На бирже курсовых и дипломных проектов можно найти образцы готовых работ или получить помощь в написании уникальных курсовых работ, дипломов, лабораторных работ, контрольных работ, диссертаций, рефератов. Так же вы мажете самостоятельно повысить уникальность своей работы для прохождения проверки на плагиат всего за несколько минут.

ЛИЧНЫЙ КАБИНЕТ 

 

Здравствуйте гость!

 

Логин:

Пароль:

 

Запомнить

 

 

Забыли пароль? Регистрация

Повышение уникальности

Предлагаем нашим посетителям воспользоваться бесплатным программным обеспечением «StudentHelp», которое позволит вам всего за несколько минут, выполнить повышение уникальности любого файла в формате MS Word. После такого повышения уникальности, ваша работа легко пройдете проверку в системах антиплагиат вуз, antiplagiat.ru, etxt.ru или advego.ru. Программа «StudentHelp» работает по уникальной технологии и при повышении уникальности не вставляет в текст скрытых символов, и даже если препод скопирует текст в блокнот – не увидит ни каких отличий от текста в Word файле.

Результат поиска


Наименование:


Курсовик Органзацйн методичн аспекти застосування методу Case Studies як виду активного навчання. Можливсть та ефективнсть використання даного методу при викладанн курсу Полтекономя, розробка конспекту заняття з теми Пдприємство пдприємництво.

Информация:

Тип работы: Курсовик. Предмет: Педагогика. Добавлен: 26.09.2014. Сдан: 2010. Страниц: 2. Уникальность по antiplagiat.ru: --.

Описание (план):



webkursovik.ru/
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
ДЕРЖАВНИЙ ВИЩІЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД
“КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
імені ВАДИМА ГЕТЬМАНА”
КРИВОРІЗЬКИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ ІНСТИТУТ
Факультет менеджменту та економічної кібернетики
Кафедра психології та психології
Спеціальність «Економічна кібернетика», 6.502
КУРСОВА РОБОТА
на тему: «Застосування методу Case Studies при вивченні теми: «Підприємство і підприємництво в умовах ринкового господарювання» в вищих навчальних закладах»

Науковий керівник канд. пед. наук, доцент
Павленко О.О.
Студентки Шиман Ольги Андріївни
Кривий Ріг
2009
ЗМІСТ

ВСТУП
РОЗДІЛ І. Теоретичні аспекти методу Case Studies
1.1 Метод Case Studies як складне багатоаспектне явище
1.2 Організаційні методичні аспекти застосування методу Case Studies
РОЗДІЛ ІІ. Застосування методу Case-Studies при викладанні курсу «Політекономія»
2.1 Можливість використання методу Case Studies при викладанні курсу «Політекономія»
2.2 Розробка плану-конспекту заняття з теми : «Підприємство і підприємництво в умовах ринкового господарювання» із застосуванням методу Case Studies
ВИСНОВКИ
Список використаних джерел
ДОДАТКИ (case1.ppt на диску)
ВСТУП
Потік інформації у сучасному світі вимагає застосування таких методів навчання, які дозволили б ефективно передавати доволі великий обсяг знань, забезпечили високий рівень оволодіння матеріалом, який вивчається. Сьогодні основні методичні інновації пов'язані з використанням активних, або як їх ще називають інтерактивних, методів навчання. Суть їх полягає у тому, що навчальний процес організовується на основі взаємодії, діалогу, в ході якого студенти навчаються критично мислити, вирішувати складні проблеми на основі аналізу обставин і відповідної інформації, враховувати альтернативні думки, приймати продумані рішення, брати участь у дискусіях, спілкуватись з іншими людьми.
До провідних методів інтерактивних форм навчання відносяться тренінги, ділові та рольові ігри, навчальні групові дискусії, мозковий штурм тощо. Чільне місце в останній час посідає метод аналізу ситуацій Case Studies.
На сьогодні запровадження методу аналізу ситуацій у навчальний процес знаходиться на стадії осмислення та запозичення напрацьованих методик у закордонних вчених. Новизна і особливості використання Case Studies вимагають детального аналізу даного методу як виду інтерактивних форм навчання, адаптації до особливостей використання при викладанні курсу «Політекономія».
Об'єктом дослідження в даній курсовій роботі виступає інтерактивний метод навчання Case Studies, його сутність, ідеї, функції, переваги та можливості використання.
Предмет дослідження - застосування та ефективність методу Case Studies при вивченні курсу «Політекономія.
Метою курсової роботи є дослідження ефективності та доцільності застосування методу Case Studies при вивченні теми: «Підприємство і підприємництво в умовах ринкового господарювання» в вищих навчальних закладах.
Виходячи з мети даної роботи потрібно вирішити такі завдання:
1) розкрити сутність методу Case Studies та його значення при викладанні економічних дисциплін;
2) проаналізувати метод Case Studies як складне багатоаспектне явище;
3) показати можливість використання методу Case Studies при викладанні курсу « Політекономія» у вищих навчальних закладах.
В написанні курсової роботи ми використовували такі методи дослідження: аналіз, синтез, узагальнення, індукція та пояснення.
В процесі роботи були опрацьовані різноманітні джерела інформації: підручники, монографії, періодичні видання, мережа Інтернет. Основними серед них є:
Павленко О.О. Методичні вказівки до самостійної роботи з дисципліни «Методика викладання економіки» «Застосування методу Case Studies при викладанні економічних дисциплін». / Павленко О. О. - Кривий Ріг: КЕІ КНЕУ, 2005. - 34 с.
osvita.ua/school/theory/780
evolkov.net/learn/methods/case.study.html
ped.sumy.ua/index.php?option=com_content&view=article&id=43:-s-&catid=3&Itemid=161
sez.donetsk.ua/case-study-yak-sposib-strategiya-rozuminnya/
РОЗДІЛ І
ТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ МЕТОДУ CASE STUDIES
1.1 Метод Case-Studies як складне багатоаспектне явище

