На бирже курсовых и дипломных проектов можно найти образцы готовых работ или получить помощь в написании уникальных курсовых работ, дипломов, лабораторных работ, контрольных работ, диссертаций, рефератов. Так же вы мажете самостоятельно повысить уникальность своей работы для прохождения проверки на плагиат всего за несколько минут.

ЛИЧНЫЙ КАБИНЕТ 

 

Здравствуйте гость!

 

Логин:

Пароль:

 

Запомнить

 

 

Забыли пароль? Регистрация

Повышение уникальности

Предлагаем нашим посетителям воспользоваться бесплатным программным обеспечением «StudentHelp», которое позволит вам всего за несколько минут, выполнить повышение уникальности любого файла в формате MS Word. После такого повышения уникальности, ваша работа легко пройдете проверку в системах антиплагиат вуз, antiplagiat.ru, etxt.ru или advego.ru. Программа «StudentHelp» работает по уникальной технологии и при повышении уникальности не вставляет в текст скрытых символов, и даже если препод скопирует текст в блокнот – не увидит ни каких отличий от текста в Word файле.

Результат поиска


Наименование:


Реферат Етапи проведення дагностування, самодагностування педагогчної дяльност, яке спрямоване на оволодння учителем навичок самоаналзу, самооцнки. Критерї оцнювання рвня сформованост компетенцй педагога: методичн, науков, технологчн знання.

Информация:

Тип работы: Реферат. Предмет: Педагогика. Добавлен: 02.02.2010. Сдан: 2010. Страниц: 2. Уникальность по antiplagiat.ru: --.

Описание (план):


Одним із стратегічних завдань, окреслених у Державній національній програмі «Освіта» (Україна ХХІ століття), є створення умов для формування освіченої творчої особистості громадянина. Одним із головних є завдання виховання нової генерації педагогічних кадрів, розробки комплексу теоретичних і методичних основ щодо забезпечення підготовки педагога до праці.
Практика свідчить, що там, де проводиться відповідна робота на діагностичній основі, відбувається зниження педагогічних труднощів щодо самооцінки вчителя та оцінки заступника директора. Тому в практику методичної роботи ДЗОШ № 58 з 2008-2009 навчального року введена діагностика професійної діяльності вчителів, яка забезпечить науковий підхід до організації роботи з педагогічними кадрами, виявлення їх професійного розвитку і саморозвитку. Проведення діагностування та самодіагностування педагогічної діяльності спрямоване на оволодіння кожним учителем навичок самоаналізу, самооцінки, що дозволить перевести роботу в режим активного саморегулювання та самокоригування, а також реалізувати одну із функцій методичної роботи стосовно конкретного педагогічного працівника - аналітично оцінювальну, сутність якої полягає передусім у критичному осмисленні існуючої педагогічної практики та особистого професійного досвіду і їх оцінювання. Результати анкетування заслуховуються на педагогічній, методичній раді школи, засіданнях методичних об'єднань, кафедр, проводяться індивідуальні співбесіди.
Діагностування - (від діа - «прозорий» та гнозист - «знання»).
Педагогічна діагностика - система технологій, процедур, засобів, методик і методів отримання інформації про стан та розвиток педагогічних систем.
В структурі методичної роботи вона виконує дві взаємопов'язані функції: функцію вивчення і оцінювання стану чи рівня та функцію навчальну.
Основне призначення діагностування рівня професійної компетентності педагогічних працівників - надання необхідної допомоги педагогічним працівникам у професійному розвитку та врахування результатів організації в процесі системи методичної роботи.
Критерії оцінювання рівня сформованості компетенцій педагога:
* методичні знання;
* наукові знання;
* теоретичні знання (педагогічні, психологічні, професійні);
* технологічні знання (знання і використання педагогічних технологій, конструювання уроків, здатність акумулювати і використовувати позитивний досвід діяльності колег). Прогнозування результатів, корекція, рефлексія власної діяльності тощо);
* моральна культура педагога, етика, естетична, загальна, духовна, методична, фахова, дослідно-творча компетентність, культура праці та професійна етика, загальнопрофесійні уміння і навички (гностичні, конструктивні, комунікативні, організаційні тощо).
ХАРАКТЕРИСТИКА ОСНОВНИХ МЕТОДІВ

