних коштів і тим самим переходить у режим скороченого відтворення. Реструктуризація вже не може бути використана для вирішення проблеми, тому що відсутні засобу на її проведення. Потрібні оперативні заходи для стабілізації фінансового стану підприємства і пошук засобів на проведення реструктуризації, інакше криза переходить у четверту фазу.
Четверта - неплатоспроможність. Підприємство досягло того критичної межі, коли немає засобів профінансувати навіть скорочене відтворення та (або) платити по попереднім зобов'язаннях. Виникає загроза припинення виробництва та (або) банкрутства. Необхідні екстрені заходи з відновлення платоспроможності підприємства та підтримки виробничого процесу [21].
1.3 Система антикризового управління на підприємстві

Останнє десятиліття в Україні практика ефективного використання теоретичних результатів і досвіду західної школи фінансового менеджменту зіштовхувалася з об'єктивними економічними труднощами перехідного періоду: нерозвиненістю ринкових механізмів; недосконалістю нормативно-правової бази; слабким інформаційним забезпеченням інвестиційного процесу; факторами обумовленими загальною нестабільністю економічної і політичної ситуації - що є причинами розвитку кризових явищ в Україні.
Нестабільність ринкової економіки, і тим більше, окремих її частин, зміна обсягів виробництва і збуту, значне падіння виробництва, що характеризується як кризова ситуація, слід розглядати не як збіг незадовільних ситуацій, а як деяку загальну закономірність властиву ринковій економіці. Кризові ситуації, що виникають в результаті відсутності відповідних профілактичних заходів, можуть призвести до надмірної розбалансованості економіки підприємства.
Основи антикризового управління підприємством у теоретичному й практичному плані потребують сьогодні в Україні подальшої розробки і вдосконалення. У більшості випадків з метою координації та стимулювання бізнес-процесів, що відбуваються в на підприємстві механічно переносяться методи й прийоми антикризового управління, запозичені з країн ринкової економіки, які без урахування особливостей вітчизняних умов важко адаптуються до практичної господарської діяльності [31, 44, 46].
Вітчизняні економісти трактують поняття “антикризове управління” по-різному. Наприклад, Градова А. [24], визначає його як, сукупність форм і методів реалізації антикризових процедур стосовно до конкретного “підприємства-боржника”. Отенко І. [38] стверджує, що антикризове управління - це управління, що вміщує: передбачення небезпеки кризи, аналіз його симптомів, заходів для зниження негативних наслідків кризи і використання його факторів для наступного розвитку. Сутність антикризового управління можна виразити в наступних положеннях (рисунок 1.3).
Практично всі автори відзначають так зване “розшарування” понять антикризового і звичайного управління підприємством, пояснюючи це тим, що на сьогоднішній день вже не вистачає звичайного управління підприємством, яке не в повній мірі може визначити небезпеку та періодичність настання криз, І визначають процес антикризового управління на рівні підприємства.
Балабанов І. [33], Ванькович В. [34], розглядають антикризове управління з погляду проблем фінансів на мікрорівні, тоді як Сайфулін Р. [32], Буряк Г. [30], намагаються розглянути комплекс проблем пов'язаних не тільки з кризою окремого підприємства, але кризою в державних фінансах, в економіці цілому. Економісти, Терещенко О. [31], Коробов М. [42], та ін. приділяють увагу тільки процедурам банкрутства, в рамках закону “Про відновлення платоспроможності чи боржника визнанні його банкрутом” [7], що не дає можливості оцінити весь спектр потенційних мір нейтралізації кризового стану підприємства стосовно до українських умов функціонування.
Однак з аналізу результатів досліджень вітчизняних і закордонних учених [51, 49] випливає, що систематизація основних проблем і механізмів фінансової стабілізації підприємства не дає можливості оцінити весь спектр потенційних мір нейтралізації кризового стану, в українських умов функціонування. Економістами Александровою М., Масловою С., [50] також даний зріз законодавства регулюючого дії антикризового керуючого при застосуванні судових процедур банкрутства і перераховані основні напрямки його дій у рамках антикризового управління.
Ілясов Г. [49], виділяє три послідовних етапи здійснення фінансової стабілізації на підприємстві в умовах кризової ситуації.
Короткочасного усунення неплатоспроможності, на думку Ілясов Г. [50] можна домогтися реалізацією "зайвих" активів підприємства. Сутність фінансової стійкості, на їх думку, полягає в максимально швидкому і радикальному зниженню неефективних витрат. А забезпечення фінансової рівноваги в тривалому періоді можливо тільки при збільшенні грошового потоку від основної діяльності підприємства.
На думку Коробова М. [42], “антикризове управління - це управління, у якому поставлено певним чином передбачення небезпеки кризи, аналіз його симптомів, заходів для зниження негативних наслідків кризи і використання його факторів для наступного розвитку”.
З точки зору Дворецької А. [47], антикризовий менеджмент можна визначити у вигляді схеми.
Вітчизняні економісти розходяться в думці щодо моменту початку антикризового управління. Александрова М., Маслова С., [50] вважають, що процес антикризового управління повинен починатися після ініціалізації процедури банкрутства. Тоді як, Ілясов Г. [50] стверджує, що антикризове управління повинне починатися до ініціалізації процедури банкрутства з метою її недопущення.
Введення антикризового управління на українських підприємствах торкається наступних підсистем управління підприємством (рисунок 1.4) [13]:
Схематично процес виходу підприємства із кризи, запропонований Лігоненко Л. [20], Терещенко О. [21], до застосування на українських підприємствах. Процес виходу підприємства з кризи являє собою набір заходів спрямованих на поступове поліпшення якості фінансового стану і переклад підприємства з розряду кризових у розряд платоспроможних. Це досягається в ході реалізації процесу управління неплатоспроможним підприємством в умовах перехідної економіки.
Найдійовішим засобом запобігання банкрутству підприємства є фінансова санація. Термін «санація» походить від латинського „sаnаrе” - оздоровлення, видужання. Закон України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», розрізняє поняття «санація» та «досудова санація». За Законом, санація розглядається к система заходів, передбачених процедурою провадження справи про банкрутство з метою запобігання ліквідації боржника і спрямованих на оздоровлення його фінансового стану, а також на задоволення в повному обсязі або частково вимог кредиторів шляхом кредитування, реструктуризації боргів та капіталу і (або) зміною організаційної та виробничої структури боржника [53]. Санація є одним з напрямів антикризового управління.
Отже, визначивши основні причини та наслідки кризових явищ на підприємстві а також основні ознаки кризового стану можна зробити висновок, що більшість вітчизняних підприємств дійсно знаходяться у кризовому стані і потребують антикризового управління, особливо це стосується підприємств житлово-комунального господарства.
Розділ 2. Характеристика суб'єкта господарювання

2.1 Юридичний статус, мета і предмет діяльності КП “Втп “ВОДА”

Комунальне підприємство “Виробничо-технологічне підприємство “ВОДА” засноване, відповідно до рішення ХХVI сесії Харківської міської ради “Про створення комунального підприємства” від 28.10.04р. №169/04 та Господарського кодексу України, Законів України “Про місцеве самоврядування в Україні”, “Про власність” і інших законодавчих актів України, що належать до комунальної власності територіальної громади м. Харкова. Діяльність підприємства здійснюється на підставі положень Конституції та Законів України, постановами Верховної Ради України, указами та розпорядженнями Президента України, постановами та розпорядженнями Кабінету Міністрів України, рішеннями Харківської міської ради, рішеннями виконавчого комітету Харківської міської ради, розпорядженнями Харківського міського голови, іншими нормативними актами і цим Статутом.
Юридична адреса: 61052, м. Харків, вул. Червоножовтнева, 90.
Генеральний директор: Колотило Віктор Дмитрович
Ідентифікаційний код: 31341854.
Орган реєстрації: виконавчий комітет Харківської міської ради.
Дата реєстрації: 09.11.2004.
Цілісний майновий комплекс КП “Втп “ВОДА” належить до комунальної власності територіальної громади м. Харкова.
Основним видом діяльності КП “Втп “ВОДА” є видобуток, виробництво, обробка питної води, подача, транспортування, розподіл і реалізація усім групам споживачів м. Харкова, перетранспортування і регулювання водних ресурсів для Харківської, Донецької, Луганської областей, технічне водопостачання промислових підприємств.
Метою діяльності підприємства є забезпечення водопостачанням м. Харків та групове водопостачання населених пунктів Харківської області, регулювання водних ресурсів р. Сіверський Донець та перекид водних ресурсів, здійснення заходів щодо поліпшення екологічного стану України.
Основним предметом діяльності підприємства є:
- видобуток, виробництво, обробка питної води, подача, транспортування, розподіл та реалізація;
- здійснення планово - попереджувальних, капітальних та поточних ремонтів;
- технічне водопостачання споживачів;
- здійснення капітального будівництва;
- розробка заходів щодо раціонального використання води та установлення лімітів водоспоживання;
- розробка автоматизованих систем управління технологічними процесами водопостачання з використанням існуючих та розробкою нових технічних засобів і методів оперативного управління;
- видача технічних умов на водопостачання та узгодження проектів;
- розробка проектної документації по розвитку, реконструкції діючих водопровідних споруджень та технологічного устаткування, у тому числі по перекладці водогінних мереж замість технічно зношених;
- проведення дослідницьких і дослідно-конструкторських розробок, створення нових високоефективних технологій для одержання екологічно чистої води, по удосконаленню технологічного устаткування подачі і розподілу води з метою економії усіх видів ресурсів та безпеки водопостачання в екстремальних обставинах.
Основними джерелами централізованого водопостачання м. Харкова та населених пунктів системи групового водопостачання Харківської області є три незалежні джерела розміщені на зазначеній відстані один від одного:
- Печеніжське водосховище на р. Сів. Донець;
- Краснопавлівське водосховище із каналу “Дніпро-Донбас”;
- Артезіанські свердловини глибиною від 80 до 800м.
В комплекс робіт КП “Втп ”Вода” по забезпеченню системи централізованого водопостачання входять:
- регулювання стоку р. Сів. Донець для водозабезпечення Харківської, Донецької та Луганської областей,
- експлуатація Печеніжського водосховища;
- створення водозаборів на джерелах водопостачання;
- обслуговування та експлуатація комплексу насосних та фільтрувальних станцій, резервуарів, систем водогону та розподільчої мережі;
- контроль якості води;
- забезпечення функціонування автоматизованих систем управління технологічними процесами і організаційно-економічними задачами;
- проектно-конструкторські розробки СПКБ АСУВ, система технологічного водопостачання;
- обводнення та регулювання річок Харків, Лопань та Сів. Донець.
КП “Втп “ВОДА” забезпечує цілодобове водопостачання м. Харкова та системи групового водопостачання області. Система групового водопостачання була створена шляхом підключення до магістральних водогонів КП “Втп “ВОДА” населених пунктів (м. Лозова, м. Чугуїв, м. Первомайський, Краснопавлівка, Покотилівка та ін., всього 52). Підключення до системи групового водопостачання вказаних населених пунктів забезпечило їм друге джерело водопостачання питної води. Місто Харків споживає 95% загального обсягу подачі води системою централізованого водопостачання КП “Втп “ВОДА”.
2.2 Аналіз організаційної структури управління КП “Втп „Вода”

