Здесь можно найти образцы любых учебных материалов, т.е. получить помощь в написании уникальных курсовых работ, дипломов, лабораторных работ, контрольных работ и рефератов. Так же вы мажете самостоятельно повысить уникальность своей работы для прохождения проверки на плагиат всего за несколько минут.

ЛИЧНЫЙ КАБИНЕТ 

 

Здравствуйте гость!

 

Логин:

Пароль:

 

Запомнить

 

 

Забыли пароль? Регистрация

Повышение уникальности

Предлагаем нашим посетителям воспользоваться бесплатным программным обеспечением «StudentHelp», которое позволит вам всего за несколько минут, выполнить повышение уникальности любого файла в формате MS Word. После такого повышения уникальности, ваша работа легко пройдете проверку в системах антиплагиат вуз, antiplagiat.ru, etxt.ru или advego.ru. Программа «StudentHelp» работает по уникальной технологии и при повышении уникальности не вставляет в текст скрытых символов, и даже если препод скопирует текст в блокнот – не увидит ни каких отличий от текста в Word файле.

Результат поиска


Наименование:


автореферат Реформування сучасної вищої бблотечно-нформацйної освти. Опрацювання теоретичних засад документологчної складової пдготовки бблотечно-нформацйних кадрв України за умов нформатизацї та ступеневої освти. Процеси життєвого циклу документа.

Информация:

Тип работы: автореферат. Предмет: Педагогика. Добавлен: 26.09.2014. Сдан: 2009. Страниц: 3. Уникальность по antiplagiat.ru: --.

Описание (план):


2
ХАРКІВСЬКА ДЕРЖАВНА АКАДЕМІЯ КУЛЬТУРИ
ДЕМЧИНА Любов Іванівна
УДК 027.08: 378.147
ВИЩА БІБЛІОТЕЧНО-ІНФОРМАЦІЙНА ОСВІТА
В СУЧАСНІЙ УКРАЇНІ:
ФОРМУВАННЯ ДОКУМЕНТОЛОГІЧНОЇ СКЛАДОВОЇ
27.00.03 - книгознавство, бібліотекознавство, бібліографознавство
Автореферат
дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата наук
з соціальних комунікацій
Харків - 2008
Дисертацію є рукопис.
Робота виконана в Харківській державній академії культури, Міністерство культури і туризму України.
Науковий керівник: доктор педагогічних наук, професор Кушнаренко Наталя Миколаївна, Харківська державна академія культури, проректор з наукової роботи, завідувач кафедри книгознавства та фондознавства.
Офіційні опоненти: доктор історичних наук, професор Слободяник Михайло Семенович, Державна академія керівних кадрів культури і мистецтв, директор Інституту державного управління та інформаційної діяльності, завідувач кафедри інформаційних систем і технологій (м. Київ) кандидат педагогічних наук, доцент Сілкова Галина Василівна, Рівненський державний гуманітарний університет, завідувач кафедри документальних комунікацій.
Захист відбудеться 28 листопада 2008 р. о 13.00 на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 64.807.02 в Харківській державній академії культури, 61057, м. Харків-57, Бурсацький узвіз,4.
З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Харківської державної академії культури за адресою: 61057, м. Харків-57, Бурсацький узвіз,4.
Автореферат розісланий " 27 " жовтня 2008 р.
Вчений секретар
спеціалізованої вченої ради Давидова І.О.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми дослідження. Успішна реалізація стратегічних завдань реформування сучасної вищої бібліотечно-інформаційної освіти (БІО) України потребує фундаменталізації документологічної складової підготовки кадрів в умовах опанування бібліотечно-інформаційною сферою новітніх інформаційно-комп'ютерних технологій (ІКТ), диверсифікації основних каналів і засобів передавання інформації та знань у сучасному суспільстві. Наразі посилюються тенденції інтеграції та взаємодоповнення документального, інформаційного і когнітивного рівнів соціальної комунікації. При цьому документальна складова, яка забезпечує створення, розповсюдження і використання соціально значущої документованої інформації, передавання її в часі та просторі, залишається одним із найважливіших чинників успішного функціонування інформаційного суспільства та суспільства знань.

