На бирже курсовых и дипломных проектов можно найти образцы готовых работ или получить помощь в написании уникальных курсовых работ, дипломов, лабораторных работ, контрольных работ, диссертаций, рефератов. Так же вы мажете самостоятельно повысить уникальность своей работы для прохождения проверки на плагиат всего за несколько минут.

ЛИЧНЫЙ КАБИНЕТ 

 

Здравствуйте гость!

 

Логин:

Пароль:

 

Запомнить

 

 

Забыли пароль? Регистрация

Повышение уникальности

Предлагаем нашим посетителям воспользоваться бесплатным программным обеспечением «StudentHelp», которое позволит вам всего за несколько минут, выполнить повышение уникальности любого файла в формате MS Word. После такого повышения уникальности, ваша работа легко пройдете проверку в системах антиплагиат вуз, antiplagiat.ru, etxt.ru или advego.ru. Программа «StudentHelp» работает по уникальной технологии и при повышении уникальности не вставляет в текст скрытых символов, и даже если препод скопирует текст в блокнот – не увидит ни каких отличий от текста в Word файле.

Результат поиска


Наименование:


методичка Програма з зарубжної лтератури для середньої загальноосвтньої школи. Методичний коментар до системи урокв за творчстю М. Гоголя, розрахованих на рзну кльксть годин. Рекомендацї для вчителя, сторичний коментар, паралел з ншими творами Гоголя.

Информация:

Тип работы: методичка. Предмет: Педагогика. Добавлен: 07.10.2010. Сдан: 2010. Страниц: 2. Уникальность по antiplagiat.ru: --.

Описание (план):


Зміст

Вступ
1. Методичний коментар до системи уроків за творчістю М.В. Гоголя (4 год + урок зв'язного мовлення)
1.1 Урок № 1. Тема: Микола Гоголь. «Тарас Бульба». Патріотичний пафос повісті
1.2 Урок № 2 Тема: Микола Гоголь. «Тарас Бульба». Романтичне уславлення героїки подвигів
1.3 Урок № 3. Тема. Зображення історичних подій в Україні, Запорізької Січі, побуту й звичаїв козаків, картин української природи
1.4 Урок № 4. Тема. Порівняльна характеристика Остапа і Андрія
2. Система уроків по вивченню творчості Гоголя та повісті „Тарас Бульба”( 8 уроків)
2.1 Урок 2. Коментоване читання першого розділу повісті «Тарас Бульба», знайомство з героями, усне малювання. Опис, портрет, діалог. Значення експозиції в літературному творі
2.2 Урок 3. Робота над другим, третім і четвертим розділами повести. Степ як символ батьківщини. Запорізька Січ («От те гніздо, звідки вилітають всі ті горді й міцні, як леви!»)
2.3 Урок 4. Похід запорожців. Бій під Дубно. Робота над п'ятою, шостою й сьомою главами повісті
2.4 Урок 5. «Немає уз, святіших товариства!»; «Нехай же цвіте вічно російська земля!» Робота над восьмою й дев'ятою главами повісті
2.5 Урок 6. «Та хіба найдуться на світі такі вогні, мука й така сила, яка б пересилила російську силу!» Робота над десятою - дванадцятою главами повісті
2.6 Урок 7. «Остапу, здавалося, був на роду написаний битвенний шлях, важке вміння вершити ратні справи»
2.7 Урок 8. Тарас Бульба - народний герой. «Немає в нас нікого, рівного йому в доблесті!»
Висновок
Література
Вступ

