Здесь можно найти образцы любых учебных материалов, т.е. получить помощь в написании уникальных курсовых работ, дипломов, лабораторных работ, контрольных работ и рефератов. Так же вы мажете самостоятельно повысить уникальность своей работы для прохождения проверки на плагиат всего за несколько минут.

ЛИЧНЫЙ КАБИНЕТ 

 

Здравствуйте гость!

 

Логин:

Пароль:

 

Запомнить

 

 

Забыли пароль? Регистрация

Повышение уникальности

Предлагаем нашим посетителям воспользоваться бесплатным программным обеспечением «StudentHelp», которое позволит вам всего за несколько минут, выполнить повышение уникальности любого файла в формате MS Word. После такого повышения уникальности, ваша работа легко пройдете проверку в системах антиплагиат вуз, antiplagiat.ru, etxt.ru или advego.ru. Программа «StudentHelp» работает по уникальной технологии и при повышении уникальности не вставляет в текст скрытых символов, и даже если препод скопирует текст в блокнот – не увидит ни каких отличий от текста в Word файле.

Результат поиска


Наименование:


Курсовик Змст функцї групової навчальної дяльност. Тематичне планування урока по тем Метали. Розгляд структури навчальних занять та методика проведення семнарського, нетрадицйного уроку та лабораторної роботи по хмї в умовах групової дяльност учнв.

Информация:

Тип работы: Курсовик. Предмет: Педагогика. Добавлен: 26.09.2014. Сдан: 2010. Страниц: 2. Уникальность по antiplagiat.ru: --.

Описание (план):


Міністерство освіти і науки України
Чернігівський державний педагогічний університет ім. Т.Г. Шевченка
Хіміко-біологічний факультет
Кафедра хімії
Групові форми занять з учнями на уроці хімії
Курсова робота
Виконав: студент 31 групи
Ахундов Денис Алійович
Науковий керівник:
доцент к.п.н.
Самойленко П.В.
Чернігів 2009 р.
ЗМІСТ

    ВСТУП
    РОЗДІЛ 1 Концепція групової навчальної діяльності школярів
      1.1 Змісті і функції групової навчальної діяльності школярів
      1.2 Впровадження групової діяльності у навчальний процес та оцінка її результатів
    РОЗДІЛ 2 Структура навчальних занять та методика їх проведення в умовах групового навчання учнів
      2.1 Тематичне планування теми "Метали"
      2.2 Семінарські заняття з елементами групової діяльності учнів
      2.3 Групова робота при проведенні нетрадиційного уроку з хімії
      2.4 Використання групової роботи в ході проведення лабораторних робіт на уроці хімії
      2.5 Використання групової діяльності з метою перевірки знань учнів
    ВИСНОВКИ
    СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

ВСТУП

Групову навчальну діяльність не можна назвати новим явищем у шкільній педагогіці. Прете педагогічна теорія і практика радянської доби характеризувалась несистематичністю й фрагментарнісю звернення до організації групового навчання учнів одного класу. Так, у 20-ті роки в школах новоутвореного Радянського Союзу групову форму навчання школярів намагались зробити універсальною. Але негативний досвід спричинив насторожене ставлення педагогів до діяльності малих навчальних груп учнів і став підставою для тривалого ігнорування групової навчальної діяльності.

Першу спробу "реабілітувати" групову навчальну діяльність учнів здійснив у 70-ті роки колектив естонських вчених на чолі з Х.Й.Лійметсом.

Оптимальне поєднання індивідуальної, групової та фронтальної навчальної роботи вчителя з учнями представлене у працях І. М. Чередова як один із реальних способів удосконалення навчального процесу. Педагогічна ефективність діяльності груп мінімального складу, тобто парна робота, була обґрунтована теоретично й перевірена практично. В.К. Дяченком. Виховні можливості діяльності малих груп школярів перебували у полі зору М,Д. Виноградової та Б.І. Первіна. Завдяки їх дослідженням збільшились межі застосування групової роботи - вона була поширена на позаурочну та виховну роботу з учнями.

Невідповідність існуючої організації учіння школярів завданням і цілям освіти в Україні спричинили існування суперечності між педагогічними можливостями навчального спілкування учнів як умови й результату групової діяльності й обмеженими можливостями його реалізації в індивідуальному та фронтальному навчанні.

