Здесь можно найти образцы любых учебных материалов, т.е. получить помощь в написании уникальных курсовых работ, дипломов, лабораторных работ, контрольных работ и рефератов. Так же вы мажете самостоятельно повысить уникальность своей работы для прохождения проверки на плагиат всего за несколько минут.

ЛИЧНЫЙ КАБИНЕТ 

 

Здравствуйте гость!

 

Логин:

Пароль:

 

Запомнить

 

 

Забыли пароль? Регистрация

Повышение уникальности

Предлагаем нашим посетителям воспользоваться бесплатным программным обеспечением «StudentHelp», которое позволит вам всего за несколько минут, выполнить повышение уникальности любого файла в формате MS Word. После такого повышения уникальности, ваша работа легко пройдете проверку в системах антиплагиат вуз, antiplagiat.ru, etxt.ru или advego.ru. Программа «StudentHelp» работает по уникальной технологии и при повышении уникальности не вставляет в текст скрытых символов, и даже если препод скопирует текст в блокнот – не увидит ни каких отличий от текста в Word файле.

Результат поиска


Наименование:


Курсовик Тенденцї у вдосконаленн методики та технологї проведення занять з дтьми дошкльного вку. Ознаки, види, структура та змст занять. Формування в малеч здатност виршувати учбову задачу. Модель заняття в старшй груп по роздлу Птахи взимку.

Информация:

Тип работы: Курсовик. Предмет: Педагогика. Добавлен: 26.09.2014. Сдан: 2011. Страниц: 2. Уникальность по antiplagiat.ru: --.

Описание (план):


http://www.webkursovik.ru/
Міністерство освіти і науки України
Південноукраїнський державний педагогічний університет ім. К.Д. Ушинського
Факультет дошкільного виховання
Кафедра дошкільної педагогіки
«Заняття як форма організації процесу навчання та виховання»

Курсова робота студентки 3 к.
Попової Оксани Віталіївни
Спеціальність: Дошкільне виховання
Одеса - 2011
Зміст

