Здесь можно найти учебные материалы, которые помогут вам в написании курсовых работ, дипломов, контрольных работ и рефератов. Так же вы мажете самостоятельно повысить уникальность своей работы для прохождения проверки на плагиат всего за несколько минут.

ЛИЧНЫЙ КАБИНЕТ 

 

Здравствуйте гость!

 

Логин:

Пароль:

 

Запомнить

 

 

Забыли пароль? Регистрация

Повышение оригинальности

Предлагаем нашим посетителям воспользоваться бесплатным программным обеспечением «StudentHelp», которое позволит вам всего за несколько минут, выполнить повышение оригинальности любого файла в формате MS Word. После такого повышения оригинальности, ваша работа легко пройдете проверку в системах антиплагиат вуз, antiplagiat.ru, РУКОНТЕКСТ, etxt.ru или advego.ru. Программа «StudentHelp» работает по уникальной технологии так, что на внешний вид, файл с повышенной оригинальностью не отличается от исходного.

Результат поиска


Наименование:


курсовая работа Податковий облк прямих податкв на пдприємствах

Информация:

Тип работы: курсовая работа. Добавлен: 23.05.13. Сдан: 2013. Страниц: 23. Уникальность по antiplagiat.ru: < 30%

Описание (план):


 

МІНІСТЕРСТВО  ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

Національний  технічний університет

Харківській політехнічній  інститут

 

Кафедра «Фінансів  та оподаткування»

 

КУРСОВА РОБОТА

з дисципліни «УПРАВЛІНСЬКИЙ ТА ПОДАТКОВИЙ ОБЛІК»

на тему

«Податковий облік  прямих податків на підприємствах»

 

 

Студентки

Старченко Олени 

Курс  4  Група  БФ-29г

 

 

 

 

Харків  2012

 

ЗМІСТ

ВСТУП………………………………………………………………………..3

1. ПОДАТКОВИЙ  ОБЛІК ПРЯМИХ ПОДАТКІВ НА ПІДПРИЄМСТВІ:

1.1 Сутність  прямих податків……………………………………………….4

1.2 Класифікація  прямих податків………………………………………….7

1.2.1 Податок  на прибуток підприємств……………………………............7

1.2.2 Податок з доходів  фізичних осіб……………………………………...9

1.2.3 Інші прямі податки…………………………………………….............11

1.2.4 Вплив прямого  оподаткування на життєдіяльність  підприємства…15

2. РОЗРАУНКИ  ОКРЕМИХ ВИДІВ ПРЯМИХ ПОДАТКІВ  НА ПРИКЛАДІ ПІДПРИЄМСТВА:

2.1 Коротка характеристика  підприємства………………………………..18

 2.2 Розрахунок податку на прибуток підприємства……………………....20

 2.3 Розрахунок податку з доходів фізичних осіб……………………...…..24

3.РЕЗУЛЬТАТИ  ПРОВЕДЕННИХ РАЗРОХУНКІВ……………………...28

ВИСНОВОК………………………………………………………………….30

 

 

 

 

 

ВСТУП

В наш час, коли в Україні відбуваються кардинальні перетворення в соціально-економічній та політичній сферах, і значна увага приділяється створенню ефективної системи оподаткування, данна тема є дуже актуальною. Адже від механізму стягнення податків залежить формування доходної частини бюджету, а це є основою фінансової бази держави. Саме податкова система сприяє постійним, стабільним і повноцінним надходженням коштів до бюджету.

Застосування  прямих податків є одним з економічних  методів керування і забезпечення взаємозв'язку загальнодержавних інтересів  із комерційними інтересами підприємців  і підприємств, незалежно від  відомчої підпорядкованості, форм власності та організаційно-правової форми підприємства. За допомогою прямих податків держава одержує у своє розпорядження ресурси, необхідні для виконання своїх суспільних функцій.

Основна мета курсової роботи полягає у дослідженні сутності та різновиду прямих податків, а також механізмів їх справляння.

Поставлена мета обумовила  необхідність вирішення ряду взаємопов’язаних завдань:

  • дослідити особливості та види прямих податків;
  • проаналізувати механізм справляння окремих прямих податків;
  • розглянути шляхи вдосконалення податкової політики за розглянутим напрямом в Україні.

Предметом курсової роботи є фінансові відносини, які виникають в процесі нарахування та сплати прямих податків платниками податків.

