На бирже курсовых и дипломных проектов можно найти образцы готовых работ или получить помощь в написании уникальных курсовых работ, дипломов, лабораторных работ, контрольных работ, диссертаций, рефератов. Так же вы мажете самостоятельно повысить уникальность своей работы для прохождения проверки на плагиат всего за несколько минут.

ЛИЧНЫЙ КАБИНЕТ 

 

Здравствуйте гость!

 

Логин:

Пароль:

 

Запомнить

 

 

Забыли пароль? Регистрация

Повышение уникальности

Предлагаем нашим посетителям воспользоваться бесплатным программным обеспечением «StudentHelp», которое позволит вам всего за несколько минут, выполнить повышение уникальности любого файла в формате MS Word. После такого повышения уникальности, ваша работа легко пройдете проверку в системах антиплагиат вуз, antiplagiat.ru, etxt.ru или advego.ru. Программа «StudentHelp» работает по уникальной технологии и при повышении уникальности не вставляет в текст скрытых символов, и даже если препод скопирует текст в блокнот – не увидит ни каких отличий от текста в Word файле.

Результат поиска


Наименование:


Курсовик Творчсть молодших школярв: особливост та засоби їх розвитку як психолого-педагогчна проблема у навчально-виховних закладах. Розвиток дитини в дяльност: органзаторська функця педагога у систем саморозвитку дитячої особистост на уроках прац.

Информация:

Тип работы: Курсовик. Предмет: Педагогика. Добавлен: 30.03.2011. Сдан: 2011. Страниц: 2. Уникальность по antiplagiat.ru: --.

Описание (план):



Вступ
урок праця творчість школяр
У даній курсовій роботі буде розглянуто проблему розвитку творчих здібностей молодших школярів. На мою думку, ця тема є актуальною в наш час. Це пояснюється тим, що здібності до творчості є необхідними у повсякденному житті людини. Для забезпечення успішності людини необхідно розвивати творчі здібності у молодшому шкільному віці - найбільш сприятливому періоді. Саме у цей період формуються мотивація до навчання, а також креативність. Тому діяльність вчителя у цій сфері є дуже важливою.
При дослідженні цієї теми дуже часто зустрічається шаблонність роботи вчителя. Тобто вчитель проводить стандартну роботу, не ураховуючи потрібностей школярів. Це викликає затримку у розвитку дитини та мотивації її до навчання.
Творчість молодших школярів не потрібно відокремлювати, а проводити комплексно. У цій курсовій роботі розвиток творчих особливостей молодших школярів буде розглянуто на прикладі уроків трудового навчання.
Уроки праці є дуже важливим компонентом розвитку творчих здібностей у молодших школярів, тому що вони спрямовані на формування художнього та технічного мислення, а також здібностей до конструювання, створення чогось нового тощо.
Об'єктом дослідження виступає розвиток творчих здібностей молодших школярів.
Предмет дослідження - уроки праці.
Метою дослідження є аналіз особливостей розвитку творчих особливостей молодших школярів на уроках праці.
Завдання:
1. Висвітлити особливості розвитку творчих здібностей у молодших школярів на уроках праці.
2. Вивчити шляхи і засоби розвитку творчих здібностей.
Розділ 1. Теоретичне питання розвитку творчих здібностей молодших школярів

1.1 Розвиток творчих здібностей у молодших школярів - як психолого-педагогічна проблема