Актуальність теми дослідження зумовлена також необхідністю вирішення таких основних протиріч між: а) потребою українського суспільства та бібліотечної галузі України в компетентних, високоосвідчених кадрах, здатних ефективно діяти в умовах інформатизації суспільства, забезпечуючи повне й оперативне задоволення потреб користувачів у різноманітних видах і типах документно-фіксованої інформації, і сучасним станом підготовки бібліотечно-інформаційних кадрів, зорієнтованої в основному на роботу з традиційними друкованими виданнями; б) об'єктивною необхідністю забезпечення послідовності і спадкоємності в здобутті студентами системи знань, набутті умінь, навичок, професійних і фахових компетенцій щодо забезпечення "життєвого циклу" друкованих та електронних документів і фрагментарністю сучасної документологічної підготовки майбутніх фахівців, існуючим дублюванням дисциплін документально-комунікаційного циклу на освітньо-кваліфікаційних рівнях - молодший спеціаліст, бакалавр і магістр; в) нагальною необхідністю створення цілісної системи документологічної підготовки бібліотечно-інформаційних кадрів в Україні в умовах ступеневої освіти та станом наукової розробленості означеної проблеми в сучасному бібліотекознавстві. Нині відсутні дисертаційні і фундаментальні наукові праці, які б висвітлювали сучасні потреби в системному розвитку та якісному оновленні документологічної складової підготовки бібліотечно-інформаційних кадрів України в умовах ступеневої освіти й інформатизації суспільства.

Вищезазначене дає підстави вважати, що опрацювання теоретичних засад документологічної складової підготовки бібліотечно-інформаційних кадрів України за умов інформатизації та ступеневої освіти є актуальною теоретичною і методичною проблемою, успішне розв'язання якої має важливе соціальне, науково-освітнє і професійне значення, сприятиме ефективному вирішенню стратегічних і тактичних завдань щодо підвищення якості підготовки кадрів бібліотечно-інформаційного профілю України і потребує спеціального дослідження.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження пов'язане з реалізацією законів України "Про бібліотеки і бібліотечну справу", "Про основні засади розвитку інформаційного суспільства в Україні на 2007-2015 роки", "Про вищу освіту", "Про освіту дорослих (про освіту впродовж життя)", програми дій щодо приєднання України до Болонської угоди. Дисертаційна робота виконана в межах наукової теми факультету бібліотекознавства та інформатики "Бібліотечно-інформаційне забезпечення науки, виробництва, освіти і культури" (затв. вченою радою 28.02. 2006 р., протокол № 8).

Мета дисертаційного дослідження - розроблення теоретичних засад формування системи документологічної складової підготовки бібліотечно-інформаційних кадрів у сучасній Україні в умовах інформатизації та ступеневої освіти.

Відповідно до мети визначено такі завдання дисертаційного дослідження:

відстежити еволюцію теоретичних уявлень про систему наукових і навчальних дисциплін документально-комунікаційного циклу;

обґрунтувати міждисциплінарний характер документологічного знання як домінанти базового змісту сучасної БІО в Україні;

визначити основні методологічні підходи до дослідження документологічної складової підготовки бібліотечно-інформаційних кадрів України в умовах інформатизації та ступеневої освіти;

вивчити сучасний стан документологічного навчання майбутніх фахівців бібліотечно-інформаційного профілю у ВНЗ України І-ІІ та ІІІ-ІV рівнів акредитації;

з'ясувати особливості документологічної підготовки як компоненти БІО у ВНЗ Європи та світу, здійснити порівняльний аналіз;

опрацювати концептуальні засади формування системи документологічної складової підготовки кадрів в умовах інформатизації суспільства та ступеневої БІО в Україні;

створити конкретно-дисциплінарну модель системи документологічної складової підготовки майбутніх фахівців бібліотечно-інформаційного профілю України в умовах інформатизації та ступеневої освіти.

Об'єкт дослідження - вища бібліотечно-інформаційна освіта.

Предмет дослідження - теоретичні засади формування системи документологічної складової підготовки бібліотечно-інформаційних кадрів України в умовах інформатизації та ступеневої освіти.

