Здесь можно найти учебные материалы, которые помогут вам в написании курсовых работ, дипломов, контрольных работ и рефератов. Так же вы мажете самостоятельно повысить уникальность своей работы для прохождения проверки на плагиат всего за несколько минут.

ЛИЧНЫЙ КАБИНЕТ 

 

Здравствуйте гость!

 

Логин:

Пароль:

 

Запомнить

 

 

Забыли пароль? Регистрация

Повышение оригинальности

Предлагаем нашим посетителям воспользоваться бесплатным программным обеспечением «StudentHelp», которое позволит вам всего за несколько минут, выполнить повышение оригинальности любого файла в формате MS Word. После такого повышения оригинальности, ваша работа легко пройдете проверку в системах антиплагиат вуз, antiplagiat.ru, РУКОНТЕКСТ, etxt.ru. Программа «StudentHelp» работает по уникальной технологии так, что на внешний вид, файл с повышенной оригинальностью не отличается от исходного.

Результат поиска


Наименование:


курсовая работа Статистичне вивчення витрат пдприємств на оплату прац та соцальний розвиток персоналу (на приклад Льввської област)

Информация:

Тип работы: курсовая работа. Добавлен: 18.05.13. Год: 2012. Страниц: 34. Уникальность по antiplagiat.ru: < 30%

Описание (план):


?

51

 

Міністерство освіти і науки України

Львівський національний університет імені Івана Франка

Філія економічного факультету у місті Самборі

 

Кафедра статистики

 

 

КУРСОВА РОБОТА

 

з навчальної дисципліни «Статистика підприємств»

на тему:

 

«Статистичне вивчення витрат підприємств на оплату

праці та соціальний розвиток персоналу

(на прикладі Львівської області)»

 

 

 

Студента спеціальності «Прикладна статистика»

Групи Ект-62з заочної форми навчання

Демків Ольги Миколаївни

Науковий керівник

 

 

 

 

 

Самбір – 2012
ЗМІСТ

 

 

ВСТУП

РОЗДІЛ 1

ВИТРАТИ ПІДПРИЄМСТВ НА ОПЛАТУ ПРАЦІ ТА СОЦІАЛЬНИЙ

РОЗВИТОК ПЕРСОНАЛУ ЯК ОБ’ЄКТ СТАТИСТИЧНОГО ВИВЧЕННЯ

1.1.           Економічна сутність витрат підприємств на оплату праці

1.2              Організація та джерела статистичного спостереження витрат підприємств на оплату праці

1.3              Методологічні аспекти та основні показники статистики витрат підприємств на оплату праці

РОЗДІЛ 2

СТАТИСТИЧНА ОЦІНКА ТА АНАЛІЗ ВИТРАТ ПІДПРИЄМСТВ НА ОПЛАТУ ПРАЦІ ТА СОЦІАЛЬНИЙ РОЗВИТОК ПЕРСОНАЛУ НА ПРИКЛАДІ ЛЬВІВЩИНИ

1.1             Статистична оцінка витрат підприємств Львівської області на оплату праці і соціальний розвиток в галузевому та регіональному розрізах

2.2              Аналіз та прогнозування показників середньомісячної заробітної плати Львівської області

ВИСНОВКИ

ВИКОРИСТАНІ ДЖЕРЕЛА ТА ЛІТЕРАТУРА

ДОДАТКИ

 

3

 

 

 

5

5

 

14

 

21

 

 

 

27

 

 

27

 

38

45

50

52

 


ВСТУП

 

Темою даної курсової роботи є статистичне вивчення витрат підприємтсвств на оплату праці та соціальний розвиток персоналу.

Вивчення рівня, структури та динаміки витрат на оплату праці та соціальний розвиток персоналу в умовах ринкової економіки є одним з найважливіших напрямів досліджень у статистиці підприємств, що має велике значення при визначенні політики заробітної плати, при укладенні тарифних угод та вирішенні інших завдань.

Витрати на робочу силу можуть вивчатися у двох напрямах: витрати підприємства у зв’язку з використанням найманої праці та витрати на робочу силу на рівні економіки в цілому. У першому випадку основна увага приділяється вивченню тих витрат на робочу силу, які несе безпосередньо роботодавець. У другому — до уваги беруться і витрати держави на фінансування соціального забезпечення, пенсійних та інших програм.

У статистичній практиці перевага віддається концепції витрат роботодавця на робочу силу. Разом з тим для міжнародних порівнянь дані про витрати роботодавців на робочу силу мають доповнюватися інформацією про участь держави у фінансуванні цих витрат

Метою курсової роботи є з’ясування економічної суті витрат підприємств на оплату праці та соціальний розвиток персоналу як одну із головних статей витрат підприємств, що являє собою вельми вагомий і суттєвий елемент собівартості виробництва, а також як чинника розвитку трудового потенціалу, вивчення методологічних засад статистичного вивчення витрат підприємств на оплату праці, характеристика джерел статистичної інформації, яка використовується в оцінці, аналізі та прогнозуванні розвитку, формулювання висновків та пропозицій а також статистичний аналіз та оцінка витрат підприємств на оплату праці на конкретному прикладі.

Об’єкт дослідження курсової роботи – витрати на оплату праці та соціальний розвиток персоналу підприємств Львівщини, предмет – кількісна сторона (з урахуванням якісного змісту) масових явищ і процесів, пов’язаних з витратами підприємств на оплату праці, їх впливом, факторами та чинниками, які їх обумовлюють.

Відповідно до поставленої мети основними завданнями курсової роботи є:

-                з’ясувати економічну суть понять «витрати підприємств на оплату праці», особливості їх визначення у статистичній науці та практиці;

-                охарактеризувати показники статистичного вивчення витрат на оплату праці, методику їх розрахунку;

-                вивчити організаційні форми державних статистичних спостережень за витратами підприємств на оплату праці та соціальний розвиток персоналу, зробити висновок про їх якість;

-                здійснити статистичну оцінку та аналіз витрат на оплату праці на підприємствах промисловості Львівської області.

Інформаційною базою дослідження слугували методологічні засади, інструментарій статистики витрат підприємств, заробітної плати, законодавчі акти, навчальні видання, наукові публікації з питань оцінки, аналізу та статистичного вивчення витрат підприємств на оплату праці.