Вступ
Розділ I. Заняття як форма організації процесу навчання і виховання
1.1 Аналіз психолого-педагогічної літератури в дослідженні теми
1.2 Ознаки занять, їх види, структура та зміст
Розділ II. Експериментальне дослідження проблеми формування елементів учбової діяльності у старших дошкільників
2.1 Формування у дошкільників здатності вирішувати учбову задачу
2.2 Модель заняття в старшій групі по розділу "Птахи взимку"
Висновки
Список використаних джерел
Вступ
Дошкільне дитинство -- досить тривалий час розвитку дитини і неповторний за темпами. Завдання виховання на кожному етапі цього періоду мають свою специфіку. У немовлячому і ранньому дитинстві важливо формувати якості, які зумовлюють розвиток суто людських властивостей і здібностей (потреби у спілкуванні, прямоходінні, діях із предметами та ін.). Завдання виховання значно ускладнюється у дошкільному віці, коли формуються якості, що визначають подальший розвиток дитини.
Концепція дошкільного виховання в Україні передбачає широкі можливості для створення дошкільних закладів, які б якнайповніше використовували досягнення етнопедагогіки, світової педагогічної думки відповідно до реалій суспільного буття, виховних традицій народу. Підкурганна Г.О., Артемова Л.В., Орланова Н.П. Концепція дошкільного виховання в Україні. - К.: МНО, 1993. - 15 с.
Вимоги суспільства до вихованості й навченості дошкільника, а також умови, за яких вони можуть бути досягнуті, сформульовані у Базовому компоненті дошкільної освіти, який репрезентує ступінь компетентності -- комплекс особистісних якостей і властивостей, потреб і здібностей, елементарних теоретичних уявлень, що становлять систему знань дитини, життєво важливих практичних умінь, які гарантують здатність реалізувати можливості розвитку особистості.
Базовий компонент дошкільної освіти окреслює вимоги до її змісту, рівня та обсягу, які є основою оцінювання освітнього рівня дитини, узгоджують її інтереси й потреби суспільства щодо освіченості. Йдеться про формування певної життєвої позиції дошкільника, розвиток його елементарної життєвої компетентності.Базовий компонент дошкільної освіти в Україні // Дошкільне виховання. - 1999. - №1. - С. 4-5.
Загалом, мета і завдання виховання дитини в сімґї, дошкільних закладах полягають у формуванні її особистісної культури і компетентності. Конкретизує їх Концепція безперервної системи національного виховання, яка передбачає: повноцінний і всебічний розвиток дітей на засадах національної культури і духовності з урахуванням різноманітності національного складу та регіональних умов України; забезпечення фізичного і психічного здоров'я дітей, своєчасне виявлення тих, хто потребує корекції здоров'я; здійснення виховного процесу з урахуванням особистісних якостей, стану здоров'я, природних задатків дитини; розумовий розвиток дітей, розвиток пам'яті, уваги, мислення, уяви, допитливості, захоплень; створення сприятливих умов для розвитку моральної самооцінки, яка має відображати ставлення дитини до себе як суб'єкта гуманних, доброзичливих взаємин з оточуючими; прилучення дітей до культури, мистецтва, традицій, обрядів українського народу, формування духовності, прищеплення шанобливого ставлення до культурних надбань, звичаїв, традицій інших народів; своєчасне виявлення ранньої обдарованості, забезпечення умов для розвитку талановитих дітей; соціалізацію особистості дитини, яка полягає в організації спілкування як особливого виду діяльності, що дає дитині змогу пізнавати дійсність, світ людських взаємин і саму себе не лише вербально, а й у процесі обміну емоціями й почуттями.Коментар до Базового компонента дошкільної освіти в Україні: Наук.-метод.посіб. /Наук.ред. О.Л.Кононко.-К.: Ред.журн. “Дошкільне виховання”, 2003.
Закон України «Про дошкільну освіту» зосереджує увагу на таких завданнях дошкільної освіти: збереження і зміцнення фізичного, психічного і духовного здоров'я дитини; виховання у дітей любові до України, шанобливого ставлення до родини, поваги до народних традицій і звичаїв, державної та рідної мови, національних цінностей українського народу, цінностей інших націй і народів, свідомого ставлення до себе, оточуючих і довкілля; формування особистості дитини, розвиток її творчих здібностей, набуття нею соціального досвіду. Закон України. Про дошкільну освіту: Законвiд 11.07.2001 № 2628-III. //Відомості Верховної Ради України (ВВР).- 2001.- N 49.- ст.259.
Отже, загальною метою виховання дітей дошкільного віку є всебічний розвиток дитини, формування базису її особистісної культури. Реалізується вона в єдності складових частин виховання дітей дошкільного віку.
Розділ I. Заняття як форма організації процесу навчання і виховання

