На бирже курсовых и дипломных проектов можно найти образцы готовых работ или получить помощь в написании уникальных курсовых работ, дипломов, лабораторных работ, контрольных работ, диссертаций, рефератов. Так же вы мажете самостоятельно повысить уникальность своей работы для прохождения проверки на плагиат всего за несколько минут.

ЛИЧНЫЙ КАБИНЕТ 

 

Здравствуйте гость!

 

Логин:

Пароль:

 

Запомнить

 

 

Забыли пароль? Регистрация

Повышение уникальности

Предлагаем нашим посетителям воспользоваться бесплатным программным обеспечением «StudentHelp», которое позволит вам всего за несколько минут, выполнить повышение уникальности любого файла в формате MS Word. После такого повышения уникальности, ваша работа легко пройдете проверку в системах антиплагиат вуз, antiplagiat.ru, etxt.ru или advego.ru. Программа «StudentHelp» работает по уникальной технологии и при повышении уникальности не вставляет в текст скрытых символов, и даже если препод скопирует текст в блокнот – не увидит ни каких отличий от текста в Word файле.

Результат поиска


Наименование:


Курсовик Структура та особливост виховання естетичної культури пдлткв. Використання елементв полцентричного методу в її формуванн. Розробка та експериментальна переврка методики формування у пдлткв естетичної культури в процес навчальної дяльност.

Информация:

Тип работы: Курсовик. Предмет: Педагогика. Добавлен: 10.06.2010. Сдан: 2010. Страниц: 2. Уникальность по antiplagiat.ru: --.

Описание (план):


ПЛАН

    Вступ
      Розділ 1. Філософські та психолого-педагогічні основи виховання естетичної культури підлітків
      1.
      1 Структура естетичної культури підлітків
      1.
      2 Естетичне виховання підлітків, як складова частина виховного процесу
      1.3
      Використання елементів поліцентричного методу в формуванні естетичної культури підлітків
      Розділ 2.
      Процес виховання естетичної культури підлітків, як основа експериментального дослідження
      2
      .1. Розробка та експериментальна перевірка методики формування у підлітків естетичної культури в процесі навчальної діяльності
      Висновки
      Список використаної літератури
      Вступ