Теоретичною базою підготовки курсової роботи є загальнонаукові (спостереження, вимірювання, порівняння, аналіз і синтез) та статистичні методи дослідження витрат підприємств.

Робота складається із вступу, двох розділів, висновків, списку використаних джерел і додатків.


РОЗДІЛ 1

ВИТРАТИ ПІДПРИЄМСТВ НА ОПЛАТУ ПРАЦІ ТА СОЦІАЛЬНИЙ

РОЗВИТОК ПЕРСОНАЛУ ЯК ОБ’ЄКТ СТАТИСТИЧНОГО

ВИВЧЕННЯ

 

1.1.              Економічна сутність витрат підприємств на оплату праці

 

 

Витрати виробництва – це витрати живої і опредметненої праці підприємств на виробництво й збут продукції.  В практиці  характеристики витрат виробництва використовують термін “витрати на виробництво”, на випущену продукцію вони виражаються в її собівартості.

Собівартість продукції підприємств являє частину вартості цієї продукції, що включає споживані кошти, предмети праці, послуги інших організацій і заробітну плату працюючих, виражені в грошовій формі.

В умовах удосконалення господарювання собівартість продукції є важливішим економічним показником діяльності об`єднань і підприємств. Управління собівартістю підприємців являє собою планомірний процес формування витрат на виробництво, собівартості одиниці продукції, виявлення резервів економії, зниження собівартості і забезпечення систематичного контролю за виконанням завдань  по собівартості.

Витрати на утримання і оплату праці персоналу підприємства є одними із головних статей витрат підприємств і являють собою дуже вагомий і суттєвий елемент собівартості.

Витрати на оплату праці - це витрати на оплату праці основного виробничого персоналу підприємства, включаючи премії за виробничі результати, стимулюючі і компенсуючі виплати, у тому числі у зв'язку з підвищенням цін і індексацій доходів у межах норм, передбачених законодавством, а також витрати на оплату праці не перебувають у штаті підприємства працівників, зайнятих в основній діяльності. У витрати на оплату праці включаються:

- виплати заробітної плати за фактично виконану роботу відповідно до тарифних ставок, посадовими окладами та ін;

- вартість продукції, що видається в порядку натуральної оплати працівникам;

- премії, надбавки до окладів за виробничі результати;

- вартість безкоштовно наданих працівникам окремих галузей відповідно до законодавства комунальних послуг, харчування, форменого одягу, житла тощо;

- оплата щорічних і навчальних відпусток;

- виплати працівникам, які вивільняються з підприємств, у зв'язку з реорганізацією, скороченням штатів та ін.

Тільки витрати на оплату праці і відрахування на соціальні потреби складають в загальних затратах на виробництво в Україні більше 20 %. По окремих галузях частка витрат на оплату праці і соціальні потреби коливається в дуже великих межах.

Відповідно до ст.1 Закону України «Про оплату праці» – це винагорода, виражена, як правило, в грошовій формі, яку працедавець або уповноважений ним орган виплачує робітнику за виконану ним роботу.

Якщо згрупувати, то витрати на оплату праці складаються із:

1.             Фонду основної заробітної плати.

2.             Фонду додаткової заробітної плати.

3.             Інші заохочення та компенсаційні виплати.

Основна заробітна плата -  це винагорода за виконану роботу згідно встановлених норм (норми часу, виробітку, обслуговування, посадові обов`язки). Вона встановлюється у вигляді ставок (окладів) в відпускних розцінок для робітників і посадових окладів для службовців.

Додаткова заробітна плата – це винагорода за працю понад встановлену норму, за трудові успіхи й винахідливість та за особливі умови праці. Вона включає доплати, надбавки, гарантовані  компенсаційні виплати, передбачені діючим законодавством; премії, пов`язані з виконанням виробничих завдань і функцій.

Інші заохочувальні та компенсаційні виплати - до них відносяться виплати у формі винагород по наслідкам роботи за рік, премії за спеціальними системами  та положеннями, компенсаційні та інші грошові й матеріальні виплати, які передбачені актами діючого законодавства або ті, що проводяться понад встановлені затверджені акти норм.

Також окремо слід виділити відрахування на соціальні потреби - це відрахування в позабюджетні соціальні фонди (пенсійний фонд, фонд соціального страхування, Фонд зайнятості, обов'язкового медичного страхування). Підприємства відраховують до Пенсійного фонду 28% від нарахованої суми оплати праці, до фонду соціального страхування 5,4%, до фонду обов'язкового медичного страхування 3,6%, до фонду зайнятості - 1,5%.

Під час складання статистичної звітності про праці показуються грошові суми, нараховані до виплати у зв`язку з платіжними документами, за якими з робітниками були проведені розрахунки по зароб.платі. Вказані суми приводяться «брутто», тобто включаючи податки й інші утримання у відповідності з законодавством («нетто» – грошові суми, нараховані  до оплати без податку на прибуток і  обов`язкових внесків робітника у фонд соціального страхування і  пенсійний фонд).

До складу витрат на оплату праці включаються всі витрати підприємств на оплату праці незалежно від джерела  фінансування цих (витрат) виплат.

Суми коштів, нарахованих за щорічні й додаткові відпустки, включаються у фонд оплати праці звітного місяця  тільки в сумі, що припадає на дні відпустки в звітному місяці. Суми, що випадають на дні відпустки в наступному місяці – у фонд оплати праці наступного місяця.

При натуральній формі оплати праці і забезпеченні соціальної допомоги вказані виплати включаються в звіт праці в сумі, обрахованій виходячи з середньої ціни реалізації за звітний період.

Якщо продукція видається безкоштовно, то розмір заробітної плати в цьому випадку буде дорівнювати повній вартості цієї продукції; якщо вона видається за зниженими цінами - то різниця між вартістю проданої за зниженими цінами продукції і її повною вартістю.

Всі види нарахувань в іноземній валюті включаються в фонд оплати праці в національній валюті України в сумі, яка виходить шляхом переоцінки іноземної валюти по курсу Національного банку України на дату їх нарахування.

Дані про фонд оплати за відповідний період минулого року при складанні звітів по праці показуються відповідно до методології, яка прийнята в звітному періоді поточного року.

Фонд оплати праці складається із наступних складових:

1. Фонд основної заробітної плати:

1.1. Заробітна плата, нарахована працівникам по тарифних ставках і окладах за відпрацьований час

1.2. Заробітна плата, нарахована за виконану роботу по окремих розцінках, в процентах від виручки від реалізації (виконання робіт і надання послуг).