Згідно з Програмою із зарубіжної літератури для середньої загальноосвітньої школи 2001 року ( За редакцією Д. В. Задонського , К. О. Шахової, Є. В. Волощук) 1. Програма із зарубіжної літератури для середньої загальноосвітньої школи 2001 року ( За редакцією Д. В. Задонського , К. О. Шахової, Є. В. Волощук) // Зарубіжна література в навчальних закладах, 2001, № 8. на ознайомлення з творчістю М. В. Гоголя у 7-ому класі відводиться 4 години . Приводимо дослівно зміст програми з цього питання:
З російської літератури
Микола Гоголь (1809-1852)
«Тарас Бульба» (4 год.)
Короткі відомості про письменника. М.Гоголь і Україна.
Зображення історичних подій в Україні, побуту й» звичаїв Запорозької Січі в повісті «Тарас Бульба». Патріотичний пафос твору. Уславлення військового товариства, романтичне звеличення подвигу, засудження зради. Втілення суперечливих рис українського козацтва в образі Тараса Бульби. Протиставлення життєвого вибору в долях його синів. Цілісність натури Остапа, його самовідданість ідеї захисту рідної землі. Трагедія Андрія; конфлікт почуття та обов'язку. Майстерність розкриття характерів героїв. Картини української природи.
Теорія літератури. Поняття про повість, образ автора.
У новій програмі 12-річної школи 2005 року (За редакцією Д. С. Наливайка, автор програми Ю. І. Ковбасенко ) 2. Програма 12-річної школи 2005 року із зарубіжної літератури (За редакцією Д. С. Наливайка, автор програми Ю. І. Ковбасенко ), Київ, 2005. на вивчення теми „УКРАЇНА ТА її ІСТОРІЯ В ЛІТЕРАТУРІ” відводиться 10 годин, в тому числі 8 - на вивчення творчості Гоголя:
Микола Гоголь (1809--1852). «Тарас Бульба»
Гоголь і Україна. Зображення в повісті любові до України, героїзму, мужності й ратної звитяги українського народу в боротьбі за рідну землю. Бойове товариство, побут і звичаї запорожців. Втілення в образі Тараса Бульби кращих рис запорозького козака. Остап і Андрій. Картини природи в творі.
У цій програмі є перелік знань і вмінь учня, якими він мусить оволодіти під час роботи над темою:
Учень:
розповідає про зв'язки Гоголя з Україною та її культурою; переказує близько до тексту ключові епізоди повісті «Тарас Бульба»; сприймає великий за обсягом текст цілісно; визначає ідейний зміст твору: зображення любові до Батьківщини, героїзму та подвигу, мужності й ратної звитяги українського народу в боротьбі за рідну землю;
розповідає про бойове товариство, побут і звичаї запорожців на основі тексту повісті;
характеризує образ Тараса Бульби, звертаючи увагу на втілення в ньому кращих рис запорозького козака і визначення цією домінантою інших його якостей: ставлення до дружини, синів, побуту;
порівнює образи Остапа («добрий козак») і Андрія (неоднозначність: з одного боку, нестійкість моральних позицій, зрада, а з другого -- любов до матері, ставлення до коханої, усвідомлення злочину і прийняття смерті як справедливої кари);
пояснює роль пейзажів у творі;
висловлює особисте ставлення до проблем, що порушуються в повісті, аргументуючи свою точку зору прикладами і цитатами з тексту;
порівнює відомості про козацьку добу, отримані на уроках історії України та зарубіжної літератури.
ТЛ Дає визначення поняття повість.
У курсовій роботі ми приводимо два варіанти системи уроків по вивченню повісті „Тарас Бульба” Один - розрахований на 4год., де розроблені різні типи уроків, як от:
урок-інтерв'ю з елементами поглиблення та засвоєння нових знань;
урок-спостереження вслід за автором;
урок-компаративістське дослідження з елементами бесіди за твором на основі діалогу культур;
урок-діалог читача та героїв;
розвиток зв'язного мовлення.
Другий варіант системи уроків з вивчення повісті «Тарас Бульба» розрахований на 8 годин: 1-й урок - підготовка до сприйняття повісті (історична основа, народно-поетичні витоки), 2-6 й - літературознавчий аналіз тексту (слідом за автором, коментоване читання), 7- 8-й уроки - робота над образом Тараса Бульби.
Кожна представлена система уроків має свої переваги й недоліки (про наш погляд на це буде у висновках), але може стати у пригоді вчителю під час його підготовки до роботи над цією темою.
1. Методичний коментар до системи уроків за творчістю М.В. Гоголя (4 год. + урок зв'язного мовлення)

