Здесь можно найти образцы любых учебных материалов, т.е. получить помощь в написании уникальных курсовых работ, дипломов, лабораторных работ, контрольных работ и рефератов. Так же вы мажете самостоятельно повысить уникальность своей работы для прохождения проверки на плагиат всего за несколько минут.

ЛИЧНЫЙ КАБИНЕТ 

 

Здравствуйте гость!

 

Логин:

Пароль:

 

Запомнить

 

 

Забыли пароль? Регистрация

Повышение уникальности

Предлагаем нашим посетителям воспользоваться бесплатным программным обеспечением «StudentHelp», которое позволит вам всего за несколько минут, выполнить повышение уникальности любого файла в формате MS Word. После такого повышения уникальности, ваша работа легко пройдете проверку в системах антиплагиат вуз, antiplagiat.ru, etxt.ru или advego.ru. Программа «StudentHelp» работает по уникальной технологии и при повышении уникальности не вставляет в текст скрытых символов, и даже если препод скопирует текст в блокнот – не увидит ни каких отличий от текста в Word файле.

Результат поиска


Наименование:


автореферат Критерї та показники вихованост нацональної самосвдомост та особливост виховання цєї якост у пдлткв. Традицйн та нновацйн форми, методи засоби розвитку особистост, змст яких повязаний з вихованням нацональної самосвдомост дтей.

Информация:

Тип работы: автореферат. Предмет: Педагогика. Добавлен: 16.04.2009. Сдан: 2009. Страниц: 3. Уникальность по antiplagiat.ru: --.

Описание (план):



КОРНІЄНКО АННА ВОЛОДИМИРІВНА
УДК 37.035.6-053.6: 374
ВИХОВАННЯ НАЦІОНАЛЬНОЇ САМОСВІДОМОСТІ ПІДЛІТКІВ У ПОЗАШКІЛЬНИХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДАХ

13.00.07 - теорія і методика виховання

Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня
кандидата педагогічних наук


