На бирже курсовых и дипломных проектов можно найти готовые бесплатные и платные работы или заказать написание уникальных курсовых работ, дипломов, лабораторных работ, контрольных работ, диссертаций, рефератов по самым низким ценам. Добавив заявку на написание требуемой для вас работы, вы узнаете реальную стоимость ее выполнения.

ЛИЧНЫЙ КАБИНЕТ 

 

Здравствуйте гость!

 

Логин:

Пароль:

 

Запомнить

 

 

Забыли пароль? Регистрация

Быстрая помощь студентам

 

Результат поиска


Наименование:


курсовая работа Шляхи подолання безробття в Україн

Информация:

Тип работы: курсовая работа. Добавлен: 12.06.13. Сдан: 2012. Страниц: 22. Уникальность по antiplagiat.ru: < 30%

Описание (план):


План 

Вступ 

1  Поняття безробіття як однієї з причин макроекономічної нестабільності.
    1.1 Різновиди безробіття. Природний рівень безробіття.
    1.2 Основні причини існування стійкого рівня безробіття.
    1.3 Економічні  та соціальні втрати від безробіття. Закон Оукена. 

2. Вплив безробіття на суспільство.
    2.1 позитивні наслідки безробіття.
    2.2 негативні наслідки безробіття. 
 

3. Шляхи подолання  безробіття в Україні
        3.1 Методи боротьби з безробіттям  

 Висновок 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

Вступ 

    Найбільш  гострою проблемою, з якою зустрічається населення України – це феномен безробіття (особливо серед молоді). Причиною такого розповсюдженого явища є неефективність використання робочої сили у минулому й відсутність економічних умов, які дали б змогу людям застосовувати свої навички у продуктивній роботі за пристойну плату. Тому не дарма більшість економістів і соціологів розглядають це явище як соціальне зло. І історичний досвід це переконливо доводить. Саме з безробіттям пов’язані такі деструктивні явища як падіння виробництва, бідність, соціальна напруга, криміналізація. Якщо взяти ринок праці, то там безробіття є тіньовим боком зайнятості і, виходячи з цього, всі економічні і соціальні ефекти з точки зору безробіття існують також лише зі знаком „мінус”. Безробіття багатофакторне явище, і воно впливає на всі сфери суспільного життя. Та цей феномен містить в собі дві сторони: позитивну і негативну, це, ніби, „палиця про два кінці”. Наприклад, що є позитивним – безробіття стимулює людину до ефективної праці і підвищення рівня конкурентоздатності своєї робочої сили, відображає перерозподіл кадрів. І другий бік – воно здійснює удар по мотивації людей до праці, крім того у статусі безробітного кадрів майже не використовують в економіці. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

    1. Ефективне функціонування економіки  пов’язане із забезпеченням повної  зайнятості наявних ресурсів. В  процесі динамічного розвитку  ринкової економіки виникає ще  одна причина макроекономічної  нестабільності  -  неповна зайнятість.
    Зайнятість - це забезпечення працездатного населення робочими місцями та його участь в суспільно корисній діяльності, що приносить заробіток чи прибуток.
    Повна зайнятість означає використання усіх придатних до цього трудових ресурсів і характеризується достатністю  робочих місць для тих, хто потребує оплачуваної роботи, тобто має бути забезпечена зайнятість усіх, хто бажає і здатний працювати. Разом з тим повна зайнятість сама по собі не є свідченням високого рівня організації виробництва, її доцільності і розумності. Слід враховувати ступінь раціональності зайнятості, на який впливають технічні, технологічні, соціальні  і економічні фактори. 