1.1 Аналіз психолого-педагогічної літератури в дослідженні теми

Загальновизнаним є факт, що провідною формою організації навчання вихованців ДНЗ (дитячий навчальний заклад) є заняття. Використання занять як основну форму навчання дітей обґрунтував Я.А. Коменський.
Ян Амос Коменський в педагогічній праці «Велика дидактика» розробив правила організації занять, чіткий розподіл і зміст всіх видів роботи, обґрунтував дидактичні принципи навчання дітей.Коменский Я.А. Дидактические принципы (отрывки из «Великой дидактики»). - М: Государственное учебно-педагогическое издательство HAPKOМПPOCA РСФСР, 1940.- с.21.
Крім того, він одним з перших висунув ідею про те, що початок планомірного виховання і навчання лежить в дошкільному віці, розробив зміст навчання дітей дошкільного віку і виклав їх в педагогічній праці «Материнська школа».Коменский Ян Амос. Избранные педагогические сочинения. Перевод с латинского Д.Н.Королькова. - М.: «Учпедгиз», 1939.- с.32.
К.Д. Ушинський психологічно обґрунтував і розвинув дидактичні принципи навчання дітей на заняттях, підкреслював, що вже в дошкільному віці необхідно відокремити серйозне учення від гри не «можна учити дітей граючи, учення - це праця».Катуржевская О. Теория развивающего обучения в отечественной дидактике второй половины XIX начала XX века / О. Катуржевская // Научно-методический вузовский сборник "Образование в России: история, опыт, проблемы". - Армавир, 1999.- с.146.
Педагог повинен уміти визначати ступінь складності навчальних завдань, дбаючи, щоб навантаження було посильним для дошкільнят. Важливо забезпечити особистісно-орієнтований стиль керівництва навчальною діяльністю дітей, не допускати зверхності, ігнорування їхніх інтересів, поверхових оцінок зусиль. Усе має бути спрямованим на те, щоб навчання було для них цікавим, особистісно значущим. «Зробити серйозне заняття для дитини захоплюючим -- ось завдання початкового навчання», -- стверджував К. Ушинський.Ушинский К.Д. Избранные педагогические сочинения в двух томах/ Под редакцией А.И.Пискунова, Г.С.Костюка, Д.О.Лордкипанидзе, М.Ф.Шабаевой. Т.1. - М.: «Педагогика», 1974.- с.75. А.П. Усова розробила основи навчання дітей дошкільного віку в дитячому саду і сім'ї, розкрила суть навчання в дитячому саду; обґрунтувала положення про два рівні знань, якими можуть опанувати діти. До першого рівня вона віднесла елементарні знання, яких діти набувають в процесі ігор, життєдіяльності, спостереження і спілкування з навколишніми людьми; до другого, складнішому рівню, віднесла знання і уміння, засвоєння яких можливо тільки в процесі цілеспрямованого навчання. При цьому А.П. Усова виділила три рівні учбової діяльності залежно від пізнавальних мотивів дітей, уміння слухати і керуватися вказівками дорослого, оцінювати зроблене, усвідомлено досягати поставлених цілей. При цьому вона підкреслювала, що першого рівня діти досягають не відразу, а тільки до кінця дошкільного дитинства, під впливом цілеспрямованого і систематичного навчання. Усова А. П., Обучение в детском саду. - М.: «Просвещение», 1970. - с.118.
Е.І. Тихєєва вважала, що будувати процес навчання дітей в дитячому саду слід, спираючись на наочність в навчанні. Вона стверджувала, що при цьому спеціальна організація середовища сприяє розширенню і поглибленню представлень дітей.Тихеева Е.И. Развитие речи детей. - М.: Просвещение, 1981. - С.100-113.
Заняття повинні носити розвиваючий характер, забезпечувати максимальну активність і самостійність процесу пізнання. Дана теза вперше була висунута І. Песталоцци, який створив систему елементарного початкового навчання дітей, орієнтувався на усесторонній розвиток і формування «розуму, серця, руки», вважав, що необхідно розвивати основні здібності дітей - вважати, вимірювати, говорити. Саме він висловив ідею розвиваючого навчання, якої дотримуються сучасні педагоги.Песталоцци И.Г., Избранные педагогические сочинения в 3-х томах, Т.3, М., 1961-1965 гг., с. 228-229.
Треба широко використовувати в цілях навчання дидактичні ігри (настольно-друкарські, ігри з предметами (сюжетно-дидактичні і ігри - інсценування), словесні і ігрові прийоми, дидактичний матеріал.Бондаренко А. Дидактические игры в детском саду. М.: «Просвещение», 2002. - с. 81.
В цьому відношенні не можна не пригадати тим, хто стояв біля витоків розробки сучасних дидактичних ігор і матеріалів: М. Монтессорі і Ф. Фребеля. М. Монтессорі створила дидактичний матеріал, побудований за принципом автодидактизму, який служив основою для «самовиховання і самонавчання». Стверджувала, що процес навчання винен і може бути організований в створеному педагогом наочно-розвиваючому середовищі. Соловьева Г. Что такое педагогическая система Монтессори? // Первое сентября.- 2001.- №1.- с.6.
При цьому М. Монтессорі вважала основною формою навчання спеціально організовані заняття у формі індивідуального уроку, який повинен проводитися в просторі даного середовища і з використанням розроблених нею дидактичних матеріалів.
Ф. Фребель розробив систему колективного навчання дітей на заняттях в дитячому саду з використанням спеціального дидактичного матеріалу («дарів Фребеля»), розробив систему занять і дидактичних ігор по сенсорному вихованню і розвитку продуктивної діяльності (ліплення, малювання, складання і вирезиваніє з паперу, плетіння, вишивання).Фребель Ф. Будем жить для своих детей / Сост. и пред. Л.М. Волобуева. - М.: «Карапуз», 2001.- с. 34.
Як вважає Н.А. Короткова, заняття можна проводити у формі спільної партнерської діяльності дорослого з дітьми, де дотримується принцип добровільного включення в діяльність. Особливо це стосується занять продуктивними видами діяльності: конструюванням або ліпленням, малюванням, аплікацією.Короткова Н.А. Михайленко Н.Я. Игра с правилами в дошкольном возрасте. М.: «Академический Проект», 2002. -- с. 60.
Таким чином, узагальнюючи викладені тенденції у вдосконаленні методики і технології проведення занять з дітьми дошкільного віку, можна сказати, що в сучасному дитячому саду достатньо успішно поєднуються традиції і новаторство.
1.2 Ознаки занять, їх види, структура та зміст