1.3. Вартість продукції, виданої в порядку натуральної оплати.

1.4. Компенсаційні виплати, пов’язані з режимом роботи і умовами праці:

              1.4.1. Виплати, обумовлені районним регулюванням оплати праці по районних коефіцієнтах; коефіцієнтах за роботу в пустельній, безводній місцевості і в гірських районах, процентні надбавки до заробітної плати в районах і місцевостях з важкими природно-кліматичними умовами.

              1.4.2. Доплати за роботу при шкідливих чи небезпечних умовах і на важких роботах.

              1.4.3. Доплати за роботу в нічний час.

              1.4.4. Оплата праці в вихідні та святкові дні.

              1.4.5. Оплата понаднормової праці.

              1.4.6. Оплата працівникам за дні відпочинку (відгули), надані в зв’язку з працею понад нормальну тривалість робочого часу при вахтовому методі організації праці, при сумарному обліку робочого часу і в інших випадках, встановлених законодавством.

              1.4.7. Доплати працівникам, постійно зайнятим на підземних роботах, за нормативний час їх переміщення в шахті (копальні) від стовбура до робочого місця і назад.

1.5. Оплата праці кваліфікованих працівників, керівників підприємств і організацій, звільнених від основної роботи і притягнених до підготовки, перепідготовки і підвищення кваліфікації кадрів.

1.5. Комісійна винагорода, зокрема, штатним страховим агентам, штатним брокерам.

1.6. Гонорар працівникам, що числяться в складі списку працівників редакцій газет, журналів і інших засобах масової інформації.

1.7. Оплата послуг працівників бухгалтерій за виконання ними письмових доручень працівників по перераховуванню страхових внесків із заробітної плати.

1.8. Оплата спеціальних перерв в роботі.

1.9. Виплата різниці в окладах працівників, працевлаштованих із інших підприємств і організацій, із збереженням протягом визначеного терміну розмірів посадового окладу по попередньому місцю праці.

1.10. Виплата різниці в окладах при тимчасовій заміні по інструкції.

1.11. Суми, нараховані за виконану роботу особам, притягненим на роботу підприємства в відповідності із спеціальним договором із державними організаціями (наприклад притягнені військовослужбовці), як видані безпосередньо притягненим робітникам, так і перераховані державним організаціям.

2. Фонд додаткової заробітної плати

2.1. Оплата щорічних і додаткових відпусток (без грошової компенсації за невикористану відпустку).

2.2. Оплата додатково наданих по колективному договору (зверх передбачених законодавством) відпусток працівникам.

2.3. Оплата пільгових годин підліткам.

2.4. Оплата навчальних відпусток, наданих працівникам, які навчаються в навчальних закладах.

2.5. Оплата працівникам, що були направлені на професійну підготовку, підвищення кваліфікації, навчання іншим професіям на період навчання.

2.6. Оплата праці працівникам, що були залучені до виконання державних чи громадських обов’язків.

2.7. Оплата, що зберігається по місцю основної праці за працівниками, залученими до інших робіт поза межами підприємства.

2.8. Суми, виплачені за рахунок коштів підприємства, за невідпрацьований час працівникам, вимушено працюючим неповний робочий час по ініціативі адміністрації.

2.9 Суми виплачені за рахунок коштів підприємства працівникам, що находяться в вимушених відпустках по ініціативі адміністрації.

2.10 Надбавки і доплати до тарифних ставок і посадових окладів у розмірах, передбачених діючим законодавством:

-         кваліфікованим робітникам, що зайняті на особливо відповідальних роботах, за високу кваліфікаційну майтерність;

-         за класність водіям автомобілів;

-         персональні надбавки;

-         керівникам, спеціалістам, службовцям за високі досягнення в праці або за виконання особливо важливих завдань на строок їх виконання;

-         за сумісництво професій (посад).

2.11. Премії робітникам, керівникам, спеціалістам і іншим службовцям за виробничі результати, включаючи премії за  економію конкретних видів матеріальних ресурсів.

2.12. Винагороди (процентні надбавки) за вислугу років, стаж роботи.

2.13. Оплата праці робітників, які не входять до штату  підприємства, за виконання робіт згідно договору громадсько-правового характеру, включаючи договір-підряд.

2.14. Оплата праці у вихідні і святкові (неробочі) дні.

2.15. Вартість безкоштовно  виданих предметів (включаючи форменну одежу, обмундирування), які залишаються в особистому постійному користуванні.

2.16. Оплата щорічних і додаткових відпусток згідно законодавства, грошових компенсацій за невикористану відпустку.

2.17. Суми зарплати по основному місцю роботи робітникам, керівникам і спеціалістам підприємств під час їх навчання з відривом від виробництва в системі підвищення кваліфікації і перепідготовки кадрів.

2.18. Оплата учбових відпусток, передбачених робітникам, які навчаються у вечірніх та заочних вищих і середніх навчальних закладах, а також навчаються без відриву від виробництва у вечірніх, заочних загальноосвітніх школах.

 

До інших заохочувальних та компенсаційних виплат відносяться:

1.      Оплата простоїв не з вини робітника;

2.      Суми, які виплачуються робітникам, які знаходяться у відпустці за ініціативою адміністрації з частковим збереженням заробітної плати.

3.      Суми, які виплачуються робітникам, що приймають участь у страйках.

4.      Матеріальна допомога (оздоровлення, екологічні й інші виплати).

5.      Сума наданої підприємством трудової  й соціальної допомоги робітникам:

-         оплата додаткових відпусток, в т.ч. жінкам, що виховують дітей;

-         одноразова допомога робітникам, що виходять на пенсію;

-         вартість путівок на лікування й відпочинок або суми компенсації, виданої замість путівок;

-         подешевіння вартості харчування робітників;

-         витрати на погашення кредитів, виданих  робітникам для покращення житлових умов;

-         інші виплати.

При вивченні витрат на оплату праці статистична практика керується Міжнародною стандартною класифікацією, рекомендованою конвенцією 1985 р. по статистиці праці (№160) і рекомендаціями 1985 р. прийнятими Генеральною конференцією Міжнародної організації праці (МОП).

