На бирже курсовых и дипломных проектов можно найти образцы готовых работ или получить помощь в написании уникальных курсовых работ, дипломов, лабораторных работ, контрольных работ, диссертаций, рефератов. Так же вы мажете самостоятельно повысить уникальность своей работы для прохождения проверки на плагиат всего за несколько минут.

ЛИЧНЫЙ КАБИНЕТ 

 

Здравствуйте гость!

 

Логин:

Пароль:

 

Запомнить

 

 

Забыли пароль? Регистрация

Повышение уникальности

Предлагаем нашим посетителям воспользоваться бесплатным программным обеспечением «StudentHelp», которое позволит вам всего за несколько минут, выполнить повышение уникальности любого файла в формате MS Word. После такого повышения уникальности, ваша работа легко пройдете проверку в системах антиплагиат вуз, antiplagiat.ru, etxt.ru или advego.ru. Программа «StudentHelp» работает по уникальной технологии и при повышении уникальности не вставляет в текст скрытых символов, и даже если препод скопирует текст в блокнот – не увидит ни каких отличий от текста в Word файле.

Результат поиска


Наименование:


автореферат Ураження суглобв, особливо дегенеративно-дистрофчного генезу. Пдвищення ефективност лкування хворих на остеоартроз шляхом застосування терапевтичного комплексу з використанням поєднаної дї низькочастотного ультразвуку та магнтолазерного впливу.

Информация:

Тип работы: автореферат. Предмет: Медицина. Добавлен: 20.02.2009. Сдан: 2009. Уникальность по antiplagiat.ru: --.

Описание (план):


29
МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВґЯ УКРАЇНИ
УКРАЇНСЬКИЙ НАУКОВО-ДОСЛІДНИЙ ІНСТИТУТ
МЕДИЧНОЇ РЕАБІЛІТАЦІЇ ТА КУРОРТОЛОГІЇ
Канут Мухаммад Ібрагім
616.72-007.24-085.837.3.849. 19; 615.849. 19; 615.837.3
ВИКОРИСТАННЯ НИЗЬКОЧАСТОТНОГО УЛЬТРАЗВУКУ ТА МАГНІОЛАЗЕРНОЇ ТЕРАПІЇ В РЕАБІЛІТАЦІЇ
ХВОРИХ НА ОСТЕОАРТРОЗ
14.01.33 - медична реабілітація, фізіотерапія та курортологія
Автореферат
дисертації на здобуття наукового ступеня
кандидата медичних наук
Одеса 2008
Дисертацією є рукопис.
Робота виконана на кафедрі медичної реабілітації, фізіотерапії та курортології Національної медичної академії післядипломної освіти
ім.П.Л. Шупика МОЗ України
Науковий керівник: доктор медичних наук, професор
Самосюк Іван Захарович,
Національна медична академія післядипломної освіти
імені П.Л. Шупика МОЗ України, завідувач кафедри медичної реабілітації, фізіотерапії та курортології.
Офіційні опоненти: доктор медичних наук, професор
ЄЖОВ Володимир Володимирович,
Кримський державний медичний
університет ім. С.І. Георгієвського МОЗ України,
завідувач кафедри фізіотерапії;
доктор медичних наук, професор
ЛИСЕНЮК Віктор Павлович,
Національний медичний університет
ім.О. О. Богомольця МОЗ України, завідувач кафедри неврології та реабілітаційної медицини.
Захист дисертації відбудеться 10 квітня 2008 р. о 12 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 41.608.01 при Українському науково-дослідному інституті медичної реабілітації та курортології МОЗ України (65014, м. Одеса, Лермонтовський пров., 6).
З дисертацією можна ознайомитись в бібліотеці Українського науково-дослідного інституту медичної реабілітації та курортології за адресою: 65014, м. Одеса, Лермонтовський пров., 6.
Автореферат розісланий 7 березня 2008 р.
Вчений секретар спеціалізованої вченої ради
кандидат медичних наук,
старший науковий співробітникГ.О. Дмитрієва