На перших етапах свого розвитку дошкільна педагогіка вбачала у заняттях можливість чимось зайняти дітей: іграшкою, розповіддю, малюванням. Пізніше головним змістом занять стали дидактичні ігри, вправи з дидактичним матеріалом, самостійна художня діяльність та ін. На сучасному етапі утвердився погляд на заняття як на форму впливу вихователя на дітей, виконання передбачених програмою завдань, тобто як на особливу форму організації навчання.
Заняття в дитячому саду і уроки в школі повинні мати не тільки ознаки схожості, але і відмінності. Порівнюючи урок в школі і заняття в ДНЗ, можна виділити наступні ознаки схожості:
1. Одна і та ж суть: управління пізнавальною діяльністю дітей, озброєння їх знаннями і уміннями і одночасне усестороннє виховання. Навчання і в школі, і в ДНЗ ведеться за програмами.
2. Чітка і строга організація: завжди один і той же час, чіткий розклад, обов'язковість навчання для кожної дитини, колективна робота педагога зі всіма дітьми над одним і тим же матеріалом. Разом з такою схожістю з шкільним навчанням, дошкільне навчання має свої особливості. У школі йде наочне навчання, учні опановують основами наук, знання даються в строгій науковій логіці. У зміст шкільного навчання входить також озброєння учнів досить складними практичними уміннями розумової праці: рішення математичних задач, написання творів, диктантів, складання схем, робота з книгою (читання, конспектування, цитування). Зміст навчання в ДНЗ простіший. Навчання ведеться по розділах програми. Дітям повідомляються елементарні, доступні їх розумінню знання. Засвоюючи ці розділи навчання, діти готуються до засвоєння учбових предметів в школі.
Форма організації в школі:
а) по тривалості: 4 - 6 уроків по 40 хв.
б) по структурі: організаційний момент; перевірка і оцінка домашнього завдання; повідомлення нового матеріалу або фронтальна перевірка знань (контрольна робота); закріплення вивченого; завдання додому.
Форма організації в ДНЗ:
а) по тривалості: 2 - 3 заняття в день тривалістю від 10 до 35 мин.
б) по структурі: організаційний момент; почало заняття (установки до ходу заняття); хід заняття; оцінка діяльності дітей, підбиття підсумків (кінець заняття).
Немає оцінки знань 12-бальної системі, оцінка тільки словесна, немає домашніх завдань, немає контрольних робіт.
Вживані методи і прийоми
У школі переважають словесні і практичні методи у поєднанні з наочними і ігровими. У ДНЗ переважають наочні і ігрові методи у поєднанні із словесними. Відмінності в навчанні в школі і в ДНЗ диктуються віковими особливостями дітей. Ці відмінності необхідно враховувати в роботі. Крім того, при організації навчання дітей в ДНЗ і проведенні занять педагогам необхідно враховувати наступні вимоги:
Не слід змішувати процес навчання з грою, оскільки в грі дитина в більшій мірі опановує способами спілкування, освоює людські відносини.
Заняття в ДНЗ не повинні проводитися за шкільними технологіями.
Заняття слід проводити в певній системі, пов'язувати їх з повсякденним життям дітей (знання, одержані на заняттях, використовуються у вільній діяльності). У організації процесу навчання корисна інтеграція змісту, яка дозволяє зробити процес навчання осмисленим, цікавим для дітей і сприяє ефективності розвитку. З цією метою проводяться інтегровані і комплексні заняття.
В даний час широко використовується наступна класифікація занять з дітьми дошкільного віку.Див.Козлова С.А., Куликова Т.А. Дошкольная педагогика. - М.: Академия, 2000.- с. 58.
Дидактичні завдання: заняття - засвоєння нових знань, умінь; заняття - закріплення раніше придбаних знань і умінь; заняття - творчого застосування знань і умінь; комплексні заняття, де одночасно вирішується декілька завдань. Зміст знань (розділ навчання): класичні заняття по розділах навчання; інтегровані (що включають зміст з декількох розділів навчання).
Класичні заняття в ДНЗ мають наступні особливості:
Початок заняття. Припускає організацію дітей: Перемикання уваги дітей на майбутню діяльність, стимуляція інтересу до неї, створення емоційного настрою, точні і чіткі установки на майбутню діяльність (послідовність виконання завдання, передбачувані результати)
Хід (процес) заняття. Самостійна розумова і практична діяльність дітей, виконання всіх поставлених учбових завдань. В процесі даної частини заняття здійснюється індивідуалізація навчання (мінімальна допомога, ради, нагадування, навідні питання, показ, додаткове пояснення). Педагог створює умови для того, щоб кожна дитина досягла результату.
Закінчення заняття. Присвячується підбиттю підсумків і оцінці результатів учбової діяльності. У молодшій групі педагог хвалить за старанність, бажання виконати роботу, активізує позитивні емоції. У середній групі він диференційований підходить до оцінки результатів діяльності дітей. У старшій і підготовчій до школи групах до оцінки і самооцінки результатів притягуються діти.
Залежно від розділу навчання, від цілей заняття методика проведення кожної частини заняття може бути різною. Приватні методики дають конкретніші рекомендації по проведенню кожної частини заняття. Після проведення заняття педагог аналізує його результативність, освоєння дітьми програмних завдань, проводить рефлексію діяльності і намічає перспективу діяльності.
Особливим видом занять є екскурсії.
Освітні і виховні завдання під час проведення екскурсій вирішуються в єдності. При цьому необхідно пам'ятати про краєзнавчий і сезонний принципи, а також принципи повторності, поступовості, наочності.
Структура екскурсії традиційно є наступною:
Підготовчий етап. Педагог визначає об'єм екскурсії, програмний зміст, терміни проведення, педагог оглядає місце проведення екскурсії, продумує зміст, методи і прийоми проведення. Вирішуються організаційні питання (маршрут, супровід). Підготовка дітей до майбутньої екскурсії полягає в поповненні знань (актуалізація)
Хід екскурсії. Спостереження організовується в певній послідовності: цілісне сприйняття об'єкту, а потім аналіз його складових для поглибленого пізнання. Спостереження є провідним методом роботи з дітьми на екскурсії, але при цьому велике значення мають різноманітні питання: від організуючих увагу, до стимулюючих творче мислення, уяву. В процесі екскурсії підтримується розумова активність дитини (діти ставлять питання, читають вірші, відгадують загадки, беруть участь в іграх). В кінці екскурсії підводяться підсумки, що дізналися нового, цікавого.
Після екскурсійна робота. Одержані знання систематизуються, уточнюються, знаходять своє віддзеркалення в інших видах діяльності (оформлення матеріалів екскурсії, робота з художньою літературою, продуктивна діяльність, організація ігор, узагальнювальні бесіди)
Зміст екскурсій може бути пов'язаний з природними явищами, культурними об'єктами і діяльністю дорослих. Воно визначається програмою, по якій працює дошкільна установа. Для дітей молодшого дошкільного віку екскурсії проводяться усередині дошкільної установи і ділянки, а починаючи з 4 років - за межами дитячого саду. Тому дорослому дуже важливо знати безпосереднє оточення дошкільної установи (бібліотеки, музеї, парки).
На екскурсії забезпечується первинне яскраве цілісне сприйняття предметів і явищ, прокидається допитливість і пізнавальний інтерес. Для розширення, поглиблення, узагальнення представлень дітей про знайомий об'єкт проводять повторні екскурсії. При цьому програмний матеріал поступово ускладнюється за рахунок розширення круга спостережуваних явищ і за рахунок послідовного поглиблення і узагальнення знань. Наприклад, цілий цикл екскурсій може бути організований у вигляді подорожей по екологічній стежині ДНЗ. В цьому випадку екскурсія як форма навчання часто поєднується з використанням такої нетрадиційної форми навчання, як метод проектів.
Метод проектів використовується сьогодні не тільки в процесі проведення занять по екологічному вихованню дітей в ДНЗ. Його використання характеризує пошук вихователями нових форм організації процесу навчання і проведення занять з дітьми в ДНЗ.
