На бирже курсовых и дипломных проектов можно найти образцы готовых работ или получить помощь в написании уникальных курсовых работ, дипломов, лабораторных работ, контрольных работ, диссертаций, рефератов. Так же вы мажете самостоятельно повысить уникальность своей работы для прохождения проверки на плагиат всего за несколько минут.

ЛИЧНЫЙ КАБИНЕТ 

 

Здравствуйте гость!

 

Логин:

Пароль:

 

Запомнить

 

 

Забыли пароль? Регистрация

Повышение уникальности

Предлагаем нашим посетителям воспользоваться бесплатным программным обеспечением «StudentHelp», которое позволит вам всего за несколько минут, выполнить повышение уникальности любого файла в формате MS Word. После такого повышения уникальности, ваша работа легко пройдете проверку в системах антиплагиат вуз, antiplagiat.ru, etxt.ru или advego.ru. Программа «StudentHelp» работает по уникальной технологии и при повышении уникальности не вставляет в текст скрытых символов, и даже если препод скопирует текст в блокнот – не увидит ни каких отличий от текста в Word файле.

Результат поиска


Наименование:


Курсовик Засоби навчання в бологї, їх рзновиди та порвняльна характеристика, мсце в навчальному процес. Теоретичне обрунтування технологї створення робочих зошитв з друкованою основою. Плани-конспекти урокв, принципи їх формування та використання.

Информация:

Тип работы: Курсовик. Предмет: Педагогика. Добавлен: 21.09.2010. Сдан: 2010. Страниц: 2. Уникальность по antiplagiat.ru: --.

Описание (план):


31

Вступ

Створення та використання нових педагогічних технологій навчання хімії передусім стосується впровадження в шкільну практику як нетрадиційних методик, так і оригінальних засобів навчання. Для цього необхідно оновлювати зміст навчального матеріалу, створювати і впроваджувати нові засоби навчання, які б сприяли цілісному, осмисленому і глибокому розумінню навчального матеріалу. Ось чому актуальною лишається проблема забезпечення учнів шкіл ефективними засобами навчання. Також важливо, щоб учні в шкільні роки навчилися самостійно здобувати знання і продуктивно застосовувати їх у різних навчальних та життєвих ситуаціях. Одним із актуальних шляхів досягнення зазначеного вбачаємо створення та впровадження зошитів з друкованою основою.

Обмаль методичних розробок для вчителів з використання робочих зошитів у навчальному процесі, тривале замовчування цінного багаторічного досвіду інших країн з цього питання призвели до того, що питання створення і використання зошитів з друкованою основою дотепер залишаються недостатньо дослідженими. Зазначені друковані засоби навчання привертають увагу лише окремих методистів, які усвідомлюють цю проблему, шукають нетрадиційні форми і методи організації навчального процесу. Цим можна пояснити появу в Україні останнім часом досить значної кількості таких посібників збіології.

Відсутність науково обгрунтованої технології розробки та використання зошитів з друкованою основою часто зумовлює лише епізодичне використання їх у навчанні. І все ж дані, отримані у констатуючому експерименті, свідчать про здебільшого схвальну думку вчителів стосовно перспектив впровадження у навчальний процес зошитів з друкованою основою. Все це переконливо доводить, що технологія створення та використання у навчанні хімії зошитів з друкованою основою є актуальною проблемою педагогічної теорії і практики.

Відсутність серед друкованих засобів навчання школярів зошитів з друкованою основою як обов'язкової складової навчально-методичного комплексу спричиняє суперечності між педагогічними можливостями зошитів з друкованою основою як одного із ефективних засобів навчання та обмеженими можливостями їх використання у сучасному навчальному процесі.

Мета роботи - проаналізувати необхідність та ефективність використання робочих зошитів, підручників та електронних ресурсів у вивчення біології в 8 класі.

Предмет дослідження - використання в навчальному процесі засобів навчання таких як робочі зошити, підручники та електронні ресурси на уроках біології у 8 класі.