Методи дослідження. Для досягнення мети й успішного вирішення завдань дисертації застосовано комплекс загальнофілософських, загальнонаукових підходів і методів дослідження. Загальнофілософською основою дисертаційного дослідження є діалектичний метод, який дозволив вивчити об'єкт у його розвитку; системний підхід та його різновиди (системно-структурний, системно-функціональний, системно-діяльнісний) - уможливили розглянути документологічну складову підготовки бібліотечно-інформаційних кадрів в Україні як системну цілісність, що набуває змістової та структурної єдності в умовах електронного середовища та ступеневої освіти; соціально-комунікативний - для розгляду соціальної комунікації і документальної комунікації як її складової - детермінанти БІО; обґрунтування базового значення документологічної складової підготовки сучасних вітчизняних кадрів, вивчення внутрішніх і зовнішніх зв'язків дисциплін документально-комунікаційного циклу в умовах посилення інтеграційних процесів у системі соціальних комунікацій сучасної України.

На різних етапах дослідження використовувалися відповідні методи: джерелознавчий пошук та аналіз основних публікацій з теми дослідження і суміжних з нею - для визначення стану дослідження обраної наукової проблеми; історико-генетичний - для встановлення системно-історичних зв'язків і виявлення стадій становлення та зміни основних наукових парадигм змісту вищої БІО; порівняльний - для виявлення загального та специфічного в змісті документологічної підготовки студентів ВНЗ бібліотечно-інформаційного профілю України та світу; компетентнісний підхід і метод моделювання - для розроблення концептуальної моделі системи документологічної складової підготовки бібліотечно-інформаційних фахівців України в умовах інформатизації та ступеневої освіти, представлення її на конкретно-дисциплінарному рівні; соціологічні та ін.

Теоретичне підґрунтя дослідження складають ідеї, теорії, концептуальні положення вітчизняних і зарубіжних учених, які досліджували окремі аспекти вищої БІО: В.В. Загуменної, В.О. Ільганаєвої, Т.І. Ківшар, О.П. Коршунова, С.Г. Кулешова, Н.М. Кушнаренко, О.В. Матвієнко, М.І. Сенченка, Г.В. Сілкової, С.В. Сищенко, В.К. Скнар, М.С. Слободяника, А.В. Соколова, А.А. Соляник, Ю.М. Столярова, Л.Я. Філіпової, А.С. Чачко, Г.М. Швецової-Водки, І.О. Шевченко, В.М. Шейка та ін.

Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що це перша дисертаційна праця, в якій обґрунтовано теоретичні засади формування системи документологічної складової підготовки бібліотечно-інформаційних кадрів України в сучасних умовах інформатизації та ступеневої освіти.

Наукова новизна виявляється в тому, що в дисертації вперше:

досліджено еволюцію та обґрунтовано стадіальність формування наукових і навчальних дисциплін документально-комунікаційного циклу; виявлено тенденцію щодо активного розроблення теорії документа в Україні та світі, основні надбання якої мають стати органічною складовою змісту вищої вітчизняної БІО;

обґрунтовано базовий статус документивної парадигми у формуванні змісту вищої БІО в Україні, орієнтованість на різноманітні види документів, які спеціально створюють для збереження та передавання соціальної семантичної інформації (знань) у просторі та часі, що складають основу документальної підсистеми соціальної комунікації;

на основі сприйняття документології як інтегрованої наукової дисципліни, що досліджує загальне у феномені документа в його типо-видовому розмаїтті, до терміносистеми бібліотекознавства вперше введено поняття "документологічна підготовка бібліотечно-інформаційних кадрів", що означає навчання, базоване на загальних теоретичних знаннях про документ як специфічний цивілізаційний феномен, джерело інформації, засіб і канал соціальної комунікації, основний об'єкт подальшої професійної діяльності;

доведено, що формування документологічної складової змісту БІО України є чинником фундаменталізації галузевої освіти, підвищення її теоретичного рівня та якості, розширення професійного світогляду майбутніх бібліотечно-інформаційних фахівців щодо рівнозначимості друкованих та електронних документів як об'єктів пошуку, відбору, кумуляції, аналітико-синтетичної обробки, зберігання й організації доступу до них через сучасні бібліотеки;