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Ураження суглобів, особливо дегенеративно-дистрофічного генезу, складають значну частку в структурі захворюваності дорослого населення. Провідне місце (60-70%) серед ревматичних хвороб належить артрозам (Насонова В.А., Фоломеева О.М., 2000). Частота цієї патології збільшується з віком: якщо поширеність остеоартрозу (ОА) в популяції складає 6,43%, то в осіб старших 45 років цей показник досягає 13,9% (Цветкова Е.С., 1997). В Україні ОА зустрічається у 2200,6 випадках на 100 тис. населення (Коваленко В.М. і співавт., 2005). В останні роки спостерігається збільшення числа хворих на артроз серед осіб працездатного віку. Прогресуючий перебіг недуги, схильність до рецидивів і недостатня ефективність лікувальних заходів зумовлюють зниження (в середньому 60% випадків) і втрату (11,5% випадків) працездатності (Бабов К.Д., Пеклина Г.П., Леонова Н.Н., 2001; Коваленко В.Н., Шуба Н.М., 2003). Так, інвалідність внаслідок артрозу складає близько 17% від числа хворих з патологією кістково-м'язової системи (Корнацкий В.М., 2001). Все це свідчить не тільки про медичну, але і соціально-економічну значимість проблеми лікування і реабілітації хворих на ОА.

Сучасні уявлення про артроз вказують на розмаїття етіологічних факторів і складний патогенетичний ланцюг у розвитку даного захворювання, що вимагає адекватного аналізу при виборі лікування і реабілітації хворих на артроз (Астапенко М.Г., 1997; Казимирко В.К., Коваленко В.Н., Мальцев В.И., 2006). Шляхи підвищення ефективності лікувально-профілактичних заходів при цій патології полягають у використанні методів і засобів з різноплановим впливом на основні ланки патогенезу захворювання і саногенезу організму пацієнта (Лобенко А.А. и соавт., 1999; Тондий Л.Д. и соавт., 2000; Лобода М.В., 2001; Маколінець В.І. та співавт., 2002; Поливода А.Н. и соавт., 2004; Пшетаковский И.Л., 2004). З цієї точки зору перспективним і обґрунтованим є використання методів фізичної терапії.

Природні і преформовані фізичні фактори виявляють протизапальну, знеболювальну, хондромодулювальну дію при дегенеративних ураженнях суглобів (Богатирьова Т.В., 2001, Самосюк И.З. и соавт., 2001; Оржешковский В.В., 2001; Вишневський В.А., 2004; Поливода А.Н., 2004), стимулюють резервні і компенсаторні функції організму, підвищують функціональні можливості хворих (Золотарева Т.А., 2000; Пономаренко Г.Н., 2001; Пшетаковский И.Л., 2004).

Серед різних методів фізичної терапії у відновному лікуванні хворих на ОА використовуються такі чинники як низькочастотний ультразвук (НУЗ), лазерне випромінювання (ЛВ), магнітне поле (МП) (Илларионов В.Е., 1990; Богатирьова Т.В., 2001; Улащик В.С., 2000, 2001; Якименко Е.А. и соавт., 2003, 2004; Самосюк И.З. и соавт., 2003, 2004). Їх застосування сприяє підвищенню ефективності лікування і реабілітації хворих, скороченню термінів лікування, збільшенню періоду ремісії, запобіганню інвалідизації (Кенц В.В., Литвиненко А.Г., 1995). Разом з тим, вимагають подальшого вивчення питання поєднаного впливу фізичних факторів (адекватний вибір, раціональне сполучення, оптимальні дози, періодичність впливу) у хворих на ОА з урахуванням особливостей клінічного перебігу захворювання (стадія, наявність реактивного синовіту).

Вивчення невирішених аспектів лікування хворих на ОА з використанням НУЗ і магнітолазерного впливу (МЛВ) стало предметом даного дослідження.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Робота виконана відповідно до плану НДР кафедри медичної реабілітації, фізіотерапії і курортології Національної медичної академії післядипломної освіти ім.П.Л. Шупика (№ держреєстрації 0101U000242). Фрагмент роботи, що присвячений комплексному лікуванню хворих на остеоартроз із застосуванням поєднаного впливу низькочастотного ультразвуку та магнітолазерної терапії (МЛТ), виконаний безпосередньо автором.

Мета дослідження. Підвищити ефективність лікування хворих на остеоартроз шляхом застосування розробленого терапевтичного комплексу з використанням поєднаної дії низькочастотного ультразвуку та магнітолазерного впливу.

