На бирже курсовых и дипломных проектов можно найти образцы готовых работ или получить помощь в написании уникальных курсовых работ, дипломов, лабораторных работ, контрольных работ, диссертаций, рефератов. Так же вы мажете самостоятельно повысить уникальность своей работы для прохождения проверки на плагиат всего за несколько минут.

ЛИЧНЫЙ КАБИНЕТ 

 

Здравствуйте гость!

 

Логин:

Пароль:

 

Запомнить

 

 

Забыли пароль? Регистрация

Повышение уникальности

Предлагаем нашим посетителям воспользоваться бесплатным программным обеспечением «StudentHelp», которое позволит вам всего за несколько минут, выполнить повышение уникальности любого файла в формате MS Word. После такого повышения уникальности, ваша работа легко пройдете проверку в системах антиплагиат вуз, antiplagiat.ru, etxt.ru или advego.ru. Программа «StudentHelp» работает по уникальной технологии и при повышении уникальности не вставляет в текст скрытых символов, и даже если препод скопирует текст в блокнот – не увидит ни каких отличий от текста в Word файле.

Результат поиска


Наименование:


Курсовик Характеристика снуючого основного та допомжного виробництва пдприємства його структури. Органзаця обслуговуючих пдроздлв. Розрахунок чисельност працвникв. Складання технологчної документацї, методи та правила розробки технологчної карти.

Информация:

Тип работы: Курсовик. Предмет: Менеджмент. Добавлен: 22.04.2011. Сдан: 2011. Страниц: 2. Уникальность по antiplagiat.ru: --.

Описание (план):



Міністерство освіти і науки України


Курсова робота
з дисципліни “Операційний менеджмент”
на тему:
“Розробка операційної системи на підприємстві ”
Зміст

Вступ
1. Характеристика існуючого виробництва підприємства
1.1 Характеристика виду діяльності підприємства
1.2 Виробнича структура підприємства
1.3 Технологічний процес виробництва продукції
2. Оптимізація виробничої структури підприємства
2.1 Розробка виробничої програми
2.2 Обґрунтування виробничого процесу
2.3 Організація допоміжного виробництва
2.4 Організація обслуговуючих підрозділів
2.5 Розрахунок чисельності працівників
2.6 Побудова оптимізованої виробничої структури підприємства
3. Складання технологічної документації
3.1 Складання технологічних процесів
3.2 Розробка технологічної карти
Висновки
Список використаної літератури
Вступ

Все більша насиченість сучасних ринків, постійно зростаюча конкуренція призвели до необхідності переглянути традиційні уявлення про управління як жорстко заданий перелік функцій спрямованих на створення "споживчих характеристик" в товарній продукції і значно розширити тлумачення цього поняття.
Виробництво матеріальних благ і послуг становить основу життя і розвитку будь-якого суспільства. Воно не тільки забезпечує людей необхідними споживчими благами, а і є рушієм технічного прогресу й розвитку людини.
Перехід до ринкової системи господарювання тісно пов'язаний з виникненням і поширенням самостійної, ініціативної діяльності суб'єктів економічних відносин, спрямованих на виробництво продукції, надання різноманітних послуг з метою одержання прибутку. Рухливий і динамічний підприємницький сектор сприяє вирішенню низки соціально-економічних проблем, розширенню можливості працевлаштування, повнішого задоволення потреб споживачів.
Підприємницька діяльність у кожній країні має певні особливості, що визначаються політичними, соціальними, економічними, правовими та іншими умовами. Ці особливості мають враховувати підприємці та фахівці у своїй зовнішньоекономічній діяльності, зокрема при підготовці виходу підприємства на ринок.
Об'єктом вивчення даної роботи є підприємство - товаровиробник , як основа первинна ланка народного господарства. Підприємство не може ефективно функціонувати без належного управління, або менеджменту.
Операційний менеджмент - це діяльність, пов'язана з розробкою, використанням і удосконаленням виробничих систем на основі яких виробляється основна продукція чи послуга підприємства
Отже, об'єктом моєї курсової роботи є ТОВ „Пром-Буд” , яке займається виробництвом меблів.
Розділ І. Характеристика існуючого виробничого підприємства

