На бирже курсовых и дипломных проектов можно найти образцы готовых работ или получить помощь в написании уникальных курсовых работ, дипломов, лабораторных работ, контрольных работ, диссертаций, рефератов. Так же вы мажете самостоятельно повысить уникальность своей работы для прохождения проверки на плагиат всего за несколько минут.

ЛИЧНЫЙ КАБИНЕТ 

 

Здравствуйте гость!

 

Логин:

Пароль:

 

Запомнить

 

 

Забыли пароль? Регистрация

Повышение уникальности

Предлагаем нашим посетителям воспользоваться бесплатным программным обеспечением «StudentHelp», которое позволит вам всего за несколько минут, выполнить повышение уникальности любого файла в формате MS Word. После такого повышения уникальности, ваша работа легко пройдете проверку в системах антиплагиат вуз, antiplagiat.ru, etxt.ru или advego.ru. Программа «StudentHelp» работает по уникальной технологии и при повышении уникальности не вставляет в текст скрытых символов, и даже если препод скопирует текст в блокнот – не увидит ни каких отличий от текста в Word файле.

Результат поиска


Наименование:


Реферат Перодизаця розвитку мови у дтей. Методика розвитку словника у дтей дошкльного вку. Навчання монологчного мовлення на початковому етап. Мовний розвиток як загальна основа виховання дошкльного навчання дтей. Система занять по розвитку мови.

Информация:

Тип работы: Реферат. Предмет: Педагогика. Добавлен: 01.05.2009. Сдан: 2009. Страниц: 2. Уникальность по antiplagiat.ru: --.

Описание (план):


    Введення

    Дошкільна освітня установа - перша і найвідповідальніша ланка в загальній системі народної освіти. Оволодіння рідною мовою є одним з найважливіших придбань дитини в дошкільному дитинстві, що обуславливает особливу актуальність вибраної теми. Саме дошкільне дитинство особливо сенситивно до засвоєння мови. Тому процес мовного розвитку розглядається в сучасній дошкільній освіті, як загальна основа виховання і навчання дітей.
    Дитині як носію мови необхідна зона мовного розвитку, без якого неможливе повноцінне інтелектуальне зростання. Актуальність досліджуваної теми зв'язана з тим, що в наші дні існує достатньо багато різних методик і педагогічних шкіл, як продовжуючи традиції, так і що ґрунтуються на нових технологіях навчання. Тому слід вивчати особливості формування словарного запасу і його взаємозв'язок з вихованням дитини. Система занять по розвитку мови -- один з основних елементів загального мовного і етично-естетичного виховання дошкільників.
    Тому у педагогів виникає потреба в розробці методики розвитку мови дітей дошкільного віку на комплексних заняттях. Цей процес повинен відбуватися не тільки на спеціально організованих заняттях, але і в повсякденному житті дошкільної освітньої установи. Для вирішення даної задачі важливо, щоб педагоги дошкільної освіти були зацікавлені, а діти були активними суб'єктами цього процесу (виявляли цікавість, самостійність в отриманні знань).
    Загальнотеоретичні питання розвитку мови дітей дошкільного віку розкриті в працях Д.Б. Ельконіна, А.Н. Гвоздева, Л.С. Выготского і ін.
    Методологічну основу дослідження склали теорії розвитку дитячої мови (К.Д. Ушинській, Е.І. Тіхєєва, А.П. Усова, М.М. Алексєєва, В.І. Яшина, Ф.А. Сохин, А.М. Бородич і ін.); психолого-педагогічні дослідження особливостей мови (Д.Б. Ельконін, Л.С. Виготській).

II. Теоретичні основи розвитку словника дітей дошкільного віку

1. Періодизація розвитку мови у дітей

Мова не є природженою здатністю людини, вона формується поступово, разом з розвитком дитини. Для нормального становлення мови необхідно, щоб кора головного мозку досягла певної зрілості; б був розвинутий слух, зір, дотик, нюх; розвинуті психічні процеси: увага, пам'ять, мислення; фізичний стан був би добрим.

Розвиток мови дитини починається з трьох місяців, з періоду гуління. Це період активної підготовки мовного апарату до вимови звуків. Одночасно відбувається процес розвитку розуміння мови. Спочатку дитина починає розрізняти інтонацію, а потім слова, пізначаючі предмети і дії. При цьому звуки засвоюються не ізольований, самі по собі, а в процесі поступового оволодіння навиками вимови окремих слів. На ранніх етапах мовного розвитку слова вимовляються дитиною дуже спотворений. Правильною вимовою дитина опановує дуже поступово.

