На бирже курсовых и дипломных проектов можно найти образцы готовых работ или получить помощь в написании уникальных курсовых работ, дипломов, лабораторных работ, контрольных работ, диссертаций, рефератов. Так же вы мажете самостоятельно повысить уникальность своей работы для прохождения проверки на плагиат всего за несколько минут.

ЛИЧНЫЙ КАБИНЕТ 

 

Здравствуйте гость!

 

Логин:

Пароль:

 

Запомнить

 

 

Забыли пароль? Регистрация

Повышение уникальности

Предлагаем нашим посетителям воспользоваться бесплатным программным обеспечением «StudentHelp», которое позволит вам всего за несколько минут, выполнить повышение уникальности любого файла в формате MS Word. После такого повышения уникальности, ваша работа легко пройдете проверку в системах антиплагиат вуз, antiplagiat.ru, etxt.ru или advego.ru. Программа «StudentHelp» работает по уникальной технологии и при повышении уникальности не вставляет в текст скрытых символов, и даже если препод скопирует текст в блокнот – не увидит ни каких отличий от текста в Word файле.

Результат поиска


Наименование:


автореферат Пошук в експеримент впливу ритмчної краноцеребральної гпотермї на нейрогуморальн механзми регуляцї циклчних процесв репродуктивної системи в самок-щурв, як перенесли емоцйно-больовий стрес. Регуляторн процеси в центральнй нервовй систем.

Информация:

Тип работы: автореферат. Предмет: Медицина. Добавлен: 09.03.2009. Сдан: 2009. Уникальность по antiplagiat.ru: --.

Описание (план):


3
НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ
ІНСТИТУТ ПРОБЛЕМ КРІОБІОЛОГІЇ І КРІОМЕДИЦИНИ

Єршова Ольга Володимирівна


УДК 616.89-008.19:618.179:615.832.9
Вплив ритмічної краніоцеребральної гіпотермії на
нейрогуморальні механізми регуляції циклічних процесів
репродуктивної системи
(експериментальне дослідження)
14.01.35 - кріомедицина
Автореферат
дисертації на здобуття наукового ступеня
кандидата медичних наук