      Актуальність і ступінь дослідженості проблеми. На сучасному етапі розвитку суспільства відбуваються значні зміни, як у соціально-економічній, так і культурній сферах життя України. У зв'язку з цим Державною національною програмою “Освіта (Україна ХХІ століття)” пріоритетними визначено гуманізацію та гуманітаризацію системи освіти, що має сприяти вихованню й розвитку духовної культури підростаючого покоління. У реалізації цієї мети значна роль належить естетичному вихованню, спрямованому на формування в особистості естетичної культури.
      У зв'язку з цим набувають важливого значення дослідження, які сприяють ефективному вирішенню завдань гуманітаризації освіти. Одним з напрямів таких досліджень є формування естетичного світосприйняття підлітків у процесі навчання. Формування естетичного світосприйняття як складової частини світогляду людини має забезпечити цілісний розвиток когнітивної, емоційно-ціннісної та поведінкової сфер особистості підлітка.
      Поняття естетична культура розглядається багатьма вченими (Г.Апресян, О.Буров, І.Зязюн, М.Каган, А.Комарова, Г.Лабковська, В.Липський, В.Малахов, Н.Миропольська, М.Овсянников, Л.Печко, С.Раппопорт та ін.), які підкреслюють, що її формування пов'язане з розвитком естетичних творчих здібностей особистості. Останні сприяють перетворенню нею світу (природи й суспільного життя) “за законами краси”. Естетична культура реально виявляється в будь-якому вчинку людини, в її ставленні до довкілля.
      Загальні проблеми естетичного виховання розглянуто в працях В.Бутенка, І.Гончарова, М.Гончаренка, Л.Масол, С.Коновець, О.Рудницької, Г.Шевченко; проблеми формування естетичної культури особистості досліджено в працях Т.Аболіної, Д.Джоли, Н.Миропольської, Л.Печко, Г.Тарасенко, А.Щербо; проблеми формування естетичного ставлення до природи висвітлено в дослідженнях Н.Бутенко, С.Жупаніна.
      Для розкриття поняття „естетичне світосприйняття” актуальними є наукові праці, присвячені проблемі світоглядної свідомості та її компонентам (Є.Бистрицький, В.Іванов, С.Пролєєв, В.Табачковський, В.Шинкарук).
      Важливе значення для обґрунтування психологічних основ формування естетичного світосприйняття підлітків мають дослідження Л.Божович, Л.Виготського, С.Дерябо, О.Запорожця, І.Зязюна, О.Леонтьєва, С.Рубінштейна, Ж.Юзвак, В.Ясвіна
      Одним із найважливіших засобів формування естетичної культури особистості є мистецтво, яке відображає дійсність в художніх образах і перетворює зовнішні культурні цінності в морально-естетичні надбання людини.
      З метою формування у підлітків цілісної картини світу, уявлення про взаємозв'язок і взаємозалежність мистецьких і культурних явищ у 80-90-х рр. з'явились різні авторські програми (В.Біблер, З.Гельман, Л.Кондрацька, Л.Левчук, Л.Масол, Н.Миропольська, О.Оніщенко, Л.Предтеченська, З.Шевченко та ін.), розроблені для учнів ліцеїв, гімназій, спеціалізованих класів гуманітарно-естетичного профілю. Це пов'язане з тим, що саме в старшому шкільному віці виникає потреба естетичного й морального осмислення навколишньої дійсності. Інтенсивного характеру набувають пошуки власної програми життя, завдяки сприйняттю творів мистецтва відбувається кореляція між інтелектуально-пізнавальною та емоційно-чуттєвою сферами (Л.Божович, І.Кон та ін).
      У сучасній педагогічній науці й практиці існує певна суперечність між потребою в новому осмисленні значення естетичної культури для становлення особистості й традиційною недооцінкою ролі шкільних предметів гуманітарно-естетичного циклу. У шкільній практиці існує певна диспропорція: поряд із посиленою увагою до розвитку інтелекту недостатньо уваги приділяється вихованню культури почуттів. Спостерігається розрив між засвоєними знаннями, принципами й реальними вчинками школярів.
      Педагогічні проблеми виховання естетичної культури підлітків, а отже старшокласників є закономірним відтворенням протиріч між вимогами суспільства й реальним станом культурного рівня молоді, між ідеалом естетично культурної людини й недостатньо дієвим механізмом сучасного навчально-виховного процесу в середніх освітніх закладах.
      Разом з тим, у практиці викладання різних дисциплін ще недостатньо уваги приділяється використанню їх естетико-гуманітарного потенціалу для формування естетичного світосприйняття, зокрема в підлітковому віці. Тому, як результат, у світогляді учнів не пов'язані науковий та смислоціннісний аспект картини світу, не формується естетичне світосприйняття, виявляється низький рівень творчої активності. Ця суперечність обумовлює необхідність пошуку форм і методів формування у підлітків естетичного сприйняття навколишнього середовища в процесі навчання у середній загальноосвітній школі.
