На бирже курсовых и дипломных проектов можно найти образцы готовых работ или получить помощь в написании уникальных курсовых работ, дипломов, лабораторных работ, контрольных работ, диссертаций, рефератов. Так же вы мажете самостоятельно повысить уникальность своей работы для прохождения проверки на плагиат всего за несколько минут.

ЛИЧНЫЙ КАБИНЕТ 

 

Здравствуйте гость!

 

Логин:

Пароль:

 

Запомнить

 

 

Забыли пароль? Регистрация

Повышение уникальности

Предлагаем нашим посетителям воспользоваться бесплатным программным обеспечением «StudentHelp», которое позволит вам всего за несколько минут, выполнить повышение уникальности любого файла в формате MS Word. После такого повышения уникальности, ваша работа легко пройдете проверку в системах антиплагиат вуз, antiplagiat.ru, etxt.ru или advego.ru. Программа «StudentHelp» работает по уникальной технологии и при повышении уникальности не вставляет в текст скрытых символов, и даже если препод скопирует текст в блокнот – не увидит ни каких отличий от текста в Word файле.

Результат поиска


Наименование:


Курсовик Сутнсть документної комункацї, її значення та спввдношення видв. Роль комункацйних барєрв. Функцї документа у соцальнй комункацї. Роль документних потокв та масивв у документнй комункацї. Аспекти органзацї роботи з документами.

Информация:

Тип работы: Курсовик. Предмет: Менеджмент. Добавлен: 19.11.2010. Сдан: 2010. Страниц: 2. Уникальность по antiplagiat.ru: --.

Описание (план):


МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
НАЦІОНАЛЬНИЙ АВІАЦІЙНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
ГУМАНІТАРНИЙ ІНСТИТУТ
КАФЕДРА УКРАЇНОЗНАВСТВА
СОЦІАЛЬНА ДОКУМЕНТНО-КОМУНІКАЦІЙНА СИСТЕМА.
ЇЇ СПЕЦИФІКА
Курсова робота
студентки 206 групи
Гуманітарного інституту
Денисенко Вероніки Володимирівни
Науковий керівник:
канд. філол. наук,
в.о. доцента кафедри
українознавства
Литвинська Світлана Віталіївна
Київ - 2009
ЗМІСТ

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ
ВСТУП
Розділ 1. Документна комунікація як підсистема соціальної комунікації
1.1 Документна комунікація
1.2 Співвідношення документної та недокументної комунікації. Комунікаційні бар'єри
1.3 Функції документа у соціальній комунікації
Розділ 2. Документна комунікаційна система. Документні потоки та масиви як складові ДКС
2.1 Документно-комунікаційна система та її підсистеми
2.2 Роль документних потоків та масивів у документній комунікації
Розділ 3. Документна діяльність як ВАЖЛИВА складова документної соціальної комунікації
3.1 Документ в соціальній комунікації
3.2 Документування та організація роботи з документами
ВИСНОВКИ
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ

ДКС - документно - комунікаційна система.
ДМ - документний масив.
ДП - документний поток.
ДР - документний ресурс.
ДС - документна система.
ДФ - документний фонд.
ВСТУП

