На бирже курсовых и дипломных проектов можно найти образцы готовых работ или получить помощь в написании уникальных курсовых работ, дипломов, лабораторных работ, контрольных работ, диссертаций, рефератов. Так же вы мажете самостоятельно повысить уникальность своей работы для прохождения проверки на плагиат всего за несколько минут.

ЛИЧНЫЙ КАБИНЕТ 

 

Здравствуйте гость!

 

Логин:

Пароль:

 

Запомнить

 

 

Забыли пароль? Регистрация

Повышение уникальности

Предлагаем нашим посетителям воспользоваться бесплатным программным обеспечением «StudentHelp», которое позволит вам всего за несколько минут, выполнить повышение уникальности любого файла в формате MS Word. После такого повышения уникальности, ваша работа легко пройдете проверку в системах антиплагиат вуз, antiplagiat.ru, etxt.ru или advego.ru. Программа «StudentHelp» работает по уникальной технологии и при повышении уникальности не вставляет в текст скрытых символов, и даже если препод скопирует текст в блокнот – не увидит ни каких отличий от текста в Word файле.

Результат поиска


Наименование:


автореферат Змст виховання школярв вдповдно до принципв гуманстичної морал. Впровадження у процес позаурочної дяльност нтегрованої програми. Поєднання у процес позаурочної дяльност традицйних та нновацйних форм та методв розвитку особистост.

Информация:

Тип работы: автореферат. Предмет: Педагогика. Добавлен: 16.04.2009. Сдан: 2009. Страниц: 3. Уникальность по antiplagiat.ru: --.

Описание (план):


ІНСТИТУТ ПРОБЛЕМ ВИХОВАННЯ АПН УКРАЇНИ
ЛАВРОНЕНКО ОЛЕНА МИКОЛАЇВНА
УДК 37.034:373.3: “3752”
ВИХОВАННЯ В УЧНІВ ПОЧАТКОВИХ КЛАСІВ ГУМАНІСТИЧНИХ ЦІННОСТЕЙ У ПОЗАУРОЧНІЙ ДІЯЛЬНОСТІ

