Здесь можно найти учебные материалы, которые помогут вам в написании курсовых работ, дипломов, контрольных работ и рефератов. Так же вы мажете самостоятельно повысить уникальность своей работы для прохождения проверки на плагиат всего за несколько минут.

ЛИЧНЫЙ КАБИНЕТ 

 

Здравствуйте гость!

 

Логин:

Пароль:

 

Запомнить

 

 

Забыли пароль? Регистрация

Повышение уникальности

Предлагаем нашим посетителям воспользоваться бесплатным программным обеспечением «StudentHelp», которое позволит вам всего за несколько минут, выполнить повышение уникальности любого файла в формате MS Word. После такого повышения уникальности, ваша работа легко пройдете проверку в системах антиплагиат вуз, antiplagiat.ru, etxt.ru или advego.ru. Программа «StudentHelp» работает по уникальной технологии и при повышении уникальности не вставляет в текст скрытых символов, и даже если препод скопирует текст в блокнот – не увидит ни каких отличий от текста в Word файле.

Результат поиска


Наименование:


курсовая работа Фнансове планування на пдприємств

Информация:

Тип работы: курсовая работа. Добавлен: 30.05.13. Сдан: 2012. Страниц: 22. Уникальность по antiplagiat.ru: < 30%

Описание (план):


        ВСТУП 

        На даному етапі  економічного розвитку нашої країни лише невелика кількість функціонуючих  підприємств приділяє достатню увагу  такому процесу, як планування. На даний  час, коли попередня система галузевого планування втратила своє значення і  повністю зруйнована, на більшості  підприємств не приділяється належна  увага фінансовому плануванню, а  планові розрахунки мають короткочасний  характер. Увага до складання фінансових планів на підприємствах була послаблена через високі темпи інфляції, а  постійно змінювані умови господарювання, нестабільність податкової системи, взаємні  неплатежі підприємств роблять  розрахунки фінансових показників малодостовірними. Разом з тим відмова від  фінансового планування рівнозначна  відмові від розроблення способів фінансового забезпечення поставлених  завдань в області підприємництва

        Ведення підприємницької  діяльності немислиме без чіткого  економічного розрахунку і бачення  перспективи, що значно полегшує підприємницьку діяльність, знижує рівень її ризикованості.

        Без фінансового  планування не можна досягти того рівня управління виробничо-господарською  діяльністю підприємства, який забезпечує йому успіх на ринку, постійне вдосконалення  матеріальної бази, соціальний розвиток колективу. Ніякий інший вид планування не може мати для підприємства такого узагальнюючого, глобального значення, бо саме фінанси охоплюють усі  без винятку сторони і ділянки  функціонування підприємства.

        Фінансове планування відображає одну з найважливіших  сторін організації виробництва  – управління фінансово-господарською  діяльністю підприємства. Його необхідність викликана тим, що потрібно передбачити  конкретні грошові кошти, без  наявності яких неможливе неперервне функціонування підприємства, оскільки їх необхідно витрачати для придбання  сировини, матеріалів, інших цінностей, сплати податків, відрахувань до спеціальних фондів, виконання фінансових зобов’язань перед постачальниками, членами трудового колективу.

        У ринкових відносинах від фінансових можливостей підприємства багато в чому залежить не тільки неперервність  виробництва, але й кінцеві результати його діяльності, уникнення банкрутства. Тому головним призначенням фінансового  планування стає передбачення надходження  доходів підприємства, визначення видатків, результативності кожної господарської  і фінансової ситуації, напрямку використання фінансових ресурсів підприємства.

        Фінансове планування здатне активно впливати на усі сторони  роботи підприємства через вибір  об’єктів фінансування, направлення  грошових коштів і вибірково в  залежності від віддачі тих чи інших заходів економічного і  соціального розвитку сприяти раціональному  використанню трудових, матеріальних і грошових ресурсів.

        Актуальність теми полягає в тому що фінансове планування допомагає підприємству досягти  високого рівня управління виробничо-господарської  діяльності, яке забезпечує йому успіх  на ринку, постійне вдосконалення матеріальної бази, соціальний розвиток колективу.

        Об’єкт дослідження  – ПАТ «Полтавакондитер»

        Предметом дослідження  курсової роботи виступає фінансове  планування на підприємстві та шляхи  його удосконалення.

        Метою курсової роботи є дослідження поняття фінансового  планування на підприємстві, визначення ефективності процесу фінансового  планування і пошук шляхів його удосконалення.