Головною умовою існування та розвитку суспільства є соціально - комунікаційна діяльність. Без спілкування, обміну інформацією між індивідами неможливі інтелектуальна еволюція людства, розвиток виробництва, збагачення соціальної пам'яті, нові досягнення матеріального і духовного життя. Сучасні дослідники соціогенезису доводять, що соціальна комунікація - це глибинний базис матеріального виробництва та необхідний фактор прогрессу будь-якого виду суспільного устрою. Найважливішою підсистемою соціальних комунікацій є документна комунікація - процеси і засоби обміну інформацією у суспільстві за допомогою документів. Вона забезпечує рух соціальної інформації у часі і просторі шляхом створення, зберігання та розповсюдження документів. Документна комунікація виникла на певному етапі соціального прогресу людства і нині охоплює всі сфери суспільного життя.
Над питанням дослідження соціальної документно-комунікаційної системи працювали такі відомі науковці як Ю.Н. Столяров, А.В. Соколов, А.А. Солянник, Н.Б. Зиновьєва. Великий внесок в розроблення цієї проблеми внесли Н.М. Кушнаренко, Г.М. Швецова - Водка.
Актуальність теми зумовлюється тим, що документні комунікації дедалі помітніше характеризують суть невпинної глобалізації, котра охоплює сферу політики, торгівлі, промисловості, массової культури тощо. Соціальні документно-комунікаційні системи впливають на сучасний стан суспільства та зміни в ньому вцілому, тому їх вивчення є дуже важливим на сучасному етапі.
Мета цієї роботи - вивчення соціальної документно - комунікаційної системи та аналіз ії специфіки.
Поставлена мета зумовила необхідність розв'язання наступних конкретних завдань:
- з'ясувати поняття соціальної комунікації;
- проаналізувати особливості документної комунікації як окремого виду комунікації;
- охарактеризувати документ як об'єкт та предмет комунікації;
Такими чином, об'єкт нашого дослідження - соціальна документно - комунікаційна система.
Предметом вивчення є дослідження документної комунікаційної системи, як підсистеми соціальної; дослідження документних потоків та масивів як складових документної комунікації; з'ясування специфіки документної діяльності.
Для розв'язання завдань у роботі застосовано комплексну методику дослідження. В роботі застосовано підвиди логічного методу дослідження (класифікаційний, моделювання), а також такий спеціальний метод дослідження, як джерелознавчий.
Структура роботи. Робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків і списку використаної літератури. Список використаної літератури становить 21 найменування. Загальний обсяг курсової роботи складає 29 сторінок, з них основного тексту 25 сторінок.
РОЗДІЛ 1.
ДОКУМЕНТНА КОМУНІКАЦІЯ

