Здесь можно найти учебные материалы, которые помогут вам в написании курсовых работ, дипломов, контрольных работ и рефератов. Так же вы мажете самостоятельно повысить уникальность своей работы для прохождения проверки на плагиат всего за несколько минут.

ЛИЧНЫЙ КАБИНЕТ 

 

Здравствуйте гость!

 

Логин:

Пароль:

 

Запомнить

 

 

Забыли пароль? Регистрация

Повышение оригинальности

Предлагаем нашим посетителям воспользоваться бесплатным программным обеспечением «StudentHelp», которое позволит вам всего за несколько минут, выполнить повышение оригинальности любого файла в формате MS Word. После такого повышения оригинальности, ваша работа легко пройдете проверку в системах антиплагиат вуз, antiplagiat.ru, РУКОНТЕКСТ, etxt.ru или advego.ru. Программа «StudentHelp» работает по уникальной технологии так, что на внешний вид, файл с повышенной оригинальностью не отличается от исходного.

Результат поиска


Наименование:


Реферат/Курсовая Заробтна плата. ї основн форми та системи

Информация:

Тип работы: Реферат/Курсовая. Добавлен: 22.05.13. Год: 2012. Страниц: 14. Уникальность по antiplagiat.ru: < 30%

Описание (план):


Міністерство  освіти і науки України

Харківський національний економічний університет

 

 

кафедра економічної теорії

 

 

 

 

                    Індивідуальне навчально-дослідницьке  завдання

                    з курсу мікроекономіки

                    На тему : «Заробітна плата. Її  основні форми та системи»

 

 

 

 

    Перевірила:                                                                    Виконала:

старший викладач                                                  студентка 2 курсу 5 групи

Ус Тетяна Володимирівна                                    факультету МіМ

                                                                                 Степаненко Надія Михайлівна

 

 

 

 

Харків-2009

План:

  1. Вступ. ……………………………………………………………………...3
  2. Сутність заробітної плати. ……………………………………………….4
  3. Форми заробітної плати…………………………………………………..6
  4. Системи заробітних плат та їх види…………………………………..…7
  5. Особливості заробітної плати……………………………………………13     
  6. Компенсаційні відмінності в оплаті праці.……………………………..15
  7. Висновок……………………………………………………………. ……16  
  8. Список літератури………………………………………………………   17
  9. Додаток.........................................................................................................18

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Вступ:

Сьогодні українське законодавство  приділяє значну увагу питанням організації  оплати праці. При цьому заробітна  плата визначається як винагорода, обчислена, як правило, у грошовому  вираженні, яку власник або уповноважена ним орган  виплачує працівникові за виконану ним роботу. Заробітна  плата була, є і ще тривалий час  буде важливим якісним показником економічного господарювання.

Заробітна плата як показник,залежний безпосередньо від ефективності виробництва, продуктивності праці,конкурентноспроможності продукції, є не лише індикатором, що визначає загальний життєвий  рівень працівників. Від її стану та форм реалізації, частки у валовому національному продукті багато в чому залежать також можливості розвитку економіки взагалі. В умовах сучасного ринкового механізму через формування сукупного попиту заробітна плата забезпечує не лише основи відтворення робочої сили. Вона стає дедалі вагомішим чинником відтворення суспільного виробництва.   

Заробітна плата виступає як один із основних регулювальників ринку праці. Однак аналізу і оцінці впливу зарплат на ринок праці й, передусім, на зайнятість в Україні не приділяеться належна увага, що призводить до негативних наслідків – прискоренного зростання безробіття, руйнування мотивів і стимулів до праці зубожіння більшості населення.

Суспільством на заробітну  плату покладено значні функції  щодо розвитку та вдосконалення робочої  сили людини – відтворювальну і  стимулюючу.

Розвиток соціально-трудових відносин  багато в чому залежить від рівня оплати праці, удосконалення  цих відносин, політика грошових доходів  населення повинні грунтуватися на реальній вартості праці, щоб усунути  існуючі, сьогодні, диспропорції на споживчому ринку, і в мотиваціях до праці.

 

 

 

 

 

Сутність  заробітної плати.

 

Заробітна плата – це об’єктивно необхідний для відтворення робочої сили та ефектівного функціонування виробництва обсяг вираженої в грошовій формі основної частини життевих засобів, що відповідає досягнутому рівневі розвитку продуктивних сил і зростає пропорційно підвищенню ефективності праці трудящих.  

