Здесь можно найти учебные материалы, которые помогут вам в написании курсовых работ, дипломов, контрольных работ и рефератов. Так же вы мажете самостоятельно повысить уникальность своей работы для прохождения проверки на плагиат всего за несколько минут.

ЛИЧНЫЙ КАБИНЕТ 

 

Здравствуйте гость!

 

Логин:

Пароль:

 

Запомнить

 

 

Забыли пароль? Регистрация

Повышение оригинальности

Предлагаем нашим посетителям воспользоваться бесплатным программным обеспечением «StudentHelp», которое позволит вам всего за несколько минут, выполнить повышение оригинальности любого файла в формате MS Word. После такого повышения оригинальности, ваша работа легко пройдете проверку в системах антиплагиат вуз, antiplagiat.ru, РУКОНТЕКСТ, etxt.ru. Программа «StudentHelp» работает по уникальной технологии так, что на внешний вид, файл с повышенной оригинальностью не отличается от исходного.

Результат поиска


Наименование:


курсовая работа Аналз фнансового стану пдприємства на приклад ТОВ "Комфорт"

Информация:

Тип работы: курсовая работа. Добавлен: 21.05.13. Год: 2013. Страниц: 43. Уникальность по antiplagiat.ru: < 30%

Описание (план):




ПРИВАТНИЙ ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД ТСОУ

" КОРОСТЕНСЬКИЙ ТЕХНІЧНИЙ КОЛЕДЖ "

 

 

 

 

КУРСОВА РОБОТА

                      з дисципліни « Фінансовий облік »

 

             на тему:

Аналіз фінансового стану підприємства

на прикладі ТОВ "Комфорт"

 

 

 

 

 

 

 

 

                                                                Виконавець:

      Cтудент групи 3Б-40

                 Абадєєва М.В.

 

 

                                                         Керівник:

                                                                                 викладач Вакульчук І.М.

 

 

 

Захищено з оцінкою - ____________________.

 

 

 

                                                    Коростень – 2013

 

ЗМІСТ

Вступ……………………………………………………………………………….3

Розділ 1. Теоретичні аспекти  аналізу фінансового стану підприємства ……………………………………………………………………………………...6

  1.1. Фінансовий стан підприємства як економічна категорія та об’єкт управління…………………………………………………………………………6

1.2. Майновий стан підприємства  та методика його оцінки…………...12

1.3. Характеристика ліквідності та платоспроможності підприємства, розрахунок їх показників………………………………………………..………16

1.4. Фінансова стійкість  підприємства та методика її оцінки………….23

Розділ 2. Аналіз та оцінка діяльності ТОВ Комфорт………………………….29

2.1. Економіко - організаційна характеристика підприємства…………29

2.2. Структурно-динамічний аналіз  майна підприємства………………31

2.3. Структурно - динамічний  аналіз джерел формування фінансових  ресурсів підприємства…………………………………………………...............37

2.4. Аналіз показників підприємства…………………………………….40

2.5. Шляхи покращення фінансового стану на прикладі ТОВ Комфорт.

Основні напрямки забезпечення стабільності фінансового стану  підприємства. Прогнозний аналіз фінансового стану підприємства ………………….…………………………………………………………..52

Висновки………………………………………………………………………....60

Список використаної літератури……………………………………………….62

Додатки

 

 

 

 

                                              

 

                                                          ВСТУП

Фінансовий стан є результатом взаємодії усіх елементів фінансових відносин, що виникають у підприємства в процесі його господарської діяльності, і характеризується як розміщенням і використанням активів, так і джерелами їх формування.

Особливого значення набуває своєчасна та об'єктивна  оцінка фінансового стану підприємств, оскільки жодний власник не повинен нехтувати потенційними можливостями збільшення прибутку (доходу) підприємства, які можна виявити тільки на підставі аналізу фінансового стану підприємства. Тому виникає необхідність в систематичному аналізі фінансового стану підприємства, його платоспроможності, ліквідності та фінансової стійкості.

Кожне підприємство намагається  досягти стійкого фінансового стану, тобто забезпечити ефективне  використання фінансових ресурсів, що є гарантом своєчасності розрахунків з постачальниками, бюджетом та іншими ланками фінансової системи, подальшого економічного та соціального розвитку підприємства. Тому фінансова діяльність підприємства повинна бути спрямована на забезпечення систематичного надходження та ефективного використання фінансових ресурсів, досягнення оптимального співвідношення власних, позичених і залучених фінансових ресурсів.

Таким чином виникає  об’єктивна необхідність оцінки фінансового  стану суб’єктів господарювання з метою раціонального використання їх фінансових ресурсів.

Отже, метою оцінки фінансового  стану підприємства є пошук резервів збільшення його прибутковості та платоспроможності.

Метою аналізу фінансового  стану підприємства є оцінка напрямів його розвитку та вивчення його реального  фінансового стану і з’ясування можливостей підвищення ефективності функціонування за допомогою проведення раціональної фінансової політики. Неефективність використання фінансових ресурсів призводить до низької платоспроможності підприємства і, як наслідок, до можливих перебоїв у постачанні, виробництві та реалізації продукції, до невиконання плану прибутку, зниження рентабельності підприємства.

Актуальність теми курсової роботи обумовлена необхідністю ефективного управління діяльністю підприємств в умовах сучасного стану економіки, недосконалістю теоретичного, методичного та законодавчого забезпечення ефективного функціонування підприємств, а також антикризового управління, необхідністю проведення системних досліджень з питань формування цілісної наукової парадигми антикризового управління фінансами підприємств; удосконалення політики держави в галузі оздоровлення реального сектору економіки, що сприятиме підвищенню фінансової безпеки, як окремих вітчизняних підприємств, так і економіки в цілому.

Метою даної роботи є  вивчення теоретичних основ і економічної сутності фінансового стану підприємства, дослідження сучасних методів проведення даного аналізу на підприємствах України, а також розробка шляхів покращення фінансового стану підприємства.

Завданнями роботи є теоретичний опис, а також практичне застосування методів аналізу фінансового стану підприємства у виробничій практиці підприємств України на прикладі ТОВ "Комфорт", а саме:

- теоретичні основи аналізу фінансового стану підприємства;

- здійснення аналізу фінансового стану ТОВ "Комфорт" та розрахунок основних показників фінансового стану досліджуваного підприємства;

- визначення шляхів поліпшення фінансового стану досліджуваного підприємства.

