На бирже курсовых и дипломных проектов можно найти образцы готовых работ или получить помощь в написании уникальных курсовых работ, дипломов, лабораторных работ, контрольных работ, диссертаций, рефератов. Так же вы мажете самостоятельно повысить уникальность своей работы для прохождения проверки на плагиат всего за несколько минут.

ЛИЧНЫЙ КАБИНЕТ 

 

Здравствуйте гость!

 

Логин:

Пароль:

 

Запомнить

 

 

Забыли пароль? Регистрация

Повышение уникальности

Предлагаем нашим посетителям воспользоваться бесплатным программным обеспечением «StudentHelp», которое позволит вам всего за несколько минут, выполнить повышение уникальности любого файла в формате MS Word. После такого повышения уникальности, ваша работа легко пройдете проверку в системах антиплагиат вуз, antiplagiat.ru, etxt.ru или advego.ru. Программа «StudentHelp» работает по уникальной технологии и при повышении уникальности не вставляет в текст скрытых символов, и даже если препод скопирует текст в блокнот – не увидит ни каких отличий от текста в Word файле.

Результат поиска


Наименование:


Контрольная Особливост дяльност та специфка технологчних паркв в Україн, визначення їх рол та значення. Українська модель технологчних паркв, її вдмнн риси та ознаки. сторя становлення та розвитку технологчних паркв в нашй держав, сучасний стан.

Информация:

Тип работы: Контрольная. Предмет: Менеджмент. Добавлен: 25.01.2011. Сдан: 2011. Страниц: 2. Уникальность по antiplagiat.ru: --.

Описание (план):


24
РЕФЕРАТ
ТЕМА: "ТЕХНОЛОГІЧНІ ПАРКИ В УКРАЇНІ"