Об’єктом курсової роботи є прямі податки, які законодавчо визначені для справляння платниками податків в Україні.

 

1. ПОДАТКОВИЙ  ОБЛІК ПРЯМИХ ПОДАТКІВ НА ПІДПРИЄМСТВІ

1.1. Сутність  прямих податків

Податки як головне  джерело державних доходів мають  багатовікову історію. Цілісна система  оподаткування кожної країни формувалася завдяки тривалому періоду становлення та розвитку держави. Досліджуючи природу податків, вчені-економісти XVIII-XIX століть підкреслювали такі їхні особливості: необхідність, яка зумовлена існуванням держави; законність і відповідність доходам де податки розглядалися як періодичні, встановлені законом внески громадян, зроблені ними відповідно до їхніх доходів на потреби держави; обов’язковість нарахування та сплати в відповідному звітному періоді. Ці наведені важелі характеризують їх як примусові платежі для кожного платника податків.

Становлення системи  оподаткування в країні почалося з ухваленням 25 червня 1991 р. Закону України  «Про систему оподаткування». У ньому  було визначено принципи побудови і  призначення системи оподаткування, дано перелік податків, зборів, названо платників та об’єкти оподаткування. Таким чином було закладено основи системи оподаткування, створено передумови для її наступного розвитку. Ураховуючи зміни в податковій політиці держави, необхідність подальшого вдосконалення оподаткування, 2 лютого 1994 року було ухвалено другий варіант Закону України «Про систему оподаткування», третій варіант цього Закону Верховна Рада України ухвалила 18 лютого 1997 року.

Під податком і  збором (обов'язковим платежем) до бюджетів та до державних цільових фондів слід розуміти обов'язковий внесок до бюджету відповідного рівня або державного цільового фонду, здійснюваний платниками у порядку і на умовах, що визначаються законами України про оподаткування.

Платниками  податків і зборів (обов'язкових платежів) є юридичні і фізичні особи, на яких згідно з законами України покладено обов'язок сплачувати податки і збори (обов'язкові платежі).

Облік платників  податків і зборів (обов'язкових  платежів) здійснюється органами державної  податкової служби та іншими державними органами відповідно до законодавства.

Об'єктами оподаткування  є доходи (прибуток), додана вартість продукції (робіт, послуг), вартість продукції (робіт, послуг), у тому числі митна, або її натуральні показники, спеціальне використання природних ресурсів, майно юридичних і фізичних осіб та інші об'єкти, визначені законами України про оподаткування.

Ставки податків і зборів (обов'язкових платежів) встановлюються Верховною Радою  України, Верховною Радою Автономної Республіки Крим і сільськими, селищними, міськими радами відповідно до законів України про оподаткування і не змінюються протягом бюджетного року, за винятком випадків, пов'язаних із застосуванням антидемпінгових, компенсаційних і спеціальних заходів відповідно до законів України.

За формою оподаткування  податки поділяються на прямі  і непрямі. Критерієм такого поділу стала теоретична можливість перекладання обов’язку сплати податку на іншу особу – на споживача продукції.

Прямими є податки, які  встановлюються безпосередньо на доходи і майно платників і сплачуються ними з власних надходжень грошових коштів. Види прямих податків, їх платники, розмір та порядок стягнення встановлюються в законодавчому порядку.

За ступенем обліку фінансового  стану платника податків прямі податки  поділяються на особисті та реальні (рис.1.1).

Особисті податки встановлюються персонально для конкретного  платника, в залежності від його доходу чи майна.

Реальними податками оподатковується  майно фізичних і юридичних осіб незалежно від індивідуальних фінансових можливостей платника податку. Прикладом реального податку є податок (плата) на землю, платники якого повинні сплачувати його незалежно від того, чи отримали вони доходи і, якщо отримали, то в яких розмірах.


Рисунок 1.1 Класифікація прямих податків за ступенем обліку фінансового стану платника податків.

Економічна  сутність прямих податків знайшла відповідне відображення у їх визначеннях, в  яких підкреслюються безеквівалентність та примусовість податків. За певних обставин прямі податки можуть бути вирішальним чинником розвитку як суспільства в цілому, так і окремого підприємства – допомагати йому виходити з кризового стану, або навпаки – спричиняти кризову ситуацію. Ось чому правильно побудована податкова система має таке важливе значення як для ефективної діяльності на підприємстві, так і для суспільства в цілому.