Об’єктом дослідження є система показників фінансового стану підприємства та їх аналіз на прикладі ТОВ "Комфорт".

Предметом дослідження є фінансовий стан підприємства, що формується в результаті взаємодії всіх елементів його фінансової системи.

Інформаційною базою дослідження стали: законодавчі акти України, нормативно-правові акти, наукові праці провідних вітчизняних економістів, публікації з періодичних видань, а також матеріали фінансової звітності підприємства "Комфорт".

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Розділ 1. Теоретичні аспекти аналізу фінансового стану підприємства

1.1. Фінансовий  стан підприємства як економічна категорія та об’єкт управління.

Підприємства, здійснюючи свою діяльність, несуть повну відповідальність за своїми зобов’язаннями перед ланками  фінансово-кредитної системи, постачальниками, власними працівниками, а також за результатами виробничо-фінансової діяльності. Це зумовлює необхідність ефективного управління підприємством та підтримки його фінансового стану.

Існують різні наукові  визначення поняття фінансового  стану підприємства, серед яких можна  виділити формулювання: Поддєрьогіна А.М., Філімоненкова О.С., Онисько С.М. та Марича П.М., Мошенського С. З. та Олійника О.В.

"Фінансовий стан  підприємства - це комплексне поняття,  яке є результатом взаємодії  всіх елементів системи фінансових  відносин підприємства, визначається  сукупністю виробничо-господарських факторів і характеризується системою показників, що відображають наявність, розміщення і використання фінансових ресурсів".

За визначенням Філімоненкова  О.С.: "Під фінансовим станом підприємства розуміють рівень його забезпеченості відповідним обсягом фінансових ресурсів, необхідних для здійснення ефективної господарської діяльності та своєчасних грошових розрахунків за своїми зобов’язаннями".

Онисько С.М. та Марич  П.М. сформулювали таке визначення: "Фінансовий стан підприємства характеризується забезпеченістю його фінансовими ресурсами, які необхідні для нормального функціонування, доцільністю їх розміщення та ефективністю використання, фінансовими взаємовідносинами з іншими юридичними і фізичними особами, платоспроможністю та фінансовою стійкістю".

«Однією із складових економічного потенціалу є його фінансовий стан (потенціал). Щодо фінансової сторони діяльності суб’єкта господарювання необхідно вирішувати два основних завдання:

- підтримання здатності відповідати за поточними фінансовими зобов’язаннями – характеристика фінансового стану підприємства з позиції короткострокової перспективи;

- забезпечення довгострокового фінансування в бажаних обсягах і здатності підтримувати існуючу або бажану структуру капіталу – оцінка фінансового стану підприємства з позиції довгострокової перспективи», - визначили Мошенський С.З. та Олійник О.В.

Таким чином, фінансовий стан є результатом взаємодії усіх елементів фінансових відносин, що виникають у підприємства в процесі його господарської діяльності, і характеризується як розміщенням і використанням активів, так і джерелами їх формування.

Фінансовий стан підприємства необхідно систематично й всебічно оцінювати з використанням різних методів, прийомів та методик аналізу. Це уможливить критичну оцінку фінансових результатів діяльності підприємства як у статиці за певний період, так і в динаміці - за ряд періодів, дасть змогу визначити негативні тенденції у фінансовій діяльності та способи ефективнішого використання фінансових ресурсів, їх раціонального розміщення.

При оцінці фінансового  стану підприємства та виявленні  потенційних можливостей підвищення ефективності формування й використання фінансових ресурсів можуть застосовуватися  різні методи аналізу.

Методи аналізу фінансового  стану підприємства - це комплекс науково-методичних інструментів та принципів дослідження фінансового стану підприємства. Можна назвати шість основних методів аналізу: горизонтальний (часовий) аналіз, вертикальний (структурний) аналіз, трендовий аналіз, аналіз відносних показників (коефіцієнтів), порівняльний, факторний аналіз.

Фінансовий  аналіз підрозділяється на окремі види в залежності від наступних ознак:

1. За організаційними формами проведення виділяють внутрішній і зовнішній фінансовий аналіз підприємства:

- внутрішній аналіз - здійснюється фінансистами підприємства на основі нормативів, що застосовуються на підприємстві і є комерційною таємницею; виконується він шляхом порівняння їх з плановими параметрами фінансової діяльності підприємства.

- зовнішній аналіз - здійснюється за даними бухгалтерської звітності зацікавленими організаціями (податковою інспекцією, банками, страховими компаніями, а також аудиторськими фірмами, іншими структурами) з метою вивчення правильності відображення фінансових результатів діяльності підприємства, його фінансової стійкості і кредитоспроможності.

2. За обсягами дослідження виділяють:

- повний фінансовий аналіз - проводиться з метою вивчення всіх аспектів фінансової діяльності підприємства в комплексі;

- тематичний - обмежується вивченням окремих аспектів фінансової діяльності підприємства.

3. За об’єктом аналізу виділяють наступні його види:

- аналіз фінансової діяльності підприємства в цілому, об’єктом вивчення якого є фінансова діяльність підприємства без виділення окремих його структурних одиниць і підрозділів;

- аналіз фінансової діяльності окремих структурних одиниць і підрозділів (центрів економічної відповідальності) - базується в основному на результатах управлінського обліку підприємства;

- аналіз окремих фінансових операцій, предметом вивчення якого можуть бути окремі операції, зв’язані з короткостроковими чи довгостроковими фінансовими вкладеннями, з фінансуванням окремих реальних проектів та інші.

4. За періодом проведення виділяють:

- попередній фінансовий аналіз - пов’язаний з вивченням умов фінансової діяльності в цілому чи здійсненням окремих фінансових операцій підприємства (наприклад, оцінка власної платоспроможності при необхідності одержання великого банківського кредиту);

- поточний (оперативний) - проводиться в процесі реалізації окремих фінансових операцій чи планів їх здійснення з метою оперативного впливу на результати фінансової діяльності (як правило, він обмежується коротким періодом часу);

- наступний (ретроспективний) - здійснюється підприємством за звітний період (місяць, квартал, рік), дозволяє глибше і повніше проаналізувати фінансовий стан і результати фінансової діяльності підприємства в порівнянні з попереднім і поточним аналізом, оскільки базується на завершених звітних матеріалах статистичного і бухгалтерського обліку.