Пошуки конструктивного розв'язання вказаної суперечності приводять до висновку про необхідність інтеграції на дидактичному рівні матеріалів, напрацьованих філософією, психологією і соціологією з проблеми діяльності малих груп людей, вивчення вітчизняного й зарубіжного досвіду використання групових форм навчання та створення на цій основі дидактичної концепції групової навчальної діяльності.

Об'єктом дослідження моєї курсової роботи є сам процес групового навчання учнів з різними рівнями пізнавальних можливостей на всіх етапах уроку.

Предметом дослідження є різноманітність форм групового навчання та застосування їх в процесі навчання в сучасній школі.

Метою курсової роботи є вивчення групових форм занять з учнями на уроці хімії та ефективність їх використання в процесі пізнавальної діяльності.

В цій курсовій роботі для досягнення даної мети ми будемо вирішувати такі завдання:

1) розкрити сутність групових форм занять на уроці хімії;

2) визначити роль групових форм навчання;

3) розглянути структуру навчальних занять та методику їх проведення в умовах групового навчання учнів.

РОЗДІЛ 1. КОНЦЕПЦІЯ ГРУПОВОЇ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ШКОЛЯРІВ

1.1 Змісті і функції групової навчальної діяльності школярів

Відсутність дидактичної концепції групової навчальної діяльності школярів, з одного боку, та незаперечна цінність групової діяльності для навчального процесу, з іншого боку, спонукали до розробки основних положень, які у подальшому стали основою концептуальної моделі групового навчання і дозволили розробити методичні підходи до систематичного використання навчальної діяльності малих груп учнів на заняттях з хімії [11].

Теоретичними витоками вихідних положень створюваної концепції групової навчальної діяльності стали: а) з'ясовані під час теоретичного аналізу літературних джерел соціально-психологічні закономірності діяльності малих груп; б) дидактичний принцип активізації навчання; в) результати узагальнення вітчизняного та зарубіжного досвіду групової роботи школярів.

Визначення умов реалізації основних положень концепції детермінувалось змістом, методами й організацією навчання у сучасних середніх закладах освіти.

Відразу наголосимо, що створення основних положень концепції проходило паралельно з проведенням пошукового експерименту. Це надавало можливість своєчасно уточнювати й корегувати окремі положення концепції.

У дослідженні проблема діяльності малих груп розглядається як самостійне педагогічне явище, що організовано входить складовою частиною до більш загальної проблеми - навчальної діяльності шко-лярів. Тобто поняття діяльність виступає видовим по відношенню до родового поняття - навчальної діяльності - і водночас характеризує самостійний вид діяльності. Тому видається доцільним розглядати групову діяльність за всіма її ознаками як цілісну систему, що поєднує в собі загальні структурні елементи будь-якого виду діяльності і виступає підсистемою по відношенню навчальної діяльності школярів.

Групову навчальну діяльність школярів ми трактуємо як сукупну навчальну діяльність учнів у групах мало чисельного складу, що створюються і діють у межах одного класу відносно тривалий час.

Досягнення кінцевої мети навчальної діяльності тут відбувається завдяки спільним зусиллям окремих членів групи. На відміну від фронтальної та індивідуальної навчальної діяльності, групова діяльність забезпечує реалізацію в урочний час природного прагнення учнів до спілкування, оскільки воно є однією із функцій групової діяльності [7].

Статут самостійного виду пізнавальної діяльності групова навчальна діяльність здобуває завдяки таким структурним елементам: об'єкт, груповий суб'єкт, активність суб'єкта, результат.

Групова навчальна діяльність школярів має спільний з іншими видами пізнавальної діяльності об'єкт - знання та вміння, створені людиною і передбачені для вивчення в школі.

Суб'єкт групової діяльності має особливість, котра полягає в тому, що над розв'язанням навчальної задачі разом працюють відразу всі члени групи, і досягненню спільної мети підпорядковані зусилля кожного представника групи.

У вигляді засобів групової навчальної діяльності можуть бути застосовані всі засоби навчання, що використовуються у школі.

Активність групового суб'єкта проявляється у спрямуванні індивідуальних зусиль не лише на об'єкт, а й на інших членів групи.

