На бирже курсовых и дипломных проектов можно найти образцы готовых работ или получить помощь в написании уникальных курсовых работ, дипломов, лабораторных работ, контрольных работ, диссертаций, рефератов. Так же вы мажете самостоятельно повысить уникальность своей работы для прохождения проверки на плагиат всего за несколько минут.

ЛИЧНЫЙ КАБИНЕТ 

 

Здравствуйте гость!

 

Логин:

Пароль:

 

Запомнить

 

 

Забыли пароль? Регистрация

Повышение уникальности

Предлагаем нашим посетителям воспользоваться бесплатным программным обеспечением «StudentHelp», которое позволит вам всего за несколько минут, выполнить повышение уникальности любого файла в формате MS Word. После такого повышения уникальности, ваша работа легко пройдете проверку в системах антиплагиат вуз, antiplagiat.ru, etxt.ru или advego.ru. Программа «StudentHelp» работает по уникальной технологии и при повышении уникальности не вставляет в текст скрытых символов, и даже если препод скопирует текст в блокнот – не увидит ни каких отличий от текста в Word файле.

Результат поиска


Наименование:


Контрольная Сутнсть та актуальнсть особистсно орєнтованого пдходу в навчально-виховному процес. Активзаця пзнавальної та розумової дяльност учнв на уроках української мови та лтератури. Застосування цкавих матералв з мовознавства та лексикологї.

Информация:

Тип работы: Контрольная. Предмет: Педагогика. Добавлен: 23.06.2009. Сдан: 2009. Страниц: 2. Уникальность по antiplagiat.ru: --.

Описание (план):


22
Контрольна робота
слухача курсів підвищення кваліфікації
Активізація пізнавальної діяльності учнів на уроках української мови та літератури

Зміст

1. Про сутність та актуальність особистісно орієнтованого підходу в навчально-виховному процесі
2. Активізація пізнавальної та розумової діяльності учнів на уроках української мови та літератури:
· систематичне залучення учнів у процес рішення пізнавальних і проблемних завдань;
· різноманітність форм і методів по активізації пізнавальної та розумової діяльності учнів;
· ігрові ситуації - один із засобів активізації пізнавальної та розумової діяльності учнів.
3. Висновок. Ефективна робота словесника - міцні знання учнів.
4. Бібліографічний опис літературних джерел.
5. Додатки:
Додаток 1.Урок позакласного читання „Проблеми екології природи і „душі людської” у творчості сучасних українських письменників” (11 клас).
Додаток 2. Урок української мови (8 клас) „Узагальнення і систематизація знань учнів про звертання, вставні слова, словосполучення і речення”.
Додаток 3. Урок позакласного читання «Біблія - книга людства» (5 клас).
Про сутність та актуальність особистісно орієнтованого підходу в навчально-виховному процесі

Навчання рідної мови та літератури має бути спрямоване на формування особистості, яка є носієм мови, володіє лінгвістичними знаннями та високим рівнем комунікативних умінь і навичок, дбає про красу і розвиток власного мовлення. Виховання такої особистості здійснюється на таких уроках, де діти оволодівають різними способами навчальної діяльності, розвивають своє мовлення і мислення, інтелектуальні здібності, збагачують духовність.
Освіта XXI ст. - це, передусім, освіта для людини. Її стрижень - розвивальна, культурно творча домінанта виховання відповідальної особистості, здорової психічно, фізично і морально, здатної до самоосвіти і саморозвитку, яка вміє критично мислити, опрацьовувати різноманітну інформацію, використовувати набуті знання і вміння для творчого розв'язання проблем, прагне змінити на краще своє життя і життя своєї країни. Під впливом змін у суспільстві відповідно відбувається і перебудова в освіті, яка проходить через оновлення змісту навчально-виховного процесу. Найбільш ефективним на сучасному етапі є особистісно орієнтований підхід до організації навчально-виховного процесу. Головний принцип, що лежить в основі розробки особистісно орієнтованої системи навчання і виховання, полягає у визначенні індивідуальності учня, створенні необхідних умов для його всебічного розвитку, для виявлення активності та творчої обдарованості з урахуванням її можливостей і нахилів. Щоб успішно розв'язати ці проблеми, вчителю-словеснику, як і іншим педагогам, необхідно постійно створювати такі умови, які сприятимуть максимальному розкриттю можливостей учня, стимулюватимуть його внутрішні сили до творчого саморозвитку та вдосконалення.
„Завдання школи, - писав В.О. Сухомлинський, - побачити в кожному вихованцеві „живинку”, корінь, що живить його духовні сили, а це значить якомога більше уваги індивідуальній роботі з кожним учнем, повага до думок і почуттів вихованців, коректна допомога в особистісному самовизначенні, ціленапрямлена особистісна підготовка до самостійного життя... Безперечно, що розвиток особистості учня - це його рух від незнання до знання, збільшення його фізичних та моральних сил, набуття певного життєвого досвіду, відмирання старих якостей і зародження нових. Відповідно до цього особистісно орієнтоване навчання визнає самобутність і самоцінність кожного учня, який володіє неповторним суб'єктивним досвідом, спираючись на який, організується і саме учіння. Все це може реалізуватися через діяльність, яка має не тільки зовнішні атрибути спільності, а й своїм внутрішнім змістом передбачає співпрацю, саморозвиток суб'єктів навчально-виховного процесу, виявлення особистих функцій вчителя, вихователя і учня-вихованця.
Активізація пізнавальної та розумової діяльності учнів на уроках української мови та літератури