Педагогічне спостереження
Щоб спостереження було науковим і при цьому психолого-педагогічним, воно має відповідати таким вимогам:
а) цілеспрямованості (що спостерігати, що фіксувати);
б) об'єктивності (фіксувати не свої припущення, а об'єктивну типову інформацію);
в) системності та систематичності;
г) упорядкованості та простоті фіксації необхідних результатів.
Аналіз методу:
Позитивне
Недоліки
Висновок
- дає змогу одержувати інформацію про вчителя за будь яких ситуацій;
- не вимагає складної підготовки, доступний;
- дає змогу вивчати вчителя без експериментального дослідження, аналізувати його діяльність, поведінку в звичайних умовах
- метод пасивний;
- метод досить трудомісткий щодо фіксації інформації можна упустити суттєве;
- спостереженню піддаються, як правило, тільки зовнішні прояви;
- значні затрати часу
Не є самостійним методом в педагогічній діагностиці, реалізується разом з іншими методами як анкетування, бесіди тощо
2
Анкетування
За допомогою анкетування можна одержати емпіричний матеріал про вчителів. Будь - яка анкета складається за певними правилами системи запитань, кожне з яких логічно зв'язано з метою дослідження (діагностування).
Анкети поділяють за:
Змістом
Функціями
Формою
- факти;
- характеристика колег, подій та інше;
- суджень, намірів;
- самооцінювання тощо
-- запитання - фільтри із функцією, що відсіває (тобто відповідають не всі);
- контрольні чи перевірочні запитання, основна функція яких - перевірити достовірність інформації тощо
- відкритті (прямі запитання - вільна відповідь);
- закриті, в яких до запитань дані відповіді у формі «так», «ні», «не знаю» і т.п. (вчитель вибирає одну з них)
Запитання анкет мають задовольняти ряду вимог, а саме:
а) запитання закритих анкет мають передбачати відповідь тільки в одному плані чи один вибір із кількох;
б) небажане пропонування запитань, що вимагають моральної чи соціальної оцінки особистих якостей;
в) запитання мають бути лаконічними, чіткими, точними та зрозумілими;
г) на виявлення однієї характеристики має бути спрямовано кілька запитань, що передбачають відвертість відповідей;
д) в анкеті бажано мати запитання як у прямій, так і непрямій формі, особисті, так і безособові;
ж) на початку анкети бажано пропонувати нескладні запитання, потім складні (судження, оцінки), на завершення - знову нескладні.
Аналіз методу:
Позитивне
Недоліки
Висновок
- масовість вивчення;
- значна швидкість одержання інформації;
- нескладне опрацювання результатів;
- можливе використання математичних методів аналізу даних;
- можливість фіксування будь-яких питань;
- зручні способи фіксування результатів
- не дає змогу одержати достовірну інформацію у повному обсязі;
- важко розрахувати на повністю відверті відповіді стосовно суттєвих питань;
- здобуту інформацію не можна вважати остаточною
діагностування може бути допоміжним методом одержання інформації
3. Бесіда - метод одержання інформації досить широкого діапазону в процесі безпосереднього спілкування з вчителем. Може проводитись як у вільній, так і регламентованій формі.
Чітка постановка мети бесіди та завчасна підготовка запитань допомагає її найбільш цілеспрямувати і здобути необхідну інформацію.
Аналіз методу:
Позитивне
Недоліки
Висновок
- прямий контакт з учителем;
- можливість враховувати його реакцію, змінювати запитання тощо, тобто широта маневру;
- має більш індивідуальний характер.
- складність фіксації;
- невисока можливість одержання об'єктивної інформації;
- розрахунок на відвертість, що не завжди справджується.
Кращий результат - в поєднані бесіди з елементами дискусії. В більшості випадків доцільне поєднання педагогічного спостереження з бесідою.
4. Незалежні характеристики (метод отримання інформації). За його допомогою можна дістати загальну оцінку професіоналізму педагогічного працівника. Вимоги до методу: чіткість, усвідомлення завдань, анонімність, мінімум витрат часу, варіативність. К. М. Старченеко пропонує один із варіантів одержання такої інформації.