13.00.07 - теорія та методика виховання
АВТОРЕФЕРАТ
дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук
Київ-2008
Дисертацією є рукопис.
Роботу виконано на кафедрі педагогіки Уманського державного педагогічного університету імені Павла Тичини, Міністерство освіти і науки України.
Науковий керівник: доктор педагогічних наук, професор, дійсний член АПН
України Кузь Володимир Григорович,
Уманський державний педагогічний університет
імені Павла Тичини, професор кафедри дошкільної
педагогіки і психології.
Офіційні опоненти: доктор педагогічних наук, професор
Пустовіт Григорій Петрович,
Академія педагогічних наук України,
вчений секретар Відділення теорії та історії педагогіки;
кандидат психологічних наук, доцент
Помиткін Едуард Олександрович,
Інститут педагогічної освіти і освіти дорослих
АПН України, старший науковий співробітник,
завідувач відділу педагогічної психології і психології праці.
Захист відбудеться 1 липня 2008 року о 1400 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 26.454.01 в Інституті проблем виховання АПН України за адресою: 04060, м. Київ, вул. М.Берлинського, 9 (зал засідань).
З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Інституту проблем виховання АПН України (04060, м. Київ, вул. М.Берлинського, 9).
Автореферат розіслано 31 травня 2008 року.
Учений секретар
спеціалізованої вченої ради _______________________ Л. М. Масол
ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність дослідження. Процес становлення сучасного суспільства потребує розвитку української національної системи виховання, в основу якої будуть покладені провідні принципи гуманізму та демократизації. Стає очевидним, що активним суспільним суб'єктом має бути людина з високим рівнем свідомості, творчої активності, відповідальності, яка керується у своїй діяльності і поведінці гуманістичними цінностями. Таку людину покликана виховати школа, як соціальний освітній інститут.
Зміст початкової освіти складає основу різнобічного розвитку учнів, формування у них мислення, пізнавальних інтересів, оволодіння навичками здобувати знання. У цей період у молодших школярів інтенсивно формуються інтелектуальні, соціальні і моральні якості. Саме в початковій школі учні отримують основи знань з навчальних дисциплін, правил поведінки, розуміння гуманістичних цінностей, що будуть служити підґрунтям їхньої успішної діяльності та поведінки впродовж усього життя.
Аналіз наукових джерел засвідчив, що проблема виховання гуманістичних моральних цінностей в учнів досліджувалася різними авторами. Так у ряді наукових робіт відображено важливі аспекти означеної проблеми: загальнотеоретичні засади гуманізації виховання молодших школярів у позаурочній діяльності, перетворення школи в „майстерню гуманності” викладені у працях Я. Коменського, А. Макаренка, В. Сухомлинського; психологічні аспекти гуманістичного виховання розкриті у працях І. Беха, О. Бодальова, М. Боришевського, О. Киричука, Г. Костюка, Е. Помиткіна; сутність та структура етично-моральних цінностей у сучасній вітчизняній системі виховання обґрунтовані в роботах Т. Аболіної, О. Вишневського, Е. Корнієнко, М. Красовицького, О. Сухомлинської. Концептуальні засади виховання гуманістичних цінностей учнів сформовано І. Бехом, Н. Ганнусенко, К. Чорною. Процес формування гуманних відносин у позаурочній діяльності став предметом дослідження В. Коротєєвої, Г. Ясякевич. Є. Докукіна вивчала взаємодію школи і сім'ї у формуванні моральних засад поведінки молодших школярів. М. Трофанова і М. Глущенко з'ясовували особливості виховання молодших школярів у позаурочній діяльності. Г.Пустовіт, Т.Сущенко розглядали позашкільну освіту та позаурочну діяльність як засіб формування всебічно розвиненої особистості. Проблемі морального виховання молодших школярів у системі позакласної діяльності присвячене дослідження О. Матвієнко. Особливості морального розвитку та механізм формування моральних цінностей розкрито у працях І. Беха, В. Галузяка, А. Донцова, В. Тюріної.
Актуальність дослідження зумовлена низкою наявних протиріч між: соціальним запитом суспільства на гуманну особистість і традиційною системою виховання; необхідністю ефективного цілеспрямованого виховання гуманістичних цінностей у молодшого школяра у позаурочній діяльності та послабленням виховної функції школи; визнанням позаурочної роботи важливим засобом формування гуманістичних цінностей в учнів та слабким вивченням її впливу на розвиток гуманної особистості; наявними практичними і методичними розробками з організації позаурочної діяльності та незначним їх використанням з метою виховання гуманістичних цінностей в учнів початкових класів; визнанням молодшого шкільного віку як найбільш сензитивного періоду для виховання гуманістичних цінностей та відсутністю змісту, форм і методів їх формування у процесі позаурочної діяльності.