В Міжнародній класифікації всі витрати на робочу силу згруповані в десять класифікаційних груп:

1. Пряма заробітна плата

2. Оплата невідпрацьованого часу.

3. Преміальні і грошові винагороди.

4. Їжа, питво і інші виплати в натуральній формі.

5. Вартість житла для працівників, наданого працедавцем.

6. Витрати працедавців на соціальне забезпечення.

7. Вартість професійного навчання.

8. Вартість культурно-побутового обслуговування.

9. Інші витрати на робочу силу.

10. Податки, що розглядаються як вартість праці.

Світова статистична практика вивчає витрати на оплату праці на основі спеціальних вибіркових обстежень, періодичність яких не перевищує п’ять років.


1.2              Організація та джерела статистичного спостереження витрат підприємств на оплату праці

 

 

Згідно з міжнародними стандартами вивчення витрат на утримання робочої сили проводиться на основі спеціальних виборчих обстежень один раз на два роки. Для періоду спостереження вибирається календарний рік, з тим щоб урахувати всі витрати на робочу силу — регулярні (щомісячні ) та нерегулярні. Програма таких обстежень дає змогу пов’язати витрати на робочу силу з видом діяльності, галуззю або сектором економіки, рівнем рентабельності, фондоозброєнності та іншими характеристиками підприємства.

Основні методологічні положення щодо визначення показників оплати праці у формах державних статистичних спостережень викладено в «Інструкції зі статистики заробітної плати», розробленій з урахуванням міжнародних рекомендацій і стандартів СНР – 93 та відповідно до чинного законодавства України.

У формах державних статистичних спостережень №1-ПВ термінова-місячна, №1-ПВ термінова-квартальна «Звіт з праці» (додаток А) відображається нарахування працівникам підприємства відповідно до розрахунково-платіжних документів незалежно від терміну їхніх фактичних виплат. Зазначені суми наводяться до утримання прибуткового податку та внесків працівників на обов’язкове державне соціальне страхування.

Програми державних статистичних спостережень передбачають облік фонду оплати праці, нарахованого всім працівникам, а також виділення фонду штатних працівників, які належать до облікового складу підприємства, та поділ його на складові. Фонд оплати праці інших категорій працівників (сумісників або тих осіб, які зайняті за договорами цивільно-правового характеру) розподіляється на складові на загальних підставах. При цьому суми оплати праці перелічених категорій у формах державних статистичних спостережень відображаються у фонді оплати працівників поза облікового складу та не враховуються при обчисленні середньої заробітної плати штатних працівників облікового складу підприємства.

Нарахування суми фонду оплати відображаються за календарний місяць (з першого до останнього числа місяця) наприклад, суми нарахувань за час відпусток, на відміну від порядку їх фактичної виплати, розподіляються пропорційно до часу, що припадає на дні відпустки у відповідному місяці. Якщо нарахування фонду оплати праці здійснюється за попередній період, зокрема у зв’язку з уточненням кількості відпрацьованого часу, виявленням помилок, вони відображаються у фонді оплати праці того місяця, у якому були здійсненні нарахування. Усі види нарахувань в іноземній валюті перераховуються в національну валюту за курсом Національного банку України на дату їхнього нарахування.

З метою узгодження статистики праці в Україні із міжнародними стандартами Держкомстату в 2001 році затверджено форму статистичної звітності (№1-РС) «Звіт про витрати на утримання робочої сили за 200_ рік» (додаток Б), який респонденти, внесені до вибіркової сукупності, подають за вказівкою органу державної статистики (раз на два роки). Як показує аналіз структури витрат на робочу силу, визначеної в узгодженні з міжнародними стандартами звітності підприємств за формою №1-РС, така структура має складові, аналогічні до структури фонду оплати праці та інших виплат, передбачених законодавством про працю в Україні. Водночас форма №1-РС охоплює перелік найбільш соціально значущих для працівників видів виплат, який у європейській практиці підприємств є предметом переговорів між профспілкою та роботодавцем.

Порядок заповнення форми державного статистичного спостереження № 1-РС (один раз на чотири роки) “Звіт про витрати на утримання робочої сили” (далі – форма № 1-РС) визначається Інструкцією щодо заповнення форми державного статистичного спостереження № 1-РС "Звіт про витрати на утримання робочої сили", затвердженою Наказом Державного комітету статистики України 07.10.2010 №414 (додаток В).

Перелік юридичних осіб, їхніх філій, представництв та інших відокремлених підрозділів (далі – підприємства),  що звітують за формою № 1-РС, визначається органами державної статистики відповідно до чинного законодавства та діючої статистичної методології.

Підставою для складання звіту за формою № 1-РС є первинні облікові документи підприємства, зокрема:

№ П-1 "Наказ (розпорядження) про прийняття на роботу";

№ П-2 "Особова картка працівника";

№ П-3 "Наказ (розпорядження) про надання відпустки";

№ П-4 "Наказ (розпорядження) про припинення трудового договору (контракту)";

№ П-5  "Табель обліку використання робочого часу";

№ П-6  "Розрахунково-платіжна відомість працівника";

№ П-7  "Розрахунково-платіжна відомість (зведена)";

інші документи бухгалтерського обліку та фінансової звітності, передбачені чинним законодавством.

Визначення показників форми № 1-РС здійснюють відповідно до Інструкції зі статистики кількості працівників, затвердженої наказом Держкомстату від 28.09.2005 № 286, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 30.11.2005 за № 1442/11722 (зі змінами) (далі Інструкція зі статистики кількості працівників), та Інструкції зі статистики заробітної плати, затвердженої наказом Держкомстату від 13.01.2004 № 5, зареєстрованої у Міністерстві юстиції України 27.01.2004 за № 114/8713 (далі – Інструкція зі статистики заробітної плати).

Дані форми № 1-РС заповнюють у цілому по підприємству (без виділення структурних підрозділів).

Звіт форми №1-РС складається з двох розділів.

Перший розділ зазначеного Звіту передбачає інформацію від підприємств про кількість осіб і фактично відпрацьовані людиногодини у розрізі: штатних працівників облікового складу, зовнішніх сумісників і тих хто працює за договорами. Розділ містить також показники кількості працівників облікового складу, зовнішніх сумісників і тих хто працює за договорами. Розділ містить також показники кількості працівників в еквіваленті повної зайнятості, норми тривалості робочого часу (годин на тиждень на одного працівника) та загальної кількості оплачених людино-годин. Загальну кількість оплачених людино-годин визначають сумуванням відпрацьованих і невідпрацьованих людино-годин, що були оплачені.