Київ - 2008

Дисертацією є рукопис.
Робота виконана в Інституті проблем виховання Академії педагогічних наук України, м. Київ.
Науковий керівник:
кандидат педагогічних наук, старший науковий співробітник
Науменко Раїса Андріївна,
Національна академія державного управління при Президентові України, докторант кафедри управління освітою.
Офіційні опоненти:
доктор педагогічних наук, професор
Сущенко Тетяна Іванівна,
Запорізький обласний інститут післядипломної педагогічної освіти,
завідувач кафедри педагогічної майстерності;
кандидат педагогічних наук, доцент
Кузьменко Надія Михайлівна,
Київський національний університет імені Тараса Шевченка,
доцент кафедри педагогіки.
Захист відбудеться ”13” травня 2008 р. о 1400 год. на засіданні спеціалізованої вченої ради К 26.454.01 в Інституті проблем виховання АПН України (254060, м. Київ, вул. Берлинського, 9).
З дисертацією можна ознайомитись в бібліотеці Інституту проблем виховання АПН України (254060, м. Київ, вул. Берлинського, 9).
Автореферат розісланий ”11” квітня 2008 р.
Учений секретар
спеціалізованої вченої ради Л.М. Масол
ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми дослідження. Процес розвитку національної самосвідомості громадян України у наш час набув особливого значення; він потребує глибокого вивчення. Нині, у час зростання національної самосвідомості етнокультурні проблеми набули актуальності й гостроти. Це пов'язано з тими історико-культурними, соціально-економічними й суспільно-політичними процесами, які відбуваються нині у країні. На цьому етапі одним із важливих завдань сучасної освіти є науково-педагогічне вирішення проблеми виховання національної самосвідомості в учнівської молоді. Її вирішення потребує створення чіткої системи виховання учнів як у загальноосвітній школі, так і в позашкільних навчальних закладах.
Позашкільна освіта й виховання є складовою системи безперервної освіти. Вона історично базується на традиціях виховання особистості, що їх сформували представники різних національних спільнот України, і є сприятливим соціокультурним середовищем для проведення різнопланової виховної роботи, в тому числі й виховання в учнів національної самосвідомості. Значення позашкільної роботи у розвитку особистості посилюється тим, що вона сприяє вихованню не лише духовності й моральності, задоволенню різнобічних інтересів, а й стимулює творчий розвиток, виховує позитивне ставлення до національних і загальнолюдських культурних цінностей.
Аналіз теоретичних досліджень свідчить, що проблема виховання національної самосвідомості учнів досліджувалася різними авторами. Так, у ряді наукових робіт відображено важливі аспекти означеної проблеми: психологічні чинники генезису національної свідомості особистості (А. Березін), теоретико-методичні засади та педагогічні умови формування національної самосвідомості (В. Борисов, А. Фрідріх), засоби та умови виховання національної самосвідомості учнів різного віку (Р. Береза, О. Білас, Г. Гуменюк, І. Єгорова, Р. Осипець, В. Чорнобай), формування національної самосвідомості у творчій спадщині видатних українських діячів культури та освіти кінця ХІХ - початку ХХ ст. (Н. Мещерякова). Проблемі становлення національної самосвідомості та національного виховання сучасної молоді в умовах розбудови української державності присвячені наукові дослідження М. Боришевського, О. Вишневського, П. Ігнатенка, Н. Кузьменко, В. Постового, О. Сухомлинської та ін. Питання змісту виховання національної самосвідомості викладені у працях Г. Ващенка, О. Докукіної, М. Стельмаховича, Б. Ступарика, Д. Тхоржевського, П. Щербаня. Окремі аспекти і напрями позашкільної освіти і виховання, проблеми організації виховного процесу в позашкільних навчальних закладах розкрито в роботах О. Биковської, В. Вербицького, Т. Гавлітіної, Л. Ковбасенко, О. Литовченко, В. Мачуського, Р. Науменко, В. Редіної. Розглядаючи фундаментальні положення психолого-педагогічної науки, ми спиралися на праці І. Беха, В. Рибалки, Г. Пустовіта, А. Сиротенка, Т. Сущенко. Однак вказані праці не цілком розкривають проблему виховання національної самосвідомості учнів у позашкільних навчальних закладах.