Вступ
Актуальність обраної теми для написання даної роботи вбачається передусім у плановому розвитку нашої держави, що в тому числі передбачає і інноваційні роботи у різних галузях. Інноваційний шлях розвитку в епоху переходу від постіндустріальної економіки до економіки знань, у якій найповніше реалізуються новітні досягнення науки і високі технології, є єдино можливим варіантом, що забезпечує подальший розвиток суспільства в цілому.
Багаторічна практика розвитку економіки в провідних країнах показала, що лише самі ринкові механізми не здатні забезпечити необхідний ефект. Тому без активної регулятивної політики держави не може бути ефективної, соціально орієнтованої ринкової економіки. У світі немає жодної країни з високорозвиненою економікою, де держава відсторонилася б від регулювання й стимулювання ключових соціально-економічних, у т.ч. інноваційних, процесів.
В Україні кожен уряд і президент проголошують впровадження інновацій як одну із найважливіших стратегічних складових державної ідеології соціально-економічного розвитку країни та основ забезпечення її національної безпеки, що закріплено в законодавчому порядку. Не виключенням стали і останні передвиборчі перегони-2010.
Науково-технічна громадськість із глибоким задоволенням сприйняла інноваційну спрямованість програми нового українського уряду «Український прорив: для людей, а не політиків», серед завдань якої - необхідність розвитку інноваційних структур: технопарків та інших форм об'єднання зусиль науки та виробництва.
Однак державна політика, тобто реальні дії влади, часто прямо протилежна проголошеній ідеології. Реалізація режиму інноваційної діяльності, що передбачена Законом України «Про спеціальний режим інноваційної діяльності технопарків», постійно блокується. В 2005 році за ініціативою Мінфіну із закону було виключено основні економічні засади спеціального режиму інноваційної діяльності технологічних парків, а також було ліквідовано вільні економічні зони. Пізніший його варіант, що було прийнято в 2006 році, зі значними урізаннями режиму інноваційної діяльності виконується частково. Так і не були задіяні економічні положення Закону України «Про інноваційну діяльність», що має, на відміну від технопарківського закону, демократичніший характер і призначений, в першу чергу, для активізації інноваційної діяльності малих і середніх підприємств.
У результаті такої політики держави за час незалежності України:
* у 3,3 рази знизилася чисельність працівників в інноваційній сфері (у США й Західній Європі зросла в 2 рази, у Південно-Східній Азії - в 4 рази);
* у 3,5 рази знизилася кількість дослідників в галузі технічних наук. У той же час їхня чисельність у політичних науках збільшилася в 5,6 разу, у юридичних - в 3,5;
* у 14,3 рази зменшилося освоєння нових видів техніки;
* у 5 раз упала (з 56% до 11,2%) частка інноваційно-активних промислових підприємств (у Росії їхня частка становить 10%, у Польщі - 16%, у ЄС - у середньому 60%);
* приріст ВВП за рахунок впровадження нових технологій в Україні становить 0,7%, тоді як у розвинених країнах цей показник досягає 60 ? 90%.
У цілому Україна посідає у всесвітньому рейтингу інновацій 52-е місце, а у рейтингу конкурентоспроможності - 79-е місце після Кенії та Ботсвани, що зовсім не відповідає її реальному науковому потенціалу. Недаремно наші зарубіжні колеги, характеризуючи інноваційну діяльність в Україні, запровадили термін «інноцид». Про наявність системних недоліків і потенційних погроз, які склалися у сфері інноваційної діяльності, свідчать висновки парламентських слухань «Національна інноваційна система України - проблеми формування і реалізації» (20.06.07) про те, що «негативні явища в інноваційній сфері набувають незворотного характеру і є загрозою технологічній та економічній безпеці України, що вимагає вживання невідкладних заходів як з боку вищого керівництва країни, так і органів виконавчої влади на всіх рівнях». До аналогічних висновків прийшли парламентські слухання в 2008 та 2009 роках.
Проте в подальші роки такі заходи не були прийняті, що стало однією з причин, які посилили вплив в Україні нинішньої світової фінансової кризи.
На загальному фоні інноваційних негараздів особливо катастрофічною є ситуація в технопарках - на сьогодні єдиній інноваційній структурі, що реально працює в Україні. У десятирічній їхній історії чітко простежуються два періоди (табл. 1): період інтенсивного зростання всіх без винятку показників (2000-2004) і період стрімкого їхнього падіння (2005-2009).
Табл. 1. Динаміка техніко-економічних показників діяльності технопарків
Показник
період
зміна
період
зміна
2000-2001
2004
2005
2009
Реалізація продукції за проектами технопарків, млн. грн.
177
1787
Зростання в 10,2 рази
2273
1900
Падіння в 1,2 рази
Реалізація ІП в рамках спецрежиму, млн. грн.
177
1787
Зростання в 10,2 рази
1600
319
Падіння в 5,02 рази
Постачання на експорт, млн. грн.
74
294
Зростання в 4 рази
367
46
Падіння в 8 разів
Частка ТП в ІП, %
0,5
9,5
Зростання в 19 разів
8,1
0,9
Падіння в 9 разів
Створено нових робочих місць
314
828
Зростання в 2,6 рази
399
190
Падіння в 2,1 рази
Перераховано до бюджету, млн. грн.
7
116
Зростання в 16,6 рази
149
19
Падіння в 7,8 рази
Обсяг держпідтримки ТП, млн. грн.
25
173
Зростання в 6,9 рази
34
9
Падіння в 3,8 рази
Актуальність проблеми технологічних парків в Україні також вбачається у високому розумовому та трудовому потенціалі української нації і у не підтримці технологічних проектів з боку держави. Ця проблема актуальна протягом усього існування нашої незалежної Батьківщини і залишатиметься актуальною до того моменту, доки керманичі нашої держави не зрозуміють, що вклад у інноваційні технології такий самий важливий і прибутковий, які вклад у металургію, вугілля, спорт.
1. Технологічні парки в Україні

