На бирже курсовых и дипломных проектов можно найти образцы готовых работ или получить помощь в написании уникальных курсовых работ, дипломов, лабораторных работ, контрольных работ, диссертаций, рефератов. Так же вы мажете самостоятельно повысить уникальность своей работы для прохождения проверки на плагиат всего за несколько минут.

ЛИЧНЫЙ КАБИНЕТ 

 

Здравствуйте гость!

 

Логин:

Пароль:

 

Запомнить

 

 

Забыли пароль? Регистрация

Повышение уникальности

Предлагаем нашим посетителям воспользоваться бесплатным программным обеспечением «StudentHelp», которое позволит вам всего за несколько минут, выполнить повышение уникальности любого файла в формате MS Word. После такого повышения уникальности, ваша работа легко пройдете проверку в системах антиплагиат вуз, antiplagiat.ru, etxt.ru или advego.ru. Программа «StudentHelp» работает по уникальной технологии и при повышении уникальности не вставляет в текст скрытых символов, и даже если препод скопирует текст в блокнот – не увидит ни каких отличий от текста в Word файле.

Результат поиска


Наименование:


Курсовик Методика та психолого-педагогчн особливост проведення урокв читання в початкових класах з використанням компютерв та засобв мультимеда. Переваги недолки використання компютера на уроках у початковй школ. Дидактичн засоби для урокв читання.

Информация:

Тип работы: Курсовик. Предмет: Педагогика. Добавлен: 17.06.2009. Сдан: 2009. Страниц: 2. Уникальность по antiplagiat.ru: --.

Описание (план):


28
Зміст

Вступ

Розділ І. Особливості проведення уроків читання у початковій школі.

1.1 Зміст уроків читання.

1.2 Психолого-педагогічні особливості проведення уроків читання в початкових класах.

1.3 Переваги та недоліки використання комп'ютера на уроках у початковій школі.

Розділ ІІ. Методика проведення уроків читання із використання комп'ютерів.

2.1 Використання комп'ютерів вчителем початкових класів.

2.2 Розробка дидактичних засобів для уроків читання.

2.3 Практика використання комп'ютера в початковій школі.

Висновки.

Список використаної літератури.

Вступ

Бурхливий розвиток нових інформаційних технологій у останні п'ять років наклали певний відбиток на розвиток особистості сучасної дитини. Потужний потік нової інформації, реклами, застосування комп'ютерних технологій у телебаченні, поширення ігрових приставок, електронних іграшок і комп'ютерів дуже впливають на виховання дитини і його сприйняття навколишнього світу. Істотно змінюється й характер його улюбленої практичної діяльності - гри, змінюються і його улюблені герої й захоплення.

Починаючи вчитися в школі, він може відчути певний дискомфорт. Не у всіх школах сьогодні ще є оснащені технологічні класи, що застаріли навчальні програми й методичні прийоми приводять до істотного зниження мотивації навчання школярів, змушуючи вдумливих педагогів шукати більш сучасні засоби й методи навчання.
Об'єктом курсової роботи став молодший школяр та вплив на розвиток його навичок читання комп'ютерних засобів зокрема та НІТ взагалі.
Предмет - використання комп'ютера та засобів мультимедіа на уроках читання у початковій школі.
Метою роботи є розробити певні шляхи використання комп'ютера на уроках читання в початкових класах.
Комп'ютерні й комунікаційні технології виявляють собою цілком очевидні прояви інформаційної революції. Тому стає зрозумілим той пильний інтерес, що проявляють до комп'ютерної грамотності педагоги, що займаються пошуками шляхів адаптації школи до сучасного світу.
Розділ І. Особливості проведення уроків читання у початковій школі