Окремий розділ Звіту за формою №1-РС деталізує нараховані суми за такими складовими витрат на утримання робочої сили:

1.             Пряма оплата ( в тому числі: оплата праці за відрядними розцінками, тарифними ставками та посадовими окладами; надбавки та доплати до тарифних ставок і відрядних розцінків, що мають регулярний характер, зумовлені функціонуванням певної організації та професіональною належністю працівника (на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, за роботу у багатозмінному режимі, у нічний час, за керівництво бригадою, за вислугою років та ін.); премії за виробничі результати; оплата працівникам, які не перебувають у штаті підприємства (зовнішнім сумісникам, за виконання робіт згідно з договорами, або одноразових робіт, заученим до роботи за спеціальними договорами на надання робочої сили, студентам та учням, які залучені на тимчасові роботи).

2.             Плата за невідпрацьований час (в тому числі: оплата щорічних основних і дожаткових відпусток; нараховано працівникам, які перебували у відпустках з інінціативи адміністрації, або переведені на скорочений робочий день, тиждень).

3.             Премії та нерегулярні виплати ( в тому числі: нагороди за підсумками роботи за рік; матеріальна допомога).

4.             Заробітна плата в натуральній формі, пільги, послуги, допомоги у натуральній і грошовій формах (в тому числі: вартість безкоштовно наданих працівникам окремих галузей економіки (відповідно до законодавства), комунальних послуг, палива, продуктів харчування).

5.             Витрати підприємства на оплату житла працівників ( в тому числі витрати на отримання житла, що є у власності підприємства).

6.             Витрати підприємства на соціальне забезпечення працівників (в тому числі: нараховано внесків до: Пенсійного Фонду; Фонду соціального страхування на випадок безробіття; Фонду страхування від нещасних випадків на виробництві; Фонду страхування з тимчасової втрати працездатності; нараховано допомоги у зв’язку з тимчасовою непрацездатністю за рахунок підприємства (за перші 5 днів непрацездатності).

7.             Витрати на професійне навчання.

8.             Витрати на утримання громадських служб.

9.             Витрати на робочу силу які не належать до інших груп.

10.        Податки що належать до витрат на робочу силу.

11.        Загальна сума витрат на робочу силу (1+2+3+4+5+6+7+8+9+10).

Окрім того у звіті №1-РС наводяться довідкові відомості про суму нарахованого прибуткового податку і внесків на обов’язкове державне пенсійне і соціальне страхування із заробітної плати штатних працівників, а також суми нарахованої допомоги з соціального страхування (з тимчасової непрацездатності, з вагітності та пологів, при народженні дитини та інші виплати, що здійснюються за рахунок фонду соціального страхування та підприємства).

До витрат на робочу силу не відносяться та у звіті не відображаються такі виплати:

- допомога, нарахована працівникам підприємства за рахунок коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності: у разі  тимчасової непрацездатності, по вагітності та пологах, при народженні дитини, для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, на поховання;

- доходи за акціями та інші доходи від участі працівників у власності підприємства (дивіденди, відсотки, виплати за паями);

- винагорода, що сплачується за авторським договором на створення та використання творів науки, літератури та мистецтва, винаходів, корисних моделей, промислових зразків;

- додаткові види оплати праці та соціальних пільг, нараховані працівникам за рахунок бюджетних коштів, уключаючи виплати згідно із Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи";

- компенсації працівникам за використання для потреб виробництва власного інструменту та особистого транспорту;

- надані працівникам суми займів, що підлягають поверненню;

- витрати на капітальне будівництво житла та об’єктів соціальної сфери.

Як показує аналіз структури витрат на робочу силу, визначеної в узгодженій з міжнародними стандартами звітності підприємств за формою №1-РС, така структура має складові, аналогічні до структури фонду оплати праці та інших виплат передбачених законодавством про працю в Україні. Водночас форма №1-РС охоплює перелік найбільш соціально значущих для працівників видів виплат, який у європейській практиці підприємств є предметом переговорів між профспілкою та роботодавцем.

З метою забезпечення якості, зокрема достовірності та повноти, дані державних статистичних спостережень з питань оплати праці зіставляють з адміністративними даними Пенсійного фонду України, у тому числі його територіальних управлінь.

Достовірність і повнота статистичної оцінки заробітної плати на підприємствах значною мірою залежить від обсягів «тіньового» (неоподаткованого обороту) в них. Ухиляння керівників від повної сплати податків, у тому числі на фонд оплати праці, зумовлює штучне заниження офіційної заробітної праці персоналу, виплати так званої «зарплати в конвертах». Очевидно, що у таких випадках якість статистичної оцінки праці залежить від прозорості господарської діяльності та обліку на підприємстві, тобто від економічних, правових і низки інших умов господарювання.


1.3              Методологічні аспекти та основні показники статистики витрат підприємств на оплату праці

 

 

Витрати підприємства (організації) на оплату праці розглядаються, з одного боку, як частина фактичних витрат роботодавця, зв’язаних з використанням найманої праці, а з іншого — як доходи працівників підприємства.

Для характеристики ефективності використання живої праці використовують показники середніх витрат у розрахунку на одиницю відпрацьованого часу (середньочасові витрати) та в розрахунку на одного працівника за місяць (середньомісячні витрати). Інтерес становить також зіставлення витрат, які несе роботодавець при використанні найманої праці, з об’ємом виробленої продукції.

Середньогодинні витрати на робочу силу розраховують шляхом зіставлення суми витрат на робочу силу з кількістю відпрацьованих людино-годин, що характеризують реальні витрати праці в поточному періоді в процесі виробництва та реалізації продукції. Взаємозв’язок між середньогодинними та середньомісячними витратами на робочу силу:

 

3міс  =  3год • a • b                                                                                                                              (1.1)

 

де 3міс — витрати на одного працівника у місяць (ціна робочої сили);

3год — витрати у розрахунку на одну відпрацьовану людино-годину;

а — середня фактична тривалість робочого дня;

b — середня фактична тривалість робочого періоду (місяця), дні.

