Здесь можно найти учебные материалы, которые помогут вам в написании курсовых работ, дипломов, контрольных работ и рефератов. Так же вы мажете самостоятельно повысить уникальность своей работы для прохождения проверки на плагиат всего за несколько минут.

ЛИЧНЫЙ КАБИНЕТ 

 

Здравствуйте гость!

 

Логин:

Пароль:

 

Запомнить

 

 

Забыли пароль? Регистрация

Повышение уникальности

Предлагаем нашим посетителям воспользоваться бесплатным программным обеспечением «StudentHelp», которое позволит вам всего за несколько минут, выполнить повышение уникальности любого файла в формате MS Word. После такого повышения уникальности, ваша работа легко пройдете проверку в системах антиплагиат вуз, antiplagiat.ru, etxt.ru или advego.ru. Программа «StudentHelp» работает по уникальной технологии и при повышении уникальности не вставляет в текст скрытых символов, и даже если препод скопирует текст в блокнот – не увидит ни каких отличий от текста в Word файле.

Результат поиска


Наименование:


реферат Валеологя. Проблема здоровя в житт сучасного суспльства

Информация:

Тип работы: реферат. Добавлен: 04.06.13. Сдан: 2013. Страниц: 24. Уникальность по antiplagiat.ru: < 30%

Описание (план):


ДОНЕЦЬКИЙ УНІВЕРСИТЕТ ЕКОНОМІКИ  ТА ПРАВА
 
Кафедра __________________________________________
 
 
 
 
 
 
 
 
І Н Д И В І Д  У А Л Ь Н А   Р О Б О Т А
 
 
 
з дисципліни __________________________________________
 
 
Варіант № ____
 
 
Студента (ки) __________________________________________
(прізвище, ім’я, по батькові)
 
 
Курс_______________семестр______________група__________
 
 
 
Керівник_______________________________________________
(науковий ступінь,  вчене звання, прізвище та ініціали)
 
 
 
Зараховано _________балів      „____” _______________-200___
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Викладач ____________________
(підпис)
 

