На бирже курсовых и дипломных проектов можно найти образцы готовых работ или получить помощь в написании уникальных курсовых работ, дипломов, лабораторных работ, контрольных работ, диссертаций, рефератов. Так же вы мажете самостоятельно повысить уникальность своей работы для прохождения проверки на плагиат всего за несколько минут.

ЛИЧНЫЙ КАБИНЕТ 

 

Здравствуйте гость!

 

Логин:

Пароль:

 

Запомнить

 

 

Забыли пароль? Регистрация

Повышение уникальности

Предлагаем нашим посетителям воспользоваться бесплатным программным обеспечением «StudentHelp», которое позволит вам всего за несколько минут, выполнить повышение уникальности любого файла в формате MS Word. После такого повышения уникальности, ваша работа легко пройдете проверку в системах антиплагиат вуз, antiplagiat.ru, etxt.ru или advego.ru. Программа «StudentHelp» работает по уникальной технологии и при повышении уникальности не вставляет в текст скрытых символов, и даже если препод скопирует текст в блокнот – не увидит ни каких отличий от текста в Word файле.

Результат поиска


Наименование:


Реферат Стандартизаця як основа системи технчного регулювання. Гармонзаця української системи з мжнародними та європейськими нормами правилами. Правов питання забезпечення якост. Теоря управлння якстю та державна полтика України в сфер якост.

Информация:

Тип работы: Реферат. Предмет: Менеджмент. Добавлен: 09.04.2009. Сдан: 2009. Страниц: 2. Уникальность по antiplagiat.ru: --.

Описание (план):


3
Тема 1. Вступ до спеціальності
Менеджмент якості.
Методика викладання менеджменту якості.
Правові питання забезпечення якості. Загальне Управління Якістю (TQM)

Зміст

    Вступ до спеціальності сертифікація і стандартизація 3
      1. Призначення курсу 4
      2. Основні дисципліни курсу та міждисциплінарні зв”язки 7
      3. Основи стандартизації 14
      4. Сертифікація продукції 19
      5. Технічне законодавство Європейського Союзу 22
      6. Теорія управління якістю та державна політика України в сфері якості 28

Вступ до спеціальності сертифікація і стандартизація

1. Призначення курсу

Сучасні вимоги економіки та суспільства і національна систехнічного регулювання.

Мета викладання курсу.

2. Основні дисципліни курсу та міждисциплінарні зв'язки

Стандартизація - основа системи технічного регулювання.

Основні цілі та завдання підтвердження відповідності.

Технічне законодавство ЄС. Гармонізація української системи технічного регулювання з міжнародними та європейськими нормами і правилами.

Якість і системи управління якістю. Правові питання забезпечення якості.

Міжнародне співробітництво в сфері технічного регулювання.

3. Основи стандартизації

Значення, мета, принципи стандартизації.

Реформування національної системи стандартизації.

4. Сертифікація продукції

Державної сертифікації УкрСЕПРО.

Сертифікація і випробування продукції.

5. Технічне законодавство Європейського Союзу

Європейський вибір України в сфері технічного регулювання.

Європейський підхід до стандартизації та оцінки відповідності.

6. Теорія управління якістю та державна політика України в сфері якості

Еволюція понять про якість.

Міжнародні стандарти ISO серії 9000 на системи управління якістю.

Державна політика України в сфері якості.

1. Призначення курсу

Питання забезпечення якості продукції в умовах розвитку міжнародної торгівлі та споріднених їй видів діяльності є домінуючою економічною проблемою для всіх країн світу. Успіх організації чи підприємства на зовнішньому або внутрішньому ринку цілком залежить від якості їх продукції, робіт чи послуг. Без докорінного поліпшення якості продукції не може бути ефективно вирішена жодна значна наукова, виробнича чи соціальна проблема.

Підвищення якості продукції - задача довгострокова і безперервна. Економічні перетворення, що відбуваються в Україні, необхідність інтеграції її промисловості у світову систему, торговельні інтереси, вимоги екології та безпеки вимагають принципово нового відношення до якості. З розвитком науково-технічного прогресу проблема якості не спрощується, навпаки, вирішувати її традиційними методами контролю якості готової продукції неможливо. Тому як основний засіб створення конкурентоспроможної продукції розглядаються саме системи менеджменту якості.