 

Розрізняють номінальну і реальну заробітну плату: перша характеризує кількість грошей, яку людина отримує за свою працю (робочу силу, ресурс); друга визначається кількістю товарів і послуг які можна купити за номінальну заробітну плату.

Динаміку реальної заробітної плати визначають за формулою:

 

  ,                                                                                                                              (1.2)

 

де - індекс реальної заробітної плати;

- індекс номінальної заробітної плати;

- індекс споживчих цін, ставок  і тарифів.

 

Методика обчислення показників середньої номінальної заробітної плати викладена в Інструкції зі статистики заробітної плати:

 

Середня заробітна плата одного штатного працівника облікового складу =

 

Середня заробітна плата одного працівника в еквіваленті повної зайнятості =

 

Середня заробітна плата на одну оплачену або відпрацьовану годину =

 

При визначенні заробітної плати за одну відпрацьовану годину з фонду оплати праці вилучаються нарахування за невідпрацьований час.

Для визначення середньомісячної заробітної плати за квартал (рік) або інший період, заробітну плату, отриману за квартал (рік), треба поділити на кількість місяців в періоді.

Середню заробітну плату для розрахунку виплат за загальнообов’язковим державним страхуванням та інших нарахувань, виходячи з розмірів середньої заробітної плати, обчислюють згідно з чинним законодавством.

У багатьох підприємствах оплата праці здійснюється на погодинній основі. У такому випадку середня годинна зарплата визначається діленням фонду годинної оплати праці на кількість відпрацьованих з аперіод людино-годин і характеризує рівень оплати відпрацьованої людино-години.

Середню денну заробітну плату обчислюють діленням фонду денної оплати на кількість відпрацьованих за період людино-днів. Вона залежить не тільки від величини оплати відпрацьованого часу, а й від частки оплати невідпрацьованих годин і доплат за перевищення норм.

Середню річну заробітну плату (квартальну, місячну) визначають для всього персоналу підприємства, а також для окремих його категорій як частку від ділення річного (квартального чи місячного) фонду оплати праці на відповідну середньооблікову кількість працівників. При її обчисленні до фонду оплати праці додають суми винагород за підсумками роботи за рік і одноразові заохочення працівників.

Ціна робочої сили, а відповідно, і заробітна плата працівників мають мінімальну межу, що регулюється державою через встановлення та періодичний перегляд розміру мінімальної заробітної плати.

Мінімальна заробітна плата – це законодавчо встановлений розмір заробітної плати за просту, некваліфіковану працю, нижче від якого не може проводитися оплата за виконану працівником, погодинну норму праці. Мінімальна заробітна плата є державною соціальною гарантією, обов’язковою на всій території України для підприємств, установ усіх форм організацій усіх форм власності та фізичних осіб.

Мінімальну заробітну плату прийнято визначати з урахуванням:

-         вартісної величини мінімального споживчого бюджету з поступовим зближенням рівнів цих показників у міру стабілізації та розвитку економіки країни;

-         загального рівня середньої заробітної плати;

-         продуктивності праці, рівня зайнятості та інших економічних умов.

Розмір мінімальної зарплати встановлює Верховна Рада україни за поданням Кабінету Міністрів, як правило, один раз на рік при затвердженні Державного бюджету України з урахуванням пропозицій. Вироблених шляхом переговорів представників професійних спілок з власниками або уповноваженими ними органами.

Мінімальна заробітна плата має бути достатньою для задоволення найбільш важливих фізіологічних і соціальних потреб людини, а тому – відповідати розміру прожиткового мінімуму працездатної людини. Прожитковий мінімум – показник обсягу і структури споживання матеріальних благ і послуг на мінімально допустимому рівні.

Динаміку рівнів середньої зарплати вивчають за допомогою індексів змінного, фіксованого складу та структурних зрушень.

Індекс середньої зарплати змінного складу визначають як відношення її рівня у звітному періоді до базового:

 

                                                                                        (1.3)

 

де , - середня заробітна плата відповідно у звітному і базовому періодах;

, - заробітна плата окремих категорій працівників на підприємстві (або на окремих підприємствах у межах галузі чи виду діяльності. Або окремих видів діяльності) відповідно у звітному та базовому періодах;

середня облікова чисельність окремих категорій працівників або кількість відпрацьованих ними людино-годин на підприємстві (або на окремих підприємствах у межах галузі чи виду діяльності, або в окремих видах діяльності) відповідно  узвітному та базових періодах.

Цей індекс характеризує зміну середньої заробітної плати внаслідок двох факторів одночасно:

1)            зростання середньої заробітної плати в кожній групі працівників,

2)            зміни частки працівників, які мають рівні розміри заробітної плати

Індекс середньої заробітної плати постійного складу обчислюється явиходячи з того, що структура чисельності працівників (або фонду відпрацьованого часу) за періоди, що порівнюються, не змінилася:

 

                                                                                        (1.4)

де - середня зарплата базового періоду при структурі чисельності звітного періоду.

Динаміку середньої заробітної плати під впливом зміни структури робітників визначають за допомогою індексу структурних зрушень:

 

                                                                          (1.5)

 

Важливим завданням статистичного аналізу є порівняння динаміки заробітної плати та продуктивності праці. Аналіз співвідношень здійснюють за допомогою коефіцієнта випередженя (частка від ділення індексу продуктивності праці на індекс середньої заробітної плати) або коефіцієнта еластичності зарплати від продуктивності праці (показує на скільки відсотків змінилась середня заробітна плата із зростанням продуктивності праці на один відсоток.

Однїєю з найважливіших об'єктивних вимог успішного розвитку суспільного виробництва є випереджальний ріст продуктивності праці в порівнянні з ростом заробітної плати. З цього випливає одне з найважливіших завдань статистики - виявлення темпів розвитку продуктивності праці і темпів росту заробітної плати.

Зіставлення динаміки продуктивності праці і середньої заробітної плати здійснюється порівнянням відповідних індексів.

Перевищення індексу продуктивності праці над індексом середньої заробітної плати говорить про зменшення частки фонду заробітної плати в загальній вартості продукції, тобто означає відносну економію фонду заробітної плати.