Причина цього відсутність єдиних науково обґрунтованих підходів до виховання національної самосвідомості у позашкільних закладах, що не дає змоги у повному обсязі використати можливості національного виховання молоді. Практика виховання національної самосвідомості підлітків потребує науково-теоретичного забезпечення, обрання пріоритетних напрямів, змісту, форм, методів і засобів виховного впливу на особистість учня.
Аналіз зазначеного свідчить, що проблема виховання національної самосвідомості підлітків не була предметом спеціального дослідження й сьогодні залишається невирішеною в теорії і практиці виховання у позашкільних навчальних закладах. Враховуючи актуальність і недостатню теоретичну та методичну розробленість означеної проблеми було обрано тему дослідження: Виховання національної самосвідомості підлітків у позашкільних навчальних закладах”.
Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Тема дослідження є складовою науково-дослідної теми лабораторії діяльності позашкільних закладів Інституту проблем виховання АПН України „Методика виховної діяльності у позашкільних навчальних закладах” (державний реєстраційний номер 0103U001164). Тема дисертаційного дослідження затверджена Вченою радою Інституту проблем виховання (протокол № 2 від 22 лютого 2001 р.) і узгоджена Радою з координації наукових досліджень у галузі педагогіки та психології в Україні (протокол № 4 від 11.04.2001 р.)
Об'єкт дослідження процес виховання національної самосвідомості підлітків.
Предмет дослідження педагогічні умови виховання національної самосвідомості підлітків у позашкільних навчальних закладах.
Мета дослідження полягає у теоретичному обґрунтуванні та експериментальній перевірці педагогічних умов, що забезпечують ефективність виховання національної самосвідомості підлітків у позашкільних навчальних закладах.
Гіпотеза дослідження ґрунтується на припущенні, що виховання національної самосвідомості підлітків у позашкільних навчальних закладах ефективно здійснюватиметься за умов:
впровадження у навчально-виховний процес інтегрованої навчально-виховної програми, зміст якої охоплює різні напрями гурткової роботи та спрямований на усвідомлення й збереження духовної, культурної й художньої спадщини українського народу та етносів національних меншин, що проживають на території України;
спрямування змісту практичної діяльності підлітків на розширення їхніх уявлень про поліетнічність української нації, історичну єдність і спадкоємність традицій у формуванні сучасної української держави;
поєднання у навчально-виховному процесі традиційних та інноваційних форм, методів і засобів розвитку особистості, зміст яких пов'язаний із вихованням національної самосвідомості підлітків.
Відповідно до мети й гіпотези дослідження визначені його завдання:
1. З'ясувати стан дослідженості проблеми у педагогічній теорії та практиці роботи позашкільних навчальних закладів.
2. Уточнити зміст поняття „національна самосвідомість” підлітків.
3. Визначити критерії та показники вихованості національної самосвідомості та особливості виховання цієї якості у підлітків.
4. Теоретично обґрунтувати педагогічні умови виховання національної самосвідомості підлітків у позашкільних навчальних закладах та здійснити їх дослідно-експериментальну перевірку.
5. Розробити методичні рекомендації для педагогічних працівників позашкільних навчальних закладів щодо виховання національної самосвідомості підлітків.