Творчість - процес діяльності людини, у наслідок чого з'являються нові матеріальні та духовні цінності. Творчість відрізняється від виготовлення унікальністю результату.
Творчість в даній ситуації розглядається як механізм продуктивного розвитку. До повноцінної реалізації творчих здібностей готова та людина, яка має чітко спланований план дій. Це пов'зано з тим, що без плану дій людина не може чітко сформувати свої інтереси, переконання, тобто особистісні особливості, без яких творчість не буде індивідуальною, а буде носити повторювальний характер.
Для успішної творчості вирішальним фактором є не кількість засвоєних знань, умінь та навичок, а якість, яка визначається психологічними особливостями.
Для більш раціонального здійснення роботи щодо розвитку творчого потенціалу особистості у навчально-виховних закладах, слід спиратися на досягнення сучасної психологічної науки. Як зазначає академік В. Маляко, саме розвиток творчої особистості можливий лише за умови, коли буде забезпечена “психолізація” всього навчально-виховного процесу, тобто коли будуть створені умови для реалізації творчого потенціалу кожної особистості. Важливо допомогти молодшому школяреві пізнати себе, свої здібності, нахили. І саме впровадження ідей гуманізації в практичну діяльність вчителя початкових класів, орієнтацією на творчу обдарованість дитини - основний шлях вирішення цього питання. Тому поряд із формуванням національної самосвідомості, оволодінням дітьми засобами рідної мови, історії, культури, мистецтва, народних традицій і звичаїв у центр уваги педагогічних працівників повинна бути поставлена проблема розвитку творчої особистості, своєчасного виявлення обдарованих дітей шляхом ранньої і поетапної діагностики, використання стимулюючих засобів щодо розвитку їхніх творчих потенційних можливостей.
Ефективність роботи щодо розвитку творчої особистості значно підвищується при дотриманні таких психологи-педагогічних умов:
1. Створення емоційної, доброзичливої атмосфера у процесі виконання учнями будь-яких творчих завдань;
2. Організація діяльності учнів з розв'язання творчих завдань здійснюється з опорою на їхні інтереси, потреби, потенційні можливості, здібності тощо (відсутність шаблонності).
3. За умови, що вирішення творчих завдань пробуджує в кожного школяра дослідницьку активність, поглиблює інтерес до творчої діяльності, спонукає до успішних дій та досягнення поставленої мети (мотивація).
Щоб детальніше розглянути творчість, та механізми, потрібно розглянути стадії виникнення творчості (за Г. Уоллесом):
· Підготовка - формулювання проблеми,
· Інкубація - тимчасовий відхід від проблеми,
· Прояснення - поява інтуїтивного вирішення,
· Перевірка - практична реалізація рішення.
Передумовою виникнення творчих здібностей виступають: гнучкість мислення (здатність приймати нестандартні рішення та варіювати способи вирішення); критичність (відмова від непродуктивних методів та засобів); цілісність сприйняття. Переліченими якостями володіє абсолютно кожна людина, але деякі здібності не достатньо розвинуті, в окремих випадках - зовсім не розвинені. Одним з ключових завдань вчителя є не допустити неповноцінності розвитку творчих здібностей.
Проява творчих здібностей буває різної ступені - тобто, малопомітний талант, або яскраве його проявлення. Це обумовлено напрямком діяльності та способом підходу до проблеми. Але сутність творчого процесу однакова для усіх. Різниця в конкретному матеріалові творчості, масштабах досягнень та значимості для суспільства. Елементи творчості проявляються у повсякденному житті.
Існує багато наукових підходів до вивчення психологічних особливостей виникнення творчих здібностей, проаналізувавши які можна зробити висновки:
· Інтелектуальна обдарованість є однією з умов творчої активності; слід відзначити, що головну роль в активізації творчої діяльності відіграють
· мотивація, ціннісні та особистісні якості.
· Творчі здібності не залежать від рівня інтелекту.
Для проявлення творчих здібностей необхідна спеціальна атмосфера креативне середовище, яка характеризується наступними ознаками:
· Оптимальна мотивація, яка передбачає середній рівень мотивації досягнення (закон Йоркса-Додсона: максимальна продуктивність діяльності можлива лише при підтримці мотивації досягнення на середньому рівні), а також відсутність змагання та мотивації соціального схвалення.
· Невимушена атмосфера, яка передбачає відсутність погрози примусу, свободу дій та відсутність критики.
Таким чином, при всьому різноманітті психологічних теорій творчих здібностей та креативності, існує ряд основних ознак творчої діяльності, при впливу на які можна підвищувати продуктивність творчого мислення та розвивати творчі здібності особистості.