      Соціально-педагогічна значущість і актуальність проблеми, відсутність чітко накреслених шляхів її вирішення в загальноосвітніх закладах на сучасному етапі розвитку суспільства, а також її важливе значення для теорії й практики виховання зумовили вибір теми курсової роботи: «Естетичне виховання підлітків в процесі навчальної діяльності».
      Об'єктом дослідження є навчально-виховний процес середньої загальноосвітньої школи та естетичне виховання підлітків у ході навчальної діяльності.
      Предмет дослідження - методика формування у підлітків естетичного сприйняття навколишнього середовища та естетичне виховання загалом, в процесі навчальної діяльності.
      Мета дослідження полягає в теоретичному обґрунтуванні, розробці й експериментальній перевірці ефективності змісту, форм та методів формування у підлітків естетичного сприйняття навколишнього середовища в процесі навчання у середній загальноосвітній школі.
      Виходячи з предмета і загальної мети дослідження, необхідно було розв'язати ряд конкретних завдань, зокрема:
      З'ясувати стан проблеми в педагогічній теорії та в освітній практиці;
      Вивчити науково-теоретичні передумови виховання естетичної культури особистості;
      Визначити сутність і структуру естетичного світосприйняття підлітків;
      Дослідити критерії й рівні вихованості естетичної культури старшокласників.
      Виокремити психолого-педагогічні та організаційно-педагогічні умови виховання естетичної культури старшокласників.
      Розробити методику виховання естетичної культури старшокласників на основі культурологічного аналізу творів світового мистецтва та експериментально перевірити її ефективність.
      Методологічною основою дослідження стали вихідні положення естетики про сутність мистецтва як специфічної форми суспільної свідомості; провідні концепції педагогіки та психології про естетичне виховання як духовний процес, що об'єднує в собі розвиток естетичних почуттів та інтелекту і відбувається в єдності національного й загальнолюдського; Державна національна програма “Освіта (Україна ХХІ століття)”.
      Теоретичною основою роботи є положення й висновки наукових праць, в яких розкриті питання естетичного виховання й культурологічної освіти школярів (В.Біблер, М.Верб, Б.Неменський, Л.Печко, О.Щолокова та ін.
      Для вирішення поставлених завдань використовувалися такі методи дослідження:
      теоретичні: аналіз філософської, психологічної, педагогічної літератури з досліджуваної проблеми, методи аналізу й синтезу для визначення мети, предмета, завдань дослідження; метод теоретичного моделювання для визначення змісту, форм та методів формування у підлітків естетичної культури; метод аналізу результатів експерименту для визначення ефективності запропонованої методики;
      емпіричні: методи масового збирання емпіричного матеріалу (бесіди, анкетування) для дослідження рівня сформованості естетичної культури у підлітків; педагогічне спостереження, створення естетичних ситуацій для організації процесу формування естетичного світосприйняття у підлітків;
      педагогічний експеримент (констатуючий і формуючий етапи), методи математичного та статистичного опрацювання результатів дослідження.
      Дослідження здійснювалося в три етапи.
      На першому етапі вивчалась філософська, психологічна, культурологічна, педагогічна література, уточнювався стан досліджуваної проблеми в педагогічній теорії та практиці; визначався предмет дослідження; формулювались його цілі й завдання; вивчався прогресивний педагогічний досвід.
      На другому етапі були розроблені та обґрунтовані методика дослідження, доцільність і необхідність застосування адекватних емпіричних та теоретичних методів; створена методика виховання естетичної культури старшокласників з метою виховання естетичної культури старшокласників; організовувалися констатуючий та формуючий експерименти.
      На третьому етапі були оброблені та узагальнені показники, отримані під час дослідно-експериментальної роботи; визначена сфера застосування отриманих висновків.
      Наукова новизна полягає в тому, що теоретично обґрунтовано методику виховання естетичної культури підлітків, визначено критерії (емоційний, інтелектуальний, мотиваційно-діяльнісний, комунікативний), їхні показники й рівні вихованості естетичної культури старшокласників.
      Практичне значення дослідження полягає в тому, що результати дослідження можуть бути використані у процесі викладання гуманітарно-естетичних дисциплін у середніх та спеціальних навчальних закладах, в організації позакласної діяльності учнів, у педагогічних вузах, у системі підготовки та вдосконалення вчителів, для подальших досліджень даної проблематики.
      Структура курсової роботи. Дослідження складається зі вступу, двох розділів, висновків, списку використаних джерел, яке містить 36 джерел.
      Розділ 1. Філософські та психолого-педагогічні основи виховання естетичної культури підлітків