1.1 Роль технологічних парків в Україні

Створення технологічних парків має сьогодні особливе значення для економіки України, інноваційний шлях розвитку якої є життєво важливим для виведення національної економіки на рівень високорозвинених індустріальних країн.
В усіх розвинених країнах світу технопарки є основними елементами інноваційної інфраструктури. Основною ідеєю технопарків є комерціалізація наукових досліджень університетських, академічних та інших дослідницьких центрів, наукова продукція яких за допомогою інноваційних процедур доводиться до промислових і комерційних структур. Поєднання інтересів науковців, промисловості та держави обумовило бурхливе зростання кількості наукових, науково-технологічних і технологічних парків. Зараз у світі нараховується понад 600 технопарків різних видів. Більшість з них зосереджено в США, Європі, Японії і Китаї, тобто в економічно найвагоміших регіонах і таких, що найдинамічніше розвиваються.
Державна влада у цих країнах, розуміючи важливу роль технопарків, запроваджує для них особливу політику, яка включає надання податкових пільг та кредитів на пільгових умовах, цільове фінансування окремих інноваційних розробок, державне замовлення на інноваційну продукцію тощо. За умови такої підтримки з боку держави технологічні парки забезпечують не тільки розвиток високорентабельних видів бізнесу та наповнення національних ринків наукоємною високотехнологічною продукцією, але й стабільну присутність конкурентоспроможної продукції цих країн на світових ринках товарів та послуг.
Зарубіжний досвід свідчить про широке використання різних прямих і непрямих інструментів державної підтримки при створенні і функціонуванні технопарків та інших інноваційних структур. У цілому фахівці нараховують близько 300 видів різноманітних форм стимулювання інноваційної діяльності.
В Україні починаючи з 1999 р. створено 16 технопарків, розроблено відповідну нормативно-правову базу. Українські технопарки за 2000-2008 рр. розробили та реалізували інноваційної продукції на 12,259 млрд. гривень. При цьому вирішуються не тільки питання забезпечення потреб внутрішнього ринку України, тобто знижується її залежність від імпорту, але і постійно нарощуються обсяги постачання на експорт високотехнологічної конкурентоспроможної продукції.
За підсумками першого десятиліття свого існування українські технопарки забезпечили позитивне значення бюджетного балансу і балансу зовнішньоекономічної діяльності.
У короткій історії українських технопарків мають місце як період зльоту в 2000-2004 роках, так і період падіння, починаючи з 2005 року. Першопричиною такого перелому були ухвалення за ініціативи Кабінету Міністрів рішень, що значно погіршили умови діяльності технопарків. Практика підтвердила помилковість цих рішень. Можливо, тому, виступаючи в листопаді 2008 року на урочистостях з нагоди 90-ліття Національної академії наук, Віктор Ющенко заявив, що уряд і Верховна Рада повинні змінити і поліпшити ставлення до науки. Для цього, підкреслив Президент, потрібно здійснити комплекс дій і серед них - удосконалити систему бюджетного фінансування науки, ввести механізми стратегічного відбору проектів фундаментальної науки, створити систему національних науково-технічних центрів для супроводу високотехнологічних галузей економіки, заснувати на базі провідних університетів і академічних установ технопарки, технополіси, зони технологічного розвитку.
1.2 Діяльність технологічних парків в Україні
З метою відновлення повноцінної роботи технологічних парків в Україні Верховною Радою 12 січня 2006 року було прийнято нову редакцію Закону України «Про спеціальний режим інноваційної діяльності технологічних парків», яким було відновлено деякі податкові та митні пільги для виконавців їх проектів (по сплаті податку на прибуток та по відтермінуванню сплати ПДВ при імпорті нових устаткування, обладнання і комплектуючих, а також матеріалів, які не виробляються в Україні), що були відмінені Законом України Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2005 рік» та деяких інших законодавчих актів України.
Закон визначив спеціальний режим інноваційної діяльності, який передбачає надання державної підтримки щодо стимулювання діяльності технологічних парків, їх учасників та спільних підприємств при реалізації проектів за пріоритетними напрямами діяльності технологічних парків.
Відповідно до закону технологічний парк - юридична особа або група юридичних осіб, що діють відповідно до договору про спільну діяльність без створення юридичної особи та без об'єднання вкладів з метою створення організаційних засад виконання проектів технологічних парків з виробничого впровадження наукоємних розробок, високих технологій та забезпечення промислового випуску конкурентоспроможної на світовому ринку продукції. Проект технологічного парку - це підготовлений технологічним парком комплект документів, який включає опис взаємозв'язаних заходів технологічного парку, визначає його учасників та спільні підприємства, співвиконавців і виробників продукції щодо проведення наукових досліджень, технічного, технологічного, конструкторського проектування, випуску дослідних партій та промислового виробництва інноваційної продукції, а також щодо фінансового, кадрового, маркетингового та комерційного забезпечення виробничого впровадження нових товарів і надання послуг, що пройшов у встановленому Кабінетом Міністрів України порядку експертизу і внесений до державного реєстру. Для технологічних парків запроваджується спеціальний режим інноваційної діяльності строком на 15 років і діє при виконанні проектів технологічного парку.