Організаційна структура управління відображає внутрішню форму системи управління, тобто сукупність таких елементів, як структурні виробничі підрозділи, розподілення між ними прав та відповідальності. В ній реалізуються різні вимоги до вдосконалення систем управління.
Організаційна структура підприємства (наведена на рисунку 2.1) та її впровадження не являють собою щось постійне, вони постійно змінюються, вдосконалюються, відрізняються багатим різноманіттям, що підтверджено об'єктивними факторами та умовами.
На КП “Втп ”ВОДА” має лінійно-функціональну організаційну структуру управління, вона характеризується тим, що керівник підприємства передає частину своїх обов'язків та уповноважень функціональним заступникам, що дозволяє розподілити адміністративно-управлінську роботу і доручити її найбільш кваліфікованим кадрам та робітникам.
Кожен з функціональних підрозділів підприємства виконує закріплені за ним обов'язки, а саме:
Генеральний директор: Розпоряджується майном підприємства в межах наданих йому прав, укладає договори, у тому числі щодо найму працівників. Видає накази і розпорядження, обов'язкові до виконання всіма працівниками КП “Втп ”ВОДА”. Директор, в межах своїх повноважень, несе повну відповідальність за діяльність підприємства, забезпечення збереження товарно-матеріальних цінностей, грошових коштів і іншого майна підприємства. Відкриває в банках рахунки, користується правом розпорядження засобами підприємства. Під керівництвом генерального директора знаходяться заступник генерального директора з господарсько-правових питань, заступник генерального директора з економічних та фінансових питань, головний бухгалтер, помічник з енерго-ринку, головний інженер та ін. заступники.
2.3 Техніко-економічні показники діяльності КП “ВТП „ВОДА”

Основною задачею комунальних підприємств є найбільш повне та безперервне забезпечення потреб населення конкретним видом послуг. Темпи росту обсягу виробництва продукції, підвищення її якості безпосередньо впливають на величину витрат, прибуток та рентабельність діяльності підприємства.
Розвиток системи водопостачання є основним напрямком реформування водопостачання і за своїми масштабами і значущістю порівнюється з відродженням водопровідного господарства. На сьогодні 32,4% водопровідних мереж підприємства технічно зношені і з амортизовані (близько 800км), але продовжують експлуатуватись через відсутність коштів на їх заміну.
Загальна довжина водогонів та мереж системи водопроводу - 2471,4 км, з метою зниження нераціональних витрат води затверджена і діє Програма заходів по скороченню втрат води на 2003-2004 роки, а також Програма енерго- та ресурсозбереження КП “Втп “ВОДА” на 2003-2010 роки. Наприклад за період 9 місяців у 2004 році втрати і не облічені витрати води знизились в порівнянні з відповідним періодом 2003 року на 3,13%.Облік споживання води являється важливим етапом у раціональному використанні водних ресурсів. З 2003 року стала значно зростати кількість встановлених водолічильників холодної води на водопровідні вводи, у період з 2004 по 2005 роки продовжує зростати зацікавленість населення у встановленні квартирних приладів обліку холодної води, через що у період 2004-2006рр. помітне зниження видобутку та середньодобового обсягу подачі води у натуральних одиницях. Помітне поступове зростання основних техніко-економічних показників, що характеризують ефективність діяльності підприємства (таблиця 2.1), зокрема у період 2004-2006рр. доходи від корисно відпущеної питної води зросли на 9,6%, проте при цьому зафіксовано зростання експлуатаційних витрат на 23%.
Аналізуючи динаміку основних техніко-економічних показників роботи підприємства можна зробити висновок, що щорічний випуск продукції у 2004 році порівняно з 2003 збільшився на 138,8 тис. грн., але у 2005 році знов помітне зменшення обсягів виробництва на 8,6 тис. грн. Результатом цього стало варіювання суми доходу за аналізований період.
Таблиця 2.1 - Основні техніко - економічні показники КП “Втп ”ВОДА” за 2004-2006 роки
№ п/п
Показники
Од. вим.
Роки
Темпи росту, %
2004
2005
2006
2005/
2004
2006/
2005
1
2
3
4
5
6
7
8
1
Обсяг виробництва води (подача до мережі, всього)
тис. куб. м
264304,6
254967,9
252391
96,46
98,98
2
Корисний відпуск води
тис. куб. м
181434,4
145073,0
145350,6
80,0
100,2
3
Середній тариф
грн. куб. м
1,37
1,39
1,50
132,8
89,9
4
Чистий дохід від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг)
тис. грн.
185344,0
169621,2
183660,8
91,51
108,27
5
Собівартість 1 куб. м. води з ПДВ
грн.
1,20
1,40
1,55
116,66
91,3
6
Валовий прибуток, збиток
тис. грн.
44190,5
9585,7
8922,4
21,69
93,08
7
Коефіцієнт зносу основних фондів
%
55,47
56,84
57,27
102,46
100,7
8
Чисельність персоналу
чол.
3360
3564
3412
106,07
95,7
9
Середньомісячна заробітна плата
грн.
693,07
953,5
1184,90
137,57
124,26
10
Сердньорічна вартість основних фондів, тис. грн.
тис. грн.
463832,85
889747,45
929060
191,82
104,41
11
Фонд робочого часу, люд.-год.
люд.год.
6741174
7182536
6597106
106,54
91,84
12
Фонд оплати праці, тис. грн.
тис. грн.
27944,6
40779,5
48514,9
145,92
118,96
Розділ 3. Аналіз виробничо-фінансової діяльності підприємства КП “Втп “ВОДА”

3.1 Аналіз виконання виробничої програми

За умов товарного виробництва та ринкової економіки виготовлена продукція, виконана робота або надана послуга є товаром, котрий має не лише споживчу, а й майнову вартість. Обсяг продукції у вартісному виразі на більшості підприємств різних галузей виробничої сфери визначається показниками товарної, валової, чистої продукції.
Валова продукція - це вартість усієї виробленої продукції і виконаних робіт, враховуючи незавершене виробництво.
Товарна продукція відрізняється від валової тим, що в ній не враховуються залишки незавершеного виробництва і внутрішньогосподарський оборот. Виражається в оптових цінах, діючих у звітному році.
Реалізована продукція - це вартість оплаченої і відвантаженої покупцеві продукції.
Аналіз виконання виробничої програми проводиться у декілька етапів:
1. Вивчення динаміки випуску продукції у співвідношенні з обсягом реалізації продукції.
2. Аналіз виконання плану по випуску продукції.
3. Аналіз структури продукції.
Аналіз динаміки обсягу випуску і реалізації продукції проводиться за допомогою показників: базисних темпів росту, ланцюгових темпів росту, середньорічних темпів росту (приросту).
Розглянемо динаміку обсягу виробництва (подача води до мережі в натуральному виразі, тис. куб. м.) і реалізації продукції (корисно відпущеної води юридичним та фізичним особам, в тому числі бюджетним та позабюджетним організаціям тис. куб. м.) КП “Втп ”ВОДА” наведено в таблиці 3.1
Таблиця 3.1 - Динаміка виробництва і реалізації води в натуральних показниках КП “Втп ”ВОДА” за 2004-2006 рр.
Роки
Обсяг виробництва продукції (подача води до мережі всього), тис. куб. м
Темп росту, %
Обсяг реалізації
продукції, (відпущено води всім споживачам), тис. куб. м
Темп росту, %
базисний
ланцюговий
базисний
ланцюговий
1
2
3
4
5
6
7
2004
264304,6
100,0
100
181434,4
100
100
2005
254967,9
96,46
96,46
155073,0
85,47
85,47
2006
252391,0
95,49
98,98
145350,6
80,11
93,73
Зниження обсягу подачі води (рисунок 3.1) на 9336,7 тис. куб. м. або на 3,54% в 2005 році порівняно з 2004 роком пояснюється:
- зниженням невиробничих втрат і неврахованих витрат води за рахунок постійних робіт на заходів з забезпечення надійності функціонування обсягів водозабезпечення;
- зниженням подачі води споживачам, які несвоєчасно сплачують послуги водопостачання та збільшення культури водозабезпечення при встановленні квартирних пристроїв обліку холодної та гарячої води.
Основною причиною зменшення корисно відпущеної води споживачам у 2005 році, порівняно з 2004 роком є “незбалансований обсяг”, який склав 29134,2 тис. куб. м. і не увійшов до обсягу реалізації. Це спричинило зниження нарахованих доходів від реалізації питної води, збільшення собівартості 1 куб. м. питної води, вплинуло на кінцевий результат діяльності.
Рисунок 3.1 - Динаміка виробництва і реалізації продукції в натуральних показниках КП “Втп ”ВОДА”
Також причинами зниження обсягу видобутку води є зменшення реалізації води в основному за рахунок встановлення приборів обліку води, зменшення чисельності мешканців м. Харкова. Витрати води на власні виробничі і господарчо-питні потреби за 2005 рік склали 10309,5 тис. куб. м. Порівняно з 2004 роком відбулось підвищення споживання води на власні потреби на 297,2 тис. куб. м. або на 3,0%. Збільшення обсягу використання води на власні технологічні (виробничі) та господарчо-питні потреби відбулося в результаті упровадження галузевих технологічних нормативів використання води. Фактичні втрати води при транспортуванні за 2005 рік склали 107597,9,9 тис. куб. м., що вище обсягу втрат за відповідний період 2004 року на 24727,7 тис. куб. м. або на 29,8%.
Основною причиною зростання витрат води при транспортуванні є відмовлення КП “Харківські теплові мережі” від обсягів споживаної холодної води на потреби гарячого водопостачання в обсязі 29,1 млн. куб. м. за 2005 рік отриманого до системи трубопроводів КП “Харківські теплові мережі”.
За 2006 рік подано води - 252391,0 тис. куб. м., відпущено води споживачам - 145350,6 тис. куб. м., у тому числі населенню - 115156,0 тис. куб. м., або 79,2%. До обсягу відпуску не ввійшов обсяг води, поданої в мережу КП “Харківські теплові мережі” понад обсягу гарячої води, відпущеного населенню - “незбалансований обсяг”, який за 2006 рік склав 24656,3 тис. куб. м., або 14,5% від загального обсягу відпуску.
Фактично технологічний норматив використання питної води при нормі 43,24% склав 35,05%. Але неврегульованість відносин з тепловими організаціями призвела до його штучного збільшення до 45,375%.
За 2006 рік подано води 252391,0 тис. куб. м., відпущено води споживачам 145350,6 тис. куб. м., у т.ч. населенню 115156,0 тис. куб. м. або 79,2%. До обсягу відпуску не ввійшов обсяг води, поданої в мережу КП “Харківські теплові мережі” понад обсягу гарячої води, відпущеного населенню “незбалансований обсяг”, який за 2006 р. склав 24653,3 тис. куб. м., або 14,5% від загального обсягу відпуску питної води на 277,6 тис. куб. м (0,2%) в порівнянні з аналогічним періодом 2005 року. Збільшення відбувалось по категорії споживачів “інші споживачі” відповідно до рішення виконавчого комітету ХМР від 18.05.2005 р. №564 “Про впорядкування взаємовідносин КП “Виробничо-технологічне підприємство “ВОДА” та ДКП “Харківкомуночиствод” з установами та організаціями, що фінансуються з бюджету будь-яких рівнів, та іншими юридичними особами”. Обсяг відпуску води для потреб гарячого водопостачання для юридичних осіб склав в 2006 році 758,3 тис. куб. м.
Середній темп росту випуску (подача питної води до мережі, всього тис. куб. м.) і реалізації (корисно відпущена питна вода, всього тис. куб. м.) продукції за період 2004-2006рр. можна розрахувати по середньо-геометричній зваженій наступним чином [53]:
(3.1)
де - середній річний темп росту випуску продукції;
n - кількість періодів;
- середньорічні темпи росту відповідно за три роки.
Таким чином отримуємо наступний результат:
, тобто 95,0%.
Тоді середній річний темп росту випуску продукції за 2004-2006рр. дорівнює:
Середній річний темп росту та приросту реалізації продукції визначаємо аналогічно:
або 82,0%
Звідси, середній річний темп росту випуску продукції складає -5%, а реалізації - 18,0%.
Розглянемо динаміку обсягу виробництва (подача води до мережі в грошовому вираженні, тис. грн.) і реалізації продукції (корисно відпущеної води юридичним та фізичним особам, в тому числі бюджетним та позабюджетним організаціям тис. грн.) КП “Втп ”ВОДА” надано в таблиці 3.2 Зменшення обсягу реалізації продукції у 2005 році на 18868,6 тис. грн. порівняно з 2004 роком відбулося за рахунок зростання “незбалансованого обсягу”, а також неврахованих втрат води.
Таблиця 3.2 - Динаміка виробництва і реалізації питної води КП “Втп ”ВОДА” за 2004-2006 рр.
Роки
Обсяг виробництва всього, тис. грн.
Темп росту, %
Обсяг реалізації всього, тис. грн.
Темп росту, %
базисний
ланцюговий
базисний
ланцюговий
1
2
3
4
5
6
7
2004 (при операційній собівартості 1,20 грн/куб. м. з ПДВ)
317165,52
100
100
222338,5
100,0
100,0
2005 (при операційній собівартості 1,40 грн/куб. м. з ПДВ)
356955,06
112,54
112,54
203469,9
99,71
91,51
2006 (при операційній собівартості 1,55 грн/куб. м. з ПДВ)
391206,05
123,34
109,59
220393
103,77
108,31
При аналізі динаміки обсягів виробництва та реалізації продукції у грошовому вираженні (рисунок 3.2), спостерігається їх зростання на кінець 2006 року.
Рисунок 3.2 - Динаміка виробництва і реалізації продукції в грошовому виразі КП “Втп ”ВОДА”
За умови повної оплати за спожиті послуги теплопостачальними організаціями і споживачами міст і селищ області на 32,3 млн. грн. рівень оплати перевищує 95%.
В 2006 році відбулося збільшення обсягу реалізації продукції на 16923,1 тис. грн. за рахунок:
- збільшення тарифів на послуги питного водопостачання споживачам області 2,5 млн. грн. (без ПДВ);
- оптимізація обсягу реалізації в зв'язку з обмеженням подачі води споживачам, які несвоєчасно сплачують за надану послугу та підвищенням культури водоспоживання при встановленні квартирних засобів обліку холодної та гарячої води.
За формулою 3.1 середній річний темп росту випуску (подача питної води до мережі всього в грошовому виразі) за період 2004-2006рр. складає:
, тобто 103,0%.
Середній річний темп росту випуску продукції дорівнює:
Середній річний темп росту реалізації продукції (корисно відпущена питна вода всього в грошовому виразі):
, або 99,0%
Звідси, середній річний темп росту випуску продукції складає 3,0%, а реалізації - 1,0%.
Розглянемо структуру надання послуг водопостачання та водовідведення за 2004-2006 роки дані представлені в таблицях 3.3-3.4
Таблиця 3.3 - Споживання води за категоріями населення КП “Втп ”ВОДА” за 2004-2005 роки