п/п
Прізвища
вчителів
Культура
Фах
Методика
Рівень
Рівень
Рівень
В
С
Н
В
С
Н
В
С
Н
Проводиться інструктаж: записати прізвища колег та визначити, поставивши позначку (+) рівень культури, фахову та методичну компетентності.
Опрацювання анкет: визначається середній показник. Наприклад, з фахової підготовки більшість колег оцінили конкретного вчителя як середній рівень. Звичайно, що у наступних індивідуальних бесідах можна вияснити мотиви чи причини даної оцінки.
5. Тестування (як метод) - це фактично усне чи письмове опитування за спеціально підготовленими контрольними запитаннями чи завданнями з метою одержання високого рівня достовірної інформації з важливих аспектів професійної компетентності педагогічних працівників.
В сучасному педагогічному діагностуванні нерідко використовуються комплексні самостійні та контрольні роботи, розв'язування педагогічних ситуацій та їх обґрунтування, моделювання чи проектування педагогічних процесів.
Анкетування вчителів з основних проблем навчально-виховного процесу варто проводити щорічно в квітні-травні.
Після коригування адміністрацією школи та керівниками методичних об'єднань, кафедр діагностичних анкет учителів варто за результатами діагностування скласти діагностичну карту школи. Карта може мати такий вигляд: по вертикалі - прізвища всіх педагогічних працівників, по горизонталі - основні, найбільш актуальні проблеми навчально-виховного процесу, які були вміщені в діагностичних анкетах учителів. Умовними позначками фіксується, що в роботі вчителя добре, що задовільно, з яких питань йому необхідна методична допомога. В останній горизонтальній колонці карти проти прізвища кожного вчителя необхідно вказати колективні форми з підвищення педагогічної майстерності (робота в шкільному, районному методичному об'єднанні, участь у роботі школи передового досвіду, творчій групі, наставництво, робота в психолого-педагогічному семінарі тощо) з урахуванням результатів діагностування.
Аналіз кожної колонки діагностичної карти по горизонталі дає змогу адміністрації школи знати можливості педагогічного колективу щодо кожного аспекту навчально-виховного процесу, допомагає спланувати методичну роботу з урахуванням потреб і можливостей даного педагогічного колективу, намічати конкретні шляхи її удосконалення, вибираючи єдину науково-методичну проблему (тему), а також наочно бачити, кому з педагогів потрібна методична допомога і хто з учителів може її надати.
Аналізуючи кожну колонку діагностичної карти по вертикалі, можна виявити рівень психолого-педагогічної підготовки та педагогічної майстерності кожного члена педагогічного колективу, спланувати індивідуальну роботу з ним з підвищення рівня педагогічної майстерності.
Діагностична карта школи повинна бути динамічною, тобто замінюватися при вибутті, прибутті вчителів або при розв'язанні конкретного питання замінювати його іншим, більш актуальним на даний час.
Крім того, умовними позначками варто окреслити динаміку педагогічної майстерності кожного педагогічного працівника з кожного питання.
Аналіз зібраних матеріалів дасть можливість виявити групи вчителів, які визначили для себе перелік утруднень і потребують навчання, методичної допомоги; педагогів, які мають високий рівень професійної підготовки, оволодівають інноваційними технологіями та цілеспрямовано впроваджують їх у процесі навчальної діяльності; створити динамічні творчі групи учителів для вирішення термінових проблем, пов'язаних з навчально-виховною діяльністю школи.
За результатами діагностування керівники методичної роботи у школі через методичні технології (школа перспективного педагогічного досвіду, школа молодого вчителя, школа педагогічної майстерності, майстер-класи, творчі групи), через різні форми методичної роботи (творчий звіт учителя, творчий портрет учителя, самоосвіта, науково-практична конференція, оперативно-методична нарада, групова та індивідуальна консультація, семінар, бесіда, дебати, дискусія, дидактична гра, ділова гра, методичний (аукціон, фестиваль, турнір), взаємовідвідування уроків, відкритий урок, методична декада і інші) реалізують систему неперервної педагогічної освіти.
Діагностична карта підвищення рівня методичної кваліфікації вчителя
Питання діагностики
Потребую допомоги
Достатньо
володію
Готовий поділитись досвідом
1. Календарно - тематичне планування роботи
2. Орієнтація на особистісні досягнення учнів
3. Володіння технологією проведення особистісно орієнтованого уроку
4. Визначення освітніх, виховних і розвивальних завдань уроку
5. Оволодіння змістом нових програм і підручників
6. Використання активних методів навчання
7. Раціональна єдність словесних, наукових і практичних методів навчання
8. Уміння організувати роботу учнів протягом всього уроку
9. Диференційована робота на уроці
10. Зв'язок з раніше вивченим, досвідом, набутим учнем
11. Формування вмінь учнів самостійно здобувати знання і застосовувати їх на практиці
12. Формування вмінь і навичок в учнів працювати з першоджерелами
13. Формування в учнів навичок самоконтролю
14. Забезпечення вчителем мотивації навчання і розвиток пізнавального інтересу учнів
15. Заохочення прагнень учнів знаходити свій спосіб роботи з навчальним матеріалом
16. Здійснення індивідуального підходу до учнів в процесі навчання і виховання
17. Використання міжпредметних зв'язків
18. Організація позакласної роботи з предмета
19. Здійснення роботи з профорієнтації учнів
20. Організація роботи з невмотивованими учнями
21. Володіння методикою проведення тематичного оцінювання
22. Вивчення і впровадження ППД
23. Оволодіння навичками вікової психології
24. Використання аудіовізуальних засобів та відеотехніки
25. Культура мовлення
26. Реалізація комунікативного підходу до навчання
27. Розвиток загальнонавчальних компетенцій учнів
28. Знання типів і структури уроків
29. Володіння технологією проведення особистісно орієнтованого уроку
30. Використання ігрових елементів, методика проведення нетрадиційних уроків
31. Самоаналіз уроку
Висновки діагностування повинні лягти в основу планування методичної роботи в школі.
ДІАГНОСТИЧНА КАРТА ПЕДАГОГІЧНОЇ ОЦІНКИ ТА САМООЦІНКИ ГОТОВНОСТІ ВЧИТЕЛЯ ДО САМОРОЗВИТКУ

