На бирже курсовых и дипломных проектов можно найти образцы готовых работ или получить помощь в написании уникальных курсовых работ, дипломов, лабораторных работ, контрольных работ, диссертаций, рефератов. Так же вы мажете самостоятельно повысить уникальность своей работы для прохождения проверки на плагиат всего за несколько минут.

ЛИЧНЫЙ КАБИНЕТ 

 

Здравствуйте гость!

 

Логин:

Пароль:

 

Запомнить

 

 

Забыли пароль? Регистрация

Повышение уникальности

Предлагаем нашим посетителям воспользоваться бесплатным программным обеспечением «StudentHelp», которое позволит вам всего за несколько минут, выполнить повышение уникальности любого файла в формате MS Word. После такого повышения уникальности, ваша работа легко пройдете проверку в системах антиплагиат вуз, antiplagiat.ru, etxt.ru или advego.ru. Программа «StudentHelp» работает по уникальной технологии и при повышении уникальности не вставляет в текст скрытых символов, и даже если препод скопирует текст в блокнот – не увидит ни каких отличий от текста в Word файле.

Результат поиска


Наименование:


Курсовик Психолого-педагогчн основи використання прикладного програмного забезпечення для розробки дидактичних засобв при проведенн лтературознавчої пропедевтики в початкових класах. Конспекти урокв з використанням компютерних дидактичних засобв.

Информация:

Тип работы: Курсовик. Предмет: Педагогика. Добавлен: 17.06.2009. Сдан: 2009. Страниц: 2. Уникальность по antiplagiat.ru: --.

Описание (план):


28
Зміст
Вступ
Розділ 1. Особливості літературознавчої пропедевтики на уроках читання в початковій школі
1.1. Методична система проведення літературознавчої пропедевтики в початкових класах
1.2. Психолого-педагогічні основи використання прикладного програмного забезпечення для розробки дидактичних засобів при проведенні літературознавчої пропедевтики
1.3 Опис прикладного програмного забезпечення для створення дидактичних засобів
Розділ 2. Конспекти уроків із використанням комп'ютерних дидактичних засобів
2.1 Тема. Підсумковий урок з розділу «Із скарбниці казкарів світу» (3 клас)
2.2 Тема. Природа і люди. Г. Тютюнник. «Ласочка». (4 клас
Висновки
Список використаної літератури
Вступ

Говорячи про проблеми навчання в сучасній школі варто виокремити одну з них, яка покликана забезпечити стійкість знань, новизну та розвиток на усіх рівнях та в усіх сферах шкільної освіти. Звичайно це, на даний час, може зробити комп'ютерне навчання або використання комп'ютера як навчального засобу.
Об'єктом курсової роботи - є літературна пропедевтика на уроках читання в початковій школі.
Предмет курсової роботи - застосування на таких уроках комп'ютерних дидактичних засобів та комп'ютера взагалі.
Мета - окреслити певні шляхи використання комп'ютера, як засобу створення дидактичних посібників для уроків різних типів.
В процесі написання роботи були опрацьовані певні літературні та Інтернет джерела, в яких хоча б частково була розгляне на ця проблема, а також розроблені авторські пропозиції використання комп'ютера, які вміщені у конспекти уроків з літературознавчої пропедевтики.
Розділ 1. Особливості літературознавчої пропедевтики на уроках читання в початковій школі

1.1 Методична система проведення літературознавчої пропедевтики в початкових класах