обґрунтовано, що сформувати систему документологічної підготовки нової генерації бібліотечно-інформаційних кадрів України можна, базуючись на таких теоретичних засадах: через перехід від монодокументної до полідокументної парадигми змісту освіти; через гармонізацію в змісті БІО традиційних (друкованих) і новітніх (технотронних) соціально значущих документів; через внутрішню і зовнішню інтеграцію дисциплін документально-комунікаційного циклу, базовану на поєднанні книгитивно-документивної, документивно-інформаційної та документивно-когнітивної парадигм у підготовці молодших спеціалістів, бакалаврів і магістрів бібліотечно-інформаційного профілю;

уведено до наукового обігу новий фактичний матеріал про сучасний стан документологічної підготовки бібліотечно-інформаційних фахівців у ВНЗ України І-ІІ та ІІІ-ІV рівнів акредитації, Європи та світу, що сприяє взаємозбагаченню надбань різних освітніх систем, є гарантом уходження України до європейського і світового освітнього та соціально-комунікаційного простору.

Практичне значення одержаних результатів дисертації полягає в обґрунтуванні автором базового статусу документивної парадигми, що забезпечує системну єдність змісту та фундаментальність документологічної складової підготовки сучасних бібліотечно-інформаційних кадрів в Україні; створює надійне теоретичне підґрунтя для вироблення на науковій основі стратегії і тактики визначення на практиці загального, особливого, часткового й індивідуального в змісті документологічної складової підготовки молодших спеціалістів, бакалаврів і магістрів бібліотечно-інформаційного профілю України, їх конкурентоспроможність на національному, європейському і світовому ринках праці.

Наукові висновки, результати і рекомендації дисертаційного дослідження, концептуальна і конкретно-дисциплінарна моделі системної документологічної складової підготовки бібліотечно-інформаційних кадрів сприятимуть розробленню на науковій основі державних стандартів освіти України для молодших спеціалістів, бакалаврів і магістрів з освітніх напрямів "Книгознавство, бібліотекознавство і бібліографія", "Документознавство та інформаційна діяльність"; можуть використовувалися ВНЗ України І-ІІ та ІІІ-ІV рівнів акредитації бібліотечно-інформаційного профілю для розроблення освітньо-професійних програм (ОПП), навчальних планів і програм з дисциплін документально-комунікаційного циклу.

Матеріали та наукові результати дисертаційного дослідження використано і реалізовано в навчальному процесі вищих навчальних закладів України І-ІІ та ІІІ-ІV рівнів акредитації, зокрема:

у розробленні освітньо-професійних програм, освітньо-кваліфікаційних характеристик і навчальних планів бакалаврів та магістрів освітнього напряму "Книгознавство, бібліотекознавство і бібліографія" в Харківській державній академії культури, освітнього напряму "Документознавство та інформаційна діяльність" в Івано-Франківському національному технічному університеті нафти і газу;

у викладанні авторських курсів "Документознавство", "Документально-інформаційні комунікації", "Аналітико-синтетична переробка інформації", які дисертант викладає впродовж багатьох років в Івано-Франківському національному технічному університеті нафти і газу;

у системі підвищення кваліфікації бібліотечних фахівців Харківської та Івано-Франківської областей, про що свідчать акти про впровадження.

Особистий внесок здобувача. Всі наукові положення та висновки дисертації є результатом власного багаторічного дослідження системи документологічної складової підготовки бібліотечно-інформаційних кадрів України, одержані автором самостійно. Публікації у співавторстві відсутні.

