На бирже курсовых и дипломных проектов можно найти образцы готовых работ или получить помощь в написании уникальных курсовых работ, дипломов, лабораторных работ, контрольных работ, диссертаций, рефератов. Так же вы мажете самостоятельно повысить уникальность своей работы для прохождения проверки на плагиат всего за несколько минут.

ЛИЧНЫЙ КАБИНЕТ 

 

Здравствуйте гость!

 

Логин:

Пароль:

 

Запомнить

 

 

Забыли пароль? Регистрация

Повышение уникальности

Предлагаем нашим посетителям воспользоваться бесплатным программным обеспечением «StudentHelp», которое позволит вам всего за несколько минут, выполнить повышение уникальности любого файла в формате MS Word. После такого повышения уникальности, ваша работа легко пройдете проверку в системах антиплагиат вуз, antiplagiat.ru, etxt.ru или advego.ru. Программа «StudentHelp» работает по уникальной технологии и при повышении уникальности не вставляет в текст скрытых символов, и даже если препод скопирует текст в блокнот – не увидит ни каких отличий от текста в Word файле.

Результат поиска


Наименование:


автореферат Теоретико-методологчн засади виховної дяльност бблотек ВНЗ як елементу комункацйних вдносин, трансформацйн змни її функцонально-змстового наповнення та структурно-органзацйного стану. Шляхи удосконалення виховної дяльност бблотеки.

Информация:

Тип работы: автореферат. Предмет: Педагогика. Добавлен: 16.04.2009. Сдан: 2009. Страниц: 2. Уникальность по antiplagiat.ru: --.

Описание (план):


4
ХАРКІВСЬКА ДЕРЖАВНА АКАДЕМІЯ КУЛЬТУРИ

ГРАБАР Наталя Григорівна

Виховна діяльність бібліотек вищих навчальних закладів у сучасних соціально-комунікаційних умовах