Науковим ґрунтом для методики читання є літературознавство. Хоча у початкових класах діти лише ознайомлюються з художніми творами, теоретичні основи літературознавчої науки враховуються при вивченні змісту творів і в організації уроків читання. Розрізняють, зокрема, підходи до вивчення байки і казки, оповідання і вірша. З опорою на літературознавство виробляються настанови для з'ясування ідейного задуму твору і його художніх особливостей.
Отже, методика мови - це не ізольована наука. У зв'язку з іншими науками вона будує свою теорію, функціонує та розвивається. Виходячи з цього, використання на уроках мови комп'ютерних засобів навчання не лише допомагатиме здійснювати природній навчальний процес, але й розвиватиме в учнів інформаційні знання.
Розкриття особливостей казки
Особливості роботи над казкою.
Казка відома дітям з дошкільних років, її привабливість - у сюжетності, таємничості, фантастичності. Діти з захопленням грають у вовків і лисиць, з любов'ю готують маскарадні костюми зайців і півників, а на дитячих ранках з інтересом відтворюють повадки улюблених казкових персонажів. Однак це не може служити підставою для того, щоб вважати, що учні розуміють специфіку казки як літературного жанру. Звичайно, від них не слід домагатися наукового визначення казки, адже діти не усвідомлять його змісту, хоч, можливо, й запам'ятають формулювання. У початкових класах йдеться лише про набуття загального уявлення про казку і її відмінностей від інших творів. Як цього досягти?
У методичних посібниках засуджується намагання окремих класоводів зводити характеристику казки до вказівки, що, мовляв, казкові події видумані. Для цього є підстави. ; Практика переконує, що умовність казки діти самі відчувають. Вона їм подобається. Вони і в класі ладні грати в придуманих казкових героїв. І це треба всіляко підтримувати. Текст багатьох казок піддається прочитуванню в особах. Методика рекомендує вчителеві скористатися цією можливістю: учні залучаються до діалогу.
У процесі такої зацікавленої роботи дітей над казкою створюються сприятливі умови для розкриття перед ними особливостей цього виду народної творчості. Вони ще раз переконуються, що/казка - це розповідь про якусь незвичну подію. В її основі - видумка, фантазія, адже насправді звірі не розмовляють, а в казках вони користуються людською мовою. Проте дітей це не бентежить. Навпаки, вони цікавляться казкою саме тому, що в ній звірі живуть і розмовляють зрозумілою мовою.
Діти усвідомлюють, що в житті вовк і лисиця не дружать, а в казці вони - нерозлучні друзі. Це й переконує в тому, що казки з участю звірів - фантастичні. Поряд із звірами у казках діють явища природи: Зима, Мороз, Сонце та ін. А це хіба не фантастика? І все ж не дивуються цьому. Сприймають це як можливе, до того ж захоплено. Тому досить часто вдаються до власного фантазування - створення казок про звірів, а то й про навколишні предмети: столи, стільці, книжки, зошити. Завдання вчителя - всіляко заохочувати учнів до написання казок. У меморіальному музеї у Павлиші, де працював В. О. Сухомлинський, зберігається 80 томів казок, написаних учнями. Видатний вчитель радянського часу вважав, що створення казок - не розвага, а засіб розумового й естетичного розвитку дітей.
Говорячи про сприймання казки дітьми, варто вказати на те, що діти молодшого віку (навіть дошкільного) свідомо сприймають умовність казки, а тому чітко відрізняють фантазію від реальності. До фантазії вони ставляться як до гри. Цікавий випадок розповідає К. І. Чуковський у книзі «Від двох до п'яти» про свою правнучку Машу. У дошкільному віці вона любила грати у «начебто»: «стілець начебто сказав столу». Одного разу, коли вона не хотіла їсти булки, мати вирішила вплинути на неї, застосувавши знайомий Маші прийом зі словом «начебто»: «Булочка просить, щоб ти її з'їла». На це Маша резонно відповіла: «Булки говорити не вміють. У булки немає ротика». Фантазування у них має ігрове значення. Таким же воно залишається в молодшому шкільному віці.