      
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

    У відповідності з міжнародними стандартами, розробленими у 1983 році Міжнародною  організацією праці (МОП), все населення  можна поділити на три категорії (схема. 1).
    зайняті – це ті люди, які виконують будь-яку оплачувану роботу, а також ті, що мають роботу, але тимчасово не працюють через хворобу, страйк чи відпустку. До цієї категорії належать і ті, хто зайнятий неповний робочий день;
    безробітні – ті, хто не має роботи, але активно шукає її або чекає, щоб повернутися на попереднє місце роботи. Конкретніше: людина вважається безробітною, коли вона відповідає трьом критеріям, які мають місце одночасно:
    “без роботи”;  - “робить активні спроби найти роботу”;  - “готова зразу ж стати до роботи”.
Зайняті і безробітні становлять робочу силу, або економічно активне населення  в даний момент часу;
    3) особи поза робочою силою, або  економічно неактивне населення  – це перш за все люди  до 16 років, а також ті, хто перебуває в спеціалізованих установах (психіатричних диспансерах, виправних закладах тощо); до цієї категорії відносяться і особи, що вибули зі складу робочої сили, - дорослі, які потенційно мають можливість працювати, але не працюють і не шукають роботи (навчаються, перебувають на пенсії, надто хворі, щоб працювати, або просто не шукають роботи).
    Робоча  сила – це здатність до праці, сукупність фізичних та інтелектуальних здібностей, які має людина і які вона може використати для виробництва товарів та послуг.
    Таким чином,
Населення = Робоча сила + Особи поза робочою  силою, тоді Робоча сила = Зайняті + Безробітні
    Рівень  безробіття визначається відношенням  числа безробітних до чисельності  робочої сили. Позначається буквою и і вимірюється у відсотках:
    и = (Безробітні / Робоча сила) * 100%
    Рівень  безробіття також можна обчислити:
    РБ = (ЧБ / ЧРС)*100,
    де  РБ – рівень безробіття, ЧБ – чисельність  робочих, чол., ЧРС – чисельність  робочої сили, чол.
    Рівень  зайнятості визначається як частка від ділення числа зайнятих до чисельності населення у віці від 16 років і старше:   
    Рівень  зайнятості = (Зайняті / Особи у віці від 16 років і старше) * 100%
    Безробіття  – це економічне явище, коли частина  економічно активного населення  не має можливості використати свою робочу силу.   

    1.1. Економісти розрізняють три види безробіття: фрикційне, структурне і циклічне. 