      Естетична культура особистості - це сформована на основі власного життєвого досвіду та шляхом естетичного виховання з боку суспільства здатність людини розпізнавати й переживати прекрасне й потворне, піднесене й низьке, трагічне й комічне в мистецтві й навколишній дійсності, керуватися виробленими культурою естетичними цінностями у своїй практичній діяльності, створювати красу навколо себе й долати недосконалість світу.
      Показником естетичної культури особистості є розвиненість її інтелектуальної та емоційно-чуттєвої сфер, що досягається засвоєнням естетичного досвіду людства та його подальшим розвитком як засобом власного самовизначення. Складовими естетичної свідомості, що становить ядро естетичної культури особистості, вчені визначають естетичне сприйняття, почуття, смаки, оцінки, потреби та естетичний ідеал, формування яких є метою естетичного виховання.
      Одним з дійових засобів гармонійного розвитку людини є естетичне виховання, яке відіграє важливу роль у формуванні не тільки естетичного ставлення людини до навколишньої дійсності, але й духовно-моральних якостей.
      Необхідність естетичного виховання в процесі навчання підкреслювали видатні педагоги. Так, К. Д. Ушинський зазначав, що "кожен навчальний предмет так чи інакше містить естетичний елемент, передачу якого учням повинен мати на увазі вчитель". [30, 119] В. О. Сухомлинський переконливо твердив: «...Без емоційно-естетичного струменя неможливий повноцінний розумовий розвиток дитини» Краса й жива думка так само органічно поєднані, як сонце і квіти". [29, 43]
      На важливість естетичного виховання наголошували і в творах інших педагогів та шкільних нормативних документах, що активізувало педагогічну думку в цій галузі. Педагоги шукали резерви, здатні поліпшити викладання в школі не тільки предметів естетичного циклу, але й праці, оскільки до її складу входять також різні види художньої праці. Навчаючись робити речі не просто корисні, але й красиві, школярі глибоко осягають значення естетичного начала в житті людини. Важливо, щоб ті види праці, які доступні і необхідні дітям -- прості роботи з шиття, столярства, будь-якого виконавства поєднувалися з художньою творчістю і давали можливість проявитися дитячому смаку в посильній творчості.
      Філософською основою розуміння проблеми виховання естетичної культури старшокласників є усвідомлення визначальної ролі мистецтва в цьому процесі та його естетичної функції як основної. Мистецтво в усій різноманітності його видів і жанрів є каталізатором творчих потенцій особистості, воно здатне не тільки змінювати психічний стан людини, але й характер і мотиви її діяльності. Відображаючи цілісність буття, мистецтво сприяє цілісному сприйняттю світу. Його виховне значення обумовлене психологічними особливостями впливу на людину, перетворення зовнішніх культурних смислів у внутрішні, особистісні. При спілкуванні людини з твором мистецтва діють психологічні механізми емоційного уподібнення, співпереживання. [31, 19]
      У низці педагогічних джерел розглядаються можливі підходи до використання видів мистецтва в навчально-виховному процесі і в позакласній діяльності учнів. На противагу предметної автономності науковці віддають пріоритет принципу взаємодії мистецтв (І.Гончаров, Б.Ліхачов, Г.Шевченко, Б.Юсов та ін.), який реалізується у вигляді міжпредметних зв'язків, комплексного використання певних видів мистецтва. [3, 12]
      1.1 Структура естетичної культури підлітків