Отже, казкову ситуацію вони сприймають як гру. Тому немає потреби повторювати відоме їм і підкреслювати, що казковий сюжет видуманий. У казці йдеться про добро і зло, про погане і гарне. Дитяча увага повинна бути зосереджена на цих моральних і людських категоріях, а не на розвінчанні незвичності казкових ситуацій. І ще одна обставина застерігає вчителя від загострення уваги дітей на фантастичній основі казки. Це - наявність у читанках .казок, сюжет яких мало схожий на фантастику, незвичність. Наприклад, болгарська казка «Хто ж був працьовитий?» або ескімоська казка «Мудре рішення» розповідають про реальні речі, а називаються казками. До речі, в них діють люди. Значить, крім казок про звірів і явища природи, є й казки з участю людей. У казці «Кирило Кожум'яка» розказується про князя, князівну, Кирила. Але події, описані в ній, казкові. Про казковість описаного в ній свідчить хоч би те, що одним з її персонажів є чудовисько - змій.
Читання оповідань, віршів, казок, байок.
Художня література відтворює життя в живих образах, картинах.
Письменник охоплює суттєві, типові факти, риси, властиві багатьом явищам, людям, і показує їх в художніх образах.
Художні твори впливають На почуття й розум дітей, викликають певні емоції, переживання. Читання художніх творів допомагає учням краще пізнати, навколишній світ, розширює їх кругозір. Українська література виховує любов до Батьківщини, до нашого народу, виховує у дітей повагу до праці, розвиває уяву, збагачує мову, формує художній смак, виховує риси хоробрості, мужності, чесність, правдивість; вона є важливим чинником виховання дітей.
Як же організувати уроки читання художніх творів, щоб домогтися найбільшого виховного впливу на учнів?
Учитель повинен твердо усвідомити, що лише цілісне сприймання художніх образів твору дасть можливість зрозуміти їх, а разом з тим і відчути до дійових осіб прихильність, симпатію, чи, навпаки, ненависть, гнів. Тому перше знайомство учнів з художнім твором повинно бути проведено в суцільному вигляді, а не по частинах, як це слід робити при читанні ділової статті. Важливе значення при читанні художнього твору має підготовча робота до читання. Основне завдання підготовчої роботи (бесіди, розповіді) полягає в тому, щоб створити у дітей певний настрій, викликати інтерес до описуваної в художньому творі події, підготувати учнів до емоційного сприймання образів твору. Вступна бесіда не повинна бути тривалою. Не треба перед читанням художнього твору переказувати його зміст. Попередній переказ знижує інтерес учнів до читання твору, підмінює читання художнього твору, послаблює його безпосередній вплив на учнів.
У короткій вступній бесіді чи розповіді вчитель повинен стисло ввести в курс тих обставин, при яких відбувається описувана в творі подія, створити певний настрій, почуття до сприймання. твору. Так, наприклад, проводячи вступну бесіду до читання вірша Шевченка «Сон» (IV клас), не слід вдаватись в докладну біографію Шевченка (про це діти знають з читання статей, з попередніх розповідей учителя). Учитель повинен тільки підкреслити, що дитячі роки Шевченка проходили в часи кріпацтва, згадати про неймовірно тяжке життя селян, а тим більше дітей за часів кріпацтва, що діти виростали без догляду, в злиднях, працюючи все життя на панів, що селянин був безправний, його пан міг віддати в солдати, продати як якусь річ.
Можна в бесіді використати і деякі картини про тяжкі умови життя кріпаків. Якщо тема твору добре знайома дітям, то вступної бесіди можна й не проводити.
Після підготовчої роботи проводиться читання художнього твору вчителем чи учнями.
Читання вчителем художнього твору має дуже важливе значення. Від якості читання залежить і сприймання його учнями. Коли вчитель закінчив читати художній твір, то не слід зараз же порушувати переживання учнів запитаннями. Треба дати можливість дітям кілька секунд переживати враження від прочитаного. Готуючись до виразного читання художнього твору, учитель повинен сам добре навчитись читати твір. Вірші й байки обов'язково перший раз читає сам учитель, а оповідання в III-IV класах можна давати читати учням. У І-II класах, майже як правило, перший раз повинен читати вчитель. Після першого читання можна провести коротку бесіду по прочитаному твору, поставити учням кілька запитань за змістом. Наприклад: 1) При читанні яких місць вам було радісно, смішно? 2) Що ви не зрозуміли в творі? При потребі вчитель пояснює деякі слова і вирази з твору.
