На бирже курсовых и дипломных проектов можно найти образцы готовых работ или получить помощь в написании уникальных курсовых работ, дипломов, лабораторных работ, контрольных работ, диссертаций, рефератов. Так же вы мажете самостоятельно повысить уникальность своей работы для прохождения проверки на плагиат всего за несколько минут.

ЛИЧНЫЙ КАБИНЕТ 

 

Здравствуйте гость!

 

Логин:

Пароль:

 

Запомнить

 

 

Забыли пароль? Регистрация

Повышение уникальности

Предлагаем нашим посетителям воспользоваться бесплатным программным обеспечением «StudentHelp», которое позволит вам всего за несколько минут, выполнить повышение уникальности любого файла в формате MS Word. После такого повышения уникальности, ваша работа легко пройдете проверку в системах антиплагиат вуз, antiplagiat.ru, etxt.ru или advego.ru. Программа «StudentHelp» работает по уникальной технологии и при повышении уникальности не вставляет в текст скрытых символов, и даже если препод скопирует текст в блокнот – не увидит ни каких отличий от текста в Word файле.

Результат поиска


Наименование:


Контрольная Економчн засади та критерї створення малих пдприємств у галуз охорони здоров'я. Статистика даних установ в Криму. Сутнсть управлння малим пдприємством установи охорони здоров'я, етапи та принципи формування даної системи, оцнка її ефективност.

Информация:

Тип работы: Контрольная. Предмет: Менеджмент. Добавлен: 26.01.2011. Сдан: 2011. Страниц: 2. Уникальность по antiplagiat.ru: --.

Описание (план):


3
Теоретичні аспекти управління малим підприємством у галузі охорони здоров'я в сучасних умовах господарювання

1. Економічні засади та критерії створення малих підприємств у галузі охорони здоров'я