Харків - 2008
Дисертацією є рукопис.
Робота виконана в Інституті проблем кріобіології і кріомедицини НАН України
Науковий керівник:
академік НАН України, доктор медичних наук, професор
Грищенко Валентин Іванович,
Інститут проблем кріобіології і кріомедицини НАН України, директор, м. Харків.
Офіційні опоненти:
доктор медичних наук, професор
Лазаренко Вікторія Валентинівна, Харківський державний медичний університет МОЗ України, кафедра акушерства та гінекології № 1
Доктор медичних наук,
Компанієць Антоніна Михайлівна, завідувач відділу кріопротекторів Інституту проблем кріобіології і кріомедицини НАН України.
Захист відбудеться “22” квітня 2008 р. о ”13-30” годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 64.242.01 в Інституті проблем кріобіології і кріомедицини НАН України (61015, м. Харків, вул. Переяславська, 23).
З дисертацією можна ознайомитись в бібліотеці Інституту проблем кріобіології і кріомедицини НАН України (61015,м. Харків, вул.. Переяславська, 23).
Автореферат розіслано “ 20 ” березня 2008 р.
Вчений секретар спеціалізованої вченої ради
член-кореспондент НАН України,
доктор медичних наук, професор Гольцев А.М.
ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Порушення процесів репродукції є актуальною проблемою, що змушує фахівців шукати нові підходи до вибору терапії, а також і до експериментального моделювання для вивчення механізмів формування патологічних змін з метою розробки нових нетрадиційних методів лікування. За даними різних авторів на частку жіночої безплідності в шлюбі доводиться в різних регіонах України 45-85%. При цьому ендокринний синдром визначається в 1/3 випадків від загальної кількості хворих на безплідність з порушенням менструальної функції (Жерновая Я. С. 1995. Вихляева Е. М. 1997. Бабичев В. Н. 1998). Репродуктивна система є функціональною системою, що відображає всі функціональні зміни, які відбуваються в організмі. Вона є центрально-периферичним утворенням, яке забезпечує власну єдність циклічної регуляції на основі прямих і зворотних зв'язків (від центру до периферії й від периферії до центра), при наявності специфічних морфофункціональних утворень у центрі та на периферії. У цьому полягає головна біологічна мета репродуктивної системи - збереження біологічного, генетично детермінованого виду. Афективні розлади, що виникають при хронічному або гострому стресі, внаслідок несприятливих екологічних умов, соціальних і побутових факторів, погіршуючих психоемоційний стан. В результаті змінюються нейрохімічні процеси і формується стійке замкнуте патологічне коло ”психосоматичного розладу“ з розвитком нейроендокринного синдрому. До нейроендокринного синдрому, у першу чергу, відносять гіпоталамічний синдром - як поліетіологічний симптомо-комплекс нейрогуморальних змін процесів у системі епіфіз - гіпоталамус - гіпофіз, які виявляються у порушенні менструального циклу та овуляторних функцій, різних сексуальних розладах , сексуальній дисгармонії. Внаслідок емоційних стресових перевантажень відбуваються зміни в системі епіфіз - гіпоталамус - гіпофіз, які виявляються у підвищенні рівня пролактину, зниженні секреції прогестерону та естрадіолу, порушенні співвідношення гонадотропінів, зміні рівня фолікулостимулюючого гормону. Екзогенна гормональна корекція гормонального спектра при відсутності будь-яких соматичних порушень не забезпечує позитивного ефекту. Відомо, що використання в терапії безплідності нейроендокринного генезу нейротропних засобів сприяє підвищенню рівня неспе-цифічної резистентності шляхом зміни нейровегетативної регуляції. При терапії гіпоталамічного нейроендокринного синдрому (як однієї з причин безплідності) поряд із загальноприйнятими методами застосовують нетрадиційні підходи, які дозволяють здійснювати контрольований спрямований вплив на структури центральної нервової системи. На нашу думку, таким методом може бути ритмічна краніоцеребральна гіпотермія (РКЦГ).
Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Робота виконана в рамках міжнародного наукового співробітництва кафедри ЮНЕСКО за темою НДР № 97 Інститута проблем кріобіології і кріомедицини НАН України № держреєстрації 0106U002162 “Фізіологічні і патофізіологічні механізми дії низьких температур на стан центральної нервової, серцево-судиної та ендокринної систем у тварин різних вікових груп”.
Мета і задачі дослідження. Мета дослідження - визначення в експерименті впливу ритмічної краніоцеребральної гіпотермії на нейрогуморальні механізми регуляції циклічних процесів репродуктивної системи в самок-щурів, які перенесли емоційно-больовий стрес (ЕБС).
Відповідно до поставленої мети передбачалося вирішити наступні задачі:
Визначити зміни центральної регуляції циклічних процесів у статевій системі самок-щурів в умовах ЕБС.
Вивчити зміни циклічних процесів репродуктивної системи самок-щурів в умовах ЕБС.