Результат групової діяльності - це розв'язування спільними зусиллями навчальних завдань і водночас індивідуальні зміни в інтелектуальному розвитку кожного члена малої навчальної групи.

Мета групової діяльності відповідає загальній меті навчання школярів, проте досягається вона завжди більш ефективному й більш цікавому засвоєнню базових знань і умінь в умовах співпраці та взаємодопомоги всіх членів малої групи. Досягнення загальної мети у груповій діяльності здійснюється шляхом послідовного чи одночасного виконання навчальних дій окремими членами групи.

Єдина мета та спільна мотивація є обов'язковими психологічни- ми структурами групової діяльності. Сприйняття мети групової навчальної діяльності і спрямування зусиль на її досягнення перебувають у взаємозв'язку з індивідуальною мотивацією учасників групової діяльності. У малій навчальній групі, що досягла високого рівня ідентифікації, об'єднання індивідуальних мотивів і цілей породжує збагачення та взаємне посилення мотиваційної сфери кожного з учасників суспільної діяльності [4].

Таким чином, характерними ознаками групової навчальної діяльності як цілісного й відносно самостійного педагогічного феномену у концепції розглядається:

- єдина мета і спільна мотивація;

- поділ діяльності на функціонально зв'язані складові;

- інтеграція індивідуальних дій в єдину діяльність групи;

- спільне співпереживання успіху у навчанні;

- самоуправління і саморегуляція навчальних дій;

- єдиний простір та одночасність здійснення навчальної роботи всіма членами групи;

- колективна оцінка й гласність досягнутих результатів.

За умов групової діяльності ваговим фактором підвищення ефективності навчальної праці стають суб'єкт-суб'єктні стосунки, що виникнуть між її співвиконавцями. Тому є підстави очікувати більш високих індивідуальних результатів учіння школярів.

Оскільки групова діяльність учнів від початку й до кінця побудована на сумісних діях і спілкуванні, то завдяки координованим навчальним зусиллям створюється атмосфера демократизму й дружнього спілкування, в якій учні вільно запитують, висловлюють власні думки, сприймають думку інших членів групи.

У груповій діяльності виникає і проявляється різнопланова й суттєво важлива для учіння школярів взаємодія учасників групової діяльності, результати якої проявляються в наслідуванні, переконаннях, співробітництві, змаганні. А тому принагідно передбачити, що конкретні навчальні дії, усвідомленні одним учнем, підхопляться іншими, стануть надбанням всієї групи [11].

Крім взаємо стосунків між окремими особистостями, відбувається формування системи стосунків між особистістю та групою загалом, що окремим учням дає змогу побачити рівень ідентифікації власних зусиль і досягнень з груповими еталонами.

Оскільки суб'єктом групової діяльності є не окрема особистість, а мала група, то у груповій навчальній діяльності роль суб'єкта належить малим групам школярів.

На підставі аналізу соціально-психологічної літератури видається доцільним формулювання такого робочо визначення: мала навчальна група - це стійке й відносно стабільне об'єднання кількох учнів, яке по відношенню до всього класу виступає як єдиний суб'єкт дій і завдяки спілкуванню та взаємозв'язку успішно розв'язує поставлені навчальні задачі.

Оптимальна чисельність малої навчальної групи учнів як малої функціональної одиниці навчального процесу в кожному конкретному випадку буде залежати від мети й завдань групової діяльності, специфіки й обсягу поставлених навчальних завдань, рівня навчальних можливостей учнів класу. Певну роль відіграватимуть тривалість навчальних занять та кількість годин, відведених навчальним планом на вивчення конкретного предмету.

Отже, ми схиляємось до думки, що одночасне й незмінне визначення кількісного складу малих груп, які створюються з дидактичною метою, недоцільне. Ми вважаємо, що тільки вчитель, який добре знає своїх учнів, у кожному конкретному випадку може вирішувати, який кількісний склад малих груп є оптимальним для даного класу під час вивчення конкретної навчальної дисципліни. Проте, з урахуванням результатів соціально-психологічних досліджень, робимо висновок, що для проведення 45-хвилинних навчальних занять з шкільним класом, де є 20 і більше учнів, доцільно вдатися до створення малих навчальних груп у складі чотирьох осіб, якщо тільки не бракує учнів на роль лідерів.