п/п
Категорія споживачів
Факт 2004 року
Факт 2005 року
Темпи росту, 2005/ 2004 %
тис. куб. м.
частка %
тис. куб. м.
Частка %
1
2
4
5
5
6
7
Розділ 1. Надання послуг
1
Населення
151260,4
83,4
115547,3
79,6
76,3
2
Бюджетні та комунально -побутові організації
14736,9
8,1
3466,8
2,38
23,52
3
Промисловість та інші споживачі
3580,2
2,0
3433,2
2,36
95,89
4
Комунальні споживачі системи групового водопостачання Харківської області
11856,9
6,5
22625,7
15,59
190,83
5
Відпущено води та відведено стічних вод всього:
181434,4
100,0
145073,0
100
-
Таблиця 3.4 - Споживання води за категоріями населення КП “Втп ”ВОДА” за 2005-2006 роки
№ п/п
Категорія споживачів
Факт 2005 року
Факт 2006 року
Темпи росту,
2006/
2005 %
тис. куб. м.
Частка %
тис. куб. м.
Частка %
1
2
4
5
6
7
8
Розділ 1. Надання послуг
1
Населення
115547,3
79,6
115156
79,22
99,66
2
Бюджетні та комунально -побутові організації
3466,8
2,38
3520,6
2,42
101,55
3
Промисловість та інші споживачі
3433,2
2,36
3788,2
2,60
110,34
4
Комунальні споживачі системи групового водопостачання Харківської області
22625,7
15,59
22885,8
15,74
101,14
5
Відпущено води та відведено стічних вод всього:
145073,0
100,0
145350,6
100,0
-
З таблиць 3.3 та 3.4 бачимо, що враховуючи незбалансований обсяг відбулося суттєве зниження обсягів корисного відпуску води споживачам, у 2005 році порівняно з показниками 2004 року за аналогічний період на 36361,4 тис. куб. м або на 20,04%.
Для більшої наочності зміни споживання води за категоріями населення КП “Втп ”ВОДА” за 2004-2005 роки можна зобразити графічно на рисунку 3.3.
За категоріями “населення” у 2005 році зниження відбулося на 35713,1 тис. куб. м. або на 23,7% у порівняні з 2004 роком. Такі зміни відбулися, в основному, за рахунок:
- зниження чисельності населення м. Харкова на 1,9 тис. чол., що знизило споживання води на 0,22 млн. куб. м.;
- встановлення домових та квартирних лічильників води ( в 2004 році 27328 квартирних лічильника). В результаті зниження обсягу відпущеної води - 4651,5 тис. куб. м.
За 2006 рік продовжується тенденція до незначного збільшення корисного обсягу відпуску води на 277,6 тис. куб. м. або на 0,19%
Знизилося споживання води промисловістю, комерційними структурами і іншими споживачами на 14,3% в основному за рахунок масового оснащення приборами обліку води, відключення системи водопостачання через непогашення боргів і несплату поточних платежів, зниження обсягу виробництва. Знизилося споживання води комунальними споживачами системи групового водопостачання Харківської області на 15,9% в результаті постійних відключень боржників за несплату споживаних послуг водопостачання.
Аналогічні коливання відбуваються у 2005 та 2006 році при чому чітко простежується тенденція до зменшення споживання питної води так в 2005 році зменшення у порівнянні з 2004 роком складає 36361,4 тис. куб. м. а в 2006 році відповідно відбувається невелике збільшення на 277,6 тис. куб. м. порівняно з аналогічним періодом 2005 року.
3.2 Аналіз показників ефективності використання основних фондів