Все вищезазначене викликає гостру потребу в кваліфікованих спеціалістах в сфері управління якістю. Яким би досконалими не були виробництво, технологія чи сисуправління, за всім цим стоїть людина з її бажанням чи небажанням, умінням чи неумінням працювати якісно.

У промислово розвинених країнах світу навчанню методам управління якістю приділяється значна увага. Широко розвинене навчання у вищих учбових закладах, існують інститути з підвищення кваліфікації спеціалістів, аспірантури для підготовки спеціалістів вищої кваліфікації. Крім того заінтересованість у підвищені кваліфікації персоналу виявляють самі фірми та організації, в таких цілях витрачаються значні кошти. На фірмах розробляються самостійні програми з навчання, які поєднують теоретичні та практичні аспекти якості. На багатьох мовах видається література з питань якості та систем управління якістю, в якій висвітлюються усі новітні досягнення та зміни в цій сфері. Створюються такі умови, коли мати високу кваліфікацію і постійно її підвищувати вважається дуже престижним.

В університетах США викладаються курси з управління якістю продукції, які включають теоретичну і практичну підготовку і розраховані на 1, 2 і 4 роки навчання. Курс, розрахований на 4 роки передбачає одержання вченого ступеня. В американських школах менеджменту проблеми забезпечення якості включаються також в інші курси: принципи управління виробництвом, маркетинг, стратегія підприємства та інші.

В Японії дисципліни, які стосуються управління якістю продукції, викладаються в 23 вищих навчальних закладах. Щорічно проводяться симпозіуми з проблем забезпечення якості, в тому числі з підготовки кадрів.

На даний час в Україні розпочато підготовку спеціалістів з якості у ВУЗах різних рівнів Києва, Одеси, Харкова, Севастополя, Донецька, Львова. В деяких ВУЗах ведеться підготовка спеціалістів за спеціальностями "Якість, стандартизація, сертифікація", "Метрологія, стандартизація та управління якістю", "Метрологія та вимірювальна техніка".

Основними проблемами підготовки спеціалістів в сфері якості в Україні є незадовільний стан навчально-методичного забезпечення, відсутність достатньої кількості сучасних підручників, посібників, довідкової літератури, різноманітність та варіативність програм викладання дисциплін. Для сучасного етапу характерно застосування застарілої технічної літератури, виданої переважно російською мовою. Підручники і посібники, які видаються останнім часом українською мовою виходять дуже малими тиражами, в основному, за рахунок коштів їх авторів. До існуючих програм підготовки спеціалістів необхідно внести зміни та доповнення з урахуванням останніх змін в законодавстві України щодо якості. Досі не охоплено такий дуже перспективний напрямок підготовки спеціалістів, як комп"ютерні системи управління якістю.

У зв"язку з необхідністю забезпечення виконання заходів щодо підвищення якості вітчизняної продукції, Планом першочергових заходів щодо впровадження систем управління якістю на підприємствах на 2001-2002 роки серед інших організаційних заходів передбачено розроблення і затвердження навчальних програм у сфері управління якістю та навколишнім середовищем для загальноосвітніх, професійно-технічних та вищих навчальних закладів. Планом також передбачається забезпечення підвищення кваліфікації працівників центральних і місцевих органів виконавчої влади та державних підприємств в сфері управління якістю та навколишнім середовищем. Постановою КМУ в 2001 році створено Український інститут якості, який має забезпечити науково-методичну основу для розповсюдження ідей якості і ділової досконалості.

Курс "Стандартизація, сертифікація, якість" призначений підготувати спеціалістів насамперед, в сфері якості та систем управління якістю. Передбачається, що менеджер з якості - це професіонал широкого профілю, який володіє основами стандартизації, сертифікації і випробувань продукції, основами управління та маркетингу, запасом економічних знань і питаннями бухгалтерського обліку. Крім того він повинен володіти методами математичної статистики, принципами сучасного управління якістю, знати законодавчу та нормативну базу якості.

