На бирже курсовых и дипломных проектов можно найти образцы готовых работ или получить помощь в написании уникальных курсовых работ, дипломов, лабораторных работ, контрольных работ, диссертаций, рефератов. Так же вы мажете самостоятельно повысить уникальность своей работы для прохождения проверки на плагиат всего за несколько минут.

ЛИЧНЫЙ КАБИНЕТ 

 

Здравствуйте гость!

 

Логин:

Пароль:

 

Запомнить

 

 

Забыли пароль? Регистрация

Повышение уникальности

Предлагаем нашим посетителям воспользоваться бесплатным программным обеспечением «StudentHelp», которое позволит вам всего за несколько минут, выполнить повышение уникальности любого файла в формате MS Word. После такого повышения уникальности, ваша работа легко пройдете проверку в системах антиплагиат вуз, antiplagiat.ru, etxt.ru или advego.ru. Программа «StudentHelp» работает по уникальной технологии и при повышении уникальности не вставляет в текст скрытых символов, и даже если препод скопирует текст в блокнот – не увидит ни каких отличий от текста в Word файле.

Результат поиска


Наименование:


Курсовик Сутнсть якост продукцї, основн методи механзми органзацї системи управлння якстю на пдприємств, значення такої системи для успшної дяльност органзацї. Аналз впливу рвня управлння якстю продукцї на ефективнсть дяльност ТОВ МТК.

Информация:

Тип работы: Курсовик. Предмет: Менеджмент. Добавлен: 26.09.2014. Сдан: 2010. Страниц: 2. Уникальность по antiplagiat.ru: --.

Описание (план):


Вступ

В умовах переходу до ринку успіх кожного конкретного товаровиробника оцінюється за рівнем ефективності виробництва, обумовленої в першу чергу ступенем задоволення потреб суспільства з найменшими витратами. При цьому в даний час визначальною характеристикою, яка формує суспільні потреби, стає якість продукції.
Проблема забезпечення якості є комплексною і вирішувати її традиційними методами лише шляхом контролю якості готової продукції, практично не можливо. Тому повинен бути комплексний, системний підхід, реалізація якого можлива лише в рамках системи управління якістю. Відомий американський спеціаліст Едвард Демінг ще в 1950 р. писав, що на 85% вирішення проблеми залежить не від людей, а від системи управління якістю.
Значну роль у підвищенні якості відіграють стандарти, які є нормативною базою систем якості. Загальновизнаними на сьогодні є міжнародні стандарти ІСО серії 9000, які сконцентрували досвід управління якістю, нагромаджений в різних країнах. У багатьох країнах, в тому числі і в Україні вони прийняті як національні, а в Україні введені в дію з 1 жовтня 2001 р.
Сучасна практика в менеджменті оперує досить широким спектром методів і інструментів, що дозволяють ефективно виконувати різного роду роботи. Однак швидкість, з якою відбуваються зміни у світі, їхня неймовірна складність і тісний взаємозв`язок з усіма сферами життя людини, - обумовлює необхідність постійного пошуку нових, більш ефективних і таких що відповідають вимогам сьогоднішнього дня теорій, методів і інструментів організації і керування підприємницькою діяльністю.
Для більшості компаній існує розуміння, що довіра з боку клієнтів базується не тільки на фінансовій могутності, але й на високій якості менеджменту. Ринкова вартість акцій компаній теж відображає лояльність клієнтів та їх майбутні очікування щодо, того чи буде ця компанія краще за інших чи ні. Якщо клієнти відповідають так, то це тільки перемога сьогодення, незабаром вони можуть змінитися. Світова практика менеджменту показує що впровадження систем управління якістю, такі як наприклад «Total Quality Management», де одним з принципів проголошено постійне покращення та самовдосконалення системи управління якістю, позитивно впливають на організаційну, ринкову та фінансову стратегію надбання тривалих.
Кожна із провідних фірм світу йшла до успіху своїм шляхом, але через одні ворота: через ворота удосконалення менеджменту якості. Це стосується не тільки якості конкретної продукції, а йдеться про ділову досконалість фірм, про спосіб управління, його оптимізацію та гармонізацію, зацікавленість усіх працюючих у результатах своєї праці. Лідери світового ринку говорять: «У нас купують не продукцію і не послугу. У нас купують довіру до нас, тобто наше ім`я». А щоб ім`я було авторитетним, необхідно запроваджувати загальну культуру якості, яка включає і обладнання, і технологію, і систему менеджменту, і персонал, і стосунки між партнерами на різних рівнях тощо.
1. Теоретичні аспекти питання управління якістю на підприємстві