Мета: оцінити та визначити рівень сформованості у вчителя вмінь та навичок саморозвитку
І. Мотиваційний фактор (9 - 81 бал)
1
Усвідомлення особистої та суспільної значущості безперервної освіти в педагогічній діяльності
123456789
2.
Наявність стійких пізнавальних інтересів у педагогіці та психології
123456789
3.
Почуття обов'язку та відповідальності
123456789
4.
Допитливість
123456789
5.
Прагнення отримати високу оцінку свого саморозвитку
123456789
6.
Потреба у психолого-педагогічній самоосвіті (ППС)
123456789
7.
Потреба у самопізнанні
123456789
8.
Рангове місце ППС серед 9 найбільш значущих для вчителя видів діяльності
123456789
9.
Впевненість у своїх силах
123456789
II. Когнітивний компонент (6 - 54 бали)
1.
Рівень загальноосвітніх знань
123456789
2.
Рівень загальноосвітніх умінь
123456789
3.
Рівень педагогічних знань та вмінь
123456789
4.
Рівень психологічних знань та вмінь
123456789
5.
Рівень методичних знань та вмінь
123456789
6.
Рівень спеціальних знань
123456789
III. Морально-вольовий компонент (9 - 81 бал)
1.
Позитивне ставлення до процесу навчання
123456789
2.
Критичність
123456789
3.
Цілеспрямованість
123456789
4.
Прагнення
123456789
5.
Працездатність
123456789
6.
Вміння доводити справи до кінця
123456789
7.
Самостійність
123456789
8.
Сміливість
123456789
9.
Самокритичність
123456789
IV. Гностичний компонент (16 - 144 бали)
1.
Вміння ставити і вирішувати пізнавальні завдання
123456789
2.
Гнучкість та оперативність мислення
123456789
3.
Спостережливість
123456789
4.
Схильність до аналізу педагогічної діяльності
123456789
5.
Креативність та її прояв у педагогічній діяльності
123456789
6.
Схильність до синтезу та узагальнення
123456789
7.
Пам'ять та її оперативність
123456789
8.
Вміння слухати
123456789
9.
Вміння володіти різними видами читання
123456789
10
Вміння виокремлювати та засвоювати конкретний зміст
123456789
11
Вміння доводити та відстоювати власні твердження
123456789
12
Вміння систематизувати, класифікувати
123456789
13
Вміння бачити протиріччя та проблеми
123456789
14
Вміння переносити знання й уміння у нові ситуації
123456789
15
Вміння відмовитися від усталених шаблонів
123456789
16
Незалежність суджень
123456789
V. Організаційний компонент (7 - 63 бали)
1.
Вміння планувати час
123456789
2.
Вміння планувати свою роботу
123456789
3.
Вміння перебудовувати систему діяльності
123456789
4.
Вміння працювати в сервісному центрі
123456789
5.
Вміння орієнтуватися у класифікації джерел
123456789
6.
Вміння володіти різними прийомами фіксації прочитаного
123456789
7.
Вміння користуватися оргтехнікою та банком комп'ютерної інформації
123456789
VI. Здатність до самоуправління у педагогічній діяльності (5 - 45 балів)
1.
Самооцінка самостійної особистої діяльності
123456789
2.
Здатність до самоаналізу та рефлексії
123456789
3.
Здатність до самоорганізації та мобілізації
123456789
4.
Самоконтроль
123456789
5.
Працьовитість та старанність
123456789
VII. Комунікативні здібності (5 - 45 балів)
1.
Здатність акумулювати і використовувати досвід самоосвітньої діяльності колег
123456789
2.
Здатність до співпраці та взаємодопомоги у професійному педагогічному саморозвитку
123456789
3.
Здатність організувати самоосвітню діяльність інших
123456789
4.
Здатність відстоювати свою точку зору та переконувати інших у процесі дискусії
123456789
5.
Здатність уникати конфліктів у процесі спільної діяльності
123456789
Примітка: після заповнення діагностичної карти оцінки та самооцінки і готовності до саморозвитку підраховується загальна і кількість балів:
0 - 240 балів - низький рівень готовності до саморозвитку;
240 - 400 балів - середній рівень готовності до саморозвитку
400 - 522 балів - високий рівень готовності до саморозвитку.
ДІАГНОСТИЧНА КАРТА