Виявити зміни нейрогуморальної регуляції циклічних процесів репродуктивної системи в самок-щурів, що перенесли ЕБС та РКЦГ.
Визначити характер морфофункціональних змін у центральній нервовій системі у самок-щурів, які перенесли ЕБС, та наступний вплив РКЦГ.
5.Теоретично обґрунтувати на підставі проведених експериментів можливість використання РКЦГ для корекції порушень функцій репродуктивної системи після стресу.
Об'єкт дослідження. Регуляторні процеси в центральній нервовій системі (епіфіз, гіпоталамус, гематоенцефалічний бар'єр (ГЕБ)) та їх вплив на гормональні фактори регуляції циклічних процесів репродуктивних функцій самок-щурів при ЕБС.
Предмет дослідження. Функціональний стан нейромедіаторних процесів і динаміка показників рівня гормонів у периферичній крові при стрес-індукованих порушеннях репродуктивної системи самок-щурів і після РКЦГ.
Методи дослідження. У роботі використано морфологічний метод, імуноферментний аналіз, методи математичного аналізу серцевого ритму і біоелектричної активності мозку (БЕА), функціональний і радіоізотопний методи проникності ГЕБ та секреції медіаторів у структурах мозку. Рівень лютеїнізуючого гормону (ЛГ), фолікулостимулюючого гормону (ФСГ), естрадіолу (Е) визначали у периферичній крові імуноферментним методом. Статистичну обробку отриманих результатів проводили за методом Стьюдента-Фішера.
Наукова новизна одержаних результатів. Уперше вивчено можливість використання РКЦГ для корекції нейрогуморальних механізмів регуляції циклічних процесів у репродуктивній системі самок-щурів внаслідок ЕБС. Уперше встановлено вплив РКЦГ на взаємозв'язок процесів секреції нейромедіаторів у системі епіфіз-гіпоталамус. Показано зміни вегетативної регуляції периферичних процесів при порушеннях репродуктивних функцій після ЕБС та використанна РКЦГ. Доведено, що після використання РКЦГ при стрес-індукованих порушеннях циклічності процесів репродукції спостерігається на всіх стадіях естрального циклу нормалізація рівня ФСГ, ЛГ і Е. Визначено роль і значення змін проникності гістогематичних бар'єрів ( на прикладі ГЕБ) для реалізації механізмів терапевтичної дії РКЦГ.
Практичне значення одержаних результатів. Результати експери-ментальних досліджень дозволили виявити терапевтичні ефекти нетрадиційних методів для корекції порушень нейрогуморальних механізмів регуляції циклічних процесів репродуктивної системи. Спрямовано використані фізіологічні ефекти РКЦГ для впливу на різні ієрархічні рівні регуляції функцій репродуктивної системи (центральні та периферичні). Теоретично обґрунтувана можливість використання РКЦГ у клініці лікування нейрогуморальних (гіпоталамічних) форм безплідності.
Особистий внесок здобувача. Результати експериментів дисертації є самостійним дослідженням автора. Автор самостійно сформулював мету, визначив завдання роботи та розробив експериментальну модель. Експериментальні та дослідження, аналіз спостережень, обговорення, інтерпретацію та узагальнення одержаних результатів дисертант виконував самостійно. Висновки роботи базуються на оцінці власних результатів і аналізі літературних даних.
У спільних наукових публікаціях співавторам належать дані щодо радіоізотопного визначення секреції нейромедіаторів і проникності ГЕБ (радіо-ізотопний метод виконано в лабораторії генетики Українського НДІ свинарства м. Полтава, згідно з договором про наукове співробітництво). В опублікованих спільно з співавторами роботах особистий внесок здобувача полягає:
у роботі [1] - експериментальне обґрунтування і експериментальне моделю-вання порушень циклічних процесів репродуктивної системи ;
у роботі [2] - проведення клінічного випробування методу РКЦГ в терапії психосоматичного безпліддя ;
у роботі [3] - планування та проведення експерименту по виявленню змін у проникності гематоенцефалічного бар'єру, статистична обробка результатів, оформлення та подання роботи до друку;
у роботі [4] - самостійно здобуті результати, статистична обробка резуль-татів оформлення та подання роботи до друку.
у роботі [5] - запропонувала і провела аналіз ендокринних змін при експе-риментальних порушеннях статевих функцій.
Апробація результатів дисертації. Результати роботи представлені на конференціях молодих учених “Використання холоду в медицині й біології” в ІПКіК НАН України (Харків, 2003,2004); ”Актуальні проблеми кріобіології і кріомедицини”( Харків, 2005).
Публікації. Основні положення дисертації викладені в 5-х роботах: 4 з них- наукові статті, опубліковані у провідних наукових фахових журналах.
Обсяг і структура дисертації. Дисертація викладена на 127 сторінках формату А4 і складається із введення, огляду літератури, 4-х розділів власних досліджень, висновків і переліку літератури, який включає 182 найменування першоджерел. Робота ілюстрована 7 таблицями та 10 рисунками, які розміщуються на 16 сторінках.
Основний зміст роботи.

