На бирже курсовых и дипломных проектов можно найти образцы готовых работ или получить помощь в написании уникальных курсовых работ, дипломов, лабораторных работ, контрольных работ, диссертаций, рефератов. Так же вы мажете самостоятельно повысить уникальность своей работы для прохождения проверки на плагиат всего за несколько минут.

ЛИЧНЫЙ КАБИНЕТ 

 

Здравствуйте гость!

 

Логин:

Пароль:

 

Запомнить

 

 

Забыли пароль? Регистрация

Повышение уникальности

Предлагаем нашим посетителям воспользоваться бесплатным программным обеспечением «StudentHelp», которое позволит вам всего за несколько минут, выполнить повышение уникальности любого файла в формате MS Word. После такого повышения уникальности, ваша работа легко пройдете проверку в системах антиплагиат вуз, antiplagiat.ru, etxt.ru или advego.ru. Программа «StudentHelp» работает по уникальной технологии и при повышении уникальности не вставляет в текст скрытых символов, и даже если препод скопирует текст в блокнот – не увидит ни каких отличий от текста в Word файле.

Результат поиска


Наименование:


Контрольная Органзаця бблотечної освти в Сполучених Штатах Америки. Створення професйних бблотечних товариств та органзованої професйної пдготовки бблотечних працвникв в першй половин XIX ст. Вимоги до бблотечного працвника. Три рвн освти.

Информация:

Тип работы: Контрольная. Предмет: Педагогика. Добавлен: 05.05.2011. Сдан: 2011. Страниц: 2. Уникальность по antiplagiat.ru: --.

Описание (план):



Бібліотечна освіта в США

В Україні активно іде пошук нових шляхів удосконалення вищої освіти, приведення її у відповідність до світових стандартів. Закономірним є інтерес до постановки бібліотечної освіти в зарубіжних країнах. Особливу увагу привертає організація бібліотечної освіти в США, яка високо оцінюється і досвід якої запозичують багато країн. Не безпідставно вважає професор Гарвардського університету (штат Массачусетс) Хенрі Росовські, що дві третини кращих університетів світу знаходяться в США.60% випускників американських середніх шкіл рано чи пізно навчаються в коледжі, в той час як всього 30% німців, 28% французів, 20% англійців і 37% японців продовжують освіту після середньої школи.

Ця стаття написана на основі вивчення спеціальної літератури та безпосереднього знайомства авторів з організацією бібліотечної освіти та діяльністю бібліотечних шкіл США.

Бібліотечна професія склалася в другій половині ХІХ століття. Саме тоді створені професійні бібліотечні товариства і організовану професійну підготовку бібліотечних працівників. Першою професійною бібліотечною організацією в світі була Американська бібліотечна асоціація, створена в 1876 р. Перша бібліотечна школа була організована також в Америці в 1887 р. при Колумбійському університеті в Нью-Йорку.

До бібліотечного працівника в США завжди ставились великі вимоги. Так американський бібліотекар Л.М. Сміт писав, що бібліотекар повинен бути не тільки ходячим каталогом, але й живою енциклопедією. Йому необхідна академічна освіта. Всесвітньо відомий американський вчений Мелвіл Дьюі (1852-1931) активно виступав за організацію бібліотечних шкіл. Отримання бібліотекарем спеціальних знань. На його думку, брати на роботу в бібліотеку непідготовленого працівника, те саме, що наймати лікаря без медичної освіти.

Разом із створенням першої бібліотечної школи в американській спеціальній пресі розпочалася дискусія щодо поганої їх роботи по підготовці спеціалістів для бібліотек. Така дискусія відновлюється з того часу майже щорічно. Про це свідчить, наприклад, назва статті “Чому люди дійсно ненавидять бібліотечні школи? ”. Одним із факторів, що викликають до життя цю дискусію, є те, що дуже важко сформулювати єдині вимоги до бібліотечних працівників, визначити, які саме спеціалісти потрібні в бібліотеках. Це не дивно, якщо взяти до уваги різноманітність видів і типів існуючих в США бібліотек, служб інформації. Інший фактор - швидкий розвиток нових інформаційних технологій і необхідність та складність підготовки бібліотечних працівників до їх використання. Останнє привело до зміни на початку 80-х років назв бібліотечних шкіл на школи бібліотекознавства та інформатики або інформаційні школи. Наприклад, в одному з найпрестижніших університетів Америки - Каліфорнійському університеті в Берклі вона носить назву Школа бібліотекознавства та інформаційних наук. Як відзначається в роботі, нові інформаційні технології великою мірою вплинули на зміст та методи освіти, незважаючи на те, що бібліотечна освіта по суті своїй є дуже консервативною. В 1993 р. серед акредитованих шкіл лише школа Арізонського університету не мала в своїй назві слова “інформація”.