Мета: діагностика професійної підготовленості вчителя
Діагностичні блоки
Склад діагностичних блоків
Діагностичні параметри
Бали
1, 2, 3
Напрямки професійної підготовки вчителя
Зміст підготовки вчителя
Показники оцінки підготовленості
вчителя
Науково-теоретична підготовка
І. Знання теоретичних основ науки, предмета, що викладається
1. Орієнтація у меті і завданнях науки.
2. Володіння основними закономірностями науки.
3. Оперування науковою термінологією.
4. Орієнтація у виборі змісту навчання на підставі наукових даних, фактів, понять, законів.
5. Розуміння логіки науки.
II. Знання методів науки, предмета, що викладається
1. Орієнтація у різноманітності методів наукового пізнання.
2. Розуміння суті методів, що використовуються в науці.
3. Уявлення про можливість використання методів науки у процесі викладання предмета.
III. Знання історії розвитку науки, її сучасних досягнень
1. Орієнтація в історії наукових винаходів
2. Розуміння необхідності використання. історії розвитку науки, окремих фактів у процесі викладання предмета.
3. Володіння знаннями про сучасні досягнення науки.
4. Уявлення про роль і місце використання цих знань.
Психолого-педагогічна
підготовка
І. Знання психологічних особливостей
учнів
1. Орієнтація у психологічних особливостях школярів і необхідності їх обліку під час відбору змісту, форм і методів навчання.
2. Розуміння ролі психодіагностики у розвитку учнів.
3. Орієнтація в діагностичних методах оцінки розвитку різних сторін психіки особистості школяра.
II. Знання психологічних закономірностей навчання і розвитку школярів
1. Розуміння закономірностей пізнання.
2. Орієнтація в компонентах навчання, їх суті й логічному взаємозв'язку.
3. Розуміння психологічних основ навчання, виховання, розвитку особистості школярів різних вікових груп.
III. Знання теоретичних основ педагогіки
1. Розуміння цілей і задач педагогічних взаємодій із школярами у процесі їх навчання, виховання й розвитку.
2. Орієнтація у методах педагогічної діагностики рівня знань і вихованості учнів.
3. Уявлення про психологічний аспект уроків і характеристика уроків різного типу.
4. Орієнтація у класифікації методів навчання і характеристика кожного з них.
IV. Знання педагогічних технологій
1. Розуміння необхідності управління навчально-пізнавальною діяльністю учнів і місця вчителя у цьому процесі.
2. Володіння прийомами планування і організації особистої праці і праці школяра.
3. Орієнтація у змісті контрольно-аналітичної діяльності учителя у процесі навчання учнів.
4. Володіння прийомами педагогічної техніки.
Методичні вміння
І. Знання змісту освіти учнів з навчального предмета
1. Уявлення ролі навчального предмета в системі навчання, виховання і розвитку школяра.
2. Розуміння мети і завдань навчання.
3. Орієнтація у навчальних планах і програмах предмета, що викладається.
4. Виділення провідних знань, умінь і навичок, які необхідно сформувати в учнів у процесі викладання навчального предмета.
II. Знання методів і прийомів навчання школярів
1. Розуміння адекватності методів і прийомів меті і змісту навчання.
2. Орієнтація у різноманітності і цільовому напрямку різних методів і прийомів навчання учнів.
3. Розуміння суті різних методів навчання школярів і специфіки їх використання у процесі викладання навчального предмета.
III. Знання форм організації навчання
школярів
1. Розуміння взаємного зв'язку змісту, форм і методів навчання.
2. Орієнтація у різноманітності і специфіці різних форм організації навчання школярів.
3. Орієнтація в нових формах організації навчання, їх суті й умовах успішного використання у викладанні.
IV. Знання засобів навчання школярів
1. Орієнтація у різноманітності, специфіці та умовах використання різних засобів навчання учнів.
2. Розуміння ролі і функцій засобів навчання в активізації навчально-пізнавальної діяльності учнів і розвитку їх інтересу до навчального предмета, у розв'язанні інших педагогічних завдань.
Примітка: 1 бал - початковий рівень; 2 бали - середній рівень; 3 бали - високий рівень.
ДІАГНОСТИЧНА КАРТА ВЧИТЕЛЯ