1.1 Урок № 1. Тема: Микола Гоголь. «Тарас Бульба». Патріотичний пафос повісті

Тема: Микола Гоголь. «Тарас Бульба». Патріотичний пафос повісті.
Мета: поглибити знання учнів про творчість М.Гоголя, формувати біографічні навички учнів, дати уявлення про історичну основу повісті «Тарас Бульба», її тематику; розвивати уважність, узагальнювати навички, робити логічні висновки, виховувати повагу до батьківського дому, рідного краю.
Тип уроку: урок-інтерв'ю з елементами поглиблення та засвоєння нових знань.
Обладнання: портрет М.Гоголя, виставка творів, збірник «Гоголь у портретних ілюстраціях».
Хід уроку
Епіграф:
О Гоголь, наш безсмертний Гоголь!
З «Щоденника Т.Г. Шевченка»
1. Вступне слово вчителя.
2. ОСС за біографією письменника

ОСС композиція повісті „Тарас Бульба”
Експозиція
«Добрий буде козак! Ну здоров синку!»
Зав'язка
«Тепер благослови, мати, дітей своїх! -- сказав Бульба. -- Моли Бога, щоб вони воювали хоробро, боронили б завжди честь лицарську, щоб стояли завжди за віру Христову".
Розвиток дій
«Ось те гніздо, звідки вилітають усі ті горді й дужі, як леви! Ось звідки розливається воля й козацтво на всю Україну!»
Кульмінація
«Годяться ще шаблі, не стомилася козацька сила, не погнулись ще козаки».
Розв'язка
«Та хіба знайдуться в світі такі вогні, муки і така сила, що пересилила б руську силу!»
5. Підсумок уроку провести у вигляді телемосту. Гоголь у спогадах друзів і сучасників.
6. Домашнє завдання: розробити маршрут подорожі Гоголя по Україні.
1.2 Урок № 2 Тема: Микола Гоголь. «Тарас Бульба». Романтичне уславлення героїки подвигів

Мета уроку: вчити порівнювати твори різних видів мистецтва на одну тему; показати захоплення Гоголя Січчю, козаками; виховувати в учнів повагу до героїчного минулого.
Тип уроку: урок-спостереження вслід за автором.
Обладнання: репродукція картини І.Рєпіна «Запорожці», ілюстрації Е.Кібріна до повісті.
Хід уроку
Епіграф:
Да, были люди в наше время,
не то, что нынешнее племя...
М. Лермонтов
1. Вступне слово вчителя.
2. ОСС № 1.
3. Дорога на Січ Повернення батька - Зустріч з синами - У світлиці Тараса Бульби - Підготовка до подорожі - «Степи, які ви хороші!» - «Ось вона, Січ!»
4. ОСС № З

Героїзм запоріжців -- захисників батьківщини.

5. Підсумок уроку.
6. Домашнє завдання: повідомлення про національно-визвольний рух в Україні
1.3 Урок № 3. Тема. Зображення історичних подій в Україні, Запорізької Січі, побуту й звичаїв козаків, картин української природи

