На бирже курсовых и дипломных проектов можно найти образцы готовых работ или получить помощь в написании уникальных курсовых работ, дипломов, лабораторных работ, контрольных работ, диссертаций, рефератов. Так же вы мажете самостоятельно повысить уникальность своей работы для прохождения проверки на плагиат всего за несколько минут.

ЛИЧНЫЙ КАБИНЕТ 

 

Здравствуйте гость!

 

Логин:

Пароль:

 

Запомнить

 

 

Забыли пароль? Регистрация

Повышение уникальности

Предлагаем нашим посетителям воспользоваться бесплатным программным обеспечением «StudentHelp», которое позволит вам всего за несколько минут, выполнить повышение уникальности любого файла в формате MS Word. После такого повышения уникальности, ваша работа легко пройдете проверку в системах антиплагиат вуз, antiplagiat.ru, etxt.ru или advego.ru. Программа «StudentHelp» работает по уникальной технологии и при повышении уникальности не вставляет в текст скрытых символов, и даже если препод скопирует текст в блокнот – не увидит ни каких отличий от текста в Word файле.

Результат поиска


Наименование:


автореферат Сутнсть понять вдповдальна поведнка особистост та вдповдальна поведнка пдлтка, розкриття їх структури змсту. Обрунтування та переврка педагогчних умов виховання вдповдальної поведнки в учнв 7-8-х класв, розробка власної методики.

Информация:

Тип работы: автореферат. Предмет: Педагогика. Добавлен: 26.09.2014. Сдан: 2009. Страниц: 2. Уникальность по antiplagiat.ru: --.

Описание (план):


17

АКАДЕМІЯ ПЕДАГОГІЧНИХ НАУК УКРАЇНИ

ІНСТИТУТ ПРОБЛЕМ ВИХОВАННЯ

КУНИЦЯ ТЕТЯНА ЮРІЇВНА

УДК 37.035+316.52+159.947.23--053.6 (043.3)