Апробація результатів дисертації. Основні наукові положення, висновки і результати дисертаційного дослідження оприлюднено на науково-практичних конференціях міжнародного, всеукраїнського і регіонального рівнів: міжнародній науково-теоретичній конференції "Духовна культура в інформаційному суспільстві" (Харків, 2002); Сьомій міжнародній науковій конференції "Бібліотечна освіта та практика: пошуки взаєморозуміння" (Москва, 2002); міжнародній науковій конференції "Соціокультурні комунікації в інформаційному суспільстві" (Харків, 2003); Восьмій міжнародній науковій конференції "Бібліотечна справа - 2003: гуманітарні і технологічні аспекти розвитку" (Москва, 2003); другій всеукраїнській науково-методичній конференції "Безперервна освіта: реалії та перспективи" (Київ, 2004); міжнародній науковій конференції "Інформаційно-культурологічна та мистецька освіта" (Харків, 2004); науково-практичній конференції "Інформаційно-культурологічна та мистецька освіта (консенсус, партнерство, стандарти) в контексті Болонського процесу" (Харків, 2005), всеукраїнській науково-теоретичній конференції молодих учених "Культура та інформаційне суспільство ХХІ ст. " (Харків, 2008), щорічних наукових конференціях молодих учених Харківської державної академії культури та Івано-Франківського національного університету нафти і газу в 1999-2008 рр.

Текст дисертації, її основні наукові положення, висновки і рекомендації обговорено на міжкафедральному семінарі Харківської державної академії культури.

Публікації. Основні теоретичні положення, висновки і результати дисертації викладено у 23 одноосібних публікаціях. Серед них: 9 - статті в наукових фахових виданнях України; 4 - навчально-методичні матеріали; 10 - матеріали і тези доповідей на міжнародних і всеукраїнських наукових конференціях.

Структура дисертації зумовлена логікою дослідження й викладу його наукових результатів. Робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків, додатків та списку використаних джерел. Загальний обсяг дисертації - 250 сторінок: основний текст - 193 сторінки, 17 додатків на 28 сторінках, список використаних джерел - 309 найменувань на 29 сторінках.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У вступі обґрунтовуються актуальність теми, наукове завдання, зв'язок роботи з науковими програмами і планами, сформульовано мету, завдання, концепцію і гіпотезу дослідження, визначено його об'єкт, предмет, теоретичну базу, основні методи. Розкрито наукову новизну, практичне значення одержаних результатів, особистий внесок здобувача, наведено відомості про апробацію результатів дисертації та публікації автора.

У першому розділі "Теоретико-методологічні засади дослідження документологічної складової підготовки бібліотечно-інформаційних кадрів", який складається з трьох підрозділів, досліджено еволюцію наукових уявлень про систему наукових і навчальних дисциплін документально-комунікаційного циклу; доведено міждисциплінарний характер документологічного знання як домінанти вищої БІО; визначено теоретичну базу і методи дослідження.

Дослідження еволюції зародження, становлення та розвитку наукових і навчальних дисциплін документально-комунікаційного циклу в контексті динаміки вітчизняної і світової галузевої науки дозволило умовно виокремити п'ять основних стадій їхньої еволюції, зумовлених процесами диференціації та інтеграції: І стадія - Х-XІV ст. - емпіричне накопичення знань у результаті узагальнення досвіду роботи різних соціальних інститутів (зокрема бібліотечного) з матеріальними об'єктами, що містять інформацію; ІІ стадія - XV-XVIII ст. - початкове формування синкретичної науки про книгу та інші друковані видання - книгознавства (бібліології, бібліографії), що поєднує окремі емпіричні знання про книгу як головний засіб документальної комунікації; ІІІ стадія - ХІХ ст. - інституалізація в межах єдиної синкретичної книгознавчої науки ядра стосовно автономних наукових дисциплін - книгознавства, бібліотекознавства, бібліографознавства, документознавства, початкове формування документології як узагальнюючої науки про документ; ІV стадія - початок - середина ХХ ст. - диференціація документально-комунікаційних дисциплін, об'єктом вивчення яких є окремі процеси "життєвого циклу" документа: створення, виробництво, розповсюдження, кумулювання, оброблення та надання в користування; V стадія - середина ХХ - початок ХХІ ст. - формування системи наукових і навчальних дисциплін документально-комунікаційного циклу на засадах інтеграції, поєднання документивного і комунікативного підходів, які впродовж століть розвивалися паралельно і лише з посиленням інтеграційних процесів зумовили формування системи дисциплін документально-комунікаційного циклу в науці та навчанні, що є своєрідним синтезом усього попереднього історичного розвитку. Попри динамічні зміни парадигм вищої бібліотечної освіти в Україні та світі базове значення має документивна парадигма змісту БІО, суть якої полягає у визнанні пріоритету документа та його сукупностей як складників основного об'єкта і предмета сучасної бібліотечно-інформаційної діяльності, науки та освіти.