Згідно із Законом України «Про спеціальний режим інноваційної діяльності технологічних парків» режим інноваційної діяльності поширюється на 16 технологічних парків. На сьогодні діє лише 8: «Напівпровідникові технології і матеріали, оптоелектроніка та сенсорна техніка», «Інститут електрозварювання імені Є.О. Патона», «Інститут монокристалів», «Вуглемаш», «Інститут технічної теплофізики», «Київська політехніка», «Інтелектуальні інформаційні технології», «Укрінфотех». Станом на 1 квітня 2007 року чинні свідоцтва про реєстрацію мають 45 проектів технологічних парків, з яких виконується 31.
Проте, маючи на меті підвищення конкурентоздатності власної економіки шляхом розвитку інноваційної діяльності, необхідно зазначити, що більшість інновацій, які сьогодні впроваджуються, створюють переваги лише на традиційному ринку, практично не змінюючи технологічний уклад або структуру економіки нашої країни.
Важливим фактором підвищення конкурентоспроможності економіки залишається можливість всіх регіонів країни генерувати та впроваджувати інновації. Тому розширення регіональної складової інноваційної сфери є ще одним важливим питанням що в перспективі має вирішити інноваційна політика.
В нашій країні диспропорційність розвитку регіонів проявляється і в інноваційній діяльності. Наприклад, на сьогодні більше 70% всіх проектів технологічних парків виконується підприємствами трьох великих промислових мегаполісів - Києва, Харкова та Донецька.
Практика роботи технологічних парків протягом шести років підтверджує їхню високу ефективність щодо активізації інноваційної діяльності в Україні. У рамках виконання проектів технологічних парків з 2000 по 2006 рік обсяг реалізованої інноваційної продукції склав 8,42 млрд. грн., причому у 2006 році він дорівнював 2,28 млрд. грн. За період 2000-2006 роки на зовнішньому ринку технопарками було реалізовано інноваційної продукції на 1,31 млрд. грн.
Вищевказані показники підтверджують, що технологічні парки сприяють забезпеченню потреб внутрішнього ринку, зменшують залежність від імпорту, нарощуються обсяги постачання на експорт високотехнологічної конкурентноздатної на світовому ринку продукції, створюють нові робочі місця і надають можливості для реалізації вченими і висококваліфікованими спеціалістами України свого інтелектуального потенціалу.
За час своєї діяльності з 2000 по 2006 рік технопарками було перераховано до Державного бюджету України та державних цільових фондів понад 630,59 млн. грн. Цей показник кожного року зростає: так, у 2004 році він складав близько 116,54 млн. грн., в 2005 році зріс на 27% і склав 148,62 млн. грн., а вже в 2006 році цей показник зріс майже на 55% і становив 230,04 млн. грн.
Реалізація інноваційних та інвестиційних проектів технопарків має значну соціальну ефективність. В інноваційних та інвестиційних проектах технопарків, які реалізуються ними у 2007 році зайнято 4 378 осіб. Для реалізації проектів протягом усіх років було додатково створено 2 940 нових робочих місць.
Витрати технопарків на проведення науково-дослідних і дослідно-конструкторських робіт та на виробництво дослідних зразків з 2000 року по 2006 рік склали 348,29 млн. грн.
Сума залучених технопарками інвестицій з 2000 по 2006 рік у рамках виконання інвестиційних та інноваційних проектів склала 468,36 млн. грн. та кредитів 1 718,74 млн. грн. Одержані кошти з Державного бюджету на виконання інвестиційних та інноваційних проектів склали 4,6 млн. грн.
23 листопада 2006 року постановою Кабінету Міністрів України було затверджено Порядок зарахування сум податку на прибуток підприємств на спеціальні рахунки технологічного парку, його учасників та спільних підприємств, використання зазначених коштів і здійснення контролю за їх використанням. Технологічні парки відповідно до Закону України «Про спеціальний режим інноваційної діяльності технологічних парків» можуть спрямовують кошти спеціальних рахунків на проведення наукових, науково-дослідних та дослідно-конструкторських робіт за пріоритетними напрямами діяльності технологічних парків, підготовку конструкторської та технологічної документації, технічних умов, технічних проектів та витрати на підготовку виробництва інноваційної продукції, патентування розробок, придбання прав на об'єкти права інтелектуальної власності тощо. За час своєї діяльності з 2000 по 2006 рік виконавцями проектів та технологічними парками було використано на вищезазначені напрямки 596,91 млн. грн.
21 березня 2007 року постановою Кабінету Міністрів України р. №517 було затверджено Порядок проведення моніторингу та здійснення контролю за реалізацією проектів технологічних парків, який визначає процедуру проведення МОН моніторингу та здійснення контролю за реалізацією проектів технологічних парків, які спрямовані на дослідження соціально-економічних результатів функціонування технологічних парків шляхом проведення перевірок виконання зобов'язань щодо реалізації проектів.
2. Українська модель технологічних парків