Оцінка фінансового  стану підприємства має здійснюватись  шляхом обчислення системи економічних  показників, які характеризують фінансово-господарське становище суб’єктів господарювання, основними з яких є: показники  прибутковості, показники оцінки майнового стану, показники ліквідності та платоспроможності, показники фінансової стійкості та стабільності, показники рентабельності.

Оцінити реальний фінансовий стан підприємства можна лише на підставі використання певного комплексу  показників, з урахуванням впливу різних факторів на відповідні показники. Залежно від мети та завдань аналізу в кожному конкретному випадку вибирають оптимальний саме для цього випадку комплекс показників (Додаток А).

Аналіз майнового стану  підприємства, реальна оцінка змін, що відбулися в складі та структурі його майна, є важливим етапом у характеристиці фінансового стану підприємства.

Одним з найважливіших  показників фінансового стану підприємства є ліквідність, сутність якої полягає  в можливості підприємства в будь-який момент розрахуватися за своїми зобов’язаннями (пасивам) за допомогою майна (активів), яке є на балансі.

Аналіз ліквідності  доповнюється аналізом платоспроможності, яка характеризує здатність підприємства своєчасно й повністю виконати свої платіжні зобов’язання, які випливають із кредитних та інших операцій грошового характеру, що мають певні терміни сплати.

Аналіз фінансової стійкості  підприємства має на меті аналіз фінансової стабільності та незалежності в напрямку відповідності джерел коштів для  формування запасів і затрат. Фінансова стійкість - це такий стан підприємства, коли обсяг його майна (активів) достатній для погашення зобов’язань, тобто підприємство платоспроможне. Аналіз динаміки фінансової стійкості й стабільності підприємств дозволяє оцінити стан і тенденції зміни фінансової стійкості будь-якої діяльності, а також потенційні резерви підвищення фінансової стабільності.

Рентабельність - це відносний  показник інтенсивності виробництва, який характеризує рівень прибутковості (окупності) відповідних складових процесу виробництва або сукупних витрат підприємства.

Узагальнюючими показниками оцінки фінансового стану підприємств є показники ділової активності.

Залежно від змісту і завдань аналізу  використовують такі основні інформаційні джерела: фінансову звітність; статистичну звітність; дані внутрішньогосподарського (управлінського) бухгалтерського обліку; дані з облікової документації (вибіркові дані); експертні оцінки.

Інформаційною базою  для оцінювання фінансового стану  підприємства є дані: балансу (форма №1); звіту про фінансові результати (форма №2); звіту про рух грошових коштів (форма №3); звіту про власний капітал (форма №4); дані статистичної звітності та оперативні дані.

Кожне підприємство розробляє  свої планові та прогнозні показники, норми, нормативи, тарифи ти ліміти, систему їх оцінки та регулювання фінансової діяльності. Ця інформація становить комерційну таємницю, а іноді й “ноу-хау”. Відповідно до чинного законодавства України підприємство має право тримати таку інформацію в секреті. Перелік її визначає керівник підприємства.

Мета складання фінансової звітності – надати користувачам повну, правдиву, та неупереджену інформацію про фінансовий стан, результати діяльності та рух коштів підприємства для прийняття  рішень.

 

 

1.2. Майновий стан підприємства та методика його оцінки

Оцінка змін, що відбулися  в складі та структурі майна підприємства є важливим етапом у характеристиці фінансового стану підприємства.

Стабільність майнового  стану підприємства залежить від  правильності та доцільності вкладення фінансових ресурсів у активи, тому для його оцінки необхідно вивчити передусім склад, структуру майна та джерела його утворення, а також причини їх зміни. Особлива увага при цьому приділяється вивченню причин, які негативно впливають на фінансовий стан підприємства.

Основні напрямки оцінки майнового стану підприємства полягають  у наступному: за даними балансу  визначається вартість усього майна  підприємства (підсумок активу балансу - валюта балансу) і сума джерел утворення (підсумок пасиву балансу) цього майна на певну звітну дату . Далі визначається відхилення за кожним видом майна і джерел його утворення порівнянням даних на кінець і на початок звітного періоду.

Для вивчення структурних  змін необхідно додатково визначити  питому вагу кожного виду майна в загальній валюті балансу і вивчити причини змін структури майна і джерел його утворення, що надасть можливість установити, якою мірою підприємство може спиратися на власні кошти і скільки треба позичити, а також наскільки ефективно використовуються власні й позичені кошти.

Отже, менеджер матиме змогу  вирішити, наскільки надійними є  джерела засобів і що треба  зробити в майбутньому для  забезпечення грошових надходжень. Оцінка майна підприємства уможливлює також  визначення відповідності стратегії  підприємства напрямкам використання коштів з тим, щоб у разі необхідності вжити заходів для виправлення ситуації.

Далі вивчають співвідношення динаміки оборотних і необоротних  активів, а також показники мобільності  всього майна підприємства та оборотних коштів.

Відомо, що фінансовий стан підприємства значною мірою обумовлюється його операційною діяльністю. Тому, при оцінці фінансового стану підприємства, необхідно оцінити його виробничий потенціал.

До виробничого потенціалу відносять: основні засоби; виробничі  запаси; незавершене виробництво; витрати майбутніх періодів. Ці статті складаються з реальних активів, що характеризують виробничу потужність підприємства.

Для характеристики виробничого  потенціалу використовують такі показники:

- наявність, динаміка  і питома вага виробничих активів у загальній вартості майна;

- наявність, динаміка  і питома вага основних засобів  у реальній вартості майна;

- коефіцієнт зносу  основних засобів;

- середня норма амортизації;

- наявність, динаміка  і питома вага капітальних  вкладень і їх співвідношення з фінансовими вкладеннями.

Виробничий потенціал  підприємства характеризується також  відношенням капітальних вкладень і довгострокових фінансових вкладень: незавершене виробництво, довгострокові  фінансові інвестиції.

На основі аналізу  структури оборотних коштів вивчають зміни, що відбулися в складі оборотних коштів у цілому, а після цього - в розрізі окремих статей.

Причинами зміни оборотних  коштів можуть бути:

- прибуток (після сплати податків);

- амортизаційні відрахування;

- приріст власних засобів;

- збільшення заборгованості за кредитами й позиками;

- збільшення зобов'язань з кредиторської заборгованості.

Причини зменшення оборотних  коштів:

- витрати за рахунок прибутку, що залишився в розпорядженні підприємства;

- капітальні вкладення;

- довгострокові фінансові вкладення;

- зменшення кредиторської заборгованості.