1.1 Зміст уроків читання

Читання в початкових класах є одним з предметів, у процесі якого здійснюється процес навчання, з одного боку, а з іншого - читання виступає засобом навчання. Чим успішніше діти оволодіють повноцінною навичкою читання, тим швидше будуть реалізовані можливості програмового матеріалу загальноосвітньої школи з метою навчання, виховання і розвитку учнів.
Читання - один з основних компонентів розвитку мовленнєвої діяльності школярів, один із важливих засобів формування особистості. Тому так важливо в початкових класах сформувати в учнів технічну сторону читання, уміння працювати з різними видами текстів, забезпечити максимальний вплив твору на школяра.
У світовій практиці читання вважається основною формою засвоєння найрізноманітнішої змістової та емоційної інформації, особливим засобом розумового і духовного розвитку особистості.
У початковій школі читання виступає особливим предметом, який одночасно є унікальним засобом власне навчання молодшого школяра й інструментом для вивчення будь-яких навчальних предметів усіх ланок школи. Воно є одним з видів мовленнєвої і пізнавальної діяльності, активно впливає на мовний, естетичний розвиток дитини, залучає її до читання кни-жок, художньої й науково-пізнавальної літератури.
Читанню у початкових класах належить провідна роль у художній, суспільно-історичній освіті, громадському, моральному, естетичному вихованні, у закладанні основ самовиховання, саморозвитку, духовності, національної свідомості.
Уміння дитини читати вже у початковій ланці школи розглядається у двох аспектах, перший - формування техніки читання - буквально сприймання графічної моделі слова і правильне звукове її відтворення за одиницями читання (склад, різного типу злиття: ПГ, ППГ, ПППГ, ПГПП) з поступовим переходом до читання цілими словами, словосполученнями, реченнями і другий - здобуття знань через читання художньої і науково-пізнавальної літератури, вироблення свого власного ставлення до прочитаного, а отже виховання, розвиток своєї читацької самостійності. Очевидно, основою другого аспекту є солідна база першого. Взаємозв'язок, взаємозумовленість тут надзвичайно тісні, але на окремих етапах розвитку початковому вмінню читати у широкому розумінні цього слова відводиться особливе місце.
Уміти читати - означає оволодіти технікою читання (якостями читання, засобами логіко-емоційної виразності читання, мати здоровий мовленнєвий апарат), усвідомлено сприймати те, що читаєш, орієнтуватися в художній науково-пізнавальній і довідковій літературі, рекомендованій для молодшого шкільного віку, а також у дитячій періодиці.
Уміння читати - це наявність інтересу до читання, до книг як джерела пізнання довкілля, громадського виховання, опанування літературної мови, розвиток духовного світу дитини, її почуттів.
При створенні відповідних умов на уроках читання формується людина нового суспільства, закладаються основи юного громадянина, його всебічного розвитку. Найкраще цьому сприяють тексти художньої літератури. Через це у зміст навчання читати вводяться від 80 до 90% саме художніх текстів. Водночас учень має бути готовим до вивчення таких навчальних предметів, які вимагають високого рівня розвитку логічного мислення (природознавство, біологія, математика та ін.). У зв'язку з цим на уроках читання опрацьовуються тексти науково-пізнавального характеру, де мають не лише відпрацьовуватися способи, види, якості читання, а й встановлюватися логічні, часові, просторові, причинові та інші зв'язки. Учень має бути обізнаний з науково-технічним розвитком суспільства, людиною - творцем цього процесу, її ставленням до навколишнього середовища. Читаючи тексти підручників з математики, ознайомлення з навколишнім, природознавства, граматики і правопису, слухаючи пояснення вчителя, учень має справу з об'єктивно існуючими або тими, що колись існували, фактами, явищами, подіями, процесами.