У молодших школярів більш розвинена пам'ять образна , ніж змістовна, діти краще запам'ятовують конкретні предмети, обличчя, кольори, факти, події.
При запам'ятовуванні учнями зв'язних положень, педагог сприяє розвитку мислення дітей. Регулярне використання на уроках спеціальних вправ та завдань, направлених на розвиток пізнавальних здібностей, сприяє особистісному розвиткові, підвищує якість творчої підготовленості молодшого школяра, допомагає учням орієнтуватися в простих закономірностях, активніше використовувати творчі здібності.
Таким чином, ефективним буде те навчання, яке веде за собою розвиток. Розвиваюче навчання - це те, в якому дидактичний вплив розвиває не тільки пізнавальні здібності, а ще й творчі. Пізнавальні задачі проходять через весь процес, виконуючи в ньому різні функції: активізують та мотивують учнів, утримуючи навчально-виховний процес на високому рівні, а творчість та креативність є невід'ємною частиною цього процесу.
Аналіз основних психологічних нововведень та характеру ведучої діяльності в молодших класах, сучасні потреби в організації навчання як творчого процесу, який учень з вчителем у певному розумінні будують самі, припускають можливість накопичення творчого досвіду не тільки в процесі пізнання, а й в таких видах діяльності, як створення та переробка конкретних об'ектів, ситуацій, явищ, творчого застосування отриманих в процесі навчання знань.
В самому процесі творчості психологи виокремлюють два аспекти особистісний і процесуальний. Особистісним аспектом передбачається наявність у суб'єкта задатків, здібностей та нахилів, володіння ним відповідною інформацією та практичними вміннями. Процесуальний аспект творчості зв'язаний з мисленням, інтуїцією, уявою, розумовою активністю.
Для педагогіки інтерес являє лише творчість людини, зокрема дитини. Характерним є те, що ті компоненти, які мають місце у визначенні поняття творчості у психології, присутні і в змісті цього ж поняття в педагогіці. Так, наприклад, відомий фахівець в галузі дидактики І. Я. Лернер пише: "Творчістю ми і називаємо процес створення людиною об'єктивно або суб'єктивно якісно нового за допомогою специфічних інтелектуальних процедур, які не можна уявити як такі, що точно описуються і строго регламентуються, системи операцій або дій".
Для педагогічних цілей важливим є не стільки створення дитиною "дещо нового, нешаблонного", а сам процес творчості, в ході якого здійснюється процес розвитку дитини. Психолог Я. О. Пономарьов пише, що "процес взаємодії суб'єкта з об'єктом веде до виникнення двоякого роду продуктів, які виявляються у видозмінах як суб'єкта так і об'єкта". Дещо іншими словами, але таку ж саму думку висловлює й інший психолог С. Л. Рубінштейн. Він підкреслює, що "процес <... > створення людиною предметного світу - це і є разом із тим розвиток ним своєї власної природи".
Зрозуміло, що даний метод дає для дослідників багатий матеріал, але він не позбавлений суб'єктивізму. Кожен з авторів передає лише власні враження, які не позбавлені суб'єктивних відчуттів та переживань, що завжди супроводжують процес творчості.
Метод модельних експериментів є другим напрямком вивчення творчості. Даний метод дає певні результати, але він дещо знецінюється тим, що досліджуваному повідомляється про те, що пропонована йому задача має
розв'язання. Для творчості ж важливим є не лише розв'язання поставленої перед суб'єктом задачі, а й власне бачення та наступне формулювання проблем, які необхідно розв'язати. Потенційний творець завжди бачить в навколишньому світі певні протиріччя (дисгармонію) і пропонує способи їх усунення, тобто розв'язання ним же сформульованої проблеми.
Третій метод дослідження творчості йде через дослідження особистості. При його застосуванні використовується анкетування та усне опитування суб'єктів дослідження з наступною статистичною обробкою одержаних даних. Цей метод також дає багатий матеріал, зокрема для виявлення тих якостей, які характерні для людини-творця. Але, знову ж. і цей метод не дозволяє проникнути в інтимні механізми творчості (формалізація методу здійснюється лише на логічному рівні). Очевидно, що кращі результати можна одержати внаслідок комплексного використання даних методів.
Розвиток дитини відбувається лише в діяльності. Тільки власними силами можна засвоїти необхідні досвід та знання, накопичені людством, розвити свої інтелектуальні та інші здібності.
Систематичність та послідовність дає можливість людям управляти процесом творчості. Без них гнучкість може перейти в «скачку ідей»; у цьому випадку виниклі ідеї не продумуються до кінця. Людина стає нерішучою та залежить від інших людей. Завдяки систематичності,усі ідеї зводяться у цілісну систему та послідовно аналізуються. Дуже часто в результаті такого аналізу абсурдна ідея стає єдиним правильних рішенням проблеми. Творчо працююча людина також повинна мати здібності до ризику, та не переживати за наслідки діяльності.