В останні двадцять років бібліотечна справа виходить на новий технологічний рівень, характерною особливістю бібліотечної професії стає автоматизація бібліотечно-бібліографічних процесів, впровадження нової техніки в роботу бібліотек. В цих умовах важливим фактором ефективності і високого якісного рівня роботи сучасних бібліотекарів стає їх здатність швидко і адекватно реагувати на зміни в діяльності бібліотек, що викликає підвищенні вимоги до професійної підготовки професійних кадрів.

В США підготовка кадрів до публічних і наукових бібліотек здійснюється в спеціальних учбових закладах. Готуються працівники бібліотек трьох рівнів - технічного, середнього та вищого. Технічні працівники готуються в дворічних коледжах. Вони мусять мати документ про закінчення середньої школи. Ці працівники не вважаються бібліотекарями-професіоналами. Професійна бібліотечна освіта існує двох рівнів: із ступенем бакалавра і ступенем магістра. Бакалаврів готують, як правило, коледжі гуманітарного профілю, які включають в свої програми факультативні курси бібліотечних дисциплін. Щоб отримати ступінь магістра в галузі бібліотекознавства, необхідно пройти спеціальних курс навчання в бібліотечній школі. Для вступу в таку школу потрібно мати ступінь бакалавра або магістра будь-якій не бібліотечній галузі знання. В даний час в бібліотечній освіті витісняється ступінь бакалавра і замінюється магістерським. Американці вважають працю бібліотекаря, творчою, високо її оплачують.

В американські бібліотечні школи вступають громадяни, які середню школу (12 років) і навчалися протягом 4-х років в загальноосвітньому коледжі, складають загальнонаукову підготовку майбутніх бібліотечних працівників, яка не пов'язана із спеціальністю. В бібліотечній школі вони навчаються рік-півтора. Тут вони вивчають тільки спеціальні дисципліни. Вивчення загальнонаукових і спеціальних предметів в бібліотечних школах в США організовано послідовно, а не паралельно, як в нашій країні.

В 1990 р. в США працювало 59 акредитованих бібліотечних шкіл. Всього за даними 43-го видання “American Library Directori? 1990” бібліотечних працівників готували в 300 закладах (як акредитованих, так і не акредитованих). В останні роки спостерігається тенденція скорочення кількості бібліотечних шкіл. Вони закриваються із-за бюджетного дефіциту, який привів до різкого скорочення фінансування університетів. Наприклад, про закриття престижної програми з бібліотекознавства в Колумбійському університеті в Нью-Йорку йдеться в журналі “Америка”. В 1993 р функціонувала 51 школа, акредитована Американською бібліотечною асоціацією. У порівнянні з вітчизняними учбовими закладами бібліотечні школи США невеликі. Наприклад, в бібліотечно-інформаційній школі Іллінойського університету в м. Урбана-Шампейн - 250 студентів та по шукачів докторського ступеня, яких навчають 13 викладачів.

Кожна бібліотечна школа США має своє “обличчя”. Воно визначається перш за все колом викладачів, які залучаються до викладацької діяльності, орієнтацією програм, видавничою діяльністю тощо. Так, згадувана вище школа Іллінойського університету в м. Урбана-Шампейн відома своїми історичними коренями, традиціями - нещодавно вона відзначила своє 100-річчя.

В залежності від спрямування програм, які пропонуються, акредитовані бібліотечні школи США в 1993р. присвоювали своїм випускникам звання магістра наук (5 шкіл), магістра бібліотекознавства (24 школи), магістра бібліотечної справи (Вашингтонський університет в м. Сіє тлі), магістра бібліотекознавства та інформаційної науки (13 шкіл), магістра бібліотечного обслуговування (3 школи), магістра мистецтв (9 шкіл). Деякі бібліотечної школи, наприклад, в університеті штату Флорида можуть присвоювати студентам звання магістра або магістра мистецтв, в університеті Кентуккі - магістра бібліотекознавства або магістра мистецтв, в залежності від обраних студентами програм.

Останнім часом бібліотечні школи США надають своїм студентам можливість одержати два дипломи про вищу освіту, при умові успішного завершення обох учбових програм. Наприклад, в Католицькому університеті Америки поряд із званням магістра бібліотекознавства студенти можуть отримати звання магістра біології, музикознавства, релігієзнавства, юриспруденції, історичних наук, англійської мови, грецької та латинської мов, в Мерілендському університеті - звання магістра бібліотекознавства та магістра в галузі архівознавства.

Бібліотечній освіті в США приділяє велику увагу бібліотечна громадськість. В полі зору бібліотечних працівників - практиків та викладачів такі питання, як сутність інформаційного персоналу, відображення змін в сучасному суспільстві та в бібліотечній справі, зокрема, у програмах підготовки спеціалістів в галузі інформації та ін.