      На нашу думку, естетичне світосприйняття є компонентом цілісного світосприйняття, найвищим рівнем чуттєвого сприйняття, усвідомленням людиною краси навколишнього середовища.
      Структура естетичного світосприйняття підлітків складається з емоційно-естетичного (естетичні потреби, емоційно-естетичні переживання); когнітивного (естетичні уявлення, погляди, переконання); аксіологічного (естетичне оцінювання об'єктів та явищ навколишнього середовища) та праксіологічного, або творчо-діяльнісного компонентів (творчо-естетична активність особистості). [13, 112]
      Емоційно-естетичний компонент є провідним при визначенні структури естетичного світосприйняття підлітків, тому що саме в естетичній емоції процес естетичного світосприйняття знаходить свою особливу, цілісну форму вираження. Когнітивний компонент естетичного світосприйняття виявляється в здатності особистості до виділення естетично-виразних об'єктів навколишнього середовища, їх чуттєвому пізнанні та усвідомленні.
      Аксіологічний компонент естетичного світосприйняття підлітків передбачає оцінку властивостей і якостей, що є суттєвими для естетичної значущості об'єктів та явищ навколишнього середовища, обумовлює висловлення естетичного судження. Розвиток емоційно-естетичного, когнітивного та аксіологічного компонентів естетичного світосприйняття стимулює творчо-естетичну діяльність особистості.
      Процес формування естетичного світосприйняття підлітків можна визначити в цілому як необхідну передумову для духовного зростання й творчої діяльності. Естетичне світосприйняття підлітків - це процес та результат цілісного чуттєво-емоційного осягнення, особистісного усвідомлення та оцінювання об'єктивно-суб'єктних естетичних якостей навколишнього середовища, що обумовлює прагнення особистості до творчо-естетичної діяльності. [13, 114]
      Основними критеріями вихованості естетичної культури старшокласників визначено: емоційний (є показником розвинутості чуттєвої сфери), інтелектуальний (відтворює міру розвитку інтелекту особистості та існування системи мистецтвознавчих і культурологічних знань), мотиваційно-діяльнісний (відтворює характер художньо-естетичних переваг і є показником естетичної поведінки), комунікативний (характеризує рівень розвитку вміння контактувати з іншими людьми в процесі міжособистісного і колективного спілкування, мовленнєва культура).
      На підставі даних психолого-педагогічної науки були вичленені рівні вихованості естетичної культури старшокласників: відносно високий, вище середнього, середній, нижче середнього, відносно низький. Ці рівні відтворюють наявність і міру прояву показників критеріїв естетичної вихованості особистості. Відносно високий рівень вказує на повноту й наявність майже всіх критеріальних показників; вище середнього - достатня міра прояву більшої половини показників, середній рівень - недостатній прояв половини показників, рівень нижче середнього - слабкий прояв і наявність меншої половини показників, відносно низький - дуже слабкий прояв чи майже повна відсутність критеріальних показників. [17, 174-175]
      1.2 Естетичне виховання підлітків, як складова частина виховного процесу

