Здесь можно найти образцы любых учебных материалов, т.е. получить помощь в написании уникальных курсовых работ, дипломов, лабораторных работ, контрольных работ и рефератов. Так же вы мажете самостоятельно повысить уникальность своей работы для прохождения проверки на плагиат всего за несколько минут.

ЛИЧНЫЙ КАБИНЕТ 

 

Здравствуйте гость!

 

Логин:

Пароль:

 

Запомнить

 

 

Забыли пароль? Регистрация

Повышение уникальности

Предлагаем нашим посетителям воспользоваться бесплатным программным обеспечением «StudentHelp», которое позволит вам всего за несколько минут, выполнить повышение уникальности любого файла в формате MS Word. После такого повышения уникальности, ваша работа легко пройдете проверку в системах антиплагиат вуз, antiplagiat.ru, etxt.ru или advego.ru. Программа «StudentHelp» работает по уникальной технологии и при повышении уникальности не вставляет в текст скрытых символов, и даже если препод скопирует текст в блокнот – не увидит ни каких отличий от текста в Word файле.

Результат поиска


Наименование:


реферат Особливост страхування майна, життя

Информация:

Тип работы: реферат. Добавлен: 04.06.13. Сдан: 2013. Страниц: 23. Уникальность по antiplagiat.ru: < 30%

Описание (план):


План
 
      Вступ
      Страхування майна: сутність та види.
      Види страхування життя.
      Напрямки вдосконалення страхування майна ти життя в Україні.
      Висновок
Список використаної літератури
 
 
 
 