Наразі зміст сучасної БІО в Україні визначають також інформативна і когнітивна парадигми, які розвиваються паралельно. Об'єднальною для них є комунікативна парадигма. Інтегрована документивно-комунікативна парадигма має відіграти суттєву роль у підвищенні якісного рівня документологічної підготовки бібліотечно-інформаційних кадрів в Україні за умов ступеневої освіти.

Доведено, що нині центральне місце в системі наукових дисциплін документально-комунікаційного циклу посідає документологія, яка інтенсивно розвивається як фундаментальна теоретична дисципліна, однаково значима для цих наук, що вивчає теорію документа, закони, закономірності, принципи, основні ознаки, властивості, функції, класифікацію типо-видового розмаїття документів та їх сукупностей, загальні підходи до їх створення і функціонування в суспільстві. При цьому інституціонально документологія формується як навчальний курс. Перехід на документологічну платформу в науці зумовлює об'єктивну необхідність наступного кроку - змінити предикат "документознавчий" на "документологічний" і ввести до терміносистеми бібліотекознавства поняття "документологічна підготовка бібліотечно-інформаційних кадрів". У цьому разі під документологічною підготовкою бібліотечно-інформаційних кадрів розуміється навчання, що забезпечує систему знань, умінь і навичок про документи та їхні утворення в типо-видовому розмаїтті, які функціонують у сучасному інформаційному суспільстві. Це забезпечить перехід галузевої освіти на якісно вищий - фундаментальний рівень документологічної підготовки бібліотечно-інформаційних кадрів в Україні, що відповідає розумінню суті вищої освіти в нашій країні, Європі та світі.

На основі ретельного аналізу публікацій виявлено, що провідну роль у становленні та розвитку наукових дисциплін документально-комунікаційного циклу відіграють учені, які є одночасно й викладачами відповідних навчальних дисциплін. Обґрунтовано висновок щодо провідної ролі "вузівської науки" в розвитку наукових і навчальних дисциплін документально-комунікаційного циклу, визначенні їх номенклатури, об'єкта, предмета, міжпредметних зв'язків. Підкреслено особливу заслугу в розвитку ідеї документології представників української наукової школи, що є закономірним результатом їх наукових пошуків стосовно формування теоретико-методологічних засад узагальнюючої науки про документ в усіх його проявах. Зазначено, що серед сучасних українських учених-викладачів провідне місце посідають В.В. Бездрабко, В.О. Ільганаєва, С.Г. Кулешов, Н.М. Кушнаренко, М.С. Слободяник, А.А. Соляник, Г.М. Швецова-Водка та ін.

Доведено міждисциплінарний характер документологічного знання як ключової компетенції, необхідної всім посередникам-професіоналам у цілому і бібліотекарям-бібліографам зокрема в системі соціальної комунікації. В освітньому вимірі науковий висновок щодо міждисциплінарного характеру документологічного знання створює об'єктивне підґрунтя для його розгляду як базового в навчанні майбутніх бібліотечно-інформаційних фахівців України. При цьому документологічне знання в навчанні бібліотечно-інформаційних кадрів наявне у двох основних формах:

1) як сукупність навчальних дисциплін документально-комунікаційного циклу;

2) як "наскрізне" явище, що "пронизує" переважну більшість навчальних курсів, які викладаються бакалаврам і магістрам.

У другому розділі "Сучасний стан документологогічної складової підготовки бібліотечно-інформаційних кадрів в Україні та світі", який складається з двох підрозділів, охарактеризовано особливості сучасного стану документологічної підготовки бібліотечно-інформаційних кадрів в Україні; здійснено порівняльний аналіз документологічної підготовки бібліотечно-інформаційних фахівців в європейських країнах та США.