Велику роль у розробці концепції бібліотечної освіти відіграють бібліотечні асоціації, перш за все Американська бібліотечна асоціація. Нею розроблено положення про вищу бібліотечну освіту. Згідно з цим положенням бібліотечним працівникам необхідно мати ступінь магістра. Спостерігається загальна тенденція ліквідації ступеня бакалавра як мінімальної.

В положенні про вищу бібліотечну освіту Американської бібліотечної асоціації детально обговорюються вимоги до працівників різних типів та видів бібліотек, наприклад, університетських, шкільних тощо. В шкільних бібліотеках, наприклад, можуть працювати магістри - випускники учбових закладів, акредитованих Американською бібліотечною асоціацією або Національною радою по акредитації освітніх установ для вчителів.

Спеціальне положення про вищу освіту розроблено також асоціацією спеціальних бібліотек. Воно витримано в руслі вимог Американської бібліотечної асоціації, але з урахуванням специфіки цього типу бібліотек. В ньому підкреслюється, що знання, вміння та навички, що їх дає акредитована програма магістра бібліотекознавства, є важливим для будь-якого інформаційного середовища, тобто спостерігається тенденція розширення рамок можливого використання спеціалістів поза межами бібліотек.

Всі, хто зацікавлений в удосконаленні підготовки спеціалістів для бібліотек, об'єднуються в Асоціацію бібліотечно-інформаційної освіти. Вона була створена в 1915 р. й має за мету сприяти поліпшенню дослідницької діяльності з питань бібліотечної освіти, підвищенню якості викладання спеціальних дисциплін, забезпеченню спеціальною літературою тощо. Наприклад, асоціація видає статистичний звіт з питань бібліотечно-інформаційної освіти, в якому подаються статистичні дані про зарахування бібліотечних шкіл, відомості про курси та дисципліни, які вони пропонують, викладацький склад (кількість, вік, вчені ступені тощо). Ця організація організує також щорічні конференції. Наприклад, в 1993р. така конференція проходила в Денвері (штат Колорадо). Членами асоціації є бібліотечні школи, також існує персональне членство.

Питання бібліотечної освіти висвітлюється на сторінках спеціального журналу “Journal of Education for Library and Information Science”, який видається Асоціацією бібліотечно-інформаційної освіти 5 разів на рік з 1960 року, та на сторінках інших періодичних видань з питань бібліотечної справи. Публікації, присвячені бібліотечній освіті, відображають в базах даних - з питань освіти - ERIC та з питань бібліотекознавства - LISA.

Акредитацію вищих бібліотечних закладів США та Канади здійснює Комітет по акредитації Американської бібліотечної асоціації.

В розробці основних положень акредитації взяли участь Асоціація бібліотечно-інформаційної освіти разом з представниками 17 американських та канадських бібліотечних та інформаційних асоціацій.

Кожна бібліотечна школа чітко формулює свої цілі та завдання, які відповідають загальним принципам бібліотечної справи та бібліотечної освіти та потребам конкретної групи бібліотек або групи споживачів інформації.

Один раз на п'ять років спеціальна комісія по акредитації, до складу якої входять науковці, викладачі, бібліотекарі-практики, перевіряє наскільки програма, кількість та склад викладачів, студентський склад, матеріальні ресурси тощо відповідають сформульованим конкретною бібліотечною школою цілям. Викладачі та керівництво мають взяти до уваги та запровадити в життя рекомендації комісії по акредитації.

Учбові плани розробляються кожною бібліотечною школою самостійно. В них виділяються вибіркові дисципліни та обов'язкові. Обов'язкові предмети, так зване “ядро" предметів, мають вивчати всі студенти. В різних школах різна кількість (до 7) обов'язкових дисциплін. Наприклад, в бібліотечній школі католицького університету Америки (м. Вашингтон) до обов'язкових належать такі курси:

- Організація інформації;

- Інформаційні джерела та служби;

- Інформаційні системи в бібліотеках та центрах інформації;

- Бібліотеки та інформація в суспільстві.

В Іллінойському університеті м. Урбана-Шампейн:

- Основи бібліотекознавства та інформатики;

- Організація бібліотечних матеріалів;

- Інформаційні джерела та обслуговування.

Ці курси висвітлюють основи комплектування та організації інформації, доступу та розповсюдження інформації, основні технологічні питання, організацію людських ресурсів і, що є дуже важливим - положення, ста и т.д.................


Перейти к полному тексту работы



Смотреть похожие работы


* Примечание. Уникальность работы указана на дату публикации, текущее значение может отличаться от указанного.