Помилковим є і визначення зарплати як доходу. Це- не доход,а витрати  підприємства на відшкодування трудових ресурсів. Відтворення їх на суспільно  необхідному рівні є обов’язковою умовою індивідуального відтворення. Тому створення, як і використання фонду  заробітної плати, має відбуватись  на підприємстві. Підприємство а не держава є повноправним власником  цього фонду, що формується і відшкодовується  насамперед із вартості реалізованої підприємством продукції, оскільки людина – головна продуктивна  сила, розширене відтворення життедіяльності  якої виступає обов’язковою умовою і  метою ефективного розвітку економіки.

Найважливішою функцією зарплати, як бачимо, є відтворювальна, адже вона слугує засобом розподілу основної частини життевих благ у суспільстві  і засобом формування платоспроможного попиту населення, бо становить 70-75% усіх доходів працівників. Саме тому при розподілі валового доходу підприємств і суспільства загалом визначення фонду зарплаті розглядається як першочергове завдання.

Важливу роль виконує і  стимулююча функція заробітної плати. Вона слугує засобом залучення громодян до суспільно корисної праці, створює  заінтересованість у підвищенні класифікації, оволодінні суміжними  професиями, стимулює високо продуктивну  та якісну працю. Всього цього, звичайно, можна досягти в тому випадку, коли організація заробітної плати  забезпечує особисту матеріальну зацікавленість індивіда в продуктивній праці.

Речовим, матеріальним змістом  заробітної плати є кількість  життевих благ, необхідних для відтворення  робочої сили найманного робітника  і членів його сім’ї. Це життєвий фонд робітника, який в умовах товарного  виробництва має і вартісний, і грошовий вираз.

 

Оскільки робоча сила  є товаром, то її ціна, як і всіх інших  товарів, регулюється також співвідношенням  між попитом і пропозицією. Із зниженням попиту або збільшенням  пропозиції ціна робочої сили, тобто  заробітна плата, зменьшуватиметься  і навпаки. На розміри заробітної плати впливає дія законів  зростання продуктивності праці  й підвищення потреб населення, співвідношення сил між робітниками і капіталістами, виступи трудящих тощо.

Заробітна плата за своїм  складом не однорідна, вона включає  різні за функціональним значенням  складові частини Співвідношення між  ними утворює структуру заробітної плати. У ній слід розрізняти основну  і додаткову частини і види винагород, що входять до кожної з  них.

            Розрізняють заробітну плату  основну і додаткову. Основна  заробітна плата робітника залежить  від результатів його праці  й визначається тарифними ставками, відрядними розцінками, посадовими  окладами, а також надбавками  і доплатами у розмірах, встановлених  чинним законодавством. Вона враховує  стійкі відмінності у кваліфікації, складності роботи, умовах праці,  інтенсивності та відповідальності.

          Додаткова оплата залежить від  результатів господарської діяльності  підприємства і встановлюється  у вигляді премій, винагород, компенсацій,  надбавок і доплат, які не передбачені  законодавством, або понад розміри,  встановлені законодавством. Вона  враховує фактори виробничого  процесу, які важко передбачити  наперед, і виплачується за  певні індивідуальні досягнення: професійну майстерність, перевиконання  норм виробітку, сумісництво професій, неперервний виробничий стаж. У  ній враховуються надбавки за  особливі умови роботи, колективні  результати праці, що  оплачуються  з фонду матеріального стимулювання.

 

 

 

 

 

 

 

Форми заробітної плати

 

Заробітна плата існує у двох основних формах: почасовій і відрядній.

Почасова заробітна плата – це оплата вартості та ціни робочої сили за її функціонування протягом певного робочого часу. Для визначення рівня оплати робочої сили з’ясовують погодинну ставку заробітної плати, яку називають ціною праці.

Ціна робочої сили = денна вартість робочої сили

                                   середня тривалість робочого дня


 

Погодинна оплата праці як різновид почасової використовується для подовження тривалості робочого дня. Під час економічної кризи  підприємці скорочують робочий час  з одночасним зниженням погодинної заробітної плати, що призводить до зниження заробітної плати нижче від вартості робочої сили.