Після загальної бесіди проводиться повторне читання тексту. Воно проводиться переважно по частинах. Читання по частинах необхідне тоді, коли твір великий розміром або такий, що його не можна опрацювати за один урок.
Після повторного читання всього твору проводиться робота над текстом.
Головним при розборі художнього твору є з'ясування основних образів, картин твору, щоб допомогти учням розібратися, якими художніми рисами наділено окремі образи, якими мовними засобами користується письменник для зображення в творі героїв, картин. Тому треба зосередити увагу учнів на яскравих виразах, на образних словах, на деяких окремих фактах, що мають значення в розвитку дії твору.
Розбір треба проводити так, щоб внаслідок усвідомлення окремих виразів, частин твору, значення описів, характеристик учні уяснили головні образи, їх соціальну приналежність і в кінці змогли за допомогою вчителя визначити ідею твору. З цією метою вчитель ставить завдання знайти місця в творі, де автор від себе характеризує героя, зайти й зачитати чи переказати своїми словами характерні вирази героїв, знайти опис зовнішніх рис героїв, описи природи місцевості і т. д.
Треба звертати увагу учнів на те, які мовні засоби використовує автор для відтворення настроїв, почуттів; слід розібрати вирази в творі в переносному значенні (метафори), порівняння, значення образних слів (епітетів), антоніми, синоніми, ніжні, пестливі вирази чи грубі, зневажливі.
Так, наприклад, при розборі в IV класі оповідання А. Головка «Пилипко» поряд з логічним розбором можна поставити такі запитання і завдання:
1) Як письменник змальовує зовнішній вигляд Пилипка?
2) Знайти ті місця в творі, з яких видно, що батьки Пилипка були бідняками?
3) Пояснити такі вирази: «Ми ось язика тобі розв'яжемо», «Хочеш, щоб і тобі всипали?», «Злидота така, нічого й потягти».
4) Які приклади поведінки Пилипка підтверджують сміливість, відважність хлопця?
5) Знайти в оповіданні народні вирази й слова: «семірка», «вдивленіє», «наша бере».
6) Дібрати слова, близькі за значеннями до таких слів: шмаття, зашамкала.
7) Пояснити вираз: «А Пилипко зляканим звірятком дивився з полу».
При розборі змісту прочитаного твору вчитель може давати завдання перечитати окремі уривки тексту чи вирази, вимагати від учнів підтвердження відповідей словами тексту.
До деяких оповідань і віршів можна поставити завдання знайти в творі місця, що відповідають малюнкові в читанці, наприклад, в оповіданні А. Тесленка «Миколка» (ІІ клас) (до малюнка: коло порога старець сивий стоїть з хлопчиком).
А при розборі в І класі казки «Ріпка» можна дати завдання знайти рядки, де говориться, що всі разом взялися рвати ріпку.
Після розбору оповідання до нього можна скласти план (про те, як складати план, говорилося раніше), а потім переказувати оповідання. Переказувати оповідання, казку можуть кілька учнів по частинах, якщо твір чималий своїм розміром і складається з кількох частин; невеличкі твори можна переказувати кілька разів.
Підкреслюємо, що при переказі твору особливу увагу необхідно звертати на правильність мови учнів, привчати учнів стежити при переказі за своєю мовою, невдалі слова й вирази зразу ж виправляти. Учитель ставить вимогу до учнів, щоб вони уважно стежили при переказуванні не лише за змістом, а й за своєю мовою. Треба привчати учнів використовувати в переказі образні вирази, слова оповідання,
У зв'язку з читанням оповідань, нарисів, казок, байок треба запроваджувати творчі вправи на зв'язку читання та інших предметів. Ці роботи можуть бути різноманітні. Одні з них мають виявити, як діти розуміють прочитане, інші показати, як діти ставляться до прочитаного.
Творчі роботи мають також за мету розвивати логічні здібності дітей. Види цих робіт можуть бути різними.
Особливості читання казок і байок.