Кожен вчитель має право не вибір рівня активізації, який залежить від наявного часу на вивчення теми, якості підготовки школярів і самого вчителя, змісту матеріалу та розвиваючих і виховних завдань уроку. За достатньої кількості часу можна забезпечити найвищий рівень активізації - дослідницький, який є важливим аспектом навчального процесу. Дослідницька робота спонукає учнів до пошуку цікавої інформації, активно формує вміння і навички, бажання самоосвіти, саморозвитку і самовдосконалення, збуджує інтерес до знань з рідної мови та викликає позитивні емоції від досягнутого. Для прикладу візьмемо правопис заперечної частки Не (7 кл). Учні 5-7 класів зустрічаються з правописом частки Не майже при вивченні кожної частини мови. Те, що частка НЕ або заперечує лексичне значення слова, або утворює нове значення, а тому пишеться окремо чи разом, очевидно. Але окрім правопису НЕ з різними частинами мови, можна повести мову й про стилістичне забарвлення НЕ. Так, семикласникам пропонується запитання, чи може частка НЕ лише заперечувати, чи може ще й стверджувати? Маючи певні знання з теми, семикласники пропонують речення про випадки вживання НЕ і формують висновок: стилістична роль НЕ неоднозначна - окрім заперечення частка НЕ може й стверджувати.
НАПРИКЛАД
ЗАПЕРЕЧНА ЧАСТКА НЕ СТВЕРДЖУВАЛЬНА ЧАСТКА НЕ
1. Ой п'є Байда мед, горілочку 1. Цієї книжки не можна не читати.
Та не день, не нічку та не 2. Перебендя старий, сліпий-
годиночку (Нар.тв.) Хто його не знає (Т.Шевченко)
2. Цей гай не великий.

Провівши дослідження і опрацювавши певну літературу, учні складають картки, які потім можна використати на уроках. Таким чином, учні вчаться відшукувати потрібну інформацію, узагальнювати прочитане, що активізує їхню пізнавальну, розумову і самостійну діяльність.
Шестикласники вивчають тему „Написання НЕ з прикметниками”. Після вступного слова пропоную пригадати "Написання НЕ з іменниками", проводжу бесіду - актуалізацію знань. Потім школярі опрацьовують матеріал підручника, а я на дошці будую таблицю, де є тільки приклади про написання прикметників з часткою НЕ та префіксом НЕ-, з НЕ - частиною кореня. Опрацювавши теоретичний матеріал, розглянувши таблицю, учні формулюють правила, добирають приклади з відповідної вправи, з орфографічного словника, складають їх самостійно. І така пошукова дослідницька діяльність спонукає до активної самостійної роботи, розвиває здібності, розкриває творчі можливості кожного учня.
Великого значення у навчанні слід надавати проблемності, яка створює сприятливі умови для розвитку пізнавальних здібностей учнів, прищеплює і розвиває у них навички самостійного набуття знань. Суть проблемного навчання полягає в тому, що перед учнем ставляться завдання, розв'язання яких вимагає від них не просто запам'ятати суму фактів, а дослідити, розглянути їх у зв'язках з іншими фактами, користуючись при цьому різними способами й прийомами опрацювання матеріалу. Матеріал з української мови та літератури дає змогу під час опрацювання більшості тем створювати проблемні ситуації на різних етапах навчання: під час засвоєння нових знань, систематизації та узагальнення їх, у процесі вироблення вмінь і навичок, застосуванні знань на практиці. Розглянемо деякі приклади:
Дев'ятикласники вчать тему „Складне речення”. Після короткого вступного слова про важливість і складність цієї теми для з'ясування поняття про складне речення пропоную учням в даному тексті розглянути речення і вказати, які вони за будовою, визначити граматичні основи їх; смислові зв'язки.
ТЕКСТ 1.
Десь угорі тонко видзвонює жайворонок. Колихнулося золоте
море хлібів,
і жайворонка не стало чути. Скільки сягає око, хвилями перекочується, гойдається важке колосся.
Д.Ткач
ТЕКСТ 2.
Книги - океан, і серед цього океану хороші книжки - як маленькі, віддалені один від одного острівці, зумій побувати на кожному з них. У цьому океані легко заблукати й сісти на мілину. Є книжки, які людині треба прочитати за життя кілька разів, і кожне нове читання відкриватиме перед нею все нові й нові грані краси душі людської.
В.О.Сухомлинський