1.1 Поняття та сутність якості продукції

Конкурентна боротьба має наслідком те, що з двох однакових товарів купують дешевший, а за однакових цін - якісніший. Зрозуміло, що якість завжди була і залишається важливою ринковою характеристикою товару, а оцінка якості товарів споживачами завжди визначатиме стратегію конкуренції промислових фірм. [7]
Якість - це сукупність характеристик об'єкта, що свідчать про його здатності задовольняти визначені й гадані потреби.
Якість продукції є одним з основних факторів, що формують перший рівень системи показників конкурентоспроможності продукції.
Структура пріоритетів конкурентоспроможності продукції характеризуються співвідношенням 4:3:2:1, у якому:
Ш на першому місці - якість продукції (має оцінку «4»);
Ш на другому - вартість (має оцінку «3»)
Ш на третьому - зниження затрат у сфері споживання продукції (має оцінку «2»)
Ш на четвертому - якість сервісу продукції (має оцінку «1»)
Рівень якості - це кількісна характеристика міри придатності того чи іншого виду продукції для задоволення потреб споживачів. Оцінювання якості продукції передбачає визначення абсолютного, відносного, перспективного та оптимального її рівнів.
Абсолютний рівень якості того чи іншого виробу визначають обчисленням вибраних показників, не порівнюючи їх із відповідними показниками аналогічних виробів.
Для отримання порівняльних характеристик якості одночасно з абсолютним визначають відносний рівень якості окремих видів продукції, що виробляється (проектується), порівнюючи її показники з абсолютними показниками якості найкращих вітчизняних та зарубіжних аналогів. Проте рівень якості продукції під впливом науково-технічного прогресу і вимог споживачів мусить постійно зростати. Тому виникає необхідність визначення перспективного рівня якості з урахуванням пріоритетних напрямів і темпів розвитку науки й техніки. Для нових видів продукції, переду знарядь праці, доцільно визначати також оптимальний рівень якості, тобто такий її рівень, за якого загальна величина суспільних затрат на виробництво й використання (експлуатацію) продукції за певних умов споживання була б мінімальною.
Схеми групування різних показників якості (або рівня якості) використовуються для:
o оцінювання окремих видів продукції за допомогою групи диференційованих показників - із них виокремлюється найбільш розгалужена низка одиничних показників якості (табл. 1.1);
o визначення загальних (комплексних) показників якості всього обсягу продукції, що виробляється підприємством.
Таблиця 1.1 Система одиничних показників якості продукції за групами
Група показників
Окремі показники групи
вид
сутнісна характеристика
1. Призначення
Характеризують корисну роботу (виконувану функцію)
· Продуктивність
· Потужність
· Міцність
· Місткість корисних речовин
· Калорійність
2. Надійність, довговічність та безпечність
Визначають міру забезпечення тривалості використання і належних умов праці та життєдіяльності людини
· Безвідмовність роботи
· Можливий термін використання
· Технічний ресурс
· Термін безаварійної роботи
· Граничний термін зберігання
3. Екологічні
Характеризують ступінь шкідливого впливу на здоров'я людини й довкілля
· Токсичність виробів
· Місткість шкідливих речовин
· Обсяг шкідливих викидів у довкілля за одиницю часу
4. Економічні
Відображають рівень економічної вигоди виробництва продуцентом і придбання споживачем
· Ціна за одиницю виробу
· Прибуток з одиниці виробу
· Рівень експлуатаційних затрат часу і коштів
5. Ергономічні
Окреслюють відповідність техніко-експлуатаційних параметрів вибору антропометричним, фізіологічним та психологічним вимогам працівника (споживача)
· Зручність керування робочими органами
· Можливість одночасного охоплення контрольованих експлуатаційних показників
· Величина шуму, вібрації тощо
6. Естетичні
Визначають естетичні властивості (дизайн) виробу
· Виразність та оригінальність форми
· Кольорове оформлення
· Естетичність тари (упаковки)
7. Патентно-правові
Відображають ступінь використання нових винаходів при проектуванні виробів
· Коефіцієнт патентного захисту
· Коефіцієнт патентної чистоти
Для оцінювання якості (технічного рівня) знарядь праці найбільш важливими одиничними показниками є:
§ надійність - властивість виробу виконувати свої функції зі збереженням експлуатаційних показників у встановлених межах протягом відповідного часу. Кількісно цей показник характеризується часом безвідмовної роботи, тобто середнім часом роботи між двома несправностями;
§ довговічність - властивість виробу тривалий час зберігати свою експлуатаційну придатність за тих чи інших умов експлуатації. її оцінюють двома показниками - строком служби (календарною тривалістю експлуатації до певного граничного стану) і технічним ресурсом (можливим напрацюванням у годинах);
§ ремонтопридатність техніки - можливість швидкого виявлення й усунення несправностей.
Забезпечення належного рівня якості продукції та виробництва - це провідна функція в системі організації виробничої діяльності на підприємстві.
1.2 Методи і принципи управління якістю