Задачі дослідження:

Вивчити клінічні прояви суглобового синдрому, функціональний стан уражених суглобів, маркери запального процесу, показники вегетативної нервової системи, периферичного кровообігу, ліпідного обміну у хворих на ОА для визначення особливостей перебігу захворювання.

Розробити методику поєднаного впливу низькочастотного ультразвуку, магнітного поля та лазерного випромінювання, включаючи диференційований вибір довжини хвилі лазерного випромінювання, частотні характеристики застосовуваних факторів і їхніх модуляцій, інтенсивність і тривалість впливу, у хворих на ОА в залежності від клінічних проявів суглобової патології.

Дослідити динаміку клінічних проявів захворювання, показників гоніометрії, вегетативного статусу, місцевої гемодинаміки та обміну ліпідів під впливом розробленого терапевтичного комплексу у хворих на ОА без синовіту та з супутнім синовітом.

Оцінити ефективність розробленого комплексу, що включає низькочастотний ультразвук і магнітолазерний вплив, у хворих на ОА за даними безпосередніх клініко-функціональних показників і віддалених результатів.

Розробити показання до диференційованого застосування поєднаного впливу низькочастотного ультразвуку і магнітолазерної терапії в залежності від клінічних проявів ОА (локалізації процесу, стадії захворювання, наявності синовіту) та супутніх захворювань).

Об'єкт дослідження: клініко-лабораторні та інструментальні показники стану суглобів у хворих на артроз І, ІІ, ІІІ стадій.

Предмет дослідження: клінічні, функціональні, інструментальні, електрофізіологічні, лабораторні показники стану суглобів під впливом лікувального комплексу з низькочастотним ультразвуком і магнітолазерною терапією у хворих на остеоартроз.

Методи дослідження: клінічне обстеження (аналіз суб'єктивних і об'єктивних клінічних даних), кутометрія, реовазографія, електропунктурна діагностика, лабораторно-біохімічні дослідження (гострофазові показники крові, показники ліпідного обміну); методи статистичної обробки даних.

Наукова новизна отриманих результатів. На підставі проведених клініко-функціональних, електрофізіологічних і лабораторних досліджень отримані нові дані про особливості поєднаного впливу низькочастотного ультразвуку та магнітолазерної терапії у хворих на ОА І, ІІ та ІІІ стадій з супутнім реактивним синовітом та без нього.

При обстеженні хворих на артроз поряд з субєктивними та обєктивними проявами суглобового синдрому виявлено порушення функціонального стану локомоторного апарату, вегетативної регуляції, периферичного кровообігу, біохімічних показників метаболізму ліпідів. Ступінь виразності виявлених змін зростав відповідно до збільшення стадії артрозу і був більш значущим у хворих з запальним процесом в синовіальній оболонці уражених суглобів.

Розроблено комплекс реабілітації хворих на артроз, який включає одночасну дію низькочастотного ультразвуку та магнітолазерної терапії. Визначено параметри (довжина хвилі лазерного випромінювання, частотна модуляція діючих факторів) і оптимальне поєднання зон впливу у хворих на артроз в залежності від клінічних проявів захворювання. При наявності супутнього синовіту доцільно діяти на зони сегментарної іннервації низькочастотним ультразвуком в поєднанні з магнітолазерною стимуляцією в інфрачервоному діапазоні, на вогнище запалення застосовувати магнітолазерний вплив у червоному діапазоні. Хворим на артроз без синовіту вплив низькочастотним ультразвуком доцільно здійснювати на сегментарні зони та уражені суглоби, магнітолазерний вплив - почергово на сегментарні зони і локально з використанням лазерного випромінювання в інфрачервоному та червоному діапазоні.

Встановлено, що під впливом розробленого комплексу істотно зменшуються больовий синдром, запальний процес в синовіальній оболонці, поліпшується локомоторна функція уражених суглобів, нормалізується діяльність вегетативної нервової системи, поліпшується регіонарна гемодинаміка та ліпідний обмін. Тобто розроблений комплекс впливає на значимі патогенетичні ланки ОА і володіє значним терапевтичним ефектом.

Показано, що за своєю ефективністю розроблений спосіб лікування істотно перевищує загальноприйняті методи фізіотерапії (ФТ), а його застосування у хворих з синовітом дозволяє зменшити або взагалі припинити прийом медикаментозних протизапальних засобів.