Прямі податки  встановлюються безпосередньо для  платників, їх розмір залежить від об’єкту  оподаткування. Прямі податки сприяють такому розподілу податкового тиску, при якому більше платять ті члени суспільства, які мають вищі доходи. Такий принцип оподаткування більшість економістів вважають справедливим. Однак форма прямого оподаткування вимагає складного механізму справляння податків; виникають проблеми обліку об’єктів оподаткування і ухилення від сплати. Тому, не дивлячись на справедливість прямих податків, податкова система не може обмежуватися тільки ними.

Суспільний  характер прямих податків розкриває  їх взаємозв’язок з іншими економічними категоріями, внутрішній зв’язок елементів  податку (ставок, пільг та інше) оцінює їх вплив на виробничі відносини і виробничі сили в суспільстві, через що й розкривається глибинна сутність податків. [1]

1.2 Класифікація  прямих податків

1.2.1 Податок  з прибутку підприємств

Податок на прибуток підприємств - це прямий податок, який сплачується підприємствами з прибутку, одержаного від реалізації продукції (робіт, послуг), основних фондів, нематеріальних активів, цінних паперів, валютних цінностей, інших видів фінансових ресурсів та матеріальних цінностей, а також із прибутку від орендних операцій, роялті та від позареалізаційних операцій.

Згідно з  Законом України «Про оподаткування  прибутку підприємств», платниками податку  є:

- з числа резидентів - суб'єкти господарської діяльності, бюджетні, громадські та інші підприємства, установи та організації, які здійснюють діяльність, спрямовану на отримання прибутку як на території України, так і за її межами;

- з числа нерезидентів - фізичні чи юридичні особи, створені у будь-якій організаційно-правовій формі, які отримують доходи з джерелом їх походження з України, за винятком установ та організацій, що мають дипломатичний статус або імунітет згідно з міжнародними договорами України або законом;

- філії, відділення та інші відокремлені підрозділи платників  податку  (далі  -  філії), що не мають статусу юридичної особи, розташовані  на  території  іншої,  ніж  такий  платник   податку,   територіальної  громади;

- постійні представництва  нерезидентів,  які отримують доходи з джерел їх походження України або виконують агентські (представницькі) функції стосовно  нерезидентів  або їх  засновників;

- управління залізниці та підприємства залізничного транспорту, їх структурні підрозділи;

- Національний банк України та його установи.

Об'єктом оподаткування  є прибуток, що визначається шляхом зменшення суми скоригованого валового доходу звітного періоду на:

- суму валових витрат платника податку;

- суму амортизаційних відрахувань.

Валовий дохід це загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі, виключній (морській) економічній зоні, так і за її межами.

Сума оподатковуваного прибутку визначається наступним чином:

(сукупний валовий  дохід - доходи, що виключаються  з валового доходу)  –

(валові витрати  - витрати, що виключаються зі  складу валових)    –

(амортизаційні  відрахування - сума амортизаційних відрахувань, що виключаються для цілей оподаткування).

Прибуток платників  податку,  включаючи  підприємства, засновані на власності окремої  фізичної особи, оподатковується за  ставкою 25 відсотків до об'єкта оподаткування.

Звітним періодом з податку на прибуток підприємства є звітний квартал, півріччя, три квартали, рік. Платники податку протягом 40 календарних днів наступних за останнім днем звітного періоду, подають до податкового органу декларацію про прибуток обчислену наростаючим підсумком. Податок сплачується протягом 10 календарних днів, наступних за граничним терміном подання декларації. Декларація про прибуток подається платником незалежно від того, чи виникло у звітному періоді в платника податку податкове зобов'язання чи ні. Дані, наведені у декларації повинні підтверджуватись первинними документами обліку і відповідати податковому обліку. Оригінал декларації подається до податкового органу.

Від оподаткування  звільняються доходи неприбуткових  операцій отриманих у вигляді: грошових коштів, майна, що надходять у вигляді безповоротної фінансової допомоги; пасивних доходів (отриманих у вигляді дивідендів, відсотків, страхових виплат, роялті); грошових коштів чи майна, що надходять до неприбуткових організацій у якості компенсації вартості отриманих державних послуг. [2]

1.2.2 Податок  з доходів фізичних осіб

Податок з доходів  фізичних осіб – це плата фізичної особи за послуги, які надаються  їй територіальною громадою, на території якої така фізична особа має податкову адресу або розташовано особу, що утримує цей податок відповідно до Зокону України «Про податок з доходів фізичних осіб».