Валеологія. Проблема здоров’я в  житті сучасного суспільства
ПЛАН
1. Основні поняття предмета.
2. Проблема здоров'я в житті  людини.
3. Вплив науково-технічного і  соціального розвитку суспільства на стан здоров'я людини.
4. Фактори здоров'я людини.
1. Основні поняття предмета
Бородьба з зі шкідливими звичками
  Згідно з існуючим визначенням, здоров'я – це природний динамічний стан організму, що характеризується його самоврівноваженістю і врівноваженістю з навколишнім середовищем у духовному, фізичному, а також соціальному плані й ефективно протидіє захворюванням.
Інакше кажучи, як проголошує статут Всесвітньої організації охорони  здоров'я, «...здоров'я –це стан повного  фізичного, духовного та соціального благополуччя».
Природа людину наділила досконалим функціональним організмом із універсальним  захистом від усіляких зовнішніх  і внутрішніх негативних впливів. Проте  здоров'я слід розглядати не в статиці, тобто як щось набуте і незмінне, а як стан організму, котрий постійно змінюється. Тому необхідно завжди стежити за своїм здоров'ям і підтримувати його у гармонійній рівновазі з довкіллям, а для цього потрібно вести здоровий спосіб життя.
Рівновага людини з навколишнім  світом – це насамперед її комфортне самопочуття у ньому. Такий стан передбачає сприятливе поєднання умов життя як природних (температура повітря, атмосферний тиск та інші фізичні параметри), так і соціальних (культура, побут, суспільновиробничі відносини).
Внутрішня рівновага організму людини – це збалансованих систем: серцево-судинної, дихальної, нервової, гуморальної та інших. Внутрішня гармонія передбачає стан психічної зрівноваженості та духовної цілісності особистості.
Духовний аспект здоров'я передбачає розуміння нами цілісності особистості, визначає сенс життя людини, її гармонійність як індивідуума й у спілкуванні з оточуючими. Невід'ємною частиною духовного здоров'я людини є її здатність до співпереживання та співчуття, добросовісність, доброзичливість, порядність, терпимість.
Психологічний аспект здоров'я –  це збалансованість психічних процесів та їхніх проявів, тобто здатність  особи керувати собою за умов високих  життєвих навантажень на основі взаєморозуміння  й емоційного комфорту в суспільстві, а також особистого внутрішнього комфорту.
Фізичний аспект здоров'я передбачає оптимальне, тобто без істотних відхилень, функціонування усіх систем організму  людини (серцево-судинної, дихальної, м'язової та ін.). При цьому поняття «фізичне здоров'я» пов'язують із умінням володіти своїм тілом, фізичною витривалістю, високим рівнем працездатності.
Соціальний фактор і здоров'я. Розуміння  здоров'я як багатоаспектної системи  дозволяє правильно усвідомлювати  його значення в житті людини і  суспільства. Кожна особа прагне
Суспільство, зі свого боку, зацікавлене у здоров'ї громадян, оскільки тільки здорові громадяни зможуть принести максимальну користь для його розвитку.
Хвороба. Поняття «хвороба» визначається як порушення життєдіяльності організму  під впливом, шкідливих подразників  зовнішнього чи внутрішнього середовища. При цьому знижується пристосовуваність живого організму до зовнішнього середовища й водночас мобілізуються його захисні сили.
Виникнення хвороби у людини – наслідок впливу на організм шкідливих  природних і соціальних факторів.
Одним із факторів, що спричинює хвороби, є недостатня пристосованість організму  людини до досить складного комплексу  умов життя. Цей комплекс включає  в себе фізіологічні особливості  організму людини (залежно від  статі, віку тощо), кліматографічні  та соціальні особливості (побут, суспільно-виробничі відносини і т. ін.), а також умови проживання індивіда.
Причиною хвороб людини може бути і спадковість, в основі якої лежать генетичні процеси і яка зумовлює передачу хвороби від покоління  до покоління.
Хвороба може виникати і внаслідок природно закладеної певної спрямованості біологічних процесів, які здійснюються в нашому організмі від народження до старіння та смерті.
Одним із симптомів хвороби є  біль. Біль можна розглядати як сигнал небезпеки для організму і як захисне пристосування, що спричинює захисні рефлекси і реакції.
Допомогти організму боротися з  хворобою може лікар і сам хворий. У період видужування людини велике значення має націленість хворого  на подолання хвороби. І доречно  нагадати слова стародавнього сирійського лікаря А.Фараджі, звернені до хворого: «Дивись, нас троє: я, ти і хвороба. Якщо ти будеш на моєму боці, нам удвох буде легше подолати її».
«Третій стан» (передхвороба). Здоров'я  і хвороба – це два протилежні стани, властиві організму людини. Однак існує ще й проміжний стан – це передхвороба, або «третій стан» (мал. 1).
Більша частина населення планети  знаходиться у «третьому стані», який можна розглядати як передумову до хвороби.
Вся сума факторів негативного впливу фізичної, хімічної, біологічної, психічної й іншої природи, що притаманні сучасним умовам життя, призводить не тільки до розвитку захворювань, але й до появи низки загальних симптомів, характерних для «третього стану» (неврастенії, втрати апетиту, дратливості, головного болю, сухості шкіри та ін.).
До людей, що перебувають у «третьому  стані», належать ті, котрі постійно зазнають впливу шкідливих хімічних речовин. Ці речовини можуть входити  до складу хімічних додатків до харчових продуктів, до складу синтетичних ліків, вони також містяться у вихлопних газах автотранспорту, викидах ряду виробництв.
 