Здійснений аналіз праць дав змогу стверджувати, що найсприятливішою для виховання в учнів початкової школи поведінки на основі гуманістичних цінностей є їхня діяльність у позаурочний час. Вони разом із педагогами, на основі партнерства беруть участь у суспільно значимій діяльності, в процесі якої вправляються в здійсненні суспільно значущих вчинків на основі гуманістичних цінностей. Молодші школярі залучаються до роботи в різних творчих об'єднаннях (гуртках, студіях) відповідно до інтересів, добровільного вибору, що сприяє самореалізації особистості, розвитку її індивідуальних нахилів і здібностей. Все ж реалізація завдань виховання гуманістичних цінностей в учнів початкової школи у позаурочній діяльності стримується їх недостатнім теоретичним осмисленням, відсутністю належного методичного забезпечення.
Наявність означених суперечностей, актуальність цієї проблеми, її важливість для теорії і недостатній рівень розробленості щодо практики виховання обумовили вибір теми дослідження: „Виховання в учнів початкових класів гуманістичних цінностей у позаурочній діяльності”.
Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконане відповідно до тематики науково-дослідних робіт кафедри педагогіки Уманського державного педагогічного університету імені Павла Тичини та науково-дослідної лабораторії „В.О. Сухомлинський і школа XXI ст.”. Тему дослідження затверджено на засіданні вченої ради Уманського державного педагогічного університету імені Павла Тичини (протокол № 2 від 25 вересня 2001 року) і узгоджено в Раді з координації наукових досліджень в галузі педагогіки і психології в Україні (протокол № 1 від 29 січня 2002 року).
Об'єкт дослідження - процес формування гуманістичних цінностей в учнів початкових класів.
Предмет дослідження - педагогічні умови, зміст, форми та методи виховання гуманістичних цінностей у молодших школярів у процесі позаурочної діяльності.
Мета дослідження - теоретично обґрунтувати, розробити та експериментально перевірити педагогічні умови, зміст, форми і методи виховання гуманістичних цінностей в учнів початкових класів у позаурочній діяльності.
Вихідною для дослідження стала гіпотеза про те, що виховання гуманістичних цінностей в учнів початкових класів у позаурочній діяльності здійснюватиметься ефективніше за умов:
- структурування змісту виховання молодших школярів відповідно до принципів гуманістичної моралі;
- впровадження у процес позаурочної діяльності інтегрованої програми, зміст якої охоплює різні напрями гурткової роботи та спрямований на виховання гуманістичних цінностей у молодших школярів;
- поєднання у процесі позаурочної діяльності традиційних та інноваційних форм та методів розвитку особистості, зміст яких пов'язаний із вихованням гуманістичних цінностей у молодших школярів;
- взаємодії позашкільних навчальних закладів, сім'ї, соціального середовища з навчально-виховним процесом початкової школи.
Досягнення поставленої мети й перевірка гіпотези зумовили вирішення таких завдань дослідження:
1. З'ясувати стан досліджуваної проблеми в педагогічній теорії та виховній практиці сучасної початкової школи.
2. Проаналізувати сутність та уточнити зміст поняття „гуманістичні цінності” щодо учнів початкових класів.
3. Розробити критерії та показники, виявити рівні вихованості гуманістичних цінностей в учнів початкової школи.
4. Теоретично обґрунтувати та експериментально перевірити зміст, форми та методи виховання гуманістичних цінностей у молодших школярів та педагогічні умови їх реалізації у процесі позаурочної діяльності на основі інтегрованої програми „Виховуємо гуманну особистість”.
5. Визначити особливості взаємодії соціальних інститутів (позашкільних навчальних закладів, сім'ї, соціального середовища) та початкової школи у вихованні гуманістичних цінностей в молодших школярів у позаурочній діяльності.
Теоретичною основою дослідження є: основні положення філософської антропології, аксіології (Т. Аболіна, О. Дробницький, М. Каган, Д. Леонтьєв) та психолого-педагогічної науки про соціальну сутність особливості виховання гуманістичних цінностей (Ш. Амонашвілі, І. Зязюн, С. Рубінштейн, В. Сухомлинський та ін.), утвердження дитини, як суб'єкта діяльності та спілкування (A. Вейт, В. Кремень, О. Савченко, О. Сухомлинська), осмислення механізму трансформації гуманістичних цінностей в особистісні надбання (І. Бех, В. Кузь, Е. Помиткін, К. Чорна, В. Шадриков).