Мета уроку: показати захоплення Гоголя Запорізькою Січчю, історичними подіями в Україні, побутом і звичаями козаків, розкрити роль пейзажу в повісті, дати уявлення про особливості картин природи та їхній зв'язок з головною думкою твору; вчити учнів бачити красу в повсякденні, виховувати художній смак.
Тип уроку: урок-компаративістське дослідження з елементами бесіди за твором на основі діалогу культур.
Обладнання: виставка книг М.Гоголя, репродукція картини І.Рєпіна «Запорожці», уривки з опери М.Лисенка «Тарас Бульба». Грамзапис уривку з повісті «Степ удень».
Хід уроку
Епіграфи:
Гоголь "створив духовний образ України”
Олесь Гончар
Кожен козак хай підійме із праху
Камінь і візьме з собою на Січ
Юліуш Словацький
І. Вступне слово вчителя.
(Звучить уривок з опери М.Лисенка «Тарас Бульба»)
Сьогодні ми з вами продовжимо свою подорож-дослідження сторінок повісті Миколи Гоголя «Тарас Бульба». З попередніх уроків нам відомо, як глибоко і віддано любив письменник Україну, її славне історичне минуле.
З юних літ у душі Гоголя живе мрія про прекрасне, гармонійне життя здорових, красивих і вільних людей. Дійсність не мала з нею нічого спільного. І тому він звертає свій погляд у минуле, до епохи національно-визвольних війн українського народу. Там, у минулому, він знаходить те, що марно шукає в сучасності і сучасниках: волелюбність, відданість батьківщині. Гоголь звертає свій погляд до Запорізької Січі. Тільки тут могли сформуватися могутні характери, справжня дружба і братерство.
Сьогодні ми з вами поговоримо про захоплення Гоголя Запорізькою Січчю, побутом і звичаями козаків. До цього уроку ви готувалися заздалегідь, мали випереджуючі завдання. Наш урок буде побудований на діалозі культур.
У класі сформовані ЛДГ. Тому спочатку надаємо слово історикам.
Перший історик. Українське козацтво -- визначне явище в європейській історії. (Слово «козак» тюркського походження і означає «вільна людина»). Головна історична умова виникнення українського козацтва як суспільного стану і збройної сили -- підневільне становище України під владою сусідніх держав Литви і Польщі, позбавлення її власної державності, соціальне гноблення, а також національні й релігійні утиски українського народу, який прагнув здобути волю і державну незалежність України.
Другий історик. Перші письмові згадки про українських козаків містять джерела кінця XV -- початку XVI ст. У 1989 р. виповнилось 500 років від першої згадки у «Хроніці» польського історика Мартина Бєльського про козаків на Поділлі (1489).
Третій історик. Виникнення низового козацтва пов'язане з утворенням Запорізької Січі і діяльністю українського князя Дмитра Вишневецького. Саме він об'єднав розпорошені козацькі ватаги і збудував на Дніпровому острові Хортиця (1552) твердиню-замок, в якому розташувалася козацька залога, розмістилися запаси зброї, боєприпасів та продовольства. Так утворилася Запорізька Січ - центральне укріплене поселення козаків, де перебувало також військове й адміністративне управління контрольованої козаками території. Цю ж саму назву вживали і на означення всієї території, яка ще називалася Запорозькими Вольностями.
Учитель. Опису Запорізької Січі та зображенню боротьби запорожців присвячено в повісті багато сторінок. Для того, щоб ви зрозуміли думку Гоголя про Січ, відчули його почуття, наші народознавці ознайомлять вас із побутом і звичаями козаків.
Перший народознавець.У 1572 р. король Сигізмунд II Август видав універсал про прийняття на державну військову службу 300 козаків, яких поіменно записували в спеціальний список -- реєстр. Таких коз'аків назвали реєстровими.