27.00.03 - книгознавство, бібліотекознавство, бібліографознавство
Автореферат
дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата наук з соціальних комунікацій
Харків - 20081
ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Інформатизація змінює характер, форми, функціональні ролі учасників комунікаційних відносин, забезпечує доступ до інформаційних ресурсів, можливості вибору особистих програм навчання і кар'єри, моделей та стилів життя. Усе це відповідає суспільно-громадським функціям сучасних бібліотек, які перетворилися на соціально-комунікаційні центри, що забезпечують реалізацію завдань документальної, інформаційної та когнітивної взаємодії в суспільстві.
Нині бібліотека вищого навчального закладу (ВНЗ) зазнає суттєвих трансформацій в умовах нового соціокомунікаційного середовища, визначальними ознаками якого стали електронні засоби зберігання, обробки, розповсюдження та використання інформації. Процеси навчання і виховання відбуваються в умовах становлення інформаційного освітнього простору на базі інформаційно-комунікаційних технологій. Ознайомлення з дисертаціями, монографіями та іншими науковими працями засвідчує досить високу активність у дослідженні зазначеного питання. На сучасному етапі необхідне теоретичне узагальнення для наукового обґрунтування технологій проведення виховної діяльності бібліотеками ВНЗ.
Проблемна ситуація виникла внаслідок відходу бібліотек від традиційного керівництва читанням і необхідністю формування нових комунікаційних моделей впливу на користувачів бібліотек в умовах доступності інформації і знань через глобальні інформаційні мережі й інформаційні супермагістралі.
Поза увагою дослідників поки що залишається питання обґрунтування теоретико-організаційних і управлінських засад виховної діяльності бібліотек ВНЗ в умовах трансформації українського суспільства, становлення національної свідомості та вільного вибору людиною свого життєвого шляху, кар'єри.
Таким чином, постає необхідність здійснення аналізу й узагальнення накопиченого теоретичного і практичного матеріалу з метою створення обґрунтованої концептуальної моделі виховної діяльності бібліотеки ВНЗ у нових умовах.
Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана відповідно до теми дослідження факультету бібліотекознавства та інформатики Харківської державної академії культури «Бібліотечно-інформаційне забезпечення науки, виробництва, освіти, культури та управління», теми дослідження кафедри бібліотекознавства та соціальних комунікацій «Трансформація бібліотечної діяльності як складова формування нової комунікативної реальності», а також спільної науково-дослідницької теми кафедри культури та бібліотеки Харківського національного технічного університету сільського господарства ім. Петра Василенка (ХНТУСГ) «Виховання та розвиток загальнокультурного потенціалу спеціаліста сільськогосподарського виробництва».
Метою дисертаційного дослідження є обґрунтування теоретико-організаційних засад виховної діяльності бібліотек ВНЗ за умов розширення їх соціально-комунікаційних функцій і утворення єдиного інформаційно-комунікаційного простору освіти.
Завдання дослідження:
- з'ясувати рівень наукової розробки проблем виховної діяльності бібліотек ВНЗ в умовах трансформаційних змін у суспільстві й освіті;
- обґрунтувати теоретико-методологічні засади виховної діяльності бібліотек ВНЗ як елементу комунікаційних відносин у сфері освіти;
- визначити умови і можливості інтеграції бібліотек до системи виховної діяльності ВНЗ;
- дослідити трансформаційні зміни функціонально-змістового наповнення та структурно-організаційного стану виховної діяльності бібліотек ВНЗ;
- розробити концептуальну модель удосконалення виховної діяльності бібліотеки як інформаційно-комунікаційного центру ВНЗ.
Об'єкт дослідження - виховна діяльність бібліотеки ВНЗ як елемент комунікаційних відносин у сфері освіти.
Предмет дослідження - системні трансформації виховної діяльності бібліотек ВНЗ в умовах розгортання їх соціокомунікаційних функцій.
Методи дослідження базуються на системному осмисленні об'єктивних процесів виникнення та розвитку соціально-комунікаційних процесів при здійсненні бібліотекою виховної діяльності. Для розв'язання поставлених завдань дослідження застосовувалися такі методи: системно-функціональний та системно-діяльнісний - визначення місця бібліотеки в структурі виховного процесу ВНЗ; метод концептуалізації - виявлення основних конструктів моделі; соціологічні (опитування, анкетування, спостереження) - вивчення професійної діяльності бібліотекарів, створення концептів виховної діяльності бібліотеки ВНЗ, а також дослідження взаємодії та співпраці бібліотеки з лідерами студентського самоврядування.