2.1 Українська модель технологічних парків та її особливості
Супротивники технопарків неодноразово заявляли, що українські технопарки не повною мірою відповідають традиційній американській або європейській моделі. При цьому вони не враховують, що українська економіка ще не має тих можливостей, які має економіка США і ЄС.
Реальні умови української економіки на момент створення технопарків (та і зараз) виключали можливість використання державою методів прямої фінансової підтримки. Тому було прийнято рішення використовувати непрямі методи, тобто різні форми податкових та митних пільг і преференцій.
Створення мережі українських технопарків відбувається в умовах ринку науково-технічної продукції, що формується зараз в Україні під впливом низки несприятливих факторів, найважливішими є такі:
- обмежений попит на інноваційні пропозиції всередині країни;
- низька платоспроможність вітчизняних споживачів нової техніки;
- обмежені можливості фінансування інноваційної діяльності з державного бюджету;
- відсутність зацікавленості фінансових і банківсько-кредитних систем у підтримці інноваційних проектів;
- наявність конкуренції на внутрішніх ринках з боку західних фірм-розробників технологій, виробників і постачальників матеріалів, устаткування й технологій у цілому;
- прагнення західних замовників без скільки-небудь істотних інвестицій комерціалізувати в своїх інтересах наявний в Україні науковий потенціал, в першу чергу з технологій подвійного призначення;
- політична нестабільність в країні.
Фінансова (і відповідно економічна) криза, що вибухнула останнім часом, тільки загострила несприятливі чинники інноваційної діяльності в країні.
Відсутність перспектив одержати в найближчому майбутньому скільки-небудь істотну стартову фінансову підтримку поставила нас перед неможливістю створення традиційних (у західному розумінні) технопарків, де всі учасники сконцентровані в єдиному будинку або на загальній території. Тому, з урахуванням українських реалій, було прийнято модель т. зв. «віртуального» технопарку, або «технопарку без стін», що не вимагає значних первинних капіталовкладень.
Приклади таких технопарків до моменту розробки української моделі уже були в США.
За останні роки розвиток можливостей телекомунікаційних систем привів до створення віртуальних технопарків, де учасникам технопарку зовсім не обов'язково бути розташованими на одному майданчику, але працюють вони за єдиними, суворо регламентованими правилами. Як приклад таких інноваційних центрів можна привести IBI - Silicon Valley, який виконує функції «інкубатору інкубаторів», сприяє по всьому світові інноваційній діяльності, створенню та діяльності комерційних інкубаторів та бізнес-центрів, а також таких інноваційних структур, що спонсуються урядом. Ще один американський парк, який не обмежено територіально, Robert Scott Incube. Його завдання - створення та виведення на ринок інноваційних компаній, участь в їхньому прибутку або вигідний їх продаж. Спочатку їхній радіус дії був 300 миль, зараз - вся земна куля.
Концептуальні основи, закладені в основу створення й функціонування українських технопарків, було проаналізовано та схвалено американськими фахівцями в лютому 2000 року при стажуванні керівників українських технопар и т.д.................


Перейти к полному тексту работы



Смотреть похожие работы


* Примечание. Уникальность работы указана на дату публикации, текущее значение может отличаться от указанного.