Автор. Січ не любила утрудняти себе військовими вправами й гаяти час; юнацтво виховувалося й освідчувалося в ній самим досвідом, в самому розпалі битв, які через те майже не припинялись. А в перервах козакам нудно було братися за вивчення якої-небудь дисципліни, крім хіба стрільби в ціль та зрідка кінських перегонів і гонитви за звіром по степах і дугах; весь інший час ішов на гульбу -- ознака широкого розмаху душевної болі.
Другий народознавець. Реєстровці дістали від уряду Речі Посполитої право на окремий суд, звільнялися від державних повинностей (крім військової), отримували земельні володіння і платню грішми, мали дозвіл займатися промислами і торгівлею. Реєстрова старшина отримувала значні маєтності. Офіційно реєстрове козацтво називалося Запорозьким Військом, якому формально підпорядковувалась і Запорозька Січ.
Автор. Уся Січ становила собою незвичайне явище. Це було якесь безперервне бенкетування, бал, що почався галасливо і згубив кінець свій. Дехто ремісникував, інші держали крамнички й торгували; але більша частина гуляла з ранку до вечора, якщо в кишенях бряжчала можливість і здобуте добро не перейшло ще в руки крамарів та шинкарів. Це загальне бенкетування мало в собі щось чарівниче. Воно не було якимсь збіговищем гультяїв, що напивалися з горя, а було просто якимсь шаленим розгуллям веселощів.
Третій народознавець. У запорожців похідний одяг був бідним. Але вдалі військові походи на турок, татар, давали змогу козакам одягатись у дорогі трофейні речі -- шуби, жупани, саєтові (тонке англійське сукно) шаровари, шовкові сорочки, шапки-шлики, чоботи, чекмені. Тому домашній парадний одягу козаків був розкішним. Крім названих видів одягу, козаки носили сукняні юпки, схожі на турецькі куртки, короткі шкірянки. Одяг запорізького козацтва включав білу сорочку, шаровари, часто оздоблені широким золотим позументом уздовж бокових швів, пояс, черкеску, сукняний напівкунтуш, каптан, жупан, виготовлений з грубого сукна, хутряну шапку з чорних лисиць шапку із шликом, який закінчувався золотою китицею, чоботи.
Автор. Уся Січ молилася в одній церкві й готова була боронити її до останньої краплі крові, хоч і чути не хотіла про піст та здержливість.
Січ складалася з-понад шестидесяти куренів, що дуже схожі були на окремі незалежні республіки, а ще більше були схожі на школу й бурсу дітей, які живуть на всьому готовому. Ніхто ні про що не дбав й не тримав нічого при собі. Все було на руках у курінного отамана, що за це, звичайно, звався батьком. У нього були на руках гроші, одежа, весь харч, саламаха, каша і навіть паливо, йому віддавали гроші на схов.
Учитель. Запорізька Січ, славні сторінки історії запорізьких козаків викликали захоплення у багатьох митців. Слово нашим мистецтвознавцям.
Перший мистецтвознавець. «Наше Запоріжжя мене захоплює свободою, цим піднесенням рицарського духу... І ось ця купка звичайно обдарованих людей свого часу стає настільки сильною, що не тільки захищає Європу від східних хижаків, але й загрожує навіть їх сильній ході цивілізації і від душі глузує з їхньої східної пихатості», -- так писав про Запоріжжя видатний художник І.Рєпін, який створенню картини «Запорожці» віддав 12 років життя. На картині показано, як козаки пишуть листа турецькому султанові.