Вступ
Термін «страхування», на думку західних філологів, має латинське походження. В основі його - слова «securus» і «sine cura», які означають «безтурботний». Отже, страхування відбиває ідею застереження, захисту та безпеки. У багатьох слов'янських мовах, у тому числі й в українській, виникнення терміна «страхування» пов'язують зі словом «страх».
Офіційне тлумачення цього терміна  в Україні наведено в Законі «Про страхування»: «Страхування — це вид  цивільно-правових відносин щодо захисту  майнових інтересів громадян та юридичних  осіб у разі настання певних подій (страхових  випадків), визначених договором страхування  або чинним законодавством за рахунок  грошових фондів, що формуються шляхом сплати громадянами та юридичними особами  страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від  розміщення коштів цих фондів».
У Законі зафіксовано головні елементи, що формують поняття страхування. Це, насамперед, мета страхування — захист майнових інтересів фізичних і юридичних осіб. Наголошується, що захист забезпечується на випадок конкретних подій, перелік яких зафіксовано в чинному законодавстві або страхових договорах. Виокремлюються джерела грошових, коштів, що є ресурсами для страхових виплат.
З урахуванням наведених аргументів слід підходити й до визначення та характеристики функцій страхування, які в сукупності мають конкретизувати його зміст у сучасних умовах. З  цих міркувань страхування виконує  такі функції: ризиковану, створення  і використання страхових резервів (фондів), заощадження коштів, превентивну.
Ризикована  функція страхування. Вона полягає в переданні за певну плату страховикові матеріальної відповідальності за наслідки ризику, зумовленого подіями, перелік яких передбачено чинним законодавством або договором. Чим вищі ймовірність і розмір ризику, тим і плата за його утримання, обчислена на підставі тарифів, визначених за допомогою актуальних розрахунків, більша. У разі настання страхового випадку страхувальник висуває страховикові вимогу щодо відшкодування збитків (виплати страхових сум). Ризикована функція відбиває процес купівлі-продажу страхової послуги.
Функція заощадження коштів. У більшості країн світу першість за обсягами страхових премій посідає особисте страхування (на дожиття, пенсій, ренти тощо). Проте виплати, пов'язані із втратою життя і здоров'я внаслідок нещасного випадку, становлять менш як 10%. Решта припадає на заощадження. Вони виплачуються з урахуванням інвестиційного доходу в разі дожиття застрахованого до певного віку або події.
Превентивна функція. Учасники страхування, і насамперед страховики та страхувальники, зацікавлені зменшити наслідки страхових подій. З цією метою вдаються до правової та фінансової превенції.
      До правової превенції належать передбачені чинним законодавством або договорами страхування застереження, згідно з якими страхувальник повністю або частково позбавляється страхових відшкодувань. Вони охоплюють випадки протиправних дій або бездіяльності з боку страхувальника щодо застрахованих об'єктів. Наприклад, страховики не покривають матеріальних збитків, що їх зазнали потерпілі, перебуваючи у стані алкогольного чи наркотичного сп'яніння, а також не передбачають страхових відшкодувань у разі самогубства, навмисного пошкодження власного майна і здоров'я.
      Фінансова превенція полягає в тому, що частина страхових премій спрямовується на фінансування превентивних заходів. Добре зарекомендувала себе практика 70—80-х років, коли страхові ресурси використовувалися з метою спорудження й обладнання технікою пожежних депо, придбання медикаментів і утримання персоналу служб, що мали своїм завданням боротьбу з інфекційними захворюваннями сільськогосподарських тварин, фінансування заходів із запобігання дорожньо-транспортним пригодам і т. ін. Нині не передбачено обов'язкового створення фонду запобіжних заходів. Через це значно ускладнюється виконання страхуванням превентивної функції. Можливості страхування істотно звужуються, коли виникають суперечності між функціями, що характеризують сутність категорії страхування, і чинним правовим забезпеченням їх нормального виявлення.
Зазначені функції страхування  є специфічними. Проте водночас у  сфері страхової діяльності виявляються  й функції, притаманні фінансам у  цілому (наприклад, контрольна функція), та функції інших суміжних вартісних  категорій (наприклад, ціни, коли йдеться  про формування страхових тарифів, оцінку об'єкта страхування, з'ясування розміру завданих збитків).
Страховики — юридичні особи (акціонерні, повні, командитні товариства або товариства з додатковою відповідальністю), що одержали у встановленому порядку ліцензію на здійснення страхової діяльності. Вони виробляють умови страхування і пропонують страхові послуги своїм клієнтам.
Страхувальники — юридичні особи та дієздатні громадяни, які уклали із страховиками договори щодо страхування свого власного інтересу або інтересу третьої особи, сплачують страхові премії і мають право (за договором або за законом) на отримання компенсації (відшкодування) при настанні страхового випадку.
Страхові  відносини виникають між страховиком та страхувальником з приводу майна та майнових інтересів, а також життя, здоров'я, працездатності тощо. Ці відносини зумовлюють необхідність дотримуватись певних зобов'язань з обох сторін.
Страховики здійснюють страхову діяльність через страхових посередників — страхових агентів та брокерів.
      Страхові агенти — громадяни чи юридичні особи, які діють від імені та за дорученням страховика і виконують частину його страхової діяльності (укладення договорів страхування, одержання страхових платежів, виконання робіт, пов'язаних з виплатами страхових сум і страхового відшкодування). Страхові агенти є представниками страховика і діють у його інтересах за комісійну винагороду на підставі договору із страховиком.
      Страхові брокери — громадяни або юридичні особи, що зареєстровані у встановленому порядку як суб'єкти підприємницької діяльності та здійснюють за винагороду посередницьку діяльність на страховому ринку від свого імені на підставі брокерської угоди з особою, яка має потребу у страхуванні як страхувальник.
          Перестрахові брокери - юридичні особи, що здійснюють за винагороду посередницьку діяльність у перестрахуванні від свого імені на підставі брокерської угоди із страховиком, який має потребу у перестрахуванні як перестрахувальник.
Страховий ризик — це ймовірність настання певної події, у зв'язку з якою проводиться страхування.
Страховий платіж (внесок, премія) — плата за страхування, яку страхувальник зобов'язаний внести страховикові згідно з договором добровільного страхування або з умовами обов'язкового страхування.
За  формою розрізняють добровільне  та обов'язкове страхування.
Обов'язкове страхування як у галузі державного соціального страхування, так і в індивідуальному страхуванні зумовлене ризиками, пов'язаними з життям, втратою працездатності або із виникненням таких збитків, які не можуть бути відшкодовані окремою особою.
Обов'язкове страхування встановлюється законом, згідно з яким страховик  зобов'язується страхувати відповідні об'єкти, а страхувальники — вносити  належні страхові платежі.
 