Якість продукції - це відносна характеристика, яка ґрунтується на порівнянні значень показників якості даної продукції з відповідними показниками якості базової продукції або іншими показниками, що встановлені діючими стандартами та нормами.
Завдання визначення рівня якості продукції розв'язується у три етапи.
Перший етап - вимірювання показників якості: кожен показник має бути зображений числом. Для цього використовуються наступні три методи: експериментальний, розрахунковий, експертний.
1. Експериментальний метод полягає у безпосередньому вимірюванні показника за допомогою спеціальних технічних засобів, інструментів і людських органів. Цей метод застосовується лише для отримання одиничних показників.
Різновидами експериментального методу є
а) об'єктивний метод - рівень якості продукції оцінюється за допомогою стендових випробувань та контрольних вимірювань, а також лабораторного аналізу. Такий метод дає найбільш достовірний результат і застосовується для вимірювання абсолютного рівня якості засобів виробництва та деяких властивостей споживчих товарів, наприклад для визначення їх техніко-експлуатаційних характеристик;
б) органолептичний метод - властивості продукту сприймаються за допомогою органів чуття людини (зір, слух, смак, нюх, дотик) без використання технічних вимірювальних і реєстраційних засобів.
2. Розрахунковий метод полягає в обчисленні якості на основі одиничних показників: наприклад, вартість однієї кіловат-години потужності, величина економічної ефективності тощо.
3. Експертний метод передбачає облік та врахування думок експертів про які даної продукції на першому етапі. Кожен експерт оцінює ступінь важливості показників якості шляхом присвоєння їм різних рангів. Найважливішому показнику присвоюється ранг 1, наступному, менш важливому, - ранг 2 і под. Як експерт вважає деякі показники рівноцінними, він присвоює їм однаковий ранг, наприклад, 3,5 - за рівності значень третього й четвертого рангів.
Після цього проводиться математична обробка результатів ранжування з урахуванням думок експертів та їх поглядів на той чи інший показник. При цьому інколи доводиться або збільшувати кількість експертів і повторювати експертизу показників, або запрошувати інших.
Другий етап полягає у виборі базових показників для порівняння. Базові показниками можуть бути
Показники якості, що закладені у технічні завдання, технічні чи робочі проекти виробів.
Показники дійсно існуючих виробів, які виготовляються в нашій країні або кордоном і є кращими зразками світового рівня.
Показники, що закладені у вітчизняні чи закордонні стандарти.
Інколи підприємству потрібно порівняти нову продукцію з тією, що випускалась раніше. У цьому випадку важливо, щоб прототип не був морально застарілим.
Третій етап - це порівняння показників якості нової продукції з базовими і визначення доцільності виробництва нової продукції. Таке порівняння можна проводити різними способами (методами), зокрема
1. Диференціальним методом - одиничні показники порівнюються попарно, визначається індекс якості з кожного показника
2. Комплексним методом - попарно порівнювані одиничні показники об'єднуються за допомогою відносних коефіцієнтів.
В основу міжнародних стандартів ІСО серії 9000:2000 покладені вісім принципів управління якістю.
Принцип 1. Орієнтація (або фокус) на споживача.
В основі цього принципу - аналіз ринку і потреб споживачів. Результати аналізу служать механізмом, що запускає виробництво. Випускаючи продукт, уже не обмежуються виконанням формальних вимог замовника, а намагаються вгадати його бажання.
