На бирже курсовых и дипломных проектов можно найти образцы готовых работ или получить помощь в написании уникальных курсовых работ, дипломов, лабораторных работ, контрольных работ, диссертаций, рефератов. Так же вы мажете самостоятельно повысить уникальность своей работы для прохождения проверки на плагиат всего за несколько минут.

ЛИЧНЫЙ КАБИНЕТ 

 

Здравствуйте гость!

 

Логин:

Пароль:

 

Запомнить

 

 

Забыли пароль? Регистрация

Повышение уникальности

Предлагаем нашим посетителям воспользоваться бесплатным программным обеспечением «StudentHelp», которое позволит вам всего за несколько минут, выполнить повышение уникальности любого файла в формате MS Word. После такого повышения уникальности, ваша работа легко пройдете проверку в системах антиплагиат вуз, antiplagiat.ru, etxt.ru или advego.ru. Программа «StudentHelp» работает по уникальной технологии и при повышении уникальности не вставляет в текст скрытых символов, и даже если препод скопирует текст в блокнот – не увидит ни каких отличий от текста в Word файле.

Результат поиска


Наименование:


Реферат Основн принципи створення географчного майданчика та практичн рекомендацї що до правильного його використання. Значення наочност пд час проведення практичних урокв на географчному майданчику. Класифкаця учбових моделей географчного майданчика.

Информация:

Тип работы: Реферат. Предмет: Педагогика. Добавлен: 07.02.2011. Сдан: 2011. Страниц: 3. Уникальность по antiplagiat.ru: --.

Описание (план):