Об`єкт дослідження - робочі зошити, підручники та електронні ресурси на уроках біології у 8 класі.

Основними завданнями роботи є наступні:

1) дати характеристику засобів навчання в біології;

2) проаналізувати місце в навчальному процес робочих зошитів;

3) охарактеризувати шкільні підручники та електронні ресурси як засоби навчання;

4) скласти плани-конспекти уроків.

У зв'язку з необхідністю подолання виявленої суперечності набуває значущості напрям наукового пошуку, що стосується обгрунтування теоретичних засад створення і функціонування робочих зошитів як засобу навчання учнів загальноосвітніх шкіл.

1. Засоби навчання в біології

Засоби навчання - це різноманітні матеріали і знаряддя навчального процесу, завдяки яким більш успішно і за коротший час досягаються визначені цілі навчання.

До засобів навчання належать: підручники, навчальні посібники, дидактичні матеріали, технічні засоби (ТЗН), обладнання, станки, навчальні кабінети, лабораторії, ЕОМ, ТБ та інші засоби масової комунікації. Засобами навчання можуть також слугувати реальні об'єкти, виробництво, споруди.

Дидактичні засоби, як і методи, форми, є частиною педагогічної системи. Вони виконують такі основні функції: інформаційну, засвоєння нового матеріалу, контрольну. Вибір засобів навчання залежить від дидактичної концепції, мети, змісту, методів і умов навчального процесу.

Прості словесні і візуальні (наочні) засоби навчання мають давню історію. Головними з них є підручники, навчальні посібники [15].

Підручник - це навчальна книга, яка детально відображає зміст освіти, навчальну інформацію, що підлягає засвоєнню. Цю інформацію він передає не тільки у вигляді тексту, а й у фотографіях, малюнках, схемах.

Другою не менш важливою функцією підручника є функція управління пізнавальною діяльністю учнів. Апарат організації засвоєння навчального матеріалу складається з двох частин: допоміжних знань, які включені до основного навчального матеріалу, і завдань, вправ, питань та іншого, що повинно забезпечити процес засвоєння знань. Саме тому вчені трактують підручник як інформаційну модель навчання, як своєрідний сценарій навчального процесу, який відображає теорію і методику процесу навчання. Саме з цих позицій підручник повинен відображати зміст і цілі навчання, визначати систему пізнавальних дій з матеріалом, форми навчання і способи контролю.

Прості візуальні засоби (наочні засоби) допомагають повноцінному розкриттю і засвоєнню змісту навчального матеріалу. Інколи вони слугують самостійним джерелом інформації.

Основною функцією засобів наочності є ілюстрація, допомога у найбільш повному, глибокому розумінні і сприйнятті того чи іншого предмета або явища.

Наочні засоби, що використовуються у процесі навчання, поділяються на два види:

1) зображення предметів і явищ,

2) самі предмети, макети, моделі, що діють.

До першого виду відносять схеми, діаграми, малюнки, картини, репродукції, креслення, фотографії, карти, глобуси, ноти. Ці засоби використовуються тоді, коли предмети, явища, процеси, що вивчаються на уроках, не можна продемонструвати безпосередньо.

До другого виду належать реальні предмети: живі або засушені рослини, живі або законсервовані тварини, гербарії, колекції, прилади, інструменти, апарати, вироби, будь-яке виробництво, моделі, макети, до діють.

Об'єктивна необхідність використання наочних посібників у процесі навчання обумовлена їх великим впливом на процес розуміння і запам'ятовування: при дослідній перевірці ефективності запам'ятовування темпу встановлено, що при слуховому сприйманні засвоюється - 15% інформації, при зоровому - 25%, а в комплексі, тобто при зоровому і слуховому одночасно, - 65%.

Дослідження фізіологів показали, що 80% інформації людина одержує через зоровий аналізатор. Пропускна здатність каналів прийому й обробки інформації по лінії «вухо-мозок» дорівнює 50000 біт/с, а по лінії «око-мозок» - 50000000 біт/с.