 

Платниками  податку є:

- резиденти, які отримують як доходи з джерелом їх походження з території України, так і іноземні доходи;

- нерезиденти, які отримують доходи з джерелом їх походження з території України.

Не є платником  податку нерезидент, який отримує  доходи з джерелом їх походження з  території України і має дипломатичні привілеї та імунітет, встановлені на умовах взаємності міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана ВРУ, щодо доходів, одержуваних ним безпосередньо від здійснення такої дипломатичної чи прирівняної до неї таким міжнародним договором іншої діяльності.

Платник податку має право на зменшення суми загального місячного оподатковуваного доходу, отримуваного з джерел на території України від одного працедавця у вигляді заробітної плати, на суму податкової соціальної пільги у розмірі, що дорівнює 50 відс. однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на місяць), встановленої законом на 1 січня звітного податкового року, - для будь-якого платника податку.

Для платників  встановлена однакова ставка оподаткування  у розмірі 15 відсотків від отриманих доходів, як резидентів так і нерезидентів.

Ставка податку  становить 5 відсотків від об'єкта оподаткування, нарахованого податковим агентом як: процент на депозит (вклад) у банк чи небанківську фінансову установу відповідно до закону (крім страховиків); процентний або дисконтний дохід за ощадним (депозитним) сертифікатом.

Податковий  агент це юридична або фізична  особа чи нерезидент, які незалежно  від їх організаційно-правового  статусу та способу оподаткування  іншими податками зобов'язані нараховувати, утримувати та сплачувати цей податок до бюджету від імені та за рахунок платника податку, вести податковий облік та подавати податкову звітність податковим органам. [3]

1.2.3 Інші  прямі податки

Податок на землю.

Використання  землі в Україні є платним.  Плата за землю справляється  у  вигляді  земельного  податку  або  орендної плати, що визначається залежно від грошової оцінки земель. Власники земельних ділянок, земельних  часток (паїв) та землекористувачі, крім орендарів та інвесторів - учасників угоди про  розподіл  продукції,  сплачують  земельний податок. Справляння земельного податку за земельні ділянки, надані в користування у зв'язку з укладенням угоди про розподіл продукції, замінюється  розподілом  виробленої  продукції  між  державою та інвестором на умовах такої угоди.

Об'єктом плати  за землю є земельна ділянка, а  також земельна частка, яка перебуває  у власності або користуванні, у тому числі на умовах оренди. Суб'єктом  плати за землю є власник земельної ділянки,  земельної  частки  і землекористувач, у тому числі  орендар. 

Розмір земельного податку не залежить від результаті господарської діяльності власників  землі та землекористувачів.

Ставки земельного податку з одного гектара сільськогосподарських  угідь  встановлюються у відсотках  від їх  грошової оцінки у поданих розмірах:

- для ріллі, сіножатей та пасовищ - 0,1;

- для багаторічних насаджень - 0,03.

Ставки земельного податку з земель, грошову оцінку  яких встановлено,  встановлюються у розмірі одного відсотка від їх грошової оцінки,  за  винятком  земельних  ділянок,  які були придбані на підставі цивільно-правової угоди, ділянок у населених пунктах, віднесених Кабінетом Міністрів України до курортних, ділянок, які були надані для потреб лісового господарства та інші.

У разі придбання  земельної ділянки на підставі  цивільно-правової угоди розмір податку  розраховується від суми, що  дорівнює  грошовій  оцінці  землі, але в  будь-якому разі сума, від  якої  розраховується  розмір  податку,  не  може  бути меншою ціни  земельної  ділянки,  що  зазначена  в  угоді.

Податок за земельні ділянки, надані для підприємств  промисловості,  транспорту,  зв'язку  та  іншого  призначення,  за  винятком  земельних  ділянок, які  були придбані на підставі цивільно-правової угоди, та земельних ділянок, які були надані для залізничного транспорту, військових формувань, справляється з розрахунку 5 відсотків від грошової оцінки  одиниці площі ріллі по області.

Нормативна  грошова оцінка земельних ділянок  проводиться відповідно до державних стандаттів, норм, правил, а також інших нормативно-правових актів на землях усіх категорій та форм власності. Нормативна грошова оцінка земельних ділянок сільськлгосподарського призначення проводиться не рідше як один раз у 5-7 років, а несільськогосподарського призначення – не рідше як один раз у 7-10 років.