Матеріали і методи дослідження
Експерименти проводили на базі відділів кріобіології системі репродукції та кріофізіології Інституту проблем кріобіології і кріомедицини НАН України. Дослідження виконані на статевозрілих самках-щурів лінії Вістар масою 180-200 г., які утримувалися в стандартних умовах віварію Інституту проблем кріобіології і кріомедицини НАН України при нормальному освітленні та годуванні ad libidum. Дослідження проводилися відповідно до національних “Загальних етичних принципів експериментів на тваринах”, які узгоджуються з положенням “Європейської конвенції про захист хребетних тварин, що використовуються для експериментальних та інших наукових цілей” (Страсбург, 1985). В зв'язку з тим, що плідна функція тварин пов'язана з сезонними коливаннями, дослідження проводили з листопаду до лютого. Необхідні маніпуляції здійснювали в першій половині дня. Експериментальні тварини (180 щурів) були розподілені на груп: 1- контрольна; 2- після емоційно-больового стресу; 3- після впливу ритмічної краніоцеребральної гіпотермії; 4- після послідовних впливів емоційно-больового стресу та РКЦГ. З експерименту тварин виводили шляхом декапітації під ефірним наркозом.
Репродуктивну функцію тварин оцінювали за естральним циклом (за даними цитології вагінальних мазків аналізували загальну тривалість та фазову структуру циклу). Для оцінки фертильності самок-щурів їх спаровували з інтактними самцями, яких попередньо тестували на статеву активність. У вагінальних мазках самок реєструвалися сперматозоїди. Індекси плідності та вагітності обчислювали за формулами:
Індекс плідності = кількість запліднених самок х 100%
загальна кількість досліджених самок
Індекс вагітності =кількість вагітних самок х 100%
кількість запліднених самок
Для визначення рівня гормонів Л, ФСГ, естрадіолу імуноферментним методом використали периферичну кров. З яєчників самок-щурів після впливів робилися целоїдін-парафінові зрізи, які фарбували гематоксілін-еозином. Генеративні елементи підраховували під мікроскопом “МБУ-15У”. Препарування зразків тканин эпіфізу, гіпоталамусу для світлової мікроскопії напівтонких зрізів проводили згідно з відповідними методами та рекомендаціями (Меркулов Г.А.,1980).
Для створення моделі ЕБС, підсиленого періодичною імобілізацією, тварин під-давали дії електричного струму (15 с - вплив, 45 с - перерва) на протягом 30 хвилин. Таку маніпуляцію повторювали протягом 20 діб.
Гіпотермічний вплив проводився на оригінальній установці, через яку в камери з тваринами подавалося охолоджене повітря (-4-60С) від промислового гіпотермогенератора ”Флюїдокраніотерм” при частоті впливів 0,1-0,2 Гц (ритмічна гіпотермія). Час впливу - 90 хвилин, ректальна температура не знижувалась нижче 36 0С. Рівень секреції 3Н-НА та 3Н-СТ в эпіфізе визначали радіоізотопним методом.
Біоелектричну активність у діапазоні 0,1-35Гц відводили монополярно гольчатими електродами з сенсомоторної області кори мозку і реєстрували на енцефалографі “Bioscript-1”. Криві біоелектричної ритміки представляють реалізацію випадкових процесів.
Артеріальний тиск вимірювался непрямим методом за принципом медичної тонометрії з використанням манжеток і датчика пульсу з судин хвоста тварини. Індикаторами адаптаційних реакцій організму на ЕБС були показники стану серцево-судинної системи, тому що спектр її функціональної діяльності відбиває кінцевий результат заданого рівня функціонування всього організму. Обчислювали основні фізіологічні показники частоти серцевих скорочень: моду (Мо), амплітуду моди (АМо), варіаційний розмах (Х), амплітуду дихальних (швидких) хвиль у спектрі потужності динамічного ряду кардіоінтервалів (SД), амплітуду повільних хвиль у спектрі потужності динамічного ряду кардіоінтервалів (S0), індекс вегетативної рівноваги (ІВР), індекс напруги (ІН), індекс централізації (ІЦ). У спрощеному варіанті система нейрогуморальної й гормональної регуляції ритму серця подана у вигляді двох контурів: центрального та автономного (рис.1).
Рис.1. Двоконтурна модель керування ритмом серця (по Баєвському, 1984р.)
Примітка:ВС - вегетативна нервова система, гуморальний канал.
Центральний контур представлено рівнями А, Б і В, а автономний контур - синусовим вузлом. Функціонально та анатомічно рівень В центрального контура керування серцевим ритмом («внутрішньосистемний») - є єдине ціле з нервовими структурами, які беруть участь в автономній регуляції . Рівень Б забезпечує гомеостатичне міжсистемне зрівноваження та впливає на інші рівні по нервових каналах та гуморально. Рівень А - це системи, які забезпечують взаємодію організму із зовнішнім середовищем. За допомогою цієї моделі можливо узагальнити результати експериментальних досліджень. Статистичну обробку отриманих результатів проводили на персональному комп'ютері, використовуючи пакети програм Exel і Statistika. За критерій статистичної достовірності відмінностей приймали рівень 95% (р< 0,05).
Результати досліджень і їх обговорення