Основним показником, що характеризує співвідношення темпів росту продуктивності праці і його оплати є коефіцієнт випередження:

                                                        (1.6)

де

Кon - коефіцієнт випередження;

Jw - індекс продуктивності праці;

Jf - індекс оплати праці;

Q1 , Q0 - обсяг продукції в звітному і базисному періодах;

F1, F0 - фонд заробітної плати в звітному і базисному періодах;

Т1, Т0 - середня облікова чисельність працівників у звітному і базисному періодах;

Q1 / F1 і Q0 / F0 - зарплатовіддача в звітному і базисному періодах, що характеризує вартість зробленої продукції, що приходиться на одну гривню фонду заробітної плати.


РОЗДІЛ 2

СТАТИСТИЧНА ОЦІНКА ТА АНАЛІЗ ВИТРАТ ПІДПРИЄМСТВ НА ОПЛАТУ ПРАЦІ ТА СОЦІАЛЬНИЙ РОЗВИТОК ПЕРСОНАЛУ НА ПРИКЛАДІ ЛЬВІВЩИНИ

 

1.2             Статистична оцінка витрат підприємств Львівської області на оплату праці і соціальний розвиток в галузевому та регіональному розрізах

 

 

Проведемо статистичну оцінку та аналіз витрат підприємств Львівської області на оплату праці і соціальний розвиток працюючого персоналу, використавши статистичні дані про структуру витрат підприємств Львівської області (додаток Г-Е ) .

Таблиця 2.1

Операційні витрати підприємств Львівської області (млн.грн.)

 

 

Львівська область

2006

2007

2008

2009

2010

Всього

56 569,3

69 600,3

88 101,2

83 472,5

96 522,5

матеріальні витрати

16 240,7

21 467,0

26 133,8

24 253,6

27 502,5

вартість товарів та послуг, придбаних для перепродажу та реалізованих без додаткової обробки

27 874,8

32 656,5

41 717,2

39 004,7

46 256,2

амортизація

1 640,9

2 177,3

2 817,4

3 076,7

3 505,2

витрати на оплату праці

4 888,0

6 163,2

7 752,5

7 414,9

8 395,4

відрахування на соціальні заходи

1 734,4

2 231,2

2 807,0

2 697,7

3 068,7

інші операційні витрати

4 190,5

4 905,0

6 873,2

7 024,9

7 794,5

Як бачимо витрати підприємств на оплату праці посідають третє місце серед основних операційних витрат після матеріальних витрат та вартості матеріалів та послуг придбаних для перепродажу та реалізованих без додаткової обробки.

Розглянемо наочно структуру витрат підприємств Львівщини за допомогою наступної діаграми.

 

Мал. 2.1.              Структура операційних витрат підприємств Львівщини за 2010 рік.

 

Визначимо питому вагу витрат на оплату праці та витрат на соціальний розвиток серед всіх операційних витрат підприємств Львівщини протягом 2006 – 2010 рр.

Таблиця 2.2

Питома вага витрат на оплату праці та на соціальні заходи в загальних витратах підприємств Львівщини протягом 2006 – 2010 рр.

 

2006

2007

2008

2009

2010

Витрати на оплату праці, %

8,64

8,86

8,80

8,89

8,70

Витрати на

соціальні заходи, %

3,06

3,21

3,19

3,23

3,10

 

Як бачимо, витрати на оплату праці і соціальний розвиток мають стабільну вагу в структурі витрат підприємств і коливаються в незначних межах. Притому, найбільшу питому вагу витрати  на оплату праці серед всіх витрат підприємста мали в 2009 році (8,89 %), найменшу – в 2006 році (8,64%). Витрати на соціальні заходи найбільшу питому вагу мали теж в 2009 році (3,23 %), а найменшу - в 2006 році (3,06 %). Можемо зробити висновок що витрати на соціальні заходи прямопропорційні витратам підприємств на оплату праці і тісно пов’язані.

Зобразимо дану ситуацію за допомогою наступного графіку:

 

Мал. 2.1              Питома вага витрат на оплату праці та на соціальні заходи в загальних витратах підприємств Львівщини протягом 2006 – 2010 рр.

 

Проведемо аналіз операційних витрат підприємств Львівської області в розрізі по галузях використавши статистичні дані 2010 року. Для цього скористаємося сумарними статистичними даними по підприємствах Львівщини в розрізі різних галузей господарювання і проаналізуємо наступну одержану таблицю.

Таблиця 2.3

Операційні витрати підприємств Львівської області в розрізі галузей за 2010 рік (млн.грн.)

 

2010

Всього

матеріальні витрати

вартість товарів та послуг, придбаних для перепродажу та реалізованих без додаткової обробки

амортизація

витрати на оплату праці

відрахування на соціальні заходи

інші операційні витрати

Львівська область

 

 

 

 

 

 

 

ВСЬОГО

96 522,5

27 502,5

46 256,2

3 505,2

8 395,4

3 068,7

7 794,5

Сільське господарство, мисливство та лісове господарство

1 553,2

1 004,2

-

115,5

191,0

65,5

177,0

Рибне господарство

19,8

8,0

-

0,9

6,6

2,4

1,9

Промисловість

30 617,7

19 903,0

2 244,7

1 473,0

3 568,4

1 349,6

2 079,1

Будівництво

3 222,4

2 352,6

-

84,6

331,4

121,8

331,9

Оптова та роздрібна торгівля, торгівля транспортними засобами, послуги з ремонту

47 063,1

501,1

42 662,2

261,6

985,1

333,0

2 320,2

Готелі та ресторани

650,9

134,6

119,6

44,3

123,5

40,4

188,6

Транспорт

8 098,9

2 506,9

352,4

1 075,6

2 136,1

799,4

1 228,6

Фінансова діяльність

247,5

4,0

99,5

5,0

27,6

9,3

102,1

Операції з нерухомістю, здавання під найм та послуги юридичним особам

3 739,5

656,5

777,8

333,3

650,1

216,6

1 105,2

Державне управління

-

-

-

-

-

-

-

Освіта

78,0

10,7

-

2,8

36,9

13,4

14,2

Охорона здоров`я та надання соціальної допомоги

707,0

279,7

-

56,0

179,5

62,7

129,2

Надання комунальних та індивідуальних послуг; діяльність у сфері культури та спорту

524,5

141,3

-

52,7

159,4

54,5

116,6

 

Можемо спостерігати, що найбільше абсолютне значення витрат підприємств на оплату праці відбулося в промислових підприємствах (3568,4 млн.грн.) та у підприємствах транспорту (2136,1 млн.грн.), при цьому найменша сумарна величина витрат на оплату праці є в рибному господарстві (6,6 млн.грн.) та в освітніх підприємствах (36,9 млн.грн.) та підприємствах фінансової діяльності (27,6 млн.грн.).