Доведено, що розроблений спосіб магнітолазероультразвукової терапії (МЛУЗТ) виявляє значний саногенетичний вплив, сприяє подовженню тривалості ремісії, що супроводжується стабільними показниками гемодинаміки, вегетативного статусу та ліпідного обміну.

На підставі проведених досліджень уточнені показання до диференційованого застосування низькочастотного ультразвуку та магнітолазерної терапії у хворих на ОА.

Практичне значення отриманих результатів. Розроблено методику магнітолазероультразвукової терапії хворих на ОА з диференційованим підбором параметрів діючих факторів та зон впливу в залежності від особливостей клінічних проявів захворювання (стадія, супутній синовіт, вираженість больового синдрому). Встановлено високу ефективність розробленого комплексу в порівнянні з традиційними методами ФТ, наслідком чого є істотне підвищення якості життя пацієнтів, а у хворих з синовітом - можливість зменшити медикаментозне навантаження. Перевагами розробленого комплексу є його ефективність, відсутність побічних явищ, обмежене коло протипоказань, доступність, економічність.

Доведено, що МЛУЗТ виявляє значний саногенетичний ефект, тривалість якого досягає 1 року після проведеного лікування. На підставі віддалених результатів встановлені оптимальні терміни повторних курсів розробленого варіанту фізіотерапії у хворих на артроз (через 6-8 місяців).

Результати роботи впроваджені в практику відділення відновного лікування Київського міського шпиталю інвалідів Великої Вітчизняної війни, санаторію “Жовтень” ЗАТ “Укрпрофоздоровниця”, в навчальний процес на кафедрі медичної реабілітації, фізіотерапії та курортології Національної медичної академії післядипломної освіти ім. .П.Л. Шупика.

Особистий внесок здобувача. Автор самостійно проаналізував наукову і патентно-інформаційну літературу по проблемі ОА. Ідея дисертаційної роботи належить автору, а за допомогою керівника розроблено план дослідження. Дисертант самостійно визначив мету, задачі і методологію дослідження, розробив методику лікування. Автор самостійно проводив клініко-інструментальні дослідження і лікування хворих, брав участь в аналізі й оцінці реовазографічних і лабораторних обстежень. Статистична обробка, аналіз і узагальнення результатів досліджень, оформлення дисертації, автореферату, наукові статті виконані автором самостійно.

Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертаційної роботи доповідалися на Другій міжнародній науково-практичній конференції “Інформоенергетика ІІI-го тисячоліття: соціолого-синергетичний і медико-екологічний підходи” (Кривій Ріг, 2003), ІІІ Республіканському конгресі курортологів і фізіотерапевтів “Актуальні питання організації курортної справи, курортної політики і фізіотерапії» (Євпаторія, 2003), VIII зїзді Всеукраїнського лікарського товариства (Тернопіль, 2003), засіданнях Київської асоціації фізіотерапевтів та курортологів (2004, 2005, 2006).

Апробація роботи проведена на сумісному засіданні кафедр медичної реабілітації, фізіотерапії і курортології, сімейної медицини, неврології №1, неврології №2 Національної медичні академії післядипломної освіти ім.П.Л. Шупика і кафедри неврології і реабілітаційної медицини Національного медичного університету ім.О. О. Богомольця, засіданні клінічного відділу Українського НДІ медичної реабілітації і курортології МОЗ України.

Публікації за темою дисертації. За темою дисертації опубліковано 12 наукових праць, з них 8 - статті в профільних наукових виданнях, 4 - тези.

Структура та обсяг дисертації. Дисертація викладена на 123 сторінках компґютерного тексту та складається з вступу, огляду літератури, методів досліджень та лікування, результатів власних досліджень, аналізу та узагальнення результатів дослідження, висновків, практичних рекомендацій та переліку використаних джерел (224 кирилицею, 106 латиницею). Дисертація ілюстрована 21 таблицею та 12 малюнками.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Матеріали і методи дослідження. Під спостереженням знаходився 121 хворий на ОА віком від 39 до 76 років із тривалістю захворювання від 2 до 27 років. Серед обстежених було 50 (41%) чоловіків і 71 (59%) жінок. Діагноз встановлювали відповідно до критеріїв Інституту ревматології РАМН (1997), стадії артрозу визначали за класифікацією І.С. Косинської (1961). І стадія була встановлена у 32 (26,4%) хворих, ІІ стадія - у 72 (59,5%) і ІІІ стадія - у 17 (14,1%) хворих. У 42 (34,7%) обстежених дегенеративно-дистрофічний процес у суглобах ускладнився запаленням - спостерігалися явища реактивного синовіту (РеС), серед них у 12 (9,9%) хворих з І стадією, у 30 (24,8%) - з ІІ стадією ОА. Основною скаргою обстежених пацієнтів був біль у суглобах різного характеру, інтенсивності, періодичності і тривалості.