Необхідно також порівняти  за даними балансу розмір зміни іммобілізованих  активів (необоротні активи) з оборотними коштами. Після цього аналізують складові іммобілізованих активів.

Надходження, набуття, створення  майна підприємства здійснюється за власні та позичені кошти, співвідношення яких розкриває його фінансовий стан.

Розрахувавши наявність  власних оборотних коштів, слід проаналізувати власний і позичений капітал  у розрізі окремих статей, установити причини збільшення чи зменшення короткострокових позик, кредиторської заборгованості.

Дебіторська заборгованість має значну питому вагу в складі поточних активів і впливає на фінансовий стан підприємства. Значення аналізу дебіторської заборгованості особливо зростає в період інфляції, коли іммобілізація власних оборотних активів стає дуже невигідною.

Інформаційною базою  при проведенні аналізу майна  підприємства є баланс, для внутрішнього аналізу застосовуються також дані аналітичного обліку. У найзагальнішому вигляді зміни в обсязі дебіторської та кредиторської заборгованості за звітний період можуть бути охарактеризовані даними горизонтального та вертикального аналізу балансу .

Особливу увагу в  процесі аналізу дебіторської заборгованості приділяють статті "Дебіторська заборгованість за товари, роботи, послуги", яка має найбільшу питому вагу в загальній сумі дебіторської заборгованості. Згідно з національними стандартами бухгалтерського обліку ця дебіторська заборгованість включається в валюту балансу за чистою реалізаційною вартістю, тобто як сума дебіторської заборгованості за мінусом сумнівних та безнадійних боргів.

Методика оцінки показників оборотності дебіторської заборгованості полягає у наступному: дані за звітний  період порівнюють з даними за минулий рік (або інший звітний період), визначають зміни і вивчають причини цих змін, їхню якісну характеристику. Деякі показники за минулий період (оборотність дебіторської заборгованості, або відношення середньої величини дебіторської заборгованості до виручки від реалізації) переносяться з розрахунку, складеного за підсумками минулого року чи іншого виробничого періоду.

Якщо порівняти показники  дебіторської заборгованості, можна  зробити висновок щодо того, поліпшився чи погіршав стан розрахунків з покупцями порівняно з минулим роком.

Майновий стан підприємства характеризують такі показники, як:

- вартість та структура майна, що має підприємство у своєму розпорядженні (господарські засоби);

- коефіцієнт зносу основних засобів - характеризує їх зношеність і визначається як співвідношення суми їх зносу до первісної вартості;

- коефіцієнт оновлення основних засобів - характеризує інтенсивність уведення в дію нових основних засобів, показує частку нових основних засобів в загальній їх структурі.

- коефіцієнт вибуття основних засобів характеризує рівень інтенсивності їх вибуття зі сфери виробництва, показує частку вибулих основних засобів до їх загальної первісної вартості.

Сума господарських  засобів, що має підприємство у своєму розпорядженні, дає загальну вартісну оцінку активів, що перебувають на балансі підприємства. Для більш глибокого аналізу вартісного стану активів дається оцінка змінам, що відбулися в складі господарських засобів в напрямку співвідношення оборотних і необоротних активів, динаміки виробничих запасів, незавершеного виробництва, основних засобів, витрат майбутніх періодів.

Кожне підприємство для  забезпечення нормального процесу  виробництва повинно мати відповідну суму оборотних активів. Розмір цих  активів на конкретному підприємстві пов’язаний як з обсягом виробництва, так і з структурою. Тому при проведенні внутрішнього аналізу стану оборотних активів важливо зробити аналіз їх структури за категоріями ризику при їх ліквідності.

Фінансовий стан підприємства значною мірою також залежить від стану грошових коштів. Результати оцінки майнового стану дадуть змогу визначити ступінь ефективності використання майна підприємства, проаналізувати процес оновлення основних засобів та устаткування, а також виявити потенційні можливості підвищення ефективності використання майна підприємства.

              1.3. Характеристика ліквідності та платоспроможності

підприємства, розрахунок їх показників

В умовах ринкових відносин питанню платоспроможності суб'єктів  господарської діяльності приділяється особлива увага. Показником платоспроможності підприємства на визначену дату є відсутність прострочених боргів банку, бюджету, постачальникам, робітникам та службовцям. Оцінка платоспроможності проводиться на основі характеристики ліквідності поточних активів.

Ліквідність - термін, який характеризує здатність окремих видів майнових цінностей швидко і без значних втрат своєї вартості перетворюватися у грошові кошти.

Ліквідність підприємства - це його спроможність швидко реалізувати активи й одержати гроші для оплати своїх зобов’язань, тобто це співвідношення величини його високоліквідних активів (кошти, ринкові цінні папери, дебіторська заборгованість) і короткострокової заборгованості.

Ліквідність балансу - це рівень покриття зобов'язань підприємства його активами, строк перетворення яких на гроші відповідає строкам погашення зобов'язань.

Мошенський С.З. та Олійник  О.В. відмітили: "Фінансовий стан підприємства з позиції короткострокової перспективи  оцінюється показниками платоспроможності  та ліквідності" [34, с. 438].

Ліквідність підприємства полягає в тому, як швидко воно може продати свої активи, отримати грошові кошти і погасити заборгованість перед постачальниками і банком щодо повернення кредитів, перед бюджетом та позабюджетними централізованими фондами із сплати податків та платежів, перед працівниками з виплати заробітної плати тощо.

Ліквідність підприємства оцінюється відношенням величини його високоліквідних активів, а саме чистої реалізованої вартості грошових коштів та їх еквівалентів, поточних фінансових інвестицій, дебіторської заборгованості за товари, роботи, послуги, дебіторської заборгованості за розрахунками та іншої поточної дебіторської заборгованості, до короткострокової заборгованості.

Ліквідність балансу визначається рівнем покриття зобов’язань підприємства його активами, строк перетворення яких на грошові кошти відповідає строку погашення зобов’язань. Для визначення ліквідності балансу необхідно порівняти підсумки за кожною групою активу і пасиву балансу.