Казка читається так, як і оповідання, але цей вид творів має свою специфіку. При вивченні казки учні початкової школи повинні зрозуміти виведені в ній образи. У вступній бесіді до казки треба підвести дітей до усвідомлення ЇЇ образів, а часом і до розкриття моральної ідеї в ній. У переважній більшості казок розгортається боротьба добра із злом, і ця боротьба обов'язково закінчується перемогою добра (правди) над злом (неправдою). В попередній бесіді не варто учням казати, що казка - це видумане. Краще нехай учні підходять до казки як до реального оповідання. Питання особливостей казки можна розібрати після читання і переказу її. Тоді вчитель може вказати, що в казці фантастичне (видумане), а що дійсне, підкреслити, що в казках відображені погляди людей в далекому минулому, коли люди на явища природи дивились як на надприродні істоти (Баба-яга, Мороз і ін.). Тварини тоді людям здавались рівними з ними. Все це вчитель з'ясовує після читання, розбору й переказу. казки в підсумках, а не в попередній бесіді.
Читання байки теж має свої особливості. Як опрацьовувати байку, вчителі часто затрудняються. Перед читанням байки необхідно провести бесіду про її персонажів і ні в якому разі не розповідати змісту байки. Треба пояснити, наприклад, що вовк - хижий звір, лисиця - хитра, шкідлива, що півник, курочка, гуси - це свійські птахи, розповісти про те, де живуть звірі, птахи, чим кожна тварина, кожен птах живиться, яка користь чи шкода від них людині.
Така розповідь учителя допоможе дітям краще зрозуміти образи байки, їх вчинки.
Розкриваючи образи байки, учитель допоможе уяснити дітям, наскільки байка в переносному (алегоричному) значенні розповідає про життя людей. Тільки після розбору байки учні зрозуміють, що в цих творах є вигадкою, що відповідає дійсності.
Перед читанням доцільно використати малюнки тварин, птахів, що про них буде йти мова в байці.
Особливу увагу треба звернути на виразне читання байки. Після читання вчителем, розбору байки, корисно запровадити читання в особах. Діти охоче виконують цю роботу, з захопленням готують колективне декламування байок в особах. Деякі казки також можна читати, розподіливши ролі між окремими учнями.
Розкриття ідеї (моралі) байки повинно бути результатом всієї роботи над байкою.
Щоб учні краще уяснили ідею байки, казки, доцільно іноді навести відомий дітям приклад з життя, подібний до явища, описаного в байці, казці. Можна запропонувати учням самим навести такі приклади.
Деяку особливість в роботі з читання становлять загадки, приказки, прислів'я, скоромовки.
При розборі загадок треба не тільки навчити учнів прочитати й відгадати загадку, вони повинні пояснити, чому саме така, з не інша відгадка, вказати, за якими ознаками вони відгадали загадку, наприклад, чому це сніг: надворі горою, а в хаті водою. Розгадуючи загадки в III-IV класах, учні можуть пригадувати і ті загадки, які вони знають. Така робота сприяє розвитку розумової активності і самостійної творчості дітей.
Робота над приказками і прислів'ями ведеться, починаючи з І класу. Зміст приказок і прислів'їв учні найкраще зрозуміють при розборі їх у зв'язку з прочитаним оповіданням чи статтею.
Так, наприклад, після читання в І класі оповідання «Ти» і «ви» діти зрозуміють зміст прислів'я: «Умів помилятись, умій виправлятись».
Для удосконалення навичок читання, правильної і швидкої вимови, розвитку мовних органів дитини має чимале значення читання скоромовок, особливо в І класі. Особливістю скоромовок е те, що в них скупчуються слова на якісь приголосні чи голосні і це утруднює швидкість читання їх. Наприклад:
Сів шпак на шпаківню,
заспівав шпак півню:
- Так, як ти - не вмію я,
ти не вмієш так, як я.
У цій скоромовці скупчені слова з ш, п, я, і.
Починати читати скоромовку треба повільно, роблячи зупинку після кожного слова, а окремі слова навіть по складах. Потім поступово швидкість читання прискорюється до максимуму, але з неодмінною умовою - вимовляти слова ясно, правильно, дотримуватись пауз, виразності, інтонації.
Загалом літературознавча пропедевтика займає чільне місце серед інших форм роботи на уроках читання і пронизує практично весь зміст методики роботи з художніми творами.
1.2. Психолого-педагогічні основи використання прикладного програмного забезпечення для розробки дидактичних засобів при проведенні літературознавчої пр и т.д.................


Перейти к полному тексту работы



Смотреть похожие работы


* Примечание. Уникальность работы указана на дату публикации, текущее значение может отличаться от указанного.