Для оцінки клінічного стану хворих на ОА вивчали динаміку симптомів, виражених у вигляді наступних показників: інтенсивність болю за візуальною аналоговою шкалою (ВАШ, 0-10 см); суглобовий і запальний індекси (СІ, ЗІ), крепітацію, парестезії (0-4 бали). Функціональний стан локомоторного апарату оцінювали за результатами кутометрії, вираженими величиною гоніометричного показника (ГП, 0-4 бали); визначали альго-функціональный індекс (АФІ) Лекена (0-14 балів), тривалість (у хв) і вираженість тугорухомості в суглобах (за ВАШ, 0-10 см).

Для інтегральної оцінки стану локомоторного апарату, безпосередніх і віддалених результатів лікування використовували таблично-індексні карти з бальною оцінкою показників. Сумарний показник оцінювали до і після лікування: його зниження в порівнянні з вихідним рівнем більш, ніж у 2 рази оцінювали як значне поліпшення; зменшення вихідного рівня показника в 1,5-2 рази - як поліпшення; відсутність змін показника - без ефекту.

Одночасно з клінічним обстеженням у хворих на артроз в динаміці досліджували стан вегетативної нервової системи (ВНС) відповідно до рекомендацій А.М. Вейна і співавт. (1991) з використанням кардіоваскулярних проб (зміни ЧСС під час глибокого дихання, ортостатична проба з визначенням різниці систолічного АТ (ДСАТ, мм рт. ст), визначення різниці діастолічного АТ (ДДАТ, мм рт. ст) при ізометричному напруженні); експрес-тести (індекси Кердо, Хільдебрандта) та розрахунок коефіцієнта вегетативних реакцій (КВР) за даними інтегративних клінічних ознак. Для додаткової оцінки вегетативного статусу використовували метод визначення біофізичних властивостей точок акупунктури - електропунктурну діагностику (ЕПД) за методикою стандартного вегетативного тесту.

Регіонарну гемодинаміку нижніх кінцівок вивчали методом реовазографії (РВГ) з використанням реографа 4РГ-М та електрокардіографа “Элкар” за стандартною методикою. РВГ проводили до і після лікування.

Всім обстеженим до лікування проводили також рентгенологічне дослідження суглобів.

У всіх хворих вивчали результати загального аналізу крові, а також гострофазових показників запального процесу: С-реактивний білок (СРБ) досліджували за допомогою діагностичної сироватки, сіалові кислоти визначали пробою Гесса, загальний білок - біуретовым методом, білкові фракції - методом електрофорезу.

Оцінка стану ліпідного обміну включала визначення загального холестерину, холестерину ліпопротеїдів високої щільності (ЛПВП) - б-ліпопротеїдів (за ферментативними методиками), ліпопротеїдів низької щільності (ЛПНП) - в-ліпопротеїдів (за Бурштейном), індексу атерогенності (ІА).

Додатково були обстежені 20 практично здорових осіб, які склали контрольну групу (КГ), ідентичну за віком і статтю до груп хворих на ОА.

Всім обстеженим хворим на артроз (n=121) призначався руховий режим з обмеженням надмірного навантаження на суглоби; механотерапія, комплекс лікувальної фізкультури, відповідна дієта; препарати хондропротекторної дії (хондроітина сульфат 750 мг двічі на день). При наявності реактивного синовіту застосовувались нестероїдні протизапальні препарати (НПЗП) протягом 10-14 діб. Перераховані лікувальні заходи склали базисну терапію.

В залежності від методів лікування хворі були розділені на 2 групи.1-а група (група порівняння), що включала 48 хворих, одержувала загальноприйняте фізіотерапевтичне лікування з використанням апаратних методів: парафінові аплікації, солюкс з бішофітом, ампліпульс - або діадинамотерапію; при наявності синовіту - УВЧ-терапію на уражені суглоби. На курс 8-10 щоденних процедур, за винятком вихідних днів.