Читання ж текстів художньої літератури - це особливий вид пізнання дійсності. Тут учень сприймає предмети, об'єкти, явища, події не реального світу, а дійсність, створену фантазією, уявою художника (поета, прозаїка). Дізнаючись про явища, факти, людей з художнього твору, читач водночас має навчатися бачити і ставлення до всього описуваного самого письменника. А це вимагає посилення специфіки роботи над художніми текстами. Дитина поступово має осягнути те, що письменник з життя добирає для зображення ті явища, події, вчинки, які найбільше відповідають його естетичним ідеалам, поглядам, розумінню. Специфіка опрацювання текстів художньої літератури має будуватися так, щоб учні вчилися бачити в одному явищі, події різні аспекти, знаходити і розуміти причини ставлення автора до описуваного і висловлювати своє ставлення, своє розуміння, зіставляти його з авторським, знаходити спільне й відмінне.
Зміст і форма літературного тексту впливають на кожну особистість по-різному. В окремих випадках сприймання може бути неадекватне змістові художнього твору. Це пояснюється специфікою художньої літератури - різними шарами її змісту, особливостями художнього образу, психічним складом читача, рівнем його розвитку.
У молодшого школяра ще немає розуміння художнього образу як єдності конкретного і загального. Він інтуїтивно, часто примітивно, на основі різного роду асоціацій, постійного зближення, зіставлення свого життєвого досвіду, своїх уявлень, почуттів сприймає зображене у творі.
Як наголошує Л.С. Виготський, у процесі читання художніх текстів відбувається не просто засвоєння прочитаного, а усвідомлення свого ставлення до творів мистецтва або формування нових знань через своєрідний діалог між автором і читачем на основі тексту. Тому, опрацьовуючи будь-який жанр художнього тексту на уроці, вчитель, виходячи з рівня розвитку дітей класу, спонукає їх знаходити через форму слова позицію автора, формулювати етичні та естетичні оцінки дійових осіб, ставити себе на місце того чи іншого персонажа, уявно діяти за нього і передавати головний сенс його діяльності через творчу розповідь.
Такий методичний підхід дає змогу вносити корективи в опрацювання науково-пізнавального і художнього текстів. Якщо у першому переважає логічний аналіз, встановлення різноманітних зв'язків, то у художньому - вчитування (заглиблення) у зміст, тлумачення, інтерпретація тексту.
Результатом такої роботи є створення кожним учнем свого художнього образу, своєї читацької точки зору, доведення за допомогою тексту свого розуміння позиції автора.
Методика навчання на уроках читання і його зміст повинні бути підпорядковані розв'язанню завдань, визначених шкільною програмою: пізнавальних (засвоєння інформації, що міститься в творах); виховних, у тому числі і завдань розвивального навчання (морально-естетичне, трудове; розвиток мовлення, спостережливості, пам'яті, культури слухання, аналітико-синтетичних умінь - зіставлення, порівняння, узагальнення, доведення, проведення аналогії, стійкої уваги, витримки, терпіння, самостійності, творчих здібностей, навичок самоконтролю); спеціально-навчальних: удосконалення техніки читання (розширення поля читання, кореляція темпу, удосконалення правильних прийомів читання, навичок виразного читання, розвиток мовленнєвого апарату і промовляння, вміння інтонувати речення і та ін.); розвиток навичок зв'язного мовлення у зв'язку з прочитаним текстом (відповіді на запитання; репродуктивний, вибірковий, стислий і творчий перекази і та ін.).
Варто звернути увагу на емоційно-вольову сферу діяльності дітей на уроці читання, оскільки завдання уроків читання полягають не лише в тому, щоб вчити дитину читати, розвивати її мислення, а в тому, щоб розбудити її душу і серце, тобто викликати певний комплекс почуттів при читанні й аналізові тексту.
Цьому сприятимуть способи і порядок роботи з текстом як на уроках класного, так і позакласного читання. Найбільш ефективними є:
самостійне прочитування та осмислення дітьми ключових для розуміння тексту слів і словосполучень, виділених учителем; оволодіння їх читанням з дошки;