Основні фонди підприємства є одним з найважливіших факторів розвитку будь-якого виробництва, їх стан і ефективність використання безпосередньо впливає на кінцеві результати виробничої діяльності підприємств в усіх галузях.
Основні фонди - це засоби виробництва, які беруть участь у виробничому процесі на протязі багатьох циклів, переносять свою вартість на готову продукцію частинами по мірі їх зносу [54]. Ефективне використання основних фондів дає можливість підприємству збільшити впуск продукції (послуг), зменшити її собівартість, одержати додаткову частку прибутку за рахунок економії засобів виробництва.
Збільшення обсягу виробничих основних фондів, удосконалення їх якісного складу виступають передумовою поліпшення умов праці і підвищення її продуктивності. Динаміка структури основних фондів комунального підприємства “Втп “ВОДА” за 2004-2006 роки, наведені у таблиці 3.5.
Таблиця 3.5 - Динаміка структури основних фондів КП “ВТП „ВОДА” за 2004-2006 рр.
Найменування показника
2004р
2005 р
2006 р
тис. грн.
%
тис. грн.
%
тис. грн.
%
1
2
3
4
5
6
7
Будинки, споруди та передавальні пристрої, тис. грн.
444192,35
95,76
847574,75
95,26
886000,65
95,37
Машини та обладнання, тис. грн.
14559,9
3,13
31273,9
3,51
32040,85
3,44
Транспортні засоби, тис. грн.
2740,15
0,59
6356,9
0,71
6626,9
0,71
Інструменти, прилади, інвентар (меблі), тис. грн.
1742,85
0,37
3415,25
0,38
3508,3
1,51
Інші основні засоби, тис. грн.
-
4,9
0,00055
-
Бібліотечні фонди, тис. грн.
-
0,2
0,2
0,00002
Малоцінні необоротні матеріальні активи, тис. грн.
220,55
0,047
746,95
0,08
883,1
0,09
Інші необоротні матеріальні активи, тис. грн.
377,15
0,08
377,15
0,042
-
Разом
463832,95
100
889747,45
100
929060
100
З таблиці 3.5 видно, що в структурі основних фондів підприємства найбільшу питому вагу займають будинки, споруди та передавальні пристрої, в основному за рахунок великого обсягу водопроводів, що є передавальними пристроями.
Проаналізуємо динаміку вартості основних фондів КП “Втп “ВОДА” за 2004-2005 роки, яка наведена в таблиці 3.6.
Таблиця 3.6 - Динаміка вартості основних фондів КП “Втп “ВОДА”
Найменування показників
2004 р
2005 р
Темп росту (2005/2004), %
2006 р
Темп росту (2006/2004),%
Темп росту (2006/2005),%
1
2
3
4
5
6
7
Будинки, споруди та передавальні пристрої, тис. грн.
444192,35
847574,75
190,81
886000,65
199,46
104,53
Машини та обладнання, тис. грн.
14559,9
31273,9
214,79
32040,85
220,06
102,45
Транспортні засоби, тис. грн.
2740,15
6356,9
231,99
6626,9
241,84
104,24
Інструменти, прилади, інвентар (меблі), тис. грн.
1742,85
3415,25
195,95
3508,3
201,29
102,72
Бібліотечні фонди, тис. грн.
-
0,2
0,2
-
Малоцінні необоротні матеріальні активи, тис. грн.
220,55
746,95
338,67
883,1
400,40
118,22
Інші необоротні матеріальні активи, тис. грн.
377,15
377,15
100
-
Разом
463832,95
889747,45
191,82
929060
200,30
104,41
Середньорічна вартість основних фондів (рисунок 3.4) значно збільшується у 2005 році на 425914,5 тис. грн., або 190,81% порівняно з аналогічним періодом 2004 року.
Збільшення середньорічної вартості основних фондів підприємства у досліджуваному періоді відбулось за рахунок:
- уведення в дію 1,9 км. нових водопровідних мереж у районі Пилипівка та вул. Кибальчича (раніше не охоплене централізованим водопостачанням);
- санації та заміни 11,9 км. технічно-зношених водоводів і водопровідних мереж загальною вартістю 22,13 млн. грн.;
- проведення капітального ремонту 3 фільтрів із застосуванням шарового завантаження кварцового піску та антрацитової крихти на очисних спорудах ВУВГ “Донець” та ВУГВ “Дніпро” загальною вартістю 229,5 тис. грн.;
- проведення, у ході підготовки підприємства до роботи в осінньо-зимових умовах, планово-попереджувальних робіт на всіх спорудах підприємства на загальну суму 3,5 млн. грн.;
- зонування водопровідних мереж з оптимізацією тиску води у Фрунзенському та Комінтернівському районах.
Рисунок 3.4 - Динаміка середньорічної вартості основних фондів КП “Втп “ВОДА”, тис. грн.
За рахунок усіх джерел фінансування виконано робіт на суму 37,7 млн. грн. у т.ч.:
- за рахунок міського бюджету - виконано перекладки та санації - 7,5 км на суму 14,5 млн. грн.;
- за рахунок власних коштів - 3,7 км., на суму 4,5 млн. грн. у т.ч. 2,5 км., на суму 1,3 млн. грн. за рахунок пільги зі сплати податку на землю.
Підприємством розроблені і виконуються заходи організаційних, науково-технічних, санітарно-епідеміологічних, природоохоронних, економічного напрямків, щодо поліпшення якості питної води, розвитку водопостачання, охорони джерел і систем питного водопостачання. Так в січні місяці 2005 року акредитована сучасна лабораторія санітарно-епідеміологічного контролю якості води, що дало можливість вести контроль якості води за 86 мікробіологічними, фізико-хімічними та радіологічними показниками в повній відповідності до ЖержСанПіПу “Вода питна” замість 28 показників відповідно ДержСТу 2874-82 “Вода питна”.
Розглянемо на рисунку 3.5 наявність та рух основних фондів КП “Втп “ВОДА”.
Рисунок 3.5 - Наявність та рух основних фондів КП “Втп “ВОДА”
Загальна протяжність водоводів які входять до системи передавальних пристроїв водопровідних мереж в 2006 році порівняно з 2005 роком збільшилась на 47,1 км. і складає 2532,1 км. Збільшення відбулось за рахунок:
- введення в експлуатацію водоводу - 0,5 км.;
- виносу водоводу при будівництві метрополітену - 0,4 км.;
- прийняття нових мереж - 7,9 км.;
- прийняття відомчих мереж - 38,3 км.;
- санація водоводу Кочеток-Харків №4 діаметром 1400 мм;
- оптимізація режиму роботи насосної станції №25;
- модернізація ПЧВН на насосній станції 2 підйому ВУГВ “Дніпро”;
- заміна схеми електропостачання насосних агрегатів на насосній станції 2 підйому ВУГВ “Дніпро”;
- перекладка трубопроводу промивної води на 2 підйомі ВУГВ “Дніпро”;
- заміна затворів на дискові діаметром 1200 мм на очисних спорудах ВУГВ “Донець”;
- завершення робіт з будівництва другої обвідної нитки водопроводу довкола насосної станції 3 підйому ВУГВ “Дніпро”.
Для характеристики технічного стану основних засобів використовують коефіцієнти придатності та зносу.
1) Коефіцієнт зносу основних фондів показує частку перенесеної вартості фондів в їх первісній вартості [54]:
, (3.2)
де - сума нарахованого зносу основних засобів, тис. грн.;
Ф - первісна вартість основних засобів, тис. грн.
Таким чином, коефіцієнт зносу основних фондів КП „Втп „Вода”
2) Коефіцієнт придатності основних засобів відображає частку залишкової вартості фондів в їх первісній вартості [54]:
, (3.3)
де - сума нарахованого зносу основних засобів, тис. грн.;
Ф - первісна вартість основних засобів, тис. грн.
Для характеристики руху основних засобів використовують коефіцієнти оновлення, вибуття та приросту, які розраховуються як за промислово-виробничими фондами у цілому, так і за їх активною частиною.
3) Коефіцієнт оновлення характеризує частку нових основних засобів у загальній їхній вартості на кінець року [54]:
; (3.4)
де Фвв - вартість основних фондів, введених у звітному періоді, тис. грн.;
Фв - вартість основних фондів, виведених у звітному році, тис. грн.
Фпп, Фкп - вартість основних фондів на початок та кінець періоду, тис. грн.
4) Коефіцієнт вибуття показує, яка частина основних фондів, яка знаходиться на підприємстві на початок звітного року вибула за цей період внаслідок зносу. Він відображає ступінь вибуття основних фондів, розраховується за наступною формулою [54]:
; (3.5)
5) Коефіцієнт приросту показує ступінь приросту основних фондів протягом періоду, тобто різницю введених нових основних фондів та виведених основних фондів у загальній вартості основних фондів на кінець періоду, та розраховується за формулою [54]:
; (3.6)
Отже, частка основних засобів, що надходить невелика, і постійно варіюється від спаду до збільшення (2004 - 14323,0 тис. грн., 2005 - 6833,2 тис. грн., 2006 - 20896,6 тис. грн.); коефіцієнт вибуття основних фондів досить високий у 2004 році (0,99), але має тенденцію до зниження, і вже у 2005 складає лише 0,0006. Коефіцієнт зносу перепнув бар`єр у 50%, що свідчить про середній перевалюючи до великого ступеню зношеності основних фондів, профілактикою зносу на підприємстві слугують капітальні інвестиції, які направлені на модернізацію, ремонт та поточне обслуговування основних фондів. Також можна сказати, що технічний стан основних фондів підприємства знаходиться на досить сталому рівні - коефіцієнти зносу та придатності майже не змінюються на протязі аналізованого періоду.
Узагальнюючими показниками, що характеризують рівень забезпечення підприємства основними виробничими фондами, є фондоозброєність та механоозброєнність праці [54].
6) Фондоозброєність праці характеризує озброєність праці основними фондами та розраховується за формулою [54]:
; (3.7)
де - середньорічна вартість основних фондів, грн.;
- середньооблікова чисельність промислово-виробничого персоналу, чол.
7) Механоозброєнність праці характеризує озброєність праці активними основними фондами та розраховується за формулою [54]:
(3.8)
де - середньорічна вартість активної частини основних виробничих фондів, грн.
- середньооблікова чисельність промислово-виробничого персоналу, чол.
Фондоозброєність та механоозброєність праці одного працівника з кожним роком збільшується, що пов'язано зі збільшенням середньорічної вартості основних фондів.
Оцінка діяльності підприємства та одночасно оцінка ефективності використання основних засобів у виробництві проводиться за допомогою показників фондовіддачі, фондомісткості.
8) Фондомісткість показує, скільки на 1грн. виготовленої продукції приходиться основних фондів та визначається, як відношення середньорічної вартості основних засобів до обсягу випуску продукції:
, (3.9)
де N - обсяг товарної або валової продукції, грн.;
S - середньорічна вартість основних засобів, грн.
Маємо такі результати:
Узагальнюючим показником ефективності використання основних фондів є фондовіддача. Фондовіддача показує випуск продукції на 1 грн. основних фондів.
9) Фондовіддача визначається за формулою [54]:
, (3.10)
де N - обсяг товарної або валової продукції, грн.;
S - середньорічна вартість основних засобів, грн.
Таким чином визначимо показник фондовіддачі за 2004-2006 роки:
З проведених розрахунків видно, що показник фондовіддачі знаходиться на досить невисокому рівні, і його значення неухильно зменшується, що, пов'язано перш, пов'язано зі збільшенням середньорічної вартості основних фондів підприємства.
Узагальнено, показники, стану та ефективність використання основних виробничих фондів у на КП “Втп ”ВОДА” наведено в таблиці 3.7.
Таблиця 3.7 - Основні показники стану та ефективності використання основних фондів КП “Втп ”ВОДА” за 2004-2006 рр.
№п/п
Показник
2004 р.
2005 р.
2006 р.
1
2
3
4
5
2
Вартість на початок року, тис. грн.
904651,2
886856,6*
918909,0
3
Вартість на кінець року, тис. грн.
23014,7
892638,3
939211,0
4
Знос, тис. грн.
492767,9
504128,9
526316,0
5
Введено основних фондів, тис. грн.
14323,0
6833,2
20896,6
6
Вибуло основних фондів, тис. грн.
859958,5*
1217,0
594,6
7
Залишкова вартість, тис. грн.
411883,3
382727,7
392593
8
Середньорічна вартість основних фондів, тис. грн.
463832,85
889747,45
929060
9
Середньорічна вартість активної частини основних фондів, тис. грн.
347874,63
667310,58
696795
10
Середньооблікова чисельність штатних працівників облікового складу, чол.
3360
3564
3412
12
Коефіцієнт зносу, %
54,47
56,84
57,27
13
Коефіцієнт придатності, %
45,53
43,16
42,73
14
Коефіцієнт оновлення, %
62,23
0,76
2,22
15
Коефіцієнт вибуття, %
99,03
0,13
0,06
16
Коефіцієнт приросту, %
-3830,7
0,62
2,16
17
Фондоозброєність одного працюючого (штатного працівника облікового складу), тис. грн./чол.
202,28
344,32
385,66
19
Механоозброєнність праці одного працюючого, (штатного працівника облікового складу), тис.грн./чол.
151,71
258,24
289,24
20
Фондомісткість грн./грн.
1,46
2,49
2,37
21
Фондовіддача, грн/грн.
0,68
0,40
0,42
Розглядаючи основні показники використання основних фондів бачимо, що фондовіддача у 2004 році складає 0,68 грн./грн. у 2005 році відбувається зменшення на 0,28 грн./грн. це зумовлено зростанням вартості основних фондів підприємства, аналогічно у 2006 році показники фондовіддачі збільшуються на 0,2 грн./грн. по відношенню до 2005 року і становлять 0,42 грн./грн.
Фондомісткість характеризує необхідну величину основних фондів, необхідних для виробництва певного виду продукції, показники її становлять у 2004 році 1,46 грн./грн., відбувається збільшення на 1,03 грн./грн. у 2005 році, а у 2006 показник фондомісткості становить 2,37 грн./грн.
Показники фондоозброєності зростають і це позитивно впливає на використання основних засобів, це дасть змогу більш раціонально компонувати виробничий процес, у 2004 році вона складає 202,28 тис. грн./ чол., у 2005 році збільшується на 142,04 тис. грн./чол., у 2006 році має місто тенденція до збільшення на 41,34 тис. грн./чол., по відношенню до 2005 року.
3.3 Аналіз показників по праці та її оплаті