Малі підприємства є найбільш вигідною, гнучкою і динамічною формою реалізації підприємницької діяльності, дозволяє вільно реалізувати ділової, творчий потенціал, мати достатньо високі заробітки для гідного способу життя. Створення мережі подібних підприємств є необхідною умовою формування економічного середовища, що сприяє виникненню конкуренції товаровиробників, розвитку ринкових відносин, протидії монополізму великих фірм у різних видах діяльності. Малі підприємства здатні швидко реагувати на зміну попиту, перебудовувати номенклатуру і асортимент продукції, найбільш сприйнятливі до технічних новинок, забезпечують високу ефективність і швидку окупність витрат. Цілями створення малих підприємств, або підприємств малого бізнесу:
а) активізація структурної перебудови економіки;
б) насичення споживчого ринку товарами;
в) подолання галузевого і регіонального монополізму;
г) розширення конкуренції;
д) створення матеріальної основи для працевлаштування працівників, які вивільняються з діючих підприємств;
е) зміцнення економічної бази місцевих органів влади;
ж) розвиток сіл, невеликих міст;
Соціальна значимість малого бізнесу визначається масовістю групи дрібних власників - власників малих підприємств та їх найманих працівників, загальна чисельність яких є однією з найбільш істотних якісних характеристик будь-якої країни з розвиненою ринковою економікою. Саме ця група діяльного населення обслуговує основну масу споживачів, виробляючи комплекс продуктів і послуг відповідно до швидко мінливих вимог ринку.
Роль малого підприємництва в економічному житті країн з ринковою системою господарювання визначається тим, що в цьому секторі економіки діє переважна більшість підприємств, зосереджена велика частина економічно активного населення і проводиться приблизно половина валового внутрішнього продукту.
Сектор малого підприємництва характеризується високою мобільністю в реагуванні на всі кризові ситуації, що відбуваються як мікро так і на макро рівнях. Значна частина комерційних організацій індустрії охорони здоров'я відноситься до категорії малих.
Малими підприємствами (незалежно від форми власності) визнаються підприємства, в яких середньооблікова чисельність працюючих за звітний (фінансовий) рік не перевищує п'ятдесяти осіб, а обсяг валового доходу від реалізації продукції (робіт, послуг) за цей період не перевищує суми, еквівалентної п'ятистам тисячам євро по середньорічним курсом Національного банку України щодо гривні.
Поняття суб'єктів малого підприємництва в Україні визначено Законом «Про державну підтримку малого підприємництва», цей документ визначає правові засади державної підтримки суб'єктів малого підприємництва незалежно від форми власності з метою якнайшвидшого виходу з економічної кризи і створення умов для розширення впровадження ринкових реформ в Україні.
Суб'єктами малого підприємецства є:
а) Фізичні особи, зареєстровані як суб'єкти підприємницької діяльності.
б) Юридичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності будь-якої організаційно-правової форми та форми власності, в яких середньооблікова чисельність працюючих за звітний період (календарний рік) не перевищує 50 осіб та обсяг річного валового доходу не перевищує 500 000 євро.
Під середньообліковою чисельністю працюючих розуміється всі працівники, в тому числі які працюють за договорами та за сумісництвом, а також працівники представництв, філій, відділень та інших відокремлених підрозділів.
До малих підприємств в індустрії охорони здоров'я можна віднести багато аптечні організації та приватні клініки, приватнопрактикуючих фармацевтів і лікарів, організації, що здійснюють продаж медичного обладнання, інструментів, матеріали, прилади, що виконують технічне обслуговування і ремонт медичної техніки, санаторно-курортні організації.
Згідно зі ст. 17 Основ законодавства про охорону здоров'я, як різновид підприємництва визначаться медична практика, а відповідно до Міжгалузевої комплексної програми «Здоров'я нації» на 2002-2011 роки, затвердженої успішної реалізації державної політики у сфері охорони здоров'я одним із заходів по його виконанню є сприяння медичної практики на підприємницьких засадах, впровадження та створення ринкових механізмів регулювання і функціонування галузі, створення умов для здорової конкуренції між закладами охорони здоров'я всіх форм власності.
Здійснюючи фінансово-господарську діяльність, суб'єкти малого підприємництва є платниками податків в залежності від обраної системи оподаткування.
Указом Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів незалежноектов малого підприємництва» спрощенная система оподаткування, обліку та звітності введена для суб'єктів малого підприємництватва, зокрема юридичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності будь-якої організаційно-правової форми і форми власності в яких за рік середньооблікова чисельність робо - танучих не перевищує 50 осіб та обсяг виручки яких від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за рік не перевищує 1 млн. грн.
Суб'єкт підприємницької деності, який перейшов на спрощену систему оподаткування, обліку та відпарності самостійно обирає одну з існуючих ставок єдиного податку:
а) 6% суми виручки від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) без урахування акцизного збору разі сплати податку на додану вартість;
б) 10% суми виручки від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), за винятком акцізного збору - при включенні ПДВ до складу оди ¬ вого податку.
Право застосування спрощеної системи оподаткування мають не всі суб'єкти малого підприємництва, застосування вище вказаної системи оподаткування не поширюється на:
а) суб'єктів підприємницької діяльності, на которих поширюється дія Закону України «Про патентування деяких видів підприємницької діяльностіності»,
б) довірчі товариства, страхові компанії, банки та інші фінансово-кредитні та небанківські фінанші установи;
в) суб'єктів підприємницької діяльності, до статуту ¬ ном фонді яких частки належать юридичним особам - учасникам та засновникам даних суб'єктів, які не є суб'єктами малого підприємництва. перевищують 1925 відсотків;
г) спільна діяльність здійснювана біля Україна без створення юридичної особи на підставі договору про сумісну діяльність, яка передбачає об `єднання коштів або майна учасників для здобутки спільної господарської діяльності.
Об'єктом оподаткування для платників єдиного податку вважається сума виручки від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг).
При визначенні суми виручки слід враховувати:
а) Фактично отримані грошові кошти суб'єктом підприємницької діяльності на розрахунковий рахунок або в касу за здійснення операцій з продажу продукції (товарів, робіт, послуг);
б) Обсяг виручки приймається в розрахунок з урахуванням ПДВ, акцизного збору і інших податків і зборів, що входять у ціну продукції, товарів, робіт, послуг;
в) При визначенні виручки від реалізації основних засобів в розрахунок приймається різниця між сумою, отриманою від реалізації основних засобів, та їх залишковою вартістю.
Для аналізу місця та ролі малого бізнесу в сфері охорони здоров'я Кримської області, вивчення його проблем та перспектив розвитку скористаємося статистичною інформацією Головного управління статистики в АРК.
Система охорони здоров'я Автономної Республіки Крим представлена широкою мережею обласних, міських і районних лікарень, діагностичних центрів, спеціалізованих клінік та амбулаторій, станцій та відділень «швидкої допомоги», іншими медичними установами «таблиця 1.1»
Таблиця 1.1. Статистика державних установ охорони здоров'я в АРК Крим
роки
Кількість лікувальних установ, одиниць
Кількість лікувальних ліжок
Кількість лікувальних амбулаторно-поліклінічних установ, одиниць
Планова ємність амбулаторно-поліклінічних установ
всього, тис.
всього, тис
кількість відвідувань за зміну, тис.
на 10 000 населення
2000
113
19,3
92,9
282
35,1
169,5
2001
113
19,2
94,7
284
35,2
173,9
2002
107
19,1
95,0
287
35,2
175,3
2003
105
18,8
94,0
291
35,1
176,0
2004
97
18,4
92,5
288
35,1
176,5
2005
94
17,9
90,6
286
34,9
176,6
2006
93
17,7
89,9
291
34,8
177,0
2007
90
17,6
89,7
298
34,8
177,3
2008
89
17,6
89,6
369
33,7
172,3
2009
87
17,4
88,7
314
34,4
176,0