Як основна форма організації освітнього процесу пропонується реалізація проектів на різні теми. Тема проекту вибирається спільно з дітьми і дорослими, при цьому реалізація проекту припускає не тільки вільний вибір теми, але і роботу дітей за бажанням в різних центрах активності, участь батьків і отримання певного результату, а також сумісне обговорення того, що нового діти дізналися, чому навчилися, що зробили своїми руками.
Метод проектів досить широко застосовується сьогодні в роботі з вихованцями різновікових груп, груп короткочасного перебування дітей в ДНЗ.
Для заняття як форми навчання характерний цілий ряд ознак:
- на занятті йде освоєння дітьми певного об'єму знань, навиків і умінь по тому або іншому розділу навчання, передбаченому «Програмою виховання»;
- вони проводяться зі всіма дітьми даної вікової групи, з постійним складом дітей;
- вони організовуються і проводяться під керівництвом дорослого, який визначає завдання і зміст заняття, підбирає методи і прийоми, організовує і направляє пізнавальну діяльність дітей по освоєнню знань, умінь, навиків.
Заняття є основною формою навчання. Решта форм використовується для збагачення досвіду і підготовки дітей до засвоєння викладеного на занятті. Основні відмінності між уроком і заняттям - в ступені навантаження, структурі, а також методах, використовуваних в ході навчання.
Заняттям відводиться строго фіксований час в режимі життя дітей. Як правило, це ранкова година, коли розумова і фізична працездатність дітей найбільш висока. Кількість занять зростає поступово, під час переходу дітей від групи до групи. При поєднанні занять враховується ступінь трудності і характер діяльності дітей на кожному з них.
Заняття є формою педагогічного впливу, яка поєднує розвивальний і виховний ефекти навчання, формує у дітей уміння активно засвоювати знання і творчо використовувати їх за безпосередньої участі педагога, що сприяє набуттю досвіду спільної діяльності з дорослим і однолітками.
Заняття -- форма дошкільного навчання, за якої вихователь, працюючи з групою дітей у встановлений режимом час, організовує і спрямовує пізнавальну діяльність з урахуванням індивідуальних особливостей кожної дитини. За допомогою різноманітних методів і дидактичних засобів педагог забезпечує на занятті процес засвоєння всіма дітьми знань, умінь і навичок, розвиток пізнавальних здібностей.
На заняттях з дошкільниками не обмежуються лише навчальною роботою. Тому організоване їх навчання повинно бути позбавлене жорсткого регламентування, передбачати такі його форми: організоване навчання у повсякденному житті; організовані заняття за вибором дітей (вони самі обирають вид діяльності, матеріал, з яким працюватимуть, способи роботи з ним під керівництвом педагога); обов'язкові заняття за планом педагога, який визначає їх мету, зміст, структуру та інше. Такий підхід набуває актуальності у зв'язку з гуманізацією процесу навчання і виховання у дошкільних закладах і зменшенням кількості обов'язкових занять за планом вихователя. На це націлюють програми виховання та навчання дітей у дитячих садках, які, на відміну від попередніх, не поділяють навчальний матеріал на той, що має бути засвоєний лише на заняттях, і той, який діти повинні опановувати у повсякденному житті. У навчальному процесі дошкільного закладу використовуються різні види занять. За змістом навчання розрізняють заняття: з ознайомлення з навколишнім середовищем; з розвитку мовленнєвого спілкування; з формування елементарних математичних уявлень; з образотворчої діяльності; з фізичної культури; музичні.
За дидактичними цілями виокремлюють такі види занять:
-- заняття із засвоєння дітьми нових знань. Мають на меті постановку пізнавальних завдань, збагачення, уточнення знань про предмети і явища світу. Ними можуть бути спостереження за новим об'єктом, читання художніх творів, розповіді вихователя та ін.;
-- заняття із закріплення і систематизації досвіду (організованого і стихійного) дітей. Передбачають осмислення сприйнятого і формування найпростіших узагальнень (заняття зі спостереження знайомих об'єктів, бесіди, дидактичні ігри);