Принцип 2. Лідерство.
Лідерство - ключовий принцип системи менеджменту якості, без якого СМЯ скоріше фікція, чим реальність. Управління підприємством, управління проектами, створення, впровадження й експлуатація СМЯ - це області діяльності, де необхідне лідерство.
З уявленням про лідерство тісно зв'язана концепція відповідальності. Відповідальність не можна установити наказом. Її можна тільки взяти на себе добровільно. Однак відповідальність необхідно підкріплювати повноваженнями.
Принцип 3. Залучення персоналу.
Залучення персоналу на практиці означає систематичну можливість кожного співробітника брати участь у прийняті і реалізації управлінських рішень. Така можливість народжує в людях почуття відповідальності і причетності, що підсилює мотивацію до творчої праці.
Наслідок такого підходу - принцип відмовлення від ідеї покарання. Співробітників не має сенсу карати за прорахунки менеджменту. Цей підхід породжує ініціативу і є основою корпоративної культури.
Принцип 4. Процесний підхід.
Всі види діяльності в організації розглядаються як процеси. Процеси - це логічно упорядковані послідовності кроків (робіт, етапів, елементів), що перетворять вхідні дані у вихідні дані. Таке розуміння процесів близько до представлення про алгоритми, і це дає можливість використання інформаційних технологій для візуалізації процесів і одержання результатів для своєчасного прийняття управлінських рішень.
Принцип 5. Системний підхід.
Системний підхід вимагає координації всіх аспектів діяльності, постійного планування і доведення планів до кожного робочого місця, з тим щоб можна було аналізувати і коректувати їхнє виконання по ходу справи. Цей принцип припускає представлення організації як системи взаємодіючих динамічних процесів.
Із системним підходом зв'язана і проблема оцінювання результатів діяльності організації. Довгий час у цій області панував фінансовий підхід. Зараз стало очевидно, що до фінансових показників варто додати показники задоволеності споживачів, показники ефективності бізнес-процесів, а також показники потенціалу росту фірми і кваліфікації персоналу.
Система таких показників називається збалансованою системою показників.
Принцип 6. Безперервне поліпшення.
При систематичному поліпшенні процесів поступово з'являється можливість зниження втрат і відповідно ціни продукції за рахунок зростаючого «зазору» між собівартістю і ціною. Таке зниження ціни веде до розширення ринкової ніші, що, у свою чергу, приводить до зниження собівартості за рахунок ефекту масштабу. Цей механізм називають ланцюговою реакцією Демінга.
Постійне поліпшення починається з людини, з удосконалювання його особистих якостей, знань, навичок і умінь. Найбільш важливий аспект безупинно удосконалювання - це навчання персоналу.
Принцип 7. Підхід до прийняття рішень на основі фактів.
Приймати рішення на основі фактів - значить відрізняти достовірні факти від помилкових або сумнівних. Основа цього підходу - виміру, робимо для одержання даних про процеси, і одночасне нагромадження інформації яка поступово перетворюється в знання.
Принцип 8. Взаємовигідні відносини з постачальниками.
Цей принцип націлений на створення нових відносин з постачальниками, що одержали назву комейкершип - «Разом зробимо, разом виграємо». При постійних відносинах з постачальниками можна говорити про управління ланцюжками доданих цінностей для споживачів. Дійсно, пошук постачальника налагодження відносин з ним - справа довга і дорога. Завжди варто прагнути до постійних відносин з постачальниками.
1.3 Організація контролю якості на підприємстві