Теоретичну основу дослідження становлять: історико-філософські праці (Г. Гегель, Л. Гумільов, А. Дашдаміров, В. Нестеренко, Ф. Прокопович, Г. Сковорода); концептуальні основи психолого-педагогічних досліджень з виховання національної самосвідомості (Б. Ананьєв, А. Березін, І. Бех, Л. Божович, В. Борисов, Г. Ващенко, Л. Виготський, Б. Ельконін, І. Кон, О. Леонтьєв, В. Москалець, О. Сухомлинська); аналіз змісту та напрямів виховання національної самосвідомості, національного виховання (О. Білас, Г. Ващенко, О. Докукіна, М. Стельмахович, Б. Ступарик, Д. Тхоржевський, П. Щербань); праці з використання у навчально-виховному процесі засобів народного мистецтва (С. Зеленова, В. Косокова, Р. Майборода, О. Красовська, В. Мусієнко, В. Чорнобай, Г. Гуменюк, Р. Береза); загальнонаукові принципи етнізації, природовідповідності, єдності загальнолюдських і національних цінностей; законодавчі і нормативні документи про українську державу, освіту і виховання, Закон України „Про освіту”, Національна Доктрина розвитку освіти України, Закон України „Про позашкільну освіту”.
Досягненню мети дослідження й розв'язанню поставлених завдань сприяло використання комплексу методів дослідження:
теоретичних, аналіз і узагальнення філософської, соціологічної, психологічно-педагогічної, методичної літератури для визначення теоретичних основ дослідження, вироблення концептуальних підходів до розуміння поняття „національна самосвідомість” та формування цієї якості у підлітків, розробка методики дослідження, обґрунтування педагогічних умов здійснення цього процесу у позашкільних навчальних закладах;
емпіричних, анкетування, бесіди, спостереження, самодіагностики, що використовувалися для проведення зрізів на констатувальному та формувальному етапах дослідження з метою визначення рівня вихованості національної самосвідомості підлітків у позашкільних навчальних закладах; оцінка результатів проводилася шляхом порівняння досягнутого в експериментальних і контрольних групах;
математичної статистики, яка використовувалася для кількісної обробки результатів, що дало змогу зробити висновки про результативність запропонованої методики виховання національної самосвідомості підлітків та з'ясувати динаміку кількісних змін у рівнях вихованості досліджуваної якості у підлітків до початку і після завершення дослідно-експериментальної роботи.
Експериментальна база дослідження. Дослідно-експериментальна робота здійснювалася на базі Дитячого еколого-оздоровчого Центру (ДОЕЦ) „Родина” Оболонського району м. Києва, Станції юних техніків - Центру науково-технічної творчості молоді Дніпровського району м. Києва, Харківського обласного Палацу дитячої та юнацької творчості, Харківської обласної станції юних туристів.
Експериментом було охоплено 125 вихованців на констатувальному етапі та 350 на формувальному етапі дослідження.
Наукова новизна одержаних результатів полягає у тому, що:
вперше науково обґрунтовано та експериментально перевірено педагогічні умови виховання національної самосвідомості підлітків у позашкільних навчальних закладах, що полягають у впровадженні у навчально-виховний процес інтегрованої навчально-виховної програми; спрямуванні змісту практичної діяльності підлітків на розширення їхніх уявлень про поліетнічність української нації, історичну єдність і спадкоємність традицій у формуванні сучасної української держави; поєднанні у навчально-виховному процесі традиційних та інноваційних форм, методів і засобів розвитку особистості, зміст яких пов'язаний із вихованням національної самосвідомості підлітків;
уточнено зміст поняття „національна самосвідомість” як самоідентифікацїї особистості, що виражається в усвідомленні підлітками приналежності до поліетнічної української нації, осягненні національних цінностей, історії, традицій, мови й звичаїв свого народу, спільності історичної долі та майбутнього;
набула подальшого розвитку методика виховання підлітків в умовах позашкільних навчальних закладів.
Практичне значення дослідження полягає у застосуванні його положень висновків і рекомендацій у навчально-виховному процесі позашкільних навчальних закладів. Результати дослідження покладено в основу розробленої та впровадженої інтегрованої навчально-виховної програми та програми для гуртків петриківського розпису, спрямованої на підвищення ефективності виховання національної самосвідомості підлітків у позашкільних навчальних закладах; методичних рекомендацій для педагогічних працівників позашкільних навчальних закладів.