    Фрикційне безробіття виникає внаслідок постійного руху населення між регіонами  і видами праці, а також у різних стадіях життєвого циклу. Навіть якщо економіці притаманна повна зайнятість, завжди існують люди, які шукають роботу (після закінчення навчання або через переїзд в інше місце, через пошук роботи, яка б відповідала рівню їхньої кваліфікації чи уподобанням, рівню зарплати). Цей різновид безробіття вважається неминучим і навіть бажаним.
    Складовою частиною фрикційного безробіття є  так зване інституціональне безробіття, яке пов’язане з тим, що іноді  надмірні соціальні виплати, запровадження  гарантованого мінімуму зарплати, недосконалість податкової системи тощо призводять до того, що деяка частина працездатного населення не поспішає працевлаштовуватись, збільшуючи тим самим загальну кількість безробітних.
    Структурне  безробіття означає невідповідність  між пропозицією праці та попитом  на робочу силу. Така невідповідність виникає у зв’язку з технологічними змінами у процесі виробництва, коли попит на один різновид зростає, тоді як на інший зменшується, а пропозиція не може швидко пристосуватися до цього. Структурна незбалансованість між видами діяльності виникає, коли, наприклад, одні сектори економіки розширюються, а в інших скорочуються обсяги виробництва (скажімо, попит на працю набірника в друкарні різко скоротився у зв’язку з переходом до комп’ютерного набору інформації). Структурне безробіття теж вважається неминучим.
    До  циклічного безробіття призводить спад виробництва, тобто фаза економічного циклу, яка характеризується недостатністю  сукупних витрат. Коли сукупний попит  на товари і послуги зменшується, зайнятість скорочується, а безробіття зростає. В періоди економічного спаду циклічне безробіття доповнює фрикційне і структурне, а в періоди циклічного підйому воно відсутнє.
    Отже, рівень безробіття за умов повної зайнятості дорівнює сумі рівнів фрикційного та структурного безробіття. Цей показник називають також природним рівнем безробіття; він відповідає потенційному ВВП. Ця концепція в 1968 році вперше була запропонована Мілтоном Фрідманом і незалежно від нього була розроблена Едмундом Фелпсом із Колумбійського університету.
    Різниця між фактичним та природним рівнем безробіття дає показник циклічного безробіття.
    Щодо  виміру рівня природного безробіття, то треба зазначити, що до цього часу не існує надійної методики його обчислення. А це призводить до розходжень у  методиках оцінки рівня природного безробіття.
    Найбільш  відомий і простий спосіб визначення рівня природного безробіття полягає  у розрахунку середньої величини фактичного безробіття за тривалий відрізок часу. Він заснований на тому, що середня  величина фактичного безробіття за довготривалий період згладжує (вирівнює) циклічні коливання безробіття навколо його природного рівня.
    Використовуючи  цей метод, економісти США обчислили  середній рівень безробіття за 1948-1985 рр. Він склав 5,8% і був дуже близький до оцінки рівня природного безробіття (5,3%), зробленої багатьма макроекономістами цієї країни.
    Інший метод оцінки рівня природного безробіття полягає у визначенні такого року, у якому, за припущенням, в економіці  була повна зайнятість, а рівень очікуваної інфляції був близький до її фактичного рівня.
    Зараз вважається що в розвинутих країнах  рівень природного безробіття становить 5-6%. Це означає, що при використанні 94-95% робочої сили забезпечується повна  зайнятість працездатного населення.
    Ряд економістів вважають неприйнятним використання терміна “природний” стосовно безробіття, спричиненого структурними зрушеннями. Ось чому в макроекономічній літературі використовують як синонім ще й інший термін – NAURI (Non-Accelerating Inflation Rate of Unemployment), котрий зосереджує увагу на тому, що рівень природного безробіття відповідає станові макроекономічної рівноваги, при якому фактична інфляція дорівнює очікуваній. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

    1.2. Основними причинами існування стійкого безробіття є: 
 

    виплата допомоги по безробіттю; 2) “жорсткість” заробітної плати.
    Встановлення  і виплата допомог по безробіттю підвищують природний його рівень, оскільки полегшують долю безробітних. При визначенні ймовірності того, чи стануть працівники безробітними, і якщо так, то чи довго вони ними залишатимуться, вчені розраховують коефіцієнт заміни. Він визначається співвідношенням доходу людини за умови, що вона безробітна, і доходу (після сплати податків), коли ця ж людина працює:
    Кз = Доход за умови безробіття / Використовуваний доход за умови зайнятості
    Допомога по безробіттю сприяє підвищенню його природного рівня, тому що:
    виплата допомоги по безробіттю дає людині можливість довше підшуковувати собі роботу.
    аби одержувати допомогу по безробіттю, людям слід належати до “робочої сили”, тобто шукати роботу, навіть якщо вони насправді не хочуть працювати. Тоді їх враховують як безробітних. Якби допомоги по безробіттю не було, то окремих людей не зараховували б у складі робочої сили, і тоді “вимірюваний” рівень безробіття був би нижчий.
    Незважаючи  на те, що виплати допомоги по безробіттю підвищують його природний рівень, скасовувати такі виплати не можна, з метою того, щоб людям дати певний час для пошуків роботи (було б недоцільно змушувати кваліфікованого робітника, щойно він втратив роботу, ставати до нової, некваліфікованої, бо він не може дозволити собі бути безробітним і втрачати час на пошуки роботи).
    Ще  одним фактором, який впливає на рівень безробіття, є так звана  “жорсткість” заробітної плати, тобто  її нездатність до гнучкої зміни.
      