1.1 Характеристика виду діяльності ТОВ „Пром-Буд

Згідно з Ст. 80 ГКУ товариством з обмеженою відповідальністю є господарське товариство, що має статутний фонд, поділений на частки, розмір яких визначається установчими документами, і несе відповідальність за своїми зобов'язаннями тільки своїм майном.
Товариство з обмеженою відповідальністю створене в 2004р., Товариство створене двома засновниками: Павленко М.О. та Ткачом П.Ю. Виконавчий директор підприємства - Павленко М.О.
Адреса: 35314, Україна, м. Рівне, вул. Соборна, 18
Основною метою діяльності товариства є одержання прибутку через здійснення підприємницької діяльності дозволеної чинним законодавством та задоволення суспільних потреб в товарах народного споживання, продукції виробничо-технічного та іншого призначення, роботах і послугах.
Основними видами діяльності товариства є :
1. загальне будівництво (нові роботи, роботи з заміни, реконструкція та відновлення)
2. діяльність у сфері архітектури, інженерна та технічна діяльність пов'язана з будівництвом;
3. роздрібна та оптова торгівля в неспеціалізованих магазинах без переваги продовольчого асортименту;
4. автомобільні та пасажирські перевезення;
5. діяльність автомобільного вантажного транспорту.
Управління будівельним підприємством здійснюють його органи та посадові особи, склад і порядок обрання яких здійснюється відповідно до Статуту. Посадовими особами органів управління товариством визнаються: директор та голова ревізійної комісії. Вищим органом товариства є збори учасників або призначених ними представників. Учасники мають кількість голосів пропорційно розміру їх часток у статутному фонді. Виконавчий орган, що здійснює керівництво поточною діяльністю товариства є директор. Директор обирається на посаду на зборах учасників. Контроль за діяльністю директора товариства здійснюється ревізійною комісією, яка складається з засновників товариства.
В своїй діяльності товариство керується наступними нормативними документами:
1. Господарський кодекс (Ст. 80);
2. Цивільний кодекс (СТ. 140, Ст. 141, ч.2 Ст. 144, Ст. 145);
3. Митний кодекс;
4. ЗУ «Про господарські товариства» від 19 вересня 1991 р., № 1576-ХІІ (Ст. 50, 52, 63);
5. ЗУ «Про ліцензування деяких видів господарської діяльності», від 01.06.2000р., № 1757-ІІІ;
6. ЗУ «Про патентування деяких видів господарської діяльності», від 23.03.1996, № 98/96-ВР;
7. ЗУ «Про ціни і ціноутворення» від 03.12.1990р., № 507-ХІІ;
8. ЗУ «Про колективні договори і угоди» від 01.07.1993р., № 3356-ХІІ;
9. ЗУ «Про оплату праці» від 24.03.1995р., № 108/95-ВР;
10. Статут підприємства
Отже, загальну характеристику можна зобразити у вигляді таблиці 1.1.
Таблиця 1.1. Загальна характеристика інженерно-будівельної компанії
№ п/п
Параметр, який характеризується
Зміст та особливості
1
Форма підприємства
Товариство з обмеженою відповідальністю
2
Профіль
Надання послуг
3
Види діяльності
Загальне будівництво, діяльність у сфері архітектури, інженерна та технічна діяльність
4
Форма власності
Колективна власність
1.2 Виробнича структура підприємства