Науковий пошук здійснено на підставі положень теорії пізнання про взаємозв'язок свідомості та діяльності, єдності навчання, виховання і розвитку особистості. Здійснюючи дослідження, ми опирались також на Конституцію України, Закони України „Про освіту”, „Про позашкільну освіту”, Декларацію прав дитини, Національну доктрину розвитку освіти в Україні в XXI столітті”, положення про національне виховання (Державна національна програма „Освіта” (Україна XXI століття).
Методи дослідження - теоретичні: аналіз і узагальнення філософської, соціологічної, психолого-педагогічної методичної літератури для визначення теоретичних основ дослідження, вироблення концептуальних підходів до розуміння сутності та змісту гуманістичних цінностей стосовно учнів початкових класів, розробка методики дослідження, обґрунтування змісту, форм та методів виховання гуманістичних цінностей, розробка критеріїв та виявлення рівнів вихованості гуманістичних цінностей у молодших школярів; емпіричні: методи педагогічної діагностики (цілеспрямоване і систематичне спостереження, бесіди, тестування, анкетування, творчі завдання, проективні методики), що використовувались для проведення зрізів на констатувальному та формувальному етапах дослідження з метою визначення рівня вихованості гуманістичних цінностей в учнів початкових класів у позаурочній діяльності; оцінка результатів проводилась шляхом порівняння досягнутого в експериментальній та контрольній групах; статистичні: методи математичної статистики, які використовувались для кількісної обробки результатів, що дало змогу зробити висновки про результативність запропонованої інтегрованої навчально-виховної програми виховання гуманістичних цінностей молодших школярів та з'ясувати динаміку кількісних змін у рівнях вихованості гуманістичних цінностей в учнів початкових класів до початку і після завершення дослідно-експериментальної роботи.
Експериментальна база дослідження. Дослідна експериментальна робота проводилась у початкових класах загальноосвітньої школи № 7, приватної школи-гімназії № 2 та навчально-виховного комплексу № 4 м. Хмельницького, Дмитрушківської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів Уманського району, загальноосвітньої школи № 1 м. Умані Черкаської області. До педагогічного експерименту було залучено 436 учнів початкових класів. Також здійснено опитування 53 директорів міських, сільських шкіл, керівників станцій юних техніків та юних натуралістів, спортивних секцій та інших гуртків, 131 випадкового респондента, 69 учителів початкових класів, 178 батьків.
Наукова новизна і теоретичне значення дослідження полягає у тому, що: вперше науково обгрунтовано та розроблено зміст, форми та методи виховання гуманістичних цінностей в учнів початкових класів, які реалізовано в інтегрованій програмі, та педагогічні умови їх ефективного використання у позаурочній діяльності; розроблено критерії та показники гуманістичної вихованості молодших школярів; уточнено зміст поняття „гуманістичні цінності” як особливого результату духовної діяльності людини, що виражається у ставленні молодшого школяра до речей, їх властивостей, дій, учинків тощо, які регулюють поведінку людини в усіх сферах її суспільного життя і орієнтують у процесі задоволення своїх потреб; набула подальшого розвитку методика виховання гуманістичних цінностей в учнів початкових класів у позаурочній діяльності.
Практичне значення дослідження полягає у розробці та впровадженні у практику діяльності початкової школи інтегрованої навчально-виховної програми виховання гуманістичних цінностей у молодших школярів у позаурочній діяльності, яка дає змогу комплексно реалізувати зміст, форми та методи формування особистості у взаємодії соціальних інститутів зі школою. Результати дослідження можуть бути використані вчителями при організації виховного процесу в початковій школі, в організації позаурочної та позашкільної роботи з учнями початкових класів, у підготовці підручників, посібників з виховання.