Виховання відповідальної поведінки в учнів 7-8-х класів загальноосвітньої школи

13.00.07 - теорія і методика виховання

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата педагогічних наук

Київ - 2008

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність дослідження. Актуальність дослідження зумовлена сучасним соціальним напруженням, що ускладнює процес адаптації учнів підліткового віку до нових умов, їхню несуперечливу орієнтацію в нестандартних суспільних вимогах, дезорієнтацію у поведінці. Це загострює проблему виховання у підростаючої особистості ціннісного ставлення до себе, до інших, до суспільства та визначає нагальну потребу у вихованні відповідальної поведінки в учнів старшого підліткового віку, які вже прагнуть до самоствердження в різних сферах життя як дорослі, але ще за своїм статусом, психофізичними можливостями і соціальним досвідом залишаються дітьми, що створює передумови для розвитку безвідповідальної поведінки.
На необхідності виховання у школярів відповідальності наголошується в Законах України “Про загальну середню освіту”, “Про соціальний розвиток молоді в Україні”, в “Національній доктрині розвитку освіти”, “Національній програмі патріотичного виховання населення, формування здорового способу життя, розвитку духовності та зміцнення моральних засад суспільства”.
У роботах з філософії відповідальність розглядається у контексті співвідношення між свободою і необхідністю індивіда (М. Бердяєв, Н. Головко, Т. Гоббс, Р. Косолапов, Л. Ільїчов, Дж. Локк, В. Марков, Ж. Сартр, Г. Смирнов, Г. Сковорода). У соціальній психології відповідальність тісно пов'язується з набуттям людиною соціального досвіду та виробленням ціннісних орієнтацій, потрібних для виконання соціальних ролей (Е. Еріксон, Л. Колберг, Ч. Кулі, Дж. Мід). У психології вивчається місце відповідальності в структурі особистості, а також вплив окремих факторів на активізацію процесів розвитку самої відповідальності (К. Абульханова-Славська, Б. Ананьєв, І. Бех, А. Плахотний, С. Рубінштейн, Є. Рудковський, М. Савчин, Н. Скорбіліна). Особливості виховання відповідальності особистості і колективу, ціннісна основа і етичні засади поведінки особистості, можливості профілактики девіантної поведінки обґрунтовано в педагогічній літературі (Т. Алєксєєнко, В. Білоусова, О. Змановська, Л. Канішевська, В. Киричок, О. Коберник, М. Левківський, А. Макаренко, В. Маралов, В. Оржеховська, Л. Рувинський, В. Сітаров, В. Сухомлинський, О. Сухомлинська, Т. Федорченко, К. Чорна та ін.). У ряді дисертаційних робіт з педагогіки розкриваються педагогічні умови формування різних аспектів відповідальності в осіб різних вікових категорій і в різних соціальних інститутах, зокрема: відповідальної поведінки у дітей старшого дошкільного віку в умовах дошкільного навчального закладу (Т. Фасолько); соціальної відповідальності в учнів старших класів у позашкільній діяльності (В. Тернопільська); почуття відповідальності в учнів молодшого шкільного віку загальноосвітньої школи (Н. Басюк).
Однак, як свідчить аналіз теоретичних джерел, проблема виховання відповідальної поведінки в учнів 7-8-х класів ще не була предметом спеціального дослідження. Вона є актуальною і для практики виховання: школярі саме цього віку вирізняються ризикованою, викличною поведінкою, долучаються до шкідливих звичок, часто мають викривлене уявлення про цінності життя і намагаються на них орієнтуватися, що в цілому несе загрозу не тільки їхньому здоров'ю, а й благополуччю суспільства.
Отже, соціальна значущість проблеми, її недостатня теоретична й методична розробленість, потреби практики зумовили вибір теми дисертаційного дослідження: ”Виховання відповідальної поведінки в учнів 7-8-х класів загальноосвітньої школи”.
Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Тема дисертаційного дослідження є складовою теми лабораторії соціальної педагогіки Інституту проблем виховання АПН України ”Соціально-педагогічні засади виховання особистості в сучасних умовах”, державний реєстраційний номер № 0103U001163. Тема дисертаційної роботи затверджена на засіданні Вченої ради Інституту проблем виховання АПН України (протокол № 2 від 1 березня 2004 року), затверджена Радою з координації наукових досліджень у галузі педагогіки та психології в Україні (протокол № 8 від 25 жовтня 2005 року).
Мета дослідження полягає у науковому обґрунтуванні, розробці й експериментальній перевірці педагогічних умов та методики виховання відповідальної поведінки в учнів 7-8-х класів загальноосвітньої школи.
Об'єктом дослідження є процес виховання відповідальної поведінки в учнів старшого підліткового віку загальноосвітньої школи.
Предметом дослідження - педагогічні умови виховання відповідальної поведінки в учнів 7-8-х класів загальноосвітньої школи.
Гіпотеза дослідження - виховання відповідальної поведінки в учнів 7-8-х класів може здійснюватись ефективно за умов:
– усвідомлення старшими підлітками сутності відповідальності та відповідальної поведінки особистості;
– розвитку мотивації до вироблення власної відповідальної поведінки;
– ціннісного ставлення до себе, інших та предметного світу;
– набуття досвіду відповідальної поведінки.
Для реалізації поставленої мети та перевірки робочої гіпотези було визначено такі завдання дослідження:
1. Проаналізувати стан досліджуваної проблеми в теорії та виховній практиці.
2. Уточнити сутність понять “відповідальна поведінка особистості” та “відповідальна поведінка підлітка”, розкрити їх структуру і зміст.
3. Розробити критерії і показники вихованості відповідальної поведінки, з'ясувати рівні її прояву в учнів старшого підліткового віку.
4. Обґрунтувати і експериментально перевірити педагогічні умови виховання відповідальної поведінки в учнів 7-8-х класів.
5. Розробити методику виховання відповідальної поведінки в учнів 7-8-х класів загальноосвітньої школи.
Теоретичну основу дослідження складають положення філософської, психологічної, педагогічної наук про соціальну сутність людини, її цінності й ціннісні орієнтації, систему ставлень до довкілля, до інших людей та до самої себе; взаємозв'язок свободи й відповідальності (Н. Бердяєв, Н. Головко, Є. Рудковський); механізми відповідальності особистості (К. Абульханова-Славська, М. Левківський, А. Макаренко, М. Савчин, В. Сухомлинський, Т. Фасолько, В. Тернопільська), поведінку та її мотивацію (Т. Алєксєєнко, В. Білоусова, М. Бобнєв); особистісно-орієнтоване та морально-етичне виховання (І. Бех, І. Гаян, В. Киричок, К. Чорна); проектування виховного процесу у школі (О. Коберник, Ю. Кулюткина, Г. Сухобська); закономірності розвитку особистості у підлітковому віці (Л. Виготський, Д. Фельдштейн).
Для розв'язання поставлених завдань було використано комплекс методів дослідження:
- теоретичні - аналіз, порівняння, синтез та узагальнення наукових джерел з філософії, психології, педагогіки, соціології з метою вироблення концептуальних підходів до здійснення дослідження, визначення його понятійно-категоріального апарату, з'ясування сутності, змісту і структури провідного поняття, розробки критеріїв і показників вихованості відповідальної поведінки, проектування і обґрунтування педагогічних умов виховання відповідальної поведінки в учнів 7-8-х класів загальноосвітньої школи;
- емпіричні - педагогічне спостереження, бесіди, анкетування, опитування (в тому числі перехресне), рольові ігри, метод незакінчених речень, моделювання педагогічних ситуацій, які дали змогу визначити стан, рівні вихованості, їх типологічні характеристики і динаміку розвитку відповідальної поведінки в учнів 7-8-х класів, основні детермінанти цього процесу; педагогічний експеримент (констатувальний, формувальний, контрольний етапи), який уможливив перевірку педагогічних умов, що впливають на ефективність виховання відповідальної поведінки в учнів загальноосвітньої школи;