передбачення змісту тексту або його частини з опорою на заголовок, ілюстрацію і ключову групу слів;
самостійне читання дітьми тексту або його частини вголос (ланцюжком або за викликом);
відтворення тексту за допомогою ілюстрацій або аплікацій на дошці, інших дидактичних ілюстративних засобів, заучування напам'ять цікавих словосполучень, виразів, римованих рядків за бажанням учнів;
бесіда-дискусія за проблемним запитанням, яке ставить учитель або пізніше - діти;
творчі роботи різноманітного характеру.
Така організація дітей до роботи з текстом на всіх уроках читання є продуктивною, суттєво допомагає при навчанні молодших школярів читанню.
Формуючи у дітей уміння читати, необхідно дотримуватися головної умови - постійно тренувати учнів у читанні та цілеспрямовано удосконалювати їх читацькі вміння по роботі з текстом. Виховні можливості уроків читання, як правило, визначаються виховним потенціалом художнього твору, який діти читають. К.Д. Ушинський з цього приводу писав: «На моральне почуття повинен впливати безпосередньо сам літературний твір, і цей вплив літературних творів на моральність дуже великий: той літературний твір моральний, який спонукає дитину полюбити моральний вчинок, моральне почуття, моральну думку, що виражені в цьому творі» [1]. Водночас урок читання не може бути ізольований від загальної системи шкільного виховання. Він повинен взаємодіяти з іншими навчальними предметами - українською мовою, природознавством, музикою, образотворчим мистецтвом, позакласними заходами. Урок читання, як і будь-який урок рідної мови, в першу чергу повинен задавати високий рівень мовленнєвої культури і забезпечувати дитині мовленнєве середовище. В його структурі обов'язково передбачається робота з розвитку мовлення дітей, причому всіх видів - слухання, говоріння, читання і письма.
Безпосередня читацька діяльність дітей з текстом повинна становити орієнтовно 2/3 уроку. Використання різноманітних методичних прийомів на уроках читання не повинно ставати самоціллю, а повинно узгоджуватися з етапами роботи над твором, його літературними особливостями, з навчально-пізнавальними та розвивальними завданнями. Тоді робота з текстом художнього або науково-пізнавального твору сприятиме активізації розумової діяльності дітей: вчитиме спостерігати за фактами та подіями твору, зіставляти їх, узагальнювати, тобто виконувати аналітичні та синтетичні операції. Звідси, завданнями сучасного уроку читання є:
1. Удосконалення навички читання: цілеспрямована робота над правильністю, швидкістю, свідомістю і виразністю читання.
2. Формування читацьких умінь по роботі з текстом; активізація «вдумливого читача», тобто уміння думати над твором до читання, під час читання і після завершення читання.
3. Проведення літературознавчої пропедевтики і формування літературознавчих знань.
4. Забезпечення морального і естетичного виховання дітей.
5. Формування у дітей сучасного світосприйняття, яке не протирічить науковим досягненням у різних сферах знань.
6. Розвиток мовлення, образного і логічного мислення, творчої уяви дітей.
Тут слід зазначити, що для виконання всіх цих завдань вчителю потрібно використовувати різноманітні засоби і форми навчання, від заздалегідь розроблених та напрацьованих впродовж років, до нових, використання яких ще недостатньо вивчено на теоретичному рівні, або не застосованих в практиці.
Уроки читання класифікують за такими параметрами:
· за навчальною метою;
· за провідною діяльністю учнів;
· за типом навчального матеріалу.
Сучасний урок читання, з одного боку, повинен мати обов'язкові компоненти, оскільки базується на конкретному навчальному матеріалі, втілює конкретний задум учителя, враховує психологічні особливості дітей, з іншого - йому притаманні гнучкість структурних елементів, тому що він пронизується імпровізацією вчителя, який миттєво реагує на читацькі враження дітей.
1.2 Психолого-педагогічні особливості проведення уроків читання в початкових класах