На основі порівняльного аналізу доведено, що в підходах до змісту БІО в Україні та світі є багато спільного. Загальним можна вважати поліпарадигмальність - існування декількох теоретичних підходів до вирішення цього питання. Серед них: книгитивний (основний об'єкт бібліотечно-інформаційної діяльності та освіти - книга, видання); документивний (основний об'єкт - документ, тобто інформація, закріплена на спеціально створеному матеріальному носієві); інформативний (основний об'єкт - документована або усна інформація, відомості, дані); когнітивний (основний об'єкт - знання); комунікативний - передавання в часі та просторі соціально значущої документної чи усної інформації та знань у суспільстві. Це дає підстави розглядати поліпарадигмальність методологічним принципом сучасної вищої БІО України та світу. Вона передбачає існування декількох теоретичних підходів або концепцій, на основі яких обґрунтовуються цілісні, завершені моделі освітнього процесу, що за змістом і формою відповідають вимогам бібліотечно-інформаційної теорії, практики та освіти, визнаних професійною спільнотою.

Підкреслено, що при поліпарадигмальному підході до змісту БІО в Україні та світі все ж одна з парадигм є базовою, яка формує найсуттєвіші характеристики змісту галузевої освіти в той чи інший періоди її розвитку. Однією з таких базових парадигм можна вважати документивно-комунікативну, суть якої полягає у формуванні професійної компетентності майбутніх бібліотечно-інформаційних фахівців щодо пошуку, відбору, придбання, опрацювання, зберігання й організації використання соціально значущої документної інформації та знань соціумом і ? або особистістю як сьогодні, так і в перспективі. Про базовий статус документивно-комунікативної парадигми свідчить, по-перше, те, що вона є найбільш адекватною проблемам бібліотечної практики, яка об'єктивно розширює типо-видовий склад бібліотечних фондів; по-друге, оскільки найточніше відповідає генетично притаманній бібліотекам документально-комунікаційній функції; по-третє, сама по собі БІО є документально-комунікаційним процесом передавання інформації та знань в документній або усній формі; нарешті, надання пріоритету документивній парадигмі у вітчизняній галузевій освіті відповідає загальносвітовим тенденціям, що сприяє її інтеграції до єдиного світового освітнього простору.

На основі аналізу сучасного стану викладання навчальних дисциплін документально-комунікаційного циклу у ВНЗ України та інших країнах світу обґрунтовано висновок про їхнє переважання в обсязі та змісті навчальних планів та освітньо-професійних програм. Це підтверджує достовірність наукової гіпотези даного дисертаційного дослідження щодо базового значення документологічного змісту БІО. У цьому полягає подібність освітніх систем. Відмінність виявляється у наданні пріоритету зарубіжними ВНЗ електронним документам (онлайновим та офлайновим) та їх сукупностям, що забезпечує підготовку бібліотечно-інформаційних фахівців, адаптовану до сучасних інформаційних технологій, є обов'язковою умовою переходу на новий рівень розвитку бібліотечної діяльності через її модернізацію, інновацію і трансформацію. Для вітчизняної БІО характерні такі особливості: а) орієнтування змісту освіти як у минулому, так і за умов інформатизації переважно на друковані документи книжкового типу, що не повною мірою відповідає як урізноманітненим об'єктам сучасної бібліотечно-інформаційної діяльності, так і очікуванням користувачів, які прагнуть швидко отримати інформацію в будь-якій фіксованій формі; б) порушення паритету між традиційними й електронними документами через переважання друкованих видів документів у змісті навчання. За таких умов документологічна підготовка бібліотечно-інформаційних кадрів в Україні об'єктивно "запізнюється" в реагуванні на зміни в інформаційних потребах суспільства у фіксованій інформації та знаннях, перебуває в ситуації "доганяючого розвитку освіти", що знижує якість підготовки бібліотечно-інформаційних кадрів.