Мал.1. Основні стани, властиві організму  людини
 
Люди, котрі вживають наркотики, алкоголь і палять, також знаходяться у  «третьому стані», тому що всі ці речовини згубно впливають на їхнє здоров'я.
Найбільше людей перебуває у  «третьому стані» через неправильне  харчування і невміння дотримуватися  здорового способу життя.
Дія різних несприятливих  факторів виявляється насамперед у  зміні загального стану, самопочуття  і працездатності, а не у захворюванні. Саме такі зміни в організмі і є проявом «третього стану», або передхвороби.
Якщо хвороба триває впродовж декількох діб, тижнів, місяців  і довше, «третій стан» може зберігатися  роками, десятиліттями і навіть усе  життя. При цьому людина володіє приблизно тільки половиною психофізичних можливостей, закладених природою.
Одне із завдань предмета, що вивчається нами, – це навчитись  запобігати передхворобі, розпізнавати й усувати її.
Здоровий спосіб життя. Дуже велике значення для здоров'я  людини має її спосіб життя, який вона може і повинна будувати на позитивному досвіді старшого покоління.
Здоровий спосіб життя  – це діяльність, спрямована на формування, збереження та зміцнення здоров'я  людей як необхідної умови для  прогресивного розвитку суспільства в усіх його напрямках.
Здоровий спосіб життя  передбачає знання і дотримання режиму навчання та відпочинку, правил харчування й особистої гігієни, визначення й обов'язкове виконання фізичних вправ, які забезпечують оптимальний  руховий режим, а також усвідомлення шкідливості вживання наркотиків, алкоголю, тютюну. При цьому велике значення має правильний вибір індивідуальних оздоровчих систем або їхнє поєднання та практичне використання з метою зміцнення здоров'я (самомасаж, загартовування, дихальні вправи, аутогенне тренування тощо).
Дотримання здорового  способу життя впливає на формування, збереження та зміцнення здоров'я, сприяє інтелектуальному і духовному розвиткові особистості, успішному навчанню.
Спосіб життя впливає  й на фізичний стан здоров'я людини. Оптимальний руховий режим сприяє гармонійному розвиткові її тіла і забезпечує високий рівень функціонування систем організму. Це, у свою чергу, є умовою високої працездатності людини. На фізичне здоров'я позитивно впливає дотримання правил особистої гігієни, режиму навчання і відпочинку, правильного харчування, загартовування, а також ряд інших чинників, які зумовлюють
позитивне функціонування організму.
Здоровий спосіб життя  людини, позитивно впливаючи на стан її здоров'я, на її духовність, моральні орієнтири, формування певних рис характеру (напр., волі, оптимізму, цілеспрямованості) та інші якості, полегшує переборювання психоемоційних навантажень, стресових ситуацій, що свідчить, у свою чергу, про високий рівень її психічного здоров'я.
Підтриманню такого рівня сприяє, наприклад, релаксація, аутогенне тренування, метод словесно-образного емоційно-вольового управління станом людини.
Духовне здоров'я та краса  – нерозривні поняття, а краса  – це гармонія всебічних якостей  особистості, що забезпечує її цілісність.
Здоровий спосіб життя  людини допомагає їй зрозуміти, у  чому полягає сенс життя. Він виховує  певною мірою співчуття, доброзичливість, терпимість до оточуючих.
Здоровий спосіб життя  також сприяє самореалізації особистості. Спосіб самореалізації індивіда залежить від його устремлінь, а також від шкали моральних цінностей, яка склалася в його уяві.
Поміркуйте про себе і спробуйте визначитись у  тому, хто ви і що ви собою становите. Зафіксуйте дані самоаналізу, а після  закінчення школи знову себе перевірте і зіставте результати (додаток 1).
Отже, здоровий спосіб життя  сприяє зміцненню соціального здоров'я  особистості та суспільства в  цілому. Він включає в себе
цінності високого порядку, оскільки спрямований на гуманізацію  й активізацію людської діяльності, удосконалення індивідуальних якостей особистості.
Вчений І.П.Павлов стверджував: «Здоров'я – це безцінний дар  природи, воно дається, на жаль, не навіки, його треба берегти. Але здоров'я  людини багато в чому залежить від  неї самої, від її способу життя, умов праці, харчування, її звичок...»
Валеологія (лат. valeo – бути здоровим і грец. logos – учення, наука) – наука про формування, збереження та зміцнення здоров'я людини в  духовному, психічному, фізичному і  соціальному плані.
Наука валеологія виникла  на стику низки наук, зокрема медицини, фізіології, психології, педагогіки, соціології тощо.
Об'єктом сучасної медицини є хвора людина та людина, яка  перебуває у «третьому стані». Ця наука в основному лікувальна, а зусилля профілактичної медицини спрямовані, головним чином, на захист людей від певних захворювань.