Теоретичним підґрунтям дослідження стала соціально-комунікаційна теорія бібліотечної діяльності, відображена в працях В.О. Ільганаєвої. Основні положення дослідження базуються на комунікаційних аспектах бібліотечно-інформаційних структур і висвітлюються також у працях М.Я. Дворкіної, В.О. Ільганаєвої, В.А. Мінкіної, М.С. Слободяника, В.А. Соколова, Ю.М. Столярова, А. С. Чачко. Теоретичну основу дослідження склали положення про структурно-функціональні зміни в діяльності бібліотек ВНЗ, розвинуті в наукових працях Н.І. Апшай, О.В. Башун, В.М. Волинець, В.Г. Дригайло, Н.П. Пасмор.
Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що:
- вперше на теоретичному рівні обґрунтовано особливості виховної діяльності бібліотек ВНЗ, що зумовлені розгортанням соціально-комунікаційних функцій бібліотек, які на своєму найвищому рівні еволюційного розвитку реалізуються через формування суспільної свідомості студентської молоді відповідно до цілей її соціалізації;
- доведено взаємопов'язаність зовнішніх і внутрішніх факторів, які впливають на організаційно-структурні та функціонально-змістові особливості виховної діяльності бібліотек ВНЗ;
- розвинуто уявлення про цільову компоненту як елемент комунікаційної взаємодії в процесі навчання і виховання, засоби комунікаційних аспектів соціалізації студентської молоді в умовах ВНЗ;
- визначено роль бібліотеки в системі виховної діяльності ВНЗ (на організаційно-структурному рівні: взаємозв'язки з іншими структурами, громадськими організаціями; функціонально-змістовому: культурно- виховна і дозвіллєва діяльність);
- доповнено уявлення про цілі виховної діяльності бібліотек ВНЗ (з урахуванням попередніх етапів виховання в освітніх структурах) як кінцевий результат комунікаційного впливу бібліотек на процес соціалізації студентів в умовах ВНЗ;
- розроблено концептуальну модель виховної діяльності бібліотеки ВНЗ, що містить: організаційно-функціональні і психолого-педагогічні концепти, узгоджені зі структурно-функціональною трансформацією в бібліотеці ВНЗ, вимогами комунікаційної та педагогічно-виховної компетенції кадрів бібліотек в умовах інформаційно-комунікаційного середовища.
Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що доведена дієздатність розробленої моделі виховної діяльності бібліотеки вищого навчального закладу, яка відбиває можливості, потенціал і ресурсну інформаційно-комунікаційну базу сучасних бібліотек ВНЗ. Запропонована модель може бути поширена на всі рівні вищої освіти й бібліотек інших галузей і стати основою для моделювання, управління й розвитку виховної діяльності в системі бібліотек України. Сформульовано практичні рекомендації щодо вдосконалення виховної діяльності бібліотек. Результати дослідження можуть використовуватися в навчальному процесі в спеціальних вищих навчальних закладах III-IV рівнів акредитації при викладанні професійно-орієнтованих спеціальних дисциплін і в системі підвищення кваліфікації бібліотечних фахівців.
Теоретичні та практичні положення дисертації реалізуються в бібліотеках Харківського національного технічного університету сільського господарства ім. Петра Василенка (ХНТУСХ), Харківського державного університету харчування та торгівлі (ХДУХТ), про що свідчать акти про впровадження.
Особистий внесок здобувача. Наукові результати та висновки, наведені в дисертаційній роботі, одержані автором особисто. Практичний досвід роботи бібліотеки ХНТУСГ ім. Петра Василенка висвітлено в методичному практикумі. Практикум, підготовлений у співавторстві з Л.І. Бездольною, відображає зміст документально-комунікаційних форм діяльності бібліотеки ВНЗ. Дольова участь автора (групування матеріалу та рекомендації бібліотекарям-початківцям, бібліотекарям-фахівцям, які займаються виховною діяльністю) складає 75% обсягу матеріалу.
Апробація результатів дисертації. Результати дослідження оприлюднені на 7 конференціях, серед яких: міжнародні: «Агpаpні pефоpми в Укpаїнi: теоpiя, iстоpiя, полiтика, інформація» (Харків, 2001), «Духовна культура в інформаційному суспільстві» (Харків, 2002), «Інформаційно-культурна складова освіти: основні проблеми та перспективи у формуванні особистості» (Харків, 2006); конференція молодих науковців: «Культура та інформаційне суспільство ХХІ століття» (2007); регіональні науково-практичні конференції: «Українська культура: проблеми і перспективи» (Харків, 2004), «Студентське самоврядування в системі навчально-виховного процесу аграрних вищих навчальних закладів» (Київ, 2005), «Г.С. Сковорода та проблеми формування особистості» (Харків, 2007).