Аналізуючи речення, дев'ятикласники усвідомлюють, що складне речення - це змістове, граматичне та інтонаційне об'єднання кількох частин. Далі учні шляхом самостійної пошукової роботи приходять до висновку, що складне речення - це єдина мовна одиниця, об'єднана за змістом, що розглядається як єдине ціле.
На уроці української літератури шестикласники вивчають вірш П.Г. Тичини „Гаї шумлять”. Розповідаю про історію написання поезії, а потім, щоб зацікавити дітей, збудити інтерес до творчості поета, даю завдання пригадати раніше вивчені поезії цього автора: „Хор лісових дзвіночків”, „А я у гай ходила”. Шестикласники порівнюють їх із віршем „Гаї шумлять”, визначають тему, основну думку і доводять, що П.Тичина у цих поезіях виступає як поет-лірик. Чому? При цьому використовуються знання учнів, набуті раніше (наприклад, поняття про пейзаж), ведеться літературний пошук, активізується розумова діяльність і самостійність дітей, удосконалюється виразне читання.
Зрозуміло, що при розв'язанні будь-якого проблемного завдання, учень працює самостійно. При чому продуктивно працюватиме лише той, у кого сформовані відповідні уміння і навички самостійної роботи. Самостійну навчальну діяльність, як правило, організовує і скеровує вчитель, але основні зусилля для її здійснення має докладати сам учень. Щоб активізувати пізнавальну і розумову діяльність на уроці, можна, наприклад, запропонувати ряд запитань, на які немає прямої відповіді у підручнику. Так, під час вивчення теми „Складне речення” дев'ятикласникам пропоную розв'язати такі запитання:
що спільного і відмінного між складнопідрядним реченням з підрядною означальною частиною і простим реченням з дієприкметниковим зворотом?
як відрізнити складнопідрядне речення з займенниково-означальною частиною від складнопідрядного з підрядною з'ясувальною частиною?
з-поміж складних речень визначити речення сполучникові та безсполучникові, пояснити розділові знаки та смислові відношення у складних безсполучникових реченнях;
яке із запропонованих речень можна замінити складнопідрядним? А яке складносурядним? (учні зроблять висновок, що за характером смислових зв'язків між складними частинами безсполучникові речення поділяються на 2 групи, а саме: з однорідними і неоднорідними частинами) тощо.
Такі запитання спонукають дітей самостійно міркувати, аналізувати і робити висновки. Знання, таким чином, не даються в готовому виді, а є результатом активної розумової діяльності учнів.
На уроках літератури доцільне використання порівняльної характеристики персонажів, відповіді на питання типу:
- Чим сподобався літературний герой?.
- Що найбільше вразило у творі? Чому ?
- У чому полягає символізм назви твору?
- Навіщо письменник описує минуле?
- Чи типовий цей герой?
- Яка роль архаїзмів і діалектизмів у творі? тощо.
Наприклад, вивчивши з п'ятикласниками оповідання «Федько-халамидник» В.К.Винниченка, проводжу асоціативний вибірковий диктант: з наведених слів у першу колонку виписати слова, що асоціюються з Федьком, а в другу - з Толею:
покірний, спритний, чесний, черствий, безсердечний, ласкавий, підлий, справедливий, лагідний, пихатий, мужній, боягузливий, зарозумілий, добрий, милосердний, брехливий, дружелюбний, терплячий, уважний, старанний, сором'язливий, кмітливий, веселий, відчайдушний, необережний, жалісливий, серйозний, плаксивий, вірний.
Вдома діти можуть скласти цитатний план до образів Федька і Толі, що дасть можливість глибше зрозуміти зміст оповідання, оцінити характери і вчинки героїв, розкрити їх внутрішній світ.
Наприклад, вивчаючи повість „Захар Беркут” І.Я. Франка, семикласникам пропоную не тільки дати характеристику образів повісті, а скласти і порівняльну характеристику: Максима і Мирослави, Максима і Тугара Вовка; повість „Захар Беркут” І.Франка порівняти з повістю „Микола Джеря” І.С. Нечуя-Левицького; розкрити роль архаїзмів і діалектизмів у повістях, щоб переконати дітей, що написані сучасною мовою, ці твори втратили б свою чарівність. Саме така робота, безумовно, активізує пізнавальну та розумову діяльність учнів, розвиває усне та писемне мовлення, інтерес і прагнення до знань, позитивне відношення до навчання.
Одним із засобів активізації пізнавальної і розумової діяльності, формування інтересу до предмета є систематичне використання міжпредметних зв'язків. У процесі викладання рідної мови та літератури для цього є сприятливі умови. Різноманітні й багатогранні зв'язки з історією, географією, російською мовою і світовою літературою, мистецтвом, музикою, етнографією та іншими науками сприяють збудженню інтересу до навчання, до інших предметів, створюють сприятливі умови для цікавого навчання на уроках мови і літератури. Елементів ефективного використання міжпредметних зв'язків дуже багато: опорні знання з історії необхідні під час вивчення літератури;на уроках розвитку мовлення вже обов'язковим стало використання картин, ілюстрацій; навчаючи учнів виразно читати художні твори, обов'язково користуємось грамзаписом і т.д. Вдало застосовані міжпредметні зв'язки розвивають і вдосконалюють творчі здібності учнів, збагачують словниковий запас і розширяють кругозір. Так, наприклад, під час вивчення теми "Однорідні члени речення " (8 клас) використовую текст В.Цимбалюка „Український народний романс” і грамзапис романсів на тексти відомих поетів: „Дивлюсь я на небо” (слова М. Петренка), „Ніч яка місячна” (слова М. Старицького), „Стоїть гора високая” (слова Л.Глібова). Таке поєднання жанрів мистецтва формує та розвиває в учнів естетичні смаки, поглиблює почуття прекрасного.
Урок позакласного читання «Біблія - книга людства» проводимо разом з учителем музики і співів, бо використовуємо «Токату» І.С.Баха, матеріали про його творчість і вплив на слухачів (див.додаток 3).
Вчитель-словесник не має права забувати, що сучасний урок рідної мови чи літератури має бути радісним і цікавим для дитини. Досягти цього допоможе перехід процесу навчання на інноваційну основу, яка забезпечує позитивну мотивацію здобуття знань з мови і літератури, активну розумову діяльність і потребу в самоосвіті, формує стійкий інтерес до предмета і сприяє розвитку творчої особистості. Інноваційне навчання пропонує і нові форми проведення уроків, а саме: уроки-семінари, заліки, диспути, екскурсії, конференції, уроки-ігри, уроки-подорожі тощо.
Наприклад, план-схема уроку-подорожі з української мови в 6 класі
Тема. Прийменник як службова частина мови
Мета: узагальнити і систематизувати знання з теми «Прийменник»; удосконалювати вміння застосовувати набуті теоретичні знання про прийменник; виховувати увагу, спостережливість, логічне мислення.
І. Оголошення теми, мети уроку «Гра-подорож по Сіверському Дінцю»
ІІ. Актуалізація знань про прийменник
1. Перша пристань «Знайко»:
· прийменник - це…;
· прийменники похідні - це…;
· прийменники непохідні - це;
· написання прийменників.
2. Друга пристань «Кмітливі»:
· міні-диктант (завдання: знайти прийменники-синоніми);
· вправа-переклад (завдання-спостереження: прослідкувати зміни у прийменниках).
3. Третя пристань «Відпочинок»:
· мовні ігри;
· вікторина «Чому так?» (завдання: у словосполученнях вжити різні прийменники, додержуючись правильного керування);
4. Четверта пристань «Пізнайко»:
· вибірковий розподільний диктант (завдання: пояснити написання прийменників);
· синтаксичний розбір речення (завдання: довести, чи входить прийменник до складу членів речення).
ІІІ. Підсумок уроку: зв'язна розповідь про враження від подорожі з використанням прийменників.
IV. Оцінювання навчальних досягнень учнів.
V. Домашнє завдання.
Фрагмент уроку з української мови у 8 класі «Стилі мовлення»