Передбачаємо, що група такого кількісного складу спроможна:

а) на одному занятті провести усне опитування всіх свої членів й до того за час, що не перевищує тривалості усного опитування за умов традиційного навчання; б) опрацювати достатню кількість письмових завдань, що потребують практичного застосування знань, які перевірялись в усній формі; в) здійснити контроль й оцінювання результатів групової роботи та досягнутих індивідуальних показників навчання [20].

В окремих випадках реальним буде існування поряд з групами у складі чотирьох учнів, груп з трьох чи п'яти осіб. Такі групи виявлятимуться дієвими за умови, якщо спілкування у них буде налагоджене таким чином, що забезпечить реалізацію основної дидактичної мети використання групової роботи, тобто групи такого складу також виступатимуть єдиним суб'єктом дії.

Групова навчальна діяльність через обов'язкову наявність спілкування створює умови для засвоєння на мовному рівні основоположних теоретичних знань, а це має сприятливо позначитись на формуванні умінь практичного застосування набутих знань у стандартних та змінених умовах.

Не менш значущою видається виховна роль групової навчальної діяльності учнів. Передбачається, що пояснення, порада, перевірка дають змогу формувати товариські взаємостосунки, готувати учнів до спілкування і співпраці в самостійному житті після закінчення школи.

У груповій навчальній діяльності здобуватимуть подальший розвиток мислитель ні операції - аналіз, синтез, узагальнення, порівняння [17].

Виходячи з припущення, що групова навчальна діяльність школярів може бути застосована на всіх етапах навчального процесу, але найбільш перспективним її використання буде на етапах закріплення, поглиблення, систематизації та контролю знань. На етапі первинного сприйняття нового матеріалу належний рівень вивченого нового матеріалу може бути досягнутий тоді, коли всі члени групи характеризуються високим рівнем навчальних можливостей, добре володіють навичками самостійної роботи та виявляють високу працездатність. В усіх інших випадках фронтальна робота забезпечить вищі результати.

На етапах закріплення, поглиблення й систематизації знань учіння у складі малих груп створює для учнів з різним рівнем навчальних можливостей сприятливі умови для актуалізації попередньо вивченого теоретичного матеріалу, оперативної перевірки рівня його засвоєння кожним членом, відпрацювання практичних умінь, формування адекватної самооцінки результатів навчання.

Передбачаємо, що активне навчальне спілкування під час групової роботи справить позитивний вплив на всіх без виключення членів. А потреба й уміння добре встигаючих учнів передавати набуті знання своїм однокласникам надасть їм змогу застосовувати різні прийоми оперування навчальним матеріалом, зробить їхні знання міцними й дієвими. Тобто, загалом групова навчальна діяльність не стане стримувати індивідуальний темп навчання сильних учнів, буде посильною й цікавою для учнів з нижчим рівнем навченості.

У малій навчальній групі учнів складається певний характер взаємодії між її представниками, який перебуває у прямій залежності від рівня згуртованості групи. Керуючись закономірностями групової діяльності, можна передбачити прояв різного характеру взаємодії [11].

Найменш ефективна взаємодія - це взаємодія мовчазної співприсутності. Діяльність групи в цьому випадку нагадує індивідуальну роботу, що лише виконується в присутності інших членів групи, а внутрішньогрупова навчальна взаємодія практично відсутня.

Більш продуктивною є взаємодія, в якій кожен член групи якийсь час індивідуально виконує певну частину спільного завдання, після чого настає активне обговорення й обмін напрацьованого з іншими членами групи.

Групова взаємодія досягне найвищого рівня, якщо з часу постановки мети групової діяльності й до її досягнення навчальні дії кожного працюючого у групі виступатимуть єдиним суб'єктом дій.

Таким чином, основні навчально-виховні цілі групової діяльності учнів полягають:

- в активізації учіння школярів;

- в забезпеченні оптимального навчання учнів у складі наповнених і переповнених класів;

- в задоволенні в урочний час потреби у спілкуванні;

- в перетворенні навчання в доступний і цікавий процес.