Другий мистецтвознавець. Зверніть увагу на центральну фігуру картини. Це кошовий отаман Іван Сірко. У нього мужнє обличчя, проникливий погляд. Усе в його постаті свідчить про силу і відданість. Саме такий отаман міг розгулювати на козацьких «чайках» по Чорному морю і здійснювати сміливі походи в Крим. Та й вся невеличка група козаків на картині -- люди мужні, з обвітреними в боях обличчями. Таким не страшний ворог. Вони впевнені в своїй правоті, силі, вірять у своїх, товаришів. Козак з піднятою рукою ніби запрошує вас придивитися пильніше і побачити дим вогнищ. Списи, голови козаків. Увесь величезний простір заповнений людьми, які збиралися для захисту рідної землі від небезпечних південних та західних сусідів. Хоробрі запорожці кинули все заради однієї мети -- захисту батьківщини.
Третій мистецтвознавець. «Плугатар ламав свого плуга, броварі й пивовари кидали свої кадовби й розбивали бочки, ремісник і крамар слав до біса і ремесло і крамницю, бив горшки в хаті. І все, що тільки було, сідало на коня», - так читаємо у повісті Гоголя «Тарас Бульба». Схожі й типи козаків, створені письменником і художником.
Учитель. З великою силою тема Запорізької Січі звучить у поезіях нашого земляка, уродженця міста Кременець, відомого польського поета Юліуша Словацького. У своїй «Пісні відпливаючих» Словацький захоплюється козаками -- вірними захисниками рідної землі, оспівує їхню велич і звитягу. Епіграфом до нашого уроку ми взяли слова Словацького:
«Кожен козак хай підійме із праху
Камінь і візьме з собою на Січ».
Ці рядки розкривають основний задум поезії -- діти повинні продовжити справу батьків. Ідеали запорожців повинні бути дороговказом і для сучасників XXI століття.
А тепер давайте знову повернемося до сторінок повісті. Усі події «Тараса Бульби» розгортаються на тлі прекрасної української природи. Послухайте, як поетично описав Гоголь український степ.
(Прослуховування в грамзаписі опис степу вдень).
Бесіда:
1. З яким настроєм виїхали козаки з рідного хутора? Чому?
2. Як картина природи передає їх настрій?
3. Про що думали вершники?
4. Що змінило їхній настрій?
5. Які слова змушують нас не тільки бачити степ, а й чути його звуки, відчувати запахи?
6. Які образи переважають (зорові чи слухові) в описі степу ввечері і вночі? Як змінюється степ увечері?
7. Яка частина опису вас найбільше схвилювала?
(Виразне читання вчителем уривка «Увечері весь степ зовсім змінився...)
8. Як ви думаєте, чому опис степу посідає таке значне місце у творі? Чому Гоголь вводить його саме у II розділі, де описана дорога козаків з дому на Запоріжжя?
Підсумок уроку.
Учитель. Степ зв'язує два світи: домівку Бульби і Запорозьку Січ. Степ тут символічний образ батьківщини. Пейзаж у Гоголя --- вияв авторських ліричних почуттів, своєрідний емоційно-художній підтекст, що підкреслює співвідношення картин природи і долі героїв. Степ, ніби мати, прийняв їх у свої зелені обійми, і недарма над степом в'ється чайка.
У І розділі мати «зі слізьми, як степова чайка, вилася над своїми дітьми». Ідучи степом, Остап і Андрій ще заполонені думками про матір і вже сповнені надій про славне життя на Січі. І мати, і степ поетично зливаються в один образ -- символ матері-вітчизни. Борючись з ворогами, Остап, Андрій і Тарас будуть захищати домівку і оцей широкий, прекрасний степ.
Герої не помирають, бо впевнені, що не загине їхня справа. Смерть, зображена в повісті Гоголя, освячена ореолом доблесті. Помираючи, козаки розуміють, що боротьба не закінчена, що смерть їх не марна, а потрібна для перемоги. В цій вірі -- оптимізм повісті, її героїчний пафос, утвердження перемоги життя.
Домашнє завдання: вивчити напам'ять уривок «Степ ввечері»; написати твір-мініатюру: «Як я уявляю собі Запорізьку Січ».
1.4 Урок № 4. Тема. Порівняльна характеристика Остапа і Андрія