Позитивним у зарубіжному досвіді можна вважати наявність галузевих стандартів (державних або регіональних) БІО, що забезпечує спадкоємність, інваріантну єдність документологічної підготовки кадрів на різних рівнях освіти. В Україні такі стандарти поки що відсутні. За цих умов невизначеними залишаються не лише варіативна, але й інваріантна складові вищої БІО, зокрема і документологічної її складової. Водночас, існування в Україні дипломів молодшого спеціаліста, бакалавра і магістра єдиного державного зразка потребує вироблення єдиних наукових підходів до визначення пріоритетних професійних компетенцій фахівців різних кваліфікаційних рівнів, що забезпечить послідовність і спадкоємність у реалізації відповідних освітньо-професійних програм.

Порівняльний аналіз свідчить, що в зарубіжному досвіді переважають тенденції інтеграції, а у вітчизняному - процеси диференціації. Інтеграційні тенденції виявляються в об'єднанні декількох споріднених спеціальностей в один ширший освітній напрям - документально-комунікаційний. Загальна фундаментальна підготовка фахівців забезпечує мобільність випускників у виборі майбутньої професійної діяльності, переваги на ринку праці через універсальність освіти. Така практика має й суто прагматичні переваги: за умов державної підтримки БІО в більшості зарубіжних країн кращі студенти мають можливість навчатися на держбюджеті в магістратурі в разі обрання ними бібліотечної спеціальності на рівні бакалавра. Запозичення, на наш погляд, потребує й існуюча в більшості зарубіжних країн внутрішньодержавна координація, яка передбачає "закріплення" за окремими ВНЗ країни не лише певних спеціальностей, а й спеціалізацій. Тобто система вищої БІО в Європі та світі базується на органічному поєднанні принципів інтеграції і диференціації, що має бути реалізоване в реформуванні вітчизняної бібліотечної освіти.

У третьому розділі "Формування системи документологічної складової підготовки бібліотечно-інформаційних кадрів України в умовах інформатизації та ступеневої освіти", який складається з двох підрозділів, запропоновано концептуальну модель системної єдності документологічної складової підготовки кадрів в умовах інформатизації та ступеневої БІО в Україні; розроблено конкретно-дисциплінарну модель документологічної складової підготовки бакалаврів і магістрів бібліотечно-інформаційного профілю України в умовах інформатизації та ступеневої освіти.

Обґрунтовано, що в контексті системної документологічної підготовки бібліотечно-інформаційних кадрів України за умов ступеневої освіти інтеграційно-диференційний підхід набуває статусу методологічної основи, загальнонаукового методу пізнання і дидактичного принципу. Його застосування дозволило розглянути перспективи системної документологічної підготовки бібліотечно-інформаційних кадрів України за умов ступеневої освіти у двох основних аспектах:

1) як однієї з головних підсистем підготовки кадрів для документальної комунікації суспільства, як складової соціальної комунікації;

2) як системне утворення, що має не лише зовнішні зв'язки, але й внутрішню структуру, зумовлену системою загальнопрофесійних і спеціальних компетентностей, які мають набути бакалаври й магістри після закінчення вищого навчального закладу бібліотечно-інформаційного профілю. Досягти системної документологічної підготовки сучасних бібліотечно-інформаційних кадрів України можна за умов інтеграції та диференціації у відборі, проектуванні та реалізації змісту професійної і фахової підготовки з метою формування особистості професіонала-фахівця, здатного ефективно працювати в різнорідних соціально-комунікаційних і документально-комунікаційних системах, який набув загальнопрофесійні і спеціальні документологічні компетенції, набутими в процесі навчання за різними освітньо-кваліфікаційними рівнями - молодший спеціаліст - бакалавр - магістр. Особливості атрибутивної і функціональної підсистем документальної комунікації мають скласти професійні компетентності, а відповідні підсистеми бібліотечної комунікації - фахові компетентності. При цьому суттєва роль відводиться органічному поєднанню в змісті документологічної підготовки бібліотечно-інформаційних кадрів в Україні як об'єктів навчання як традиційних (друкованих), так і технотронних (зокрема електронних) джерел інформації та їхніх сукупностей: документних потоків, масивів, фондів, ресурсів.

Визнач и т.д.................


Перейти к полному тексту работы



Смотреть похожие работы


* Примечание. Уникальность работы указана на дату публикации, текущее значение может отличаться от указанного.