Виробничий процес розглядається як сукупність основних, допоміжних та обслуговуючих процесів виробничого призначення. На будь якому підприємстві розрізняють основні, допоміжні, побічні цехи і обслуговуючі господарства. Їх склад, а також форма виробничих зв'язків між ними прийнято називати виробничою структурою підприємства.
Формою організації елементів підприємства як системи є його структура. Структура будь-якого підприємства відображає упорядковане розташування його елементів і форму їхнього взаємозв'язку, перетворюючи діючу структуру в систему.
Організаційна структура необхідна для управління різноманітними видами діяльності підприємства, а аналіз переваг і недоліків різних підходів до побудови системи управління дає змогу зробити правильний вибір на користь конкретної організаційної структури з урахуванням стану ринку і стратегії підприємства. Залежно від двох основних типів умов діяльності підприємства (стабільних і мінливих) ефективними є два типи організаційної структури управління: традиційна - механістична й органічна -- ринкова.
До найважливіших характеристик організаційної структури належать: кількість ланок; ієрархічність (кількість щаблів або рівнів); чіткість розмежування функцій, повноважень і відповідальності по вертикалі й горизонталі в системі управління.
Виробнича структура підприємства формується при створенні, а також в результаті безперервно здійснюваного в майбутньому процесу виробництва. Вона визначається великою сукупністю факторів, основними з яких є: спеціалізації підрозділів підприємства тощо конструктивні і технологічні особливості продукції; об'єми випуску по кожному виду продукції, форми спеціалізації виробничих підрозділів визначають конкретний склад технологічно та предметно спеціалізованих дільниць підприємства, їх розміщення і виробничі зв'язки між ними, що є важливим фактором формування виробничої структури.
Структура підприємства - це логічні взаємовідносини рівнів управління і функціональних областей, які побудовані в такій формі, яка дозволяє найбільш ефективно досягти цілей організації.
Виробнича структура - це групування конкретних завдань у межах виробничих підрозділів (цехів, дільниць), які між собою пов'язані єдиним технологічним ланцюгом.
Размещено на webkursovik.ru/
Рис.1. Організаційна структура управління ТОВ „Пром-Буд

На підприємстві добре виражений демократичний стиль керівництва, що характеризується високим рівнем децентралізації повноважень, вільним прийняттям рішень, оцінка роботи після її завершення, турботою про забезпечення працівників необхідними ресурсами, встановленням відповідності цілей організації і цілей груп працівників.
1.3 Технологічний процес виробництва продукції

Основу діяльності підприємства складає виробничий процес.
Виробничим процесом називають сукупність дій пов'язаних з програмуванням, науково-технічними і конструкторськими розробленнями, проектуванням і зберіганням сировини, виготовленням проміжної (напівпродуктів) та готової продукції, її випробуванням, пакуванням, обліком та зберіганням, ремонтом обладнання тощо.
Будь яку технологію можна уявити, як сукупність технологічних процесів.
Технологічним процесом називається логічно упорядкований набір послідовних завершених ланок переробки сировини, матеріалів у проміжну або кінцеву продукцію з наявними властивостями.
Технологічні процеси постійно вдосконалюють. Це зумовлено тим, що продукцію, яку виробляють на підприємстві, періодично поліпшують.
В ТП проміжними ланками є стадії та операції. Технологічні процеси відображають у вигляді текстових описів та графічних зображень (схем).
Основними складовими технологічних процесів є технологічні операції, кожну з яких розглядають як окремий технологічний процес.
Технологічною операцією називають закінчену частину технологічного процесу, яку виконують на одному робочому місці (праці) один або кілька працівників (робітників) над одним або кількома об'єктами, які одночасно обробляються.
При наданні послуг ТОВ ?Пром-Буд? , можна виділити наступні технологічні процеси:
1) складання плану проведення робіт ;
2) аналіз місцевості проведення виробництва ;
3) підготовка креслень для будівництва;
4) забезпечення сировиною і матеріалами;
5) підготовка обладнання ;
6) початок будівництва ;
7) контроль за виконанням робіт ;
8) завершальна стадія будівництва ;
Технологічний процес являє собою засіб, який використовується для досягнення мети діяльності підприємства.
Розділ II. Оптимізація виробничої структури