Система контролю якості - це сукупність методів і засобів контролю й регулювання компонентів, що визначають рівень якості продукції на стадіях стратегічного маркетингу, наукових, дослідно-конструкторських робіт та виробництва, а також технічного контролю на всіх стадіях виробничого процесу.
Однією з найважливіших умов підвищення ефективності контролю є постійне спостереження та облік, тобто функціонування системи обліку за всіма показниками, що передбачає дотримання наступних вимог:
- повнота інформації за всіма показниками якості, кількості й ресурсомісткості товарів, різних підрозділів, процесів, операцій тощо;
- динамічність обліку - отримання й оброблення інформації, а також облік показників якості та їх аналіз у динаміці розвитку процесів;
- системність;
- автоматизація обліку на основі його комп'ютеризації;
- спадковість, можливість повторного використання і перспективність обліку;
- використання результатів обліку в стимулюванні якості праці.
Контроль можна класифікувати:
Ю за стадією життєвого циклу;
Ю за об'єктом контролю - предмет праці, засоби виробництва, технологія, організація процесів, умови праці, власне праця, оточення, параметри інфраструктури, документація, інформація;
Ю за стадією виробничого процесу - вхідний, операційний контроль готової продукції, транспортування та зберігання;
Ю хто виконавець (контролю) - самоконтроль, контроль майстра, відділ технічного контролю, державний, міжнародний контроль;
Ю за методом контролю - руйнівний і неруйнівний;
Ю за способом прийняття й утілення рішення - активний (попереджуючий) і пасивний (за відхиленнями) контроль;
Ю за режимом контролю - посилений (прискорений) та нормальний;
Ю за формою механізації - ручний, механізований, автоматизований і автоматичний;
Ю за строками здійснення - попередній, поточний, завершальний;
Ю за способом отримання й оброблення інформації - розрахунково-аналітичний, статистичний та реєстраційний контроль.
На будь-якому підприємстві однією з основних функцій організації виробництва є технічний контроль якості продукції - перевірка дотримання технічних умов і вимог, що ставляться до якості продукції на всіх стадіях її виготовлення, а також виробничих умов і факторів, які забезпечують необхідну якість.
Технічний контроль є комплексом взаємопов'язаних контрольних операцій, що виконуються згідно з установленим порядком.
До загальних принципів раціональної організації технічного контролю відносяться наступні:
Ю технічний контроль повинен охоплювати всі елементи і стадії виробничого процесу;
Ю техніка, методи й організаційні форми контролю мають повністю відповідати особливостям техніки, технології та організації виробництва;
Ю ефективність раціональної організації технічного контролю слід обґрунтовувати відповідним економічним розрахунком;
Ю система контролю має чітко й виважено розподіляти обов'язки і відповідальність між окремими виконавцями та різними підрозділами підприємства;
Ю система контролю має базуватися на ефективних методах статистичного контролю якості.
Залежно від конкретних завдань, які поставлені перед технічним контролем, розрізняють такі його види:
1. Профілактичний - має за мету попереджати появу браку в процесі виробництва продукції.
2. Приймальний - здійснюється з метою виявлення та ізоляції браку.
3. Комплексний - вирішує обидва завдання: профілактику і приймання.
4. Спеціальний - відповідає за спеціально визначенні окремі завдання (наприклад, інспекційний контроль, контроль експлуатації виробів і под.).
Контроль також поділяється за такими параметрами, що вимірюються:
§ контроль геометричних розмірів і форм;
§ контроль зовнішнього вигляду та документації;
§ контроль фізико-механічних властивостей матеріалів, напівфабрикатів тощо.
Залежно від ступеня охоплення виробничих операцій розрізняють
§ поопераційний контроль;
§ груповий контроль, що виконується після декількох операцій.
За місцем здійснення контрольні операції поділяються на:
§ стаціонарні;
§ нестаціонарні, що виконуються безпосередньо на робочих місцях.