Текст дисертації, наукові висновки і рекомендації обговорено на засіданні кафедри бібліотекознавства та соціальних комунікацій Харківської державної академії культури.
Публікації. Основні положення дисертації викладено в 14 публікаціях, серед яких 6 - одноосібні статті у фахових наукових виданнях України, 7 - матеріалів і тез конференцій, 1 - практичний посібник.
Структура дисертації підпорядкована досягненню мети і вирішенню завдань дослідження. Робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків, додатків (на 9 сторінках) та списку використаних джерел (267 найменувань на 22 сторінках). Загальний обсяг дисертації 196 сторінок, з них 164 - основного тексту.
ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі обґрунтовано актуальність теми та її зв'язок з науковими програмами і планами, визначено об'єкт, предмет, мету й завдання дослідження, його методологічні та теоретичні основи, розкрито наукову новизну і практичне значення, наведено відомості про апробацію результатів дисертації та публікації автора.
У першому розділі «Становлення комунікаційних засад виховної діяльності в бібліотеках вищих навчальних закладів», який складається з двох підрозділів, досліджується науковий рівень розробки проблеми, аналізується сучасний стан становлення комунікаційних основ виховної діяльності в бібліотеках ВНЗ, визначаються методологічні підходи та методи дослідження.
У підрозділі 1.1. «Теоретико-прикладні аспекти досліджень та організації виховної діяльності в бібліотеках» зазначено, що виховна робота у бібліотеках на попередніх етапах спрямовувалася на виконання ідеологічної функції бібліотек. Теоретично цей процес діяльності бібліотек вивчається студентами навчальних закладів культури і є складовою багатьох навчальних курсів і спецкурсів. Практична робота засвідчує, що в нинішніх умовах соціально-комунікаційні функції бібліотек в основному спрямовані на розробку нових технологій і напрямів щодо обслуговування студентів.
Підкреслено, що освіта сьогодні розглядається як комунікативна підсистема інформаційного суспільства. Комунікаційний аспект в освітньому просторі розвивається в межах здійснення педагогічних комунікацій у процесі навчання. Бібліотека підтримує цей процес, використовуючи інформаційно-комунікативні технології, про що свідчать праці В.М. Горового, В.О. Ільганаєвої, К.К. Коліна, Т.І. Малашиної, В.А. Мінкіної, М.С. Слободяника. Але інтеграція виховного процесу до навчання в електронному оточенні потребує необхідності дослідити процеси і стан розгортання комунікаційних аспектів у виховній роботі. Об'єктивність цієї тези підтверджується недостатньою орієнтацією публікацій щодо бібліотек у виховному процесі і численними працями обумовленими документально-комунікаційною парадигмою в бібліотекознавстві: В.С. Бабича, Д.А. Балики, Б.В. Банка, Л.В. Бєлякова, Н.П. Бурої, С.І. Волкової, І.В. Кернес, С.Г. Матліної, В.О. Невського, О.О. Покровського, М.О. Рубакіна, К.І. Рубинського, Н.С. Русавської, Л.Б. Хавкіної, Є.І. Хлєбцевича.
З'ясовано, що сучасний етап функціональної діяльності бібліотек характеризується посиленням комунікаційно-педагогічної функції, особливо в бібліотеках освітніх закладів. Значний внесок у дослідження цієї функції зробили праці А.Я. Айзенберга, О.Л. Біличенко, Н.В. Збаровської, Г.О. Іванової, І.О. Мейжис, П.І. Рогової, В.І. Терьошина, А.С. Чачко, В.І. Черниченко та ін.
Обґрунтовано, що організація творчого процесу, який би сприяв становленню особистості, потребує пошуків певних моделей такого процесу. Теоретичні засади моделювання бібліотечних процесів розроблені в працях Н.І. Апшай, В.О. Ільганаєвої, І.Я. Конюкової, Н.П. Пасмор, Л.Г. Петрової, М.С. Слободяника, Ю.М. Столярова та ін.
Доведено, що нині створюються оптимальні умови для саморозвитку і самореалізації особистості, свідченням чого є проведення конференцій, науково-методичних семінарів, а також прийняття в деяких ВНЗ концепцій з виховної роботи, про що свідчать публікації В.П. Андрущенка, В.І. Астахової, І.Д. Беха, Л.О. Бєлової, В.С. Демчука, В.О. Долгих, О.В. Киричук, О.П. Корольчука, К.М. Левківського, О.В. Сухомлинської, В.В. Ягупова.