2. Основні дисципліни курсу та міждисциплінарні зв”язки

Стандарти відіграють важливу роль для суспільства взагалі, забезпечуючи певний рівень якості та безпеки виробів і послуг для споживачів. Суспільство має потребу в одержанні товарів і послуг, які пропонують високій рівень виконання і відсутність ризику для життя, здоров'я і навколишнього середовища. Для досягнення цього розробляються стандарти, які містять вимоги щодо безпеки і якості продукції, методів випробувань, певних систем класифікації, термінів та визначень, управління якістю та навколишнім середовищем.

Стандарти забезпечують доступ до світових ринків і підтримують якість. Вони становлять найбільш прийнятний компроміс між вимогами якості під час імпортування товарів і інтересами країн, що експортують ці товари. Очевидно, що вироби, які відповідають загальновизнаним стандартам, можуть бути більш легко продані покупцям і мати більш високу ціну на світовому ринку.

Стандарти, таким чином, закладають основи для розвитку і зростання виробництва та експорту продукції і водночас відповідають інтересам країн, що імпортують і експортують.

Міжнародні стандарти є ефективним інструментом усунення технічних бар'єрів в торгівлі. Стандартизація являє собою потужний інструмент для отримання доступу на ринки.

В умовах глобалізації світової економіки та посилення конкуренції застосування міжнародних стандартів на продукцію та процедур оцінки її відповідності (випробувань, контролю, сертифікації, акредитації), а також впровадження передових методів управління якістю та навколишнім середовищем є єдино можливою мовою ведення сучасного бізнесу. Саме такий підхід дозволяє успішно долати існуючі технічні бар'єри в міжнародній торгівлі.

/

Одним із найважливіших механізмів гарантії якості продукції чи послуг є сертифікація, тобто процедура оцінювання відповідності продукції систем якості, встановленим законодавством вимогам.

Сертифікація полягає в оцінюванні відповідності третьою стороною, уповноваженим чи акредитованим органом. Тому сисакредитації також є необхідною складовою загальної системи технічного регулювання. Сертифікація тісно пов"язана з оцінкою показників якості, тобто вимірюваннями з використанням певних засобів. Достовірністю та точністю засобів вимірювань займається метрологія.

З питаннями систем менеджменту якості також тісно пов"язані екологічні аспекти. Основним, стратегічним напрямком вирішення проблем у цій сфері є впровадження систем управління навколишнім середовищем, які регламентуються стандартами ISO серії 14000.

Оскільки інтеграція до ЄС та вступ до СОТ є для України стратегічними завданнями, велике значення має гармонізація української законодавчої бази з європейськими та міжнародними нормами і правилами. Тому необхідне пильне вивчення основ технічного законодавства Європейського Союзу, а саме: директив “Нового підходу”, Глобального підходу, модулів оцінювання відповідності та положень стандартів сертифікації і акредитації EN серії 45000.

Таким чином усі дисципліни, які складають курс, є взаємопов”язаними, мають методологічну єдність. Всі теми відповідають складовим системи технічного регулювання, вони є невід”ємними одна від одної. Для вірного розуміння призначення, принципів функціонування і перспектив розвитку системи технічного регулювання в Україні необхідне формування знань в усіх галузях: стандартизації, сертифікації, метрології, акредитації. Тому головною метою викладання курсу є формування цілісної системи знань щодо системи технічного регулювання в Україні.

Основу реформування системи технічного регулювання в Україні складають три закони України "Про стандартизацію", "Про підтвердження відповідності", "Про акредитацію органів з оцінки відповідності", які 17 травня 2001 року були прийняті в цілому на засіданні Верховної Ради України та 8 червня 2001 року підписані Президентом України.

Закони були розроблені Державним комітетом стандартизації, метрології і сертифікації України на виконання Указу Президента України від 21 січня 2000 року "Про запровадження єдиної регуляторної політики в сфері підприємництва". До роботи над зазначеними законами залучалися фахівці галузевих міністерств і відомств, Національної академії наук, Українського союзу промисловців і підприємців, інших громадських організацій, а також міжнародні експерти.