Мета уроку: навчити узагальнювати матеріал, вчити вмінню характеризувати героя твору, показати велич подвигу Тараса, розкрити трагедію батька, що втратив синів; виховувати громадянські почуття.
Тип уроку: урок-діалог читача та героїв.
Обладнання: ілюстрації Е.Кібріна «Смерть Тараса», Портрет Остапа», "Портрет Андрія», «Остап перед стратою».
Хід уроку
Епіграф:
Нема з нас нікого, рівного йому в доблесті.
М.Гоголь. «Тарас Бульба»
1. Вступне слово вчителя.
2. ОСС № 1

Образ Тараса Бульби

3. ОСС №2

Порівняльна характеристика Остапа і Андрія


Підсумок уроку.
Домашнє завдання: скласти план-характеристику літературних образів Остапа і Андрія.
Урок № 5.
Тема. Порівняльна характеристика Остапа і Андрія.
Мета уроку: систематизувати отримані знання, вчити учнів виділяти в художньому творі епізоди, важливі для характеристики героїв, формувати в учнів уміння і навички порівняльної характеристики літературних героїв; виховувати почуття обов'язку.
Тип уроку: розвиток зв'язного мовлення.
Обладнання: ілюстрації Е.Кібріна до повісті.
Хід уроку
1. Вступне слово вчителя про принцип порівняльної характеристики літературних героїв.
2. Відбір матеріалу для порівняльної характеристики Остапа та Андрія.
3. Робота за ілюстраціями Е.Кібріна «Портрет Остапа», «Портрет Андрія», «Остап перед стратою».
4. Складання плану.
5. Усний переказ за планом.
6. Написати твір-аналіз за даним планом.
7. Домашнє завдання: написати твір-мініатюру «Моє розуміння вчинків Андрія та Остапа».
2. Система уроків по вивченню творчості Гоголя та повісті „Тарас Бульба”( 8 уроків)

1-й урок присвячується підготовці учнів до сприйняття художнього тексту, тому приводимо зміст та методичний коментар починаючи з 2-ого уроку.
2.1 Урок 2. Коментоване читання першого розділу повісті «Тарас Бульба», знайомство з героями, усне малювання. Опис, портрет, діалог. Значення експозиції в літературному творі