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

    Механізм  впливу мінімальної зарплати на зайнятість і безробіття зображено на рис. 1.
    Але за такого рівня мінімальної зарплати бажає працювати N2 осіб. Таким чином, мінімальна зарплата підвищує рівень безробіття на (N2 – N1) осіб. Вона також скорочує зайнятість на (N0 - N1) працівників.
    “Застигання”  ринку праці в нерівноважному стані повязане із:
    законодавчим встановленням мінімуму зарплати; 2) фіксацією рівня зарплати в колективних договорах з профспілками; 3) “стимулюючою зарплатою”, яка встановлю і підтримується фірмами для залучення кваліфікованої робочої сили, скорочення плинності кадрів та підвищення рівня продуктивності праці.
    Рівень  безробіття дуже відрізняється, залежно  від груп населення за віком і  професійним досвідом. Зокрема, рівень безробіття серед молоді набагато вищий, ніж в інших вікових групах. Тенденція до зростання природного рівня безробіття в ДП пов’язана із:
    збільшенням частки молоді в складі робочої сили;
    значенням частки жінок у складі робочої сили;
    прискоренням структурних зрушень в економіці;
    підвищенням рівня життя і намаганням “почекати” на гарні робочі місця.
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
    1.3. Надмірне безробіття призводить до значних соціальних та економічних втрат. Головна “ціна” безробіття – невипущена продукція. Коли економіка не в стані створити достатню кількість робочих місць для всіх, хто хоче і може працювати, потенціальне виробництво втрачається безповоротно.
    Відомий дослідник Артур Оукен математично  виразив зв’язок між рівнем безробіття та відставанням в обсязі виробленого  ВВП. Цей зв’язок відомий як закон Оукена: якщо фактичне безробіття перевищує рівень природного безробіття на 1%, то втрати ВВП складають 2,5%.
    Спираючись  на закон Оукена, можна обчислити  втрати ВВП від надмірного (циклічного) безробіття. Таке обчислення можна  розкласти на декілька етапів.
    Перший  етап – обчислення % відставання  фактичного ВВП від потенційного ВВП:
    В=(РБф – РБп)*2,5,
    де  В – відставання фактичного ВВП  від потенційного ВВП, (%); РБф і РБп – рівень відповідно фактичного і природного безробіття; 2,5 - число Оукена.
    Другий  – якщо ВВПп прийнятий за 100%, то звідси ВВПф дорівнює:
    ВВПф=((100-В) / 100)*ВВПп.
    де  ВВПф – це реальний ВВП, який обчислюється в постійних цінах і є величиною зіставленою з ВВПп.
    Після необхідних перетворень формули  маємо формулу потенційного ВВП:
    ВВПп=(ВВПф*100) / (100-В),
    Третій  – оскільки нам відомо ВВПп і ВВПф, то звідси втрати економіки від циклічного безробіття будуть дорівнювати:
    ВВПв = ВВПп - ВВПф
    Закон Оукена розкриває істотний зв’язок  між ринком продукту і ринком праці  та ще раз нагадує про те, що безробіття є основною проблемою сучасного суспільства. Коли рівень безробіття високий, ресурси використовуються не повністю, значна частина продукту не добирається, доходи населення зменшуються.
    Проте циклічне безробіття – це не лише економічне лихо, це також і велика соціальна катастрофа. Депресія призволить до бездіяльності, а бездіяльність до втрати кваліфікації, втрати самоповаги, занепаду моральних принципів, а також до громадського та політичного безладдя. 
 

    Приклад:
    Рівень  фактичного безробіття складає 10%, природного – 6%. Фактичний ВВПф становить 200 млн. грн. За цих умов втрати ВВП від циклічного безробіття будуть дорівнювати 22,2 млн. грн.:
    А) В=(10-6)*2,5=10%;
    Б) ВВПп=(200*100) / (100-10) = 222,2 млн. грн.
    В) ВВПв=222,2 – 200,0 = 22,2 млн. грн. 
 