Поступово розвивається пасивний і активний словарний запас. До 2 років активний словник налічує 250-300 слів. В той же час формується і фразова мова. Спочатку це прості фрази з двох-трьох слів, поступово до 3 років фразова мова ускладнюється. Активний словник досягає 800-1000 слів. Мова вже стає повноцінним засобом спілкування.

Мова - складна функціональна система, в основі якій лежить знакова система мови в процесі спілкування. Мовна функціональна система грунтується на діяльності багатьох мозкових структур, кожна з яких виконує свою специфічну операцію.

Поза сумнівом, мова розвивається комплексно: активна мова дитини і розуміння ним мові дорослих розвивається одночасно.

0 - 3 років

З 3 до 9 місяців дитина просто лепече; як би грає звуками і складами; наслідує звукам мови оточуючих і в результаті виходять перші слова. Склади для дитини стають цілим словом - мама, тато, баба, дядько, дай, кс-кс, ав-ав, ам-ам і ін.

Від 9 міс. до 1 року словник збільшується і включає назви предметів, тваринних, іграшок; імена дорослих і дітей. Дитина живо реагує на звернену до нього мову.

А до 1,5 років дитина говорить фрази з двох-трьох слів. Активний словник включає близько 250 слів.

3 - 4 роки

Протягом 3-го року життя в розвитку дитини відбуваються значні зміни. Дуже збільшується роль мови в поведінці дитини. Всі реакції цього віку на оточуюче пов'язані з мовою. Дитина добре розуміє зміст промови дорослих, що відноситься до того, що його безпосередньо оточує. Швидко росте словник, він досягає 1000 слів. Дитина використовує майже всі частини мови: іменники (хто? що?), дієслова (що робить?), додавальні (який?). Вживає приводи -- за, під, перед, в, на, у, з, до, і ін. ( з татом; на стілець; у яблучка) Дитина 3 років починає говорити поширеними пропозиціями. Наприклад, дитина 3 років говорить:"Договорились, спочатку я морквину з'їм, а потім підемо з тобою гуляти". Або:"Мамочка, подивися, які красиві квіти тітка несе!" Міняється характер спілкування з дорослими і дітьми: спілкування стає мовним! Дитина починає мислити: порівнювати (сніг білий, як цукор); узагальнювати (яблуко червоне і прапорець червоний); робити висновки (хлопчики мами не бувають...) Діти цього віку задають багато питань (як, де, коли, а куди ). Уміють переказувати (з питань) казку або розповідь. Дитина використовує суфіксальне словотворення: великий собака, а маленька собачка (кішка - кішечка; заєць - зайчик, зайчик і т.д.)

3 роки - момент інтенсивного розвитку зв'язної мови. Перехід від ситуативної до контекстної вимагає великої узгодженості в роботі Ц.Н.С., мовноштовхаючого механізму, уваги, пам'яті, довільності і ін. Деяка розузгодила в роботі Ц.Н.С. в нейроендокринної і судинній регуляції приводить до зміни поведінки. Спостерігається упертість, негативізм. Це визначає велику раниму мовної системи. Можуть виникнути заїкання, мутація, відставання мовного розвитку. Дитина відмовляється від мовного спілкування, дає протест на завишені до нього вимоги. Якщо на цьому етапі виникло заїкання, то воно може бути обумовлено і віковою нерівномірністю дозрівання окремих ланок мовної функціональної системи і різних психічних функцій. Іноді їх називають еволютивні, що означає пов'язані з віковою фазою розвитку.

У дітей 4-го року життя широко використовується розмовна форма мови. Збільшується словник, виклад зв'язний. Предмети об'єднуються за призначенням: одяг, посуд, продукти, овочі, фрукти, т.д. Узгоджуються правильно іменники і прикметники (синє плаття; синя кулька) або іменники і чисельники (п'ять кульок, одну кульку); правильно вживаються відмінкові закінчення. Діти добре розказують або переказують.

5 - 6 років

До 5-6 років мова граматично і лексично в основному сформована.