Ці дані дозволяють зробити висновок про необхідність обов'язкового поєднання учителем словесних і несловесних (зорових, наочних) методів навчання [10].

Розроблено багато класифікацій сучасних засобів навчання біології за різними ознаками:

* за складом об'єктів - матеріальні (приміщення, устаткування, меблі, комп'ютери, розклад занять) та ідеальні (образні уявлення, знакові моделі, уявні експерименти, моделі Всесвіту);

* за джерелами появи - штучні (прилади, картини, підручники) та природні (натуральні об'єкти, препарати, гербарії);

* за складністю - прості (колекції, моделі, карти) та складні (відеомагнітофони, комп'ютерні мережі);

* за способом використання - динамічні (кіно-, відеофільми) та статичні (діапозитиви, діафільми, кодопосібники);

* за особливостями будови - плоскі (таблиці, карти), об'ємні (муляжі, моделі) та віртуальні (мультимедійні програми);

* за характером дії - візуальні (натуральні об'єкти, демонстраційні прилади), аудіальні (магнітофони, радіо) та аудіовізуальні (телебачення, відеофільми);

* за носієм інформації - паперові (підручники, картотеки), магнітооптичні (фільми) та електронні (електронні видання й ресурси);

* за рівнями змісту освіти - на рівні уроку (дидактичний матеріал), нарівні предмета (підручники), нарівні всього процесу навчання (навчальні кабінети);

* за технологічною прогресивністю - традиційні (наочні посібники, музеї, бібліотеки), сучасні (засоби масової інформації, комп'ютерна техніка та мультимедійні засоби навчання) та перспективні (веб-сайти, локальні й глобальні комп'ютерні мережі) тощо. Незважаючи на таку різноманітність класифікацій засобів навчання, найбільш обґрунтованою на сьогодні залишається класифікація С.Г. Шаповаленка, за якою виокремлюються чотири групи засобів навчання:

1) натуральні об'єкти (оригінали);

2) засоби зображення й відображення об'єктів (оригіналів);

3) письмові описи предметів і явищ за допомогою знаків, слів, фраз;

4) технічні засоби для відтворення наукової інформації, закладеної в інших засобах.

Саме ця класифікація дістала конкретизацію й розвиток під час формування системи засобів навчання з багатьох навчальних предметів загальноосвітньої школи, в тому числі й біології, оскільки розроблена з урахуванням такого важливого фактора, як розвиток. Це дає змогу вдосконалювати її в міру виникнення нових видів засобів навчання.

Беручи за основу загальну класифікацію С.Г. Шаповаленка, засоби навчання з біології можна поділити на такі групи:

І. Натуральні об'єкти:

предмети й явища об'єктивної дійсності для безпосереднього вивчення (живі організми, гербарії, вологі препарати, мікропрепарати, скелети, колекції, опудала, мумії, тушки, зразки гірських порід, ґрунту, палива тощо);

натуральні предмети й технічні засоби для демонстраційного та лабораторного відтворення явищ природи, кількісного та якісного їх вивчення (прилади, інструменти, реактиви, матеріали тощо);

матеріальні й технічні засоби для виготовлення предметів навчального обладнання, для догляду за ними та ремонту (інструменти, технічні пристрої, матеріали тощо) [11].

II. Засоби зображення й відображення об'єктів:

* об'ємні посібники (муляжі, моделі, рельєфні таблиці);

* площинні посібники (навчальні таблиці, плакати, настінні карти, картини, фотографії, дидактичний матеріал тощо);

* знаково-символічні засоби (піктограми, ідеограми);

* аудіовізуальні засоби (діапозитиви, епіоб'єкти, транспаранти, діа-, кіно - та відеофільми, радіо- й телепередачі, відеозаписи тощо);

* віртуальні засоби (мультимедійні програми). III. Технічні засоби:

* передачі інформації (діа-, епі-, графо-, кіно-, мультимедіапроекто-ри, магнітофони, відеомагнітофони, програвачі, диктофони, аудіо-техніка, радіо, телевізори, сучасна комп'ютерна техніка й демон-страційно-моделювальне програмне забезпечення);