    Примітка:
    1. Недавні дослідження американських  вчених показали, що безробіття  призводить до погіршення і  фізичного, і психологічного стану  – підвищується рівень серцевих  захворювань, алкоголізму та самогубств. Психологічні тести показують,  що травма, спричинена втратою роботи, за рівнем стресу відповідає смерті близького друга.
    2. Перехід на ринкові відносини  із багатьох причин викликав  Україні різкий спад виробництва,  що зумовило появу і зростання  безробіття. За оцінками, на кінець 1998 року кількість офіційно зареєстрованих безробітних досягла 1,9 млн. чол., що становить 7,0% від загальної кількості працездатного населення. За останні півтора року кількість безробітних зросла в 5 разів. Рівень прихованого безробіття в середині 1998 року складав 4,4 млн. чол, або біля 20% від загального числа працюючих. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

2. Вплив безробіття на суспільство. 

Безробіття –  одна з основних соціально-еконо-
мічних проблем  сучасного етапу розвитку економіки. Глобальна світова фі-
нансово-економічна криза посилила негативні процеси та явища у сфері
зайнятості. Україна  – одна з країн, які найбільше  постраждали від впливу
цього процесу. У таких умовах, посилених значним  рівнем безробіття, збіль-
шується кількість  проблем, які призводять до скорочення рівня купівельної
спроможності  населення, зменшення кількості  платників податків і, як наслі-
док, – до зростання  ризику соціального напруження. Треба  зазначити, що такі
закономірності  поширюватимуться на всі сфери суспільного  і державного
життя. Ця тема залишатиметься актуальною і не може бути вирішена оста-
Безробіття вважають важливим стиму точно, оскільки природний рівень безробіття є неминучим. Оптимальний
шлях вирішення окресленої проблеми, на думку науковців і економістів, по-
лягає у пошуках  зниження рівня безробіття до мінімуму, сприятливого для
нормального і  безперебійного функціонування економіки. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

2.1. Негативні наслідки безробіття. 

 

      Рис. 1. Негативні наслідки безробіття
Причин незайнятості може бути безліч. Так, у 2009 р., за даними Дер-
жавного комітету статистики України, вони були такі (рис. 2):
? звільнені  з економічних причин (45,5 %);
? звільнені  за власним бажанням (27,0 %);
? непрацевлаштовані  після закінчення загальноосвітніх та вищих навчальних
закладів І-ІV рівнів акредитації (14,1 %);
? звільнені  у зв'язку з закінченням терміну  контракту (9,0 %);
? безробітні з  інших причин (2,9 %);
? демобілізовані з військової строкової служби (0,8 %);
? звільнені  за станом здоров'я, або через оформлення пенсії за віком, інвалід-
ністю (0,7 %).
 

Рис. 2. Безробітне населення за причинами незайнятості у 2009 р., %
Наприкінці 2009 р. рівень безробіття в Україні був  одним з найнижчих
в Європі, а, за даними Держкомстату, загалом по Україні станом на 1 березня
2010 р. цей рівень  становив 1,9 % від кількості населення  працездатного віку
[5]. Проте ці  дані враховують лише офіційно  зареєстрованих безробітних і  з
огляду на це – не завжди відповідають дійсності, через що реальний його рі-
вень у країні може бути набагато вищим, адже українці не поспішають става-
ти на облік  у місцеві центри зайнятості, звітність  яких є основою для розра-
хунку офіційних  показників безробіття. Не беруть до уваги  громадян, які пе-
ребувають у  неоплачуваних відпусках, а за останніми  підрахунками таких у
країні понад 3 млн. Ці люди фактично є безробітними, проте офіційна статис-
тика їх не враховує. Це дає підстави стверджувати, що фактичне безробіття
перевищує 10 %. Якщо людина звільняється за згодою сторін, то, відповідно
до нового законодавства, вона може стати на облік у центр  зайнятості тільки
на 91-й день з  дня звільнення. Підхід Міжнародної  організації праці, який
застосовується  у всьому світі, полягає у тому, що з усієї кількості працездат-
них віднімають працівників і деякі категорії  населення, які працюють за
наймом на сімейних підприємствах, тимчасово відсутніх  на роботі, а всіх ін-
ших вважають безробітними. Отже, точна кількість незайнятих в Україні за-
лишається невідомою через недосконалість системи їх підрахунку.
 