Наявність і ефективне використання трудових ресурсів, підвищення продуктивності праці відіграють вирішальну роль у процесі виробництва продукції.
За аналітичний період спостерігається суттєве збільшення середньооблікової чисельності працівників у 2005 році, та подальше зменшення цього показника у 2006р. (рисунок 3.6). На зменшення середньооблікової чисельності штатних працівників вплинули, насамперед зміни показників руху трудових ресурсів на підприємстві. Можна зазначити, що у зв'язку зі скороченням штату та звільненням за власним бажанням у 2006 році вибуло 457 чоловік. Суттєві зміни показників руху трудових ресурсів можуть мати негативні наслідки для ведення господарської діяльності, зменшувати продуктивність праці та показники фондоозброєності і механоозброєності.
Рисунок 3.6 - Зміни середньооблікової кількість штатних працівників облікового складу КП “Втп ”ВОДА”
Докладну класифікацію та кількісний склад працівників КП “Втп ”ВОДА” наведено в таблицях 3.8 -3.9.
Таблиця 3.8-Склад і структура кадрів КП “Втп ”ВОДА”
Показники
2004р.
2005р.
2006р.
Кіл-ть, осіб
%
Кіл-ть, осіб
%
Кіл-ть, осіб
%
1
2
3
4
5
6
7
Керівники
263
9,26
299
8,38
256
7,50
Спеціалісти
745
21,83
625
17,53
685
20,07
Службовці
59
1,69
56
1,57
62
1,81
Робітники
2293
67,20
2584
72,50
2409
70,60
Разом середньооблікова кількість штатних працівників облікового складу
3360
100,0
3564
100,0
3412
100,0
З таблиці 3.8 видно, що найбільша питома вага у загальній чисельності середньооблікової кількості штатних працівників належить робітникам і має тенденцію до збільшення, так у 2004 році їх частка складає близько 67,2% від загальної кількості персоналу, у 2005р - 72,5%, у 2006р. - 70,6%.
Суттєві зміни середньооблікової чисельності працівників (таблиця 3.9), за аналітичний період, викликали збільшення структури штатних працівників чоловічої статі, та у цілому зменшення працівниць жіночої статі у структурі кадрів підприємства.
Таблиця 3.9- Структура штатних працівників облікового реєстру за статтю КП “Втп ”ВОДА”
Показники
2004р.
2005р.
2006р.
Кіл-ть
%
Кіл-ть
%
Кіл-ть
%
1
2
3
4
5
6
7
Усього штатних працівників в обліковому складі по підприємству, з них:
чоловіки, люд.
жінки, люд.
3360
1934
1426
100
57,55
42,44
3564
2155
1409
100
60,46
39,53
3412
2265
1147
100
66,38
33,61
Позаштатних працівників, які не перебувають в обліковому складі люд.
12
-
9
-
8
-
З таблиці 3.9 видно, що найбільша питома вага у загальній чисельності середньооблікової кількості штатних працівників за статтю належить чоловікам і має тенденцію до збільшення, так у 2004 році їх частка складає близько 57,55% від загальної кількості персоналу, у 2005р - 60,46%, у 2006р. - 66,38%.
Охарактеризуємо структуру працівників за видами економічної діяльності, так більшість працівників підприємства зайняті у зборі, очищенні та розподілі води, так у 2004 році цей показник складає 96,51% середньої кількості працівників включаючи штатних та позаштатних працівників, у 2005 році відбувається збільшення зайнятих у зборі, очищенні та розподілі води робітників на 248 особи, у відсотковому відношенні приріст складає 106,64% по відношенню до 2004 року. У 2006 році відбувається зменшення чисельності робітників працюючих за цим напрямом економічної діяльності на 100 осіб, у відсотковому відношенні зменшення приросту на 4,01% у порівнянні з 2005 роком. Рух трудових ресурсів і його динаміка є важливими складовими аналізу. Рух визначається коефіцієнтом обороту по прийому та вибуттю і коефіцієнтом плинності. В таблиці 3.10 наведені показники руху кадрів за 2004-2006 рр.
Таблиця 3.10 - Дані для розрахунку показників руху трудових ресурсів КП “Втп ”ВОДА”
Показники
2004 р.
2005 р.
2006 р.
1
2
3
4
1.Середньооблікова чисельність штатних працівників облікового складу, чол.
3360
3564
3412
2.Прийнято працівників
- всього осіб
- з них жінки
360
134
385
114
348
128
4.Вибуло працівників, усього, з них:
- з причин скорочення штатів
- з них жінки
- за власним бажанням, звільнені за прогули та інші порушення трудової дисципліни, невідповідність займаній посаді
453
194
94
259
489
88
55
273
457
162
68
295
5. Облікова чисельність штатних працівників на кінець звітного періоду
3267
3466
3303
За даними таблиці 3.10 розрахуємо коефіцієнти, що характеризують ефективність руху робочої сили.
1) Коефіцієнт обороту кадрів по прийому розраховується за формулою[54]:
, (3.12)
де - кількість прийнятих на роботу, чол..;
- середньооблікова чисельність працівників, чол.
2) Коефіцієнт обороту кадрів за вибуттям знаходимо на основі залежності [54]:
, (3.13)
де - кількість звільнених, чол.
3) Коефіцієнт плинності кадрів - це відношення кількості звільнених за власним бажанням і за порушення трудової дисципліни до середньо облікової чисельності працюючих[54]:
(3.14)
де - кількість звільнених за власним бажанням і за порушення трудової дисципліни, чол.
4) Визначимо коефіцієнт змінності кадрів. Він розраховується як відношення кількості працівників, що поступили на роботу і кількості працівників, що вибули[54]:
. (3.15)
Дані розрахунків зведемо в таблицю 3.11
Таблиця 3.11 - Показники руху трудових ресурсів КП “Втп ”ВОДА”
Показники
Роки
2004
2005
2006
1
2
3
4
1.Середньооблікова чисельність робітників, чол
2.Прийнято, чол.
3.Звільнено, чол.
4.Коефіцієнт обороту кадрів по прийому
5.Коефіцієнт обороту кадрів за вибуттям
6.Коефіцієнт плинності кадрів
7.Коефіцієнт змінності кадрів
3360
360
453
0,10
0,13
0,07
0,79
3564
385
489
0,10
0,13
0,07
0,78
3412
348
457
0,10
0,13
0,08
0,76
Коефіцієнт плинності кадрів має тенденцію до збільшення, що свідчить про погіршення роботи з кадрами. Слід зазначити, що плинність кадрів згубно впливає на виконання виробничої програми, на рівень продуктивності праці і собівартості продукції. Тобто зменшується випуск продукції, бо нові працівники деякий час виробляють продукції менше, ніж старі, досвідчені. Крім цього плинність кадрів приводить до необхідності найму нових працівників, що пов'язано з витратами на їх підготовку, простоями на звільненому робочому місці і ін.
Велику увагу при аналізі фінансово-господарської діяльності КП “Втп ”ВОДА” слід приділити аналізу оплати праці. Заробітна плата на КП “Втп “ВОДА” нараховується на основі відрядної та погодинної формах оплати праці в різних системах (відрядно-преміальної, прямої, відрядної, оплати за окладами). На КП “Втп “ВОДА” також передбачені перелік доплат та надбавок до тарифних ставок і посадовим окладам робітників.
Доплати: за сумісництво професій, за розширення зони обслуговування чи збільшення обсягу робіт, за роботу в нічний час (з 22.00 до 6.00), за роботу у вечірню зміну при багатозмінному режимі, за знання та застосування іноземної мови, за наукову ступінь Структура фонду оплати праці надана у таблиці 3.12.
Надбавки: за високі професійні якості, за високі досягнення в праці, за виконування особливо важливої роботи у визначений строк, за класами водіям транспортних засобів
Таблиця 3.12 - Структура фонду оплати праці КП “Втп ”ВОДА” за 2004-2006 рр.
Показнки
2004р.
2005р.
2006р.
Зріст рівня показників, %
2005р. / 2004р.
2006р. / 2005р.
1
2
3
4
5
6
1.Фонд оплати праці штатних працівників облікового складу, всього тис. грн. :
27944,6
40779,5
48514,9
145,92
118,96
-Фонд основної заробітної плати, тис. грн.
14844,0
24073,4
28088,5
162,17
116,67
-Фонд додаткової заробітної плати, всього тис. грн. з нього:
9337,9
12140,4
14654,8
130,012
120,71
-надбавки та доплати до тарифних ставок та, тис. грн.
3828,8
5998,8
6155,4
156,67
102,61
-премії за виробничі результати, тис. грн.
3214,5
2652,6
8499,4
82,51
320,41
-виплати в порядку компенсації втрати з/пл згідно з чинним законодавством:
внаслідок зростання споживчих цін, тис. грн.
-
22,6
-
-
2.Заохочувальні та компенсаційні виплати, всього тис. грн. з них:
3762,7
4565,7
5771,6
121,34
126,41
- соціальні пільги, що носять індивідуальний характер, тис. грн.
30,0
20,2
26,5
67,3
131,18
3.Оплата за невідпрацьований час, тис. грн.
1929,0
3287,5
3845,9
170,42
116,98
4. Середньомісячна заробітна плата штатного працівника облікового складу, грн.
693,07
953,5
1184,90
137,57
124,26
З таблиці 3.12 видно, що за аналітичний період питома вага основної заробітної плати неухильно зростає, це дозволяє стимулювати працю робітників та покращувати їх добробут, а питома вага допоміжної заробітної плати має тенденцію стабільного росту. Інші виплати за 2004-2006 рр. зменшились на 1,7%. Середньомісячна заробітна плата одного працівника з 693,07 грн. у 2004 р. зросла до 953,5 грн. або на 37,57% в 2005 р. За аналогічний період 2006 року вона становила 1184,9,89 грн. по підприємству або зросла на 24,26% відносно даних за 2005 рік. Динаміка фонду оплати праці працівників КП “Втп ”ВОДА” за 2004-2006 рр. надана в таблиці 3.13.
Таблиця 3.13 - Динаміка фонду оплати праці працівників КП “Втп ”ВОДА”
Показники
Формула розрахунку
Роки
2004
(У1)
2005
(Ун-1)
2006
(Уп)
1
2
3
4
5
Фонд оплати праці працівників, всього тис. грн.
-
27944,6
40779,5
48514,9
Показники динаміки
1. Абсолютний приріст
а) ланцюговий
-
12834,90
7735,40
б) базисний
-
12834,90
20570,30
2. Темп росту
а) ланцюговий
*100
145,93
118,97
б) базисний
*100
-
145,93
173,61
3. Темп приросту
а) ланцюговий
*100
-
45,93
18,97
б) базисний
*100
-
45,93
73,61
4.Абсолютне значення 1% приросту, тис. грн.
-
407,80
485,15
5. Середній рівень ряду, тис. грн.
39079,67
6. Середній темп росту, %
131,76
7. Середній темп приросту, %
31,76
Отже, спостерігається приріст фонду оплати праці за 2004-2006 рр. на 31,76%. У 2005 році фонд оплати праці збільшився на 12834,9 тис. грн. або на 145,93%, порівняно з 2004 р. і на 7735,4 або на 118,97%, у 2006 році порівняно з 2005 р.
Аналіз причинно-наслідкових зв'язків у факторній системі фонду оплати праці дозволив побудувати декілька варіантів детермінованих факторних моделей. Найбільш прості з них модель залежності фонду оплати праці від середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу , кількості місяців у році і середньомісячної заробітної плати одного працівника :
, (3.16)
де ФОП - фонд оплати праці робітників КП “Втп ”ВОДА”, тис. грн.;
Чсо - середньоспискова чисельність робітників, чол.;
Зсм - середньомісячна з/плата одного робітника, грн.
Т - кількість місяців у році;
Визначимо фактори, які впливають на збільшення фонду оплати праці, для чого виконаємо факторний аналіз за допомогою ланцюгової схеми розрахунку (на 2004 - 2005 рр.):
, (3.17)
де ФОТ - річний фонд оплати праці, грн.
Проведемо факторний аналіз впливу середньооблікової кількості робітників та річного фонду основної оплати праці на середньомісячну заробітну плату, використовуючи дані за 2004 р. та 2005 р.
1.Визначимо абсолютний вплив факторів:
Алгоритм розрахунків:
а) вплив зміни річного фонду основної заробітної плати
b) вплив зміни кількості місяців у році
= 0 грн.,
c) вплив зміни середньооблікової чисельності робітників
Сумарний абсолютний вплив факторів дорівнює загальному абсолютному приросту фонду оплати праці:
++
Перевірка:
,
2. Визначаємо відносний вплив факторів:
а) вплив зміни річного фонду основної заробітної плати
b) вплив зміни кількості місяців у році . = 0 грн.,
c) вплив зміни середньооблікової чисельності робітників
Сумарний відносний вплив факторів дорівнює загальному приросту оплати праці:
++
Перевірка:
,
1. Визначаємо структури впливу факторів:
а) вплив зміни річного фонду основної заробітної плати
b) вплив зміни кількості місяців у році
= 0 грн.,
c) вплив зміни середньооблікової чисельності робітників
Сумарний відносний вплив факторів дорівнює загальному приросту оплати праці:
++
Розрахунки зводяться до таблиці 3.14.
Таблиця 3.14- Вплив факторів на зростання оплати праці КП “Втп ”ВОДА”
Фактори
Абсолютний вплив, грн.
Відносний вплив, %
Питома вага факторів, %
1
2
3
4
ФОП
180,53
18,96
78,15
Т
-
-
-
Чсо
50,53
5,3
21,84
Таким чином, аналізуючи таблицю 3.14 бачимо, що загальна зміна оплати праці КП “Втп ”ВОДА” за період 2005-2006 року склала 231,06 грн.
Збільшення річного фонду оплати праці штатних працівників на 7735,4 тис. грн. у 2006 році призвело до збільшення середньомісячної заробітної плати одного працівника на 180,53 грн. або на 18,96%. Зменшення середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу на 152 особи у 2006 році призвело до збільшення середньомісячної заробітної плати у на 50,53 грн. або на 5,3%.
Розподіл працівників за розмірами заробітної плати надано в таблиці 3.15.
Таблиця 3.15 - Розподіл працівників за розмірами заробітної плати КП “Втп ”ВОДА”
Показники
2004р.
2005р.
2006р.
Зріст рівня показників, %
2005 р. до 2004р.
2006 р. до 2005р.
1
2
3
4
5
6
Чисельність штатних працівників, яким нарахована заробітна плата за місяць, всього грн.
3360
3564
3412
106,07
95,73
від 387,01 до 400
59
56
19
94,92
33,93
від 400,01 до 500
745
625
235
83,89
37,60
від 500,01 до 600
263
299
189
113,69
63,21
від 600,01 до 750
1125
1325
1469
117,78
110,87
від 750,01 до 1000
800
900
1050
112,50
116,67
від 1000,01 до 2000
268
298
325
111,19
109,06
більше 2000
100
61
125
61,00
204,92
Таким чином, аналізуючи таблицю 3.15 можна зробити висновок, що у цілому розмір заробітної плати штатних працівників облікового складу на протязі 2004-2006 років зростає так найбільшу вагу у структурі займають працівники, яким нарахована заробітна плата за місяць, у розмірі від 600,01 до 1000 грн., так заробітну платню у розмірі до 750 грн. у 2004 році отримали 1125 осіб або 33,48%, за аналогічний період 2005 року їх кількість збільшилась на 200 осіб або 17,78% і в загальній структурі вже займала 37,17%. В 2006 році спостерігаються тенденції до збільшення осіб, яким нараховується така заробітна плата у розмірі 600,01-750 тис. грн. на 144 особи або 10,87% відповідно до аналогічного періоду 2005 року їх частка в загальній структурі у 2006 році складає близько 43,05%. Також неухильно збільшується частка осіб, яким була нарахована заробітна плата до 1000 грн. у 2004 році це приблизно 800 осіб або 23,8% до загальної чисельності, на кінець 2005 року їх чисельність збільшилась на 100 осіб або на 12,5% по відношенню до аналогічного періоду 2004 року. За 2006 рік простежується перспектива збільшення чисельності осіб з такою заробітною платнею ще на 150 осіб або на 16,67%.
Розглянемо використання робочого часу штатних працівників облікового складу КП “Втп ”ВОДА” на протязі 2004-2006 рр. дані зводяться в таблицю 3.16.
Таблиця 3.16 - Використання робочого часу КП “Втп ”ВОДА”
Назва показників
2004 рік
2005 рік
2006 рік
люд. год.
осіб
люд. год.
осіб
люд. год.
осіб
1
2
3
4
5
6
7
Фонд робочого часу, всього
6741174
7182536
6597106
Відпрацьовано, всього
6036904
6430666
6062602
з них надурочно
12872
33237
Невідпрацьовано, всього у тому числі:
704270
751870
534504
- щорічні відпустки (основні та додаткові)
500249
3283
513210
3438
458960
3366
- тимчасова непрацездатність
170318
1835
198064
2223
50000
2369
- навчальні відпустки та інші неявки, передбачені законо-давством
24655
30992
15690
- неявки з дозволу адміністрації
8896
9524
9800
- прогули
152
80
54
Довідково: середньооблікова чисельність штатних працівників облікового складу
3360
3564
3412
Спостерігається збільшення фонду робочого часу у 2005 році на 441362 тис. люд. год. або на 6,54% по відношенню до 2004 року, на це головним чином вплинуло збільшення корисно відпрацьованих працівниками годин. на 393762 люд. год. або на 6,52%. В 2006 році простежується незначне скорочення фонду робочого часу на 585430 люд. год. або на 8,15% до аналогічного періоду 2005 року, це викликано зменшенням загально відпрацьованого часу на 368064 люд. год. або на 5,72% до аналогічних даних 2005 року. Останні зміни фонду робочого часу не значно вплинули на ефективність ведення виробничого процесу
Міра ефективності праці в процесі виробництва отримала назву продуктивності праці. Під продуктивністю праці розуміють результативність чи здатність робітників виробляти за одиницю робочого часу визначений обсяг продукції. Продуктивність праці одного працівника за аналітичний період представлена в таблиці 3.17.
Таблиця 3.17 - Продуктивність праці одного працівника КП “Втп ”ВОДА”
Показник
Роки
2004
2005
2006
1
2
3
4
Доход(від корисно відпущеної питної води) без ПДВ, тис. грн.
185344,0
169621,2
183660,8
Середньооблікова чисельність штатних працівників облікового складу, чол.
3360
3564
3412
Продуктивність праці, тис. грн./люд.
55,16
47,59
53,82
Продуктивність праці одного працівника, яка розраховується із співвідношення доходу до середньооблікової чисельності працівників у 2005 р. порівняно з 2004 р. знизилась на 12,49 тис. грн/люд. Це зменшення обумовлене перш за все зменшенням суми доходу. Однак, у 2006 році цей показник дещо збільшився порівняно з 2005 р. (на 6,77 тис. грн./люд.) Основною причиною цього факту є збільшення суми доходів від виробничої діяльності (корисно відпущеної питної води).
3.4 Аналіз експлуатаційних витрат