2.1 Розробка виробничої програми

Виробнича програма визначає кількість продукції певного асортименту, що виготовляє підприємство. Вона складається з врахуванням особливостей продукції, на якій спеціалізується підприємство, і обґрунтовується виробничою потужністю виробника.
Виробнича програма - це максимально можливий випуск продукції певного асортименту в кількісному співвідношенні, який може здійснювати виробник за певний період часу при встановленому режиму роботи, повному використанні площ і всіх засобів виробництва при раціональній організації праці і виробництва.
Потужність - це максимально можливий випуск продукції певного асортименту в к-му співвідношенні, який може здійснити виробник за певний період часу при встановленому режимі роботи, повному використанні площ і всіх засобів виробництва, при раціональній організації праці і виробництва .
Таблиця 2.1 Баланс робочого часу на 2010 рік
Назва показників
Відсоток від номін. фонду
Кількість днів
1. Загальна кількість календарних днів
-
365
2. Кількість неробочих днів
2.1. святкових
2.2. вихідних
-
-
-
113
9
104
3. Кількість календарних робочих днів (номінальний фонд робочого часу)
100
252
4. Невиходи на роботу, всього:
4.1. чергові і додаткові відпустки
4.2. відпустки по вагітності
4.3. виконання державних обов'язків
4.4. через хворобу
4.5. навчання
4.6. неявка з дозволу адміністрації
4.7. прогули
4.8. простої (з різних причин)
18
7
1
1
3
2
2
1
1
46
17
3
3
7
5
5
3
3
5. Корисний фонд робочого часу
82
206
Висновки: Корисний фонд робочого часу на підприємстві становить 206 днів, тобто 82 %, це пов'язане з невиходами на роботу, які становлять 46 днів, тобто 18 % та кількістю календарних робочих днів, що становлять 252 дні.
Використовуючи величину корисного фонду робочого часу, визначаємо значення виробничої потужності по кожному виду обладнання (Таблиця 2.), а також в цілому по підприємству за формулою:
М= Фк · Nобл де,
М - потужність певного виду обладнання, год.;
Фк - факт. час роботи обладнання протягом розрахункового періоду, год.;
Nобл - кількість одиниць певного виду обладнання на підприємстві, шт.
Мливарне= 1648 · 29 =47792 станко-год.;
Мметалоріжуче= 1648 · 28 =46144 станко-год.;
Мштампове= 1648 · 20 =32960 станко-год.;
Мелектрозварювальне= 1648 · 26 = 42848 станко-год.;
Мковальне= 1648 · 57 = 93936 станко-год.
Фактичний час роботи обладнання протягом розрахункового періоду розраховується за формулою:
Фк= Ккф. · Т де,
Кф - корисний фонд робочого часу в днях;
Т - тривалість робочої зміни, год.
Фк= 206. · 8 год. = 1648
Таблиця 2.2 Розрахунок виробничої потужності підприємства
№ п/п
Види обладнання
Кількість обладнання, Nобл.,шт.
Виробнича потужність в умовних од., станко-год.(М)
1.
Ливарне
29
47792
2.
Металоріжуче
28
46144
3.
Штапове
20
32960
4.
Електрозварювальне
26
42848
5.
Ковальне
57
93936
6.
ВСЬОГО
160
263680
Висновки: Величина виробничої потужності підприємства становить 263680 станко - год. Тобто, ливарне становить - 47792, металоріжуче - 46144, штампове - 32960, електрозварювальне - 42848, ковальне - 93936.
Визначаємо можливу кількість виготовлення продукції за асортиментом (Таблиця 3, додаток 1.), використовуючи норму витрат станко-годин на виготовлення одиниці продукції певного виду в такій послідовності:
- визначаємо величину потужності за видами обладнання, що необхідно для виготовлення мінімальної кількості продукції певного асортименту за формулою:
Мmin= H · Nmin де,
Н - норма станко-год. на одиницю певного виду продукції;
Nmin - мінімальна кількість продукції певного виду.
§ розрахуємо залишок потужності за всіма видами обладнання:
?М= М - Мmin

- визначимо потреби в потужності на виготовлення одиниці всіх видів продукції:
Мi= H

- визначимо на скільки одиниць всіх видів продукції можна випустити більше:
Nmax= ?М/ Мi

- визначимо найменшу величину додаткової кількості продукції і збільшимо мінімальну кількість продукції на цю величину. Визначаємо необхідну потужність для такої кількості і асортименту продукції:
Мmax=H · (Nmax+Nmin)