Залежно від рівня  ліквідності активи підприємства поділяються на такі групи:

- найліквідніші активи (грошові кошти та їх еквіваленти і поточні фінансові інвестиції) - мають дорівнювати кредиторській заборгованості, тобто найтерміновішим зобов’язанням, або перевищувати її;

- швидкореалізовувані активи (дебіторська заборгованість та інші оборотні активи) - мають дорівнювати або перевищувати короткострокові пасиви;

- повільнореалізовувані активи (запаси) - мають дорівнювати або перевищувати довгострокові зобов’язання (кредити та інші зобов’язання);

- важкореалізовувані активи (нематеріальні активи, незавершене будівництво, основні засоби, довгострокові фінансові інвестиції та інші необоротні активи) - мають дорівнювати джерелам власних коштів або перевищувати їх.

Якщо на підприємстві виконуються перші три умови, тобто поточні активи перевищують зовнішні зобов’язання підприємства, то обов’язково виконується й остання умова, оскільки це свідчить про наявність у підприємства власних оборотних коштів, що забезпечує його фінансову стійкість. Невиконання однієї з перших трьох умов вказує на те, що фактична ліквідність балансу відрізняється від абсолютної.

Отже, аналіз ліквідності  балансу полягає в порівнянні активів, які згруповані за ступенем їх ліквідності і розміщені у  порядку зменшення ліквідності, із зобов’язаннями за пасивом, які згруповані за термінами їх погашення і розміщені в порядку зростання цих термінів.

Пасиви балансу відповідно до зростання строків погашення  зобов’язань групуються так:

- негайні пасиви - це кредиторська заборгованість, розрахунки за дивідендами;

- короткострокові пасиви - це короткострокові кредити банків, поточна заборгованість за довгостроковими зобов’язаннями, векселі видані;

- довгострокові пасиви - це довгострокові зобов’язання;

- постійні пасиви - це власний капітал.

На основі порівняння активів та пасивів підприємства, визначається тип його ліквідності (табл. 1.1).

 

 

 

Таблиця 1.1.

Типи  ліквідності підприємства

абсолютно ліквідносте

ліквідне

неліквідне

Відносно неліквідне

Абсолютно неліквідне

А1 >П1

А1 < П1

А1 < П1

А1 < П1

А1 < П1

А2 > П2

А2 > П2

А2 < П2

А2 < П2

А2 < П2

А3 > П3

А3 >П3

А3 >П3

А3> П3

А3 < П3

А4 < П4

А4 >П4

А4 > П4

А4 > П4

А4> П4


 

Аналіз ліквідності  доповнюється оцінкою платоспроможності, яка характеризує спроможність підприємства своєчасно й повністю виконати свої платіжні зобов’язання, які випливають із кредитних та інших операцій грошового характеру, що мають певні терміни сплати. Проте слід зазначити, що ліквідність підприємства зовсім не тотожна його платоспроможності. Так, коефіцієнти ліквідності можуть характеризувати фінансовий стан як задовільний, однак, по суті, ця оцінка буде помилковою, якщо в поточних активах значну питому вагу матимуть неліквідні активи й короткострокова дебіторська заборгованість.

Головне завдання фінансового менеджера підприємства виявляється в тому, щоб на розрахунковому рахунку та в касі грошей було не менше (але й не більше), ніж потрібно для виконання поточних платежів, а решта їх має бути вкладена в матеріальні та інші ліквідні активи. Досягненню такого стану, крім усього іншого, сприяє грамотне складання платіжних календарів.

Наявність різних показників ліквідності пояснюється різними  інтересами споживачів аналітичної  інформації:

- коефіцієнт абсолютної ліквідності є важливим для постачальників сировини і матеріалів;

- коефіцієнт швидкої ліквідності - для банків;

- коефіцієнт поточної ліквідності - для покупців і власників акцій та облігацій підприємства.

Залежно від того, якими  платіжними коштами підприємство може погасити свої зобов’язання, розраховують кілька показників ліквідності.

Найважливішим показником ліквідності та платоспроможності  підприємства є коефіцієнт покриття, що характеризує рівень покриття активами підприємства своїх зобов’язань.

Коефіцієнт швидкої  ліквідності (Кшл) за смисловим значенням аналогічний коефіцієнту покриття, тільки він обчислюється по вужчому колу поточних активів, коли з розрахунку виключена найменш ліквідна їх частина - виробничі запаси. Виключаються матеріальні запаси не тільки через те, що вони менш ліквідні, а в основному через те, що грошові кошти, які можна одержати у випадку вимушеної реалізації виробничих запасів, можуть бути істотно нижчими за затрати на їх закупку.

Коефіцієнт абсолютної ліквідності (Кабл) характеризується рівнем покриття зобов’язань підприємства його активами, строк перетворення яких на гроші відповідає строку погашення зобов’язань. Коефіцієнт абсолютної ліквідності показує, що частина короткострокових позикових зобов’язань може бути при необхідності погашена негайно.

Ліквідність підприємств  характеризує також показник маневреності власного капіталу (Км). Даний показник показує, яка частина власного капіталу використовується для фінансування поточної діяльності, тобто характеризує ту частину власних обігових коштів, які знаходяться в формі грошових коштів, що мають абсолютну ліквідність.

Основними показниками, на основі яких можна визначити платоспроможність підприємства є:

- коефіцієнт автономії або фінансової незалежності (Ка) характеризує частку власних активів у загальній сумі всіх активів підприємства, розраховується діленням суми власного капіталу на вартість майна підприємства;

- коефіцієнт фінансової стабільності (Кфс) характеризується відношенням власних і позикових коштів підприємства, тобто він показує, скільки позикових коштів залучило підприємство в розрахунку на 1 грн, вкладених в активи власних коштів;

- коефіцієнт забезпеченості власними коштами (Квлк) характеризує рівень забезпеченості підприємства власними джерелами формування оборотних активів, тобто показує скільки власних джерел формування оборотних активів підприємства припадає на одиницю цих активів;

- коефіцієнт фінансового левериджу (Кфл) характеризується відношенням довгострокових зобов’язань і джерел власних коштів підприємства, тобто показує, скільки довгострокових зобов’язань припадає на одиницю джерел власних коштів.

Підвищення рівня платоспроможності підприємства залежить від поліпшення результатів його виробничої і комерційної діяльності. Разом з цим надійний фінансовий стан,а отже і його ліквідність та платоспроможність залежить також від раціональної організації використання фінансових ресурсів. Тому в умовах ринкової економіки доцільно здійснювати не тільки оцінку активів і пасивів балансу, а також і поглиблений щоденний аналіз стану і використання господарських засобів.