В 2-ій (основній) групі, що включала 73 хворих, застосовували поєднану дію НУЗ та МЛТ - магнітолазероультразвукову терапію (МЛУЗТ). МЛУЗТ проводилась із використанням серійного апарату “МИТ-11” фірми НМЦ “Мединтех”. Апарат генерує НУЗ, МП і ЛВ. Конструкція апарата дозволяє одночасно впливати на три зони: для цього є один термінал НУЗ і 2 магнітолазерних термінали. При цьому кожний з фізичних факторів регулюється за потужністю і частотним характеристикам, тобто є частотно-модульованим. Параметри НУЗ: частота 44 кГц, амплітуда 2-5 мкм. Параметри МЛТ: лазерне випромінювання червоного діапазону (л=0,67 мкм), потужність до 15 мВт; інфрачервоного діапазону (л=0,78 мкм), потужність до 100 мВт; магнітне поле з максимальною магнітною індукцією на поверхні соленоїда 40 мТл. Всі фізичні фактори можуть регулюватись за потужністю: 20, 50, 80 і 100% від максимального значення. Частоти додаткової модуляції ультразвукових коливань і магнітного поля - 1,2; 2,4; 9,4; 18,75; 37,5; 75 Гц, а також сканування частоти модуляцій від 1до 10 Гц і від 10 до 100 Гц з періодом 10 с. Тривалість процедури регулюється автоматично за допомогою таймера (1-99 хв). Зони впливу при остеоартрозі:

Зони сегментарної іннервації уражених суглобів - паравертебрально на рівні С5-Тh2 сегментів (при ураженні суглобів верхніх кінцівок), на рівні L2-S2 сегментів (при ураженні суглобів нижніх кінцівок).

Вплив на уражені суглоби - на ділянку проекції суглобової щілини білатерально або в сагітальній площині - в залежності від будови суглоба.

У хворих на артроз без синовіту методика процедури полягала в наступному: термінал НУЗ встановлювали на 1-у зону. Одночасно на 2-у зону накладали магнітолазерний термінал. Параметри стимуляції:

НУЗ - частота модуляцій 9,4 Гц, амплітуда 2 мкм, методика лабільна, тривалість - по 2 хв ліворуч і праворуч;

МЛТ - магнітна індукція до 40 мТл, лазерне випромінювання в інфрачервоному діапазоні, частотна модуляція 9,4 Гц, потужність до 100 мВт, тривалість процедури 10 хв.

Після цього положення терміналів міняли місцями: на 1-у зону - магнітолазерний термінал, на 2-у зону - термінал НУЗ. Параметри процедур аналогічні, тривалість впливу - 10 хв.

У хворих на ОА з синовітом методика процедури була наступною: термінал НУЗ встановлювали на 1-у зону. Одночасно на 2-у зону накладали магнітолазерний термінал. Параметри стимуляції:

- НУЗ - частота модуляцій 2,4 Гц (при вираженому больовому синдромі 75-77 Гц), амплітуда 2 мкм, методика лабільна, тривалість - по 2 хв. ліворуч і праворуч;

- МЛТ - магнітна індукція до 40 мТл, лазерне випромінювання в червоному діапазоні, частотна модуляція 2,4 Гц (при вираженому больовому синдромі 75-77 Гц), потужність 15 мВт, тривалість процедури 10 хв.

Після цього магнітолазерний термінал накладали на 1-у зону і здійснювали МЛВ з параметрами: магнітна індукція до 40 мТл, лазерне випромінювання в інфрачервоному діапазоні, частотна модуляція 9,4 Гц, потужність до 100 мВт, тривалість процедури 10 хв. Результати дослідження та їх обговорення

Проведені клініко-функціональні та лабораторні дослідження виявили у хворих на ОА різні прояви суглобового синдрому і порушення функції опорно-рухового апарата, що супроводжувались розладами вегетативної регуляції, периферичного кровообігу, змінами ліпідного спектру крові. Ступінь вираженості виявлених порушень залежав від стадії патологічного процесу в суглобах і наявності реактивного синовіту. Основною скаргою у всіх хворих був біль у суглобах різного характеру, інтенсивності та періодичності. Біль, що виникав після тривалого фізичного навантаження, турбував 36 (29,7%) хворих - переважно з І стадією (18 осіб - 90%), дещо рідше - з ІІ стадією (18 осіб - 43%) ОА без синовіту. Біль в суглобах при незначному навантаженні турбував 39 (32%) хворих - переважно з ІІ (24 особи - 57%) та ІІІ (15 осіб - 88%) стадіями захворювання, не ускладненого синовітом. Постійний біль в суглобах був характерний переважно для хворих із запальним процесом у суглобах. Інтенсивність болю у хворих без синовіту склала 4,5±0,9 см за ВАШ, з синовітом - 7,6±1,2 см (р<0,05).