Мета: поглиблювати знання учнів про стилі мовлення; удосконалювати навички у розпізнаванні стилів мовлення, вміння використовувати різні стилі мовлення практично; виховувати культуру усного і писемного мовлення.
Ділова гра:
клас ділиться на 3 групи:
перша і друга - рекламодавці,
третя - члени експертної комісії.
Завдання рекламодавцям: скласти і представити рекламу на мінеральну воду і соки.
Завдання членам експертної комісії: відредагувати, оцінити рекламу.
Учитель виконує роль керівника експертної комісії, оцінює роботу учнів.
Додаткове завдання (картки роздати учням):
-Визначити, який з поданих текстів є рекламою, оголошенням, афішею:
· Індивідуальні заняття з математики та фізики. Швидкі та якісні результати. Тел.: 771-71-02.
· Національний палац “Україна” 19-21 березня - сольний концерт Павла Зіброва. Початок о 18.00.
· Питимеш “Росинку” - виростеш, дитинко.
· Пийте з насолодою воду Кремосодову!
Після виконання завдань члени експертної групи підводять підсумки, вчитель оцінює роботу учнів.
Я переконана, що ніхто із словесників не стане заперечувати, що найважливішим на уроці української літератури є співробітництво, співпраця, безпосереднє спілкування вчителя з учнями! Тому й доцільно на уроках літератури використовувати такий інтерактивний метод як командний пошук інформації або, так званий, пошук інформації в малій групі. Так, наприклад, перед опрацюванням в 9 класі теми „Енеїда” І.П.Котляревського - енциклопедія народознавства”, учням заздалегідь даю завдання: ознайомитися із змістом поеми та зробити відбір матеріалу, що стосується звичаїв, традицій, побуту українського козацтва. Безпосередньо на уроці клас ділиться на 4 групи:
„кухарі” (за текстом „Енеїди” знайти назви різноманітних страв, дібрати рецепт приготування або розповісти про специфіку приготування якоїсь страви);
„ботаніки” (вибрати з поеми назви рослин, дати характеристику деяким з них, використовуючи знання з ботаніки, замалювати їх);
„забавники” (знайти описи козацьких ігор, забав, продемонструвати одну гру);
„модельєри” (вибрати описи українського чоловічого і жіночого одягу, елементи якого описати).
Кожна група обирає спікера (капітана), секретаря і доповідача. Одержавши завдання, дев'ятикласники приступають до командного пошуку відповідної інформації, тобто кожен член групи ділиться своїми думками з даного питання, все разом обговорюється, збираються приклади з твору та додаткової літератури. Все це записує секретар, щоб доповідач мав змогу зробити якомога ясніше і точніше повідомлення. Група працює 15 хвилин, а далі - виступи доповідачів і членів груп. У такий спосіб опрацювання теми учні ведуть дослідницьку самостійну роботу, кожна дитина має можливість розкрити творчі здібності, удосконалити уміння і навички роботи над теоретичним матеріалом, систематизувати набуті знання тощо.
На уроках мови та літератури доцільно використовувати різноманітні ігри, конкурси, змагання, що теж сприяє активізації пізнавальної і розумової діяльності, поглиблює інтерес і увагу школярів, розвиває творчий пошук. Діти дуже люблять ігрові моменти на уроках, старанно і уважно виконують їх. А це, в свою чергу, забезпечує краще засвоєння виучуваного матеріалу. Та це й не дивно. Відомий психолог Д.Ельконін говорив, що гра - це форма творчості, природна потреба організму. А тому неемоційне і занадто „серйозне” навчання здатне пригнічувати дитину, вбивати інтерес до навчальної діяльності, а дидактичні ігри творчо розвивають і вдосконалюють навчально-виховний процес в цілому і в тому числі уроки української мови і літератури. Наприклад, шестикласники вивчають тему „Написання н і нн в прикметниках”. Проводимо гру „Хто уважніший?” Учні будують, так званий „ключ дешифратора” з прикметників, які диктує вчитель, де знаком + позначають прикметники, які пишуться з н, знаком - позначають прикметники з нн: сонний, незрівнянний, усний, осінній, весняний, цінний, невблаганний, серйозний, туманний, деревинний. Для перевірки відкриваю дошку, де заздалегідь була накреслена відповідна таблиця. Учні перевіряють і оцінюють виконану вправу - групою, або самостійно, або використовується взаємоперевірка.
На закріплення стилів і типів мовлення для ефективнішої розумової діяльності учнів можна використати такі невеличкі криптограми:
Р О З П О В І Д Ь П ОР Т Р Е Т
П У Б Л І Ц И С Т И Ч Н И Й О П И С
Н А У К О В И Й Р О З М О В Н И Й
С Т И Л І С Т И К А X У Д О Ж Н І Й
Р О З У М
М О В А
У Р О К
Д І Є С Л ОВ О
З
П Р А Ц Я
О Й
О Б С Т А В И Н А
О Ф І Ц І Й Н О -
Д І Л О В И Й
ГО Р Ь К И Й