Почасова система оплати праці застосовується переважно  для оплати праці службовців Для  робітників ця система застосовується у випадках автоматизації та механізації  виробництва, зокрема, на дільницях  і видах робіт з регламентованим  режимом виробництва, при обслуговуванні апаратури, на дослідних виробництвах тощо.

Відрядна або поштучна заробітна  плата – це оплата вартості й ціни товару робоча сила залежно від розмірів вироботку за одиницю часу. Вона є перетворенною формою погодинної заробітної плати. Витрати робочої сили за цієї форми заробітної плати вимірюється кількістю і якістю виробленної продукції. Відрядна заробітна плата використовується для підвищення інтенсивності праці, скорочення витрат на нагляд за робітниками, посилення конкуренції серед робітників. Першою найраціональнішою формою відрядної заробітної плати, що грунтується на хронометруванні робочого дня і встановлення норм виробітку для фізично найсильніших, найвитриваліших і найкваліфікованіших робітників, була система Тейлора (початок XXст. У США).

Почасова заробітна плата  переважала на перших етапах розвитку капіталізму. Відтак її змінила відрядна. В сучасних умовах панівною формою знову стала почасова заробітна  плата ( у США близько 80% робітників одержують заробітну плату залежно від відпрацьованного часу). Це зумовлено широким впровадженням у виробництво конвейєрів, напівавтоматів і автоматів з примусовим ритмом роботи, де інтенсивність праці задається швидкістю руху конвейєра.

         Відрядна система оплати праці має декілька різновидів: пряма відрядна; відрядно-прогренсивна; відрядно-акордна; відрядно-побічна; відрядно-преміальна. При цьому відрядна система заробітної плати може бути індивідуальною і колективною.

       Пряма відрядна система полягає у тому, що кожна одиниця продукції оплачується за незмінною відрядною розцінкою незалежно від рівня виконання норм виробітку (Норма виробітку – це встановлений обсяг роботи, який працівник чи група працівників відповідної кваліфікації повинні виконати за одиницю робочого часу в певних організаційно-технічних умовах ) чи норми часу (Норма часу –це розмір витрат робочого часу, встановлений для виконання одиниці роботи працівником або групою працівників відповідної кваліфікації в певних організаційно-технічних умовах). Порядок визначення відрядної розцінки залежить від того, що складено в основу нормування праці.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Системи заробітних плат та їх види

Системою заробітної плати  називається спосіб нарахування  працівнику оплати праці в залежності від затрат, складності праці, умов, характеру чи результатів праці.

Існує декілька основних систем оплати праці: тарифна система, система премій і надбавок.

Тарифна система оплати праці.

Тарифна система – це комплекс різних нормативних актів, які приймаються  в централізованому і локальному порядку та забезпечують диференціацію  оплати праці в залежності від  складності (кваліфікації) праці, її умов (шкідливості, важкості, кліматичних  умов), характеру і значення праці.

Тарифна система є основою  організації оплати праці, яка включає  тарифні сітки,тарифні ставки, схеми  посадових окладів і тарифно- кваліфікаційні характеристики (довідники). Тарифна система оплати праці  використовується для розподілу  робіт залежно від їх складності, а працівники – залежно від  їх кваліфікації за розрядами таріфної сітки. Вона є основою формування та диференціації розмірів заробітної плати. За тарифної системи заробітна  плата залежить від безперебійної  роботи устаткування, від складності праці, яка виражена відповідним  розрядом і ставкою. Тарифні системи  оплати і посадові оклади службовців та інженерно-технічних працівників  розробляються на основі оцінки різних трудових характеристик. Найширше при  цьому використовується система  аналітичної оцінки, коли тарифні  ставки встановлюються залежно від  відносної складності виконуваних  робіт за такими групами факторів: кваліфікація виконавця ( освіта, досвід роботи,професійна підготовка), розумові та фізичні зусилля, його відповідальність за матеріали, устаткування та ін., умови  праці ( тяжкі, непривабливі, тощо).

Тарифна система включає:

  • Тарифні сітки
  • Тарифні ставки
  • Схеми посадових окладів
  • Тарифно-кваліфікаційні характеристики(довідники)
  • Надбавки і доплати, районні коефіцієнти, списки (перечні) робіт з шкідливими і важкими умовами праці.