Загальна середня освіта має забезпечити умови для інтелектуального, соціального, морального і фізичного розвитку учнів, виховання громадянина-патріота, а в стратегічному плані закласти базис для формування демократичного суспільства, яке визначає освіченість, вихованість, культуру найвищою цінністю, незамінними чинниками стабільного, прискореного розвитку України.
У молодших школярів формується розгорнута навчальна діяльність (уміння вчитися) шляхом оволодіння організаційними, логікомовленнєвими, пізнавальними і контрольно-оцінними уміннями й навичками. Освітніми результатами цього етапу школи є повноцінні читацькі, мовленнєві уміння й навички, узагальнені знання про реальний світ у його зв'язках і залежностях, розвинені сенсорні уміння, мислення, уява, пам'ять, здатність до творчого самовираження.
Мета роботи вчителя-професіонала в початковій школі - допомогти кожній дитині пізнати себе: пробудити і розвинути закладені природою позитивні здібності, можливості та бажання їх удосконалювати, щоб, здобувши освіту, виконати свій обов'язок - стати Людиною. Цю мету може здійснити вчитель, який переконаний у вагомості кожного людського життя, який може і має бажання допомогти будь-якому своєму учневі цю вартісність у собі побачити і зреалізувати.
Творчий потенціал особистості вчителя бере свій початок у методиці, яка, як і будь-яка інша наука, є системою об'єктивно-істинних знань про те, як необхідно діяти і чого не потрібно робити, щоб швидше і легше досягти мети. Звідси завдання вчителя через навчальний предмет, точніше - через навчальний матеріал уроків рідної мови, тобто через засвоєння фактів, явищ, процесів якоїсь частини оточуючого дітей реального світу, що мають відображення в навчальному предметі, через правильно організовану діяльність з об'єктами, в яких ці факти, явища і процеси задіяні, допомогти дитині на доступному їй рівні пізнати не тільки «чужий світ», але й себе самого (чи цікавий він мені? важливий? чим? як? чи надовго? а чому?) і забезпечити всім дітям у змісті матеріалу, що вивчається, набуття життєво необхідних умінь, навичок, звичок, хоча б у мінімальному обсязі.
Реалізуючи завдання, вчитель удосконалює свою майстерність і творить власну технологію, розраховану на себе і на свій клас, яка опирається на наукову основу відповідної методичної системи. І робить він це успішніше і краще, якщо використовує в своїй практиці різноманітні підходи, методи і прийоми, щоб кожен урок для дитини був цікавим, ніс свою часточку знань для дитини, відкривав їй світ з різних сторін.
Основні професійні інструменти вчителя початкових класів - це дитяча книжка (у тому числі і підручник) і живе усне мовлення, розраховане на сприйняття учнями молодшого шкільного віку. Тому чільне місце у формуванні дитячої особистості посідають уроки рідної мови (навчання грамоти, класне читання, позакласне читання, українська мова, уроки розвитку мовлення).
Та не лише цим користується вчитель. Він використовує безліч дидактичних засобів, наочних посібників для того, щоб учень зміг краще зрозуміти прочитане, осягнути ті моменти, які хотів виділити автор твору або і сам вчитель.
Готуючись до проведення уроків, педагог перш за все визначає дидактичну мету і виховні завдання уроків, зміст і обсяг нового навчального матеріалу, який має бути засвоєний на уроці, встановлює основні лінії зв'язку з матеріалом, котрий попередньо вивчили учні, добирає питання для повторення, а також окреслює структуру уроку та основні методи навчальної роботи на кожному етапі уроку з врахуванням рівня підготовки учнів, розподіляє навчальний час на окремі види роботи, добирає і готує необхідні наочні посібники до уроку, додаткову літературу, матеріал для самостійної роботи учнів.
Високої педагогічної майстерності вимагає знаходження оптимальних шляхів їх реалізації. Тут чітко повинні домінувати три основні аспекти: добір матеріалу, визначення структури уроку, організація навчальної діяльності учнів. Слід пам'ятати, що результативність навчання визначається не кількістю і різноманітністю завдань, а цілеспрямованим і планомірним впливом на особистість школяра всієї системи навчальної роботи на уроках читання.