Вступ
Проблемне навчання, суть якого - самостійне одержання знань учнями, стає все більш цікавим для учителя і учня. Саме цей вид процесу навчання може забезпечити найбільшу активізацію навчально-пізнавальної діяльності учнів, яку супроводжує один з постійних стимулів навчання задоволення від процесу роботи та результату. Сьогодення націлює школу на формування ініціативної і самостійної особистості, наділеною творчою уявою, мисленням. Справжній педагог сьогодні не стільки той, хто навчає, стільки той, хто відчуває, як дитина навчається.
Географія - єдиний шкільний предмет, що вивчає природу й суспільство у їх взаємодії. У зв'язку з цим дуже корисним є питання та завдання для учнів, відповідь на які вимагає кількох джерел знань, а також дуже часто питань типу: якими джерелами знань ви користувалися й чому? Такі питання орієнтують учнів на усвідомлення способів власної діяльності, що значно підвищує рівень знань і вмінь учнів з предмета.
Але для того, що уникнути формалізму в активізації діяльності учнів і потрібні такі навчальні центри як географічний майданчик так як він має на меті активізацію в учнів творчості за допомогою практичних дій. Дуже часто намагаються створити на практичних заняттях (на обладнаних майданчиках) навчальні проблемні ситуації, за яких учні усвідомлюють свої труднощі та намагаються подолати їх висувають певну мету і знаходять раціональні шляхи для її досягнення можуть здійснити самоконтроль, тобто співвіднести одержаний результат з метою. Лише так учні відчувають себе співтворцями, а навчальний матеріал не залишає їх байдужими.
На обладнаних навчальних майданчиках вчителі можуть використовувати ситуації вибору, суть яких полягає в тому, що школяру пропонується зробити певний вибір не просто на словах, а й у справі. Зазвичай пропонує вибрати завдання різного рівня складності (дуже складні, середні та легкі), з різним типом навчального матеріалу (описовим, теоретичним, прикладним тощо).
Професійні вчителі намагаються дати учням міцні знання, спираючись на свій досвід, майстерність, стиль, творчість, використовуючи різні методи, форми навчання та виховання.
Та при цьому повинен враховуватись рівень заінтересованості учнів шкільною географією бо тільки через зацікавленість можна добитися глибоких знань, намагається зрозуміти внутрішній світ дитини, поважати її переживання. Звертає увагу на емоційну культуру, психологічну компетентність. Така праця дає позитивні результати: призові місця на олімпіадах з географії.
Важливе місце у роботі вчителя займає використання краєзнавчого матеріалу на уроках. Це дає можливість учням збагатити свої знання, закріпити вміння і навички.
Уроки різних типів особливо нетрадиційного характеру можуть бути реалізовані лише за допомогою спеціально обладнаних географічних майданчиків різні форми поєднання фронтальної, індивідуальної та групової роботи; оптимально обрані монологічні, діалогічні, евристичні, пошукові, дослідницькі та інші методи навчання; диференційовані підходи під час вивчення та систематизації нового матеріалу установка на свідоме сприйняття виучуваного матеріалу через встановлення причинно наслідкових зв'язків, порівняння співставлення, групування. Все спрямоване на те, щоб навчити дитину самореалізуватися, виховати самостійність спочатку у навчанні, а потім у роботі, при чому ще в школі навчитись формувати мету свого подальшого життя.
географічний майданчик учбовий
Географічний майданчик принципи його обладнання та значення
Якщо розглянути можливу будову географічного майданчика та він в певній мірі має укомплектовуватися за певними принципами тобто має вміщати в себе певні відділи. Відділи такого майданчика мають відповідати нормам законодавства що до навчання дітей на свіжому повітрі та санітарно гігієнічним нормам міністерства охорони здоров'я. Такий майданчик має бути створений на вулиці так як нестиме в цьому випадку нові погляди у дітей на навчання та на практичну роботу саме на цьому майданчику. За рахунок розміщення даного майданчика-центру на вулиці з'являється, в свою чергу, можливість створення там метеорологічної лабораторії де діти зможуть на прикладі практичної діяльності відчути себе справжніми дослідниками, що в свою чергу матиме позитивний вплив саме на мотиваційні процеси дітей в принципі і є основою сучасного навчального процесу( саме мотиваційні процеси керують прагненнями дітей до навчання).
Наступним таким відділом в географічному майданчику має бути геологічний де б діти змогли використовувати вивчені матеріали з географії для практичної діяльності, а саме дослідження грунтів та корисних копалин, що в свою чергу породжує потребу в проведені дослідницьких експедиціях для збирання вищезгаданих матеріалів.
Потреба у вищезгаданих експедиціях в свою чергу породжує потребу створення на географічному майданчику експедиційно-туристичного куточка де б діти мали можливість детального планування та підготовки до екскурсійних експедицій.
Одним з наступних відділів географічного майданчика має бути агро мінералогічний який досить тісно пов'язаний з двома попередніми, проте є невід'ємною частиною географічного майданчика. В агро мінералогічному відділі діти матимуть змогу досліджувати різні мінерали, а також збирати їх для можливого створення в подальшому виставки чи музею.