У процесі роботи над художнім текстом учитель буде деталізувати окремі факти й події, що стосуються історичної епохи. Так, учням цікаво буде довідатися, де й у який час училися сини Тараса Бульби (у першому розділі вказується, що вони вчилися в київській бурсі, а в другій говориться: «вони були віддані на дванадцятому році в Київську академію», однак і тут слово «бурса» часто повторюється, говориться навіть про «республіканський пристрій бурси», про «голодну бурсу» і т.д.). Учитель пояснить, що Остап і Андрій були віддані саме в Київську академію, де провчилися не менш восьми років, жили ж вони в бурсі, тобто в гуртожитку для вихованців, про їжу повинні були піклуватися самі. Київська академія була відкрита в 1632 р. і називалася спочатку Києво-Могилянською колегією (з 1701 р.- київська академія). Вона була першою вищою школою на Україні й складалася з 8 класів, викладання в основному велося латинською мовою. По своєму рівню академія не поступалася західно-європейським університетам й академіям; навіть католицьке духівництво було змушено визнати цей факт, відзначаючи, що православні «школи й академію якусь зачали й дітей вчать» .
Наприкінці XVI - початку XVII ст. у житті українського народу настає корінний поворот - початок народно-визвольних повстань, на чолі яких стояли Северин Наливайко (1594-1596 р.) і Яків Остряниця, або Острянин (1638 р.). Бачачи в цих повстаннях сюжетну основу повісті «Тарас Бульба», сучасні дослідники стверджують, начебто Гоголь показав два походи запорожців: «Перший з них нагадує за своїми мотивами ті повстання, які відбувалися після проголошення Брестської унії в 1596 році, що позбавила український народ права на національну самобутність і поставила його в рабську залежність від польських магнатів. Запорожці довідуються, що ксьондзи у свої тарадайки «...запрягають уже не коней, а просто православних християн» і що «...гетьман, засмажений у мідному бику, лежить у Варшаві». Саме так загинув в 1597 р. Наливайко, що очолив повстання проти польських й українських магнатів-землевласників і шляхти. Другий похід у повісті очолив гетьман Остряниця і його радник Гуня. Це історичний факт, що стався до 1638 р. Виходить, маються на увазі повстання, розділені майже півстоліттям. У творі ж час між двома походами запорожців здається набагато меншим Казарин В. П. Повесть Н. В. Гоголя «Тарас Бульба»: Вопросы творческой истории. - К., Одесса, 1986..
Необхідно зробити уточнення. У повісті «Тарас Бульба» Гоголь не зображує похід Наливайка, однак страшна й жорстока страта гетьмана вразила запорожців, стала першопричиною їхнього виступу. От як Гоголь описує загальне потрясіння, викликане повідомленням про жорстоку страту гетьмана: «Заколихалася вся юрба. Спочатку на мить пронеслося по всьому березі мовчання, що встановлюється перед жорстокою бурею, і потім раптом здійнявся шум, і весь заговорив берег... Тепер уже всі хотіли в похід, і старі й молоді; всі, із ради всіх старшин, курінних, кошового й з волі всього запорізького війська, поклали йти прямо на Польщу, помститися за все зло й образу віри й козацької слави...»
Читання й коментування першого розділу повести повинне вирішувати кілька завдань: не тільки ввести в поетичний світ письменника, прилучити до мистецтва слова, навчити «читати» художні деталі, але й відтворити особливості історичної епохи - більш ніж двовікової боротьби українського народу за свою національну самобутність, боротьби, що зажадала граничної напруги сил і викликала глибоке патріотичне почуття, масовий героїзм, що породив цільні героїчні характери.
Приступаючи до безпосереднього читання й коментування першого розділу, учитель зверне увагу школярів на оригінальний початок повісті, що так захопив Пушкіна. Зустріч Тарасом Бульбою синів, що повернулися додому після навчання в Київській академії,- це насамперед серйозний іспит на стійкість переконань, вірність батьківським і дідівським звичаям ( чи не притупили бурсацькі «плетюгани» почуття козачого достоїнства, готовності постояти за нанесені образи й приниження?). Андрій не витримує цієї першої перевірки, він дійсно «мазунчик»: академічна наука розпестила його характер, зробила його поступливим, виховала романтичне світосприймання, що відбилося в його любовній пригоді - зустрічі із прекрасною й вітряною полькою. Не такий Остап, що з дитячих років рвався на Запоріжжя, і його не стільки силоміць, скільки погрозою, що він «не побачить Запоріжжя повік, якщо не вивчиться в академії всім наукам», змусили закінчити повний курс академії. Звичаї козацькі він пам'ятає, а бійцівські якості, силу й молодецтво проявляє в першій же зустрічі з уявним «кривдником», показуючи який він «людина в розумі»: у битві за праву справу він не поступиться й батькові!
«Раптове рішення» Тараса Бульби відправити синів на Запоріжжя - давно продуманий хід: : «От де наука, так наука! Там вам школа; там тільки наберетеся розуму». Цією думкою тільки й жив старий Тарас. Сполучна ланка, кульмінаційний момент у розмові за обідом - Запоріжжя, козачі звичаї й, звичайно ж, козаче оточення. Уже представляючи гостям синів, Тарас говорить, що незабаром відправить їх у Запорізьку Січ, «Гості поздоровили й Бульбу, і обох юнаків і сказали їм, що добру справу роблять і що немає кращої науки для парубка, як Запорізька Січ».
Учні повинні відчути невимушену обстановку скромної Тарасової світлиці, де виділялася лише військова зброя й інші атрибути бойового козацького побуту, і щиросердечний дух старого, корінного полковника, настільки схвильованого зустріччю із синами, що він відразу вирішує виступити з ними на Запоріжжя («Так що ж, що немає війни? Я так поїду з вами на Запоріжжя, погуляти. Їй богові, їду!»). От це активно-діюче начало Тараса Бульби вигідно відрізняє його від тих, хто вже переймав «польські звичаї», заводив «розкіш, чудові прислуги, соколів, ловчих, обіди, двори». І далі учні звернуть увагу на авторське відношення до Тараса: «Він любив просте життя козаків і пересварився з тими зі своїх товаришів, які були схильні до варшавської сторони, називаючи їх холопами польських панів».
Тарас Бульба повинен предстати перед шестикласниками як справжній захисник зганьблених народних прав і звичаїв, як ідеальне втілення справжнього героїчного начала й вій и т.д.................


Перейти к полному тексту работы



Смотреть похожие работы


* Примечание. Уникальность работы указана на дату публикации, текущее значение может отличаться от указанного.