Мета: визначити рівень теоретичних і практичних знань, умінь і навичок для особистісно орієнтованого підходу у плануванні роботи з підвищення кваліфікаційного рівня педагогічних працівників
Теоретичні знання, професійні уміння
і навички вчителя
Володію
Володію частково
Не володію
Мотивація навчальної діяльності учнів
Формування загальнонавчальних умінь і навичок
Здійснення міжпредметних зв'язків
Розвиток логічного мислення
Диференційований і індивідуальний підхід до учнів
Організація самостійної роботи, роботи з книгою
Використання ТЗН, наочних посібників
Використання краєзнавчого матеріалу
Попередження перевантаження учнів
Використання ігрових елементів
Застосування методів самоконтролю
Опитування учнів, контроль за якістю знань
Вибір оптимальних методів навчання
Використання дидактичного матеріалу
Впровадження тематичного обліку знань і критеріїв їх оцінки
Розвиток пізнавальної активності учнів
Формування наукового світогляду
Комплексний підхід у виховній роботі на уроці
Профорієнтаційна робота на уроці
Робота з розвитку здібностей учнів
Емоційність та психологічний комфорт уроку
Використання інноваційних технологій
Використання інтерактивних методів навчання
Використання методів особистісно орієнтованого навчання
Позакласна робота з предмета.
Організація робочого місця, НОП
Використання перспективного педагогічного досвіду
Уміння зробити самоаналіз уроку
Уміння забезпечити працездатність і дисципліну протягом уроку
Бажання займатися науково-дослідницькою роботою
Яка форма методичної роботи для вас найбільш прийнятна
ДІАГНОСТИЧНА КАРТА ВЧИТЕЛЯ