Одним з найважливіших показників, що характеризує роботу підприємства, виступають витрати на виробництво та збут продукції і собівартості продукції. Аналіз собівартості продукції має важливе значення, так як він спрямовується на виявлення нових внутрішніх резервів її зниження, а значить, на збільшення прибутку підприємства і підвищення рентабельності. Розглянемо структуру експлуатаційних витрат по КП “Втп ”ВОДА” за аналітичний період. Дані узагальнені в таблиці 3.18 (на підставі бухгалтерських даних, форми № 2).
Таблиця 3.18 - Склад і структуру собівартості продукції КП “Втп ”ВОДА” за 2004-2006 рр.
Показники
2 004р.
2 005р.
2 006р.
тис. грн.
%
тис. грн.
%
тис. грн.
%
1
2
3
4
5
7
7
1.Матеріальні витрати
81330,00
47,41
85062,80
47,89
89265,10
45,79
2.Витрати на оплату праці
28287,60
16,49
41332,10
23,27
49384,00
25,33
3.Відрахунки на соціальні заходи
9950,50
5,80
14744,50
8,30
17231,90
8,84
4.Амортизація
20457,40
11,93
19184,70
10,80
21336,40
10,95
5.Інші витрати
31504,50
18,37
17294,50
9,74
17709,50
9,09
Всього витрат
171530,0
100
177618,6
100
194926,9
100
Аналізуючи дані таблицю 3.19 можна зробити висновок, що найбільшу питому вагу в операційних витратах КП “Втп ”ВОДА” займають матеріальні витрати, витрати на оплату праці. Так, в 2004 р. їх питома вага складала 63,9%, в 2005 р. - 71,16%, а в 2006 р. - 71,12% у загальній структурі операційних витрат. Найменшу питому вагу займають амортизація, та інші витрати і складають відповідно 30,3% у 2004 році, 20,54% у 2005 році та 20,04% за аналогічний період 2006 року. Також можна відмітити, що має місце збільшення питомої ваги витрат на оплату праці на 6,78% у 2005 році відносно 204 року, а також на 2,06% відповідно до 2005 року. Ріст питомої ваги витрат на оплату праці викликано встановленням нової мінімальної заробітної плати у розмірі 400 грн.
Динаміку собівартості можна зобразити графічно на рисунку 3.7. З рисунку видно, що в структурі собівартості продукції відбувається постійне зростання матеріальних витрат, витрат на оплату праці, відрахувань на соціальні заходи та амортизації. У той час, як рівень інших операційних витрат у структурі собівартості продукції за аналітичний період значно знизився.
Рисунок 3.7 - Динаміка собівартості продукції КП “Втп ”ВОДА”
В таблиці 3.19 надано склад і структура витрат за статтями калькуляції у відповідності зі звітністю, яка використовується КП “Втп ”ВОДА”.
Таблиця 3.19 - Склад і структура витрат за статтями калькуляції
Найменування статей витрат
Звіт 2004
Звіт 2005 р.
Звіт 2006 р.
тис. грн. (при корисному відпуску води 181434,4 тис. куб. м.)
грн.
за
куб.
м.
води
тис. грн. (при корисному відпуску води 145073,0
тис. куб. м.)
грн.
за
куб. м.
води
тис. грн. (при корисному відпуску води 145350,6 тис. куб. м.)
грн. за куб. м.
води
1
2
3
4
5
6
7
1.1. Витрати виробничої собівартості
149501,95
0,824
157259,132
1,084
169478,7
1,166
1.1.1.Прямі витрати
99244,62
0,547
100245,443
0,691
111047,8
0,764
- електроенергія
62413,43
0,344
61801,098
0,426
67878,73
0,467
- матеріали
2902,95
0,016
5077,555
0,035
4360,51
0,03
- оплата праці основних виробничих робітників
8345,98
0,046
10590,32
0,073
12790,85
0,088
- відрахування на соціальні заходи
3265,82
0,018
4062,04
0,028
4796,56
0,033
- амортизація
17599,14
0,097
15377,73
0,106
17587,42
0,121
- інші матеріальні витрати
4717,29
0,026
3336,67
0,023
3633,765
0,025
1.1.2. Загально виробничі витрати
50257,33
0,277
57013,68
0,393
58430,94
0,402
1.2. Адміністративні витрати
9253,15
0,051
10735,40
0,074
11918,74
0,082
1.3. Витрати на збут
1814,34
0,01
4,35
-
2761,66
0,019
1.4. Інші операційні витрати
21046,39
0,116
2611,314
0,018
3197,71
0,022
Всього витрати
операційної собівартості
181615,83
1,001
170610,20
1,17
187356,9
1,28
Всього витрат з врахуванням “незбалансованого обсягу”
171530,0
-
177618,6
-
194926,9
-
За 12 місяців 2004 року операційна собівартість 1 куб. м. води складала 1,2 грн. з ПДВ (1,001*1,2) при середньозваженому тарифі 1,31 грн. (з урахуванням збитків від незбалансованих обсягів води по теплопостачальних організаціях).
При середньозваженому тарифі за 1 куб. м. 1,37 грн. (з ПДВ), операційна собівартість склала за 1 куб м. 1,40 грн. (з ПДВ) у 2005 році.
За 2005 рік сталося значне зростання цін на основні складові собівартості:
- тарифів на електроенергію за 1 кл. - на 11,9%, за 2 кл. - на 11,1%;
- на матеріали для підготовки питної води: хлор - на 7,7%, коагулянт - на 4,3%;
- на ГСМ - на 24%;
- металеві фарби - на 41,2%;
- фонду заробітної плати, в зв'язку з індексацією мінімальної заробітної плати, згідно законодавства - на 12,5%.
Впровадження програми енерго-ресурсозбереження у 2005 році дозволило стримати зростання собівартості на суму 18,23 млн. грн. або на 10,6%, заощадити 13,28 млн. кВт. год. електроенергії та 1,35 млн. куб. м. води.
Серед основних заходів:
- зонування водопровідних мереж по місту;
- впровадження тиристорного управління насосними агрегатами;
- зміна гідравлічних схем транспортування води з зупинкою н/ст. з підйому ВУГВ “Дніпро”.
Середньозважений тариф 1 куб. м. питної води - 1,509 грн. (з ПДВ), операційна собівартість 1 куб. м. за рік - 1,55 грн. (ПДВ).
Собівартість у 2006 році збільшилась у порівнянні з 2005 роком (1,40 грн./куб. м.) на 9,9% з таких причин:
- зростання цін на електроенергію: за 1 кл. - 20%; за 2 кл. - 16%;
- зростання цін на природний газ - 58,5%;
- зростання цін на паливно-мастильні матеріали - до 15%;
- зростання цін на матеріали для підготовки питної води: хлор - на 15,5%; коагулянт - 19,7%.
Загальні тенденції підвищення собівартості виробництва води КП “Втп ”ВОДА” доцільно надати графічно на рисунку 3.8.
Рисунок 3.8 - Динаміка собівартості виробництва води КП “Втп ”ВОДА”
В умовах постійного зростання тарифів на енергоносії КП “Втп ”ВОДА” цілеспрямовано вирішує проблему енерго- ресурсозбереження. Розроблена та впроваджена Програма з енерго- ресурсозбереження на 2006 рік. Це дозволило стримати зростання собівартості на 2,6 млн. грн., заощадити 8,9 млн. кВт. год. електроенергії.
3.5 Аналіз експлуатаційних доходів