На підприємстві технічний контроль якості - це частина виробничого процесу, яка має за мету перевірку продукції на її відповідність установленим вимогам.
Процес здійснення технічного контролю якості охоплює систему методів, інструментів і заходів (включаючи процедуру їх планування), за допомогою яких ідентифікуються якість готової продукції, напівфабрикатів, сировини; всі стадії підготовки виробництва, виробничого процесу, проведення контролю та випробувань на їх відповідність системі стандартів та інших міжцехових норм. У результаті цього підприємство випускає конкурентоспроможну продукцію світового рівня якості.
Завдання технічного контролю:
§ планування і практична реалізація всіх процедур та інструментів системи тотального управління якістю TQM на підприємстві, що безпосередньо стосуються виробництва продукції;
§ постійна реалізація циклу PDCA («планування-виконання-перевірка-реакція») на всіх рівнях виробництва;
§ установлення якості готової продукції;
§ попередження впливу імовірнісних і суб'єктивних факторів на якість продукції, що випускається;
§ забезпечення встановленого технічного режиму.
Однією з найбільш значних за останні роки інновацій у сфері забезпечення належного рівня якості та конкурентоспроможності стало впровадження в діяльність сучасних підприємств тотальної системи управління якістю (ТQМ). Її широке практичне застосування в розвинутих країнах почалося з кінця 80-х років XX століття завдяки дослідженням Е. Демінга, Дж. Юрана та Ф. Кросбі.
Таблиця 1.2. Загальний план неперервного формування і підвищення якості
Фаза
PDCA
Етап загального плану
Функція, яку потрібно здійснити
Інструменти
Плану-вання
1. Визначення основних питань і завдань
· Спостереження, збирання інформації, визначення кола питань, що допоможуть формувати і підвищити якість
· Визначення загальної концепції вирішення основних проблем та завдань підвищення якості
· Стандартизація
· Підвищення кваліфікації робітників
· Миттєве регулювання на відхилення та їх попередження у майбутньому
2. Моніторинг та оцінювання поточної ситуації
· Збирання інформації за напрямами контрою якості
· Визначення пріоритетних напрямів
· Розв'язання найбільш складних завдань
· Складання контрольних графіків, гістограм, використання інших методів спостереження, аналізу
3. Здійснення аналізу
· Складання переліку основних можливих причин найбільш складних проблем
· Дослідження причинно-наслідкових взаємозв'язків
· Структуризація інформації та визначення ієрархії у причинно-наслідкових зв'язках
· Дослідження основної структури
· Використання методів оброблення й аналізу інформації
· Ієрархічне уявлення основних проблем і причин їх появи
Викона-ння
4. Планування контрзаходів для усунення причин та їх реалізація
· Вибір і планування контрзаходів для усунення причин проблеми
· Експериментальне дослідження дієвості контрзаходів та їх промислове освоєння
· Удосконалення або заміна матеріалу, обладнання, технологій
· Підвищення кваліфікації та досвіду
Перевірка
5. Підтвердження ефекту від контрзаходів і їх стандартизація
· Збирання інформації про ефективність контрзаходів
· Аналіз порівняння результатів здійснення контрзаходів
· Зміна стандартів, ТУ та інших нормативів
· Усі основні інструменти контролю й забезпечення якості
Реакція
6. Оцінювання всієї процедури
· Удосконалення збирання та аналізу інформації, процедур та інструментів вирішення проблем якості
· Удосконалення існуючих та використання нових інструментів якості
Так, Е. Демінг на основі «петлі (спіралі) якості» розробив інструменти і процедури неперервного вдосконалення якості, що отримали назву циклу РDCА (РІаN-Dо-Сheск-Асt). Цей цикл («планування - виконання - перевірка - реалізація»), який також має назву «колесо Демінга», став основою системи ТQМ. Сутність циклу РDСА полягає в Тому, що на всіх етапах свого функціонування система управління якістю повинна проходити такі основні фази, що періодично повторюються (див. табл. 1.2):
§ планування, яке визначає питання (зони, теми тощо), які потребують удосконалення, а також функції та інструменти їх дослідження;