Сучасна педагогіка вже не має сумніву у тому, що вчити дітей творчості можливо. Проблема лише у тому, щоб знайти оптимальні умови для такого навчання. Під творчими здібностями учнів розуміють «комплексні можливості учня в виконанні діяльності та дій, направлених на створення ним нових продуктів. Дотримуючись позиції вчених, визначаючих креативні здібності як самостійний фактор, розвиток яких являється результатом навчання творчої діяльності школярів, визначимо компоненти творчих здібностей молодших школярів:
· творче мислення
· творча уява
застосування методів організації творчої діяльності
Для розвитку творчого мислення і творчої уяви учнів необхідно розвивати такі уміння, як:
· Класифікувати об'екти, ситуації, явища за різними характеристиками
· Встановлювати причинно-наслідкові зв'язки
· Бачити взаємозв'язки та виявляти нові зв'язки між системами
· Розглядати систему в розвиткові
· Робити припущення, прогнозувати
· Виділяти протилежні якості об'єкта
· Виявляти та формулювати протиріччя
· Використати різні системи орієнтації в уявному просторі
Перелічені вміння складають основу здібності до системно-диалектичного мислення, продуктивного просторової уяви.
Вітчизняні психологи та педагоги (Айдарова, Виготський, Занков, Давидов, Калмикова) підкреслюють значення учбової діяльності у формуванні творчого мислення, пізнавальної активності, накопичення суб'єктивного досвіду творчої діяльності учнів. Досвід творчої діяльності є самостійним структурним елементом змісту навчання, який передбачає:
· Перенос раніше отриманих знань в нову ситуацію, самостійне бачення проблеми , альтернативи її рішення.
· Комбінування раніше засвоєних способів у нові.
Будь-яку діяльність, у тому числі й творчу, можна уявити у вигляді виконання визначених завдань. І. Е. унт визначає творчі завдання як «завдання, які потребують від учнів творчої діяльності, у якій учень має сам знайти спосіб вирішення , примінити знання у нових умовах, створити щось нове».
Ефективність розвитку творчих здібностей залежить від того матеріалу, на основі якого складено завдання. Аналіз учбових посібників начальної школи показав, що завдання, які вони містять, відносяться в більшості випадків до «умовно творчим», продуктом яких є малюнки, вироби, твори. Частина завдань спрямована на розвиток інтуїції учнів, знаходження декількох варіантів відповіді. Творчих завдань, які потребують розв'язання протиріч, не містить жодна з програм.
Творчі завдання припускають використання в творчій діяльності молодших школярів методів, які основані на інтуїтивних процедурах, такий як метод відбору варіантів, морфологічний аналіз, аналогія. Активно використовується моделювання, ресурсний підхід, деякі прийоми фантазування. Однак програми не проводять цілеспрямований розвиток творчих здібностей учнів за допомогою цих методів.
Для активного розвитку творчої діяльності школярів використання евристичних методів, повинно сполучатися із застосуванням алгоритмічних методів творчості. На основі аналізу літератури (Г.С. Альтшуллер, В. А. Бухвалов, А. А. Гин, М. А. Данилов, А. М. Матюшкин та інші.), можно виділити наступні потреби до творчих завдань:
· Відкритість (зміст проблемної ситуації або протиріччя)
· Відповідність творчості умовам використаного методу
· Можливість різних способів вирішення
· Урахування рівня розвитку
· Урахування вікових особливостей учнів
Враховуючи ці потреби, можна збудувати систему творчих знань, під якою розуміється упорядковані творчі завдання, орієнтованих на пізнання, створення, переробку та використання в новій якості об'єктів , ситуацій, явищ та направлених на розвиток творчих здібностей молодших школярів в навчальному процесі. Система творчих завдань містить цільовий, змістовний, діяльний та результативний компоненти. Системоутворюючий фактор - особистість учня: його здібності, потреби, мотиви, цілі та інші індивідуально-психологічні особливості, суб'єктивно-творчий досвід.
Особлива увага приділяється творчій діяльності самого учня. Під змістом творчої діяльності розуміється дві його форми - зовнішня та внутрішня. Зовнішній зміст навчання характеризується навчальнимсередовищем, внутрішнє - це власність самої особистості, створюється на основі особистого досвіду учня у результаті його діяльності.
При відборі змісту для системи творчих завдань необхідно приймати до уваги два основних фактора:
· Творча діяльність молодших школярів виконується, здебільшого, на вже вирішених людством проблемах.
· Творчі можливості відповідають змісту навчальних предметів початкової школи.
Творчі здібності розділяють за такими параметрами:
· Складність складових проблемної ситуації
· Складність розумових операцій, необхідних для вирішення проблеми
· Форми протиріч (явні, скриті)
У зв'язку з цим виділяють три рівня складності змісту системи творчих завдань:
· Завдання ІІІ (початкового) рівня складності виконуються учнями 1 та 2 класу. В якості об'єкта на цьому рівні виступає конкретний предмет, явище або ресурс людини. Творчі завдання цього рівня містять проблемне питання або проблемну ситуацію, припускають застосування метода перебору варіантів та призначені для розвитку творчої інтуїції та просторової продуктивної уяви.
· Завдання ІІ рівня складності знаходяться на щабель нижче та направлені на розвиток основ системного мислення, продуктивної уяви, переважно алгоритмічних методів творчості. Об'єктом виступає поняття «система», а також, ресурси систем. Вони мають вигляд неконкретної проблемної ситуації, або містять протиріччя в явній формі. Метою завдань є розвиток системного мислення учнів.
· Завдання І (найвищого, високого)рівня складності. Це конкретні завдання з різних областей знань, які містять скриті протиріччя. В ролі об'єкта виступає біосистеми, полі системі, ресурси будь-яких систем. Завдання такого типу пропонуються учням третього та четвертого класу. Вони направлені на розвиток основ діалектичного мислення, керованої уяви, свідомого використання алгоритмічних методів творчості.
Обрані учнями методи творчості при виконанні завдань, характеризують відповідні рівні розвитку творчого мислення, творчої уяви. Таким чином, перехід на новий рівень розвитку креативних здібностей молодших школярів проходить в процесі накопичення кожним учнем досвіду творчої діяльності.
ІІІ рівень передбачає виконання завдань на основі перебору варіантів та накопленого творчого досвіду в дошкільному шкільному віці. Використовуються такі методи творчості, як морфологічний аналіз, метод контрольних питань, синектика, типові прийоми фантазування.
ІІ рівень - виконання творчих завдань на основі евристичних методів, таких, як метод маленьких людей, методи подолання психологічної інерції, системний оператор, ресурсний підхід, закони розвитку систем.
І рівень передбачає виконання творчих завдань на основі розумових інструментів, таких, як адаптований алгоритм рішення обраних задач, прийоми вирішення протиріччя в просторі та в часі, типові прийоми вирішення протиріч.
Щоб накопичувати творчий досвід, учень повинен обов'язково усвідомлювати процес виконання творчих завдань.
Під поняттям рефлексивних дій розуміють готовність і спроможність учнів творчо осмислювати та вирішувати проблемні ситуації, уміння знаходити новий сенс та цінності, уміння ставити перед собою нестандартні задачі в умовах колективної та індивідуальної робити, уміння адаптуватися в незвичних міжособистісних системах відносин
Організація усвідомлення учнями власної творчої діяльності має на увазі поточну та підсумкову рефлексію. Поточна рефлексія реалізується в процесі виконання учнями завдань в робочій зошиті та має на увазі самостійне фіксування рівня досягнень (емоційне налаштування, набуття нової інформації та практичного досвіду). Підсумкова рефлексія маж на увазі періодичне виконання тематичних контрольних робіт.
Як при поточному, так і підсумковому етапі рефлексії, педагог фіксує методи рішення творчих завдань, використаних учнями, та робить висновок про рівень розвитку творчого мислення та уяви молодших школярів.
Для більш детального визначення рівня розвитку творчих здібностей та креативності учнів, необхідно аналізувати та оцінювати кожне виконане самостійне творче завдання. Педагогічна оцінка результатів творчої діяльності учнів може бути виконана за допомогою шкала «Фантазія», розробленою Г. С. Альтшуллером для оцінки фантастичних ідей. Ця шкала дає змогу оцінити рівень розвитку уяви (шкала адаптована до молодшого шкільного віку). Шкала «фантазія» включає в себе п'ять показників:
· Новизна - оцінюється за 4-ьох рівневій шкалі: копіювання об'єкта, незначна зміна в вихідному об'єкті, якість зміненого прототипу, отримання принципово нового об'єкта;
· Переконливість
· Гуманність
· Художня цінність
· Суб'єктивна оцінка
Для визначення рівня творчого мислення можна використовувати методику проведення анкетування в експериментальних класах
Для запобігання односторонньої суб'єктивної оцінки креативності учнів необхідно використовувати психологічні та педагогічні методики діагностування в комплексі. Для оцінки таких показників, як творче мислення та творча уява необхідно ураховувати результати психологічного діагностування.
Е и т.д.................


Перейти к полному тексту работы



Смотреть похожие работы


* Примечание. Уникальность работы указана на дату публикации, текущее значение может отличаться от указанного.