І все ж, не зважаючи на важливе значення групової діяльності у реальному педагогічному процесі, вона не може бути абсолютизована, а її впровадження не дає підстав до відмови від фронтальної та індивідуальної діяльності учнів. У реальному навчальному процесі всі три види навчальної діяльності школярів мають функціонувати як єдине ціле, а міра використання кожного з них визначатись:

а) дидактичною й виховною метою навчального заняття;

б) специфікою й складністю навчального матеріалу;

в) навченістю й працездатністю учнів конкретного класу;

г) організаторськими і комунікативними уміннями вчителя, його обізнаністю з методикою організації навчальної діяльності школярів.

1.2 Впровадження групової діяльності у навчальний процес та оцінка її результатів

Трактуючи впровадження як процес включення групової діяльності у навчальний процес з притаманними їй місцем та роллю в ньому, для його здійснення необхідно розв'язати такі завдання:

1) переструктурувати вивчення навчальної дисципліни таким чином, щоб вивільнився час на організацію групової діяльності;

2) передбачити різні варіанти використання групової діяльності на окремих видах навчальних занять;

3) розробити відповідне методичне забезпечення діяльності малих навчальних груп учнів.

Розв'язання першого завдання базується на нових підходах до тематичного та погодинного планування і потребує такої підготовчої роботи: аналізу змісту навчального матеріалу з конкретної теми і складання до неї переліку базових знань та умінь. Далі на підставі цього з'ясовують, який матеріал підлягає збереженню у довготривалій пам'яті учнів з метою подальшого використання під час вивчення наступних тем, а який буде вивчатись оглядово. Це допоможе при поділі навчального мете ріалу теми на окремі логічно завершені навчальні блоки [11].

Результат такого аналізу відображається у переліку базових знань та умінь до кожної з навчальних тем і є для вчителя першоосновою тематичного планування та розробки поурочних планів-конспектів.

Учням такий перелік дозволяє відразу побачити обсяг та складність матеріалу, що підлягає вивченню, а консультанти зможуть ще до початку групової роботи активізувати свої знання та уміння, а у разі потреби самостійно доопрацювати матеріал чи звернутись до вчителя за додатковим поясненням.

Наявність такого переліку розширює можливості використання групової діяльності в позаурочний час , оскільки, скориставшись ним, консультант може провести перевірку засвоєння теоретичного матеріалу чи виконання тренувальних вправ у зручний для учнів позаурочний час.

Для викладацької діяльності вчителя перелік базових знань та умінь слугує основою проведення тематичного планування, оскільки дозволяє відповідно з принципом укрупнення дидактичних одиниць об'єднувати новий матеріал кількох уроків в один логічно завершений блок.

До складу одного блоку включають взаємопов'язані питання, що й забезпечує цілісність блоку.

І все ж, щоб сформувати групову навчальну діяльність, потрібно вдаватись до її організації систематично, а не епізодично. Попередньо проведений аналіз педагогічної теорії і шкільної практики дає підстави для висновку, що не менше 25% передбачених програмою навчальних годин потрібно використовувати на проведення занять з груповою діяльністю [8].

Перспективою у плані впровадження у навчальний процес групової діяльності учнів є лекційно0семінарська система навчання з властивими їй видами: урок розбору нового матеріалу, семінар, практичне заняття, урок захисту творчих завдань, залік.

Наступним кроком підготовки до впровадження групової діяльності у навчальний процес ми розглядаємо створення системи завдань для групового виконання з дотриманням конкретних вимог, а саме:

1) обсяг завдань має бути таким, що дозволяє за час, відведений на групову роботу, здійснити закріплення й перевірку необхідного мінімуму знань;

2) рівень складності завдань має відповідати навчальним можливостям учнів на конкретному етапі процесу засвоєння знань;

3) до складання завдань необхідно підходити диференційовано, враховуючи складність матеріалу, етап розвитку групової діяльності, її характер і міру допомоги учням;

4) до кожного заняття необхідно підготувати достатню для досягнення дидактичної мети групової діяльності кількість усних запитань, тренувальних письмових вправ, завдань для індивідуального контролю.

Свідченням ефективності впровадження групової навчальної діяльності є результати навчання, виховання і розвитку учнів. Концепцією передбачається, що в оцінці результатів групової роботи обов'язково беруть участь її виконавці - учні, а також її організатори - вчителі. Це положення обґрунтовується тим, що діяльність у складі малих груп, на відміну від фронтальної чи індивідуальної, має великі можливості для порівняння й перевірки результатів навчання, а постійний контроль з боку консультанта виступає впливовим фактором спонукання до активної діяльності у групі

Оскільки результат навчальної діяльності незалежно від того, фронтально, індивідуально чи в групі він досягався, відображає індивідуальні навчальні успіхи кожного школяра, оцінювання має бути комплексним і включати якісні та кількісні характеристики. До того ж оцінна функція за умов групового навчання покладається на вчителя, консультантів і співвиконавців групової діяльності [15].