Для встановлення платоспроможності  підприємства перш за все вивчається структура балансу. Вона може бути визнана незадовільною, а підприємство неплатоспроможним, якщо:

- загальний коефіцієнт ліквідності на кінець звітного періоду має значення нижче нормативного (1,5);

- коефіцієнт забезпеченості власними оборотними коштами на кінець звітного періоду має значення нижче нормативного (0,3).

 

 

 

Загальний коефіцієнт ліквідності  розраховується за формулою:

,                                                                                                (1.1)      

де ПА - поточні активи;

Р - витрати майбутніх  періодів;

ПП - поточні пасиви;

Д - доходи майбутніх періодів.

Коефіцієнт забезпеченості власними оборотними коштами розраховується за формулою:

                                                                                                           (1.2)              У кожного підприємства для забезпечення нормального процесу виробництва має бути відповідна кількість оборотних активів. Розмір цих активів на певному підприємстві пов’язаний як з обсягом виробництва, так і зі швидкістю їх обороту. Розширення обсягів виробництва потребує збільшення обігових коштів. Прискорення ж оборотності оборотних активів, навпаки, призводить до зменшення їх кількості, що необхідна для забезпечення нормального процесу виробництва. В останньому випадку підвищується ефективність використання оборотних активів, які вкладаються у виробництво. Тому аналіз забезпеченості підприємства обіговими коштами і ефективності їх використання має суттєве значення для оцінки фінансового стану підприємства.

Забезпеченість підприємства власними оборотними активами визначається порівнянням їх фактичної наявності, що визначається за балансом на відповідну звітну дату, зі встановленим нормативом (плановою потребою). Наявність як надлишку, так і нестачі оборотних активів негативно впливає на фінансову діяльність підприємства, його фінансовий стан. Тому чітка організація оборотних активів, дотримання відповідності фактичної їх наявності встановленому нормативу сприяють стабілізації фінансового стану підприємства.

1.4. Фінансова стійкість підприємства та методика її оцінки

Однією з найважливіших  характеристик фінансового стану  будь-якого підприємства є його фінансова  стійкість. Вона пов’язана із ступенем залежності від кредиторів і інвесторів та характеризується співвідношенням власних і позикових коштів, тобто під фінансовою стійкістю підприємства розуміють забезпечення запасів і витрат джерелами коштів для їх формування.

Фінансова стійкість  підприємства - це такий його стан, коли вкладені в підприємницьку діяльність ресурси окупаються за рахунок грошових надходжень від господарювання, а отриманий прибуток забезпечує самофінансування та незалежність підприємства від зовнішніх залучених джерел формування активів. Фінансова стійкість - це такий стан підприємства, коли обсяг його майна (активів) достатній для погашення зобов’язань, тобто підприємство платоспроможне.

Фінансова стійкість  передбачає здатність підприємства зберігати заданий режим функціонування за найважливішими фінансово-економічними показниками. Вона може розглядатися як результативна категорія, що характеризує рівень стійкості роботи підприємства, його здатність забезпечити стабільні техніко-економічні показники й ефективно адаптуватися до змін у зовнішньому оточенні та внутрішньому середовищі. Рівень фінансової стійкості впливає і на можливості підприємства. Визначення меж фінансової стійкості належить до найбільш важливих економічних проблем, тому що недостатня фінансова стійкість може призвести до неплатоспроможності підприємства й відсутності засобів для розвитку виробництва, а надлишкова буде перешкоджати розвитку, формуючи на підприємстві зайві запаси і резерви.

Фінансова стійкість  має характеризуватися таким станом фінансових ресурсів, який відповідає вимогам ринку, а їхній розподіл і використання мають забезпечувати розвиток підприємства на основі зростання прибутку й капіталу при збереженні платоспроможності в умовах допустимого рівня ризику. Зміна ж стану ресурсів у фінансово стійкого підприємства не повинна призвести до зміни обраної ним стратегії.

Необхідно зазначити, що стійкість того чи іншого підприємства не завжди є наслідком недостатньої ефективності його діяльності. У хиткому стані може опинитися й ефективно функціонуюче підприємство. Криза може бути результатом недостатньо високого рівня менеджменту, прояву впливу яких-небудь несприятливих факторів (наприклад, неплатоспроможність замовника).

Внутрішня стійкість  підприємства відображає такий стан його трудового потенціалу, матеріально-речової й вартісної (грошової) структур виробництва і таку його динаміку, при якій забезпечуються стабільно високі натурально-речові й фінансові результати функціонування підприємства. В основі досягнення внутрішньої стійкості підприємства лежить своєчасне й гнучке управління внутрішніми і зовнішніми факторами його діяльності.

У свою чергу, зовнішню щодо суб’єкта господарювання стійкість  слід визначати на основі стабільності економічного середовища, в рамках якого здійснюються його операції. Вона досягається відповідним макроекономічним регулюванням ринкової економіки. Можливе й виділення так званої спадкової стійкості, яка визначається наявністю певного запасу міцності, досягнутого підприємством за період його попередньої діяльності, і яка захищає від впливу несприятливих дестабілізуючих факторів.

Загальна стійкість  підприємства може бути забезпечена  лише за умови стабільної реалізації (звичайно, своєчасної оплати за поставлену продукцію, надані послуги, виконані роботи) й одержання виручки, достатньої за обсягом, щоб виконати свої зобов’язання перед бюджетом, розрахуватися з постачальниками, кредиторами, працівниками тощо.

Іншими словами, загальна стійкість підприємства передбачає насамперед такий рух його грошових потоків, який забезпечує постійне перевищення доходів над витратами. Саме така ситуація виражає зміст фінансової стійкості, яка є головним компонентом (умовою) загальної стійкості підприємства.

Фінансова стійкість  відображає такий стан його фінансових ресурсів і такий ступінь їхнього використання, при якому підприємство, вільно маневруючи грошовими засобами, здатне забезпечити безперебійний процес виробництва й реалізації продукції, а також затрати на його розширення й оновлення.

Значний практичний інтерес  мають кількісні характеристики фінансової стійкості підприємства, тобто питання - при яких саме показниках фінансовий стан підприємства можна вважати стійким. Фінансовий стан підприємства можна вважати стійким, власні оборотними засобами покривають не менш як 50% фінансових ресурсів, необхідних для здійснення господарської діяльності, ефективно й цілеспрямовано використовує фінансові ресурси, дотримується фінансової, кредитної й розрахункової дисципліни, тобто платоспроможне.