Обов'язковим для створення географічного майданчика є створення в ньому так званого «Зеленого куточку» де б діти змогли висадити декілька видів дерев та кущів, а також могли створити за співучасті вчителя декоративний садочок. Першопричиною створення даного куточка є педагогічний принцип естетичного виховання. Естетичне виховання в своєму психолого-педагогічному значенні виявляє свій вплив на психіку дитини в плані формування у дитини високої моральності та любові до прекрасного.
Звичайно ж обов'язковим на географічному майданчику має бути картографічний куточок де б діти без зайвих перешкод могли б у вільний час скористатися картою для можливого вирішення географічного питання яке його цікавить. Тобто в картографічному куточку географічного майданчика діти мають досконало навчитися користуватися картою( атласами, глобусом, топографічними картами).
Однією з можливих складових даного закладу може бути майстерня де б діти мали можливість самим виготовляти знаряддя для дослідів. Майстерня в свою чергу не має бути схожою на звичайний шкільний кабінет праці, які частіше всього переливаються чорно-сірими кольорами і не мають жодного естетичного змісту. Географічна майстерня має бути по справжньому географічною тому має включати в себе кольори природи (блакитний та зелений). Тоді навіть звичайна майстерня матиме під собою естетично виховний зміст.
Потребою створення географічного майданчика є навчально-виховна. Навчальна полягає у вивченні навчальної дисципліни і здобуття та вдосконалення знань вмінь та навичок з даного предмети та ряду інших наук, а виховна функція створення географічного майданчика полягає у набутті дитиною морального етикету у користуванні предметами школи, а також предметами створеними самою дитиною до яких дитина ставитиметься більш бережно так як вважатиме їх плодами своєї праці, а отже і частинкою себе. Загальна ж виховна мета цього закладу це виховання гармонійно-розвиненої особистості так як школа на сучасному етапі розвитку є в більшості теоретична організація, а майданчики на прикладі географічного мають у своєму підґрунті практичну діяльність.
Отже сучасний рівень освіти вимагає від школи створення центрів практичної діяльності для учнів так як на сучасному ринку праці виникає жорстка конкуренція і разом з нею виникає потреба формування кваліфікованих кадрів.
Використання географічних майданчиків( класів, центрів)пропонується для профорієнтаційних класів з поглибленим вивчення географії та як мотиваційно-стимулюючий, виховний аспект для учнів звичайних класів.
Значення наочності під час проведення практичних уроків на географічному майданчику
Під час навчання на уроках географії учень повинен не тільки засвоїти програмний матеріал, а й розуміти його, вміти використати набуті знання на практиці. Тільки в такому разі можна говорити, що мета навчання досягнута.
Цілком зрозуміло, що процес формування наукового досвіду неможливий без розвитку інтелектуальної сфери. Її генезис відбувається паралельно процесу засвоєння знань. Цим самим забезпечується ефективність навчання та продуктивність у використанні понять.
Формування в учнів науково-теоретичного мислення передбачає розвиток змістовних узагальнень на базі оволодіння учбовими діями, в основі яких має лежати принцип від “загального до спеціального”. Завдяки цьому суттєво змінюється методика формування понять, оскільки вузловим моментом тут є предметна дія. Вона допоможе встановити внутрішнє відношення об'єктів і побудувати модель, що фіксуватиме це відношення.
Таким чином, науково-теоретичне мислення також володіє певними матеріальними засобами в побудові специфічної предметності. Це символи, знаки, моделі, завдяки яким відбувається відділення людиною від себе певної форми суб'єктивної діяльності і винесення її назовні в якості речового об'єкта і речових умов інтелектуальної праці. Так будуються ідеалізовані об'єкти, які відтворюють суттєві для практичної діяльності сторони дійсності.
Отже, на основі вище сказаного можна стверджувати, що формування понять теоретичного змісту повинне містити у собі процес формування навичок побудови специфічної предметності та мислення про дійсність за її допомогою, і через неї. Засобами за допомогою яких відбувається створення специфічної предметності є символи і знаки, а також результат особливого виду символо-знакової ідеалізації - модель.
В психолого-педагогічній практиці існують два класи знаково-символічних засобів. Це - природні знаки і системи, які з них виходять. На основі цього розрізняють: 1) фонетичну мову; 2) довільні засоби як прямий переклад звукової мови; 3) довільні засоби для позначення термінів, що використовуються у науковому світі; 4) іконічні засоби, що використовуються для позначення явища шляхом відтворення окремих сторін у вигляді графічної схеми, або малюнка.
Особливим видом символо-знакової ідеалізації є модель. Даний термін використовується досить широко і часто в різних значеннях. В науковому дослідженні найбільш прийнятним є визначення моделі як: мисленнєво уявна система, що набула певн и т.д.................


Перейти к полному тексту работы



Смотреть похожие работы


* Примечание. Уникальность работы указана на дату публикации, текущее значение может отличаться от указанного.