Основні положення, висновки й рекомендації, розроблені на основі узагальнення дослідницьких матеріалів, упроваджено в практику роботи загальноосвітньої школи міста Хмельницького № 7 (довідка про впровадження № 5 від 8 лютого 2005 року), навчально-виховного комплексу міста Хмельницького № 4 (довідка про впровадження № 11 від 17 березня 2004 року), Дмитрушківської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів Уманського району (довідка про впровадження № 35 від 17 грудня 2004 року), загальноосвітньої школи міста Умані № 1 Черкаської області (довідка про впровадження № 41 від 25 грудня 2004 року). Окремі положення дослідження використовуються в курсі педагогіки, теорії та методики виховання на кафедрах педагогіки Уманського державного педагогічного університету імені Павла Тичини (довідка про впровадження № 813/03 від 7 жовтня 2005 року), Хмельницької гуманітарно-педагогічної академії (довідка про впровадження № 194 від 14 червня 2005 року), Кам'янець-Подільського національного університету (довідка про впровадження № 26 від 7 червня 2005 року) та Чернівецького національного університету імені Ю. Федьковича (довідка про впровадження № 17-38/1158 від 7 червня 2005 року).
Апробація результатів дослідження здійснювалась у процесі експериментальної роботи, виступів на наукових і науково-практичних конференціях, у тому числі: міжнародних - „Україна - Європейський Союз: перспективи поглиблення партнерства” (Донецьк, 2006), „Сучасні педагогічні технології і освітні системи ХХІ століття” (Кіровоград, 2006), „Актуальні проблеми навчання та виховання людей з особливими потребами” (Київ, 2006), „Актуальні проблеми навчання та виховання людей в інтегрованому освітньому середовищі” (Київ, 2007); Всеукраїнських - „До витоків становлення української педагогічної науки” (Умань, 2001), „Підготовка вчителів до впровадження нових технологій навчання у малокомплектній початковій школі” (Умань, 2004), „Філософія Г.С. Сковороди і національна ідея” (Хмельницький, 2006), „Духовність українства ХХІ століття” (Кіровоград, 2006), „Сучасні тенденції та перспективи розвитку освіти і науки вищих навчальних закладах України” (Хмельницький, 2007), „Сучасні психолого-педагогічні тенденції розвитку освіти у вищих навчальних закладах України” (Хмельницький, 2007), а також на засіданнях кафедри педагогіки Уманського державного педагогічного університету імені Павла Тичини (Умань, 2002-2007 рр.), засіданнях лабораторії „В.О. Сухомлинський і школа ХХІ ст.” (Умань, 2002-2007 рр.).
Публікації. Результати дослідження висвітлено в 11 одноосібних наукових працях, з них 7 - у фахових виданнях, затверджених ВАК України.
Структура дисертації зумовлена логікою дослідження і складається зі вступу, двох розділів, висновків до кожного розділу та загальних висновків, списку використаних джерел з 266 позицій. Загальний обсяг становить 256 сторінок друкованого тексту, з них 171 основного тексту. Робота містить 12 таблиць, 6 схем, 13 рисунків, 2 діаграми.
ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У вступі обґрунтовано актуальність теми дослідження, ступінь її розробленості, визначено об'єкт, предмет, мету, сформовано гіпотезу, завдання, теоретичні основи та методи дослідження, окреслено експериментальну базу, розкрито наукову новизну, теоретичне та практичне значення дослідження, відображено апробацію і впровадження результатів.
У першому розділі - „Теоретичні засади виховання гуманістичних цінностей у молодших школярів” - розкриваються філософські та психолого-педагогічні аспекти гуманістичних цінностей; особливості виховання гуманістичних цінностей у молодших школярів та аналізується стан проблеми у практиці роботи початкової школи. Розкрито сутність і структуру поняття „гуманстичні цінності”, проаналізовано тлумачення супутніх понять „гуманізм”, „гуманістичні взаємини”, „гуманістичне виховання”: Визначено основні параметри діагностування стану вихованості гуманістичних цінностей в учнів початкових класів.
На основі узагальнення результатів аналізу філософських, психолого-педагогічних праць (Ш. Амонашвілі, Л. Архангельський, І. Бех, М. Боришевський, О. Вишневський, І. Зязюн, В. Кузь, С. Рубіншнейн, А. Сиротенко, В. Сухомлинський, К. Чорна) було визначено, що гуманістичні цінності - це поняття, які регулюють поведінку людини в усіх сферах її суспільного життя і орієнтацію на них у процесі задоволення своїх потреб. У дисертації уточнено зміст поняття „гуманістичні цінності”, які розуміємо як психологічні особливості, систему світоглядних орієнтацій, що полягають у ставленні до іншої людини, самого себе, суспільства та природного довкілля як найвищої цінності, у здатності здійснення вибору добра на противагу злу та систематичному здійсненні гуманістичної діяльності. Осмислено механізм трансформації гуманістичних цінностей в особистісні надбання. Відзначено, що гуманістична цінність формується послідовними діями, коли знання та уявлення про гуманність підкріплюються мотивами, що базуються на почуттях, ставленнях та відносинах. Неодноразово повторювані дієво, ці знання переростають у навички і звички, які у свою чергу коригують сутність учинків уже як переконання.