- визначаємо вільний залишок потужності по кожному виду обладнання:
?М'= М-Мmах

Всі підрахунки зведені у таблицю 3,
Вид обладнання
Вир. потуж-ність, верстато-год, М
Норми витрат, верстато-год на од., Н
Вит-ти потуж-ності на мін. об'єм пр-ції, верстато-год,
Мmin
Залишок потужності, верстатогод,

Вит-ти потужності на виготовлення всіх видів продукції, верстато-год,
Кількість продукції понад план, од,
Вит-ти потужності на макс. об'єм пр-ції, верстато-год,
Вільний залишок потужності, верстато-год,
A
B
C
D
E
23
32
22
49
43
Н1
Н2
Н3
Н4
Н5

Мj
N max
Мmax
?М'
ливарне
47792
133
150
185
144
135
24790
23002
747
30
47200
592
металоріжуче
46144
40
20
43
35
28
5425
40719
166
245
10405
35739
ковальне
32960
64
78
146
70
96
14738
18222
454
40
28358
4602
штамповочне
42848
40
56
71
45
67
9360
33488
279
120
17730
25118
електрозварювальне
93936
174
229
226
180
215
34367
59569
1024
58
65087
28849
Таблиця 2.3 Розрахунок виробничої програми пі

Висновки: Вузьке місце на підприємстві становить 30 одиниць, тобто це є найменша кількість обладнання, яку виготовляє підприємство. Щоб покращити ситуацію потрібно, зменшити залишок виробничої потужності, тобто зробити так щоб вона використовувалася повною мірою, тоді кількість продукції, тобто «вузьке» місце збільшиться.
Отже, виробнича програма підприємства виглядатиме наступним чином (таблиця 4)
Таблиця 2.4 Виробнича програма підприємства
Вид продукції
Мінімальна кількість продукції, од.
Можлива кількість продукції, од.
Максимальна кількість продукції, од.
А
23
63
86
В
32
72
104
С
22
62
84
D
49
89
138
Е
43
43
86
Cума
169
329
498
Висновок: З виробничої програми видно що можна збільшити виготовлення продукції всіх видів , а саме : А - на 23 од. , В - 32, C- 22, D - 49 , E - 43 . Оптимізувати виробничу програму можна шляхом, зменшення залишку виробничої потужності. Ефективність використання виробничої потужності підприємства досить висока.
2.2 Обґрунтування виробничого процесу