Результати дослідження можуть бути використані при розробці навчальних програм, навчально-методичних посібників, для організації позакласної й позашкільної роботи з учнями, а також при створенні програм спецкурсів для студентів, системи підвищення кваліфікації педагогів позашкільних навчальних закладів.
Розроблені програма „Виховуємо національно свідому особистість” та методичні рекомендації для педагогічних працівників позашкільних навчальних закладів пройшли апробацію в експериментальних позашкільних навчальних закладах і можуть бути використані у навчально-виховному процесі загальноосвітніх шкіл, ліцеїв, гімназій.
Результати дослідження впроваджено у практику роботи Дитячого оздоровчо-екологічного Центру „Родина” Оболонського району (довідка № 33 від 7.06.2005 р.), Станції юних техніків - Центру науково-технічної творчості молоді Дніпровського району м. Києва (довідка № 78 від 25.05.2007 р.), Харківського обласного Палацу дитячої та юнацької творчості (довідка № 57 від 23.02.2007 р.), Харківської обласної станції юних туристів (довідка № 73 від 23.02.2007 р.).
Розроблена автором програма „Петриківський розпис” визнана переможцем Всеукраїнського конкурсу на кращу науково-методичну розробку з питань позашкільної освіти (наказ МОН України від 11.08.04 р. № 655) і відповідно до рішення Комісії з проблем позашкільної освіти Науково-методичної ради з питань освіти Міністерства освіти і науки України (протокол № 5 від 07.10.05 р.) увійшла до збірника Програм для творчих об'єднань позашкільних і загальноосвітніх навчальних закладів „Образотворче мистецтво” з відповідним грифом Міністерства освіти і науки України.
Апробація результатів дослідження. Основні положення й результати дослідження доповідались на науково-практичних конференціях та семінарах, зокрема: Міжнародній науково-практичній конференції „Соціально-педагогічні основи діяльності сучасного позашкільного навчального закладу” (м. Київ, 2002 р.); Міжнародній науково-практичній конференції „Проблеми залучення молоді до процесу прийняття рішень на місцевому і регіональному рівнях” (м. Київ, 2005 р.); Міжнародній науково-практичній конференції „Формування у дітей і молоді культури здоров'я (фізичного, психічного, духовного) засобами позашкільної освіти” (м. Київ, 2007 р.); Всеукраїнській науково-практичній конференції „Сучасні тенденції та пріоритети виховання” (м. Київ, 2004 р.); Всеукраїнській науково-практичній конференції „Теоретико-практичні реалії сучасного виховання дітей та учнівської молоді” (м. Київ, 2005 р.); Всеукраїнській науково-практичній конференції „Теоретико-методичні основи виховання творчої особистості учнів в умовах позашкільних навчальних закладів” (м. Київ, 2006 р.); Всеукраїнській науково-практичній конференції „Культурно-ціннісні витоки сучасного виховання особистості” (м. Київ, 2006 р.); науково-практичній конференції „Актуальні проблеми виховання в сучасних соціокультурних умовах”(м. Київ, 2003 р.); науково-практичній конференції „Шляхи підвищення інноваційного потенціалу позашкільних навчальних закладів”(м. Київ, 2004 р.); звітній науковій конференції Інституту проблем виховання (м. Київ, 2006 р.); ювілейній звітній науковій конференції Інституту проблем виховання АПН України (м. Київ, 2007 р.); методологічному семінарі „Виховання дітей і молоді в контексті розвитку громадянського суспільства” (м. Київ, 2003 р.); круглому столі „Інноваційні процеси у позашкільних навчальних закладах” (м. Харків, 2005 р.); на засіданнях лабораторії діяльності позашкільних закладів.
Публікації. Результати дослідження висвітлено у 12 одноосібних публікаціях, з них 6 надруковано у фахових виданнях, затверджених ВАК України.
Структура роботи. Дисертація складається із вступу, двох розділів, загальних висновків, списку використаних джерел (244 найменування) та додатків. Загальний обсяг дисертації становить 250 сторінок. Основний зміст викладено на 170 сторінках. Робота містить 8 таблиць, 17 рисунків, що обіймають 10 самостійних сторінок основного тексту.
ОСНОВНИЙ ЗМІСТ