-- контрольні заняття. Покликані з'ясувати наявність у дітей знань, уявлень, умінь, навичок, перевірити розвивальний ефект виховання і навчання і на цій підставі окреслити напрями, зміст і методи подальшої роботи;
-- комплексні заняття. Включають повідомлення дітям нових знань, повторення, закріплення, систематизацію і використання набутих знань, умінь і навичок. Такі заняття найпоширеніші у дошкільних закладах.
За організацією дітей заняття поділяють на: фронтальні (з усіма дітьми групи); групові (10--12 дошкільнят); індивідуально-групові (4--6 дошкільнят); індивідуальні (1--4 дошкільнят).
Зміст занять визначає програма виховання і навчання дітей у дошкільних закладах. Кожне заняття передбачає освітні, розвивальні та виховні завдання. Обсяг навчального змісту залежить від вікових можливостей дітей, рівня їхнього загального розвитку і працездатності. Оскільки засвоєння нового матеріалу відбувається на основі набутих знань, навчальний зміст кожного заняття має бути невеликим за обсягом, адже важливо, щоб на одному занятті відбувалося первинне сприймання нового матеріалу, його осмислення та закріплення, а на наступних -- розширення знань, умінь, навичок.
Як правило, заняття відбувається за такою структурою:
1) організаційний момент. Метою його є пробудження інтересу дітей до змісту заняття. Охоплює він такі аспекти, як формулювання мети, пояснення шляхів її досягнення;
2) основна частина заняття. Педагог послідовно формулює дітям навчальні завдання, організовує самостійну їхню діяльність, спрямовану на вирішення завдань;
3) підведення підсумків. Метою його є самостійний аналіз і самоаналіз дітей, з'ясування шляхів використання здобутих знань у діяльності після заняття, окреслення можливостей пізнавальної діяльності на наступних заняттях.
Головні вимоги до занять ґрунтуються на загальнодидактичних принципах навчання. Передусім слід чітко визначати навчальні, розвивальні, виховні завдання, методи і прийоми, передбачений програмою зміст заняття. їх вибір залежить від його мети. Особливо важливою є оптимізація виховної роботи на заняттях, на зміст якої впливає вік і рівень розвитку дітей.
У молодших групах активність дошкільників на заняттях, результати їхньої діяльності забезпечуються методами і засобами, що стимулюють зацікавленість дітей змістом знань. До участі в занятті їх залучають його емоційною насиченістю, ігровими ситуаціями, сюрпризними моментами. У середній групі дітей приваблює зміст знань і умінь, у них з'являється інтерес до занять, уявлення про те, що, навчаючись, можна дізнатися багато нового і цікавого. Старші дошкільники здобувають досвід колективної роботи на занятті, усвідомлюють, що від успіху кожного залежить успіх групи. Це важливо як для активних, так і для нерішучих дітей, які за неправильної організації навчання можуть стати невстигаючими. Організовуючи колективну пізнавальну діяльність дошкільників на занятті, вихователь повинен дбати про те, щоб вони не тільки виявляли себе, а й були доброзичливими, уважними до успіхів і труднощів однолітків.
Приміщення, в якому відбуваються заняття, має бути чистим, провітреним, добре освітленим, обладнаним меблями відповідно до зросту дітей. Дошкільники повинні навчитися правильно сидіти під час слухання, виконання різноманітних робіт. Традиційно у першій молодшій групі заняття триває 10--15 хв., у другій молодшій і середній групах -- 15--20 хв., у старшій 20--25 хв., у підготовчій -- 30--35 хв.
Як стверджував К. Ушинський, дитина втомлюється не від самої діяльності, а від її одноманітності, тому потрібно протягом заняття чергувати різні види діяльності.Лордкипанидзе Д. О. Педагогическое учение К. Д. Ушинского.- М.: «Педагогика», 1954.- с. 111.