Об'єктом науки валеології є здорова людина і людина, котра  перебуває у «третьому стані», а її предметом – здоров'я індивіда, що живе в реальному, складному світі.
Людям доводиться відчувати  на собі переважно негативний вплив факторів навколишнього середовища, які призводять до виникнення у них стану передхвороби, або «третього стану».
Завданням, валеології є  не тільки констатація «третього  стану» організму, але й розробка методів і способів виведення  людини з нього, а також запобігання цьому станові з метою покращання здоров'я.
Таким чином, валеологія зосереджує свої зусилля не на ліквідації хвороб (цим займається в основному медицина), а на недопущенні їх, створюючи  умови для запобігання їхньому  виникненню.
Валеологія має переважно прикладний характер і дає практичні рекомендації людині для підтримання здоров'я  на всіх рівнях: духовному, психічному, фізичному та соціальному. Основною метою цієї науки є виховання  здорового, повноцінного члена суспільства.
Культура здоров'я – це важливий складовий компонент загальної  культури людини, що визначає формування, збереження та зміцнення її здоров'я. Культурна людина є не тільки «споживачем» свого здоров'я, але й його «виробником».
Високий рівень культури здоров'я людини передбачає її гармонійне спілкування з природою й оточуючими людьми.
Елементом культури здоров'я є уважне і правильне ставлення людини до самої себе, прагнення до самопізнання, формування, розвитку і самовдосконалення  своєї особистості.
Культура здоров'я – це не тільки сума знань, обсяг відповідних умінь і навичок, але й здоровий спосіб життя гуманістичної орієнтації. Рівень культури здоров'я визначається знанням резервних можливостей організму (фізичних, психічних, духовних) і вмінням правильно використовувати їх.
Отже, довголіття, здорове, щасливе  життя багато в чому залежать і  від самої людини.
Якщо люди часто хворіють, мають  надлишкову масу тіла, вживають алкоголь, палять, дратівливі, некомфортно почувають  себе з оточуючими, тобто не дотримуються здорового способу життя, – це означає, що у них низький рівень культури здоров'я.
Аргументоване обгрунтування необхідності бути здоровим і прагнути стати таким  – це і є елементи культури здоров'я, якими повинна володіти кожна  сучасна людина.
2. Проблема здоров'я в житті людини
Проблема здоров'я людини існувала завжди, в усі історичні соціальне-економічні формації. Вона виникла з появою людини та видозмінюється відповідно до розвитку культури людського суспільства.
Покоління наших предків жили в  тісному спілкуванні з природою. Уклад життя і праці був синхронним із природними ритмами. Люди вставали зі світанковою і засинали з вечірньою зорею. Кожна пора року мала притаманні тільки їй трудову налаштованість і ритм життя.
Проблема здоров'я людини вирішувалась досить ефективно і просто. Це пояснювалось тим, що культура здоров'я складалась у індивідуальній свідомості особистості поступово, під впливом природних умов життя і була важливим елементом загальної культури людини.
У даний час вся сукупність факторів діяльності людини, які негативно впливають на її здоров'я, вимагає іншого підходу до проблеми формування здоров'я.
Сьогодні люди живуть у ритмі  виробничого циклу однаково в  будь-яку пору року.
Умови життя та праці сучасної людини, безперечно, покращились, але наслідки цього далеко не однозначні.
Забруднення навколишнього середовища, поряд із токсичними ефектами, таїть  у собі небезпеку генетичних змін. Особливо негативно позначилась  на стані здоров'я населення нашої  країни аварія на Чорнобильській атомній  станції.
Високий рівень механізації й автоматизації  виробничих процесів зумовив різке  зменшення частки фізичної праці  та збільшення нервових навантажень.
Сучасне постійне погіршення стану  здоров'я людей і недостатньо  ефективне медичне забезпечення зумовлене рядом причин (напр., погіршення екологічного стану довкілля, соціальні проблеми, наслідки генетичних змін).
Мета лікувальної медицини полягає, головним чином, у лікуванні хвороб, вилікування яких,
на жаль, не завжди приносить здоров'я. В організмі людини нерідко залишається слід не тільки від перенесеного захворювання, але й від самого лікування.
За умов життя, що змінюються й ускладнюються, людині можна підтримувати здоров'я, навчившись адаптуватися до тих змін, які вона сама вносить у цей  світ.
Вирішення проблеми здоров'я людини закладено в самій людині, у знанні та розумінні нею низки проблем (формування, збереження, зміцнення і відновлення свого здоров'я), а також в умінні дотримуватись правил здорового способу життя.
 