Основи національної системи технічного регулювання доступу товарів на ринки в Україні було закладено ще у 1993 році з прийняттям Декрету Кабінету Міністрів "Про стандартизацію та сертифікацію". На певному етапі становлення незалежної держави зазначений Декрет зіграв позитивну роль з точки зору забезпечення захисту вітчизняного ринку від масового напливу неякісної та небезпечної імпортної продукції, а вітчизняного виробника - від недобросовісної конкуренції.

Але сьогодні для надання підтримки національному виробнику цього вже замало. До того ж існуючий порядок підтвердження відповідності продукції встановленим вимогам щодо її безпеки, залишається обтяжливим для вітчизняних виробників. В його основі лежить надмірний державний контроль та нагляд за виробництвом, що не сприяє впровадженню новітніх технологій. Більш того, у ряді випадків застарілі технічні умови та стандарти гальмують впровадження передових процесів та стримують виробництво нової продукції.

З іншого боку, існуюча систехнічного регулювання України не визнається більшістю торгових партнерів, що не дає змоги відповідним органам надавати сертифікаційну підтримку продукції на зовнішніх ринках і змушує експортерів проводити повторні випробування. Це суттєво збільшує собівартість продукції, нерідко знижує конкурентоспроможність.

Що принципово нового міститься в законах?

Закони створюють цілісну систему технічного регулювання, яка повною мірою відповідає вимогам міжнародних і європейських норм і правил. Вона є більш прогресивною по відношенню до існуючої, оскільки встановлює нові партнерські відносини між виробниками та споживачами продукції і створює необхідні передумови для динамічного розвитку ринкової економіки.

Закони складають єдиний комплекс, мають взаємоузгоджену ідеологію і спрямовані на підвищення якості і конкурентоспроможності української продукції.

В законах чітко визначено організаційну структуру, функції, повноваження і відповідальність всіх учасників національної системи акредитації, оцінки відповідності і стандартизації.

Всі закони містять прикінцеві положення, в яких передбачається еволюційне, поетапне впровадження нової системи технічного регулювання по мірі створення нормативно-правових актів та механізмів їх реалізації.

Основна ідея Закону України "Про стандартизацію" полягає в запровадженні основоположного принципу міжнародної стандартизації - добровільності застосування, а обов'язкові вимоги щодо безпеки продукції згідно з міжнародною практикою буде перенесено в законодавчі або нормативно-правові акти, так звані технічні регламенти. Останні будуть охоплювати всі найважливіші види продукції, використання яких пов'язано з вимогами щодо безпеки для життя, здоров'я людини, її майна та довкілля.

Пріоритетним напрямом розвитку національної системи визначено пряме впровадження в Україні міжнародних та європейських норм і правил. Для збалансування інтересів органів влади, промисловості, споживачів, проектом передбачено створення Ради з стандартизації, що дозволить врахувати інтереси всіх заінтересованих сторін. Безпосередня підготовка стандартів покладається на технічні комітети, що узгоджується з існуючою практикою.

Найбільш важливим у законі "Про підтвердження відповідності" є розширення способів підтвердження відповідності продукції встановленим вимогам щодо її безпеки, зокрема шляхом введення декларації виробника. Це значно спростить і здешевить проведення обов'язкових процедур. Такий підхід суттєво удосконалить систему сертифікації. Він стимулюватиме вітчизняного виробника займатись самоконтролем та розвитком власного виробництва, впроваджувати передові методи менеджменту якості і навколишнього середовища.

Законом передбачений розподіл підтвердження відповідності в законодавчо регульованій і нерегульованій сфері. Підтвердження відповідності в законодавчо регульованій сфері запроваджується технічними регламентами, Технічні регламенти затверджуються Кабінетом Міністрів України. Вимоги, встановлені в них, контролюються акредитованими уповноваженими органами з сертифікації. Порядок надання повноважень таким органам встановлюється Кабінетом Міністрів.