- математичної статистики з метою опрацювання проміжних і кінцевих результатів експериментальної роботи в динамічних характеристиках.
Оцінка результатів експериментальної роботи здійснювалась на основі кількісного і якісного аналізу змін рівня вихованості відповідальної поведінки в учнів 7-8-х класів та порівняльного аналізу показників в експериментальних і контрольних групах на початку і по завершенню експерименту.
Експериментальна база дослідження: учні 7-8-х класів ЗОШ №3 м. Боярка і ЗОШ № 1 м. Березань Київської обл., СЗШ № 47 ім. А.С. Макаренка і СЗШ № 134 ім. Ю.О. Гагаріна м. Києва. Всього експериментом було охоплено 545 учнів 7-8-х класів, 26 педагогів, 70 батьків.
Наукова новизна та теоретичне значення дослідження полягають у тому, що вперше науково обґрунтовано, розроблено і експериментально перевірено педагогічні умови та методику виховання відповідальної поведінки в учнів 7-8-х класів; розроблено критерії, показники, з'ясовано й охарактеризовано рівні вихованості відповідальної поведінки в учнів 7-8-х класів загальноосвітньої школи; уточнено сутність понять “відповідальна поведінка особистості” та “відповідальна поведінка підлітка”, розкрито їх структуру і зміст; подальшого розвитку дістало комплексне дослідження проблеми виховання відповідальності особистості.
Практичне значення роботи складає розробка і впровадження методики діагностики вихованості відповідальної поведінки у старших підлітків та методики виховання відповідальної поведінки в учнів 7-8-х класів загальноосвітньої школи. Ідеї та положення дослідження можуть бути використані у навчально-виховному процесі інших типів загальноосвітніх закладів, для підвищення професійної майстерності вчителів у системі післядипломної педагогічної освіти, у підготовці методичних посібників і рекомендацій для класних керівників.
Основні результати дослідження впроваджено у навчально-виховний процес ЗОШ №3 м. Боярка Київської обл. (довідка №16 від 9 вересня 2007 р.), ЗОШ № 1 м. Березань Київської обл. (довідка № 322 від 5 травня 2007 р.), СЗШ № 47 ім. А.С. Макаренка м. Києва (довідка № 135 від 24 травня 2007 р.), та СЗШ № 134 ім. Ю.О. Гагаріна м. Києва (довідка № 142 від 6 квітня 2007 р.).
Апробація результатів дослідження, викладених у дисертації, здійснювалась шляхом оприлюднення його теоретичних положень, експериментальних матеріалів та висновків у публікаціях, на науково-практичних конференціях, зокрема: Міжнародній науково-практичній конференції “Інновації у вищій освіті” (м. Ніжин, вересень 2004 р.); Всеукраїнських науково-практичних конференціях “Сучасні тенденції та пріоритети виховання” (м. Київ, жовтень 2004 р.), “Теоретико-практичні реалії сучасного виховання дітей та учнівської молоді” (м. Київ, листопад 2005 р.), “Особистість ХХІ століття: проблеми виховання та шляхи їх вирішення” (м. Київ, жовтень 2007 р.); звітній конференції Інституту проблем виховання АПН України (2004 р.). Хід дослідження та його результати доповідались та обговорювались на засіданнях лабораторії соціальної педагогіки Інституту проблем виховання АПН України.
Публікації. За темою дисертації опубліковано 4 наукових праці у фахових виданнях, затверджених ВАК України. Всі одноосібні.
Структура дисертаційної роботи. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків до розділів, загальних висновків, списку використаних джерел (285 найменувань), 10 додатків. Загальний обсяг дисертації - 203 сторінки, основний зміст викладено на 155 сторінках. Робота містить 6 схем, 8 таблиць, 14 діаграм.
ОСНОВНИЙ ЗМІСТ