Глобалізація сучасних економічних та соціальних процесів обумовлює необхідність входження українських вищих навчальних закладів у світовий освітній простір, навчання людини "навикам сприймання нових знань", залучення її в інноваційну діяльність - "процес перетворення наукового знання на фізичну реальність, що змінює суспільство".
До ряду інноваційних методів навчання у професійних кооперативних навчальних закладах України відноситься Case Studies. Case Studies являє собою спеціальну методику навчання, яка міститься у використанні конкретних випадків (ситуацій, історій) для сумісного аналізу, обговорення або виробленя рішеь тими, хто навчається, з певного навчального курсу [6]*. Цей метод сьогодні завоював передові позиції, вважається одним з найбільш ефективних способів навчання спеціалістів навикам вирішення типових проблем і представляє собою альтернативу лекціям.
Безпосередня мета методу Case Studies - спільними зусиллями групи студентів проаналізувати ситуацію - case, що виникає при конкретному положенні справ, і виробити практичне рішення; закінчення процесу - оцінка запропонованих алгоритмів і вибір кращого в контексті поставленої проблеми. Метод Case Studies найширше використовується у вивченні економіки і бізнес-наук за кордоном.
Вперше він був застосований в учбовому процесі в школі права Гарвардського університету в 1870 році; впровадження цього методу в Гарвардській школі бізнесу почалося в 1920 році. Перші підбірки кейсів були опубліковані в 1925 році в Звітах Гарвардського університету про бізнес.
В даний час співіснують дві класичні школи Case Studies - Гарвардська (американська) і Манчестерська (європейська). В рамках першої школи метою методу є вчення пошуку єдино вірного рішення, друга - передбачає багатоваріантність вирішення проблеми. Американські кейси більше за об'ємом (20-25 сторінок тексту, плюс 8-10 сторінок ілюстрацій), європейські кейси в 1,5-2 рази коротше.
Лідером по збору і поширенню кейсів є створений в 1973 році за ініціативою 22 вищих учбових закладів The Case Clearing House of Great Britain and Ireland; з 1991 року він називається European Case Clearing House (ECCH). ECCH є некомерційною організацією, яка пов'язана з організаціями, що надають і використовують кейси і розташованими в різних станах світу. В даний час до складу ECCH входить близько 340 організацій, серед яких The Harvard Business School Publishing, Інститут розвитку менеджменту (IMB) в Лозанні, в Швейцарії, INSEAD, у Фонтенбло у Франції, IESE в Барселоні в Іспанії, Лондонська бізнес-школа в Англії, а також Школа менеджменту в Кранфілде. В кожної з цих організацій своя колекція кейсів, право на поширення яких має ECCH [8]*.
В Україні та Росії методика Case Studies по тим освітнім стандартам і традиціям, що прийняті в США, стала впроваджуватись тільки останні 3-4 роки. Головна проблема - розробка самих учбових практичних ситуацій [5]**.
Сase - приклад, взятий з реального бізнесу, являє собою не просто правдивий опис подій, а єдиний інформаційний комплекс, що дозволяє зрозуміти ситуацію. Хороший кейс повинен задовольняти наступні вимоги:
- відповідати чітко поставленій меті створення;
- мати відповідний рівень складності;
- ілюструвати декілька аспектів економічного життя;
- не застарівати дуже швидко;
- бути актуальним на сьогоднішній день;
- ілюструвати типові ситуації;
- розвивати аналітичне мислення;
- провокувати дискусію;
- мати декілька рішень [8]*.
Передбачається, що в бізнесі не існує однозначно правильних рішень. Суть навчання методом Case Studies полягає в тому, що кожен пропонує варіанти, виходячи зі знань, що є у нього, практичного досвіду і інтуїції. Наприклад, для когось зміна сімейного стану голови компанії не є важливою деталлю, а інший студент може, спираючись на свій досвід, порахувати цей факт виключно важливим.
У метода Case Studies є свої ознаки і технологічні особливості, що дозволяють відрізнити його від інших методів вчення.
Ознаки методy Case Studies:
1. Наявність моделі соціально-економічної системи, стан якої розглядається в деякий дискретний момент часу.
2. Колективна розробка рішень.
3. Велика альтернативність рішень; принципова відсутність єдиного рішення.