Платники земельного податку, а також орендної плати  за земельні ділянки державної або  комунальної власності (крім громадян) самостійно обчислюють суму земельного податку та  орендної плати щороку за станом на 1 січня і до 1 лютого поточного  року  подають  відповідному  органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову  декларацію на поточний рік за формою, встановленою центральним  податковим органом,  з  розбивкою  річної  суми рівними частками за місяцями.  Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних  декларацій.

За несвоєчасну сплату податку справляється пеня у розмірі 0,3 відс. суми недоїмки за кожний день прострочення. За результатами перевірок щодо своєчасності сплати земельного податку застосовуються штрафні (фінансові) санкції.

Від земельного податку звільняються:

1) заповідники,  в тому числі історико-культурні,  національні природні  парки,  заказники (крім мисливських), регіональні ландшафтні парки,  ботанічні сади, дендрологічні і зоологічні парки, пам'ятки природи, заповідні  урочища та парки-пам'ятки садово-паркового мистецтва;

2) вітчизняні дослідні  господарства науково-дослідних  установ і навчальних закладів сільськогосподарського профілю та професійно-технічних училищ;

3) органи державної влади  та органи місцевого самоврядування, органи прокуратури, заклади,  установи та організації, які  повністю утримуються  за рахунок  бюджету; 

4) вітчизняні заклади  культури, науки, освіти, охорони здоров'я,  соціального забезпечення, фізичної культури та спорту, які повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів;

5) зареєстровані релігійні  та благодійні організації,  що  не займаються підприємницькою діяльністю;

Податок з власників транспортних засобів.

Законом України  «Про податок з власників транспортних засобів та інших самостійних  машин і механізмів» встановлюється податок з власників деяких наземних і водних транспортних засобів, самохідних машин і механізмів як джерело фінансування будівництва, реконструкції, ремонту та утримання автомобільних шляхів загального користування та проведення природоохоронних заходів на водоймищах.

Платниками податку з  власників транспортних засобів  та інших самохідних машин і механізмів є підприємства, установи та організації, які є юридичними особами, іноземні юридичні особи (далі - юридичні особи), а також громадяни України, іноземні громадяни та особи без громадянства (далі - фізичні особи), які мають зареєстровані в Україні згідно з чинним законодавством власні транспортні засоби, які є об'єктами оподаткування.[5]

Ставки податку визначено  в розрахунку на рік: зі 100 см3 об’єму двигуна, з 1 кВт потужності двигуна, зі 100 см довжини транспортного засобу. Усі ставки податку встановлені з 1 січня 2000 року в грн. за видами транспортних засобів і диференційовані залежно від потужності двигуна, виду транспортного засобу, його призначення й використання. Обчислення податку здійснюється на підставі даних про кількість транспортних засобів за станом на 1 січня поточного року. Податок сплачується за місцезнаходженням юридичних осіб на спеціальні рахунки територіальних дорожніх фондів.

Податок сплачується щоквартально рівними частинами до 15 числа місяця, що настає за звітними кварталами.

Від сплати податку звільняються підприємства автомобільного транспорту загального користування (стосовно транспортних засобів, зайнятих перевезенням пасажирів, у тому разі, коли законодавчо встановлено  тарифи на оплату проїзду на цих транспортних засобах) незалежно від форми власності.

Для підприємств встановлено  достатньо високу відповідальність за сплату податку. У разі заниження  податку стягується вся сума несплаченого податку і штраф у двократному  розмірі від тієї ж суми. За браком обліку об’єктів оподаткування або за ведення обліку з порушенням установленого порядку (неподання, несвоєчасне подання розрахунків та інших документів, необхідних для обчислення та сплати податку) стягується штраф у розмірі 10% від суми податку, що підлягає сплаті. За несвоєчасну сплату податку стягується пеня у розмірі 120 відс. річних від облікової ставки Національного банку на день складання акта перевірки, від суми недоплати за кожний день прострочення платежу.

Сума податку  на транспортні засоби включається  до складу валових витрат платника, а отже, зменшує оподатковуваний  прибуток і суму податку на нього. Податок на транспортні засоби включається  в собівартість перевезень, що впливає  на розмір прибутку підприємства.[4]

1.2.4 Вплив  прямого оподаткування на життєдіяльність  підприємства.