У дітей старшого дошкільного віку зв'язна мова досягає досить високого рівня. На питання дитина відповідає достатньо точними, короткими або ж розгорненими (якщо це необхідне) відповідями. Розвивається уміння оцінювати вислови і відповіді однолітків, доповнювати або виправляти їх. На шостому році життя дитина може досить послідовно і чітко скласти описову або сюжетну розповіді на запропоновану йому тему. Проте діти все ще частіше потребують попередньому зразку вихователя. Уміння передавати в розповіді своє емоційне відношення до описуваних предметів або явищ у них розвинуто недостатньо.

У дітей старшого дошкільного віку розвиток мови досягає високого рівня. Нагромаджується значний запас слів, зростає питома вага простих поширених і складних пропозицій. У дітей виробляються критичне відношення до граматичних помилок, уміння контролювати свою мову.

Дані зростання словника В.Штерна, Д.Ельконіна, Сміта

Перша якнайповніша періодизація В.Штерна на російській мові була опублікована в роботі "Психологія раннього дитинства до шестирічного віку" в 1914 р. і довгий час залишалася дуже популярним і часто цитованим вітчизняними дослідниками. В.Штерном виділені: попередня стадія (перший рік життя), протягом якої у дитини з'являється лепет, наслідування комплексам звуків, примітивне розуміння пропозицій, а потім чотири епохи (періоду):

перша епоха (1 рік - 1 рік 6 міс) характеризується наявністю в мові дитини невеликої кількості мають сенс звукових реакцій, які можна розглядати як однослівні пропозиції. Елементи мови ще не мають певний граматичний або пов'язаний з поняттями характер. В звуковому відношенні вони ще близькі до лепету. В мові переважають звуконаслідування і звукові мовноштовхальні реакції;

друга епоха (1 рік 6 міс - 2 роки) - "прокидається свідомість значення мови і воля його завойовувати". Запас слів сильно зростає, з'являються питання про назви речей. Пропозиція складається вже з декількох слів. Виникає поняття про частини мови;

третя епоха (2 роки - 2 роки 6 міс) - початок змін по флексіях. Дитина виражає тонкі, формальні зміни понять за допомогою зміни слів. Різні види флексій (відмінювання, відміна, ступені порівняння) розвиваються практично одночасно. Питальні, окличні, ствердні пропозиції будуються у формі головної пропозиції;

четверта епоха (2 роки 6 міс - 4-5 років), протягом якої дитина научається передавати верховенство і підлеглість, опановує додатковими пропозиціями. У нього виявляється схильність до словотворення.

Матеріали Н.А.Рибникова і А.Н.Гвоздева про генезис мови дозволили уточнити тимчасові рамки виникнення тих або інших новоутворень, внесли якісні доповнення в опис засвоєння дитиною рідної мови. Вони відзначили, що звуконаслідувальні слова з'являються у дитини з 9,5 міс (у В.Штерна - з 1 року). Це - іменники, що вживаються в називному відмінку, в однині.

В період з 1 року 6 міс до 1 року 8 міс разом з двуслівними пропозиціями дитиною засвоюється наказовий нахил дієслів, оскільки воно висловлює бажання дитини і має для нього важливе значення.

З 1 г 8 міс до 1 року 10 міс в мові з'являються форми множини, оскільки різниця між одним предметом і декількома дуже наочна. А.Н.Гвоздев, як В.Штерн, відзначив, що у дитини з 1 року 6 міс до 2 років спостерігаються перший період питань про назву речей ("Що це?") і пов'язаний з цим явищем зростання словника.

Важливим новоутворенням є поява у віці 3 років граматичних форм, які допомагають дитині орієнтуватися у відношенні до предметів і простору (відмінки), в часі (дієслівні часи). Спочатку з'являється родовий відмінок, потім давальний, орудний і прийменниковий. Але повне оволодіння відмінковими формами відбувається пізніше. Вік 4-5 років характеризується появою в мові дитини багатослівних фраз, монологів, сполучних союзів і займенників, додаткових пропозицій, другого періоду питань - про причинно-наслідкові зв'язки ("Чому?").

В роботах як зарубіжних (перекладених на російську мову), так і вітчизняних дослідників було показано, що мовна творча активність максимальна у дітей у віці 2-3 років і практично повністю зникає до 5-6 років. На цю активність, як відзначав Н.А.Рибников, сильний пригноблюючий вплив надає стереотипна фразеологія плакатів і афіш.

За даними Д.Б. Эльконина зростання словника, як і засвоєння граматичної будови, знаходяться залежно від умов життя і виховання. Індивідуальні варіації тут більш великі, ніж в якій-небудь іншій сфері психічного розвитку:

в дослідженнях В. Штерна діти п'яти років мають запас слів - 2200, а діти шести років - 2500-3000 слів.