У Вступі обґрунтовано актуальність теми дослідження, ступінь розробленості проблеми, визначено об'єкт, предмет, мету, завдання, комплекс методів, його теоретичну основу; сформульовано гіпотезу; розкрито наукову новизну, теоретичне і практичне значення; подано інформацію про апробацію і впровадження результатів наукового дослідження.
У першому розділі “Теоретико-методологічні засади виховання відповідальної поведінки в учнів підліткового віку” визначено концептуальні основи досліджуваної проблеми, стан її розробки у філософській, психологічній, соціологічній і педагогічній літературі; розкрито сутність і зміст відповідальної поведінки особистості, її структуру; психолого-педагогічні передумови виховання в учнів старшого підліткового віку.
Проблема відповідальної поведінки тісно пов'язана з категоріями “відповідальність” та “поведінка”, які, як показує теоретичний аналіз, були предметом наукових досліджень у філософії, соціології, психології, педагогічній науці та практиці. Поведінка - це процес взаємодії особистості з довкіллям, обумовлений її індивідуальними особливостями та внутрішньою активністю, що виявляється переважно у вигляді зовнішніх дій і вчинків. Відповідальність є базовою характеристикою будь-яких відносин, в яких перебувають люди, стосується різних аспектів їхньої діяльності, усвідомлення ними свого місця в житті.
В основу визначення і з'ясування сутності та структури відповідальної поведінки учнів 7-8 класів було покладено теоретичний аналіз структурних складових провідного поняття теми дослідження, виокремлення концептуальних основ, структурних компонентів та інтегруючих елементів. Цьому сприяло вивчення наукової літератури з проблеми, аналіз якої дозволив зробити наступні теоретичні висновки.
У філософії категорія “відповідальність” розглядається як філософсько-соціологічне поняття, що відображає об'єктивний, історично конкретний характер взаємовідносин між особистістю, колективом, суспільством під кутом зору свідомого здійснення взаємовимог, які до них пред'являються (Л. Ільїчов); як якість, що дає особистості можливість усвідомлювати значення своїх вчинків, добровільно узгоджувати свою поведінку з вимогами суспільства (Н. Головко, Г. Смирнов); у нерозривній єдності з категорією “свобода”: чим більші межі свободи, тим більша відповідальність, і, навпаки, чим більше змісту вкладено у відповідальність, тим більше свободи необхідно для її реалізації. М. Бердяєв робить наголос на особистісній відповідальності за зроблений вільний вибір. Ця теза підтверджується в роботах Р. Косолапова, В. Маркова, Ж.-П. Сартра, Е. Фромма.
У соціології відповідальність пов'язується з просоціальною поведінкою, спрямованою на благополуччя інших людей, з відповідальністю перед народом та нацією у політичній, економічній, соціальній і культурній сферах (І. Кон).
Психологи, здебільшого, розглядають відповідальність як рису характеру. Однак, окремі дослідники (Б. Ананьєв, С. Рубінштейн) у своїх роботах зазначають, що відповідальність проявляється не лише в характері, але й у почуттях, свідомості, світосприйнятті, різних формах поведінки. Також, з точки зору С. Рубінштейна, відповідальність є втіленням істинного, найглибшого і принципового ставлення до життя, усвідомленням всіх наслідків уже скоєного і всього втраченого. У дослідженнях А. Плахотного, Є. Рудковського відповідальність розглядається як компонент структури особистості, який впливає на самовизначення у житті. Як вірність самому собі, довіру моральному змісту власних почуттів і впевненість у своїй правоті, здатність відповідати не лише за себе, але й за інших людей, за їхні долі, за характер своїх з ними взаємовідносин розкриває відповідальність К. Абульханова-Славська. За тлумаченням І. Беха, відповідальність передбачає визнання людиною єдиної активної причетності до соціального і природного світу, і це визнання є не стільки результатом оцінки особистості іншими людьми, скільки її власним переконанням, моральним принципом, підсумком усвідомлення.
Педагоги минулих століть пов'язували відповідальність з конкретними справами (М. Драгоманов), з внутрішніми моральними імперативами (Г. Ващенко), розглядали як соціальну якість, яка формується на засадах чіткого фіксування обов'язків, колегіальності, залучення кожного до керівництва, встановлення наочної конкретної єдності інтересів колективу і особистості (А. Макаренко); як здатність особистості формулювати обов'язки, виконувати їх, здійснювати самооцінку і контроль; у тісному взаємозв'язку з категорією “совість”, яка є центральним утворенням у свідомості дитини, внутрішнім механізмом, що детермінує напрям становлення індивіда як особистості, зокрема, розвиток її моральності (В. Сухомлинський).
У працях А. Петровського йдеться також про роль совісті у відповідальності особистості. Він розглядав її як здатність особистості здійснювати моральний самоконтроль, самостійно формулювати для себе моральні обов'язки, вимагати від себе їх виконання і давати самооцінку здійснюваних вчинків. В. Сухомлинський і А. Петровський найперше виокремлюють у совісті моральний контекст і пов'язують відповідальність з обов'язком. Ці теоретичні положення були реалізовані В. Сухомлинським у практиці виховання.
У теорії виховання відповідальність також виступає як характерна якість суб'єкта діяльності і розглядається в контексті взаємозв'язку з самостійністю, ініціативністю, старанністю та іншими якостями (М. Левківський). Виходячи з положень про те, що прийняття відповідального рішення завжди супроводжується емоційними переживаннями, він вважає доцільним розглядати відповідальність як психологічний стан, установку, що виявляється в емоційних станах неспокою, тривоги, турботи.
У контексті проблеми відповідальності значне місце займає теорія ціннісного усвідомлено-емоційного засвоєння моральності Л. Рувинського, який розглядає засвоєння моралі як процес оволодіння моральними цінностями, втіленими в моральних ставленнях, нормах, принципах та ідеалах, фіксованих у мові. Відповідальність особистості формується як результат зовнішніх вимог суспільства, а сприйняття морально-етичних цінностей стає внутрішньою основою мотивації відповідальної поведінки. Моральна свідомість сприяє засвоєнню моральних цінностей.
У працях М. Савчина відповідальність досліджується як особистісна основа відповідальної поведінки, яка є смисловим утворенням особистості, своєрідним загальним принципом співвіднесення в межах цілісної мотиваційно-смислової сфери мотивів, цілей та засобів життєдіяльності. На його думку, відповідальна поведінка - це тип соціальної поведінки людини, спрямованої на реалізацію предмета відповідальності (обов'язки, доручення, завдання), яка внутрішньо опосередкована особистісним смислом цього предмета і суб'єктивною імперативністю інстанцій відповідальності, а у зовнішньому плані - конкретними соціально-психологічними та матеріальними умовами її реалізації.