 
    Страхування майна: сутність та види
Страхування в Україні поки що розвинуте слабо. На даний момент реально існує та працює два види майнового страхування, пов’язаного з нерухомістю.
      Перший - страхування від втрати майна (на випадок вогню, стихійного лиха, аварій комунікаційних мереж та протиправних дій третіх осіб).
      Другий – страхування фінансового ризику покупця нерухомості.
Майнове страхування — галузь страхової діяльності, в якій об'єктом страхового захисту є майно в найрізноманітніших його проявах. До майнового страхування відносять: страхування засобів повітряного, наземного та водного транспорту, страхування вантажів, інших видів майна, страхування фінансових ризиків тощо. У зв'язку з цим все майно громадян розподілялось на дві категорії:
      -пріоритетне майно, втрата якого зачіпає інтереси не тільки власника-громадянина, а й суспільні інтереси (житло, сільськогосподарські тварини);
      -майно, втрата якого зачіпає насамперед особисті інтереси громадян.
Втрата громадянами майна, віднесеного до першої категорії, не може не зачіпати інтереси держави. З метою підвищення відповідальності громадян за збереження цього майна і забезпечення страхового захисту держава організовує обов'язкове страхування майна першої категорії, інша ж його частина підлягає добровільному страхуванню. Закон України "Про страхування" (1996 р.) не включає в перелік обов'язкового страхування майна громадян і називає тільки два різновиди обов'язкового страхування майна: страхування авіаційних суден та обов'язкове страхування врожаю сільськогосподарських культур і багаторічних насаджень в радгоспах та інших державних сільськогосподарських підприємствах.
Розрізняють такі види майнового страхування:
 
      для юридичних осіб:
 
1. Страхування майна на випадок вогню, стихійного лиха та крадіжки. Страхування майна промислових підприємств від вогню є традиційним і найпоширенішим видом страхування. Сутність страхування від вогню - відшкодування збитку від раптових і непередбачених випадків пожежі або вибуху, а також деяких інших випадкових і непередбачених подій. Під поняттям "пожежа" слід розуміти неконтрольоване горіння, яке спричинило матеріальний збиток. Страхові компанії відшкодовують також збитки, які виникли внаслідок безпосередньої дії вогню (пожежі), а також дії побічних явищ (тиск повітря або газу, тепло, дим).
У разі страхування майна підприємств вирізняють два типи договорів:
а) страхування від вогню, удару блискавки, вибуху;
б) комплексне або розширене страхування "від вогню та інших випадків", яке включає, крім ризиків пожежі і вибуху, додатково такі страхові події: землетрус; зсув; обвал; буря; ураган; повінь; град, злива; осідання ґрунту; затоплення; шторм; цунамі; туман; пошкодження майна водою з водопровідних, каналізаційних, опалювальних систем; крадіжки зі зломом (пограбування).Майно береться під страховий захист також від ризиків, що виникають під час ведення експериментальних та дослідницьких робіт.
Будівлі, споруди та інше майно вважається застрахованим і на той випадок, коли у зв'язку з пожежею або раптовою загрозою стихійного лиха їх необхідно розібрати або перенести на нове місце.
Договір страхування майна, одержаного підприємством за договором майнового  найму або прийнятого ним від  інших організацій і населення  для переробки, ремонту, перевезення, на комісію, зберігання тощо, укладається  на повну вартість цього майна  на підставі даних бухгалтерського  обліку підприємств, яким належить це майно.
При пошкодженні, загибелі або крадіжці майна страхувальник має протягом одного - трьох днів подати заяву про страховий випадок, зазначивши в ній, коли, де, за яких обставин і яке майно загинуло або було пошкоджене чи викрадене. Страхова компанія перевіряє відповідність наведених фактів та умов договору страхування.Так вирішується питання про наявність страхового чи нестрахового випадку.
 