1.1 Документна комунікація як підсистема соціальної

У розвитку сучасного суспільства важливу роль відіграє інформація. Вона поширюється в часі та просторі певними каналами, засобами, методами. Особливе місце в цій системі належить комунікації.
Комунікація - обмін інформацією (ідеями, знаннями, повідомленнями) між людьми. Інформація - це відомості, призначені для передачі в процесі соціальної комунікації [17, c.46].
Сучасні автори теорії комунікації К. Шеннон та У. Вівер дають таке визначення комунікації: "Це всі дії, коли один розум впливає на інший". Розглядаючи комунікацію як явище, ми можемо виділити такі складники комунікації: суб'єкт комунікації, предмет комунікації, комунікативні засоби, комунікативний процес тощо [11, c. 26].
Комунікація є явище системне, структурне, соціальне, історичне, психологічне й т. д. Так, предметом комунікації є комунікат. Комунікативними засобами можуть бути знакові системи. Комунікативний же процес є, власне, суттю спілкування; у нашому визначенні це безпосередньо процес встановлення й підтримання контактів. Але погляди на природу й структуру комунікативного процесу (комунікативної взаємодії) у науці різні. Ці погляди представлені у моделях комунікації [3, c.16].
У процесі комунікації виділяють п'ять основних елементів:
· комунікант - відправник документного повідомлення, з якого саме і починається акт комунікації
· комунікат - документне повідомлення (фіксована інформація, закодована певним чином за допомогою символів, знаків, кодів).
· канал (спосіб передачі інформації).
· реципієнт - отримувач повідомлення (особа, якій призначена інформація і яка певним чином інтерпретує її, реагує на неї).
· зворотний зв'язок - реакція реципієнта на отримане повідомлення.
Елементарна модель комунікації подана на рис. 1.
Рис.1 Модель комунікації
Найчастіше інформація передається за допомогою мови - природної (мова людського спілкування) чи штучної (мова машинного програмування). Комунікант кодує інформацію за допомогою знаків, символів, кодів, а реципієнт декодує (розшифровує, перекладає) інформацію [9, c.32].
Комунікація відбувається лише за умови, що мова повідомлення зрозуміла реципієнту [11, c. 29].
Між комунікантом та реципієнтом встановлюється канал комунікації, без якого неможливий зв'язок (спосіб обміну, передачі інформації). Це - зустрічі, конференції, радіо, і телебачення, Internet, видавництво, редакція журналу, бібліотека та інші канали, що забезпечують можливість безпосередньої чи опосередкованої комунікації [12, c.48].
Комунікація функціонує ефективно за умови існування зворотного зв'язку - реакції реципієнта на отримане повідомлення. Інтерес до повідомлення залежить від багатьох чинників: мають значення зміст повідомлення, доступність інформації, місце, час видання, тираж, мова, рівень і стиль публікації [17, c.44].
Модель персвазійного акту (акту переконання), або модель Лассвелла. Американський політолог та дослідник пропаганди Гарольд Лассвелл розуміє процес спілкування як акт, що складається з п'яти основних складників: “Хто говорить, що, яким засобом, до кого і з яким результатом?”
Модель Лассвелла стосується таких актів спілкування, під час яких комунікант чітко формулює комунікативну мету, знає, що він хоче від комуніката, яких змін позицій чи поведінки. Комунікативний процес при цьому розглядається як одновекторний опосередкований акт впливу на комуніката[12, c. 43].
Є багато підходів до класифікації комунікації. Її поділяють на пряму (безпосереднє спілкування) і опосередковану (комунікація між людьми черезпевні документи); вертикальну (наприклад, між науковим керівником і дисертантом) і горизонтальну (пов'язує здобувача з представниками наукової школи) та ін. За формою представлення інформації соціальні комунікації поділяються на документні та недокументні [7, c. 29].
Найважливішою підсистемою соціальних комунікацій є документна комунікація (ДК) - процеси і засоби обміну інформацією у суспільстві за допомогою документів. Вона забезпечує рух соціальної інформації у часі і просторі шляхом створення, зберігання та розповсюдження документів.