Виробничий процес - це процес перетворення сировини в готову продукцію. Він складається з множини технологічних і нетехнологічних операцій.
Технологічні операції являють собою безпосередню зміну сировини - направлені на виготовлення продукції. Їх сукупність утворює технологічний процес виробництва.
Нетехнологічні операції являють собою необхідні за техніко-організаційними причинами перерви в технологічному процесі. Сюди відносять час на внутрішнє транспортування сировини і продуктивний час внутрішньо змінних і між змінних перерв, час технічного контролю та інше.
Технологічний процес виробництва
Технологічний процес - це основна частина виробничого процесу, яка об'єднує методи виготовлення продукції шляхом зміни стану, властивостей, форм і розмірів матеріалів, сировини і напівфабрикатів. Кожен технологічний процес представляється у вигляді технологічної схеми, в якій спосіб виробництва викладається у формі послідовного опису технологічних операцій, які проходять на певному обладнанні.
Розробку технологічного процесу починають з аналізу деталей, які входять у виробничу програму для виявлення повторюваності і технологічної надійності.
Деталі об'єднують у групи за особливостями конструкції, матеріалами заготовки, габаритними розмірами, точністю обробки. Для кожної виділеної групи існують типові, поопераційні технологічні карти.
Розраховуємо складові частини продукції і групування деталей (таблиці 5).
Таблиця 2.5 Специфіка складових частин виробів за рухом
Групи складових частин виробів
Питомі витрати на одиницю продукції
Загальні витрати на виробничу програму, одиниць
Всього на вироб. програму, од.
A
B
C
D
E
A
B
C
D
E
Деталі кріплення
230
289
497
407
265
19780
30056
41748
56166
22790
29183
Симетричні і обертання
74
214
136
88
51
6364
22256
11424
12144
4386
56574
Корпусні
1
1
1
1
1
86
104
84
138
86
498
Площинні
20
323
47
24
11
1720
33592
3948
3312
946
43518
Фігурні
115
11
46
27
13
9890
1144
3864
3726
1118
19742
Рис.2. Загальна технологічна схема виробничого процесу
Вибір типу виробництва
Таблиця 2.6 Залежність типу виробництва від річного обсягу випуску (од) і маси деталей в (кг.)
Маса деталей, кг
Тип виробництва
одиничне
серійне
масове
< 1,0
<1000
1000...100000
>100000
1...5
<500
500...75000
>75000
5...10
<300
300...50000
>50000
> 10
<200
200...25000
>25000
Визначаємо тип виробництва кожної групи складових частин виробів в табл.7, використовуючи дані нормативної таблиці (табл.6).
Таблиця 2.7 Типи виробництва кожної групи деталей
Групи складових частин виробів
Маса деталі, кг
Загальна кількість на виробничу програму, од.
Тип виробництва
Деталі кріплення
0,7
170540
Масове
Симетричні і обертання
3,6
56574
Серійне
Корпусні
900
498
Серійне
Площинні
26
43518
Масове
Фігурні
14
19742
Серійне
Висновки: після встановлення типу виробництва для кожної групи складових частин, вони є такими: для групи площинні, воно є масовим , а для інших воно буде серійним .
Масове виробництво характеризується неперервним випуском одиничної продукції протягом тривалого проміжку часу на окремі робочі місця, постійно виконують одинакові технологічні операції.
Переваги:
· збільшення пропускної здатності робочих місць;
· можливість використання праці робітників низької кваліфікації;
· значне підвищення продуктивності праці в результаті чіткого закріплення за робочими місцями певних виробничих операцій.
Недоліки:
· складність переходу на інший вид продукції через специфічність обладнання.
Серійне виробництво ознаки: обробка виробів партіями з певною регулярністю після чого обладнання переналагоджується на інший виріб.
Переваги:
· повне використання обладнання;
· використання універсального обладнання і спеціалізованих пристосувань;
· швидке перенесення виробництва.
Недоліки:
· скритість розробки технологічного процесу при узгодженні технологічних операцій на окремих робочих місцях.
Одиничне виробництво ознаки: застосування при широкій номенклатурі виробів і відповідальності чи нерегулярності, повторювальності виробництва.
Проводимо вибір виду сполучення технологічних операцій. .
Вибір виду сполучення виробничих операцій
Проводимо вибір виду сполучення технологічних операцій.
Існує 3 види технологічних операцій:
Ш Послідовний
Ш Паралельний
Ш Паралельно-послідовний
Вид сполучення технологічних операцій визначається типом виробництва.
В умовах масового виробництва застосовують паралельний вид руху виробів для чого технологічні операції погоджуються по кратності. Тривалість технологічного циклу при цьому становитиме:
Тдк = 247 + (43518-1)* 84 = 3655675/3600 = 1015 год.;
Тпд = 77 + (170540 - 1)* 22 = 3751935/3600 = 1042 год
n - кількість виробів в партії, од.;
- час виконання всіх операцій з одною деталлю, сек.
tгол - тривалість головної операції, секунд.
В умовах серійного виробництва застосовують змішаний вид руху виробів. Тривалість технологічного циклу становитиме:
Ткд= 132+ (56574-1)*(94 - 38) = 3168276/3600 = 880 год.;
Тфд= 483+ (498-1)*(355 - 128) = 113529/3600 = 31 год.
Тсдо = 282+ (19742-1)*(215 - 67) = 2922098/3600 = 812 год.
, - відповідно сума довгих і коротких операцій, секунд.
Розрахунок тривалості технологічного процесу по кожній групі складових частин виробів вносимо в таблиці 8.
Таблиця 2.8 Визначення тривалості технологічного циклу виготовлення виробів
Групи складових частин виробів
Тривалість технологічних операцій, секунд
Тривалість технологічного циклу
1
2
3
4
5
год.
дні
Корпусні деталі
13
6
22
18
18
1042
66
Симетричні і обертання
41
17
24
21
29
880
110
Корпусні
72
50
191
92
78
31
4
Площинні
84
21
47
21
74
1015
127
Фігурні
36
26
89
41
90
812
102
Розрахунок тривалості виробничого циклу
При розрахунку тривалості виробничого циклу вважається, що виробничий цикл - це проміжок часу від моменту запуску сировини чи матеріалів у виробництво до повного виготовлення і здачі продукції. Виробничий цикл складається з робочого періоду і періоду перетворення.
Робочий період включає час технологічних операцій, підготовчо-заготівельних робіт, природних процесів, технічного контролю, транспортування матеріалів в процесі обробки.
Період перерв складається з часу між змінних і міжопераційних перерв.
Тривалість виробничого циклу визначається для одного виробу чи партії виробів за формулою:
Тц = ?tтех + ?tп-з + ?tзб + ?tпр + ?tк + ?tтр + ?tмз + ?tмо