У вступі обґрунтовано актуальність обраної теми, визначені об'єкт, предмет, мета, гіпотеза та завдання, визначено теоретичну основу та методи дослідження, розкрито наукову новизну, практичне значення дослідження, подано відомості про апробацію та впровадження результатів дослідження.
У першому розділі „Проблема виховання національної самосвідомості у науковій теорії і практиці” розкриваються філософські, історичні та психолого-педагогічні аспекти виховання національної самосвідомості у вітчизняній і зарубіжній літературі; особливості виховання цієї якості у підлітків та аналізується стан проблеми у практиці роботи позашкільних навчальних закладів. Розкрито сутність і структуру поняття „національна самосвідомість”, проаналізовано тлумачення супутніх понять: „нація” і „етнос”, „самосвідомість” і „ідентифікація”. Розроблено критерії та визначено рівні вихованості національної самосвідомості у підлітків.
Теоретичний аналіз наукових джерел показав, що проблема виховання національної самосвідомості знаходить відображення як у теоретичних джерелах давніх часів, так і в працях сучасних філософів, психологів, педагогів. Сутність національної самосвідомості досліджувалася на основі положень, у яких нація розглядається як спільнота громадян однієї держави, що виникає внаслідок інтеграції етнічних спільнот на основі спільності території, економічного життя, правової системи, державної мови та поступово веде до формування єдиної свідомості, а також загальнонаціональної культури, яка є сукупністю цінностей етнічних культур.
У дослідженнях О. Білас, В. Борисова, П. Горохівського, І. Єгорової, В. Чорнобай, А. Фрідріх, національну самосвідомість розглядають як самоідентифікацію особистості, що виражається в усвідомленні приналежності до поліетнічної нації, осягненні національних цінностей, історії, традицій, культури, мови і звичаїв свого народу, спільності історичної долі. Тому дослідження виховання національної самосвідомості здійснювалося у гуртках декоративно-ужиткового мистецтва позашкільних навчальних закладів: петриківський розпис, кераміка, лозоплетіння, а також бісероплетіння, фітодизайн, паперопластика.
На основі аналізу науково-педагогічних досліджень (О. Білас, П. Горохівський, П. Петронговський, А. Фрідріх, П. Щербань) визначено критерії вихованості національної самосвідомості підлітків: когнітивний, емоційно-ціннісний, предметно-діяльнісний. Когнітивний критерій характеризується знанням історії й культури власного етносу та представників інших етносів, що входять до складу української нації; визначається такими показниками: знання рідної мови, історії національної спільноти, народних звичаїв, традицій, обрядів, мистецтва, поліетнічності українського суспільства. Емоційно-ціннісний пов'язується з усвідомленням себе суб'єктом поліетнічної нації українського народу, виявленням поваги та толерантності до людей і культур інших національностей; визначається такими показниками: ідентифікація себе як представника певної нації, наявність національної гідності за приналежність до українського народу, усвідомлення важливої ролі свого етносу в історії поліетнічного складу українського суспільства, толерантні відносини з представниками інших етносів. Практично-діяльнісний критерій асоціюється з умінням зберігати пам'ятки матеріальної і духовної культури нації; виявляється у пропаганді необхідності зберігати культурні цінності, запобігати псуванню й знищенню культурних цінностей нації та сприяти їх відродженню, застосовувати знання національної культури у повсякденному житті.
Для з'ясування рівня вихованості національної самосвідомості підлітків у практиці було проведено аналіз річних навчально-виховних планів, програм різних гуртків, зокрема, декоративно-ужиткового мистецтва, анкетування педагогів і учнів позашкільних навчальних закладів. Навчально-виховний процес у гуртках здійснювався згідно з типовими програмами. Аналіз стану програмного забезпечення у позашкільних закладах дає можливість виділити декілька суттєвих проблем: навчальні плани характеризуються переобтяженням кількістю годин на засвоєння практичного матеріалу, водночас недостатньо відведено годин на семінарські заняття, походи, екскурсії, під час яких поряд із вивченням практичного аспекту народного мистецтва доцільно вивчати його історичний контекст; завдання виховання національної самосвідомості не виокремлюються у програмах, тому й не конкретизуються і не набувають значущості в діяльності педагогів на кожному занятті. Разом з тим програми не містили індивідуальних навчальних маршрутів, які давали б змогу дитині самостійно обирати спосіб засвоєння цікавого для неї виду діяльності. Відвідані заняття не завжди мали раціональну структуру та відповідні методи та прийоми проведення.
Результати опитування керівників гуртків показали нерозуміння ними сутності змісту поняття „національна самосвідомість”. Тобто, навчаючи дітей основ народних мистецтв, педагоги недостатньо усвідомлювали сутність поняття „національної самосвідомості”.
На основі методик А. Березіна, Р. Берези, В. Борисова, П. Щербаня нами розроблено власну методику оцінювання рівня вихованості національної самосвідомості підлітків та складено анкети, теми для індивідуальних бесід. Анкети були закритими, відкритими, із ситуативними запитаннями та у вигляді таблиці, у якій учні самостійно давали оцінку власним особистісним якостям. Запитання анкети спрямовувалися на виявлення рівня знань історії та культури своєї національної спільноти; усвідомлення та відчуття гордості за національну приналежність до українського народу; поваги та толерантності до людей і культур інших народів.