3. Вплив науково-технічного і  соціального розвитку суспільства на стан здоров'я людини
Практика зцілення і надбання людиною  перших гігієнічних навичок мала місце ще на зорі становлення людського  суспільства.
У середньовіччі ж наукові знання переслідувались і викорінювались. Люди, котрі мали слабке здоров'я, не витримували виснажливих умов життя (голод, холод, антисанітарні умови, війни), хворіли і вмирали, оскільки, не вміючи запобігати хворобам і не маючи на те змоги, не могли протистояти їм. Так, у XIV столітті від епідемії чуми в Європі з населенням 100 млн. чоловік загинула його четверта частина.
Хвороби, прагнення їх уникнути, щоб  вижити, змушували людей шукати способи  їх лікування та запобігання їм. Значну роль серед запобіжних заходів  відіграло використання природних  сил (води, повітря, сонця), а також фітотерапевтичних засобів, виявлених емпірично.
Життєвий досвід із формування, збереження, зміцнення і відновлення здоров'я  стає цінним набутком поколінь.
Самовіддана праця вчених, лікарів  і науково-технічний прогрес дозволили  розробити науково обґрунтовану й ефективну систему заходів боротьби з епідеміями.
Досягнення науково-технічного прогресу в усіх галузях діяльності людини зумовили зміни і в її житті, характері  праці й, безперечно, відобразились  на ній самій.
Дослідженнями вченого І.В.Муравова встановлено, що з розвитком технічного прогресу скорочується частка м'язової діяльності в енергетичному балансі людства. Рухова активність людини в процесі сучасного виробництва істотно зменшується, що призводить до гіпокінезії. Гіпокінезія (hypo – малий, внизу і kynesis – рух) – це вимушене зменшення обсягу довільних рухів людини (мала рухливість) внаслідок характеру її трудової діяльності. Гіпокінезія негативно впливає на організм і зумовлює його виснаження.
Сучасні умови трудової діяльності людини несуть значні психічні навантаження на її організм. Темп праці, монотонність, соціальна ізоляція, збільшення навантажень на зоровий, слуховий та інші аналізатори – все це є причиною погіршення здоров'я.
Хоча побутові умови  людей покращилися, проте поспіх, брак часу, великий потік інформації (потрібної і непотрібної) негативно позначаються на стані здоров'я сучасної людини.
Негативний вплив на організм людини чинять шкідливі відходи  виробництва, що потрапили у навколишнє середовище. Природа неспроможна  утилізувати їхню велику кількість. Тому разом із їжею, водою, повітрям до організму надходять і шкідливі речовини. А скільки шкідливих звичок (паління, зловживання спиртними напоями, пристрасть до наркотиків та ін.) набуло людство, і всі вони згубно впливають на здоров'я людини.
Залишається актуальною й  сьогодні думка Гіппократа, яка полягає  в тому, що єдина причина всіх хвороб – невідповідність між  можливостями організму і вимогами, котрі висувають йому умови і  спосіб життя. Досягнення науково-технічного прогресу, розвиток суспільства, соціальна сутність людини все більше деформують її біологічну природу. Одне із завдань суспільства – запобігти несприятливому впливові на все живе на планеті, у тому числі на здоров'я і довголіття людей.
4. Фактори здоров'я людини
Вітчизняними і зарубіжними  вченими встановлено, що на здоров'я  людини впливає ряд факторів, згрупованих  певним чином (мал. 2). Встановлено, що здоров'я  людини на 20% залежить від стану довкілля. Це означає, що у людей, котрі проживають в екологічно чистій місцевості, здоров'я може бути кращим, ніж у людей, які живуть в екологічно забрудненій місцевості. Наприклад, мешканці сільських регіонів дихають чистішим повітрям порівняно з міськими жителями, котрі вимушені дихати повітрям, забрудненим вихлопними газами машин і шкідливими відходами підприємств. Відходи промислових підприємств потрапляють до навколишнього середовища, забруднюючи повітря, воду, грунт, на якому ростуть плодові культури, трав'янисті рослини, що є їжею не тільки для людини, але й для тварин, у тому числі й домашніх. Тому часто людина споживає екологічно забруднені продукти, що негативно позначається на стані її здоров'я.
До іншої групи факторів (20%) належить генетичний фактор (спадковість). Відомо, що у батьків, які ведуть здоровий спосіб життя, є всі передумови для народження здорових дітей. Також доведено, що передумови негативної спадковості можна частково
 