Одним з найважливіших фінансових показників, що характеризують господарську діяльність підприємств, є обсяг реалізації продукції у вартісному вираженні, тобто загальна сума виручки, що одержує підприємство від реалізації споживачам виробленої продукції, виконаних робіт і наданих послуг. Від цього показника безпосередньо залежить величина прибутку того чи іншого підприємства і рівень рентабельності його роботи. Несвоєчасне надходження виручки може призвести до затримки розрахунків, що супроводжується штрафами, санкціями, і в кінцевому підсумку буде означати не тільки втрати прибутку підприємства-постачальника, але і перебої в роботі та зупинці виробництва на суміжних підприємствах. У зв'язку з цим при вивченні господарської діяльності підприємств велику увагу приділяють аналізу їх доходів.
Доходи - це сума виручки, отриманої від реалізації продукції.
У 2004 р. КП “Втп ”ВОДА” чистий дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) 185344,0тис. грн., в 2005 р. - 169621,20 тис. грн., в 2006 р. - 183660,8 тис. грн. Прибуток є одним з основних показників господарської діяльності підприємства. Він відображає кінцевий фінансовий результат його роботи і в певній мірі характеризує ефективність використання підприємством наявних ресурсів (матеріальних, трудових, фінансових). Найчастіше для аналізу експлуатаційних доходів підприємства прибуток поділяють на:
Прибуток від реалізації продукції - різниця між виручкою від реалізації продукції (без врахування ПДВ та інших податкових зборів і платежів) та повною собівартістю продукції.
Прибуток від операційної діяльності - балансовий прибуток, скоригований на різницю інших операційних доходів та операційних витрат.
Прибуток від звичайної діяльності - операційний прибуток, скоригований на величину фінансових та інших доходів і фінансових та ін. Витрат.
Чистий прибуток - та частина прибутку, яка залишилися у розпорядженні підприємства після сплати податку.
Розглянемо динаміку чистого доходу, отриманого КП “Втп ”ВОДА” від реалізації (товарів, робіт, послуг) в таблиці 3.20.
Таблиця 3.20 - Аналітичні показники динаміки доходів КП “Втп ”ВОДА”
Показники
Алгоритм розрахунку
Роки
2004
(У1)
2005
(Ун-1)
2006
(Уп)
1
2
3
4
5
Чистий дохід від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), тис. грн.
-
185344,0
169621,20
183660,8
Показники динаміки
1. Абсолютний приріст
а) ланцюговий
-
-15722,80
14039,60
б) базисний
-
-15722,80
-1683,20
2. Темп росту
а) ланцюговий
*100
-
91,52
108,28
б) базисний
*100
-
91,52
99,09
3. Темп приросту
а) ланцюговий
*100
-
-8,48
8,28
б) базисний
*100
-
-8,48
-0,91
4.Абсолютне значення 1% приросту, тис. грн.
-
1696,21
1836,61
5. Середній рівень ряду, тис. грн.
179542,00
6. Середній темп росту, %
99,54
7. Середній темп приросту, %
-0,46
Доходи підприємства мають тенденції до зменшення (рисунок 3.9) так у 2005 році підприємство отримало на 15722,80 тис. грн. або 8,48% менше ніж за аналогічний період 2004 року. У 2006 році, порівняно з 2005 р., спостерігається збільшення доходу на 14039,60 тис. грн. або на 8,28% але у 2006 р. отримані доходи менше ніж за аналогічний період 2004 року на 1683,20 тис. грн. або на 0,91%. Таким чином, середній темп росту за три роки є від'ємним і складає 99,54%, а середній темп приросту за цей же період дорівнює - 0,46%.
Рисунок 3.9 - Динаміка доходів КП “Втп ”ВОДА”
Отже, можна зробити висновок, що у 2005 році доходи підприємства помітно зменшились (в наслідок неврегульованості взаємин між КП “Харківські теплові мережі” у частині розрахунків за весь обсяг води, що надходить до їх системи, яка йде на потреби гарячого водопостачання населення. На 01.01.2006 р. “незбалансований обсяг” склав 29,1 млн. куб. м., прямі збитки підприємства - 27,6 млн. грн.) на 15722,8 тис. грн., але у 2006 році доходи зросли на 14039,6 тис. грн. і склали 183,66 млн. грн.
3.6 Аналіз фінансового стану КП “Втп ”ВОДА”

В умовах ринкової економіки для забезпечення виживання підприємства, у першу чергу, необхідні постійна діагностика та моніторинг його фінансового стану.
Фінансовий стан - найважливіша характеристика еконономічної діяльності підприємства, адже сама вона визначає його конкурентноздатність, потенціал у діловому співробітництві, оцінює у якій мірі можуть бути гарантовані та забезпечені економічні інтереси самого підприємства та його партнерів у фінансово-виробничому відношенні. Основні завдання фінансового стану: оцінка динаміки, складу й структури активів і пасивів; аналіз структурної динаміки балансу; виявлення динаміки негативних статей балансу; аналіз ліквідності і платоспроможності, оцінка фінансової стійкості; оцінка руху грошових засобів, аналіз ділової активності.
3.6.1 Аналіз показників ліквідності підприємства
Одним із показників, які характеризують фінансовий стан підприємства, є його платоспроможність, тобто можливість готівковими грошовими ресурсами своєчасно погашати свої платіжні зобов'язання.
Оцінка платоспроможності здійснюється на основі ліквідності поточних активів. Ліквідність підприємства характеризується співвідношенням величини його високоліквідних активів (грошові кошти та їх еквіваленти, ринкові цінні папери, дебіторська заборгованість) і короткострокової заборгованості [40].
Поняття “платоспроможність” та “ліквідність” взаємопов'язані. Від рівня ліквідності залежить платоспроможність підприємства. Для оцінки ліквідності активів підприємства розраховують відносні коефіцієнти ліквідності. Ці коефіцієнти показують на скільки підприємство забезпечене власними оборотними активами для погашення поточної заборгованості.
1) Коефіцієнт абсолютної ліквідності відображає, яка частина заборгованостей підприємства може бути покрита негайно, розраховується за формулою [54]:
, (3.24)
Розрахунок показує, що величина тієї частини короткострокових заборгованостей, яку підприємство може покрити за рахунок наявних грошових коштів і поточних фінансових інвестицій, що можуть бути швидко реалізовані у випадку необхідності, дуже мала. Так на кінець 2004 року коефіцієнт швидкої ліквідності по підприємству менше нормативного (0,04), тобто це означає, що підприємство може погасити лише 0,04% поточної заборгованості за рахунок грошових коштів в національній та іноземній валюті і їх еквівалентах та поточних фінансових інвестицій, на кінець 2006 року значення коефіцієнту зростає і становить 12,05%.
2) Коефіцієнт поточної ліквідності (покриття) показує, яку частку поточних зобов`язань підприємство може погасити за рахунок наявних у нього коштів [13], розраховується за формулою [54]:
, (3.25)
Це означає, що на кожну гривню поточних зобов'язань підприємство на кінець 2004 року має 0,79 грн., відповідно у 2005 та 2006 роках 1,96 грн. та 2,24 грн.
3) Коефіцієнт швидкої ліквідності, показує можливості підприємства ліквідувати поточні зобов`язання при умові своєчасного проведення розрахунків з дебіторами, розраховується за формулою [54]:
, (3.26)
Результати аналізу свідчать що на початок досліджуємого періоду коефіцієнт швидкої ліквідності КП “Втп ”ВОДА” значно перевищують знаходився в межі норми, особливо на кінець 2004 року це пояснюється насамперед відсутністю залишків оборотних активів за статтями незавершеного будівництва, готової продукції, товарів та значного збільшення чистої реалізаційної вартості яка становила на кінець року 139713,2 тис. грн. Протягом 2005 року можна відмітити тенденцію до значного зменшення, на кінець 2005 року цей коефіцієнт становить 156%, що на 76% вище нормативного значення. На кінець 2006 року значення коефіцієнту збільшується на 44% і становить 200%, що на 180% вище нормативного.
Ліквідність підприємства також характеризується співвідношенням короткострокової дебіторської та кредиторської заборгованостей та розміром чистого оборотного капіталу (різниця між сумою оборотних активів та поточними зобов`язаннями підприємства), показником сукупних грошових потоків (сума чистого прибутку та амортизаційних відрахувань), коефіцієнтом критичної оцінки, коефіцієнтом поточної заборгованості [40]. Аналіз показників ліквідності КП “Втп ”ВОДА” представлено у таблиці 3.21.
Таблиця 3.21 - Основні показники ліквідності КП “Втп ”ВОДА”