2. Особливості страхування майна сільськогосподарських підприємств. Сільське господарство - одна з найдавніших, найважливіших і найбільш ризикованих галузей економіки. В Україні на нього покладено завдання дедалі повніше забезпечувати внутрішні потреби країни в сировині і продовольстві та нарощувати відповідні експортні можливості. За належних інвестицій аграрний потенціал України може досягти рівня, достатнього для того, щоб нагодувати більш як половину населення Європи. Фактичні показники на порядок нижчі.
Нині в Україні прискорюється аграрна реформа, мета якої - забезпечити повне й надійне продовольче постачання населення, досягти високого експортного потенціалу галузі, відродивши господаря землі й створивши багатоукладний конкурентоспроможний аграрний сектор економіки.
Залучення інвестицій у розвиток сільськогосподарського виробництва безпосередньо залежить і від того, як вирішується проблема зменшення та розподілу ризику товаровиробників.
За правилами добровільного страхування об'єкти страхування розбито на чотири групи:
I. Урожай сільськогосподарських культур і багаторічних насаджень плодоносного віку.
II. Дерева й плодово-ягідні кущі, що зростають у садах, та виноградники. Не приймаються на страхування багаторічні насадження, знос або зрідження яких становить понад 70 %, а також ті що підлягають списанню з балансу.
III. Сільськогосподарські тварини, птиця, кролі, хутрові звірі, сім "і бджіл у вуликах.
IV. Будівлі, споруди, сільськогосподарська техніка, об'єкти незавершеного будівництва, передавальні пристрої, силові, робочі та інші машини, транспортні засоби, сировина, матеріали, продукція.
Не підлягають страхуванню тимчасові, дуже старі та не придатні для використання будівлі, а також споруди, що перебувають у зоні зсуву, обвалу, повені або іншого стихійного лиха (із моменту відповідного оголошення, зробленого органами влади, гідрометеослужбою і т. ін.). Не є об'єктом страхування ділова деревина та дрова на лісосіках і під час сплаву, документи, цінні папери, готівка.
Страховими подіями за цим видом страхування можуть бути:
- вимерзання озимих культур і багаторічних сіяних трав посіву минулих років;
- градобій, злива, буря, ураган або затоплення посівів (якщо воно є наслідком стихійного лиха);
- вогонь на пні колосових таанших сіяних культур.
 
3.Страхування технічних ризиків.
 В Україні зазначений вид  страхування лише починає розвиватися.  Створюються та вдосконалюються  належні правила страхування,  розробляються та вводяться в  дію відповідні законодавчі й  нормативні акти з цього питання.  Нині страхування технічних ризиків  в Україні здійснюється як  страхування майнових інтересів  під час виконання будівельно-монтажних  робіт і охоплює розглянуті  далі галузі страхування.
Майнове страхування, яке поширюється  на такі об'єкти страхування:
- продукцію будівельно-монтажних  та інших робіт, прямо пов'язаних  з будівництвом, реконструкцією  та капітальним ремонтом;
- продукцію пусконалагоджувальних  робіт;
- будівельні машини, а також  засоби та обладнання для виконання  монтажу;
- обладнання будівельного майданчика;
- будови та споруди, які реконструюються  або капітально ремонтуються.
 
Страхування будівельного підприємця від усіх ризиків - є одним з основних і найпоширеніших видів страхування технічних ризиків. Це страхування всіх видів будівельних об'єктів, у рамках якого надається страховий захист як від збитків, завданих будівельному об'єкту, спорудам на будівельному майданчику і/або будівельним машинам, так і від претензій третіх осіб внаслідок матеріального збитку або тілесного ушкодження, пов'язаних з будівництвом об'єкта.
Страхувальниками можуть бути:
- забудовники;
- будівельні підприємці, що здійснюють  проект, включаючи підрядчиків.
Об'єкти страхування:
- житлові будинки та конторські  будівлі, лікарні, школи, театри;
- промислові споруди, електростанції;
- дорожні та залізничні об'єкти, аеропорти;
- мости, дамби, греблі, тунелі, іригаційні  та дренажні споруди, канали, порти.
До страхових ризиків, як правило, належать:
- пожежа, вибух, удар блискавки,  падіння літальних апаратів, збитки, до яких призвела дія води  або інших засобів, що використовувались  для гасіння пожежі;
- паводок, повінь, затоплення, дощ,  сніг, лавина, підводний землетрус;
- бурі всіх видів;
- землетрус, опускання ґрунту, зсув, обвал;
- злом, крадіжка;
- будь-який брак внаслідок халатності, необачності, необережності, злого наміру.
 