У бібліотеках спостерігається перехід від хаотичних, розрізнених культурних заходів до створення й упровадження оригінальних культурно-дозвіллєвих, що мають на меті цільове і читацьке призначення. Практичний досвід організації таких заходів узагальнено в публікаціях Т.Х. Кім, Т.Б. Ловкової, С.Г. Матліної, Г.К. Олзоєвої, Т. Рудишиної, але недостатньо дослідженим виявилось теоретико-методологічне осмислення впровадження культурно-дозвіллєвих програм у бібліотеках вищих навчальних закладів.
Незважаючи на певний інтерес до проблематики даного дослідження, відсутні узагальнюючі праці, присвячені виховній діяльності бібліотеки ВНЗ у нових комунікаційних умовах, що посилює актуальність цієї роботи. У спеціальній літературі недостатньо уваги приділяється комунікаційним аспектам діяльності бібліотек ВНЗ; розробці стратегічних напрямів розвитку виховної діяльності, що базується на особистісно орієнтованому підході; аналізу креативних можливостей співпраці структурних підрозділів ВНЗ та бібліотеки; узагальненню практичних здобутків бібліотек у процесі соціалізації студентської молоді.
Зміни традиційної парадигми виховної діяльності бібліотеки від масової пропаганди до індивідуально-орієнтованого розвитку особистості протягом навчання викликає необхідність пошуку: 1) нових її форм, цілей і специфіки проведення виховних заходів у бібліотеці ВНЗ; 2) формування відповідної методологічної бази дослідження комунікаційних аспектів. Аналіз комплексу наукових підходів до виховної діяльності бібліотек ВНЗ дозволив виявити проблемну ситуацію, за якої виховна діяльність у бібліотеках залишається поза межами наукового осмислення.
На основі всебічного аналізу наукових публікацій вітчизняних і зарубіжних учених з'ясовано, що комплексне вивчення проблеми виховної діяльності в бібліотеках ВНЗ у новому соціально-комунікаційному середовищі ще не було предметом окремого дисертаційного дослідження.
У підрозділі 1.2. «Методи дослідження виховної діяльності в контексті соціально-комунікаційної теорії бібліотекознавства» обґрунтовано важливе значення пізнавальних можливостей системного, соціокультурного, інформаційного, діяльнісного, гуманістичного та інших загальнонаукових підходів у розробці концептуальної моделі виховної діяльності бібліотек ВНЗ. Соціокультурний підхід виявляє історично сформовані усталені структури, які дозволяють визначити напрями і зміст трансформації бібліотек як нових соціально-комунікаційних систем, котрі в сучасній ситуації інтегрують до єдиного інформаційно-освітнього простору. Використання інформаційного й історичного підходів сприяло уточненню базового поняття «виховна діяльність» - стосовно роботи з читачем у ХХ ст.
Доведено, що діяльнісний підхід як умова формування творчості є організатором і регулятором особистісної поведінки, соціальної позиції та адекватної самооцінки. У ВНЗ розвиток особистості системно зумовлений такими видами активності, як спілкування, пізнання, навчання і визначається особистісною орієнтацією. Особистісно орієнтований підхід реалізується в процесі інформаційно-комунікаційних дій і потребує від бібліотекаря опанування методів міжособистісного спілкування, культури мови, толерантної поведінки. З точки зору гуманістичного підходу: основні завдання бібліотекаря в особистісно орієнтованому вихованні - це стимулювання активності читача, допомога йому в пізнанні самого себе, формування мотивації до постійного самовдосконалення, виявлення творчих здібностей.
У другому розділі «Аналіз трансформаційних змін виховної діяльності бібліотек вищих навчальних закладів у контексті розгортання соціальних комунікацій», який складається з трьох підрозділів, аналізуються трансформаційні зміни виховної діяльності бібліотек ВНЗ в умовах нового соціокомунікаційного середовища й утворення єдиного інформаційного простору освіти.
У підрозділі 2.1. «Виховна діяльність у структурі діяльності вищого навчального закладу» розглянуто особливості інформаційного простору ВНЗ в єдиному процесі наукової, навчальної, виховної діяльності. Їх єдність зумовлена базовими комунікаційними процесами. На діяльність бібліотеки впливають як зовнішні фактори: політична і соціально-економічна стратегія розвитку держави; глобальний процес інформатизації; реорганізація системи освіти, так і внутрішні: впровадження в усі бібліотечні процеси сучасних інформаційних технологій, які забезпечують вихід до світового інформаційного простору; розвиток нових форм комунікацій. Інформатизація ВНЗ створює умови інтеграції навчальної й виховної діяльності в умовах технологічних засад освітнього середовища і можливостей багатоцільового використання інформаційних електронних ресурсів, а нові комунікаційні якості середовища зумовлюють пошук, обґрунтування і впровадження нових форм виховної роботи.