У дослідженнях Л. Архангельського, О. Богданової, М. Болдирєва, М. Глущенко, О. Ковальова, І. Мар'єнко, Л. Нестеренко, Д. Пащенка, Н. Трофимової розглядаються теоретичні аспекти гуманістичного виховання, зміст якого має відображати спеціально створену систему благотворних впливів сім'ї, школи та соціального середовища на особистість молодшого школяра з метою виховання гуманістичних цінностей, що є основою підготовки дитини до життя, засвоєння нею позитивного досвіду попередніх поколінь (обов'язково з урахуванням негативного досвіду) та вироблення нових підходів до подальшого розвитку суспільства і соціально-суспільних відносин, які базуватимуться на національній і загальнолюдській гуманістичній культурі. Тому зміст гуманістичного виховання, як підтверджують результати нашого дослідження, обов'язково має здійснюватися в комплексі з морально-етичним, естетичним, фізичним, громадянським, трудовим та відображати й утверджувати у свідомості й діяльності молодших школярів найвищі національні та загальнолюдські гуманістичні цінності.
Зазначено, що в педагогічних працях І. Беха, Л. Божович, А. Бойко, З. Калмикової, Т. Кочубей особу учня розглядають уже не просто як об'єкт, а насамперед як суб'єкт гуманістичного розвитку, ставляться завдання формування єдності гуманістичної свідомості і гуманістичної поведінки, через занепад системи ідеалів, знекультурення суспільства пропонуються напрями інтеграції виховних впливів шкільного колективу, сім'ї, позашкільних закладів та соціального середовища.
На основі науково-педагогічних досліджень С. Бакуліної, Л. Канішевської, В. Киричок, О. Кияновського, С. Литвиненко, О. Матвієнко, Л. Полякової, О. Фок, Г. Ясякевич розглянуто проблеми виховання гуманістичних цінностей у молодших школярів та виявлено, що специфічною особливістю виховання гуманістичних цінностей у молодшого школяра є те, що воно відбувається не як окремий процес, а в усіх різновидах його діяльності, грі, багатьох видах взаємин з молодшими та старшими за віком дітьми, дорослими, батьками та педагогами. На підставі зазначеного вище визначено й обумовлено зміст виховання гуманістичних цінностей у молодших школярів у позаурочній діяльності:
– цілісне формування особистості неможливе без усвідомлення молодшими школярами понять і відомостей про гуманістичні цінності, ідей національного виховання у вихованні гуманної людини;
- формування ставлення до людини як до найвищої цінності, виховання особистості в дусі доброзичливості, гуманності, щирості, чуйності, небайдужості, готовності прийти на допомогу. Виховання гуманістичних цінностей не може обмежуватися набуттям і засвоєнням певної суми знань, а передбачає освоєння молодшими школярами своєї етнічної спільності, національних та загальнолюдських цінностей (мови, території, культури, гідності, доброти, гуманності та ін.). Ідея гуманізму має пронизувати всі складові виховання. Тому виховання гуманістичних цінностей є процесом формування у свідомості молодших школярів стійких умовно-рефлекторних утворень, зумовлених його афектно-вольовими реакціями в різних ситуаціях;
- практика, коли молодші школярі втілюють гуманістичні ідеї у процесі свого життя і діяльності.
На основі аналізу наукових досліджень із психології, педагогіки, соціології, філософії було визначено критерії і показники вихованості гуманістичних цінностей в учнів початкових класів: пізнавально-понятійний, емоційно-ціннісний, діяльнісно-прогностичний. Пізнавально-понятійний критерій характеризується знанням про людину взагалі, про якості, важливі для життя в суспільстві; знання змісту понять і категорій, що мають своїм структурним центром поняття “гуманність”. Емоційно-ціннісний пов'язується з розумінням особистісної цінності іншої людини; визначається такими показниками: адекватне ставлення до себе як суб'єкта суспільного співжиття, позитивна “Я-концепція”; емоції, що переростають у гуманістичні почуття. Діяльнісно-прогностичний асоціюється зі здатністю до самореалізації, самоаналізу, самовдосконалення, саморозвитку, виявляється в умінні правильно будувати взаємовідносини з оточуючими, у ставленні до іншої людини як найвищої цінності.