        Досягнення поставленої  мети здійснювалось послідовним  вирішенням наступних завдань:

  • викладення теоретичних основ фінансового планування економічного розвитку підприємства в цілому;
  • розкрити сутність поняття фінансового планування, дослідити погляди різних економістів щодо цього і сформувати визначення терміну фінансового планування;
  • розглянути проблеми, що виникають при фінансовому плануванні на підприємстві;
  • спрогнозувати на основі планового балансу і планового звіту про фінансові результати основні фінансово – економічні показники досліджуваного підприємства і провести їх порівняння;
  • на основі проведеного аналізу фінансового планування зробити аналіз ефективності фінансового планування на досліджуваному підприємстві;
  • запропонувати шляхи вдосконалення процесу фінансового планування на досліджуваному підприємстві;

        Метою фінансового  планування є планування подальшого розвитку для стабільності підприємства.

        Інформаційною основою  роботи є вітчизняні і зарубіжні  фундаментальні і практичні дослідження  сутності та здійснення фінансового  планування на підприємстві, Закони України, Укази президента України, постанови  Кабінету Міністрів України, статистичні  дані по Україні. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

        РОЗДІЛ1

        ТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ  ФІНАНСОВОГО ПЛАНУВАННЯ ДІЯЛЬНОСТІ ПІДПРИЄМСТВА

        1.1 Сутність та роль фінансового планування в діяльності підприємства  
 

        У теоретичному аспекті  фінансове планування розглядають  як невід'ємну частину загального планування звичайної діяльності підприємства. Разом з тим сутність фінансового  планування трактується вченими  по-різному. Немає чіткого визначення понять "фінансове планування", "фінансовий план підприємства", "бюджетування" на мікрорівні, змісту фінансових планів залежно від організаційно-правової форми та розміру підприємства. Розглянемо детальніше тлумачення сутності фінансового  планування різними вченими - економістами. Наприклад Р.А. Слав'юк під фінансовим плануванням розуміє розрахунок обсягів фінансових ресурсів [1]. На його думку "...фінансове планування являє собою розрахунок обсягів фінансових ресурсів за джерелами формування і напрямами використання у відповідності з виробничими і маркетинговими показниками підприємств на плановий рік". Вважаю, що під фінансовим плануванням на підприємстві слід розуміти, передусім, процес розробки видів різних фінансових планів як за термінами, змістом, так і за завданнями, які мають бути розв'язані в процесі виконання цих планів.

        Обє’ктом фінансового  планування є доходи і накопичення, їх формування та розподіл, взаємовідносини  з ланками фінансово – кредитної  системи, фонди грошових коштів, їх формування та використання, капітальні вкладення й оборотні активи, планування їх обсягів і джерел фінансування, визначення джерел фінансування соціальної та культурно – побутової сфер підприємства.

        Базується фінансове  планування на виробничих показниках плану, плану продажу продукції  та послуг, плану капітальних вкладень та розвитку соціальної сфери.

        Основними завданнями фінансового планування є : визначення джерел та обсягів фінансових ресурсів відповідно до потреб підприємства; виявлення  резервів збільшення фінансових ресурсів; раціональний розподіл отримуваних  прибутків і накопичень по каналах  їх використання; забезпечення посилення  фінансового планування в керуванні  виробництвом і підвищенням його ефективності.

        Основними стадіями фінансового планування є : аналіз надходжень і витрат фінансових ресурсів по їх видам і в цілому за попередній зворотній період; складання проекту  фінансового плану на наступний  період(рік); розгляд та затвердження фінансових планів; виконання фінансових планів.

        Партін Г.О і  Завгородній А.Г. стверджують, що "... фінансове планування — це розроблення  системи фінансових планів за окремими напрямами фінансової діяльності підприємства, які забезпечують реалізацію його фінансової стратегії у плановому періоді" [2]. Наведене визначення, на мій погляд, стосується поточного або оперативного фінансового планування, оскільки покликане забезпечити реалізацію фінансової стратегії, що здійснюється у поточному періоді. Поточне фінансове планування дає можливість підприємству визначити джерела фінансування його розвитку, сформувати структуру доходів і витрат, забезпечити стійку платоспроможність, визначити структуру його активів та капітал на кінець планового періоду [3].

        Поточний фінансовий план державним підприємством та підприємствами з різною часткою  власності у статутному капіталі складається на рік із розбивкою  по кварталах за рекомендованою Міністерством  економіки України формою. Головним документом процесу поточного фінансового  планування є фінансовий план.

        Від об'ємів реалізації залежить більшість показників фінансового  плану: прибуток, платежі до бюджету  і позабюджетних фондів, відрахування до резервного фонду й інші фонди  підприємства, розміри передбачуваних дивідендів і відсотків по цінних паперах.