Страхування всіх монтажних ризиків.
Страхування всіх монтажних ризиків, як і страхування будівельного підприємця від усіх ризиків, є досить поширеним  видом страхування технічних  ризиків. В основу цього виду страхування  покладено ідею забезпечення страхувальникові необхідного і якомога повнішого  страхового покриття всіх ризиків, які  виникають при монтажі машин та механізмів.
Страхуються, як правило, монтаж та пробний пуск усіх видів машин, механізмів та конструкцій, наприклад:
- турбін, генераторів, парових котлів, компресорів двигунів внутрішнього  згоряння, електродвигунів, трансформаторів,  випрямлячів, комутаційних пристроїв;
- верстатів, насосів, підйомників,  кранів, транспортерів, канатних  доріг;
- сталевих мостів, повітряних ліній,  трубопроводів, ємностей, посудин,  друкарських, паперовиробних машин, текстильних верстатів, цехів.
Страховий захист може поширюватися й на такі об'єкти:
- машини, пристрої та обладнання  для проведення монтажу, наприклад  крани, щогли, лебідки, зварювальні  апарати, компресори;
- предмети, що перебувають на  монтажному майданчику та взяті  на зберігання страхувальником;
- витрати з розчищення території;
- додаткові витрати з оплати  наднормових робіт, робіт у  вихідні та святкові дні, перевезення  великих за масою вантажів, а  в особливих випадках - перевезення  вантажу повітряним транспортом  (але всі ці витрати мають  бути безпосередньо пов'язані  з ліквідацією збитку, що підлягає  відшкодуванню);
- відповідальність, тобто претензії  третіх осіб, що виникли в результаті  матеріального збитку або тілесного ушкодження, пов'язаних з виконанням монтажних робіт, за які страхувальник згідно із законодавством може нести відповідальність. Претензії робітників та службовців, зайнятих монтажними роботами, не приймаються (вони регулюються в рамках страхування від нещасних випадків).
Страхування всіх монтажних ризиків  забезпечує досить повне страхове покриття. Усі збитки, що спричинюються застрахованим  предметам протягом дії договору страхування внаслідок аварійної (несподіваної) події, підлягають відшкодуванню, якщо лише вони не пов'язані з винятками, зазначеними в полісі. До страхових ризиків, як правило, належать:
- пожежа, вибух, удар блискавки,  падіння літальних апаратів, збитки, до яких призвела дія води  або інших засобів, що використовувалася  для гасіння пожежі;
- паводок, повінь, затоплення, дощ,  сніг, лавина, підводний землетрус;
- бурі всіх видів;
- землетрус, опускання ґрунту, зсув, обвал;
- злом, крадіжка;
- помилки під час монтажу;
- халатність, необачність, необережність,  злий намір;
- коротке замикання, надмірна  напруга, електричні дуги;
- підвищений і знижений тиск, пошкодження внаслідок дії відцентрової  сили;
- інші аварійні події, наприклад  пошкодження частинами, що обвалюються  чи падають, проникнення чужорідних  частинок, збитки, до яких призвели  перевезення на монтажному майданчику, тощо.
 
Страхування машин.
Цей вид страхування технічних  ризиків є досить динамічним напрямком  страхування, розвиток якого пов'язаний з розвитком технологій. Страхування  машин набуло поширення у зв'язку з потребою надати підприємствам  можливість ефективно захистити  дорогі машини, механічне обладнання та установки.
Машини страхуються від пошкодження  чи знищення з таких причин:
- помилки в конструкціях та  розрахунках, помилки під час  монтажу, дефекти лиття та матеріалу;
- помилки в обслуговуванні, недбалість, необережність, злий намір;
- дії відцентрової сили;
- коротке замикання та інші  електричні ризики;
- нестача води в парогенераторах;
- фізичний вибух;
- буря, мороз.
 
      для фізичних осіб:
 
1.Страхування будівель
Будівлі за ступенем важливості належать до пріоритетного майна. Знищення або пошкодження будь-якої будівлі завдає її власникові величезних збитків. Тому кожний власник будівлі чи будівель повинен заздалегідь подбати про те, щоб у разі виникнення таких збитків мати змогу покрити їх. У пригоді тут можуть стати грошові заощадження та страхування. При цьому страхування має переваги, які полягають у тому, що зобов'язання за договором страхування починають виконуватися з моменту його укладення. А для нагромадження значних заощаджень потрібний тривалий час. Тому страхування будівель відіграє велику роль у захисті економічних інтересів громадян, які можуть зазнати матеріальних збитків унаслідок непередбачуваних подій
До переліку об'єктів, що підлягають страховому захисту, належать різні споруди: житлові, садові й дачні будинки, господарські (сараї, погреби, гаражі) та зовнішні (тротуари, тераси, огорожі, ворота) будівлі, зведені на постійному місці, у тому числі й ті, під заставу яких страхувальник одержав кредит в установі банку. Одночасно з будівлями приймається на страхування додаткове обладнання до них (газопровід, водяні, газові лічильники, грати на вікнах тощо).
 