Спрощенню доступу української продукції на світові ринки має сприяти введення закону "Про акредитацію органів з оцінки відповідності". Він інституційно розмежовує функції сертифікації та акредитації шляхом створення незалежного Національного органу з акредитації. Набуття ним членства у відповідних міжнародних та європейських організаціях у перспективі дозволить нашій країні дозволить отримати визнання національної системи сертифікації та акредитації з боку європейських країн - торгових партнерів.

Законом визначено, що дорадчим органом Національного органу з акредитації є Рада, в якій представлені інтереси Уряду, акредитованих органів з оцінки відповідності, підприємств, організацій, наукових та громадських установ.

Після набуття чинності законів розпочався новий важливий етап - проведення інституційної реформи, адаптація національного законодавства до європейських норм і правил, гармонізація національних стандартів. Закони матимуть значний вплив на господарський комплекс України. Реформування національної системи технічного регулювання за одностайним висновком вітчизняних та міжнародних експертів матиме такі наслідки:

По-перше, буде підвищено конкурентоспроможність продукції українських виробників за рахунок використання міжнародних і європейських стандартів, спрощення процедур, скорочення термінів та зниження витрат на проведення робіт з підтвердження відповідності;

По-друге, будуть створені більш сприятливі умови для добросовісної конкуренції товарів і послуг на внутрішньому ринку;

По-третє, українське законодавство у сфері стандартизації та сертифікації буде гармонізовано з вимогами міжнародних, європейських стандартів, норм і правил, що сприятиме усуненню технічних бар'єрів в торгівлі, визнанню системи технічного регулювання та спрощенню доступу вітчизняної високотехнологічної продукції на західні та російський ринки, зніме перепони щодо інтеграції України до світового співтовариства.

3. Основи стандартизації

Основою системи технічного регулювання є стандартизація, тому викладання починається саме з цієї теми. В процесі навчання студенти повинні отримати знання щодо основної мети, принципів, методів, об"єктів та суб"єктів стандартизації, категорій нормативних документів, видів стандартів. Необхідно ясно розуміти основні напрями реформування системи стандартизації та значення участі України в міжнародній стандартизації.

Суть стандартизації полягає в забезпеченні планомірної діяльності на усіх рівнях виробництва з установлення та використання у різних галузях народного господарства обов"язкових норм і правил, спрямованих на прискорення технічного прогресу і досягнення високої якості продукції.

Саме через стандартизацію має забезпечуватися створення належних умов для функціонування внутрішнього ринку. У такий спосіб за взаємною згодою виробників і споживачів має гарантуватися мінімальний рівень якості та безпеки товарів і послуг. З іншого боку - через гармонізацію стандартів забезпечується доступ продукції українських товаровиробників на світові ринки, участь їх у міжнародній виробничій кооперації, залучення іноземних інвестицій і реалізація таких стратегічних завдань, як вступ до Світової організації торгівлі, а у перспективі - до Європейського Союзу.

Проте, саме в сфері розвитку національної системи стандартизації в останні роки накопичилось найбільше невирішених проблем, які не тільки стримують розвиток українського експорту, а і призводять до втрати позицій на традиційних ринках країн Центральної і Східної Європи, а останнім часом і в СНД, в першу чергу - в Російській Федерації, яка ставить перед собою завдання за темпами і рівнем гармонізації стандартів наблизитись до країн Європи і Америки. Із загальної кількості чинних технічних нормативних документів Україна успадкувала від колишнього СРСР 42 тис. галузевих стандартів, близько 18 тис. ГОСТів, основна частина яких не переглядалась протягом останніх 10 років і більше. За роки незалежності розроблено близько 2 тис. міждержавних стандартів (з них 808 розроблено Україною) та 2980 українських стандартів (ДСТУ), з яких тільки 293 є ідентичними до міжнародних. Наразі склалась ситуація коли на національному рівні переважають регіональні стандарти (ГОСТ) та галузеві стандарти колишнього СРСР (ОСТ), які до того ж не супроводжуються науковими установами у відповідних галузях. Тобто, маємо досить складну і непрозору трирівневу систему. Вона не сприяє впровадженню новітніх технологій, а продукція, що виробляється за архаїчно застарілими стандартами, як правило, є неконкурентоспроможною.