?tтех - сума часу технологічних операцій;
?tп-з - сума часу підготовчо-заготівельних процесів;
?tзб - сума часу збірних процесів;
?tпр - сума часу природних процесів;
?tк - сума часу технічного контролю;
?tтр - сума часу на транспортування напівфабрикатів;
?tмз - сума часу міжзмінних перерв у виробництві;
?tмо - сума часу міжопераційних перерв у виробництві.
Розрахунок тривалості виробничого циклу проводиться для всієї виробничої програми. Для цього розраховуємо складові тривалості виробничого циклу кожного виду виробу. Тривалість технологічних операцій розподіляємо виходячи з їх загальної кількості на виготовлення певної групи виробів і питомих витрат на одиницю виробу (використовуємо таблицю 2.5.).
Значення інших складових умовно приймемо:
?tп-з = 0,2 • ?tтех ?tтр = 0,1 • ?tтех
?tзб = 0,3 • ?tтех ?tмз = 0,6 • ?tтех
?tпр = 0,05 • ?tтех ?tмо = 0,4 • ?tтех
?tк = 0,05 • ?tтех Розрахунки проведемо в таблиці 9.

Таблиця 2.9 Розрахунки тривалості виробничого циклу
Вид продукту
Тривалість основного технологічного процесу, год
?tтех
?tп-з
?tзб
?tпр
?tк
?tтр
?tмз
?tмо
Тривалість циклу
Деталі кріплення
Симетричні деталі обертання
Корпусні деталі
Площинні деталі
Фігурні деталі
год
дні
A
357
99
5
40
407
908
182
273
45
45
91
545
363
2453
307
B
543
346
6
783
47
1726
345
518
86
86
173
1036
690
4660
583
C
754
178
5
92
159
1188
238
356
59
59
119
713
475
3207
401
D
1014
189
9
77
153
1442
288
433
72
72
144
865
577
3894
487
E
412
68
5
22
46
553
111
166
28
28
55
332
221
1494
187
?
3080
880
31
1015
812
5818
1164
1745,3
290,9
290,9
581,8
3491
2327
15707,8
1963
З таблиці бачимо, що загальна тривалість виробничого циклу становить 1507,8 год. або 1963 дні. Сума технологічних операцій складає 5818 год. по всіх видах продукції.
Далі будуємо графік таким чином, щоб календарні терміни приблизно дорівнює корисному фонду робочого часу.
Висновок: управління виробничою підсистемою пов'язано з вирішенням основних завдань, які стоять перед виробничими підрозділами підприємства, зокрема: управління самого виробництва, тобто плануванням асортименту продукції, плануванням виробничих процесів, технологією виконання цих процесів, які безпосередньо пов`язані з виробництвом.
Виробничий процес передбачає наявність технічної підсистеми, яка включає систему підготовки виробництва (конструкторські розробки, складання виробничих планів) та саме виробництво.
Виробництво передбачає процес перетворення предметів праці за допомогою засобів виробництва та працівників у готову продукцію.
Виконання виробничої програми для виробу А становить 307 днів, для виробу В --583 днів, для С -- 401 днів, для D - 487 днів, для Е - 187 днів.
Використовуючи узагальнену таблицю класифікації поточних ліній, коротко характеризуємо поточні лінії, які забезпечують виробництво продукції виду A, B, C, D, E.
Таблиця 10 Класифікація поточних ліній
Ознаки поточної лінії
Різновиди поточних ліній
Одно предметні
Багатопредметні
Ступінь спеціалізації
Постійно-поточні однометрові
Постійно-поточні багатометрові
Змінно-поточні багатометрові
Ступінь перервності
Неперервні
Частково-перервні
Перервні
Спосіб підтримки ритму
Регламентований
Вільний
Змінний
Характер руху предметів
Неперервний
Пульсуючий
Періодичний
Місце виконання операції
На конвеєрі
На робочому місці
На робочому місці
Ступі синхронізації
З повною синхронізацією
Зі змінною синхронізацією
Без синхронізації
2.3 Організація допоміжного виробництва