ДК виникла на певному єтапі соціального прогресу людства і нині охоплює всі сфери суспільного життя. Поширенню середовища функціонування ДК сприяє інформатизація суспільства, яка охоплює всі сторони сучасного суспільного життя - виробництво, кредитно - фінансову сферу, постачання, управління, науку, освіту та зумовлює зростання обсягів техніко-економічної, фінансової, технологічної, наукової та іншої документованої інформації, що циркулює в межах підприємств та організацій, між ними та між різними країнами. Впровадження новітніх інформаційних технологій, удосконалення засобів документування та розповсюдження інформації постійно розширюють документне середовище ноосфери та збагачують документні ресурси суспільства [3, c. 21].
Найпоширенішим є поділ соціальних комунікацій на формальні і неформальні. Цей поділ здійснюється за каналом передачі повідомлень.
Формальна комунікація - обмін інформацією через спеціально створені суспільством структури та організації. Це - видавництва, редакції газет і журналів, науково-дослідні установи, вищі навчальні заклади, бібліотеки, інформаційні центри.
Неформальна комунікація - це комунікація, що встановлюється між комунікантом (відправником) і реципієнтом (отримувачем) шляхом особистих контактів, зустрічей, бесід, телефонних розмов, листування тощо. Позитивним аспектом такої комунікації є економія часу, забезпечення глибшого взаєморозуміння [9, c.36].
Вся документна інформація рухається формальними каналами комунікації. До основних офіційних каналів документної комунікації належать: видавнича, книго-торгівельна, бібліографічна та інформаційна діяльність, а також бібліотечна, музейна та архівна справи.
В залежності від кількості тих, хто спілкується, виділяють такі види комунікації:
· двустороння;
· групова;
· масова.
В двусторонній комунікації учасники почерзі виступають то в ролі комуніканта, то в ролі реципієнта.
Групова комунікація об'єднує порівняно невелику кількість людей таким чином, що коммунікант може врахувати особливості і реакцію кожного з реципієнтів. Вона являє собою систему найчастіше міжособистісних нерегульованих зовнішніми факторами стосунків, завдяки чому кожен комунікант може виступити в ролі комуніката.
Масова комунікація - процес передачі інформації групі людей одночасно за допомогою спеціальних засобів - мас-медіа (ЗМК).Документ в масовій комунікації виконує дуже важливу роль: він є одночасно засобом соціального спілкування, кумулювання знань та соціального досвіду, а також регламентування суспільного життя [13, c. 33-34].
Соціальна комунікація за Чарльзом Кулі це механізм, завдяки якому забезпечується існування та розвиток людських відносин, який включає в себе всі розумові символи, засоби їх передачі у просторі та збереження у часі. Можна говорити про існування двох підходів до визначення сутності комунікації - механістичного та діяльнісного.
Механістичний підхід розглядає комунікацію як однонаправлений процес передачі та прийому інформації.
Діяльнісний підхід розглядає комунікацію як процес спілкування, обміну думками, знаннями, почуттями, схемами поведінки, а також як спільну діяльність учасників комунікації, в ході якої виробляється спільний погляд на речі та дії з ними.
Теорія комунікації розглядає соціальне значення комунікації, яке означає та характеризує різноманітність зв'язків та відносин, що виникають у людському суспільстві (комунікаційні процеси у суспільстві).
Документальне повідомлення, будучи зафіксованим на речовинному носії, не змінюється з перебігом часу і не зникає, в чому і полягає відмінність документа від інших каналів комунікації: телефонного, радіо, телевізійного чи усної комунікації. Документ постає перед людиною - споживачем інформації - як певна річ, матеріальний об'єкт. З погляду реципієнта саме цей об'єкт є джерелом інформації, бо він не завжди в уяві реципієнта пов'язується з особою комуніканта, який розпочав комунікаційно-інформаційний процес. Саме тому документні комунікації є дуже важливими в наш час.
1.2 Співвідношення документної та недокументної комунікації