Вправи-загадки (значущі частини слова)
1.
2. Який твір вивчаємо?
Розвивають творчу активність школярів і вправи ігрового характеру, які привчають швидко оперувати засвоєним матеріалом, збагачують лексичний запас. Так, на підсумковому уроці до теми „Будова слова” можна, наприклад, використати вправи-ігри:
Відгадайте слово, яке я задумала:
1)У нього корінь такий, як у слова ліки, суфікс - як у слова поштар (лікар).
2)У нього корінь, як у слова закордонний, префікс, як у слова прилетіти, суфікс - як у слова годинник. Що означає це слово? Складіть з ним речення.
Як бачимо, кожна з наведених вправ потребує насамперед активізації набутих знань, розвиває творчу активність учнів, робить їхні знання більш свідомими, стійкими. Досвід показав: використання таких завдань сприяє тому, що уроки української мови стають цікавими, бажаними для учнів.
Актуалізації розумової діяльності сприяють також тестові завдання з мови і літератури, які може скласти сам вчитель або залучити до цього сильніших учнів (тестові завдання публікуються в журналі „Дивослово”); доцільним є використання лінгвістичних ігор, мовних загадок, шарад, чайнвордів тощо. Так, під час вивчення теми "Омоніми" можна використати загадки-жарти:
1. Яке місто ширяє над головою? (Орел).
2. Яку річку можна зрізати ножем? (Прут).
З. Яку державу влітку можна носити на голові! (Панама).
4. Що спільного між неслухняним хлоп'ям і подорожнім будинком?(І хлопчик і будинок пустують).
5. 3 якого крана не набереш води ?(З підйомного) і т.д.
А це чайнворд, складений за творчістю Л.І.Глібова. У ньому слід відгадати слова - назви героїв байок Глібова. Остання буква одного слова є першою буквою наступного. Форма побудови чайнворда довільна (знак питання, ланцюжок, коло...).
1. Велике листяне дерево з плодами-жолудями (Дуб).
2. Рослина - бур'ян з колючками (Будяк).
3. Різновид хліба із загорнутими до середини краями і залитого жиром
(Книш).
4. Перелітний птах (Шпак).
5. Дрібна комаха, що болюче жалить (Комар).
6. Прісноводна або морська тварина з клешнями (Рак).
7. Свійська домашня тварина (Кіт).
8. Багаторічна кущова рослина (Троянда).
Ефективним є використання „сигнальних карток”. Наприклад, коли треба перевірити знання учнями правил про буквосполучення - ЙО-,-ЬО; написання Е, И в коренях чи префіксах слів, написання слів разом і окремо, закріплення життєвого і творчого шляху письменника тощо. Часто використовую, так звані, мовні та літературні ланцюжки, вчу дітей складати їх самостійно. Наприклад, під час закріплення частин мови можна використати такий ланцюжок: Морфологія. Ями. Множина. Активний. Йод. Дієслово. Ознаку предмета. Арбуз. Займенник. Кількість і порядок при лічбі. Іменник. Коси. Сполучник. Кріп. Прислівник. Ключ. Частка. Алфавіт. Тип. Прийменник. Коми.
Мовний ланцюжок (за темою «Мовні терміни» 10-11кл.)
Мова. Антоніми. Мовознавство. Омоніми. Морфеми. Монолог. Граматика. Абзац. Цитата. Алфавіт. Типи мовлення. Ями. Метафора. Автобус. Синоніми. Мак. Корінь. Науковий. Йод. Дієслово. Опис. Слово. Обставини. Називний. Йот. Текст. Тема. Азбука. Архаїзми…
Літературний ланцюжок (за темою «Літературні терміни» 10-11кл.)
Автобіографія. Ямб. Бард. Гумор. Реалізм. Монолог. Гротеск. Кіноповість. Тропи. Псевдонім. Мадригал. Літопис. Сюжет. Тавтологія. Ява. Антитеза. Архаїзми. Міф. Фейлетон. Новела…
Літературні ланцюжки (за творчістю А.Ю.Тесленка)
1.Архип Тесленко. Осінь. Ніч. Чоботи. Тип. Поводир. Розповідь. Діалог. Грім. Миколка. Автор. Рано. Оповідання. Ями .Мир. Руш. «Школяр». Роман. Ніс. Скрипка.
2. «Школяр». Роман. Наука. «А-ба-ба-га-ла-ма-га». Автор. Рано. Оповідання. Ями. Миколка. Архип. Поводир. Розповідь. Діти. Тесленко. Осінь. Науковий. Йод. Діалог. Гуси. Скрипка. Апостроф. Фініш.
(Бачите, що дітям ставиться запитання, вони дають відповідь, кожна з них починаєтеся останньою ж буквою попереднього слова; закінченим вважається той ланцюжок, який починається і закінчується тією ж самою буквою). Запитання ланцюжків складнішають по мірі врахування вікових особливостей, знань учнів.
Вдало організований на уроці літератури конкурс на кращого читця поезії, наприклад, дає тільки позитивні результати, поглиблює любов та інтерес до рідного слова, вдосконалює декламаторські здібності дітей, розвиває їхні творчі нахили. У кожному класі, як правило, є діти, які пишуть вірші, оповідання, складають казки або загадки. Вміло організована з ними робота приносить відчутні результати. Ось, наприклад, вірш „Рідне село” учня 11 класу Тетюцького Віктора:
Є дивовижне місце на Вкраїні
серед полів безкраїх і лісів -
село, що зветься Старий Салтів милий,
І про яке складаються пісні.
Воно чарує подихом природи,
приваблює красою назавжди,
І хто тут побував, шука нагоди
Хоча б ще раз потрапити сюди.
Ніколи позабути він не зможе,
як у діброві листя шелестить,
І як верба, неначе на сторожі,
на березі Дінця самісінька стоїть.
Але земля ця дивна не забуде
великої, печальної війни,
коли в боях вмирали мирні люди,
Її хрещені доньки і сини.
Вони поклали голови за віру,
щоб не віддати Салтів ворогам,
вони зробили все для цього миру,
щоб в спадщину цей край дістався нам.
І можу я лише одне сказати:
- Любіть свій край, як я його люблю,
навіки це я буду відчувати,
для нього - що завгодно я зроблю.
Або вірш „Наш Київ” учня 8 класу Печенізького Сергія:
Моя Вкраїна - дивовижна,
Її столиця теж розкішна.
Наш Київ - місто ділове
І в Україні головне.
Чудова річка в місті є,
Що користь й радість всім дає.
А через річку чудо - міст,
Ученого Патона хист.
Найкраща вулиця - Хрещатик,
Каштани скрізь на ній ростуть
І насолоду всім несуть.
Там Лавра є, собор Софійський,
Колись був табір запорізький,
Музеї, студії та храми,
Театри, виставки, реклами -
Усе в столиці нашій є
І все величне й чарівне.
Тож закликаю, друзі любі,
Поїдьте в Київ, подивіться,
Чогось нового там навчіться,
Щоб Україною гордиться!
Я був у Києві два дні,
Так любо й хороше мені!
Активізують пізнавальну і розумову діяльність учнів і уроки розвитку зв'язного мовлення, які є плановими на уроках мови і літератури у всіх класах; уроки позакласного читання, уроки по ознайомленню учнів з літературою рідного краю. Так, наприклад, вже традиційним у школі стало проведення уроку - зустрічі з місцевим поетом С.І. Ступаком (на жаль, нині покійним). Станіслав Іванович - цікава людина, ветеран Великої Вітчизняної війни, ветеран праці. Він був закоханим у рідне село, у рідне слово, любив і знав літературу. Свій досвід, свої знання вміло передавав підростаючому поколінню, щедро ділився з дітьми своїми поглядами на життя, на значення загальнолюдських цінностей для сьогодення. Учні захоплено слухали твори Станіслава Івановича у його виконанні, продовжують вчити і декламувати їх самі, аналізують прочитане, пишуть відгуки-побажання, самі пробують творити.
Програма з рідної мови орієнтує учителя-словесника на формування мовної особистості учня, що характеризується свідомим ставленням до опанування мови, розвиненим мовленням і мисленням. Відповідно, в першу чергу уроки розвитку зв'язного мовлення повинні стимулювати учнів до активної мовленнєвої діяльності, до розвитку їхніх творчих здібностей. Та вчитель може сам виявити й розвивати письменницький талант учнів, практикувати вправи на удосконалення творчих умінь школярів, бо більшість дітей уже в ранньому віці пробують самостійно написати свій перший твір (вірш, казку, оповідання тощо). Я вважаю, що це дуже важлива і корисна справа, яку обов'язково і необхідно правильно організувати, вчасно підтримати і допомагати «письменнику-початківцю». Цьому сприяють конкурси «Проби пера», «Творчі перлини», «Мої перші твори», а також організація гурткової роботи. Уже в 5 класі намагаюсь виявити учнів, які відчувають «слово», які пробували або продовжують творити, щоб сприяти розвитку творчих здібностей обдарованих дітей. Прикладом такої роботи можуть бути твори таких учнів школи: Тетюцького В., Чеботарьова А, Попович Н., Зубко Я., Печенізького С., Півень О., Єщенко Н., Неділько О. та інші. Позитивно впливають на розвиток творчої письменницької діяльності учнів уроки літератури рідного краю, зустрічі з письменниками, тематичні літературні вечори. У 5-6 класах, аналізуючи художні твори, слід особливу увагу приділяти розвитку відтворюючої уваги, практикувати словесне малювання, ілюстрації учнів, вирішення проблемних питань. Все це не тільки активізує навчальну діяльність учнів, а й формуватиме у них культуру почуттів і переживань, викликатиме душевні хвилювання та яскраве бачення навколишнього світу.