Мал.2. Фактори здоров'я
чи повністю усунути, дотримуючись здорового способу життя. Наприклад, учні, котрі мають несприятливу спадковість із короткозорості та ще й готують уроки при слабкому освітленні, близько розташовують книгу під час читання, довго дивляться телепередачі, створюють умови для розвитку та закріплення аномальної короткозорості.
Але школярі, котрі мають несприятливу спадковість із короткозорості, яка ще не виявилась, можуть запобігти погіршенню зору, якщо будуть дотримуватись правил гігієни зору, режиму дня, достатньо приділяти увагу фізичним вправам та раціональному харчуванню.
Хоча питаннями збереження та зміцнення  здоров'я займається система охорони здоров'я, учені-спеціалісти стверджують, що здоров'я людини залежить від неї лише на 10 %. До функцій системи охорони здоров'я відносять професійну діагностику захворювань, висококваліфіковане лікування хворих, ефективність лікарських препаратів, профілактичну роботу лікарів щодо попередження захворювань.
На 50% здоров'я людини (отже, суспільства  в цілому) залежить від способу  її життя. Умови, в яких перебуває  індивід, визначаються рядом характеристик  місця його проживання (наприклад, сільська чи міська місцевість, ступінь озеленення, розташування поблизу промислового підприємства чи віддалік нього і т.п.). Спосіб життя визначається, наприклад, тим, як людина харчується, чи має шкідливі звички, чи займається фізичними вправами і спортом, чи вдосталь часу перебуває на свіжому повітрі, як проводить вихідні дні. чи дотримується режиму роботи, навчання і відпочинку.
Це один із прикладів, які демонструють необхідність вивчення валеології –  предмета, що сприяє формуванню знань, умінь і навичок, необхідних для дотримання здорового способу життя.
Ви ознайомились із загальною класифікацією  факторів здоров'я. Вона є певним орієнтиром і потребує корекції. Кожен регіон має свої особливості, і в родині на перший план виступають ті чи інші групи факторів здоров'я, але їх необхідно знати і брати до уваги у своєму житті. І не можна не враховувати, що за будь-якого випадку 50% вашого здоров'я залежить від способу життя, тобто в буквальному розумінні знаходиться у ваших руках.
Література:
Брехман И.И. Валеология – наука о здоровье. – М.: Физкультура й спорт, 1990.–208с.
Войтенко В.П. Здоровье здорових. –  Киев: Здоровье, 1991. – 248 с.
МартыненкоА.В., Валентин Ю.В., Подлесский В.А. идр. Формирование здорового образа жизни (медико-социальные аспекти). – М.: Медицина, 1988. –192с.
Петрик О.І. Медико-біологічні та психолого-педагогічні  основи здорового способу життя: курс лекцій. –Львів: Світ, 1993. – 120 с.
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Рух, здоров’я, загартування організму
скачать Рух, здоров’я, загартування організму - реферат
 