У процесі констатувального експерименту за допомогою бесід, тестів, анкетування, моральних дилем, творів роздумів цілеспрямованого і систематичного спостереження за наведеними вище критеріями і показниками було визначено наявність в учнів початкових класів рівнів вихованості таких гуманістичних цінностей, як милосердя, ввічливість, відповідальність, доброчинність. До високого рівня були віднесені учні з повними міцними знаннями, чітко засвоєними поняттями про сутність гуманістичних цінностей, які здобуті у процесі позаурочної діяльності та самостійним систематичним цілеспрямованим пізнанням. Їм притаманні: стійкий позитивний відгук на гуманістичні цінності; гуманне ставлення до себе, інших людей, бережливе ставлення до довкілля; сформовано стійке прагнення прийти на допомогу, захистити слабкого, творити добро на користь іншим, дотримуватись правил пристойності, виявити люб'язність, чемність та здійснювати соціально значиму справу у позаурочний час, тобто постійна, самостійна, не потребуюча зовнішнього підкріплення вираженість милосердя, ввічливості, відповідальності, доброчинності у ставленнєвих взаємодіях; систематичне здійснення гуманістичної діяльності; стійкі навички самовиховання, самооцінки; гармонійне поєднання позитивного ставлення до себе з доброзичливим ставленням до інших людей. Рівень вище середнього характеризується повними знаннями про сутність гуманістичних цінностей, які здобуті у процесі позаурочної діяльності без самостійного пізнання; позитивний емоційний відгук щодо гуманістичних цінностей; виявляється у прагненні прийти на допомогу, захистити слабкого, дотримуватись правил пристойності, виявити люб'язність, чемність та здійснювати соціально значиму справу у позаурочний час; вираженість милосердя, ввічливості, доброчинності, відповідальності постійна, інколи потребує часткового підкріплення; бережливе ставлення до довкілля та навичками самооцінки, сформованими, але не завжди реалізованими на практиці. Середній рівень притаманний тим учням, які мали не глибокі знання про сутність гуманістичних цінностей, досить ситуативні, здобуті виключно в процесі позаурочної діяльності. Їм характерний нестійкий позитивний відгук про гуманістичні цінності, ситуативне прагнення прийти на допомогу, захистити слабкого, дотримуватись правил пристойності, творити добро на користь інших; вираженість милосердя, ввічливості, доброчинності, відповідальності у ставленнєвих ситуаціях епізодична та вимагає, як правило, переважно зовнішнього підкріплення; бережливе ставлення до довкілля. Гуманістична діяльність здійснюється ними ситуативно. Рівень нижче середнього наявний в учнів, які мали поверхневі знання про гуманістичні цінності та скептичне ставлення до них. Вони не вбачали сенсу у ціннісному ставленні до себе, до інших, у них відсутнє прагнення прийти на допомогу, творити добро на користь інших, дотримуватись правил пристойності, бути люб'язними та чемними, здійснювати соціально значиму справу у позаурочний час; необхідність повного підкріплення цих проявів; характерна байдужість до збереження довкілля, безпощадне ставлення до тварин, неадекватна самооцінка. Низький рівень характеризував вихованців, у яких відсутні знання про гуманістичні цінності Їм притаманне ціннісне ставлення до себе, але не до інших, відсутнє прагнення прийти на допомогу, агресивне ставлення до друзів, прояв жорстокості до тварин; неадекватна самооцінка, невміння керувати своїми емоціями, глузування над слабкими.
Одержані результати констатувального етапу експерименту показали, що: високий рівень сформованості гуманістичних цінностей мають 22,4 % першокласників, вище середнього - 17,5 %, середній - 38,1 %, нижче середнього - 16,1 %, низький - 5,9 %; високий рівень сформованості гуманістичних цінностей у 21 % другокласників, вище середнього - 23,2 %, середній - 35,7 %, нижче середнього - 11,9 %, низький - 8,2 %; високий рівень сформованості гуманістичних цінностей мають 19,9 % третьокласників, вище середнього - 22,3 %, середній - 35,2 %, нижче середнього - 12,4 %, низький - 10,2 %; високий рівень сформованості гуманістичних цінностей у 17,7 % четвертокласників, вище середнього - 21,4 %, середній - 32,2 %, нижче середнього - 16,7 %, низький - 13 %.
Отримані внаслідок проведеного констатувального етапу експерименту результати засвідчили, що значна частина молодших школярів має середній, нижче середнього та низький рівні сформованості гуманістичних цінностей, а здійснювана серед учнів позаурочна виховна робота є недостатньо ефективною. З метою підвищення відсоткового співвідношення учнів з низьким, нижче середнього та середнім рівнями було розроблено інтегровану програму виховання гуманістичних цінностей в учнів початкових класів „Виховуємо гуманну особистість”.