Зупинимось на розгляді критеріїв і шкал оцінювання, які можуть бути використані учнями для оцінки спільної навчальної праці в групі. Вони можуть бути різноманітні і вибір їх повинен обґрунтовуватись вчителем. Так, консультанти можуть оцінювати результати групової діяльності членів своєї групи за десятибальною шкалою, за загальноприйнятою в школі чотирибальною: "відмінно", "добре", "задовільно", "незадовільно" чи застосувати знакове оцінювання "плюс" та "мінус". Для першого варіанту існує шкала переводу балів у шкільну оцінку, а тому до відома учнів доводять таку інформацію:

а) кожна правильна й повна відповідь оцінюється в 10 балами;

б) зазначають, скільки балів знімається при допущенні неістотної, а скільки - істотної помилки;

в) вказують, яким балом оцінюється правильне доповнення чи виправлення поміченої помилки.

Впровадження групової навчальної діяльності не може не позначитись на загальному стані вивчення навчального предмета, а також зміни, що відбуваються в учінні школярів та структурі навчального процесу і виявляються в ході спостережень та опитувань, слугуватимуть для вчителя інформацією про те, чи варто продовжувати далі формування групової навчальної діяльності учнів у окремо взятому класі та до яких змін треба вдаватись з метою поліпшення цього процесу.

Серед ключових положень концепції виділяється положення про організаторську і керівну функцію вчителя. Впровадження групової навчальної діяльності ні яким чином не зменшує і не принижує його викладацької діяльності. Адже навчання учнів у складі малих груп від початку й до кінця планується, прогнозується і здійснюється під керівництвом вчителя та за його активною участю. Навпаки, передбачається, що впроваджуючи діяльність малих груп у навчальний процес шкіл, вчителі будуть удосконалювати свою педагогічну майстерність.

Посилиться гностична діяльність учителя, оскільки зросте увага до вивчення індивідуальних особливостей школярів, пізнавальних інтересів і рівня навченості [21].

Збагатиться конструктивний компонент викладацької діяльності вчителя, оскільки йому доведеться займатись визначенням обсягу навчального матеріалу, що підлягає засвоєнню в процесі групової роботи, здійснювати тематичне планування і розробляти плани-конспекти занять за вдосконаленою ідеями групового навчання методикою.

Вдосконалюватиметься організаторська функція вчителя, адже йому доведеться налагоджувати роботу в групах, регулювати взаємостосунки, допомагати продуктивному функціонуванню груп.

Таким чином, для впровадження групової діяльності вчителеві потрібно знати сутність його виду навчальної діяльності, методику організації й технологію здійснення групової роботи учнів, а також мати бажання доповнити особистий методичний арсенал новим для учнів видом діяльності. З впровадження групової навчальної діяльності у навчальний процес всі педагогічні функції вчителя набудуть особливого звучання.

РОЗДІЛ 2. СТРУКТУРА НАВЧАЛЬНИХ ЗАНЯТЬ ТА МЕТОДИКА ЇХ ПРОВЕДЕННЯ В УМОВАХ ГРУПОВОГО НАВЧАННЯ УЧНІВ

2.1 Тематичне планування теми "Метали"

Тема "Метали" вивчається в 9 класі в середині другого семестру навчального року, на вивчення теми передбачено програмою 22 години. Тематичне планування представлено в табл. 2.1.

Таблиця 2.1. Тематичне планування теми "Метали" в 9 класі

№ п/п
Тема уроку
Навчальні цілі
Основні поняття
Демонстрації лабораторні та практичні роботи
Міжпредметні зв`язки
Наочність
45
Місце металічних елементів у періодичній системі елементів Д. І Менделєєва та особливості будови їх "томів. Металічний зв'язок. Фізичні та хімічні властивості металів: взаємодія з киснем, галогенами, сіркою, відношення до води, кислот і солей
На основі відомостей про метали як прості речовини, їх характеристики за місцем у періодичній системі та будови атомів розширити та поглибити знання про метали; розглянути особливості металічного зв'язку та пов'язаних з ним фізичних і хімічних властивостей металів

Метали, металічний

зв'язок, металічна кристалічна гратка.