 
 
 
 
 
Принципи формування способу життя  залежать від рівня розвитку цивілізації  і можливостей їх індивідуальної реалізації у формі фізіологічно обґрунтованих біологічних, духовних і соціальних потреб людини.
 
Спосіб життя людини - це інтегральне, багатофакторне поняття, яке об'єднує різноманітні фактори, умови і форми життєдіяльності людини, завдяки яким забезпечується формування певного рівня її здоров'я, виконання фізичних, духовних і соціальних функцій. Здоровий спосіб життя - такий раціональний варіант формування життєдіяльності людини, завдяки якому вона здатна оптимально реалізувати свої біологічні і соціальні функції, максимально використати генетичні резерви здоров'я і тривалості життя, фізичної і розумової працездатності. Тобто здоровий спосіб життя кожної людини спрямований на зміцнення і збереження не лише індивідуального, але й суспільного здоров'я як сукупності здоров'я численних індивідуумів - основної запоруки біологічного існування людства на Землі. В цьому вбачається винятково важлива соціальна роль і біологічна функція здорового способу життя.
 
Здоровий спосіб життя має провідне значення у формуванні і відтворенні  здоров'я людини, забезпеченні високої  якості її життя і активного довголіття. Для ведення здорового способу життя людині необхідні мотиваційні стимули, які засновані на усвідомленні кожним потреби охорони і зміцнення власного здоров'я.
 
В процесі еволюційного відбору  природа виробила у людини інстинкт самозбереження і самовідновлення  здоров'я. Завдяки складним адаптаційно-захисним механізмам, людський організм здатний боротися зі шкідливими зовнішніми (екзогенними) і внутрішніми (ендогенними) впливами. Дія цих механізмів надто складна і проявляється на гуморальному, нервово-реф­лекторному, клітинному рівнях. Наприклад, при інтенсивному впливі на організм активного нервового подразнення - стрес, травма, страх тощо, у відповідь наднирникові залози викидають у кров велику кількість глюкокортикоїдних гормонів, а нервова система реагує посиленням активності свого симпатичного відділу, який продукує адреналін. Завдяки цій адап­таційній реакції організм протидіє стресовому впливу. В умовах дії на організм патогенних мікробів і вірусів у крові та кліти­нах активуються імунні захисні системи, спрямовані на знешкодження хвороботворних чинників і продуктів їх життє­діяльності.
 
Але ці та інші генетичні адаптаційні  системи людського організму  далеко не завжди і не у всіх людей  здатні ефективно виконувати свої функції, що призводить до руйнування здоров'я і виникнення захворювань, їх функціональна недостатність часто викликає схильність окремих людей до простудних, інфекційних захворювань, злоякісних новоутворень. Натомість, надмірна активність систем адаптації, зокрема, імунітету, може проявлятись спотвореними реакціями організму на хвороботворні чинники у формі алергії, ангіоневротичного набряку, бронхіальної астми та численних інших захворювань.
 