Оподаткування діяльності підприємства має відповідати  наступним принципам: систематичності, хронологічності, законності, точності та достовірності, своєчасності, гнучкості, конфіденційності та гласності, альтернативності, відповідальності.

Платники податків зобов’язані:

  1. Стати на облік у контролюючих органах.
  2. Вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів.
  3. Подавати до контролюючих органів декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.
  4. Сплачувати податки та збори в строки.
  5. Подавати, на письмову вимогу контролюючих органів, документи з обліку доходів, витрат та інших показників, пов'язаних із визначенням об'єктів оподаткування (податкових зобов'язань).
  6. Подавати контролюючим органам інформацію, відомості про суми коштів, не сплачених до бюджету в зв'язку з отриманням податкових пільг (суми отриманих пільг) та напрями їх використання.
  7. Не перешкоджати законній діяльності посадової особи контролюючого органу під час виконання нею службових обов'язків.
  8. Повідомляти контролюючим органам за місцем обліку такого платника про його ліквідацію або реорганізацію протягом трьох робочих днів з дня прийняття відповідного рішення.
  9. Повідомляти контролюючі органи про зміну місцезнаходження юридичної особи.
  10. Забезпечувати збереження документів, пов'язаних з виконанням податкового обов'язку, протягом строків.

З іншої сторони  платники податків повинні вимагати дотримання своїх прав:

  1. Безоплатно отримувати в органах державної податкової служби, у тому числі і через мережу Інтернет, інформацію про податки та збори.
  2. Представляти свої інтереси в контролюючих органах самостійно, через податкового агента або уповноваженого представника.
  3. Обирати самостійно метод ведення обліку доходів і витрат.
  4. Користуватися податковими пільгами за наявності підстав.
  5. Одержувати відстрочення, розстрочення сплати податків або податковий кредит.
  6. Бути присутнім під час проведення перевірок, ознайомлюватися та отримувати акти (довідки) перевірок.
  7. Оскаржувати рішення, дії (бездіяльність) контролюючих органів (посадових осіб), надані контролюючими органами роз'яснення.
  8. Вимагати від контролюючих органів проведення перевірки відомостей та фактів, що можуть свідчити на користь платника податків.
  9. На нерозголошення контролюючим органом відомостей про такого платника без його письмової згоди та відомостей, що становлять конфіденційну інформацію.
  10. На залік чи повернення надміру сплачених, а також надміру стягнутих сум податків та зборів, пені, штрафів, на повне відшкодування збитків (шкоди), заподіяних незаконними діями (бездіяльністю) контролюючих органів (їх посадових осіб).

У сучасному  підприємницькому механізмі основним призначенням податків повинен стати  захист майнових прав та інтересів  платників податків - юридичних і  фізичних осіб, а також стимулювання та підвищення ефективності виробництва.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2. РОЗРАУНКИ ОКРЕМИХ ВИДІВ ПРЯМИХ ПОДАТКІВ НА ПРИКЛАДІ ПІДПРИЄМСТВА

2.1 Коротка характеристика підприємства

Товариство  з обмеженою відповідальністю «Силланиум» було засновано у 1992 році. Форма власності-приватна.   Адміністративний офіс ТОВ «Силланиум» знаходиться за адресою м. Харків, вул.Тобольська 39 А.

На сьогоднішній день основним напрямком діяльності транспортно-експедиторської компанії, є надання широкого спектру послуг з організації автомобільних вантажоперевезень вагою від 1 тони і вище по Україні, в країни СНД і Європи. Одними з найбільш популярними організованими експедиціями, є автоперевезення вантажів з України в Росію, Білорусь, Чехію, Німеччину, Італію; із цих країн в Україну, а також з Бельгії, Англії, Австрії. Експедиторською компанією пропонуються такі види транспорту, як: тенти, прицепи, напівприцепи, фургони, фури, рефрижератори і т.д, для транспортування в межах України та за кордоном (СНД, Європа). Можливе перевезення вантажів автотранспортом від 1 до 20т і від 3 до 120 м3, а також збірних вантажів.  

Список послуг,які надаються компанією:


и т.д.................


Перейти к полному тексту работы


Скачать работу с онлайн повышением уникальности до 90% по antiplagiat.ru, etxt.ru или advego.ru


Смотреть полный текст работы бесплатно


Смотреть похожие работы


* Примечание. Уникальность работы указана на дату публикации, текущее значение может отличаться от указанного.