Застосування розроблених критеріїв та показників у дослідно-експериментальній роботі стало передумовою для визначення трьох груп підлітків, кожна з яких відображала рівень вихованості національної самосвідомості: високий, середній, низький. До високого рівня було віднесено підлітків, які мали глибокі знання з історії і культури своєї нації, завжди готові були до спілкування, дружби, добрих взаємин із представниками інших націй при збереженні власної ідентичності. Їм притаманне почуття гордості за приналежність до українського народу, вони позитивно висловлюються про свій народ. Вихованці брали активну участь у масових заходах, присвячених відродженню культурних цінностей держави, дотримувалися народних традицій, звичаїв, обрядів у повсякденному житті. Середній рівень притаманний тим учням, які мали поверхові знання з історії і культури своєї нації; вивчали цінності культури з необхідності, переважно тільки на заняттях, не виявляли активності на масових заходах. Вони ідентифікували себе з українським народом, але мали почуття національної меншовартості, неповноцінності. Їм притаманна обережність і недовіра у ставленні до представників інших етносів; народних звичаїв вони дотримувалися вибірково, епізодично; запобігали псуванню і нищенню культурних цінностей нації, але не сприяли їх відродженню. Низький рівень характеризував вихованців, у яких знання з національної історії і культури поверхові або зовсім відсутні, ці діти не виявляли зацікавленості до їх вивчення. Вони не вбачали сенсу у відродженні культурних цінностей, відмовлялися від участі у масових заходах, що були спрямовані на вивчення народних традицій та обрядів, а також не дотримувалися цих народних традицій у житті. У них відсутнє почуття національної гідності, розвинене почуття національної меншовартості. Їм властиве штучна ізоляція себе від спілкування з представниками інших націй, у стосунках з ними виявляють неповагу, ігнорують все національне інших народів; не вбачають сенсу у відродженні культурних цінностей нації.
Одержані результати констатувального етапу експерименту показали переважно середній рівень вихованості національної самосвідомості учнів 43,3 %, 30,4 % високий рівень та 26,3 % низький рівень національної самосвідомості. Такий розподіл відсоткового співвідношення рівнів вихованості національної самосвідомості був зумовлений суттєвими прогалинами у знаннях учнів народних звичаїв, традицій, обрядів, видів мистецтв, історії рідного краю. З метою підвищення відсоткового співвідношення учнів з низьким та середнім рівнем було визначено подальший шлях проведення дослідно-експериментальної роботи, основним напрямом якої стала розробка інтегрованої програми, спрямованої на вивчення національної культури.
У другому розділі Експериментальна перевірка ефективності виховання національної самосвідомості підлітків у позашкільних навчальних закладах” обґрунтовано та розроблено педагогічні умови виховання національної самосвідомості в учнів, зміст, форми і методи виховання національної самосвідомості підлітків у позашкільних навчальних закладах, розкрито особливості виховної роботи, визначено основні засади та організацію формувального етапу педагогічного експерименту, викладено його методику та результати.
На основі аналізу наукової літератури, результатів констатувального етапу педагогічного експерименту визначено педагогічні умови виховання національної самосвідомості підлітків. Вони полягають у впровадженні у навчально-виховний процес позашкільного навчального закладу інтегрованої навчально-виховної програми, зміст якої має виховну спрямованість на усвідомлення й збереження духовної, культурної й художньої спадщини українського народу та етносів національних меншин, що проживають на території України; включення підлітків у практичну діяльність, направлену на розширення їхніх уявлень про поліетнічність української нації, історичну єдність і спадкоємність традицій у формуванні сучасної української держави; використання у навчально-виховній роботі позашкільних закладів як традиційних, так і інноваційних форм, методів і засобів розвитку особистості, зміст яких пов'язаний із вихованням національної самосвідомості підлітків.
Відповідно до завдань дослідження на цьому етапі роботи нами було розроблено структурну схему процесу виховання національної самосвідомості підлітків у позашкільних навчальних закладах (рис. 1). У схемі відображено взаємозв'язок між її структурними елементами: метою, завданням, принципами, педагогічними умовами, змістом, формами, методами, засобами.
Рис. 1. Структурна схема процесу виховання національної самосвідомості підлітків у позашкільних навчальних закладах
Для вирішення поставлених завдань було проведено формувальний експеримент у гуртках декоративно-ужиткового мистецтва: петриківський розпис, кераміка, лозоплетіння, писанкарство, а також бісероплетіння, паперопластика та фітодизайн. Для структурування змісту програм цих гуртків на виховання національної самосвідомості була розроблена інтегрована програма „Виховуємо національно свідому особистість”. З метою забезпечити системність у вивченні навчальних дисциплін та зміцнити міжпредметні зв'язки розроблено інтегровану програму, яка об'єднувала вивчення тем історії України, основ здоров'я, екологічного виховання, народознавства, кулінарії, видів декоративно-ужиткового мистецтва (кераміка, лозоплетіння, художній розпис тощо). Розділи програми розкривали такі аспекти: історичний розвиток української нації; роль культури у творенні національного світу; природа рідного краю як національна та загальнолюдська цінність; роль українських традицій та звичаїв у збереженні здоров'я нації; українська символіка; вплив народного мистецтва на розвиток особистості.
Сутність програми полягала у вихованні шанобливого ставлення до культури, історії своєї нації, визнання и т.д.................


Перейти к полному тексту работы



Смотреть похожие работы


* Примечание. Уникальность работы указана на дату публикации, текущее значение может отличаться от указанного.