У другому розділі - „Теоретичне обґрунтування та експериментальна перевірка ефективності педагогічних умов, змісту, форм та методів виховання гуманістичних цінностей молодших школярів у позаурочній діяльності” - обґрунтовано педагогічні умови, зміст, форми та методи виховання гуманістичних цінностей у молодших школярів у позаурочній діяльності за розробленою інтегрованою програмою „Виховуємо гуманну особистість”; викладено методику формувального етапу педагогічного експерименту; представлено перебіг формувального етапу експерименту та аналіз результатів дослідження; здійснено інтерпретацію отриманих даних.
На основі аналізу наукової літератури, результатів констатувального етапу педагогічного експерименту розроблено структуру виховання гуманістичних цінностей в учнів початкових класів у позаурочній діяльності (рис. 1).
Основними компонентом структури визначено педагогічні умови, що покликані сприяти ефективності позаурочної виховної роботи з формування гуманістичних цінностей у молодших школярів: урахування завдань та функцій гуманістичного виховання; дотримання в позаурочній роботі з молодшими школярами принципів гуманістичного виховання; залучення молодших школярів до різних видів діяльності; напрями забезпечення виховання гуманістичних цінностей; упровадження інтегрованої програми „Виховуємо гуманну особистість” у позаурочну діяльність та її організаційно-методичне забезпечення.
Контрольні та експериментальні класи добиралися таким чином, щоб між учнями не існувало різких розбіжностей у загальному розвитку. У процесі розробки програми і методики формувального експерименту враховували, що становлення та перехід на більш високий рівень гуманістичних цінностей в учнів початкових класів відбуватиметься поетапно.
Формування гуманістичних цінностей в учнів початкових класів у позаурочній виховній роботі в контрольних класах велося за календарними планами виховної роботи, а в експериментальних - з використанням розробленої інтегрованої програми, спрямовану на збільшення самостійності, індивідуальності молодших школярів у поєднанні їх з активною діяльністю. Програма передбачала дотримання компонентів цілісної структури: від отримання гуманістичних знань до закріплення їх та свідомого втілення на практиці. З метою забезпечити системність виховання гуманістичних цінностей в молодших школярів. Програма реалізовувалась за кількома напрямами: ціннісне ставлення до власного „Я”; ціннісне ставлення до іншої людини; бережливе ставлення до довкілля; взаємодія соціальних інститутів з початковою школою.
Розроблена інтегрована програма спрямована на формування пізнавально-понятійного, емоційно-ціннісного, діяльнісно-прогностичного компонентів ціннісного ставлення до власного ”Я“, вплив на психічну, фізичну, духовну складові у вихованні дітей.
У процесі експериментального впровадження програми в молодших школярів формувалась система гуманістичних знань, поглядів, ідей, переконань про такі гуманістичні цінності, як: милосердя, ввічливість, відповідальність, доброчинність.
Сутність програми полягала у поглибленні інформованості учнів про гуманістичні цінності; формуванні на цій основі світогляду молодших школярів, який би відповідав вимогам гуманного суспільства; виховання гуманістичних цінностей особистості як провідного показника гуманістичної вихованості. Програма передбачала одночасне формування в учнів позитивних гуманістичних цінностей та засудження негативних: якщо виховувалася милосердя, то засуджувався її антипод - байдужість, набувалася доброчесність - приборкувався гнів, тощо.
Зміст інтегрованої програми „Виховуємо гуманну особистість” складається з чотирьох основних компонентів:
- 1 клас - програма “Гуманістичний вибір” (клуб „Ти на землі - Людина”);
- 2 клас - програма “Берегиня” (клуб „Джерельце”);
- 3 клас - програма “Даруймо радість” (гурток „Дерево роду”);
- 4 клас - програма “Добре слово” (гурток „Слово до слова”).
Для діяльності клубу “Ти на землі - Людина” (1 клас) було розроблено програму “Гуманістичний вибір”, до основних завдань якої включено розв'язання проблемних ситуацій гуманістичного змісту. Робота в гуртку складалася з двох частин: перша - прослуховування та обговорення змісту проблемної гуманістичної ситуації, друга - її інсценізація (на відміну від традиційної методики, обмеженої тільки прослуховуванням й обговоренням). При розв'язуванні гуманістичної ситуації молодший школяр ставиться в умови вільного гуманісти и т.д.................


Перейти к полному тексту работы



Смотреть похожие работы


* Примечание. Уникальность работы указана на дату публикации, текущее значение может отличаться от указанного.