Пацієнти відзначали також тугорухомість у суглобах, особливо виражену вранці та після стану спокою. При початкових проявах захворювання вона спостерігалась лише у хворих з синовітом (12 - 37,5%), при ІІ і ІІІ стадіях - у хворих з синовітом і без нього: у 43 (59,7%) і 15 (88,2%) хворих відповідно. Обстежених пацієнтів турбували також хрускіт у суглобах, парестезії в нижніх кінцівках. При дослідженні рухової активності було виявлене обмеження обсягу рухів в уражених суглобах, що наростало при збільшенні стадії захворювання. У хворих з І, ІІ і ІІІ стадіями артрозу без синовіту ГП склав відповідно 0,94±0,09, 1,42±0,07 і 2,12±0,09 балів. У хворих з синовітом, незалежно від стадії процесу, ГП дорівнював 1,72±0,07 бали. Про погіршення функціонального стану суглобів свідчили результати рухових навантажень: час проходження 30-метрової дистанції у хворих без синовіту при І стадії (18,2±1,2 с) достовірно не відрізнявся від показника практично здорових осіб (15,3±1,3 с, р>0,05), при ІІ стадії - збільшувався до 28,2±1,6 с (р<0,05), при ІІІ стадії - до 34,3±2,4 с (р<0,001). У пацієнтів з синовітом величина цього показника склала 37,6±2,5 с, перевищуючи показники КГ більше, ніж у 2 рази (р<0,001). Інші функціональні навантаження (спуск і підйом по сходам) вказували на значне зниження рухових можливостей у хворих з пізніми стадіями артрозу і запальним процесом у суглобах.

У хворих з синовітом було виявлене збільшення кружності уражених суглобів. Запальний індекс при ОА І стадії склав 1,74±0,08 балів, ІІ стадії - 1,83±0,09 балів (р>0,05). Ці зміни супроводжувалися збільшенням швидкості осідання еритроцитів (ШОЕ) (71% хворих з синовітом), позитивною реакцією на СРБ (73% хворих), збільшенням рівня сіалових кислот (54% хворих). Активність запального процесу у пацієнтів з синовітом була мінімальною або середньо вираженою (І-ІІ ступеня).

У обстежених пацієнтів спостерігались зміни вегетативного статусу у вигляді суб'єктивних і об'єктивних ознак. За показниками кардіоваскулярних проб, КВР у хворих на ОА до лікування реєструвались наступні зміни. У 12 (9,9%) осіб вегетативну реактивність можна було визнати “ейтонічною”; у 65 (53,7%) реєструвалась парасимпатикотонія, у 44 (36,4%) пацієнтів - симпатикотонія. Характер змін функціонального стану ВНС залежав від клінічних проявів артрозу. У хворих на ОА без запального процесу в суглобах переважали вегетативні реакції парасимпатичної спрямованості. Так, показник ортостатичної проби (ДСАТ) складав 5,9±0,4 (в КГ 9,1±0,41, р<0,01); КВР 0,41±0,06 (в КГ 1,09±0,07, р<0,01). Результати кардіоваскулярних проб та експрес-тестів достовірно відрізнялись від показників практично здорових осіб. У хворих з синовітом ДСАТ становив 18,3±0,6; КВР - 2,11±0,23 (різниця з показниками КГ достовірна, р<0,01). Ці показники та результати інших кардіоваскулярних проб і експрес-тестів вказували на схильність вегетативних реакцій у хворих на артроз з синовітом до симпатикотонії.