Документна комунікація існує паралельно з недокументною соціальною комунікацією. У недокументній комунікації інформація (повідомлення) передається в незакріпленій на речовинному носії формі -- в усному мовленні, радіо- або телевізійній передачі і т.п. [20].
Те саме повідомлення може бути передано різними каналами -- телебачення, радіо, особиста зустріч, публічний виступ, вуличний щит, газета, журнал і т.п. Звідси та сама інформація (повідомлення) може бути представлена як у документній, так і недокументній формі. Для глядача, що спостерігає пряму трансляцію з місця події, телебачення здатне створити «ефект присутності» більше, ніж радіо або книга.
Однак недокументні комунікації мають істотний недолік -- інформація не може зберігатися і використовуватися в незмінному виді в майбутньому. Цей недолік практично відсутній у виникших пізніше документних комунікаціях, що зберігають і передають у просторі і в часі документну (фіксовану) інформацію [20].
Недоліки нефіксованого способу передачі інформації, складність, а то і неможливість збереження і передачі її в просторі і часі поставили людство перед необхідністю документування, тобто фіксування інформації на матеріальних носіях, що мають іншу природу і здатних зберігати інформацію більш довгий час [10, c. 147].
Просторовий бар'єр. Діапазон пересування недокументованої інформації в просторі обмежений. Наприклад, звукові хвилі усного мовлення поширюються в дуже обмеженому просторі біля джерела їхнього виникнення -- людини, що говорить. Просторовий бар'єр починається там, де вухо співрозмовника вже не в змозі уловити мову, те що говорять. Але якщо той хто говорить візьме рупор або мікрофон, він значно уменьшить просторовий бар'єр, що ще більш скоротиться при наявності засобів зв'язку, радіо, телефону, телевізора. Однак така інформація може розглядатися як умовно документна, оскільки існує можливість її відтворення.
Різні технічні засоби фіксування і відтворення, тиражування документів дозволяють перебороти просторовий бар'єр. Наявність спеціального носія дозволяє переміщати документну інформацію в просторі відповідно до потреб суспільства.
Часовий бар'єр. Матеріальний носій із закодованою інформацією поширюється не тільки в просторі, але і в часі. Передавальну інформацію документ і сприймаючий суб'єкт повинні зістиковуватися в часі. Але в реальному світі об'єкти розділені простором.
Подальше удосконалювання знакової системи, методів і способів фіксування інформації (механічний, магнітний, фотографічний, оптичний, електронний), а також матеріальної основи і форми носія (картковий, стрічковий, дискової) привело до того, що документ став одним з основних засобів передачі інформації, каналом комунікації між відправником інформації (автором) і споживачем (читачем, слухачем, глядачем).
Таким чином, документна комунікація є однієї з ведучих підсистем соціальної, що найбільше повно передає інформацію, зафіксовану в документах. Один раз виникнувши, документні комунікаційні канали постійно модернізуються (збагачуються новими технічними засобами, матеріальними носіями, знаковими системами, новими способами запису і відтворення інформації). Розвиток електронної комунікації веде до модернізації документної, їх взаємозалежному існуванню і розвиткові в майбутньому як головних підсистем соціальної комунікації [20].
1.3 Функції документа у соціальній комунікації