4. Єдина мета при виробленні рішень.
5. Наявність системи групового оцінювання діяльності.
Технологічні особливості методу Case Studies:
1. Метод є специфічним різновидом дослідницької аналітичної технології, тобто включає операції дослідницького процесу, аналітичні процедури.
2. Метод Case Studies виступає як технологія колективного навчання, найважливішими складовими якої виступають праця в групі (або підгрупах) і взаємний обмін інформацією.
3. Метод Case Studies у навчанні можна розглядати як синергетичну технологію, суть якої полягає в підготовці процедур занурення групи в ситуацію, формуванні ефектів примноження знань, інсайтного прозріння, обміну відкриттями і тому подібне
4. Метод Case Studies інтегрує в собі технології розвиваючого вчення, включаючи процедури індивідуального, групового і колективного розвитку, формування багатообразних особових якостей студентів.
5. Метод Case Studies виступає як специфічний різновид проектної технології. У звичайній навчальній проектній технології відбувається процес дозволу наявної проблеми за допомогою спільної діяльності студентів, тоді як в методі Case Studies відбувається формування проблеми і шляхів її вирішення на підставі кейса, який виступає одночасно у вигляді технічного завдання і джерела інформації для усвідомлення варіантів ефективних дій.
6. Метод Case Studies концентрує в собі значні досягнення технології «створення успіху». У нім передбачається діяльність по активізації студентів, стимулювання їх успіху, підкреслення досягнень студентів. Саме досягнення успіху виступає однією з головних рушійних сил методу, формування стійкої позитивної мотивації, нарощування пізнавальної активності [8]*.
Основна функція методу Case Studies - навчити студентів вирішувати складні неструктуровані проблеми, які неможливо вирішити аналітичним
Використання методу Case Studies має явні переваги перед простим викладом матеріалу, широко використовуваним в традиційній педагогіці вищої школи України. Проте не варто вважати, що кейси можуть замінити лекції. На думку викладача Американського інституту бізнесу і економіки (Aibec) Пітера Ексмана, не можна витрачати весь свій час лише на розбір конкретних прикладів, тому що це формує стереотипний, упереджений підхід до вирішення схожих проблем, і студент буде не в змозі піднятися на вищий рівень узагальнення. Кейси показують, як на практиці застосовуються економічні теорії; цінність таких вправ, якщо вони не мають теоретичної «начинки», невелика [8]*.
Кейси відрізняються від завдань, використовуваних при проведенні семінарських і практичних занять, оскільки цілі використання завдань і кейсів у навчанні різні. Завдання забезпечують матеріал, що дає студентам можливість вивчення і вживання окремих теорій, методів, принципів. Навчання за допомогою кейсів допомагає студентам набути широке коло різноманітних навичок. Завдання мають, як правило, одне рішення і одну шлях, що приводить до цього рішення. Кейси мають багато рішень і безліч альтернативних шляхів прийняття рішення.
Метод Case Studies відносять до одного з «просунутих» активних методів навчання. До переваг методу Case Studies можна віднести:
- використання принципів проблемного навчання - здобуття навиків вирішення реальних проблем, можливість роботи групи на єдиному проблемному полі, при цьому процес вивчення, по суті, імітує механізм ухвалення рішення в житті, він адекватніший до життєвої ситуації, ніж заучування термінів з подальшим переказом, оскільки вимагає не лише знання і розуміння термінів, але і уміння оперувати ними, будувати логічні схеми вирішення проблеми, аргументувати свою думку;
- здобуття навичок роботи в команді (Team Job Skills);
- вироблення навичок простих узагальнень;
- здобуття навичок презентації;
- здобуття навичок прес-конференції, уміння формулювати питання, аргументувати відповідь [8]*.
Розбираючи кейс, студенти фактично отримують на руки готове рішення, яке можна застосувати в аналогічних ситуаціях. Збільшення в «багажі» студента проаналізованих кейсів, збільшує вірогідність використання готової схеми рішень до ситуації, що склалася, формує навики вирішення більш серйозних проблем.