Відомо, що виникнення регулярного статевого циклу залежить від двох функціонально відмінних систем: гіпоталамо-гіпофізарної і гонадної. При вивченні естрального циклу за вагінальними мазками щурів була визначена його тривалість, вона становила - 4,2 доби. Період тічки (проеструс+еструс) становив 1,640,09 доби (42% від усього циклу) та був коротшим, ніж міжтічкова фаза (метаеструс+діеструс) з тривалістю 2,850,08 доби (55%). За динамікою генеративної функції яєчників спостерігали протягом естрального циклу. Підрахунок примордіальних фолікулів показав, що їхня кількість була найменшою у проеструсі. Кількість преантральних і багатопорожниних фолікулів вірогідно не розрізнялася протягом усього циклу, в еструсі та метаеструсі кількість преовуляторних фолікулів була мінімальною. Максимальне збільшення однопорожнинних фолікулів відбувалося в проеструсі (Рис.2). Максимальна кількість жовтих тіл (ЖТ) зареєстрована в еструсі-метаеструсі, у проеструсі вона зменьшувалася. Відзначалося низьке співвідношення ЖТ до овуляторних фолікулів у проеструсі. Після тічки кількість ЖТ переважала кількість домінантних фолікулів. Про овуляцію, яка відбулася у період проеструсу, свідчило зниження кількості преовуляторних фолікулів поряд зі збільшенням кількості ЖТ. Таким чином, протягом усього естрального циклу поміченоінтенсивне зростання фолікулів, а зміна кількості генеративних елементів у гонадах щурів визначалась стадіями оваріального й естрального циклів і відповідним гормональним статусом. Уранці після спаровування у всіх самок-щурів , яких на стадії проеструсу підсаджували до самців, у вагінальних мазках виявлені сперматозоїди. Індекс плідності становив 100%, наявність вагітності відзначена в 100% випадків. В інших стадіях циклу спаровування не дало позитивних результатів. Виявлені циклічні зміни щодо вмісту ФСГ, ЛГ і естрадіолу (Е) в периферичній крові співпадають з даними літератури (Табл.1).
Таблиця 1
Рівень гормонів у периферичній крові експериментальних тварин у різні фази естрального циклу (n= 10).
Фази циклу
Естрадіол, MО
ФСГ, н/л
ЛГ , н/л
ПЕ
0,3720,0238 *
4,080,39 *
5,940,69
Естр
0,4280,0356*
6,981,13 *
9,041,3
МЕ
0,2250,0437
3,350,84
3,0161,28
ДЕ
0,140,0552
2,720,63
2,641
Примітка: ПЕ-проеструс, Естр-еструс, МЕ-метаеструс, ДЕ-діеструс, *-р< 0,05
Циклічність статевих процесів у самок виявлялася в поведінковій реакції на самця - в статевому полюванні. Порушення поведінки спостерігалося перед тічкою, під час дозрівання преовуляторних фолікулів, збільшення рівня Е й преовуляторного викиду ЛГ, який супроводжувався роговінням вагінального епітелію та тічкою.
У групі самок-щурів після ЕБС відзначалося інгібування фолікулогенезу в яєчниках щурів протягом 16 діб, тобто трьох циклів. У яєчниках тварин після 2-3 стресових впливів зростаючі фолікули зазнавали атрофічних змін й не досягали преовуляторної стадії розвитку . Лише на 15-17 добу після ЕБС в яєчниках щурів спостерігалося збільшення кількості зростаючих фолікулів. Кількість великих антральних фолікулів і ЖТ наближалася до показників інтактних тварин у 80 % са-мок після ЕБС, на 15-16 добу у вагінальних мазках був зареєстровано еструс. При цьому на 5 добу після ЕБС до самок підсаджували самців, з якими вони перебували протягом наступного строку спостереження. У вагінальних мазках фіксували наяв-ність сперматозоїдів. Індекс плідності склав 12%. Доведено, що проведення ритміч-ної гіпотермії істотно впливало на стан самок-щурів.
Гістологічне дослідження яєчників виконувалося в ті ж строки, що й дослідження гормонів. У перші 4 доби після РКЦГ, тобто через 5 діб після ЕБС збільшувалася кількість всіх видів оваріальних фолікулів. На 8-9 добу спостереження у експериментальних тварин істотно збільшилася кількість зростаючих фолікулів, ЖТ, що свідчило про можливу овуляцію між 5 і 8 добою, хоча кількість ЖТ звичайно нижча, ніж у інтактних тварин. На 7-8 добу тварин спаровували, індекс вагітності співпадав з контрольною групою. Також не виявилося розходжень між показниками імплантації даної групи тварин від контрольної (інтактної). Постімплантаційна загибель ембріонів у самок-щурів після ЕБС досягала 30%, а після наступної РКЦГ - 3,1%.