Організація ремонтного господарства
Ремонтне господарство підприємства призначене для виконання сукупності робіт з технічного обслуговування обладнання для запобігання передчасному спрацюванню машин і механізмів, своєчасному ремонту і модернізації обладнання для забезпечення робочої готовності обладнання. Організація ремонту і обслуговування обладнання опирається на систему планово-попереджувального ремонту, зміст якої заключається в проведенні міжремонтного обслуговування, оглядів, малих середніх і капітальних ремонтів з певною послідовністю і періодичністю.
В залежності від розмірів і серійності основного виробництва, складу і особливостей обладнання ремонтне господарство може функціонувати за централізованою, децентралізованою чи рухомою формою організації. Централізована форма організації зосереджує в одному централізованому підрозділі (ремонтний цех) всіх видів ремонтів. Застосовується для
невеликих підприємств з кількістю обладнання до 600 одиниць. Децентралізована форма організації передбачає створення в кожному виробничому підрозділі ремонтного господарства, яке виконує всі види ремонту обладнання, тільки певного виробничого підрозділу. Застосування такої форми доцільно в умовах специфічного виробництва чи у випадку суттєвих відмінностей технологічних процесів виробничих підрозділів, що потребує різного обладнання для їх виконання. Рухома форма організації пов'язана з виїздом згідно встановлених строків на місце ремонту, а планування, підготовка, облік ремонтних робіт і виготовлення запасних частин здійснюється централізованим підрозділом. Застосування такої форми доцільно на підприємствах, де виробничі підрозділи значно віддалені один від одного.
Виходячи з наявної кількості виробничого обладнання приймають форму організації ремонтного господарства. Згідно даних умов нашому підприємству відповідає централізована форма організації ремонтного господарства. В загальному випадку при такій формі організації ремонтний цех складатиметься з таких дільниць:
- заготівельна;
- демонтажна;
- механічна;
- слюсарно-збірна;
- ковальна;
- випробувальна;
- термічна;
- зварочна;
- фарбувальна.
Розрахунок обсягів ремонтних робіт розраховуємо у таблиці 11.
Таблиця 2.11 Розрахунок обсягів ремонтних робіт
и т.д.................


Вид робіт
Працеємність ремонтної одиниці кожного виду обладнання, люд-год.
Загальна працеємність, люд-год.
Ливарне
металоріжуче
Ковальне
штамповочне
зварювальне
Кількість ремонтних одиниць
408
96
180
336
960
-
1.Слюсарні
2,1
13,5
41,1
69
1,2
33887
2.Станочні
-
4,2
12,6
21
-
9439
3.Зварні
-
1,2
3,3
4,5
-
2221
4.Наладочні

Перейти к полному тексту работы



Смотреть похожие работы


* Примечание. Уникальность работы указана на дату публикации, текущее значение может отличаться от указанного.