Побудуємо діаграму структури витрат підприємств на оплату праці в розрізі галузей господарювання:

 

 

 

Мал. 2.3. Операційні витрат підприємств Львівщини в розрізі по галузях.

Визначимо в якій галузі господарювання витрати на оплату праці займають найбільшу частку. Для цього визначимо питому вагу витрат на оплату праці серед загальних витрат у кожній галузі діяльності підприємств.

Результат наших розрахунків розглянемо і наочно відобразимо у наступній таблиці:

Таблиця 2.4

Частка витрат на оплату праці серед інших операційних витрат підприємств Львівської області, %

 

2010

витрати на оплату праці, %

Львівська область

 

ВСЬОГО

8,70

Сільське господарство, мисливство та лісове господарство

12,30

Рибне господарство

33,33

Промисловість

11,65

Будівництво

10,28

Оптова та роздрібна торгівля, торгівля транспортними засобами, послуги з ремонту

2,09

Готелі та ресторани

18,97

Транспорт

26,38

Фінансова діяльність

11,15

Операції з нерухомістю, здавання під найм та послуги юридичним особам

17,38

Державне управління

-

Освіта

47,31

Охорона здоров`я та надання соціальної допомоги

25,39

Надання комунальних та індивідуальних послуг; діяльність у сфері культури та спорту

30,39

 

Можемо бачити, що найбільшу частку витрати на оплату праці серед загальних витрат підприємств займають у підприємствах освіти (47,31 %) та підприємств рибного господарства (33,33 %) і підприємств надання комунальних та індивідуальних послуг (30,39 %). Найменшу питому частку витрати на оплату праці займають серед витрат підприємств оптової та роздрібної торгівлі (2,09 %) та будівництва (10,28%).

Отже, в залежності від галузі господарювання частка витрат на оплату праці коливається в вельми великих межах (від 2,09 % в торгівлі до 47,31% в освіті) та займає різну вагу в кінцевій собівартості виробництва (надання послуг), що пояснюється різноманітною специфікою різних галузей.

Наочніше результат нашого обчислення питомої ваги витрат на оплату праці серед загальних витрат підприємств Львівської області, можемо відобразити за допогою діаграми.

Мал. 2.4. Частка витрат на оплату праці в загальних витратах підприємств Львівщини в  розрізі галузей.

 

Розглянемо на основі статистичних даних за 2010 рік структуру операційних витрат підприємств Львівської області в розрізі по регіонах. Наочно дані статистичної вибірки представлені в наступній таблиці:

 

Таблиця 2.5

Операційні витрати підприємств Львівщини в регіональному розрізі

2010 рік (млн.грн.)

 

2010

Всього

матеріальні витрати

вартість товарів та послуг, придбаних для перепродажу та реалізованих без додаткової обробки

амортизація

витрати на оплату праці

відрахування на соціальні заходи

інші операційні витрати

ВСЬОГО

 

 

 

 

 

 

 

Львівська область

96 522,5

27 502,5

46 256,2

3 505,2

8 395,4

3 068,7

7 794,5

Львів (міськрада)

65 814,4

14 539,3

36 614,5

2 065,4

5 498,1

1 989,1

5 108,0

Борислав (міськрада)

324,0

71,2

136,5

10,0

39,4

13,6

53,3

Дрогобич (міськрада)

4 092,4

1 843,2

1 678,3

110,6

206,5

76,4

177,3

м. Моршин

525,0

311,6

28,3

27,5

83,6

29,2

44,8

м. Новий Розділ

226,6

108,4

36,7

15,4

41,6

15,1

9,3

м. Самбір

310,3

129,8

57,3

7,8

47,5

16,5

51,3

м. Стрий

882,6

492,2

100,9

37,9

123,3

44,7

83,5

м. Трускавець

966,3

334,1

98,0

68,6

151,3

53,5

260,8

Червоноград (міськрада)

2 432,8

355,7

1 698,1

36,6

141,1

50,4

150,7

Бродівський район

338,5

186,9

29,5

11,0

56,9

20,2

34,0

Буський район

586,2

323,4

54,2

48,7

60,4

21,2

78,3

Городоцький район

840,5

400,8

240,8

33,5

57,6

21,0

86,7

Дрогобицький район

129,4

64,3

27,9

4,8

18,3

6,4

7,7

Жидачівський район

951,3

590,7

137,8

45,8

83,8

29,6

63,5

Золочівський район

348,5

149,2

97,1

11,4

39,7

13,8

37,4

Кам`янка-Бузький район

2 127,3

1 064,0

275,6

420,5

97,8

33,7

235,8

Мостиський район

270,4

25,4

199,2

4,7

23,7

8,2

9,3

Жовківський район

1 969,2

383,9

1 238,7

41,7

112,8

39,0

153,1

Миколаївський район

928,7

416,9

230,9

56,8

91,7

32,2

100,1

Перемишлянський район

219,4

44,1

87,9

12,7

26,6

9,8

38,2

Пустомитівський район

5 090,2

2 413,3

1 831,1

117,8

224,5

72,6

430,9

Радехівський район

1 668,1

1 084,9

298,3

50,7

90,7

32,6

111,0

Самбірський район

199,8

59,6

102,9

2,4

17,6

6,3

11,0

Сколівський район

205,1

104,6

31,9

6,8

34,1

12,3

15,5

Сокальський район

1 880,6

565,2

100,8

115,6

630,8

279,4

188,8

Старосамбірський район

110,2

29,4

26,6

2,9

20,9

7,3

23,0

Стрийський район

634,0

247,1

29,2

45,1

191,7

72,9

48,0

Турківський район

184,7

21,0

138,9

3,2

12,6

4,5

4,4

Яворівський район

2 266,1

1 141,7

628,4

89,2

170,7

57,3

178,8

 


и т.д.................


Перейти к полному тексту работы


Скачать работу с онлайн повышением уникальности до 90% по antiplagiat.ru, etxt.ru


Смотреть полный текст работы бесплатно


Смотреть похожие работы


* Примечание. Уникальность работы указана на дату публикации, текущее значение может отличаться от указанного.