 

Для ретельного вивчення якості робочої сили застосовується система  оцінювання заслуг, згідно з якою для  кожного фактора, що оцінюється( якість праці,продуктивність, виробіток, професійне знання, здатність пристосовуватись, надійність, ставлення до роботи та інше), складається шкала оцінок робітників у балах. До оцінки заслуг вносять такі показники, як відданість фірми, готовність до співробітництва, що прирівнюється до фактора квалифікації.

Cистема надбавок

Надбавки і доплати бувають двох видів: централізовані – встановленні законодавством і локальні – встановленні колдоговорами, угодами, трудовими договорами(контрактами).

До центральних належать надбавки і доплати за роботу в  польових умовах (геологи) до 50% ставки; за рухомий, роз’їзний характер роботи – від 15 до 40% тарифу; за роботу в  зоні ЧАЕС; північні і районні надбавки; за класність водіям (водіям 1 та 2 класу); надбавки за класні чини, звання (судді, прокурори).

Формування тарифної сітки (схеми окладів) провадиться на основі тарифної ставки робітника першого  розряду та міжкваліфікаційних (міжпосадових) співвідношень розмірів тарифних ставок (посадових окладів), що встановлюються у розмірах, не нижчих ніж визначені  генеральною, галузевою (регіональною) угодою.

Віднесення виконуваних  робіт до певних тарифних тарифних розрядів і присвоєння кваліфікаційних  розрядів робітникам провадиться власником  або уповноваженим ним органом  згідно з тарифно-кваліфікаційним  довідником за погодженням з профспілковим  або іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом.

Система премій  

Преміальні система заробітної плати пов’язують тарифні ставки з нормами витрат праці певною функціональною залежністю. Вони застосовуються там, де робота має характер одноманітних операцій, може бути виміряна і виконується  в темпі, який підлягає контролю окремої  особи або групи робітників. Поточний контроль за робітником зведено до мінімуму. Застосування преміальних  форм оплати праці грунтується на прийомах відрядної і погодинної заробітної плати.

          Відрядно-преміальна система передбачає сплачування робітникові певної суми за кожен виріб. За норматив береться найменш можливий обсяг виробітку, завдяки чому він поширюється на більшість робітників. Ця система передбачає інтенсифікацію праці, поліпшення морального і соціального клімату на підприємствах.

          Більшість преміальних систем передбачає застосування технологічної надбавки, розмір якої залежить від тривалості режимної частини робочого часу устаткування або від часу ручної праці, бо вона стимулює зацікавленість робітників у скороченні ручної праці. Спеціальні премії призначаються за дотримання технологічної дисципліни, за безаварійну роботу або за підтримання устаткування у належному стані. Преміальні системи заробітної плати розроблені таким чином,що стимули, пов’язані з поліпшенням окремих показників роботи, доповнюють один одного, а розміри одноразових підвищень тарифних ставок і окладів для промислових робітників і конторських службовців не меньші 3% основної заробітної плати, для майстрів і техніків – не меньші 5%. Якщо розміри разових підвищень нижчі, вони перестають відігравати стимулюючу роль.

          Застосування колективних форм оплати праці зумовлене зростанням усуспільнення виробництва, погіршення якості товарів внаслідок впровадження індивідуальних систем заробітної плати, вимогами трудящих. Одна із систем колективної оплати праці у США – система Скенлона. Представники адміністрації і профспілок заздалегіть визначають норматив частки прямих витрат на робочу силу в загальній вартості умовно чистої продукції. Премії розподіляються між робітниками відповідно до тарифних ставок. Застосування ціеї системи призводить до збільшення армії безробітних, посилення експлуатації, оскільки виробіток робітників зростає такими темпами, які значно випереджають темпи зростання доплат.

          Найпоширенішою формою колективної оплати праці є система “участі у прибутках”. Вона передбачає, що за рахунок заздалегіть встановленої частки прибутку формується преміальний фонд, з якого робітники отримують виплати. Премії нараховуються за підвищення продуктивності праці, зниження витрат виробництва. Виплата премії робітникові залежить від розміру його заробітної плати з урахуванням особистих і трудових характеристик. Такі виплати не оподатковуються, що стимулює впровадження цієї системи.


и т.д.................


Перейти к полному тексту работы


Скачать работу с онлайн повышением уникальности до 90% по antiplagiat.ru, etxt.ru или advego.ru


Смотреть полный текст работы бесплатно


Смотреть похожие работы


* Примечание. Уникальность работы указана на дату публикации, текущее значение может отличаться от указанного.