контролю (старі модифікації пристроїв типу АМК-2, сучасна комп'ютерна техніка й контролювальне програмне забезпечення);

* навчання й самонавчання (комп'ютерні навчальні програми - лінійні, розгалужені, комбіновані);

* допоміжні (дошки - традиційні класні, презентаційні, електронні; панелі - рідинно-кристалічні, плазмові; модеми, сканери, принтери, відеокамери, фотоапарати, лазерні указки тощо);

* комбіновані, або універсальні (аудиторні технічні комплекси). IV. Навчально-методичні посібники:

* друковані навчальні видання для учнів (підручники, робочі зошити, книжки для читання, довідники, збірники задач і вправ тощо);

* друковані навчально-методичні видання для вчителя (навчальні програми, методична та науково-популярна література, довідники тощо);

* електронні навчальні видання й ресурси (електронні підручники та посібники, енциклопедії, довідники, словники, хрестоматії тощо) [3].

Не менш важливою групою засобів навчання, що впливають на ефективність навчально-виховного процесу з біології, є навчально-методичні видання, серед яких виокремлюють:

* друковані навчальні видання для учнів (підручники, робочі зошити, книжки для читання, довідники, збірники задач і вправ тощо);

* друковані навчально-методичні видання для вчителя (навчальні програми, методична та науково-популярна література, довідники тощо);

* електронні навчальні видання й ресурси (електронні підручники та посібники, енциклопедії, довідники, словники, хрестоматії тощо); Коротко схарактеризуємо деякі з них.

2. Робочі зошити та їх місце в навчальному процесі

2.1 Зошити з друкованою основою як складова засобів навчання

Засоби навчання - це предмети, що використовуються в навчальному процесі та виконують певні дидактичні функції, є носіями інформації і служать для сприймання, усвідомлення та оперування нею, сприяють формуванню в учнів системи знань, умінь і навичок її застосування у практичній діяльності. З урахуванням результатів аналізу літературних джерел було сформульовано визначення робочих зошитів з хімії з друкованою основою як засобів організації її засвоєння та здійснення контролю навчальних досягнень, хімічна інформація в яких представлена у формі узагальнюючих опорних конспектів, алгоритмів дій, різнопланових та різнорівневих завдань [4].

Дослідження засвідчило, за своїм функціональним призначенням зошити з друкованою основою та підручники є взаємодоповнюючими засобами навчання. Їхня відмінність полягає в тому, що текст підручників, перш за все, спрямований на висвітлення навчального матеріалу, тоді як зошити з друкованою основою призначені для його усвідомлення, а тому містять систему орієнтирів для поетапного формування розумових дій (за П.Я. Гальперіним та Н.Ф. Тализіною).

Теорія поетапного формування розумових дій вказує на необхідність створення попередньої орієнтовної основи дій. Учні по-різному сприймають і засвоюють знання. Одним достатньо пояснення вчителя, іншим необхідні додаткові відомості у вигляді інструкцій, що робити і як. Тобто, для одних учнів достатньо загальних вказівок, для інших новий матеріал повинен бути деталізований у вигляді алгоритму. Аналіз педагогічної літератури свідчить про те, що в системі засобів навчання навчальна література представлена навчально-методичним комплексом, до якого відносяться і зошити з друкованою основою.

Відповідно до завдань дослідження було здійснено порівняльний аналіз робочих зошитів названих авторів, який показав, що зошити з друкованою основою є поліфункціональними засобами навчання, які доповнюють та конкретизують основний навчальний матеріал підручників. І все ж, поряд із позитивними якостями робочих зошитів названих авторів, було виявлено, що в них ще недостатньо використовуються завдання проблемно-пошукового характеру, недооцінюється роль тестів як інструменту виміру результатів навчання, не використовуються належним чином можливості алгоритмів та опорних схем для систематизації знань.