Метод Case Studies вимагає підготовленості студентів, наявність у них навиків самостійної роботи; непідготовленість студентів, нерозвиненість їх мотивації може приводити до поверхневого обговорення кейса.
Завдання, що вирішуються в процесі реалізації методу Case Studies:
1. Здійснення проблемної структуризації, що передбачає виділення комплексу проблем ситуації, їх типології, характеристик, наслідків, шляхів вирішення (проблемний аналіз).
2. Визначення характеристик, структури ситуації, її функцій, взаємодії з навколишнім і внутрішнім середовищем (системний аналіз).
3. Встановлення причин, які привели до виникнення даної ситуації, і наслідків її розгортання (причинно-наслідковий аналіз).
4. Діагностика змісту діяльності в ситуації, її моделювання і оптимізація (праксеологічний аналіз).
5. Побудова системи оцінок ситуації, її складових, умов, наслідків, дійових осіб (аксіологічний аналіз).
6. Підготовка передбачень щодо вірогідного, потенційного і бажаного майбутнього (прогностичний аналіз).
7. Вироблення рекомендацій щодо поведінки дійових осіб ситуації (рекомендаційний аналіз).
8. Розробка програм діяльності в даній ситуації (програмно-цільовий аналіз) [8]*.
Основні характеристики використання Case Studies повинні зводитися до наступного:
- висока мотивація студентів в процесі навчання, які повинні в стислі строки провести аналіз конкретної ринкової ситуації (наприклад, недостача готівкових коштів, агресивна тактика конкурентів, конфлікти поміж співробітниками, порушення партнерами своїх обов'язків), прийняти рішення виробити рекомендації;
- вироблення рішень з конкретного кейсу, як правило. Проходить в межах малих груп (3-5 чоловік), що розвиває такі якості, як здібність до співробітництва, почуття лідерства, ділова етика;
- проходить навчання практиці бізнесу, формується погляд на господарське життя як на постійно змінюючи систему з надзвичайно великою кількістю змінних;
- роль викладача не в створенні інформаційного потоку, «нового знання», а в підтримці високої мотивації студентів, організації заключної дискусії з метою виробки оптимального рішення кейсу;
- з конкретного кейсу може бути декілька рішень, тому розбір ситуацій йде не по принципу «яке рішення правильне», а по принципу «яке рішення із запропонованих економічно найбільш ефективне»;
- починати упровадження ситуаційного навчання доцільно у вигляді заключного тесту або завершуючого заняття, яке резюмує певний модуль учбової програми.
Виходячи з описаної вище загальної характеристики завдань, що вирішуються в процесі реалізації методу Case Studies, можна сформулювати основні рекомендації по їх вирішенню [5]*.
В ході занять, що проводяться із застосуванням методу Case Studies, можна виділити 7 етапів:
1. Етап розробки навчальної практичної ситуації:
а) кейси пишуть або складають на прикладі конкретних корпорацій, фірм. Малих підприємств або в «тиші кабінетів» на матеріалі газетних або журнальних публікацій, річних звітів компаній тощо;
б) обсяг кейсу від 1 до 30 сторінок;
в) при розробці кейсу на прикладі конкретної фірми обов'язково взяти досвід її керівника на його тиражування та використання. Можливо, доведеться зашифрувати назву фірми та імена персонажів;
г) в кінці кейсу, як правило, формуються питання для студентів.
2. Етап постановки викладачем основних питань:
а) кейси повинні бути дані кожному студенту не пізніше, як за день до занять;
б) тому починає викладач з контролю знань студентами самого кейсу;
в) обов'язкове далі коротке введення в кейс. Питання студентам, наприклад: «З якого розділу маркетингу написаний даний кейс?»
г) з'ясувати, що є центральною проблемою даного кейсу, розв'язання якої повинні знайти студенти;
д) розбити на підзаголовки, «змішувати» хронологічні факти, персонажі, вносити елемент плутанини.
3. Розподіл студентів по малих групах (не більше 3-5 чоловік в одній групі).
4. Етапи роботи в малій групі. Вибір «спікера»:
а) тривалість роботи 30-40 хвилин, жорстко вимагати укладатися у визначені терміни;
б) обходячи групи та роблячи деякі пояснення, запобігати прямих консультацій;
в) дати можливість використовувати студентам літературу, підручники, довідники;