Вкрай повільна оновлюваність нормативних документів - одна з ключових проблем стандартизації. Це в першу чергу стосується системи міждержавної стандартизації, де щорічно мали б переглядатись більше 5000 НД. Аналогічна ситуація склалась і в державній стандартизації. За роки незалежності розроблено близько 3000 стандартів, а переглянуто лише одиниці.

Слід зазначити, що на час набуття Україною незалежності на базі українських організацій діяло лише 35 технічних комітетів стандартизації (в СРСР функціонувало 300 ТК). Тобто 104 комітети створено в останні роки. Зрозуміло, що не всі вони мають необхідний досвід та кадри необхідної кваліфікації.

Проведений аналіз засвідчив, якщо кардинально не змінити ситуацію, коли в Україні за рік приймається менше ста стандартів, то дуже швидко країна опиниться на узбіччі світової економіки. Глибоке усвідомлення цієї небезпеки як суттєвої перешкоди для подальшого економічного зростання спонукало нас вжити ряд невідкладних заходів.

В межах вперше за роки незалежності виділеного бюджетом достатнього фінансування робіт з стандартизації було сформовано План стандартизації, зорієнтований на виконання Програми інтеграції України до ЄС, якою передбачалось прийняття в 2000 - 2001 роках 1130 європейських стандартів. До Плану стандартизації, схваленого розпорядженням Уряду, було внесено 1395 тем і розпочато роботу з розроблення стандартів. В результаті в 2001 році прийнято 450 національних стандартів, з яких 380 є ідентичними міжнародним і європейським. Решта знаходиться на різних стадіях готовності до прийняття. Заходи Програми інтеграції на 2002 - 2003 роки вимагають прийняття 1890 європейських стандартів. Позитивно на ситуацію має вплинути прийнятий закон "Про стандартизацію". В умовах обмеженого фінансування можна використати досвід країн-кандидатів на членство в ЄС. Зокрема, прийняття методом "повідомлення" більшості міжнародних і європейських стандартів, добровільність застосування яких встановлена новим законом.

Відповідно до вимог СОТ Держстандартом створено Національний Фонд нормативних документів. Станом на 1 січня 2002 року у фонді зібрано понад 100 тисяч нормативних документів міжнародних, європейських організацій, розвинутих країн світу. На часі забезпечення ефективної роботи Фонду через його автоматизацію і створення баз даних на електронних носіях.

Подальший розвиток національної стандартизації гальмує зменшення рівня участі України у міжнародній стандартизації. За минулий рік на 45,3 відсотки знизилась кількість голосувань від України за проектами міжнародних стандартів. Основною причиною цього є недостатнє розуміння з боку промисловості, органів виконавчої влади важливості участі у цій діяльності. На сьогодні Україна не веде жодного з секретаріатів міжнародних ТК, українські фахівці не приймають участі у засіданнях ТК, не просувають свої стандарти до рівня міжнародних. При цьому слід розуміти, що прийняття країною міжнародних і європейських стандартів без участі у процесі розроблення автоматично закладає певне науково-технічне відставання і відповідно знижує конкурентоспроможність порівняльно з товарами тих країн та компаній, які вже досягли рівня, встановленого у стандарті, і добиваються внесення цих вимог у міжнародний стандарт.

Досягнуто певних позитивних зрушень у галузі стандартизації. За 2001 рік Держстандартом було прийнято більше стандартів, ідентичних міжнародним і європейським, ніж за усі роки незалежності разом взяті. Серед них стандарти ISO серії 9000 версії 2000 року, міжнародні і європейські стандарти з акредитації, ряд основоположних стандартів державної системи стандартизації, тощо.

Відповідно до положень Закону метою стандартизації в Україні є забезпечення безпеки для життя та здоров'я людини, тварин, рослин, а також майна та охорони довкілля, створення умов для раціонального використання всіх видів національних ресурсів та відповідності об'єктів стандартизації своєму призначенню, сприяння усуненню технічних бар'єрів у торгівлі.

Згідно статті 1 За и т.д.................


Перейти к полному тексту работы



Смотреть похожие работы


* Примечание. Уникальность работы указана на дату публикации, текущее значение может отличаться от указанного.