З урахуванням соціокультурних трансформаційних змін запропоновано багаторівневу систему формування особистості у взаємозв'язках впливу й участі інституційних структур освіти. Ми виходимо з засад положення, що на кожному етапі виховання слід розглядати як відправну точку для корегування завдань наступного етапу.
Розвинуто уявлення про систему виховання особистості, що базується на фундаментальних положеннях соціології, педагогіки, бібліопедагогіки і має такі етапи життя: І - народження індивіда; ІІ - початок формування особистості (до 7 років); ІІІ - становлення особистості (до 16 років); ІV - формування особистості як такої (до 18 років). На V рівні (18-22 роки, навчання у ВНЗ) в основному завершується інституціональне виховання як заключний етап здійснюваної суспільством системи виховання і переходу людини до саморозвитку. Основними учасниками виховного процесу є різноманітні колективи, групи, соціальні інститути й окремі люди, серед яких важливе місце посідають і бібліотекарі. Оскільки соціальне середовище може впливати як позитивно, так і негативно на людину, то сучасне глобальне соціально-комунікаційне середовище, що будується на доступних інформаційних системах, електронних супермагістралях, електронному інформаційному ресурсі, може і формувати, і деформувати особистість, збагачувати чи спустошувати її. Так як студент - це особистість, що формується, вплив соціально-комунікаційного середовища постає визначальним фактором його особистісного розвитку. З'ясовано, що оновлення змісту цінностей вищої школи відбувається при використанні європейських стандартів у національних навчальних програмах, планах, підручниках, посібниках, що потребує від бібліотек ВНЗ концентрації діяльності на: 1) соціально-правову орієнтацію; 2) професійну орієнтацію; 3) самоосвіту і самовиховання. Стосовно першої позиції бібліотека спрямовує свою роботу на соціально-комунікативну, правознавчу обізнаність студентської молоді. Друга передбачає наукову, творчо-евристичну, техніко-технологічну, інформаційно-технічну діяльність. Третя - розкриття художньо-естетичної, національно-патріотичної, народної творчості, пропаганди здорового способу життя, сприяння розвиткові художньої самодіяльності тощо.
Доведено, що саме бібліотекам належить досить важливе місце у вищих навчальних закладах, оскільки вони сприяють гармонізації більшості видів та форм поширення інформації та знань, забезпечують єдність інформації, освіти, дозвілля та виховання. Нині організація читання як основний зміст бібліотечної діяльності трансформується в цілеспрямовану взаємодію, спрямовану на використання всіх видів комунікаційної інформації, зокрема традиційних поліграфічних книг і електронних текстів (документів), звичайних періодичних видань, а також аудіо-відео і мультимедійних джерел інформації. Електронні видання можуть і повинні використовуватися не лише в складі бібліотечних фондів як когнітивно-комунікаційна форма обслуговування, а й як дозвіллєво-комунікаційна. З'ясовано, що ці аргументи уможливлюють визначення комунікаційних аспектів бібліотечної діяльності, пов'язаної з виховною діяльністю бібліотеки стосовно мети спілкування, і зводяться до:
- об'єднання інтелектуалів, творчо обдарованих особистостей (клуби, літературні театри, вітальні);
- гармонійного розвитку читача, користувача (бібліотечне середовище, Інтернет);
- розвитку міжкультурного, міжнаціонального спілкування (клуби, години спілкування, конкурсні програми);
- розвитку міжособистісного, діалогового спілкування (диспути, круглі столи, прем'єри книг);
- психотерапевтичного впливу спілкування (індивідуальні бесіди, читання).
Зазначено, що функція спілкування як одна із форм комунікації трансформується у взаємозв'язку з неопосередкованою (дистанції в просторі і часі) й опосередкованою (через традиційне спілкування) моделями в електронному оточенні соціально-комунікаційного простору.
У підрозділі 2.2. «Функціонально-змістові трансформації виховної діяльності бібліотек вищого н и т.д.................


Перейти к полному тексту работы



Смотреть похожие работы


* Примечание. Уникальность работы указана на дату публикации, текущее значение может отличаться от указанного.