Для активізації пізнавальної діяльності учнів, з метою підвищення інтересу до навчального предмету та любові до рідного слова практикую цікаві матеріали з мовознавства, лексикології, мовні та літературні ігри, вправи-загадки, кросворди тощо. Так, наприклад, щоб довести старшокласникам багатство та мелодійність мови, використовую такий матеріал:
Було це давно, ще за старої Австрії в далекому 1916 році. У купе вагона 1-го класу швидкого поїзда «Львів - Відень» їхали чотири пасажири: англієць, німець, італієць і українець, відомий львівський юрист Богдан Костів. Балачки велися навколо різних проблем і тем, нарешті заговорили про мови: чия мова краща і котрій із них належить світове майбутнє.
Першим заговорив англієць:
- Англія - країна завойовників, мандрівників і мореплавців. Англійська мова - це мова Шекспіра, Байрона, Діккенса, Ньютона, Дарвіна. Безумовно, англійській мови належить світове майбутнє.
- Ні в якім разі, - гордовито промовив німець. - Німецька мова - це мова двох великих імперій: Великонімеччини й Австрії, які займають більше половини Європи. Це мова філософії, техніки, армії, медицини, мова Міллера, Гегеля, Канта, Вагнера, Гете, Гейне. І тому, безперечно, німецька мова претендує на світове панування.
Італієць посміхнувся і тихо промовив:
- Панове, ви обидва не маєте рації. Італійська мова - це мова сонячної Італії, мова музики й кохання. На мелодійній італійській мові написані кращі твори епохи Відродження, твори Данте, Боккаччо, Петрарки, лібрето знаменитих опер Верді, Пучіні, Россіні, Доніцетті. Тому італійська мова має бути провідною в світі.
Українець довго думав, нарешті промовив:
- Я також міг би сказати, що моя рідна мова - це мова незрівнянного сміхотворця Котляревського, мова геніального Тараса Шевченка. До пророчих передбачень Шевченкової поезії досі ніхто в світі так і не піднявся. Це лірична мова кращої з кращих поетес світу - Лесі Українки, мова нашого філософа-мислителя Франка, який вільно володів чотирнадцятьма мовами, в тому числі й названими тут. На нашій мові звучить понад 300 тисяч народних пісень, тобто більше, ніж у вас усіх разом узятих. Я можу назвати ще багато славних імен свого народу, проте вашим шляхом не піду. Ви ж, по суті, нічого не сказали про багатство і можливості своїх мов. Чи могли б ви своїми мовами написати невеличке оповідання, в якому усі слова починалися б з однакової літери?
- Ні, ні, ні! Це неможливо, - відповіли в один голос англієць, німець та італієць.
- Це у вас неможливо, а нашою мовою це зовсім просто. Назвіть якусь букву, - звернувся він до німця.
- Хай буде буква «П», - сказав той.
- Добре. Оповідання називатиметься «Перший поцілунок».
Популярному перемишльському поету Павлу Петровичу Подільчаку поштою прийшло приємне повідомлення: «Приїздіть, Павле Петровичу, - писав поважний правитель Підгорецького повіту Полікарп Паскевич, - погостюєте, повеселитесь».
Павло Петрович поспішив, прибув першим поїздом. Підгорецький палац Паскевичів привітно прийняв приїжджого поета. Потім під'їхали поважні персони - приятелі Паскевичів. Посадили Павла Петровича поряд із панночкою - премилою Поліною. Поговорили про політику, погоду. Павло Петрович прочитав пречудові поезії. Поліна Полікарпівна пограла прекрасні полонези, прелюдії. Поспівали пісень, потанцювали падеспань, польку. Прийшла пора - попросили пообідати.
Поставили повні підноси пляшок: портвейну, плиски, пшеничної, підігрітого пуншу, пілзнерське пиво. Принесли печених поросят, приправлених перцем півників, пахучих паляниць, печінковий паштет, пухких пампушок під печеричною підливкою, пирогів, підсмажених пляцків…
Потім Поліна попросила прогулятись Підгорецьким парком, помилуватися природою, послухати пташиних переспівів…
Порослий папороттю прадавній парк подарував приємну прохолоду. Повітря п'янило принадними пахощами.
Побродивши по парку, пара присіла під порослим плющем платаном. Посиділи, помріяли, пошепталися, пригорнулися. Прозвучав перший поцілунок.
Прощай, парубоче привілля! Прийдеться поетові приймакувати.
У купе зааплодували. Всі визнали, що милозвучна, багата українська мова житиме вічно. Та зазнайкуватий німець ніяк не міг примиритися з тим, що програв.
- А коли б я назвав іншу букву? - вигукнув він. - Наприклад букву «С».
- Гаразд, хай буде «С». Своєю мовою я можу створити не лише оповідання, а навіть вірш, в якому всі слова починатимуться літерою «С».