Методи і засоби формування здорового  способу життя мають бути спрямовані на оптимізацію і відновлення захисних сил організму, недосконалість яких успадкована генетичне або виникла в результаті дії на організм несприятливих зовнішніх і внутрішніх факторів. Від того, наскільки кожній людині вдасться реалізувати в процесі життя методи і навички здорового способу життя, залежатиме рівень біологічного і соціального прояву особистості, якість і тривалість її життя. Здоровий спосіб життя кожної людини повинен бути спрямований насамперед на:
 
• первинну профілактику захворювань;
 
• зміцнення і відновлення здоров'я;
 
• формування активного трудового  довголіття.
 
Конкретні заходи щодо організації  і впровадження у діяльність людини здорового способу життя спрямовані передусім на створення сприятливих  умов його реалізації, що передбачає, крім мотивації і особистого бажання, відмову від шкідливих звичок (куріння, зловживання алкоголем, наркоманія, токсикоманія). Формування здорового способу життя передбачає комплекс тренуючих і оздоровчих заходів:
 
• боротьба з гіподинамією;
 
• раціональний режим праці та відпочинку;
 
• режим раціонального і збалансованого харчування;
 
• створення сприятливих сімейних стосунків та інтимного життя;
 
• виховання і прищеплення розумних гігієнічних звичок.
 
Корисну роль у комплексі заходів щодо здорового способу життя відіграє також створення моральних основ формування особистості, її високих етичних і суспільно-громадських орієнтацій.
 
Наукові дані свідчать, що навіть за умови  досконалих захисних можливостей організму  ігнорування факторами здорового способу життя може спричинити виникнення різноманітних тілесних (соматичних) і психічних розладів та захворювань. Відомо, наприклад, що численні конфліктні ситуації у сім'ї згубно впливають на перебіг вагітності і наслідки пологів. У сім'ї без одного із батьків процент дітей, які хворіють, вдвічі перевищує відповідний показник повних сімей. Діти, які вихо­вуються в систематичному сімейному стресі, в майбутньому майже втричі частіше хворіють на виразкову хворобу шлунка і дванадцятипалої кишки, в 1,7 рази на запальні захворювання шлунка і жовчних шляхів, в 5 разів у них частіше виникають неврози. Виявлено прямий зв'язок між віком, від якого людина розпочала вживати алкоголь, і захворюваннями печінки, а ку­рити - раковими захворюваннями, зокрема, легень і шлунка. Дорослі люди, які систематично зловживають алкоголем, хвор­іють на хронічні недуги майже втричі частіше, аніж ті, що не вживають, а у дітей цей показник ще вищий. Особи, особливо дитячого і підліткового віку, які тривалий час мешкають у сфері дії малих доз іонізуючої радіації, частіше хворіють на захворювання щитовидної залози і системи крові.
 
Люди, які ведуть малорухливий спосіб життя, частіше хворіють на гіпертонічну хворобу, атеросклероз, цукровий діабет, схильні до ожиріння.
 
У формуванні звичок і факторів здорового способу життя використовують 4 основні групи заходів:
 
1) фізичні, до яких належать  фізична активність, загартування  організму, режим дня, праці  та відпочинку, раціональне і  збалансоване харчування;
 
2) індивідуально-психологічні, які включають методи психічної саморегуляції (аутотренінг), формування установки на довголіття і високу якість життя;
 
3) медико-організаційні, до яких  відносять санітарно-гігієнічну  освіту, виховання і засвоєння  правил особистої і загал
и т.д.................


Перейти к полному тексту работы


Скачать работу с онлайн повышением уникальности до 90% по antiplagiat.ru, etxt.ru или advego.ru


Смотреть полный текст работы бесплатно


Смотреть похожие работы


* Примечание. Уникальность работы указана на дату публикации, текущее значение может отличаться от указанного.