Однією з умов успішного навчання дітей дошкільного віку є поєднання навчальної роботи на заняттях і поза ними. Сучасні концепції дошкільного виховання націлюють педагогів на необхідність здійснення навчальних завдань не лише на заняттях, а й в різних формах роботи у повсякденному житті: на екскурсіях, прогулянках, під час різноманітних спостережень, дидактичних ігор, виконання ігрових вправ. Отже, використання різноманітних форм організації навчання дошкільників забезпечує ефективне засвоєння знань, умінь і навичок, розвиток пізнавальних можливостей дитини.
Зміст заняття. Заняття проводяться по наступних розділах навчання:
ознайомлення з навколишнім життям і розвиток мови дітей; розвиток елементарних математичних уявлень; образотворча діяльність і конструювання;
фізична культура; музичне виховання.Гавриш Н.В. Сучасне заняття в дошкільному закладі: Навчально-методичне видання.- Луганськ : «Альма-матер», 2008.- с. 180.
Зміст конкретного заняття розробляється на основі вимог «Програми виховання» по даному розділу, з урахуванням рівня сформованості учбовий-пізнавальної діяльності дітей і освоєнності попередньої програми, а також загальних завдань виховання і розвитку дітей різних вікових груп.
Програма кожного заняття передбачає:
- певний об'єм знань про властивості і якості об'єктів, їх перетворення, зв'язки, про способи дій і т. д., їх первинне засвоєння, розширення, закріплення, узагальнення і систематизацію;
- об'єм практичних навиків і умінь при навчанні продуктивним видам діяльності;
- об'єм навиків і умінь, потрібних для учбовий-пізнавальної діяльності, їх первинне формування або вдосконалення, вправа в застосуванні;
- формування відношення дітей до явищ і подій, до знань, які повідомляються і засвоюються на даному занятті, виховання відношення до власної діяльності, встановлення відносин взаємодії з однолітками.
Об'єм учбового змісту на кожному занятті невеликий, він визначається з урахуванням об'єму пам'яті і уваги дітей різних вікових груп, можливостей їх розумової працездатності.
Заняття проводиться зі всіма дітьми фронтально. Це вимагає особливої уваги до його організації і керівництва діяльністю дітей. Обстановка на кожному конкретному занятті повинна відповідати характеру майбутньої учбової діяльності дітей. Необхідно використовувати наочні і практичні методи навчання на заняттях, привертати різноманітні наочні матеріали: наочні, образотворчі, графічні. При організації заняття передбачається раціональне розташування матеріалу, визначається послідовність його використання, спосіб подачі і характер діяльності з ним. Внутрішня логіка і структура занять представлені в його основних частинах: початок; хід; закінчення.
Основні дидактичні завдання, які ставляться і вирішуються вихователем на початку заняття: викликати інтерес до змісту заняття; зібрати увагу дітей; розкрити перед дітьми учбове завдання.
Хід заняття повинен забезпечити активну участь всіх дітей в рішенні учбових задач, а також поєднання діяльності, що протікає при безпосередній участі вихователя, з самостійною діяльністю дітей. Керівництво діяльністю дітей на занятті здійснюється різними методами: направленими на організацію первинного сприйняття матеріалу і встановлення зв'язків з вже засвоєним; розширенням знань; направленими на узагальнення, закріплення і застосування знань, навиків і умінь.
При відборі методів враховується мета і зміст заняття, місце в системі роботи по даному розділу, вік дітей. Важливо активізувати розумову активність дітей і їх самостійність. Розумова активність викликається перш за все доступною ним мірою трудності завдань, що висуваються, послідовністю їх постановки, використанням завдань елементарно-проблемного характеру, залученням особистого досвіду дітей.
Самостійна діяльність дітей організовується на заняттях в цілях закріплення знань, відробітку навиків і умінь. Найбільш оптимальні умови при цьому створюються при виконанні завдань на роздаточному матеріалі, а також вправ різно и т.д.................


Перейти к полному тексту работы



Смотреть похожие работы


* Примечание. Уникальность работы указана на дату публикации, текущее значение может отличаться от указанного.