2.Страхування тварин
Страхування тварин - вид майнового страхування, який забезпечує страховий захист власникам на випадок загибелі, падежу або вимушеного забою тварин. Нині цей вид страхування не набув належного розвитку на вітчизняному страховому ринку. Але бажання власників тварин заручитися захистом на випадок можливих втрат відкриває широкі можливості для страхових компаній у розвитку такого виду страхування.
Договори добровільного страхування тварин укладаються з фізичними особами, які є власниками тварин.
Ризики, пов'язані зі страхуванням тварин, можна поділити на чотири групи:
I. Страхування на випадок загибелі або падежу тварин від хвороб чи стихійного лиха (повінь, обвал, блискавка, буря, ураган, град, землетрус), дії електричного струму, замерзання, задушення, отруєння травами, укусу змій або отруйних комах, утоплення, попадання під засіб транспорту, попадання в ущелину та інші травматичні пошкодження.
II. Страхування на випадок вимушеного забою тварини, якщо вона травмована через нещасний випадок і це унеможливлює подальше її використання. Або якщо вимушений забій (за розпорядженням спеціаліста ветеринарної служби) пов'язаний із вжиттям заходів, спрямованих на боротьбу з епізоотією або невиліковною хворобою, що також виключає подальшу можливість використання тварини.
III. Страхування на випадок лікування тварини від хвороби чи травми, одержаної внаслідок нещасного випадку. У даному разі йдеться про непрямі збитки у вигляді додаткових витрат на утримання тварини.
Страхуванням охоплена велика рогата худоба, коні, вівці, свині, коти, собаки. Страховики відповідають за збитки, що виникли внаслідок хвороби, викрадення та нещасних випадків. За додаткову страхову премію до обсягу відповідальності страховика можуть бути включені ризики перевезення морським або повітряним транспортом та деякі хірургічні операції. Страхова сума встановлюється в межах ринкової вартості тварин.
 
3. Страхування домашнього майна
Для населення давно стали звичними такі складні та цінні побутові предмети, як телевізори, холодильники та інші предмети довгострокового користування. Тому природним є намагання власників домашнього майна захистити себе від будь-яких випадковостей. Вирішити ці проблеми можна за допомогою добровільного страхування домашнього майна.
Страхувальниками домашнього майна можуть бути фізичні особи - власники домашнього майна.
Страхуванням охоплюється різне майно, що належить на праві приватної власності страхувальникові і членам його родини, які разом з ним проживають і ведуть спільне господарство.
 
 
 
 
 
 
 