У підприємства, що має  низький рівень фінансової стійкості, спостерігається спад ділової активності, рентабельності й віддачі наявних активів. Збитковість фінансово-господарської діяльності свідчить про те, що підприємство перебуває під загрозою банкрутства. Однак це не означає, що будь-яке збиткове підприємство негайно збанкрутує. Збитковість може бути тимчасовою, і не виключено, що керівництво й менеджери підприємства знайдуть ефективні рішення й виведуть підприємство з фінансової кризи. Проте і наявність високої фінансової стійкості не гарантує захист від банкрутства.

Отже, фінансова стійкість - комплексне поняття, яке перебуває  під впливом різноманітних фінансово-економічних  процесів. Тому її слід визначити як такий стан фінансових ресурсів підприємства, результативності їхнього розміщення й використання, при якому забезпечується розвиток виробництва чи інших сфер діяльності на основі зростання прибутку й активів, при збереженні платоспроможності й кредитоспроможності.

Для характеристики фінансової стійкості підприємства використовується система абсолютних та відносних показників. Найбільш узагальнюючими абсолютними показниками фінансової стійкості є відповідність або невідповідність (надлишок або нестача) джерел коштів для формування запасів і витрат, тобто різниця між сумою джерел коштів і сумою запасів та витрат.

За рівнем покриття різних видів джерел суми запасів і витрат розрізняють такі види фінансової стійкості  підприємства:

- абсолютна стійкість фінансового стану - коли власні джерела формування оборотних активів покривають запаси і витрати, при цьому наявність власних джерел формування оборотних активів визначається за балансом підприємства як різниця між сумою джерел власних та прирівняних до них коштів і вартістю основних фондів та інших необоротних активів;

- нормальний стійкий фінансовий стан - коли запаси і витрати покриваються сумою власних джерел формування оборотних активів і довгостроковими позиченими джерелами;

- нестійкий фінансовий стан - коли запаси і витрати покриваються сумою власних джерел формування оборотних активів, довгострокових позикових джерел, короткострокових кредитів і позик;

- кризовий фінансовий стан - коли запаси і витрати не покриваються всіма видами можливих джерел їх забезпечення (власних, позикових та ін.), підприємство перебуває на межі банкрутства.

Важливого значення для функціонування підприємств в умовах ринкової економіки набуває їх фінансова незалежність від зовнішніх позикових джерел. Запас джерел власних коштів означає запас фінансової стійкості підприємства за умови, що його власні кошти перевищують позикові. Стійкість фінансового стану підприємства оцінюється щодо власних і позикових коштів, за темпами накопичення власних коштів у результаті поточної фінансової діяльності, достатнім забезпеченням матеріальних оборотних активів власними джерелами.

Фінансова стійкість  підприємства характеризується системою фінансових коефіцієнтів, які розраховуються як відношення абсолютних показників активу і пасиву балансу. Порівняння цих коефіцієнтів з базисними  величинами (середньогалузевими, показниками  фінансово стійкіших підприємств, оптимально розрахованими) дає можливість встановити рівень фінансової стійкості аналізованого підприємства.

Основними показниками, які характеризують фінансову стійкість підприємства, його незалежність від позикових  коштів є:

1. Коефіцієнт автономії (фінансової незалежності) характеризує ринкову стійкість підприємства. Він характеризується відношенням власних джерел до валюти балансу.

2. Коефіцієнт забезпеченості власними коштами характеризує рівень забезпечення підприємства власними коштами і розраховується як відношення суми фактичної наявності джерел власних і прирівняних до них коштів (за винятком сум заборгованостей за розрахунками з учасниками, доходів майбутніх періодів, резерву майбутніх витрат і платежів, реструктуризованого боргу) до суми наявних оборотних активів підприємства.

3. Для визначення частки активів, що належить до власного капіталу, розраховується коефіцієнт фінансової залежності.

4. Важливим показником, який характеризує фінансову стійкість підприємства, є коефіцієнт маневреності власних коштів. Він показує, скільки довгострокових позикових коштів використано для фінансування активів підприємства поряд з власними коштами.

Щоб визначити фінансову стійкість  підприємства, можна додатково розраховувати й показники:

1. Коефіцієнт концентрації залученого капіталу показує частку залучених коштів у формуванні активів.

2. Коефіцієнт фінансування показує, скільки власних коштів підприємства припадає на одну гривню позикових.

3. Коефіцієнт довгострокового залучення позикових коштів характеризує структуру капіталу .

4. Коефіцієнт забезпеченості запасів показує, яка частка матеріальних обігових засобів фінансується за рахунок власного обігового капіталу.

5. Коефіцієнт забезпеченості обігових засобів показує, яка частка власних коштів підприємства вкладена в обіговий капітал.

6. Коефіцієнт короткострокової заборгованості виражає частку поточних зобов’язань підприємства в загальній сумі зобов’язань.

 

Розділ 2. Аналіз та оцінка діяльності ТОВ "Комфорт"

2.1. Економіко-організаційна характеристика підприємства

Основним предметом  діяльності ТОВ "Комфорт" є обробка  деревини та впуск меблів. До структури управління підприємства належать: директор; головний інженер; заступники директора з виробництва, соціальних питань, заступник директора з економіки;

Основні техніко-економічні показники діяльності ТОВ "Комфорт" за 2010-2012 роки представлені в таблиці 2.1. Як видно з таблиці, власний капітал ТОВ "Комфорт" у 2008 році складав 1529421,7 грн. За рахунок чистого прибутку, отриманого за звітній період власний капітал зріс на відповідну суму і став складати 1807144,7 грн. Відповідно до вище викладеного, власний капітал на кінець 2012 року став складати 1807144,7 грн. За три звітних періоди не відбувалося ніяких змін у статутному капіталі, тобто як на початок 2010 року, так і на кінець 2012 року він складає 1182,5 грн.

За рахунок отримання  за 2010 рік чистого доходу від реалізації у розмірі 820125,2 грн., при значенній собівартості 562056,2 грн., валовий прибуток підприємства складав 245222,2 грн..

В результаті фінансової діяльності за 2011 рік валовий прибуток збільшився до 374877,2 грн. Це відбулося за рахунок збільшення чистого доходу від реалізації до 970496,4грн., при збільшенні собівартості реалізованої продукції до 582085,4 грн.