      Важливою складовою всебічного гармонійного розвитку особистості є естетичне виховання. Естетичне виховання -- складова частина виховного процесу, безпосередньо спрямована на формування здатності сприймати і перетворювати дійсність за законами краси в усіх сферах діяльності людини.
      Методологічною засадою естетичного виховання є етика -- наука про загальні закономірності художнього освоєння дійсності людиною, про сутність і форми відображення дійсності й перетворення життя за законами краси, про роль мистецтва в розвитку суспільства.
      У процесі естетичного виховання формуються естетична свідомість і поведінка школяра. Естетична свідомість -- форма суспільної свідомості, що являє собою художньо-емоційне освоєння дійсності через естетичні почуття, переживання, оцінки, смаки, ідеали тощо і концентровано виражається в мистецькій творчості та естетичних поглядах. [24, 93]
      Естетичні почуття -- особливі почуття насолоди, які відчуває людина, сприймаючи прекрасне в дійсності й у творах мистецтва. Естетичний смак -- здатність людини правильно оцінювати прекрасне, відокремлювати справді прекрасне від неестетичного. Естетичний ідеал -- уявлення людини про прекрасне, до чого вона прагне, на що рівняється. Естетика поведінки -- риси прекрасного у вчинках і діях людини (у ставленні до праці й до суспільства, в манерах і зовнішньому вигляді, у формах спілкування з людьми.
      У процесі естетичного виховання важливо навчити старшокласників розуміти й сприймати красу. Спостерігаючи прекрасне, людина не може залишатися байдужою, вона переживає, відчуваючи любов або ненависть до спостережуваного. Тому потрібно, щоб підлітки вміли розрізняти справді красиве і потворне.
      Під час естетичного сприймання виникають певні емоції. Завдання виховання -- створення умов, які б сприяли формуванню емоційної сфери підлітків. Багатство емоційної сфери людини свідчить про її духовне багатство.
      Складною є проблема формування сприймання мистецтва. Щоб сприймати художній чи музичний твір, треба мати елементарну теоретичну підготовку. Краще сприймається те, що зрозуміле, про що є певні знання. Цей принциповий підхід слід узяти за основу при використанні в естетичному вихованні музики, образотворчого мистецтва, скульптури. [34, 57]
      Сформовані естетичні смаки та естетичний ідеал і розвинена здатність оцінювати прекрасне дають людині змогу зрозуміти суть прекрасного. Сприймаючи прекрасне, аналізуючи побачене, порівнюючи з відомим і баченим раніше, вона дає йому певну оцінку. Рівень такого естетичного мислення залежить від розумового виховання, вміння здійснювати мислительні операції.
      Поряд із розвитком естетичного сприймання, прищепленням естетичних смаків у процесі естетичного виховання в старшокласників формують естетичне ставлення до навколишньої дійсності. Людина повинна не лише милуватися красою природи чи пам'ятками культури, а й берегти і захищати їх.
      Важливе значення має виховання у підлітків естетики поведінки -- акуратності в одязі, красивої постави і манер, уміння триматися невимушено, природно, культурно й естетично виявляти свої емоції. Ці якості тісно пов'язані з моральністю особистості учня.
      В естетичному вихованні підлітків використовують різні джерела:
      а) твори образотворчого мистецтва. Під час спостереження картини або скульптури, яка відображає життя людини чи природи, в підлітка розвивається не лише сприйняття, а й фантазія: він мислить, уявляє, «домальовує» зображене, бачить за картиною події, образи, характери;
      б) музику, яка, відображаючи дійсність за допомогою мелодій, інтонацій, тембру, впливає на емоційно-почуттєву сферу людини, на її поведінку;
      в) художню літературу. Головним виразником естетики в літературі є слово. На думку К. Ушинського, слово як засіб вираження в літературному творі набуває подвійної художньої сили. Словесний образ має ще й понятійну основу і сприймається насамперед розумом. Тому література -- важливий засіб розвитку інтелекту старшокласників;
      г) театр, кіно, телебачення, естрада, цирк. Цінність їх у тому, що, крім змістової частини, вони об'єднують у собі елементи багатьох видів мистецтв (літератури, музики, образотворчого мистецтва, танцю);
      ґ) поведінка і діяльність школярів. Достойні вчинки учнів, успіхи в навчанні, праці, спортивній, громадській, художній діяльності повинні стати предметом обговорення з естетичних позицій;
      д) природа: її краса в розмаїтті та гармонії барв, звуків, форм, закономірній зміні явищ, які мають місце в живій і неживій природі;
      е) факти, події суспільного життя. Героїчні вчинки людей, краса їх взаємин, духовне багатство, моральна чистота й фізична досконалість повинні бути предметом обговорення з підлітками;
      е) оформлення побуту (залучення старшокласників до створення естетичної обстановки в школі, класі, квартирі). [16, 63-64]
      Одним з головних шляхів естетичного виховання в школі є навчальна робота. У багатьох школах створено малі академії народних мистецтв (МАНМ), університети народознавства тощо.
      Естетичне виховання -- це процес формування цілісного сприйняття і правильного розуміння прекрасного у мистецтві та дійсності; здатність до творчого самовиявлення притаманна людині.
      Однак ця здатність вимагає свідомого, цілеспрямованого, планомірного і систематичного розвитку.
      Основою, на якій здійснюється естетичне виховання е певний рівень художньо-естетичної культури особистості, її здатності до естетичного освоєння дійсності. Цей рівень виявляється як у розвитку всіх компонентів естетичної свідомості (почуттів, поглядів, переживань, оцінок, смаків, потреб та ідеалів), так і в розвитку умінь і навичок активної перетворюючої діяльності у мистецтві, праці, побуті людських взаєминах. Формування у школярів певної системи художніх уявлень, поглядів, які зможуть допомогти їм виробити в собі дійові критерії естетичних цінностей, готовність та уміння вносити елементи прекрасного у своє життя, починається із сприймання оточуючого.
      Завданням естетичного виховання е не тільки розширення художнього сприймання, списку прочитаних книг, почутих музичних творів, а й організація людських почуттів, духовного росту особистості, регуляція і корекція поведінки. [12, 67]
      1.3 Використання елементів поліцентричного методу в формуванні естетичної культури підлітків