в дослідженнях Сміта діти п'яти років мають число слів 2072, приріст слів - 202, діти п'яти-шести років - 2289 з приростом слів в 217, діти шести років - 2589 з приростом слів в 273.

В 1979 р. співробітниками НДІ змісту і методів навчання АПН РРФСР був проведений порівняльний аналіз результатів ранніх і більш пізніх вітчизняних і зарубіжних дослідників, який показав, що кількісні дані про словарний запас дітей 1 року -7 років, приведені Н.А.Рибниковим, співпадають з даними Д.Б.Ельконіна, А.В.Запорожца і інших: максимальне зростання словника спостерігається в період з 2 до 5 років. В цьому ж дослідженні відзначено, що самою дослідженою областю в психології дитячої мови є мова дітей від 1 року до 4 років.

Інтенсивно що йде саме в дошкільному віці засвоєння рідної мови, що полягає в оволодінні морфологічною системою, пов'язано з активністю дитину по відношенню до мови. В дошкільному віці дитина досягає такого рівня освоєння мови, коли мова стає не тільки засобом спілкування, але і предметом свідомого вивчення.

2. Методика розвитку словника у дітей дошкільного віку

Дуже важлива задача, що стоїть перед дорослими, це задача збагачення словника дитини. У всіх людей є пасивний словник - в нього входять слова, які ми розуміємо, але рідко використовуємо в мові, а є активний словник, тобто той набір слів, якими ми оперуємо в щоденному спілкуванні з іншими людьми. У дошкільників, і це характерний, пасивний словник в значній мірі перевищує активний. І одна з істотних проблем - перенести якомога більше пасивних слів в актив.

На перше місце в словарній роботі висувається положення про те, що слово є найважливішою одиницею мови, яка служить для найменування предметів, процесів, властивостей, а робіт над словом є однією з важливих в загальній системі роботи по розвитку мови.

Оволодіння словарним складом рідної мови розглядається як необхідна умова освоєння його граматичної будови, розвитку зв'язного монологічного мовлення, виховання звукової сторони мови. Невід'ємною властивістю слова як одиниці мови є його значення. Розуміння всього різноманіття значень слів розвивається у людини протягом багатьох літ, тому необхідно знайомити дитину з різними значеннями одного і того ж слова, щоб забезпечити семантичну точність його використовування. Розвинуте у дитини уміння вживати слова і словосполучення відповідно до контексту, мовною ситуацією сприяє розвитку умінь вільно вибирати мовні засоби при побудові зв'язного вислову, вільно користуватися словами і зв'язувати з по значенню.

Словесні позначення (найменування) предметів діти засвоюють при ознайомленні з оточуючою їх дійсністю. Проте словник дошкільників потребує не тільки кількісному зростанні, але і в якісному вдосконаленні (уточнення значень слів, семантична точність вживання синонімів, антонімів, багатозначних слів, розуміння переносних значень).

Однією з головних задач словарної роботи є збагачення, розширення і активізація словарного запасу, основу якого складає введення в мовну свідомість дитини тематичних груп слів, синонімічних рядів, пар антонімій, багатозначних слів.

Синонімічна робота з дітьми (підбір слів, близьких за своїм значенням) переплітається із засвоєнням тематичних груп слів (дієслова руху: йти, крокувати, плентатися, брести і т.п.: або дієслова, що позначають мову: сказав, запитав, відповів, закричав).

Робота над антонімами (словами з протилежним значенням) проводиться з дітьми при складанні словосполучення і пропозицій. Діти знаходять антоніми в прислів'ях, приказках. Підбір антонімів до багатозначних слів розширює уявлення дітей про слово, допомагає уточнити його значення. А підбираючи словосполучення із словами протилежного значення, діти глибше розуміють багатозначність слова.

Багатозначність слова показується дошкільником на добре знайомих словах з конкретним наочним значенням (ручка, голка, блискавка і т.д.)

Складаючи пропозиції з багатозначними словами, діти показують, на яке значення того або іншого слова вони орієнтуються. Робота над багатозначними словами може йти по таких напрямах: назва слова, підбір до нього ознак і дій - складання словосполучень, потім пропозицій і вик и т.д.................


Перейти к полному тексту работы



Смотреть похожие работы


* Примечание. Уникальность работы указана на дату публикации, текущее значение может отличаться от указанного.