На кінець 2012 року валовий прибуток підприємства складав 212543,2 грн.. Він був сформований в результаті отримання чистого доходу від реалізації у розмірі 785248,9 грн. при собівартості реалізованої продукції у 572705,7 грн.

 

 

 

 

Таблиця 2.1

Основні техніко-економічні показники діяльності

ТОВ "Комфорт" за 2010-2012 роки

Показники

Роки

2010

2011

2012

Статутний капітал, тис. грн.

1,18

1,18

1,18

 Власний капітал, тис. грн. 

1529,42

1755,40

1807,14

Фінансові результати

 Чистий доход від реалізації, тис.грн.

820,13

970,50

785,25

 Собівартість реалізованої  продукції, тис. грн.

562,06

582,09

572,71

 Валовий прибуток, тис. грн.

245,22

374,88

212,54

Капіталовіддача

1,27

1,45

2,15

Рівень витрат на одну гривню реалізованої продукції

0,77

0,89

0,83

Рентабельність реалізації, %

23,46

10,82

17,17


 

Показник капіталовіддачі на кінець 2010 року дорівнював 1,27. За наступні два звітні періоди він збільшився до 2,15. Збільшення цього показника у динаміці відбувалося на рахунок того, що сукупний капітал підприємства зменшувався інтенсивніше ніж чистий дохід від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг).

На кінець 2010 року рівень собівартості на одну гривню реалізованої продукції складав 0,77 грн. За 2011 рік рівень собівартості зріс, а за 2012 рік зменшився. За рахунок зменшення (збільшення) рівня собівартості продукції відповідно збільшується (зменшується) валовий прибуток підприємства.

Значення показників рентабельності реалізації знаходяться  на дуже низькому рівні. На кінець 2010 року вона дорівнювала 23,46%, за 2011 рік зменшилася до 10,82%, а за 2012 рік підвищилася до 17,17%. Збільшення (зменшення) рентабельності реалізації відбувається за рахунок двох факторів: збільшення (зменшення) валового прибутку підприємства та збільшення (зменшення) чистого доходу від реалізації продукції. Тобто рентабельність реалізації залежить від збільшення (зменшення) собівартості реалізованої продукції.

2.2. Структурно-динамічний  аналіз майна підприємства

Майно підприємства –  це ресурси, контрольовані підприємством  в результаті минулих подій, використання яких, як очікується, приведе до надходження економічних вигод у майбутньому. Оцінка майнового стану підприємства дає можливість визначити абсолютні і відносні зміни статей балансу за певний період, відстежити тенденції їх зміни і визначити структуру фінансових ресурсів підприємства.

Аналіз майна підприємства передбачає проведення аналізу складу майна та його структури, вивчення джерел формування майна, зміни складових  майна і джерел його формування. Основними методами аналізу майна є вертикальний і горизонтальний методи, які застосовуються до аналізу балансу, а також метод фінансових коефіцієнтів. За даними балансу (форма №1) визначається вартість усього майна підприємства (валюта балансу) на певну звітну дату.

 Таблиця 2.2.

Аналіз  динаміки та структури майна

Статті балансу

2010

2011

2012

Відхилення абсолютне, тис.грн.

Відхилення відносне, %

?, тис. грн.

?, тис. грн.

?, тис. грн.

2011/ 2010

2012/ 2011

2011/

2010

2012/

2011

Майно разом

2008,52

2008,5

2305,31

-0,02

296,81

99,9

114,8

Необоротні активи

1504,05

1504,0

1564,45

-0,05

60,45

99,9

104,02

Оборотні активи

504,48

504,5

730,85

0,02

226,39

100,003

144,9

в т.ч. запаси

30,3

30,2

58,11

-0,1

27,91

99,7

19,24

в т.ч. дебіторська заборгова-ність

242,62

249,6

695,68

7,02

446,08

102,9

278,72

Грошові кошти та їх еквіваленті

260,71

260,8

210,02

0,09

-50,78

100,04

80,53


 

Доцільним є проведення горизонтального та вертикального  аналізу структури активів ТОВ "Комфорт" за 2010-2012 роки (табл. 2.3.).

З даних нижченаведеної таблиці слід відмітити, що на кінець 2011 року спостерігалося зменшення майна ТОВ "Комфорт" на 97559,3 грн., що є негативним моментом, бо свідчить про згортання виробничої діяльності. Але на кінець 2012 року майно підприємства збільшилось на 296790,1 грн., що вказує на розширення фінансової діяльності і в цілому являється позитивною характеристикою діяльності підприємства.

Таблиця 2.3

Аналіз  активу балансу ТОВ "Комфорт" (тис.грн.)

Актив

2010

2011

2012

Відхилення

абсолютне 2011-2010 рр.

Відхилення

відносне 2012-2011 рр.

1

Необоротні активи

         
 

Основні засоби і нематеріальні  активи

1426,7

1383,2

1386,1

-43,4

2,8

 

Довгострокові фінансові інвестиції

81,1

97,0

135,0

15,9

38,0

Всього за розділом 1

1509,2

1504,0

1564,5

-5,2

60,4

2

Оборотні активи:

         
 

виробничі запаси та незавершене виробництво

21,4

30,0

57,8

8,6

27,8

 

готова продукція

0,2

0,3

0,3

+0,1

0,0

 

товари

37,8

35,5

33,5

-2,3

-2,0

 

інші запаси і витрати

2,0

3,9

3,4

1,8

-0,5

 

грошові кошти

0,4

0,9

0,9

0,5

-0,1

 

короткострокові фінансові вкладення

         
 

Дебіторська заборгованість за товари, роботи, послуги

37,9

35,7

33,6

-2,2

-2,2

 

Дебіторська заборгованість за рахунками

274,1

233,4

548,4

-40,7

315,0

 

Інша поточна дебіторська заборгованість

258,3

78,1

39,0

-180,2

-39,1

 

інші активи

261,1

200,8

97,0

-60,3

-103,8

Всього за розділом 2

596,9

504,5

74,1

-92,4

-430,4

БАЛАНС

2106,1

2008,5

2305,3

-97,6

296,8


 


и т.д.................


Перейти к полному тексту работы


Скачать работу с онлайн повышением уникальности до 90% по antiplagiat.ru, etxt.ru


Смотреть полный текст работы бесплатно


Смотреть похожие работы


* Примечание. Уникальность работы указана на дату публикации, текущее значение может отличаться от указанного.