      На сучасному етапі Закон про загальну середню освіту ставить завдання оволодіння систематизованими знаннями про природу, людину, суспільство, культуру і виробництво засобами пізнавальної та практичної діяльності.
      В аспекті рішення завдань, які стоять перед загальною середньою освітою, естетичне виховання і формування естетичної діяльності учнів займають особливе місце в його системі.
      Дійсно, прогресивний розвиток суспільства і становлення особистості як суб'єкта цього прогресу неможливі без виховання духовної культури особистості, у тому числі без естетичного виховання.
      Б.Т. Лихачов вважає, що естетичне виховання як у ранньому дитинстві, так і в підлітковому віці є не тільки засіб формування ставлення до дійсності, але і одночасно засіб і морального, і розумового виховання [20, 4].
      Велике значення мають погляди на естетичне виховання прогресивних мислителів минулого: діячів освіти, теоретиків мистецтва, психологів і педагогів.
      Так, М.І. Новіков у 1784 р. в статтях "Про естетичне виховання" і "Продовження про естетичний засіб навчання" вперше у Росії дав визначення естетики, яке супроводжується роздумами про завдання і засоби естетичного виховання [36, 237].
      Естетичні і художні погляди -- невід'ємний компонент "осердеченої" моральної філософії різноманітної культурно-просвітницької діяльності Г.С.Сковороди [36, 317]. К.Д. Ушинський відводив заслужене місце у своїй педагогічній теорії і практиці естетичному вихованню і спілкуванню з природою. С.Русова вважала, що екскурсії на природу і природознавство мають найкращий моральний, і естетичний вплив на виховання дітей.
      А.С. Макаренко виступав проти естетичного нігілізму у школі, вважав естетичне виховання обов'язковою первісною формою морального виховання.
      Один із перших дослідників педагогічного досвіду А.С.Макаренка І.Ф.Козлов писав, що А.С.Макаренко добре розумів, високо цінував, своєчасно підмічав вищу людську красу і стверджував її в дитячому колективі, не протиставляючи внутрішній красі зовнішнє її вираження. Навпаки, цей видатний педагог бачив їх тільки в єдності як дві сторони однієї сутності, які доповнюють одна одну і роблять естетичне задоволення максимально повним і цінним [15, 113].
      В.О. Сухомлинський розробив і в числі інших проблем виховання сформулював різнобічні рекомендації відносно здійснення естетичної діяльності у школі.
      У радянські часи розробкою питань змісту естетичного виховання займались І.Л. Любинський, В.В. Невєров, В.К.Скатерщиков та інші. І.Ф. Смоляниновим були досліджені проблеми, пов'язані з вивченням природи в аспекті естетичного виховання особистості.
      Слід також відмітити Л.С. Виготського, який дав психологічну характеристику естетичного виховання дитини, ідеї якого мали великий вплив на естетику і мистецтвознавство. Б.Т. Лихачов науково обгрунтував теорію естетичного виховання школярів, а саме сутність, завдання, принципи, систему роботи школи в даному напрямку.
      Прихід у педагогіку відомих діячів культури Д.Б Кабалевського і Б.М.Неменського збагатив теорію і практику естетичного виховання у середній школі. У 70-ті роки були створені експериментальні учбові програми з музики і образотворчого мистецтва. Покладені в основу музичної освіти “три кити” (пісня, танець та марш) у Д.Б. Кабалевського і три форми художньої діяльності: побудова, зображення, прикрашання в основу художньої освіти у Б.М.Нєменського при тематичній побудові програм, були покликані орієнтувати особистість на залучання до духовних цінностей, на сприйняття всієї специфіки мистецтва, його зв'язку з життям людини.
      Підвищення вимог до освіти на сучасному етапі приводить до перегляду змісту естетичного виховання і освіти, організації естетичної діяльності школярів, пошуку шляхів їх оновлення. Естетична освіта починає грати все більшу роль в процесі переходу від педагогіки знань, умінь і навичок до педагогіки розвитку. Серед моделей побудови учбового процесу виділяється: викладання мистецтва з окремих дисциплін, які відображають основні види і інтегрування (поліхудожнє) викладання мистецтва [14, 22].
      В Україні була створена і узгоджена комісією з дисциплін художньо-естетичного циклу науково-методичної ради Міністерства освіти України, нова програма “Художня культура", яка розгалужується на "художню культуру України" 8-9 класи і художню культуру світу" 10 - 11 класи. Програма включає в себе огляд образотворчого мистецтва, музичної культури і кіномистецтва світу і України.
      У напрямку дослідження проблем оновлення системи естетичного виховання і навчання працюють С.Замашна., С.Коновець, М.Опанащук, Н.Миропольська та ін.
      Однією з найважливіших форм естетичного виховання є мистецтво. Будучи джерелом естетичної насолоди, воно виступає для підлітка засобом пізнання і оцінки оточуючої дійсності і самого себе.
      В.С.Кузін пише, що найважливіше місце в житі людини займає потреба в естетичній насолоді. Завдяки цій потребі людина прагне зробити своє життя красивішим -- свій побут, відпочинок, свої взаємовідносини з іншими людьми, всі свої вчинки людина визначає з позиції прекрасного, з позиції моральних принципів. Сприйняття естетичних цінностей в дійсності і в мистецтві облагороджує особистість, підносить її, розкриває красу оточуючого світу [18, 46].
      Але в умовах переходу до сучасного 12-річного навчання в українській школі, зміст і викладання основних мистецтвознавчих предметів потребує подальшого удосконалення. Так, наприклад, образотворче мистецтво і музика в умовах години на тиждень і їх відсутність в старших класах не можуть, на наш погляд, в повній мірі сприяти прагненню підлітка до творчості, до проявлення уже закладених у нього естетичних задатків. Більш того, в умовах авторитарної, словесної педагогіки, коли діти ще часто позбавлені уміння ясно відчувати себе і оточуючий світ, свободи самовираження, розкриття власної індивідуальності, практично неможливо навчати їх вносити художньо-творчу основу в повсякденне життя.
      Справедливо зазначає О.Онищенко, що підліток 90-х більш інформаційно насичений суб'єкт, який існує зовсім у іншому вимірі. Він уже пережив відеореволюцію, знає про існування комп'ютерної графіки, Про феномен "Віртуальної реальності". Технологічна орієнтація породжує небезпеку духовно-естетичного вакууму [1, 51].
      Ось чому вважається необхідним звернутися до використання елементів поліцентричного методу: першої педагогічної технології цілісного розвитку особистості, розробленої Б.М.Наумовим, у формуванні естетичної діяльності учнів. Б.М. Наумов пише про те, що виникла настійна необхідність змінити структуру внутрішнього життя школи, так обладнати навчально-виховний процес, щоб він сприяв цілісному розвитку особистості.
      Цілісний, тобто взаємозв'язаний розвиток серця, розуму, тіла підростаючої людини для повнокровного трудового і суспільного життя в нашій країні -- мета цього підходу [28, 46-47]
      Використання таких елементів поліцентричного методу, як навчання (пізнавальна діяльність), ігрова діяльність і особисто естетична діяльність з урахуванням історичного огляду образотворчих мистецтв у формуванні естетичної діяльності старшокласників, могло б сприяти її ефективності.
      Ми повністю згодні з В.С.Кузіним, якій вважає, що споглядання естетичних цінностей часто викликає потребу в художній творчості, у цьому випадку людина не тільки оволодіває естетичними якостями, але і виробляє їх за законами мистецтва. Естетичні потреби визначають розвиток естетичних смаків, ідеалів, прагнення жити і трудитися за законами краси [18, 46].
      Стикаючись зі світом пластичних мистецтв, підліток придбає емоційний досвід, який сприяє формуванню його естетичної діяльності, потреби в ній. Ось чому вважається доцільним використовувати елементи поліцентричного методу в формуванні естетичної діяльності учнів з урахуванням огляду образотворчих мистецтв.
      Розділ 2. Процес виховання естетичної культури підлітків, як основа експериментального дослідження