 

2.2. Позитивні наслідки безробіття. 
 

У 2010 р. спостережено значне зниження рівня безробітних  з січня по
червень. Детальніше показано цю ситуацію на рис. 3.
Таким чином, у  вересні, вперше з початку року, в Україні зріс рівень
безробіття. Кількість  осіб, які стали на облік у службі зайнятості, збільшила-
ся на 11,7 тис. осіб і становить близько 408,1 тис. осіб [4].
Високий рівень безробіття призводить до соціальної напруги і погір-
шення рівня  життя людей, заподіює економічні, демографічні та соціальні
втрати для  суспільства. Але загалом його вплив  на економічне та соціальне
життя суперечливий: крім негативних і важких наслідків, потрібно зазначити
і низку позитивних моментів, які слугують умовою зростання виробництва,
появи нових  підприємств, підвищення дисципліни та ефективності праці
зайнятих (рис. 4).
 

      Отже, для вирішення проблеми безробіття і підсилення впливу цих
наслідків потрібно розробити та ухвалити антикризову  програму заходів по-
долання негативних явищ в економіці; стимулювати розвиток малого та се-
реднього бізнесу, шляхом зменшення податкового тиску, полегшення поряд-
ку реєстрації підприємств.
Існує потреба  у дослідженні ринку праці  щодо актуальності різних
спеціальностей  та здійсненні перекваліфікації працівників відповідно до неї,
застосуванні  нових методів подолання безробіття, покращенні стану вироб-
ництва. Важливими  заходами є активна державна політика зі сприяння зайня-
тості – працевлаштування незайнятих на вільні та новостворені робочі місця,
професійне навчання та перенавчання, організація громадських, сезонних ро-
біт, надання  дотацій роботодавцям.
Потрібно також  спрямувати грошово-кредитну політику на підтримку
реального сектора  економіки, сконцентрувати фінансові  ресурси на сприянні
діяльності перспективних  підприємств, здатних забезпечити  гідну працю ро-
бітникам. З метою  створення сучасних робочих місць  потрібно збільшити
бюджетні витрати  на підтримку інноваційно-інвестиційної  діяльності та пос-
тупово послабити  податковий тиск на бізнес, щоб створити привабливі умови
для започаткування і здійснення підприємницької діяльності. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

3. Шляхи подолання безробіття в Україні 

В даний час  у світлі трансформації економічної  системи в нашій країні склалася
специфічна ситуація,  коли традиційні методи мало ефективні  чи не ефективні
взагалі. Для  з’ясування цього розглянемо традиційні заходи для вирішення
проблеми безробіття:
1)     Створення нових робочих місць  паралельно з вже існуючими.
2)     Розширення сфери послуг. Через значне падіння рівня життя попит на
послуги скорочується. Ростуть лише послуги державного сектора, що є
негативним явищем.
3)     Дотації на створення робочих  місць, пільги при найманні, допомога
малому і середньому бізнесу.
4)     Перенавчання або підвищення  кваліфікації кадрів. Ці заходи
допомагають, коли одні галузі вгасають, а інші розвиваються, тобто при
структурній перебудові господарства.  Зараз же йде спад у всіх галузях, що
и т.д.................


Перейти к полному тексту работы


Скачать работу с онлайн повышением уникальности до 90% по antiplagiat.ru, etxt.ru или advego.ru


Смотреть полный текст работы бесплатно


Смотреть похожие работы


* Примечание. Уникальность работы указана на дату публикации, текущее значение может отличаться от указанного.