Вивчення літературних джерел з проблеми дослідження, аналіз вітчизняного і зарубіжного досвіду створення робочих зошитів дозволили з'ясувати, що процес навчання учнів передбачає використання різноманітних засобів навчання, за допомогою яких учні пізнають основи біології, у тому числі і зошитів з друкованою основою. Робочі зошити з друкованою основою зможуть стати сучасним і перспективним засобом навчання, якщо будуть містити різнопланові та різнорівневі завдання для безпосереднього виконання їх учнями з метою поліпшення засвоєння, повторення, узагальнення, систематизації та перевірки знань. Від підручників робочі зошити відрізняються відсутністю великого текстового навчального матеріалу; наявністю значної кількості різноманітних завдань, що стимулюють пізнавальну діяльність учнів; системою орієнтирів, що дають змогу сконцентрувати увагу учнів на сутності навчального матеріалу; за дидактичними функціями робочі зошити відрізняються від інших засобів навчання переважанням функцій закріплення та самоконтролю й самоосвіти. Наявні у педагогічній літературі трактування поняття «зошит з друкованою основою» дозволяють розглядати його як засіб навчання, в якому, враховуючи правила організації пізнавальної діяльності учнів різного віку, міститься доступна наукова інформація, призначена для засвоєння, узагальнення, повторення, систематизації та перевірки знань із конкретного навчального предмета. Робочі зошити поряд з підручниками, збірниками, роздатковими матеріалами й довідниками є невіддільною складовою навчально-методичного комплексу з біології для учнів шкіл.

2.2 Теоретичне обґрунтування технології створення робочих зошитів з друкованою основою

Технологія створення робочих зошитів з друкованою основою базується на положенні, що дидактичний матеріал у вигляді навчальних завдань для робочих зошитів з друкованою основою, порівнюючи із звичайними стандартними завданнями підручника, має бути диференційованим [8].

На нашу думку, робочі зошити мають включати опорні схеми, конспекти, які допоможуть реалізувати такі важливі функції зошитів, як систематизацію та узагальнення знань. Сучасні підходи до оцінювання навчальних досягнень учнів ґрунтуються на нових підходах щодо подання інформації й перетворення її на знання, на розроблену удосконалену систему тестів, адаптовану до умов сучасної загальноосвітньої школи (М.М. Олійник, Ю.А. Романенко, Н.В. Титаренко). Проблемний метод навчання вдосконалює розумові здібності учнів, надає навчанню розвивальний характер. Цього можна досягнути за умови акцентування уваги на завданнях пошукового та творчого характеру. На основі цих положень ми дійшли висновку щодо обов'язковості завдань проблемного характеру у зошитах з друкованою основою. До таких завдань нами віднесені вправи на порівняння, класифікацію явищ, на уміння виділяти головне, визначати суттєві ознаки, робити самостійні висновки. Використання алгоритмів у навчанні біології сприяє більш глибокому осмисленню взаємозв'язків при вивченні хімічних явищ, властивостей речовин, способів розв'язування задач. Тому включення алгоритмів до робочих зошитів спрямоване на забезпечення належного засвоєння учнями необхідних умінь та навичок.

Технологія створення зошитів з друкованою основою повинна базуватися на врахуванні характеру пошукової діяльності учнів, системі пізнавальних завдань, реалізації принципу укрупнення дидактичних одиниць (лекційно-семінарська система навчання).

Узагальнення дидактико-методичних досліджень з питань змісту та структури навчально-методичних комплексів, аналіз шкільної практики дозволили обґрунтувати такі принципи відбору і формування змісту зошитів з друкованою основою: відповідність змісту вимогам психології та педагогіки; узгодженість змісту дидактичного матеріалу зошитів і шкільного підручника; підпорядкування одиничних завдань розв'язуванню комплексного завдання; зорієнтованість завдань на пошуковий та творчий характер навчальної діяльності; різнорівневий підхід до змісту завдань для контролю навчальних досягнень учнів; спрямованість завдань на формування умінь практичного характеру.