        Отже, основні завдання фінансового планування на підприємстві, визначеними у [26,        4] є:

        • забезпечення виробничої та інвестиційної діяльності необхідними  фінансовими ресурсами;

        • встановлення раціональних фінансових відносин з іншими суб'єктами господарювання, банками, страховими компаніями тощо;

        • визначення шляхів ефективного використання капіталу, оцінка раціональності його використання;

        • виявлення і  мобілізація резерві збільшення прибутку за рахунок раціонального  використання матеріальних, трудових та грошових ресурсів;

        • здійснення контролю за утворенням та використанням платіжних  засобів.

        Фінансове планування - це складний процес, що включає в  себе ряд етапів, відображених на схемі 1.1.

        

        

        

        

        

        

        

          

         Схема 1.1 - Основні етапи фінансового планування на підприємстві

        Необхідно зазначити  за схемою 1.1, що:

        -  першому етапі  на основі фінансової звітності  проводиться аналіз фінансових  показників діяльності підприємства  за попередній період.

        -  другий етап - розробка фінансової стратегії  і політики за основними напрямами  фінансової діяльності підприємства.

        - третій етап уточнює  і конкретизуює основні показники  прогнозних фінансових документів  за допомогою складання поточних  фінансових планів.

        - четвертий етап - погодження показників фінансових  планів з виробничими, комерційними, інвестиційними, будівельними й  іншими планами і програмами, що розроблені підприємством. 

        -  для п’ятого  етапу характерно - здійснення оперативного фінансового планування шляхом розробки оперативних фінансових планів. Завершується процес фінансового планування на підприємстві аналізом і контролем за виконанням фінансового плану, визначення фактичних та кінцевих показників, їх співставленні та визначенні відхилення . [6].

        Ефективність планування залежить від:

        • своєчасного отримання  та обліку даних про основні загальноекономічні та ринкові умови;

        • впливу на ринок  самої фірми та її конкурентів;

        • минулих продаж та прибутків;

        • визначення оптимальної  структури виробництва у кожен  момент часу з врахуванням останніх досягнень НТП;

        • оперативного обліку наявних ресурсів та можливості гнучкого маневрування ними;

        • встановлення контролю за виконанням планів та їх коригування  у разі необхідності.

        У фінансовому плануванні застосовується балансовий метод. Його зміст полягає у тому, що не тільки балансуються підсумкові показники  доходів і витрат, а для кожної статті витрат зазначаються конкретні джерела покриття. При цьому використовуються такі способи [18]:

        • нормативний;

        • розрахунково-аналітичний;

        • оптимізації планових рішень;

        • економіко-математичне  моделювання.

        Суть нормативного способу фінансового планування полягає у тому, що на основі встановлених фінансових норм та техніко-економічних  нормативів розраховується потреба  суб'єкта господарювання у фінансових ресурсах та визначаються джерела цих  ресурсів. Згаданими нормативами  є ставки податків, ставки тарифів, зборів та внесків, норми амортизаційних відрахувань, норми оборотних коштів. Норми та нормативи бувають галузевими, регіональними та індивідуальними.

        При використанні розрахунково-аналітичного методу планові показники розраховуються на підставі аналізу фактичних фінансових показників, які беруться за базу, та індексів їх змін в плановому періоді.

        Оптимізація планових рішень полягає в розробці варіантів  планових розрахунків для того, щоб  вибрати з них найоптимальніший. Відтак можуть використовуватися різні  критерії вибору [5]:

  • максимум прибутку (доходу) на грошову одиницю вкладеного капіталу;
  • максимум збереження фінансових ресурсів, тобто мінімум фінансових витрат;
  • мінімум поточних витрат;
  • мінімум вкладення капіталу за максимально ефективного результату;
  • максимум абсолютної суми отриманого прибутку.

        Фінансове планування (крім уже згаданих способів розрахунків) потребує широкого використання економіко-математичного моделювання. Цей спосіб застосовується для кількісного вираження взаємозв'язків між фінансовими показниками та факторами, які їх визначають. Економіко-математична модель — це точний математичний опис факторів, які характеризують структуру та закономірності зміни даного економічного явища і здійснюються за допомогою математичних прийомів (рівнянь, нерівностей, їх систем, таблиць, графіків тощо). Моделювання може відбуватися за функціональним та кореляційним зв'язком. Економіко-математичне моделювання дає змогу перейти в плануванні від середніх величин до оптимальних варіантів. Підвищення рівня наукової обґрунтованості планування потребує розробки кількох варіантів планів, що базуються на різних умовах та шляхах розвитку підприємства, з наступним вибором оптимального варіанту фінансового плану. 