Самотній сад
Сипле, стелить сад самотній
Сірий смуток - срібний сніг,
Сумно стогне сонний струмінь,
Серце слуха скорбний сміх.
Серед саду страх сіріє,
Сад солодкий спокій снить,
Сонно сиплються сніжинки,
Струмінь стомлено сичить.
Стихли струни, стихли співи,
Срібні співи серенад,
Срібно стеляться сніжинки -
Спить самотній сад.
- Геніально! Незрівнянно! - закричали англієць та італієць.
Потім усі змовкли. Говорити вже не було потреби.
Подобаються учням і нестандартні форми пояснення і опрацювання нового матеріалу. Наприклад, «Вживання літер з-с у префіксах з-, с-, зі-» (5 клас):
Вчителька. Є у мене знайома бабуся, та от тільки ім'я у неї незвичне - Капетеха.
Учні (здивовано). Як-як?
Учителька. Ось давайте запишемо бабусине ім'я на дошці та в зошитах, і, щоб швидше вимовити, розіб'ємо його на склади.
Учні. Цими літерами є: к п т х.
Учителька. Ой, а оце днями у бабусі Хапетехи випав передній зуб, і вона вимовляє: «Ф-ф, ф-ф». То ви діти добре запам'ятали. як звати мою бабусю і який приголосний найчастіше повторює вона відтоді, як втратила зуб?
Учні. Т-а-к!
Учителька. А якщо так, то ви швидко запам'ятаєте приголосні, перед якими вживається на письмі префікс с- (к, п, т,+ф), у решті випадків пишеться префікс з-. Вживання цих префіксів і є темою сьогоднішнього уроку.
Скажімо, на уроці вивчається «Ялинка» М. Коцюбинського. Діти легко переказують сюжет оповідання, обминаючи при цьому і описи природи, і душевні переживання героїв. Я запропоную дітям подумати над тим, яким постає перед читачем Василько як людина на початку твору, як реагує хлопчик, коли батько вирішив продати ялинку. Нехай учні перекажуть близько до тексту епізод оповідання Яким і Василько в саду». Зосереджую увагу п'ятикласників на тому, що у творі ялинка зображена як жива істота. Коли Яким замахнувся на неї сокирою і вдарив по стовбурі, вона затремтіла. Василькові було жаль молодого деревця, і йому здалося, що ялинка от-от застогне. Варто, щоб учні поміркували над тим, чому, побачивши свіжий пеньок, Василько швиденько почав нагортати на нього сніг, що міг почувати він у цю хвилину і як це характеризує хлопця.
Описи зимового лісу допомагають зрозуміти переживання юного героя, риси його характеру. А тому важливо, щоб учні глибоко сприйняли картини природи. З цією метою проводжу усне малювання епізодів «Василько у лісі». Нехай вони уявлять зимовий ліс, засніжені здорові кострубаті дуби, коли лютує хуртовина, виють вовки, бурхає холодний вітер, тоді вони зрозуміють і кмітливість хлопчика, який, зустрівшись один на один з природною стихією, не розгубився, і те, що описи у творі не випадкові. Вдома діти можуть зробити ілюстрації.
Вивчення теми уроку рідної мови чи літератури розпочати вправою-загадкою, що дає можливість учням у цікавій формі самостійно визначити цю тему та одночасно закріпити раніше набуті знання.
Наприклад, у 5 класі розглядаємо тему «Лексикологія». Після організаційного моменту звертаюся до п'ятикласників:
- Діти, щоб з'ясувати тему уроку, необхідно виконати вправу-загадку. Якщо усі відповіді будуть правильними, одержимо тему, над якою будемо працювати кілька уроків. Умови: відповіді записувати в стовпчик, першу літеру підкреслити (можна одного учня запросити до дошки, він буде виконувати завдання на звороті дошки для подальшої самоперевірки або взаємоперевірки).
Література
Ерудит
Книга
Синтаксис
И
Корінь
Означення
Лист
Опис і т.д.
Важко уявити нині наше письмо без розділових знаків, з якими, на жаль, не завжди дружать учні. К. Паустовський писав: «Розділові знаки - це як нотні знаки, які міцно тримають текст і не дають йому розсипатися». Заперечити потрібність і важливість цих маленьких значків неможливо. А дізнатися про них якомога більше природно. І тому намагаюсь при нагоді ознайомлювати учнів з походженням назв розділових знаків.
От, скажімо, чи кожний знає походження їхніх назв? Виявляється, кома, тире, апостроф - слова-чужинці. Назва « кома» прийшла до нас із латинської мови. У латинській мові слово comma («кома») мало значення: «ударяю», «кую», «б'ю», «відсікаю», «відрубую», «відділяю». І справді, схожу роль кома и т.д.................


Перейти к полному тексту работы



Смотреть похожие работы


* Примечание. Уникальность работы указана на дату публикации, текущее значение может отличаться от указанного.