Шляхом наукового аналізу літературних джерел про відповідальність, її тлумачень з позицій різних наук нами визначено, що їх об'єднує і що відрізняє. З наших міркувань такими є:

Спільне:

відповідальність у будь-яких проявах є складовою взаємовідносин між людьми;

– показниками відповідальності є поведінка, вчинки і діяльність, в яких, власне, вона і втілюється;

– відповідальність - це певний рівень свободи: чим більше свободи, тим більша відповідальність.

Відмінне:

– філософія наголошує на тому, що відповідальність - це об'єктивний фактор, на формування якого не впливають зовнішні чинники;

– соціологія зводить відповідальність лише до взаємодії з суспільством;

– психологія розглядає відповідальність як певний рівень морального розвитку особистості;

– педагогіка визначає відповідальність як критерій вибору шляхів для досягнення мети.

На підставі зазначеного ми дійшли висновку, що відповідальність - поняття філософсько-педагогічного змісту, яке характеризує соціальний суб'єкт під кутом зору виконання ним соціальних, правових чи моральних вимог. Можливе виокремлення різних видів відповідальності: індивідуальної, групової, колективної, моральної, політичної, правової (юридичної), громадянської, адміністративної, кримінальної, професійної, матеріальної і т.д. Тобто, відповідальність може бути перед іншою людиною, перед суспільством, перед окремими соціальними інститутами, перед власною совістю. Вона зажди наступає в результаті здійснення контролю над діяльністю і поведінкою суб'єкта з огляду на свідоме виконання ним прийнятих норм і вимог, дає їм оцінку та ґрунтується на почутті обов'язку. Міра відповідальності взаємопов'язана зі свободою вибору.

Для нашого дослідження також актуальною є концепція відповідальної поведінки особистості Ж. Паже, згідно з якою діти 7-11 років пов'язують міру відповідальності з покаранням, з величиною нанесеного збитку через недостатній життєвий досвід та відсутність причинного аналізу. Після 12 років у дітей формується суб'єктивна відповідальність, за якої вони, як правило, керуються намірами і мотивами, що спонукають до певної лінії поведінки. Вчений довів, що в індивідуальному розвитку підліток проходить шлях від морального реалізму до автономної моралі, що наступає такий сприятливий період, коли вже можна говорити про його свідоме розуміння ролі відповідальної поведінки у власній життєдіяльності, а проблема виховання відповідальної поведінки підлітка стає актуальною у всіх соціальних сферах.
У процесі теоретичного осмислення проблеми нами було уточнено визначення поняття “відповідальна поведінка особистості”, на підставі якого сформульовано визначення поняття “відповідальна поведінка підлітка”.
Відповідальна поведінка підлітка - інтегрована моральна властивість, яка виявляється у його здатності соціально доцільно поводитись у школі, сім'ї, предметному середовищі, конструктивно взаємодіяти з ровесниками і дорослими, усвідомлено ставитись до їхніх вимог, реалізовувати відповідно до морально-етичних принципів і вікових можливостей свої права та обов'язки, критично оцінювати власну поведінку та вчинки як корисні чи шкідливі для себе та інших.
Основними структурними компонентами відповідальної поведінки визначено:
- когнітивний компонент (розуміння суті і предмета відповідальності; розширення і поглиблення знань про норми і правила відповідальної поведінки; усвідомлення того, наскільки важливими є норми, обов'язки на рівні соціуму, групи, а також індивідуальної необхідності);
- емоційно-ціннісний компонент (емоційні переживання, які розкривають суб'єктивне ставлення учнів до довкілля, оточуючих і до самих себе, що здійснюється, насамперед, через емоційно позитивне сприйняття);
- мотиваційний компонент (цілі та мотиви, які спонукають, спрямовують, регулюють актуальну поведінку, сформованість мотиваційної основи відповідальної поведінки старших підлітків, де домінуючими виступають мотиви суспільні, морального самоствердження та самореалізації, через які розкриваються їхні соціальні домагання);
- практичний компонент (виконання обов'язків, дотримання норм, морально-етичних вимог, зобов'язань; активні дії щодо відповідального ставлення до навчання, до себе, до інших, за доручені справи; конструктивна взаємодія з ровесниками, педагогами, батьками; активна участь у суспільно-корисній праці; уміння брати відповідальність на себе: виявляти ініціативу та творчість, приймати обґрунтовані рішення у складних ситуаціях, відповідати за них, доводити розпочату справу до логічного завершення і досягати при цьому високої результативності та якості роботи).
Кожний з цих компонентів передбачає динаміку змін, а в своїй сукупності вони відображають зміст відповідальної поведінки особистості. Їх інтегральними характеристиками є інтереси, потреби, цінності, норми, знання, система ставлень та їх вияв у поведінці учнів 7-8 класів.
У другому розділі “Методика дослідження вихованості відповідальної поведінки в учнів 7-8-х класів” розкрито і обґрунтовано методику дослідно-експериментальної роботи, здійснено діагностику сучасного стану вихованості відповідальної поведінки у старших пі и т.д.................


Перейти к полному тексту работы



Смотреть похожие работы


* Примечание. Уникальность работы указана на дату публикации, текущее значение может отличаться от указанного.