Населення автономії обслуговують 8,37 тисяч лікарів та 18,8 тисяч середніх медпрацівників. Ліжковий фонд складає 18,4 тисяч ліжок. Щорічно в поліклінічних закладах реєструється 18,5 млн. лікарняних відвідувань, в стаціонарах проліковано близько 373 тисяч осіб. В Автономній Республіці Крим функціонує 21 спеціалізований центр, в яких застосовуються найсучасніші медичні технології. Серед них такі відомі центри, як республіканський діагностичний, нейрохірургічний, кардіологічний, опіковий, онкологічний тощо При формуванні початкового списку суб'єктів малого бізнесу, що здійснюють свою діяльність у сфері охорони здоров'я, були використані дані про видачу ліцензій з медичної діяльності міністерством охорони здоров'я.

У результаті цим обстеженням було охоплено 618 суб'єктів малого бізнесу, з яких 178 одиниць (28,8%) організовані у формі малого підприємства, а 440 (71,2%) зареєстровані як індивідуальні підприємці. Територіальне розміщення суб'єктів малого бізнесу, що функціонують у сфері охорони здоров'я, усередині регіону досить нерівномірно.

У містах області зосереджено 539 одиниць (87,2% від загальної кількості), в той час як у районах області їх - 79 (12,8%). Ще однією важливою характеристикою є розподіл суб'єктів малого бізнесу, що здійснюють свою діяльність в охороні здоров'я, по спеціалізації. Розподіл кількості малих підприємств і підприємців, що здійснюють свою діяльність в охороні здоров'я, за спеціалізацією в 2009 році представлено на малюнку 1.1.

Лідером малого бізнесу в охороні здоров'я є стоматологія, причому це характерно як для малих підприємств, так і для індивідуальних підприємців. Близько 39 відсотків малих підприємств спеціалізуються на стоматології, далі з великим відривом слідують офтальмологія (12,4%), медичний масаж (11,2%) і гінекологія (9,6%). Крім того, більше 36 відсотків малих підприємств є багатопрофільними і при виборі основної спеціалізації не могли себе однозначно ідентифікувати, у зв'язку з чим, враховані в графі «інше».

З даних малюнка 1.2 видно, що більше 67% індивідуальних підприємців займаються стоматологією, 9% спеціалізуються на медичному масажі, інші спеціалізації представлені дуже незначно. Трохи більше 10% підприємців належать до категорії «інше». Серед них є отоларингологи, хірурги, кардіологи, гомеопати, представники народної медицини і цілий ряд інших фахівців, але загальна їхня кількість незначна. Розподіл суб'єктів малого бізнесу в охороні здоров'я за спеціалізацією ще раз підтверджує той факт, що малі підприємства та індивідуальні підприємці створюються не замість, а в додаток до великим і середнім організаціям, в тих сферах діяльності, де їх функціонування найбільш економічно виправдано і ефективно. Розвиток малого підприємництва відіграє помітну позитивну роль і в сфері зайнятості, надаючи нові форми для працевлаштування, в певній мірі забезпечуючи свободу вибору і додаткові робочі місця (рис. 1.1)

Рис. 1.1 Розподіл індивідуальних підприємців, що здійснюють діяльність у сфері охорони здоров'я, за спеціалізацією, %

З метою вирішення проблем розвитку підприємницького сектору в сфері охорони здоров'я в Україні необхідно домогтися ефективної реструктуризації промисловості з одночасним отриманням інвестицій в капітал, в також залучення нових технологій та ноу-хау. На даний момент в Україні існують такі проблеми розвитку малого підприємництва в сфері охорони здоров'я:

а) Недостатній розвиток законодавчої та інформаційної бази, неповне формування інфраструктури з підтримки та розвитку малого підприємництва.

б) Відсутність чітких правил реєстрації та процедур для здійснення підприємницької діяльності на фармацевтичному ринку.

в) Конкуренція з боку іноземних компаній.

г) Дорожнеча реклами та інноваційних розробок.

д) Відсутність можливості вносити зміни до вже зареєстрованого продукту, без нового тривалого циклу проходження всієї процедури реєстрації з початку.

Для вирішення зазначених вище, в так само інших проблем розвитку малого підприємництва в сфері охорони здоров'я представляється необхідним:

а) Замінити частину реєстраційної системи видачі торгової ліцензії. Тобто дозволити торгівлю лікарськими препаратами з одночасним отриманням дозволу на імпорт цих лікарських засобів з метою їх подальшої реалізації на ринку.