Учитель, плануючи свій урок, передусім повинен відмовитися від уроків-копій відомих поурочних розробок, оскільки в них не знайшли вияву риси індивідуальної майстерності вчителя, особливості роботи з даним контингентом дітей. Також необхідно звернути увагу на уроки «творчого» типу, які нагадують виставу з «феєрверком» різноманітних педагогічних засобів і прийомів.
Тут не останню роль відіграють наочні посібники, здатні пробудити уяву дитини. В сучасних умовах слід зазначити на можливості використання нових форм і прийомів на уроці, як-от застосування комп'ютерних програм, що дають змогу перевести на новий етап і підготовку вчителя до уроку, та і сам урок.
Зміст будь-якого уроку визначається насамперед програмою і підручником. Але слід глибоко усвідомити, що сучасне викладання - не копіювання, а втілення методичних ідей. Головним має бути вдумливий підхід до запровадження методичних рекомендацій з урахуванням конкретних умов роботи з дітьми всього класу. Тільки переглянувши всі рекомендації, проаналізувавши необхідні навчальні посібники й дидактичні матеріали, обміркувавши різні методи, з допомогою яких має бути досягнута мета, можна скласти власний поурочний план-конспект.
Вважаємо за необхідне звернути увагу на залучення додаткового матеріалу, який за дидактичними можливостями не повинен поступатися тому, що у систематизованому вигляді вміщений у підручниках. Додатковий матеріал можна використовувати в тих випадках, коли він має виховні й розвивальні можливості, коли його застосування вимагає навчальна мета уроку, конкретні умови даного класу, місцевості. Таким матеріалом можуть бути диференційовані завдання, творчі вправи, інформація, пов'язана з подіями сьогодення, залучення життєвих спостережень учнів тощо.
Щоб забезпечити результативність уроку, слід продумувати режим діяльності учнів. Важливим при цьому є правильний розподіл часу на уроці, визначення оптимального використання елементів його структури. Від того, як чергуються види діяльності, яка тривалість етапів уроку та окремих завдань, залежить активність сприйняття, увага й працездатність учня.
Слід пам'ятати, що на результативність уроку впливає й визначена вчителем мета уроку. Об'єктивно не можна не бачити й не розуміти того, що мета й завдання кожного уроку дедалі ускладнюються. Це закономірний наслідок розв'язання школою її основних завдань: озброїти учнів знаннями про природу та суспільство, необхідними практичними вміннями та навичками, розвинути розумові здібності учнів, їхні нахили та інтереси, підготувати їх до поповнення знань протягом усього життя, забезпечити належне виховання тощо. Реалізація цих завдань зумовила наявність триєдиної мети: навчальної, розвивальної, виховної, що, у свою чергу, характеризує ефективність уроку, яка, за І.П. Підласим визначається такими критеріями [2]:
§ високим науковим обґрунтуванням стратегії й тактики керування пізнавальною діяльністю учнів на основі закономірностей і принципів навчання;
§ напруженою, досконало організованою й результативною пізнавальною працею всіх учнів із врахуванням психологічних можливостей молодшого школяра;
§ ретельною діагностикою причин, що впливають на якість занять, прогнозуванням ходу й наслідків навчально-виховного процесу, вибором на цій основі досконалої технології досягнення запроектованих результатів;
§ творчим, нестандартним підходом до розв'язання конкретних завдань відповідно до наявних умов та можливостей;
§ обґрунтованим вибором, доцільним застосуванням необхідного і достатнього для досягнення мети комплексу дидактичних засобів;
§ диференційованим підходом до окремих груп учнів, дійовою індивідуалізацією педагогічного впливу на основі діагностики реальних можливостей, проектування конкретних зрушень, контролю запланованих результатів;
§ ефективним використанням кожної хвил и т.д.................


Перейти к полному тексту работы



Смотреть похожие работы


* Примечание. Уникальность работы указана на дату публикации, текущее значение может отличаться от указанного.