Проказник
Ум. поз.
Формула для розрахунку
Алгоритм розрахунку
Період
Норма-тивні показ-ники
2004
2005
2006
1
2
3
4
5
7
8
9
10
1
Коефіцієнт абсолютної ліквідності
Ка.л.
Грошові кошти в національній.та іноземній
валюті і їх еквіваленти та поточні фінансові інвестиції/ Поточні зобов'язання
Ф№1
стр(220+
230+240 )
/Ф№1 стр 620
0,04%
4,34%
12,05%
0, збільш.
2
Коефіціент поточної ліквідності (коефіціент покриття)
Кп.л.
Поточні активи/ Короткостроові. зобов'язання
Ф№1р260
/Ф№1р620
79,46%
196%
224%
100%, збільш.
3
Коефіціент швидкої
ліквідності
Кш.л.
Найбільш ліквідні оборотні кошти / Поточні зобов'язання підприємства
Ф№1р
(260-100-110-
120-130-140)
/Ф№1 р 620
792%
156%
200%
60-80%, збільш.
4
Відношення короткострокової дебіторської та кредиторської заборгованості
ДЗ/КЗ
Довгострокові зобов'язання /
короткострокові зобов'язання.
Ф№1р
(160+170+200
+210)/
Ф№1р530
73,56%
778,9%
1436,9%
100%
5
Чистий оборотний капітал
Чо.к.
ПЗ-ВК
Ф№1р(260-620)
-39892,5
25513,5
43079,2
0, збільш.
6
Грошові потоки
Гп
Чистий прибуток/ Амортизація
Ф№2р(220+260)
47613,8
21131,7
22638,8
0, збільш.
7
Коефіцієнт критичної оцінки
Кко
Оборотні активи+необортні/
зобов?язання
Ф№1(040+045+050+160+170+180+190+200+210+220+230+240+250)
/Ф№1(430+620)
0,8
1,59
2,02
0, збільш.
8
Коефіцієнт поточної заборгованості
Пз
Поточні зобов?язання/
власний капітал
Ф№1(430+620)/Ф№1(380)
7,17
0,06
0,07
0, збільш.
За результатами аналізу можна зробити висновок, що досліджуване підприємство є не достатньо ліквідним, причиною отримання таких показників ліквідності є велика частка кредиторської та поточної заборгованості у пасиві балансу. Також спостерігається зменшення показника швидкої ліквідності з 792% на кінець 2004 року до 156% на кінець 2005,а на кінець 2006 року він набуває значення в 200%. З іншого боку, найважливішим серед наведених показників є коефіцієнт абсолютної ліквідності, він показує яку частину короткострокових зобов'язань можна за необхідності погасити негайно, рекомендована нижня межа цього показника - 0,2, у нашому випадку активи підприємства досить неліквідні на кінець 2004 року 0,04%, останні 2 роки, він знаходиться у межах 4,34-12,05%, тобто підприємство може негайно погасити приблизно 12% боргів. Позитивною є також величина грошових потоків та чистого оборотного капіталу, який з 2005 року має тенденції до збільшення (рисунки 3.10-3.11).
Рисунок 3.10 - Динаміка зростання чистого оборотного капіталу КП “Втп ”ВОДА”
Рисунок 3.11 - Динаміка грошових потоків КП “Втп ”ВОДА”
3.6.2 Аналіз фінансових результатів (рентабельності)
Рентабельність роботи компанії визначається прибутком, який вона отримує в результаті господарської діяльності. Показники рентабельності відображають, наскільки ефективно підприємство використовує свої засоби для отримання прибутку. Основними показниками рентабельності є [54]:
1) Рентабельність активів характеризує ефективність використання активів підприємства, розраховується за формулою:
, (3.27)
Аналіз свідчить про постійну зміну величини рентабельності капіталу КП “Втп ”ВОДА”, зокрема, така тенденція викликана постійною зміною валюти балансу підприємства та значним зменшенням значення чистого прибутку у 2005-2006 роках.
2) Рентабельність власного капіталу - показує наскільки ефективним є вкладення коштів у дане підприємство, розраховується за формулою [54]:
, (3.28)
На кінець 2004 року рентабельність власного капіталу підприємства була досить високою, проте вже у 2005 році цей показник зменшився майже у тридцять разів та становив 0,45%, на кінець 2006 року можемо спостерігати зменшення цього показника ще на 0,17% що у першу чергу, пов`язано із значним зменшенням чистого прибутку підприємства.
3) Рентабельність продукції - характеризує прибутковість господарської діяльності підприємства від основного виду діяльності, розраховується за формулою [54]:
(3.30)
За результатами аналізу видно, що рентабельність продукції КП “Втп ”ВОДА” є достатньо високою 23,43% лише на кінець 2004 року, проте на кінець 2005 року вона є не рентабельною про що свідчать розрахунки. Це може бути викликане збільшенням собівартості води при сталих тарифах для населення.
4) Рентабельність діяльності, характеризує загальну ефективність та прибутковість господарської діяльності, розраховується за формулою [54]:
(3.31)
У 2005 році рентабельність діяльності підприємства зменшилась більш ніж у тринадцять разів, основним чинником стало зменшення чистого прибутку підприємства, через різке зменшення інших операційних доходів. Отже, інші операційні доходи підприємства мають значний вплив на показники його рентабельності. Такі тенденції продовжуються й у 2006 році рентабельність діяльності зменшується на 0,44% порівняно з аналогічним періодом 2005 року.
Крім приведених вище показників, рентабельність підприємства можна охарактеризувати і іншими, зокрема: рентабельність активів по прибутку від звичайної діяльності, рентабельність реалізованої продукції за операційним прибутком, рентабельність реалізованої продукції за прибутком від реалізації [8]. За результатами аналізу, можна зробити висновок, що рентабельність власного капіталу знаходиться в межах норми, проте спостерігається тенденція до його зниження, тому підприємству слід вжити заходів щодо збільшення цього показника, загалом зменшення рентабельності може бути зумовлене зовнішніми факторами, то слід мобілізувати власні позитивні сторони для покращення рентабельності.
Також не досить високим є коефіцієнт рентабельності активів, проте при порівнянні його з банківським відсотком, можна зробити висновок про доцільність підприємницької діяльності. Загальна рентабельність діяльності підприємства коливається від 0,7% до 14,65%.
Прибутковість підприємства від основної діяльності характеризується рентабельністю продукції, у даному випадку вона складає 23,26% у 2004 році, проте спостерігається поступове зниження цього показника і в 2005 році продукція підприємства перепнула бар'єр нерентабельності, це пов'язано з тим, що адміністративні витрати та витрати на збут перевищують валовий прибуток який в 2005 році складав 9585,7 тис. грн., при адміністративних витратах 11335,6 тис. грн. така ж тенденція зберігається й у 2006 році.
3.6.3 Аналіз показників ділової активності та стану майна підприємства
Ділова активність - це здатність підприємства ефективно використовувати свої ресурси. Аналіз майнового стану підприємства має засвідчити його динаміку та зміну структури, проводячи аналіз майна визначають його джерела його утворення та якими є власні та позикові кошти [12].
Основними показниками ділової активності підприємства є [16]:
1) Коефіцієнт трансформації - характеризує ефективність використання підприємством усіх наявних ресурсів, незалежно від джерел їх залучення, розраховується за формулою [54]:
(3.32)
2) Коефіцієнт оборотності оборотних коштів - характеризує оборотність оборотних коштів підприємства, розраховується за формулою [54]:
(3.33)
Період 1 обороту оборотних коштів розраховується за формулою [54]:
(3.34)
3) Коефіцієнт оборотності власного капіталу - характеризує ефективність використання власного капіталу підприємства, розраховується за формулою [54]:
(3.35)
На кінець 2005 року спостерігається зменшення коефіцієнту оборотності власного капіталу підприємства, головним чином за рахунок збільшення його обсягу.
За результатами аналізу можна зробити висновок про достатню ділову активність підприємства проте вона поступово зменшується. Зокрема на кінець 2004 року ресурсовіддача підприємства становила 0,43, проте вже на кінець 2006 року цей показник знизився на 0,05 й становить 0,38. У 2006 році був в двічі збільшений комерційний кредит, який надає підприємство, у той же час відбулося збільшення коефіцієнту оборотності кредиторської заборгованості. Періоди погашення дебіторської та кредиторської заборгованості підприємства скоротились. Показник частки основних коштів у активах підприємства не має нормативного значення і залежить від виду діяльності суб`єкта господарювання. З огляду на те, що КП “Втп ”ВОДА” є комунальним підприємством слід порівнювати то цей показник з середнім у галузі. Для підприємств подібного типу цей показник коливається від 0,5 до 0,7, тому можна зробити висновок, що в даному випадку частка основних коштів у активах КП “Втп “ВОДА” відповідає нормі. На кінець 2005 року зменшилась ефективність використання власного капіталу підприємства, через зменшення чистої виручки від реалізації продукції та збільшення власного капіталу підприємства.
До інших показників, які характеризують ділову активність відносять:
- коефіцієнт оборотності дебіторської заборгованості - показує швидкість обороту дебіторської заборгованості підприємства, розширення чи зменшення комерційного кредиту, який надає підприємство [8];
- коефіцієнт оборотності кредиторської заборгованості - показує швидкість обороту кредиторської заборгованості підприємства, розширення чи зменшення комерційного кредиту, який надається підприємству [16];
- середній період погашення дебіторської та кредиторської заборгованості;
- коефіцієнт оборотності матеріальних запасів - характеризує швидкість реалізації матеріальних запасів підприємства.
Майновий стан підприємства характеризується використанням активів та джерелами їх формування, джерелом оцінки майнового стану є баланс підприємства. Для аналізу майнового стану КП “Втп ”ВОДА” використаємо наступні показники:
1. коефіцієнт зносу основних фондів;
2. коефіцієнт оновлення основних фондів;
3. коефіцієнт вибуття основних фондів;
Аналіз цих показників було приведено вище.
4) Частка основних коштів у активах підприємства, розраховується за формулою [54]:
(3.36)
3.6.4 Аналіз показників фінансової стійкості КП “Втп “ВОДА”
Фінансова стійкість підприємства - це фінансові можливості підприємства щодо підтриманні його платоспроможності на сучасному етапі та у перспективі. Одна з найважливіших характеристик фінансового стану підприємства - забезпечення стабільності його діяльності в майбутньому. Вона пов'язана із загальною фінансовою структурою підприємства, його залежністю від кредиторів та інвесторів [8,16]. Основними показниками, що характеризують фінансову стійкість підприємства є [16]:
1) Коефіцієнт фінансової незалежності (коефіцієнт автономії) - показує питому вагу власного капіталу у загальному обсязі коштів авансованих у діяльність підприємства, розраховується за формулою [54]:
, (3.37)
Коефіцієнт автономії КП “Втп “ВОДА”, має значення нижче нормативного в кінці 2004 року в наслідок значного зменшення статутного капіталу на 487718 тис. грн., протягом 2005-2006 років він вище нормативного значення і має тенденцію до незначного зменшення, що свідчить про збільшення незалежності підприємства від зовнішніх джерел фінансування.
2) Коефіцієнт маневреності власного капіталу - показує яка частина власного капіталу використовується для фінансування поточної діяльності підприємства, тобто вкладена у оборотні кошти, а яка капіталізована, розраховується за формулою [54]:
, (3.38)
Аналіз показує, що коефіцієнт маневреності власного капіталу КП “Втп “ВОДА” на кінець 2004 року є просто катастрофічним, це спричинено значним зменшенням статутного капіталу підприємства в наслідок зміни власника та переєстрації, починаючи з 2005 року він знаходиться в межах норми і має тенденцію до зменшення. На кінець 2006 року близько 7% власного капіталу підприємства використовувалося для фінансування поточної діяльності.
3) Коефіцієнт фінансування - характеризує залежність підприємства від запозичених коштів, розраховується за формулою [54]:
, (3.39)
Нормативне значення коефіцієнта фінансування - 1, його зменшення вказує на підвищення фінансової стійкості підприємства.
4) Коефіцієнт забезпеченості власними оборотними коштами - характеризує забезпеченість підприємства власними оборотними коштами, розраховується за формулою [54]:
, (3.40)
Нормативне значення цього показника 0,1, отже на кінець 2004 року коефіцієнт забезпеченості власними оборотними коштами був досить високим, у наступні роки значення цього показника задовольняє норму і має тенденції до збільшення, станом на кінець 2006 року КП “Втп “ВОДА” на 55% забезпечене власними оборотними коштами.
5) Обсяг власних оборотних коштів підприємства це його функціональний та робочий капітал, тобто капітал що відтворюється шляхом ведення господарської діяльності.
Детальний аналіз фінансової стійкості приведено в таблиці 3.24.
Крім наведених вище показників фінансову стійкість підприємства можна охарактеризувати й іншими коефіцієнтами, зокрема [28]:
- коефіцієнт забезпечення оборотних активів власними коштами;
- коефіцієнт фінансової залежності - протилежний коефіцієнту автономії, показує ступінь залежності підприємства від зовнішніх джерел фінансування;
- коефіцієнт загальної фінансової стійкості, розраховується як співвідношення суми власного капіталу та довгострокових зобов`язань підприємства до підсумку пасиву балансу.
Також можна зазначити, про незначне підвищення значень коефіцієнтів забезпечення власними оборотними коштами, забезпечення оборотних активів власними коштами, автономії, залежності, маневреності в основному за рахунок збільшення протягом 2005-2006 років власного капіталу, незначному збільшенню оборотних активів, а також зменшенню поточних зобов'язань, зокрема кредиторської заборгованості за товари, роботи, послуги. Позитивною також є тенденція не значного збільшення коефіцієнту фінансування, коефіцієнту концентрації власного капіталу, а також фінансової стійкості, цьому сприяла відсутність довгострокових зобов'язань підприємства, що вказує про зменшення залежності підприємства від позикових коштів, це підтверджує динаміка коефіцієнта к и т.д.................


Перейти к полному тексту работы



Смотреть похожие работы


* Примечание. Уникальность работы указана на дату публикации, текущее значение может отличаться от указанного.