§ виконання, яке передбачає планування конкретних контрзаходів усунення причин відхилень та їх реалізацію;
§ перевірку, яка передбачає підтвердження ефекту від контрзаходів та їх стандартизацію;
§ реакцію, що включає оцінювання всієї процедури.
Як уже зазначалось, організація системи управління якістю на підприємстві полягає у створенні організаційної структури в межах підприємства, яка охоплює всі сфери його діяльності й підрозділи в сукупності з відповідними функціями, процесами та ресурсами, що забезпечують здійснення ефективного функціонування даної системи на всіх етапах її життєвого циклу і в кожному її елементі.
Такою системою є ТQМ - основа діяльності сучасних підприємств і міжнародних стандартів ІСО серій 9000 із питань організації забезпечення належного рівня якості продукції та виробництва.
Концепція ТQМ передбачає цілеспрямоване й належно скоординоване використання методів управління якістю на всіх етапах виробничої діяльності - від досліджень та розроблень до післяпродажного обслуговування за цілісності системи управління і сфери реалізації при раціональному використанні технічних та інших можливостей. Тотальне управління якістю включає:
1. Контроль у процесі розроблення нової продукції.
2. Оцінювання якості дослідного зразка, планування (проектування) якості продукції і виробничого процесу, контроль, оцінювання й планування якості матеріалів, що постачаються.
3. Вхідний контроль матеріалів.
4. Контроль готової продукції.
5. Оцінювання якості продукції (її сертифікація).
6. Оцінювання якості виробничого процесу (його сертифікація).
7. Контроль якості продукції та виробничого процесу.
8. Аналіз спеціальних процесів (спеціальні дослідження у сфері якості продукції).
9. Збирання та використання інформації про якість продукції.
10. Контроль апаратури, за допомогою якої отримується інформація про якість продукції та процесів.
11. Навчання працівників методам забезпечення якості, підвищення кваліфікації персоналу.
12. Гарантійне обслуговування.
13. Координацію робіт у галузі якості.
14. Сумісну роботу з постачальниками із забезпечення якості продукції.
15. Використання циклу РDCА (РІаN-Dо-Сheск-Асt).
16. Організацію роботи гуртків якості.
17. Управління і використання людського фактора шляхом сприяння зацікавленості всіх учасників у кінцевому результаті виконання їх обов'язків або роботи.
18. Розроблення державної політики (законодавчої бази, стандартів) в галузі якості, приведення національних стандартів у відповідність із діючими міжнародними стандартами якості продукції, послуг і робіт.
19. Розроблення відповідних галузевих, регіональних стандартів, стандартів якості підприємства, розроблення й утілення відповідних заходів на всіх рівнях підприємства.
20. Формування культури якості, матеріальної та інших форм заохочення всіх працівників і службовців у підвищенні якості продукції, підготовку управлінських кадрів для керівництва в галузі якості.
21. Розроблення критеріїв відповідальності за якість для всіх рівнів керівництва процесами впродовж усього життєвого циклу продукції та послуг.
Тотальна система управління якістю складається з:
1. Базова система - це способи, які використовуються для аналізу й дослідження. Вони базуються на використанні загальних принципів математики та статистичних методів контролю.
2. Система технічного забезпечення - це прийоми і програми, що дають змогу навчити персонал володіти базовою системою та правильно її використовувати.
3. Система вдосконалення і розвитку ТQМ передбачає адаптацію наукових підходів, економічних законів функціонування ринкових відносин, законів організації, структури й принципів управління якістю до конкретних умов і потреб ринку.
Мета тотального управління якістю - досягти більш високого рівня якості продукції та послуг.
Викладена загальна концепція ТQМ дає змогу побудувати схему широкого розуміння тотального управління якістю в межах підприємства з урахуванням зовнішнього середовища, з яким більш-менш безпосередньо дана система взаємодіє.
2. Аналіз впливу рівня управління якістю продукції на ефективність діяльності ТОВ «МТК»