г) при відносно однорідному складі груп «спікера» обирають самостійно самі студенти;
д) інколи корисно призначати «спікера» в останній момент «вольовим рішенням» викладача.
5. Етап презентації рішення з кейсів:
а) представляє рішення кейсу від кожної малої групи свій представник (спікер). Час до 10-15 хвилин;
б) максимально заохочувати при презентації використання плакатів, схем, графіків (які повинні підготувати групи на попередньому етапі);
в) заохочувати доповнення членами малої групи свого спікера. Але якщо як доповнення виходить рішення, яке протилежне виступу спікера, то мала група не впоралась з кейсом;
г) потім питання аудиторії до спікера. Викладач тільки спрямовує хід дискусії.
6. Етап загальної дискусії:
а) не обмежувати час;
б) дати можливість виступити кожному;
в) «загострити» увагу тих, хто виступає на конкретних проблемах даного кейсу;
г) провести голосування «Чиє рішення було самим вдалим?»
7. Етап підведення підсумків, підсумкового виступу викладача:
а) тривалість 100-15 хвилин;
б) «розкрити карти». Для кейсів, які написані на прикладі конкретних фірм - це інформація про те, як були розв'язані проблеми, які обговорювалися студентами, в реальному житті. Для «кабінетних» кейсів важливо обґрунтувати версію викладача;
г) акцентувати увагу на тому, що кейс може мати і інші рішення: «Життя багатше за будь-яку теорію»;
д) виділити краще рішення;
е) розставити акценти заохочувального характеру (рейтинг успішності, призи) [5]*.
Аналіз кейсів може бути як спеціалізованим, так і всестороннім. Спеціалізований аналіз має бути зосереджений на конкретному питанні або проблемі. Всесторонній (детальний) аналіз має на увазі глибоке занурення в ключові питання кейса.
В цілому робота над учбовими ситуаціями допомагає удосконалювати навики і отримати досвід в наступних областях:
- виявлення, відбір і вирішення проблем;
- робота з інформацією - осмислення значення деталей, описаних в ситуації;
- аналіз і синтез інформації і аргументів;
- робота з припущеннями і висновками;
- оцінка альтернатив;
- ухвалення рішень;
- слухання і розуміння інших людей - навики групової роботи;
- розгляд проблем, пов'язаних із здійсненням ухвалених рішень;
- представлення результатів групової роботи;
- співвідношення теорій і концепцій з учбовою ситуацією і з реальним життям;
- узгодження конфліктуючих цілей;
- взаємне навчання;
- навики концептуалізації досвіду;
- навики рефлексій;
- навики оперативного самовизначення в розподілі праці;
- коректування самооцінки [11]*.
Місце методу Case Studies в українській системі вищої професійної освіти далеко не однозначне. Можна сформулювати стратегічні принципи розвитку методу Case Studies і впровадження його в освітні програми:
1. Метод Case Studies необхідно щонайшвидше упровадити в програми підготовки фахівців з сучасних ринкових спеціальностей, в яких домінує ситуаційне знання і ситуаційна діяльність, таким як менеджмент, економіка, соціологія, маркетинг і тому подібне.
2. Активізувати використання методу Case Studies в системі додаткової професійної освіти, особливо при реалізації програм професійної перепідготовки.
3. Метод Case Studies необхідно використовувати в органічній єдності з іншими методами навчання, у тому числі традиційними, відкладають у студентів обов'язкове нормативне знання. Ситуаційне навчання вчить знаходити і використовувати знання в умовах динамічної ситуації, розвиваючи гнучкість, діалектичне мислення; надмірне захоплення ситуаційним аналізом може привести до того, що майбутній фахівець виявиться без необхідного «нормативного скелета», всі його знання будуть зводитися до знання безлічі ситуацій без певного методологічного принципу або системи.
4. Вживання методу Case Studies має бути методично обґрунтоване і
5. Забезпечене. Це необхідно як на рівні організації учбового процесу за освітньою програмою в цілому, так і на рівні планування його окремим викладачем. Необхідна експертна оцінка спеціальностей, учбових дисциплін і їх розділів, де вживання методу Case Studies дає набагато більший ефект, ніж традиційні технології навчання [8]*.