Зародження, становлення і розвиток соціальної системи можливе лише за допомогою інформаційних зв'язків, які частенько знаходять матеріальне втілення в документованій інформації. Документи містять найрізноманітнішу інформацію про процеси, що протікають в суспільстві. В той же час документ, будучи продуктом суспільного розвитку, одночасно і сам робить певний вплив на формування і характер суспільних стосунків, гальмує або, навпаки, стимулює їх розвиток. Тому вивчення будь-якого документа неможливе поза тим соціальним середовищем, в якому цей документ з'явився і де він функціонує.
Саме ідентифікація соціальної суті документа, що став історичним джерелом, лежить, зокрема, в основі історичної науки і такої найважливішої її галузі як джерелознавство. Соціальна природа документа найтіснішим чином пов'язана з функціями документа.
Під функцією (від латів. “functio” - виконання) документа розуміється внутрішньо властиве йому цільове призначення, соціально вироблений спосіб його вживання. Інакше кажучи, функції документа зумовлені його суспільно-практичними цілями і завданнями, є похідними від них. Функції документа безпосередньо пов'язані з функціями інформації, які документ переймає на себе після фіксації цієї інформації на матеріальному носієві [18, c.76].
Оскільки соціальна інформація орієнтована на задоволення різних людських потреб, тобто багатофункціональна, то і документ також поліфункционален. Сукупність функцій є засобом досягнення мети і реалізації завдань, для вирішення яких документ призначений. Функції безпосередньо впливають на види, різновиди, структуру документів.
Знання функцій є необхідною передумовою для класифікації документів і подальшого глибшого їх вивчення. Різні функції документа тісно взаємозв'язані і переплетені між собою, тому вивчення їх можливо лише за допомогою загальнонаукового методу абстрагування, тобто уявного розмежування і тимчасового виділення яких-небудь окремих функцій [18, c.78].
Функції документа можна розділити на загальні і спеціальні, функції первинного і вторинного порядку, а також на явні і приховані (латентні). При цьому, задовольняючи яку-небудь певну потребу, тобто реалізовуючи одну функцію, людина може не замислюватися або навіть не підозрювати про наявність в документі інших функцій [16, с.92].
Виникнення документа, як вже наголошувалося, було обумовлене конкретними суспільними потребами, а саме - необхідністю закріплення, збереження і передачі (трансляції) інформації. Саме ці функції є найважливішими в документі і властиві всім документам.
Названі функції, у свою чергу, тісно пов'язані з особливостями і способами документування, зберігання, передачі, використання інформації, з її доступністю, з характером матеріального носія інформації тощо. Часто документознавці об'єднують їх в єдину інформаційну функцію. Однєю з найважливіших функцій будь-якого документа, безумовно, є функція закріплення, збереження інформації. Саме вона у вирішальній мірі зумовлює створення документа. Людина таким чином намагається “зупинити мить”.
В процесі реалізації цієї функції відбувається так би мовити матеріалізація інформації, що створює необхідні передумови для виконання документом ряду інших функцій. Комунікативна функція призначена не лише для вирішення завдання трансляції інформації в соціальному просторі, але також і для організації, впорядкування і підтримки інформаційних зв'язків в суспільстві. Інакше кажучи, вона грає і передавальну, і соціально цементуючу роль [16, с.94].
Передача інформації охоплює всі рівні соціальної системи і різних її підсистем. Вона може бути інтерактивною, тобто вестися в діалоговому режимі; може здійснюватися в якому-небудь одному напрямі: зверху - вниз або знизу - вгору. Відповідно виникають і різні категорії документів: двосторонньої дії (ділове і особисте листування, договірні документи і так далі) багатобічної дії, розраховані на інформування всього суспільства; документи, орієнтовані зверху вниз, тобто від законодавця до виконавця, від керівника до підлеглого (закони, укази, постанови, розпорядження, накази, інструкції і так далі); документи, орієнтовані від низу до верху, - від виконавця і підлеглого до керівника (скарги, донесення, доповідні записки, рапорти і так далі).
Виникнення і широке поширення в останні десятиліття комп'ютерних, телекомунікаційних і космічних мереж зв'язку і передачі інформації (системи “Інтерспутник”, “Інтернет”, електронна пошта і ін.) різко збільшили швидкість і об'єми передачі інформації і, як наслідок, комунікативні можливості документа.
Зафіксована на матеріальному носієві інформація може стати потрібною багато разів. Тому збереження інформації є одній з найважливіших функцій документа. Не випадково реалізацією цієї функції (поряд з іншими) займається значне число спеціальних установ і організацій - архівів, інформаційних центрів, музеїв і ін.
Збережена документована інформація, виявившись в ретроспективному середовищі, надалі активізується головним чином зусиллями історичної науки, що займається моделюванням минулого людського суспільства. В результаті відбувається реалізація функції історичного джерела, яка є різновидом функції зберігання інформації і якій документи потенційно володіють з моменту своєї появи. Ця функція пов'язана виключно з ретроспективним середовищем існування документів, тому належить до функцій вторинного порядку.
Однією з найважливіших є культурна функція документа. Фактично будь-який документ може розглядатися як своєрідний культурний феномен, в тій або іншій мірі рівень матеріальної, наукової, технічної, мовної культури, що відображає, рівень освіти, морально-етичного стану суспільства. За допомогою документа здійснюється не лише закріплення, але і передача від покоління до покоління культурних традицій, системи цінностей, етичних норм.
Окрім розглянутих вище загальних функцій, спочатку властивих практично всім документам, існує ряд функцій, якими документи наділяються в рамках тієї або іншої конкретної сфери людської діяльності [18, c.114].
До їх числа перш за все слід віднести управлінську функцію документа. Цією функцією володіє значний масив документів, що спеціально створюються як інструмент управлінської праці. Оскільки процес управління виступає в різних формах, має різні рівні, стадії, цикли, остільки і документи, що виконують управлінську функцію, надзвичайно різні: організаційно-розпорядні, планові, звітні тощо.
З управлінською тісно пов'язана правова функція документа. Вона полягає в закріпленні правових норм і правовідносин в суспільстві. Цією функцією володіють перш за все документи, які встановлюють, закріплюють або змінюють правові норми і правовідносини або припиняють їх дію, а також інші документи, які можуть спричинити певні юридичні наслідки.
Історично однією з перших стала потрібною функція обліку, оскільки ускладнення соціальних зв'язків, розвиток економічних стосунків викликали вже на стадії аграрного суспільства потребу в документуванні інформації, тобто реєстрації, обліку населення, землі, урожаю, худоби, боргів і тому подібне.
Значна частина документів виконує пізнавальну функцію, яка відображає зв'язок документованої інформації з соціальним пізнанням. Ця функція властива перш за все науковій документації, оскільки метою наукового пізнання є здобуття нової інформації.
Ряд документів володіє політичною функцією, яка тісно пов'язана з функцією управління, оскільки до сфери політики відноситься в першу чергу діяльність органів державної влади і державного управління. Політична функція знаходить своє вираження перш за все в документах, призначених для інформаційного забезпечення внутрішньої і зовнішньої політики держави. Крім того, політичну функцію виконують документи політичних партій, різних суспільно-політичних структур.
До політичної примикає ідеологічна функція документа. Вже в давнину у людини виникла потреба у фіксації на матеріальни и т.д.................


Перейти к полному тексту работы



Смотреть похожие работы


* Примечание. Уникальность работы указана на дату публикации, текущее значение может отличаться от указанного.