    Види страхування життя
 
Особисте  страхування - це форма захисту від ризиків, які загрожують життю людини, його працездатності, здоров'ю.
Страхування життя, як один з видів особистого страхування є найбільш поширеним і звичним.
Воно оформляється договором, за яким одна зі сторін, страховик, бере на себе зобов'язання через отримання ним страхових премій, сплачуваних страхувальником, виплатити обумовлену страхову суму, якщо протягом терміну дії страхування відбудеться передбачений страховий випадок в житті застрахованого. Причому страховим випадком вважається смерть або триваюча життя (дожиття) застрахованого.
Життя або смерть як форма існування  не може бути об'єктивно оцінена. Застрахований  може лише спробувати запобігти тим  матеріальні труднощі, з якими  стикається у випадку смерті або  інвалідності.
Особливості страхування життя укладаються  в забезпеченні прийнятних доходів, рівня і якості життя людей  при настанні випадкових подій з  несприятливими і сприятливими наслідками, іменованих страховими випадками. У  зв'язку з цим страхування життя  являє собою вид страхування, за допомогою якого здійснюється страховий захист особистих, сімейних доходів громадян або зміцнення  досягнутого ними добробуту. Якщо розглядати цю мету з позицій інтересів громадян, то вона являє собою захист майнового  інтересу, пов'язаного з різними  джерелами доходу, від непередбачених, небезпечних знижують рівень життя  випадкових подій. Поняття майнового  інтересу страхувальника або застрахованої  є ключовим для виникнення страхових  відносин, оскільки саме майнові інтереси утворюють об'єкт страхування (відповідно до ст. 4 Закону про страхування). У  страхуванні життя об'єктом страхування  є майнові інтереси, пов'язані  з настанням в життя громадянина  певних явищ, викликаних плином часу. До них відносяться смерть особи, дожиття  громадян до певного віку або строку, наступ у житті громадянина інших, не залежних від волі особи явищ (подій).
  В умовах ринку до визначення  сутності страхування життя можна  підійти і через розгляд страхування  як комерційної угоди. Проте  таке визначення, по суті, зводить  всі страхування життя до комерційного  добровільному страхуванню, а  наявність обов'язкового некомерційного  страхування життя, наприклад,  військовослужбовців і державних  службовців, просто ігнорується.  Тому дане визначення є досить  вузьким. 
  Таким чином, страхування життя  являє собою «сукупність видів  особистого страхування, що передбачають  обов'язки страховика по страхових  виплатах у випадках дожиття  застрахованого до закінчення  строку страхування або визначеного  договором страхування віку, смерті  застрахованого, а також по виплаті  пенсії (ренти, ануїтету) застрахованій  у випадках, передбачених договором  страхування (закінчення дії договору  страхування, досягнення застрахованим  певного віку, смерть годувальника, постійна втрата працездатності, поточні виплати (ануїтети) в період  дії договору страхування та  ін.) "
  У ст. 934 ГК страхування життя  визначається через договір особистого  страхування, що дає відразу  широке тлумачення страхування  життя, зокрема, щодо страхових  випадків. Так, згідно з п. 1 зазначеної  статті з договором особистого  страхування одна сторона (страховик)  зобов'язується за обумовлену  договором плату (страхову премію), що сплачується іншою стороною (страхувальником), виплатити одноразово  чи виплачувати періодично зумовлену  договором суму (страхову суму) у  разі заподіяння шкоди життю  або здоров'ю самого страхувальника  або іншого названого в договорі  громадянина (застрахованої особи), досягнення нею певного віку  або настання в його житті  іншого передбаченого договором  події (страхового випадку).
  В обсяг страхової відповідальності  страховика включається широкий  перелік конкретних подій: дожиття  до закінчення терміну страхування,  обумовленого віку або події,  настання смерті страхувальника  або застрахованого чи втрата  ними здоров'я в період страхування  від обумовлених подій, як правило,  від нещасних випадків. Крім самого  життя, виділяють як окремих  об'єктів, з нею пов'язаних, працездатність  і здоров'я, а в обсязі страхової відповідальності страхової компанії - різні нещасні випадки і хвороби, а також витрати на лікування. Життя як об'єкт змішаного страхування пов'язана з широким обсягом страхової відповідальності страховика : дожиття до закінчення строку страхування, смерть застрахованого і нещасні випадки.
 
Теорія і практика страхування  життя демонструє велику різноманітність  видів договорів страхування  життя, укладаються страховими організаціями  при реагуванні на найменші зміни  у функціонуванні фінансового ринку. Проте всі види страхування життя  мають певні типові характеристики, вироблені за всю історію розвитку цього виду страхування.
  Головними критеріями, за якими  розрізняють види страхування  життя, є: 
  а) об'єкт страхування; 
  б) предмет страхування; 
  в) порядок сплати страхових  премій;
  г) період дії страхового покриття;
  д) форма страхового покриття;
  е) вид страхових виплат;
  ж) форма укладення договору.
Таким чином, грунтуючись на даних умовах, виділяють наступні види страхування:
1. По виду об'єкта страхування  життя розрізняють: 
      страхування власного життя, коли застрахований і страхувальник - одна особа;
      страхування у відношенні іншої особи, коли застрахований і страхувальник - різні особи;
      спільне страхування життя на основі принципу першої або другої смерті.

    и т.д.................


Перейти к полному тексту работы


Скачать работу с онлайн повышением уникальности до 90% по antiplagiat.ru, etxt.ru или advego.ru


Смотреть полный текст работы бесплатно


Смотреть похожие работы


* Примечание. Уникальность работы указана на дату публикации, текущее значение может отличаться от указанного.