З урахуванням дидактичних функцій робочих зошитів були визначені їх структурні компоненти. До них належать: навчальні завдання з вивчення понять, законів хімії; вправи на закріплення набутих знань; тренувальні алгоритмізовані завдання; узагальнюючі опорні конспекти; інструкції до лабораторних дослідів; тести; підсумкові самостійні роботи, таблиці; дидактичні ігри. Аналізуючи зміст завдань, зіставляючи його з попередньо набутими знаннями та практичним досвідом, учні обмірковують мету завдань, прогнозують результати, які необхідно здобути, і на які потрібно орієнтуватися, виконуючи конкретне завдання. Система пізнавальних завдань у робочих зошитах з хімії необхідна для того, щоб навчити учнів шкіл та професійно-технічних училищ аналізувати склад і будову речовин, диференціювати за ознаками хімічні сполуки, формулювати висновки. На підставі цього для реалізації змістової сторони навчання були виділені базові поняття з хімії і на цій основі розроблено зміст завдань з урахуванням їх розвиваючого характеру. Увага була зосереджена на відборі загальних понять, що стануть змістовою основою завдань робочих зошитів, тобто, зумовлять інтегруючий характер завдань.

Таким чином, завдання на закріплення, узагальнення і систематизацію знань та умінь становлять основу текстового компонента робочих зошитів з друкованою основою. У ході дослідження ми дійшли висновку, що форма їх подачі має бути урізноманітнена табличним способом формулювання умов завдань. Ми виходили з того, що завдання робочих зошитів мають відповідати різним рівням сформованості умінь і навичок учнів й мати алгоритмізовану інструкцію з виконання необхідних дій, а за допомогою таблиць цього легко досягти [20].

Узагальнення результатів аналізу теорії і практики створення та використання вербальних засобів навчання дало підстави для теоретичного обґрунтування технології створення робочих зошитів. Слід зауважити, що термін «технологія» стосовно педагогічних процесів є запозиченим й відносно новим. Але, незважаючи на це, досить швидко його стали використовувати у різних словосполученнях: «педагогічна технологія, «освітня технологія», «технологія виховання» тощо. На основі вивчення літературних джерел було зроблено висновок, що технології, котрі стосуються навчально-виховного процесу, є способами реалізації змісту навчання та виховання, передбаченого навчальними програмами.

Оскільки робочі зошити входять до складу навчально-методичного комплексу, то технологію їх створення ми розглядаємо, виходячи із загальноприйнятого тлумачення поняття «технології» як наукового опису способу виробництва. Отже, технологію створення зошитів з друкованою основою ми розглядаємо як процес добору, систематизації, узагальнення дидактичних матеріалів і формування на їх основі особливого типу навчальних посібників для вивчення біології учнями. Складовими технології створення зошитів з друкованою основою є: визначення місця і ролі робочих зошитів у навчальному процесі з біології; створення опорних схем-конспектів як форми узагальнення і систематизації знань; розробка проблемних завдань, що сприяють розвитку творчих здібностей школярів шкіл та учнів професійно-технічних училищ; конструювання алгоритмів виконання окремих завдань; передбачення форм контролю та їх змістового забезпечення; відбір ілюстративного матеріалу, науково-популярної інформації, кросвордів, виконання дидактичних ігор як засобу стимулювання пізнавального інтересу учнів до біології.

Створені у такий спосіб робочі зошити з друкованою основою у формуючому експерименті стали ефективним і сучасним засобом навчання. Технологія їх використання підпорядкована успішному розв'язанню навчально-виховних завдань сучасної школи. Тобто, технологія використання робочих зошитів стосується, насамперед, урізноманітнення форм та методів самостійної роботи учнів. За своїм призначенням зошити з друкованою основою повинні виконувати такі функції: інформаційну, систематизуючу, закріплення та самоконтролю, самоосвіти, інтегруючу, координуючу та розвивально-виховну.

Важливим аспектом створення робочих зошитів, на нашу думку, є чіткість і послідовність змістового наповнення їх навчально-інформаційного блоку. До змістового наповнення робочих зошитів відносимо: апарат організації оволодіння новими знаннями, апарат організації засвоєння знань, апарат організації контролю знань.