        1.2 Принципи і методи фінансового планування 

        Вплив фінансового  планування на економіку стає максимально  ефективним за умови, що таке планування забезпечує відповідність грошових і матеріальних ресурсів.

        При плануванні фінансових показників можуть застосовуватися  різні методи фінансового планування. При виборі методів планування необхідно  враховувати певні вимоги до них.

        Методи планування повинні:

        - бути адекватними  зовнішнім умовам господарювання, особливостям різних етапів процесу  становлення та розвитку ринкових  відносин;

        - найбільш повно  враховувати профіль діяльності  об'єкта планування та різноманітність  в засобах та шляхах досягнення  основної підприємницької мети  — збільшення прибутку;

        - відрізнятися в  залежності від виду розроблюваного  плану.

        Саме тому, для  ефективного здійснення фінансового  планування використовуються різноманітні методи, тобто конкретні способи  і прийоми планових розрахунків. У загальному розумінні, фінансові методи - це способи впливу на виробничу діяльність на підприємстві. Найпоширенішими є такі: балансовий, нормативний, розрахунково-аналітичний, оптимізації планових рішень, моделювання. Характеристика цих методів представлена у таблиці 1.1.

        Таблиця 1.1 - Характеристика методів фінансового планування

             Методи              Зміст         Сфера   застосування
Нормативний На базі вже  встановлених норм і техніко-економічних нормативів розраховується потреба суб'єкту господарювання у фінансових ресурсах та їх джерелах Для планування обсягу амортизаційних відрахувань, потреби в капіталі для фінансування оборотних активів, податкових платежів
Балансовий Шляхом побудови балансів досягається поєднання  наявних  фінансових ресурсів та їхньої потреби Для прогнозування  розподілу фінансових ресурсів по фондах грошових коштів, забезпечення покриття витрат підприємства надходженнями
Грошових  потоків Полягає у побудові графіку надходжень коштів на певну дату та бюджетування всіх видатків і доходів Для прогнозування  чистого грошового потоку

 

Продовження таблиці 1.1    
Оптимізації планових рішень Розробка декількох  варіантів планових розрахунків, що дозволяє обрати з них найбільш оптимальний  варіант планових показників Для обґрунтованого прийняття управлінського рішення щодо планування інвестицій, поточних витрат, прибутку
Економіко-математичного  моделювання Дозволяє знайти кількісні вирази зв'язків між фінансовими показниками та факторами, що їх визначають Для врахування впливу зовнішніх та внутрішніх факторів при прогнозуванні фінансових показників
Розрахунково-аналітичний Фінансові показники  розраховуються на основі аналізу досягнутих величин  показників за минулі періоди, індексів їх розвитку і експертних оцінок цього розвитку в плановому періоді Для прогнозування  суми виручки від реалізації продукції (робіт, послуг), відрахування в фонди накопичення, споживання, резервний фонд, планування потреби в обігових коштах

        Взаємодія цих методів  дає змогу визначити, який обсяг  грошових коштів може мати підприємство у своєму розпорядженні, які основні  джерела їх надходження, чи достатньо  коштів для виконання фінансових завдань, скільки коштів потрібно перерахувати до бюджету, кредиторам, страховим компаніям тощо, як буде розподілятись прибуток підприємства, чи збалансовані доходи з витратами підприємства тощо.

        Характер і зміст  планової діяльності на підприємстві визначають принципи планування. Правильне  дотримання принципів планування створює  передумови для ефективної роботи підприємства й зменшує ймовірність негативних результатів планування.

        Поряд із загальними принципами управління існують і  специфічні принципи планування, а  саме:

        1) принцип обґрунтованості  цілей і завдань підприємства. Чітко визначені кінцеві цілі  є вихідним пунктом планування. Виділяють п’ять основних цілей  (або груп цілей) підприємства:

        – господарсько-економічні, що забезпечують ефективність виробництва;

        – виробничо-технологічні, що відображають функціональне призначення  підприємства;

        – науково-технічні, що забезпечують науково-технічний  прогрес;

        – соціальні, що забезпечують задоволення соціально-побутових  і культурних потреб працівників  підприємства;

        – екологічні, що забезпечують виготовлення екологічно чистої продукції  без шкідливого впливу на навколишнє середовище;

        2) принцип системності.  Він означає, що планування  є цілісною системою планів  і охоплює всі сфери діяльності  підприємства;

        3) принцип науковості. Вимагає врахування перспектив  науково-технічного прогресу й  застосування науково обґрунтованих  прогресивних норм використання  всіх видів ресурсів;

        4) принцип безперервності. Означає паралельне поєднання  поточного й перспективного планування;

        5) принцип збалансованості  плану. Указує на кількісну  відповідність між взаємозалежними  (взаємозв’язаними) розділами й  показниками плану, між необхідними  та наявними ресурсами;

        6) принцип гнучкості.  Означає, що плани повинні бути  гнучкими, тобто їх можна змінювати  відповідно до зміни внутрішнього  і зовнішнього середовищ підприємства.[3]

      Необхідно відмітити, що у той же час вищеперераховані методи мають як переваги, так і  недоліки. Основні переваги та недоліки наведено у таблиці 1.2.