Використання методики Case Studies не виключає традиційних форм навчання: лекцій, семінарських занять. Навпаки, розбір кейсу передбачає знання студентами певного теоретичного матеріалу, загальної економічної культури. Викладач і студенти повинні при ситуаційному навчанні вести розмову на одній мові, роблячи опір на вже отриманий концептуальний та понятійний апарат, значний практичний досвід.
1.2 Організаційні методичні аспекти застосування методу Case Studies
case studies заняття
Учбові ситуації надають групі можливість удосконалювати навики вирішення проблем і ухвалення рішенні. Це один з найбільш перевірених засобів досягнення активної участі студентів в груповій роботі. Вони також допомагають усвідомити, що рідко коли реальні проблеми мають єдино правильні або неправильне рішення і що дії часто доводиться робити в умовах недостатності інформації, яка як в учбових ситуаціях, так і в реальному житті майже ніколи не буває повної.
Більшість учбових ситуацій ґрунтуються на дослідженнях автора “кейса”, тобто його відвідинах конкретної організації і спілкуванні з її керівником і деякими співробітниками. При цьому використовується реальна інформація про діяльність фірми. Як додаткова або альтернативна інформація можуть бути використані матеріали, опубліковані у пресі (газети, журнали, інші видання).
Учбова ситуація є коротким описом існуючої ситуації або серії подій, що мали місце в організації. Події, або з реального життя, або вигадані, разом з діаграмами і таблицями складають сценарії, який необхідно проаналізувати і прокоментувати, а також визначити проблеми і виробити рішення.
Мається на увазі також, що той, що навчається, застосує основні ідеї або концепції курсу, пов'язані з кейсом. Ці ідеї утворюють деяку базу для аналізу ситуації.
При підготовці до роботи з методом Case Studies викладач повинен відповісти на такі, наприклад, питання:
- Чому б він хотів навчити студентів в ході роботи над учбовою ситуацією.
- Як ця мета співвідноситься з матеріалами курсу і іншими учбовими цілями окремого заняття і всієї програми в цілому.
- чи потрібно роздати студентам всі матеріали відразу або ж видавати їх невеликими порціями по ходу роботи відповідно до розвитку сюжету ситуації. Можливо, є резон роздати матеріали за тиждень до роботи в групі?
- Які питання будуть ставитися групі, для того, щоб сприяти роздумам, розумінню, проясненню і проникненню в суть проблем? Як зіставляти і відзначати внески різних учасників в роботу і підштовхувати групу до відповідних рішень?
- Як спланувати час, щоб його вистачило і на ґрунтовну рефлексію. Вона не менш важлива (скоріше більш), чим сама робота з учбовою ситуацією.
При використанні учбових ситуацій необхідно:
- представити учбову ситуацію студентам, особливо відзначивши, що вона ілюструє проблеми, з якими багато хто із студентів стикається в своїй реальній практиці.
- підкреслити, що робота над ситуацією носить аналітичний характер. Це означає, що студенти повинні використовувати знайомі їм концепції і алгоритм роботи. Необхідно відзначити, що мета не полягає в обов'язковому досягненні рішення і що група може і не знайти вирішення описаних проблем або ідеального виходу з ситуації.
- підкреслити важливість розуміння і обліку багатогранності і багатофакторності описаної ситуації (так само як і в реальному житті). - звернути увагу на окремі чинники, що впливають на ситуацію і взаємозв'язки між ними.
- переконатися в тому, що група розуміє сенс того, що належить зробити в ході роботи над учбовою ситуацією [11]*.
Після цього власне і починається справжня робота.
Головне тепер - уважно спостерігати за процесами, що відбуваються в групі і при необхідності втручайтися в роботу групи, з тим щоб зробити процес навчання ефективнішим і продуктивнішим. Час від часу треба підводити підсумки роботи над ситуацією, а в кінці обов'язкового провести рефлексію. Аналіз учбових ситуацій може мати як усну, так і письмову форму.
Однією з додаткових можливостей може опинитися пропозиція тьютора студентові або декільком студентам представити аналіз ситуації решті групи студе и т.д.................


Перейти к полному тексту работы



Смотреть похожие работы


* Примечание. Уникальность работы указана на дату публикации, текущее значение может отличаться от указанного.