Мета: виявлення рівня методичної підготовки вчителя
№з/п
Методичні вміння вчителя
+
-
1.
Проведення нестандартних уроків
2.
Проведення інтегрованих уроків
3.
Робота з розвитку мовлення
4.
Використання ТЗН на уроках
5.
Розв'язування проблемних ситуацій
6.
Диференційований підхід до навчання
7.
Індивідуальна робота з учнями.
8.
Організація самостійної роботи на уроці
9.
Організація ігрових ситуацій на уроці
10.
Виховна робота на уроці
11.
Організація перевірки домашніх завдань
12.
Організація роботи зі здібними учнями
13.
Організація роботи з невстигаючими
14.
Проведення практичних робіт
15.
Система обліку прогалин у знаннях учнів
16.
Робота щодо впровадження елементів досвіду колег
17.
Робота з розвитку творчих здібностей учнів
18.
Проведення уроків тематичного оцінювання знань
19.
Проведення корекційної роботи
20.
Впровадження інноваційних технологій
21.
Використання інтерактивних методів навчання
22.
Використання методів і прийомів особистісно орієнтованого навчання
23.
Уміння робити самоаналіз уроку
24.
Робота з батьками
25.
Уміння провести батьківські збори
26.
Робота з неблагополучними сім'ями
27.
Виховання бережливого ставлення до шкільного майна
28.
Уміння проводити психолого-педагогічні спостереження
29.
Організація учнівського самоврядування
30.
Забезпечення єдності вимог школи і сім'ї
ДІАГНОСТИЧНА КАРТА ВЧИТЕЛЯ
Мета: виявлення утруднень педагогічних працівників при організації методичної діяльності
Види методичної діяльності
Самооцінка вчителя
Відчуваю утруднення
Володію питанням
Можу допомогти колегам
1. Цільовий компонент
Визначення мети уроку
Визначення мети позакласного заходу
Визначення мети планування
Визначення мети будь-якої діяльності
2. Змістовий компонент
Засвоєння ідей і понять науки (у рамках предмета, що викладається)
Оволодіння змістом підручника
Оволодіння новітніми методичними прийомами, технологіями
Оволодіння передовим досвідом навчання
Робота з літературою за спеціальністю
Робота з літературою з методики
3. Проектований компонент
Розподіл матеріалу теми за уроками
Складання плану, конспекту уроку
Підбір теоретичного матеріалу до уроку
Підбір системи задач і вправ
Підбір діагностичного матеріалу
Вибір форм і методів навчання
Вибір структури уроку
4. Організаційний компонент
Постановка мети уроку і забезпечення сприйняття її учнями
Організація сприйняття того, що вивчається
Організація осмислення навчальної інформації
Організація закріплення і застосування на практиці отриманих знань
Організація власної діяльності на уроці
Організація колективної діяльності на уроці
Поєднання індивідуальної і групової діяльності учнів
Підтримання необхідного темпу уроку
Організація індивідуально-диференційованого підходу до учнів
Використання елементів проблемного навчання:
створення проблемної ситуації;
висування гіпотези;
логічний доказ
Навчання учнів:
прийомам планування;
самоконтролю;
прийомам скорочення записів;
раціональній витраті часу;
умінням висловлювати свою думку;
прищеплення навчальних навичок, специфічних для даного предмета
Володіння методикою проведення навчальних занять:
перевірка підсумків попередньої роботи;
презентація нового матеріалу;
практика під керівництвом учителя;
незалежна самостійна практика учнів;
самоконтроль і самооцінка результатів роботи;
узагальнення навчального матеріалу;
визначення домашнього завдання;
підбиття підсумків заняття
5. Контрольно-оціночний компонент
Визначення з кожної теми обов'язкового для учнів обсягу знань, умінь та навичок відповідно до рівнів навчальних досягнень
Структурування завдань для тематичної атестації
Застосування критеріїв оцінювання навчальних досягнень учнів
Визначення форми проведення тематичної атестації
Методика проведення різних форм тематичної атестації
Обґрунтування виставлених оцінок
Дотримання такту при виставленні оцінок
Організація корекційної роботи за результатами тематичної атестації
Форми проведення повторної атестації
Самоконтроль
САМООЦІНКА ВЧИТЕЛЕМ ВЛАСНОЇ НАВЧАЛЬНО-ВИХОВНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ


п/п
Назва діяльності
Здійснюється
Успішно
Задовільно
Потребує допомоги
1
Розвиток загальних компетенцій учнів
2
Знання типів і структури уроків
3
Комплексне планування мети і завдань уроків, відповідно до сучасних вимог
4
Актуалізація опорних знань учнів
5
Мотивація навчальної діяльності
6
Формування і розвиток навиків пізнавальної діяльності учнів, навичок самостійного оволодіння знаннями
7
Узагальнення і систематизація навчальних компетенцій учнів
8
Здійснення інтегративних зв'язків
9
Диференційований і індивідуальний підхід до учнів
.....
10
Реалізація особистісно-орієнтовного навчання як основи нових педагогічних систем навчання
11
Організація колективних форм навчальної діяльності
12
Володіння методикою проведення різних форм тематичної атестації навчальних досягнень учнів.
13
Використання методів самоаналізу взаємоконтролю
14
Сприяння самореалізації особистості учня
15
Використання ТЗН, наочності
16
Використання методів розвиваючого навчання
17
Інформаційна насиченість уроку, зв'язок з життям
18
Врахування вікових та психологічних особливостей учнів
19
Виховні компоненти уроку
20
Позакласна робота з предмета
АНКЕТА «ПСИХОЛОГІЧНА КУЛЬТУРА ВЧИТЕЛЯ»

1. Чи задоволені ви як шкільний учитель своєю психологічною підготовкою?

1. Повністю
4. Зовсім незадоволений
2. Частково
5. Інші відповіді
3. Дуже мало
2. Як часто у вас виникають сумніви щодо правильності власних психолого-педагогічних дій та вчинків?

1. Ніколи не виникають
4. Часто
2. Майже ніколи
5. Постійно
3. Іноді
3. З ким вам легше спілкуватись? (Вкажіть пріоритетність)
* З учнями та їхніми батьками ( ).
* З колегами і адміністрацією ( ).
* Із своїми дітьми, близькими людьми ( ).
* З малознайомими людьми ( ).
4. Якими психологічними методами ви часто користуєтесь у своїй педагогічній діяльності?

1. Самооцінка
4. Експеримент
7. Соціометрія
2. Спостереження
5. Анкетування
8. Тренінг
3. Бесіда
6. Тестування
9. Інше
Якими з них володієте?

Більшою мірою
Меншою мірою
Бажаєте оволодіти
1.
1.
1.
2.
2.
2.
3.
3.
3.
5. Недостатність яких психологічних знань ви гостро відчували після закінчення вузу і не змогли компенсувати під час роботи у школі?
6. Яким чином ви намагаєтесь компенсувати дефіцит психологічних знань?
7. Що з прочитаних творів на психологічну тему вам особливо запам'яталося (назва книги чи статті, автор)

САМОТЕСТ «ШЛЯХИ РОЗВИТКУ»

1. У мене часто з'являється бажання більше знати про себе.
2. Я вважаю, що в мене немає потреби в чомусь змінюватись.
3. Я впевнений у своїх силах.
4. Я вірю, що всі мої плани здійсняться.
5. У мене немає бажання знати свої плюси та мінуси.
6. У моїх планах я найчастіше сподіваюсь на щасливий випадок, ніж на себе.
7. Я хочу краще та більш ефективно працювати.
8. Я вмію примусити себе змінитися, коли це потрібно.
9. Мої невдачі частіше пов'язані з невмінням працювати.
10. Я цікавлюся думкою інших про мої якості та можливості.
11. Мені важко самостійно домогтися того, що задумано.
12. У будь-якій справі я не боюся невдач та помилок.
13. Мої якості та вміння відповідають вимогам моєї професії.
14. Обставини сильніші за мене, навіть якщо я дуже бажаю щось змінити.
Ключ до обробки результатів:
1+, 2-, 3+, 4+, 5-, 6-, 7+, 8+, 9+, 10+, 11-, 12+, 13-, 14-
Аналіз результатів. Для визначення величини готовності пізнати себе (ГПС) потрібно підрахувати кількість збігів відповідей на самотест з ключем за твердженнями 1, 2, 5, 7, 9, 10, 13. Максимальне значення величини ГПС дорівнює 7 балів. Так само визначається готовність самовдосконалюватися (ГС). Підраховуємо кількість збігів затвердженнями 3, 4, 6, 8, 11, 12, 14. Максимальне значення ГС дорівнює 7 балам.
За одержаними значенн и т.д.................


Перейти к полному тексту работы



Смотреть похожие работы


* Примечание. Уникальность работы указана на дату публикации, текущее значение может отличаться от указанного.