      Сучасний соціокультурний, економічний розвиток країни, процеси глобалізації, інформатизації суспільства не применшують, а навпаки, поглиблюють значимість морально-естетичного виховання людини. Прояви негативних явищ у підлітковому й молодіжному середовищі, подвійність моралі в певній його частини, зміна ціннісних ідеалів, утриманська психологія, споживче відношення до життя, низька культура поведінки спричинили збідніння емоційних почуттів і моральну глухоту сучасних підлітків.
      Сучасне навчання, спрямоване на досягнення освітніх стандартів, не дозволяє загальноосвітній школі приділяти достатню увагу проблемам виховання, які набирають актуальності. Назріла необхідність створення педагогічного середовища, у якій би підліток міг звертатися до високих моральних й естетичних зразків в активній взаємодії з педагогами й батьками.
      Значними можливостями в рішенні завдань естетичного виховання дітей володіє система додаткової освіти, покликана задовольняти інтереси дітей і підлітків, їх духовні, соціокультурні й освітні потреби, що має умови для самовизначення, самовиховання й самореалізації особистості.
      Естетичне виховання - це соціокультурно-обумовлений процес цілеспрямованої взаємодії вихователів і вихованців, у якому створюються умови для їхнього самовиховання, розвитку здатності сприймати й цінувати прекрасне в житті й мистецтві, удосконалювати навколишній світ на основі гуманістичних ідеалів, загальнолюдських цінностей і норм морального поводження.
      2.1 Розробка та експериментальна перевірка методики формування у підлітків естетичної культури в процесі навчальної діяльності

      Отже, в Рівненській ЗОШ №3 проводилося педагогічне дослідження, ціль якого -- експериментальн и т.д.................


Перейти к полному тексту работы



Смотреть похожие работы


* Примечание. Уникальность работы указана на дату публикации, текущее значение может отличаться от указанного.