2.1 Характеристика фінансово-економічного стану підприємства

ТОВ «МТК» зареєстровано у 1991 році в формі товариства з обмеженою відповідальністю.
Юридична адреса: м. Житомир, вул. Промислова 17.
Вид діяльності: виробництво автомобільних причепів та скоб'яних виробів.
Проаналізуємо фінансово-економічний стан підприємства за останні три роки.
Таблиця 2.1. Оцінка фінансового стану ТОВ «МТК»
Показники
Методика розрахунку показників
2007
2008
2009
Зміни
абсолютні 5-3
відносні, %
1. Загальна вартість активів (майна).
Підсумок балансу (р. 280)
39794,00
41399,00
44182,00
4388,00
11,03
2. Вартість необоротних (довгострокових, постійних) активів.
Розділ І активу балансу (р. 080)
25585,00
26313,00
29290,00
3705,00
14,48
3. Вартість оборотних (мобільних) активів.
Підсумок р.ІІ і ІІІ активу балансу (р. 260 + р. 270)
14209,00
15086,00
14892,00
683,00
4,81
4. Дебіторська заборгованість.
Підсумок р. 150-210 розд. ІІ активу балансу.
3536,00
3036,00
2089,00
-1447,00
-40,92
5. Власний капітал.
Розділ І пасиву балансу (р. 380)
36143,00
38996,00
42440,00
6297,00
17,42
6. Залучений капітал.
Підсумок (р. 430, 480, 620, 630) розділів ІІ - V пасиву балансу.
3651,00
2403,00
1742,00
-1909,00
-52,29
7. Фондоозброєність:
- (за оплатою праці)
ф. 1 (р. 030):ф. 2 (р. 240)
8,60
8,16
6,41
-2,19
-25,51
- середньооблікового працівника
ф. 1 (р. 030):ф. 5 (середньооблікова чисельність працівників)
112,59
91,27
92,80
-19,79
-17,58
8. Вартість основних засобів:
- первісна
ф. 1, р. 031
46812,00
48725,00
52689,00
5877,00
12,55
- залишкова
ф. 1, р. 030
25333,00
26195,00
29233,00
3900,00
15,39
9. Коефіцієнт зносу основних засобів.
ф. 1, р. 032 / ф. 1, р. 031
0,46
0,46
0,45
-0,01
-2,98
1
2
3
4
5
6
7
10. Матеріаломісткість господарської діяльності.
ф. 2 (р. 230 : р. 280)
0,73
0,76
0,73
0,00
0,64
11. Трудомісткість господарської діяльності.
ф. 2 (р. 240 + р. 250): (р. 035)
0,12
0,08
0,09
-0,02
-19,78
12. Фондомісткість господарської діяльності.
ф. 2 (р. 260 : р. 280)
0,07
0,07
0,07
0,00
-6,18
13. Матеріаловіддача.
ф. 2 (р. 280 : р. 230)
1,37
1,31
1,36
-0,01
-0,63
14. Коефіцієнт співвідношення:
- необоротних і оборотних активів.
ф. 1 (р. 080): (р. 260 + р. 270)
1,80
1,74
1,97
х
х
- оборотних і необоротних активів.
ф. 1 (р. 260 + р. 270): (р. 080)
0,56
0,57
0,51
х
х
15. Середньооблікова чисельність працівників.
ф. 5 (середньооблікова чисельність працівників)
225
287
315
90,00
40,00
Згідно даних. наведених в табл. 2.1 загальна вартість активів підприємства на кінець 2009 року склала 44182 тис. грн. В порівнянні з 2007 роком вона збільшилась на 4388 тис. грн. або 11,03%. Це свідчить про те, що підприємство розвивається і має стабільний фінансовий стан.
Коефіцієнти співвідношення необоротних і оборотних активів та оборотних і необоротних активів свідчать, що підприємство займається виробничою діяльністю (необоротних активів більше ніж оборотних), що характерно для всіх виробничих підприємств.
Середньо облікова чисельність працівників за аналізований період збільшилась на 90 чол., або на 40%, що свідчить про збільшення обсягу виробництва.
Таблиця 2.4. Оцінка рівня ефективності господарської діяльності ТОВ «МТК»
Показники
Формула розрахунку
2007
2008
2009
Зміни
абсолютні 5-3
відносні, %
1. Рентабельність (прибутковість) виробничих витрат.
ф. 2 (р. 050 або 055): (р. 040) * 100
19,66
19,62
21,11
х
7,37
2. Рентабельність (прибутковість) господарської діяльності.
ф. 2 (р. 170 або 175+р. 200-205): (сума р. 040, 070, 080, 090, 140, 150, 160, 205) * 100
11,23
16,55
и т.д.................


Перейти к полному тексту работы



Смотреть похожие работы


* Примечание. Уникальность работы указана на дату публикации, текущее значение может отличаться от указанного.