Робочі зошити з біології - це набори завдань для організації самостійної роботи школярів, складені згідно з чинною шкільною програмою. Вони охоплюють відповідний шкільний курс біології або його окремий розділ. Зміст робочих зошитів доповнює викладений у підручнику навчальний матеріал, конкретизує основні ідеї, гіпотези, теорії, положення й закономірності курсу методами стислих лекцій, опорних конспектів, запитань репродуктивного й творчого характеру.

Використання робочих зошитів у навчально-виховному процесі з біології дає змогу активізувати та індивідуалізувати процес пізнавальної діяльності учнів, організувати їхню самостійну роботу та здійснювати систему повторень навчального матеріалу з теми, розділу чи всього курсу.

Нині для викладання шкільної біології пропонуються різноманітні навчально-методичні комплекти - програми, підручники, методичні посібники. Добираючи їх, учитель має орієнтуватися насамперед на перелік навчально-методичних посібників, рекомендованих Міністерством освіти і науки України.

3. Шкільні підручники та електронні ресурси

3.1 Шкільний підручник із біології

Шкільний підручник із біології - це навчальна книга, що містить систематичний виклад певного обсягу знань, які відображують сучасний рівень досягнень біологічної науки та виробництва, й призначена для обов'язкового засвоєння учнями.

Підручник - один із засобів для самостійної роботи учнів, основне джерело знань. Він виконує багато функцій: інформаційну, систематизувальну, інтегрувальну, мотиваційну, самоконтролю тощо. Тому підручник має відповідати таким вимогам, як науковість, доступність, відповідність часовим нормам, оптимальність співвідношення всіх його структурних компонентів. На жаль, у сучасних підручниках із біології зазначені функції реалізуються далеко не повною мірою. Крім того, нові підручники вводяться в школу без експериментальної перевірки й серйозної експертної оцінки [23].

Сучасний стан розвитку освіти характеризується підвищенням ролі біологічних знань у навчанні та вихованні майбутнього покоління держави. З огляду на це, особливого значення набуває проблема посилення процесуальних аспектів навчання (навчання учнів способів здобуття, критичного осмислення і перенесення необхідної інформації у практичну діяльність, формування навичок самоосвіти). У розв'язанні зазначеної проблеми провідна роль належить шкільному підручнику та готовності вчителя до організації роботи учнів з ним.

Аналіз історичного розвитку освіти показав, що розуміння вченими значущості формування навичок користування навчальною книгою були відомі ще за часів Платона, Аристотеля. Не обійшли увагою проблему книжного навчання відомі мислителі, починаючи з епохи Київської Русі (Володимир Мономах, Ярослав Мудрий), видатні педагоги, психологи минулого (П. Могила, Г. Сковорода, Б. Грінченко, І. Огієнко, К. Ушинський, Я. Чепіга, Г. Ващенко, С. Русова, Г. Костюк, В. Сухомлинський). Значна увага проблемі оптимального поєднання різноманітних підходів до конструювання шкільного підручника приділялась І.Д. Звєрєвим.

Аналіз літературних джерел показав, що за останні десятиріччя організація роботи учнів з підручником не була предметом досліджень українських учених у галузі педагогіки та методики навчання біології. Окремі питання використання методичного потенціалу підручника розглянуті в працях Т.А Завади, В.Д. Ковальчука, Г.С. Петріщевої.

Підготовка педагога до організації творчої співпраці вчителя та учня у процесі навчально-пізнавальної діяльності з використанням методичного потенціалу інформаційних джерел, основних положень теорії вдосконалення професійної компетентності вчителя, надання практичних рекомендацій щодо організації самоосвіти вчителів вивчалася Н.М. Буринською, В.Ф. Паламарчук, Л.Б.  и т.д.................


Перейти к полному тексту работы



Смотреть похожие работы


* Примечание. Уникальность работы указана на дату публикации, текущее значение может отличаться от указанного.