"усуспільнені" електрони
Демонстрації: зразки металів, кристалічних ґраток: кубічної кубічно-гранецентро-ваної гексагональ-ної
Фізика: будова атома
Періодична система елементів. Зразки міді, алюмінію, цинку
46
Місце металічних елементів у періодичній системі та особливості будови їх атомів. Взаємозв'язок металічного зв'язку з фізичними властивостями металів
Розглянути місце металічних елементів у періодичній системі; сформувати вміння передбачити властивості металу залежно від місця елемента в періодичній системі; встановити взаємозв'язок між типом хімічного зв'язку, кристалічною будовою металу та його фізичними властивостями

Металічний зв'язок, кристалічні ґратки; фізичні поняття: а) металічний блиск;

б) електро-провідність; в) тепло про-відність; г) пластичність;

г) ковкість
Демонстрація: кристалічні грілки металів, їх фізичних властивості

Хімія: теми "Періодичний закон", "Хімічний

зв'язок".

Фізика: будова атома, фізичні властивості металів
Періодична система хімічних елементів Д.І.Менделєєва. Зразки металів
47
Хімічні властивості металів: взаємодія з киснем, галогенами, сіркою, відношення до води, кислот, солей
Удосконалити вміння складати рівняння реакцій взаємодії металів з простими і складними речовинами, порівняти їх хімічну активність; навчити самостійно робити узагальнення та висновки
Хімічна активність металів, витискуваль-ний ряд металів, окисно-відновні реакції

Демонстрація 8. Хімічні

властивості металів.

Лабораторна робота № 5. Порівняння хімічної активності металів.

Лабораторні досліди № 6: взаємодія металів з розчинами кислот
Періодична система хімічних елементів Д.І.Менделєєва. Набори реактивів для проведення демонстрацій та лабораторних робіт
48
Метали в природі. Загальні способи добування металів
Ознайомити учнів з поширенням металів у природі та основними способами їх добування, реакціями, що лежать в основі добування металів, галузями застосування
Мінерали, руди, відновлення, металотермія, відновник
Географія: поширення металів у природі
Колекція "Мінерали та гірські породи"
49
Електроліз розплавів солей і лугів. Його суть і застосування
На основі знань про процеси окиснення і відновлення та окисно-відновні реакції ознайомити з окисно-відновним процесом, що відбувається під дією електричного струму на електродах; навчити складати рівняння електролізу розплавів солей і лугів
Окислення, відновлення, електричний струм. електроліз, катіон, аніон, інертні електроди
Демонстрація 9. Електроліз розчину купрум(ІІ) хлориду

Виутрішньо-предметні зв'язки: окисно-відновні реакції.

Фізика: електричний струм, катод, анод

Прилад для електролізу розчинів солей.

Алгоритм рівнянь електролізу розплавів солей і лугів. Таблиця "Електроліз"
50

Застосування електролізу.

Розв'язування задач за хімічними рівняннями
Розглянути галузі застосування електролізу; удосконалити вміння писати рівняння реакцій електролізу розплавів
Гальванопластика

Демонстрації виробів: а) із покриттям одного

металу, іншим;

б) відбитку, виготовлено-го електролізом
Фізика: електроліз
Алгоритм складання рівнянь електролізу розплавів солей і лугів. Таблиця "Електроліз"
51
Корозія металів і способи захисту від корозії
Ознайомити з процесом руйнування металів під впливом умов зовнішнього середовища, суттю цього процесу, що полягає в руйнуванні металів внаслідок втрати ними електронів, та способами захисту
Корозія, інгібітори
Демонстрація: іржаві цвяхи, метали, вкриті іншими металами, фарбою, лаком

Внутрішньо-предметні зв'язки: окисно-відновні реакції

Таблиці: "Корозія металів", "Способи захисту металів від корозії"
52
Корозія металів і способи захисту від корозії
и т.д.................


Перейти к полному тексту работы



Смотреть похожие работы


* Примечание. Уникальность работы указана на дату публикации, текущее значение может отличаться от указанного.