Зміна рівня гормонів периферичної крові ототожнювала загальну тенденцію до зміни стану репродуктивної системи самок-щурів. Рівні ЛГ, ФСГ і Е підвищувалися безпосередньо після РКЦГ та перевищували їх рівень після ЕБС. При цьому рівні ЛГ і ФСГ були вище, ніж у контрольної групи тварин на стадії еструса, тоді як рівень Е був значно нижчим (Табл.2). У подальший термін спостереження відзначалося вирівнювання співвідношення досліджуваних гормонів, особливо це помітно у співвідношенні ЛГ і ФСГ. На основі цього факту та показників фертильності щурів зроблено висновок, що загальний рівень гормонів не єдиний фактор відновлення репродуктивної системи-самок щурів після ЕБС.
Таблиця 2
Рівень гормонів у периферичній крові експериментальних тварин після стресу й РКЦГ.
Дія
ЕстрадіолMО
ЛГ/ФСГ
ФСГ,н/л
ЛГ,н/л
Вихідний рівень
0,3680,022*
1,330,12
4,100,59
5,460,63
РКЦГ
0,2860,022*
1,360,1
4,4080,52
6,010,86
Стрес
0,1970,004*
2,090,41
3,570,45
5,940,69
Стр.+РКЦГ
0,220,02
2,170,56
4,641,07
8,120,81
5 доба
0,2420,01*
0,930,12*
2,90,29 *
2,660,40*
8 доба
0,2130,06 *
0,860,17*
3,330,30
2,960,88*
n= 10, *-р< 0,05 (щодо вихідного рівня).
Як показано в роботах Грищенко В.І (1974, 1977), Чазова Є.І, Ісаченкова В.О (1980), важливу роль у формуванні циклічних процесів відіграє епіфіз- нейроендокринний трансдуктор, який поряд з гіпоталамусом відповідає за первинне сприйняття режиму навколишнього середовища і за реакцію гонад на зміни у зовнішньому та внутрішньому середовищі. Пригнічення серотонінергічної активності в структурах мозку на різних етапах естрального циклу як інгібує, так і стимулює естральне поводження щурів. На Рис.1 і 2 нами представлені співвідношення секреції серотоніну в епіфізі й гіпоталамусі головного мозку самок-щурів інтактної групи, після стресу та РКЦГ.
а
б
Рис. 1. Співвідношення секреції серотоніну в епіфізі й гіпоталамусі головного мозку самок-щурів: а - інтактних, б- після РКЦГ
Примітка: Кв - коефіцієнт визволення.
а
б
Рис. 2. Співвідношення секреції серотонина в епіфізі й гіпоталамусі головного мозку самок щурів: а - після ЕБС , б- у стресованих самок пацюків після РКЦГ.
Зміни функціональної активності визначаються також за даними морфоло-гічного дослідження. Структура переднього гіпоталамуса щурів представлена нервовими та гліальними клітинами, їхніми численними відростками, що формують нейропіль, який пронизаний мережею термінальних кровоносних судин. Нейрони переднього відділу гіпоталамуса невеликих розмірів містять великі світлі ядра з 1-2 ядерцями, перикаріон заповнений клітинними органелами.
Гліальні клітини розташовуються серед відростків нейронів. Відростки астроцитів оточують капіляри, створюючи суцільну кулю навколо базальної мембрани, ланцюжки олігодендроцитів знаходяться поряд з міелонізованими аксонами нейронів. У просвітах капілярів і артеріол спостерігаються формені елементи крові. Ендотеліальні клітини мікросудин містять гіперхромні подовжені ядра, вистілку судин формують тонкі периферичні ділянки ендотеліоцитів. У базальну мембрану включені тіла й відростки перицитів, гіперхромні ядра яких добре видні на зрізах. На напівтонких зрізах гіпоталамуса експериментальних тварин після ЕБС структура тканини переднього відділу гіпоталамуса має деякі відмінності від контрольних зразків. Спостерігаються ледь помітний периваскулярний набряк, розпушення базальних мембран капілярів і дріб и т.д.................


Перейти к полному тексту работы



Смотреть похожие работы


* Примечание. Уникальность работы указана на дату публикации, текущее значение может отличаться от указанного.