     Таблиця 1.2 - Переваги та недоліки методів фінансового  планування

   Методи
      Переваги
      Недоліки
Нормативний Простота розрахунків  планових показників при наявності  встановлених норм (нормативів) Необхідно мати встановлені нормативи, які не завжди існують
Балансовий Відбувається  контроль дохідної та витратної частин з метою їх збалансування Використання  бухгалтерської інформації, що збільшує затрати праці й часу
Грошових  потоків Можливість  маневрування ліквідністю підприємства Складність  передбачення грошових надходжень через  мінливість зовнішнього середовища
Оптимізації

планових

рішень

Можливість  альтернативного вибору мінімально затратного чи максимально доходного варіанту плану Необхідно мати встановлені нормативи, які не завжди існують
Економіко-

математичного

моделювання

Найбільш точний, є базою для автоматизації  процесу фінансового планування Великі витрати  часу, важкість визначення періоду  прогнозування
Розрахунково- аналітичний Надання обґрунтованої  експертної оцінки потреби в ресурсах у плановому періоді Не враховує вплив усіх змін умов господарювання

 

      Отже, при розробці фінансового плану підприємства, спираючись на подані методи потрібно враховувати усі як переваги так і недоліки для створення максимально досконалого фінансового плану.

      За  даним питанням можна зробити  наступний висновок, що фінансове  планування - специфічна сфера управління. На всіх етапах історичного розвитку воно потребувало особливих підходів щодо свого здійснення. Саме тому, важливим чинником є вибір методу формування фінансового планування на підприємстві, що буде визначатися умовами доступу  до інформаційної бази, необхідністю залучення додаткових даних (нормативів, показників тощо), кількістю задіяних у процесі фахівців та затратами  часу. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

        РОЗДІЛ 2

        АНАЛІЗ СТАНУ ФІНАНСОВОГО  ПЛАНУВАННЯ НА ПІДПРИЄМСТВІ ПАТ«ПОЛТАВАКОНДИТЕР»

        2.1 Загальна характеристика підприємства ПАТ «Полтавакондитер» 
 

        Історія ПАТ "Полтавакондитер". Полтавська кондитерська фабрика — одна із самих відомих компаній мальовничої Полтавщини. На початку 20-го сторіччя місто над Ворсклою було одним із центрів кондитерської промисловості на Лівобережній Україні. У Полтаві існувала велика кількість приватних артілей-кондитерських, які поставляли солодощі далеко за кордони Полтавської губернії.

        Після Жовтневої  революції ці міні-фабрики були націоналізовані  і рішенням Губернської Ради народного  господарства, об’єднані в одне кондитерське підприємство, яке отримало назву „Державна кондитерська фабрика”.

        Вигідне географічне  розташування та наближення до сировинної бази сприяли швидкому розвитку виробництва.

        У 1929 році був створений  Полтавський трест „Полтдержкондфабрика”. На той час на підприємстві працювали 50 чоловік.

        У часи Великої Вітчизняної  війни все обладнання було евакуйоване  у Прокофьєвськ Алтайського краю і працювало на потреби фронту. Нажаль, всі побудови фабрики у  Полтаві були зруйновані. Відродження  підприємства почалося після визволення міста в 1944 р. У післявоєнні роки фабрика виготовляла переважно  карамель та печиво. Домінувала ручна  праця, і тільки у 1952 році карамельний  цех був обладнаний двома напівмеханічними лініями.

        З 60-х років почалася модернізація виробництва, що дозволило  розширити асортимент. Були введені  в дію вафельний та мармеладний  цехи. Поступово освоюючи нові виробничі  потужності, підприємство збільшило  обсяг виробництва продукції до 8 тисяч тон на рік. Кількість працюючих досягла 560 чоловік.
и т.д.................


Перейти к полному тексту работы


Скачать работу с онлайн повышением уникальности до 90% по antiplagiat.ru, etxt.ru или advego.ru


Смотреть полный текст работы бесплатно


Смотреть похожие работы


* Примечание. Уникальность работы указана на дату публикации, текущее значение может отличаться от указанного.