Результати ЕПД, що відображають в цілому стан вегетативної регуляції, також вказували на розлад вегетативного статусу у обстежених хворих. Характер і спрямованість відхилень показників електропровідності в репрезентативних точках залежав від клінічного перебігу ОА. Зі збільшенням стадії захворювання зростало число меридіанів, у яких був виявлений дисбаланс показників електропровідності в репрезентативних точках. Так, при І стадії процесу кількість меридіанів, що знаходились поза нормативним фізіологічним коридором в середньому складала 4,1±0,5, при ІІ стадії - 6,3±0,8, при ІІІ стадії - 9,4±1,2. У хворих із синовітом кількість таких меридіанів складала 11,3±2,1. Різниця з показниками в КГ (1,8±0,2) достовірна (р<0,05). При ураженні суглобів верхньої кінцівки найбільш часто зустрічалися зміни II, V, VI, VII, VIII меридіанів, суглобів нижньої кінцівки - III, IV, VII, XI, XII меридіанів.

Аналіз результатів РВГ-дослідження показав зниження кровонаповнення в судинних басейнах верхніх або нижніх кінцівок в залежності від локалізації ураження. Реографічний індекс (РІ) знижувався по мірі збільшення стадії ОА і достовірно відрізнявся від аналогічного показника в КГ (р<0,05). У хворих без синовіту спостерігалися ознаки гіпертонусу судин периферичного русла, на що вказували зниження швидкості притоку крові, збільшення дикротичного індексу (ДКІ) і коефіцієнта пружності (РК). У пацієнтів із синовітом зміни РВГ-кривої вказували на перевагу судинної дистонії (зменшення ДКІ, поява додаткових хвиль).

У обстежених хворих були виявлені порушення ліпідного обміну: підвищення рівня холестерину, в-ліпопротеїдів, індексу атерогенності. При цьому у пацієнтів з синовітом ступінь вираженості цих порушень була більшою. Так, рівень загального холестерину у хворих із синовітом був достовірно вищим, ніж в КГ: 6,82±0,17 ммоль/л (р<0,05). У хворих без синовіту цей показник був трохи нижчим і складав: при І стадії 5,17±0,19 ммоль/л (р>0,05), при ІІ стадії - 6,12±0,21 ммоль/л (р<0,05), при ІІІ стадії - 6,48±0,23 ммоль/л (р<0,05). Рівень в-ліпопротеїдів у хворих із синовітом складав 5,14±0,24 г/л, достовірно відрізняючись від такого ж показника в КГ (р<0,05). У пацієнтів без синовіту рівень в-ліпопротеїдів при І стадії дорівнював 4,72±0,15 г/л (р<0,1), при ІІ стадії - 4,86±0,16 г/л (р<0,05), при ІІІ стадії - 4,97±0,24 г/л (р<0,01). Індекс атерогенності складав 3,41±0,16 од., у хворих із синовітом - 3,81±0,22 од., достовірно відрізняючись від показника практично здорових осіб (р<0,01 і р<0,001) відповідно.

Аналіз динаміки клінічних показників у хворих на ОА під дією розробленого комплексу і загальноприйнятої фізіотерапії показав їх позитивний вплив, що проявився в зменшенні кількості і ступеня вираженості суб'єктивних проявів (болю, крепітацій, тугорухомості у суглобах, парестезій) і об'єктивних показників (пальпаторної чутливості, запальної реакції, обсягу рухів в уражених суглобах). При цьому слід відзначити деякі відмінності в характері їхньої дії і швидкості розвитку позитивного ефекту.

Так, у хворих на артроз без синовіту поєднаний вплив НУЗ і МЛТ за ступенем знеболювального ефекту при І стадії не перевищував загальноприйняті методи ФТ комплексу: інтенсивність болю по ВАШ після проведеного лікування зменшилася в 1-ій групі з 3,07±0,32 до 1,78±0,28 см (р<0,01), в 2-ій групі - з 3,58±0,37 до 1,83±0,32 см (р<0,01). При ІІ і ІІІ стадіях зниження цього показника виявилося достовірним лише в 2-ійгрупі: з 5,39±0,56 до 3,16±0,31 см (р<0,01) і з 7,81±1,15 до 4,49±0,89 см (р<0,05) відповідно, що вказувало на перевагу протибольового ефекту МЛУЗТ. У групі, що одержувала традиційну ФТ, різниця цього показника до і п и т.д.................


Перейти к полному тексту работы



Смотреть похожие работы


* Примечание. Уникальность работы указана на дату публикации, текущее значение может отличаться от указанного.