б) Ввести обов'язковий страховий збір з суб'єктів підприємницької діяльності відповідно до юридичною відповідальністю за можливий збиток здоров'ю споживача в розмірі 1% вартості товарів, призначених для імпорту.

в) Запровадити систему взаємного обміну інноваційними технологіями як між вітчизняними суб'єктами господарювання, так і їхніми іноземними партнерами в галузі охорони здоров'я з одночасним наданням пільг.

г) Для розширення підприємств, що займаються наданням послуг і виробництвом продукції в сфері охорони здоров'я, - звільнити всіх суб'єктів підприємництва на 3 роки від стягнутих податків і зборів, з подальшим наданням цим підприємствам на пільгових умовах населенню, державним органам препаратів відповідної якості з мінімальними цінами і рентабельністю не більше 10%, що в свою чергу дозволить підвищити якість взаємодії клієнт-виробник, коли як результат одна сторона - клієнт буде отримувати послугу з мінімальним витратою в її придбанні, а інша сторона - виробник, отримувати прибуток від збільшення обороту реалізації своїх товарів.

д) Запровадити систему маркетингового підходу в розробці нової продукції з метою вивчення тенденцій на світовому ринку, що дозволить підняти конкурентоспроможність вітчизняного бізнесу на високий європейський рівень.

Таким чином, малі підприємства забезпечують необхідну мобільність в умовах ринку, створюють глибоку спеціалізацію і кооперацію, без яких немислима його висока ефективність. Малий бізнес здатний не тільки швидко заповнювати ніші, що утворюються в споживчій сфері, але і порівняно швидко окупатися, створювати атмосферу конкуренції, дух підприємництва, без яких ринкова економіка неможлива.

2. Сутність управління малим підприємством установи охорони здоров'я

В умовах ринкової економіки малі підприємства потребують вирішення завдань управління на якісно новому рівні. Необхідність оперативного реагування на кон'юнктуру ринку і швидко змінюється економічну ситуацію вимагає перебудови внутрішньої мікроекономіки підприємства, постановки управлінського обліку, оптимізації процесів управління. Управління - це спрямоване з боку керуючого органу вплив на об'єкт управління з метою отримання встановленого результату, узгодження і коригування дій виконавців.
Процес управління можна представити у вигляді циклічної послідовності наступних етапів: прогноз - планування - контрольована діяльність з реалізації планів - облік та аналіз результатів - корекція прогнозів і планів (додаток А). Процес управління має ієрархічну структуру і включає декілька підрівнів по напрямах діяльності (виробництво, збут, постачання, фінанси та ін), які в свою чергу включають відповідні підпроцеси. Основою для економічно ефективного управління на сучасному медичному підприємстві є процес постановки цілей, їх ранжування, розподіл ресурсів для їх досягнення, здійснення контролю та коригування діяльності з метою забезпечення стратегічних, тактичних завдань та місії підприємства в цілому. Досягнення поставлених цілей можливе лише при організації управління в установі охорони здоров'я як єдиної системи. Процес управління підприємством реалізується в рамках системи управління, в якій можна виділити об'єкт управління і керуючу частину (додаток Б).
В якості об'єкта управління виступає виробничий процес, а в якості керуючої частини - управлінські служби підприємства. Система управління підприємством функціонує на основі встановлених документально (положення про підрозділи, посадові інструкції тощо) або сформованих практично правил. На кожному рівні ієрархії системи управління в тій чи іншій мірі реалізується набір функцій управління, які входять в розглянуту вище схему управління.
Система управління включає наступні компоненти: - принципи і завдання управління; - організаційну структуру органів управління та його персонал; - економічні та юридичні методи і обмеження; - інформацію та технічні засоби її обробки. Одним з основних компонентів, що складають зміст управління, є функції.
Функції управління - це конкретний вид управлінської діяльності, який здійснюється спеціальними прийомами і способами, а також відповідна організація робіт.
Функція планування припускає рішення про те, якими повинні бути цілі організації і що повинні робити члени організації, щоб досягти цих цілей. Допомогою планування керівництво намагається встановити основні напрями зусиль і прийняття рішень, які забезпечать єдність мети для всіх членів організації.
Функції планування та організації тісно пов'язані між собою. Планування сприяє реалізації мети організації, а організація як функція управління створює робочу структуру, головним компонентом якої виступають люди. Процес організації структурує роботу і формує підрозділи виходячи з розміру підприємства, її цілей, технологія і персоналу. Існує ряд елементів, який необхідно структурувати, щоб організація змогла виконати свої плани і тим самим досягти свої цілі. Поведінка людини завжди умотивовано. Він може працювати ретельно, з насна и т.д.................


Перейти к полному тексту работы



Смотреть похожие работы


* Примечание. Уникальность работы указана на дату публикации, текущее значение может отличаться от указанного.